CC BY
47
Список використаних джерел
1. Agroton [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www. agroton.com.ua
2. Astarta [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www. astartakiev.com/en/for_investors/financial-results.htm
3. Mriya [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.mnya. ua/en/investor
4. Myronivsky hleboproduct [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.mhp.com.ua/en/home
5. Совершенствование управления в агрокомплексе ОАО «Мариупольского металлургического комбината имени Ильича». Совершенствование организационного механизма управления Ч. II /
B.Н. Попов, С.А. Цыганкова, В.И. Бондаренко, H.H. Кальченко и др. -Луганск: ЛНАУ, Элтон-2. - 2003. - 139 с.
6. Чеботарьов В.А. Формування корпоративних структур в агро-промисловому виробницта регюну / В.А. Чеботарьов // Економка АПК. - 2003. - №5. - С. 28-31.
7. Андрмчук В.Г. Капгал^аци стьського господарства: ¡денти-ф1кац1я ¡ мотиви зд¡йснення / В.Г. Андрмчук // Економ¡ка АПК. -2006. - №1. - С. 40-54.
8. Гуторов А.О. Агрохолдинги як ефективна форма концентрацп стьськогосподарського виробництва / А.О. Гуторов // Економка АПК. - 2011. - №3. - С. 102-107.
9. Данкевич А.6. Розвиток ¡нтегрованих структур у стьському гос-подарствг монограф¡я / А.6. Данкевич. - К.: ННЦ 1АЕ, 2011. - 350 с.
10. Яцв 1.Б. Iнтеграц¡йн¡ в¡дносини як чинник змщнення конкурен-тоспроможност¡ с¡льськогосподарських п¡дприeмств / 1.Б. Яц¡в // Формування ринкових вщносин в УкраМ - 2013. - №39(142). -
C. 105-110.
11. Чеботарьов В.А. Державна регуляторна политика ¡нновацм-но' структурно'!' трансформацп харчово''' та переробно' промисловост¡
моногр. / В.А. Чеботарьов. - Луганськ: ДЗ «Луганський нац!ональ-ний ун!верситет !мен! Тараса Шевченка», 2011. - 448 с.
12. Положення «Про холдингов! компан!Т, що створюються в процес! корпоратизац!Т та приватизацм» №224/94 в!д 11.05.94 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/224/94.
13. Указ Президента «Про холдингов! компанп, що створюються в процес! корпоратизаци та приватизацм» №224/94 в!д 11.05.94 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/224/94.
14. Закон УкраТни «Про акц!онерн! товариства»// Оф!ц. в!сн. УкраТни. - 2011. - №16 вщ 11.03.2011. - Ст. 649.
15. Закон УкраТни «Про холдингов! компанп в УкраТн!» вщ 15.03.2006 №3528-IV. - Ст. 291 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua
16. Родионова О. Крупный агробизнес в АПК: Современные формы и эффективность / О. Родионова, Н. Борхунов // АПК: экономика, управление. - 2006. - №4. - С. 28-30.
17. Методические рекомендации по созданию продуктовых компаний / В. Г. Гусаков, М. И. Запольский. - Минск: Институт системных исследований в АПК НАН Беларуси, 2014. - 155 с.
18. http:// www.ukrstat.gov.ua
19. ТОП-100. Рейтинг лучших компаний Украины: 100 крупнейших агрокомпаний Украины // Инвестгазета. - 2011. - №3. - 96 с.
20. ТОП-100. Рейтинг лучших компаний Украины: 200 крупнейших агрокомпаний Украины // delo. ua. - 2014. - №3. - 115 с.
21. Nestle [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www. nestle.ua/aboutus/globalnestle
22. Kraft Foods [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www. mondelezinternational.com /ua/uk/About/KraftFoodsinUkraine.aspx.
23. Deutsches Milchkontor [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.dmk.de/en/company
К.В. П0ГР1БНА,
студентка 2-го курсу 0КР «мапстр», Кивський нацональний университет¡м. Тараса Шевченка,
З.С. ВАРНАЛ1Й,
д.е.н., професор кафедри фнанав, Кивський нацюнальний университет¡м. Тараса Шевченка
Холдингова структура об'сднання шдприсмств
У статт! визначаеться роль, що грають xолдинговi об'еднання у порюнянн! з! звичайними корпорацями для забезпе-чення финансово! стмкост! п!дприемств. Анал!зуються основн! концепцИ' холдингу, а саме: формулювання ц!лей, визна-чення складу та модел¡, анал!з альтернативних вар!ант!в побудови холдингу. Розкриваеться питання про виб!р орган!за-ц/йно! структури для певного типу холдингу, розглянуто типи ¡нтегрованих холдинпв; структура управл!ння. Розглядаеться ситуаця щодо розвитку доч!рн!х п!дприемств та виявлен! основн! напрями хнього розвитку в Укран¡.
Ключов! слова: холдинг, холдингов! об'еднання, корпорацп, концепцн та модел! холдинпв, доч!рн! п!дприемства, ¡нте-грац!йн! процеси.
