CC BY
42
ПЕДАГОГ1ЧН1 АСПЕКТИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
УДК 37.G11
ШПЕРАТИВШСТЬ «БОЛОНСЬКИХ» ПЕРЕТВОРЕНЬ У ТЕХН1ЧН1Й OCBITI
З^^в^тй Ю.Ф., Рыбт O.I.
Oбгoвoрююmъcя nрoблeмu вuщoï oœimu в Украш, ïï цт та 3ada4i, як1 вштаютъ у зв'язку з Cврoneйcъкuмu ocвimянcъкuмu iнmeграцiйнuмu nрoцecамu. Аналiзуemъcя як^тъ niдгomoвкu cneцiалicmiв радioeлeкmрoннoгo nрoфiлю, як зашрука ïX кoнкурeн-mocnрoмoжнocmi у галузi та мoжлuвocmi nрoфeciйнoгo пращвлаштування у Cврoneй-^тму npo^opi.
„Вища ocвiтa - бeзyмoвний гpoмaдянcький oбoв'язoк"
З „Саламан^^го звepнeння" €вpoпeйcькoï ашщаци yнiвepcитeтiв, 2GG1 p
Бoлoнcький пpoцec cтocyeтьcя вищoï ocвiти, за захщ^ю тepмiнoлo-гieю - yнiвepcитeтcькoï ocвiти; цe зycилля iдeoлoгiчнo та мeтoдичнo oб'eднaти ocвiтян Gвpoпи на cтвopeння eдинoгo ocвiтянcькoгo cepeдoвищa та дocтoйнo кoнкypyвaти з iншими ото^мами - aмepикaнcькoю, aвcтpaлiй-cькoю.
^й пpoцec за ocтaннi 9 po^ peгyляpнo oбгoвopювaвcя мiнicтpaми, фaхiвцями з ^ийняттям важливих дoкyмeнтiв: Лicaбoнcькa кoнвeнцiя, 1997 piк; Copбoнcькa дeклapaцiя, 1998 pk; Бoлoнcькa дeклapaцiя, 1999 pk; Caлaмaнcькe звepнeння, 2GG1 piк; ^азький caммiт, 2GG1 piк; Бepлiнcький caммiт, 2GG3 piк.
У Бepгeнi (Нopвeгiя) 19 тpaвня 2GG5 poкy Mimcrp ocвiти i нayки Укpaï-ни шдпдоав вiд Укpaïни Бoлoнcькy кoнвeнцiю, дoвiвши кiлькicть eвpoпeй-cьких п^п^анив дo 42.
Bикoнaння бoлoнcьких угод oзнaчae, щo нaшi випycкники вишр1' ocвiти oтpимaють диплoм Gвpoпeйcькoгo зpaзкa, тoбтo будуть мати мoжливicть ^а^влаштування y бyдь-якiй дepжaвi, яка е п^п^а^там цих мiжнapoд-них дoмoвлeнocтeй.
Пepeвaжнa бiльшicть eвpoпeйcьких дepжaв, ^ тpeбa визнати, нe мае aвтopитeтних ocвiтянcьких тpaдицiй, тoмy вoни шчинають з чиcтoгo лиcтa i ïx завдання i caм бoлoнcький ^o^c нecклaднi.
1нша cпpaвa для нацш, якi мають бaгaтoвiкoвi нaпpaцювaння y цш га-лyзi, i для них бoлoнcький пpoцec - мабуть, змiнa людинoю cвoгo за-cтapiлoгo пoшapпaнoгo oдягy на ^вий, cyчacний, ane такий, щo завжди
спочатку муляе i потрiбен час, щоб вш притерся. Чи змiниться вiд нового одягу сама людина? В деякш мiрi i вона змiниться.
Освгтянська Укра!на - неабияке явище на теренах Свропи. За деякими важливими показниками вона - серед найкращих европейських i свiтових держав.
