CC BY
34
УДК: 338.28:(004.08+621.377.6) 001:10..5281/гвпоёо.1485306
КРАУС Н.М., КРАУС КМ.
Яш змши несе в собi «шдустрiя 4.0» для економiки та виробництва?
В статт'1 зроблено спробу представити низку позитивних та негативних змн, як несе у соб'1 «1н-дустр\я 4.0» для економки й виробництва. У статт'1 досл'щжено та узагальнено заходи, врахування яких на практик, дало б змогу уникнути можливих сощально-економ'чних, технолопчних потря-ань й ¡нституцюнального хаосу.
Розкрито зм1ст продуктових та технолопчних ¡нновац'й (електронний банкнг, автоматичн без-людн заводи, роботи-фармацевти, «розумний» одяг, 30-друк трансплантат'в), що породжен ¡У-ю промисловою революц\ею та визначать становлення «1ндустрн4.0» у св'т. Встановлено, що впровадження «1ндустри 4.0» в Укран на початковому етап мае в'щбуватися одночасно за трьома наступними напрямами: технолог'чним, виробничим та ¡нституц'йно-економ'мним.
Аргументовано, що робота в рамках потр'/йно! сп1рал1 «влада-ун'верситет-б'знес» через ¡нсти-тут узгодження, компромсу, взаемоп'щтримки, з часом дадуть позитивний результат, та нколи не призведуть на практиц до реал1зацИ' вам в'щомоI ще з шкльноI програми байки Леон1да Гл'бова «Леб'щь, щука / рак».
Зроблено висновок про те, що «1ндустрн 4.0» притаманн революцйн змни, а найважлив'1шим результатом ¡нновац1йност1, в сучасних умовах, е автоматизация послуг. Такого роду перетворен-ня характеризуеться нестйкстю, нестабльнстю, «¡нновац'1йно-цифровими вибухами», нов'тшми в'щкриттями, як дють за новими принципами.
Ключов! слова: «1ндустр1я 4.0», «смарт-фабрика», цифров\зац\я, продуктов/ та технолопчш ¡н-новацИ', ¡У-та промислова революция, новтн технологи.
КРАУС Н.Н., КРАУС Е.Н.
Какие изменения несет в себе «индустрия 4.0» для экономики и производства?
В статье сделана попытка представить ряд положительных и отрицательных изменений которые несет в себе «Индустрия 4.0» для экономики и производства. В статье исследованы и обобщены мероприятия, учет которых на практике, позволил бы избежать возможных социально-экономических, технологических потрясений и институционального хаоса.
Раскрыто содержание продуктовых и технологических инноваций (электронный банкинг, автоматические безлюдные заводы, роботы-фармацевты, «умная» одежда, 30-печать трансплантатов), что порождены ¡У-й промышленной революцией и определят становления «Индустрии 4.0» в мире. Установлено, что внедрение «Индустрии 4.0» в Украине на начальном этапе должно происходить одновременно по трем следующим направлениям: технологическому, производственному и институционально-экономическому.
Аргументировано, что работа в рамках тройной спирали «власть-университет-бизнес» через институт согласования, компромисса, взаимоподдержки, со временем дадут положительный результат, и никогда не приведут на практике к реализации всем известной еще со школьной программы басни Леонида Глебова «Лебедь, щука и рак».
Сделан вывод о том, что «Индустрии 4.0» присущи революционные изменения, а важнейшим результатом инновационности, в современных условиях, является автоматизация услуг. Такого рода преобразования характеризуются неустойчивостью, нестабильностью, «инновационно-цифровыми взрывами", новейшими открытиями, которые действуют по новым принципам.
Ключевые слова: «Индустрия 4.0", «смарт-фабрика», цифровизация, продуктовые и технологические инновации, ¡У-тая промышленная революция, новейшие технологии.
128 Формування ринкових вщносин в УкраУж №9 (208)/2018
© КРАУС Н.М., КРАУС КМ, 2018
KRAUS N.M., KRAUS K.M.
What changes bears «industry 4.0» for the economy and production?
In the article attempts to present a number of positive and negative changes of «Industry 4.0» for the economy and production. Measures, which take into account in practice and would allow avoiding possible socio-economic and technological upheavals and institutional chaos are investigated and summarized in the article.
The content of product and technology innovations (e-banking, automatic deserted factories, work-pharmacists, smart clothes, 3D-printing of transplants), generated by the IV-th Industrial Revolution and will determine the development of «Industry 4.0» in the world is determined in the article. The introduction of «Industry 4.0» in Ukraine at an initial stage should take place simultaneously in three following directions: technological, industrial and institutional-economic are established.
Work of the triple-spiral «power-university-business» through the institution of harmonization, compromise and mutual support will eventually produce a positive result, and will never lead to the practice of implementing well-known fable by Leonid Hlybov «Swan, Pike and Cancer» is argued.
It is concluded that «Industry 4.0» is characterized by revolutionary changes, and the most important result of innovation, in modern conditions, is the automation of services. This kind of transformation is characterized by instability, «innovation-digital explosions» and the latest discoveries, that operate on new principles.
Key words: «Industry 4.0», «smart factory», digitalization, product and technological innovations, IV-th industrial revolution, the latest technologies.
