Продуктивність та забійні якості перепелів при використанні різних джерел метоніну в раціонах Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

Ukrainian Journal of Ecology

UkrainianJournalof Ecology, 2017, 7(2), 24-30, doi: 10.15421/201717

ORIGINAL ARTICLE UDC 636.59.087.74

Effect of diets with various sources of metonin on quail productivity and carcass quality

M. Sychov, A. Chsherbina

National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine, E-mail: [email protected]

Submitted:26.02.2017. Accepted: 19.04.2017

The authors have investigated the effect of different sources of metonin in the diets of quails on their productivity and carcass quality. Experimental studies were carried out with Pharaoh quails in Problematic Research Laboratory of Feed Additives in the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. The experiment was carried out by method of groups-analogues. Compound feed were fed in dry crumbled form; young birds were fed in a group. The daily amount of compound feed was divided in two parts - morning and evening rations with different sources of metonin (DL- metonin, L-metonin and МНА

We have found that compound feed with the L-metonin contributes to live body weight increase by 5.3% or 13 g, average daily growth by 5.9 % or 0.37 g, reduces feed conversion by 2.1%, increases the mass of not gutted carcass, semi gutted carcass and gutted carcass of 12.5 (6.2%), 12.5 (6.2%), and 10.5 g (6.4%); increases the mass of pectoral muscles and muscles of the pelvic limbs by 7.37 and 6.49 g (18.2% and 24.5%) and mass of liver by 0.94 g. Use of diets with MHA and DL-methionine did not significantly effect the productivity and carcass quality, whereas entry to the diet of MNA increased feed conversion by 5.4%. During the study period the safety of livestock which was fed with different sources of metonin ranged from 93 to 96%. We believed the further research are needed to examine the impact of different sources of metonin on the egg production of egg-laying quails, morphological and chemical composition of eggs and their hatching quality.

Key words: quail, DL - metonin, L - metonin, MHA, live weight, average daily gain, safety, feed conversion, carcass yield.

Продуктивнкть та забмы якост1 перепелiв при використанн

р^них джерел метоыну в рацюнах

М.Ю. Сичов, А.М. Щербина

Hацiональний унiверситет бiоресурсiв iприродокористуванняУкра/'ни, Ки/в, Укра/'на, E-mail: [email protected]

Проведено оц1нку впливу рвних джерел метюнЫу в рацюнах перепелiв на продуктивнкть та забмы якосп. Експериментальн дослщження проводились в умовах проблемно/ науково-дослщноУ лаборатори кормових добавок Нацюнального уыверситету бюресурав i природокористування Укра/ни. Матерiалом для науково-господарського дослщу були перепели породи фараон м'ясного напряму продуктивной. Дослщ проводився за методом груп-аналопв. Комбкорми згодовували у сухому розсипному виглядк Годiвля молодняку була груповою. Добову ктьюсть комбкорму роздавали дворазово - вранц та ввечерк Вивчено вплив використання рiзних джерел метюнЫу (DL-метюнЫ, L-метюнЫ та МНА) в комбкормах на продуктивнкть та забмн якосп молодняку перепелiв. Встановлено, що згодовування комбiкормiв з L-метюнЫом сприяе збтьшенню живо/ маси 5,3% або 13 г, середньодобових прироспв на 5,9 % або 0,37 г., полтшуе показник конверси корму на 2,1 %, збтьшуе масу непатрано/, натвпатрано/ i патрано/ тушки на 12,5 (6,2%), 12,5 (6,2%) та 10,5 г (6,4%), збтьшуе маси грудних м^в та м^в заднх юн^вок на 7,37 i 6, 49 г (18,2% i 24,5%), а печЫки на 0,94 г. Застосування МНА i DL-метюнЫу суттево не впливають на продуктивнкть i показники забою, а введення до рацюну МНА попршуе конвераю корму на 5,4 %. Що стосуеться збереженосл пщдослщного поголiв'я якому згодовували рiзнi джерела метюнЫу, то упродовж всього дослщжуваного перюду вона була високою i коливалася в межах вщ 93 до

96 %. Встановлено перспективу подальших дослщжень, яка полягае у вивченнi впливу рiзних джерел метiонiну на яечну продуктивнiсть перепiлок-несучок, морфологiчний i хiмiчний склад яець та 'х Ыкубацмы якостi.

Ключов1 слова: перепели, ЭЬ - метiонiн, Ь метiонiн, пдрокааналог метiонiну (МИД), жива маса, середньодобовий приркт, збереженiсть, конверсiя корму, забмний вихiд.

