CC BY
20
Ukrainian Journal of Ecology
Ukrainian Journal ofEcology, 2018, 8(1), 631-636 doi: 10.15421/2017_259
ORIGINAL ARTICLE
UDC 637.5472:598.261.7:636.087.7:638.17
Increasing meat quality quails fed by biological active additives based on submerged bees
Razanova O.P.
Vinnytsia National Agrarian University Solar st., 3, Vinnitsa, Ukraine, 21008 Tel.: +380962560084. E-mail: razanova [email protected] Orcid: https://orcid.org/0000-0001 -5552-9356 Submitted: 12.01.2018. Accepted: 26.02.2018
The purpose of the research was to investigate the chemical, mineral and amino acid content of meat of quails fed by biologically active additives based on the submerged bees of apimore, apiminum, aphytoitis. Feeding was carried out with full-fodder mixed fodders from one day to 56 days of age. The control group was fed by this fodder; experimental quails of the 2nd group were fed by this fodder with added 3% of the apimore compound; the 3rd group was fed also by apimin at the rate of 1.1 g per 1 kg of mixed fodder; the 4th group was also fed by apiates at a rate of 200 ml per 1 kg of mixed fodder. Apimor and apimin were thoroughly mixed with feed. The feed additive aphytoitis was drunk with water, certainly, we have taken into consideration daily water consumption of quails. Four birds were slaughtered in each group at the end of experiment. The selection of average samples of muscle tissue was carried out during anatomical disassembly of quail carcasses. Physical and chemical parameters, mineral and amino acid compositions were evaluated for the study of the effect of feed additives based on submerged bees on muscle quality. In the control group, the ratio of pulp and bone was 3.81:1, in the experimental group it was 4.07-4.2: 1. Quails fed by apiite had the highest rate of breast meatiness; it was 4.3% (p <0.001) higher than in the control group. The nutritional value of white quail meat of the 2nd group was significantly higher by 7.2% (p <0.01), and in the 3rd and 4th groups it was lower, respectively, by 0.6% and 1.3%. The nutritional value of white meat protein is caused by the presence of essential amino acids in it. A noticeable increase of these amino acids in poultry meat of experimental groups indicated an improvement of its dietary qualities. Under the action of apivite valine increased by 2.1% (p <0.001), lysine increased by 3.6% (p <0.001) in the poultry meat; under the action of apimor content of threonine increased the by 8.5% (p <0.001), methionine increased by 9.8% (p <0.01), and phenylalanine increased by 11.2% (p <0.001). Feeding by the researched feed additives influenced the increase of calcium in white meat quail by 37.7-40.5% (p <0.001), phosphorus by 8.9-17.4% (p <0.001). Usage of apivite increased the cuprum content by 22.7% (p <0.001). The quail meat of the 4th group was characterized by the highest content of zinc, it was by 23.3% more than the control (p <0.001), the 2nd and 3rd groups had more by 5.5% and 6.7% respectively. There is a tendency to increase the iron content in the experimental groups by 5.1 to 15.6% (p <0.01). In studies, the content of cadmium was lower than the threshold limit value under the action of the apimore by 6.0%, apimin by 8.0 % and apivite by 34.0 %, plumbum content was lower by 36.6%, 31.4% and 32.6% respectively. The best indicators for reducing cadmium content in the chest muscles had the 4th group under the action of aphids, plymbum had the 2nd group under the action of apimor. According to the results of our research, the quality of quail meat from experimental groups significantly exceeds the quality of their analogues in the control group.
Key words: quail; pectoral muscle; meat; amino acids; heavy metals; chemical composition; mineral composition; apivit; apimor; apimin
Пщвищення якост м'яса перепел1в за згодовування бюлопчно активних добавок на основ! п1дмору 6дж1л
Разанова О.П.
