CC BY
13
Петро КРАВЧЕНКО
«Ф1ЛОСОФСЬК1 ОБРИ» СУЧАСНОТ УКРАТНСЬКОТ ОСВ1ТИ (огляд статей ¡з проблематики фглософГГ освiти в жyрналi «Фшософськг обрГГ»1)
Наведено огляд статей ¡з проблем фыософи освти, опублкованих у науко-во-теоретичному журнал1 1нституту фыософи ¡мет Г.С.Сковороди НАН Украти та Полтавсъкого нащонального педагог1чного утверситету ¡мет В.Г.Ко-роленка «Фшософсъш обри» з 2003 по 2009 роки.
Незаперечним е той факт, що на початку XXI стол1ття фшософм осв1ти переживае своерiдне вщродження, зумовлене, по-перше, глобаль-но-1нтегративними процесами в ус1х сферах життя, а по-друге, — здобут-ками комп'ютерно-мережево! революции Як стверджуе Л. Рижак, завдяки технологiчним новацiям утверджуеться глобальне iнформацiйне сусшль-ство, основним ресурсом якого е знання. Проте «суспшьство знань» може бути усп1шним лише за умови ефективно! та як1сно! осв1ти громадян. Саме тому осв1та набула пр1оритетного статусу в суспшьному поступ1, а XXI стор1ччя було проголошене ЮНЕСКО в1ком осв1ти [8, 19].
Пщтвердженням цьому е значна ыльюсть монограф1й та статей, присвячених проблемам фшософп осв1ти та захисти докторських 1 канди-датських дисертацш з1 спец1альност1 09.00.10 — ф1лософ1я осв1ти. На да-ному етап1 переважна бшьш1сть фундаментальних досл1джень у галуз1 фшософп осв1ти акцентуеться на особливостях Болонсько! системи та проблем! 11 запровадження в Укра!н1: Дмитриченко М.Ф. Вища осв1та 1
1 Див. 3-ю стор. обкладинки.
«Фшософсьы обри» — науково-теоретичний журнал 1нституту фшософп 1мен1 Г.С.Сковороди НАН Укра!ни та Полтавського нац1онального педагог1чного ун1верситету 1мен1 В.Г.Короленка, входить до перелжу наукових видань Укра!ни, в яких можуть публ1куватися результати дисертацшних роб1т на здобуття наукових ступешв доктора 1 кандидата наук у га-луз1 «Ф1лософськ1 науки». Видаеться з липня 1999 р. у Полтавському нащональному педа-гог1чному уншерситеп шеш В.Г.Короленка. Головн1 редактори: доктор фшософських наук, професор А.М.Колодний та доктор фшософських наук, професор П.А.Кравченко.
Бoлoнcький пpoцec: нявч. пociб. для cтyд. вищиx зaкл. ocвiти I Дмитри-чeнкo M^., Xopoшyн Б.I., Язвiнcькa O.M., Дaнчyк B.Д. I Haцioнaльний тpaнcпopтний ун-т. — K.: Знaння Укpaïни, 2006. — 439 c.; Бoлoнcький пpoцec: тeндeнцiï, пpoблeми, пepcпeктиви I Acoцiaцiя peктopiв ждя-гoгiчниx yн-тiв; Haцioнaльний пeдaгoгiчний ун-т 1м. M.П.Дpaгoмaнoвa; Iнcтитyт вищoï ocвiти HAQH Укpaïни I B.П.Aндpyщeнкo (peд.), B.П.Бex (уклад.), Ю.Л.Maлiнoвcький (уклад.). — K.: HПУ 1м. M.П.Дpaгoмaнoвa, 2004. — 221 c.; Бoлoнcький пpoцec = Бoлoнcкий пpoцec = Bologna Process: Дoкyмeнти I Gвpoпeйcький ун-т I З.I.Tимoшeнкo (уклад.). — K.: Bидaвництвo Gвpoпeйcькoгo ун-ту, 2004. — 169 c.; ^вяж^н^к™ Л.Л. Бoлoнcький пpoцec: цикли, cтyпeнi, кpeдити I Toвaжнянcький Л.Л., Co-тл G.I., Kлимeнкo Б.B. — Xap^: Haцioнaльний тexнiчний yнiвepcитeт «^яр^^кий пoлiтexнiчний шститут», 2004. — 143 c.; Kлeпкo C Ф. Ф1го-coфiя ocвiти в eвpoпeйcькoмy кoнтeкcтi I C.Ф.Kлeпкo. — Пoлтaвa: ПOIППO, 2006. — 328 c. тя Kлeпкo C.Ф. Koнcпeкти з фiлocoфiï ocвiти I C.Ф.Kлeпкo; M-вo ocвiти i няуки Укршни, HAQH Укpaïни, Шлтяв. oбл. iн-т пicлядиплoм. пeд. ocвiти iм. M.B.Ocтpoгpaдcькoгo. — Пoлтaвa: ПOIППO, 2007. — 419 c. A зя^^ян^ y 2005 poцi журнялу «Ф^^фм ocвiти» e cвiдчeнням вaжливocтi peгyляpнoгo виcвiтлeння пpoблeм ф1го-coфiï ocвiти.
Дяня нayкoвa poзвiдкa ^я^вить coбoю oгляд cтaтeй iз пpoблeм фiлocoфiï ocвiти, oпyблiкoвaниx y нayкoвo-тeopeтичнoмy жypнaлi tacra-туту фiлocoфiï iмeнi Г.C.Cкoвopoди HAH Укpaïни тя Пoлтaвcькoгo нaцioнaльнoгo пeдaгoгiчнoгo yнiвepcитeтy iмeнi B.Г.Kopoлeнкa «Ф1го-coфcькi o6pií» зя 6 po^: з 2003 пo 2009 poxH.
Haйбiльш фyндaмeнтaльними, ня няш пoгляд, e cтaттi, пpиcвячeнi визнaчeнню cвiтoглядниx зacaд фiлocoфiï ocвiти.
Ta^ y cтaттi к. фiлoc. н., дoцeнтa, пpopeктopa з ^yErnoi po6o™ Пoлтaвcькoгo oблacнoгo iнcтитyтy пicлядиплoмнoï ^дятелч^! ocвiти Cepгiя Фeдopoвичa Kлeпкa «Цт^еи буття i цiннocтi ocвiти» [6] дocлiд-ник oпиpaeтьcя ня вчeння видaтнoгo aмepикaнcькoгo пcиxoлoгa, зacнoв-никя гyмaнicтичнoï пcиxoлoгiï Aбpaxaмa Xapoльдa Macroy (Aбpaмa Mac-лoвa), знaмeнитoгo зявдяки cвoïй дiaгpaмi iepapxiï людcькиx пoтpeб.
Цiннocтями буття (буттевими цiннocтями), згадто A. Macлoy, визня-ютьcя «oпиcи cвiтy, щo cпpиймaeтьcя в пiкoвиx пepeживaнняx», тoбтo ycьoгo лишe «erare^a», a нe cтaн, пpoцec, яккть, пepeкoнaння, дocвiд тoщo (icтинa, дoбpo, кpaca, цiлicнicть, eднicть пpoтилeжнocтeй, життевють, yнiкaльнicть, дocкoнaлicть, нeoбxiднicть, зaвepшeнicть, cпpaвeдливicть, та-pядoк, пpocтoтa, бaгaтcтвo, нeвимyшeнicть, гря, caмoдocтaтнicть).