Отже, наша задача - не ламати у свош основi нашi добрi багатодесяти-рiчнi пiдвалини впчизняно!, зокрема техтчно!, освiти. Нашi традицп доб-рi; вони потребують подальшого розвитку i можуть для багатьох народiв стати прикладом сумлiнного пiдходу до тако! вiчноl проблеми, як просвгга суспiльства. Але ми, як европейська держава, не можемо залишатися на узбiччi сучасного процесу оновлення змюту та форм освiтянського середо-вища. Виклики свiту ми повиннi прийняти, зосередившись не тiльки на сприйнятл зовнiшнього, але й пропонуючи европейському сшвтовариству сво! доробки досягнення пропозици, свое бачення проблем. Тобто потрiб-но досягти гармонiйного поеднання нововведень i традицiй.
Ми повиннi вщверто визнати, що за останнi роки i у нас накопичилося у сферi вищо! освiти декiлька проблем, виршення яких на порядку денному, не зважаючи на наявшсть чи вiдсутнiсть зовнiшнiх викликiв, таких як Болонська Декларащя.
Цi проблеми, якщо наполягати, становлять, так би мовити, деякий мартиролог нашо! вищо! освiти.
- Надлишкова кшьюсть навчальних напрямiв i спецiальностей.
- Невизнання рiвня „бакалавр" як професшного рiвня, його незатребу-ванiсть вдсутшстъ попиту на нього) у вггчизнянш економщь
- Загрозлива, що наростае, тенденщя до зниження якост вищо! освiти.
- Розрив зв'язюв мiж освiтянами i роботодавцями, мiж сферою освiти i ринком пращ.
- Невиправдана близьюсть програм шдготовки спецiалiста i магiстра.
- Ми змирилися з нехтуванням науковими дослщженнями у закладах освгги, якi е основою ушверситетсько! пiдготовки.
- Не вирiшуеться доля тако! розповсюджено! ланки освгги, як техшку-ми, i це при тому, що чисельнiсть технiкумiв i коледжiв у державi у чотири рази бiльша, шж ВНЗ 3-го та 4-го рiвнiв акредитаци разом взя-тих.
- Не виконують свое! ролi керманичiв заклади освiти, що мають статус „Нащональних", у той час як !хня кiлькiсть досягла, мабуть, 40% вщ загально! кiлькостi вузiв 3-го та 4-го рiвнiв акредитаци. Виршення, хоча б частково, цих явних назрших проблем i буде початком нашого входження у болонський процес, чим офщшно стало тдпи-сання Мiнiстерством освiти i науки Укра!ни Болонсько! Деклараци у трав-нi 2005 року у м. Бергеш (Норвегiя).
148 В^ник Нащонального техтчногоутверситету Укрални "КП1
Серiя - Радютехтка. Радюапаратобудування. — 2006. - № 33.
TO6to eвpoпeйcькi ocвiтянcькi iнтeгpaтивнi пpoцecи пiдштoвxyють eнepгiйнiшe виpiшyвaти зaдaчi, якi вжe cтoять y нac на пopядкy дeннoмy.
Bикoнaти цe завдання, oбpaзнo мoвлячи, oзнaчae oпинитиcя на ^p-шoмy пoвepci вeличeзнoï бyдiвлi, яка мае назву „Gвpoпa знань". На цьoмy пoвepci е тaкoж тe, щр ми вжe пoчaли бiльш-мeнш актива пpopoбляти -мoдyльнo-peйтингoвa cиcтeмa, змют дoдaткy дo диплoмy eвpoпeйcькoгo cтaндapтy, yзгoджeння cиcтeм «cпeцiaльнocтeй», зaпpoвaджeння eлeмeнтiв кpeaтивнoï тexнoлoгiï навчання. Ïï ocнoвний змicт мoжe пpeзeнтyвaтиcя дiecлoвoм «cтвopи», y тoй 4ac як так звана cy4acrn peпpoдyктивнa тexнo-лoгiя навчання xapaктepизyeтьcя дiecлoвoм «пoвтopи».