Постановка проблеми. Концептуально п1дх1д до розробки д1евого мехаызму забезпечення ¡н-новатизацп та цифров1зацп нацюнально! еконо-мки в глобал1зованому конкурентному простор! передбачае, по-перше, якюну оц1нку ниышньо-го стану забезпечення Ыноватизацм, по-друге, обфунтування бачення стану цифров1зацм нацг онально! економки в майбутньому I, нарешт1, по-будову механ1зм1в, необхщних для становлення «1ндустрм 4.0» в Укран
Становлення «1ндустрм 4.0» - це складний ба-гатоплановий I затяжний в час1 процес та для Укра!ни сьогодн проблема створення й впро-вадження критичних технолопй носить принци-повий характер. Дане питання не раз набува-ло актуальност1 та гостроти в публ1чних виступах перших ос1б держави. I деяк1 позитивы зрушення щодо даного питання простежуються, та поки що вони не досить глибою, подекуди фрагменталь-н1, еп1зодичн1, для них непритаманний системний I комплексний характер.
Aналiз останшх досл'!джень i публ^ацт. Ц1нними в науковому сенс1 дослщженнями проблематики становлення «1ндустр1я 4.0» е нау-ков1 прац1 та практичн досл1дження I розробки таких знаних учених й винахщниюв як В. Айзек-
сон, С. Бранд, Дж. Вейлз, Е. Biльямc, Б. Гейтс, Г. Джейкобе, Б. Елбрехт, Д. Енгельбарт, Дж. Лг клайдер, Дж. Фон Нейман, Е. Петере, Е. Райнерт, С. ХантЫгтон.
Укра'[нськ вченНекономюти теж активно долу-чаються до творення понялйного апарату Ысти-туцюнально!' палiтри системних дослiджень «1нду-стрiя 4.0». Серед них iмена 3. Bарналiя, В. Вовка, В. Гейця, В. Галасюка, I. Гужви, О. Голобородь-ка, О. Жмеренецького, С. 1лляшенка, К. Краус, А. Максюти, Ю. Пивоварова. Але, разом з тим, значна ктькють проблем щодо бачення концеп-цй розвитку «1ндустрм 4.0» в Украíнi, аналiзу по-зитивних та негативних змiн, яю несе у собi дана iндустрiя для економiки та виробництва, змюту видiв продуктiв та послуг, яю вона продукуе i на-дае, залишаються недостатньо розкритими.
Метою статл е дослiдження основних продук-тових та технологiчних iнновацiй, що породжен-нi IV-тою промисловою револю^ею i визначать становлення «1ндустрГ( 4.0». Вказати позитивы й негативы наслщки, що несе у собi дана iндустрiя для економiки i виробництва та представити до-датковi проблеми й аспекти, що потребують ви-ршення. 3'ясування ключових iнiцiатив «смарт-фабрики», що найбiльш релевантнi поточый
ситуацм та важливi для руху Укра'ни до «1ндустрм 4.0». ОбГрунтування i розкриття Ыститу^йних заходiв й органiзацiйно-економiчних iнiцiатив в частин пiдтримки укра'нського бiзнесу та Ыно-вацiйного пiдпри8мництва на шляху до переходу на «1ндустрш 4.0».
Виклад основного матералу. Пщ цифровою економiкою слiд розумiти систему еконо-мiчних, полiтичних, соцiальних i культурних вщ-носин, заснованих на використанн цифрових (комп'ютерних) iнформацiйно-комунiкацiйних технолопй. Свiтовi тенденцм XXI столiття таю, що цифровiзацiя економiки призвела до появи чет-верто''' промислово''' революцм (ЧПР, або англ. мо-вою - FIR (The Fourth Industrial Revolution), яка являе собою прогнозовану подш, масове впро-вадження кiберфiзичних систем у виробництво (промисловiсть 4.0), обслуговування людських потреб, включаючи побут, працю i дозвiлля [1, с. 174]. Цифровi перетворення, трансформа-цм вимагають глибини та широти використання кращого вдалого досвiду через широкий спектр скоординованих навичок i знань в рiзних сферах життeдiяльностi [2, с. 29].
Подтяемо думку Юрiя Пивоварова, голови орг-комiтету Ки'вського Мiжнародного Економiчного Форуму (КМЕФ), про те, що т.з. третя хвиля гло-балiзацií, (м ще називають Ыклюзивною), засвщ-чуе новий розвиток малого i середнього бiзнесу (МСБ) та гх можливiсть стати глобальними. 3а-вдяки цифровiзацií, сьогоднi ми е свiдками того, що вплив МСБ на свтову економку стае все бiльш вiдчутним. Якщо першу хвилю глобалiзацií у XIX та на початку XX столпгя контролювали ке-рiвники потужних i успiшних держав, а другу хвилю - транснацюнальы корпорацм, то третя хвиля вщ-буваеться завдяки малим компаыям. 3 огляду на це, засновник компанм Alibaba, Джек Ма представив на форумi у Давос в 2018 роцi свою концеп-цiю - «30-30-30». 3мют м полягае в наступному: протягом наступних 30 роюв свiт змЫюватимуть тi, кому сьогоднi 30, та компанм, в яких працюе 30 ствробп"ниюв. Даний тренд вiдкриваe новi мож-ливостi для розвитку укра'нського МСБ [3].
