CC BY
60
УДК 338.2:65.01:658.5
КОНЦЕПЦ1Я 1НДУСТР1Я 4.0: ЗМ1СТ, МОЖЛИВОСТ1 ТА РИЗИКИ
©2018
МАТВ1ЙЧЕНКО О. С.
УДК 338.2:65.01:658.5
Матвшченко О. С. Концепцiя iHAycTpiq 4.0: змкт, можливостi та ризики
Метою дано:cmammi е визначення основних ризиюв, супутнх процесу тдготовки та впровадження технолог1чно1 концепци Ндустр'т 4.0. Уробо-mi розглянуто концепцю Iндустр'т 4.0, розкрито змкт ii ключових технолог'чних компонент'в i складових. Визначено змни, яш в'дбудуться nid впливом поширення 1ндустри 4.0 у виробничих i №знес-процесах, у процесах оргаюзаци виробництва, маркетингу, розробки та реал'заци продукци, у формах конкуренци та формуванн споживчо: цiнносmi. Наведено б'знес-модель «довгого хвоста», що дозволила розкрити переваги, як надае Ыдустр'т 4.0. Визначено ключов'> можливостi та перспективи, що надае концеп^я ндустр'т 4.0. Сформульовано три основн групи ризитв, як су-проводжують Шдустр'т 4.0: ризики входження до концепци, ризики невходження до неiта ризики iiреал'ваци. Розкрито особливост'> кожноiгрупи; вид'шено ризики, що до них належать; визначено 1х змкт i характер прояву. Окремо розглянуто ризик втрати д'шових зв'язтв та об(рунтовано причини його виникнення. Доведено, що ндустр'т 4.0 в'дкривае перед тдприемствами i нацональними економками новi горизонти i створюе передумови для яккних змш у свтових економ'нних в'дносинах. Вmiм, окр!м нових можливостей, вона несе в соб'> низку вагомих ризиюв, що за-гострюе необхiднiсmь формування зважених i своечасних ршень на р!вм держав, б'знесу та науки, якi б не т'шьки ураховували позитивний вплив нових технологй та технолог'нних концепцй, але й попереджали !мов!рм негативн насл'дки як впровадження 1ндустрИ4.0, так i вiдмови вiд не:. Ключов'! слова: ндустр'т 4.0, кiберфiзичнi системи, 1нтернет речей, штучний нтелект, ризики, загрози, можливост'и Табл.: 3. Формул: 6. Б'бл.: 23.
Матвшченко Олександр Сергйович - астрант, Науково-досл'дний центр ндустр'шльних проблем розвитку НАН Украни (пров. 1нженерний, 1а, 2 пов., Харюв, 61166, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 338.2:65.01:658.5 Матвейченко А. С. Концепция Индустрия 4.0: содержание, возможности и риски
Целью данной статьи является определение основных рисков, сопутствующих процессу подготовки и внедрения технологической концепции Индустрия 4.0. В работе рассмотрена концепция Индустрия 4.0, раскрыто содержание её ключевых технологических компонент и составляющих. Определены изменения, которые произойдут под влиянием распространения Индустрии 4.0 в производственных и бизнес-процессах, в процессах организации производства, маркетинга, разработки и реализации продукции, в формах конкуренции и формировании потребительской ценности. Приведена бизнес-модель «длинного хвоста», которая позволяет раскрыть преимущества, предоставляемые Индустрией 4.0. Определены ключевые возможности и перспективы, которые предоставляет концепция Индустрия 4.0. Сформулированы три основные группы рисков, сопровождающих Индустрию 4.0: риски вхождения в концепцию, риски невхождения в неё и риски её реализации. Раскрыты особенности каждой группы; выделены относящиеся к ним риски; определены их содержание и характер проявления. Отдельно рассмотрен риск потери деловых связей и обоснованы причины его возникновения. Доказано, что Индустрия 4.0 открывает перед предприятиями и национальными экономиками новые горизонты и создает предпосылки для качественных изменений в мировых экономических отношениях. В то же время, кроме новых возможностей, она несет в себе ряд весомых рисков, обостряет необходимость формирования взвешенных и своевременных решений на уровне государств, бизнеса и науки, которые бы не только учитывали положительное влияние новых технологий и технологических концепций, но и предупреждали вероятные негативные последствия как внедрения Индустрии 4.0, так и отказа от неё. Ключевые слова: Индустрия 4.0, риски, киберфизические системы, Интернет вещей, искусственный интеллект, возможности. Табл.: 3. Формул: 6. Библ.: 23.
Матвейченко Александр Сергеевич - аспирант, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пер. Инженерный, 1-а, 2 эт., Харьков, 61166, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 338.2:65.01:658.5 Matviichenko O. S. The Conception of Industry 4.0: Content, Opportunities, and Risks
The article is aimed at defining the main risks associated with the process of preparing and implementing the technology conception of Industry 4.0. The publication considers the conception of Industry 4.0, discloses the content of its key technological components and constituents. The author defines the changes that will occur under the influence of spreading the Industry 4.0 in both the production and the business processes, in the processes of organization of production, marketing, development and sale of products, in the forms of competition and formation of consumer value. The long tail business model is presented, allowing to disclose the advantages provided by the Industry 4.0. The key opportunities and perspectives provided by the conception of Industry 4.0 are determined. The three main groups of risks accompanying the Industry 4.0 are formulated as follows: risks of entering into the conception, risks of non-entering, and risks of its implementation. Features of each group are covered; the risks related thereto are allocated; their content and character of manifestation are determined. The risk of loss of business relations is considered separately and the reasons for its occurrence are substantiated. It is proved that the Industry 4.0 opens new horizons for enterprises and national economies and creates preconditions for qualitative changes in the global economic relations. At the same time, aside from new opportunities, it brings along a number of significant risks, exacerbates the need for balanced and timely decisions at the level of States, business and science, which would not only take attention of the positive impact of new technologies and technological concepts, but also prevent the probable negative consequences of both the introduction of the Industry 4.0 and the refusal from it. Keywords: Industry 4.0, risks, cyber-physical systems, Internet of things, artificial intelligence, opportunities. Tbl.: 3. Formulae: 6. Bibl.: 23.
