CC BY
56
Radaev, V. V. "Populiatsionnaia ekologiia organizatsiy: kak voznikaet raznoobrazie organizatsionnykh form" [Population ecology of organizations: it arises variety of organizational forms]. Rossiyskiyzhurnalmenedzhmenta, vol. 3, no. 2 (2005): 99-108.
Rozanova, N. M., and Zoroastrova, I. V. "Evoliutsiia vzgliadov na prirodu firmy v ekonomicheskoy nauke" [The evolution of views
on the nature of the firm in economic science]. http://www.intuit. ru/department/itmngt/microecon/11/
Shastitko, A. E. Novaia institutsionalnaia ekonomicheskaia teoriia [New Institutional Economics]. Moscow: Ekonomicheskiy fakultet MGU; TEIS, 2002.
Skorobogatov, A. S. Institutsionalnaia ekonomika [Institutional Economics]. St. Petersburg: GUVShE, 2006.
УДК 330.341.42
ГЕНЕЗА КОНЦЕПЦИ ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ В ПОСТ1НДУСТР1АЛЬНОМУ СУСП1ЛЬСТВ1
© 2014
КРУШН1ЦЬКА Г. Б.
УДК 330.341.42
Крушнiцька Г. Б. Генеза концепци людського капiталу в постiндустрiальному суспiльствi
Метою cmammi е дослдження генези концепци людського капталу в постшдустр'шльному сустльствi. На основi анал'ву та узагальнення науко-вих праць багатьох учених показано, що розвиток концепци людського капталу виступае як процес нагромадження знань i наукових погляд'ю на людину, на значення i'i рол'> в економц На даному етат ця концепця отримуе свш подальший розвиток у межах сучасних концептуальних пiдходiв до людського капталу, якi найб'шьш адекватно в'дображають реальн соцiальнi й економiчнi процеси, що в'дбуваються в пост'шдустр'шльному сустльствi, даючи 'шпульс подальшому розвитку теори людського капталу. У результатi дослдження було виявлено, що сучат концептуальт тдходи до визначення людського капталу значною м/рою визначаються яксними особливостями iнформацiйноíекономки й економки знань. Ви-значено 1х вплив на розвиток людського капталу, на можливу змшу його природи, що викликае об'ективну необхiднiсть створення новоi концепци людського капталу. Подальший розвиток концепци людського капталу (а можливо i створення новоi концепци) вит'шае з об'ективних законо-мiрностей i головних особливостей iнформацiйноí економки та економки знань, якi приводять до змни внутр'>шн'1х потреб розвитку соцально-економiчноí системи (органiзацií, регюну, крани) i самого працвника як особистостi.
Ключов'! слова:людський каптал, концепцялюдського капталу, постшдустр'шльне сустльство, нформацшна економка, економ'ша знань Ббл.: 16.
Крушнцька Галина Богдашвна - кандидат економ'мних наук, доцент, доцент кафедри економки i тдприемництва, Чернiвецька фш'т М'жрегю-нально1 Академи управлшня персоналом (вул. Шевченка, 28, Чернiвцi, 58003, Украна) E-mail: galine.kruch@ukr.net
УДК 330.341.42
Крушницкая Г. Б. 1енезис концепции человеческого капитала в постиндустриальном обществе
Целью статьи является исследование генезиса концепции человеческого капитала в постиндустриальном обществе. На основе анализа и обобщения научных трудов многих ученых показано, что развитие концепции человеческого капитала выступает как процесс накопления знаний и научных взглядов на человека, на значение его роли в экономике. На данном этапе эта концепция получает свое дальнейшее развитие в рамках современных концептуальных подходов к человеческому капиталу, которые наиболее адекватно отражают реальные социальные и экономические процессы, происходящие в постиндустриальном обществе, давая импульс дальнейшему развитию теории человеческого капитала. В результате исследования было выявлено, что современные концептуальные подходы к определению человеческого капитала в значительной степени определяются качественными особенностями информационной экономики и экономики знаний. Определено их влияние на развитие человеческого капитала, на возможное изменение его природы, что вызывает объективную необходимость создания новой концепции человеческого капитала. Дальнейшее развитие концепции человеческого капитала (а возможно и создание новой концепции) вытекает из объективных закономерностей и основных особенностей информационной экономики и экономики знаний, которые приводят к изменению внутренних потребностей развития социально-экономической системы (организации, региона, страны) и самого работника как личности. Ключевые слова: человеческий капитал, концепция человеческого капитала, постиндустриальное общество, информационная экономика, экономика знаний. Библ.: 16.
Крушницкая Галина Богдановна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики и предпринимательства, Черновицкий филиал Межрегиональной Академии управления персоналом (ул. Шевченко, 28, Черновцы, 58003, Украина) E-mail: galine.kruch@ukr.net
UDC 330.341.42
Krushnitska Halyna B. Genesis of the Concept of Human Capital in the Post-industrial Society
The goal of the article is the study of genesis of the concept of human capital in the post-industrial society Based on the analysis and generalisation of scientific works of many scientists, the article shows that development of the concept of human capital is a process of accumulation of knowledge and scientific views on a human being and the role of a human being in economy At this stage this concept finds its further development within the framework of modern conceptual approaches to human capital, which more adequately reflect real social and economic processes that take part in the post-industrial society, giving impulse for further development of the theory of human capital. In the result of the study the article reveals that modern conceptual approaches to identification of human capital are significantly determined by qualitative features of information economy and knowledge economy The article identifies their influence upon development of human capital and upon possible change of its nature, which calls for an objective necessity of creation of a new concept of human capital. Further development of the concept of human capital (and possibly creation of a new concept) flows out of objective regularities and main features of information economy and knowledge economy, which result in changing internal needs of development of the socio-economic system (organisation, region and country) and an employee as a personality
Key words:: human capital, concept of human capital, post-industrial society, information economy, knowledge economy. Bibl.: 16.