«Цифровiзацiя» бiзнесу та промисловос-тi - ядро «цифрово'''» економiки i головний чин-ник зростання, у тому чи^ й «цифрово!» Ыдустрм. «Смарт-фабрики» (вiд англ. smart factory, «ро-зумне виробництво») - концеп^я «цифровiзацií» промислових виробництв з метою покращення
гх операц^но' дiяльностi та бiзнес-ефективнос-тi (табл. 1). «Смарт-фабрики» апелюють до таких технолопй, як «хмары» обчислення, безпровщы комункацм, дистанцiйне управлiння i обслуговування, юбербезпека, iнтеграцiя систем управлЫня, iнтеграцiя та краща спiвпраця у ланцюжку додано''' вартоси 30-друк. «Iндустрiя 4.0» - оновлена концеп^я «смарт-фабрики», що ототожнюеться з IV-тою промисловою революцieю та появою кг берсистем. «Iндустрiя 4.0» - це одна з найвищих фаз цифровiзацií, порiвняно зi «смарт-фабрика-ми», де вперед виходять таю технологи, як аналг тика великих даних (Big Data), machine learning, т2т-комункацм, штучний Ытелект, нове поко-лiння роболв. Через поступове зниження вартостi цих технолопй вони стають доступними, тобто все част0е починають використовуватися промис-ловютю та бiзнесом, що врештНрешт впливае на iснуючi бiзнес-моделi або й взагалi створюе новi бiзнес-моделi [4, с. 39].
У 2016 роц створено рух «Iндустрiя 4.0 в Укра-У» як об'еднання учасникiв IT-ринку та промислових пщприемств з метою опрацювання сптьних програм й iнiцiатив. Передбачаеться, що вклю-чення Укра'ни до всесв^нього руху «Iндустрiя 4.0» надасть можливють пiдвищити конкурентоздат-нiсть виробництв, стимулювати внутр0ый ринок, утримати й наростити сво' позицм в секторах з ви-сокою доданою вартiстю на нацюнальному, а в окремих випадках - i на глобальному рiвнi. Однак це лише можливiсть отримувати вщповщы зна-ння, експертизу, консультаций на власнi очi бачити та навчатися в ц^ новiй сферi [4, с. 40].
Учасники та лщери розвинутих кра'н свiту на 46-му Всесвп"ньому економiчному форумi в Давосi, що вiдбувся у ты 2016 року наголошуючи про початок IV-I' промислово''' революцм зауважували, що дана револю^я призведе до усунення бар'eрiв мiж машиною i людиною та сприятиме гх Ытегра-цм, а вiдповiдно спричинить кардинальн техно-логiчнi змiни у свтов^ економiцi та укладi життя людей. Окремi продуктовi i технологiчнi Ыновацм, що породженнi IV-тою промисловою революцг ею, гх позитивнi й негативы наслщки представленi в табл. 2. Для того, щоб уникнути можливих соцг ально-економiчних, технологiчних потрясiнь й Ы-ституцiонального хаосу, якi несе дана револю^я, варто вже сьогодн прораховувати можливi нега-тивнi наслщки та враховувати додатковi проблеми i аспекти, що потребують вирiшення.
Таблиця 1. 1нщативи «Смарт-фабрики», найбiльш релевантнi поточнiй ситуацн та важливi для руху УкраКни до «1ндустрн 4.0» (складено авторами на 0CH0Bi джерел 4, с. 40-41; 5; Б, с. 11-21)
1н1ц1атива Зм1ст 1н1ц1ативи, загальна характеристика та можлив1 результати ii реал1зацм
Таргетинг, або анал1з та досл1дження про-мислових сектор1в з високою доданою вартютю вщносно оцЫки конкурентоз-датност та перспектив росту. Нараз1 в УкраТн немае Грунтовного анал1зу на точних i останых даних конкурентоздатност та потенцiалу як окремих галузей, так й окремих ышових секторiв промисловостi - чи у машинобудуваны, чи в оцiнцi R&D можливостей, чи в Ыжиырингу. Ключовим рiшенням мае стати проведення дос^джень про-мислових сегментiв з метою оцЫки головних факторiв конкурентоздатностi - рiвня R&D, якостi людського потен^алу, технологiчного рiвня вироб-ництв, експортного потен^алу, перспектив росту тощо. Це передбачае вибiр дослiдницьких агентств, здобуття вiдповiдних iнсайтiв, визначення драйверiв зростання, оргаыза^ю комунiкацiТ результатiв i т.д.. Результатом дос^джень мае стати отримання дост^рноТ iнформацiТ для подальшого планування та зниження ризикiв для потенцмних iнвесторiв. Такого роду iнформацiя е важли-вою для державних установ та власниюв пiдприeмств.
«!Т-фкац1я», або програма просв1ти та трансферу кращих практик з 1КТ-сектору в промислов1 сектори. Ключовим ршенням е проведення масштабних, але фокусних просвп"ых iнiцiатив щодо iнтеграцiТ кращих 1КТ-практик в промисловi сектори iз залу-ченням профiльних асоцiацiй, вендорiв, мiжнародних брендiв i т.д.. Необхщно сформувати фокусн групи експертiв - носив знань i промоутерiв - та «спла-вити» Тх iз секторами промисловостi. Результатом мае стати створення «про-мислових IКТ-реакторiв», тобто сптьних компетентних груп - представниюв 1КТ i промисловостi, орieнтованих на ствпрацю та розробку нових продук^в й послуг. Такий пiдхiд дозволить 1КТ проникнути у промисловий сектор та вплине на появу нових розробок, R&D, Ыновацм.
