CC BY
11
УДК 338.24.01 JEL: Е52; Н56; О42
1МПЕРАТИВИ 1ННОВАЦ1ЙНИХ ТРАНСФОРМАЦ1Й ПРОМИСЛОВОСТ1УКРА1НИ В УМОВАХ ПОСИЛЕННЯ ТЕХНОЛОГ1ЧНИХ ВИКЛИК1В 1НДУСТР11 4.0
®2020 КУШН1РЕНКО О. М.
УДК 338.24.01 JEL: Е52; Н56; О42
Кушшренко О. М. 1мперативи iнновацiйних трансформацiй промисловостi Украши в умовах посилення
технологiчних викликiв 1ндустри 4.0
У статт'1 досл'джуються особливостi iнновацшних трансформацш в умовах стр'шкого поширення досягнень 1ндустрП 4.0, об(рунтовуються ключовiфактори ¡хвпливуна промисловийрозвитокУкрани. Визначено ключов'>фактори, що впливають на поширення новихтехнологш, а саме: споживчi вимоги, технолог'нна готовтсть тдприемства i партнерськ зв'язки. Окремо вид'шено софльш фактори прискорення iнновацiйних трансформацш у промисловому виробництвi при впровадження технологш 1ндустрП4.0. При анал'вi сучасних пiдходiв щодо причин i фактор'в, що визначають розвиток цифрових технологш 1ндустрП4.0, здшснено ¡х класифкацю за р'внями прояву, ступенем впливу та функцональними ознаками. У результатi досл'дження вид'шено можлив'> напрямки адаптаци до нових технолог'нних виклиюв для укранських виробнит, зокрема: посилення спроможнот збирати та використовувати даш; взаемозв'язокланцюжт створення вартостi продукт'в; розвиток цифрових н-терфейав тент'в iусунення мберзагроз. Об(рунтовано критично важливу роль держави у скорочент технолог'ннихрозрив'в i створенш спри-ятливого середовища для нновацшного оновлення промисловостi шляхом розробки та впровадження програм модершзацПпромисловихгалузей; переходу на принципи циркулярно¡' економки; створення умов для комплексного цифрового навчання персоналу з метою формування цифрових квалiфiкацшних навичок; розвитку iнновацiйно¡ 'тфраструктури, яка дозволила б прискорити рух iнновацiйних розробок у виробництво та на ринок. Перспективами подальших досл'джень е об(рунтування напрямiв консол'даци зусиль держави, б'внесу та громадськостiзадля тдвищен-ня ступеня готовностi промисловостi Украни до нагальних глобальних i нацональних виклиюв - поширення цифрових виробничих технологш 1ндустрП4.0 (цифровiзацiя, штучниш нтелект, роботиза^я, розвиток «зелено» енергетики, використання новтн'жматер'шл'в) та подолання технолог'нних розрив'в за продуктившстю виробництва.
Ключов'! слова: Ыдустр'т 4.0, промисловкть, цифровиза^я, кастомiзацiя, б'внес-модель, тновацИ. DOI:
Рис.: 3. Табл.: 1. Ббл.: 8.
Кушшренко Оксана Миколавна - кандидат економiчних наук, доцент, старшиш науковиш ствробтник в'ддшу промислово¡полтики, 1нститут
економ'жи та прогнозування НАНУкрани (вул. Панаса Мирного, 26, Кшв, 01011, Украна)
E-mail: [email protected]
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3853-584X
Researcher ID: http://www.researcherid.com/AAG-5854-2020
SPIN: http://elibrary.ru/1691-9218
УДК 338.24.01 JEL: Е52; Н56; О42
Кушниренко О. Н. Императивы инновационных трансформаций промышленности Украины в условиях усиления
технологических вызовов Индустрии 4.0
В статье исследуются особенности инновационных трансформациш в условиях стремительного распространения достижениш Индустрии 4.0, обосновываются ключевые факторы их влияния на промышленное развитие Украины. Определены ключевые факторы, влияющие на распространение новых технологиш, а именно: потребительские требования, технологическая готовность предприятия и партнерские связи. Отдельно выделены социальные факторы ускорения инновационных трансформациш в промышленном производстве при внедрении технологиш Индустрии 4.0. При анализе современных подходов относительно причин и факторов, определяющих развитие цифровых технологиш Индустрии 4.0, осуществлена их классификация по уровням проявления, степени влияния и функциональным признакам. В результате исследования выделены возможные направления адаптации к новым технологическим вызовам для украинских производителеш, в частности: усиление способности собирать и использовать данные; взаимосвязь цепочек создания стоимости продуктов; развитие цифровых интерфешсов клиентов и устранение киберугроз. Обоснована критически важная роль государства в сокращении технологических разрывов и создании благоприятнош среды для инновационного обновления промышленности путем разработки и внедрения программ модернизации промышленных отраслеш; перехода на принципы циркулярнош экономики; создания условиш для комплексного цифрового обучения персонала с целью формирования цифровых квалификационных навыков; развития инновационнош инфраструктуры, которая позволила бы ускорить движение инновационных разработок в производство и на рынок. Перспективами дальнешших исследованиш является обоснование направлениш консолидации усилиш государства, бизнеса и общественности для повышения степени готовности промышленности Украины до насущных глобальных и национальных вызовов -распространение цифровых производственных технологиш Индустрии 4.0 (цифровизация, искусственныш интеллект, роботизация, развитие «зеленош» энергетики, использование новешших материалов) и преодоление технологических разрывов по производительности производства. Ключевые слова: Индустрия 4.0, промышленность, цифровизация, кастомизация, бизнес-модель, инновации. Рис.: 3. Табл.: 1. Библ.: 8.