Krushnitska Halyna B.- Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics and Business, Cher-nivtsi branch of the Interregional Academy of Personnel Management (vul. Shevchenka, 28, Chernivtsi, 58003, Ukraine) E-mail: galine.kruch@ukr.net
Перех^ краш до постiндустрiального суспкьства означае, що в цих крашах в^буваеться глибин-не перетворення виробничо-технiчних й оргаш-зацiйно-управлiнських структур, змiнюеться характер i функцiонування господарського механiзму, змшюеться весь господарський механiзм, виробнича сфера, енергетич-на, транспортна, комунiкацiйна, сощальна iнфраструктура, органiзацiйно-управлiнськi методи i структури, мехашзми господарського регулювання. Для такого переходу потрiб-нi великi нагромадження капiталу, пiдвищена мобiльнiсть вск ресурйв, перетворення всього органiзацiйного, культурного i свiтоглядного контексту розвитку. У цих умовах змiнюються колишнi зв'язки господарюючих суб'ектш, багато пропорцiй, норм i стандартов, якi склалися ранше, взаемозв'язки i взаемозалежностi, змiнюеться характер дц закономiрностей, що склалися, iснуючi механiзми розподку поступаються мiсцем численним новим каналам розподку ресурсiв i багатств. Постiндустрiальна економiка цього су-спiльства заснована на наукоемних технолопях, шформацп i знаннях, широкому використанш iнновацiй, що потребуе пiдвищення квалiфiкацil й безперервно'1 освiти i включае в себе iнформацiйну економiку та економжу знань.
Перехiд до шформацшно! економiки та економiки знань, що спостер1гаеться сьогоднi, викликае об'ективну необх^шсть створення ново'1 концепцп людського кат-талу, виявлення особливостей соцiально-економiчних ^ зокрема, соцiально-трудових вiдносин, що трансформу-ються, якi представниками рiзних напрямш економiчноl науки були вiднесенi до категорп «людський капiтал». До-сл^ження цих вiдносин не може будуватися без в^пов^-ного аналiзу сукупност факторiв, що впливають на щ в^-носини. Радикальнi соцiально-економiчнi перетворення, що в^буваються в рядi краш i пов'язанi з переходом до постiндустрiального суспiльства, ставлять перед дослд-никами низку актуальних проблем. До них насамперед на-лежить досл^ження змiн економiки постiндустрiального суспiльства ^ насамперед, якiсних змiн, якi значною мiрою й визначають особливостi концептуальних пiдходiв щодо людського капiталу.
Формування та розвиток теорп людського катта-лу пов'язаний з iменами в^омих захiдних економiстiв Т. Шульца, Г. Беккера, М. Блауга, Дж. Кендрика, Л. Туроу; росшських науковщв: О. Добринша, С. Дятлова, Ю. Корча-гiна; украшських: Б. Данилiшина, О. Гршново", В. Антонюк,
0. Бородшо!, Н. Голжово!, О. Головiнова, Г. Лич, М. Нжо-лайчука, Н. Перепелищ, Л. Семш, О. Стефаншин, Г. Про-шак, Л.Тертично'1, Л. Шевчук, Н. Ушенко та ш. Проте слiд вiдзначити невирiшенiсть багатьох як теоретичних, так i практичних проблем, пов'язаних з людським катталом в умовах розвитку постiндустрiального сустльства, що св1д-чить про необх1дшсть поглибленого дослiдження людського катталу в цьому напрямi.
Серед в^омих зарубiжних «захiдних» науковцiв, якi зробили суттевий внесок у розробку основних положень економiчноl складово'1 теорц постiндустрiалiзму, можна видiлити Д. Белла, Дж. Гелбрейта, В. Ростоу, Е. Тоффлера, росшських: С. Глазьева, В. 1ноземцева, В. Полтеровича,
1. Скоблякову, серед вггчизняних: О. Белоруса, В. Гейця, А. Чухна та шших.
Розвиток концепцп людського катталу в економiчнiй наущ виступае як процес нагромадження знань i наукових поглядш, що не в^кидають минуле економiчноl думки як процес еволюци, синтезу досягнень рiзних наукових шкк,
нагромадження ^ей i поглядiв на людину, на значення и ролi в економщь На даному етапi ця концепщя отримуе свiй подальший розвиток у межах сучасних концептуальних тдходгв до людського катталу, що значно розширюе межi i збагачуе методолопю аналiзу, найбкьш адекватно вiдображаючи реальш соцiальнi й економiчнi процеси, що в^буваються в постiндустрiальному суспiльствi, даючи iмпульс подальшому розвитку теорп. Тому метою статт е дослiдження генези концепцп людського катталу в постш-дустрiальному суспiльствi.