1нжин1рингов1 класте-ри. В Укран вщсутня ефективна iнфраструктура та вщповщн стимули для появи потужних розробниюв у промисловому iнжинiрингу. (х яюсть та кiлькiсть може кардинально вплинути на промисловi iнновацiТ, R&D, експортний маркетинг i т.д.. Дiяльнiсть компаый iз промислового iнжинiрингу направлена саме на пошук та розробку нових промислових продук^в, генерацiю iдей, промисловий дизайн, створення прототитв i т.д.. Пошук релевантноТ стратегiТ щодо зазначеноТ проблеми, стимулювання появи i зростання цього важливого сегменту, насамперед, для таких секторiв, як харчова й переробна промисловють, металурпйне машинобудування, агросектор, - дозволить швидко створити та розвинути iндустрiю промислового Ыжиырингу.
Створення галу-зевих дорожых карт «цифровоТ» трансформаций Згiдно з моделлю цифровоТ трансформаци (DX) бiльшiсть промисловцiв, у т.ч. в краТнах-пщерах - це лише «початюв^». В УкраТнi наразi немае глибоких напра-цювань у цм сферi, якi могли б прискорити рух промислов^в у напрямку DX. Ключовим ршенням е створення дорожых карт цифровоТ трансформаци по вибраним пщприемствам i секторам промисловостк Такi карти - це план дм та iнiцiатив щодо «цифровiзацiТ», а для багатьох пiдприeмств - план реаымаци та повернення в економiчне середовище. Результатом е не лише формальна наявысть карти цифровоТ траснформаци, а радше усвiдомлення власниками та керiвниками впливу «цифровiзацiТ'» на конкурентоздатысть, поява нових розробок i нова якiсть iнвестицiйноТ дiяльностi.
В умовах Ынова^йного розвитку сусптьства, який базуеться на знаннях, необхщно уника-ти двох «крайнiх точок» на шкалi Ыновафйно-го спектру. Перша - пщтримка виключно науки i дослiджень. Друга - зосередження на забудовi великих споруд-площадок, на яких розмщують-ся високотехнологiчнi компанп.
Для переходу на «lндустрiю 4.0» украТнський бiзнес та пiдпри8мництво повинн спиратися на державну пiдтримку за рахунок податкових та фЫансових Ыструмен^в, а також на можливiсть втьного залучення венчурного капiталу. Виходя-
чи з цього, державну полiтику можна умовно по-дiлити на пряму пщтримку iнновацiйних пщпри-емств та на пщтримку розвитку ринку венчурного капралу [4, с. 43].
В рамках проблеми публкацп, неможливо не згадати актуальний та конче потрiбний для швидкого становлення «1ндустрм 4.0» законопроект #7206 «Купуй украТнське, плати укра-Тнцям!», який Уцшвав та пiдтриму8 Голова Комiтету ВР з питань промисловоТ полiтики i пщ-приемництва Вiктор Галасюк. Даний законопроект мае низку переваг, серед яких: можливють
Таблиця 2. Продуктовi та теxнологiчнi шновацм, що породженнi !У-тою промисловою революцicю i визначать становлення «!ндустр|| 4.0» [Б, с. 11-13 та власнi напрацювання]
1нновац1я Оч1куван1 насл1дки 1 тенденцм Додатков1 проблеми й аспек-ти, що потребують вир1шення
Позитивы Негативн1
В1дкрит1 навчальн оп-Ппе курси Швидка адаптац1я на-вчальних програм 1 курс1в до запит1в ринку. В1дсутн1сть корупц1йно! складово!. В1дсутн1сть «живого», безпосереднього контакту з викладачем. Внасл1док лквщацп й укруп-нення ВНЗ, що не встигають чи не мають змоги трансформу-ватися з'являються проблеми цикл1чного та структурного безроб1ття.
Електронн1 побутов1 прилади, п1дключен1 до 1нтернету Узгоджена взаемод1я побутових прилад1в наприклад: будильника, кавоварки, си-стеми опалення, осв1тлення. Проблеми ¡нформацмно! безпеки. !снують перешкоди щодо узгод-ження протокол1в обм1ну даними та «мов» р1зних вид1в технки й засоб1в комункацп.
Електронний банюнг, !нтернет-б1знес, що розглядаються як едина система Спрощення та оптим1зац1я процес1в, економ1я часу та кошт1в, гнучк1сть й адаптац1я до зм1н умов зовн1шнього середовища. Необх1дн1сть р1зкого п1двищення над1йност1 комп'ютерно! техн1ки та засоб1в комун1кац||.
30-друк трансплантат1в (людсь-ких оргаыв) П1двищення якост1 й тривалост1 життя людей. СтарЫня населення. Перенаселення.
30-друк промислових 1 побутових продукт1в !ндив1дуал1зац1я вир-ва, можлив1сть споживача самост1йно виготовити те, що йому потр1бно. Несприйнятн1сть старшого поколЫня такого роду 1нновац1й. Неготовысть людей до споживання. Необх1дн1сть програмного за-хисту в1д несанкц1онованого використання небажаних речей, наприклад збро!.
