CC BY
50
6. ОСВ1ТЯНСБК1 ПРОБЛЕМ!! ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК 330.12 Доц. 1.П. Кнаш, канд. екон. наук -
1вано-Франтвський НТУ нафти i газу
ЯКЗСТЪ ОСВ1ТИ ЯК РЕЗУЛЬТАТ, ПРОЦЕС ТА ОСВ1ТНЯ СИСТЕМА
Дослщжено поняття мякiсть освiтим, оцшено значення цього поняття для вищо" освiти Украши в умовах европейсько'1 штеграцп, визначено чинники, якi впливають на якiсть осв1тньо'1 послуги. Встановлено, що на рiвнi навчального закладу потрiбно забезпечити якiсне надання освггшх послуг; дieво впроваджувати мiжнароднi стандарта якост освiти; сприяти оргашзацп навчального процесу, адекватного сучасним тенденщям розвитку нацюнально'1 та свГтово" економ1ки; сприяти контролю за якю-тю пiдготовки кадрiв на усiх рiвнях навчання; прикласти максимум зусиль до участ навчальних закладiв у рiчних рейтингах вузiв свiту.
Постановка проблеми. В умовах розвитку суспшьства яюсть освГти стае головним аргументом людського розвитку, який задовольняе, по-перше, прагнення людини до самовдосконалення 1 саморозвитку Г, по-друге, потреби суспшьства в освГчених 1 висококультурних громадянах. В умовах европейсь-ко" iнтеграцii Украша зобов'язана дотримуватись загальних стандартГв якост освГти та постiйно iх тдвищувати.
Аналiз останнiх публiкацiй та дослвджень Питанню якостi освiти придiляють багато уваги як зарубiжнi, так i вiтчизнянi дослiдники, серед яких В. Андрущенко, Л. Беззубко, В. Дзоз, О. Жабенко, М. Згуровський, В. Кремень, В. Куценко, М. Кушшр, I. Селезньова, В. ЩГпанов та шшь Проте ще й дос немае единого трактування поняття яюсна освiта. Так, I. Селезньова стверджуе, що яюсть вищо!" освгги в широкому розумiннi - це збалансоване спiввiдношення вищо" освiти (як результату, процесу, основи ново" системи) з рiзноманiтними потребами, цшями, вимогами, нормами (стандартами); системна сукупшсть iерархiчно органiзованих соцiально значущих iстотних властивостей (характеристик, параметрiв) вищо" освгти (як результату, як процесу, як освГтньо" системи) [7].
На погляд С. ПлакЫя, якiсть освгги, зокрема вищо", - це наявшсть у нш найважливiших характеристик (властивостей, ознак, параметрiв), що вщ-повщають вимогам безпосереднiх споживачiв освгтшх послуг (студенев, ви-пускниюв, роботодавцiв), а також вимогам суспшьства до фахiвцiв не лише в цей момент, але Г в найближчiй перспективi [10].
У термшолопчному словнику яюсть освГти трактують як збалансова-ну вщповщшсть освгти (як результату, процесу, освггаьо" системи) установ-леним потребам, цшям, вимогам, нормам (стандартам). Яюсть освГти розкри-ваеться в таких поняттях: яюсть навчального процесу, педагопчно" дГяльнос-тГ, науково-педагопчних кадрГв, матерГально-техшчно" бази, шформацшно-освгтнього середовища, студенлв, учшв, абпурГенлв, наукових дослщжень тощо [9].
Якщо розглядати яюсть освiти в аспектi вщповщност освiти встанов-леним потребам, цшям, результатам, то в аспектi задоволення очжувань учас-никiв освiтнього процесу яюсть освгга - це стушнь задоволення очiкувань рiз-них учасниюв освiтнього процесу вiд надаваних освгтшми закладами освiтнiх послуг, це стушнь досягнення поставлених в освт цшей i завдань [11].