Вступ

MeTioHiH е одыею з незамЫних амiнокислот в годiвлi свиней та птицi i е першою лiмiтуючою амiнокислотою в рацюнах для птицi. Фахiвцi з годiвлi можуть компенсувати потреби тварин в метюыы декiлькома способами: введенням в рацюн сировини з високим вмктом даноУ амiнокислоти або додаванням синтетичних препаралв амiнокислот. Наприклад (Lemme, 2004), потреба в метюыы на рiвнi 0,1% може бути задоволена шляхом додавання в рацюн 16% соевого шроту, 5,6% рибного борошна або 0,1% синтетичного DL-метюнЫу (DLM). Задоволення потреби тварин в метюыы за рахунок додавання в рацюн його синтетичного препарату е найбтьш економiчним i рацюнальним рiшенням, так як дозволяе уникнути надлишкового рiвня незбалансованого проте'ну, який часто супроводжуеться подорожчанням рацюну i зниженням продуктивностi тварин .

DL-метiонiн (DLM) i рщкий гiдроксианалог метiонiну (МНА) - широко використовуван для годiвлi тварин препарати синтетичного метюнЫу (Ahmed, Abbas, 2011; Baker, 2006; Baker, 2009). DLM - це продукт, що складаеться з 99% метюнЫу i 1% води. Рiдкий МНА включае в себе 12% води i 88% гiдроксианалогу метiонiну. Пдроксианалог метiонiну за хiмiчною природою не е чистим метюнЫом через вщсутысть радикала NH3. Проведенi дослiдження (Drew et al., 2005; Lemme, 2001) показали нижчу абсорб^ю i засвоення МНА в травному тракт тварин, а також бтьш низьку поживнкть олiгомерноí фракцй' рiдкого МНА, що позначаеться на ефективносп його використання в годiвлi. Perez (2005) оцЫив властивостi i технiку введення рщкого МНА в корми i прийшов до висновку, що технологiчнiсть застосування редкого аналога метiонiну в порiвняннi з DLM набагато нижче. Це стало причиною того, що деяк виробники МНА почали випускати цей продукт також в сухому вигляд^ у формi каль^евоУ солi (МНА-Са). Даний продукт е результатом хiмiчноí реакци мiж рiдким МНА i дигiдроокиссю кальцiю (Cafe, Waldroup, 2006; Cengiz et al., 2008; Dilger, Baker, 2008). При точному дотриманн технологи виробництва продукт складаеться з м^мум 84% пдроксианалога метюнЫу, 12% каль^ю i максимум 4% води.

Результати численних дослав (lansman et al., 2003; Lemme et al., 2002; Lemme, Petri, 2003), проведених на стьськогосподарських тваринах з метою порiвняння бiологiчноí ефективностi DLM i рiдкого МНА, показали, що вщносна ефективнiсть рiдкого МНА в середньому становить приблизно 65% при порiвняннi за масою з сухим DLM в рацюнах бройлерiв.

Бюлопчна ефективнiсть МНА-Са також добре дослужена i описана в науковiй л^ератур^ особливо в годiвлi курчат-бройлерiв (Drazbo et al., 2015; Drew et al., 2005; Elwert et al., 2008; Emrich et al., 2008). Так само як i з рщким МНА, бтьш повтьне i менш ефективне засвоення мономерiв метiонiнгiдрокси аналога в тонкому вщд^ кишечника може бути головною причиною вщносно низькоУ бiологiчноí ефективносп МНА-Са. Esteve-Garcia (1988) установив в експериментах, що сухий DLM майже повнктю засвоюеться в юнц тонкого вщдту кишечнику, тодi як ктьюсть незасвоеного МНА-Са була постiйна i достовiрно вища. Данi результати узгоджуються з результатами, отриманими Esteve-Garcia i Austic (1993), як простежили абсорб^ю МНА-Са i DL-метiонiну в тонкому вщд^ кишечнику. Так, в дослщах було встановлено, що DL-метiонiн в тонкому вщд^ кишечнику засвоювався швидше i ефективнiше, нiж МНА-Са. В юнц тонкого вiддiлу кишечника (сещя 4) близько 12% прийнятих через корм молекул МНА-Са були неабсорбованими, тодi як бтьша частина DLM була засвоена вже у верхнм частин тонко' кишки (секцiя 1), i тiльки близько 3% було виявлено в секци 4.

Будь-який поживний компонент, який не засвоУвся, досягнувши секци 4 втрачаеться для процесу обмЫу речовин, а також е об'ектом бактерiальноí деградаци в бтьш далеких вщдтах кишечнику i, в кiнцевому пiдсумку, видiляеться з послщом.