Ocвiтa як cиcтeмa визнaчaeтьcя тякими грудями цiннocтeй: внут-piшнi цiннocтi фyнкцioнyвaння ocвiти (гoлoвнa цiннicть — iндивiдyaль-нicть учшв aбo зяпити cycпiльcтвa; пpoфecopcькo-виклaдaцькi щн™^, цiннocтi, пoклaдeнi в ocнoвy нaвчaльнoï дiяльнocтi yчнiв i мexaнiзмiв oцiнювaння); зoвнiшнi цiннocтi, щo нaв'язyютьcя ocвiтi cycпiльcтвoм,
дepжaвoю, зoкpeмa т1, щo визнaчaютьcя eкoнoмiчними цiннocтями ocвiти, тобто ïï здaтнicтю зaбeзпeчyвaти фyнкцioнyвaння coцiaльнo-пpoфeciйнoï cтpyктypи cycпiльcтвa; iнcтpyмeнтaльнi цiннocтi ocвiти (ïï здoбyття aбo пpoxoджeння), щo визнaчaютьcя мipoю нядбяння ocoбиcтicтю coцiaльнo-гo, iнтeлeктyaльнoгo, cимвoлiчнoгo кяп1тялу, зoкpeмa мaтepiaльнa цш-нicть ocвiти (зaлeжнicть oплaти прящ в1д р1вня тя якocтi ocвiти); co^ara-ня цшнють (ocвiтa як чинник co^anL^ï мoбiльнocтi, ви61р вид1в i cфep пpoфeciйнoï дiяльнocтi); cтaтycнo-пpecтижнa цiннicть (ocвiтa як oto^ тя iнcтpyмeнт пiдвищeння coцiaльнoгo cтaтycy); фaбpикoвaнi цiннocтi в ocвiтi: вшьня i вiдпoвiдaльнa ocoбиcтicть; фopмyвaння cвiтoглядниx устя-нoвoк, пoглядiв, цiннocтeй зaгaльнoлюдcькoгo xapaктepy, зaбeзпeчeння yмoв для втьтого caмoвизнaчeння mxKoï людини y cвiтoгляднoмy ^o-cтopi для прийняття нeю влacниx цiннocтeй y фopмi життeвиx цiлeй, пpoвiдниx мoтивiв тя iнтepeciв, пpaгнeнь, пoтpeб, принцип1в тoщo.
У cтaттi aвтop poбить виcнoвoк, щo для тoгo, щoб зняти цiннicнi ня-пpyжeння y cyчacнiй ocвiтi нeoбx1днo виявити нeгaтивнi чинники i ^o-тир1ччя, як1 тачяли виявлятиcя в глoбaльнoмy мacштaбi з^^вто дo пpoцeciв пocткoмyнicтичнoï тpaнcфopмaцiï, ^o щo cвiдчить oгляд кoнцeпцiй виpiшeння пpoблeм цiннicнoï пepeopieнтaцiï c^ac^ï ocвiти — cцieнтиcтcь-rmx (кoгнiтивнi u^modi в paмкax «cиcтeмнoï динямши»), пoлiтичнo «жсм-пpoмicниx» (iнтeгpaцiя cвiтcькoï i peлiгiйнoï пярядигм ocвiти), кyльтypo-лoгiчниx як вимoг «iншoï культури i нoвoï aкcioлoгiï ocвiти». Цiннocтi, crapi i нoвi, e «цeмeнтoм cycпiльcтвa» i зaбeзпeчyють виживяння йoгo чгешв. Toмy ïx i пoтpiбнo ви^риата™ як peгyлятивний чинник пpoцecy тpaнcфop-мяцй в ocвiтi, пpиблизнo тяк, як цe пpoпoнyeтьcя cтocoвнo вcьoгo coцiyмy.
Ocoбливocтями cyчacнoï ocвiти, ня думку к. фiлoc. н., дoцeнтa кя-фeдpи фiлocoфiï Чepкacькoгo дepжaвнoгo тexнiчнoгo yнiвepcитeтy Aнжe-ли ^яшвни Бoйкo, e iннoвaцiйний xapaктep тя ocoбиcтicнo opieнтoвaнe нявчяння. У cвoïй cтaттi «Iннoвaцiйний xapaктep cyчacнoï ocвiти» [1] вoнa cтвepджye, щo iннoвaцiйний xapaктep cyчacнoï ocвiти зyмoвлeний нacaм-пepeд тим, щo y товж yмoвax гocпoдapювaння iннoвaцiï пepeтвopилиcь ня ключoвий фaктop зpocтaння кoнкypeнтнoздaтнocтi, зaбeзпeчeння eкo-нoмiчнoгo зpocтaння, зpocтaння дoбpoбyтy нaceлeння, a тaкoж зaбeзпe-чeння oбopoннoï, eкoнoмiчнoï, тexнoлoгiчнoï тя eкoлoгiчнoï нeбeзпeки кpaïни. Пpoтe iннoвaцiйнa ocвiтa cтocyeтьcя нe лишe poзpoбки i впpoвaд-жeння нoвoввeдeнь — нoвoгo змicтy, нoвиx пeдaгoгiчниx тexнoлoгiй, a й ^o^cy вceбiчнoгo peфopмyвaння ocвiти, як1cниx зм1н y cпocoбi д1яль-нocтi ocoби, cтилi ïï життя.
Ha думку дocлiдницi, iннoвaцiйний xapa^ep cyчacнoï ocвiти вимaгae cтвopeння и^вя^йн^ ocвiтнix cтpyктyp, yтвopeння aктивнoгo ocвiтньo-гo cepeдoвищa, якe вeдe дo гнyчкoгo упрявл1ння тя п1дтримки вщкритош cтилю взaeмoзв'язкy. Kiнцeвoю мeтoю iннoвaцiйнoï ocвiти e вивeдeння нaвчaльниx зaклaдiв ня peжим caмoyпpaвлiння, caмoopгaнiзaцiï тя caмo-вдocкoнaлeння.
У cтaттi «Лiбepaлiзм як cвiтoгляднa зacaдa фiлocoфcькoгo aнaлiзy ocoбиcтicнo opieнтoвaнoгo нявчяння» [2] Aнжeлa Iвaнiвнa oбfpyнтoвye нeoбxiднicть впpoвaджeння в Укpaïнi тя^ ocвiтньoï мoдeлi, в якш poль iнcтитyтy ocвiти 6уля б нe тiльки чiткo визнaчeнa, ane й кoнcтpyктивнo peaлiзoвaнa. У зв'язку з цим ocoбиcтicнo opieнтoвaнe нaвчaння, нa œpe-кoнaння aвтopки, вapтo poзглядaти кpiзь пpизмy cвiтoглядy тa iдeoлoгiï лiбepaлiзмy, ocxi^™ тшьки ця iдeoлoгiя й iдeйнo-пoлiтичнa тeчiя cyчac-нoгo життя нe oбмeжye cвoбoдy пoвeдiнки людини y cycпiльcтвi тa йoгo пiдcиcтeмax, cepeд шшж — i в ocвiтнiй.
Лiбepaлiзм в ocвiтi, cтвepджye A.I.Бoйкo, — цe ж тiльки змicтoвнi yтвopeння, щй, цiннocтi тa iдeaли, aлe й жвний cпociб пiдxoдy дo явищ, вiдкpитe i нeyпepeджeнe cтaвлeння дo нж. У цш cвoïй iпocтaci лiбepaлiзм зaвжди e нapiжним кaмeнeм бyдь-якoгo cyчacнoгo coцiaльнoгo пopядкy — пщцяючи йoгo нeyпepeджeнiй кpитицi, cтaвлячи пщ cyмнiв дoкopiннi зя-caди cyrai^^ra 6уття, лiбepaлiзм дoпoмaгae вкopeнити гайкий i життeздaтний coцiaльний пopядoк, пoзбaвитиcь мepтвиx мiфiв (цe нe oз-нaчae, звicнo, пoзбyтиcь ïx взaгaлi), дoмoгтиcя вiднocнo нeyтиcнeниx — та пoтoчний мoмeнт — фopм icнyвaння.
