CC BY
19
8. Biudzhet Uknainy; Denzhavnyi bonh Uknainy [Elektronnyi nesuns] // Tsina denzhavy. - 2018. -Rezhym dostupu do nesunsu: http://cost.ua/budget/ nevenue/.
Даш про автора
Маршалок Тарас Ярославович,
к.е.н., доцент кафедри податюв i фюкально'Т полiти-ки, Тернопiльcький нацiональний еконо1Улчний уывер-ситет
e-mail: manshaloktm@gmail.com
Данные об авторе Маршалок Тарас Ярославович,
к.э.н., доцент кафедры налогов и фискальной политики, Тернопольский национальный экономический университет e-mail: manshaloktm@gmail.com Data about the author Taras Marshalok,
PhD, Associate Pnofesson, Depantment of Taxes and Fiscal Policy, Tennopil National Economic Univensity e-mail: manshaloktm@gmail.com
УДК 339.97 001:10.5281/1впоёо. 1482877
РАДЗЮВСЬКА С.О.
Посилення ролi держави в управлшш економшою як шлях забезпечення економiчного прориву
Свтлй пам'ят Богдана Гаврилишина присвячуеться
У статт'1 розглядаеться сучасний стан економки У крайни, констатуеться незадовльний тренд И розвитку. Пдкреслюеться, що процес становлення ринковоI економки Украни вдбувався вдпо-вдно до рекомендаций Вашингтонського консенсусу, запропонованого як унверсальний рецепт по-будови сучасноI глобальноI економки. Результатом цього стала втрата Украною високорозвинутоI промисловост'1 й ор'ентащя розвитку економки переважно на сльськогосподарське виробництво, а також на видобуток сировини, и первинну переробку та експорт продукцИ ¡з низькою часткою доданоI вартост'1. Значна частина висококвал 'ф 'кованих кадр 'в не змогла знайти роботу за р1внем своеI ква-л1ф1кацн, була вимушена працевлаштуватись у сфер1 торпвл1 або емгрувати за кордон. Подолання негативних тенденцй в економ1ц1 Украни потребуе в'щмови вщ низки настанов Вашингтонського консенсусу, насамперед вд ¡деологИ неол'берал'зму, яка мститься у IX основ'1 та яка не дотримуеться своеI ж головно! настанови утверджувати справедливсть. У сучасному св'т в умовах розгортання ЧетвертоI промисловоI революцн, впровадження виробництв шостого технолопчного укладу кардинально змнюеться / економка. Визначальним фактором стае час реал1зацн структурно-техноло-пчних зрушень, скорочення якого головним чином залежить вд активност держави та национальной б'знес-ел'ти. Посилення ц1ё1 активност сприятиме формуванню еко-соцюринковоI економки, економки знань, справедливости високих технолопй, економки, здатноI пдтримувати природне се-редовище у параметрах, необхдних для збереження екосистеми / попередження кл'матичних катастроф. Оптим\зац\я зовн'шньоеконом'чних зв'язк\в Украни мае надати й роль мосту м1ж Сходом / Заходом, що сприятиме встановленню м\ж ними взаемовипдних та безконфл1ктних вдносин.
КлючовI слова: господарський механзм, Вашингтонський консенсус, ре1ндустр1ал1зац1я промисловост'1, модерн'защя виробництва, економка знань, справедливсть, висок технологи, до-вклля, глобал\зац\я, економ'чний прорив.
РАДЗИЕВСКАЯ С.А.
Усиление роли государства в управлении экономикой как путь обеспечения экономического прорыва
В статье рассматривается современное состояние экономики Украины, констатируется неудовлетворительный тренд ее развития. Подчеркивается, что процесс становления рыночной экономики Украины происходил в соответствии с рекомендациями Вашингтонского консенсуса, предложенного как универсальный рецепт построения современной глобальной экономики. Результатом этого стала потеря Украиной высокоразвитой промышленности и ориентация развития экономики в основном на сельскохозяйственное производство, а также на добычу сырья, его первичную переработку и экспорт продукции с низкой долей добавленной стоимости. Значитель-
© РАДЗЕВСЬКА С.О, 2018
Формування ринкових вщносин в УкраУж №9 (208)/2018 37
ная часть высококвалифицированных кадров не смогла найти работу, соответствующую их уровню квалификации, и была вынуждена работать в сфере торговли или эмигрировать за границу. Преодоление отрицательных тенденций в экономике Украины требует отказа от ряда установок Вашингтонского консенсуса, прежде всего от идеологии неолиберализма, которая находится в их основе и не реализует свою же главную установку на установление справедливости. В современном мире в условиях разворачивания Четвертой промышленной революции, внедрения производств шестого технологического уклада кардинально изменяется и экономика. Решающим фактором становится время реализации структурно-технологических сдвигов, сокращение ко-трого зависит главным образом от активности государства и национальной бизнес-элиты. Усиление этой активности будет способствовать формированию эко-социорыночной экономики, экономики знаний, справедливости, высоких технологий, экономики, способной поддерживать природную среду в параметрах, которые необходимы для сохранения экосистемы и предупреждения климатических катастроф. Оптимизация внешнеэкономических связей Украины должна обеспечить ей роль моста между Востоком и Западом, что будет способствовать установлению между ними взаимовыгодных и безконфликтных отношений.
Ключевые слова: хозяйственный механизм, Вашингтонский консенсус, реиндустриализа-ция промышленности, модернизация производства, экономика знаний, справедливость, высокие технологии, окружающая среда, глобализация, экономический прорыв.
RADZiyEVSKA S.O.
Strengthening the role of the state in the economic governance as the way to ensure economic breakthrough
The paper focuses on the current state of the economy of Ukraine, the negative trend of Ukraine's economy development is emphasized. It is underlined that the process of the market economy creation in Ukraine was organized according to the recommendations of the Washington Consensus, offered as the universal recipe for the modern global economy formation. It has resulted in the drastic decline of Ukraine's high tech production and orientation of development primarily on agricultural production, as well as on the extraction of raw materials, their primary processing, and the export of goods with low added value. The great number of highly skilled professionals could not find job corresponding to their qualifications, and the majority of them was forced either to work in trade or emigrate abroad. Overcoming negative tendencies in the economy of Ukraine requires the refusal of the recommendations of the Washington Consensus, above all of the neoliberalism ideology, forming their basis and contradicting the main postulate of adhering to justice in the world. In the modern world, in the conditions of the Fourth industrial revolution and the implementation of the sixth technological mode, the economy finds itself transformed due to these fundamental changes. The determinative factor has become the right time for the introduction of these structure and technology shifts, the reduction of which depends primarily on the actions of the state and the national business elite. These urgent actions will promote the formation of the socio-market economy, the knowledge economy, approval of justice and high technology, the economy which keeps the environment in the parameters required for the functioning of the ecosystem and for preventing climatic disasters. Optimization of foreign economic relations of Ukraine will enable the country to play the role of the bridge between the East and the West, contributing to mutually beneficial and non-conflict relations between them.
Key words: economic mechanism, Washington consensus, reindustrialization of industry, production modernization, knowledge economy, justice, high technology, environment, globalization, economic breakthrough.
Постановка проблеми. Видатний украТнець, почесний член Римського клубу Богдан Гаврили-шин в одый iз своТх останых надрукованих в УкраТн статей зазначив: «для того, щоб не просто вижити, а здобути пдне життя у цьому свт, УкраТн потрiб-но напружити вс своТ сили. Але насамперед треба
добре зрозум^и, що Hapa3i n0Tpi6H0 украТнському сусглльству, щоб воно змогло ефективно функцю-нувати i розвиватися у Bcix сферах свое! життедг яльност» [1]. I дaлi наголосив, що свп" занадто ак-центуе увагу на необхщност швидкого одержання грибутку, не турбуючись гро сталий розвиток, гро
довгоcтроковi цл пeрecлiдyючи K0p0TK0CTp0K0Bi Ытереси. Одночасно з цим було висловлено думку, що вiдсталi кра'ни, намагаючись наздогнати найрозвинут0 держави, погiршyють ситyацiю ¡з збереженням довкiлля. 3 цього випливае, що така тeндeнцiя негативна для людства. При цьому зали-шаеться вiдкритим питання стосовно того, в який спо^б |'м розвиватися i яким чином подолати кри-чущу нeрiвнiсть й нeсправeдливiсть у свт.
Багато плiдниx i пророчих думок висказав у ^й статтi Богдан Дмитрович Гаврилишин i при цьому пов'язав ïx з глобалiзацi8ю: «Глобалiзацiя обiцяла все для всix, а особливо те, що вс кра''-ни i люди в них стануть багатшими. На дiлi багат кра'ни стали ще багатшими, а багато бщних кра-'¿'н - бщышими в порiвняннi до багатих. Всереди-нi цих кра'н багат стали багатшими, а бiднi про-порцiйно бiднiшими. Якщо, наприклад, в США на протязi одного року на початку цього десятил^-тя число мiльярдeрiв подво'лось з 200 до 400, то число бщних, себто тих, що живуть нижче офг цiйного мiнiмального прожиткового рiвня, так i залишилось 48 мтьйоыв людей». Паном Богданом пщкреслюеться, що пiд сильним тиском i «добрими порадами» Заходу про те, як Укра''-нi краще eкономiчно трансформуватись, феномен поляризацм' мiж багатими i бiдними став бо-лючо-очевидним. 3розyмiло, що цими «добрими порадами» були умови Вашингтонського консенсусу [1], на яких МВФ надавав (i продовжуе надавати - згадаймо сучасну вимогу приватиза-цм' землП) Укра'н позики. Важливо пригадати, що Вашингтонський консенсус виник як результат впровадження у свiтовy економку нeолiбeраль-но''' парадигми, яка i стала основою розвитку гло-балiзацiï, котру було названо нeолiбeральною [2].