Matviichenko Oleksandr S. - Postgraduate Student, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (2 floor 1-a Inzhenernyi Ln., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: [email protected]
Останшм часом ¡ндустрш 4.0, як концепця реа-лiзацГi четвертей промислово! революци, стае об'ектом уваги все бкьшого числа науковцiв. Прийняття державних програм шдтримки та стиму-лювання розвитку промисловосп, поява приватних iнiцiатив i проектiв, розробка дорожн1х карт i ix реаль заци, створення i розвиток проф1льних мiжнародниx органiзацiй, стрiмке зростання ринкiв компонентiв ¡ндустрй' 4.0 та низка шших факторiв вказують на орь ентацiю свиово! економки до реалiзацii цiеi концепци, виправдовуючи поширення зацiкавленостi до не!.
Аналiзу рiзниx аспектiв впровадження та розвитку ¡ндустрй' 4.0 присвячено доЫдження ряду укра-шських i зарубiжниx науковцiв, а саме: Скщька В. I., Тарасова I. В., Шевцово!' Т. З., Вишневського В. П., Князева С. I. [1-4], Опанасюка В. В., Войтка С. В., Гаври-ша О. А. [6; 7], а також Stock T., Seliger G., Trstenjak M., Cosic P. [11; 12] та ш. При цьому увага досл^днишв сконцентрована, переважно, на перспективах i мож-ливостях, що мае ii впровадження; шституцюналь-них, ринкових i проектних аспектах процесу iмп-лементаци концепци; оцiнцi обсягiв ринку i трендiв розвитку свтово! економiки. Однак виявлення i опис ризикiв, як невiдворотно супроводжують будь-якi змiни i процеси, у тому числi й процес впровадження i поширення 1ндустри 4.0, оxопленi увагою науковцiв недостатньо.
Тому метою дано1 роботи е визначення осно-вних супутнix ризикiв впровадження концепци 1н-дустрiя 4.0 у промислове виробництво шляхом роз-криття змкту цього поняття, виявлення змш, якi бу-дуть спонукуванi, що нев^дворотно зачеплять складо-вi економiчниx вiдносин i створять загрози для вах економiчниx суб'ектiв.
Iндустрiя 4.0 як шновацшна концепцiя тдви-щення конкуренци виробництва з'явилася у 2011 р. в Шмеччиш. У загальному сенсi пiд цим визначенням маеться на увазi глибока iнтеграцiя шформацшних теxнологiй у виробничiй процес, що реалiзуеться через побудову виробництва на основi кiберфiзичниx систем (cyber-physical system). Як визначено в роботах [1; 2], бкьшшть науковщв сходяться саме на такому тлумаченш концепци Iндустрiя 4.0, або !х дефiнiцii ба-зуються на понятт кiберфiзичноi системи як i"i осно-ви. Тако1 ж думки дотримуеться i бiльшiсть украш-ських досл^ниюв, таких як Скiцько В. I., Шевцова Г. З., Вишневський В. П., Князев С. I. [1; 3; 4]. Але, як показав проведений аналiз, шнують й iншi погляди. Так, Шаткова О. В. робить акцент на автоматизаци та дь джиталiзацii усix бiзнес-процесiв та етапiв виробництва [5]. Опанасюк В. В. стверджуе, що !нтернет речей являе собою найбкьш узагальнену ознаку Ндустрй 4.0 [6]. Войтко С. В., Гавриш О. А. та Зугровський О. М. вважають, що Iндустрiя 4.0 базуеться, насамперед, на шформацшно-комушкацшних технолошх [7].
Уа зазначеш альтернативнi точки зору мають пряме в^дношення до концепци !ндустрп 4.0 i, безза-
перечно, являють собою обов'язковi та невгдемш ком-поненти, що е запорукою повноти !! реалiзацГi. Втгм, на думку автора, розкриття головно! риси дано! концепци, а саме - переход до принципово нового пгдходу в оргашзаци виробничого процесу та бiзнесу в ц1лому, можливе за умови центрально! ролi кiберфiзичних систем. За визначенням National Science Foundation, кг-берфiзичнi системи представляють собою штеграцш елементiв сприйняття, обчислювання, керування та мережево! взаемодг! у фiзичнi об'екти та гнфраструк-туру, пгдключаючи !х до 1нтернету та один до одного [8]. Як пояснюеться у [9], «...кiберфiзични системи - це автоматизованг системи, у яких спгвгснують два типи моделей. З одного боку, це традицшнг iнженернi системи, а з гншого - комп'ютернг моделi. Це пояснюеться тим, що обчислювальнг засоби реалiзуються як скла-дова фiзичних систем та пристро!в». Тобто поняття кiберфiзичноi системи вже мiстить у собi необхiднiсть зв'язку елементiв мгж собою, що по сутi i являе змгс-товний базис технологи 1нтернету речей. Автомати-зацiя, дiджиталiзацiя виробничого процесу, залучення iнформацiйно-комунiкацiйних технологгй без змiни парадигми управлiння цгм процесом представляе на-бутки попередньо!, третьо! промислово! революци, якi й полягали в автоматизаци та комп'ютеризаци виробничого та супутнГх процесгв [10, с. 25].
Отже, Ki6ep0i3mm системи е головною, ви-значальною технологгчною складовою концепци 1ндустргя 4.0. Окргм центрально! ролг, ця складова е й найбгльш мгсткою, поеднуючи або зо-середжуючи на собг майже всг гншг технологгчнг скла-довг. Так, точкою гнтеграци кгберфгзичних систем е обладнання - виробничий робот або ЗБ-принтер (фгзичний блок) i система операцгйного управлгння цим обладнаннями - штучний штелект (цифровий блок). При цьому цифровий блок може бути як гнте-грованим у обладнання, так i взаемодгяти з машиною вгддалено, як загальновиробнича система управлгння. Збгр вхгдних даних на фгзичному блоцг реалгзу-еться за рахунок сенсорiв i датчитв, установлених на ньому. Передача даних здгйснюеться за рахунок промислового 1нтернету речей, що вгдповгдае усгм вимогам тбербезпеки. Зворотний зв'язок i управлгн-ня забезпечуеться тим самим каналом, шляхом по-дачi сигналiв на обчислювальний блок устаткування. На основг сформованих замовлень, !х особливостей та конфггураци програмним забезпеченням на основг штучного гнтелекту обчислюеться оптимальнгй виробничий план i формуються потреби в сировинг та напгвфабрикатах. На основг сукупних потреб i по-будованого виробничого плану автоматизовано над-силаються заявки постачальникам зг встановленими об'емами i термгнами надходжень. 1х статус та розта-шування вгдслгдковуються в режимг реального часу, з можливгстю оперативного коригування виробничого плану в разг перебо!в.