Вiнницький нацюнальний аграрний унверситет вул. Сонячна, 3, м. Внниця, Украна, 21008 Phone: +380962560084. E-mail: razanova [email protected] Orcid: https://orcid.org/0000-0001 -5552-9356
Метою дослГджень було дослщити хГмГчний, мГнеральний та амГнокислотний склад м'яса перепелiв за використання у годiвлi бiологiчно активних добавок на ochobî пiдмору бджГл апiмору, апiмiну, апiвiту. Годiвлю i3 добового до 56-денного BiKy здмснювали повнорацiонними комбiкормами. Контрольнiй rpyni згодовували даний комбГкорм, дослiдним перепелам 2-Ï групи до комбiкормy додавали 3 % апГмору, 3-Ï групи - атмЫ i3 розрахунку 1,1 г на 1 кг комбкорму, 4-Ï групи - апiвiт i3 розрахунку 200 мл на 1 кг комбкорму. АпГмор i апiмiн ретельно перемГшували з комбiкормом. Добавку апГвГт випоювали з водою, враховуючи добове споживання води перепелами. У юнц вирощування було проведено забiй птиц по 4 голови з кожно''' групи. Вiдбiр середнiх проб м'язово' тканини здiйснювали пiд час анатомiчного розбирання тушок перепелiв. Для вивчення впливу кормових добавок на основi бджолиного пГдмору на якiсть м'язГв оцiнювали фiзико-хiмiчнi показники, мiнеральний та амГнокислотний склад. Спiввiдношення м'якотi i юсток у наших дослiдженнях у контрольна грyпi становив 3,81:1, у дослГдних - 4,07-4,2:1. Найвищий показник м'ясносп грудей вiдмiчено у перепелiв за дГ'' апiвiтy, де вЫ був на 4,3 % (р<0,001 ) вищим порiвняно з показником контрольно)' групи. Калормнкть 6Глого м'яса перепелiв у 2-й групГ була достовГрно 6Гльшою на 7,2 % (р<0,01), а у 3-й i 4-й - меншою, вГдповГдно, на 0,6 i 1,3 %. ЦЫИсть 6Глку 6Глого м'яса обумовлена наявнктю у ньому незамiнних амiнокислот. Помине збiльшення цих амiнокислот у м'яа птицГ дослГдних груп указувало на покращення його дГетичних якостей. НайбГльше з6Гльшилось за дй апiвiтy у м'яа птицГ вaлiнy - на 2,1 % (р<0,001), лГзину - на 3,6 % (р<0,001), за дм апiморy вмГст треонiнy збГльшився на 8,5 % (р<0,001 ), метюнЫу на 9,8 % (р<0,01 ), фенГлаланГну - на 11,2 % (р<0,001). Згодовування дослГджуваних кормових добавок вплинуло на збГльшення вмГсту КальцГю у бГлому м'ясГ перепелГв на 37,7-40,5% (р<0,001), Фосфору -на 8,9-17,4% (р<0,001). Уведення апГвГту пГдвищувало вмГст Купруму на 22,7 % (р<0,001). Найвищим вмГстом за Цинком характеризувалось м'ясо перепелГв 4-' групи, де його порГвняно з контролем було бГльше на 23,3 % (р<0,001 ), з 2-ю i 3-ю групами - на 5,5 % i 6,7% вГдповГдно. ПрослГдковуеться тенденцГя до збГльшення вмГсту ЗалГза у дослГдних групах на 5,1 -15,6 %(р<0,01). У дослГдженнях вмГст КадмГю був нижчим ГДК за згодовування перепелам апГмору на 6,0%, апГмГну - на 8,0 i апГвГту - на 34,0%, Свинцю - меншим вГдповГдно на 36,6, 31,4 i 32,6%. НайкращГ показники Гз зниження вмГсту КадмГю у грудних м'язах 4-' групи за дй' апГвГту, Плюмбуму - у 2-й групГ за дй' апГмору. Яюсть м'яса грудей перепелГв дослГдних груп за результатами наших дослГджень значно перевищуе яюсть 'х аналогГв контрольно' групи. Ключов1 слова: перепели; груднГ м'язи; м'ясо; амГнокислоти; важкГ метали; хГмГчний склад; мГнеральний склад; апГвГт; апГмор; апГмГн
Вступ
Важливою проблемою сьогодення е безпека та якiсть продуктiв nTaxiBHi/щтва, тобто вiдсутнiсть в них шюдливих для здоров'я споживачiв речовин. М'ясо перепелiв е одним з важливим джерелом повноцiнного бiлку тваринного походження та лт^в з високим рiвнем незамiнних жирних кислот (Gecgel, 2015) . Порiвняно з курятиною, свининою та яловичиною перепелине м'ясо мктить бiльше вiтамiнiв групи В, А, Е i мiкроелементiв (залiзо, мiдь, калiй, кобальт) та мае найбтьш оптимальне спiввiдношення незамiнних амЫокислот (лiзин, цистин, метiонiн, тирозин) (Lysunova et al., 2007; Santhi, 2017 ). М'ясо перепелiв порiвняно з Ышими видами сiльськогосподарськоí птицi бтьш нiжнiше, соковитiше i вiдрiзняеться ароматом та смаковими властивостями (Genchev et al., 2008). Широке використання кормових добавок у птахiвництвi, яке спрямоване на максимальне використання генетичного потенцалу птиц для виробництва бiльшоí юлькосп продукцй', вимагае контролю за безпечнктю та якiстю м'яса птицi (Bomko, 2004; Sadomov, 2005; Adaszynska-Skwirzynska, 2017).
