CC BY
68
УДК 330.356.2/4
людський KAПiTAЛ В YKPAIHI: СУЧАСИИЙ СТАН i ТЕНДЕИЩ! РОЗВИТКУ
© 2014
СЕДЛЯР Д. 0.
УДК 330.356.2/4
Седляр Д. О. Людський капгтал в Укра|'н1: сучасний стан i тенденцп розвитку
У статт'1 висвтлюються погляди втчизняних та шоземних вчених на сутшсть i значення людського капталу на сучасному emani економЫного розвитку сустльства. На основi анал'ву наукових праць робиться спроба виокремити основы! якiснi та кшькш показники о^нки р'вня розвитку людського капталу крани. Використовуючи метод пор'вняння, анал'вуються стутнь охоплення населення освтою в УкраЫ, фшансування освти, витрати на охорону здоров'я, твестицшне забезпечення розвитку науки в УкраЫ, особливост'> м^ра^йних процеав i в'шова структура втчизняних наукових кадр'в. На основi отриманих даних робиться висновок про р'вень розвитку людського капталу в УкраМ та висвтлюються його основш тенденцп. Кр!м того, у статт'> присвячена увага виокремленню проблем формування та розвитку людського капталу в УкраЫ, що в подальшому дозволить розробити мехашзм подолання зазначених проблем i сприятиме його розвитку. Ключов'! слова:людський каптал, охорона здоров'я, освта, наука, м^ра^я. Рис.: 1. Табл.: 4. Ббл.: 16.
Седляр Дiана Олександрiвна - викладач, кафедра економнноi теори, Нацональний педагогчний ушверситет 'шет М. П. Драгоманова (вул. Пиро-гова, 9, Кшв, 01601, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 330.356.2/4 Седляр Д. А. Человеческий капитал в Украине: современное состояние и тенденции развития
В статье освещаются взгляды отечественных и иностранных ученых на сущность и значение человеческого капитала на современном этапе экономического развития общества. На основе анализа научных работ делается попытка выделить основные качественные и количественные показатели оценивания уровня развития человеческого капитала страны. Используя метод сравнения, анализируются уровень охватывания населения образованием в Украине, финансирование образования, издержки на здравоохранение, инвестиционное обеспечение развития науки в Украине, особенности миграционных процессов и возрастная структура отечественных научных кадров. На основе полученных данных делается вывод об уровне развития человеческого капитала в Украине и освещаются его основные тенденции. Кроме того, в статье уделяется внимание выделению проблем формирования и развития человеческого капитала в Украине, что в дальнейшем позволит разработать механизм преодоления обозначенных проблем и будет способствовать его развитию.
Ключевые слова: человеческий капитал, здравоохранение, образование, наука, миграция. Рис.: 1. Табл.: 4. Библ.: 16.
Седляр Диана Александровна - преподаватель, кафедра экономической теории, Национальный педагогический университет имени М. П. Дра-гоманова (ул. Пирогова, 9, Киев, 01601, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 330.356.2/4
Sedliar Diana O. Human Capital in Ukraine: Modern State and Tendencies of Development
The article describes views of domestic and foreign scientists on essence and significance of human capital at the modern stage of economic development of the society. Based of the analysis of scientific works, the article tries to allocate main qualitative and quantitative indicators of assessment of the level of development of human capital of the country. Using the comparison method the article analyses the level of educational coverage of population in Ukraine, financing education, health care costs, investment provision of science development in Ukraine, specific features of migration processes and age structure of domestic scientists. Based on the obtained data the article holds about the level of development of human capital in Ukraine and describes its main tendencies. Moreover, the article pays attention to allocation of problems of formation and development of human capital in Ukraine, which would allow development of a mechanism of overcoming the said problems and would facilitate its development. Key words: human capital, health care, education, science, migration. Pic.: 1. Tabl.: 4. Bibl.: 16.
