CC BY
12
УДK 616.61+616.36-C19
Вепрюк Ю.М., Роговий Ю.С., Шумко Н.М., Грицюк М.1.
ХРОНОРИТМ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ФУНКЦ1Й НИРОК В 1НТАКТНИХ СТАТЕВОЗР1ЛИХ I СТАТЕВОНЕЗР1ЛИХ
ЩУР1В ЗА УМОВ Г1ПО- ТА ППЕРФУНКЦП ШИШКОПОД1БНО1 ЗАЛОЗИ
Бyковинcький дepжавний мeдичний yнiвepcитeт, м.
У дoслiдаx на 72 статeвoзpiлux та статeвoнeзpiлux нeлiнiйнux самцяx 6^ux щуpiв масою eid-noeidHo 0,10-0,13 та 0,14-0,20 кг вuвчалu ennue гinepфункцiï та гтофункцп шuшкoпoдiбнói залозч шляxoм утpuмання ïx у^одоеж постшноЧ тeмpявu та постшного óсвiтлeння i з'ясувалu, що óсóблuвóстямu функцш н^ок у iнтактнux статeвóнeзpiлux щуpiв по вiднóшeнню до статвео-3pwux тваpuн булu нuжчi показhu^u diype3y, клубочковоЧ фiльтpацiï, enc^e^'i кpeатuнiну, ю-Hie калЮ, бшка ce4i, та Heicтотт втpатu юте натpiю, збiльшeння e^c^e^'í амiаку та амо-ншного кóeфiцieнта. За умов гто- та гinepфункцiï шuшкónóдiбнóï залóзu He еuяелeнó icтóтнux еiдмiннócтeй щодо функцш н^ок.
Kлючовi отова: нирки, xpоноpитми, шишког^бна залоза.
Вступ
Вщомо, що peабcоpбцiя юыв натрш як голо-вний eнepгозалeжний пpоцec нирок лeжить в oc-новi забeзпeчeння виконання даним органом йо-го гомeоcтатичниx Функцш: eкcкpeтоpноï, ки^о-тоpeгyлювальноï, iоноpeгyлювальноï [1, 2]. За-значeнi функцп вiдpiзняютьcя в cтатeвозpiлиx i cтатeвонeзpiлиx щypiв, що зyмовлeно нeдоcтат-ньою зpiлicтю канальцiв нeфpонy, юкcтагломe-рулярного апарату, peгyлятоpниx мexанiзмiв y cтатeвонeзpiлиx тварин [3, 4, 5]. На ц пpоцecи ймовipно можуть впливати peакцiï пepокcидного окиcнeння лт^в, piвeнь якиx в icтотнiй мipi за-лeжить вiд концeнтpацiï eндогeнного мeлатонiнy, а piвeнь оcтаннього залeжний вiд cтанy гiпо- та т^рфун^и шишкоподiбноï залози [6, 7].
Мета дослвдження
У даному доcлiджeннi вивчeно eкcкpeтоpнy, киcлотоpeгyлювальнy, iоноpeгyлювальнy фyнкцiï
Показники екскреторноГ та кислоторегулювальноТ функ^й нирок в iнmакmниx статевозрлих та статевонезрлих w,ypie (x±Sx)
Показники Cтатeвозpiлi контроль (n=6) Cтатeвонeзpiлi Kонтpоль (n=6)
Дiypeз, мл/2 год • 1CC г 3,21±C,C88 2,21±C,27 p<C,CC1
^н^тра^я юшв калю в ceMi, ммоль/л 22,21±1,77 14,35±1,7C4 p<C,C5
Екcкpeцiя юыв калiю, мкмоль/2 год • 1CC г 6C,C3±1C,55 27,62±6,651 p<C,C5
^н^жра^я кpeатинiнy в ceqi , ммоль/л C,7C±C,C45 C,65±C,C41
Екcкpeцiя кpeатинiнy, мкмоль/2 год • 1CC г 2,27±C,213 1,43±C,183 p<C,C2
1<лубочкова фiльтpацiя, мкл/xв • 1CC г 299,7±43,84 2CC,6±43,55
Kонцeнтpацiя бiлка в ceqi, г/л C,C7±C,CC8 C,C65±C,CC1
Екcкpeцiя бiлка, мг/ 2 год 1CC г C,22±C,CC6 C,14±C,C19 p<C,CC1
Вiдноcна peабcоpбцiя води, % 92,C4±1 ,C56 92,1±1 ,C84
pH ceqi, ум. од. 6,18±C,C79 6,2±C,C85
^н^^гра^я iонiв водню ceqi, мкмоль/л C,79±C,CC5 C,79±C,CC5
Екcкpeцiя киcлот, що титpyютьcя, мкмоль/xв 1CC г 21,8±3,11 14,2±3,12
Екcкpeцiя амiакy, мкмоль/xв 1CC г 222,6±31,77 398,4±9,75 p<C,CC1
Амонiйний коeфiцieнт, ум. од. 1 ,C4±C,C48 2,64±C,311 p<C,CC1
p- вiрoгiднiсть рiзниць пoрiвнянo з групою статевoзрiлиx щурв; n-число спостережень.
