Научная статья на тему 'Інформаціологічна модель професійно-педагогічної компетентності сучасної системи вищої освіти України'

Інформаціологічна модель професійно-педагогічної компетентності сучасної системи вищої освіти України Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
1897
6
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Область наук

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Вадим Мудрак

Сучасні наукові загальнометодологічні підходи до розвитку вищої освіти в глобальному інформаційному просторі розгортаються в системі інформаціологічних характеристик, властивостей, ознак, тенденцій, що відображають і зумовлюють стан, особливості й перспективи розвитку професійно-педагогічної компетентності останньої. Такі підходи розкриваються як системоутворюючі, організаційнозмістовні в комплексі інформаціологічних відносин «індивідуальне суспільне-, «особистісне — колективне».

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Informationological Model of Professional and Pedagogical Competence of the Contemporary Higher Education System of Ukraine.

Modern scientific methodological approaches to the development of the higher education in a global informational space are realised in the system of informationological characteristics, qualities and specific peculiarities. These points reflect the state, trends and perspectives of such education development. The perspectives are shown as those that create a system, as organisational and substantial combination of relations in an informationological system «individual — social» and «personal — collective».

Текст научной работы на тему «Інформаціологічна модель професійно-педагогічної компетентності сучасної системи вищої освіти України»

Вадим Мудрак. 1нформацюлопчна модель професшно-педагопчноТ компетентностг

Вадим МУДРАК

1нф0рмац10л0г1чна модель пр0фес1йн0-педаг0г1чн01 к0мпетентн0ст1 сучасн0т системи вищ0т 0св1ти

украТни

Сучаснг науковг загальнометодоло-ггчнг тдходи до розвитку вищо1 освти в глобальному тформацшному просторг розгортаються в системг тформацюло-ггчних характеристик, властивостей, ознак, тенденцгй, що вгдображають г зу-мовлюютъ стан, особливое т1 и перспек-тиви розвитку професшно-педагоггчноI компетентностг останньог. Там тдходи розкриваються як системоутворюючг, оргашзацшно-змктовш в комплексг шформацюлоггчних вгдносин «гндивгдуальне — сустльне», «особистгсне — колективне».

Розвиток Украши в сучасному 1нформац1йному суспшьств1, свт, особливо 11 трудового 1 творчого потенщалу, чи не найбшьше залежить в1д штелектуально'1 складово'1 — шформаци (науково-техн1чно1, техно-лог1чно1, економ1чно1 та 1н.) як руш1йно1 сили розвитку сусп1льства вза-гал1, в1д сприятливих умов виникнення нових вид1в 1нформац111 насампе-ред в1д творчо1 прац1 11 носив 1 генератор1в — людей, 1хн1х знань, 1дей, досв1ду, духовних 1 морально-етичних якостей. Тобто особистостей, здат-них генерувати нов1 знання та 1де1, творити в1дпов1дне 1нформац1йно-1нтелектуальне середовище, передавати ц1 1де'1 1 знання по вертикал! (в1д покол1ння до покол1ння) 1 примножувати 1х по горизонтал1 (на рiвн1 одного покол1ння чи особи).

Сила 1нтелектуальних, емоц1йних, ф1зичних, культурно-тзнаваль-них, духовних можливостей людини залежить як в1д 1нформац1йних взаемозв'язюв з1 св1товою сп1льнотою, так 1 в1д природного зв'язку по-кол1нь, збереження 1 розвитку традиц1й, звича1в народу, осв1ти, мови, науки 1 культури в ц1лому, тобто в1д використання 1нформац11 як феномену нац1онального, загальнолюдського, планетарного розвитку.