Кушниренко Оксана Николаевна - кандидат экономических наук, доцент, старшиш научныш сотрудник отдела промышленнош политики, Институт экономики и прогнозирования НАН Украины (ул. Панаса Мирного, 26, Киев, 01011, Украина) E-mail: [email protected] ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3853-584X Researcher ID: http://www.researcherid.com/AAG-5854-2020 SPIN: http://elibrary.ru/1691-9218
UDC 338.24.01 JEL: E52; H56; 042
Kushnirenko O. M. Imperatives of Innovative Transformations of Ukraine's industry in the Context of Increasing Technological Challenges
of the Industry 4.0
The article explores the features of innovative transformations in the context of the rapid spread of the achievements of Industry 4.0, substantiating the key factors of their impact on the industrial development of Ukraine. Key factors influencing the spread of new technologies, namely: consumer requirements, technological readiness of enterprise and partnerships, are defined. Social factors for accelerating innovative transformations in industrial production with the introduction of the Industry 4.0 technologies are allocated separately. In analyzing modern approaches to the causes and factors that determine the development of digital technologies of the Industry 4.0, these are classified by levels of manifestation, degree of influence and functional characteristics. As a result of the research, possible ways of adapting to new technological challenges for Ukrainian producers are allocated, in particular: strengthening the ability to collect and apply data; relationship between value chains; developing customer digital interfaces and eliminating cyberthreats. The critical role of the State in narrowing the technological gaps and creating a favorable environment for innovative industry renewal by developing and implementing industrial modernization programs is substantiated; transition to the principles of the circular economy; creating the conditions for integrated digital-based staff training to develop digital qualification skills; development of innovative infrastructure that would accelerate the movement of innovative developments into production and to the market. Prospects for further research is substantiating the directions of consolidation of efforts by the State, business and the public to increase the readiness of Ukraine's industry to urgent global and national challenges - the proliferation of digital production technologies of the Industry 4.0 (digitalization, artificial intelligence, robotics, development of «green» energetics, use of the newest materials) and overcoming the technological gaps in productivity. Keywords: Industry 4.0, industry, digitalization, customization, business model, innovation. Fig.: 3. Tabl.: 1. Bibl.: 8.
Kushnirenko Oksana M. - PhD (Economics), Associate Professor, Senior Research Fellow of the Department of Industrial Policy, Institute for Economics and
Forecasting of NAS of Ukraine (26 Panasa Myrnoho Str., Kyiv, 01011, Ukraine)
E-mail: [email protected]
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3853-584X
Researcher ID: http://www.researcherid.com/AAG-5854-2020
SPIN: http://elibrary.ru/1691-9218
Характерною рисою сучасних трендiв промис-лового розвитку е шновацшшсть, пов'язана з широким використанням цифрових технологш 1ндустри 4.0, що означае широке використан-ня шформацшних i комушкацшних технологш, ш-телектуальних мереж, що надають новi можливосп сучасного виробництва: гнучшсть, безперебшшсть, орiентацiю на потреби ^ента i справляють усе бкьш значущий i всебiчний вплив на розвиток сучасно! економши. Це пояснюеться тим, що ключовi показ-ники ефективносп - продуктившсть, фондов^ддача, рентабельшсть - безпосередньо залежать в^д, цифро-во! готовносп шдприемства та комплексного впро-вадження технолопчних i продуктових шновацш.
Рiзнi аспекти проблематики ефективного про-мислового розвитку в^дпов^дно до глобальних ви-клишв четверто! промислово! революци, пов'язаних зi швидкими технолопчними зрушеннями та тех-ногенними загрозами, знайшли в^дображення в ба-гатьох наукових працях зарубiжних i впчизняних учених. Зокрема, це пращ науковщв рiзних напрямiв i шил класично! та сучасно! економiчно'i теори, а та-кож державного управлшня та, насамперед, класи-йв сучасно! науково! думки щодо визначально! ролi iндустрiально! складово! в зростанш економки та ролi держави в управлшня цими процесами (Р. Райх, Г. К. Хелайнер, Д. Декарло, Д. Родрк, Г. Таа, Дж. Коен, Дж. Форман-Пек, Е. Райнерт, К. Перес та шш^. Зокрема, К. Шваб у сво!х доЫдженнях зазначае, що характер змш е насткьки фундаментальним, що су-сшльству необх^дно шдготуватися до виклишв часу -як великих можливостей, так i потенцшних небезпек [8, с. 12].