Kонцепцiя людського катталу була повшстю лепти-мiзована i отримала мiжнародне визнання у другш половинi ХХ ст., коли була присуджена Нобелшська премiя з економжи Т. Шульцу (у 1979 р.) i Г. Беккеру (1992 р.) за '1х оцiнку значимостi шдишда як фактора економiчного зростання, коли сама людина сприймаеться як джерело еко-номiчноl динамки. Саме публжащя таких фундаментальних робгг Т. Шульца, як «Формування катталу освiти» (1960 р.), «1нвестицп в людський каттал» (1961 р.) i Г. Беккера «Людський каттал: теоретичний та емпiричний аналiз» (1964 р.), поклала початок новому напряму економiчноl теорп.
Автор концепцп «людського катталу» Т. Шульц пiд людським катталом розумiе наявний у кожного запас придбаних знань, навиюв, досв^у, здоров'я, здiбностей, мотивацiй та енергп, що може бути використаний про-тягом певного перiоду часу з метою виробництва товарш i послуг, водночас капiтал е складовою частиною людини i саме тому е майбутшм джерелом и доходiв. «Вш е форма капiталу, тому що е джерелом майбутшх заробггкш або майбутнiх задоволень, або того й шшого разом. Вiн людський, тому що е складовою частиною людини» [1, с. 16]. Г. Беккер у пращ «Людська поведшка: економiчний тдх^» вважае, що «людський каттал - це запас знань, навикш, мотивацш, що е у кожного, i його головна особливкть - у невiддiльностi в^ особистостi свого носiя; формуеться вш за рахунок iнвестицiй в освиу, нагромадження виробни-чого досвiду, охорону здоров'я, географiчну мобiльнiсть, пошуки шформацп» [2, с. 649]. Знання i компетентнiсть в концепцп людського катталу були визначеш принципово важливими джерелами економiчного зростання, i, в^по-в^но була визначена економiчна роль освiти, науки, охоро-ни здоров'я, котрi до цього трактувалися окремо як галуз^ котрi споживають, а не виробляють.
Сл^ зазначити, що початково людський каттал ви-значався як сукупшсть витрат (iнвестицiй) у навчання i життезабезпечення людини [2], тобто вважався сощаль-ним фактором розвитку (витратним). Справа в тому, що тривалий перiод часу, з точки зору економiчноl теори, вважалося, що швестицп у виховання, освггу е непродук-тивними, витратними [3, с. 15]. Шзнше людський каттал почав розглядатися у бкьш широкому розумшш - як ш-тенсивний виробничий фактор економiчного розвитку, як мiра вткено! у людиш здатностi приносити дохiд [4, 5]. Зокрема, С. Фшер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензi дають таке ви-значення людському капiталу: «Людський каттал е мiрою вткено! у людит здатност приносити дох^...Як правило, коли ми говоримо про каттал, ми маемо на увазi активи (обладнання, будинки, промисловi будшл^, що мають двi ознаки: вони е результатом швестицш i генерують про-тягом певного перiоду часу потж доходу. Подiбним чином людський каттал створюеться тод^ коли людина (можли-во за допомогою сво!х батьив) iнвестуе в себе, оплачуючи
освГту i набуття квалГфкаци. 1нвестици в людський каттал з часом окупаються, даючи вiддачу у виглядi бкьш високо! заробГтно1 плати чи здатносп виконувати роботу, що приносить бкьше задоволення... Людський капiтал включае вроджеш здiбностi i талант, а також освГту й набуту кваль фiкацiю» [5, с. 303].
Якщо узагальнити, то людський капiтал включае в себе таи характеристики, як штелект, освГта, здоров'я, здатнiсть до пращ, ильисну та якiсну працю, ргвень освь ти, набута квалiфiкацiя, якiсть життя людини [6, с. 60]. При цьому, на основi аналiзу зарубiжних i вiтчизняних джерел, можна видкити три базовi складовi людського капiталу: фiзiологiчну, пов'язану з природним здоров'ям людини, 'й ткесно-бюлопчною сутнiстю; трудову, яка виявляеться як здатшсть людини до продуктивно: пращ, ц трудова мо-тивацiя, продуктивне вiдношення до трудово1 дiяльностi, прийняття i дотримання прийнятих правил i норм куль-тури працi; штелектуальну, що включае штелект, набуп знання, умшня, навики, досвiд. З точки зору сьогоднш-нього рiвня шформацшно1 економiки найбiльш важливим фактором, що забезпечуе ефектившсть iнновацiйних про-цесГв, е iнтелектуальна складова людського катталу.
Концептуальнi пiдходи до визначення людського катталу значною мiрою визначаються яисними особливостя-ми постiндустрiальноl економжи. Отже, розглянемо якiснi особливостi сучасного ргвня постiндустрiальноl економiки i визначимо '1х вплив на розвиток людського катталу, на можливу змшу його природи, що викликае об'ективну не-обхкшсть створення ново'1 концепцп людського катталу.
