CC BY
11
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академя»
УДК 615.243.2.57.089.5.00.5 Торятк Е.Л.
Ф1БРИН0Л1ТИЧНА АКТИВМСТЬ ПЛАЗМИ КР0В1, СЕЧ1 ТА ВНУТР1ШН1Х 0РГАН1В У Г1ПЕРТЕНЗИВНИХ САМИЦЬ ЩУР1В НА ТЛ1 ВАГ1ТН0СТ1
Нацюнальний фармацевтичний унiверситет, м.Харкiв
У роботI наведенI результати вивчення ф1бринол1тично1 активностг плазми кров1, сеч1 та внут-ршшх оргашв у гтертензивних самиць щургв на тл1 ваггтностг. Встановлено, що у ваггтних г1-пертензивних самиць щургв тдвищуеться фгбринолгтична актившсть сечг, печтки та юрково1 речовини нирок та знижуеться процес фгбринолгзу у мозковй речовинг нирок. Показники ф1бринол1тично1 активностI сеч1 у сосочку нирок у гтертензивних самиць щургв на тл1 ваггтностг не змтюеться.
Ключовi слова: фiбринолiтична активнють, плазма кров^ ЭНР-самиц щурiв, ваптнють.
Робота виконана у рамках науково-до^дноТ програми Национального фармацевтичного унверситету "Фармакологч-Н до^дження бiологiчно активних речовин i лiкарських засобiв синтетичного та природного походження, Тх застосування у медичнй практиц" (№ держ. реестр. 0103Ш0909478).
Вступ
Осктьки нирки е важливим гомеостатичним органом, до функцп Тх шкреторноТ дiяльностi належить забезпечення функцюнування i системи гомеостазу, в т.ч. фiбринолiтичноТ активность ЗмЫи у дiяльностi нирок можуть викликати порушення процеав фiбринолi-зу, що вiдображаеться на функци органiзму в цiлому [1, 2, 3, 5, 8].
Дослщження процеав тромбо- та фiбриноутво-рення, фiбринолiтичноТ активностi i, в цтому, системи гемостазу у вагiтних самиць щурiв на тлi артерiальноТ ппертензп в експериментi до теперiшнього часу не проводились.
З огляду на вищевикладене, метою роботи стало вивчення впливу фiбринолiтичноТ активнют плазми кров^ сечi, печiнки та нирок (гаркового, мозкового та сосочкового шарiв) у гiпертензивних самицях щурiв на вагiтностi.
Матерiали та методи дослвдження
Експерименти проведено на 4-х групах тварин (по 10 в кожнш). Було двi групи контролю. Перша трупа — ппертензивш SHR-самиц щурiв, без вагiтностi, визначали фiбринолiтичну активнiсть плазми кровi та сеч^ друга — гiпертензивнi неваптш SHR-самицi щу-рiв, для вивчення фiбринолiтичноТ активностi печiнки та нирок. Тварини 3-Т та 4-Т груп — ппертензивш са-мицi щурiв (sHR-щури) на тлi вагiтностi були викорис-танi для визначення аналопчних показникiв.
Фiбринолiтичну активнiсть плазми кровi та сечi, а також тканинну фiбринолоiтичну активнiсть печiнки, кiркового, мозкового та сосочкового шарiв нирок визначали за допомогою наборiв реактивiв фiрми "Simko LTD" (Львiв). Сумарну ферментативну i нефе-рментативну фiбринолiтичну активнiсть плазми кровi, сечi та внутршшх органiв вивчали за методикою О.Л.Кухарчука [6].