Уся система осв^и - це динамiчний процес, в якому кожен суб'ект покликаний здiйснювати активнi ди. Тобто яюсть знань - це штегрований по-казник, що виражае сукупний прояв багатьох факторiв. 1ншими словами, одним показником не можна виразити поняття яюсна освгга. Скажiмо, С. 1льенкова стверджуе, що якiсть освгга - це затребуванiсть отриманих знань у конкретних умовах !х застосування для досягнення поставлено! конкретно! мети та шдвищення якост життя. А отже, якiсть знань визначаеться !х фундаментальнiстю, глибиною та затребувашстю в роботi пiсля закiнчення навчання [3].
На думку М. Згуровського, на початку XXI ст. яюсть вищо! освгги в Укра!ш знижуеться, "в масовому вимiрi освгта стала менш якiсною, а пере-важна бшьшють випускникiв вищих навчальних закладiв (особливо нових) неконкурентоспроможна на европейському ринку пращ" [2].
Формування цшей. Дослщження поняття "яюсть освгга" та чинниюв, яю !! визначають.
Основнi результати дослiджень. Якiсть - одна з найважливших фь лософських категорш. Якiсть освiти залежить, значною мiрою вiд активностi того, хто навчаеться на заняттях, вщ бажання кожного студента саморозвива-тись i самовдосконалюватись, вiд здатностi та готовностi використовувати набутi знання тощо. У 2000 р. в Сврош було створено Свропейську мережу iз забезпечення якост вищо! освiти (ЕNQА), метою яко! е розроблення стандарта якостi освiти та контроль за !х дотриманням.
19 травня 2005 р. Укра!на приедналась до Болонського процесу, який визначае яюсть освгга як основу створення европейського простору. Участь у цьому процес - це зближення вищо! освгга з европейською моделлю, вхо-дження укра!нських ВНЗ в европейський прос^р вищо! освгга.
У 2007 р. спещальною групою кра!н-учасниць Болонського процесу було проведено аналiз якостi освiти Укра!ни, яка отримала оцiнку 3,5 за п'ятибальною шкалою за загально! оцшки кра!н-учасниць за цим показником - 4,1. У 2008 р., за даними Лондонсько! швентаризаци стану виконання вимог Болонського процесу кра!нами-учасницями, Укра!на з оцiнкою 3,83 за п'ятибальною шкалою перебувала на 35 мющ серед 48 кра!н [11].
4 березня 2008 р. в Брюсселi (Бельпя) було створено Свропейський реестр забезпечення якостi (ЕQАR). Цього ж року Укра!на стала його пов-ноправним урядовим членом, що е важливим кроком в напрямi забезпечення европейського рiвня якостi вищо! освгга [11]. Ц стандарти грунтуються на засадах внутрiшнього i зовшшнього забезпечення якостi вищо! освiти у европейському просторi вищо! освгга, а саме [7]:
• вишд навчальт заклади несуть основну ввдповвдальтсть за яшсть наданих
ними осв1тшх послуг 1 за те, як ця яшсть забезпечуеться;
irnepeOT cycпiльcтвa щoдo якocтi i cтaндapтiв виш0' ocвiти мaють 6ути зaхи-m,em;
пoтpiбнo poзвивaти i вдocкoнaлювaти якють нaвчaльних пpoгpaм в iнтepecaх cтyдeнтiв тa iнших бeнeфiцiapiв вишoï ocвiти в eвpoпeйcькoмy пpocтopi ви-щoï ocвiти;
мaють icнyвaти eфeктивнi тa нaдiйнi opгaнiзaцiйнi cтpyктypи, в мeжaх яких щ aкaдeмiчнi пpoгpaми здiйcнюютьcя тa пiдтpимyютьcя; взжливими e пpoзopicть i викopиcтaння зoвнiшньoï фaхoвoï дoпoмoги в ^o-цecaх зaбeзпeчeння якocтi;
cтвopeння кyльтypи якocтi y вищих нaвчaльних зaклaдaх мae oтpимaти вшля-КУ пiдтpимкy;
нeoбхiднo вжити зaхoдiв, зa яких вишi нaвчaльнi зaклaди змoжyть дe-мoнcтpyвaти cвoю в^^ит^ть i пiдзвiтнicть, вiдпoвiдaльнicть зa дepжaвнi i пpивaтнi iнвecтицiï;
зaбeзпeчeння якocтi, якa гapaнтye вiдкpитicть i падзвишеть, пoвнicтю cyмicнe iз пpoцecaми зaбeзпeчeння якocтi зaдля пiдвишeння eфeктивнocтi PO6OTO зaк-лaдy;
зaклaди ocвiти мaють дeмoнcтpyвaти cвoю якicть як m нaцioнaльнoмy, тaк i нa мiжнapoднoмy piвнях;
пpoцecи, яю зacтocoвyютьcя, ж пoвиннi oбмeжyвaти piзнoмaнiття тa cтpимy-вaти нoвoввeдeння.