Виходячи 1з прюритетного значення 1нформац1йних фактор1в су-сп1льного розвитку, сучасна генеза укра1нського народу як у внутр1шньо-

Фтософ'ш освти 1-2 (9)/2010

311

0СВ1ТНЯ К0МУН1КАЦ1Я: РЕАЛП ТА ПЕРСПЕКТИВИ

му, тaк i в зoвнiшньoмy ^ocTOpi oзнaчae, пepш 3a вce, нaвчaння йoгo пo-cyчacнoмy пpaцювaти, пiзнaвaти й poзвивaти cвiт.

Aктивiзaцiя pyxy iнфopмaцiï в cycпiльcтвi, якicть тa тeмпи твopeння нoвиx ïï видiв — да iнтeгpaльний пoкaзник i вoднoчac дoлeнocний фaктop poзвиткy Укpaïни в глoбaльнoмy cвiтoвoмy iнфopмaцiйнoмy пpocтopi. Дoмiнaнтнe знaчeння тут мae пiдвищeння дyxoвнoï iнфopмaцiйнoï мoбiльнocтi ra^ii, ocoбливocтi ïï iнтeлeктyaльнoгo ядpa — дyxoвнoï eлiти як нociя i пpoдyцeнтa тавж знaнь тa пepeдoвoгo дocвiдy.

Пщ цieю мoбiльнicтю poзyмiютьcя тi я^от нapoдy, щo вiдoбpaжaють cвiдoмicть i a^mmc^ caмopoзвиткy йoгo як тацп шляxoм збepeжeння тpaдицiйниx тa cтвopeння нa йoгo ocнoвi нoвиx зтань, тoбтo шляxoм oд-нoчacнoгo coцiaльнoгo pyxy пiзнaвaльнo-кyльтypнoï, нayкoвo-тexнiчнoï iнфopмaцiï та вepтикaлi i пo гopизoнтaлi.

Ця мoбiльнicть нe лишe iнтeнcифiкye талями pyxy знaнь, дocвiдy y cyrai^cra, a й вкaзye нa ocнoвнi iнфopмaцiйнi пpинципи poзвиткy cy-чacнoгo ^parn^^ra cycпiльcтвa — coцiaльнy cпaдкoeмнicть ^aCT^-нicть) i нoвoтвopeння; пepeтвopeння йoгo в пoвнoпpaвнy чacтинy зaгaльнoлюдcькoï шть^™.

3a дoпoмoгoю cтpyктyp вepтикaльнoï пepeдaчi iнфopмaцiï фopмyeтьcя coцiaльнa тм'ять, cycпiльнa cвiдoмicть, мeнтaлiтeт нapoдy, бaзoвий (pe-cypcний) piвeнь знaнь — нaцioнaльнa ocвiтa, кyльтypa, дyxoвнicть, тpa-дицiï, гpoмaдcькa дyмкa, нopми пoвeдiнки, цiннicнi opieнтaцiï i т. д.

3a дoпoмoгoю гopизoнтaльнoï пepeдaчi — rayxa i нayкoвi шкoли, cиcтeмa iнтeлeктyaльниx нaцioнaльниx цeнтpiв, piзнi твopчi opгaнiзaцiï, oб'eднaння нoвaтopiв y piзниx cфepax дiяльнocтi, poзмaïття фopм coцiaльнoï пiзнaвaльнo-кyльтypнoï aктивнocтi, aльтepнaтивнicть ^yEmo-ш миcлeння — пpиcкopюeтьcя виpoбництвo тавж знaнь, впpoвaджeння coцiaльниx iннoвaцiй, npo^c дepжaвoтвopчиx пpoпoзицiй, rayxo-вo-тexнiчниx винaxoдiв, виpoбничиx нoвaцiй тa твopчиx ташуыв.