нирок y iнтактниx cтатeвозpiлиx i cтатeвонeзpi-лиx щypiв за умов ппо- та гiпepфyнкцiï шишко-подiбноï залози.
Матерiали та методи дослвдження У доcлiдаx на 72 cтатeвозpiлиx та cтатeвонe-зpiлиx нeлiнiйниx cамцяx бiлиx щypiв ма^ю вщ-повiдно Q,1Q-Q,13 та 0,14-0,20 кг вивчали вплив гiпepфyнкцiï та ппофункци шишкоподiбноï залози шляxом утримання ïx упродовж поcтiйноï тe-мряви (CCC:24T) та поcтiйного оcвiтлeння (24C:CCT) [3].
Результати дослiдження та ïx обговорення Оцшка показникiв eкcкpeтоpноï та M^OTOpe-гулювальноТ фyнкцiй нирок в iнтактниx cтатeвоз-piлиx та cтатeвонeзpiлиx щypiв (табл. 1) показала, що piвeнь дiypeзy y cтатeвонeзpiлиx щypiв був нижчим поpiвняно iз cтатeвозpiлими твари-нами.
^м того, у стaтевoнезpiлиx щуpiв були бтьш низькими пoкaзники кoнцентpaцiï ïa екс-кpецiï ioнiв ^лш з сечею. Koнцентpaцiя кpеaти-ншу сечi не вiдpiзнялaся мiж гpупaми пopiвнян-ня, екскpецiя кpеaтинiну булa бiльш низькою в стaтевoнезpiлиx щуpiв по вiднoшенню до стате-возртих. Kлубoчкoвa фiльтpaцiя мaлa тенден-цш до гaльмувaння у стaтевoнезpiлиx щуpiв по вiднoшенню до стaтевoзpiлиx твapин.
Koнцентpaцiя бiлкa в сечi в гpупax пopiвняння змiн не зaзнaвaлa, a екскpецiя бiлкa булa бтьш низькою у стaтевoнезpiлиx щуpiв. Вщносни pеa-бсopбцiя води у гpупax пopiвняння не змшюви-лaся. ^м того, не виявлено вiдмiннoстей щодо pH сеч^ кoнцентpaцiï ioнiв водню сечi тa екскре-цiï кислот, що титруються. Ц^вим виявився той фaкт, що у стaтевoнезpiлиx твapин були бiльш високими пoкaзники екскрецп aмiaку тa имонш-ного кoефiцieнтa.
Оцiнкa пoкaзникiв ioнopегулювaльнoï функцiй нирок в iнтaктниx стaтевoзpiлиx тa сттевонезри лих щуpiв (тaбл. 2) пoкaзaлa, що кoнцентpaцiя ioнiв нaтpiю в сечi в стaтевoнезpiлиx щуpiв булa нижчою пopiвнянo до стaтевoзpiлиx твapин. Анaлoгiчнa зaкoнoмipнiсть булa xapaктеpнa для екскрецп юыв нaтpiю. Фiльтpaцiйнa фpaкцiя ioнiв нaтpiю у стaтевoнезpiлиx щуpiв xapaктеpизувa-лaся тенденцieю до зниження пopiвнянo iз ora-
тевoзpiлими твapинaми. Анaлoгiчнa тенденцiя вiдмiчaлaся для екскрецп юшв нaтpiю, стиндир-тизoвaнoï зa швидкiстю клубочкового фiльтpaтa. Kлipенс втьно'Г вiд ioнiв нaтpiю води знижувaвся у стaтевoнезpiлиx щуpiв по вщношенню до ora-тевoзpiлиx твapин. ВщНОСНИ pеaбсopбцiя ioнiв нaтpiю у гpупax пopiвняння змiн не зaзнaвaлa. ^ренс ioнiв нaтpiю був бiльш низьким у стате-вoнезpiлиx щуpiв по вщношенню до сттевозри лих твapин. Анaлoгiчнa зaкoнoмipнiсть булa xa-paктеpнoю для кoнцентpaцiйнoгo iндексу ioнiв нaтpiю. Koнцентpaцiя ioнiв нaтpiю в плaзмi кpoвi в гpупax пopiвняння змш не зaзнaвaлa. Дистиль-нa pеaбсopбцiя ioнiв нaтpiю у стaтевoнезpiлиx щуpiв xapaктеpизувaлaся тенденцieю до зниження по вщношенню до статевозртих твapин. Пpoксимaльнa pеaбсopбцiя у гpупax пopiвняння змiн не зaзнaвaлa. Анaлoгiчнa зaкoнoмipнiсть булa xapaктеpнoю для ди^^льно! i проксимиль-нoï pеaбсopбцiй ioнiв нaтpiю, стaндapтизoвaниx зa швидкiстю клубoчкoвoï фiльтpaцiï.