Автомоб1л1-автомати без вод1я, пщключення до !нтернету Зменшення ц1ни та авар1йност1, оптим1зац1я маршрут1в 1 режим1в руху. Проблеми Ыформацмно! безпеки. Безроб1ття вод1!в 1 диспетчер1в (наприклад, такс1).
«Розумний» одяг Автоматичне пристосування одягу до ф1гури. Досконала естетичн1сть зовн1шнього вигляду людини. Р1зке скорочення Ыдустрп одягу та пов'язаних 1з нею вид1в д1яльност1. Безроб1ття в легк1й галуз1 промисловостк
Роботи-фармацевти Контроль у реальному масштаб! часу здоров'я кожно! людини та своечасне медикаментозне лкування. Можливе неврахування 1ндив1дуальних осо-бливостей конкретного орган1зму, що може призвести до небажаних наслщюв. У раз1 збою роботи робот1в-фармацевт1в можливе тим-часове призупинення випуску життево необх1дних л1к1в, що може призвести до летальних випадюв.
Р1зке прискорення технолог1чних зм1н Швидке зростання ефективност1 економ1ки, п1двищення якост1 життя людей. Затребуваысть креативних творчих прац1вник1в. Р1зке скорочення часу на перенавчання, що стае перманентним. Зростання соц1ально! нер1вност1. Функцганальне безроб1ття, перш за все, прац1вник1в низько! квал1ф1кац1!. Проблеми талант-посередництва.
Штучний 1нтелект в управл1нн1 П1двищення якост1 управл1нських р1шень, швидк1сть реагування. Зменшення корупц1йно! складово!. Електронне вря-дування. Психолог1чн1 проблеми людей внаслщок того, що р1шення приймають машини, можлив1сть конфл1кт1в «людина-ма-шина». Безроб1ття 1нтелектуальних прац1вник1в-управл1нц1в. Зростання вимог до володЫня телекомун1кац1йними технолог1ями, розшарування людей за ступенем володЫня ними 1 в1дпов1дно доступом до влади.
Автоматичн1 безлюдн заводи, до яких через !нтернет п1дключен1 продукти, як1 вони виробляють та !х споживач1 Зниження соб1вартост1, п1двищення продуктивност1, адаптивне вир-во 1 лог1стика, кастом1зац1я продукцп. Об'еднання попиту й пропозицп. Необх1дн1сть узгоджен-ня протокол1в обм1ну даними 1 «мов» р1зних вид1в техн1ки у засо-бах комункацп. Проблеми Ыформацмно-Ыновацмно! безпеки. «Удар» по економках кра!н «третього св1ту» та зростання безроб1ття в них, внасл1док по-вернення вир-ва до розвинутих кра!н.
Нов1 форми оргаызацп прац1, наприклад фртанс, хакатон Зручний графк роботи, самост1йне планування робочого часу, можливють працювати у будь-як1й краУ, не виходячи з дому. СамодисциплЫа. Нестаб1льн1сть прибутк1в, в1дсутн1сть соц1альних гарант1й, пост1йний пошук замовлень. Р1зкий розрив у доходах 1 якост1 життя м1ж талантом та посередыстю. В1дсутн1сть живого сп1лкування з колегами.
удосконалення модeлi публнних зaкyпiвeль, яка поставить Тх на службу eкономiчномy розвитку УкраТни, подоланню бeзробiття, eмiгрaцм, пщви-щенню доходiв громадян. Головна новaцiя за-конопроeктy - зaпровaджeння обов'язкового врахування критeрiю мiсцeвоТ складовоТ з вагою нe мeншe 20 % у стрyктyрi привeдeноТ цiни для спeцiaлiзовaних прeдмeтiв зaкyпiвeль. Мiсцeвa складова обраховуеться чeрeз рiвeнь рeсyрс-ноТ локaлiзaцiТ виробництва прeдмeтy зaкyпiвлi за прозорою формулою, встaновлeною законом, згiдно мeтодики, яка бyдe зaтвeрджeнa урядом. Як ствeрджye В. Галасюк: «lдeя #7206 дyжe проста - платиш зарплату украТнцям, використову-еш украТнську сировину, мaтeрiaли, компонeн-ти, eнeргiю, фЫанси - отримай «бонус» вагою до 20 % в стрyктyрi привeдeноТ цiни! Чим бiльш «украТнська» продук^я за ТТ «рeсyрсним напо-внeнням», тим бiльшy пeрeвaгy вона мaтимe для дeржaви як покупця» [7].
Ми пeрeконaннi, що даний зaконопроeкт дасть вагомий поштовх для розвитку промисловост УкраТни та ТТ пeрeходy до «1ндустрп 4.0», зaлyчeн-ня прямих iнозeмних iнвeстицiй для стaновлeн-ня «Смарт-фабрики» i створeння нових робочих мюць й iнновaцiйних пщприемств.
