CC BY
11
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академхя»
УДК 612.826.33 : 612.46 : 577.152.1 Семененко С.Б.
СТРУКТУРА ХР0Н0РИТМ1В КИСЛОТОРЕГУЛЮВАЛЬНО! ФУНКЦ11 НИРОК П1Д ВПЛИВОМ БЛОКАДИ МОНООКСИДУ Н1ТРОГЕНУ
Буковинський державний медичний ушверситет, м.Чернiвцi
У роботI вгдображено циркадганнг особливостг хроноритм1чног органгзацП кислоторегулювальноI функцИ широк тд впливом блокади монооксиду нтрогену (N0). На фош блокади синтезу N0 виявле-но тдвищення екскрецП ¡онгв водню. Отриманг результати вказують на порушення фазовог стру-ктури ритму екскрецП кислот в1дносно хронограм ттактног групи щургв. Ключовi слова: циркадiанний ритм, нирки, монооксид штрогену, шишкоподiбна залоза.
Вступ
Вщомо, що вс фiзiологiчнi процеси мають ритмь чний характер [2,10] i проходять 1з визначеною пер1одичн1стю на рiзних р1внях органiзацií [5], що за-безпечуе високу над1йн1сть функц1онування оргашзму [1]. Ритмiчнiсть розглядаеться як обов'язкова влас-тив1сть живоí матерií [8], а вивчення ритм1в функц1онування р1зних систем орган1зму представляе безпосередн1й Ытерес для сучасноí бiологií i медици-ни [7,9].
Особливо важливе значення мають функцюна-льнi пiдходи в дiагностицi i патологií нирок, пов'язаш з порушенням водно-сольового i кислото-основного го-меостазу [3]. Вiдомо, що нирки також характеризуются чпжою часовою органiзацiею функцiй, однак особливосл циркадiанноí органiзацií та механiзми участ внутрiшньоклiтинних месенджерiв [6], зокрема N0 у бюритмолопчнш регуляцií ниркових функцм за-лишаються недостатньо вивченими [3,4].
Мета дослвдження
Проаналiзувати особливостi структури хронори-тмiв кислоторегулювальноí функцií нирок за умов блокади синтезу монооксиду штрогену.
Матерiал i методи
Дослщи провели на 72 статевозрiлих нелУйних самцях бiлих щурiв масою 0,15-0,18 кг. Тварин утри-мували в умовах вiварiю при сталiй температурi та вологостi повiтря на стандартному харчовому рацюш. 1нтактну групу склали тварини (п=36), якi перебували за умов звичайного свтового режиму (12.00С:12.00Т) упродовж семи дiб. Дослiджувану групу склали тварини (п=36), яким вводили ^штро-1_-аргiнiн (L-NNA) в дозi 20 мг/кг впродовж 7-ми дшв. На 8-у добу тваринам проводили 5% водне навантажен-ня п^гр^ою до кiмнатноí температури водогiнною водою i дослiджували параметри кислоторегулювально!' функцп нирок за умов форсованого дiурезу.
Експерименти проводили з 4-годинним Ытерва-лом впродовж доби. Вивчали рН сеч^ екскрецiю iонiв водню, титрованих кислот, амiаку, амонiйний коефщь ент. Результати обробляли статистично методом "Ко-синор-аналiзу", а також параметричними методами варiацiйноí статистики. Дiагностика функцюнальних особливостей ^рунтувалася на основi аналiзу змiн характеристик мезору (середньодобового рiвня), ампль туди, акрофази та форми криво1 циркадiанного ритму. Отримаш iндивiдуальнi хронограми для кожноí тварини групували за принципом щентичност максималь-ноí акрофази i розраховували методом "Косинор-аналiзу" пересiчнi для кожно1 групи хронограм мезор,
ампл^уду i фазову структуру (за Ытервалом часу мiж акро- та батифазою).
Дослiдження в iнтактних та дослщжуваних тварин у нiчний перюд доби проводили при слабкому (2 лк) червоному св^, яке практично не впливае на бiосинтез мелатошну шишкоподiбною залозою (ШЗ). Всi етапи експерименту проведено з дотриманням основних вимог СвропейськоТ конвенцп щодо гуманного ставлення до тварин.