Принцип методу визначення ферментативного i неферментативногно фiбринолiзу в сеч^ плазмi кровi й тканинах внутршшх органiв полягае в тому, що при шкубацп азофiбрину iз стандартною кiлькiстю плазмь ногену в присутност активаторiв фiбринолiзу, якi мю-тяться в сечi, плазмi кровi або тканинах, утворюеться плазмiн, актившсть якого оцшюеться за ступенем за-барвлення (визначення екстинкцiТ розчину на СФ-46 при довжинi хвилi 440 нм) розчину в лужному середо-вищ^ внаслiдок лiзису азофiбрину, в присутност еп-силон-амiнокапроновоТ кислоти (неферментативний
фiбринолiз) або без нет (сумарна фiбринолiтична ак-тивнiсть). Рiзниця мiж ними вiдображаe стан ферментативного фiбринолiзу [4, 6].
Фiбринолiтичну активнють плазми кров^ сечi та внутршшх органiв (печiнка, нирки) вивчали за методикою, яка основана на лiзисi фiбрину гомогенатiв оргашв. Проводили евтаназiю тварин пiд ефiрною анес-тезieю шляхом декапiтацiт. Печшку i нирки одразу за-морожували у рщкому азотi. Безпосередньо перед аналiзом тканини гомогенiзували в охолодженому бо-ратному буферi (рН-7,0).
Дослщи на тваринах проведено згiдно з МНжна-родними принципами Свропейськот конвенцп про за-хист хребетних тварин, яких використовують для екс-перимен^в та iнших наукових цiлей (Страсбург, 18.03.1986).
Даш обробляли методами непараметричнот статистики з використанням ^критерю Стьюдента [7].
Результати та Тх обговорення
Аналiз отриманих нами результат засвiдчив, що фiбринолiтична активнiсть плазми кровi у пперте-нзивних самиць щурiв суттево не змiнювалася у порь вняннi з гiпертензивними ЭНР-самицями щурiв на тлi вагiтностi (табл. 1).
Таблиця 1
Фiбринолimична активнсть плазми кровi у вагiтних SHR-
самицях шурiв (X ± Бх )
Фiбринолiтична активнють (Е44о/мг/год) SHR-самицi щурiв SHR-самицi щурiв на тлi ва-гiтностi
Сумарна 0,97±0,06 0,99±0,04
Неферментативна 0,47±0,05 0,51 ±0,02*
Ферментативна 0,49±0,07 0,49±0,03
npuMimKa: n = 10;
* - р < 0,05 eidHOCHO гпертензивному контролю Показники сумарного, неферментативного та ферментативного фiбринолiзу були близькими до да-них контрольно!' з гiпертензiею групи тварин.
Фiбринолiтична активнють сечi змЫювалася бтьш виразно. Зростання як ферментативного, так i неферментативного фiбринолiзу зумовило пщвищен-ня сумарноТ фiбринолiтичноТ активностi у груп sHR-самицях щурiв на тл вагiтностi (табл. 2).
Том 11, Выпуск 2
91
Актуальш проблеми сучасно!' медицини
Таблиця 2
Фiбринолimична актившсть ce4i у eaaimHux SHR-самицях
щурв (X ± Sx )
Отриман нами результати показали, що у ппер-тензивних самиць щуpiв на тлi ваптност сумарна фь бpинолiтична активнiсть Bipor^o пiдвищувалась (на 52,8%, р < 0,05). Бтьшою мipoю посилення фiбpинo-лiзу вiдмiчалoсь за рахунок ферментативного фiбpи-нoлiзу. Його показники зростали на 56,9% вщносно контрольно! групи ппертензивних самиць щуpiв. Не-ферментативний фiбpинoлiз сeчi у дано! групи тварин зростав на 46,8%.
Результати дослщжень тканинного фiбpинoлiзу в печшц та нирках показали, що бтьш суттеве зрос-тання фiбpинoлiтичнoí активности спoстepiгалoся в тканинi пeчiнки (табл. 3).