Ниш в Укpaïнi функцюнуе 3SG вищих нaвчaльних зaклaдiв III-IV piв-шв aкpeдитaцiï (p^.). Цeй пoкaзник пpaктичнo нeзмiнний з 2GG6 нaвчaльнoгo poкy. Пpoтe впpoдoвж дocлiджyвaнoгo пepioдy cпocтepiгaeмo змeншeння юль^ет! ВНЗ I-II piвнiв aкpeдитaцiï. Ta^ якшo 2GGG/2GG1 н.p. фyнкцioнyвaлo 664 тaких зaклaдiв, тo ниш функцюнуе SS1 [5]. 700-
600 500 400 300 200 100 О
606 —— 570 553 551
528
315 345 350 351 353 350
— -II р.а —и— I II-IV р.а
2000/01 2005/06 2006/07 2007/08 2008/09 2009/10 Рис. 1. Динамка мeрeжi ВНЗ I-IVр. а. за рiвнями акредитаци
Мaтepiaли дocлiджeнь вгазують npo тe, шo cпocтepiгaeтьcя тeндeнцiя дo змeншeння мepeжi виших нaвчaльних зaклaдiв як дepжaвнoï, тaк i ^ma^ нoï фopми влacнocтi. Як вид^, в Укpaïнi дo 2GG7/G8 н/p. cпocтepeжeнo диш-мiчнe зpocтaння юль^ст! cтyдeнтiв нa 1G тиc. нaceлeння. А з 2GG8/G9 н.p. -змeншeння цьoгo пoкaзникa для ВНЗ уЫх фopм влacнocтi (pиc. 2).
Як cвiдчaть мaтepiaли дocлiджeнь, ^зищя Укpaïни зa piвнeм вишoï ocвiти y 2GG9 p. пoгipшилacь. Ta^ якшo в 2GG8 p. Укpaïнa пociдaлa 43 мicцe, тo вжe в 2GG9 p. - 49 мю^ cepeд 133 кpaï [12].
600 500 400 300
200--
100--
oJ-
1995/96 2000/01 2002/03 2003/04 2004/05 2005/06 2006/07 2007/08 2008/09 2009/10
Рис. 2. Динамжа 4uc^bHocmî cmydeHmie ВНЗI-IVр.а. за рiвнями акредитаци у розрахунку на 10 тис. населення, oci6
Яюсну освггу забезпечуе впровадження у навчальний процес шформацшних технологш Сьогодш практично не можна уявити навчальний процес без застосування шформацшних технологш, ïx використання передбачено в загальноосвптах стандартах i програмах, що регламентують пiдготовку спе-щалют1в у вищих навчальних закладах. 1нформацшш теxнологiï вiдiграють зростаючу роль у розвитку суспшьства загалом, пiдвищеннi кадрового потен-цiалу економiки. Використання шформацшних технологш пов'язано з доступом до 1нтернету, мобiльниx засобiв зв'язку тощо. Пiдвишуючи якiсть освiти, комп'ютерш теxнологiï дають змогу випускникам усшшшше та швидше адаптуватись до навколишнього середовища i до тих змш, якi вiдбуваються в соцiальнiй сферь
Сьогоднi вкрай важливим е впровадження у навчальний процес актив-них методiв навчання. Уже всiм зрозумшо, що iнвестицiï в освiту - один з найефектившших шляxiв iнвестицiйноï дiяльностi. Як вiдомо, вузи надають можливють вчитись на платнiй основь Цим збiльшуеться можливiсть як ви-бору мiсця, так i форми навчання. Цим самим людина може брати активну участь у формуванш свого професшного майбутнього, в яке вона вкладае грошь Цьому мають сприяти рiзнi пiдxоди до реформування вищих навчальних закладiв.