Обмеження на використання антибютиюв у тваринництвi спонукали учених шукати новГ субстанци, що забезпечують ркт виробництва продукцй i в той же час безпечною для споживачТв (Mnisi and Mlambo. 2017; Yermakova et al., 2010). З огляду на це зростае значення нетрадицмних джерел 6ГологГчно активних добавок природного походження з метою отримання еколопчно безпечно' продукцй (Korenyeva et al., 2015; Kornyenko and Zdanovych, 2008; Andryanova et al., 2007). Значну зацiкавленiсть у цьому напрямку науковц придГляють вiдходам бджтьництва, зокрема пГдмору 6джГл. Бджолиний пщмор за сво'м хГмГчним складом е вщображенням унiкальностi продукцй бджiльництва i за набором специфiчних 6ГологГчно активних сполук не мае аналопв. ВЫ поеднуе в со6Г органiчнi та мЫеральы речовини рослинного i тваринного походження з рiзноманiтними 6ГологГчними властивостями, адже мктить усГ компоненти меду, квГткового пилку, воску, бджолино' отрути, маточного молочка, прополку. Бджолиний пщмор мае у своему складi
повноцЫИ бтки, незамЫы амiнокислоти, мiнеральнi речовини, цтий комплекс BiTaMiHiB C, D, E, K, P, жир, xap40Bi волокна, гепарини, флавоноУди та iншi бюлопчно aктивнi речовини (Smyrnova, 2007; Nemczov et al., 2001; Tyliszczak et al., 2017). Цi речовини нормaлiзують окисно-вiдновнi процеси, регулюють вуглеводно-жировий та бтковий обмiни, здaтнi зв'язувати i виводити i3 оргaнiзму надлишкову ктьюсть жиру i холестерину (Shi et al., 2005; Razanova, 2012; Razanova, 2013). До його складу крiм перерахованих бюлопчно активних речовин входить хтозан-меланЫовий комплекс, який здатний зв'язувати i виводити з оргаызму токсичн речовини (Pogarskaya, 2008). Збагачення рацюну птицi рiзними кормовими добавками призводить до змЫ у хiмiчному склaдi м'яса (Golubkina, 2016), тому вивчення впливу кормових добавок на яюсть м'яса птиц мае велике наукове i практичне значення, особливо для територм, забруднених важкими металами.
Метою дослiджень було дослщити хiмiчний, мiнерaльний та aмiнокислотний склад м'яса перепелiв за використання у годiвлi бiологiчно активних добавок на основi пiдмору бджiл aпiмору, атмЫу, aпiвiту.
Матерiал та методика дослщжень
Нaуково-господaрськi дослiдження проводились в умовах науково-дослщноУ ферми Вiнницького нaцiонaльного аграрного уыверситету на перепелах породи фараон. Для дошду було вiдiбрaно 4 групи перепелiв за принципом аналопв, по 10 голiв у кожый. Птицю вирощували до 56-денного вку.
Експериментaльнi дослiдження щодо пiдвищення якост та безпечностi м'яса перепелiв проводили шляхом застосування у годiвлi кормових добавок iз бджолиного пiдмору - атмору (нативна добавка), aпiмiну (мiнерaлiзовaнa), aпiвiту (екстрагована). Годiвлю перепелiв iз добового до 56-денного вiку здмснювали повнорaцiонними комбiкормaми. Контрольнiй групi згодовували даний комбкорм, дослiдним перепелам 2-У групи до комбкорму додавали 3 % атмору, 3-У групи - атмЫ iз розрахунку 1,1 г на 1 кг комбкорму, 4-У групи - атв^ iз розрахунку 200 мл на 1 кг комбкорму. Апiмор i aпiмiн ретельно перемшували з комбiкормом. Добавку атв^ випоювали з водою, враховуючи добове споживання води перепелами.
Кормова добавка атмор мктить у своему склaдi 53,17-54,06 % протеУну, 13,24-15,67 % жиру, 5,36-5,68% золи i 27,729 мг/100 г амЫокислот. Склад aпiвiту: сухоУ речовини - 2,4%, протеУну - 0,6, жиру - 0,5, БЕР - 0,2, золи - 1,1%, амЫокислот - 258,747 мг у 100 мл. В aпiморi та атвт виявлено гаммаамЫомасляну амЫокислоту. В зольному залишку атмору i aпiмiну метиться кaльцiй, мaгнiй, фосфор, кремнiй, зaлiзо, марганець, селен, мiдь та цинк.
При проведены дослщжень з вивчення рiвня засвоення Кaдмiю i Плюмбуму був проведений фiзiологiчний дослiд на 4 перепелах (2 самки i 2 самц^. Баланс даних речовин визначали за рiзницею мiж надходженням та видтенням Ух з послщом. Рiвень засвоення визначали за вщношенням перетравлених речовин до спожитих з кормом, вираженим у вщсотках. У юнц вирощування було проведено забм птицi по 4 голови (2 самки i 2 сaмцi) з кожноУ групи. Вiдбiр середнiх проб м'язовоУ тканини здiйснювaли пiд час aнaтомiчного розбирання тушок перепелiв. Пщдослщним мaтерiaлом для дослiджень були зразки грудних м^в перепелiв породи фараон забмного вiку.