Заходи пiдтримки до пeрeходy на «1ндустрш 4.0» украТнського бiзнeсy та Ыновафйного пщ-приемництва, тaкi:
- звiльнeння вiд сплати ПДВ та ввiзного мита iмпортовaного нового устаткування, обладнання i комплeктyючих, а також мaтeрiaлiв, якi нe виробля-ються в УкраТн й мають бути використан для висо-котeхнологiчного виробництва та модeрнiзaцiТ;
- бeзпосeрeдн8 фЫансування пeрспeктивних наукоемних виробництв за рахунок бюджeтних коштiв чeрeз дeржaвнe крeдитyвaння (крeди-тування проeктiв на стадп БееЬ capital на умо-вах, як вiдрiзняються вiд звичайних комeрцiйних умов, застосування мeхaнiзмy мeзонiнних позик) та дeржaвнi гарантп;
- пiльговe оподаткування компaнiй, що впро-ваджують Ыновацп: застосування пiльгових ставок на прибуток вiд украТнських пaтeнтiв, для Ы-новaцiйних пiдпри8мств та для Ынова^йних проeктiв за прiоритeтними напрямами розвитку Ыновафйно'Т дiяльностi [4, с. 44];
- для посилeння довiри украТнських спожива-чiв до украТнських виробниюв продовольства нe-обхщним заходом е провeдeння Ыформац^но'Т
компанп (iнформaцiйнi плакати у роздрiбнiй тор-гiвлi, соцiaльнa рeклaмa на тeлeбaчeннi, Ыфор-мaцiйнi повiдомлeння у прeсi та сaйтi мiнiстeр-ства) - «УкраТ^сь^ означае крaщe!», шляхом роз'яснeння того, як iснyючa нaцiонaльнa систeмa контролю за якiстю й бeзпeчнiстю продовольства зaбeзпeчy8 гарантування важливих для здоров'я споживaчiв хaрaктeристик продовольчих товaрiв;
- зaкрiплeння на законодавчому рiвнi наступ-них вимог до вeнчyрних iнвeсторiв: нeобхiднiсть володiння aкцiями, як правило, нe мeншe п'яти роюв (iнодi бeзпосeрeдньо з момeнтy Тх випуску); вимога про постiйнe рeiнвeстyвaння одeржaно-го доходу протягом пeвного пeрiодy (також при-близно п'ять роюв) [4, с. 45];
- розгляд рeaльноТ дeржaвноТ пiдтримки Ы-новaцiйних проeктiв, якi нe мають закордонних аналопв, у вiдсотковомy спiввiдношeннi 25 % на 75 %, дe б частка уряду складала 75 % його про-фЫансованоси з подальшим володiнням права власност на iнновaцiйний продукт/послугу. А загалом, вс можливi iнновaцiйнi проeкти подг лити на дeкiлькa кaтeгорiй. Так, до прикладу, тi Ы-новaцiйнi проeкти, якi зaбeзпeчyють виробництво eкспeртно-орieнтовaних товaрiв та користують-ся попитом на зовышньому ринку на рiвнi кращих свiтових зразюв, уряду варто пiдтримyвaти на 50 % чи 60 %. Т проeкти, що зaбeзпeчyють виробництво iмпортозaмiщeноТ продукцп з ниж-чими цЫами в порiвняннi з iмпортними, пщтри-мати на 30 %. Якщо рeзyльтaтом iнновaцiйного проeктy мае бути продук^я/послуга, яка корис-тyвaтимeться попитом на внутр0ньому ринку, то дeржaвнa фiнaнсовa пiдтримкa такого Ынова-ц^ного проeктy могла б складати 10-20 %;
- створeння мeхaнiзмy зaохочeння подання заявок на винаходи за кордоном ттьки пiсля по-пeрeднього подання заявок в УкраТн [4, с. 46];
- ввeдeння в дю в правовому полi т.з. «контракту пщприем^в з дeржaвою». Вiдповiдно до нього, уряд мае прийняти на сeбe зобов'язання пщтримки iнтeрeсiв сyб'8ктiв господарювання на зовышых ринках (наприклад, лобiювaти пщви-щeння мита на ввiз конкyрeнтоспроможного обладнання) в обмЫ на aктивiзaцiю Ынова^йно'Т дг яльностi (iнновaцiйних розробок);
- «вщцифровування» систeми взаемодп з клг ентами, тобто формування адаптивних модeлeй роботи компанп на бaзi вивчeння повeдiнки спо-живaчiв вщповщно до зiбрaних даних [4, с. 47].
В сучасних умовах, коли щея нацюнально! свг домост1 п1днята на високий р1вень, а патрютич-но налаштованих громадян стае все бтьше, ви-даеться за потр1бне використання в сфер1 об1гу продовольчих товар1в методу кол1рного коду-вання зорово! Ыформацм, наприклад, з викорис-танням кольор1в нац1онального прапора. Такий Ыституцюнальний прийом щентифкацм нацю-нального виробника, по-перше, буде пов'язаний з вираженням статусу товару, по-друге, над-дасть можлив1сть задовольнити патрютичы по-чуття громадян I, по-трете, зб1льшить ф1нансу-вання аграрного виробництва в Укран
В одн1й 1з свок недавн1х праць голова оргком1тету КМЕФ Юр1й Пивоваров [8] об'ективно сфокусував свою увагу на тому факт1, що сьогодн1 в свт тривае жорстока конкуренц1я за право бути мюцем дисло-кацм високотехнолопчних компан1й. Для того, щоб Укра!на вижила в глобальному середовищ1, уряду потр1бно напрацьовувати потужн1 1нвестиц1йн1 сти-мули для розвитку несировинного б1знесу, з метою створення потреби в Ыновац1йних спец1ал1стах з цифровими компетенц1ями. Зв1сно, якщо ми не готов! перетворити укра!нц1в на нацю гастарбайте-р1в, нехай I висококвал1ф1кованих.
