CC BY
66
УДК332.1:[338.45:004] (477.85) Асист €.1. Венгер -
Чертвецький НУ М. ЮрОя Федьковича
1НДИКАТОРИ РОЗВИТКУ РЕГЮНАЛЬНОГО 1НФОРМАЦ1ЙНОГО СУСП1ЛЬСТВА (НА ПРИКЛАД1 ЧЕРН1ВЕЦЬКО1 ОБЛАСТ1)
Проаналiзовано iндикатори розвитку iнформацiйного суспiльства у св^овому товариствi - так зваш е-iндекси. Розглянуто Свропейський план дш стосовно переходу до шформацшного суспiльства. Зроблено спроби окреслити перелж укра!нських iндикаторiв, за допомогою яких можна було б адекватно вщобразити формування ш-формацiйного суспiльства на рiвнi регiону чи його вщсутшсть.
Ключовг слова: iнформацiйне суспiльство, вдикатори розвитку шформацшно-го суспiльства
Постановка проблеми. У бшьшосп кра!н св1ту, у яких розвиток ш-формацшного суспшьства набув досить високого р1вня, в основу сощально-економ1чного розвитку покладено шформацшно-комушкацшш технологи (1КТ). Перюдичний мошторинг впливу 1КТ на значення сощально-економ1ч-них показниюв у цих кра!нах доводить 1хню взаемозалежшсть (до прикладу, зв1т М1жнародного союзу електрозв'язку "World Telecomunication/ICT Development Report 2010"). В Укра1ш, в умовах розбудови шфраструктури 1КТ та забезпечення доступу до них, на порядку денному визначення матриц шди-катор1в розвитку шформацшного суспшьства на региональному р1вш (бо спе-цифжа низового р1вня не зшвельована агрегуванням) та перел1ку чинниюв, як впливають на величину цих шдикатор1в.
Анал1з останшх досл1джень. Сам термш "тформацшне сустльство", введений у науковий об1г на початку 1960-х. Авторство приписуеться профе-сору Токшського технолопчного шституту Ю. Хаяшь А новий етап розвитку, у який людство вступило наприкшщ ХХ ст., дослщники визначають як "nocmmdycmpiaMbHe" (Д. Белл), "cynepmdycmpimbHe" (А. Тоффлер), "тформацшне" (Т. Стоуньер, М. Порат), "технотронне" (З. Бжезшський) суспшь-ство. Хоча футурологи, пол1тологи, фшософи, юторики дискутують, як заува-жуе О. Проскурша, чи е це сустльство р1зновидом постшдустр1ального суспшьства, чи новою фазою юторичного розвитку передових кра1н. Основними критер1ями цього нового етапу розвитку згадаш дослщники називають шно-вацшшсть сучасно1 системи суспшьного виробництва, основним ресурсом котро1 виступають знання. Головним ношем шформацп е людина з сучасним р1внем загально1, науково! i спещально! тдготовки. Було розроблено концеп-щю "людського катталу", тд яким розум1ють: запас здоров'я, знання, вмш-ня, досвщу, як мае людина i як вона використовуе у виробнищга з метою одержання високих заробггюв. Саму сукупшсть знань, умшь, зд1бностей, ноу-хау та мотивацш людей розум1ють тд термшом "людський потенцiaл" [5, с. 252]. Лопчно, що "людський каптал" виступае як результат реал1зацп цього "потен^алу" з певним коефщентом ефективносп. За юнуючо! сус-пшьно-економ1чно! системи в Укра!ш р1зниця м1ж людським катталом та людським потенщалом надзвичайно велика. У цьому вбачають головний резерв i головну загрозу постшдустр1ального розвитку кра!ни.
Голобуцький О., П. Дем'яненко В., Дробков С., Колодюк А., Шевчук О.Б., Проскурша О. та iншi анатзують ймовiрнiсть трансформацп укра-!нського суспшьства в iнформацiйне. Новаторськими в цьому контекстi е дослiдження становлення репональних iнформацiйних суспшьств, одне з яких е предметом цього дослщження.