Отримаш експериментальш данi обробляли на персональних комп'ютерах пакетом програм EXCE-2003 (Microsoft Corp., США). Для вах показнигав розраховували значення середньоТ арифметичноТ вибiр-ки (х), ТТ дисперсiТ i похибки середньоТ (Sx). Для вияв-лення вiрогiдностi вщмЫностей результатiв у дослщ-нiй i контрольнiй групах тварин визначали коефiцiент Стьюдента (t), пiсля чого визначали вiрогiднiсть вщ-мiнностi вибiрок (р) i довiрчий iнтервал середньоТ за таблицями розподiлу Стьюдента. Вiрогiдними вважа-ли значення, для яких р<0,05.
Результати дослiдження та ix обговорення
За нормальних умов ШЗ добова оргашза^я ки-слоторегулювальноТ функцп' нирок вщзначалася цир-кадiанною перiодичнiстю. Дiапазон, в якому змЫював-ся рН сечi впродовж доби, характеризувався межами вщ 7,46 до 8,02 з мезором 7,7±0,08 од. Амплiтуда ко-ливань ритму не перевищувала 4%. Максимальну ки-слотнiсть сечi спостер^али о 24.00 год, низький ТТ рь вень реестрували о 16.00 год.
Архiтектонiка ритмiв рН сечi та екскрецiТ iонiв водню мали обернено-пропорцмну залежнiсть: iз збь льшенням екскреци iонiв водню кислотнiсть сечi зме-ншувалася.
Динамiка екскреци титрованих кислот мала од-нофазний характер з акрофазою о 8.00 год та батифазою о 24.00 год i мезором 18,6±1,12 мкмоль/ 2 год. Ампл^уда ритму не перевищувала 25%. Високий рь вень кислот, що титруються, у нiчний промiжок доби узгоджувався зi змiнами кислотности сечi.
Хроноритм екскрецiТ амiаку двофазний. Макси-мальнi величини показника припадали на 20.00 год, м^ фаза - на 24.00 год. Середньодобовий рiвень ритму становив 37,9±1,43 мкмоль/ 2 год.
За умов блокади синтезу NO спостер^алося пщ-вищення екскреци iонiв водню на фош зниженоТ екс-крецiТ юшв натрiю, що вказувало на активiзацiю робо-ти натрiй-водневого антипорту. Бiоритмiчно це вщ-дзеркалилося зниженням у ва перiоди доби рiвня рН сечi (рис. 1).
Том 11, Выпуск 2 77
Актуальш проблеми сучасно!' медицини
становив 0,8±0,08 мкмоль/100 мкл клубочкового фть-трату i був вiрогiдно нижчим вщ контролю, подiбно змiнювалась i ампл^уда (табл.).
15
12
9
Si
6 * *
3
0
12.00 16.00 20.00 24.00 4.00 8.00
години
—•— ¡нтактнн --A-- блокада синтезу NO при фзюлопчнш функцп ШЗ
Рис. 1. Хроноритм рН сечi (од.) в бтих шур 'ш за умов блокады синтезу монооксиду нтрогену.
Зростання кислотност сечi пов'язано також iз зменшенням екскрецií амлаку. Середньодобовий рь вень та ампл^уда iстотно знижувалися з контролем. Максимальн величини екскрецií амiаку виявляли о 24.00 год, а мнмальж о 20.00 год (рис. 2). Циркадiан-на динамка екскрецп кислот, що титруються, вщзна-чалася порушенням фазово''' структури ритму вщнос-но хронограм Ытактно' групи щурiв. При цьому мезор
20.00 24.00 години
- ¡нтактнн
- блокада синтезу NO при фзюлопчый функцЛ' ШЗ
Рис. 2. Хроноритм екскреци aMiaKy (мкмоль/2год) в ceui бтих rnypie за умов блокади синтезу монооксиду штрогену.
Таблиця
Вплив блокади монооксиду штрогену на кислоторегулювальну функц/ю нирок бтих шу^в (x ± S- ).