Висновки
У п1дсумку варто зазначити, що причиною по-втьно! Ыноватизацм укра!нсько! економ1ки, вва-жаемо той факт, що юнуюч1 нац1ональн1 Ыститути розвитку створювалися з р1зним часовим лагом, за р1зними моделями, переслщуючи р1зну мету. Дан1 1нститути не були частиною единого задуму, в зв'язку з цим, вони важко сумщаються в рамках становлення економки Ыновац1йного типу та не пщдаються Ытеграцп в едину вертикаль. Так, деяк1 з них обмежен по Ыдустрм, географ1чно або за стад1ями 1нвестування 1нновац1йних проект1в. Окрем1 1нститути розвитку характеризуються не-повноц1нним волод1нням 1нновац1йних проект1в, в1дсутн1стю втьних кошт1в для !х реал1зацм, по-вною нев1дпов1дн1стю п1дход1в та вимог до такого роду проект1в, що ставляться сучасними Ыститу-тами Ыновац1йного розвитку.
Список використаних джерел
1. Норец Н. К. Цифровая экономика : состояние и перспективы развития / Н. К. Норец, А. А. Станкевич // Инновационные кластеры в цифровой экономике: теория и практика : труды научно-практической кон-
ференции с международным участием 17-22 мая 2017 года / под ред. д-ра экон. наук, проф. А. В. Бабкина. - СПб. : Изд-во Политехн. ун-та, 2017. - 592 с.
2. Целосноя модель трансформаци в цифровой экономике - как стать цифровыми лидерами / В. П. Куприяновский, А. П. Добрынин, С. А. Синягов, Д. Е. Намиот // international Journal of Open Information Technologies. - 2017. - vol. 5, no. 1. - С. 26-33.
3. Пивоваров Ю. Що несе цифрова економка Укра-|'ни? [Електронний ресурс] / Ю. Пивоваров // Л1ГА. Блоги. - 29 травня 2017. - Режим доступу: http:// blog.liga.net/user/yupivovarov/article/27211. - На-зва з екрана. - Дата перегляду: 11.05.2018.
4. Цифрова адженда УкраТни - 2020 («Цифро-вий порядок денний» - 2020). Концептуальн засади (верая 1.0). Першочерговi сфери, Уцативи, проекти «цифровiзацм» УкраТни до 2020 року. [Електронний ресурс] / HITECH office. - грудень 2016. -90 с. - Режим доступу: https://ucci.org.ua/uploads/ files/58e78ee3c3922.pdf. - Назва з екрана. - Дата перегляду: 22.11.2017.
5. Краус Н. М. lнституцiоналiзацiя ЫновацйноТ еко-номки: глобальн та нацюналы-ii тенденцм : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. економ. наук : спец. 08.00.01 «Економiчна теорiя та iсторiя економiчноï думки» / Н. М. Краус. - К. : Знання, 2017. - 40 с.
6. 1лляшенко С. М. Перспективи i загрози четвер-то''' промислово' революцм та ïx урахування при вибо-рi стратегм Ыновацйного зростання / С. М. 1лляшенко, Н. С. 1лляшенко // Маркетинг i менеджмент Ыновацй.
- 2016. - № 1. - С. 11-21.
7. Галасюк В. Чому Рада i прем'ер пщтримали «Ку-пуй укра'нське, плати укра'нцям!» ситуацш [Електронний ресурс] / В. Галасюк // OBOZREVATEL.UA. ЭКОНОМИКА. - 14 грудня 2017. - Режим доступу: https://www.obozrevatel.com/finance/business-and-finance/chomu-rada-i-premer-pidtrimali-kupuj-ukrainske-plati-ukraintsyam.htm. - Назва з екрана. - Дата перегляду: 31.05.2018.
8. Пивоваров Ю. Таланти 'дуть з Укра'ни. Як випра-вити ситуацш [Електронний ресурс] / Ю. Пивоваров // НВ БИЗНЕС. - 5 травня 2018. - Режим доступу: https://biz.nv.ua/ukr/experts/pivovarov_yu/talanti-jidut-z-ukrajini-jak-vipraviti-situatsiju-2467650. html. - Назва з екрана. - Дата перегляду: 11.05.2018.
9. Голобородько О. П. Цифрова економка : тренди та перспективи авангардного характеру розвитку [Елек-тронний ресурс] / О. П. Голобородько, Н. М. Краус, К. М. Краус // Ефективна економка. - 2018. - № 1.
- Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.
ua/pdf/1_2018/8.pdf. - Ha3Ba 3 eKpaHa. - flaTa ne-pernnfly: 11.05.2018.
10. Kpayc K. ^/lôpOBÎçaôm b yMOBax ÎHCTi/iTyôiéHOÏ TpaHc^opMaMM eKOHOMÎKè: 6a3OBÎ CKnagoBi Ta iHCTpy-MeHTè ôèôpOBèx TexHOnOrié / K. Kpayc, H. Kpayc // HayKOBèé eKOHOMÎHHèé œypHan. iHTeneKT XXI CTOniTm 2018. - № 1. - C. 211-214.
References
1. Nonets N. K. Tsyfnovaia эkonomyka : sostoianye y penspektyvbi nazvytyia / N. K. Nonets, A. A. Stankevych // Ynnovatsyonnbie klastenbi v tsyfnovoi эkonomyke: teonyia y pnaktyka : tnudbi nauchno-pnaktycheskoi konfenentsyy s mezhdunanodnbim uchastyem 17-22 maia 2017 hoda / pod ned. d-na эkon. nauk, pnof. A. V. Babkyna. - SPb. : Yzd-vo Polytekhn. un-ta, 2017. - 592 s.