Мета дослщження сфокусована на спектрi показниюв, якi шдикатив-но висвiтлюватимуть формування передумов для iнформацiйного суспiльства на региональному рiвнi.
Виклад основного матер1алу. Загалом Укра1на мае необхiдний юто-ричний та й сучасний досвщ для розвитку iнформацiйного суспiльства. Зок-рема, ще на початку 1950-х роюв у нас було створено третш у свiтi комп'ютер (тсля США та Великобританп), сформовано всесвиньо вiдому школу кибернетики й обчислювально! технiки пiд керiвництвом академiкiв С. Лебедева i В. Глушкова, започатковано науковi напрями (штучний ште-лект, багатопроцесорш електроннi обчислювальнi машини, теорiя самоорга-шзацп, системний аналiз тощо), завдяки яким свiтова кiбернетика тднялася на новий якiсний рiвень.
Проте в ходi сучасних реформ Укра!на втратила певну частку свого штелектуального й культурного потенщалу, ставши "донором" дешево! робо-чо! сили для розвинених кра!н Заходу й Сходу. В економiчному планi це проявилось у занепадi власних багатомаштних наукомiстких виробництв, в однобокому гшертрофованому розвитку паливно-енергетичного комплексу, вiдпливi капiталу за кордон, зростаннi державного боргу й фшансово! залеж-ност кра!ни вiд транснацiональних компанiй i банкiв. У полiтичнiй i сощаль-нiй сферi спостерiгаеться домiнування компрадорсько! буржуази, 11 пряма чи тiньова влада, частi кризи полггично! системи, поглиблення диференщацп до-ходiв, низькооплачувана праця.
Формування шформацшного суспiльства можливе, насамперед, за на-лежного правового забезпечення. У 1998 р. було прийнято Закон Укра!ни "Про Концепщю Нацюнально! програми шформатизацп" [1]. Було визнано, що загальна ситуацiя в галузi шформатизацп не може бути визнана задовшь-ною, i не лише через кризовi явища в економщ, але ще й тому, що рiвень ш-форматизацп укра!нського суспiльства, порiвняно з кра!нами Заходу, стано-вить лише 2-2,5 %. Вiдзначено також технiчне вiдставання телекомушка-цiйних систем, мереж передачi даних тощо. Згаданий Закон визначив також стратепю виршення проблеми забезпечення шформацшних потреб та шфор-мацшно! тдтримки соцiально-економiчноl, еколопчно!, науково-техшчно!, оборонно!, нацюнально-культурно! та шшо! дiяльностi у сферах загальнодер-жавного значення.
Прийнято Закон Укра!ни "Про Нащональну програму шформатиза-цп", iз змiнами й доповненнями, внесеними Законом Укра!ни у 2001 р., зпдно з яким Нацiональна програма шформатизацп охоплюе: Концепцiю Нащ-онально! програми шформатизацп; сукупнють державних програм з шформатизацп; галузевi програми та проекти шформатизацп; репональш програми i проекти шформатизацп; програми та проекти шформатизацп оргашв мюце-вого самоврядування. Нацiональна програма шформатизацп формуеться з
урахуванням довгострокових прюритепв соцiально-економiчного, науково-техшчного, нацюнально-культурного розвитку краïни та свiтових досягнень у сферi iнформатизацiï й спрямована на виршення найважливiших загально-суспшьних проблем (забезпечення розвитку освгги, науки, культури, охорони довкiлля та здоров'я людини, державного управлiння, нацiональноï безпеки i оборони, демократизацiï суспiльства) та створення умов для штеграцп Укра-ïни у свiтовий iнформацiйний проспр.