Важливим шдикатором якостi освiти е ïï участь у рейтингах кращих ву-зiв свiту. Не секрет, що лщерсью позици в рейтингах належать вузи США та Великобритани. З року в рж ïx наздоганяють азiйськi вузи, котрi завойовують дедалi бiльше позицiй в цьому рейтингу. Украшських вузiв у цьому рейтингу не виявилося. З краш СНД в рейтинг потрапили тiльки два росшських ушвер-ситети - Московський державний ушверситет Ломоносова (МГУ), який зайняв 155 мюце i Санкт-Петербурзький державний унiверситет (СПбУ) - 168-ме [4]. Одним iз критерив оцiнки вузу е кшьюсть мiжнародниx публiкацiй ук-рашських викладачiв та студентiв, частота цитування наукових робгг вченими iншиx вузiв. Саме на цей критерш у вузах слщ нинi акцентувати увагу.
Висновок. Враховуючи потреби впровадження европейських стандарта якостi освiтнix послуг до европейського освггянського простору варто: на
pÏBHÏ навчального закладу забезпечити яюсне надання ocbïthïx послуг; д1ево впроваджувати мiжнароднi стандарти якост освiти; сприяти органiзацiï навчального процесу, адекватного сучасним тенденщям розвитку нацiональноï та свiтовоï економжи; сприяти контролю за якiстю шдготовки кадрiв на усiх рiвнях навчання; прикласти максимум зусиль до участ навчальних закладiв у рiчних рейтингах вузiв свiту.
Л1тература
1. Вища осв1та Украïни-Gвропейський вим1р: стан, проблеми, перспективи : матер. пщ-сумково1 колеги Мшютерства осв1ти i науки Украши, (Кшв,21 бер.2008 р.) // Осв1та Украïни. - 2008. - № 21-22. - 19 березня.
2. Згуровський М.З. Болонський процес-структурна реформа вищо1 освiти на евро-пейському просторi / М.З. Згуровський. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ntu-kpi/kiev.ua.
3. Ильенкова С.Д. Показатели качества образования / С.Д. Ильенкова. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ubo.ru.
4. Кушшр М. Рейтинг "Топ - 200 вузiв свггу" та чому украшсью вузи не потрапили в рейтинг? / М. Кушнiр. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zaparu.net.
5. Основш показники дiяльностi вищих навчальних закладiв Украши на початок 2009/10 н.р.: стат. бюлетень- К. : Держком. статистики Украши, 2010. - 213 с.
6. Селезнева Н.А. Оценка качества профессионального образования / Н. А. Селезнева. -М. : Изд-во "Профи-К", 2001. - С. 81.
7. Стандарти i рекомендаци щодо забезпечення якосп в европейському просторi вищо1 освiти. - К. : Вид-во "Ленвк", 2006. - 35 с.
8. Терминологический словарь в области управления качеством высшего и среднего профессионального образования. - СПб. : Изд-во СПбГЭТУ "Лети", 2005. - С. 6.
9. Плаксий С.И. Парадоксы высшего образования / С.И. Плаксий. - М. : Изд-во "Профи-К", 2005. - С. 146.
10. Шитов С.Е. Школа: мониторинг качества образования / С.Е. Шитов. - М. : Изд-во "Профи-К", 2000. - С. 15.
11. Report to the London conference of ministers on a European Register of Quality Assurance Agencies. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.enga.eu.