Використання бездротових технологш зв'язку надае можлившть використання мiток, приеднаних до загально! мережi, на готовiй продукци, нашвфа-брикатах i сировинi в лопстищ та управлiннi вироб-ничим процесом. Згенероваш в процесi виробництва велит дат, як i невиробничi, будь то статистика за-мовлень, або цши на енергiю, задля вертикальног та горизонтальног штеграци збери^атимуться у хмарах, стаючи предметною основою для прийняття ршень i визначення оптимально! операцiйно! моделi штуч-ним iнтелектом. Використання доповненог та вiрту-альног реальности 3D-сканерiв на еташ моделювання нових зразтв продукци дозволяють вивести на но-вий рiвень якiсть i результативнiсть процесу. Також при розробщ нових продукив доц1льними стають автоматичнi звiти щодо особливостей споживацьких вподобань. Так виглядатиме узагальнена система вза-емодГ! технолопчних компонентiв i виробничий про-цес шдприемства.
Уц1лому, сприйняття четверто! промислово! ре-волюцГ! та !! ефекту як суми ефектiв технологш вiрно лише за умови повно! реалiзацГ! вс1х !"! складових. Саме обчислювальна перевага штучного штелекту над людським мозком дае можлившть роз-криття потенцiалу сенсорiв i великих даних, електро-нних мiток i бездротово! комунiкацГ!, та лише 1нтернет речей робить можливим машинне управлшня та все-бiчну iнтеграцiю. Так, операцшна ефективнiсть дося-гаеться шляхом контролю й оптимiзацí! виробничих процеав, виробничого плану, собiвартостi продукцГ!, за рахунок безперервно! обробки великих обсяпв даних про надходження замовлень, залишшв сировини на складах, техшчного стану обладнання, термiнiв поставок сировини, в^пов^дноси технологiчним нормам продукцГ! та нашвфабрикаив, що було б недо-сяжно в поточнш моделi управлiння та стримувало б виробничий потенщал кожно! окремо! технологи.
Хоча в кторичному контекстi результатом ви-буху продуктивно стi кожно! промислово! революцГ! була адаптацiя виробничо! моделi (у розумiннi поед-нання факторiв виробництва - працi, землi, капиталу) та iмплементацiя технiчних ршень у виробничий процес, функцГ! управлшня, контролю та планування залишалися прерогативою людини. Четверта про-мислова револющя мае головну вiдмiннiсть, що по-лягае в делегуваннi цих функцш штучному iнтелекту. Це обумовлено стрiмким зростанням продуктивно-стi устаткування, потенщал якого стримуеться лише обмеженнями людського розуму та швидкост його операцш, як i самих алгоритмiв прийняття ршень.
Однак центральна роль операцшного управлшня робить можливим реалiзацiю переваг ¡ндустрГ! 4.0 лише за умови !"! впровадження на вах ланках техно-логiчного процесу. Це ставить перед виробником не-обх^шсть пошуку нових постачальникiв, що в^повь дають новим критерiям i е технолопчно сумiсними,
або треба розглядати можлившть реалiзацГi повного циклу виробництва в межах одного шдприемства. Дана особливкть створюе передумови для подаль-шого укрупнення виробничих компанiй i концентра-ци капiталу.
Основною можливктю, що вiдкривае реалГза-цiя концепци 1ндустри 4.0, задля чого вона i була розроблена, е тдвищення конкурен-тоспроможностi, охоплення та утримання цГльових ринкiв збуту виробниками продукци та послуг. Одним Í3 шляхiв максимiзацГi переваг е переход, до ново! бiзнес-моделi - «довгого хвоста», що була вперше за-пропонована Олександром. Остервальдером та 1вом Пiнье як «продаж багато чого помалу» [13, с. 73-81]. Суттю дано! моделi е реалiзацiя великих обсяпв то-варiв малими париями, а !! ефективнiсть криеться у фундаментальнш рiзноманiтностi та неповторностi персональних вподобань споживачiв. Вона полягае в охопленш найбiльш можливого !х кола за рахунок задоволення персональних потреб, що досягаеться шляхом кастомiзацi! кшцевого продукту. Збережен-ня потужностГ виробництва та забезпечення рентабельной шдприемства досягаеться штенсифшащею виробництва (3Б-друк, роботизащя) та операцiйноi' ефективностi (штучний штелект, хмари, вертикальна i горизонтальна штегращя), а утримання зростаючих операцiйних витрат - усуненням людсько! працi Гз процесу обслуговування устаткування.
Масове виробництво та його обмеження за ильшстю найменувань продукцГ!, що виробляеться, разом Гз фундаментальною рГзномаштшстю споживацьких вподобань обумовлюе доцГльшсть штучного обмежування потенцшного кола споживачГв ще на етапах сегментування та вибору щльових сегменив ринку, виявляючи спГльнГ вподобання для великих споживчих груп [14, с. 203-223]. НеобхГдшсть спожи-вачам йти на певш компромГси щодо особливостей сво!х потреб та уподобань обмежуе номшальну шль-кГсть споживачГв. Модель довгого хвоста зшмае це обмеження, розповсюджуючи !х коло в значно шир-ших межах, а сучаснГ техшчш досягнення роблять це можливим i економГчно обгрунтованим.
Прикладом успГшно! реалГзацГ! тако! бГзнес-мо-делГ е компашя LEGO, яка ще у 2005 р. у пошуку нових можливостей розвитку створила проект «LEGO Factory», що дозволяв клГентам самостшно створю-вати дизайн, комплектащю наборГв конструктору та навГть оформлення коробки. Це реалГзовувалось за-вдяки клГентськш програмГ «LEGO Digital Designer», в якш клГент i розробляв шдивГдуальний продукт, ви-ходячи Гз ролГ пасивного споживача, долучаючись до дизайнерського проекту [13, с. 78].
Ще одним важливим макроекономГчним наслГд-ком широкого впровадження ще! концепци е змен-шення рГвня монополГзаци риншв, коли виробники не зосереджуються на певному сегмени, а конкуру-
ють за кожного споживача. При цьому з позицГ! цши конкуренцiя вГдбуваеться за рахунок ефективностi архiтектур моделей управлшня, а з позицiй характеристик товарiв у пошуку ключових для споживача опцш i можливостей 1х кастомiзацГi.