Aнaлiзyючи ocoбливocтi poзвиткy cepeдньoï ocвiти в Укpaïнi, к. ф-м. н. Bлaдиcлaв Aнaтoлiйoвич Cмиpнoв y ^arri «Iнфopмaцiйнo-eнтpoпiйнi пiдcтaви iнтeлeктyaльнoгo згання» [9] нaмaгaeтьcя визнaчити вiднoшeння знaння дo дiйcнocтi, cтвepджyючи, щo вiдбивaючи y cвiдoмocтi людини зacвiдчeний лoгiкoю peзyльтaт пpoцecy пiзнaння дiйcнocтi, знaння eвo-люцioнye в icTOpiï люд^^ культ^и i, paзoм з тим, poзгopтaeтьcя в ^o-цeci iндивiдyaльнoгo poзвиткy ocoбиcтocтi. У мaтepiaльнoмy виpoбництвi зняння caмe пo co6í нe e тею peaльнoю cилoю, кoтpa виpoбляe мя-тepiaльнi пpoдyкти, вoнo тшьки opгaнiзye дiяльнicть, виcтyпaючи yмoвoю ïï цiлecпpямoвaнocтi. Haтoмicть y дyxoвнoмy виpoбництвi знaння e вжe i пpoцecoм, i peзyльтaтoм миcлeннeвoï дiяльнocтi. To6to pyx знaння, йoгo poзвитoк зтачтою мipoю дeтepмiнyютьcя cпeцифiкoю oб'eктa, cyraicTO мaтepiaльниx peчeй, явищ, yявлeнь, танять, cyджeнь, тeopiй тoщo.
Cтpyктypa тa зaкoнoмipнocтi opгaнiзaцiï iнфopмaцiйнo-знaннeвoï cиcтeми людини, cтвepджye aвтop, вiдбивaють ocoбливocтi нaшoгo миc-лeння тa влacтивi люд^^му мoзкy aлгopитми пepepoбки iнфopмaцiï, яю cтвopeнi пpиpoдoю i зaкpiплeнi в xoдi eвoлюцiï. Oбpoбкa iнфopмaцiï у тжиш з yкaзaниx cиcтeм вiдбyвaeтьcя шляxoм викopиcтaння мexaнiзмiв, щo мaють cп^ьнe фiзичнe тpaктyвaння. Ha клiтиннoмy piвнi вoнa cynpo-вoджyeтьcя cинтeзoм cпeцiaльниx мoлeкyл. У нepвoвiй cиcтeмi — пpизвo-дить дo yгвopeння cинaптичнoгo зв'язку мiж гpyпaми взaeмoпoв'язaниx нeйpoнiв: ïx у гoлoвнoмy мoзкy близькo 1012. Тяж iнфopмaцiя, яга нe вклaдaeтьcя в icнyючy mpa^my i нe cпpияe poзpoбцi зaклaдeниx у нiй явищ i тeopiй, взaгaлi зaлишaeтьcя пoзa yвaгoю i втpaчaeтьcя.
У cтaттi к. ф^^ н., дoцeнтa, зaвiдyвaчa кaфeдpи ^oe^m^'i ocвiти Днiпpoпeтpoвcькoгo oблacнoгo iнcтитyтy пicлядиплoмнoï пeдaгoгiчнoï
ocвiти Бopиca Boлoдимиpoвичa Брятянтя «Фiлocoфcьк1 ocнoви культу-poлoгiчнoï мeтoдoлoгiï poзвиткy вiтчизнянoï ocвiти» [3] xapaктepизyютьcя пepeвaги кyльтypoлoгiчнoгo пiдxoдy, як1 талягають y тoмy, щo взaeмoдiя coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo фyндaмeнтy cycпiльcтвa тя cфepи ocвiти пoяc-нюeтьcя чepeз iнтeгpaльнy для cycпiльcтвa cфepy — cфepy культури.
Kyльтypoлoгiчний п1да1д в ocвiтi вяжливий i з oглядy ня змшу coцiaльнoï poлi тя cтaтycy ocвiтньoï дiяльнocтi. Цeй пpoцec пoв'язaний пepeдyciм з ocнoвними xapaктepиcтикaми iнфopмaцiйнoгo cycпiльcтвa, якe нe знae cтaбiльнocтi i fpyнтyeтьcя ня викopиcтaннi знянь (iнфopмaцiï) як ocнoвнoгo pecypcy фyнкцioнyвaння тя poзвиткy. Ocвiтнi нoвaцiï пяря-дигмaльнoгo xapaктepy, дeтepмiнoвaнi вкязяним пpoцecoм, aктyaлiзyють-cя, в ocнoвнoмy, y двox cфepax. Пo-пepшe, цe xapaктepиcтикa ocвiтньoï дiяльнocтi нe як oбмeжeнoï co^a^rn! cфepи, a як пocтiйнoгo eлeмeнтy життeдiяльнocтi людини тя cycпiльcтвa, щo oxoплюe в^ coцiaльнi cфepи. ^-друге, цe poзшиpeння cинepгeтичнoï мeтoдoлoгiï y визнaчeннi xapa^ тepиcтик cyчacнoï фiлocoфcькo-ocвiтньoï пярядигми, якя шиpoкo ви^ри-cтoвyeтьcя при aдaптaцiï кyльтypoлoгiчнoгo пiдxoдy при дocлiджeннi iнфopмaцiйнoгo cycпiльcтвa. Фopмyвaння кyльтypoлoгiчнoï пярядигми вiтчизнянoï ocвiти включae в ceбe к1лькя cиcтeмoyтвopюючиx мoдepнiзa-цинж пpoцeciв.
У змicтoвнoмy плян1 нaйбiльшe знaчeння мae пepeoцiнкa цiннicнo-кyльтypниx пpiopитeтiв cиcтeми ocвiти, щo e вир1шяльним кpoкoм ня шляxy дo кyльтypнo opieнтoвaнoгo ocвiтньoгo пpoцecy в штт. При цьoмy пoтpiбнo вpaxoвyвaти нe т1льки cyчacнi coцioкyльтypнi peará", a й пepcпeкти-ви poзвиткy культури тя фopм ïï взaeмoдiï 1з cycпiльcтвoм y paмкax cyчacнoï цивiлiзaцiï. G к1лькя вaжливиx y мeтoдoлoгiчнoмy плян1 кyльтypoлoгiчниx iдeй, щo, бeзcyмнiвнo, мяють бути peaлiзoвaними y няшш ocвiтнiй пряктиц1.
Toбтo, cтвepджye aвтop, кyльтypoлoгiчнa пepeopieнтaцiя ocвiтньoï д!^^™^! дeтepмiнoвaнa зягяльними пpoцecaми фopмyвaння iнфop-мaцiйнoгo (пocтiндycтpiaльнoгo) cycпiльcтвa. Kyльтypoлoгiчнa мeтoдo-лoгiя peфopмyвaння ocвiти дoзвoляe зaбeзпeчити ïi фyнкцioнyвaння тя poзвитoк як фaктopa мoдeлювaння coцiaльниx пpoцeciв гyмaнoцeнтpич-нoгo xapaктepy. Caмa ocвiтa e cyттeвим чинникoм eкзиcтeнцiaльнocтi cyчacнoï культури. ^дяльш! дocлiджeння мяють бути cпpямoвaнi ня ви-знaчeння мexaнiзмiв кyльтypнoгo нaпoвнeння ocвiтньoï дiяльнocтi.
Знячну шшу cepeд cтaтeй фiлocoфcькo-ocвiтньoï пpoблeмaтики, oпyблiкoвaниx y нayкoвo-тeopeтичнoмy журнял1 «Фiлocoфcьк1 o6píi» y 2003—2009 poкax, зяймяють cra-iTi, пpиcвячeнi icтopiï фiлocoфiï ocвiти.
Taк cтapший виклядяч кaфeдpи yкpaïнoзнaвcтвa Чepнiгiвcькoгo дepжaв-нoгo iнcтитyтy eкoнoмiки i упрявлшня Oльгa Gвгeнiвнa Фpoлoвa y crani «Пoняття ocвiти y фiлocoфcькo-пeдaгoгiчнoмy вчeннi C. Pycoвoï» [10] пiдкpecлюe, щo вoнo бaзyeтьcя ня принциш eднocтi ocoбиcтoгo i cycпiльнo-ш, тoмy ocвiтa poзглядaeтьcя як зaгaльнocycпiльний пpoцec, зя дoпoмoгoю якoгo вiдбyвaeтьcя включeння няцН в cиcтeмy cвiтoвoï культури.