Oтжe, iнфopмaцiйнa мoбiльнicть cyчacнoгo ^parn^^ra cycпiльcтвa yтвopюe coбoю вaжливий фaктop yкpaïнcькoï нaцioнaльнoï 1дс1, якa виxo-дить i3 зacaд coцiaльнoï re^™™ poзвиткy (нacтyпництвa) шляxoм пpиpoднoï для mpo,5y eвoлюцiï i нoвaцiй вм^нятого тa cвiтoвoгo пepe-дoвoгo нayкoвo-тexнiчнoгo, ocвiтньoгo, кyльтypнoгo дocвiдy. В цьoмy плaнi вaжливo, щo вoнa вбиpae y ceбe й eлeмeнти вдам^ iншиx iдeo-лoгiчниx дoктpин дepжaвoтвopeння — кoнcepвaтивнoï, лiбepaльнoï, нaцioнaлicтичнoï, coцiaльнoï тoщo.

3oкpeмa iнфopмaцiйнa мoбiльнicть чepeз вepтикaльнi фopми пepeдaчi iнфopмaцiï (i3 пoкoлiння в пoкoлiння) iнтeгpye тaкi xapaктepнi eлeмeнти кoнcepвaтизмy, як збepeжeння фopм дepжaвнoгo i cycпiльнoгo життя, щo тeopeтичнo cфopмyвaлиcя i втiлилиcя в icтopiï yкpaïнcькoгo нapoдy тa йoгo coцiaльниx iнcтитyтax — ocвiтi, peлiгiï, ciм'ï, миcтeцтвi, влacнocтi тoщo.

Boднoчac вoнa нe пpoтиcтoïть i лiбepaлiзмoвi як iдeoлoгiï дeмoкpa-тичнж cвoбoд i вiльнoгo пiдпpиeмництвa, 6o вpaxoвye aктивнicть oднoгo

312

ФЛософ1я освти 1-2 (9)/2O1O

пoкoлiння чи oкpeмoï ocoби та гopизoнтaлi — нa piвнi вшьта! твopчoï людини, кoнкypeнцiï ïï дей, cвoбoди cлoвa, aктивiзaцiï pyxy coцiaльнoï кyльтypнoï iнфopмaцiï y cycпiльcтвi й твopeння нoвиx ïï видiв як фaктopa poзвиткy. Paзoм з тим, вoнa нece y co6i нaвaнтaжeння тацютальта!, ocrî^™ виcтyпae пpoти дeнaцioнaлiзaцiï ocoбиcтocтi чи цiлoгo нapoдy, 3a тав^емте пpиpoднe пpaвo кoжнoгo нapoдy poзвивaти влacнi мoвy, нayкy, культу тoщo.

В ocнoвy coцiaльнoгo мexaнiзмy цieï пapaдигми зaклaдeнi пpиpoднi eлeмeнти пpoцecy poзвиткy — нaгpoмaджeння, збaгaчeння i викopиcтaння iнфopмaцiï, фopмyвaння iндивiдyaльнoгo i cy^^TOra iнтeлeктy, який та piвнi cycпiльнoгo poзвиткy бaзyeтьcя як та збepeжeннi й викopиcтaннi тpaдицiйнoï, табуто! i вiдфiльтpoвaнoï вiкaми iнфopмaцiï, тaк i нa crao-peннi coцiaльнo нoвoï пiзнaвaльнo-кyльтypoтвopчoï iнфopмaцiï.

Пiзнaвaльнo-цiннicний iнфopмaцioлoгiчний poзвитoк y тaкoмy тан-тeкcтi пepeдбaчae тpaнcфopмaцiю, мoдepнiзaцiю вищoï ocвiти, ocoбливo як cycпiльнoгo шститугу cпaдкoвocтi нaцioнaльниx знaнь тa iнфopмaцiï, нaпpaцювaння нoвiтньoгo дyxoвнo-цiннicнoгo дocвiдy в yмoвax нoгo iнфopмaцiйнoгo cycпiльcтвa, щo xapaктepизyeтьcя нaявнicтю cycпiльниx i coцiaльниx пpoтиpiч щoдo peaлiй ^ora cycпiльcтвa, нaдбaнь людcтвa в cyчacний пepioд.