В УкраМ рiзним аспектам шдтримки промисло-вого розвитку та управлшським аспектам регулюван-ня промисловоси присвячеш роботи таких науковщв, як: Амоша О. I., Геець В. М., Вишневський О. С., Даниленко А. I., Дейнеко Л. В., Кораблш С. О., Ляшен-ко В. I., Мусша Л. А., Оденко В. Р., Якубовський М. М. та ш. Актуальшсть зазначених проблем, недостатнш рiвень !х науково! та прикладно! розробки зумовлю-ють важливкть визначення особливостей впливу технологш 1ндустрГ! 4.0 на промисловий розвиток, економшу та сусшльство
Метою статп е виявлення ключових факторiв шновацшних трансформацш в умовах стрiмкого по-ширення досягнень 1ндустрГ! 4.0 та розробка на !х основi напрямiв державного стимулювання шнова-цiйного оновлення укра!нсько! промисловостi.
Виявлення особливостей шновацшних трансформацш в умовах стрiмкого поширення досягнень 1ндустрй 4.0 мае особливу актуальшсть для промисловосп Укра!ни як пострадянсько! кра!ни з потужним виробничим потенщалом. 1сторичною передумовою для цього е те, що процеси неоiндустрiа-лiзацii в нашiй кра!нi проходять складшше, нiж в iн-ших кра!нах, не обтяжених спадщиною радянських промислових пганпв, що за технологiчним рiвнем належать до 1ндустрГ! 2.0.
Успшний досвiд розвинутих кра!н показуе, що в умовах сучасних технолопчних виклишв, пов'язаних зi стрiмким поширенням розробок 1ндустри 4.0 в усi сфери сустльного життя, тiльки iнновацiйно розви-нена промисловiсть визначае стiйке зростання еко-номiки та благополуччя населення кра!ни. Концеп-
туальш положення 1ндустрц 4.0, що характеризуют фундаментальний процес iнновацiй i перетворень у промисловому виробництв^ вже широко впроваджу-ються провiдними свiтовими виробниками [5]. Ця трансформащя обумовлена новими формами еконо-мiчноï дiяльностi та роботи в глобальних цифрових екосистемах, як надають новi можливостi для розвит-ку виробництва (рис. 1).
глобальш ланцюги доданоï вартостi значноï кiлькостi краïн, навiть тих, що розвиваються. Головними перевагами при цьому е наявшсть кадрового потенщалу та професiйних компетенцiй, доступних ресурав за конкурентною цiною та в^дпов^дшсть екологiчним вимогам при виробництвi продукци.
Отже, краïни, що можуть розвивати виробничi потужностi вiдповiдно до потреб мiжнародних ви-
Характеристики технологш 1ндустрп 4.0
Обмш шформа^ею м1ж окремими елементами виробництва шляхом створення едино! шформацшноТ мереж1
Широке застосування технологш обробки великих обсяпв даних (BIG DATA)
Цифрове автоматизоване проектування вироб1в з установленням шдивщуальних параметр1в замовника
Виробництво нових продук^в з яккно новими характеристиками
Новий П1дх1д до комерцшного використання продукци, без суттево'1 змши технологи и виробництва
Виникнення нових рин^в i прискорення завоювання традицшних ринкiв
Використання нових джерел сировини та натвфабрика^в
Змiна оргаызацшних та iнституцiйних
форм господарювання; виникнення нових бiзнес-моделей
Можливосп, що надають технологи 1ндустрп 4.0
Рис. 1. Ключовi характеристики концепцп 1ндустрй' 4.0 та можливост для промислового розвитку Джерело: авторська розробка.
Слiд звернути увагу на те, що до основних ознак концепци ¡ндустри 4.0 в промисловому виробництвi вiдносять:
f «кiберфiзичнi системи» (Cyber-Physical Systems) - iнтеграцiя обчислювальних i фiзичних процесш;
f системи та прилади з повшстю вiдкритими iнтерфейсами, якi без обмежень доступу та реалiзацiï взаемодшть i функцiонують з iн-шими продуктами або системами; f наявнiсть постiйного взаемозв'язку бiзнес-процеав з датчиками, що дозволяе пращвни-кам вiдстежувати фiзичнi процеси; f отримання «великих» даних з сенсорiв, що вводяться в моделi вiртуальних установок, формуючи iмiтацiйнi моделi [3].
Iндустрiя 4.0 означае використання шформа-цiйних i комунiкацiйних технологiй, штелектуальних мереж, що надають новi можливосп сучасного виробництва: гнучкiсть, безперебшшсть, орiентацiю на потреби клiента [6].