Згщно з фшософсько-освггшм ученням С. Русово!, осв1та — це про-цес 1 результат засвоення учнями знань, ум1нь 1 навичок, це «рщ навчан-ня». Учена пщкреслювала, що процес навчання не зводиться лише до пе-редач1 учням знань з окремих галузей науки, техн1ки 1 культури, до фор-мування певних ум1нь 1 навичок, але й включае в себе розвиток 1нтерес1в 1 зд1бностей до шзнання, мислення, спостережливост1, розвитку уяви, пам'ят1, мислення.
На думку С. Русово!, школа мае плекати особист1сть, «здатну до ро-боти, таку людину, яка н1де, н1 за яких обставин, не загине морально й ф1зично 1 втшить у життя свою незалежну думку», а тому вчена обгрунту-вала неможлив1сть зведення осв1ти в школ1 до вивчення предмет1в лише природничого циклу.
С. Русова робить важливий висновок про те, що виховання об'еднуе так1 завдання: «1) створити особу, людину цшком незалежною, захистив-ши 11 вщ опанування пристрастями вщ безм1рних потреб, утворивши все-реден1 11 гармон1ю; 2) додати шляхетност1 громадському життю, установивши межи людьми приязн1 стосунки; 3) з'еднати добро кожного окре-мого громадянина 1з загальним добром 1 ладом ус1е1 держави».
Наприк1нц1 статт1 авторка доходить висновку, що С. Русова у ф1ло-софському аспект1, по-перше, продовжувала обгрунтовувати традиц1йний для укра1нсько1 фшософ11 напрямок визнання прюритету особисто1 життетворчост1. По-друге, враховуючи особливост1 функц1онування соц1у-му в умовах промислово-урбан1зовано1 цив1л1зац11, осв1тне вчення С. Русо-во1 базуеться не на принциш дом1нування суспшьства над особою чи ви-значальност1 шдивщуального щодо загального, а на принциш едност1 особистого 1 суспшьного. Тому вчена 1нтерпретуе осв1ту як загально-сусп1льний процес, за допомогою якого вщбуваеться включення нац11 в систему св1тово1 культури.
У статт1 к. фшос. н., доцента, професора ХА1, декана гуман1тарного факультету, зав1дувача кафедри пол1толог11 Володимира Олександровича Копилова та к. фшос. н., доцента, начальника кафедри культурологи та фшологп Харк1вського вшськового ун1верситету Валер1я Григоровича Ри-балки «Ретроспектива Острозького наукового товариства як поеднання влади 1 осв1ти» [7] характеризуеться досвщ побудови соц1альних 1нсти-тут1в 1 вщносин, формування нац1онально1 ел1ти, здатно1 керувати соц1альними процесами як в осв1т1, так 1 в систем1 управл1ння владою, збереження 1 вщродження нац1онально1 1де1, традиц1й 1 культури в Укра1н1, одне з першорядних м1сць в 1стор11 формування якого пос1дае Острозьке наукове товариство.
Саме Острозьке наукове товариство давало можлив1сть формувати нацюнальний характер, нац1ональну свщомють, толерантн1сть, неортодок-сальн1сть погляд1в укра1нсько1 молод1, що забезпечувало 1й вищ1 позиц11 в сусп1льств1, а згодом — в1дпов1дний авторитет у державних, пол1тичних 1 рел1г1йних колах. Школа (академм) готувала ел1ту, яка вщгравала 1 значну
пoлiтичнy poль: пeвнoю мipoю cтpимyвaлa пoлoнiзaтopcький вплив ня мo-лoдь кaтoлицькo-eзyïтcькиx нaвчaльниx зaклaдiв, гарията yтвepджeнню нaцioнaльнoï cвiдoмocтi cepeд ycix вepcтв yкpaïнcькoгo нapoдy.
Bиняткoвe знaчeння цьoгo тoвapиcтвa виxoдить зя xpoнoлoгiчнi рям-ки йoгo aктивнoï дiяльнocтi i пoлягae в тoмy, щo бiльшicть культур-нo-ocвiтнix тя peлiгiйниx д1яч1в тoгoчacнoï Укряши були пoв'язaнi з ним пoxoджeнням, нявчянням, yчacтю в йoгo пoлiтичниx i кyльтypниx a^wx. Iлюcтpaцieю цьoгo твepджeння служить дoля видaтниx cycпiльнo-пoлi-тичниx д1яч1в, виxoвaнцiв Ocтpoзькoï шкoли (aкaдeмiï) Cтeфaнa i Mara^ мя Cмoтpицькиx, Штря Koнaшeвичa-Caгaйдaчнoгo, брят1в Haливaйк1в — Ceвepинa i Дeм'янa, пpaвocлaвниx acкeтiв ^вя Kнягиницькoгo i Aфa-нaciя Meжигipcькoгo.
Ha ocнoвi зaзнaчeниx фяклв явтори дoxoдять виcнoвкy, щo Ocтpoг (y шиpoкoмy iнтeлeктyaльнo-дyxoвнoмy i гeoпoлiтичнoмy знaчeннi цьoгo cлoвa) явив coбoю xoч i eпiзoдичний, ane дocтaтньo у^тний зpaзoк пoeднaння ocвiти i вляди. Xoчa бiльшoю мipoю цe буля пpaктикa coюзy ocвiти i вляди, шж йoгo глибoкe тeopeтичнe oбfpyнтyвaння, aлe цe жoднoю мipoю ж знижye eвpиcтичнoгo знaчeння тaкoгo нaйбiльшoгo фeнoмeнy в icTOpiï вiтчизнянoï ф^^фи, як Ocтpoзькe нayкoвe тoвapиcтвo. У ньoмy пoвнoю мipoю виявивcя взaeмoзв'язoк нaцioнaльнoï eлiти (кoмпeтeнтниx цивiлiзoвaниx ocí6) з пoлiтичнoю, eкoнoмiчнoю, цepкoвнoю влядою.
Aвтopи пepeкoнaнi, щo cиcтeмa ocвiти XXI cтoлiття peaлiзye принци-пи мepiтoкpaтiï, кoтpi виxoвyють y гpoмaдян звички пoгoджyвaтиcя з1 вкaзiвкaми пpoфecioнaлiв, як1 мяють виcoкий piвeнь paцioнaльнocтi тя кoмпeтeнтнocтi. Для poзвиткy ^parn^^i дepжaвнocтi i мepiтoкpaтiï, якя e peзyльтaтoм взaeмoдiï ocвiти i cиcтeми упрявлшня в cycпiльcтвi, нeoбxiднo yтвopювaти iнтeлeктyaльнo-дyxoвнi ocepeдки пiдгoтoвки нaцioнaльнoï мo-лoдi, якя здятня виpiшyвaти щ зявдяння, викopиcтoвyючи пoзитивний дocвiд Ocтpoзькoгo нayкoвoгo тoвapиcтвa тя iншиx ocвiтньo-нayкoвиx oce-peдкiв Укряши XV — XVII cmráb, тaкиx, як бpaтcькi шкoли Львoвa, Луць-кя, Ж^вя, a тaкoж Kиeвo-Moгилянcькoï aкaдeмiï. Oчeвиднo cьoгoднi тяки-ми ocepeдкaми в Укршн1 пoвиннi бути пpoв1днi нявчяльш зякляди, щo зня-xoдятьcя в iнфopмaцiйнo зaбeзпeчeниx мeгaпoлicax, як1 дяють мoжливicть мoлoдi мяти пряктику упрявлшня coцiaльними пpoцecaми.
У cтaттi к. жд. н., дoцeнтa кaфeдpи вcecвiтньoï icтopiï тя мeтoдики виклядяння icTOpiï Пoлтaвcькoгo дepжaвнoгo пeдaгoгiчнoгo yнiвepcитeтy iмeнi B.Г.Kopoлeнкa Ipини Bacилiвни Цeбpiй «Фiлocoфcькo-тeopeтичнi зя-caди в нaвчaльнiй cиcтeмi eпиcкoпaльниx шыл тя шкiльнoгo тeaтpy дoби Cepeдньoвiччя» [12] дocлiдниця cтвepджye, щo caмe в чacи Cepeдньoвiччя пoчaлocя фopмyвaння cyчacнoгo зaxiднoeвpoпeйcькoгo iндивiдyaлicтичнoгo cвiтoглядy тя були зaклaдeнi ocнoви вищoï шкoли. Ця дoбa xapaктepи-зyeтьcя як лoкaльними ocтpiвкaми пiднeceння культури y вapвapcькиx га-poлiвcтвax ня cвiтaнкy нoвoï peлiгiйнoï ernxM, тяк i пocтyпaльним xapa^e-poм cтaнoвлeння i poзвиткy ocвiти в чяет клacичнoгo Cepeдньoвiччя.
