CC BY
19
УДК 615.011:547.857.4
Дученко К.А., Корн'1енко В.1., Ладогубець О.В.
КОРЕКЦ1Я ПОРУШЕНЬ ЕКСКРЕТОРНО1 ФУНКЦП НИРОК У ЩУР1В ПРИ КУРСОВОМУ ЗАСТОСУВАННI ФУРОКСАНУ
Хармвська державна зооветеринарна академiя
Проведено досл'дження курсового застосування фуроксану на тлi водного навантаження, виявлена салуретична д'!я препарату. Сечогнна дiя фуроксану складаеться Iз двох компонент'¡в: посилення клубочковоТ фтьтрацп та збльшення екскреци iонiв натрiю. При тривалому застосуванн фуроксану не виявлено суттевих зм/'н у показниках кислоторегулювальноУ функцИ нирок та екскрецп б'тка. Фуроксан е малотоксичною речовиною з дiуретичними властивостями, що св'дчить про перспек-тившсть проведення подальших дослджень специф'ино'У активност/ для створення на його основ/ ефективного дiуретичного препарату.
Кпючов1 слова: салуретики, фуроксан, екскреторна функц1я нирок.
Дана робота е фрагментом НДР «Синтез, фiзико-хiмiчнi та бiологiчнi властиво^ ксантинових ксенобютиюв» № держ. реестрацл' 1Н15.00.02.01.
Вступ
Для розробки методiв рацюнапьно'Т i безпеч-ноТ фармакотерапи захворювань серцево-судинноТ системи i нирок дiуретиками, важливо знати мехашзми водно-натрieвого обмшу при фiзiопогiчних i патопопчних станах [5].
Регупяторнi мехашзми водно-сольового балансу в нирках забезпечують шдтримку загапь-ноТ концентраци епектропiтiв i iонного складу внутр^ньокл^инноТ' i позакп^инноТ' рiдини на одному i тому ж рiвнi [15]. Збiпьшення об'ему циркупюючоТ кровi за рахунок шдвищення вмiсту води в кров^ яке виникае пiспя масивноТ кровов-трати, може бути компенсаторним [6, 11]. Недо-статне постачання i утворення води або значне ТТ видiпення призводить до зменшення водних просторiв iнтерстицiапьного сектору, згущення кров^ погiршення Т'Т реопогiчних впастивостей та порушення гемодинамiки [2, 14].
Патолопчна гiдремiя е також наспщком по-рушень водно-сольового балансу при нирковш недостатностi. У здоровоТ пюдини може розви-нутися короткочасна фiзiопогiчна гiдремiя пiспя прийому вепикоТ ктькост води. Натрiевий баланс в органiзмi контропюе ренш-ангютензин-апьдостеронова система, апьдостерон, натршу-ретичнi гормони [5, 8]. При зменшенш вмiсту води в органiзмi i пщвищенш осмотичного тиску кровi пiдвищуеться секретя вазопресину, який в нирках посипюе реабсорбцш води i збiпьшуе об'ем циркупюючоТ кровк Збiпьшення затримки нирками натрш в органiзмi викпикае апьдостерон, а посипюють екскрецш натрш натршурети-чнi гормони. Зменшення концентраци натрш в позакпiтиннiй рiдинi визначае величину мембранного потен^алу i збудпивiсть кпiтин [4, 13].
Дефщит капiю пiдвищуе ризик виникнення порушень обмiнних процесiв, якi вiдбуваються в кл^инах мiокарду. Постiйний дефiцит калш в ор-ганiзмi призводить до порушень ритму серцевих скорочень, регупяцп артерiального тиску, розви-ваються ерози спизових обопонок. Однак штер-вен^я синтетичних дiуретикiв в трансмембран-ний перенос юшв обумовпюе багато побiчних ефектiв [3, 11]. В зв'язку з цим пошук мапотокси-
чних речовин, яким притаманна сечопнна дiя, запишаеться актуальною задачею сучасноТ екс-периментапьноТ фармакопогГТ.