Показник 1нтактн тварини Блокада синтезу NO
Мезор Амплiтуда (%) Мезор Амплiтуда (%)
pH сеч¡ 7,7±0,08 2,5±0,61 6,5±0,12 p<0,001 3,7±0,22 p=0,400
Екскреця ¡онв водню, нмоль/2 год 2,8±0,25 19,5±1,71 2,2±0,21 p=0,096 14,3±1,11 p<0,05
Екскреця ¡онв водню, нмоль/100 мкл клубочкового фтьтрату 0,5±0,06 31,3±1,52 0,7±0,04 p<0,01 13,7±1,11 p<0,001
Екскреця кислот, що титруються, мкмоль/2 год 18,6±1,12 27,9±1,11 2,4±0,15 p=0,02 20,3±2,41 p=0,017
Екскреця кислот, що титруються, мкмоль/100 мкл клубочкового фтьтрату 3,4±0,45 34,9±1,41 0,8±0,08 p<0,001 25,4±1,71 p<0,01
Екскреця амау, мкмоль/2 год 37,9±1,43 27,1 ±2,12 4,4±0,47 p<0,001 22,4±2,11 p=0,147
Екскреця амау, мкмоль/100 мкл клубочкового фтьтрату 7,1±0,98 33,1 ±1,82 1,5±0,13 p<0,001 16,1±1,12 p<0,001
Амонмний коефцент 2,1 ±0,15 13,2±1,82 2,1±0,27 p=1,000 37,3±1,82 p<0,001
Висновки
У вс перюди доби рвень рН ¡стотно знижувався.
1. Пдвищення екскрецií iонiв водню на фонi зниженоТ екскрецií ¡онв натрiю вказувало на акт^за-цю роботи натрiй-водневого антипорту.
2. Циркад^нна динамiка екскрецií кислот, що титруються, вщзначалася порушенням фазовоí структури ритму з¡ зниженням мезору та ампл^уди вiдносно хронограм ¡нтактноТ групи щурiв.
Лiтература
1. Агаджанян Н.А. Десинхроноз: механизмы развития от молеку-
лярно-генетического до организменного уровня / Н.А. Агаджанян, Д. Г. Губин // Успехи физиол. наук. - 2004. - Т. 35.
2. Бондаренко Л.О. В¡ков¡ особливост хронобюлопчних ритмщ
функцюнування епфзарно-тиреощноТ систем / Л.О. Бондаренко, Г.1. Губiна-Вакулик, В.О. Дунаев // Бук. мед. вюник. -2003. - Т. 6, № 3-4. - С. 129-131.
3. Гоженко А.1. Функцональний стан нирок при хронннм блокад¡
синтезу оксиду азоту в щурю / А.1. Гоженко, Н.1. Куксань, 1.В. Погорiла // Мед. хм. - 2002. - Т. 4, № 4. - С. 65-66.
4. Горбач Т. В. Динамика содержания метаболита оксида азота и
адениловых нуклеотидов в почках при экспериментальном гломерулонеф-рите / Т.В. Горбач, В.И Жуков // Клин. и экс-перим. мед. - 2004. - Т. 13, № 1-2. - С. 97-99.
5. Коркушко Х.В. Шишковидная железа: физиологическая роль в
организме, функциональная недостаточность в пожилом возрасте, возможные пути коррекции / Х.В. Коркушко, В.Б. Ша-тило // Мед. Всесвт - 2003. - № 2. - С. 84-93.
6. Кургалюк Н. Вплив 1_-арпыну й блокатора синтази оксиду азоту
Nw-нiтро-L-аргiнiну на стан кальц¡eво¡ емност мтохондрм печЫки щурщ ¡з рЬною резистентнютю до ппокси за умов дП стресорних навантажень / Н. Кургалюк, О. 1ккерт, О. Горинь [та ¡н.] // Львюський нац. ун-т. ¡м. I. Франка [Електронний ресурс]. - Режим доступу: e-mail:// biolog@frahko.lviv.ua.
7. Лабунец И.Ф. Влияние биологически активных факторов эпи-
физа на клеточный состав эпифиза костного мозга и селезенки у мышей разного возраста / И.Ф. Лабунец, Г.М. Бутенко, В.Х. Хавинсон // Бюл. эксперим. биол. и мед. - 2004. - Т. 137, № 5. - С. 581-583.
8. Martino T. Dayhight rhythm in gene expression of the normal
murine heart / T. Martino, S. Arab, M. Straume [et al.] // J. Mol. Med. - 2004. - V. 82, № 4. - P. 256-264.
9. Prata-Lima M.F. Effects of melatonin on the ovarian response to
pinealectomy or continuous light in gfemale rats: similarity with
В1СНИК ВДНЗУ «Украхнська медична стоматологгчна академЯ»
polycystic ovary syndrome / M.F. Prata-Lima, E.C. Bacarat, M.J. Simoness // Brazil J. Med. Biol. Res. - 2004. - V. 37. - P. 987995.
10. Zacharasiewicz A. Effect of inhalation times on exhaled NO / A. Zacharasiewicz, N. Wilson, C. Lex [et al.] // Влияние времени ингаляции на выделяемый азот. Pediat. Pulmonol. - 2004. - V. 38, № 4. - P. 335-338.