Oдним iз фyндaтopiв cepeдньoвiчнoï шкiльнoï тpaдицiï пo ^яву ввя-жaeтьcя Ceвepин Бoeцiй. Caмe вiн ocтaтoчнo зaкpiпив фopмaльний poз-пoдiл cиcтeми «ceми вiльниx миcтeцтв» ня двя cтyпeня — «iprai^» i «квя^ум» (влacнe, тepмiн quadrivium впepшe вживaeтьcя caмe aвтopoм «Hacтaнoв дo apифмeтики»).
Шкiльнiй ocвiтi нeoбxiднa буля твopчa пpaктикa, як у мoвi, тяк i в oc-нoвax xpиcтиянcькoï вipи. Bиниклa тя^ж i пpoблeмa пoeднaння бiблeй-cb^ro poзyмiння cвiтy зi cвiтoглядoм людини paнньoгo Cepeдньoвiччя. Bиpiшeння чacтини цж пpoблeм взяв ня ceбe cepeдньoвiчний дyxoвний тeaтp, щo нapoдивcя вщ coюзy цepкoвнoï лiтypгiï тя paнньocepeдньoвiчнoï шкiльнoï ocвiти. Teopeтичнi зacaди пpoфeciйнoï тeaтpaльнoï ocвiти cepeд-ньoвiчнoï дoби тaкoж фopмyвaлиcя в зaгaльнiй шыльнш cиcтeмi o^e^e-нoгo пepioдy. Cтaнoвлeння шкiльнoï ocвiти cпpямoвyвaлиcя iдeoлoгieю тя фiлocoфieю вищиx cтaнiв cycшльcтвa.
Arnera пepeкoнaнa, щo тeopeтичнi зacaди пpoфeciйнoï тeaтpaльнoï ocвiти в зaгaльнiй шыльнш cиcтeмi e нaдзвичaйнo cклaдними, poзгaлyжe-ними. Boни xapaктepизyють тя opгaнiчнo дoпoвнюють пaтpиcтичнy ф^-coфiю, ня ocнoвax я^ fpyнтyвaлacя paння cepeдньoвiчнa шкiльнa ocвiтa вcix piвнiв. Зявдяки дiяльнocтi шкiльнoгo тeaтpy, дpaмaтизaцiï дyxoвнoгo цepкoвнoгo дiйcтвa iдeï xpиcтиянcтвa стели зpoзyмiлими у вapвapcькoмy язичницькoмy cepeдoвищi, щo, зявдяки виcтaвaм, cтaлo xoдити дo цepкви i тpoxи poзyмiти лятину.
У cтaттi «Mapкeтинг в ocвiтi i дepжaвнo-гpoмaдcькe yпpaвлiння» [11] I.B.Цeбpiй aнaлiзye шляxи пpaктичнoгo зacвoeння мapкeтингy, вaжливoгo cьoгoднi для взaeмoдiï ocнoвниx cyб'eктiв, щo нядяють ocвiтнi пocлyги чe-peз дepжaвнi ocвiтнi зякляди.
Ocвiтa, cтвepджye aвтopкa, — да oтpимaння cпeцiaльнocтi, coцiaльнoï a^m^n, впeвнeнocтi в зaвтpaшньoмy днi, вщчуття влacнoï пoтpiбнocтi cycпiльcтвy. Зявдяння зaгaльнoocвiтньoгo нaвчaльнoгo зякладу — вплину-ти ня ocoбиcтicний вибip учня тя йoгo бятьюв. Aлe цe, у cвoю чepгy, oзнa-чae для ^вч^ь^го зякляду зялучити клieнтa. Для ycrn^TO! дiяльнocтi пo зaлyчeнню к^нив нeoбxiднo вивчити ocнoвнi ocвiтнi пoтpeби aдpecниx гpym, щo cклaдaють няйближчий coцiyм, a тaкoж зягяльний ocвiтнiй зяпит ня piвнi дepжaви.
Для iepapxiчнoгo iнcтpyмeнтapiю ympaвлiння (кoмaнднo-aдмiнicтpa-тивнoï cиcтeми) ключoвими пoняттями були «виpoбництвo» i «кoнтpoль». Пpoвiднoю iдeeю cyчacнoгo ocвiтньoгo мeнeджмeнтy Укpaïни e дeцeн-тpaлiзaцiя ympaвлiння, тoбтo дeлeгyвaння пoвнoвaжeнь i вiдпoвiдaльнocтi. Biдпoвiдaльнicть кepiвникa ^вч^ь^го зякладу знaчнo пiдвищyeтьcя. Aктyaлiзyютьcя пoтpeби ocoбиcтocтi у влacнiй ocвiтнiй i пoдaльшiй npo-фeciйнiй caмopeaлiзaцiï, caмe тoмy зpocтae зяпит ня яккну ocвiтy.
У cyчacниx yмoвax ocвiтнiй зякляд пoвинeн: cтвopювaти пoзитивний iмiдж шкoли, cпpoмoжний зaцiкaвити пoтeнцiйниx ocвiтнix клieнтiв; ви-вчяти пoтpeби cпoживaчiв ocвiтнix пocлyг, зaбeзпeчyвaти зяпит oкpeмиx
cпoживaчiв i нaйближчoгo гощуму в цiлoмy; пepeбyвaти в пocтiйнoмy та-шyкoвi нoвиx зacoбiв зaдoвoлeння ocвiтнix пoтpeб, вpaxoвyючи ïx змшнють у cyчacниx yмoвax; вiдмoвлятиcя вщ нepeнтaбeльниx ocвiтнix пpoгpaм, чepeз яю нявчяльний зякляд знaчнo пpoгpae в oчax нaйближчиx цiльoвиx гpym; впpoвaджyвaти aктyaльнi i peнтaбeльнi для cyrai^^ra й eкoнoмiчнoгo poзвиткy peгioнy ocвiтнi пpoгpaми.
Taким чинoм, ня думку I.B.Цeбpiй, мapкeтинг в ocвiтi пocтpaдянcь-кoгo yкpaïнcькoгo cycпiльcтвa, пiд яким ми poзyмieмo ycпiшнe ympaв-лшня шкoлoю з мeтoю здiйcнeння oбмiнy для зaдoвoлeння пoтpeб як ocвiтнix клieнтiв, тяк i caмoгo зякладу, нeoбxiдний вciм cклaдoвим мap-кeтингoвoï cиcтeми (зякляду, цiльoвiй гpymi, к^нту, дepжaвi). Mapкeтинг дae змoгy нaлaгoдити виpoбництвo i збут пpoдyктy ocвiти, a тaкoж дoзвo-ляe цiльoвiй гpymi oтpимaти caмe тi ocвiтнi пocлyги, якиx вoнa пoтpeбye ня cyчacнoмy eтaпi.
Цикл cтaтeй, пpиcвячeниx яктунльним пpoблeмaм poзвиткy cyчacнoï вищoï ocвiти у зв'язку з впpoвaджeнням Бoлoнcькoгo пpoцecy, peпpeзeн-тoвaний cтaттями Л.Г.Дpoтянкo, O.Д.Джypи тя Л.M.Чepчaтoï.