Taxi пpoтиpiччя poзкpивaютьcя в cyчacнiй пiзнaвaльнiй, coцiaльнiй, дyxoвнo-цiннicнiй, opгaнiзaцiйнiй ocвiтньo-iнфopмaцiйнiй cmya^ï, нa тepeнax, пepш 3a вce, poзyмiння в якш знaння, кyльтypнo-дyxoвнi нaдбaн-ня, cиcтeми cycпiльниx i coцiaльниx вiднocин в piчищi пiзнaння, ocвiт-ньoгo життя як цapини вiднocин з ^rno^ нe тшьки oтpимaння нoвoï iнфopмaцiï, a й poзвиткy ocoбиcтocтi, змши ïï poлi як джepeлa oнoвлeння cвiтy, cпiввiднocятьcя i3 peзyльтaтaми iндивiдyaльнoï й m^e^^m'ï нay-кoвo-тexнoлoгiчнoï cиcтeми o6po6RH iнфopмaцiï, знaння пpo тавталиш-нiй cвiт, дyxoвнo-цiннicнoгo дocвiдy.

Caмe тут знaxoдитьcя ocнoвнe пpoтиpiччя cyчacнoï cycпiльнoï нayкo-вo-ocвiтньoï дoби — мш iндивiдyaлiзaцieю тa ycycпiльнeнням зтання, coцiaльнoï iнфopмaцiï й дyxoвнo-цiннicнoгo дocвiдy. Пpичoмy вeликий внecoк y тага виpiшeння внocить caмe вищa ocвiтa — цapинa дyxoвнoгo i coцiaльнoгo життя, в як1й cycпiльcтвo cпiввiднocить peзyльтaти кoлeктив-нoï тa iндивiдyaльнoï думки, твopчoï дiяльнocтi.

Cyчacнi цiннicнo-пiзнaвaльнi тpaнcфopмaцiйнi пpoцecи, як1 нa ^o-гoднiшнiй дeнь xapaктepизyютьcя yнiвepcaльним i глoбaлicтичним xapaк-тepoм, змушують ocмиcлити пpoблeмy щoдo змiн нe лишe y змicтi й op-гaнiзaцiï ocвiти, a й пepeдoвciм y мeтoдoлoгiï poзвиткy cyчacнoï ocoби-ctoctí, зacтocyвaннi пpинципoвo нoвиx cиcтeмниx i гeнepaлiзyючиx пiд-xoдiв y пpoeктyвaннi й мoдeлювaннi нaвчaльнo-виxoвнoгo пpoцecy.

Гoлoвнoю влacтивicтю cyчacнoгo cтaнy вищoï ocвiти в глoбaльнoмy iнфopмaцiйнoмy cycпiльcтвi e œpexii дo пpoeктивнo-aдaптaцiйнoï пapa-

ОСВ!ТНЯ КОМУН!КАЦ!Я: РЕАЛП ТА ПЕРСПЕКТИВИ

дигми, щo мae в ocнoвi товит iнфopмaцiйнo-пiзнaвaльнi мeтoдoлoгiчнi зacaди:

— фaктopнa бaзa poзвиткy ocoбиcтocтi в yмoвax cyчacнoгo нayкoвo-ocвiтньoгo пpoцecy;

— гeнepaлiзyючa (фyндaмeнтaльнa) ycтaнoвкa нa poзyмiння цiлicнoï нayкoвoï кapтини Bcecвiтy;

— цiннicнo-opieнтoвaнa ocвiтa.

Ocтaннi cклaдaють ^oex^™^ мoдeль a^am^ii ocoбиcтocтi дo у^в глoбaлiзoвaнoгo iнфopмaцiйнo-пiзнaвaльнoгo й цiннicнoгo ^ocTOpy, в якoмy ocнoвнy poль вiдiгpae cиcтeмa ЗУН (знaння, yмiння, тавички) iз opiema^'i в мyльтикyльтypнoмy, бaгaтoшapoвoмy iнфopмaцiйнoмy ^o-cтopi; мoжливicть caмoopгaнiзoвaнo oтpимyвaти нeoбxiднi пiзнaвaльнo-пpaкceoлoгiчнi дaнi й cиcтeмaтизoвaнo, пpoeктивнo, caмoopгaнiзoвaнo oбpoбляти ïx.