К.В. ПОГРЕБНАЯ,
студентка 2-го курсу, ОКУ «магистр», Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко,
З.С. ВАРНАЛИЙ,
д.э.н., профессор кафедры финансов, Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко
Холдинговая система объединения предприятий
В статье определяется роль, которую играют холдинговые объединения в сравнении с обычными корпорациями для обеспечения финансовой устойчивости предприятий. Анализируются основные концепции холдинга, а именно: формулирование целей, определение состава и модели, анализ альтернативных вариантов построения холдинга. Раскрывается вопрос о выборе организационной структуры для определенного типа холдинга, рассмотрены типы интегрированных холдингов; структура управления. Рассматривается ситуация по развитию дочерних предприятий и выявлены основные направления их развития в Украине.
Ключевые слова: холдинг, холдинговые объединения, корпорации, концепции и модели холдингов, дочерние предприятия, интеграционные процессы.
108 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 4 (167)/2015
© К.В. П0ГР1БНА, З.С. ВАРНАЛ1Й, 2015
K. POHRIBNA,
master's degree, 2 year, Taras Shevchenko National University of Kyiv,
Z. VARNALY,
dr.sc.in economics, professor of the department of finance Taras Shevchenko National University of Kyiv
The Holding system of the association of enterprises
The article defines the role that is played by holding associations in comparison with conventional corporations to ensure the financial stability of a company. Analyzes the basic concepts of the holding company, namely: formulation, the composition and the model, the analysis of alternative variants of construction of the holding. Reveals the question of the choice of organizational structure for a particular type of holding, considered the types of integrated holdings; management structure. Discusses the situation of subsidiaries and identified the main directions of its development in Ukraine.
Keywords: holding, holding associations, corporations, concepts and models holding companies, subsidiary companies, the integration processes.npèHTèn, интеграционные процессы.
Постановка проблеми. В умовах финансово)' кризи зростае роль холдингових об'еднань, осктьки вони мають ряд переваг у пор1внянн1 3i звичайними корпора^ями. Тому удосконалення оргаызаци та управлЫня в холдингових об'еднаннях УкраУни е досить актуальною проблемою за-безпечення фЫансовоУ стмкост i запобгання банкрутства суб'еклв пщприемницькоУ дiяльностi.
Саме холдингова оргашза^я об'еднань пщприемств за-безпечуе зменшення можливого ризику при здмснены ка-пiталомiстких напрямiв виробничоУ та комерцмноУ дiяльностi за рахунок концентраци капггалу, централiзацií функцiй за-безпечення ресурсами, збуту продукци, оволодiння новими ринками, реалiзацií економiчно ефективно)' стратеги розви-тку входять в корпорацiю господарських одиниць.
Лнал13 дослджень та публкацш з проблеми. Серед в^чизняних i зарубiжних вчених i економю^в проблеми управлiння (координаци) дiяльнiстю великих господарських промислово-фiнансових структур, а зокрема холдинпв, вирiшували С. Авдашева, С. Бiлоусов, С. Беле-ева, I. Бойко, А. Борисенко, А. Вольський, В.М. Гайворон-ський, А. Горбунов, В. Горбатов, С.М. Грудницька, I. ДомУна, С. Жданов, Л. Чепурда, В.В. Лаптев, В.К. Мамутов, Г.В. Прон-ська, Н.О. Санiахметова, В.Д. Рудашевський, 6.В. Ленський, В.М. Петухов, Е.А. Уткiн та Ы. В. Дементьев у сво'й робо-тi «Iнтеграцiя пiдприeмств та економiчний розвиток» зазна-чае, що холдингова модель управлiння надае потенцмну можливiсть пiдвищення економiчноí ефективностi за рахунок подолання недолив у дiяльностi окремих органiзацiй, якi можуть бути усунен при спiльнiй злагодженм роботi [6]. На думку бшьшост вчених, важливо розрiзняти «холдинг» i «холдингову компанiю», оскiльки холдингом називають трупу юридичних оаб, а холдинговою компаыею - основне по вщношенню до учасникiв холдингу сусптьство. Холдингову компанiю також слiд в^зняти вiд iнвестицiйноí, оскiльки Ы-вестицмна вкладае кошти у придбання акцм (часткою) iнших товариств з метою отримання прибутку, а холдингова ком-паыя - з метою отримання контролю над Ухньою дiяльнiстю.
Одне з визначень холдинговой компани, зроблене амери-канськими вченими-економiстами Р. Гутману i Р. Дугаллу, звучить так: «Холдинговою компаыею е корпорацiя, яка во-лодie пакетом акцiй, який дае право голосу ЫшоУ корпораци, достатнiм для того, щоб мати над нею контроль» [9]. Розу-мЫня визначення «холдингова компанiя» вггчизняними до-слiдниками нiчим не в^зняеться вiд закордонного. Холдинг у свтовм практицi - це «особливий тип материнсько) компа-
Hiï, що використовуе CBié капггал для придбання контрольних пакет1в акцм Ыших компанiй з метою встановлення контролю над юридично сaмостiйними фiрмaми та управлЫня зна-чно бiльшим кaпiтaлом, ыж початковий» [10].
Холдинг у розумЫы укрaïнськиx вчених - компaнiя, що мае дочiрнi суспiльствa i здатна впливати на 'хн рiшення в силу володЫня контрольним пакетом акцм (або переважно'У учас-тi в статутному капггал^ або в силу Ыших обставин [7, с. 23]. Таким чином, рiзниця мiж в^чизняною та зaрубiжною Ытер-претaцieю понять не велика, проте вщмЫнють визначень «холдинг» i «холдингова компаыя» незаперечно визнаеться i в нaшiй кран i за кордоном. У даний час термЫ «холдинг» прийнято розглядати з двох точок зору.