Вагомих правовим актом у розвитку шформацшного суспшьства вва-жають аналпики Постанову Верховноï Ради Украïни "Про Рекомендацп пар-ламентських слухань з питань розвитку шформацшного суспшьства" [4], у якш було рекомендовано Кабшету Мiнiстрiв Украïни пiд час тдготовки програм його дiяльностi, а також вироблення проекпв державних програм економiчного i соцiального розвитку краïни та проекпв законiв про Держав-ний бюджет Украши, iнших проектiв закошв Украïни, прийняттi норматив-но-правових акпв, якi стосуються питань розвитку шформацшного суспшьства, враховувати рекомендацп, зауваження та пропозицп, висловлеш учас-никами парламентських слухань [6].
Зрештою, засади розвитку шформацшного суспшьства на найближчу перспективу затверджеш Законом Украши "Про Основш засади розвитку ш-формацшного суспiльства в Украïнi на 2007-2015 роки" вщ 2007 р. [3]. Однак для Украши i до ниш характерний значний дисонанс мiж прийнятим законо-давчим полем та його практичним впровадженням i особливо на рiвнi репошв.
У сучасному свт рiвень розвитку iнформацiйного суспшьства та його структурних компоненпв характеризуюсь через композитнi IКТ-iндекси (е-шдекси), якi виступають iнтегрованими характеристиками i побудоваш на основi наборiв IКТ-iндикаторiв. Вибiр останнiх та методика ïх обрахунку за-лежать вiд поставлених прюритепв. У перелiку IКТ-iндикаторiв ф^рують, наприклад, iндикатори стану доступу до телекомунiкацiйноï iнфраструктури: доступ населення й суспшьства до радю, телефону, персональних комп'юте-рiв (ПК), 1нтернету ; у шкш - до ПК; у медичних установ, мiсцевоï влади й уряду - до телефону, ПК, 1нтернету.
З-помiж бшьше шж двадцяти рiзних е-iндексiв найвщомшими е: ш-декс цифровоï спроможносп або цифровоï перспективи (Digital Opportunity Index, DOI); iндекс цифрового доступу (Digital Access Index, DAI); шдекс ме-режноï готовностi (The World Economic Forum's Networked Readiness Index (NRI); шдекс шформацшного суспшьства (Information Society Index, ISI);
У глобальному масштабi виявлено значну обернену залежшсть шди-каторiв розвитку iнформацiйного суспшьства вщ показникiв, що характери-зують бiзнес-клiмат. Чим бiльше бар'ерiв юнуе у планi започаткування чи лж-вiдацiï бiзнесу, у сферi лщензування, тим нижчим буде значення шдексу цифровоï спроможностi краïни. Розвиток шформацшного суспшьства безпо-середньо залежить також вщ головних економiчних показникiв розвитку кра-ïни: ВВП/душу населення та рiвня його доходу.
Кореляцiйний аналiз у глобальному масштабi виявив також взаемоза-лежнiсть мiж 1КТ та низкою соцiально-економiчних показникiв (бiльше 20-
ти), яю були вдабраш дослiдниками i3 доступних джерел. Найбшьшу статис-тичну значущють виявили такi iндекси i показники: шфраструктура 1КТ; ш-декс цифрово! спроможностц кiлькiсть користувачiв 1нтернету; мобшьш те-лефони на 1000 ошб; стацiонарнi телефони на 1000 ошб; використання 1КТ; захищенiсть прав власностц корумпованють; ВВП на душу населення; кшь-кiсть ПК на 1000 ошб; якiсть освiти; iндекс рiвня життя; доступнiсть освiти; цифрова спроможнють; можливiсть лжв^вати бiзнес; можливiсть запрова-дити бiзнес; можливiсть отримати лщензж>; частка бiдного населення.