Нашу увагу привернули вперше синтезованi спопуки в ряду 3-метип-ксантишв. Для вивчення специфiчноТ дГТ бупа вiдiбрана спопука 3-метип-7-(2-пдрокси-м-етипфенокси)-пропт-8-(фурт-2)-метипамiноксантин (умовна назва фуроксан), яка виявпяе виражену дiуретичну активнiсть [16].
Мета дослщження
Вивчення фармакопопчноТ' корекцп порушень екскреторноТ функцГТ нирок у щурiв при курсовому застосуванш фуроксану.
Об'ект i методи дослщження
Об'ектом дослщження бупа спопука 3-метил-7-(2-гщрокси-м-етипфе-нокси)-прошп-8-(фурт-2)-метипамiноксантин (умовна назва фуроксан), синтезована на кафедрi бiохiмiТ Запорiзького державного медичного унiверситету професо-ром Романенко М.1. (зав. кафедрою професор Александрова К.В.).
Доспщжено вппив курсового застосування фуроксану на екскреторну функцш нирок у щу-рiв при водному навантаженш [1, 10]. Доспщи проведенi на статевозрiпих щурах лшп Вiстар масою 150-170 г. Тварини знаходипися на стандартному рацюш вiварiя. Для проведення дос™-дiв використанi 2 групи тварин по 10 щурiв в ко-жнш. Перша група - контроль; 2 група - щур^ яким внутршньошлунково вводили фуроксан в дозi 25 мг/кг. По™ щурам 2 групи через 30 хв проводипи водне навантаження (вводипи у шпунок водопнну вщстояну воду ммнатно'Т тем-ператури в ктькост 5% вiд маси тта). Потiм щурiв помiщапи в ^вщуапьш клiтки, пристосо-ванi для збору сеч^ в якiй визначапи гомеостатичш показники. Контролем служили штактш щурi, якi знаходипись в аналопчних умовах доспiду. В якостi показника сечевидтен-ня брали кiпькiсть сеч^ видтено'Т щурами за 2 години в перерахунку на 100 г маси тта. Кть-кють сечi в контропi приймапи за 100%, концентрацш титрованих кислот (ТК) i амiаку в сечi вимiрювапи титрометрично [14].
Пщ ефiрним наркозом шляхом декаштацп щурiв виводили з експерименту, кров вщбирали в охолодженi пробiрки з гепаршом, центрифугу-вали протягом 20 хв при 3000 об/хв. Концентра-цiю iонiв натрiю i калш у сечi визначали методом полум'яноТ фотометри на полум'яному фо-тометрi ПАЖ-2 [2]. Концентрацiю креатишну (маркер клубочковоТ фтьтрацп i порушення азотного обмiну) визначали за методом Фолша [11]. Концентрацiю бтка у сечi визначали фотоколо-риметричним методом за реак^ею з сульфоса-лiциловою кислотою [12].
При проведены експериментальних досл^ жень тварини знаходились в стандартних умо-вах вiварiя, при вiльному доступi до води i корму у вiдповiдностi з положеннями i вимогами «Европейской конвенции защиты позвоночных животных, которых используют для экспериментальных и научных целей» (Страсбург, 1986 г.) и «Общими этическими принципами эксперимен-
Функц/ональний стан нирок у шур1в при курсов
тов на животных» (Киев, 2001) [7].
Обчислення експериментальних даних проводили з використанням стандартно! програми статистичного оброблення результат Microsoft Office Excel 2003. Результати наведет у виглядi середнього значення i стандартно! похибки се-реднього значення. Дост^рнють рiзниць мiж експериментальними групами оцшювали за до-помогою t-крiтерiя Стъюдента i U-крiтерiя У^ш-Манна, комп'ютерно! програми «STATISTICA® for Windows 6.0» [9].
Результати дослщжень та 1х обговорення
Даш функцюнального стану нирок у щурiв при курсовому застосуваннi фуроксану рiзноT тривалостi (7, 14, 28 дiб) на тлi водного наван-таження наведет в таблицк Паралельно досл^ джували функцiю нирок i у 3-х контрольних серн ях щурiв, яким замiсть фуроксану в аналопчних за об'емом кiлькостях вводили воду для ш'екцш.