Lingens i Molnar (1996) провели дослщження за визначенням засвоюваносп DLM i МНА-Са на бройлерах в уыверситет Гетiнген, Нiмеччина. Проведем фiзiологiчнi дослiди з використанням МНА-Са показали неповну його абсорб^ю в кишечнику а, отже, бтьш низьку бюлопчну ефективнкть в порiвняннi з DLM, як i було встановлено в раыше проведених експериментах. Даы, отриманi в ходi рiзних дослщжень, показали аналогiчну бiологiчну ефективнiсть обох продуклв: рiдкого МНА i сухого МНА-Са, яка було приблизно 65% в порiвняннi з DLM (в годiвлi курчат-бройлерiв). В той же час, на ринку кормових засобiв з'явився L-метюнЫ, хiмiчна форма, якого дае пщстави стверджувати, що вона е найбтьш сприятливою для використання в органiзмi тварини. Тваринi не потрiбно витрачати додатковi життевi ресурси та енерги для переведення частини D-метюнЫу в L-метiонiн.

Виходячи з отриманих в ходi дослiджень даних (liao et al., 2010; Kratzer, Littell, 2006; Kubinska et al., 2014; Liu et al., 2010; Mitchell, Lemme, 2008; Narayanswamy, Bhagwat, 2010; Paulicks et al., 2009; Sangali et al., 2014; Vazquez-Anon et al., 2006; Yi et al., 2007), очевидно, що джерела метюнЫу мають рiзну ефективысть. Тому метою наших дослщжень було визначити вплив рiзних джерел метюнЫу у комбкормах на продуктивнкть та забмы якостi перепелiв м'ясного напряму продуктивности

MaTepia.M i MeTogMKa flocniflxeHb

noxMBHicTb Ta xImImhmm cKnag повноpaцiонного K0M6iK0pMy, ^o Bi/iKopi/icToByBaBcn b Aocnifli, 6yni/i ogi/iHaKoBi Ann Bcix rpyn Ta Biflpi3Hn^Mcn ni/iwe 3a nepio,qaMi/i Bi/ipo^yBaHHn (Ta6.n. 1).

Ta6.M^ 1. BmIct eHeprii Ta ochobhmx noxi/iBHi/ix penoBi/iH y 100 r KoM6iKopMy

noKa3HMK

06MiHHa eHeprin, KKa.n/100 r

Ci/ipi/ii/i npoTeiH, %

Ci/ipi/ii/i xi/ip, %

IiHo.neHoBa K-Ta, %

Ci/ipa KniTKoBMHa, %

/Ii3i/IH, %

MeTioHiH, %

MeTioHiH+^/icn/iH, %

TpeoHiH, %

Tpi/inTo$aH, %

ApriHiH, %

Ba.niH, %

ricTMflMH, %

rn^i/iH, %

l3o.nei/^i/iH

Ilei/i^/iH, %

OeHi^a^aHiH, %

Tepo3MH,%

$eHma.naHiH+ Tepo3i/iH, % Kanb^i, % $oc$op, %

i>oc$op 3acoroBaHi/ii/i, %

HaTpii, %

Xnop,%

BiTaMiH A, tmc. MO BiTaMiH fls, tmc. MO BiTaMiH E, Mr BiTaMiH K, Mr BiTaMiH K3, Mr BiTaMiH B1, Mr BiTaMiHB2, Mr BiTaMiH B3, Mr BiTaMiH B4, Mr BiTaMiH B5, Mr BiTaMiH B6, Mr BiTaMiH B12, Mr BiTaMiH Bc, Mr BiTaMiH H, Mr BiTaMiH C, Mr

BiK nepeneniB, gi6

1-21 288 27,98 5,43 2,52 4,33 1,55 0,65 1,03 0,98 0,39 1,73 1,52 0,68 0,51

2,17 1,50 0,28 0,67 1,06 0,8 0,51 0,3

15,0 3,0

20,0 2,5 2,0 5,0 30,0 300,0 15,0 4,0 0,050 1,00 0,02

22-35 297 20,52 5,16 2,39 4,98

1.04 0,45 0,68 0,60 0,27 1,16 1,06 0,50 0,55 1,18 1,60 1,03 0,34 0,83 1,03 0,78 0,52 0,2 0,28 7,0

1.5 5,0

1,5 2,0 3,0 20,0 500,0 10,0 1,0 0,025 1.50 0,02 50,0

ynpogoBx gocnifly o6.iKoByBa.ni/i 36epexeHicTb noro.iB'n, picT MonogHnKy, o6m/ic.nroBa.ni/i cepeflHboflo6oBi npi/ipocTi/i xi/iboi Maci/i, a TaKox Bi/mpaTy KoM6iKopMiB. y KiH^ flocnigy npoBoginM 3a6ii nTi/^i 3 MeToro Bi/iBMeHHn 3a6iiHMX nKocTei. flnn цboгo 3 koxhoi rpyni/i 3a6iMBa.n1/1 no 4 ronoBM HaiTMnoBimMX 3a xi/iBoro Macoro nepeneniB.