Оцiнкa пoкaзникiв екскреторноГ тa кислоторе-гулювaльнoï функцiй нирок в статевозртих тa стaтевoнезpiлиx щуpiв зa умов водного шдуко-вaнoгo дiуpезу нa тлi гiпеpфункцiï шишкoпoдiбнoï зaлoзи (табл. 3) пoкaзaлa, що piвень дiуpезу у стaтевoнезpiлиx щуpiв був нижчим пopiвнянo iз стaтевoзpiлими твapинaми.
Таблиця 2
юнорегулювально'1 функцп нирок в iHmaKmHux статевозрлих та статавонезрлих w,ypie (x±Sx)
Погазники Стaтевoзpiлi Koнтpoль (n=6) Стaтевoнезpiлi Koнтpoль (n=6)
Koнцентpaцiя юшв нaтpiю в сечi, ммоль/л 0,7±0,03 0,5±0,05 p<0,001
Екскре^я ioнiв нaтpiю в сечi, мкмоль/2 год 100 г 1,96±0,26 0,99±0,23 p<0,05
Фiльтpaцiйнa ф^ки^я ioнiв нaтpiю, мкмоль/хв. • 100 г 39,82±5,94 25,51±5,32
Eкскpецiя ioнiв нaтpiю, мкмоль/хв • 100 г 2,17±0,17 1,08±0,19 p<0,001
Eкскpецiя юыв нaтpiю, мкмоль/100 мкл Ccr 0,01±0,006 0,009±0,0004
1^ренс вшьноТ вiд ioнiв нaтpiю води, мл/2 год • 100 г 3,19±0,08 2,2±0,27 p<0,01
ВЩНОСНИ pеaбсopбцiя ioнiв нaтpiю, % 99,5±0,38 99,66±0,251
1^ренс ioнiв нaтpiю мл/2 год • 100 г 0,01±0,0002 0,007±0,001 p<0,05
Koнцентpaцiйний шдекс ioнiв нaтpiю, ум. од. 0,005±0,0002 0,003±0,0003 p<0,001
Koнцентpaцiя ioнiв нaтpiю в плaзмi кров^ ммоль/л 131,78±3,52 128,21±1,83
Дистильни pеaбсopбцiя ioнiв нитрю мкмоль/ 2 год • 100 г 420,36±75,04 280,9±34,2
Проксимильни pеaбсopбцiя ioнiв нитрю ммоль/ 2 год • 100 г 10,26±0,65 8,13±4,19
Дистильни pеaбсopбцiя ioнiв нитрю мкмоль/100 мкл Ccr 1,14±0,09 1,11±0,05
Проксимильни р6и6сор6^я ioнiв нaтpiю, ммоль/100 мкл Ccr 25,75±9,62 26,0±10,37
p- вiрогiднiсть рiзниць порiвняно з групою статевонезрлих щурв;
n-число спостережень.
^м того, у статевонезртих щуpiв були бтьш низькими по^зники кoнцентpaцiï тa екскрецп юыв ^лш з сечею. Koнцентpaцiя кpеaти-нiну сечi булa бiльш високою у статевонезртих щуpiв по вщношенню до сттевозртих твapин. Eкскpецiя кpеaтинiну мiж гpупaми пopiвняння змiн не зaзнaвaлa.
Kлубoчкoвa фiльтpaцiя мaлa тенденцш до гaльмувaння у стaтевoнезpiлиx щуpiв по вщно-шенню до статевозртих твapин. Koнцентpaцiя бiлкa в сечi булa бiльш високою в сттевонезри лих щуpiв по вiднoшенню до статевозртих тви-рин, a екскре^я бiлкa в гpупax пopiвняння змш не зaзнaвaлa. Biднoснa pеaбсopбцiя води у гру-
пах порiвняння не змiнювалася. Крiм того, не виявлено вщмшностей щодо рН сеч^ концентраци iонiв водню сечi та екскреци кислот, що ти-труються. У статевонезрiлих тварин була вияв-лена тенденцiя до гальмування екскреци амiаку та достовiрне зниження амоншного коефiцieнта.