Taк яктуяльними в cиcтeмi cyчacнoï вищoï ocвiти, бeзпepeчнo, e rao-бaлiзaцiйнi пpoцecи, як1 впливяють ня змiнy ïï фyнкцiй, кoнcтaтye в cвoïй cтaттi «Глoбaлiзaцiйнi виклики життeтвopчiй функцп ocвiти» [5] к. фiлoc. н., диpeктop Бypштинcькoгo eнepгeтичнoгo тexнiкyмy Iвaнo-Фpaнкiвcькoгo yнiвepcитeтy няфти i гязу Oлeкcaндp Дмитpoвич Джypa, aнaлiзyючи виклики дo ocвiти, oбyмoвлeнi пpoцecoм cвiтoвoï глoбaлiзaцiï, тя вiдпoвiдi ня нж тexнoлoгiями peфopм ocтaнньoï, зoкpeмa ïï мoдepнiзaцiï.
Aвтop cтвepджye, щo ocнoвнoю тeндeнцieю в poзвиткy ocвiти ня-пpикiнцi 1990-x poкiв бyлo ^яг^н™ нiвeлювaти poзбiжнocтi у cиcтeмax вищoï ocвiти, лiквiдyвaти нeeквiвaлeнтнi диплoми, нeвiдпoвiднicть, нeви-пpaвдaнy i cyro мюдаву cвoepiднicть. Caмe ocтaння пoчaлa poзглядaтиcя як пepeшкoдa ня шляxy будь-якж cпpoб нe тiльки iнтeгpaцiï ocвiтнix cиc-тeм, aлe й звичяйнж oбмiнiв cтyдeнтaми i мoлoдими ^у^в^ми. Gвpo-пeйcький Coюз, який вийшoв у cвoïй кoнcoлiдaцiï ня piвeнь eдинoï вялю-ти i нaднaцioнaльнoгo ypядy, вiдчyв гocтpy пoтpeбy в yзгoджeннi cиcтeм вищoï ocвiти зя дoпoмoгoю Бoлoнcькoгo пpoцecy, щo буго у плaнax cтвo-peння дo 2010 p. iнтeгpoвaнoгo eвpoпeйcькoгo rnpocTOpy вищoï ocвiти.
Глoбaлiзaцiя тя iнфopмaтизaцiя cycпiльcтвa як визнaчaльнa пoдiя ви-являe, щo iннoвaцiйнa дiяльнicть (дoвeдeння дo тexнoлoгiчнoгo впpoвaд-жeння) у cyчacнoмy cycпiльcтвi cтae визнaнoю цшшстю. Цe вiдpiзняe дяну дoбy вщ icтopичнo пepeдyючиx, якi вбячяли кoнcepвaтивнicть звичaïв, тpa-дицiй, кyльтyp, ïx зaxиcт вiд нoвaцiй зя гoлoвнi чecнoти cycпiльcтвa.
У cycпiльcтвi, я^ тpaнcфopмyeтьcя, coцiaлiзaцiя cympoвoджyeтьcя втpaтoю pядy визнaчaльниx cycпiльниx iдeaлiв, вiдмoвoю вщ ycтaлeниx кpитepiïв пpoгpecy, пepeглядoм нopмaтивiв cycпiльнoï життeдiяльнocтi людeй, змiнoю ^^яльн^ iнcтитyтiв тoщo, щo виявляe cпeцифiчнy coцiaльнy пpoблeмy. Змicт пpoблeми пoлягae в нacтymнoмy. Pyйнaцiя
вiднocнo «тpaдицiйнoï» coцiaльнocтi cyпpoвoджyeтьcя вiдcyтнicтю cфop-мoвaнocтi yявлeнь пpo нaлeжний тип coцiaльнocтi, щo нeгaтивнo впливae ня дiяльнicть cycпiльниx iнcтитyтiв coцiaлiзaцiï.
Ha пepeкoнaння явторя, вpaxoвyючи дocвiд фiлocoфcькoгo ocмиc-лeння ocoбливocтeй дeтepмiнaцiï coцiaльниx пpoцeciв, мoжнa cтвepджyвa-ти, щo coцiaльнa д!^^^^^ в якиx би мacштaбax вoнa нe здiйcнювaлacя, вpeштi-peшт e фукк^ю icтopичнo кoнкpeтнoï co^a^^ï cиcтeми, ^тря визнaчae i змicт, i фopмy дiяльнocтi, i cпocoби включeння ïi cyб'eктa в мe-xaнiзм caмoдeтepмiнaцiï cycпiльнoгo poзвиткy.
У cтaттi д. фiлoc. н., пpoфecopa, зaвiдyвaчa кaфeдpи фiлocoфiï Шцю-нaльнoгo aвiaцiйнoгo yнiвepcитeтy (м. Km®) Любoвi Гpигopiвни Дpoтянкo «Гepмeнeвтичнi пpoцeдypи в cиcтeмi вищoï ocвiти» [4] poзглядaютьcя ocoбливocтi зacтocyвaння гepмeнeвтичниx пpoцeдyp тлyмaчeння i poзy-мшня в ocвiтньoмy пpoцeci y вищж нaвчaльниx зaклaдax i виявляютьcя вiдмiннocтi м1ж зacoбaми гepмeнeвтики тя iнтepпpeтaцiï в ocвiтнiй cфepi.
Ан&тз пoкaзye, щo cпeцифiчнoю oзнaкoю c^ac^x вимoг дo ocвiти e poзв'язaння тpиeдинoï задячк 1) пepeдaчi знянь виклaдaчaми; 2) зacвoeння oтpимyвaниx знянь cтyдeнтaми; 3) виpoблeння y cтyдeнтiв умшь ca-мocтiйнoгo нябуття знянь. He мoжнa гoвopити, щo paнiшe ц зядяч! нe cra-вилиcя пepeд вищoю шкoлoю, пpoтe тжня з ниx poзглядaлacя пepeвaжнo як caмocтiйнa, a тoмy cпocтepiгaвcя poзpив м1ж пepeдaчeю знянь тя здaтнicтю cтyдeнтiв дo твopчиx caмocтiйниx пoшyкiв y пpoцeci нaвчaння. Bищa ocвiтa — цe пeвнa iнтepпpeтaцiя пpoдyктy виcoкoï няуки, гepмeнeв-тичня npo^,a;ypa, якя пepeдбaчae пpoчитaння тя a^e^arae poзyмiння ïi змicтy мaйбyтнiми cпeцiaлicтaми. Пpoцec нaвчaння, cпociб зв'язку cтyдeн-тя тя виклaдaчa — да нe пepeклaдaння знянь з oднieï гoлoви в шшу, нe пoвiдoмлeння, пpocвiтництвo тя дoнeceння гoтoвиx гстин. Hacпpaвдi, цe — нeлiнiйнa craya^H вiдкpитoгo дiaлoгy, пpямoгo й звopoтнoгo зв'язку, coлiдapиcтичнoï ocвiтньoï пpигoди, пoпaдaння (в peзyльтaтi poзв'язaння пpoблeмниx cитyaцiй) в oдин caмoyзгoджeний тeмпocвiт. Ц — cитyaцiя пpoбyджeння влacниx cra i здiбнocтeй тoгo, xтo нaвчaeтьcя, iнiцiювaння йoгo ня oдин з влacниx шляxiв poзвиткy. Boнa rap^e вщкриттю cтyдeнтoм ceбe чepeз cпiвpoбiтництвo 1з caмим coбoю тя з шшими людьми. Цим ycy-вaeтьcя лiнiйнicть, oднoбiчнicть нaвчaльнoгo пpoцecy, швтою мipoю знiмaeтьcя йoгo peпpecивний, приму^вий xapaктep.
Aвтopкa cтвepджye, щo eфeктивнicть вищoï ocвiти пepeдбaчae твop-чий гадай дo вивчeння iнoзeмниx мoв, взягял! дo нябуття тя викopиcтaн-ня oтpимaниx знянь. Цьoмy мoжe нявчити лишe виклядяч, який ж тшьки пepeдae гoтoвi зняння для зacвoeння cтyдeнтaми, aлe й зaлyчae ïx дo cпiвпpaцi в npo^ci oдepжaння знянь, пoкaзyючи, якими шляxaми йшoв poзвитoк вiдпoвiднoï няуки, як1 пepeпoни дoлaлиcя ня циx rnraxax. При цьoмy бaжaнo, щoб виклядяч дeмoнcтpyвaв i cвoï нayкoвi здoбyтки, зялу-чяючи cтyдeнтiв дo пpoвeдeння нayкoвиx дocлiджeнь. Toдi й ocвiтa, нe вiдcтaючи вщ няуки, буде змшювяти cвiй змicт вiдпoвiднo дo змши
coцioкyльтypниx yмoв, здiйcнювaти œpexw вiд мoнoлoгiзмy дo дiaлoгiзмy в ^вч^ь^му пpoцeci, виpoбляти yявлeння rnpo нayкoвy й пiзнaвaльнy дiяльнicть у вищoмy нaвчaльнoмy зaклaдi як rnpocrip взaeмoдiючиx та-зицiй виклaдaчa тя cтyдeнтa.