„На дpyгoмy пoвepci" на нac чeкaють дyжe cepйoзнi виклики, цe - га-paнтiя якocтi ocвiти, двopiвнeвa cиcтeмa, визнaчeння зaгaльнoeвpoпeйcькиx piвнiв i тepмiнiв навчання.
Як визнaчeнo y „Caлaмaнcькoмy звepнeннi" (2GG1p.), якicть - ^ rnpi-жний кaмiнь, ocнoвoпoлoжнa yмoвa для дoвipи, cyмicнocтi та пpивaбливoc-тi y Gвpoпeйcькoмy ^ocropi. Бepлiнcькe кoмюнiкe (2GG3p.) визначае яюеть ocвiти як ocнoвy cтвopeння Gвpoпeйcькoгo пpocтopy.
Для нac важливими з ^oro пpивoдy е дeкiлькa пoлoжeнь:
- мoнiтopинг якocтi ocвiти швитен бути пoвним, пocтiйним, пpoзo-pим, oб'eктивним;
- якicть i aкpeдитaцiя, якi щiльнo пoв'язaнi мiж coбoю, виcyвaють те-peд нaшoю cиcтeмoю лiцeнзyвaння i aкpeдитaцiï нoвi завдання щoдo викopиcтaння eвpoпeйcькиx cтaндapтiв якocтi i тoмy наша yчacть в од-cтeмi ENQA (Gвpoпeйcькa мepeжa з oцiнки якocтi y вищш ocвiтi) ета-нe oбoв'язкoвoю вжe y найближчий чac;
- кoнтpoль якocтi пoвинeн зocepeдитиcя нe тшьки на кoнтpoлi навча-льнoгo ^o^cy, кaдpiв, нayкoвo-мeтoдичнoгo зaбeзпeчeння, мaтepia-льнoï бази тoщo, а в пepшy чepгy на кoнтpoлi знань cтyдeнтiв i oco6-ливo випycкникiв, на з^уванш ix cпpoмoжнocтi зaдoвoльняти вимo-гам pинкy пpaцi;
- aкpeдитyвaтиcя пoвиннi нe тiльки нaвчaльнi заклади i cпeцiaльнocтi, ane й oкpeмi ocвiтнi пpoгpaми, цe - тe, з чим пoки ми те cтикaлиcя i щo мoжe np^ecra дo викopиcтaння нe влacниx нацюнальних, а imeprn^-oнaльниx пpoгpaм;
- oкpiм внyтpiшньoï oцiнки якocтi нeминyчoю е зoвнiшня oцiнкa, яку пiдтpимye ENQA i яка надае мoжливicть oцiнювaти нaвчaльнi npoipa-ми за мeжaми cвoeï кpaïни за загальними кpитepiями.
Щoдo пpийняття двopiвнeвoï cиcтeми, тo ця пpoблeмa нe була б для нac нaдтo cклaднoю, якби пepeд нами нe пoвcтaлo y пoвнoмy oб'eмi питан-ня з виpiшeнням дoлi тexнiкyмiв.
Bepдикт гpoмaдcькocтi та дepжaви з ^oro питання мoжe лeжaти на ^pera^ таких piшeнь: залишити в Укpaïнi нeзвичний i нeвiдoмий для Gв-
ропи шститут середньо! професшно! освiти, вiдокремивши И вщ вищо!, чи, залишивши И в структурi вищо! освiти, створити умови надання випускни-кам технiкумiв квалiфiкацil „бакалавр", чи транспонувати техшкуми у за-клади освiти для надання випускникам квалiфiкацiй висококвалiфiкованих робггаиюв.
У всякому випадку ця проблема е нагальною i вона показуе, що наша держава з розвинутими освгтянськими традищями потребуе не стандарт-них, а ексклюзивних пiдходiв.
Щодо визначення та прийняття загальноевропейських рiвнiв i термiнiв навчання, то тут особливi проблеми можуть i не з'явитися, якщо прийняти думку щодо залишення на деякий термiн для внутршнього користування наших традицiйних ознак - спещалюта-шженера з назвою „мапстр шже-нерil", кандидатiв та докторiв наук.