Розвиток сучасних технологш, у тому чи^ ш-формацiйних, iнiцiюе розвиток глобальних вироб-ничих систем i надае можливосп для включення в
робничих мереж i можуть зайняти потенцшно високе мiсце у световому розподiлi виробничих завдань, по-винш забезпечити можливостi для виробникiв щодо впровадження мiжнародних стандартiв.
Таке в^ставання пiдтверджують данi Свiтового банку: в Укра'М частка високотехнологiчно! продукци протягом останнiх трьох рокiв поступово знижу-еться i у 2018 р. становить 5,41% промислового екс-порту, хоча у 2015 р. цей показник досягав 8,52% [7]. У шших крашах-суадах, наприклад у Бкоруа, також спостеркаються подiбнi тенденцй: частка високотех-нологiчно! продукци в експорт знижуеться з 4,85% у 2016 р. до 3,49% у 2018 р. Натомшть середнш показник у свт у 2017 р. становив 16,3% [2] (рис. 2).
Зпдно з даними Державно! служби статистики Укра!ни, наразi спостерiгаються загрозливi тенденци зростання укра!нського сировинного експорту - понад 70% усього промислового експорту (продукц1я з низькою доданою варйстю, у тому числГ 30,7% - продукц1я металургшного комплексу; 12% -деревина, паперова маса та вироби з не!) та зростан-ня iмпорту високотехнологiчно! продукци (майже на третину зрш Гмпорт продукци машинобудування), що
Експорт, %
30
25 20 15 10 5 0
24,4
19,7 18,5
\14,5 17 17,9 16,3
5,2 3,7 4,3 6,5 7,3 5,8 4,9
3,83 2,7 3,03 3,93 4,32 4,7 3,8
Експорт, %
70
2000 2005 2010 2014 2015 2016 2017 Рт
Експорт високотехнолопчних товара, % в1д промислового експорту
60 50 40 30 20 10 0
57,8
25,6
27,2 26,9
29,9 29,7 30
*-
19,5 20,2 20,4 20,2 20,1 20,7 21,01
-Украина - Бторусь -Св1т
2000 2005 2010 2014 2015 2016 2017 Рк
Експорт товара пром1жноТ переробки (нап1вфабрикати, вузли тощо), % в1д промислового експорту
Рис. 2. Мкце УкраТни в експортi високотехнологiчних товарiв i товарiв промiжноí обробки,
% вщ промислового експорту
Джерело: складено автором за даними [2].
св^дчить про вiдставання технологiчного рiвня ви-робництва вiд свiтових показникiв. Також виробни-цтво промислово! продукци з червня мае тенденцш до зниження та за 2019 р. продемонструвала падшня на 1,8% до 2018 р. (рис. 3).
Зниження промислового виробництва набуло загрозливо! динамки упродовж 4 кварталу 2019 р. Так, у жовтш спостерталося падшня обсяпв промислового виробництва на 5%, а у листопадi - на 7,5% по в^дношенню до в^ддов^дних перiодiв попере-днього року [5]. Падшня обсяпв промислового виробництва в^дбулося значною мiрою за рахунок змен-шення виробництва у переробнiй промисловоси, зо-крема тютюнових виробiв (-14,2%), одягу (-11,9%), у полiграфiчнiй дiяльностi (-28,1%), у виробництвi
електричного устаткування (-19,9%) та автотран-спортних засобiв (-26,2%) [7]. Це було пов'язано з: + нестаб1льним рiвнем замовлень з боку ви-робникiв кшцево! продукци (передусiм, ма-шинобудування); + зупинкою виробничих об'ектiв на капiтальнi ремонти або замiною обладнання в процеа модернiзацГi виробництва; + надмiрним конкурентним тиском з боку iм-порту;
+ негативним впливом заборон та шших тор-говельних обмежень щодо окремих видiв продукци з боку Роси.
Окремим проблемним блоком е валовий вну-трiшнiй продукт (дол. США на душу населення), який е мiрою шдив^уального доходу. Цей показник
1ндекс, %
110 -|
105 -104,3 103,6
100 -
96,7
97,5
102,9 103,1 103,1 103,0 1(03,1 102,8 1024 1024
~ ^^-А •—1 ¿к. ^ ^ а'_ '
100,6 10^р,9__100,5 100,4 100,1 100,0
99,1
99,4
95
с/ ^
7
~г
~г
ор -<У кО
У ^ ^ о/ ^ с/
~г
"т"
~г
~г
Оч«* 2018 р.
СГ 2019 р.
хОЧ
#
Мкяць
Рис. 3. 1ндекс промисловоТ продукци в УкраТш у 2018-2019 рр. (% до вiдповiдного перюду попереднього року,
наростаючим пiдсумком)
Джерело: складено автором за даними [7].