Для вивчення впливу кормових добавок на основi бджолиного пщмору на якiсть м'язiв оцЫювали фiзико-хiмiчнi показники, мiнерaльний та амЫокислотний склад. Амiнокислотний вмiст м'яса визначали методом юнообмЫноУ рщинно-колонноУ хромaтогрaфiУ у лаборатори 1нституту бiохiмiУ iм. О.В. ПалладЫа НАН УкраУни. Хiмiчний та мЫеральний вмiст визначали у лаборатори випробувального центру ВЫницького обласного державного проектно-технолопчного центру охорони родючостi грунлв i якостi продукцiУ «Облдержродючкть». Бюметричну обробку даних здiйснювaли на ПЕОМ за допомогою програмного забезпечення MS Excel з використанням вбудованих статистичних фунщй. Дан в таблицях наведено як середне значення та стандартне вщхилення. Статистичну оцну вiдмiнностей виконували за допомогою критер^ Стьюдента. При розрахунку статистичноУ достовiрностi враховували, що р<0,05 - «Виявлено статистично достовiрнi (знaчущi) вщмЫносл»; р<0,01 - «ВщмЫносп виявленi на високому рiвнi статистичноУ значущосл»; р<0,001 - «Виявлено дуже високий рiвень статистичноУ значущосл».
Результати та |'х обговорен ня
За органолептичними показниками тушки перепелiв контрольноУ групи дещо поступалися дослiдним. Так, тушки з дослщних груп мали бтьшу обмускулистiсть. Найвищим зaбiйним виходом серед перепелiв дослiдних груп характеризувалась птиця 4-У групи за дм атв^у, де вiн був на 2,4 % (р<0,05) вищим, нiж у аналопв контрольноУ групи, та на 1,1 i 2,2 %, ыж у 2-й i 3-й групах.
Вихщ грудних м'язiв у перепелiв, яким згодовували у склaдi рацюну атмор, був бiльшим вiдповiдно на 2,8 % (р<0,001) порiвняно з аналопчними показниками контрольноУ групи. У 3-й груп птицi, яка споживала у склaдi рaцiону aпiмiн, даний показник пщвищився на 1,71 % (р<0,001), у перепелiв за введення до рацюну атв^ збтьшився нaйбiльше - на 3,37 % (р<0,001). Вмiст м'язовоУ тканини у тушках перепелiв контрольноУ групи становить 61,4%, у дослщних - 63,5-65,8%. Найвищими показниками характеризувались перепели 2-У групи. У птиц ЦеУ групи м'яснiсть тушок на 2,3 i 1,3 % вiдповiдно була бтьшою порiвняно iз Ух аналогами у 3-й i 4-й групк У перепелiв дослiдних груп питома вага м'язовоУ тканини у грудних м'язах вщносно маси тушки становить була бтьшою по вщношенню показниюв у контрольна групi. Найвищий показник м'ясност грудей вiдмiчено у 4-й груп перепелiв, де вiн був на 4,3 % (р<0,001), 0,6 i 1,7% вищим порiвняно з 1 -ю, 2-ю i 3-ю групою. Основним показником, що характеризуе яюсть м'яса птицi, е ступЫь розвитку жировоУ i м'язовоУ тканин. Чим бтьше м'язовоУ i жировоУ тканин в тушц, тим вища поживна цiннiсть м'яса. Нaйбiльш Цнною вважаеться тушка з спiввiдношенням м'якот i кiсток 4-4,5:1. У наших дослщженнях даний показник у контрольна групi становив 3,81:1, у дослщних - 4,07-4,2:1.
У перепелiв за згодовування дослiджувaних кормових добавок збтьшився Ыдекс м'ясностi тушок у 2-й груп на 4,4 % (р<0,001), 3-й i 4-й групах - вщповщно на 2,1 (р<0,01) i на 3,1 % (р<0,001). Найвищими показниками характеризувались
перепели 2-Ï групи. У птиц ЦеУ групи м'яо-Мсть тушок на 2,3 i 1,3 % вГдповГдно була бГльшою порiвняно i3 ïx аналогами у 3-й i 4-й групГ.