Таблиця 3
Фiбринолiтична aKmueHicmb печнки та нирок у SHR-
самицях iMypie
на тлi eaaimHocmi (X ± Sx)
Сумарна фiбpинoлiтична активнють у ппертен-
зивних ваптних самицях щуpiв вipoгiднo (р < 0,05) зростала в 1,68 раза. Вказан змiни супроводжувалися аналопчним (в 1,68 раза) пщвищенням пoказникiв як ферментативного, так i неферментативного фiбpинo-лiзу.
Активнiсть процеав фiбpинoлiзу у нирках у piз-них груп тварин ми вивчали пошарово — у кipкoвiй, мозковш peчoвинi та сосочку. Було встановлено, що фiбpинoлiтична активнiсть в нирках змЫювалась неоднозначно. У юрковм peчoвинi нирок сумарна фiбpи-нoлiтична активнiсть у вагiтних гiпepтeнзивних самицях щуpiв пiдсилювалась в 1,17 раза пopiвнянo з контрольною групою гiпepтeнзивних самиць щуpiв, що зумовлювалось вipoгiдним зростанням в 1,2 раза неферментативного фiбpинoлiзу та пщсиленням ферментативного лiзису фiбpину на 13%.
У мoзкoвiй речовин нирок ми спoстepiгали про-тилежний ефект: не збтьшення, а пригшчення актив-нoстi пpoцeсiв фiбpинoлiзу у ваптних ппертензивних тварин. Причому вipoгiднe зниження сумарно! фiбpи-нoлiтичнoí активност в мозковому шаpi нирок в 1,7 раза (р < 0,05) було зумовлене зменшенням переваж-но неферментативного фiбpинoлiзу — на 88% пopiв-няно з гiпepтeнзивним контролем. Ферментативна фь бpинoлiтична активнiсть також вipoгiднo знижувалась — на 45,9% (р < 0,05) вщносно ппертензивному контролю. Суттевих змiн фiбpинoлiзу в сосочках нирок ми не спостер^али. Незначне перевищення даних сумарно!, ферментативно! та неферментативно! фiбpинo-лiтичнoí активнoстi у дoслiднiй груп пoказникiв ппер-тензивного контролю не мало вipoгiдних значень.
Висновки
1. У ваптних ппертензивних самицях щуpiв пщ-вищена фiбpинoлiтична активнiсть сеч^ пeчiнки та гар-ково! речовини нирок i знижeннi пpoцeсiв фiбpинoлiзу в мoзкoвiй peчoвинi нирок.
2. Показники фiбpинoлiтичнoí активнoстi сeчi в сосочку нирок у ппертензивних самицях щуpiв на вагiтнoстi не змшюеться.
В подальшому передбачаеться вивчення зв'язку порушень мiж фiбpiнoлiтичнoю та пpoтeoлiтичнoю ак-тивнiстю плазми кpoвi та opганiв у SHR ваптних самиць щуpiв.
Лiтература
1. Гоженко А.1. Дисpeгуляцiя як основа патoфiзioлoгií гомеоста-зу / А.I.Гоженко // КлУчна та експериментальна патолопя. -2004. - Т.3, № 2. - С.191-193.
2. Гусева С.А. Наследственные и приобретенные гематологические синдромы в клинической практике / С.А. Гусева, А.Г. Дубкова, В.П. Вознюк. - К. : Логос, 2000. - С.117-146.
3. Зосимов А.Н. Системный анализ в медицине / А.Н. Зосимов, В.П. Голик. - Х. : Торнадо, 2000. - 78 с.
4. КлУчы лабораторн методи дослщження / За ред. 1.А.Зупанця та В.Ф.Москаленка. - 2-ге вид., переробл. та до-пов. - Харш : Вид-во НфаУ, 2001. - 177 с.
5. Крыжановский Г.Н. Некоторые общебиологические закономерности и базовые механизмы развития патогенетических процессов / Г.Н. Крыжановский // Архив патологии. - 2001. -№ 6. - С.1-49.