Сучасний соцiально-економiчний розвиток характеризуемся провiдною роллю науково-технiчного прогресу (НТП) у забезпеченш економiчного зро-стання. За рiзними оцiнками на частку НТП припадае вк 70 до 95% приросту ВВП розвинутих краш [7, с. 64]. ВГдповГд-но, одшею з таких яисних особливостей економiки пост-iндустрiального суспкьства е суттеве випередження темпiв i масштабiв науково-технiчного прогресу у поргвнянш зi швидкiстю змiн якостi трудових ресурсгв. Технiка, техноло-гiя, з одного боку, i людина зi сво1ми здiбностями до працi, з шшого боку, виступають як двi сторони одного i того ж процесу розвитку продуктивних сил суспкьства. Тому можна обгрунтовано припустити, що змша технологiчних укладiв та яисш змiни рiвня i змiсту знань, умшь i навикiв працгвникгв знаходяться в кореляцшнш залежностi.
Зокрема, якщо у структурi сукупного працiвника ш-дустрiального суспiльства (1 - 4 технолопчш уклади, якi визначаються формою шдустрГально1 технологи, розвитку машинобудування, перюд домiнування - 1770 - 1970 рр. [7, с. 92 - 98]), провГдне мюце займав робГтаик середньо1 квалГфкаци, то в сукупнш структурi працiвника шформа-цiйного постiндустрiального суспкьства (5-й технолопч-ний уклад, який виражае вищий рiвень технологи, коли ш-формацiя i знання стали новим фактором виробництва i е матерiально-технологiчним пiдГрунтям переходу людства до вищого етапу цившзацшного прогресу - суспкьства знань, перюд домшування - 1970 - 2010 рр. [7, с. 91 - 97]) домшуючою е висококвалiфiкована праця. «Шд впливом двох революцш - науково-техшчно1 та iнформацiйноl -виникла принципово шша економiка, у створеннi яко'1 ви-рiшальну роль почали вкиравати не матерiальнi фактори, а знання, шформащя, iнновацiйний тип мислення i по-ведiнки творчо1 людини, яка створюе «ноу-хау» [7, с. 87].
При переходi до 6-го технолопчного укладу - суспкьства знань - формуеться i починае домшувати яисно нове поко-лiння працiвникiв - робГтаики знань. «Як свiдчать дат Ор-ганiзацil економiчного спiвробiтництва i розвитку (ОЕСР), у кра1нах - учасницях ще1 органiзацil, починаючи уже з 1960-х рокш постiйно росли (у середньому на 3% щорiчнi обсяги швестицш у знання (науку, освггу, сусп1льне i при-ватне навчання г програмне забезпечення). Так, м1ж 1985 г 1992 рр. краши ОЕСР витрачали на пов'язаш зГ знаннями ГнвестицЦ у середньому вк 8 до 11% свого ВВП. У 1998 р. !х загальш Гнвестицй у знання досягли 8,8%» [7, с. 89].
1накше кажучи, трансформащя економГчно1 системи Г сощуму в цГлому пГд впливом науково-техшчно1 та ГнформацГйно1 революцГй приводить до необхкносп формування зовсГм шшого типу працшника. У цих умовах на перший план виходять таи характеристики пращвника, як креативнГсть, здатшсть до шновацш, високий ступГнь адаптацп до виробничих технологГй, що швидко змшюють-ся, умГння швидко приймати ршення та Гнше, тобто пращв-ники не просто е висококвал1фшованими професГоналами, але Г володГють розвинутим креативним штелектом, адап-тованГстю до будь-яких умов пращ та '1х змш, а також здат-шстю до швидко1 змГни професй, культурного Г сощального середовища, до самотзнання Г самовдосконалення.
СлГд зазначити, що зГ змГною технологГчних укладГв змшюеться Г сам змГст працГ, яка все бкьше стае штелек-туальною, новаторською, творчою. Е. Тоффлер у середиш 80-х рокГв ХХ ст. зазначав, що бкьшкть компанГй «третьо1 хвилГ» вже не збГльшують сво'1 прибутки за допомогою «ви-жимання поту» зГ сво'1х сп1вробГтникГв; головного значення набули шформащя Г творчкть [8, с. 250]. За даними В. 1но-земцева, уже на початку ХХ1 ст. питома вага пращвниив штелектуально1 працГ в США складала 70% всГе1 робочо1 сили, причому об'ектом використання знань стають самГ знання [9, с. 24].
Науково-техшчний прогрес супроводжуеться великими змшами трудово1 дГяльностГ. За оцшками захГдних на-уковцГв, у найближчГ десять рок1в бГльшГсть робочих мюць, метод1в працГ Г самГ тдприемства будуть Гстотно вГдрГзня-тись вк нинГшнГх. Поступово традицГйна технологГя поступиться мюцем гнучким виробничим комплексам, техшщ, наукоемному виробництву, заснованому на комп'ютернш технГцГ та нових засобах зв'язку. Бюлазерш технологЦ, по мГрГ '1х впровадження, скоротять кГлькГсть виробничого персоналу при збкьшенш питомо1 ваги спещалктш, кер1в-ник1в Г працшникш високо1 квалГфГкацй та зростаннГ обсягу катталу, який обслуговуеться одним працюючим. На думку провкних американських сощологш, розширення повно-важень на робочому мкщ, контроль самим прац1вником за виробничим процесом - основна риса промислово1 рево-люцг1, що здшснюеться в даний час [10, с. 32].