У вузькому сена холдинг - це оргаыза^я, яка акумулюе пакети акцм або частки (для неакционированных фiрм) i за-ймаеться виключно контролем i управлЫням. У даному ви-падку мова йде про xолдинговi компани, яка за тих чи Ыших причин набувае стороны юридичн особи, об'еднуючи ¿х в одне економГчний проспр [9].
У широкому сена холдинг - це сукупнють материнсько' i дочГрых компанм, об'еднаних зв'язками фiнaнсового характеру. Контроль материнською компаыею за дочГрыми това-риствами здмснюеться за допомогою як домЫуючого учaстi в ¿х статутному кaпiтaлi, так i визначення !'х господарсько' дЬ яльност (наприклад, виконуючи функци однооабного вико-навчого органу) [7].
Метою crarri е аналГз сучасних концепцм та моделей холдинпв, а також ¡нтеграцмы процеси |'хшх дочГрых пщприемств.
Виклад основного Marepiany. Структура сучасних холдинпв мае рГзномаыты види i форми оргаызацмно'!' побу-дови, що розрГзняються рГвнем i масштабами коопераци, концентраций централГзацп рГзних видГв господарсько' дГяль-носп, самоспйносп вхщних у них господарських одиниць. Об'еднання ресурав вщбуваеться таким чином, що в учас-ниюв корпораци виникають принципово нов!, бтьш висок можливосп реалГзаци певних функцм господарсько' дГяль-носп, змщнення ринкових позицм, зниження питомих витрат на одиницю продукци i, як результат зниження цЫ, а також пщвищуються можливосп оновлення технологи i викорис-тання новггнього устаткування, що при координаци зусиль та проведены ефективно' стратепчно''' полГтики забезпечуе отримання додаткового прибутку.
Вщомо, що об'еднання пщприемств може вщбуватися за ¡нтересами, для сптьного виконання найважливших робгг, обмеження конкуренци, кращо' координаци обсяпв випус-
ку, цЫ ¡ збуту продукцп, закупи ресурса, для пщвищення ефективност фЫансового управляя шляхом накопичення втьних грошових коштю у сфер1 виробництва й у сфер1 по-зичкового капралу. Вщмшност м1ж формами об'еднання ви-дтяються у вщносинах власност ¡ ступеня самостмност по рвним функцтм управляя [2].
В УкраУ здмснюються активы ¡нтеграцмы процеси у ме-талургп: формуються велик холдинги, майже вс¡ пщпри-емства входять у структуру промислово-фЫансових груп (Мар¡упольський металург¡йний комб¡нат ¡м. Iлл¡ча, «Криво-р¡жсталь»). У майбутньому, за прогнозами, мюця в рейтингу замють металург¡йних завод¡в займуть велик об'eднан¡ ме-талург¡йн¡ компанп. Приклад цього - корпорацт «1нтерпайп» як представник трубно''' промисловост¡ Укра'ни. Незважаю-чи на пом¡тну проблему з сировиною, металурги зберегли за собою статус головного платника податюв кра'ни, а частка галуз¡ у ВВП досягла понад 25%.
0перацп злиття Т поглинання компан¡й, як¡ забезпечують один ¡з шлях¡в зд¡йснення корпоративно' стратеги, вщкрива-ють п¡дприeмствам доступ до нових замовниюв ¡ сегментв ринку, технолог¡й ¡ продукт¡в, що дозволяе досягти економп за рахунок укрупнення, реал^увати ¡нновац¡йн¡ п¡дходи до управляя компан¡eю, уникати небезпек конкурентно' боротьби.
На вщмЫу вщ Рос¡йськоí Федерацп, яка переживав сьогод-н¡ справжн¡й бум злитт¡в пщприемств, в Украíн¡ под¡бн¡ опе-рацп поки нечисленн¡. Проте останн¡м часом, зпдно з твер-дженнями аналггиюв, в¡тчизнян¡ ф¡нансово-промислов¡ групи виявляють до таких операцм зростаючий ¡нтерес. Компанп поступово вдосконалюють мехаызми зд¡йснення угод, вико-ристовуючи при цьому мжнародну практику оц¡нки вартост¡ б¡знесу при подалыхлй ¡нтеграцп. Для сучасного корпоративного свггу характерне посилення процесс ¡нтеграцп, результатом яких е сер¡я об'еднань, злитт¡в ¡ поглинань. Xолдингов¡ компан¡í, як¡ е продуктами цих процесс, виникають по всьому свггов^ ¡ вважають, що Укра'на не е виключенням [3].
У кра'нах ¡з розвинутою корпоративною власыстю хол-дингов¡ компанп давно е фундаментальними структурами, як¡ використовуються для консолщацп власност¡ м^народ-них груп операфйних компан¡й, корпоративного управл¡ння, а також для впровадження ¡нвестицмних проекта та оптимЬ зацп податкового планування.