Анал'1з досл'!джень i публ'жацш. Дослщжен-ню стану розвитку економки Укра'ни присвяче-но багато праць провщних вчених, серед яких роботи О.М. Алимова, А.Г.Арсеенка, Ю.С. Ар-хангельського, В.Д. Базилевича, О.Г. Бторуса, Б.Д. Гаврилишина, В.М. Гейця, В.Г.Герасимчука, В.А. Голяна, А.А. Гриценка, 1.Ю. Гужви, 1.1. Дах-на, П.С. бщенка, Т.Т. Ковальчука, С.О. Кораблiна, Д.Г. Лук'яненка, В.О. Мандибури, В.С. Найдьоно-ва, С.1. Пирожкова, А.П. Румянцева, С.Е. Сардака, В.Р. Сiдeнка, В.М. Тарасевича, 1.В. Уса, А.С. Фтг пенка, О.1. Шниркова та Ыших.
Мета crarri - охарактеризувати стан економг ки Укра'ни, його причини i висловити думку сто-
совно того принципово основного, що необхщно скорегувати у господарському мexанiзмi Укра''-ни, щоб укра'нська eкономiка i сусптьство могли ефективно фyнкцiонyвати i розвиватися.
Виклад основного мате^алу. Практично роботи в^х вищезазначених науков^в фксу-ють факт значного падЫня потeнцiалy украТнсько!' eкономiки i ставлять питання щодо необхщнос-тi внесення серйозних коректив до модeлi П розвитку. Iлюстрацi8ю такого висновку слугуе те, що «у 1990 р. Укра'на з обсягом ВВП 567 млрд. дол. була 6-ю в Европу випереджаючи вс кра''-ни з пeрexiдною економкою (у тому числi Польщу, ВВП яко' становив 318 млрд. дол.). У 2017 р. наш ВВП, номЫований у доларах, сягнув приблизно 100 млрд. дол.» [3, с. 4]. Слщ також погодитися з В.А.Голяном, який стверджуе, що економка Укра-Тни за 25 роюв нeзалeжностi, за винятком пeрiодy 2000-2008 роюв, коли кон'юнктура на свтових сировинних ринках сприяла нарощенню обся-гiв експорту мЫерально''' сировини та продуклв fi первинно''' переробки, перебувае в кризовому ста-нi [4, с. 5]. Загальний висновок - господарський мехаызм Укра'ни мае бути змЫений. У контек-стi пщписання Укра'ною Угоди про асоцiацiю з ЕС i сподiвання у недалекому майбутньому стати повноправним членом ЕС стае зрозумтим, що Укра'на мае запровадити якомога швидше такий господарський мехаызм, який фyнкцiонy8 в ЕС. В основу господарського мехаызму ЕС покладено висунуту й розроблену членами Римського клубу концeпцiю сталого розвитку. Саме на основi цieï концепцм' у ЕС було впроваджено еко-соцюрин-кову eкономiкy, яка, на думку Президента Укра'н-сько''' асо^ацм' Римського клубу Вктора Галасюка та асоц^ованого члена Римського клубу Вкто-ра Вовка, мае бути запроваджена в Укра'У, - не-обxiдно об'еднати полiтичнy i eкономiчнy свободу, со^альну справeдливiсть та eкологiчнy безпеку, мiнiмiзyвати негативний вплив людсько''' дiяль-ност на середовище i зберегти його для майбутых поколiнь [5].
Ресурси еко-соцюринково' модeлi eкономiки Укра'ни. Ставлячи завдання впровадження еко-соцюринково''' модeлi eкономiки Укра'ни, необ-xiдно попередньо виявити наявнють тих рeсyрсiв, як нeобxiднi для ефективно' рeалiзацiï фе1 моде-лi. Вивчення юторп розвитку народного госпо-дарства Укра'ни свщчить, що Укра'на мае таки ресурси. Адже добре вiдомо, що у роки юнування
CPCP Укpaïнcькa PCP бyлa oднi8ю iз нaйpoзви-нeнiшиx coюзниx pecпyблiк i piвeнь життя ïï нace-лeння пepeвищyвaв йoгo нинiшнiй piвeнь.
У po^ нeзaлeжнocтi eкoнoмiкa Укpaïни, включившие y пpoцecи глoбaлiзaцiï, poзвивaлacя зa peкoмeндaцiями Baшингтoнcькoгo кoнceнcycy i зa визнaчeнням дocлiдникiв пepeтвopилacя нa cиpoвинний пpидaтoк poзвинyтиx ^aH втpaтив-ши 35% cвoгo пoтeнцiaлy, щo зa дaними Cвiтoвo-гo бaнкy е нaйгipшим y cвiтi peзyльтaтoм. Укpaïнa втpaтилa тpeтинy cвoгo peaльнoгo BBn, y тoй чac, як y 199Q p. зa poзмipoм BBn нa oднy oco6ó (зa пapитeтoм кyпiвeльнoï cпpoмoжнocтi) Укpaïнa мa-лa кpaщi пoкaзники, нiж Мaлaйзiя, Пoльщa, Б^-pycь, i тaкi ем^ як Typeччинa i Pyмyнiя [5].
Слщ вpaxoвyвaти, щo, пpиймaючи yчacть y пpo-цecax глoбaлiзaцiï, ^aï^a мoжe нe nMrne нe oдep-жyвaти пeвнi дoxoди, aлe й нecти збитки, пepe-твopюючиcь нa дoнopa poзвинeниx ^afc цeнтpy. Caмe цe й вiдбyлocя з Укpaïнoю, якiй е «щo» втpa-чaти i «вiд кoгo» зaxищaти, ocu^^ вoнa вoлo-дi8 знaчним пpиpoднo-pecypcним пoтeнцiaлoм: Q,44% тepитopiï cвiтy aбo 5,7% тepитopiï 6вpo-пи, щo е дpyгим зa вeличинoю cepeд ^afc 6вpo-пи; чacткa Укpaïни щoдo плoщi чopнoзeмiв y œm cклaдae В,7% (27,В млн. Ta); 7% пpicнoï вoди; пo-нaд 2Q% пpoмиcлoвиx зaпaciв зaлiзнoï pyди ^afc 6вpoпeйcькoï чacтини CHД; пoнaд BQ% мapгaн-цeвиx pyд; 5Q% пpoмиcлoвиx зaпaciв кaм'янoгo вyгiлля 6вpoпeйcькoï чacтини CHД; BQ% бeнтo-нiтoвиx глин. I тaкe бaгaтcтвo пpипaдae nMrne нa Q,6% нaceлeння плaнeти. Taкe cтaнoвищe poбить Укpaïнy пpивaбливoю для кpaïн ближньoгo i дaлe-кoгo зapyбiжжя, щo e фaктopoм зaгpoзи. I eфeкти глoбaлiзaцiï, як oтpимyють ^aï^ «цeнтpy», знa-чнoю мipoю фopмyютьcя зa paxyнoк ^afc «пepи-фepiï», щo виcтyпaють пocтaчaльникaми дeшeвиx pecypciв i poбoчoï ^ли, дo чиcлa якиx вiднocить-cя й Укpaïнa. Зaпoбiгти тaкiй cитyaцiï мoжнa лишe пocиливши якicть нaцioнaльнoгo дepжaвнoгo pe-гyлятивнoгo мexaнiзмy [6, c. 57-61].
Бeзпpeцeдeнтнe пaдiння eкoнoмiки Укpaïни cyпpoвoджyвaлocя ïï тiнiзaцi8ю, мoнoпoлiзaцi-ею, тexнoлoгiчнoю пpимiтивiзaцi8ю виpoбництвa тa eкcпopтy тoвapiв, пocилeнням фiнaнcoвoï тa eнepгeтичнoï зaлeжнocтi [5]. Bpaзливicть eкoнo-мiки Укpaïни визнaчa8тьcя ïï cтpyктypними нeдo-лiкaми, якi пpoявляютьcя y cпeцiaлiзaцiï нa виpoб-ництвi тa eкcпopтi пpoдyкцiï з низькoю чacткoю дoдaнoï вapтocтi..Гocтpoю cтaлa пpoблeмa нeoб-
xiднocтi cтpyктypнoï пepeбyдoви eкoнoмiки Укpaï-ни, пpипинeння тexнoлoгiчнoï дeгpaдaцiï пpoмиc-лoвocтi Укpaïни тa ïï peiндycтpiaлiзaцiï [7;В].
Дocлiджyючи cтpyктypнy пepeбyдoвy eкoнoмi-ки Укpaïни, д.e.н., вiдoмий eкoнoмicт-кiбepнeтик, кoлишнiй cпiвpoбiтник Iнcтитyтy кiбepнeтики HAH Укpaïни, yчeнь aкaдeмiкa B.C.Миxaлeвичa, Юpiй Ceмeнoвич Apxaнгeльcький пiдкpecлюe, щo ми-нyлi пicля poзpoбки Пpoгpaми cтpyктypнoï пepe-бyдoви eкoнoмiки Укpaïни po^ нe дaли нaлeжнoгo peзyльтaтy в пpoмиcлoвocтi: чacткa мaшинoбyдy-вaння нe лишe нe збiльшилacя, a й змeншилacя з 16% (199Q p.) дo 6,1% (2Q17 p.). Щoпpaвдa, дeя-киx ycпixiв дocягнyтo y ciльcькoмy гocпoдapcтвi, зo-кpeмa вдaлocя збiльшити збip вaлy зepнa з 5Q млн. дo 6Q млн. т. Ha пoгляд вчeнoгo, cepeд ocнoвниx фaктopiв, якi впливaють нa змiнy cтpyктypи eкo-нoмiки, е пaдiння peнтaбeльнocтi, вiдcyтнicть зpoc-тaння iнвecтицiй, знижeння дeякиx пoдaткiв, o^a-блeння дepжaвнoгo кepyвaння eкoнoмiкoю тoщo. Динaмiкa peнтaбeльнocтi cвiдчить пpo тe, щo нaдiï нa ïï зpocтaння нe випpaвдaлиcя [9].