Очевидно, що впровадження 1ндустрГ! 4.0 несе в собi не т1льки можливiсть економГ! за рахунок оптимiзацГi виробничого процесу, але й суттеве скорочення складських i лопстичних витрат як наслГдок моделi «довгого хвоста». Пiдвищення якост готово! продукцГ!, зменшення втрат вГд браку, зменшення кiлькостi позапланових зупинок, поламок i втрат виробничого часу матимуть великий вплив на зменшення собiвартостi кшцевоТ продукцГ!.
У цьому сенсг перебудова свгтових взаемо-зв'язкгв г системи мгжнародного роздГлення пращ створить безпрецедентнг умови для виходу гннова-цгйних виробництв на новг ринки, надасть можли-востг для зростання г розвитку.
Втгм, четверта промислова революцгя у формг 1ндустрГ! 4.0 несе в собг й низку ризикгв, що подгля-ються на двг категорГ!:
+ ризики, пов'язанг гз впровадженням, або вхо-
дженням до концепцГ!; + ризики 11 реалгзац11 та розвитку [15, с. 57].
Перша категоргя походить гз широкого загалу своечасних г комплексних умов, необхгдних для по-вно! та всебгчно! реалгзацй концепцГ!. Вона включае в себе ризики, пов'язанг гз усшшним запуском реалГ-зацГ! концепцГ! ¡ндустрш 4.0 та наслгдкгв невдачг або вгдмови вгд 'й реалгзацГ!, що виходять гз передумови набуття нею поширення у свт.
Ризики входження в концепцш походять гз необхгдностг гснування надшно! технолопчно! шф-раструктури, наявностг квалгфгкованих кадргв для проектування г розробки нових виробничих систем, систем безпеки, механгзмгв взаемодГ! економгчних суб'ектгв та наявностг фахгвцгв, що компетентнг втгли-ти концепцш на шдприемствах. На змгст дано!' групи ризикгв вказуе дослгдження [16], де окремо видкеш двг необхгднг умови реалгзацГ! 1ндустрГ! 4.0, а саме: модершзацГ! технолопчно! шфраструктури та рефор-мування системи освгти на всГх Г! ргвнях задля забез-печення економгки квалгфгкованими кадрами. Разом з тим джерелом ризику стане г новий ргвень потреб у швестицшх та сшвпращ, виражених у потребг значно-го рГвня фГнансування в довгостроковГй перспективГ та потребг в нових точках консолгдацГ! зусиль бгзне-су, науки та держави задля реалгзацГ! супутнгх техно-логгчних ргшень. 1накше кажучи, впровадження або запуск концепцГ! ¡ндустрш 4.0 вимагае певно! низки умов, без реалгзацГ! яких це стае неможливим.
У табл. 1 представленг ключовг ризики входження до концепцГ! 1ндустргя 4.0.
1ншу сторону дано! групи ризикгв розкривае можливгсть невходження у процес реалгзацГ! концеп-
цГ! ¡ндустрш 4.0, що може буди як результатом вгдмо-ви вгд !! гмплементацГ!, так г наслгдком прояву одного або декглькох ризикгв, що розглянутг вище. Джерелом ризикГв у данГй ситуацГ! е змГни, що вГдбудуться у ви-робничих процесах гнших кра!н та компанш г спри-чинять перегляд формату партнерських вГдносин та появу нових конкурентних переваг на ринках, змшять моделГ взаемодГ! зГ споживачем та пГдвищать вимоги до якостГ, рГзноманГття, властивостей Г цГн на про-дукцгю, комплектуючг та натвфабрикати. Це, своею чергою, може зробити складнодосяжним або немож-ливим шдтримання партнерських вгдносин у певних гснуючих технологгчних ланцюгах, задоволення нових вимог споживачГв та втримання позицГй на ринку.
У цих умовах гснуе об'ективна ймовгрнгсть ре-локацГ! виробничих потужностей шоземних компанш як наслгдку втрати защкавленостг в бГльш де-шевш робочш силг та збГльшення шдприемницьких ризикгв зг зростання капгталоемностг та зменшення лгквгдностг виробництв [17]. Це призведе до вгдтоку кашталу з окремих кра!н, втрати !х iнвестицiйно!' при-вабливостг, падшня обсяпв виробництва Г збуту.
1ншим очшуваним результатом буде трансформа-щя споживацьких вподобань у результат пропо-зицГ! шдивГдуалГзованих товарГв. Окремого тиску можуть зазнати виробники сектора ншових товарГв, в якому сконцентроваш переважно малГ та середш пГдприемства, якГ будуть витГсненГ великими ком-пан1ями, при опануванш ними можливостей пропо-нувати аналогГчнГ специфГкованим виробництвам товари. З точки зору попиту це спричинить фактич-ну трансформацш моделГ формування споживчо! цГнностГ, змГнивши сприйняття й оцГнку вартостГ продукцГ!, яка сприймалася споживачем як ексклю-зивна та шдивГдуальна [18, с. 40], створивши тиск Г на сегмент виробництва розкошГ. Це потребуватиме теоретичного переосмислення процесу формування споживацько! цГнностГ та формування цГни товарГв Г створить прогар можливостей для розширення великих компанГй та монополГзацГ! ринкГв. Значний вплив дана трансформацГя матиме Г на поточну модель органГзацГ! виробництва, концепцГю розробки Г реалГзацш товарГв, моделГ конкурування.
Скорочення обсяпв виробництва внаслГдок втрати риншв збуту призведе до вивкьнення робочо! сили та зростання безробитя в крашГ Це створить додатковий тиск на соцГальну складову бюджету, зменшить рГвень достатку громадян, а падГння при-бутку звузить швестицшш ресурси, ще бГльше уне-можливлюючи реалГзацго концепцГ! 1ндустр1я 4.0 або Гнших альтернатив, тим самим прискорюючи стагна-цГю виробництва.
У табл. 2 наведено головш ризики дано! групи.