Одним i3 об'ективних показникiв поживноÏ цнносп м'яса птицi е його xiмiчний склад. На показники xарчовоÏ цнносп м'яса впливае кiлькiсне спiввiдношення вологи, бГлка та жиру. Показники якосп м'яса перепелiв усix пiддослiдниx груп вГдповщали м'ясу високоÏ якостi. У м'язах перепелiв дослiдниx груп прослГдковуеться зменшення вмiсту води i збГльшення сухо!' речовини, в тому числГ протеÏну, що надае м'ясу пГдвищену поживнiсть i впливае на смаковi якостi. Збiльшенню соковитостi м'яса надае вмкт зв'язаноÏ води у м'язах. ВмГст води у м'ясi надае йому вiдповiдноÏ нiжностi та смакових якостей. ВмГст зв'язаноÏ вологи у грудних м'язах перепелiв 3-Ï групи був вищим на 2,47 %, 2-Ï i 4-Ï груп - нижчим вГдповГдно на 3,27 % (р<0,05) i 0,1 %, порiвняно iз ïx аналогами контрольноÏ групи (табл. 1).
Таблиця 1. Яюсть грудних м'язГв перепелiв (M±m, n=4)
Показник
Зв'язана волога, % Н
Вмiст: азоту, % бтку, % жиру, % Калормнкть, кДж/100 г
Група
1 -контрольна 48,50±0,71 5,98±0,04 3,56±0,03 19,20±0,21 4,42±0,02 633,69±5,10
2-дослiдна 45,23±0,79* 5,99±0,03 3,91±0,05** 20,87±0,25** 4,57±0,07 679,63±8,62**
3-дослiдна 50,97±1,20 6,07±0,06 3,51±0,04 18,59±0,22 4,69±0,07** 629,89±7,93
4-дослiдна 48,40±1,14 6,03±0,06 3,65±0,03 19,53±0,16 4,01±0,06*** 625,39±6,11
Примiтка: *- рiзниця достовiрна при р < 0,05, **- р < 0,01, ***- р < 0,001
Кращими поживними властивостями за вмктом у ньому бГлюв i жиру володiе м'ясо перепелiв дослiдниx груп. Виявлено у грудних м'язах перепелiв 2-Ï i 4-Ï груп вищий вмiст бтку - вГдповГдно на 1,67 % (р<0,01) i 0,33 % порiвняно з контролем. У бiлому м'яа птиц мiститься незначний вмiст жиру, тому його часпше використовують у дiетичному та дитячому xарчуваннi. Чим жирнГше м'ясо, тим менше в ньому води i вища його калормысть. Вмiст жиру у грудному м'язГ перепелiв 2-Ï i 3-Ï груп збГльшився, вiдповiдно, на 0,15 i 0,27 % (р<0,01), а у 4-й групГ навпаки, зменшився на 0,41 % (р<0,001). За кислотыстю м'яса у пiддослiдниx групах суттевих вщмЫностей не виявлено. Серед основних критерив оцiнки якостi м'яса е його енергетична Цннкть. Калормысть бiлого м'яса перепелiв у 2-й групГ була достовiрно бiльшою на 7,2 % (р<0,01), а у 3-й i 4-й - меншою, вГдповГдно, на 0,6 i 1,3 %. Даний показник був вищим у 2-й групГ порiвняно з 3-ю i 4-ю вГдповГдно на 7,9 i 8,6 %.
В оЦнЦ м'ясноÏ продуктивностi птицi важливе значення мае бiлковий показник якосп м'яса, який в усix дослГдних групах був дещо вищий i характеризував його як найбтьш повноЦнним за бГлковим складом. Помiтне збтьшення пстидину, аргiнiну, метiонiну, iзолейцину i фенталанЫу у м'ясi птицi дослГдних груп указувало на покращення його дiетичниx якостей. Цiннiсть бiлку м'яса обумовлена наявыстю у ньому незамЫних для людини амiнокислот: валiн, iзолейцин, лейцин, лiзин, метiонiн, треонiн, триптофан, фенталанЫ. У м'ясi птицi 4-Ï групи валiну було бiльше на 2,1 % (р<0,001), а в 2-й i 3-й групах, вГдповГдно, на 2,2 (р<0,05) i 7,0 % (р<0,001) менше, нiж у аналогах контрольноÏ групи (табл. 2).
Таблиця 2. Склад незамЫних амЫокислот у бiлому м'ясi перепелiв, мг (M±m, n=4)
Амiнокислота
Валiн
1золейцин
Лейцин
Лiзин
Метiонiн
Треонiн
ФенталанЫ
Група
1 -контрольна
1,815±0,0047
1,641 ±0,0069
3,468±0,0043
4,999±0,0054
1,218±0,0041
1,912±0,0031
1,627±0,0052
2-дослiдна 1,774±0,0111* 1,727±0,0060** 3,680±0,0129*** 4,871 ±0,0139*** 1,337±0,0195** 2,075±0,0056*** 1,809±0,0059***
3-дослiдна 1,687±0,0134*** 1,673±0,0112* 3,198±0,0105*** 4,476±0,0088*** 1,263±0,0072** 1,980±0,0148** 1,733±0,0127***
4-дослiдна 1,853±0,0041*** 1,664±0,0111 3,451 ±0,0090 5,178±0,0092*** 1,255±0,0019*** 1,947±0,0085** 1,650±0,0138***
Примiтка: див. табл. 1.