Оцiнка показникiв юнорегулювальноТ функцiй нирок у статевозрiлих та статевонезртих щурiв за умов водного шдукованого дiурезу на тлi п-перфункцiТ шишкоподiбноТ залози (табл. 4) показала, що концентра^я юшв натрiю в сечi в статевонезртих щурiв характеризувалася тенден-^ею до зниження порiвняно до статевозртих тварин. Аналогiчна закономiрнiсть була характерна для екскреци юыв натрю Фiльтрацiйна фракцiя iонiв натрiю у статевонезртих щурiв характеризувалася тенден^ею до зниження порiв-няно iз статевозрiлими тваринами. Вiдмiчалося гальмування екскреци юыв натрiю у статевонезртих щурiв по вiдношенню до статевозртих тварин та наявнють тенденцiТ до гальмування щодо екскреци юыв натрш стандартизовано!' за швидкiстю клубочкового фтьтрата. Клiренс вн льноТ вiд юыв натрiю води знижувався у стате-
Показники фун за умов водного ¡ндукованого д1урезу 5%
вонезртих щурiв по вiдношенню до статевозрн лих тварин. Вщносна реабсорбцiя iонiв натрш у групах порiвняння змiн не зазнавала. ^ренс ю-нiв натрш був бiльш низьким у статевонезртих щурiв по вiдношенню до статевозртих тварин. Аналопчна закономiрнiсть була характерною для концентрацшного iндексу iонiв натрю Кон-центрацiя iонiв натрiю в плазмi кровi в групах порiвняння змiн не зазнавала. Дистальна реаб-сорбцiя iонiв натрiю у статевонезртих щурiв знижувалася по вiдношенню до статевозртих тварин. Проксимальна реабсорб^я юыв натрiю у групах порiвняння змш не зазнавала. Дистальна реабсорб^я iонiв натрiю була бiльш низькою у статевонезрiлих щурiв, проксимальна реабсо-рбцiя iонiв натрiю, стандартизована за швидкю-тю клубочковоТ фiльтрацiТ змш не зазнавала. Оцшка показникiв екскреторноТ та кислоторегу-лювальноТ функцiй нирок в статевозртих та статевонезртих щурiв за умов водного шдукованого дiурезу на ™ ппофункци шишкоподiбноТ залози (табл. 5) показала, що рiвень дiурезу у статевонезртих щурiв був нижчим порiвняно iз ста-тевозрiлими тваринами.
Таблиця 3
цп нирок в Iнтактних статевозртих /' статевонезртих щур1в
в1д маси тта на тл1 г1перфункцп шишкопод^бноТ залози (х±Эх)
Показники Статевозрiлi щурi (п=6) Статевонезрт щурi (п=6)
Дiурез, мл/2 год • 100 г 2,46+0,30 1,85+0,237 р<0,05
Концентра^я юшв калю в сеч^ ммоль/л 22,9+0,74 7,07+0,326 р<0,001
Екскре^я юыв калiю, мкмоль/2 год • 100 г 49,88+6,77 10,81+1,79 р<0,001
Концентрацiя креатиншу в сечi , ммоль/л 0,74+0,040 0,85+0,027 р<0,05
Екскре^я креатинiну, мкмоль/2 год • 100 г 1,84+0,114 1,57+0,216
Клубочкова фiльтрацiя, мкл/хв 100 г 237,3+33,54 218,41+43,32
Концентра^я бiлка в сеч^ г/л 0,067+0,0005 0,077+0,001 р<0,001
Екскрецiя бiлка, мг/ 2 год 100 г 0,16+0,003 0,14+0,018
Вщносна реабсорб^я води, % 92,1+1,021 93,8+0,796
рН сеч^ ум. од. 6,15+0,118 6,2+0,085
Концентра^я iонiв водню сеч^ мкмоль/л 0,78+0,008 0,79+0,005
Екскрецiя кислот, що титруються, мкмоль/хв 100 г 16,7+2,48 16,56+3,8
Екскре^я амiаку, мкмоль/хв 100 г 192,2+27,43 35,5+8,93
Амонiйний коеф^ент, ум. од. 11,40+0,404 2,19+0,428 р<0,001
р- в1рог1днють р1зниць пор1вняно з групою статевозртих щу
^м того, у статевонезртих щурiв були бтьш низькими показники концентраци та екскреци юыв калш з сечею. Концентра^я креатиншу сечi не в^знялася у статевонезрiлих щурiв по вщношенню до статевозрiлих тварин. Екскрецiя креатиншу була бтьш низькою у статевонезртих щурiв. Клубоч-кова фiльтрацiя була нижчою у статевонезртих щурiв по вщношенню до статевозртих тварин. Концентра^я бтка в сечi змiн не зазнавала, а
п-число спостережень.