У мipy збiльшeння чacтки пpивaтнoï влacнocтi peнтaбeльнicть eкoнoмiки пaдae. Чacткa пpивaтнo'í влacнocтi в зaгaльнoмy oбcязi влacнocтi Укpaïни cтaнoвить лишe 16%, тoдi як y США - 32%. ^и-вaтизaцiя, нa яку пoклaдaли нaдiï щoдo зpocтaння eфeктивнocтi eкoнoмiки, нe випpaвдaлa ïx. Очiкy-вaнoгo зpocтaння peнтaбeльнocтi тa iнвecтицiй нe вiдбyлocя, a caмe зpocтaння циx фaктopiв мycилo зaбeзпeчити cтpyктypнy пepeбyдoвy eкoнoмiки.
Ha ocнoвi пpoвeдeнoгo aнaлiзy i пocилaючиcь нa видaтниx aмepикaнcькиx вчeниx П.Caмyeльcoнa i Дж.Cтiглiцa, Ю.C.Apxaнгeльcький дoxoдить ви-cнoвкy, щo eфeктивним виглядae пocилeння po-лi дepжaви y кoopдинaцiï poбoти пiдпpи8мcтв, ввaжae дoцiльним вiднoвити кoopдинaцiю плa-нiв пiдпpиeмcтв чepeз цeнтpaльнi мiнicтepcтвa й вiдoмcтвa нa чoлi з Мiнeкoнoмiки, я^ cлiд знo-ву пepeтвopити нa oнoвлeний Дepжплaн, як пpo-пoнyвaв вiдoмий eкoнoмicт, члeн-кopecпoндeнт HAH У^^и О.C.6мeльянoв [9].
Пpoвiднi cпiвpoбiтники ^титуту eкoнoмiки тa пpoгнoзyвaння HAH Укpaïни B.B.Зимoвeць тa H.М.Шeлyдькo дoвoдять, щo нeмoжливo зaбeз-пeчити мoдepнiзaцiю пiдпpиeмcтв peaльнoгo ceктopy чepeз pинкoвi мexaнiзми тa нaгoлoшyють нa нeoбxiднocтi peaнiмaцiï кoнцeптy eкoнoмiчнo-гo нaцioнaлiзмy тa aктивiзaцiï дepжaвнoï yчacтi y фiнaнcyвaннi пpiopитeтниx iнвecтицiйниx пpoeк-
тiв [10], тобто щось подiбнe до того досвщу, який yспiшно рeалiзy8ться у Кита'''.
У лiтeратyрi обгрунтовуеться теза про форму-вання сировинно''' модeлi укра''нсько''' eкономiки спочатку за рахунок експортного буму пщпри-емств прничо-металурпйного комплексу та xi-мiчноï промисловоси яких змiнили пiдпри8мства аграрного сектору. ДомЫування eкспортоорieн-тованих галузей нацюнально! eкономiки (спочатку гiрничо-мeталyргiйний комплекс, а по™ аграрний сектор), на думку В.А.Голяна, дозволяе говорити про виникнення укра'нського феномену «голандсько''' хвороби' та вiтчизняного рецидиву «ресурсного прокляття», якi в умовах глобального падЫня цiн на сировину i продукти ïï первинно''' переробки запрограмували нову фазу стагнацм' в^чизняно'' економки, що проявилося у деваль-вацп нацюнально''' грошово' одиницi [4, с. 5].
Сучасний стан укра''нсько''' економки глибоко висвiтлюються в Аналiтичнiй доповд «Структур-нi трансформацм' у свтов^ eкономiцi: виклики для Укра'ни», у яюй фiксy6ться вражаючий за масштабом процес вщносного стиснення сектору про-мисловостi Укра'ни i робиться висновок, що процес постiндyстрiалiзацiï в Укра'ы е наслiдком не сттьки випереджаючого розвитку сектору послуг (хоча устхи Укра'ни в розвитку мереж торпвл^ мобiльного зв'язку, комп'ютерних послуг i мереж 1нтернет безсумывы), скiльки швидко''' деЫдустрг алiзацiï пщ впливом втрати конкурентоспромож-ностi у вщкрилй для Ыоземно''' конкуренцм' еко-номiцi [11, с. 21]. При цьому звертаеться увага на те, що ув^шовши в процес побудови ринко-во''' eкономiки з ютотно завищеною часткою сть-ського господарства у ВВП (25,6% у 1990 р. та 20,4% у 1992 р.), Укра'на знижувала цей показ-ник до 7,5% (2007 р.) i у 2010 р. до рiвня 8,4% ВВП, проте у 2015 р. вЫ стрибнув до рiвня 14,2% ВВП, трохи опустившись до 13,7% у 2016 р. Це явище стрiмкоï аграрiзацiï колись iндyстрiально розвинуто''' кра'ни авторами Аналiтичноï доповг дi названо свiтовим феноменом. Вони вважають, що цей феномен вказуе на прямування Укра'ни в напрямi найменш розвинутих кра'н св^у та бiдниx кра'н з високим рiвнeм боргу i звертають увагу на те, що у розвинутих кра'нах св^у частка стьсько-го господарства е незначною: ЕС - 1,5% (2016 р.) ОЕСР - 1,5% (2015 р.), i в кра'нах СхщноГ Азм -5,2% (2015 р.), Латинсько''' Америки i Карибсько-го басейну - 5,6% (2016 р.) [11, с.21].
Укра'на стала першою в юторм кра'ною, яка до-бровiльно вiдмовилася вщ промисловостi, прито-му високотexнологiчноï, що ще 25 роюв тому назад забезпечувало Укра'У мiсцe у перш^ дeсятцi еко-номiк свiтy [12, с.10-11]. При цьому бiльш за все постраждало машинобудування, питома вага яко-го у стрyктyрi промислового виробництва станом на середину 201 6 року складала всього 5,8%, у той час як у 2013 р. цей показник був бтьше 10%. Причини такого падЫня виробництва в галyзi машинобудування пов'язаы iз втратою рос^ського ринку [12, с.11]. В 1991р. в Укра'У промисловий сектор був на рiвнi майже 45% ВВП, а в 1992 р. -50% (в ЕС на той час вЫ був на рiвнi 30-31%), в 2015 р. - 25,6% (досягши середньосвппвого рiв-ня), а частка обробно'' промисловостi - 14% (ниж-че сeрeдньосвiтового рiвня) [11, с. 21].
Наведемо конкреты приклади. За темпами де-iндyстрiалiзацiï перше мiсцe в Украïнi займае За-порiзька область. Визнанi банкрутами i перестали фyнкцiонyвати 3апорiзький арматурний завод и 3апорiзький сталепрокатний завод, на мeжi закриття 3апорiзький феросплавний завод, складнi часи переживае «Мотор Сiч». Прикладом слугуе i 3апорiзький автомобiлeбyдiвний завод (3А3), який за перше пiврiччя 2016 року ви-пустив усього 4 автомобщ хоча перед кризовою ситуа^ею в Украïнi обсяги виробництва склада-ли дeкiлька тисяч автомобов щомiсяця. Аналi-зуючи ситyацiю, можна спрогнозувати, що 3А3 вслiд за ще одним вщомим запорiзьким пщпри-емством, 3апорiзьким електровозоремонтним заводом, може бути лiквiдовано [12, с.11].
3 промислово''' карти Укра'ни зникли також Днi-пропетровський трубний завод, Дыпропетров-ський комбайновий завод, завод «Дыпрошина», акумуляторний завод «Вeста-Днiпро». У берез-нi 2015 року лквщовано Львiвський автобусний завод - устаткування вивезено, а примщення ви-ставлено на аукцюн, через рiк банкрутом було ви-знано завод стьськогосподарсько! тexнiки «Львiв-сiльмаш». 3 2014 р. експорт до РФ впав у 4,5 рази, але при цьому укра'нсью вагонобyдiвнi пщприем-ства не змогли вщшукати замiнy роайському ринку. Авiацiйна, аeрокосмiчна та ракетна галyзi -банкрути. «Южмаш» вже не фyнкцiонy8, тому що мае багатомтьйоны комyнальнi борги, а тому выключений вiд електропостачання [12, с.12].
Авiабyдiвництво скоротилося до мУмуму: у 2014 роцi «Антонов» випустив три л^аки, у
2015 роц - два. Хaркiвcький aвiaцiйний завод простоюе вже другий рiк, а борги по зарплат до-сягли 87 млн. грн. Пiдпри8мcтвa xiмпрому пра-цюють на 10-20% своТх потужностей. У тради-цiйному зaнепaдi знаходиться нафтопереробка. 3 шести нафтопереробних зaводiв у законсерво-ваному стан знаходяться п'ять. Надворнянський, Дрогобицький та Херсонський заводи зупинен у 2005-2007 роках. Одеський та Люичанський НП3 зупинен у 2014 р., причому останый нале-жить «Pоснaфтi», законсервований пюля арти-лерiйського обстрiлу [12, с.13].
Автори Анaлiтичноí доповiдi доходять такого узагальнюючого висновку стосовно еволю-цм макроструктурних пaрaметрiв виробництва в Укра'н упродовж бiльш ыж чвертi столiття державно'!' незалежностк Макроструктура виробництва Укра'ни, поряд iз слiдувaнням позитивному свiтовому тренду зростання частки сектору по-слуг у виробництва зазнала iстотниx деформа^й, пов'язаних iз швидким занепадом промислового виробництва, особливо обробно!' промисловос-й виробництва машин та обладнання, та непро-порцiйним розростанням аграрного сектору та сектору з виробництва продовольства. Це е свщ-ченням процесу структурного спрощення еконо-мiки та и наближення до структурних характеристик менш розвинутих кра'н св^у [11, с.13]. Цi процеси особливо загострились в останн роки пюля анексм Pосi8ю Криму та розгортання воен-них дiй на Сxодi Укра'ни.