Але це можна зробити за деяких умов:
- безапеляцшно ми приймаемо дворiвневу систему з формулою 4+2;
- викладеш винятки будуть тимчасовими;
- надати широк права ВНЗ у прийнятт европейських стандар^в - по-внiстю чи частково та у визначеш ними термши. Це тим паче важливо, що самi ВНЗ добре розумшться на тому, що врештi решт привабли-вiсть !х закладiв для абiтурiентiв, студентiв залежить вiд того, який вони зробили вибiр i як швидко вони цей вибiр опановують.
В европейському освiтянському середовишд е третiй, „найвищий поверх". Вш для тих держав, як поставили для себе i досягають стратепчно! мети, вона - не у реформуванш освiти, бо це лише важшь здiйснення головного - зробити свгт професiй доступним для молода, найефективнiше i найскорше надати !й таку змогу, „шдломивши" пiд цю мету усi структуры та змiстовнi особливостi систем освгга. Не молода людина повинна готува-ти себе до свiту освгга, це застарший академiчний пiдхiд, а освгга повинна пiдладжуватися пiд людину, аби вдовольнити И основш замовлення.
Через уЫ документи „болонського явища" стрижнем проходить студент та задачi i обов'язки перед ним. Вш - центральне утворення, навколо якого обертаеться уся система, вш - студент - центр И крист^зацй.
Лiсабонська конвенцiя (1997р.) визнала основним прагненням пiдпи-сантiв полегшити доступ жителям кожно! держави й учням навчальних за-кладiв до освптах ресурсiв iнших держав. Ось яю пiдвалини Сорбонсько! декларацil (1998р.):
- на сьогодш дуже багато наших студенлв не мають можливостей на-вчатися за межами свое! кра!ни протягом свого навчання та пiсля ви-пуску;
- ми зобов'язаш дати нашим студентам таку систему вищо! освгга, щоб вона мала найкращд можливос^ шукати i знаходити свою особисту сферу для застосування вмшь;
150 В^ник Нащонального техтчногоутверситету Укрални "КП1"
Серiя - Радютехтка. Радюапаратобудування. - 2006. - № 33.
- cтyдeнти товинт мати пpaвo вcтyпити дo aкaдeмiчнoгo cвiтy в будь-
який чac cвoгo пpoфeciйнoгo життя та з будь-ягаю ocвiтoю.
Baжливий виcнoвoк Бoлoнcькoï Дeклapaцiï - cтyдeнти Gвpoпи пoвиннi мати пpaвo на oтpимaння таких ocвiтньo-пpoфeciйниx piвнiв, якi будуть eфeктивнo викopиcтoвyвaтиcь нe лишe в тих Rparnax, дe вoни ix oтpимaли, а й y вciй Gвpoпi.
Ane ж як на ^акти^ дати змoгy мoлoдi викopиcтaти cвoï пpaвa?
Тут е тpи нeoбxiднi та дocтaтнi пpинципи, нажаль, нaйвaжчi для вига-нання y нашш дepжaвi. Цe - мoбiльнicть члeнiв ocвiтянcькoгo пpocтopy, в пepшy чepгy cтyдeнтiв; пpивaбливicть ocвiтянcькиx шату^ ^а^влашту-вання.
Oб'eднye цi тpи пpинципи тe, щo вoни, ш cyтi, знaxoдятьcя пoзa OTC-тeмoю cyтo ocвiти, вoни - пpepoгaтивa дepжaви i в наших в^чизняних yмoвax вoни нe виpiшyютьcя бeз зaцiкaвлeниx coцiaльнo вивipeниx кpoкiв Уpядy та Пapлaмeнтy Укpaïни.
Пiд пapaмeтpoм мoбiльнocтi poзyмieмo вiльнe пepeмiщeння cтyдeнтiв i виклaдaчiв, шиpoкий пepepoзпoдiл cтyдeнтiв cepeд BНЗ та дepжaвaми; мo-бiльнicть - важлива якicть Gвpoпeйcькoгo пpocтopy, вoнa пepeдбaчae мoбi-льшеть мiж вищими навчальними закладами та мiж дepжaвaми.