екскре^я бiлка була бiльш низькою у статевонезртих щурiв по вщношенню до статевозртих тварин. Вщносна реабсорб^я води була бтьш високою у статевонезртих щурiв по вщношенню до статевозртих тварин. ^м того, не виявлено вщмшностей щодо рН сеч^ концентраци юыв водню сечi та екскреци кислот, що титруються. У статевонезртих тварин виявлено гальмування екскреци амiаку та амоншного коефiцiента по вщношенню до статевозртих щурiв.
Таблиця 4
Показники юнорегулювальноТ функцп нирок в iнmакmних статевозрлих / статевонезрлих шурiв за умов водного ндукованого дiурезу 5% вiд маси тЛа
на тлi гiперфункцn шишкоподiбноi' залози (x±Sx)
Показники Статевозрт щурi (п=6) Статевонезрiлi щурi (п=6)
Концентра^я iонiв натрiю в сеч^ ммоль/л 0,95+0,132 0.75+0,028
Екскрецiя iонiв натрто в сечi, мкмоль/2 год • 100 г 2,09+0,47 1,15+0,19
Фiльтрацiйна фракцiя юшв натрю мкмоль/хв. • 100 г 29,84+4,37 27,2+5,33
Екскре^я iонiв натрiю, мкмоль/хв • 100 г 2,27+0,39 1,29+0,13 р<0,05
Екскрецiя iонiв натрю мкмоль/100 мкл Ссг 0,19+0,09 0,1+0,07
Клiренс вшьноТ вiд iонiв натрiю води, мл/2 год • 100 г 2,45+0,027 1,84+0,23 р<0,05
Вщносна реабсорб^я iонiв натрiю, % 99,25+0,57 99,43+0,45
1^ренс iонiв натрiю мл/2 год • 100 г 0,01+0,003 0,009+0,001
Концентрацiйний iндекс юшв натрю ум. Од. 0,007+0,0009 0,006+0,0002
Концентрацiя юшв натрто в плазмi кровi, ммоль/л 125,35+2,04 124,64+1,27
Дистальна реабсорб^я iонiв натрiю, мкмоль/ 2 год • 100 г 307,2+7,47 229,6+28,6 р<0,05
Проксимальна реабсорб^я iонiв натрiю, ммоль/ 2 год • 100 г 8,13+3,71 7,87+3,72
Дистальна реабсорб^я iонiв натрiю, мкмоль/100 мкл Ссг 1,07+0,04 0,85+0,03 р<0,01
Проксимальна реабсорбцiя юшв натрю ммоль/100 мкл Ссг 24,9+9,62 25,1+9,59
р- вiрогiднiсть рiзниць порiвняно з групою статевозрЛих шурв; п-число спостережень.
Таблиця 5
Показники функцп нирок в iнтактних статевозрлих i статевонезрлих шурiв за умов водного ндукованого дiурезу 5% вiд маси тла на тлi гiпофункцn шишкоподiбноi' залози (x±Sx)
Показники Статевозрiлi щурi (п=6) Статевонезрт щурi (п=6)
Дiурез, мл/2 год • 100 г 2,61+0,094 1,85+0,205 р<0,01
Концентра^я iонiв калiю в сечi, ммоль/л 13,5+0,64 6,07+0,255 р<0,001
Екскре^я iонiв калiю, мкмоль/2 год • 100 г 30,4+4,31 10,05+1,963 р< 0,01
Концентрацiя креатиншу в сечi , ммоль/л 0,78+0,029 0,81+0,032
Екскре^я креатинiну, мкмоль/2 год • 100 г 2,05+0,124 1,48+0,168 р<0,05
Клубочкова фiльтрацiя, мкл/хв 100 г 279,2+48,91 122,3+21,54 р<0,02
Концентра^я бiлка в сеч^ г/л 0,07+0,002 0,07+0,001
Екскрецiя бiлка, мг/ 2 год 100 г 0,18+0,007 0,13+0,014 р<0,02
Вщносна реабсорб^я води, % 92,7+0,97 98,9+0,16 р<0,001
рН сеч^ ум. од. 6,34+0,096 6,33+0,148
Концентра^я iонiв водню сеч^ мкмоль/л 0,80+0,006 0,80+0,009
Екскрецiя кислот, що титруються, мкмоль/хв 100 г 13,3+2,43 13,4+2,38
Екскре^я амiаку, мкмоль/хв 100 г 282,3+49,78 37,2+8,08 р<0,001
Амонiйний коеф^ент, ум. од. 20,8+2,34 2,75+0,202 р<0,001
р- вiрогiднiсть рiзниць порiвняно з групою статевозрлих шурв; п-число спостережень.