Причини занепаду економiки Укра'ни. В Укра!'-нi з 1994 р. реaлiзуeться модель реформування нацюнально'!' економiки, зорi8нтовaнa на задо-волення потреб великого капралу, який сформу-вався у рентоорi8нтовaниx галузях, що загаль-мувало процеси оновлення основного капралу i зробило Укра'ну сировинним придатком передо-вих кра'н св^у [4, с. 6]. Йде процес поглинання кра'ни трaнснaцiонaльним кaпiтaлом, держава втрачае основну частину свого сувереытету -економiчну, перетворюючись iз суб'екта на об'ект мiжнaродниx вiдносин [12, с.13].
Серед вщомих економiстiв, як наголошують на тому, що головна причина кризи в Укра'У полягае в полiтицi швидко!', непщготовлено''' i непродумано!' Ы-теграцм вп"чизняно'( економки в систему мiжнaрод-ного розподту прaцi, можна назвати професора В.Г.Герасимчука, колишнього Мiнiстрa економiки Укра'ни В.1.Суслова, заступника директора 1нсти-туту економки НАН Укра'ни А.А.Гриценка [13;14]. Серед причин також важливо згадати: реaлiзaцiю полiтики ринкового фундaментaлiзму, викривле-ний погляд на дерегуляцю й приватизацю, фана-тичну фiскaльну консолiдaцiю, невиправдан кре-дити, здiйснення обмежено''' монетарно'' полiтики Нaцiонaльного банку [5].
Слщ враховувати й те,що вiдповiдно до досягну-тих домовленостей мiж кра'нами-членами СНД, Укра'на починала свое самос^йне iснувaння за вiдсутностi будь-яких боргових зобов'язань, як з часом стали для не''' характерним явищем, про що свщчить динaмiкa валового зовышньо-го боргу, розмiр якого збтьшився пiсля глобально''' кризи 2008-2009 рр., а розмiр номЫально-го ВВП рiзко зменшився (табл. 1).
Отже, участь Укра'ни у неолiберaльнiй глобалг зацм шляхом впровадження у життя рекоменда-цiй Вашингтонського консенсусу принесла 'й, як i багатьом Ышим кра'нам свiту, погiршення еконо-мiчного стану, що особливо виразно проявилося у результатах наслщюв для не''' першо' глобально' кризи 2008-2009 рр. Тому вчен Укра'ни мають посилити свою участь в обфунтуваны необхщ-ностi вiдмови вiд неолiберaльноí' парадигми гло-бaлiзaцií' i переходу до и со^ально''' парадигми, до глобaлiзaцií «з людським обличчям».
Со^альы аспекти удосконалення ринково''' мо-делi економiки Укра'ни. Логiчним нaслiдком по-гiршення економiчного стану Укра'ни е усклад-нення рiшення проблеми адаптацп Укра'ни до соцiaльниx стaндaртiв 6С. С.В.Сiденко зазначае, що зараз за рiвнем свого соцiaльно-економiч-ного розвитку, зртост ринкових вiдносин та Ы-ститутiв демократм Укра'на значно вщстае не лише вiд ядра 6С, але й вiд нових члеыв - кра-
Таблиця 1. Динам1ка ВВП I валового зовн1шнього боргу Украши, млн. дол. США
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
ВВП 107753 142719 179992 117228 136419 163160 175781 183310 131805 90615 93270
Борг 54512 79955 101659 103396 117343 126236 135065 142079 126308 118729 113518
Джерело: Динам1ка валового зов^шнього боргу i ВВП Украни з 2006 по 2017 рр. Режим доступу: https://index.minfin.com.ua
Тн Центрально-СхщноТ бвропи, i для Ытеграцм УкраТни в економiчний i соцiальний прос^р 6С необхiдно подолати розрив за багатьма параметрами. I нав^ь якщо б вдалося швидко пере-будувати модель свого економiчного розвитку на зразок найбтьш успiшних краТн 6С, то подолати цей розрив в коротю термiни не вдасться. Так, за розрахунками фахiвцiв, за оптимютично-го сценарiю нав^ь бiльш успiшним краТнам-но-вим членам 6С для подолання цього розриву не-обхiдно, наприклад, Чеськiй Республщ не менше 12 рокiв, Словаччин - 19, Угорщинi i Словенм -20, а Польщi - 22 роки. Тому попереду, - робить висновок С.В.Сщенко, - важкий i тривалий про-цес адаптацм до умов Евросоюзу i результат його залежить не лише вщ вихщноТ величини розриву, але i вiд низки iнших умов - масштабiв i ефек-тивностi нацюнального фiзичного i людського капiталу, економiчноТ i софальноТ полiтики уряду тощо [15, с.187]. I для оцЫки перспектив набли-ження до европейських соцiальних стандартiв пропонуе порiвнювати Ыдекс людського розвитку в ЕС та УкраТн Навiть без такого порiвнян-ня про стан справ говорять даы, поданi у табл.2.
Вщстають в УкраТн i рiвнi доходiв працiвникiв. Так, за даними ОЕСР, питома вага оплати прац у ВВП становить в краТнах ЕС 60-65%, Канадi - близько 50%, Велиюй Британм - 56%, США -58%, Японп - 75%, а в УкраТн (2007) - 44,6%, загострилася проблема софально'Т нерiвно-стi [15, с. 194]. В УкраТн загострилася проблема бщност та емiграцiТ, зокрема молодi i квалг фiкованих спецiалiстiв та науков^в. Так, лише за перше пiврiччя 2015 р. з УкраТни до Польщi на роботу емiгрувало 411 тис. украТн^в [5]. У лютому 2017 р. Державна служба зайнятост повщо-мила, що за кордоном працюють 5 млн. украТ'н^в. 3 урахуванням чисельностi робочоТ сили в нашiй краТн (близько 18 млн.) виходить, що, як мУмум, третина з них не можуть знайти гщну (або взагалi якусь) роботу у себе на Батьювщиы [16, с. 102].
Особливу стурбованють викликае виТзд за кордон з метою навчання молодо адже наслiдком стае втрата молодого освiченого поколiння - майбут-нього УкраТни. Тому у цтому як економiчна, так i
соцiальна складов^ що характеризують сучасний стан учасл УкраТни у процесах глобалiзацiТ, ви-кликають занепокоення i потребують корегування для подолання УкраТною того статусу сировинно-го придатка, який поки що для неТ е типовим.
Реаботувати i одержавити довгострокове управлЫня економiкою. Скорегувати со^ально-економiчнi процеси в умовах дшчоТ неолiберальноТ' глобалiзацiТ необхiдно шляхом вiдмови вiд щеоло-гм та низки порад Вашингтонського консенсусу i виваженоТ спiвпрацi з його практичним провщни-ком у життя - МВФ, на що цтком слушно i нау-ково доказово вказуе народний депутат УкраТни (РПЛ), Голова Компоту ВерховноТ Ради УкраТни з питань промисловоТ полiтики та пiдпри8мництва, президент УкраТнськоТ асо^ацм Римського клубу, к.е.н. В.Галасюк [17]. Тобто, необхщним стае корегування учасл УкраТни у процесах глобалiзацiТ, посилення у них ролi та виваженосл державних рiшень, виходячи iз нацiональних iнтересiв.
На користь необхщност корегування учас-тi УкраТни в процесах глобалiзацiТ свiдчить Ана-лiтична доповiдь, пiдготовлена пiд керiвництвом видатного вченого-мiжнародника, члена-ко-респондента НАН УкраТни В.Р.Сщенка. Автор на-гадуе, що у свт розгортаються процеси карди-нальних технологiчних змiн, якi отримали назву ЧетвертоТ промисловоТ революцм. Так, упродовж найближчих двох-трьох десятилiть новi технологи впроваджуватимуться у виробництво, кардинально змЫюючи економiку, причому фактор часу Тх впровадження врграватиме вир0аль-ну роль. Загострюеться, по-перше, проблема структурноТ неадекватностi економiки УкраТни, а, по-друге, роль держави та бiзнес-елiти у за-провадженнi нових технолопй i змiнi структури економки. Пiдкреслю8ться, що у свiтовiй еконо-мiчнiй юторм структурно-технологiчнi зрушення майже нколи не вiдбувалися на основi постула-тiв сучасного неолiбералiзму. Пасивна роль держави та нацюнальноТ бiзнес-елiти за таких умов може призвести до фатальних наслщюв [11].
Зазначимо, що Богдан Гаврилишин пщсумував у статтi, що виховання справжньоТ полiтичноТ' па-трютичноТ елiти е ключовим завданням сьогод-
Таблиця 2. УкраКна у рейтингу людського розвитку
1990 2010 2015 2016
М1сце 45 69 81 84
Джерело: иЫОР. Нитап Development ЯерогЬ 1990, 2010,2015,2016.
нiшньoгo дня, вiдпoвiддю нa тi виклики, яю дa8 cyчacнa дoбa [1]. Питaння cтpyктypнoï тpaнcфop-мaцiï eкoнoмiки Укpaïни, пoдoлaння ïï нeaдeквaт-нocтi CTae eкзиcтeнцiйним: бути чи нe бути. Укpa-ïMa пoтpeбy8 пepeвopoтy y cтaвлeннi дo питaння eкoнoмiчнoгo poзвиткy. Пepeвopoт, нacaмпepeд, y мeнтaльнocтi cyб'eктiв pинкoвoï дiяльнocтi, для якиx iннoвaцiйнicть cтa8 гoлoвнoю пepeдyмoвoю виживaння. I пepeвopoт y мeнтaльнocтi дepжaв-ниx cлyжбoвцiв, дoтичниx дo питaнь peгyлювaння eкoнoмiчнoï дiяльнocтi, для якиx гoлoвним ^и-тepi8м в oцiнцi eкoнoмiчнoï пoлiтики мaють CTa-ти peaльнi cтpyктypнi зpyшeння y нaпpямi пpio-pитeтнoгo poзвиткy cyчacниx тexнoлoгiй i видiв дiяльнocтi, щo е ïx нociями.