Sedliar Diana O.- Lecturer, Department of Economic Theory, National Pedagogical University named after M. Drahomanov (vul. Pyrogova, 9, Kyiv, 01601, Ukraine) E-mail: [email protected]
Вумовах посилення глобалiзацшних викликш i за-гострення конкурентно! боротьби мiж кра!нами головною продуктивною силою сустльства i швид-кого соцiально-економiчного в^родження кра!н виступае людський каттал. Вш стае могутньою нев^'емною скла-довою будь-яко! моделi шновацшного розвитку. З огляду на це традицшт фактори економiчного прогресу потрiбно розглядати лише у взаемозв'язку з людським катталом. 1х оргатчний взаемозв'язок виступае запорукою зростання конкурентоспроможност кра!ни, тдвищення ефективно-ста суспкьного виробництва та виступае одтею з ключо-вих умов формування економши знань.
На сучасному етат розвитку спостерцгаються змь ни в поглядах на структуру, обсяг i значення елементш сукупного катталу. Для прикладу, «у свт нагромаджено: виробничого катталу - 95 трлн дол. (17 %), природного катталу - 90 трлн дол. (16 %), людського катталу - 365 трлн дол. (понад 65 %). У складi нащонального багатства США
основт виробничi фонди становлять лише 19 %, природт ресурси - 5 %, а людський каттал - 76 %, у Зах^нш бвро-т - в^пов^но 23, 2, 47 %. У Росп та Кита! частка людського катталу становить 50 та 77 %; у Люксембурзi - 83 %, Швейцара - 78, Франщ! - 76, Шмеччит - 79; Австри та Кана-дi - по 20 % (щ кра!ни володшть значними природними ресурсами). Частка людського катталу в Укра!т на кшець ХХ ст. становила 55 %, а у 2010 р.- 39,7 % в^ усього нащонального багатства» [5, с. 12]. Л^ерство кра!н у сощально-економiчному розвитку пояснюеться, перш за все, високою яистю людського катталу та постшною увагою до нього з боку урядш кра!н та тдприемцш. Досл^ження Е. Детсона доводять, що «швестищ! в людський каттал дають выдачу в п'ятеро-шестеро бкьшу, тж вкладення у матерiальне ви-робництво» [5, с. 13]. Ця взаемозалежтсть пояснюе разю-чу рiзницю у розвитку рiзних кра!н.
За результатами досл^ження факторш економiчно-го зростання, здшсненого Свгговим банком у 192 кра!нах,
простежуеться, що тiльки 16 % кра1н досягають економiч-ного зростання за рахунок виробничого потенщалу, 20 % -за рахунок природних ресурйв, а 64 % - завдяки людському катталу. На думку корейського вченого Дж. Парка, який здшснив аналiз економiчного розвитку 94 краш, саме люд-ський капiтал став головним чинником забезпечення 1х-нього прогресу [5, с. 12].
Теорiя людського капiталу бере свiй початок з 60-х роив ХХ столптя. За цей перюд було присвячено багато праць досл^жуванш проблемi. Питання визначення його сутност та ролi на рiзних рiвнях економiчноl системи тдь ймалися вiтчизняними (В. Антонюк, Д. Богинею, Н. Голь ковою, О. Грiшновою, Е. Лiбановою, I. Петровою та iн.) та шоземними вченими (Г. Беккером, Е. Дешсоном, Дж. Кен-дриком, Ф. Махлупом, Т. Шульцем та iн.).
Подкяемо думку Я. Ларшо1 на те, що концепщя людського катталу в^грае важливу роль у сучасному еконо-мiчному аналiзi та надае нового змгсту таким категорiям, як «економiчне зростання», «нацiональне багатство», «освь та», «подiл доходiв» тощо [5, с. 4], тому на перший план ви-ходить питання розвитку людського катталу в УкраМ.
Метою статт е до^дження основних тенденцш розвитку людського капiталу в УкраМ та виокремлення основних проблем його формування.