Друга категорГя ризикГв передбачае умову, що процес реалГзацГ! та впровадження концепцГ! 1нду-стрГя 4.0 розпочався Г пов'язаний Гз появою нових
Таблиця 1
Основы ризики входження до концепци lндустрiя 4.0
Ризик Характер прояву
Кадровий Ризик, що походить вщ спроможносл системи вщповщати сучасним потребам, а саме - у можливосл вчасно надати ринку прац фахiвцiв необхiдних компетенцм та в необхiднiй кiлькостi
Технолопчний Ризик, що криеться в можливосл створення дтчо! технолопчно! iнфраструктури, яка б задовольняла потреби безпеки, пропускно! здатносл, обчислювально! мож-ливостi, враховувала попит i його зростання на ïï використання, вщповщала мiж-народним стандартам, будучи потенцмно поеднуваною, та була б доступною для використання в контекст вартосл
lнвестицiйний Витiкае iз необхщносл довгострокового та значного за обсягом фшансування про-ектiв i полягае в доступносл джерел фiнансування, вартосл iнвестицiй, рiвнi швес-тицiйних ризиш, рентабельностi iнвестицiйних проектiв
Ризик законодавчо! вiдповiдностi та державного регулювання Проявляеться у вщповщносл державно! полiтики та законодавства новим формам економiчних вiдносин, мiжнародноï штеграци та спiвпрацi, рiвнi захищеносл приватно! та штелектуально! власносл, протиди' новим формам злочинiв
Ризик взаемоди Полягае в наявносл та достатностi ступеня штеграци' бiзнесу, науки, iнвесторiв i держави у процес, кнуванш платформ i взаемовигщних умов взаемоди'
Джерело: авторська розробка.
Таблиця 2
Основы ризики невходження до концепци lндустрiя 4.0
Ризик Характер прояву
Втрата ринш збуту Полягае у втрал можливостi задовольняти споживацьк вподобання на тлi змiни моделi взаемоди зi споживачем у конкурентна боротьбi з бiльш iнновацiйними компашями, що пропонують бiльш якiсну, дешеву та iндивiдуалiзовану продукцiю
Втрата дтових зв'язкiв Потреба нового ступеня штеграци' на вах етапах технологiчного ланцюга задля ефективностi процесу виробництва та новi вимоги до характеристик складових i натвфабрикалв зроблять неможливою подальшу спiвпрацю для шновацмних компанiй, а також можуть призвести до втрати рентабельной постачальником
Вiдтiк капiталу Зникнення доцтьносл розташування виробництв транснацiональних компашй у кра'шах з бiльш дешевою робочою силою при зростанн катталоемносл виробництва i збiльшеннi його чутливосл до пiдприемницьких ризикiв
Зростання безроб^тя Внаслщок втрати ринкiв збуту, падiння обсяпв виробництва та вщтоку виробничого катталу слiд очiкувати вивiльнення незадiяноï робочо! сили
Реалiзацiï концепци' Результатом скорочення обсяпв виробництва буде зменшення прибутку пщпри-емств, пiдвищення ризикiв прибутковостi !х дiяльностi та, як наслiдок, втрата мож-ливостi залучення внутрiшнiх джерел фшансування шновацмно! дiяльностi та привабливосл для iнвестора
Джерело: авторська розробка.
елеменпв виробничого процесу, нових видiв вза-емодш у виробництв^ з постачальниками та спожи-вачами та змшою в кнуючих виробничих i д1лових процесах. Всеохоплююче поширення роботизованих систем створюе низку загроз, що криються як у нових формах взаемоди' мiж людиною i машиною, що може стати причиною збмьшення травматизму, так i у вразливосп автоматизованих систем до втручання ззовш, ставлячи шд загрозу виробничий процес, його безпеку i яшсть кiнцевого результату. Так, виробничi роботи, системи комушкаци' мiж ними як-от виробничий 1нтернет речей, рiзноманiтнi сенсори i датчики, хмарш бази даних та iншi складовi кiберфiзичних
систем потенцшно вразливi до дiй зловмиснишв, а безпосередньо виробничий процес, як цшсна система, чутливий до роботи кожно! його складово!.
1ншим джерелом ризику стае цифрова складова ново! виробничо! системи. Дотепер об'екти цифрових загроз на виробництвах обмежувалися цшсшстю та захищешстю даних, роботоспроможшстю процесiв, переважно супутн1х виробничим. Впровадження 1н-дустри 4.0 розширюе об'екти ризику на ва виробничi та невиробничi процеси, роблячи саму операцшну дь яльнiсть бiльш вразливою.
Делегування функцш операцiйного керування штучному штелекту також провокуе низку ризиюв,
о
о о_
<с
т о
цГлком залежних вГд функцшвання операцшного забезпечення. Так. вГд ритмГчност та послГдовносп виробничих процеав, обгрунтованост прийнятих рГшень, якостГ обробки вхГдних даних, коректностГ роботи усГх вузлГв та елементш виробничо! системи залежить кшцевий економГчний результат дГяльносп шдприемства. Неефектившсть управлшня може при-звести до перевиробництва [17], у той час як вихГд Гз ладу сенсорГв або датчикГв, разом Гз порушенням технологГчного процесу, може стати причиною ви-робництва велико! кГлькост браку або призвести до поламки обладнання та значних збиткГв.
Також джерелом ризику е поширешсть практики непомГркованого використання новпшх техноло-гш задля автоматизацГ! та диджиталГзацГ! процеав, без урахування !х впливу на додану варйсть або вирГ-шення таким чином певних перепон для збГльшення ефективност [17]. Це пов'язано Гз розумшням бГзнес-процесГв пГдприемства, коректною ГдентифГкацГею !х «вузьких мшць» Г об'ективною оцшкою можливостей !х усунення шляхом залучення нових технологш, результатом непомГркованосп в чому буде неефектив-нГсть ГнвестицГйних рГшень.
Незважаючи на оптимктичш очкування збГль-шення робочих мшць, появу нових спещаль-ностей Г структурних змш у виробничих Г до-помГжних профес1ях, не слГд кнорувати загрозу част-кового замГщення або навГть повного зникнення ряду професш. Так, вГропдшсть повно! автоматизацГ! скла-дае для таких професш, як водш, - 98%, бухгалтери та економшти - 43-94%, вантажники - 72% [20]. Це може
спричинити певнг диспропорци на ринку пращ, створивши дефщит одних професш Г незатребувашсть ш-ших з перспективою зростання рГвня безробггтя.
Загалом ключовГ ризики дано! категорГ! представлено в табл. 3.
Окремо! уваги потребуе ризик втрати длових зв'язкГв, причини якого наочнГ та очевиднГ. ОкрГм зростання вимог до параметрГв про-дукцГ!, цГлком ГмовГрною перепоною може стати прин-ципова несумГснГсть двох моделей виробництва -поточного Г кастомГзованого. ОрГентованГсть поточного виробництва на велик обсяги однотипних то-варГв обумовили як конфкурацш устаткування, так Г особливост оргашзацГ! виробничого процесу й умо-ви забезпечення його рентабельность Змша формату запипв на велику юльйсть невеликих серш рГзних за параметрами продукйв може призвести до втрати рентабельной виробництва замовлення. Передумо-вою цього е суттева частка постГйних витрат вироб-ничого шдприемства, що робить його чутливим до обсяпв виробництва, а також технолопчш особли-вост поточного виробництва.