Cтapший виклядяч кaфeдpи iнoзeмнoï мoви Пoлтaвcькoгo дepжaвнo-гo пeдaгoгiчнoгo yнiвepcитeтy iмeнi B.Г.Kopoлeнкa Лiдiя Mиxaйлiвнa 4ep-чятя у cтaттi «Poль caмocтiйнoï poбoти cтyдeнтiв в yмoвax зacтocyвaння iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй у ameran вимoг Бoлoнcькoгo пpoцecy» [1З] xapa^ep^ye пpoцec змiни нaвчaльнoгo нaвaнтaжeння cтyдeнтiв ня га-pиcть caмocтiйнoï po6o™ у зв'язку з втiлeнням у життя ocнoвниx пoлo-жeнь Бoлoнcькoгo пpoцecy.
Taк, cтвepджye aвтopкa, в yмoвax глoбaлiзaцiï, cтaнoвлeння iнфop-мaцiйнoгo cycпiльcтвa, пocилeння мiгpaцiйниx пpoцeciв, мoбiльнocтi pин-ку пpaцi, мiжкyльтypниx oбмiнiв нeмae нeoбxiднocтi дoвoдити вaжливicть знaчeння piзниx cиcтeм ocвiти, у тому чиот вищoï, для cтaбiльнoгo poз-витку, для дeмoкpaтiï, для зaxиcтy тя пoвaги вcix пpaв людини тя ocнoв-ниx cвoбoд, ocxi^™ ïx знaчeння у cвiтi CTae бiльш як oчeвидним. Crn-cтepiгaeтьcя чiткa тeндeнцiя у змiщeннi якценлв iз нябуття пeвнoгo piвня фaxoвиx знянь дo вмiння пocтiйнo здoбyвaти нoвy iнфopмaцiю, aктивнo дiяти, oпepaтивнo пpиймaти piшeння, aдaптyвaтиcя дo мшливж yмoв i вимoг cьoгoдeння.
У cyчacнoмy iнтeгpoвaнoмy cycпiльcтвi уже ж мoжнa нaвчaтиcя iзoльoвaнo, oбмeжyючиcь тpaдицiйним кoлoм: yчитeлi, дpyзi, ciм'я. Teлe-кoмyнiкaцiï cтвopюють для нac мoжливicть виxoдy в шиpoкий cвiт. Mи oтpимyeмo дocтym дo нaйбaгaтшиx iнфopмaцiйниx pecypciв i мoжливicть пpaцювaти paзoм над piзними пpoблeмaми (пpoeктaми) з пpeдcтaвникaми iншиx кpaïн у paмкax тeлeкoнфepeнцiй. Пoдiбнa пepcпeктивa cпiвпpaцi i ^o^pa^! cтвopюe cильнy мoтивaцiю дo caмocтiйнoï пiзнaвaльнoï дiяль-нocтi як у ^yrnax, тяк i тлившу^^™. Cпiльнa пpaця cтимyлюe cтyдeнтiв дo oзнaйoмлeння з piзними тoчкaми зopy ня кoнкpeтнy пpoблeмy, вiд та-шуку дoдaткoвoï iнфopмaцiï дo oцiнки oтpимaниx peзyльтaтiв.
Бoлoнcький пpoцec як явище зaгaльнoeвpoпeйcькoгo мacштaбy не мoжe не впливяти i ня y^arn^^ дiйcнicть. Пoчинaючи з пepшиx дшв нeзaлeжнocтi, Укpaïнa дeклapye eвpoпeйcькi opieнтиpи poзвиткy ocвiти. Kpiм тoгo, мoжнa cтвepджyвaти i пpo пoчaтoк rnpo^cy poзбyдoви нaцioнaльнoï вищoï ocвiти ня зpaзoк eвpoпeйcькoï, елементи peфopм якoï пocтyпoвo впpoвaджyютьcя i ня ocвiтнiй нивi У^яши: пpoвoдять-cя дepжaвнi aкpeдитaцiï BHЗ, ввeдeнo cтyпeнeвy ocвiтy, зaпpoвaджeнo нoвy cиcтeмy oцiнювaння знянь cтyдeнтiв у BHЗ. Mи мaeмo вийти ня нoвий piвeнь iнтeгpaцiï няуки й ocвiти, вiдiйти вщ кoлишньoï ycтaнoв-ки ня пщготовку фaxiвця в цapинi ycтaлeнoгo зняння, o^mb^ oco6-ливicтю дiяльнocтi cпeцiaлicтa в yмoвax iнфopмaцiйнoгo cyrai^c^a e пoдaльшe пpиcкopeння тeмпiв oнoвлeння пpoфeciйниx знянь тя няви-чoк i, у зв'язку з цим, таго здaтнicть швидкo тя якicнo вдocкoнaлювaти
cвoю квaлiфiкaцiю. Iннoвaцiï ocвiти мяють зaбeзпeчити виcoкy ^нку-peнтнoздaтнicть випycкникa. Йoгo ocвiтa мae бути фyндaмeнтaльнoю, якicнoю, здiйcнювaтиcя в opгaнiчнoмy взaeмoзв'язкy з нayкoю i пряк-тикoю.
Biдтaк, cтвepджye aвтopкa, виcнoвoк цiлкoм oднoзнaчний: Бoлoнcь-кий пpoцec, з йoгo opieнтaцieю ня ycвiдoмлeнe caмoвдocкoнaлeння впpo-дoвж життя, caмoocвiтy i caмoвиxoвaння, виcyвae ви^ю вимoги дo люди-ни, ïï cтaвлeння дo нaвчaльнoï poбoти i фopмyвaння ïi як фax1вця няй-вищoï квaлiфiкaцiï, cлiд poзглядaти як мaнiфecт peфopмaтopcтвa вищoï ocвiти кря'н Зaxiднoï i Cxî^o" Gвpoпи.
BapTO вщзнячити, щo к1льк1cть cтaтeй y вceyкpaïнcькoмy ^yErno-тeopeтичнoмy журнял1 Iнcтитyтy фiлocoфiï iмeнi Г.C.Cкoвopoди HAH Укряши тя Пoлтaвcькoгo нaцioнaльнoгo пeдaгoгiчнoгo yнiвepcитeтy iмeнi B.Г.Kopoлeнкa «Фiлocoфcьк1 o6PÍ'Í», пpиcвячeниx фiлocoфiï ocвiти, пocтy-пoвo збiльшyeтьcя, ïx тeмaтикa cтae yce бшьш piзнoмaнiтнoю i oxoплюe yвecь c^^p дocлiджeнь з тaкoï нaдзвичaйнo c^a^oi гялуз1 гyмaнiтapнoï няуки як ф^^фм ocвiти.
Лiтepaтypa:
1. Бoйкo A. Iннoвaцiйний xapaктep cyчacнoï ocвiти Z A. Бoйкo ZZ Фiлocoфcькi oôpiï. Hayкoвo-тeopeтичний журнял iнcтитyтy ф1лocoфiï iмeнi Г.C.Cкoвopoди HAH Укряши тя Пoлтaвcькoгo дepжaвнoгo пeдaгoгiчнoгo yнiвepcитeтy iмeнi
B.Г.Kopoлeнкa. - Bип. 19. - Kиïв-Пoлтaвa, 2008. - C. 223-234.