Реферат
СТРУКТУРА ХРОНОРИТМОВ КИСЛОТОРЕГУЛИРУЮЩЕЙ ФУНКЦИИ ПОЧЕК ПОД ВЛИЯНИЕМ БЛОКАДЫ МОНООКСИДА НИТРОГЕНА Семененко С.Б.
Ключевые слова: циркадианный ритм, почки, монооксид нитрогена, шишковидная железа.
В работе изучены циркадианные особенности хроноритмической организации кислоторегулирующей функции почек под влиянием блокады монооксида нитрогена (N0). Установлено, что блокада синтеза N0 влияет на повышение экскреции ионов водорода. Полученные результаты свидетельствуют о нарушении фазовой структуры ритма экскреции кислот относительно хронограм контрольной серии животных.
Summary
STRUCTURE OF CHRONORHYTHMS OF ACID-REGULATING KIDNEY FUNCTION UNDER MONOXIDE NITROGEN BLOCK.
Semenenko S.B.
Key words: circadian rhythm, kidneys, monoxide nitrogen, pineal gland.
The paper represents circadian characteristics of chronorhythmologic structure of kidney acid-regulating function under the influence of monoxide nitrogen block (NO). An increased excretion of nitrogen ions has been detected against the background of NO synthesis blockage. The obtained findings point out disturbances in the phase structure of the acid excretion rhythm of the relative to the chronograms of the intact group of rats.
УДК 616-008.9-089.843-092.4:615.468.6 Скотткова Л.В., Костенко В.О.
СИСТЕМНА Д1Я НОВИХ МОДИФ1КОВАНИХ Х1РУРГ1ЧНИХ НИТОК НА В1ЛЬНОРАДИКАЛЬН1 ПРОЦЕСИ В ТКАНИНАХ ПЕЧ1НКИ ЩУР1В ЗА УМОВ Х1РУРГ1ЧНО1 ТРАВМИ НА ТЛ1 ХРОН1ЧНОГО ПСИХОЕМОЦ1ЙНОГО СТРЕСУ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
В експериментI на 45 блих щурах досл1джено роль хгрурггчних шовних матергалгв у змтах вльнорадикальних процесгв у тканинах печжки при хгрурггчнш травмI на тл1 хронгчного психоемоцшного стресу. Виявлено, що хгрурггчна травма (операця лапаротомП) супроводжуеться системними змнами окиснювальних процесг в у орган!зм1 щургв на 3-тю добу шсляоперацшного
перюду, призводить до зростання утворення супероксидного анюн-радикала ( О 2) м1тохондр1альним електронно-транспортним ланцюгом (ЕТЛ) клтин печтки, активацП вльнорадикального пероксидного окиснення л1шд1в. Моделювання хрончного психоемоцшного
Iммобшзацшного стресу збшьшуе утворення О - мкросомальним I м1тохондр1альним ЕТЛ у тканинах печтки на третю добу шсля хгрурггчно'г' травми (лапаротомП) в сер1ях як без ¡мплантацП хгрурггчно'г' нитки у мгжм' язовий карман передньог черевног стнки, так I за умов ¡мплантацП немодифкованого кетгуту. Мексидол та Ь-аргнЫ, введенI у склад1 хгрурггчних ниток, Iмпланто-ваних у мгжм'язовий карман передньог черевног стнки, коригують стрес-тдуковане зростання у
кл1 тинах печ1 нки продукцг О - мкросомальним I м1тохондр1 альним ЕТЛ, активацю пероксидного окиснення л п д в, зниження антиоксидантного потенцгала.
Ключовi слова: хiрургiчна травма, хрошчний стрес, втьнорадикальне окиснення, печшка, системна дiя хiрургiчних шовних матерiалiв, мексидол, L-аргiнiн.
Стаття е фрагментом плановоТ НДР ВДНЗУ «УкраТнська медична сmомаmологiчна академiя» "Кисень- та NO-залежнi мехашзми ушкодження внутршшх органе та Тх кореки/я фiзiологiчно активними речовинами" (№ держреестрацИ' 0108и010079).
Вступ хашчна травма i являе собою комплексну дю на тка-
нини або органи людини, що виконуеться з метою ль Хруртна °перацы (^руртне аб° оперативне кування, дiагностики, корекцп функцм оргашзму за втручання) розглядаеться як керована ятрогенна ме- допомогою рiзних спо^в роз'еднання та з'еднання
Том 11, Випуск 2 79