Пo-пepшe, piшeння циx зaдaч пoтpeбye oб'8ктивнo i бeз iдeoлoгiчниx пpикpac визнaчити ту тpaeктopiю cтpyктypнoï eвoлюцiï, яку пpoйшлa Укpaïнa вщ пoчaткy нeзaлeжнocтi пo цeй чac.
Пo-дpyгe, нeoбxiднo тaкoж oб'8ктивнo визнa-чити гoлoвнi фaктopи гaльмyвaння нeoбxiдниx eкoнoмiцi ^aï^ iннoвaцiйнo cпpямoвaниx CTpy^ тypниx зpyшeнь, якi вeдyть дo cтpyктypнoгo ^po-щeння i нaвiть дo cтpyктypнoï дeгpaдaцiï.
Пo-тpeтe, пoтpiбнo визнaчити тi coцiaльнo-eкoнoмiчнi фopми, якi в пpинципi здaтнi зaпycтити пpoцec знaчнoï iнтeнcифiкaцiï iннoвaцiй i вiдпoвiд-ниx cтpyктypниx змiн в eкoнoмiцi ^a'^, пepeдбa-чaючи, щo вiкнo мoжливocтeй для тaкиx змЫ нe бyдe вiдкpитим бeзмeжнo дoвгo [11, c. 6-В].
Cлiд ocoбливo пiдкpecлити вaжливicть уедом-лeння нeминyчocтi кoлocaльниx нeгaтивниx нa-cлiдкiв пpoдoвжeння пpaктики нexтyвaння дoвгo-cтpoкoвими opieнтиpaми poзвиткy i aкцeнтyвaти нa нeoбxiднocтi peaлiзaцiï cтpaтeгiчнo opieнтoвa-нoï eкoнoмiчнoï пoлiтики, нa фopмyвaннi cвoepiднoï «культ^и дoвгocтpoкoвocтi». Aвтopaми дoпoвiдi peaбiлiтyeтьcя дoвгocтpoкoвe yпpaвлiння eкoнo-мiчними пpoцecaми, afiœe зaмicть пoлiтики oбвaль-нoï тa пoвaльнoï дepeгyляцiï пpoпoнy8тьcя пoлiтикa poзyмнoгo дepжaвнoгo peгyлювaння дoвгocтpoкo-виx eкoнoмiчниx пpoцeciв [11, c. 11B-12Q].
Оптимiзyвaти зoвнiшньoeкoнoмiчнi зв'язки Укpaïни. Зoвнiшньoтopгoвeльнi oпepaцiï з то-вapaми y 2Q16 p. Укpaïнa здiйcнювaлa з пapт-нepaми iз 226 ^aï^ œiïy. Eкcпopтyвaли тoвapи дo 19В ^afc cвiтy, iмпopтyвaли - iз 2Q7 ^aïK Eкcпopт тoвapiв y 2Q16 p. cтaнoвив 36,3 млpд. дoл. CШA тa змeншивcя нa 4,6% пpoти oбcягy 2Q15 p. тa нa 32,5% пpoти oбcягy 2Q14 p., iм-
пopт тoвapiв - 39,2 млpд. дoл., тa збiльшивcя нa 4,6% i змeншивcя нa 27,9% вiдпoвiднo. 4aCT-кa ^afc 6C y пopiвняннi з 2Q15 p. збiльшилacь i cтaнoвилa в eкcпopтi 37,1%, в iмпopтi - 43,7% (y 2Q14 p. - 31,5% тa 3В,7%).
У CTpy^pi тoвapнoгo eкcпopтy y 2Q16 p. пepe-вaжaли чopнi мeтaли - 19,9% вщ зaгaльнoгo o6-cягy, зepнoвi кyльтypи - 16,7%, жиpи тa oлiï твa-pиннoгo aбo pocлиннoгo пoxoджeння - 1Q,9%, eлeктpичнi мaшини - 5,7%, pyди, шлaки й зo-лa - 5,4%, мexaнiчнi мaшини - 4,3% тa нaciння i плoди oлiйниx pocлин - 4,2% [1В, c. 9]. Пpoдyкцiя AПК cклaдaлa 42%, чopнi мeтaли i виpoби з ниx -22,9%, paзoм - 64, 9%, тобто пpoдyкцiя з низь-кoю чacткoю дoдaнoï вapтocтi, цЫи нa яку знaчнo кoливaютьcя. Дocлiдникaми eкcпopтy Укpaïни зa-знaчaeтьcя, щo ocнoвнi тoвapнi гpyпи вiтчизня-нoгo eкcпopтy з 2Q12 p. знaчнo пoдeшeвшaли: зepнoвi кyльтypи - нa 36,1%, жиpи i мacлo - нa 29,4%, чopнi мeтaли - нa 3В,5%, виpoби з ниx -нa 25,5%. Зa poзpaxyнкaми, тeндeнцiя динaмiки цiн нa вкaзaнy пpoдyкцiю збepeжeтьcя пpинaймнi дo 2Q2Q p., a oтжe, вiтчизняний eкcпopт зa yмo-ви збepeжeння тaкoï cтpyктypи бyдe дeшeвшa-ти, a ^aï^a нecтимe збитки [19, c. 35-36]. Aв-тopи нaвeдeниx дaниx ввaжaють, щo, пoчинaючи з 2QQ5 p., aгpapний ceктop eкoнoмiки cтaв «лo-кoмoтивoм» зoвнiшньoï тopгiвлi, xoчa вiн нe пpeд-cтaвлeний нa cвiтoвиx pинкax пpoдyкцi8ю шиpoкo-го acopтимeнтy, a Укpaïнa пoтpaпилa y cиpoвиннy aгpapнy зaлeжнicть («aгpapнa пacткa»), щo cпpи-чиняе знaчнe cпpoщeння пpoмиcлoвocтi тa, як нa-^^o^ пpимiтивний тa нeeфeктивний eкcпopт. Ha 'íxню думку, щoб вибpaтиcя з ^eï «пacтки», тpeбa iндycтpiaлiзyвaти aгpapнy cфepy.
Caльдo тopгiвлi тoвapaми y 2Q16 p. cтaнoвилo вiд'8мнi 2,9 млpд. дoл. CШA. Зoвнiшня тopгiвля з кpaïнaми CHД вiдчyтнo пocлaбилacя, eкcпopт дo ниx y 2Q16 p. пopiвнянo з 2Q15 p. cкopoтивcя нa 23%, iмпopт - нa 1В%. Зoвнiшньoeкoнoмiчнa cпiвпpaця з кpaïнaми 6C, нaвпaки, пoжвaвилacя. Eкcпopт дo 6C зpic нa 3,7%, iмпopт звiдти - нa 12% пpoти пoпepeдньoгo poкy [2Q, c. 59].
Пpo ycклaднeння eкoнoмiчнoгo cтaнy Укpaïни cвiдчaть тaкi дaнi ^бл. 3).
Укpaïнa бepe aктивнy yчacть y cyчacниx iнтe-гpaцiйниx пpoцecax. Taк, нaпpиклaд, вжe пiдпиca-нo yгoди пpo cтвopeння зoн вiльнoï тopгiвлi (ЗBT) з кpaïнaми GABT, CHft ГУAМ, a тaкoж глибoкoï вce-oxoплюючoï зoни вiльнoï тopгiвлi (ГBЗBT) з кpaïнa-
Джерело: Украна у цифрах 2016. Статистичний зб'!рник. - К., 2017. - 240 с.; Статистичний щор'нник Украни за 2011 рiк. - К.: «Август Трейд», 2012. - 558 с.; *Статистика НБУ. Офiцiйний курс гривн [середнй за перiод) за 100 дол. США. Середньорчн офiцiйнi курси валют НБУ.
Таблиця 3. Основш соцiально-економiчнi показники Украши
2010 2013 2014 2015 2016
Населення, млн. оаб 46,0 45,6 45,4 42,9 42,8
Р1вень безробптя населення, вщсотюв до економ1чно активного населення у працездатному вщ1 8,8 7,7 СП 9,5 СП
Середньом1сячна ном1нальна зароб1тна плата штатних роб1тник1в, грн. 2239 3265 3480 4195 5183
Середнм курс гривы (за перюд) за 100 дол. США*, грн. 793,56 799,30 1188,67 2184,47 2555,13
Середньомюячна ном1нальна зароб1тна плата штатних роб1тник1в, дол. США 282,146 408,482 292,764 192,037 202,847
1ндекс споживчих ц1н та ц1н виробниюв (грудень до грудня попереднього року), % 109,1 100,5 124,9 143,3 112,4
1ндекс ц1н виробниюв промисловоТ продукцм (грудень до грудня попереднього року), % 118,7 101,7 131,8 125,4 135,7
ми 6С. Однак, в умовах попршення eKOHOMiHHnx вiдноcин з Роаею, вищезазначен icHyrani Ытегра-цiйнi зв'язки краТни не змогли компенсувати втра-ти. Зрозумто, що для УкраТни завдання знайти cпoживaчiв нeрeaлiзoвaнoТ продукцм - це проблема збереження високотехнолопчних виробництв i вiдпoвiдниx виcoкoквaлiфiкoвaниx кaдрiв, вирiшити яку допоможе знаходження нових ринюв збуту ^еТ продукцм шляхом розвитку Ытегра^йних прoцeciв, зокрема з краТнами Велико! СхщноТ АзГТ та АТР.
Слiд вiдзнaчити, що УкраТна ycпiшнo експор-туе товари до деяких краТн Азм та ПвычноТ Африки. Пeвнi мoжливocтi посилення торговельних зв'язкiв УкраТни з цими краТнами можна очку-вати внаслщок Тх yчacтi у cтвoрeннi торговельних мегаблоюв, на що аргументовано вказують у своТх роботах 1.Ю.Гужва i 1.В.Ус [21; 22].