Таблиця
застосуванн фуроксану на тлi водного навантаження (M±m)
Контроль Контроль Контроль
Показник фуроксан фуроксан фуроксан
7 дiб 14 дiб 28 дiб
Д№ез, 3,2±0,13 3,4±0,14 3,5±0,12
мл/2 год/100 г 10,5±0,16 11,4±0,17 11,9±0,19
Концентрацiя Na+ 0,58±0,04 0,60±0,02 0,62±0,02
у сечi, ммоль/л 0,96±0,05 1,08±0,04 1,19±0,06
Eкскрецiя Na з сечею, мкмоль /2 год/100 г 1,74±0,11 1,75±0,16 1,78±0,17
2,98±0,18 3,18±0,21 3,24±0,21
Концентра^я K+ 5,42±0,19 5,81±0,57 5,96±0,17
у сеч^ ммоль/л 7,50±0,24 8,14±0,21 9,04±0,23
Eкскрецiя K+ з сечею, мкмоль /2 год/100 г 18,27±1,70 19,27±2,12 20,12±1,28
24,14±1, 14 26,19±1,12 28,47±1,47*
Концентра^я креатишну 96,5±13,16 97,8±14,23 98,4±11,24
у плазму мкмоль/л 82,2±11,24 82,6±12,31 81,9±10,13
Концентра^я креатинiну у сечi, мкмоль/л 2,69±0,17 2,71±0,21 2,74±0,21
3,34±0,13 3,46±0,16 3,52±0,17
Екскре^я ТК, 24,32±2,14 25,18±2,11 26,14±0,64
мкмоль/2 год/100 г 28,35±2,12 29,54±2,21 30,98±2,13
Екскре^я бiлка з сечею, мг/2 год/100 г 0,026±0,002 0,024±0,001 0,022±0,002
0,022±0,001 0,020±0,001 0,018±0,001
Екскре^я амiаку з сечею, кмоль /2 год/100 г 74,28±4,89 68,94±8,53 65,87±1,35
62,28±3,81 56,75±3,14 51,47±2,64
Прим1тка: * - ступнь достов1рност1 пор1вняно з контролем,
Дiурез пщ впливом фуроксану в дозi 25 мг/кг через 7, 14, 28 дiб збтьшився в 3,28, 3,35 i 3,4 рази вщповщно. Встановлено, що продовження тривалостi курсового введення фуроксану сут-тево не позначилося на сечовидтенш у дослщ-них щурiв.
На тлi 7-добового курсу застосування фуроксану концентра^я юыв натрiю в сечi збтьшила-ся в 1,66 рази, а у щурiв, яким вводили фурок-сан протягом 14 i 28 дiб, концентрацiя iонiв на-трiю в сечi збiльшилось в 1,8 i 1,92 рази вщповн дно. Екскре^я iонiв натрiю пiсля 7-добового курсу введення фуроксану вiрогiдно зросла в 1,71 рази, пюля 14 i 28-добового - в 1,82 i 1,84 рази вiдповiдно. При застосуванш фуроксану екскре-цiя юшв натрiю збiльшилась не настiльки сутте-во в порiвнянi iз салуретиками, як застосову-ються в кл^чнш практицi. Можна припустити,
),05.
що на вщмшу вiд салуретикiв, як застосовують-ся при фармакотерапи захворювань нирок i сер-цево-судинноТ системи, фуроксан посилюе дiу-рез також за рахунок посилення клубочковоТ фн льтрацп та екскреци креатинiну.