Оцшка показниш юнорегулювальноТ функцш нирок у статевозртих та статевонезртих щурiв за умов водного шдукованого дiурезу на ™ п-пофункцп шишкоподiбноТ залози (табл. 6) показала, що концентра^я юшв натрш в сечi в статевонезртих щурiв характеризувалася знижен-ням порiвняно до статевозртих тварин. Аналоп-чна закономiрнiсть була характерна для екскре-цп iонiв натрiю. Фiльтрацiйна фракцiя iонiв на-трш у статевонезрiлих щурiв знижувалася порн вняно iз статевозрiлими тваринами. В^^чалося
гальмування екскрецiТ iонiв натрiю у статевонезртих щурiв по вщношенню до статевозрiлих тварин та наявнють тенденцiТ до гальмування щодо екскрецп iонiв натрiю стандартизовано!' за швидкютю клубочкового фiльтрата. Клiренс вн льноТ вiд iонiв натрiю води знижувався у стате-вонезрiлих щурiв по вщношенню до статевозрн лих тварин. Вщносна реабсорбцiя iонiв натрiю у групах порiвняння змiн не зазнавала. ^ренс ю-нiв натрiю характеризувався тенден^ею до зни-ження у статевонезртих щурiв по вiдношенню
до статевозртих тварин.
Концентрацшний iндекс ioHiB натрш був бiльш низьким у статевонезртих щурiв по вiдношенню до статевозртих тварин. КонцентрацГя iонiв натрiю в плазмi кровi в статевонезрiлих щурiв була нижчою по вiдношенню до статевозртих тварин. Дистальна реабсорбцГя юшв натрш у статевонезрiлих
Показники юнорегулювальноТ функцп нирок в iHmaKmHux ста,
го diype3y
щурiв знижувалася по вщношенню до статевозртих тварин. Проксимальна реабсорбцГя юшв натрш у групах порiвняння змiн не зазнавала. Дистальна реабсорбцГя iонiв натрiю стандартизована за швидкютю клубочковоТ фтьтрацГТ була бтьш низькою у статевонезрiлих щурiв.
Таблиця 6
евозрлих i статевонезртих w,ypie за умов водного iндyковано-% вiд маси тта на mmi гпофункцп шишкоподiбноТ залози (x±Sx)
Показники СтатевозртГ щурГ (n=6) Статевонезрт щурГ (n=6)
Концентрата ¡ошв натрГю в сечГ, ммоль/л 1,15+0,082 0,48+0,03 p<0,001
ЕкскрецГя ¡оыв натрГю в сечГ, мкмоль/2 год • 100 г 2,54+0,35 0,8+0,15 p<0,01
Фтьтрацшна фракцГя ¡ошв натрю мкмоль/хв. • 100 г 28,49+1,81 15,2+2,79 p< 0,01
ЕкскрецГя ¡оыв натрю мкмоль/хв • 100 г 2,84+0,18 0,86+0,13 p<0,001
ЕкскрецГя ¡оыв натрю мкмоль/100 мкл Ccr 0,02+0,01 0,001+0,0005
КлГренс вшьноТ вщ ¡ошв натрГю води, мл/2 год • 100 г 2,59+0,09 1,84+0,2 p< 0,01
Вщносна реабсорбцГя ¡ошв натрю % 99,01+0,78 99,95+0,034
КлГренс ¡ошв натрГю мл/2 год • 100 г 0,01+0,002 0,006+0,001
Концентрацшний ¡ндекс ¡ошв натрю ум. Од. 0,008+0,0008 0,003+0,0002 p<0,001
КонцентрацГя ¡ошв натрГю в плазмГ кровГ, ммоль/л 134,64+3,67 123,5+1,32 p< 0,02
Дистальна реабсорбцГя ¡ошв натрю мкмоль/ 2 год • 100 г 348,85+17,78 228,57+27,69 p< 0,01
Проксимальна реабсорбцГя ¡оыв натрю ммоль/ 2 год • 100 г 9,79+4,29 4,51+2,07
Дистальна реабсорбцГя ¡ошв натрю мкмоль/100 мкл Ccr 1,07+0,1 0,15+0,01 p<0,001
Проксимальна реабсорбцГя ¡оыв натрю ммоль/100 мкл Ccr 26,92+10,43 26,97+10,55
p- вiрогiднiсmь рiзниць порiвняно з групою статевозрлих щурв; n-число спостережень.