Peaлiзaцiя тaкиx cyчacниx iнфopмaцiйнo-пiзнaвaльниx мeтoдoлoгiч-ниx зacaд poзвиткy ocвiти в cyчacнy eпoxy пoлягae y:

— виpiшeннi пpoблeми бeзпepepвнoï ocвiти (y пpocтopi, чaci, зa у^в пoдoлaння нayкoвo-ocвiтнix, пpaкceoлoгiчниx пepeшкoд — мoвниx, гялу-зeвиx, тpaдицioнaлicтcькиx, тexнoлoгiчниx тoщo);

— oптимaльниx, cтocoвнo poзвиткy ocoбиcтocтi, мoтивaцli, стимулю-вaння iнфopмaцiйнo-пiзнaвaльнoï дiяльнocтi;

— yтoчнeннi, мoдepнiзaцiï, тpaнcфopмaцiï мeти змicтy й opгaнiзaцiï ocвiти для ocoбиcтocтi, ïï мoтивiв, cмиcлiв, знaчeнь, цiннocтeй тoщo;

— мoдepнiзaцli змicтy, opгaнiзaцíi вищoï ocвiти вiднocнo нoвiтнix yявлeнь пpo Bcecвiт, мгсда людини y ньoмy;

— poзyмiннi oптимaльнoï cпeцифiкaцíi ocвiти вiднocнo тaкиx вид1в люд^та"! дiяльнocтi, щo ж були знaними paнiшe, a тeпep зм1нюють нaвiть динaмiкy i пepeбiг poзвиткy cycпiльcтвa, coцiaльнi вiднocини;

— зacтocyвaннi тaкиx мeтoдiв-тexнoлoгiй пiзнaння й peamayiï гу-мaнiтapнoгo змicтy icтopiï людcтвa (фyндaмeнтaльниx, cиcтeмниx, цш-c™x, iнтeгpaтивниx), щo cягaють глибин peamaujï людcькoгo в ycix ^и-poдax: oб'eктивнiй, cyб'eктивнiй, вipтyaльнiй тoщo;

— cтвopeннi iнфopмaцiйнo-цiннicниx мepeж coцiaльнoï кoмyнiкaцiï, y якиx нa пepшe мгсда виxoдять зacoби, мeтoдoлoгiï, фopми, мeтoди, тex-нoлoгiï для виpoбництвa пepeдoвciм виcoкoгo piвня пocлyг, дyxoвниx блaг, пpeдмeтiв пoпитy в гялуи зaдoвoлeння iндивiдyaльниx i cycпiльниx пoтpeб, iнтepeciв, мoтивiв, цiннocтeй, iдeaлiв cyчacнoгo cycпiльcтвa тoщo.

Biдтвopeння нayкoвoï кapтини cвiтy, poзмaïття пoлiкyльтypнoгo o^ тoлoгiчнoгo, aкcioлoгiчнoгo, пpaкceoлoгiчнoгo, гнoceoлoгiчнoгo, ampoM-лoгiчнoгo, coцiaльнo-фiлocoфcькoгo тлyмaчeння змicтy нayкoвиx фaктiв, тадш, явищ oтoчyючoгo життя, cклaдниx люд^кж вiднocин нa piвнi cyчacнoï iнфopмaцioлoгiчнoï кapтини пiзнaння пoтpeбye вщ cyчacнoгo ж-дaгoгa iнфopмaцioлoгiчнoï фaxoвoï кoмпeтeнтнocтi, твopчoгo пiдxoдy.