Таблиця 1. Концепщя створення холдингу
Холдингова компан¡я е головною компанию ф¡нансовоí групи п¡дприeмств, осюльки волод¡e контрольним пакетом акц¡й доч^нк п¡дприeмств ¡ спец¡ал¡зуeться на управлЫы групою, яку становлять ц¡ пщприемства з¡ сво'ми доч¡рн¡ми, «внучатыми ¡ племянничными» компан¡ями. Холдингова компан¡я у вщповщ-ност¡ з укра'нським законодавством набувае статусу юридично' особи з дня державно' реестраци в Державному реес^ холдин-гових компан¡й Укра'ни, який е нев¡д'eмною частиною единого державного реестру юридичних оаб та фвичних оаб-пщпри-eмц¡в. Державну реестра^ю холдингових компан¡й проводить державний реестратор у порядку, визначеному урядом [1].
Ршення про створення холдингово' компанп приймаються власниками холдингових корпоративних пакета акцй час-ток або па'в. Статутний фонд холдингово' компанп форму-еться за рахунок вклад¡в засновниюв у форм¡ холдингових корпоративних пакетв ¡ додаткових вклад¡в. Такими внеска-ми можуть бути майно, грошов¡ кошти ¡ нематер¡альн¡ акти-ви, необхщы для забезпечення д¡яльност¡ холдингово' компанп. Ц¡ додатков¡ внески не повинн перевищувати 20% статутного фонду холдингово' компанп [2].
Коли мова заходить про ¡нвестицп в рамках евросоюзу, то найчаст¡ше вщдають перевагу створенню холдингово' компанп всередин¡ европейського простору. В останн роки м¡ж кра'нами европи розгорнулося своерщне змагання з метою утримати п¡д сво'м дахом «р¡дн¡» холдингов¡ компан¡í, а також залучити завдяки птьгам ¡ноземн¡ корпорац¡í. Найб¡льш активы в цьому процес таю кра'ни, як Австр¡я, Великобрита-нт, Н¡меччина, Iспан¡я, Франц¡я ¡ Швейцарт. Вони волод¡ють розвиненою системою податкових угод, завдяки чому пода-ток на виплачуються дивщенди або стягуеться за п¡льговими ставками або зовам зведений до нуля [3].
1снуе пщхщ до розробки концепцп холдингу, який перед-бачае ч¡тку послщовнють досл¡дження - в¡д ц¡лей створення холдингу до його складу, його модели його структура розпо-дту функц¡й ¡ контрольним показникам [4]. Це передбачае таку посл¡довн¡сть дм (табл. 1).
Як критерп розробки ефективно' системи управл¡ння в ро-бот¡ використовуються:
- р¡вень управляя доч¡рньою компан¡eю;
- в¡дпов¡дн¡сть системи управляя стад¡ями розвитку до-ч^ых компан¡й;
№ Задача Коментар1
1 Формулювання цтей створення холдингу Необх¡дно розум¡ння, для чого створюеться холдинг. В¡д цього залежать критерп, що використовуються на наступних етапах
2 Визначення складу холдингу Компанп, потенфйно ц¡кав¡ для включення в холдинг. Критерп оцЫки залежать вщ ц¡лей холдингу
3 Визначення модел¡ холдингу Модель холдингу (фЫансовий, стратег¡чний або оперативний) характеризуе р¡вень делегування повноважень структурним одиницям холдингу. Визначаеться на основ¡ ряду уыверсальних критер¡íв
4 Анал^ альтернативних вар^нтю побудови холдингу. Рекомендацп з оптимального варЯту Структура холдингу повинна бути несуперечлива з точки зору його модел¡ (управлЫська оптим¡зац¡я), а також задовольняти заданим критертм оптимальност (наприклад, податки тощо). Може бути переглянутий склад холдингу, якщо стосовно компантм не вдаеться пщбрати прийнятну модель
5 Визначення базових функцм управляючо' компан¡í ¡ р¡вня делегування повноважень Визначаеться моделлю холдингу. 0сюльки модель може бути рвною по в¡дношенню до р¡зних структурних одиниць, вщповщно й функцп, ¡ р¡вень делегування повноважень можуть змЫюватися стосовно доч¡рн¡м компан¡ям
6 Розробка модел¡ оргаызацмно-управл¡нськ¡й ¡нтеграцп Пщвищуе ефективн¡сть вертикально' ¡нтеграц¡í шляхом замщення кер¡вних посад одн¡eю особою двох або деюлькох п¡дприeмствах
- вщповщнють майново' та оргаызацмно'' структур обся-гами робгг на найближч1 5 роюв;
- однорщысть завдань, що стоять перед доч1рн1ми компаыями;
- розподт вщповщальноси що забезпечуе ефективний баланс повноважень i вщповщальност^
- скорочення часу прийняття та виконання ршень;
- можпивють реалiзацií проектних принцитв управлiння та iн.;
- при розробц ефективно'' системи управлiння враховуються;
- плани освоення ново'' продукци або послуг;
- юнуюча структура власност холдингу, можливiсть и змЬ ни, термiни i витрати на ii реструктуризацю
- час переходу кожно'' компани на наступну стадю розвитку [7].
Ефективна стратегiя холдингу мае етапи.
Етап 1. Стратепчний анапз
1. Класифка^я пщприемств з метою групування ''х за певними стратепчними областями бiзнесу (товарно-рин-ковим групам, об'еднаним спiльними ознаками: вироблених продук^в або послуг, ринюв i цiльових груп споживачiв, гео-графiчних регiонiв, застосовуваних технологiй i способiв фЬ нансування) [2].