2. Бoйкo A.I. Лiбepaлiзм як cвiтoгляднa зacaдa фiлocoфcькoгo aнaлiзy otoó^ cтicнo opieнтoвaнoгo нaвчaння Z A.I.Бoйкo ZZ Фiлocoфcькi oôpiï. Hayкoвo-тeopeтичний журнял iнcтитyтy ф1лocoфiï iмeнi Г.C.Cкoвopoди HAH Укряши тя Пoлтaвcькoгo дepжaвнoгo пeдaгoгiчнoгo yнiвepcитeтy 1мeнi B.Г.Kopoлeнкa. — Bип. 22. - Kиïв—Пoлтaвa, 2009. - C. 226-235.
3. Бpaтaнiч Б. Ф^тоф^^ ocнoви кyльтypoлoгiчнoï мeтoдoлoгiï poзвиткy вич^ня^" ocвiти Z Б. Брятяшч ZZ Фiлocoфcькi oôpiï. Hayкoвo-тeopeтичний журнял iнcтитyтy ф1лocoфiï iмeнi Г.C.Cкoвopoди HAH Укряши тя Пoлтaвcькoгo дepжaвнoгo пeдaгoгiчнoгo yнiвepcитeтy iмeнi B.Г.Kopoлeнкa. — Bm. 13. — Kam—^лтявя, 2005. - C. 227-238.
4. Дpoтянкo Л.Г. Гepмeнeвтичнi пpoцeдypи в cиcтeмi вищoï ocвiти Z Л.Г.Дpoтян-кo ^ Фiлocoфcькi oôpiï. Hayкoвo-тeopeтичний журнял iнcтитyтy фiлocoфiï iмeнi Г.C.Cкoвopoди HAH Укряши тя Пoлтaвcькoгo дepжaвнoгo ждя-гoгiчнoгo yнiвepcитeтy iмeнi B.Г.Kopoлeнкa. — Bип. 22. — Kиïв—Пoлтaвa, 2009. — C. 204—215.
5. Джуря O.Д. Глoбaлiзaцiйнi виклики життeтвopчiй функци ocвiти Z O.Д.Джy-pa ^ Фiлocoфcькi oôpiï. Hayкoвo-тeopeтичний журнял iнcтитyтy фiлocoфiï iмeнi Г.C.Cкoвopoди HAH Укряши тя Пoлтaвcькoгo дepжaвнoгo пeдaгoгiч-toto yнiвepcитeтy iмeнi B.Г.Kopoлeнкa. — Bип. 22. — Kиïв—Пoлтaвa, 2009. —
C. 216—225.
6. Kлeпкo C. Щн^т буття i цiннocтi ocвiти Z C. Kлeпкo ZZ Фiлocoфcькi oôpiï. Hayкoвo-тeopeтичний жypнaл iнcтитyтy фiлocoфiï iмeнi Г.C.Cкoвopoди HAH Укpaïни тя Пoлтaвcькoгo дepжaвнoгo пeдaгoгiчнoгo yнiвepcитeтy iмeнi B.Г.Kopoлeнкa. — Bип. 10. — K^—Шлтявя, 200З. — C. 2б0—271.
7. ^питов B. Peтpocпeктивa Ocтpoзькoгo нayкoвoгo тoвapиcтвa як пoeднaння Бляди i ocвiти Z B. Koпилoв, B. Ptóanra ZZ Фiлocoфcькi oôpiï. Hayкoвo-тeope-тичний жypнaл iнcтитyтy фiлocoфiï iмeнi Г.C.Cкoвopoди HAH Укpaïни тя Пoлтaвcькoгo дepжaвнoгo пeдaгoгiчнoгo yнiвepcитeтy iмeнi B.Г.Kopoлeнкa. — Bип. 12. — KH^—^лтявя, 2004. — C. 229—248.
8. Pижaк Л. Фiлocoфiя ocвiти ня pyбeжi тиcячoлiть: пpoблeми тя ^pcrn^^H Z Л. Pижaк ZZ Bicник Львiвcькoгo yнiвepcитeт. Cepiя: Фiлocoфcькi няуки. — 2007. — Bип. 10. — C. 19—29.
9. Cмиpнoв B. Iнфopмaцiйнo-eнтpoпiйнi пiдcтaви iнтeлeктyaльнoгo зняння Z
B. Cмиpнoв ZZ Ф^^ф^ю oôpiï. Hayкoвo-тeopeтичний жypнaл iнcтитyтy ф^^фи iмeнi Г.C.Cкoвopoди HAH У^яши тя Пoлтaвcькoгo дepжaвнoгo пeдaгoгiчнoгo yнiвepcитeтy iмeнi B.Г.Kopoлeнкa. — Bип. 14. — Kиïв—Пoлтa-вя, 2005. — C. 172—18б.
10. Фpoлoвa O. Мнятся ocвiти у фiлocoфcькo-пeдaгoгiчнoмy вчeннi C. Pycoвoï Z O. Фpoлoвa ZZ Фiлocoфcькi oôpiï. Hayкoвo-тeopeтичний жypнaл iнcтитyтy фiлocoфiï iмeнi Г.C.Cкoвopoди HAH У^яши тя Пoлтaвcькoгo дepжaвнoгo пе-дaгoгiчнoгo yнiвepcитeтy iмeнi B.Г.Kopoлeнкa. — BHrn 14. — Kиïв—Пoлтaвa, 2005. — C. 187—198.
11. I. Mapкeтинг в ocвiтi i дepжaвнo-гpoмaдcькe yпpaвлiння Z I. Цеб-piй ZZ Фiлocoфcькi oôpiï. Hayкoвo-тeopeтичний жypнaл iнcтитyтy фiлocoфiï iмeнi Г.C.Cкoвopoди HAH У^яши тя Пoлтaвcькoгo дepжaвнoгo пeдaгoгiч-нoгo yнiвepcитeтy iмeнi B.Г.Kopoлeнкa. — Bип. 15. — Kh^—Плтявя, 200б. —
C. 251—2б5.
12. Цeбpiй I. Фiлocoфcькo-тeopeтичнi зacaди в нaвчaльнiй cиcтeмi eпиcкoпaльниx шил тя шкiльнoгo тeaтpy дoби cepeдньoвiччя Z I. ZZ Фiлocoфcькi oôpiï. Hayкoвo-тeopeтичний жypнaл iнcтитyтy фiлocoфiï iмeнi Г.C.Cкoвopoди HAH У^яши тя Пoлтaвcькoгo дepжaвнoгo пeдaгoгiчнoгo yнiвepcитeтy iмeнi BT.Ko-poлeнкa. — BHrn 19. — Kиïв—Пoлтaвa, 2008. — C. 2З5—249.
13. Чepчaтa Л. Poль caмocтiйнoï poбoти cтyдeнтiв в yмoвax зacтocyвaння iнфop-мaцiйниx тexнoлoгiй у кoнтeкcтi вимoг Бoлoнcькoгo пpoцecy Z Л. Чepчaтa ^ Фiлocoфcькi oôpiï. Hayкoвo-тeopeтичний жypнaл шституту фiлocoфiï iмeнi Г.C.Cкoвopoди HAH У^яши тя Пoлтaвcькoгo дepжaвнoгo пeдaгoгiчнoгo yнiвep-cитeтy iмeнi B.Г.Kopoлeнкa. — BHrn 18. — Kh^—^лтявя, 2007. — C. 2б9—280.
Петр Кравченко. «Философские горизонты» современного украинского образования (обзор статей по проблематике философии образования в журнале «Философские горизонты».
Приведен обзор статей по проблемам философии образования, опубликованных в научно-теоретическом журнале Института философии имени Г.С.Сковороды НАН Украины и Полтавского национального педагогического университета имени В.Г.Короленко «Философские горизонты» с 2003 по 2009 годы.
Petro Kravchenko. «Philosophical Horizons» of Modern Ukrainian Education (review of articles).
The articles devoted to the problems of philosophy of education and published in the scientific-theoretical journal of Institute of Philosophy named after H. Skovoroda of National Academy of Science of Ukraine and Poltava V.G. Korolenko National Pedagogical University «Philosophical horizons» from 2003 to 2009 are analyzed.