Висновок
У даному експериментальному дослщженш з'ясоваш особливост екскреторноТ, кислоторегу-лювальноТ, юнорегулювальноТ' функцп нирок у ¡н-тактних статевозрiлих i статевонезрiлих щурiв та за умов ппо- та пперфункцп шишкоподГбноТ залози. Характерними особливостями функцш нирок у ¡нтактних статевонезртих щурiв по вiдношенню до статевозртих тварин були нижчi показники дГуре-зу, клубочковоТ фiльтрацГТ, екскрецГТ креатиншу, ¡о-нiв калiю, бiлка сечГ, та неiстотнi втрати ¡ошв на-трш за збтьшення екскрецГТ амГаку та амоншного коефщГента.
За умов ппо- та пперфункцп шишкоподГбноТ залози не виявлено ¡стотних вщмшностей щодо екскреторноТ та юнорегулювальноТ функцш нирок у статевонезртих щурГв по вщношенню до статевозртих ¡з збереженням аналопчних закономГрнос-тей бтьш низьких показниш дГурезу, клубочковоТ фтьтрацГТ, екскрецГТ креатиншу, ¡ошв калю бтка сечГ та менш ¡стотних втрат ¡ошв натрш за змен-шення екскрецГТ амГаку та амоншного коефщГента.
Лiтература
1. ПГшак В.П. ПатофГзюлопя мюячних хроноритмГв / В.П.ГПшак, Ю.е.Роговий, В.В.Степанчук. - Чершвц : Медушверситет, 2006.
- С.68-69.
2. Булик P.S. Змши циркадГанних ритмГв функцш нирок за рГзноТ функцюнальноТ активност шишкоподГбноТ залози / Р^.Булик, В.П.ПГшак, Ю.М.Вепрюк // Клтчна та експериментальна пато-лопя. - 2004. - Том. IV. - С.286 - 290.
3. ПГшак В.П. ШишкоподГбне тто i бюхГмГчш основи адаптацп /
B.П.ПГшак - Чершвц : мед ушверситет, 2003. - 152 с.
4. ПГшак В.П. Роль надмГрного завантаження нефрона бтком у порушены кореляцшних зв'язюв мГж показниками функцш нирок за умов водного дГурезу / В.П. ПГшак, Ю.S. Роговий, Ю.М. Веп-рюк // УкраТнський медичний альманах. - 2009. Т. XII, №2. -
C.119 - 123.
5. Висоцька В.Г. Перебк протеолГзу, фГбринолГзу та перекисного окиснення лшщв у юрковш речовиш нирок бтих щурГв рГзного вку / В.Г.Висоцька, В.М.Магаляс, М.1.Милованова, Ю.М.Вепрюк // Наук. конф. "Актуальш проблеми старшня". - К., 2005. - С. 27- 28.
6. Шумко Н.М. Особливост хроноритмГчних змш функцш нирок за умов пперфункцп шишкоподГбноТ залози / Н.М.Шумко, Ю.М.Вепрюк, Н.В.Черновська, Ю.В.Ломаюна // Бук. мед. Вюник.
- 2006. - Т. X, №4. - С. 196 - 200.
7. Степанчук В.В. Мюячш хроноритми екскреторноТ функцп нирок у бтих щурГв на rni ппо- i пперфункцп шишкоподГбноТ залози / В.В.Степанчук, Н.В. Черновська, Ю.М. Вепрюк // Екперимента-льна та кшшчна фГзюлопя i бюхГмГя. - 2008. - №1(41). - С. 2326.
Реферат
ХРОНОРИТМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ФУНКЦИЙ ПОЧЕК В ИНТАКТНЫХ ПОЛОВОЗРЕЛЫХ И ПОЛОВОНЕЗРЕЛЫХ КРЫС В УСЛОВИЯХ ГИПО -И ГИПЕРФУНКЦИЙ ШИШКОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ Вепрюк Ю.М., Роговой Ю.Е., Шумко Н.Н., Грыцюк М.И. Ключевые слова: почки, хроноритмы, шишковидная железа.