Ta6.M^ 2. CxeMa HayKoBo-rocnogapcbKoro flocnigy

BiK nTi/^i, gi6

rpyna noroniB'n, roniB 1 - 21 22 - 35

flxepena MeTioHiHy

I-KoHTpo.bHa 100 DL-MeTioHiH DL-MeTioHiH

II-flocniflHa 100 L-MeTioHiH L-MeTioHiH

III-gocniflHa 100 MHA-FA MHA-FA

Вщповщно до схеми для дослщу у добовому вiцi було вобрано 300 перепелiв, з яких за принципом аналопв сформовано 3 груп - контрольну та 2 дослщних, по 100 голiв у кожнiй. При формуванн груп-аналогiв враховували живу масу перепелiв. Дослщ тривав 35 дiб та був подiлений на 2 перюди: 1 -21 та 22-35 доба (табл. 3). Птиця вах груп протягом всього перюду вирощування (35 дiб) отримувала основний рацюн з додаванням рiзних джерел метюнЫу (табл. 2).

Таблиця 3. Склад повнорацюнних kom6îkopmîb для перепелiв, %

Вк перепелiв, дiб

Показник I 1 -21 II Група III I 22-35 II

Соева макуха 44,00 44,00 44,00 21,00 21,00 21,00

Пшениця 26,00 26,00 26,00 17,00 17,00 17,00

Кукурудза 18,26 18,26 18,26 43,00 43,00 43,00

Шрот соняшниковий - - - 10,00 10,00 10,00

Мука рибна 8,50 8,50 8,50 5,00 5,00 5,00

Концентрат* 2,24 2,24 2,24 3,00 3,00 3,00

Соняшникова олiя 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00

МетюнЫ DL L MHA-FA DL L MHA-FA

* Склад концентрату: мульт. енз. компози^я (ферменти+фггаза), сiль, Са 36%, премкс КМ (Стандарт), дифторований фосфат Р 19%, Са 32%, треонЫ.

Споживання комбкорму облiковували щоденно, як за кожний тиждень вирощування, так i за весь перюд дошду. Витрати комбкорму на 1 кг приросту живо!' маси птицi обчислювали щотижнево i за весь перюд дослщу. Живу масу птицi визначали шляхом Ыдивщуального зважування щотижня на вагах ВЛКТ-500 з точнiстю до 0,01 г. Збереженкть поголiв'я визначали за ктьюстю загиблоУ птицi. Пкля забою птицi вивчали забiйнi якосп. Масу продуктiв забою встановлювали зважуванням на терезах ВЛТК-500. Обвалювання тушок проводили за загальноприйнятою методикою. При розрахунку статистичноУ достовiрностi враховували, що: p<0,05 - «Виявлено статистично достовiрнi (значущi) вщмЫносп», p<0,01 - «ВщмЫносп виявленi на високому рiвнi статистичноУ' значущосп», p<0,001 - «Виявлено дуже високий рiвень статистичноУ значущостi». Дан в таблицях наведено як середне значення та квадратне вiдхилення

Результати досл1дження та Ух обговорення

В результат проведених дослщжень було встановлено, що згодовування перепелам комбiкормiв iз додаванням DL- i L-метiонiну протягом всього перюду вирощування сприяло збтьшенню Ух живо!' маси в порiвняннi з птицею, якiй згодовували МНА (табл. 4).

Таблиця 4. Жива маса молодняку перепелiв, г

Вк, дiб Групи (тут i надалi)

I (DL) II (L) III (M HA)

1 9,51 ±0,09 9,48±0,10 9,37±0,09

7 36,19±0,26 36,25±1,64 34,84±0,14

14 79,48±0,94 74,56±1,38 71,37±0,97***

21 136,12±0,80 142,62±2,24** 134,80±1,50

28 170,87±1,78 170,70±2,28 171,57±2,22

35 217,95±3,65 230,10±3,94*** 216,59±3,64

*р<0,05; **р<0,01 ; ***р<0,001 порiвняно з 1 -ю групою.