6. Сучасн методики експериментальних та клУчних досль джень центрально! науково-дослщноТ лабораторп Буковин-сько! державно! медично! академп : Навч.-метод.поабник / [В.М.Магаляс, А.О.Мiхеев, Ю.ё.Роговий та 1н.]. - Чepнiвцi : БДМА, 2001. - 42 с.
7. Сернов Л.Н. Статистические методы оценки достоверности результатов фармакологических исследований / Л.Н. Сер-
Фiбpинoлiтична активнють (Е440/мг/год) SHR-самиц щуpiв SHR-самицi щуpiв на тлi вагiтнoстi
Сумарна 0,17±0,01 0,26±0,02*
Неферментативна 0,10±0,01 0,14±0,01 *
Ферментативна 0,8±0,01 0,12±0,08*
npuMimKa: n = 10;
* - р < 0,05 eidHOCHO ainepmeH3ueHOMy контролю
Фiбpинoлiтична ак-тивнiсть (Е440/мг/год) SHR-самиц щуpiв SHR-самицi щуpiв на mi вагiтнoстi
Пeчiнка
Сумарна 9,23±0,33 15,80±1,06*
Неферментативна 5,24±0,29 9,07±0,70*
Ферментативна 4,00±0,36 6,72±0,47*
Юркова речовина нирок
Сумарна 8,32±0,23 9,71 ±0,49
Неферментативна 4,20±0,20 5,02±0,29
Ферментативна 4,12±0,11 4,70±0,30
Мозкова речовина нирок
Сумарна 5,30±0,26 3,23±0,28
Неферментативна 2,53±0,11 1,35±0,07*
Ферментативна 2,74±0,20 1,87±0,22
Сосочковий шар нирок
Сумарна 5,57±0,30 6,46±0,61
Неферментативна 2,90±0,14 3,10±0,41
Ферментативна 2,67±0,25 3,36±0,47
npuMimKa: n = 10;
* - р < 0,05 eidHOCHO ainepmeH3ueHOMy контролю
В1СНИК ВДНЗУ «Украхнська медична стоматологгчна академхя»
нов, В. В. Гацура // Элементы экспериментальной фармако- 8. Blatchford O. A risk score to predict need for theatment for логии. - М., 2000. - С.308-315. upper-gastrointestinal haemorrhage / O.Blatchford, W.R.Murray,
M.Blatchford // Lancet. - 2000. - V.356, № 9238. - Р.1318-1328.
Реферат
ФИБРИНОЛИТИЧЕСКАЯ АКТИВНОСТЬ ПЛАЗМЫ КРОВИ, МОЧИ И ВНУТРЕННИХ ОРГАНОВ У ГИПЕРТЕНЗИВНЫХ САМОК КРЫС НА ФОНЕ БЕРЕМЕННОСТИ Торяник Э.Л.
Ключевые слова: фибринолитическая активность, плазма крови, SHR-самки крыс, беременность. В работе представлены результаты изучения фибринолитической активности плазмы крови, мочи и внутренних органов у гипертензивных самок крыс на фоне беременности. Установлено, у беременных гипертензивных самок крыс повышается фибринолитическая активность мочи, печени и коркового вещества почек и снижается процесс фибринолиза в мозговом веществе почек. Показатели фибринолитической активности мочи в сосочке почек у ги-пертензивных самок крыс на фоне беременности не изменяется.
Summary
FIBRINOLYTIC ACTIVITY OF BLOOD PLASMA, URINE AND INTERNAL ORGANS IN HYPERTENSIVE PREGNANCY FEMALE RATS Toryanik E.L.
Key words: fibrinolytic activity, blood plasma, SHR-female rats, pregnancy.
The paper presents the results obtained by studying fibrinolytic activity of blood plasma, urine and internal organs in hypertensive pregnant female rats. It has found out the pregnant hypertensive female rats show increased fibrinolytic activity of urine, liver, and kidney cortex and decreased fibrinolysis in renal medulla. The urine fibrinolytic activity in the renal papilla in hypertensive pregnant female rats does not change.