Свiтове ствтовариство на сучасному етапi чiтко усвщомлюе, що роз-виток економiки та суспшьства безпосередньо залежнi вiд розвитку 1КТ. У 2000 р., зпдно з економiчними дослщженнями, вартiсть свггового штелекту-ального продукту в мiжнародному економiчному обмiнi зрiвнялася з вартю-тю товарно! маси. За рiзноманiтними IКТ-iндексами Укра!ну розмiщують приблизно на однаковому рiвнi розвитку iнформацiйного суспшьства - з 50-го по 60-те мюце серед iнших кра!н свiту. Так, у рейтингу кра!н за iндексом мережно! готовностi у 2009 р., який очолили Дашя та Швещя, Укра!на посiла 62 мюце (у попередньому роцi - 70).
В Укра!ш поступово формуеться iнфраструктура iнформацiйного сус-пiльства: прокладено тисячi кiлометрiв волоконно-оптичних лiнiй; введено в експлуатащю i продовжують будуватись мiжнароднi оптово-волоконнi кана-ли зв'язку, запроваджуються новi АТС. Активно розвиваеться мобшьний цифровий зв'язок. Системою мобшьного зв'язку охопленi практично всi адмь нiстративнi центри Укра!ни, територiя покриття i кiлькiсть абонентiв мобшь-ного зв'язку продовжуе стрiмко зростати. Дж>ть мережi пейджингового зв'язку. Стрiмко зростае й кiлькiсть Iнmернеm-користувачiв. З'явилася можливють доступу до свiтового шформацшного простору загалом та мiжнародних ш-формацiйних, комерцiйних i наукових баз даних зокрема.
У кра!ш реалiзовано низку проектiв, якi стимулюють активне вхо-дження у свiтовий шформацшних простiр. Так, у 1993 р. Укра!на стала пов-ноправним членом мiжнародних мереж EARN-European Akademie & Research Network; створено мережу Укра!нську академiчну дослiдницьку мережу -UARNet. Проте, можливють формування укра!нського цивiлiзованого шфор-мацiйного суспiльства впираеться, за великим рахунком, у зм^ суспшьно! свiдомостi, нiвелювання усталених стереотитв паралельно з iмплементацiею технологiчних новацш та телекомунiкацiйних систем. Реформування потре-буе технологiчна, соцiальна, економiчна та политична сфери кра!ни вiд найнижчого iерархiчного рiвня - рiвня населеного пункту до найвищого - на-цiонального. Змiни мають торкнутися, насамперед, характеру самого вироб-ництва. У структурi операцiйних витрат на перше мюце виходять витрати за статтею "дослiдження та розроблення".
Отже, зпдно з юнуючим мiжнародним досвiдом, наукових напрацю-вань в даному контексп iндикаторами формування i розвитку регионального iнформацiйного суспiльства слугуватимуть: мережа освгтшх та наукових зак-ладiв; кшькють та якiсть комп'ютерного забезпечення та стутнь охоплення мережного зв'язку; якють зв'язку; бази даних; iнтелектуальна власнють (па-тенти, лiцензi!, ноу-хау);
В Укра1ш 1303 оргашзацп, якi виконують науковi та науково-дослiднi розробки та майже 90 тис. науковщв - найменша кiлькiсть за всi роки неза-лежностi. Питома вага обсягу виконаних наукових i науково-технiчних робiт у ВВП у 2010 р. становила лише 0,9 %. Чершвецька область характеризуешься збiльшенням кiлькостi органiзацiй, яю виконують науковi дослiдження й розробки: 17 - у 1995 р., 24 - у 2010 р. Кшькють залучених науковщв менша, шж у 1995 р., проте найбшьша за перiод з 1999 року - 1245 ошб. В област постiйно зростаючий науковий потенщал: удвiчi бiльше серед них докторiв наук та в 1,7 раза бшьше кандидатiв наук, порiвняно iз 1995 р.
Мережа навчальних закладiв в областi доволi розвинена. Впродовж плину часу, з 1995 по 2010 рр. помггш змiни: скорочуеться кшькють загаль-ноосвiтнiх навчальних закладiв, вищих навчальних закладiв 1-11 рiвнiв акредитацп (табл. 1). Скорочення кшькосп шкiл адекватне демореальностi в об-ластi. Стабiльними залишаються кшькюш параметри професiйно-технiчних закладiв та ВНЗ Ш-1У рiвнiв акредитацп. Отримання техшчного фаху та ви-що1 освгги все ж забезпечують певнi конкурентш переваги на ринку працi.