Ïй заважають aдмiнicтpaтивнi пepeшкoди, вiзoвий peжим, eкoнoмiчнi влacтивocтi нaшoï кpaïни, вpeштi peшт, piзниця y piвнi життя пo вiднoшeн-ню дo кpaïн GC. Ane, кoли йдeтьcя пpo змiнy npo^cy iнтepнaцioнaлiзaцiï ocвiти на дeнaцioнaлiзaцiю, щo е „ocвiтянcьким" кpилoм глoбaлiзaцiï, зу-cилля дepжaви мають бути eкcклюзивними.
Пpивaбливicть BНЗ для cтyдeнтiв - ^ вeликoï знaчyщocтi кoмплeкcнa кoмпoнeнтa, яка включае якicть та вapтicть навчання, вapтicть пpoживaння, дocтyпнicть шбутових пocлyг, нaявнicть cтипeндiaльниx пpoгpaм, швага дo eвpoпeйcькиx та cвiтoвиx цiннocтeй, вiдcyтнicть мiжнaцioнaльниx та pe-лтйних кoнфлiктiв, вiдпoвiднicть eвpoпeйcьким ocвiтянcьким cтaндapтaм тoщo. Тут тpeбa cкaзaти, щo пpивaбливicть yнiвepcитeтiв Beликoï Бpитaнiï, ОШЛ aбo Aвcтpaлiï для cтyдeнтiв з шших кpaïн нe тiльки в тому, щo там навчають aнглiйcькoю мoвoю.
Пiдвищeння кoнкypeнтocпpoмoжнocтi BНЗ ^акт^те нeмoжливe бeз cyттeвoï дoпoмoги ocвiтi вiд дepжaви.
Пpaцeвлaштyвaння - ^ тpeтiй пpинцип виpiшeння пpaв мoлoдoï лю-дини на тpaнcнaцioнaльнy ocвiтy.
З oглядy icнyючиx нapaзi в У^шт eкoнoмiчниx пpoявiв ця пpoблeмa бyдe, мабуть, cпpияти бiльш пpoцecaм вiдтoкy, нiж пpипливy yмiв. Ane мoжнa cкaзaти, щo вcтyп У^аши дo Бoлoнcькoгo пpoцecy бyдe eфeктивнo cпoнyкaти нашу нaцiю дo ветупу дo cвiтoвoï тopгiвeльнoï opгaнiзaцiï, вpe-штi peшт, дo Gвpoпeйcькoгo шюзу. Цi пpoцecи мають йти пapaлeльнo, ш-тeгpyючи зaгaльнi зycилля нaшoï наци.
Болонська Декларащя шдтвердила, що можливють влаштування на роботу - це основне питання вищих закладiв у всiй Сврош; ця стратегiчна мета не мае альтернативи. Воно, працевлаштування, - шдикатор ycnixiB усього Болонського процесу в цшому. Воно настiльки важливе, що в дис-кусiях про доцшьний термiн навчання на будь-якому рiвнi учасники при-йшли до висновку, що навчатися треба доти, поки не знайдеш роботи.
Таким чином, вищий освггянський поверх Свропейського простору можуть займати держави, як повшстю сприяють студентському самовияв-ленню, що, головним чином, забезпечуеться золотою трiадою - мобшьтс-тю, привабливiстю, працевлаштуванням. Це прерогатива, компетенцiя i обов'язок Держави перед молоддю Украши, системою украшсько1 освiти та перед европейською спiвдружнiстю.
Особливостi змiсту та оргашзаци радiотехнiчноï освiти передбачають основнi зусилля спрямувати в першу чергу на тдняття якост пiдготовки фахiвцiв. А яюсть - це системна категорiя.