2. Стратепчний аналiз певних стратегiчних галузей бiзнесу холдингу, включаючи: оцiнку потен^алу ринку i можливих за-гроз (STEP - загальноекономiчнi, полiтичнi, со^альы та тех-нологiчнi чинники, а також аналiз Портера - аналiз п'яти сил).
3. Eкспрес-аналiз стану пщприемств, що плануються для включення до складу холдингу, з метою визначення можли-востей, слабких i сильних сторЫ, а також уточнення завдань, як будуть виршувати ц пiдприeмства холдингу.
4. Портфельний аналiз стратегiчних галузей бiзнесу.
5. Зведений SWOT-аналiз (оцiнка можливостей на ринку, загроз, сильних i слабких сторЫ холдингу) [2].
Етап 2. Визначення u/лей i стратега розвитку холдингу
1. Визначення Ытереав зовнiшнього середовища.
2. Визначення фЫансових, економiчних та Ыших цiлей холдингу.
3. Визначення цтей пiдприeмств, що входять до складу холдингу.
Етап 3. Формулювання стратеги
1. Визначення ролi та функцм кожного пщприемства в складi холдингу (незалежна бiзнес-одиниця, операцiйна одиниця, центр прибутку або витрат).
2. Визначення напрямiв розвитку для кожного пщприемства (приватизувати, лквщувати, продати, Ывестувати i роз-вивати, залишити як е тощо) [2].
Етап 4. Розробка органiзаuiйноi структури холдингу
1. Визначення найбтьш вщповщного типу холдингу з точки зору територи, ieрархií i функцiй (фiнансовий або керуючий, основний або промiжноí, транснацюнальний чи нацiональний).
2. Визначення оргаызацмно-правових засад холдингу (функцiонально-орieнтована структура, виробничо-техно-логiчна структура, змiшана структура).
3. Функцюнальы ознаки (основнi функци холдингу, виробни-ча функцiя холдингу, особливi функци «змiшаного холдингу»).
4. Полiтика пайово'' участi (принципи управлiння Ывесто-ваним капiталом.
5. Ринковi концепци холдингу.
6. Визначення ступеня автономи, функцiй i повноважень кожного пщприемства, що входить до складу холдингу.
7. Вибiр найбтьш прийнятно'' концепци холдингу (фЫансовий, стратегiчний керуючий, оперативний керуючий холдинг) [8].
Етап 5. Mоделi холдингу
1снують п'ять основних моделей утворення холдинпв:
1. Утворення холдингу i подальша купiвля часток учас^ (модель пiдстави).
2. Внесення в холдинг уже наявних часток учас^ в д^чих пiдприeмствах (модель злиття).
3. Повне роздтення структурних одиниць пiдприeмства або основно'' фiрми (модель подiлу).
4. Вiддiлення частини з самостмного пiдприeмства або материнського пщприемства (модель видтення дочiрнього товариства).
5. Освгга «квазi»-холдингу шляхом перенесення функфй управлiння на керуючу компанiю концерну або оперативы суспiльства, керiвництво якими здмснюеться за дорученням (модель делегування функцiй управлiння за договором) [7].
Етап 6. Визначення принцитв управлЫня холдингом
1. ФункцГ' управлiння (формулювання цтей i стратегií холдингу, встановлення цтей i стратег^' дочiрнiх пiдприeмств, мотивацiя керiвництва дочiрнiх пщприемств, розподт Ы-вестицiйних ресурсiв, принципи прийняття сптьних рiшень, контроль за досягненням цтей).
2. Задачi управлЫня (проведення заходiв по збору i оброб-цi iнформацií про дiяльнiсть пiдприeмств концерну, контроль за ходом оперативно' роботи, проведення перевiрок, участь у розпод^ прибутку i збтьшення власного капiталу, органi-зацiя дiяльностi холдингу, укладання внутрiшнiх угод, кутвля та продаж часток рiзних пщприемств холдингу).
3. Формулювання структурних принцитв оргаызаци орга-нiв управлiння холдингу.
4. Оргаызацмно-посадова iнтеграцiя (замiщення посад одыею особою кiлькох iнших тощо).
5. Зовышы органiзацiйнi структури управлЫня (стратегiчнi поради, пiклувальнi тощо).
6. Централiзацiя функцiй.
7. Створення тимчасових структур управлЫня (робочi гру-пи тощо).
8. Правова структура та правовi принципи взаемовщно-син в холдингу.
9. 1нструменти та процеси управлЫня розвитком холдингу (нормативне управлЫня, фiнансове управлiння, стратегiчне управлiння, управлЫня персоналом) [6].
Структура вищих ланок управлЫня велико'' компанií за-звичай досить традифйна i представляе наступну багаторiв-неву вертикаль [3] (табл. 2).
Як блоки можуть розглядатися: блок економки i фiнансiв; блоки за видами бiзнес-сегментiв (наприклад, геологи, ви-добутку нафти та газу); блок з маркетингу, продажу та пере-робки; блок стратеги; блок розвитку бiзнесу (реструктуриза-цiя, управлЫня вартiстю); блок безпеки.