Найвищий вмiст лiзину вiдмiчено у м'язах птицi 4-Ï групи, де його було бГльше вщносно аналогiв 1 -Ï, 2-Ï i 3-Ï груп на 3,6 % (р<0,001), 6,3% i 15,7%. У м'язах перепелiв 2-Ï групи спостерГгалось зменшення лiзину на 2,6 % (р<0,01), 3-Ï групи - на 10,5% (р<0,001) порiвняно з контролем. Вмiст треонiну у 2-й групГ перевершував аналогiчнi показники 1-Ï, 3-Ï i 4-Ï груп, вiдповiдно, на 8,5 % (р<0,001), 4,8 i 6,6 %. За дм атмЫу збiльшення треонiну вiдбулося на 3,6 % (р<0,01), апiвiту - на 1,8 % (р<0,01) порГвняно з показниками контрольноÏ групи. Аналогiчна тенденЦя вiдмiчена за вмГстом метiонiну. Так, у 2-й групГ збГльшилась його ктьюсть на 9,8 % (р<0,01), 5,8 i 6,5 % порГвняно з 1-ю, 3-ю i 4-ю групами. У 3-й групГ метюнЫу було бГльше на 3,7 % (р<0,01), 4-й - на 3,0 % (р<0,001 ), нГж у контрольна групГ.
ВГрогГдно збГльшився вмГст Гзолейцину i лейцину у бГлому м'ясГ перепелГв 2-Ï групи, вГдповГдно, на 5,2 (р<0,01) i 6,1 % (р<0,001) порГвняно з аналопчними показниками контрольноÏ групи. У 3-й групГ вГдмГчено зменшення його вмГсту на 7,7 % (р<0,001) вГдносно контрольноÏ групи. У м'ясГ перепелГв 2-Ï групи фенГлаланГну було бГльше вГдповГдно на 11,2 % (р<0,001 ), 4,4 i 9,6 % порГвняно з показниками 1 -Ï, 3-Ï i 4-Ï груп. ВмГст мГнеральних речовини у м'яа також впливае на його
яюсть i харчову Цннкть. Аналiз мiнерального складу грудних м^в перепелiв показав певн змiни за згодовування дослiджуваних кормових добавок на основi бджолиного пщмору (табл. 3).
Таблиця 3. МЫеральний склад грудних м'язiв перепелiв (M±m, n=4)
Показник 1 -контрольна 2-дослiдна Група 4-дослiдна
3-дослiдна
КальЦй, г/кг 0,69±0,004 0,95±0,006*** 0,71±0,006* 0,97±0,005***
Фосфор, г/кг 10,99±0,016 11,97±0,027*** 12,90±0,029*** 12,50±0,022***
Купрум, мг/кг 5,56±0,017 4,81±0,017*** 4,78±0,020*** 6,82±0,009***
Цинк, мг/кг 10,95±0,144 12,80±0,129*** 12,65±0,104*** 13,50±0,129***
Ферум, мг/кг 24,33±0,687 28,12±0,160** 25,57±0,444 27,68±0,350**
Магнм, мг/кг 0,57±0,014 0,55±0,009 0,57±0,015 0,55±0,015
Примiтка: див. табл. 1.
Згодовування дослщжуваних кормових добавок значно вплинуло на вмкт мiнеральних речовин у грудному м'язк Кальцiй i фосфор вiдiграють велику бiологiчну роль в органiзмi людини.
Вмiст КальЦю у грудному м'язi перепелiв збтьшився за згодовування апiмору (2-а група) на 37,7% (р<0,001), апiмiну (3-а) - на 2,8 % (р<0,05) i апiвiту (4-а) - на 40,5 % (р<0,001), порiвняно з аналогiчними показниками у контролк Значнi вiдмiнностi мiж контрольною та дослщними групами встановлено i за вмктом Фосфору. Так, у грудному м^ перепелiв
2-У, 3-1 i 4-1 груп вiн був вищим порiвняно з контролем, вiдповiдно, на 8,9 % (р<0,001), 17,4 (р<0,001) i 13,7 % (р<0,001). Необхщно вiдмiтити, що найвищим вмiстом Фосфору характеризувалось бте м'ясо перепелiв 3-1 групи за дм' апiмiну, де його було бтьше вiдповiдно на 7,7 i 3,2 % порiвняно з аналогiчними показниками 2-1 i 4-1 груп.