Табл. 1. Динамика навчальних закладiв у Чершвецькш обкшспи *
Загальноосвпш Професшно- ВНЗ
Роки навчальн1 техшчш нав- I - II Ш-1У
заклади чальн1заклади р1вн1в акредитацп р1вн1в акредитацп
1995/1996 455 17 18 2
2000/2001 461 15 16 4
2005/2006 454 16 16 4
2010/2011 447 16 13 4
Примака: *складено за джерелом: www.cv.ukrstat.gov.ua
Систему зв'язку в област опосередковано вiдображено структурою доходiв вiд надання послуг пошти та зв'язку (табл. 2). Прюритет дохiдностi в дiяльностi пошти та зв'язку належить мобiльному зв'язку, зокрема стшьнико-вому, у т.ч. й серед населення. З'явився в област транкшговий зв'язок, що позитивно хоча б з огляду на вщносну диверсифiкацiю мобiльного зв'язку. Доходи вщ комп'ютерного зв'язку (/нтернет-зв'язку) сягають 9 % загальних до-ходiв (20 % серед населення). Вагомою статтею доходiв залишаеться стащ-онарний телефонний зв'язок, особливо мюький та мiжмiський (зокрема мiж-народний).
1нтелектуальна власнiсть, як ще один вагомий компонент розвитку ре-гюнального iнформацiйного суспiльства, опосередковано виражений структурою виконаних наукових та науково-техшчних робгт в Чернiвецькiй облас-т (рис.). Порiвняльний аналiз за 2000 та 2010 рр. показав змщення фокусу наукових розробок у бш прикладних та фундаментальних дослiджень, яю в сумi у 2010 р. становили 79 % загального обсягу виконаних робп\ Проте, як-що у 2000 р. iнновацiями займалися понад 37 % пiдприемств обласп, то у 2011 р. - лише 14,2 %. Iнновацiйна активнють пiдприемств за напрямом "Дослiдження i розробки" становила 1,1 % (2010 р.), вщповщно 0,5 % тд-приемств у 2000 р. Динамжа показника залежна вiд кон'юктури ринку (у 2008 р. вш сягав 1,4 %).
Табл. 2. Доходи вiд надання послуг пошти та зв 'язку за ачень-вересень 2011 р.
Послуги пошти та зв'язку
Доходи вщ надання пос-луг пошти та зв'язку
загалом зокрема населенню
Всього 100,0 % 100,0 %
поштового 10,2 6,8
телеграфного 0,03 0,07
телефонного мiського 8,0 19,2
телефонного сшьського 2,7 8,3
телефонного мiжмiського (включаючи мiжнародний) 5,8 13,95
1Р - телефонiя - -
кур'ерсько! дiяльностi 3,3 -
проводового мовлення 0,8 2,06
спецiального i фельдзв'язку 0,4 -
передач i прийому телевiзiйних i радюпрограм, радюзв'язку 3,3 6,4
з нього - кабельного телебачення 62 % 100 %
нагляду та техничного контролю за використанням радючастот 0,1 0,0
комп'ютерного 8,8 20,2
з нього: надання доступу до мережi 1нтернет 96,6 % 99,5 %
мобшьного 56,5 22,98
з нього:
сттьникового 99,97 % 100 %
пейджингового - -
транктгового 0,03 % -
супутникового - -
радюзв'язку розподтьчих систем (широкосмуговий доступ) - -
цифровой безпроводово1 телефона - -
Примака: *складено за джерелом: www.cv.ukrstat.gov.ua
"л'г~".м:г"".~ "I приютами! оозрибпт наукиви-те?:шчш
ДиСЛЩЯЖННЯ дослщяжння послуш
Рис. Структура виконаних наукових та науково-техшчних робШ порiвняно з 2000 та 2010рр. [www.cv.ukrstat.gov.ua]
Ринков1 умови впливають 1 на стан суспшьства 1 на р1вень та якють життя населення, як розглядаються св1товим сшвтовариством як ще один важливий компонент розвитку шформацшного суспшьства. За даними центру економ1чних 1 полггичних дослщжень 1меш О. Разумкова за межею б1д-носп в Украш перебувае близько 23 % с1мей, члени яких працюють (за мшь