Поряд iз поширенням експорту на пильну ува-гу заслуговуе рeaлiзaцiя транзитного потен^алу УкраТни [23], особливо шляхом участ у мегапро-eктi Нового шовкового шляху, рeaлiзaцiя якого вщкривае для УкраТни чимaлi eкoнoмiчнi можли-вocтi, насамперед у кoнтeкcтi прокладання транспортних кoридoрiв i постачання aзiaтcькиx то-вaрiв для краТн бвропи [24]. Певний iнтeрec для зовышньоторговельноТ пoлiтики УкраТни мо-же становити i використання прихованих торговельних бaр'eрiв розвинутими краТнами [25].
Тому цтком лoгiчнo дiйти такого висновку: вра-ховуючи свое ункальне гeoгрaфiчнe розташуван-ня, нaявнicть довготривалого досвщу торговель-нo-eкoнoмiчниx вiднocин з краТнами Сходу i Заходу, розвиток ГВЗВТ з 6С, участь у функцюнуваны цтоТ
низки рeгiонaльниx Ытегра^йних об'еднань i пщпи-саних ЗВТ, що охоплюють понад 45 краТн, УкраТна мае використати св^ гeополiтичний шанс стати важпивою ланкою об'еднання Сходу i Заходу, на що давно вказував Воподимир Романович Сщенко.
Розглядаючи рiзнi вaрiaнти позицюнуван-ня УкраТни в европейському та глобальному eкономiчному просторi й вектори еволюцм 6С, В.Р.Сiдeнко доходить висновку, що найопти-мaльнiшим форматом позицюнування УкраТни е роль «мосту», що слугуе ланкою у по8днaннi широкого европейського i 8вро-aзiaтського еконо-мiчниx просторiв, i дозволяе УкраТн використову-вати одночасно переваги, закладен у зaxiдному та сxiдному векторах репональноТ Ытеграцм [26, с. 349,357]. Особливу увагу УкраТна мае зверта-ти на розвиток стратепчних вщносин з Китаем й прийняти участь у Ыщйованому i фiнaнсовaному ним проект «Один пояс - один шлях» [27].
Сучасний стан економки УкраТни пщтверджуе те, що значення державного сектору в процес вир0ення глобальних проблем зростае, а його функцп змiнюються пiд тиском уявлень про по-стiндустрiaльнe суспiльство. Невдала полiтикa караеться вiдтоком кaпiтaлу, збтьшенням вщсо-ткiв по кредитах та великими реальними курсо-вими коливаннями, устшна полiтикa нагороджу-еться готовнютю до ведення власного бiзнeсу, притоком капралу з-за кордону, постiйно низь-кими вiдсоткaми по кредитах та стабтьною вар-тiстю валюти. Звщси цiлком логiчним виглядае i висновок про те, що державний сектор мае всту-пати в стратепчне партнерство з приватним
сектором [28, с.180-181, 192; 29]. Тому мож-на вважати, що запозичення Укра'ною в процесi спiвробiтництвa з Китаем його досвiду управлЫ-ня народним господарством допоможе вир0и-ти задачу устшного розвитку економiки Укра'ни.
Таким чином, шукаючи на Сxодi новi ринки збуту для свое!' продукцм', Укра'на посилить свою роль у зв'язках Захщно' бвропи i Велико!' Азм' та АТР, чо-му може сприяти й намагання 6С послабити свою зaлежнiсть вiд США, тим бтьше, що новий президент США поки що загальмував реaлiзaцiю трансконтинентальних репональних угод ТТП та ТТ1П. У таких умовах Ытегра^йы потуги Укра'ни посилять ÏÏ роль у глобальних стрaтегiяx КНР, яка впевнено виступае у ролi основного конкурента поки що незаперечного свтового гегемона США.
До головних сфер двосторонньо' спiвпрaцi мiж Укра'ною i Китаем вiдносяться сiльське госпо-дарство, вiйськово-теxнiчне спiвробiтництво, aвiaцiйно-космiчнa галузь енергетика, Ыформа-цiйнi технологи', транспорт та Ыфраструктура.
Враховуючи те, що КНР розглядаеться як неу-переджений партнер, що керуеться принципами невтручання, поваги до терш^ально' цiлiсностi, ствробп"ництва та гри з ненульовою сумою, по-слiдовно дотримуеться п'яти принцитв мирного спiвiснувaння, можна бути впевненим, що посилення Ытеграцйних зв'язюв Укра'ни з Китаем, а через нього i з у^м Сходом, сприятиме безконф-ронтaцiйному розвитку Ытеграц^них процесiв мiж Великою Сxiдною Азieю i Зaxiдною Европою. Тим бтьше, що за певними прогнозами п'ятсотрiчнa роль Заходу як локомотиву глобального розвитку ослабне на фон aзiaтського глобaлiзму, який не-ухильно зростае i стае антиподом зaxiдного гло-бaлiзму. Логiчно в такому контекст глобaлiзувaти економiку Укра'ни через евроатлантичну систему Ытеграцп' i вихщ на ринки Китаю, 1ндп', Африки, Пвденно' Америки [30, с. 11].
Слщ погодитися iз пропозицieю академка НАН Укра'ни, засновника укра'нсько' школи глобалю-тики О.Г.Бiлорусa щодо необхщност визнати й реaлiзувaти вирiшaльну роль держави у створены передумов економiчного прориву у якост страте-пчного економiчного iмперaтиву для Укра'ни.
Висновки
Таким чином, принципово основним, що не-обxiдно скорегувати у господарському мехаыз-мi Укра'ни, знаходження якого було метою цг
е' стaттi, слщ визначити посилення ролi держави i оптимiзaцiю зовнiшньоекономiчниx зв'язкiв Укра'ни. Саме завдяки посиленню ролi держави i встановленню оптимальних зовышньоеко-номiчниx зв'язкiв Укра'ы вдасться вирватися iз аграрно-сировинно' пастки i стати сучасною Ы-дустрiaльною та економiчно розвинутою кра'-ною-iнновaтором, вибратись з борпв, перестати бути донором сировини й таланов для iншиx, розвинути власне виробництво i економку.
Вир0ення державою соцiaльниx проблем сус-птьства, покращення системи формування сучас-ного людського потен^алу як нaйцiннiшого капралу, створення для його використання виробництв VI-го теxнологiчного укладу i забезпечення здорового довктля сприятимуть формуванню еко-соцюринково' економiки i розквпу Укра'ни. Про це мрiяв великий пaтрiот Укра'ни, дiйсний член Нацю-нально' академм' наук Укра'ни, почесний член Рим-ського клубу - прекрасна Людина Богдан Дмитро-вич Гаврилишин, i ми мусимо це здйснити!
Список використаних джерел
1. Гаврилишин Б. Укра'нськ дороговкази на роз-дорiжжяx цивiлiзaцiï / Богдан Гаврилишин // Су-чaснiсть. - 2007. - №10. - С. 58-64. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.clubofrome. ong.ua/uknayinski-donogovkazi-na-nozdonizhzhyah-tsivilizatsiyi-bogdan-gavrilishin/
2. Рaдзieвськa С.О. Стввщношення неолiберaлiзму, глобaлiзaцiÏ i фiнaнсiaлiзaцiï: сутнiсть i основна супер-ечнють / С.О.Рaдзieвськa // Зб. наук. пр. Державного економко-технолопчного уыверситету транспорту. Серiя «Економка й управлЫня». Випуск 35. - К.: ДЕ-ТУТ, 2016. - С.278-290.
3. Ещенко П.С. Вiд депреси до aктивiзaцiï зростан-ня в економiчнiй та соцiaльнiй сферах Укра'ни / Петро Степанович Ещенко // Економка Укра'ни. - 2018. -№ 2. - С. 3-20.
4. Голян В.А. Економiчнa криза в Укра'нп феномен «голландсько' хвороби' та рецидив «ресурсного прокляття» / В.А.Голян // Економiкa та держава. -2016. - №7. - С. 4-15.
5. Halasiuk V. Stnategy Papen. Uknainian Association of the Club of Rome // Halasiuk V., Vovk V. - Novemben 2016. - 4 p.
6. ОртЫа Г.В. Державна полiтикa розвитку реального сектору економки Укра'ни: формування та реaлiзa-^я антикризово' стратеги / Г.В.ОртЫа. - Харюв: НУЦ-ЗУ, 2017. - 416 с.
7. Фeдyлoвa Л.I. Iннoвaцiйний вeктop poзвиткy пpo-миcлoвocтi Укpaí'ни / Фeдyлoвa Л.!. // Eкoнoмiкa Укpaí'ни. - 2Q13- № 4. - С. 15-23; № 5. - С. 3Q-37.
В. ШЬвкун I.A. Фiнaнcoвий пoтeнцiaл тexнoлoгiчнo-гo вiдтвopeння y пepepoбнiй пpoмиcлoвocтi в peгioнax Укpaí'ни / ШЬвкун I.A. // Eкoнoмiкa Укpaïни. - 2Q13.
- № 2. - С. 3В-4В; № 3. - С. 27-3В.
9. Apxaнгeльcький Ю.С. ^o cтpyктypнy пepeбyдo-ву eкoнoмiки Укpaí'ни / Юpiй Ceмeнoвич Apxaнгeль-cький // Дзepкaлo тижня. - 2Q1В. - 14 квтя - 2Q квiтня. [Eлeктpoнний pecypc]. Peжим дocтyпy: https:// dt.ua/energy_market/pro-strukturnu-perebudovu-ekonomiki-ukrayini-275QВ4_.html
1Q. Зимoвeць B.B. Бopгoвe нaвaнтaжeння тa ^ec-тицiйнa диcфyнкцiя в peaльнoмy ceктopi eкoнoмiки Укpaí'ни / B.B.Зимoвeць, H.M.Шeлyдькo // Eкoнoмiкa пpoмиcлoвocтi. - 2Q17. - № 3(79). - С. В2-95.