Змшюеться Г характер само1 людсько1 дГяльностГ. У цГлому зменшуеться роль навикгв фГзичного манГпулю-вання предметами та засобами пращ Г зростае значення «концептуальних навикгв», умшня уявляти складш про-цеси в цшснш системГ, вести дГалог з комп'ютером, розу-мГння змГсту статистичних величин. Особливого значення набувае уважшсть Г вкповкальшсть, усна та письмова ко-мунГкацГя [10, с. 32]. Визначальними моментами - характеристиками людсько1 дГяльностГ вченГ називають визна-чальну роль свГдомостГ, П духовно-творчу спрямованГсть, базування на ГмперативГ виживання людини, забезпечення самореалГзацй особистостГ [11, с. 53 - 54].
Специфжою е також i те, що, якщо до початку ХХ ст. базовою характеристикою, основою розвитку суспкьства виступав технологiчний уклад, i за один технолопчний пе-рiод вкбувалася змiна декiлькох циклш поколiнь працш-ниюв, то в серединi ХХ - на початку ХХ1 ст. у межах одного технолопчного укладу вкбуваеться змiна чотирьох-п'яти поколiнь технжи. У результатi цього перiоди життевого циклу поколшня працiвникiв, як бкьш тривалi, наклада-ються на бкьш високу частоту змiни технологiй. Вкпо-вiдно, основним компонентом оцiнки розвитку суспкь-ства стае людина як головна продуктивна сила сощально-економiчного прогресу.
Таким чином, виходячи з цього, концепщя людсько-го катталу на цiй стадп розвитку постiндустрiального суспкьства мае бути орiентованою на особистiсть i прогре-сивно розвинутою, тобто спиратися на людський капiтал iндивiда i формувати пращвника нового генезного типу, котрий буде здатним освоювати новi технологи в короткий термш, адаптивно пристосовуватися до науково-техтчних новацiй, володiти високим ршнем шновацшно1 культури.
Зпершо! яисно1 особливост економiки постшдустрь ального суспiльства витшае наступна, сутнiсть яко'1 у тому, що в умовах постiйного оновлення знань, шновацшних перетворень i жорстко'1 конкуренци перед працiвниками постае необхктсть безперервного навчан-ня протягом усього трудового життя. «Зпдно iз оцшка-ми фахшцш, iз середини ХХ ст. обсяг доступних людству знань подвоюеться кожнi 20 рокш» [12, с. 142]. Як зазначае С. Климов, «до початку ХХ1 ст. в американськш економщ у приватному секторк створено в нових оргашзащях 5,8 млн робочих мiсць, знищено у процесi мкшдацц органiзацiй, що не витримали конкуренци, 4,5 млн робочих мюць; додано при реоргашзаци фiрм 10,6 млн робочих мюць, лшшдова-но в дiючих компашях 8,2 млн робочих мiсць. Фактично 30% уйх робочих мiсць щорiчно знаходяться у процесi руху (з вкповкними наслiдками для людей, що змушеш постш-но навчатися) [13, с. 57]. Уже зараз на перетдготовку фахш-цiв у США видкяеться 15 - 20% робочого часу. Вважаеться, що за весь перюд професшно! дiяльностi (приблизно 40 рокш) фахшець мае тдвищувати свою квалiфiкацiю 5 - 8 ра-зш. Нацiональний науковий фонд США, зокрема, рекомен-дуе спещалютам видiляти 10 годин на тиждень на вивчення лггератури зi спещальносп та 40 - 80 годин на рж - на на-вчання в будь-якiй формi безперервно'1 освiти» [14, с. 59].
Слк враховувати i те, що разом зi змiною типш еко-номжи вiдбуваеться переорiентацiя потреб людини: вк матерiальних потреб в умовах шдустркльно1 економiки до потреб у сощальних гарантiях (освiта, охорона здоров'я та шше) в постiндустрiальнiй економiцi, а також, як вже зазна-чалося, до потреб у творчiй новаторськш працi, всебiчному розвитку, можливостi самореалiзацil, задоволеннi вiд успiхiв у робот i соцiальному визнаннi в шформацшнш економiцi та економiцi знань. Виникае система сощальних орiентирiв, яка вкповкае усвiдомленню робiтниками сво'1х iнтересiв не сткьки у сферi матерiальних благ, сккьки з точки зору вну-трiшнього розвитку й iнтелектуального зростання.
Отже, виходячи з цього, концепщя людського катталу на цш стада розвитку постiндустрiaльного суспкьства мае стати базою для оволодшня прийомами успшного й ефективного здобуття нових знань у будь-якому вщ, а також мае запропонувати робггнику iнструменти для свое1 сaмооцiнки з метою подальшого розвитку i повнощнно1 реaлiзaцil свого людського потенцiaлу.