о о со
о ^
о
о о_ 1=
с
о
<
ш
в УкраМ нижче середшосвиового значения на 10,5%. ВВП на душу населения в нашш кра'М у 2017 р. стано-вив 2656 дол. США, що хоч i бiльше минулорiчного по-казника на 20,68%, проте залишаеться значно нижчим в^д iнших краш. Index of Economic Freedom розмщуе нашу державу на 133-й позици серед 187 краш свь ту. Для порiвняння: Польща - 13037 дол. США/д. н., Угорщина - 12239 дол. США/д. н., Бiлорусь - 5237 дол. США/д. н. [1].
Наведеш даш пiдтверджують збiльшення стра-тегiчних ризикiв посилення технологiчноi залеж-ностi вiд iноземних виробникiв. Водночас системш та комплекснi шноваци, необх^ш для формування конкурентних переваг нащонального виробника, стримуються впливом комплексу чиннишв макро- та мiкроекономiчного характеру. Визначення цих фак-торiв дозволить прийняти ефективш упрaвлiнськi заходи та рiшучi д11 по вiдновленню нaцiонaльно'i промисловосп з боку як держави, так i пiдприемцiв, громадських сил.
Удоповщ «The New Digital Economy. How it will transform business» [4] в^дзначаеться, що в роз-ширенш цифрово! економiки е ряд ключових чинникiв, якi необхiдно враховувати. Анaлiзуючи су-чaснi пiдходи щодо причин i фaкторiв, що визначають розвиток цифрових технологш 1ндустри 4.0, !х можна клaсифiкувaти за такими ознаками: ступiнь впливу, внутрiшнi та зовншш фактори пiдприемствa (табл. 1).
Таким чином, можна видкити три визначальш чинники iнновaцiйних трaнсформaцiй на промисло-вих пiдприемствaх у рамках поширення 1ндустри 4.0. По-перше, це трансформащя ролi споживача, попит якого стае залежним вiд трендiв кaстомiзaцii й шди-вiдуaлiзaщi продуктiв споживання. По-друге, це без-прецедентне (експонентне, а не лшшне) зростання iнновaцiй, що сприяе полшшенню ефективностi, про-дуктивносп та скорочення витрат.
Перш за все, розглянемо вплив на промисло-ву дiджиталiзацiю споживчого фактора. У сучасних умовах шформацшно! вГдкри-тосп вiдбуваеться трансформац1я ролГ споживача, який стае залежним вГд трендГв, що популяризуються шляхом шформацшш-комушкативних засобГв. Прикладом е формування культури здорового образу життя, що обумовлюе необхГдшсть переходу до ви-користання еколопчно чистих харчових продуктГв, стимулюючи виробнишв до виробництва харчових продуктГв з доданими корисними якостями (супер-фуди та ш.). Таким чином, новГ продукти з'являються швидше, нГж формуеться споживча потреба в них у суспГльствГ. Отже, запорукою успку в конкурентнш боротьбГ е не тГльки задоволення Гснуючого попиту, але Г його формування.
Наступним впливовим фактором е безпреце-дентне (експонентне, а не лшшне) зростання шнова-цш - що стосуеться !х швидкостГ, об'ему та впливу [2]. Це дасть значне покращення в ефективностГ, продуктивной та скороченш витрат. СтрГмке зростання даних Г можливостей !х використання для нових технологш ставить перед компашями новГ виклики: зГ зростанням потоку даних з'являеться можливГсть переходу на новий рГвень управлГння економГчними процесами, а бГзнес-аналГтика стае Гнструментом для прийняття ршень для керГвникГв рГзних рГвшв. У ре-алГзацГ! ГнновацГйно орГентовано! моделГ шдустрГаль заци важливу роль вщграють наука й освГта, осшльки перша е початковою ланкою у створенш шновацшно-го продукту, а друга формуе яшсть людського кашта-лу та, власне, вГд !х ефективностГ залежить, чи зможе кра!на високими темпами адаптуватися до цифрових виклишв Г зрештою опинитися серед розвинених кра-!н свГту. Однак слГд зважати на те, що наука як така не спричиняе прямого впливу на економГчний розвиток, а здшснюе його опосередковано, через шноваци. Так, хоча видатки на науку Г належать до видатшв розвит-
Таблиця 1
Класифiкацiя факторiв, що впливають на iнновацiйнi трансформацп промислового виробництва
в рамках 1ндустри 4.0
Критерп Типи факторiв Характеристика
За ступенем впливу Технологiчнi Розвиток i стратегiчна ролы 1КТ; децентралiзацiя управлшня; поява нових розробок
Споживчi Швидке зростання потреб споживачiв, що вимагае впровадження шновацм; взаeмодiя виробника зi споживачем; кастстза^я та iндивiдуалiзацiя вироб-ничих процеав
Партнерсым Зростання впливу громадсыкостi; стимулююча ролы уряду та регулюючих шституцм; пщприемницыка активнiсты; iнновацiйнi екосистеми
Стосовно пщприемства Внутрiшнi Готовшсты до впровадження цифрових технологiй у промислове виробни-цтво; пiдготовка кадрiв; матерiалыно-технiчна база; достатнiсты коштiв
Зовнiшнi Захист прав штелектуалыно! власностi; можливiсты пщключення до шформа-цiйних мереж i баз даних; iнформацiйна безпека; доступ до фшансування
Джерело: авторська розробка.