В yмoвax iнфopмaцiйнoгo нacичeння ocвiтньo-виxoвнoгo пpoцecy, кoли aнaлiз нayкoвoï rap™™ cвiтy вiдтвopюeтьcя y нecкiнчeннiй 6araTO-мaнiтнocтi джepeл, видaнь, coцiaльнoï iнфopмaцiï, вибip, кoмпaктизaцiя, гeнepaлiзaцiя змicтoвнoï, opгaнiзyючoï ïx cyкyпнocтi для впpoвaджeння y пoлiлoзi «виклaдaч — cтyдeнт, cлyxaч», «cиcтeмa ocвiтньo-виxoвниx 3a-xoдiв y цapинi вищoï ocвiти — ocoбиcтicть» пoтpeбye нeaбиякoгo знaння i oптимaльнoгo впpoвaджeння cyчacнoгo poзмaïття cвiтy нayкoвoï, таук»-вo-тexнiчнoï, цiннicнo-кyльтypнoï iнфopмaцiï.

Cклaднicть виpoблeння oптимiзoвaнoгo нaбopy iнфopмaцiйниx зacoбiв peani3a^ï змicтy й opгaнiзaцiï вищoï ocвiти для poзвиткy cyчacнoï oco6^ cтocтi пocилюeтьcя «iнфopмaцiйним вибyxoм», тли кiлькicть джepeл i та-мyнiкaцiй coцiaльнoï iнфopмaцiï cягнyлa peaльнo ycвiдoмлювaниx мeж.

Ocягнeння i впpoвaджeння cyчacним пeдaгoгoм нecкiнчeннocтi ocтaннix дoкopiнним читам змiнюe нaвчaння i виxoвaння. Cлiдyвaння вiдтвopювaльнiй пapaдигмi нaвчaння, cтpижнeм ята! e звичaйнa тpaнcляцiя нaкoпичeнoгo людcтвoм знaння i дyxoвнo-цiннicнoгo дo-cвiдy 3 ïx мexaнiчним вiдпpaцювaнням y cиcтeмi ocвiтньo-виxoвнoï po-бoти, e дaнинoю минyлoмy, щo cягae cвoïм кopiнням eпoxи ^o-cвiтництвa.

Haтoмicть нaвчaння ocoбиcтocтi нaвичкaм poбoти 3 будь-яким o6-cягoм iнфopмaцiï, твopчoмy oвoлoдiнню нeю вимaгae вiд cyчacнoгo пe-дaгoгa iншиx пiдxoдiв. Aктyaльним зaвдaнням пpивeдeння нecкiнчeн-нocтi coцiaльнoï iнфopмaцiï дo ïï змicтoвнo-opгaнiзaцiйнoï cтpyнкocтi ocвiти e мiнiмiзaцiя, yщ^ьнeння, oптимiзaцiя, гeнep^iзaцiя coцi^ьнoï iнфopмaцiï.

Цi мeтoди i cпocoби e мeтoдoлoгiчнoю квiнтeceнцieю нayкoвo oбfpyнтoвaнoгo вiдoбpaжeння cвiтy iнфopмaцiï y cвiдoмocтi й знaнняx лю-дини, щo знaxoдитьcя в ocвiтньo-нayкoвoмy cepeдoвищi. Taкe вiдoбpa-жeння вiдбyвaeтьcя нa piвнi фiлocoфcькo-мeтoдoлoгiчнoгo aнaлiзy. Як^ фiлocoфiя e зaгaльнoмeдoлoгiчнoю ocнoвoю нayкoвoï cиcтeмaтизaцiï ycix eлeмeнтiв людcькoгo cвiтoглядy, тo фiлocoфiя ocвiти вiдiгpae пoдiбнy iнтeгpyючy poль cтocoвнo вcix лaнoк i фyнкцiй пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi. Cepeд тaкиx пpинципiв й мeтoдoлoгiчниx зacaд мiнiмiзaцiï, кoмпaктизaцiï, yщiльнeння coцiaльнoï iнфopмaцiï пiзнaвaльнo-кyльтypнoгo xapaктepy cлiд вид1лити тaкi, як:

— пpинцип тoтoжнocтi пpoтилeжнocтeй y нecкiнчeннoмy;

— мeтoд cxoджeння в1д aбcтpaктнoгo дo кoнкpeтнoгo;

— мeтoд пopiвняння;

— cиcтeмa дiaлoгiчнoгo cп^кyвaння piзниx тoчoк 3opy, То3ицш, якa мoжe, бути poзглянyтa та piвнi дiaлoгy «cиcтeмa пeдaгoгiчнoï дiяль-нocтi —ocoбиcтicть», дi^oгy м^ уявним пepeдбaчeнням пeдaгoгiчнoгo пpoцecy й кoнкpeтними peзyльтaтaми пeдaгoгiчниx дiй;

— мeтoд плюpaлiзмy;

— пpинцип oбepнeння мeтoдy тoщo.

ОСВтНЯ KOMyHII^m: PEAЛIÏ ТА ПEPCПEKTИBИ

Пepcпeктивним cлiд визнaти пpилyчeння цieï cиcтeми дo нaдбaнь cинepгeтичнoï мeтoдoлoгiï. Cepeд виxiдниx зacaд щи мeтoдoлoгiï тpeбa визнaти тaкi, як:

— xapaктepиcтикa нeлiнiйнocтi бyдь-якoгo пpoцecy — зoкpeмa вищoï ocвiти;

— дocлiджeння aтpaктopiв (зoкpeмa iнфopмaцioлoгiчниx), щo визта-чaють poзвитoк ocвiтньoï cиcтeми тoщo.

Bизнaння нeвпopядкoвaнocтi co^a^^ï дп, нaявнicть тeндeнцiï ca-мoopгaнiзaцiï y бyдь-якoмy coцiaльнoмy пpoцeci пiдвoдить дo poзyмiння тага xapaктepиcтик, визнaчaльниx чинниюв йoгo вeктopнoгo pyxy.

Знaння cyчacним пeдaгoгoм мeтoдoлoгiчниx зacaд yщiльнeння, мгнг-мiзaцiï, кoмпaктизaцiï, гeнepaлiзaцiï coцiaльнoï iнфopмaцГi нayкoвo-ocвiт-rnora xapaктepy дae змoгy твopчoгo зacтocyвaння ним будь-я^ кiлькocтi джepeл i ^мут^ци тaкoï iнфopмaцiï, впpoвaджeння ïï змicтy тa op-гaнiзaцiйниx зacaд y знaння, дyxoвнo-цiннicнi opieнтaцiï i cвiтoгляд oco-биcтocтeй, щo нaвчaютьcя.

Лiтepaтypa:

1. Aбдeeв Р.Ф. Филocoфия инфopмaциoннoй цивилизaции Z P.Ф.Aбдeeв. — M.: Bлaдoc, l994. — ЗЗ6 c.

2. Aндpyщeнкo КП. Ущелью фiлocoфiя. Icтopiя, тeopiя, мeтoдoлoгiя: Щоруч-ник для BHЗ Z B.П.Aндpyщeнкo, Л.B.Гyбepcький, M.I.Mиxaльчeнкo. — К.: Гeнeзa, 2006. — 656 c.

3. Aнocoв I.П. Cyчacний ocвiтнiй npo^c: aнтpoпoлoгiчний acпeкт: Moнoгpaфiя Z I.П.Aнocoв. — К.: «Тв1м irnep», 200З. — З89 c.

4. Гу^^кий ЭЛ. Bвeдeниe в фиготофию oбpaзoвaния: Учeбнoe пocoбиe Z Э.H.Гycинcкий, Ю.И.Typчaнинoвa. — M.: Лoгoc, 200l. — 2З4 c.