мальноï 3apo6iTHOï плати 1025 грн/мiсяць). А з-помiж родин, де працюе одна людина, за межею бiдностi - 37 %. Близько 14 % перебувае за межею крайньоï бiдностi (прожитковий мшмум - 985 грн/мiсяць). Державний KOMi-тет статистики також тдтверджуе висновок Центру, що робота в Украш не рятуе вiд бщносл. Низькi заробiтки, низький рiвень заощаджень, низькi ш-вестицiï, низька продуктивнють працi - складовi елементи "заклятого кола бщностГ', наявнi в краш загалом та ïï реriонах зокрема i вихiд з нього в Укра-ïнi доволi ускладнений ще й суто нацiональною специфiкою.
Водночас Свропейський план дiй стосовно переходу до шформацшно-го суспiльства передбачае 10 загальних застосувань 1КТ в практичному жит-тi: це 1) телеробота; 2) дистанцшна освiта; 3) мережевий зв'язок мiж ушвер-ситетами та дослщницькими центрами; 4) телематичш послуги для тд-приемств дрiбного та середнього бiзнесу (електронна пошта, вщео-конферен-цiï тощо); 5) комп'ютерне керiвництво транспортними послугами; 6) комп'ютерний контроль за повiтряним повiдомленням; 7) комп'ютерш мережi в сферi охорони здоров'я; 8) електронна торпвля; 9) трансевропейська мережа нацюнальних i мунщипальних адмiнiстративних органiв; 10) мюью шфор-мацiйнi супермагiстралi.
Висновки з проведеного дослщження. Проведене дослiдження дало змогу зробити так висновки:
1) в регюнах Украши помггний слабкий поступ у планi формування пере-думов становлення iнформацiйного суспiльства (що вщображено опосередковано, зокрема, структурою доход!в вщ надання послуг пошти та зв'язку), тим бiльше, що наявний значний людський потенцiал;
2) законодавче шдгрунтя в краïнi сформоване, затримка лише за його активною iмплементацiею на мжрор!вш;
3) посилення поступу в цьому контекста з прицшом на перспективу можли-ве за збереження iснуючоï мережi освггшх та навчальних закладiв в об-ластi !з змшою прюритепв навчання вщповщно до Свропейського плану дай стосовно переходу до шформацшного суспiльства. Мова йде, насам-перед, про комп'ютерну грамотнiсть пiдростаючого поколшня;
4) посилення мережевого зв'язку м!ж унiверситетами та дослщницькими центрами, з одного боку, та м!ж ушверситетами, дослщницькими центрами та тдприемствами - з шшого;
5) потр!6ш гнучка адаптацiя iснуючоï статистичноï системи тд вщповщш запити та ïх вiдповiдне представлення в цифровш базi даних (з перелiку статистичноï шформацп, наявноï на сайтi Головного управлшня статистики у Чернiвецькiй областа, ми змогли навести лише окремi опосередко-ванi данi, що стосуються прийнятих у свт iндикаторiв розвитку шфор-мацiйного суспiльства);
6) подолання бщност в краïнi - нацюнальний прюритет № 1, який детермь нуе вщповщш змши й у Чершвецькш областi зокрема, як запорука ста-лого розвитку, збереження людського капiталу, формування шформацшного сустльства.
Л1тература
1. Закон Украши "Про Концепщю Нацiональноï програми iнформатизацiï" вщ 4 лютого 1998 р., № 75/98ВР. - К. : Вид-во "Лша БiзнесIнформ".