Створення холдингових структур та 'хне функцюнуван-ня мае ряд переваг перед однооабними компаыями. Це на-самперед пов'язано з тим, що в холдингу з'являеться мож-ливiсть створювати замкнув технологiчнi ланцюжки аж вiд виробництва сировини до виготовлення юнцевого продукту та доведення його до споживача. По-друге, це сприяе еко-номи на маркетингових, торгiвельних та Ыших послугах. По-
Таблиця 2. Структура управлшня холдингом
Загальт збори акцюнер1в
Рада директор!в_
Правл!ння [вищий колективний орган управл!ння]_
Президент - Голова правл!ння [вищий одноос!бний орган управл!ння]
Блоки [структури див!з!онального типу, сформован! за типами виробничо-господарсько! д!яльност!)_
Функц!ональн! департаменти в блоках_
трете, пщприемства, що входять до складу холдингу, еко-ном!чно зац!кавлен! не т!льки в ефективн!й д!яльност! свого пщприемства, а й в ¡нших суб'ектах, що входять у холдинг [5].
Своею чергою, поява холдинпв передбачае зм!ну форми п!дприемства ¡, як наслщок, з'являеться необх!дн!сть у зм!-н! п!дход!в до управл!ння в дан!й структур!. 1снують р!зн! ти-пи холдинпв, п!д який вибудовуеться вщповщна !й орган!за-ц!йна структура управл!ння, виб!р яко! так само залежить ! в!д масштаб!в д!яльност!. Наприклад, для вертикально ¡нтегрова-ного холдингу менш в!дпов!дною орган!зац!йною структурою е л!н!йна ! функц!ональна, як! при вщокремленому стан! один в!д одного дають найпрший результат у пщтримц! взаемозв'язку м!ж структурними ланками так як для кер!вництва холдингу важливий гнучкий механ!зм управл!ння, який дозволяе швид-ко ! ефективно керувати д!яльн!стю кожного сп!вроб!тника ! п!дрозд!лу, кожно! доч!рньо! орган!заци. Такий механ!зм необ-х!дний для п!двищення ефективност! д!яльност!, досягнення прибутку, утримання певного р!вня продаж!в. З ц!ею метою в холдингах в комплекс! з принципом л!н!йного управл!ння повинна використовуватися модель функцюнальноУ побудови корпоративно! структури. 0соблива увага при цьому прид!ля-еться правильному визначенню та розмежування зон в!дпо-в!дальност!, щоб виключити дублювання функц!оналу. Тому у зв'язку з р!зноман!тн!стю тип!в ! масштаб!в д!яльност! холдингу, була складена модель, яка в!дображае спос!б формування структури управл!ння у тому чи !ншому тип! холдингу [9].
Вертикальна !нтеграц!я полягае в об'еднанн! к!лькох посл!-довних стад!й при виробництв! продукту. Це дозволяе п!дпри-емству знизити транзакц!йн! витрати ! прискорити процес ви-робництва. Горизонтальна !нтеграц!я-це процес об'еднання ф!рм, як! виробляють один ! той же продукт, що, своею чергою, дозволяе знизити витрати за рахунок економи в!д масштабу ! усунути конкурент!в або знизити вплив конкуренцп, що дозволить посилити контроль ф!рми над ринком. А диверси-ф!кована !нтеграц!я - це процес об'еднання пщприемств, як! прямо не пов'язан! н! торговими, н! виробничими вщносинами. До даного типу !нтеграц!! можна в!днести рос!йськ! банки, як! !нвестують сво! кошти в р!зн! !нвестиц!йн! проекти [4].
З модел! вибору орган!зац!йно! структури управл!ння холдингом видно, що для вертикально !нтегрованого холдингу, масштаб якого р!зний буде правильним використовувати л!-н!йно-функц!ональну структуру управл!ння, як ! для горизонтально !нтегрованого холдингу, масштаб виробництва якого
невеликий [2]. Це насамперед пов'язано з тим, що у вертикально !нтегрованому холдингу доч!рн! пщприемства можуть розглядатися як виробнич! д!лянки, управл!ння в яких буде будуватися на принципах централ!заци. У свою чергу цен-трал!зоване планування збуту буде сприяти до програмуван-ня д!яльност! вс!х виробничих д!лянок [доч!рн!х пщприемств). В горизонтально !нтегрованих холдинг!в, масштаб виробництва якого невеликий ! в!н перебувае у рамках одного рег!о-ну. В даному випадку в холдингу, як правило, беруть участь не б!льше десяти б!знес-одиниць, що, своею чергою, вкладаеть-ся в норму керованост!. Б!знес-одиниц! повинн! п!дкорятися центральн!й компани, що знаходиться в даному рег!он!. Це дозволить компани в найкоротш! терм!ни пристосовуватися до зм!ни ситуаци на ринку ! в!дреагувати на не! належним чином.
При розширенн! горизонтально !нтегрованих холдин-г!в ! вих!д його за меж! одного рег!ону, л!н!йно-функц!ональ-на структура управл!ння повинна зм!нитися на див!з!ональну. В даному випадку тод!, коли компан!я всю в!дпов!дальн!сть за управл!ння перекладае на доч!рн! компан!! ! збер!гае при цьому централ!зац!ю в робот! функц!ональних служб. Але якщо рап-том компан!я вир!шила вести б!знес на територ!ях, як! значно в!др!зняються законодавчими, економ!чними та соц!альними умовами, !й необхщно створити самост!йн! функц!ональн! в!д-д!ли в рамках доч!рн!х п!дприемств ! шукати компани-сателгги. У цьому випадку зм!ни, що в!дбуваються в масштаб! холдингу, будуть пов'язан! не з к!льк!сними економ!чними показниками, а з територ!альною роз'еднан!стю доч!рн!х компан!й [1].