ку, водночас, за даними МВФ, ккьшсний аналiз дер-жавних витрат на науку не свкчить про !х суттевий вплив на економiчне зростання як по розвинених крашах, так ^ особливо, по крашах, що розвиваються.
Третiм вагомим фактором готовност до тех-нологiй ¡ндустрЦ 4.0 е здешевлення та прискорення штеграци - горизонтальноI та вертикальноI [2]. Стратепчна роль партнерства полягае в тому, як ви-робники використовують шформацшш технологи для полшшення якостi товарiв i послуг, впроваджен-ня нових послуг, шдвищення конкурентоспромож-ностi, посилення соцiальноi вкповкальность Цей фактор також пiдсилюе значення штелектуального потенцiалу працiвникiв, вимагае реформування кадрового забезпечення - як на рiвнi шдприемств, так i на регiональному та державному рiвнях управлiння. Сприяти вирiшенню такого завдання може комплек-сне впровадження системи штерактивно! системи навчання шляхом колабораци державних iнститутiв, наукових i освкнк установ та виробникiв.
Уцих умовах зростае роль держави як шститу-ту, котрий мае забезпечити дiевi стимули для налагодження ефективно! взаемоди мiж бiз-несом i наукою. Найефективнiшим для цього е ство-рення iнновацiйних екосистем i сприяння розвитку шновацшно! iнфраструктури (бiзнес-iнкубаторiв, шновацшних кластерiв, iндустрiальних паркiв, тех-нополiсiв тощо), якi е дiевими шструментами транс-формаци наукових результатiв у реальш продукти та здатнi поеднати науково-досмдш органiзацГi та кон-кретш структури виробничо! сфери. Важливим кому-нiкацiйним iнструментом, спрямованим на активiза-цiю зусиль зi створення перспективних комерцшних технологiй, нових продуктiв на залучення додаткових ресурсiв для проведення дослкжень та розробок на основi участi всiх зацiкавлених сторiн ^знесу, науки, держави, громадянського суспiльства), можуть ви-ступати технологiчнi платформи, як можна розгля-дати як один iз ефективних iнструментiв реалiзацГi нащональних прiоритетiв науково-технологiчного розвитку та посилення науково-виробничих зв'язшв.
Управлiння iнновацiйними трансформацшми в рамках поширення ¡ндустри 4.0 потребуе переосмис-лення та включення вск органiзацiйних ресурсiв, i перш за все, - сощального. Сощальне оргашзацш-не управлiння iнновацiйними процесами означае побудову оргашзацшно! багаторiвневоi структури сощального впливу: вiд цкеспрямовано1 державно'1 полiтики до ефективного менеджменту кожного ш-новацiйного проекту. При цьому державний рiвень об'ективно мае бути тшно пов'язаний з практикою управлшня на пiдприемствах. З одного боку вш повинен акумулювати у сво1х основних програмних документах i заходах досвiд саморозвитку шновацшно1 дiяльностi, а з iншого - визначати його можливоск та перспективи.
Основними факторами шновацшноск е такi категор11' чиннишв: виробничi, соцiально-психологiчнi та еколопчш. Матерiальна та моральна зацiкавленiсть пращвнишв у результатах iнновацiй як фактор шдвищення и продуктивностi дiе в рiзних напрямках. Найбiльш доступним шляхом е шдвищення штенсивносп працi. Воно дае негайний i наочний результат. Однак при цьому продуктивна сила пращ не збкьшуеться, а психофiзiологiчнi межi пiдвищення iнтенсивностi працi дуже твердi. 1стотне зростання продуктивностi пращ ткьки за рахунок пiдвищення навантаження пращвника не може бути досягнуте. Разом iз тим зацiкавленiсть пращвнишв у результатах працi спонукуе к до вдосконалювання органiзацГi виробництва та пращ. Таким шляхом со-щальний фактор реалiзуеться через органiзацiйнi та матерiально-технiчнi фактори, викликае прагнення до вдосконалювання технки, технолог11, органiзацГi виробництва. Однак ткьки одше1 матерiальноi та морально'1 зацiкавленостi в результатах пращ недо-статньо. Потрiбно не лише хопти одержати бажаний результат, а й бути здатним його досягти. Для цього необхкш, по-перше, квалiфiкацiя, що здобуваеть-ся за допомогою первинного навчання та тривало'1 практики, а, по-друге, вкповкний стан здоров'я. Але осккьки стан здоров'я - фiзична дiездатнiсть пра-цiвникiв - залежить не т1льки вiд виробничих умов, а й вк умов життя взагалi (ступiнь задоволення ро-зумних життевих потреб у !ш, одязi, житлi, у повно-щнному вiдпочинку), то коренi соцiально-економiч-них факторiв виходять далеко за межi пiдприемства й охоплюють, власне кажучи, весь життевий уклад, спосiб життя тiеi чи шшо1 соцiальноi групи.