Беззбитковкть шдприемства досягаеться рГв-нем випуску Г реалГзацГ! продукцГ!, що визначаеться розрахунком точки беззбитковост (порогу рентабельной). При цьому обсяг виробництва, необхГд-ний для його досягнення, можна розрахувати за формулою [21, с. 335]:
В
Ртб = у^-Р- -100,
чд зв
(1)
Таблиця 3
Основнi ризики реалiзацN концепцп lндустрiя 4.0
Ризик Характер прояву
^бернетичний Порушення цткносл, працездатностi або несправност роботи електронних складо-вих виробничо! системи, елементiв та лшм системи комушкацп та зв'язку виробничих вузлiв, серверiв та центрiв обробки шформацп
Цифровий Порушення цiлiсностi, захищеност та достовiрностi шформацп, що генеруеться в процесi господарсько! дiяльностi, втрата даних щодо статистики роботи пщприем-ства, технологи виробництва, даних шентсько! бази та бази постачальниш та партнерiв
Операцiйний Збо! в роботi шдприемства, послiдовностi технологiчних процесiв, контролю якостЬ ефективностi виробничого i допомiжних процеав, дiaгностицi стану обладнання, недолги у взаемодп iз клiентaми та постачальниками та втрата рентабельной кшцево! продукцГ
Проектування Неефективнiсть впровадження елементiв концепцп lндустрiя 4.0 внaслiдок хибностi висновш на етaпi aнaлiзу та формaлiзaцi! виробничих процесiв
Безпечност роботи персоналу Травми та нещасн випадки на виробництвi, що спровокован взaемодiею людини та кiберфiзично! системи, як сталися як за вини роб^ника, так i внaслiдок виходу iз ладу або порушення в aлгоритмi роботи устаткування
Кадрово! диспропорцп Одночасне збтьшення дефiциту кaдрiв певних спецiaльностей зi збiльшенням рiвня безробiття та вивтьненням робочо! сили в автоматизованих видах прац
<
2 ш
Джерело: авторська розробка.
де Рт6 - обсяг реалГзацГ! продукцГ!, що забезпечуе досягнення точки беззбитковостГ;
Впост - сукупнГсть постшних витрат;
Рчд - рГвень чистого доходу вк реалГзацГ!;
Рзв - рГвень змшних витрат до обсягу реалГзацГ!.
Своею чергою, виробнича потужшсть масового Г багатосершного виробництва обчислюеться за формулою [22, с. 212]:
Т
ВП = -
t
(2)
де ВП - виробнича потужшсть;
Тпл - плановий (ефективний) фонд часу роботи конвеера;
Ь - такт сходу готових виробГв з конвеера.
Плановий (ефективний) фонд часу роботи конвеера, як устаткування перервно! дГ!, розраховуеться за формулою [22, с. 229]:
Т„л = [(365 - Хв - 1кр) • КЗМ1ЗМ
] •
(100 - пт Л
пр
100
, (3)
де
Тш - плановий (ефективний) фонд часу;
Ь - ккьшсть вихГдних Г святкових дшв у рощ;
Ькр - ккьшсть дшв каштального Г планово-запо-бГжного ремонту;
Кзм - ккьшсть змш роботи устаткування за
добу;
Ьзм - тривалкть змши;
Ппр - вГдсоток планових поточних просто!в.
У формул! (3) показник Ппр включае в себе, окрГм каштального, середнього та поточного ремонту, ще й планов! зупинки обладнання, необхкш для шдготов-ки устаткування до виробництва шшого продукту, вь домГ як «перехк», вкповкно до плану виробництва. Ккьшсть необхГдних зупинок такого роду пов'язана з ккьшстю найменувань продукпв. I хоча таи переходи, зазвичай, плануються на мГжзмшш зупинки, перекриваючи втрати часу, при великГй номенклатурГ та малому об'ему партГй уникнути !х впродовж змГн неможливо. При цьому !х кГлькГсть буде варГюватися, залишаючись в межах (п - 1), де п - ккьшсть найменувань продукпв.
Задля оцшки впливу цього показника представи-
мо вираз (3) - плановий фонд часу - як функцш
вГд показника вГдсотка планових зупинок, вва-жаючи шшГ складов! незмшними:
ТПЛ = /(ППр), ППр е [0; 100]. (4)
Очевидно, що функцГя (3) лГнГйна Г монотонна, а характер и залежност вк змшноТ визначаеться и похГдною:
ёТ -1
П ' = 7777[(365 - - *кр)Кзм *зм]• (5)
ёП
пр
100
Тобто значення показника ефективного фонду часу зворотнопропорцшне значенню вГдсотка пла-
нових зупинок. Таким чином, зростання !х вГдсотка призведе до зменшення планового фонду часу, а це, своею чергою, скоротить виробничу потужшсть тд-приемства, оск1льки Тпл знаходиться в чисельнику в правш сторон рГвност (2) Г зменшить значення дробу.
Водночас збГльшення планових переходГв тяг-не збкьшення загальновиробничих витрат, що, за-лежно вГд прийнято! на пГдприемствГ класифГкацГ! витрат, призведе до збкьшення постшних або змш-них витрат (для укра!нських пГдприемств вГдповГдно до ПСБУ 16 [23]). Це, своею чергою, або збкьшить значення постшних витрат (Вп ) у чисельнику (1), або зменшить значення знаменника внаслГдок змен-шення рГзнищ (Рчд - Рзв) у знаменнику (1). НаслГдком цього буде пГдвищення рентабельного обсягу вироб-ництва Рт6. Сукупний вплив вказаних ефекпв може призвести до ситуацГ!, коли потужнГсть виробництва, у межах певного виробничого плану, може стати за-здалегГдь нерентабельною:
РТБ > ВП. (6)
Це створить умови неможливостГ продовження економГчно обгрунтовано! дГяльносп в межах сшвп-ращ з конкретним замовником.