Наступна яюсна особливiсть економiки постiндустрi-ального сусп1льства пов'язана з тим, що в шформацшнш економщ та економщ знань зростае науко-емшсть продукцй, що виробляеться, i ринок штелектуальних товар1в i послуг. Усе бкьш наукоемними стають споживчi то-вари (автомоб1лебудування, побутова технiкa та електронжа та iн.). Так, до 70% вартосп сучасного легкового автомобкя становлять витрати на дизайн, електронжу та iншi iнтелекту-aльнi компоненти. Навпъ в таких доiндустрiaльних галузях, як добуток корисних копалин i с1льське господарство, науко-вi розробки, за ощнками Т. Стюарта, утворюють вiдповiдно 50% вaртостi нафти и 75% вартосп зерна [15, с. 32]. З ним со-л^арний i П. Друкер, який називае сучасне с1льське господарство одшею з найб1льш наукоемних галузей. Це помггно по тiй ролi, що вщграють у сучасному с1льському господар-ствi бiотехнологil, генетика, iнформaцiйно-комунiкaцiйнi технологй. 1нтелектуальш продукти i послуги займають усе б1льш значне мiсце на мгжнародних ринках. Наприклад, лi-цензп, що в першi повоеннi роки становили не бкьше чвер-п американського експорту, у 90-х роках ХХ ст. становили бкьше половини. За експертними даними, свгговий ринок штелектуальних товарш i послуг сьогодш зростае в п'ять ра-зш швидше, н1ж трaдицiйнi ринки [14, с. 58].
Як насл^ок, шноващйна дiяльнiсть, пов'язана з ви-робництвом, комерцiaлiзaцiею та використанням нових знань, набувае все бкьш суттевого значення. Визначення здiбностей прац1вника до шноващйно1 дiяльностi вихо-дить на перший план в управлшш персоналом оргашзацш одночасно зi збiльшенням питомо1 ваги пращвниив iнте-лектуально1 прaцi та значимютю прац1вника в оргaнiзaцiй-нш системi, що знаходить свое в^ображення у змiнi кон-цепцй управлшня персоналом оргaнiзaцiй. Слiд зазначити, що концепщя використання трудових ресурй мала мюце й в iндустрiaльному суспiльствi разом iз визначенням трудо-во'1 функцй прац1вника (насамперед, продуктивностi). При переходi до постiндустрiaльного суспiльствa домшуючою стала концепцiя упрaвлiння персоналом, i набуло значи-мостi визначення професшних вмiнь i навик1в прац1вника в^пов^но до вимог нaуково-технiчного прогресу i нового технологiчного укладу. У перюд шформацшного сусп1ль-ства нaйбiльшого значення набувае концепщя управлшня людськими ресурсами, причому визначення професшних компетенцш доповнюеться ощнкою особисткних характеристик i соцiaльно-трудових вiдносин прац1вника, що впливають на ефектившсть його трудово1 дiяльностi. Роз-виток шостого технологiчного укладу i перехiд розвинутих кра1н до економши знань висунули на перший план нойя творчих (iнтелектуaльних) здiбностей до iнновaцiйноl дi-яльностi i поставили питання про створення в оргашза-цй такого соцiaльного середовища й умов, яи сприяти-муть максимально повному використанню його знань та штелектуально-творчого потенцiaлу. У результaтi виникла концепщя управлшня людиною i з'явилась необх^шсть зробити акцент у визнaченнi людського катталу на ште-лектуальну складову [10, с. 38].
Ще одна яисна змiнa економiки постiндустрiaльно-го суспкьства, на яку вже вказувалося автором у статп «Людський каттал в умовах iнформaцiйного суспiльствa», пов'язана з тим, що в шформацшнш економщ та економщ знань сьогодт паралельно зi зростанням ролi наукоемних технологш в економiчному просторi (виробничих техно-логiй) вiдбувaеться зростання технологш у широкому ро-зумiннi (технологш управлшня, маркетингу та ш.), а також
трансформащя само! системи ocBi™ за рахунок появи но-вих освiтнiх технологш, що змiнюe природу об'екта, який вивчаеться. Змiни у сферi освiти вiдбуваються за рахунок якiсного розширення освiтнього простору, який набувае ще й цифрового характеру, iснуючи у виглядi спещаль зовано! комп'ютерно! програми або он-лайнового курсу. ВГдбуваеться також перемщення освiтнього простору: вiн перестае бути територiально прив'язаним до мюцезнахо-дження того, що навчаеться чи викладача. Це пов'язано з поеднанням цифрових форм навчання i розвитку системи дистанцшного управлшня.
Iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи сьогоднi вбу-довуються у життевий простГр шдивГда, будучи одно-часно як мехашзмом, за допомогою якого ГндивГд може покращувати людський капiтал (та ж система дистанцшно! освГти), так i частиною людського капiталу. Подальший роз-виток суспiльства знань передбачае зростаючi темпи обмь ну i виробництва знань, i в цьому контекст та мiра воло-дГння шдивГдом доступу до iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй i здатнiсть працювати з ними буде все бГльше визначати його здатшсть виявляти i реалiзовувати сво! на-вики i вмГння в системi економiчних вГдносин. Специфiка iнформацiйно-комунiкацiйних технологш у тому, що, ство-рюючи цифровий (або iнакше - вiртуальний) простГр соць альних вГдносин, вони перестають сприйматися ГндивГдом як дещо зовнГшне i розглядаються ним як продовження свого «сощального тГла, утворюючи межГ його «вГрту-ально!» присутностГ в соцГумГ. Але разом з тим, розвиток шформацшно-комунжацшних технологГй породжуе низку проблем, пов'язаних з розвитком людського катталу, i на-самперед, це стосуеться «шформацшно'! нерГвностГ» на рГв-нГ особи - це так званий цифровий розрив (digital divide). Вш обумовлений не лише економГчними або соцГальними чинниками, але i рГзницею в Гнтелектуальних здГбностях людей. МГра цифрового розриву лише зростатиме разом Гз зростанням значущостГ ГнформацГйного доступу... Мало дослГдженГ психолопчш та культурнГ наслГдки масового перемщення дГяльностГ та дозвГлля людини у вГртуальний простГр. Психологи попереджають про комп'ютерну нар-команГю, втрату вГдчуття реальностГ, про проблему само-ГдентифжацГ! та ш... ПГдмГна реального свГту вГртуальним призводить до втрати цшсносй особистостГ, актуалГзуе цГлу низку проблем стосовно саморозвитку та самореаль зацГ! особистостГ [16, с. 185].