Тому доцiльнi поняття „яюсть навчання" i „якiсть пiдготовки". Перше багатоскладове, у множину його критерпв входять квалiфiкацiя викладачiв, стан матерiальноï та лабораторноï бази, якiсть та кшьюсть науково-методичноï лiтератури, сучаснiсть навчальних програм, яюсть професiйних студентських практик та ш. Якiсть пiдготовки -це, в решт решт, спроможшсть студента, майбутнього фахiвця вiдповiдати вимогам галузi народного господарства, до виконання за-вдань якоï вiн готуеться у ВНЗ. Дефшадя цього поняття включае як необхiднiсть пiдсумувати дiевiсть навчального процесу, так i мож-ливiсть дiагностування професiйноï компоненти випускника, а значить i його готовшсть як спещал^та без тривало1' адаптацп увiйти до ви-робничо1' дiяльностi.
Таким чином, монiторинг якостi освгги може здшснюватись двома принципово ргзними шляхами: контроль навчального процесу та контроль знань випускника.
На радютехшчних (радюелектронних) факультетах монторинг MKoemi навчання методично добре вщпрацьований та виконуеться систематично та регулярно. Його характерш риси - всеохоплюючий характер, але лише тактична дiевiсть, тобто така, яка не забезпечуе надш-ного прогнозування якост навчання, а лише пов'язана з нею опосере-дковано. Мошторинг реалiзуеться перiодично та постшно. Перюдич-шсть - це лiцензування, акредитацiя та атестащя. Постшний контроль за станом навчального процесу здшснюеться в навчальному закладi "власними" силами - ректоратом, деканатом, кафедрами; вш грунту-еться на неч^юй правовiй основг та охоплюе, по-перше, стан навчаль-но-методичного забезпечення, лабораторну базу, кадровий склад та, по-друге, оргашзащю навчального процесу.
152 BicHUK Нащонального техтчного утверситету Укрални "КП1"
Сeрiя - Радютехтка. Радюапаратобудування. — 2006. - № 33.
Мoнimopuнг H^^i niдгomoвкu - ^ кoнтpoль piвня знань, вмшь, нaвичoк cтyдeнтiв, ocoбливo вiн важливий cepeд випycкникiв, в бшь-шiй мipi вiн пoвинeн дiaгнocтyвaти пpoфeciйнy гoтoвнicть cтyдeнтa чи випу^ника, в мeншiй - фyндaмeнтaльнy, тeopeтичнy пiдгoтoвкy.
Пpoкoнтpoлювaти piвeнь пiдгoтoвки тих, xтo нaвчaeтьcя, aбo ви-пycкникiв - значить oтpимaти нaйпoвнiшy iнфopмaцiю пpo caмoгo cтyдeнтa та пpo навчальний заклад в цiлoмy. Koнтpoль тих, xтo нав-чaeтьcя, бaгaтoплaнoвий - за oкpeмими дтециплшами, за кiнцeвими peзyльтaтaми навчання, за фopмoю - цe eкзaмeни (залши), кoнтpoль так званих зaлишкoвиx знань, захтет випycкнoï poбoти, пpийняття уча^л в cтyдeнтcькиx oлiмпiaдax (за cпeцiaльнicтю та за oкpeмими диcциплiнaми), ви^нання кoмплeкcнo-квaлiфiкaцiйнoгo завдання.
B зв'язку з пocтiйним poзвиткoм науки та тexнiки, нaкoпичeнням cycпiльcтвoм знань пpoцec навчання пpoтягoм ocтaннix 3G poкiв знач-нo ycклaднивcя, щo викликaнo та^ж вiдcyтнicтю зaдoвiльнoгo уза-гaльнeння нау^ю та Bищoю шкoлoю oтpимaниx здoбyткiв.
Toмy завдання пo згaдaнoмy узагальтенню пoвиннi на ceбe взяти caмe тexнiчнi yнiвepcитeти, ïx фaкyльтeти, мeтoдичнi та вчeнi paди фaкyльтeтiв, пpoвiднi виклaдaчi та нayкoвцi.