Офщшною датою виникнення теори людського катталу вважають жовтень 1962 р.- 'й започаткували представники «чиказько'1 школи» - Т. Шульц., Г. Бе-кер, Дж. Мшсер, Е. Денiсон. Незважаючи на посилену увагу до ще1 категорЦ, доа проявляеться 11 неоднозначнiсть, яка посилилась у зв'язку з появою ще одше1 ново'1 економiчноl категорЦ - «штелектуального капiталу».
Теодор Шульц тд людським капiталом розумш знан-ня, навички та здiбностi людини, як сприяють зростанню продуктивно'' сили 11 працi. С. Фiшер трактував людський ка-пiтал як природженi здiбностi й талант людини, а попм вже 11 здiбностi та набуту квамфжащю. Американськi вченi Е.-Дж. Долан та Д.-Е. Лшдсей визначали людський каттал як кат-тал у формi iнтелектуальних здiбностей, що здобуп завдяки формальному навчанню чи на основi практичного досвiду.
Сьогоднi значно! популярностi набувають розширенi визначення категорп «людський капiтал», в яких, ^м його структури, розкриваеться ще й його роль для власника цього капiталу, пiдприемства та сустльства. Так, людський капiтал - це вроджений, «сформований або розвинений у результат iнвестицiй i накопичений людиною певний запас здоров'я, знань, навичок, здiбностей, мотивацш, який щле-спрямовано використовуеться в тiй чи шшш сферi» [2, с. 16] суспкьного виробництва й сприяе зростанню сощально-економiчного ефекту вiд його застосування (зростанню продуктивностi працi, доходiв власника людського катта-лу, прибутку тдприемств та нацiонального доходу).
1снуе два пiдходи до трактування сутност людського капiталу:
1) одна група вчених (В. Антонюк, О. Брацлавська, О. Грiшнова, С. Климов, Я. Ларша) пiд людським катталом ро-зумiе самостiйну форму катталу, що складаеться з бiофiзич-ного й сощального капiталiв та штелектуальних ресурсш;
2) iнша група (Т. Баулша, I. Петрова, А. Чухно, О. Шку-рупiй) людський каттал розглядае як компоненту штелектуального катталу.
Ми пщримуемо другу позицт i вважаемо людський каптал за сво1м змiстом вужчим поняттям, н1ж iнтелектуальний.
Основнi тенденци розвитку людського катталу в УкраШ можна просл^кувати, лише вимiрявши його. Ощ-нити людський капiтал можна як яисно, так i кiлькiсно. До ильисних показниюв оцiнки людського катталу належать: ильисть населення, частка працюючих, середня иль-кiсть роив навчання, розмiри мiграцiйних процесiв тощо. Знання, умшня, творчий потенцiал, життевi орiентири, якi впливають на яисну характеристику працi та сприяють тдвищенню 11 продуктивностi, виступають якiсними по-казниками оцiнки людського капiталу.
Вважаемо, що при оцшщ людського катталу варто врахувати двоютють його характеру: а) як запасу - особли-во1 форми нацiонального багатства та б) процесу - еконо-мiчноl субстанцЦ, яка змiнюеться пiд впливом додаткових витрат [11, с. 60].
Як запас людський каттал можна оцшити за допо-могою таких показниив:
+ вiдсоток грамотного населення; ^ коефiцiент охоплення освiтою; + частка людей, охоплених пiдготовкою за новими
професiями або перепiдготовкою; + чисельнiсть виконавц1в наукових та науково-технiчних робiт (у розрахунку на 1 тис. ойб зайня-того населення); + рiвень старiння населення наукових кадрiв (% до
загально1 кiлькостi науковцш); ^ вiдтiк «мiзкiв» за кордон. Людський каттал як процес можна оцшити за допо-могою:
+ частки витрат на освггу на душу населення (у % до ВВП);
+ частки витрат на охорону здоров'я на душу населення (у % до ВВП).