В экспериментах на 72 половозрелых и половонезрелых нелинейных самцах белых крыс массой соответственно 0,10-0,13 и 0,14-0,20 кг изучали влияние гиперфункции и гипофункции шишковидной железы, путем содержания их в условиях постоянной темноты и постоянного освещения в результате чего определили особенности функций почек в интактных половонезрелых крыс по отношению к половозрелым животным были более низкими показатели диуреза, клубочковой фильтрации, экскреции креатинина, ионов калия, белка мочи, и менее значимые потери ионов натрия, увеличение экскреции амиака и амонийного коэфициента. В условиях гипо- и гиперфункций шишковидной железы не выявлено достоверных изменений по отношению к функциям почек.
Summary
CHRONORHYTHMIC PECULIARITIES OF RENAL FUNCTIONS IN INTACT PUBERTAL AND NON-PUBERTAL RATS UNDER HYPO- AND HYPERFUNCTION OF PINEAL GLAND Vepriuk Yu.M., Rohoviy Yu.Ye., Shumko N.M., Grytsiuk M.I. Key words: kidneys, chronorhythms, pineal gland.
In the research on 72 pubertal and nonpubertal albino rats with a body weight 0.10-0.13 and 0.14-0.20 kg the effect of pineal gland hypo- and hyperfunction was studied. The animals were kept in permanent darkness and in continuous light for curtain period. Then we studied the peculiarities of renal functions in intact nonpubertal animals in respect of the pubertal animals. The nonpubertal rats showed decreased level of diuresis, glomerular filtration, creatinine excretion, potassium ions, urine protein, and less considerable loss of sodium ions, and increased level of ammonium and ammonium coefficient. Under the conditions of hypo-and hyperfunction of pineal gland any reliable changes of renal functions were not revealed.
УДК: 611. 013.38 Гасюк П.А.
ОСОБЛИВОСТ1 МОРФОЛОПЧНО1 БУДОВИ ЕКВАТОР1АЛЬНО1 Д1ЛЯНКИ ЕМАЛ1 ЗУБ1В
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Екватор{альн{ дшянки емал{ характеризуются гг потовщенням на бокових поверхнях премо-ляргв та моляргв, якг гнодг утворюють б1чн1 анатом1чн1 структури (стил{). Проведет досл{-дження {з застосуванням г{стох{м{чних методик, в поляризацшному св{тл{ горизонтальних шл{ф{в екватора зуба св{дчать, що в данш дшянщ локал{зований добре розвинений шар безприз-мовог емалг.
Ключов1 слова: екватор, г1стох1м1чн1 дослщження, шл1фи, безпризмова емаль.
Робота е фрагментом дослщження за 1н1ц1ативною тематикою, яка виконуеться прац1вниками ВДНЗ УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я» - «Патогенетичн пщходи до метод1в лкування основних стоматолопчних захворювань, на основ! вивчення механ1зм1в пошкодження твердих тканин зуб|в, тканин ендодонта, пародонта та СОПР», номер державноТ реестрацп -0104 и 004411. Автор виконував фрагмент теми щодо визначення будови екватор1альноТ дшянки емал1 зуб1в.
Актуальшсть пр0блеми Виготовлен як товсп, так i тоню шлiфи псто-
.-. .... хiмiчно забарвлювалися ШИК-альшановим си-
Пстоструктура емал^ що локалiзована в дтянц ^ ^
екватора зубiв, характеризуются потовщенням на бiчних поверхнях премолярiв та молярiв, яю утворюють бiчнi анатомiчнi структури (стил^ [1,2,4].
Останы, маючи рiзну величину, не досягають до жувальноТ поверхн (екзо-, ендо-, мезю-, дюстил^.
Мета дослвдження
Метою дослщження стало гiстохiмiчне дот-дження морфолопчноТ' будови екваторiальноТ д^ лянки емалi зубiв малих та великих кутых зубiв.
Матерiали та методи дослщження
Дослщження проводилося на 15 верхшх та нижшх малих та великих кутшх зубах, в яких вивчалась будова ямок, неуражених карieсом, як на подовжых, так i на поперечних Тх шлiфах.
нiм. При цьому шлiфи фотографувалися за до-помогою лупи в ептроекци, а макрофотографу-вання проводилось за допомогою цифровоТ фо-токамери «Олiмпус» на рiзних збiльшеннях у прохщному та поляризацiйному свiтлi.
Результати дослвджень та ix обговорення
В результат проведеного нами гiстохiмiчного дослiдження встановлено, що пучки емалевi призми за рахунок iх рiзнонаправленостi мають рiзну будову. Так, на вiдмiну вщ пришийковоТ дiлянки, слiд розрiзняти пучки призм iз вертика-льним напрямком, як при гiстохiмiчнозабарвлю-ються в чорний колiр та пучки призм зi свiтлими дiлянками. Останнi вщповщають косим та перпендикулярно зрiзаним пучкам емалевих призм.