УДК 615.243.2.57.089.5.00.5 Торятк Е.Л., Березнякова А.1.
ПАТ0ГЕНЕТИЧН1 0С0БЛИВ0СТ1 В0ДН0-ЕЛЕКТР0Л1ТН0Г0 0БМ1НУ У СПОНТАННО ППЕРТЕНЗИВНИХ САМИЦЯХ ЩУР1В
Нацюнальний фармацевтичний ужверситет, м.Харгав
У роботi наведенi результати вивчення патогенетичних особливостей водно-електролтного обмну у спонтанно гтертензивних самицях щурiв. Показано, що основними мехашзмами пору-шень водно-електролтного гомеостазу у SHR-самицях щурйв е тдвищення концентраци iонiв калю, натрю, хлору, креатинну плазми та загального быка. Показники сечовини не змтюються. Мехашзми бiохiмiчних порушень електролтного обмну у SHR-самицях щурiв можна пояснити ранньою гiперкреатинемiею поряд з мiкроальбумiнурiею, ят призводять до порушення функци нирок при артерiальнiй гтертензи. Мехатзми peani3a^ï антигтертензивного ефекту еналарилу i гiдрохлортiазиду базуються на знижент концентрацИ' в Kpoei SHR-самиць щурiв основних електролiтiв i активацИ' азотвидшьно'1 функцП нирок.
KnrcwoBi слова: водно-електролсний обмш, SHR-самиц LqypiB, гщрохлорлазид, еналаприл.
Робота виконана у рамках науково-досл/дноТ програми Национального фармацевтичного ун/верситету "Фармаколог/ч-Hi досл/дження бiологiчно активних речовин i лiкарських засобiв синтетичного та природного походження, ïx застосування у медичн/й практиц/" (№ держ. реестр. 0103U00909478).
Вступ
В останн роки дослщниками вирощено спе^а-льн трансгены лЫи щурiв 3i спонтанною артерiаль-ною ппертензiею, що е достатньо адекватною модел-лю даного захворювання у людей [12, 13]. З ^ею па-толопею тварини народжуються, що розширило мож-ливють експериментального вивчення як патогенетичних механiзмiв розвитку артерiальноí ппертензи, так i можливост ii фармакокорекци [1, 4].
Одним з найважливших бiохiмiчних показнигав, яга характеризуюсь порушення електролсного гомеостазу е змЫи обмЫу юшв К+, Na+ i СГ та стану небт-кових (креатишн, сечовина) азотистих речовин та бт-ка [2, 14]. Креатишн та сечовина е раными та най-бтьш шформативними маркерами порушення функ-цюнального стану нирок при артерiальнiй ппертензи (АГ), а 1'х рiвень характеризуе стан азотвидтьно''' функци нирок [3, 6, 7, 13].
У зв'язку з цим, метою даного дослщження стало
вивчення патогенетичних особливостей артерiально-го тиску у ппертензивних щyрiв та перспективи ïx ко-рекци гщрохлорлазидом i еналаприлом.
Матерiали i методи дослщження
Дослщи проведет на 24 спонтанно ппертензивних самицях щyрiв (SHR) вагою 240-300,0 г (розплщ-ник лабораторних тварин "Бюмодельсервю", м.Кив). В перюд акгиматизаци пюля перевезення з розплщни-ка (2 тижнi) та протягом експерименту щури знаходи-лися у вiварiï при 20-250С, вологостi не бтьш 50%, природному свсловому режимi "день-нiч", в стандарт-них пластикових клитках, на стандартному харчовому рацюш.
Вплив на електролiтний склад кровi та стан ре-новаскулярноТ системи препаралв дослiджyвали при 7-денному введены, визначаючи в кровi концентрацiю юыв калiю, натрiю та хлору, а також вмют креатинiнy, сечовини та рiвень загального бiлка.
Том 11, Випуск 2
93