Згодовування комбiкормiв з рiзними джерелами метiонiну неоднаково впливали на збтьшення живо!' маси. До 14-ти добового вку найкращi показники були у першiй грут, якiй згодовували DL-метiонiн, а найнижча жива маса була у перепелiв, яким згодовували МНА. У 14 добовому вiцi показники живо!' маси перепелiв третьоУ групи були нижчими вщ першоУ на 10,2% (р<0,001). Слiд зазначити, що в 21 добу жива маса перепелiв, яким згодовували L-метюнЫ, була бiльшою на 4,6 (р<0,01 ), а у 35 дiб - на 5,3% (р<0,001 ) порiвняно з птицею, яюй згодовували DL-метiонiн.

Аналiз показниюв живоУ маси перепелiв дае змогу стверджувати, що введення до основного рацюну DL- i L-метюнЫу сприяе збтьшенню живоУ маси перепелiв. В той час згодовування МНА майже не впливае на живу масу. Проте найбтьш

go^nbHi/iM e gogaBaHHn go paцioнy L-MeTioHiHy, nKi/ii/i 36mbwye gaHMi noKa3Hi/iK b kih^ Bi/ipo^yBaHHn (35 gi6) b cepegHboMy Ha 5,3% (13 r), npi/i цboмy craTi/icTi/iMHa gocToBipHicTb craHoBi/iTb p<0,001.

flo^nbHicrb BBegeHHn DL- i L-MeTioHiHy go pa^oHy nepeneniB MoxHa niflTBepAi/iTi/i, 6a3yroMi/icb Ha gaHi/ix npo cepeflHboflo6oBi npi/ipoc™. CepeflHboflo6oBi npi/ipocTi/i nepeneniB, y paцioн aki/ix BBofli/ini/i DL- i L-MeTioHiH, 6yni/i Bi/i^i/iMi/i Maixe npoTnroM Bcboro nepiogy Bi/ipo^yBaHHn, nopiBHAHo 3 MHA (Ta6n. 5).

CepeflHboflo6oBi npi/ipocTi/i xi/iboi Maci/i y nTi/^i gocnigHMX rpyn ynpogoBx nepmoro Ta MeTBepToro tmxhib Bi/ipo^yBaHHn cyTTeBo He Biflpi3HnnMcn, Ha gpyroMy - HaiKpa^i noKa3Hi/iKi/i 6yni/i b nepmii rpyni. TaK, cepeflHboflo6oBi npi/ipoc™ gpyroi i TpeTboi rpyni/i 6yni/i MeHm/Mi Ha 0,63 Ta 0,95 r (p<0,01 Ta p<0,001). BnpogoBx 15-21 go6M b gpyrii i TpeTii rpynax npi/ipocTi/i 6yni/i 6mbwi/iMi/i Ha 1,61 Ta 1,06 r (p<0,001), a 3 29 no 35 go6y HaiKpa^Mi noKa3Hi/iK 6yB y nepeneniB, aki/im 3rogoByBanM L-MeTioHiH, BiH nepeBaxaB KoHTponb Ha 1,68 r (p<0,001).

5. CepeflHboflo6oBi npi/ipocTi/i nepeneniB, r

BiK, gi6 I rpyni/i II III

1-7 8-14 15-21 22-28 29-35 1-35 3,81 ±0,04 6,17±0,13 8,11 ±0,12 4,95±0,25 6,72±0,26 5,95±0,66 3,83±0,03 5,54±0,17** 9,72±0,39*** 4,81±0,14 8,40±0,42*** 6,32±0,91 * 3,64±0,02 5,22±0,13*** 9,17±0,13*** 5,16±0,49 6,43±0,32 5,92±0,83

*p<0,05; **p<0,01; ***p<0,001 no BigHomeHHro go KoHTponbHoi rpyni/i

npi/i aHani3i noKa3Hi/iKiB cepeflHbogo6oBoro npi/ipocry 3a Becb nepiog, noTpi6Ho Big3HaMMTM, ^o craTi/icTi/iMHo BiporigHa pi3Hi/i^ nopiBHnHo 3 KoHTponeM cnocrepiraeTbcn y gpyrii rpyni (L-MeTioHiH). npi/ipicr y rpyni nepeBaxaB Ha 5,85 % (0,37 r) KoHTponb (p<0,05).

LI4o cTocyeTbcn Bnni/iBy pi3Hi/ix gxepen MeTioHiHy Ha 36epexeHicTb niflflocniflHoro noroniB'n, to ynpogoBx Bcboro AocnigxyBaHoro nepiogy BoHa 6yna Bi/icoKoro i Koni/iBanacn b Mexax Big 93 go 96 % (Ta6n. 6).