В основу формування людського катталу поставле-ш освгга та наука. Показники охоплення населення освггою та частка грамотного населення в УкраШ знаходяться на рiвнi високорозвинених кра1н, а iнодi й пе-ревищують 1х: станом на 2009 р. початковою освггою було охоплено 98,4 % населення, середньою освггою - 94,4 %, вищою освггою - 79,4 % [1, с. 10]. В УкраШ нараховуеться 99,7 % грамотного населення [15, с. 166]. За витратами на освиу (% в^ ВВП) Украша знаходиться на рiвнi високорозвинених кра1н свпу, а iнодi й випереджае 1х. Проте, цей показник е некоректним для порiвняння, осильки розмiр ВВП по кра1нах е рiзним.
Витрати на загальну середню освпу на душу населення в УкраШ у 2010 р. становили 966 дол. США, на вищу -1268, тодi як у 2005 р. у крашах 6С щ витрати були 5874 та 8289 дол. США в^пов^но [12]. Незважаючи на те, що Украша витрачае 20 % державного бюджету для фшансу-вання освп'ньо! сфери, це замало для формування людського катталу.
У зв'язку з динамiчним розвитком нови^к техно-логш та зростанням ролi «напшрозпаду» знань на перший план виходить питання безперервно1 освiти, складовими яко1 е перепiдготовка та пiдвищення квалiфiкацil. В Украlнi цей показник з кожним роком зростае i станом на 2011 р. становив 11,2 % (2,1 % - навчено новим профейям; 9,1 % -тдвищили квамфшащю), у 2009 р. значення цього показни-ка знаходилося на рiвнi 10,2 % (1,9 % та 8,3 % в^пов^но) [10, с. 89, 94]. Враховуючи те, що перюд оновлення технологш у розвинутих крашах становить 2-3 роки [6, с. 117], высоток
населення, охопленого тдготовкою за новими профейями та перетдготовкою працiвникiв, в УкраМ занадто низький, а повинен становити 30 - 50 %. Однак навггь, цей показник не дае можливост повнiстю оцiнити якiсть людського ка-пiталу, оскiльки iнодi така перетдготовка може здшсню-ватись формально, а у статистичних звггах в^сутня стаття витрат на перепiдготовку та тдвищення квалiфiкацГ¿.
Також заслуговують на увагу витрати на охорону здоров'я на душу населення (рис. 1). За цим показником Укра-'1на набагато вiдстала вiд краш-лдарш: у 2010 р. у Норвегп витрати охорону здоров'я на душу населення становили 5426,08 дол. США; у Шдерландах - 5037,84; у Францц - 4020,74; у середньому по крашах 6С - 3229,3; у Росшсьий Федерацп -988,36; у кранах СНД - 712,62; в УкраМ - 518,9 [3]. Незважа-ючи на те, що поршняно з попереднiми роками цей показник в^ображае позитивну динамiку, однак вш залишаеться дуже низьким поршняно з шшими крашами i св^чить про недо-статнiй рiвень фшансування охорони здоров'я.
Стосовно чисельностi виконавцш наукових i науково-технiчних робгг, то '1х кiлькiсть в УкраШ, починаючи з 1991 р., постшно знижуеться, i у 2011 р. '1х нарахову-валося 134,7 тис. ойб проти 449,8 тис. у 1991 р., що стано-вить сьогодш майже 30 % ршня 1991 р. У 2009 р. в Украш на тисячу ойб зайнятого населення припадало 5,9 науковцш (у 2000 р.- 7,8; у 2011 р.- 5,4), що в 3-4 рази нижче за евро-пейсьи краши (табл. 1). Така ж ситуащя спостерiгаеться i з виконавцями наукових та науково-техшчних робгг - до-слiдниками i технжами [8, с. 168].