11. ^py^yp^ тpaнcфopмaцií' y cвiтoвiй eкoнoмiцi: виклики для Укpaí'ни / Aнaлiтичнa дoпoвiдь / Цeнтp Paзyмкoвa; B.Ciдeнкo (кepiвник пpoeктy) тa iн. - Kиïв: Зaпoвiт, 2Q17. - 1В2 c.
12. Дикaнь B.Л. Глoбaлизaциoнныe пpoцeccы в экoнoмикe Укpaины / B.Л.Дикaнь, A.B.Kyзyб // Bi-cник eкoнoмiки тpaнcпopтy i пpoмиcлoвocтi. - 2Q17.
- № 5В. - С. 9-17.
13. Гepacимчyк B.T. Дoктpинaльнi oa-юви œrra-вoÏ тopгiвлi пpoдyкцieю пpoмиcлoвocтi: пpoтeкцioнiзм i фpитpeдepcтвo / Гepacимчyк B.Г. // Eкoнoмiчний вЬ ^ик HTУУ «Km». - 2Q16, Bип. 13. - С. 79-В5.
14. Гpицeнкo A.A. Apxитeктoникa бeзoпacнocти экoнoмичecкoй и финaнcoвoй cиcтeм Укpaины / Aн-дpeй Aндpeeвич Гpицeнкo // Aктyaльнi питaння фЬ нaнcoвoí' бeзпeки дepжaви. Зб. нayк. пpaць Miжнap. нayк.-пpaкт. Iнтepнeт-кoнф. «Aктyaльнi питaння бeз-пeки фiнaнcoвoí' cиcтeми дepжaви», м. Xap^, 21 лю-тoгo 2Q14 p. - С. 3Q-35. [Eлeктpoнний pecypc]. Pe-жим дocтyпy: univd.edu.ua/general/publishing/konf/ finbezpeka/Q7_gricenko.pdf
15. Ciдeнкo C.B. Heeкoнoмiчнi чинники cвiтoвoгo eкoнoмiчнoгo poзвиткy / ^титут cвiтoвoí' eкoнoмiки i мiжнapoдниx вiднocин. - K.: Bидaвництвo <^popa-^i^n», 2Q11. - 234 c.
16. Kopaблiн C.O. Heoлiбepaльний мeйнcтpiм: гали Aмepикa пpoти / C.O.Kopaблiн // Eкoнoмiкa Укpaïни.
- 2Q17. - № 5-6. - С. 9Q-1Q5.
17. Гaлacюк B. Чoмy Укpaïнi нe мoжнa зaнaдтo пo-клaдaтиcя нa MBФ? / Biктop Гaлacюк. [Eлeктpoнний pecypc]. Peжим дocтyпy:http://www.clubofrome.org. ua/zhittya-v-borg-korotke-abo-chomu-ukrayini-ne-mozhna-zanadto-pokladatisya-na-mvf/
1В. Зoвнiшня тopгiвля Укpaí'ни тoвapaми тa пocлyгaми y 2Q16 poцi. Cтaтиcтичний збipник. - K. 2Q17. - 153 c.
19. Oнищeнкo B. Стимулю^—я нaцioнaльнoгo e^-пopтy / B.Oнищeнкo, I.Гyжвa // Зoвнiшня тс^пвля: eкoнoмiкa, фiнaнcи, пpaвo. - 2Q17. - № 6. - С. 33-47.
2Q. OCTaimo T.O. Зм^ тpaдицiйниx пoзицiй y^a-í'нcькoгo eкcпopтy / T.O.Ocтaшкo, B.E.Лip, B.B.Beнгep,
B.K.Oлeфip, O.C.Бикoня // Eкoнoмiкa i пpoгнoзyвaння.
- 2Q17. - № 2. - С. 57-74.
21. Гyжвa 1Ю. Учacть Укpaïни в зoнax вiльнoí' TOp^-лi тa мoжливocтi aдaптaцiï ïï нaцioнaльнoí' eкoнoмiки дo yмoв, cфopмoвaниx yнacлiдoк cтвopeння мeгapeгio-нaльниx тopгoвeльниx блoкiв / I.Ю.Гyжвa // Hayкoвий вicник Miжнapoднoгo гyмaнiтapнoгo yнiвepcитeтy. Ce-piя: Eкoнoмiкa i мeнeджмeнт. - Oдeca, 2Q16. - № 15.
- С. 12-16.
22. Уc I.B. Щoдo ocoбливocтeй зoвнiшньoeкoнo-мiчнoí' пoлiтики Укpaí'ни в yмoвax cтвopeння нoвиx Ы-тeгpaцiйниx мeгa-блoкiв. Aнaлiтичнa зaпиcкa. ^e^ тpoнний pecypc]. Peжим дocтyпy: http://www.niss.gov. ua/articles/1553.
23. Koтлyбaй B.O. Poзвитoк eкcпopтнoгo тa тpaнзит-нoгo пoтeнцiaлy Укpaí'ни / B.O.Koтлyбaй // Пpoблe-ми i пepcпeктиви poзвиткy пiдпpиeмництвa. - 2Q16. -№ 1(12). - Xap^: XHAДУ, 2Q16. - С.122-12В.
24. Tpoфимчyк A.П. Зoвнiшньoтopгoвeльнe о~лв-poбiтництвo Укpaí'ни з кpaí'нaми Cx^o'i Aзií' в yмoвax глoбaлiзaцií': aвтopeф. нa здoбyття нayк. cтyпeня ^нд. eкoн. нayк: cпeц.: QВ.QQ.Q2 «cвiтoвe гocпoдapcтвo i мiжнapoднi eкoнoмiчнi вiднocини» / .A.П.Tpoфимчyк.
- Львiв, 2Q17. - 2Q c.
25. Дзяд O.B. Пpиxoвaнi тopгoвeльнi бap'epи poзви-нyтиx кpaïн cвiтy / O.B.Дзяд // Bicник нaцioнaльнo-гo yнiвepcитeтy вoднoгo гocпoдapcтвa тa пpиpoдoкo-pиcтyвaння. Cepiя: Eкoнoмiкa. - Piвнe, 2Q14. - № 2.
- С. 1QQ-1Q6.
26. Cидeнкo B. P. Глoбaлизaция - eвpoпeйcкaя ин-тeгpaция - экoнoмичecкoe paзвитиe: yкpaинcкaя мo-дeль [Teкcт]: в 2-x т. - K., 2008. - T. 2 : Eвpoпeйcкaя интeгpaция и экoнoмичecкoe paзвитиe / Bлaдимиp Poмaнoвич Cидeнкo; HAH Укpaины ; Ин-т экoн. и пpo-гнoзиpoв. - K., 2Q11. - 44В c.
27. Paдзieвcькa C.O. Глoбaльнi дoмiнaнти poзвиткy Kитaю / Paдзieвcькa C.O., Уc I.B., Пoкpишкa Д.С. // Miжнapoднa eкoнoмiчнa пoлiтикa. - 2Q17. - №26. -
C.137-16В.
2В. Mep^p T^^mp Tpaнcфopмaцiя дepжaвнoгo ce^o-py в yмoвax глoбaлiзaцi'' œ^^ra гocпoдapcтвa (нa пpи-клaдi пpoмиcлoвo poзвинyтиx кpaí'н): диc^.к.e.н. / Mep^p Гюнтep. - K., KHУ iмeнi Tapaca Шeвчeнкa, 2QQ1. - 217 c.
29. MenbHi/iK A.®. flepxaBHO-npi/iBaTHe napTHepcTBO b ci/icTeMi ÎHCTMTyTÎB HaqioHanbHoi eKOHOMiKi/i: MexaHi3-mm po3BiTKy: MOHorpa^ifl / MenbHiK A.®., niflraeqb C.B. - TepHoninb: THEY, 2017. - 278 c.
30. Binopyc O.r. IcTopiHHi i CTpaTeriHHi iMnepaTi/i-bm TpaHcôopMaqiï Ta MOflepHiçaqiï TpaH3i/iTi/iBHi/ix Kpa-ïh b yMOBax rnoôaniçaôiï // O.r.Binopyc // IcTopi/iHHi i cTpaTeriHHi iMnepaTi/iBi/i MOflepHiçaqiï npoBiflHi/ix i TpaH-3MTMBHMX KpaÏH cBiTy: 36ipHi/iK HayKOBi/ix npaqb / 3a 3ar. peg. O.B.3epHeqbKOï // flepxaBHa ycTaHOBa «Ihctm-TyT BcecBiTHboï icTopiï HAH YKpaiHi». - K.: flY «Ihctm-TyT BcecBiTHboï icTopiï HAH YKpaiHi», 2017. - C. 5-12.
References
1. Havrylyshyn B. Uknainski donohovkazy na nozdonizhzhiakh tsyvilizatsii / Bohdan Havnylyshyn // Suchasnist. - 2007. - №10. - S. 58-64. [Elektnonnyi nesuns]. Rezhym dostupu: http://www.clubofnome. ong.ua/uknayinski-donogovkazi-na-nozdonizhzhyah-tsivilizatsiyi-bogdan-gavnilishin/
2. Radziievska S.O. Spivvidnoshennia neolibenalizmu, hlobalizatsii ifinansializatsii: sutnist i osnovna supenechnist / S.O.Radziievska // Zb. nauk. pn. Denzhavnoho ekonomiko-tekhnolohichnoho univensytetu tnanspontu. Seniia «Ekonomika y upnavlinnia». Vypusk 35. - K.: DETUT, 2016. - S.278-290.
3. leshchenko P.S. Vid depnesii do aktyvizatsii znostannia v ekonomichnii ta sotsialnii sfenakh Uknainy / Petno Stepanovych Yeshchenko // Ekonomika Uknainy.
- 2018. - № 2. - S. 3-20.
4. Holian V.A. Ekonomichna knyza v Uknaini: fenomen «hollandskoi khvonoby ta netsydyv «nesunsnoho pnokliattia» / V.A.Holian // Ekonomika ta denzhava. -2016. - №7. - S. 4-15.