6. 36epexeHicTb noroniB'n nepeneniB, %

BiK, gi6

1 100

2-7 98

8-14 98

15-21 97

22-28 96

28-35 96

36-42 96

rpyna

II III

100 100

98 97

96 97

96 95

95 93

95 93

95 93

HaiBM^a 36epexeHicTb noroniB'n nTi/^i b yci bIkobI nepiogi cnocTepiranacn y MonogHAKy 1 -i (DL-MeTioHiH), a HaiHi/ixMa - Big 100 go 93%, npi/i 3rogoByBaHHi nepenenaM KoM6iKopMiB 3 MHA (TpeTn rpyna). nTi/^n 2-i rpyni nocigana npoMixHe nonoxeHHn, to6to nepeBM^yBana poBecHi/iKiB 3-i rpyni, ane b to/ xeIMac nocrynanacn nepeg aHanoraMi/i 1 -i rpyni. Bi/iTpaTi/i KopMy Ha 1 Kr npi/ipocry xi/iboi Maci/i BnpogoBx nepiogy Bi/ipo^yBaHHn 6yni/i pi3Hi/iMi/i (Ta6n. 7). B nepmii Ti/ixgeHb xMTTn HaiKpa^Mi noKa3Hi/iK KoHBepcii KopMy 6yB y nepmii rpyni, npoTe yxe Ha gpyroMy tmxhI Bi/ipo^yBaHHn gaHMi noKa3HMK 6yB MeHmi/ii/i y gpyrii Ta TpeTii rpynax Ha 17,9 i 3,6 %. 3 15 no 21 go6y HaiMeHmi Bi/iTpaTi/i KopMy 6yni/i b nepeneniB nKMM 3rogoByBanM MHA, a 3 22 no 28 go6y y nTi/^i b paцioн nKoi BBofli/ini/i DL-MeTioHiH. Ha ocraHHboMy tmxhI Bi/ipo^yBaHHn HaiKpa^Mi noKa3Hi/iK KoHBepcii KopMy Big3HaMaBcn y gpyrii rpyni i 6yB MeHmi/ii/i Hix y KoHTponbHii Ha 10%.

TaSnM^ 7. BMTpaTM KopMy Ha 1 Kr npi/ipocry xi/iboi Maci/i nepeneniB, Kr

BiK, gi6 I

1-7 1,48

8-14 2,07

15-21 1,91

22-28 2,56

29-35 4,98

1-35 2,60

rpyna

II III

1,50 1,51

1,70 1,99

2,17 1,85

2,78 3,18

4,45 5,26

2,55 2,74

Слщ зазначити, що найпрший показник конверси корму за весь перiод вирощування виявлено у птицi 3-У групи, яка одержувала основний рацюн з МНА. При згодовуваннi молодняку перепелiв комбiкормiв з ЭЬ- i L-метiонiн вiдбуваеться зниження витрат корму на одиницю приросту. Проте найкраща конверая корму за весь перюд спостерiгаеться у другiй групi (Ь-метюнЫ) що на 2,11 % та 7,1 % менше ыж у контрольнiй i третiй дослщнм групах.

За результатами контрольного забою перепелiв у 35-добовому вiцi було встановлено, що введення рiзних джерел метюнЫу до рацiону впливае на показники забою (табл. 8). Забмы якосп перепелiв першоУ та третьоУ групи суттево не вiдрiзнялися i не були статистично вiрогiдними.

Таблиця 8. Забiйнi якостi перепелiв у 35 дiб, г

Маса тушки

Група Передзабмна жива

маса НепатраноУ натвпатраноУ патраноУ

I 214,75±1,09 200,50±1,92 189,47±2,01 163,23±2,42

II 227,67±2,25*** 213,0±3,95* 201,97±3,68** 173,73±4,05*

111 213,75±0,82 199,50±1,82 188,47±1,93 162,23±2,41

*р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001 порiвняно з 1 -ю групою.

Найкращi забiйнi якосп показали перепели, яким згодовували Ь-метюын, у цiй групi показники були бтьшими вiд контролю на: маса непатраноУ тушки - 12,5 г тобто 6,2% (р<0,05), напiвпатраноí тушки - 12,5 г тобто 6,2 %(р<0,01) i патраноУ тушки - 10,5 г тобто 6,4% (р<0,05).

Що стосуеться маси окремих частин тта, то тут спостер^аеться аналопчна ситуацiя: показники першоУ та третьоУ групи суттево не вiдрiзняються i ми не можемо Ух обговорювати, осктьки, вони не е статистично достовiрнi (табл. 9).