Дещо менш виразно збiльшувалася концент-ра^я iонiв калiю в сечi. Калшурез достовiрно зростав пiсля 7-14-добового введення фуроксану в 1,17 i 1,35 рази, а пiсля 28-добового курсового введення - в 1,38 рази порiвняно з контро-льними щурами. Екскре^я iонiв калш пiсля 7-добового курсу введення фуроксану достовiрно зросла в 1,38 рази, а пюля 14 i 28-добового - в 1,46 i 1,52 рази. Не менш важливим е той факт, що фуроксан збтьшуе ниркову екскрецiю iонiв калю Проте вiдомо, що бiльшiсть синтетичних дiуретикiв надають сильну калiйуретичну дш, яка призводить до гiпокалiемiТ - дуже важливого
побiчного ефекту. Таким чином, ефект значно меншоТ екскрецп iонiв калiю можна розглядати як суттеву перевагу фуроксану перед салурети-ками, якi на тепершнш час застосовуються в клiнiчнiй практицк
На тлi 7-добового курсу застосування фуроксану концентра^я креатинiну в сечi збiльшилася в 1,17 разу, а у щурiв, яким вводили фуроксан протягом 14 i 28 дiб, концентра^я креатинiну збiльшилось в 1,19 i 1,22 разу вiдповiдно. Екск-рецiя креатинiну пiсля 7-добового введення фуроксану вiрогiдно зросла в 1,32 разу, а шсля 14 i 28-добового - в 1,36 i 1,41 разу.
Пiд впливом тривалого застосування фуроксану не виявлено достовiрних змiн у показниках кислоторегулювальноТ функцiТ нирок.
Що ж стосуеться концентрацп в сечi та екскрецп бтка, то змши були статистично недостовн рними. Отже, при курсовому застосуванш фуроксану на ™ водного навантаження виявлена салуретична дiя препарату переважно за раху-нок збiльшення екскрецiТ юшв натрiю, однак лн нiйноТ залежност в реакцп нирок на тривалють курсового застосування фуроксану не виявлено.
Таким чином, не дивлячись на те, що головы компоненти в механiзмi дм фуроксану потребу-ють додаткових експериментальних доведень, поглиблене вивчення його впливу на функцш нирок представляе досить перспективне наукове направлення.
Висновки
1. Фуроксан при тривалому застосуванш в дозi 25 мг/кг пщвищуе екскреторну функцш нирок через 7, 14, 28 дiб в 3,28, 3,35 i 3,40 разу вь дповiдно.
2. Сечогiнна дiя фуроксану складаеться iз двох компонент: посилення клубочковоТ фтьт-рацiТ i збiльшення екскрецiТ натрiю.
Перспективи подальших дослiджень
Одержанi результати свiдчать про перспек-
тивнiсть проведення подальших дослщжень специфiчноТ активностi i безпечностi фуроксану з метою створення на його основi ефективного дiуретичного препарату
Лггература
1. Берхин Е.Б. Методы экспериментального исследования почек и водно-солевого обмена / Е.Б. Берхин, Ю.И. Иванов. - М. : Медицина, 1972. - 198 с.
2. Боголепова А. Е. Физиологический анализ функции почки при различных типах диуреза / А. Е. Боголепова, Ю. В. Наточин // Нефрология. - 2005. - Т. 9, № 2. - С. 9-15.
3. Брюханов В.М. Побочные эффекты современных диуретиков: методические и токсикоз-аллергические аспекты / В.М. Брюханов, Я.Ф.Зверев. - Новосибирск : «ЦЭРИС», 2003. - 327 с.
4. Глезер Г.А. Диуретики: руководство для врачей / Г.А. Глезер. -М. : Интербук-бизнес, 1993. - 352 с.
5. Гоженко А. И. Превентивные механизмы регуляции водно-солевого обмена сквозь призму теории функциональных систем / А.И. Гоженко, М.С. Жигалина-Гриценюк // Буковинський медичний вюник. - 2012. - Т. 16, № 3 (63), ч.2. - С. 80-83.
6. Шейман. Джеймс А. Патофизиология почки / Джеймс А. Шей-ман: пер. с анг. - /2-е изд., ucnp. // J. - М.- СПб. : Бином; Невский Диалект, 1999. - 206 с.
7. Докшшчш дослщження лкарських засобiв: методичш рекоме-ндацп / [за ред. О. В.Стефанова.] - К. : АвЩена, 2001. - 528 c.
8. Карабаева А. Ж. Альдостерон, сердечно-сосудистая система и почки / А. Ж. Карабаева // Нефрология. - 2006. - Т. 10. № 1. -С. 25-33.
9. Лапач С. Н. Статистика в науке и бизнесе / С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич. - К. : Морион, 2002. - 640 с.