2. Tselosnoia model tnansfonmatsy v tsyfnovoi эkonomyke - kak stat tsyfnovbimy lydenamy / V. P. Kupnyianovskyi, A. P. Dobnbinyn, S. A. Syniahov, D. E. Namyot // international Jounnal of Open Infonmation Technologies. - 2017. - vol. 5, no. 1. - S. 26-33.
3. Pyvovanov Yu. Shcho nese tsyfnova ekonomika Uknainy? [Elektnonnyi nesuns] / Yu. Pyvovanov // LIHA. Blohy. - 29 tnavnia 2017. - Rezhym dostupu: http:// blog.liga.net/usen/yupivovanov/anticle/27211. Nazva z eknana. - Data penehliadu: 11.05.2018.
4. Tsyfnova adzhenda Uknainy - 2020 («Tsyfnovyi poniadok dennyi» - 2020). Kontseptualni zasady (vensiia 1.0). Penshochenhovi sfeny, initsiatyvy, pnoekty «tsyfnovizatsii» Uknainy do 2020 noku. [Elektnonnyi nesuns] / HITECH office. - hnuden 2016. - 90 s. - Rezhym dostupu: https://ucci.ong.ua/uploads/files/58e78ee3c3922. pdf. - Nazva z eknana. - Data penehliadu: 22.11.2017.
5. Knaus N. M. instytutsionalizatsiia innovatsiinoi ekonomiky: hlobalni ta natsionalni tendentsii : avtonef. dys. na zdobuttia nauk. stupenia dokt. ekonom. nauk : spets. 08.00.01 «Ekonomichna teoniia ta istoniia ekonomichnoi dumky» / N. M. Knaus. - K. : Znannia, 2017. - 40 s.
6. illiashenko S. M. Penspektyvy i zahnozy chetventoi pnomyslovoi nevoliutsii ta yikh unakhuvannia pny vyboni stnatehii innovatsiinoho znostannia / S. M. illiashenko, N. S. illiashenko // Manketynh i menedzhment innovatsii. -2016. - № 1. - S. 11-21.
7. Halasiuk V. Chomu Rada i pnemien pidtnymaly «Kupui uknainske, platy uknaintsiam!» sytuatsiiu [Elektronnyi nesuns] / V. Halasiuk // OBOZREVATEL.UA. ЭKONOMYKA. - 14 hnudnia 2017. - Rezhym dostupu: https://www.oboznevatel. com/finance/business-and-finance/chomu-nada-i-pnemen-pidtnimali-kupuj-uknainske-plati-uknaintsyam. htm. - Nazva z eknana. - Data penehliadu: 31.05.2018.
8. Pyvovanov Yu. Talanty yidut z Uknainy. Yak vypravyty sytuatsiiu [Elektnonnyi nesuns] / Yu. Pyvovanov // NV BYZNES. - 5 tnavnia 2018. - Rezhym dostupu: https://biz.nv.ua/ukn/expents/pivovanov_yu/talanti-jidut-z-uknajini-jak-vipnaviti-situatsiju-2467650. html. - Nazva z eknana. - Data penehliadu: 11.05.2018.
9. Holobonodko O. P. Tsyfnova ekonomika : tnendy ta penspektyvy avanhandnoho khanaktenu nozvytku [Elektnonnyi nesuns] / O. P. Holobonodko, N. M. Knaus, K. M. Knaus // Efektyvna ekonomika. - 2018. - № 1. - Rezhym dostupu: http://www.economy.nayka.com. ua/pdf/1 _2018/8.pdf. - Nazva z eknana. - Data penehliadu: 11.05.2018.
10. Knaus K. Tsyfnovizatsiia v umovakh instytutsiinoi tnansfonmatsii ekonomiky: bazovi skladovi ta instnumenty tsyfnovykh tekhnolohii / K. Knaus, N. Knaus // Naukovyi ekonomichnyi zhunnal. Intelekt KhKhl stolittia. 2018. -№ 1. - S. 211-214.
Даш про aBTopiB
Краус Натал'я Миколаюна,
д.е.н., доцент, професор кафедри фЫанав та еконо-мки Ки'вського уыверситету iM. Б. ГрЫченка, м. Ки'в e-mail: [email protected] Краус Катерина Миколаюна, к. е. н., доцент кафедри управлЫня Ки'вського унЬ верситету iM. Б. ГрЫченка, e-mail: [email protected]
Данные об авторах Краус Наталья Николаевна,
д.э.н., доцент, профессор кафедры финансов и экономики Киевского университета им. Б. Гринченка, г. Киев e-mail: [email protected] Краус Екатерина Николаевна,
к.э.н., доцент кафедры управления Киевского университета им. Б. Гринченка, г. Киев e-mail: [email protected]
Data about the author Natalia Kraus,
Dn.Sc. (Economics), docent, Pnofesson of Department fon Finance and Economics Bonys Gninchenko Kyiv Univensity, Kyiv e-mail: [email protected] Catherina Kraus,
Docent of the Department fon Management Bonys Gninchenko Kyiv Univensity, Kyiv e-mail: [email protected]