2. Закон Украши "Про Нащональну програму шформатизаци. 1з змiнами й доповнення-ми, внесеними Законом Украши вщ 13 вересня 2001 р., № 2684-111". - К. : Вид-во "Лша Бiзне-с1нформ".
3. Закон Украши "Про Основш засади розвитку шформацшного суспiльства в Украiнi на 2007-2015 роки" вщ 09.01.2007 р., № 537-V. - К. : Вид-во "Лга БiзнесIнформ".
4. Постанова Верховжй Ради Украiни "Про Рекомендаци парламентських слухань з пи-тань розвитку шформацшного сустльства в Укршш" вiд 1 грудня 2005 р., № 3175-IV. - К. : Вид-во " Лiга БiзнесIнформ".
5. Дем'яненко В.В. Людський каттал в Украiнi в контекстi постiндустрiального розвитку / В.В. Дем'яненко // Економжа Украши: стратегiя i полiтика довгострокового розвитку / за ред. акад. НАН Украши В.М. Гейця. - К. : Вид-во 1н-ту екон. прогнозув.; "Фенiкс", 2003. - С. 250-264.
6. Дробков С. 1нформацшне сустльство в Украiнi: основш концептуальш пiдходи його формування i розвитку / С. Дробков. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. kra-ina.org.ua/ua/material/378/.
7. Колодюк А.В. 1нформацшне суспiльство: сучасний стан та перспективи розвитку в Укра'ш 2005 р. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. полгг. наук: спец. 23.00.03 - по-лiтична культура та iдеологiя / А.В. Колодюк / НАН Украши. 1н-т держави i права iм. В.М. Корецького. - К., 2005. - 20 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.lib.ua-ru.net.
8. Мей Крютофер. 1нформацшне сустльство / Крютофер Мей. Скептичний погляд : пер. з англ. - К. : Вид-во "К.1.С.", 2004. - 220 с.
9. Проскурша О. Полiтико-правовi аспекти розвитку шформацшного сустльства в Ук-раiнi / О. Проскурша. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.politik.org.ua/vid/ mag-content.php3?m=1&n=58&c=1239.
10. Шевчук О.Б. E Ukraine. 1нформацшне суспiльство: бути чи не бути / О.Б. Шевчук, О П. Голобуцький. - К. : Вид-во "Лша нова", 2001. - 104 с.
Венгер Е.И. Индикаторы развития регионального информационного общества (на примере Черновицкой области)
Проанализированы индикаторы развития информационного общества в мировом сообществе - так называемые е-индексы. Рассмотрен Европейский план действий относительно перехода к информационному обществу. Сделаны попытки очертить перечень украинских индикаторов, с помощью которых можно было бы адекватно отобразить формирование информационного общества на уровне области или его отсутствие в принципе.
Ключевые слова: информационное общество, индикаторы развития информационного общества.
Venger E.I. Indicators of development of regional informative society (on the example of the Chernivtsi Region)
The article examines the indicators of information society development in the global society - so-called e-indices. We analyze the European action plan on the transition to information society. An attempt to outline a list of Ukrainian indicators by which to adequately reflect the formation of information society at regional level or lack of it in principle.
Keywords: information society, information society development indicators.
УДК 658.5 Астр. Ю.Б. Молочник; доц. Н.О. Шпак, канд. екон. наук -
НУ "Лъвгвська полгтехтка "
М1СЦЕ ТА РОЛЬ ПРАЦ1ВНИК1В У КОМУН1КАЦ1ЙН1Й СИСТЕМ1 ПРОМИСЛОВОГО ПВДПРИеМСТВА
Дослщжено проблему комуткацш на промисловому шдприемств^ визначено мюце та роль пращвнигав у комушкацшнш системi тдприемства.
Ключовг слова: комушкащя, мотиващя, комушкацшна система, комушка-цшний процес.