Уведення до складу рацюну апiвiту (4-а група) пщвищувало вмiст Купруму у грудному м^ перепелiв на 22,7 % (р<0,001). За вмiстом даного елемента 2-а i 3-а групи поступалися контрольна вiдповiдно на 13,4 i 14,3 % при (р<0,001). Порiвняно з контрольною групою у дослiдних групах виявився вищий вмiст Цинку.
Найвищим вмктом за цим елементом характеризувалось м'ясо перепелiв 4-1 групи, де його порiвняно з контролем було бтьше на 23,3 % (р<0,001), з 2-ю i 3-ю групами - на 5,5 % i 6,7% вщповщно. Прослiдковуeться тенденцiя до збтьшення вмiсту Залiза у дослщних групах, 2-1, 3-1 i 4-1 груп, - вiдповiдно на 15,6 (р<0,01), 5,1 та 13,8 % (р<0,01). Вивчення сорбцiйних властивостей дослщжуваних добавок у годiвлi перепелiв пщтвердили цi властивостi. Рiвень засвоення Кадм^ i Плюмбуму органiзмом птицi 2-1 групи знизився вiдповiдно на 10,9 i 44,0 %, 3-1 - на 0,9 i 25,1 %, 4-1 - на 4,3 i 20,5 % порiвняно з контролем (р<0,001). Найнижчими показниками засвоення Плюмбуму i Кадмiю характеризувалась птиця 2-1 групи.
Зi зменшенням рiвня засвоення оргаызмом важких металiв вiдповiдно знизився i Ух вмiст у м'яс перепелiв. За результатами дослiджень виявлено, що вмкт Плюмбуму у грудних м'язах птиц 2-У групи був меншим на 16,8 % (р<0,001),
3-У - на 9,9 (р<0,01) i 4-У - на 11,5% (р<0,001), Кадмiю - вiдповiдно на 14,5 %, 16,4 (р<0,05) i 45,4 % (р<0,001) у порiвняннi iз контролем (рис. 1).
Найкращi показники iз зниження вмiсту Кадм^ у грудних м'язах 4-У групи, Плюмбуму - у 2-й групк
Кадмш Плюмбум
01 □ 2 В з И 4 П ГДК Рис. 1. Bmîct важких металiв у грудних м'язах перепелiв, мг/кг
Встановлено, що м'ясо перепелiв уах пiддослiдних груп вiдповiдало нормативним вимогам за вмктом кадмiю i свинцю. Bmîct Кадмiю був нижчим у м'яа перепелiв 2-Ï групи за згодовування аПмору на 6,0%, 3-Ï групи, яким згодовували апiмiн - на 8,0 i 4-Ï групи за введення до рацюну птиц аПв^у - на 34,0%, вмкт Плюмбуму у цих групах був меншим вщповщно на 36,6, 31,4 i 32,6% порiвняно з ГДК. Уведення у раЦон перепелiв кормових добавок на основi бджолиного пщмору
(атмору, атмЫу та атв^) сприяло пiдвищення перетравносп майже усГх поживних речовин корму, за винятком жиру. У досл^них групах пщвищились затрати на 4,1 -9,5 % на кормовГ добавки, проте собiвартiсть виробництва 1 кг приросту знизилась на 2,2-3,5 %, а прибуток збтьшився на 10,9-30,8 % за рахунок кращоУ збереженосп поголГв'я перепелiв i одержання м'яса на 6,6-17,3 % бтьше контролю. Найвищий рiвень рентабельностi (69,3%) одержано у грут перепелiв за згодовування атвггу.
За результатами проведених дослщжень отримано патент на корисну модель № 85209 «Споаб пiдвищення м'ясноУ продуктивностГ перепелiв та зниження вмГсту свинцю у м'яа».
Висновки
Яюсть м'яса грудей перепелiв дослГдних груп значно перевищуе якГсть Ух аналопв контрольно' групи за згодовування бюлопчно активних добавок на основГ пщмору 6джГл апiмору, апiмiну та атв^у. Добавки вГдрГзняються технологiею Ух виробництва: атмор - у виглядГ подрiбненоУ сухоУ маси пГдмору 6джГл, атв^ - водноУ витяжки, апiмiн - золи. Згодовування бюлопчно активноУ добавки атв^ сприяе 6Гльш ефективному пщвищенню м'ясностГ тушок та грудей i м'ясо перепелiв характеризуеться кращими показниками.
References
Adaszynska-Skwirzynska, M., Szczerbinska, D. (2017). Use of essential oils in broiler chicken production - a review. Ann. Anim. Sci., 17 (2), 317-335 doi: 10.1515/aoas-2016-0046.
Andryanova, E., Prysyazhnaya, L., Sybgatullyn, Zh. et al. (2007). Dobavka na osnove produktov pchelovodstva. Kombykorma, 8, 82-83 (in Russian).