Однiею з причин зниження илькост науковцш на тисячу зайнятого населення е мцрацшш процеси. За дани-ми неофщшно! статистики, за 1991 - 1999 рр. Украшу зали-шили 340 докторiв наук, з них до США вшхало 100 осiб, до
Витрати на охорону здоров'я на душу населення, дол. США
1зра'1лю - 41, до Росп - 110, до Шмеччини - 29, до Польщi - 9. Лише за один 1999 р. ильисть докторш наук зменшилась на 213 ойб. За перюд до 2007 р. Укра'на втратила 466 докторш наук (в^тш на нижчi професiйнi позицн, на неквам-фшоваш роботи, за кордон) [9, с. 126], що становить майже п'яту частину ниншньо! ккькост докторш, яи мають вiк до 50 роив (2696 ойб). За перiод 1991 - 1997 рр. з Укра'ни вшхало понад 6 тис. учених: лише з Нащонально! академн наук - понад тисячу ойб [9, с. 126].
За офщшними даними ильисть науковцш (докторiв i кандидатов наук), якi ви'1хали за кордон, е на порядок мен-шою: у 1995 р. ви'1хало 243 науковщ, у 2000 р.- 151, а за перюд з 2005 по 2010 рр. цей показник складае 248 ойб (у т. ч. 39 докторш та 209 кандидатов наук) (розраховано автором на основi [7, с. 67]) (табл. 2).
Зпдно з мгжнародною оцшкою на тдготовку одного доктора наук потрiбно 15 - 20 роив i в середньому 1,5 - 2,0 млн дол. США [9, с. 126]. Легко тдрахувати втрати штелек-туального катталу в УкраМ.
Мiграцiя фахшцш з Укра'ни зумовлена тими ж причинами, що й неквамфжовано! робочо'1 сили - низьким ршнем економiчного та сощального розвитку краши, що призводить до зниження матерiальноl винагороди, обмеження можли-востей для саморозвитку, комфортна побутовi умови.
Найбкьший вiдтiк (11 - 14%) - математики, шфор-матики, медичш працшники, хiмiки, бюлоги, фiзики. За скромними пiдрахунками, економiя США лише у сферi освiти i науково'1 дiяльностi за останню чверть столитя становила понад 15 млрд дол. США. Прибуток, одержува-ний в^ використання iноземних фахшцш, у Канадi у 7, а у Великобританп втричi вище суми, яка видiляеться на допо-могу кра'нам, що розвиваються. Ткьки до США iммiгру-вало 900 тис. спещамстав вищо'1 квамфшацп, передусiм у
1990
1995
2000
2005
2010
Р1к
1 - Норвепя; 2 - Нщерланди; 3 - Франтя; 4 - Фшлянд1я; 5 - краши £С; 6 - 1тал1я; 7 - Росшська Федерац1я; 8 - краши СНД; 9 - УкраТна
Рис. 1. Загальнi витрати на охорону здоров'я, паритет кушвельноТ спроможносп дол. на душу населення, оцiнка ВООЗ [3]
Чисельнкть виконавщв наукових i науково-технiчних робiт у розрахунку на 1000 оаб зайнятого населення
(15 - 70 роюв) [8, с. 168]
Кража Рiк
2000 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
£С 27 15,1 15,7 16,4 16,8
НПмеччина 18,5 18,9 20,1
lспанiя 14,9 16,0 16,3 19
Литва 10,4 11,1 12 13
Чехiя 11,4 13,7 14,8 14,9 15,4 15,9
УкраТна 7,8 6,7 6,3 6 5,8 5,9 5,7 5,4
Таблиця 2
Чисельнкть науковщв, як виТхали за кордон у 1995 - 2010 рр., оаб [7, с. 67]
Науковий стушнь Ик
1995 2000 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Усього 243 151 53 43 52 30 31 39
у т. ч.: доктсрв наук 59 26 8 6 4 8 5 8
кандидат наук 184 125 45 37 48 22 26 31
гaлузi шформатики: головними кра'нами-донорами стали Iндiя, Китай, Ройя, Канада, Великобританiя [9, с. 127]. Це знижуе якiсть навчання молодших поколiнь.