Що стосуеться диверсиф!кованого !нтегрованого холдингу, то в незалежност! в!д масштаб!в виробництва необ-х!дно застосовувати специф!чну орган!зац!йну структуру управл!ння, яка називаеться «холдингова структура». Ця та-ка структура, яка поеднуе в соб! див!з!ональну, модиф!ковану матричну ! мережеву орган!зац!йну структуру управл!ння, в як!й функц!ональн! отелення доч!рн!х компан!й перебувають у прямому пщпорядкуванн! кер!вника ц!е! доч!рньо! компан!!.
Принцип децентрал!заци, закладений в конгломератах у 20-т! рок!в минулого стол!ття, був ефективним при будь-як!й орган!заци управл!ння [7]. В!дсутн!сть конкуренци ! високий попит дозволяли заробляти кап!тал у будь-як!й галуз!, нав!ть у стратепчно неперспективно!. В сучасних економ!чних умовах класичн! прийоми управл!ння, як! базуються на децентрал!за-ци управл!ння у диверсиф!кованих холдингах, часто себе не виправдовують. Найб!льш складними в управл!нн! ! розвитку е
Таблиця 3. Модель оргатзацшно! структури управлшня холдингом
Тип ¡нтеграцп Розм1р холдингу
малий середнш великий
Тип оргатзацшно! структури
Вертикальний Л!н!йно-функц!ональна Л!н!йно-функц!ональна Л!н!йно-функц!ональна
Горизонтальний Л!н!йно-функц!ональна Див!з!ональна Холдингова структура
Диверсиф!кований Холдингова структура Холдингова структура Холдингова структура
диверсиф¡кован¡ холдинги, ключову роль в яких грае холдингова (керуюча компанГя, яка не просто володГе контрольними пакетами акцГй доч¡рн¡х п¡дприeмств, а надае прямий управ-л¡нський вплив на пщприемства холдингу).
Центром управляя орган¡зац¡йно-економ¡чними проце-сами в холдингу е головна холдингова компант. Вона ставить конкретнГ цГлГ ¡ розробляе загальнГ напрямки розвитку ¡ функц¡онування холдингу в цтому. Встановлюе засоби, фор-ми ¡ методи, як¡ будуть забезпечувати досягнення поставле-них цГлей. Контролюе процес досягнення ц¡лей ¡ за необхщ-ност¡ вносить корективи. Головним призначенням головного холдингово' компанп е забезпечення узгодженост¡ та взае-мод¡í м¡ж доч¡рн¡ми компан¡ями, як в сукупност¡ складають едине цГле. Тому головна компан¡я повинна володГти винят-ковими функц¡ями, як¡ входили б ттьки в й компетенцГю [5].
Дуже важливими ¡ основними функцтми головно' компанп' е: стратепчне управл¡ння вс¡ма частинами орган¡зац¡í; без-переб¡йне забезпечення ¡ управл¡ння грошовими потоками; залучення додаткових кошт¡в; управляя персоналом шляхом розробки та впровадження фГрмових стандарт¡в; роз-виток менеджменту ¡ мотивацп сп¡вроб¡тник¡в. Завдяки цим прийомам холдинг здатний пщвищити ефективнГсть як в управл¡нн¡, так ¡ роботи всього об'еднання в цтому.
Головна холдингова компант е одноосГбним власником всього об'еднання, що зобов'язуе й провести едине стратепчне управляя. Тому що для постачальниюв, покупц¡в, кредитор¡в та ¡нвесторГв важливий авторитет компанп', й фЬ нансова ст¡йк¡сть ¡ платоспроможн¡сть. Тому ¡зольоване фГ-нансове управл¡ння в цьому випадку мГж окремими дочГрнГми орган¡зац¡ями проводити неможливо, ¡накше це буде пщри-вати ф¡нансову дГездатнГсть холдингу в ц¡лому ¡ завдавати шкоди ¡м¡джу компанп'. З цього можна зробити висновок, що для холдингу дуже важлива хороша репутацт осктьки вона поширюеться на всГ доч¡рн¡ п¡дприeмства в ц¡лому [3].
Згщно з даними рейтингу «Т0П-100. Найб¡льш¡ компанп' УкраУни» найб¡льшою холдинговою компанию Укра'ни е «Ме-тГнвест» Р¡ната Ахметова, чистий прибуток якого в 2014 роцГ становив 102,36 млрд. грн. (+1,92% в порГвняннГ з 2013 роком). На друпй позицп ще одна компани донецького бГзнесме-на - ДТЕК (92,8 млрд. грн. +12,4%). ТретГм найбГльшим холдингом УкраУни за чистим доходом е «Енергоатом» (85,5 млрд. грн. + 4,07%). Всього у рейтинг найбтьших холдинпв УкраУни увГйшло 15 груп компан¡й. е серед них ¡ скандальн¡ «Газ Укра-Уни-2020» Серг¡я Курченко (17,54 млрд. грн.), яка показала запаморочливе зростання чистого доходу на 152,5% у 2014 рощ а також «Мако-ТрейдГнг» 0лександра Януковича, сина екс-президента В¡ктора Януковича. Чистий дох¡д цГеУ компанп' в минулому роцГ становив 6,31 млрд. грн. [10].