ВИСНОВКИ
Четверта промислова революцш, вткена в концепцГ! 1ндустрш 4.0, вГдкривае перед тдприемства-ми Г нацГональними економГками новГ горизонти та створюе передумови для якГсних змГн у свГтових економГчних вГдносинах. ВтГм, окрГм можливостей стрГмкого зростання, перерозподГлу Гснуючих ринкГв та створення нових, щ змши несуть у собГ низку ваго-мих ризишв, яю будуть супроводжувати економГчних суб'екйв упродовж усього перюду змш та шсля його закшчення незалежно вк обрано! стратегГ! розвитку, прийнятих ршень та зовншшх обставин. Основш ри-зики четверто! промислово! революцГ! шдроздкяють-ся на три основш групи: входження до концепцГ! 1н-дустр1я 4.0, ризики невходження до не! та ризики ре-алГзацГ! зазначено! концепцГ!. 1х кнування загострюе необхкшсть зважених Г своечасних ршень на р1вш держав, бГзнесу та науки, як б ураховували не ткьки позитивний вплив нових технологГй та технологГчних концепцш, але й попереджали ймовГрш негативш на-слГдки як упровадження концепцГ! 1ндустр1я 4.0, так Г вкмови вк не!, що вткюються в конкретних ризиках Г несуть у собГ потенцшш втрати та загрози. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Скiцько В. I. Iндустрiя 4.0 як промислове виробни-цтво майбутнього. Нвестицп: практика та досв1д. 2016. №. 5. С. 33-40.
2. Тарасов И. В. Технологии индустрии 4.0: Влияние на повышение производительности промышленных компаний. Стратегические решения и риск-менеджмент. 2018. № 2. С. 62-69.
3. Шевцoвa Г. З. Хiмiчнa iндycтpiя 4.0 як гaлyзевa юн-цепфя pеaлiзaцiï ocнoв четвеpтoï пpoмиcлoвoï pевoлюцiï. E^H0MÍ4HUü всникДонбасу. 2017. № 2. С. 35-41.
4. Вишневский В. П., Князев С. I. Як пщвищити го-тoвнicть пpoмиcлoвocтi Уф^ни дo cмapт-тpaнcфopмaцiй. Наука та ¡нновацй. 2018. Т. 14. № 4. С. 55-б9.
5. Шат^ва О. В. Poзвитoк теopiï opгaнiзaцiï в епoxy цифpoвoï тpaнcфopмaцiï // Сфатепчш iмпеpaтиви cyчacнo-гo менеджментy : зб. мaтеpiaлiв IV Miжнap. нayк.-пpaкт. кoнф. (м. Мв, 19-20 штня 2018 p.). Мв : KHEy, 2018. С. 48б-491.
6. Опанадок В. В. Iндycтpiя 4.0: Mi^ Уфа'ши в мiж-деpжaвнiй кooпеpaцiï i cпецiaлiзaцiя. Нау^bí записки Нацю-нального yнiверcитетy «Острозька академiя». Серiя «Еконо-мка». 2017. № 4. С. б7-71.
7. Вoйткo С. В., Гaвpиш О. А., Зyгpoвcький О. М. Ямаь деpжaвнoгo pегyлювaння, ефективнicть po6O-ти ypядy чи план Mapшaллa на шляху фа'ши дo 1нду-apiï-4.0. Eкoнoмiчний вicник Haцioнaльнoгo теxнiчнoгo yнiвеpcитетy Уфа'ши «Km^c^ пoлiтеxнiчний iнcтитyт». 2018. № 15. URL: http://webcache.googleusercontent.com/ search?q=cache:deWPT0AcBkMJ:ev.fmm.kpi.ua/article/view/1 31530+&cd=1&hl=ru&ct=clnk&gl=ua
S. Cyber-Physical System: Enebling a Smart and Connected World / National Science Foundation. URL: https://www.nsf. gov/news/special_reports/cyber-physical/ (дата звеpнення 24.10.2018).
9. Казадова H. Ф., Щеpбiнa Ю. В., Фpaзe-Фpaзeн-
кo О. О. Пpoблеми безпеки cyчacниx кiбеpфiзичниx cиcтем // Kiбеpбезпекa в Уфа'У: пpaвoвi та opгaнiзaцiйнi питання : мaтеpiaли Вcеyкpaïнcькoï нayк.-пpaкт. кoнф. Оде« : Одес-кий деpжaвний yнiвеpcитет внyтpiшнix cпpaв, 2017. С. 77-78.
10. Бopиcoв Е. Ф. Экoнoмичеcкaя теopiя : учебник. 3-е изд., пеpеpaб. и дoп. M. : Юpaйт-Издaт, 2005. 399 c.
11. Stock T., Seliger G. Opportunities of Sustainable Manufacturing in Industry 4.0. Procedia CIRP. 201 б. Vol. 40. P. 53б-541.
12. Trstenjak M., Cosic P. Process Planning in Industry 4.0 Environment. Procedia Manufacturing. 2017. Vol. 11. P. 1744-1750.
13. Оcтеpвaльдеp А., Пинье Ив. Пocтpoение бизне^ мoделей: Hacтoльнaя книга cтpaтегa и нoвaтopa / пеp. c англ. 3-е изд. M. : Альпина Пaблишеp, 2012. 288 c.
14. Koroep Ф. Оcнoвы мapкетингa: кpaткий i<ypc / пеp. c англ. M. : Издатель^ий дoм «Вильямc», 2007. б5б c.
15. Smith J., Kreutzer S. Moeller C., Carlberg M. Industry 4.0: Study for the ITRE Committee / Policy Department A: Economic and Scientific Policy, Europian Parlament, EU, 201б, 94 p. URL: http://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/ STUD/2016/570007/IPOL_STU(2016)570007_EN.pdf (дата звеpнення: 20.11.2018).
16. Индycтpия 4.0: будущее пpoизвoдительнocти и poaa в пpoмышленнocти / M. Pюcмaн, M. Лopенц, Ф. Г и дp. The Boston Consulting Group, 2015. 22 c.
17. Colotla I., Bland D., Knizek C., and Spindelndreier D. Avoiding the Hidden Hazards of Industry 4.0. Boston Consulting Group. 2018. URL: https://www.bcg.com/publica-tions/2018/avoiding-hidden-hazards-industry-4.0.aspx (дата звеpнення: 12.11.2018).
18. Райцле В. Pocкoшь - и^чник блaгoпoлyчия: Будущее глoбaльнoй экoнoмики / пеp. c нем. M. : Альпина Биз-неc Бyкc, 2005. 197 c.
19. Tupa J., Simota J., Steine F. Aspects of Risk Management Implementation for Industry 4.0. Procedia Manufacturing. 2017. Vol. 11. P. 1223-1230.
20. Земцов С. П. Смогут ли роботы заменить людей? Оценка рисков автоматизации в регионах России. Инновации. 2018. № 4. С. 2-8.