Таблиця 9. Маса окремих частин тушки перепелiв, г

Маса íстiвних частин I Група II

М'язи груднi 40,56±2,05 47,93±2,2* 40,18±2,02

М'язи заднiх кiнцiвок 26,55±0,92 33,05±0,97*** 26,32±0,92

Шюра з пiдшкiрним жиром 18,36±1,94 18,09±1,95 18,2±1,93

Внутрiшнiй жир 2,32±0,1 8 2,21 ±0,17 2,22±0,21

ПечЫка 5,23±0,29 6,17±0,26* 5,18±0,27

Легенi 1,75±0,07 1,71 ±0,06 1,73±0,06

Нирки 1,16±0,15 0,96±0,21 0,96±0,1 9

М'язев шлунок 4,26±0,31 4,09±0,36 4,07±0,33

Серце 2,02±0,15 1,90±0,148 2,0±0,15

*р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001 порiвняно з 1 -ю групою.

Аналiз показникiв забою показуе, що введення до рацюну перепелiв Ь-метюнЫу збiльшуе масу грудних м'язiв та м^в заднiх кiнцiвок на 7,37 i 6,49 г (18,2% i 24,5%), при цьому р<0,05 i р<0,001. Також у другм групi маса печiнки бтьша на 0,94 г (р<0,05), проте вс iншi показники майже не вiдрiзняються вiд першоУ та третьоУ груп.

Висновки

Найефективнiшим джерелом метюнЫу е L-метiонiн. Використання комбiкормiв з додаванням Ь-метюнЫу в годiвлi молодняку м'ясних перепелiв сприяе збiльшенню Ух живоУ маси, а також позитивно впливае на середньодобовi прирости та м'ясн якостi. Згодовування комбiкормiв з ЭЬ- i L-метiонiном сприяе збтьшенню живоУ маси перепелiв. Згодовування комбкорму з L-метiонiном збiльшуе живу масу в юнц вирощування (35 дiб) в середньому на 5,3% або 13 г, а середньодобовий приркт на 5,85 % або 0,37 г. Згодовування Ь-метюнЫу полтшуе показник конверси корму на 2,11%, а введення до рацюну МНА попршуе цей показник на 5,4 %.

Застосування МНА i ОЬ-метюнЫу суттево не впливають на показники забою, в той час як додавання Ь-метюнЫу збтьшуе масу непатраноУ, натвпатраноУ i патраноУ тушки на 12,5 (6,2%), 12,5 (6,2%) та 10,5 г (6,4%). В той же час використання комбiкормiв з Ь-метюнЫом призводить до збтьшення маси грудних м^в та м^в задых кiнцiвок на 7,37 i 6, 49 г (18,2% i 24,5%), а печЫки на 0,94 г.

References

Ahmed, M.E., Abbas, T.E. (2011). Effects of dietary levels of methionine on broiler performance and carcass characteristic. Int. J. Poult. Sci, 10(2), 147-151.

Baker, D.H. (2006). Comparative species utilization and toxicity of sulfur amino acids. J. Nutr, 136, 1670-1675. Baker, D.H. (2009). Advances in protein-amino acid nutrition of poultry. Amino Acids, 37, 29-41

Café, M.B., Waldroup, P.W. (2006). Interactions between levels of methionine and lysine in broiler diets changed at typical i ndustry intervals. Int. J. Poult. Sci, 5(11), 1008-1015.

Cengiz, O., Onol, A.G., Sevm, O., Ozturk, M., Sar, M., Daskram, M. (2008). Influence of excessive lysine and/or methionine supplementation on growth performance and carcass traits in broiler chicks. Revue Med. Vet-Toulouse, 159, 230-236. Dilger, R.N., Baker, D.H. (2008). Cyst(e)ine imbalance and its effect on methionine precursor utilization in chicks. J. Anim. Sci. 86, 18321840.

Drazbo, A., Koztowski, K., Chwastowska-Siwiecka, I., Alicja Sobczak, A., Kwiatkowski, P., Lemme, A. (2015). Effect of different dietary levels of DL-methionine and the calcium salt of DL- 2-hydroxy-4-[methyl] butanoic acid on the growth performance, carcass yield and meat quality of broiler chickens. Europ.Poult.Sci., 79. DOI: 10.1399/eps.2015.114.

Drew, M.D., Maenz, D.D., van Kessel, A.G. (2005). Interactions between intestinal bacteria and amino acid nutrition in broiler chickens. Degussa FA AminoNews, 6(3), 1 9-28.

Elwert, C., De Abreu Fernandes, E., Lemme, A. (2008). Biological effectiveness of methionine hydroxy-analogue calcium salt in relation to DL-methionine in broiler chickens. Asian-Aust. J. Anim. Sci, 21(10), 1506-1515.