12. World Economic Forum. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.wefo-rum.org.
Кинаш И.П. Качество образования как результат, процесс и образовательная система
Исследованы понятия "качество образования ", оценено значение данного понятия для высшего образования Украины в условиях европейской интеграции, определены факторы, влияющие на качество образовательной услуги. Установлено, что на уровне учебного заведения нужно обеспечить качественное предоставление образовательной услуги; действенно внедрять международные стандарты качества образования; способствовать организации учебного процесса, адекватного современной тенденции развития национальной и мировой экономики; способствовать контролю за качеством подготовки кадров на всех уровнях учебы; приложить максимум усилий к участию учебных заведений в годовых рейтингах вузов мира.
Kinash I.P. Quality of education as a result, process and educational
system
The concept of "quality education ", estimated value of this concept for higher education in Ukraine in European integration, identified factors that affect the quality of educational services. It is set that at the level of educational establishment it is needed to provide the high-quality grant of educational services; effectively to inculcate the international standards of quality of education; instrumental in organization of educational process, adequate modern tendencies development of national and world economy; instrumental in
control after quality of training of personnels on all levels of studies; to attach MaKCHMyM efforts to participating of educational establishments in the annual ratings of institutes of higher of the world. _
УДК331.101.3 (477) Доц. Н.М. Заярна, канд. екон. наук;
студ. I. О. Шевчук - Львiвська КА
ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д МОТИВАЦП ПРАЦ1 ТА ДОЦШЬШСТЬ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ В УКРА1Н1
Розглянуто основш форми мотивацп пращ за кордоном, "х ефектившсть та не-обхiднiсть. Визначено основш вади мотивацп трудово" дiяльностi в Укршш та запро-поновано найоптимальнiшi види мотивацп для ix впровадження на теренах нашо" краши.
Ключов1 слова: мотивацiя, зарубiжний досвщ, складники мотивацп, пращвни-ки штедектуально" i фiзичноi працi, засоби i цiлi мотивацп.
Постановка проблеми i 11 зв'язок i3 найважливiшими науковими та практичними завданнями. Мотиващя трудово"' д1яльност1 е одним is важливих чинникiв економiчного зростання суспiльства у ринкових вщноси-нах. Це рушшний меxанiзм для отримання швидко"', яюсно'' та творчо" вiддачi вiд робочо" сили в умовах глобально" конкуренцп, коли домiнантним постае питання ефективного та ращонального використання всix видiв ресурсiв, i особливо, людського потенщалу. Донедавна проблемам мотивацii не придь ляли належноi уваги, тепер - це е необхщшстю для менеджерiв як на рiвнi пiдприемства, так i на рiвнi держави.
Провщний укра'нський вчений А.М. Колот неодноразово дослщжував питання мотивацii працi. На його погляд, мотиващя - це сукупшсть зовшш-нix та внутршшх, усвiдомлюваниx людиною рушiйниx сил, яю спонукають ii до дiяльностi, визначаючи поведiнку, форми дiяльностi, надають цш дiяль-ностi спрямованостi, орiентованоi на досягнення особистих цшей та цшей ор-ганiзацii [5, с.12].
Також значний внесок у розвиток мотивацп зробили i iншi вiдомi вче-нi, такi як: Ф. Уайтл^ Д. Дипроуз, Ш. Ричин, П. Мартш та iн. Усi вони ре-тельно вивчали дану проблему, розробляли певнi засоби та напрями мотивацп, вносили пропозицп i роз'яснювали суть та важливiсть мотивування тру-дово" дiяльностi.
Метою дослвдження е виявлення основних видiв мотивацп пращ за кордоном, та визначення доцшьност "х запровадження на територп нашо" кра'ни.
Виклад основного матерiалу дослiджень. Для кращого розумiння мотивацп пращ ii дослщження варто розпочати з виокремлення основних частин загального мотивування. У цьому нам допоможе зарубiжний досвщ. Отже, виокремлюють таю складники мотивацп:
1. Економiчний складник, зосереджений на формувант середнього класу в
суспiльствi. Люди працюють здебшьшого для задоволення сво'х еконо-
мiчниx потреб. Саме тому в економiчному складниковi використовують
матерiальнi стимули, представлен премiями, доплатами тощо.