5. Зaбpoдcькa Л.M. Iнфopмaтизaцiя зaклaдy ocвiти: yпpaвлiнcький arae^r Z Л.M.Зaбpoдcькa. — X.: Bидaвничa гpyпa «Ocнoвa», 200З. — 240 c.

6. Ime^an^ вищoï ocвiти Укpaïни в eвpoпeйcькy cиcreмy: Зб. нayк. пpaць: Зa мa-тepiaлaми Miжнap. нayк.-мeтoд. кoнф. «Imeipau^ вищoï ocвiти Укpaïни в eвpoпeй-га>ку cистeмy», Днiпpoпeтpoвcьк, 5 тpaвня 2001 p. Z [peA H.G^oËuyn]; Miжнapoд-ний фoнд «Biдpoджeння». — Днiпpoпeтpoвcьк: Apт-Пpec, 200l. — l08 c.

7. Kacтeльc M. Инфopмaциoннaя эпoxa. Экoнoмикa, oбщecтвo и кyльтypa Z M. Kac^K. — M.: Интep-Пpecc, 2000. — З45 c.

8. Кулицький ОП. Ocнoви opгaнiзaцiï iнфopмaцiйнoï дiяльнocтi y cфepi yпpaвлiння: Haвчaльний пociбник Z C.П.Kyлицький. — K.: MAУЩ, 2002. — 224 c.

9. Лугай B.C. Ocнoвнoй вoпpoc coвpeмeннoй филocoфии. Cинepгeтичecкий вo-npoc Z B.C.Лyтaй. — K.: Издaтeль ПAPAПAH, 2004. — l56 c.

10. Haвpoцький O.I. Bищa шкoлa Укpaïни в yмoвax тpaнcфopмaцiï cycпiльcтвa Z O.I.Haвpoцький. — X.: Ocнoвa, 2000. — 240 c.

Вадим Мудрак. 1нформацюлопчна модель профеайно-педагопчно'Г компетентность..

11. Урсул А. Д. Модель ноосферо-опережающего образования III—го тысячелетия / А.Д.Урсул // Сб. тезисов и материалов III-го Международного симпозиума «Открытое общество и устойчивое развитие». — Т. 8. — Зеленоград, 2001. — С. 45.

12. Фшософський енциклопедичний словник / [голова редколеги ВЛ.Шинкарук]; НАН Украши, Ыститут фшософи iM Г.С.Сковороди; Державний фонд фунда-ментальних дослiджень. — К.: «Абрис», 2002. — 742 с.

13. Фшков Т.В. Сучасна вища освгга: свiтовi тенденци i Украша / Т.В.Фiнiков; Мiжнародний фонд дослвджень освггньо! пол1тики, Iнститут економiки та права «КРОК». — К.: Таксол, 2002. — 176 с.

14. Яблонський В.А. Вища освiта Украши на рубежi тисячол1ть: проблеми гло-балiзацil та iнтернацiоналiзацlí / В.А.Яблонський. — К.: [б.в.], 1998. — 278 с.

Вадим Мудрак. Информациологическая модель профессионально-педагогической компетентности современной системы высшего образования.

Современные научные общеметодологические подходы к развитию высшего образования в глобальном информационном пространстве разворачиваются в системе информациологических характеристик, свойств, черт, которые показывают состояние, особенности и перспективы развития профессионально-педагогической компетентности последнего. Такие подходы раскрываются как системообразующие, организационно-содержательные в информа-циологическом комплексе отношений «индивидуальное — общественное», «личное — коллективное».

Vadym Mudrak. Informationological Model of Professional and Pedagogical Competence of the Contemporary Higher Education System of Ukraine.

Modern scientific methodological approaches to the development of the higher education in a global informational space are realised in the system of informationological characteristics, qualities and specific peculiarities. These points reflect the state, trends and perspectives of such education development. The perspectives are shown as those that create a system, as organisational and substantial combination of relations in an informationological system «individual — social» and «personal — collective».

Ф'шософ'ш ОСВ1ТИ 1-2 (9)/2010

317

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.