За сферою виникнення та ди соцiальнi фактори iнновацiйних трансформацiй у рамках ¡ндустри 4.0 подiляються на:
^ внутршньовиробничi - п, що виникають i дi-ють безпосередньо на рiвнi пiдприемства чи органiзацГi (мiкрорiвень); + галузевi та мiжгалузевi, якi пов'язанi з мож-ливiстю полiпшення партнерських зв'язюв, концентрац11' та комбiнування виробництва, освоення нових технологш i виробництв на рiвнi економiчноi сфери чи деккькох спiль-них сфер нащонально'1 економiки; ^ регюнальт - це специфкш фактори, харак-
тернi для певного регюну; ^ загальнодержавт - це таи фактори, що спри-чиняють активiзацiю iнновацiйноi дiяльностi в усш краiнi (наприклад, пiдвищення освк-нього рiвня населення, рацiональне викорис-тання трудового потенцiалу).
У сучасних умовах актуальною е локалiзацiя дано'1 проблеми на мiкрорiвнi - у рамках промисло-во! сфери економки, тому що саме промислове шд-приемство з iнновацiйним спрямуванням найбкьш адекватно функцiонуе в ринковiй економщ, опера-
тивно проводить органгзацгйнг змгни, впроваджуе сучасш методи адмГнГстративного, економГчного та сощального управлГння. Проте ГнновацГйнГ процесГ у згадашй сферГ протГкають дуже складно, що обумов-люеться недостатньою юридичною базою, слабкою захищешстю Гнтелектуально! власностГ, складнГстю процедур лГцензування, бюрократизмом службовщв, станом поточного перерозподГлу власностГ та шерт-нГстю систем управлГння шноващями. УправлГнськГ системи, методи, Гнструменти були розроблеш та обгрунтоваш не для шновацшно! дГяльностГ госпо-дарських структур, що дшть в умовах ринку. 1ннова-цГйна дГяльнГсть визначае гнучшсть органГзацГйних структур, оперативнГсть переходу вГд одше! управ-лГнсько! моделГ до шшо!, тому дослГдження тенден-цш соцГально-економГчного розвитку приватного ш-новацшного бГзнесу, вивчення накопиченого досвГду може мати значш перспективи для створення ново! системи управлГння шноващями.
Ефектившсть шновацшних трансформацГй 1н-дустрГ! 4.0 залежить вГд того, якою мГрою без-посереднГ учасники (персонал) защкавлеш у швидкому та економГчно ефективному впровадженш нових технологГй у виробництво. Значну роль вщгра-ють методи та форми стимулювання !х пращ з боку керГвництва. З шшого боку, в цифровГй економГцГ важливим е не сам шновацшний процес, а його ко-мерцГйний результат, який вГдображаеться в оновлен-ш асортименту продукцГ!, наданнГ нових споживчих якостей, розширенш ринку, зниженнГ витрат, тдви-щеннГ конкурентоспроможностГ, одержаннГ прибутку.
До найважливших соцГально-економГчних со-щальних факторГв можна вГднести всГ фактори, що сприяють полшшенню якостГ робочо! сили. Це насам-перед таи характеристики працГвникГв, як рГвень ква-лГфГкацГ! та професГйних знань, умшь, навичок; компе-тентнГсть, вГдповГдальнГсть, розумовГ здГбностГ; про-фесГйна моб1льнГсть, моральшсть, дисциплГнованГсть, здатнГсть реагувати на зовншш стимули та внутрГш-не бажання якГсно виконувати роботу. До ще! групи факторГв також вГдносять характеристики трудових колективГв, такГ як творча актившсть, сощально-пси-хологГчний клГмат, система цшшсних орГентацГй.
1нтелектуалГзацГя економГки потребуе новГтшх форм Г засобГв стимулювання. Темпи шновацшних змш стрГмко зростають, змшюються цГнностГ, со-цГальнГ орГентацГ!, свГтогляд людей, зб1льшуються психологГчнГ навантаження в процесГ творчо! дГяльностГ, яка потребуе неперервного накопичення нових знань, нових навичок, Гдей, досвГду, оргашзацГ! вза-емод11 персоналу з !х реалГзацГ!. Таким чином, осно-вними факторами успГшно! адаптацГ! до впливу тех-нологГчних викликГв 1ндустрГ! 4.0 е здатнГсть збирати та використовувати даш, взаемозв'язок ланцюжкГв створення вартостГ продуктГв, розвиток цифрових штерфейав клГентГв Г усунення кГберзагроз. Вод-
ночас критично важлива роль у сприянш адаптаци виробникiв до HOBiTHix технологiчних трендiв нале-жить державь З метою створення належних умов для розвитку конкурентоспроможного промислового виробництва необх^дно забезпечити в кра'М верховенство права, яшсну логiстичну шфраструктуру та ефективне митне i тарифне регулювання, впрова-дження iнституцiйниx i фiнансовиx меxанiзмiв державно! шдтримки промисловостi. Першочерговими заходами при цьому мають стати:
•f створення центрального органу, що ошкуеть-ся питаннями розвитку ¡ндустри 4.0 в про-мисловостi;
f ухвалення Закону Укра!ни «Про промислову полiтику»;
f ухвалення Стратеги промислового розвитку та !! консол^дащя з Експортною стратегiею, Цифровою аджендою тощо; f удосконалення державного стимулювання ш-новацiйного розвитку для приватного бiзнесу.