Отже, зростання й ускладнення шформацшно-кому-нжацшних технологГй дае можливГсть констатувати той факт, що змшюеться сама природа людського катталу. Можна стверджувати, що шформацшно-комушкацшш технологи з мехашзму формування людського капГталу посту-пово трансформуються в його складовий елемент, створюю-чи, з одного боку, основу для постшного тдвищення якостГ людського капГталу, а, з шшого, актуалГзуе цГлу низку проблем стосовно саморозвитку та самореамзацГ! особистостГ.
Важлива яисна особливГсть економГки постшду-стрГального суспГльства пов'язана також з появою умовах шформацшно! економГки та економГки знань гшерконку-ренцГ!, що виходить за межГ нацГональних ринкГв в умовах зростаючо! глобамзаци свГтово! економГки. В основГ забез-печення конкурентоспроможносп соцГально-економГчних систем (органГзацГй, регюшв, кра!н) лежить !х ГнновацГйна актившсть. «За оцГнками експертГв ОргашзацГ! економГч-ного спшробггництва i розвитку (ОЕСР), зростання асиг-
нувань на науково-досл1дн1 та досл1дно-конструкторськ1 розробки (НДДКР) на 1% тдвищуе ймов1рн1сть успшност нововведень на 0,85% i на 0,7% збкьшуе питому вагу нових продукпв у товарооборот. При цьому вплив нововведень на економiчне зростання вищий у тих кра!нах, де бкьша ш-тенсивнiсть НДДКР. Таким чином, досягаеться ефект зростаючо! вiддачi вiд асигнувань на НДДКР, що супроводжу-еться пiдвищенням конкурентних переваг крäш-лiдерiв, дозволяючи 1м послiдовно тдвищувати ефективнiсть ш-новацшно! дiяльностi» [7, с. 90].
Жорстка конкуренщя не ткьки породила зростаючу хвилю шновацш, значно збiльшила кiлькiсть i розма!ття високотехнологiчних товарiв i послуг, але i суттево скоро-тила тривалють життевого циклу шновацй. У деяких секторах, зокрема, у секторi шформацшних технологiй, фiрми змушенi постшно оновлювати продукцiю ткьки для того, щоб зберегти сво! ринковi позицй. За даними дослiджень, проведених у США, з 2000 р. по 2005 р. середня тривалкть розробки нового дослкження скоротилась з 21 до 13 мюя-щв. Спещалкти General Electric, наприклад, вважають, що змши вiдбуваються насткьки швидко, що прогнозування майбутнього стае практично неможливим. Тому в економь цi постiндустрiального суспкьства замiсть довгостроково-го планування на перший план виходить швидисть реакцп компанп на виклики ринку, здатшсть швидко! адаптацп до умов дiяльностi, що постiйно змiнюються [9, с. 85]. У цих умовах головним фактором конкурентоспроможносп стае людський каттал i така важлива його складова, як штелект та штелектуальш здiбностi, що е основою ефективно'1 ш-новацшно! дiяльностi. При цьому, при розробщ концепци людського катталу необхкно видiлити змiстовнi компо-ненти штелекту та особливостi технологiй мислення, без-посередньо пов'язаних з шновацшною дiяльнiстю. Вкпо-вiдно концепцiя людського катталу шформацшно! еконо-мiки та економши знань мае служити базою для розробки механiзмiв управлiння шновацшною актившстю оргашза-цiй в умовах загострення конкурентно! боротьби.
ВИСНОВКИ
Узагальнюючи, можна зазначити, що подальший роз-виток концепци людського капiталу (а можливо, i створення ново! концепци людського катталу) витжае з об'ективних закономiрностей i головних особливостей шформацшно! економжи та економiки знань, якi приводять до змши вну-трiшнiх потреб розвитку соцiально-економiчно! системи (оргашзаци, регюну, кра!ни) i самого працiвника як особис-тостi. Основним призначенням дано! концепци в епоху ш-формацшного суспiльства та суспкьства знань е створення на !i основi системи формування, удосконалення i розвитку людського катталу як головного фактора ефективно! шно-вацшно! дiяльностi соцiально-економiчних систем. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Schultz T. Investment un Human Capital: The Role of Education and of Research / T. Schultz. - N.Y., 1971.- Pp.16, 129.
2. Беккер Г. С. Человеческое поведение: экономический подход Г. С. Беккер / Пер. с англ. - М. : ГУ ВШЭ, 2003. - 671 с.
3. Кендрик Дж. Совокупный капитал США и его функционирование / Дж. Кендрик. - М. : Прогресс, 1976. - 170 с.
4. Фишер С. Экономика / С. Фишер, Р. Дорнбуш, К. Шма-лензи / Пер. с англ. - М. : Дело ЛТД, 1995. - 864 с.