10. Брюханов В.М. Методические подходы к изучению функции почек в эксперименте / В.М. Брюханов, Я.Ф. Зверев, В.В. Ла-патов, А.Ю. Жариков // Нефрология, 2009. - Т. 13, № 3. - С. 52-62.
11. Побочное действие лекарств / [С.М. Дроговоз, А.П. Гудзенко, Я.А. Бутко та ш.]. - Х. : «СИМ», 2010. - 480 с.
12. Погорелов М.В. Сучасш уявлення про водно-сольовий обмЫ / М.В. Погорелов, В.1. Бумейстер, Г.Ф. Ткач [та ш.]. // Вюник проблем бюлопТ i медицини. - 2009. - Вип. 2. - С. 8-14.
13. Lang F. Mechanisms ат^ significance of cell volume regulation / F. Lang // Ed. S. Karger AG (Switzerland). - 2006. - 276 p.
14. Robben J.H. Regulation of the vasopressin V2 receptor by vasopressin in polarized renal collecting duct cells / J. H. Robben, N.V. Knoers, P.M. Deen // Mol. Biol. Cell. - 2004. - № 15 (12). - Р. 5693-5699.
15. Fitzharris G. Regulation of intracellular pH during ocyte growth and matu-ration in mammals / G. Fitzharris, J. Baltz // Reproduction. -2009. - Jun 11. - Р. 98-111.
16. Romanenko N.I. Synthesis, physicalchemical and biological properties of 8-aminosubstituted 7-p-hydroxy (oxo)alkyl (aryl)-xanthenes / N.I. Romanenko, V.I. Kornienko, O.A. Pakhomova [et al.] // Xth International Symposium on the Chemistry of Natural Compounds. - Nov. 2013. Tashkent-Bukhara, Republic of Uzbekistan. - P. 269.
Реферат
КОРРЕКЦИЯ НАРУШЕНИЙ ЭКСКРЕТОРНОЙ ФУНКЦИИ ПОЧЕК У КРЫС ПРИ КУРСОВОМ ПРИМЕНЕНИИ ФУРОКСАНА Дученко Е.А., Корниенко В.И.
Ключевые слова: салуретики, фуроксан, экскреторная функция почек.
Проведено исследование курсового применения фуроксана при водной нагрузке, установлена диуретическая активность препарата. Мечегонное действие фуроксана складывается из двух компонентов: усиления клубочковой фильтрации и угнетения канальцевой реабсорбции ионов натрия. При курсовом применении фуроксана не выявлено достоверных изменений в показателях кислоторегулиру-ющей функции почек и экскреции белка. Фуроксан является малотоксичным веществом с диуретической активностью, что свидетельствует о перспективности проведения дальнейших исследований специфической активности и создания на его основе эффективного диуретического препарата.
Summary
CORRECTION OF renal excretory function in rats during the course of furoxan Duchenko E. A., Kornienko V. I.
Key words: saluretic, furoxan, excretory function of the kidneys.
This article describes the outcomes produced by the course of furoxan administration under water load, evaluates diuretic effect of the drug. Diuretic effect produced by furoxan consists of two components: enhancing of glomerular filtration and tubular readsorption inhibition of sodium ions. The course of furoxan administration was observed to show no significant changes in indices of acid-regulating kidney functions and protein excretion. Furoxan is a low toxic substance causing diuretic effect that points out the necessity for further in-depth research of its specific activity and designing an effective diuretic drug based on its properties.
УДК 612.143:616-07
1саева 1.М., Кармазна 1.С., Глоба Н.С.