ВИСНОВКИ
Перспективними мехашзмами адаптацГ! про-мислових виро6никГв до нових умов оргашзащ! виробництва та виходу на свГтовГ ринки в рамках поши-рення ¡ндустри 4.0 е:
f розробка та впровадження програм модерш-зацй' економки та промисловостГ, переходу на принципи циркулярно! економiки (еконо-мГки замкнутого циклу); f створення умов для шдготовки кадрiв вГдпо-
вгдно! квалiфiкацГ!; f сприяння розвитку iнновацiйно! шфраструк-тури (зокрема iндустрiальниx паркiв), що дозволило би прискорити рух шновацшних розробок у виробництво i ринок, збкьшивши таким чином пропозицГю вичизняних товарiв на свГтових ринках.
Тому в подальших наукових дослiдженняx до-цгльно акцентувати увагу на поеднанш iнструментiв усГх рГвнГв управлiння, а саме: держави, 6Гзмсу та сус-п1льства задля пiдвищення ступеня готовносп промисловостГ Укра!ни до нагальних глобальних i нацГо-нальних викликГв - цифровГзацГ!, роботизацГ!, розвитку «зелено!» енергетики та подолання технолопчних розривГв за продуктивнГстю виробництва. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Alessi Ch. Davos 2020: Here's what you need to know about the global economy.. URL: https://www.wefo-rum.org/agenda/2020/01/davos-2020-towards-a-fair-er-global-economy-what-you-need-to-know/
2. High-technology exports (% of manufactured exports) / The World Bank Group. URL: https://data.worldbank. org/indicator/TX.VAL.TECH.MF.ZS?locations=UA
3. Schwab K. The Fourth Industrial Revolution: what it means, how to respond. URL: https://www.
weforum.org/agenda/2016/01/the-fourth-industrial-revolution-what-it-means-and-how-to-respond/
4. The New Digital Economy. How it will transform busiu ness : A research paper produced in collaboration with AT&T, Cisco, Citi, PwC & SAP. URL: https://www.oxfor-deconomics.com/my-oxford/projects/232584
5. Юрчак О. В. Iндустрiя 4.0 - що це таке та навщо це Укратж / Асощаця пщприемств промисло-воТ автоматизацп УкраТни. URL: https://appau.org. ua/publications/industriya-4-0-shho-tse-take-ta-navishho-tse-ukrayini/
6. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура : монографiя / пер. с англ. М. : Изд. Дом ГУ-ВШЭ. 2000.608 с.
7. Офщмний сайт Державно''' служби статистики УкраТни. URL: www.ukrstat.gov.ua
8. Шваб К. Четвертая промышленная революция. М. : Эксмо, 2018. 208 с.
REFERENCES
Alessi, Ch. "Davos 2020: Here's what you need to know about the global economy". https://www.weforum. org/agenda/2020/01/davos-2020-towards-a-fairer-global-economy-what-you-need-to-know/
"High-technology exports (% of manufactured exports)". The World Bank Group. https://data.worldbank.org/ indicator/TX.VAL.TECH.MF.ZS?locations=UA Kastels, M. Informatsionnaya epokha: ekonomika, ob-shchestvo i kultura [Information Age: Economics, Society and Culture]. Moscow: Izd. Dom GU-VShE, 2000. Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. www. ukrstat.gov.ua
Schwab, K. "The Fourth Industrial Revolution: what it means, how to respond". https://www.weforum.org/ agenda/2016/01/the-fourth-industrial-revolution-what-it-means-and-how-to-respond/ Shvab, K. Chetvertaya promyshlennaya revolyutsiya [The
Fourth Industrial Revolution]. Moscow: Eksmo, 2018. "The New Digital Economy. How it will transform business : A research paper produced in collaboration with AT&T, Cisco, Citi, PwC & SAP". https://www.oxfordeconomics. com/my-oxford/projects/232584 Yurchak, O. V. "Industriia 4.0 - shcho tse take ta navish-cho tse Ukraini" [Industry 4.0 is what it is and why it is for Ukraine]. Asotsiatsiia pidpryiemstv promyslovoi avtomatyzatsii Ukrainy. https://appau.org.ua/publica-tions/industriya-4-0-shho-tse-take-ta-navishho-tse-ukrayini/
О
о
О ^
О
о
CL 1=
с
о
<
о
ш