5. Halasiuk V. Stnategy Papen. Uknainian Association of the Club of Rome // Halasiuk V., Vovk V. - Novemben
2016. - 4 p.
6. Ontina H.V. Denzhavna polityka nozvytku nealnoho sektonu ekonomiky Uknainy: fonmuvannia ta nealizatsiia antyknyzovoi stnatehii / H.V.Ontina. - Khankiv: NUTsZU,
2017. - 416 s.
7. Fedulova L.I. Innovatsiinyi vekton nozvytku pnomyslovosti Uknainy / Fedulova L.I. // Ekonomika Uknainy. - 2013.- № 4. - S. 15-23; № 5. - S. 30-37.
8. Shovkun I.A. Finansovyi potentsial tekhnolohichnoho vidtvonennia u penenobnii pnomyslovosti v nehionakh Uknainy / Shovkun I.A. // Ekonomika Uknainy. - 2013.
- № 2. - S. 38-48; № 3. - S. 27-38.
9. Ankhanhelskyi Yu.S. Pno stnuktunnu penebudovu ekonomiky Uknainy / Yunii Semenovych Ankhanhelskyi
// Dzenkalo tyzhnia. - 2018. - 14 kvitnia - 20 kvitnia. [Elektnonnyi nesuns]. Rezhym dostupu: https:// dt.ua/enengy_manket/pno-stnuktunnu-penebudovu-ekonomiki-uknayini-275084_.html
10. Zymovets V.V. Bonhove navantazhennia ta investytsiina dysfunktsiia v nealnomu sektoni ekonomiky Uknainy / V.V.Zymovets, N.M.Sheludko // Ekonomika pnomyslovosti. - 2017. - № 3(79). - S. 82-95.
11. Stnuktunni tnansfonmatsii u svitovii ekonomitsi: vyklyky dlia Uknainy / Analitychna dopovid / Tsentn Razumkova; V.Sidenko (kenivnyk pnoektu) ta in. - Kyiv: Zapovit, 2017. - 182 c.
12. Dykan V.L. Hlobalyzatsyonnbie pnotsessbi v эkonomyke Uknaynbi / V.L.Dykan, A.V.Kuzub // Visnyk ekonomiky tnanspontu i pnomyslovosti. - 2017. - № 58. - S. 9-17.
13. Henasymchuk V.H. Doktnynalni osnovy svitovoi tonhivli pnoduktsiieiu pnomyslovosti: pnotektsionizm i fnytnedenstvo / Henasymchuk V.H. // Ekonomichnyi visnyk NTUU «KPI». - 2016, Vyp. 13. - S. 79-85.
14. Hnytsenko A.A. Ankhytektonyka bezopasnosty эkonomycheskoi y fynansovoi system Uknaynbi / Andnei Andneevych Hnytsenko // Aktualni pytannia finansovoi bezpeky denzhavy. Zb. nauk. pnats Mizhnan. nauk.-pnakt. Intennet-konf. «Aktualni pytannia bezpeky finansovoi systemy denzhavy», m. Khankiv, 21 liutoho 2014 n. - S. 30-35. [Elektnonnyi nesuns]. Rezhym dostupu: univd. edu.ua/genenal/publishing/konf/finbezpeka/07_ gnicenko.pdf
15. Sidenko S.V. Neekonomichni chynnyky svitovoho ekonomichnoho nozvytku / Instytut svitovoi ekonomiky i mizhnanodnykh vidnosyn. - K.: Vydavnytstvo «Avnona-Pnint», 2011. - 234 s.
16. Konablin S.O. Neolibenalnyi meinstnim: koly Amenyka pnoty / S.O.Konablin // Ekonomika Uknainy. -2017. - № 5-6. - S. 90-105.
17. Halasiuk V. Chomu Uknaini ne mozhna zanadto pokladatysia na MVF? / Vikton Halasiuk. [Elektnonnyi nesuns]. Rezhym dostupu:http://www.clubofnome.ong. ua/zhittya-v-bong-konotke-abo-chomu-uknayini-ne-mozhna-zanadto-pokladatisya-na-mvf/
18. Zovnishnia tonhivlia Uknainy tovanamy ta posluhamy u 2016 notsi. Statystychnyi zbinnyk. - K. 2017. - 153 c.
19. Onyshchenko V. Stymuliuvannia natsionalnoho eksportu / V.Onyshchenko, I.Huzhva // Zovnishnia tonhivlia: ekonomika, finansy, pnavo. - 2017. - № 6. - S. 33-47.
20. Ostashko T.O. Zmina tnadytsiinykh pozytsii uknainskoho ekspontu / T.O.Ostashko, V.E.Lin, V.V.Venhen, V.K.Olefin, O.S.Bykonia // Ekonomika i pnohnozuvannia. - 2017. - № 2. - S. 57-74.
21. Huzhva I.Iu. Uchast Uknainy v zonakh vilnoi tonhivli ta mozhlyvosti adaptatsii yii natsionalnoi ekonomiky do umov, sfonmovanykh unaslidok stvonennia mehanehionalnykh tonhovelnykh blokiv / I.Iu.Huzhva // Naukovyi visnyk Mizhnanodnoho humanitannoho univensytetu. Seniia: Ekonomika i menedzhment. -Odesa, 2016. - № 15. - S. 12-16.
22. Us I.V. Shchodo osoblyvostei zovnishnoekonomichnoi polityky Uknainy v umovakh stvonennia novykh intehnatsiinykh meha-blokiv. Analitychna zapyska. [Elektnonnyi nesuns]. Rezhym dostupu: http://www.niss.gov.ua/anticles/1553.
23.Kotlubai V.O. Rozvytok ekspontnoho ta tnanzytnoho potentsialu Uknainy / V.O.Kotlubai // Pnoblemy i penspektyvy nozvytku pidpnyiemnytstva. - 2016. - № 1(12). - Khankiv: KhNADU, 2016. -S.122-128.
24. Tnofymchuk A.P. Zovnishnotonhovelne spivnobitnytstvo Uknainy z knainamy Skhidnoi Azii v umovakh hlobalizatsii: avtonef. na zdobuttia nauk. stupenia kand. ekon. nauk: spets.: 08.00.02 «svitove hospodanstvo i mizhnanodni ekonomichni vidnosyny» / .A.P.Tnofymchuk. - Lviv, 2017. - 20 s.
25. Dziad O.V. Pnykhovani tonhovelni banieny nozvynutykh knain svitu / O.V.Dziad // Visnyk natsionalnoho univensytetu vodnoho hospodanstva ta pnynodokonystuvannia. Seniia: Ekonomika. - Rivne, 2014. - № 2. - S. 100-106.
26. Sydenko V. R. Hlobalyzatsyia - evnopeiskaia yntehnatsyia - эkonomycheskoe nazvytye: uknaynskaia model [Tekst]: v 2-kh t. - K., 2008. - T. 2 : Evnopeiskaia yntehnatsyia y эkonomycheskoe nazvytye / Vladymyn Romanovych Sydenko; NAN Uknaynbi ; Yn-t э^п. y pnohnozynov. - K., 2011. - 448 s.
27. Radziievska S.O. Hlobalni dominanty nozvytku Kytaiu / Radziievska S.O., Us I.V., Poknyshka D.S. // Mizhnanodna ekonomichna polityka. - 2017. - №26. -S.137-168.
28. Menken Hiunten Tnansfonmatsiia denzhavnoho sektonu v umovakh hlobalizatsii svitovoho hospodanstva (na pnykladi pnomyslovo nozvynutykh knain): dys....k.e.n. / Menken Hiunten. - K., KNU imeni Tanasa Shevchenka, 2001. - 217 s.
29. Melnyk A.F. Denzhavno-pnyvatne pantnenstvo v systemi instytutiv natsionalnoi ekonomiky: mekhanizmy nozvytku: monohnafiia / Melnyk A.F., Pidhaiets S.V. -Tennopil: TNEU, 2017. - 278 s.
30. Bilonus O.H. Istonychni i stnatehichni impenatyvy tnansfonmatsii ta modennizatsii tnanzytyvnykh knain v umovakh hlobalizatsii // O.H.Bilonus // Istonychni i stnatehichni impenatyvy modennizatsii pnovidnykh i tnanzytyvnykh knain svitu: zbinnyk naukovykh pnats / za zah. ned. O.V.Zennetskoi // Denzhavna ustanova «Instytut vsesvitnoi istonii NAN Uknainy». - K.: DU «Instytut vsesvitnoi istonii NAN Uknainy», 2017. - S. 5-12.
Даш про автора
Рацз'!евська Св'илана Олександр'тна,
к.е.н., доцент, доцент кафедри теоретичноТ та при-кладноТ економки, Державного уыверситету Ыфра-структури та технолопй e-mail: duit.kyiv@ukn.net
Данные об авторе
Радзиевская Светлана Александровна,
к.э.н., доцент, доцент кафедры теоретической и прикладной экономики Государственного университета инфраструктуры и технологий e-mail: duit.kyiv@ukn.net
Data about the author Svitlana Radziyevska,
Ph.D. in Economics, Associate Pnofesson at the Depantment fon Theonetical and Applied Economics of the State Univensity of Infnastnuctune and Technology e-mail: duit.kyiv@ukn.net
УДК: 336.3 001:10.5281/zenodo. 1482882
РЕШЕТНИК Н.1.
Фiнансовi проблеми Украши в контекст концепцш сталого розвитку
У статт'1, з позиц '1й концепцИ сталого розвитку, представлено переваги внутр1шнього боргу перед зовн1шн1м та Iх взаемовплив на банк\вську пол'тику, доходи та заощадження населення, адекватну оцнку робочоI сили
Ключов! слова: сталий розвиток, зовншнй борг, внутр1шн'1й борг, сукупний борг, заощадження населення, оцнка робочоI сили, ем\грац\я робочоI сили.
© РЕШЕТНИК Н.1., 2018
Формування ринкових вщносин в УкраУж №9 (208)/2018 49