Bomko, L.G. (2004). Vplyv fermentu celyulazy na ximichnyj sklad ta biologichnu cinnist m'yaziv kurchat-brojleriv. Texnologiya vyrobnycztva i pererobky produkciyi tvarynnycztva zbirnyk naukovyx pracz. Bila Cerkva, 1(110), 24-27 (in Ukrainian). Gecgel, U., Yilmaz, I., Gurcan, E.K., Karasu, S., Dulger, G.C. (2015). Comparison of fatty acid composition between female and male Japanese quail meats. Journal of Chemistry. 2015. doi:10.1155/2015/569746.
Genchev, A., Mihaylova, G., Ribarski, S., Pavlov, A., Kabakchiev, M. (2008). Meat quality and composition in japanese quails. Trakia Journal of Sciences, 6(4), 72-82.
Golubkina, N., Sheshnitsan, S., Kapitalchu, M., Erdenotsogt, E. (2016). Variations of chemical element composition of bee and beekeeping products in different taxons of the biosphere. Ecological indicators, 66, 452-457. doi: 10.1016/j.ecolind.2016.01.042 Korenyeva, Zh.B., Krykun, V.M., Bondarenko, V.S. (2015). Doslidzhennya vplyvu m'yaso-kistkovo-piryanogo boroshna na pokaznyky yakosti m'yasa kurchat-brojleriv. Agrarnyj visnyk Prychornomorya, 77, 36-42 (in Ukrainian).
Kornyenko, S.A., Zdanovych, S.N. (2008). «Tentoryum plyus» y kachestvo myasa brojlerov. Pchelovodstvo, 8, 53-54 (in Russian). Lysunova, L.I., Tokarev, B.C., Gorbachenko, Yu.V. (2007). Ximichnyj, mineralnyj i aminokyslotnyj sklad m'yasa perepeliv. Ptaxivnycztvo, 9, 47 (in Ukrainian).
Mnisi Caven, M., Mlambo, V. (2017). Growth performance, haematology, serum biochemistry and meat quality characteristics of Japanese quail (Coturnix coturnix japonica) fed canola meal-based diets. Animal Nutrition xxx 1-7. https://doi.org/10.1016/j.aninu.2017.08.011 /
Nemczov, S.V. et al. (2001). Xytozan yz podmora - novyj produkt pchel. Pchelovodstvo, 5, 50-51 (in Russian). Pogarskaya, N.V. (2008). Xytozan-melanynovyj kompleksy melanyny yz podmora pchel. Pchelovodstvo, 9, 46-47 (in Russian). Razanova, O.P. (2012). Vplyv biologichno aktyvnyx rechovyn Apimoru na obmin rechovyn v organizmi perepeliv. Zbirnyk naukovyx pracz VNAU, 5(67), 67-69 (in Ukrainian).
Razanova, O.P. (2013). Vplyv kormovoyi dobavky Apimor na zabijni yakosti perepeliv. Visnyk agrarnoyi nauky, 6, 79-80 (in Ukrainian). Sadomov, N.A. (2005). Ispolzovanie biologicheski aktivnyih veschestv dlya stimulyatsii produktivnosti roditelskogo stada kur. Zootehniya, 7, 16-17 (in Russian).
Santhi, D., Kalaikannan, A. (2017). Japanese quail (Coturnix coturnix japonica) meat: characteristics and value addition, World's Poultry Science Association, 73(2), 337-344. https://doi.org/10.1017/S004393391700006X/.
Shi, B.L. et al. (2005). Effect of chitosan on growth performance and energy and protein utilization in broiler chickens. British Poult. Scien, 46(4), 516-519. doi: 10.1080/00071660500190785.
Smyrnova, V.V. (2007). Zhyvytelnaya syla pchelynogo pomora. Pchelovodstvo, 6, 54-57 (in Russian).
Tyliszczak, B., Drabczyk, A., Kudtacik-Kramarczyk, S., Grabowska, B., K^dzierska, M. (2017). Physicochemical properties and cytotoxicity of hydrogels based on Beetosan containing sage and bee pollen, Acta Biochim Pol., 64(4), 709-712. https://doi.org/10.18388/abp.2017 2319.
Yermakova, N.Yu, Rogal, O.D., Synchykova, O.P., Sandomyrskyj, B.P. (2010). Texnologiya otrymannya ekstraktu iz bdzholynogo pidmoru. Biotexnologiya, 3 (2), 89-95 (in Ukrainian).
Citation:
Razanova O.P. (2018). Increasing meat quality quails fed by biological active additives based on submerged bees. Ukrainian Journal of Ecology, 8(1), 631-636.
I ("OE^^^MlThk work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0. License