5. Корчагин Ю. А. Российский человеческий капитал: фактор развития или деградации? : монографiя / Ю. А. Корчагин. - Воронеж : ЦИРЭ, 2005. - 252 с.
6. Дятлов С. А. Основы теории человеческого капитала / С. А. Дятлов. - СПб. : Изд-во Санкт-Петербургского университета экономики и финансов, 1994. - 160 с.
7. Глазьев С. Ю. Стратегия опережающего развития России в условиях глобального кризисна : монография / С. Ю. Глазьев. - М. : Экономика, 2010.-256 с.
8. Тоффлер Э. Новая технократическая волна на Западе / Э. Тоффлер. - М. : Прогресс, 1986. - 451 с.
9. Иноземцев В. Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы / В. Л. Иноземцев. - М. : Логос, 2000. - 304 с.
10. Крушельницька О. В. Управлшня персоналом : навч. поаб. / О. В. Крушельницька, Д. П. Мельничук. - К. : Кондор, 2005. - 308 с.
11. Задорожний Г. В. Людська дiяльнiсть: змiст i транс-форма^я структури у сучасному господарському розвитку / Г. В. Задорожний, I. В. Колупавва. - Х. : Харшський нац. ун-т iм.
B. Н. Каразша, 2009. - 158 с.
12. Яковенко Л. I. 1нновацшний характер економки знань / Л. I. Яковенко // Вкник ПолтавськоТ державноТ аграрноТ академп. - 2010. - № 2. - С. 141 - 145.
13. Климов С. М. Интеллектуальные ресурсы общества /
C. М. Климов. - С-Пб : ИВЭСЭП, 2002. - 199 с.
14. Федулова Л. I. Концептуальн засади економки знань / Л. I. Федулова // Економiчна теорiя. - 2008. - № 2. - С. 37 - 59.
15. Stewart T. A. Intellectual Capital. The New Wealth of Organizations. N.Y. - L., Doubleday / Currency, 1997. - 278 p.
16. Жаворонкова Г. В. Становлення сучасного Ыформа-цмного сусптьства: проблеми та перспективи розвитку / Г. В. Жаворонкова, Н. М. Чигасова // Вкник Хмельницького нацюналь-ного уыверситету. - 2010. - № 2. - Т. 3. - С. 182 - 186.
Stewart, T. A. Intellectual Capital. The New Wealth of Organizations. New York - L. : Doubleday / Currency, 1997.
Toffler, E. Novaia tekhnokraticheskaia volna na Zapade [Technocratic New Wave in the West]. Moscow: Progress, 1986.
Yakovenko, L. I. «Innovatsiinyi kharakter ekonomiky znan« [The innovative nature of the knowledge economy]. Visnyk PDAA, no. 2 (2010): 141-145.
Zadorozhnyi, H. V., and Kolupaieva, I. V. Liudska diialnist: zmist i transformatsiia struktury u suchasnomu hospodarskomu rozvytku [Human activities: content and structure transformation in modern economic development]. Kharkiv: KhNU imeni V. N. Karazina, 2009.
Zhavoronkova, H. V., and Chyhasova, N. M. «Stanovlennia suchasnoho informatsiinoho suspilstva: problemy ta perspektyvy rozvytku« [The formation of the modern information society: problems and prospects]. Visnyk KhNU, vol. 3, no. 2 (2010): 182-186.
REFERENCES
Bekker, G. S. Chelovecheskoe povedenie: ekonomicheskiy podkhod [Human behavior: an economic approach]. Moscow: GU VShE, 2003.
Diatlov, S. A. Osnovy teorii chelovecheskogo kapitala [Fundamentals of the theory of human capital]. St. Petersburg: Izdatelstvo SPbGUEF, 1994.
Fisher, S., Dornbush, R., and Shmalenzi, K. Ekonomika [Economy]. Moscow: Delo LTD, 1995.
Fedulova, L. I. «Kontseptualni zasady ekonomiky znan« [Conceptual foundations of the knowledge economy]. Ekonomichna teoriia, no. 2 (2008): 37-59.
Glazev, S. Yu. Strategiia operezhaiushchego razvitiia Rossii v usloviiakh globalnogo krizisa [Strategy of rapid development of Russia in the global crisis]. Moscow: Ekonomika, 2010.
Inozemtsev, V. L. Sovremennoe postindustrialnoe obshchest-vo: priroda, protivorechiia, perspektivy [Modern industrial society: nature, contradictions and prospects]. Moscow: Logos, 2000.
Korchagin, Yu. A. Rossiyskiy chelovecheskiy kapital: faktor raz-vitiya ili degradatsii? [Russian human capital development or degradation factor?]. Voronezh: TsYRE, 2005.
Krushelnytska, O. V., and Melnychuk, D. P. Upravlinnia per-sonalom [Human Resource Management]. Kyiv: Kondor, 2005.
Klimov, S. M. Intellektualnyeresursy obshchestva [Intellectual resources of society]. SPb: IVESEP, 2002.
Kendrik, Dzh. Sovokupnyy kapital SShA i ego funktsioniro-vanie [Aggregate capital of the United States and its functioning]. Moscow: Progress, 1976.
Schultz, T. Investment un Human Capital: The Role of Education and of Research. New York, 1971.
БIЗНЕCIHФOPM W S '2014
www.business-inform.net