Висновки
0перацп злиття Г поглинання компанГй, як забезпечують один ¡з шляхГв здГйснення корпоративно' стратеги, вщкрива-ють пщприемствам доступ до нових замовникГв Г сегментГв ринку, технолопй Г продуктГв, що дозволяе досягти економп за рахунок укрупнення, реалГзувати ¡нновацГйнГ пщходи до управ-лГння компанию, уникати небезпек конкурентно' боротьби.
Холдингов! компанп' були Г залишаються не ттьки дуже ефективним ¡нструментом управлГння активами пщпри-
емств, але найчаспше холдингов! компанп, зокрема евро-пейсью, е стратегию податкового планування для багатьох груп, провщних млжнародну дтльнють. Сьогодн законодав-ство багатьох кра'н на вщмЫу вщ укра'нського передбачае п1льгов1 податков1 режими для холдингових компанй що дозволяе Ух використовувати як ефективний ¡нструмент розпо-дту грошових поток¡в ¡ зниження податкового тягаря.
Для того щоб сприяти розвитку холдинпв у край-л, держава першою чергою повинна створити таю умови для функцюну-вання холдинпв, як сприяли б залученню ¡нвестицмних кошт¡в у виробництво, створюючи тим самим пщвищення конкурен-тоспроможност п¡дприeмств, що входять в холдинг. Для рЬ шення цих задач держава повинна активним чином проводити державну полггику, яка передбачала б таю заходи, як надання холдингу статусу единого платника податюв, можливкть по-збавлення вщ податюв в результат¡ перем¡щення грошових по-ток¡в всередин¡ холдингу. На мм погляд, вир¡шення цих завдань сприятиме розвитку холдинпв в кра'У ¡ дозволить залучити додаткових ¡нвесторв як в¡тчизняних, так ¡ зарубжних.
Список використаних джерел
1. Альошин М.М. Iнтеграц¡я фиктивного ¡ реального кап¡талу у ф^ан-сово-промислових групах ¡ холдингах // Маркетинг. - 2009. - №3.
2. Бесараб 6.О. Формування промислово-ф^ансових груп в Укран та стимулювання руху ¡нвестицмних ресурс¡в // ФЫанси Укра'ни. - 2011. - №6. - С. 114-119.
3. Гончарова I. Холдинги в сучаснм економщ / I. Гончарова // «Пщприемництво, господарство ¡ право». - 2010. - №7.
4. Горбунов А.Р. Дочрн компанп, фти, холдинги / А.Р. Горбунов. -4-е вид., доп. ¡ перероб. - М.: Глобус, 2013. - 209 с.
5. Економ^а та оргаызаци дильност об'еднань п¡дприeмств: Навч. пос¡бник. / Чепурда Л.М., Беляева С.С., Плахотнкова М.В. та ¡н. П¡д заг. ред. Л.М. Чепурди - К.: ВД «Професюнал», 2009. - 272 с.
6. !смаплов Ш.В. ОцЫка ф^ансово''' ст¡йкост¡ п¡дприeмств // Соцг ально-економ¡чн¡ проблеми становлення ¡ розвитку ринково'' еконо-м¡ки: тези доповщей пщсумково''' наук.-практ. конф. - Казань, 2003.
7. Карпова Е.А. Методи анал^у та прогнозування б^жово' торпв-л¡: монограф¡я / Е.А. Карпова, А.В. Старцв, В.А. Кетова. ЧелябЫськ: Челяб. ¡н-т (ф¡л¡я) РДТЕУ, 2011. - 150 с.
8. Ковалевська К.А. Оргаыза^йно-економнна сутнють формування механизму управл¡ння холдинговою компан¡eю // Вюник МНТУ. Сер¡я Економ¡ка №2 (5).
9. Лаптев С.А. Пщприемницью об'еднання: холдинги, фЫансово-промислов¡ групи, прост товариства / В.А. Лаптев. - М.: Волтерс Клувер, 2011. - 192 с.
10. Мартюшева Л.С., Меренкова Л.О. ФЫансова дтльнють суб'eкт¡в господарювання: Коспект лекцм / Харк¡вський нацюналь-ний економнний ун-т. - X.: ВД «!нжек», 2010. - 184 с.
11. Оптимзаци й захист б¡знесу з використанням холдингових структур. ж. «Практика управлння» №12(12), 2010 р., експерт Пилипюк I.
12. Прокоп'ева Т.В. ФЫансове планування в ¡нтегрованих структурах (на приклад¡ промислових корпорацм Алтайського краю): моно-графт. - Барнаул, 2013.
1 3. Уманцев Г.В. Холдингов¡ компани та промислово-ф¡нансов¡ групи у сучасн¡й економц / Уманцев Г.В. - К.: В!РА-Р, 2008.
14. Шитк¡на !.С. Холдинги: правове регулювання та корпоративне управл¡ння: науково-практичне видання / В.С. Шитюна. - М.: Волтерс Клувер, 2014. - 648 с.