Emrich, K., Piepho, H.P., Lemme, A., Redshaw, M.S., Mosenthin, R. (2008). Meta-analysis of the relative efficiency of methionine-hydroxy-analogue-free-acid compared with DL-methionine in broilers using nonlinear mixed models. Poult. Sci, 87, 2023-2031. Jansman, A.J.M., Kan, C.A., Wiebenga, J. (2003). Comparison of the biological efficacy of DL-methionine and hydroxy-4-methyl-thiobutanoic acid (HMB) in pigs and poultry. CVB documentation report No. 29, April 2003, Central Veevoederbureau, Lelystad, The Netherlands.

Jiao, P., Guo, Y., Yang, X., Long, F. (2010). Effects of Dietary Arginine and Methionine Levels on Broiler Carcass Traits and Meat Quality. J. Anim. Vet. Adv, 9(11), 1546-1551. DOI: 10.3923/javaa.2010.1546.1551.

Kratzer, D.D., Littell, R.C. (2006). Appropriate statistical methods to compare dose responses of methionine sources. Poult. Sci, 85, 947954.

Kubiñska, M., Tykatowski, B., Jankowski, J., Koncicki, A. (2014). Immunological and biochemical indicators in turkeys fed diets with a different methionine content. Pol. J. Vet. Sci, 17(4), 687-695.

Lemme, A. (2001). Biological effectiveness of liquid methionine hydroxyl analogue is lower than that of DL-methionine — the physiological background Degussa FA AminoNews, 2(2), 7-10.

Lemme, A. (2004) Relative effectiveness of the methionine hydroxyl analogue calcium salt in broilers and layers. Degussa FA AminoNews-Special Issue, 5(3), 7-12.

Lemme, A., Hoehler, D., Brennan, J.J., Mannion, D.F. (2002). Relative effectiveness of methionine hydroxy analog compared to DL-methionine in broiler chickens. J. Poultry Sci., 81,838-845.

Lemme, A., Petri, A. (2003). The effectiveness of liquid methionine hydroxy analogue relative to DL-methionine — a scientific review. Degussa FA AminoNews, 4(3), 1-10.

Lingens, G., Molnar, S. (1996). Studies on metabolism of broilers using wC-labelled DL-methionine and DL-methionine hydroxyl analogue Ca-salt. Arch. Anim. Nutr, 49, 113-124.

Liu, G.Q., Zong, K., Zhang, L.L., Cao, S.Q. (2010). Dietary methionine affect meat quality and myostatin gene exon 1 region methylation in skeletal muscle tissue of broilers. Agric. Sci. China, 9(9), 1338-1346.

Mitchell, M.A., Lemme, A. (2008). Examination of the composition of the luminal fluid in the small intestine of broilers and absorption of amino acids under various ambient temperatures measured in vivo. Int. J. Poult. Sci, 7, 223-233.

Narayanswamy, H.D., Bhagwat, V.G. (2010). Evaluating the efficacy of methionine supplementation options in commercial broiler chickens. Poultry Line, 7, 1-4.

Paulicks, B.R., Prechtl, P., Lemme, A., Böhmer, B.M. (2009). Preference of broiler chickens for various methionine supply in low protein diets. Proceedings of the Society of Nutrition Physiology, Göttingen, Germany.

Perez, J. (2005). Dosing and handling of solid vs. liquid additives — do we get the same results? Degussa FA AminoNews, 6(3), 1-10. Sangali, Cleiton Pagliari, Bruno, Luís Daniel Giusti, Nunes, Ricardo Vianna, Oliveira Neto, Adhemar Rodrigues de, Pozza, Paul o Cesar, Oliveira, Taciana Maria Moraes de, Frank, Rafael, & Schöne, Rodrigo André. (2014). Bioavailability of different methionine sources for growing broilers. Revista Brasileira de Zootecnia, 43(3), 140-145. https://dx.doi.org/10.1 590/S151 6-35982014000300006 Vazquez-Anon, M., Kratzer,D., Gonzelez-Esquerra, R., Yi, I.G., Knight, C.D. (2006). A multiple regression model approach to contrast the performance of 2-hydroxy-4-methylthio butanoic acid and DL-methionine supplementation tested in broiler experiments and reported in the literature. Poult. Sci., 85, 693-705.

Yi, G.F., Atwell, C.A., Hume, J.A., Dibner, J.J., Knight, C.D., Richards, J.D. (2007). Determining the methionine activity of Mintrex organic trace minerals in broiler chicks by using radiolabel tracing or growth assay. Poult. Sci, 86, 877-887.

Citation:

Sychov, M., Chsherbina, A. (2017). Effect of diets with various sources of metonin on quail productivity and carcass quality. Ukrainian Journal of Ecology, 7{2), 24-30. I ("OE^^MIThk work Is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0. License