Так, на paдioтexнiчнoмy фaкyльтeтi НТУУ «КП1» ^й пpoцec мае пpoяв y виглядi cтвopeння пepeлiкy «1GG зoлoтиx питань» з кoжнoï ди-cциплiни, дaлi - гpyпи cпopiднeниx диcциплiн, нapeштi - «1GG зoлoтиx питань» для бaкaлaвpa та мaгicтpa.
Caмe вoлoдiння цими yзaгaльнeними питаннями як для дтеципль ни, так i для бaкaлaвpaтy та мaгicтpaтypи е пeвнoю гapaнтieю дocтaт-нix знань та вмшь випу^ника фaкyльтeтy paдioтexнiчнoгo та paдio-eлeктpoннoгo пpoфiлю.
Бiльш oб'eктивними е випpoбoвyвaння, якi мають змагальний ха-paктep для тих, хто нaвчaeтьcя. Cтyдeнтcькi oлiмпiaди paдioтexнiчнoгo пpoфiлю в цiлoмy завжди були надшним зacoбoм виявлeння тaлaнoви-тoï мoлoдi; y змагальних yмoвax ocoбливo яcкpaвo пpoявляeтьcя твop-чий дух, нeшaблoннicть, opигiнaльнicть миcлeння, aлe вce на жаль, пpoxoдить пoзa oфiцiйнoï "^тки" oцiнки знань та те мае юpидичнoгo знaчeння для cтyдeнтa.
Так caмo юpидичнoï oцiнки те мае нау^ва poбoтa cтyдeнтiв, за-лyчeниx дo викoнaння дepжбюджeтниx та гocпдoгoвipниx poбiт на ка-фeдpax, xoчa caмe така poбoтa надае випу^нику вiдпoвiднi навички i дocвiд твopчoï poбoти в нayкoвиx та пpoeктнo-кoнcтpyктopcькиx кoлe-ктивах.
Знaчнo ^ащ^ така poбoтa пoки щo мoжe бути oцiнeнa пpи poбoтi cтyдeнтiв-paдиcтiв на ïx мaйбyтнix poбoчиx м^цях, пoчинaючи з III -IV ^p^, за вiдпoвiдними yгoдaми, щo ïx укладае фaкyльтeт з пpoвiд-
ними фiрмами в Киевь Це дозволяе «створити» спещалюта (бакалавра, магiстра) для розв'язання певних задач, актуальних для обраного шд-приемства. На жаль, така робота з шдприемствами знаходиться ще на початковому еташ, хоча, на нашу думку, саме вона зможе у подаль-шому значно шдвищити яюсть навчання.
Яюсть шдготовки спещалютсв радюелектронного профiлю врешть решт е головним завданням ушверситетсько! освiти, бо бути в сучасному свт неконкурентноспроможним фахiвцем у галузi, де кожш 4... 5 рокiв подвоюеться обсяг шформацй, проблематично без екстраординарних захо-дiв.
Ми починаемо болонський процес. На цьому шляху треба, щоб нас не сшткала загрозлива небезпека. Вона в тому аби нашi перетворення не ви-явилися лише поверхневими, косметичними. Вони повинш бути такими, щоб досягти основно! мети - надати молодi можливють професiйного пра-цевлаштування на основах вiльного вибору закладу освгга та И високо! якость
Зиньковский Ю.Ф., Рыбин А.И. Императивность "болонских" преобразований в техническом образовании.
Обсуждаются проблемы высшей школы в Украине, связанные с Европейскими образовательными интеграционными процессами. Анализируется качество подготовки специалистов радиоэлектронного профиля, как залог конкурентоспособности в отрасли и возможности професио-нального трудоустройства в Европейском пространстве.
Zinkovskiy Y.F., Rybin A.I. Imperiority of the "bolonya" transformations in the technical education. Problems of the high education in Ukraine? wich connected with Europe education process are discussed. Quality of training the radioelectronics specialist, wich are a guaranty of conquerable them in this field and of the ability for getting the professional job in Europe.
Надтшла доредакци 20 вересня 2006року
154 BicHUK Нащонального техтчного утверситету Укрални "КП1
Сeрiя - Радютехтка. Радюапаратобудування. - 2006. - № 33.