СТАН АВТОНОМНО* НЕРВОВО1 РЕГУЛЯЦП В ОС1Б МОЛОДОГО В1КУ З АРТЕР1АЛЬНОЮ Г1ПОТЕНЗ1€Ю
Хармвський нацюнальний медичний ушверситет
Дослiдження присвячене о^нц функ^онального стану автономноУ нервово'У системи та УУ вих'дного тонусу в ос'!б молодого вку з артерiальною г'тотенжю. У в'дпов'дност'! до мети та завдань було проведене комплексне обстеження 128 студентв другого курсу ХНМУ в'жом 17-21 роюв. Згдно з результатами комплексного обстеження було вид'тено 2 групи спостереження в залежност/ в'д частоти прояв/'в / виразност!' скарг, а також р'!вня середнього артерiального тиску (АТсер). До першоУ групи обстежених з помiрною артерiальною г'тотенз'ею (ПАГ) в'днесено 39 оаб, у яких р'!-вень АТсер становив вд 80 до 75 мм рт. ст.; до другоУ групи обстежених з вираженою артерiаль-ною гiпотензiею (ВАГ) взнесено 39 ос/'б з р>внем АТсер вд 74,9 до 70 мм рт. ст.), та також 50 практично здорових осб, як не мали нiяких захворювань. Метод кардiоiнтервалографil' застосова-но для о^нки тонусу автономно)' нервово'У системи та функцюнального стану серцево-судинноУ системи. Встановлено, що в ос'б з помiрною артерiальною г'тотенжю стан регуляторних механ1'з-м'!в характеризуеться помiрною напругою з витратою додаткових резерв 'т, але в ос'б з вираженою артерiальною г 'тотенз 'ею - як стан перенапруги регуляторних механiзмiв, при якому виявляеться недостатшсть адапта^йних захисно-пристосувальних механ1'зм1в та Ух нездатнсть забезпечити оптимальну адекватну реак^ю орган 'зму на вплив фактор'т навколишнього середовища.
Кпючов1 слова: вихщний тонус автономно! нервовоТ системи, функцюнальний стан серцево-судинноТ системи, кардю1нтервалограф1я.
Стаття е фрагментом науковоУ роботи «Вивчення шди&дуально-типоло^чних особливостей адаптацп людини до штеле-ктуальних та фiзичних навантажень», № держ. реестрацц' 0112и001821; 2012-2014 рр.
Враховуючи ц обставини, найбтьшу зацкав-ленють викликае дослщження раных ознак по-рушення дiяльностi ССС та адаптацшних мож-пивостей у цтому, що обфунтовуе актуальнють пробпеми i робить необхщним ТТ детапьне ви-вчення.
Вступ
За даними ВООЗ захворювання серцево-судинноТ' системи (ССС) е найбтьш поширеними й посщають перше мюце у свт [4, 6, 7]. Остан-шм часом спостер^аеться тенден^я до збть-шення поширеносп гтотензивних реакцш в оаб молодого вку [1, 2, 3]. Проте з'ясуванню мехаш-змiв розвитку артерiальноТ ппотензи (АГ) прид^ ляеться значно менша увага, шж дослщженню патогенезу ппертошчноТ' хвороби.
Регулювання дiяльностi ССС здшснюеться в першу чергу взаемодiею симпатичного i параси-мпатичного вщд^в автономно' нервово'Т системи (АНС), яка забезпечуе рефлекторно-регуляторний контроль вюцеральних функцш у процеа фiзичноТ чи штелектуально'Т дiяльностi оргашзму [5, 8]. Тобто адапта^я до комплексу нових факторiв, що впливають на оргашзм, е складним багаторiвневим со^ально-психофiзiологiчним процесом та супроводжуеть-ся значним напруженням компенсаторно-пристосувальних механiзмiв, що провокуе висо-кий ризик порушення здоров'я.
Мета дослщження
Оцшити стан автономно' нервовоТ системи в оаб молодого вку з артерiальною гiпотензiею.
Об'ект i методи дослщження
Об'ект дослщження - артерiальна гiпотензiя в оаб молодого вку.
Методи досл'дження. Вщповщно до мети та завдань дослщження на кафедрах фiзiологiТ та бюжмп було проведене комплексне обстеження 128 студенев другого курсу ХНМУ вком 17-21 ромв. Серед них 50 практично здорових оаб, як не мали нiяких захворювань, було вщнесено до контрольно' групи (КГ). Розподiл осiб по групам спостереження було проведено згщно до експе-ртно'Т оцiнки ф.086/о, ф.025/о, протоколiв щорiч-них комплексних медичних оглядiв, анкетування