21. Бланк И. А. Словарь-справочник финансового менеджера. Киев : «Ника-Центр», 1998. 480 с.
22. Гринчуцький В. I., Карапетян Е. Т., Погрщук Б. В. Економ^а пщприемства : навч. поаб. КиТв : Центр учбовоТ лгератури, 2010. 304 с.
23. Положення (стандарт) бухгалтерского обл^ 16 «Витрати» : затв. наказом Мастерства фшанав УкраТни вщ 31.12.1999 р. № 318. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ Z0027-00 (дата звернення: 07.11.2018).
Науковий кер1вник - Хаустова В. €., доктор економ1чних наук, доцент, завщувачка сектора промисловоТ пол1тики та шновацмного розвитку ННЦ 1ПР НАНУ (Харк1в)
REFERENCES
Blank, I. A. Slovar-spravochnik finansovogo menedzhera [Dictionary-reference financial manager]. Kyiv: Nika-Tsentr, 1998.
Borisov, Ye. F. Ekonomicheskaya teoriya [Economic theory]. Moscow: Yurayt-Izdat, 2005.
"Cyber-Physical System: Enebling a Smart and Connected World". National Science Foundation. https://www.nsf.gov/ news/special_reports/cyber-physical/
Colotla, I. et al. "Avoiding the Hidden Hazards of Industry 4.0". Boston Consulting Group. 2018. https://www.bcg.com/ publications/2018/avoiding-hidden-hazards-industry-4.0.aspx
Hrynchutskyi, V. I., Karapetian, E. T., and Pohrishchuk, B. V. Ekonomika pidpryiemstva [Business Economics]. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury, 2010.
Kazakova, N. F., Shcherbina, Yu. V., and Fraze-Frazen-ko, O. O. "Problemy bezpeky suchasnykh kiberfizychnykh system" [Problems of security of modern cyber-physics systems]. Kiberbezpeka v Ukraini: pravovi ta orhanizatsiini pytannia. Odesa: Odeskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav, 2017. 77-78.
Kotler, F. Osnovy marketinga: kratkiy kurs [Basics of marketing: a short course]. Moscow: ID «Vilyams», 2007.
[Legal Act of Ukraine] (1999). http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/z0027-00
Opanasiuk, V. V. "Industriia 4.0: Mistse Ukrainy v mizh-derzhavnii kooperatsii i spetsializatsiia" [Industry 4.0: Ukraine's place in inter-state cooperation and specialization]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia «Ekonomika», no. 4 (2017): 67-71.
Ostervalder, A., and Pine, I. Postroyeniye biznes-modeley: Nastolnaya kniga stratega i novatora [Building a business model: Handbook strategist and innovator]. Moscow: Alpina Pab-lisher, 2012.
Raytsle, V. Roskosh - istochnik blagopoluchiya: Budushch-eye globalnoy ekonomiki [Luxury is the source of prosperity: The future of the global economy]. Moscow: Alpina Biznes Buks, 2005.
Riusman, M. et al. Industriia 4.0: budushcheye proiz-voditelnosti i rosta v promyshlennosti [Industry 4.0: the future of productivity and growth in industry]. The Boston Consulting Group, 2015.
Stock, T., and Seliger, G. "Opportunities of Sustainable Manufacturing in Industry 4.0". Procedia CIRP, vol. 40 (2016): 536-541.
Shatilova, O. V. "Rozvytok teorii orhanizatsii v epokhu tsyfrovoi transformatsii" [Development of the theory of organization in the era of digital transformation]. Stratehichni impera-tyvysuchasnoho menedzhmentu. Kyiv: KNEU, 2018. 486-491.
Skitsko, V. I. "Industriia 4.0 yak promyslove vyrobnytstvo maibutnyoho" [Industry 4.0 as the industrial production of the future]. Investytsii:praktyka ta dosvid, no. 5 (2016): 33-40.
Smith, J. et al. "Industry 4.0: Study for the ITRE Committee". Policy Department A: Economic and Scientific Policy, Eu-ropian Parlament, EU, 2016. http://www.europarl.europa.eu/ RegData/etudes/STUD/2016/570007/IP0L_STU(2016)570007_ EN.pdf
Shevtsova, H. Z. "Khimichna industriia 4.0 yak haluzeva kontseptsiia realizatsii osnov chetvertoi promyslovoi revoliut-sii" [Chemical Industry 4.0 as a branch concept for implementing the foundations of the Fourth Industrial Revolution]. Eko-nomichnyi visnyk Donbasu, no. 2 (2017): 35-41.
Tarasov, I. V. "Tekhnologii industrii 4.0: Vliyaniye na povysheniye proizvoditelnosti promyshlennykh kompaniy" [Industry 4.0: Impacts on increasing the productivity of industrial companies]. Strategicheskiye resheniya i risk-menedzhment, no. 2 (2018): 62-69.
Trstenjak, M., and Cosic, P. "Process Planning in Industry 4.0 Environment". Procedia Manufacturing, vol. 11 (2017): 1744-1750.
Tupa, J., Simota, J., and Steine, F. "Aspects of Risk Management Implementation for Industry 4.0". Procedia Manufacturing, vol. 11 (2017): 1223-1230.
Voitko, S. V., Havrysh, O. A., and Zuhrovskyi, O. M. "Yakist derzhavnoho rehuliuvannia, efektyvnist roboty uriadu chy plan Marshalla na shliakhu krainy do Industrii-4.0" [The quality of government regulation, the effectiveness of the government or Marshall Plan on the country's path to Industry-4.0]. Ekonomi-chnyi visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu Ukrainy «Kyivskyi politekhnichnyi instytut». 2018. http://webcache. googleusercontent.com/search?q=cache:deWPT0AcBkMJ:ev. fmm.kpi.ua/article/view/131530+&cd=1&hl=ru&ct=clnk&gl=ua Vyshnevskyi, V. P., and Kniaziev, S. I. "Yak pidvyshchyty hotovnist promyslovosti Ukrainy do smart-transformatsii" [How to increase the readiness of Ukraine's industry for smart transformations]. Nauka ta innovatsii, vol. 14, no. 4 (2018): 55-69.
Zemtsov, S. P. "Smogut li roboty zamenit lyudey? Otsenka riskov avtomatizatsii v regionakh Rossii" [Will robots be able to replace people? Automation risk assessment in the regions of Russia]. Innovatsii, no. 4 (2018): 2-8.
<
o
u