Актуальною проблемою стае ем1гращя молодi, яка ви-1жджае за кордон з метою продовження навчання. У 2007 р. вихало за кордон на навчання 36 тис. ойб, у 2008 р.- понад 38 тис. Двi третини тсля закшчення навчання не мають намiрiв повернутися на батьювщину [9, с. 127]. Цьому, негативному для Укра1ни явищу, сприяе виконання крашами сво'1х стратегiй iнновацiйного розвитку. Так, шнова-цiйний розвиток европейськi кра'1ни пов'язують з розвитком людського капiталу та одним зi шлях1в цього розвитку вбача-ють у пiдтримцi шмирацц висококвалiфiкованих кадр1в.
Аналiз розвитку людського катталу також доцкьно розглянути з позицп вжово'1 структури населення. Загалом ця проблема е актуальною для багатьох кра'1н свiту. У 2011 р. список «найстарших» кра'1н очолила Япошя, де частка населення вжом понад 65 роюв становить 23,2 %, на другому мгсщ розташувалася Нiмеччина з показником 20,7 %, трш-
ку «лiдерiв» закривае 1тамя - 20,2 %. Показник старшня населення в Укра'1ш становить 16 % [14, с. 2, 9]. Поршняно з «крашами-л^ерами» (Япошя (23,2 %), Шмеччина (20,7 %), 1тамя (20,2 %)) ситуацiя в Укра'ш е не дуже загрозливою, однак несприятливою е вiкова структура працшникш на-уково'1 сфери. Зокрема, частка кандидапв наук вiком понад 70 роив з кожним роком збкьшуеться: якщо у 1995 р. вона становила 1,8 %, то у 2011 р.- 8,9 %. Середнш вж кандидата наук у 2011 р. становив 51,2 роки [8, с. 30] (табл. 3).
Така ж проблема спостер1гаеться i серед доктор1в наук: питома вага доктор1в наук у вщ понад 70 рок1в у 2011 р. становить понад 1/4 в^ уйе'1 илькост докторiв наук. Водно-час вiдбуваеться скорочення частки доктор1в наук у вiцi вiд 41 до 70 роив. У 2011 р. середнш вш доктора наук становив 63,1 роки [8, с. 30] (табл. 4).
Осильки найбкьш велик в^криття фiксуються у вщ 27 - 40 рокiв [4, с. 10], то дана структура вказуе на те, що в^буваеться зниження потенщалу генерування нових ^ей та знань, тим самим в^буваеться зниження людського та штелектуального капiталiв. Водночас вiдбуваеться
Таблиця 3
Вшова структура кандидатiв наук в 1995 - 2011 рр., % [8, с. 30]
Вшова група Ик
1995 2000 2005 2009 2010 2011
до 30 1,9 3,1 5,7 8,5 7,0 7,1
31 - 40 19,9 15,8 17,9 23,7 25,9 27,6
41 - 50 30,2 28,4 24,4 21,1 20,2 19,9
51 - 55 13,9 15,9 13,3 12,1 11,7 11,4
56 - 60 21,0 12,6 13,1 11,3 10,8 10,6
61 - 70 11,3 20,8 20,6 16,2 15,5 14,6
понад 70 1,8 3,4 4,9 7,1 8,8 8,9
Усього 100 100 100 100 100 100
Середнш вк кандидата наук 49 51 50 49 49 51,2
Вшова структура докт^в наук в 1995 - 2011 рр., % [8, с. 30]
Вкова група Рк
1995 2000 2005 2009 2010 2011
до 30 0,01 0,02 0 0,01 0,02 0,05
31 - 40 2,77 2,24 1,83 3,34 3,67 4,35
41 - 50 18,71 16,42 14,26 14,65 13,71 13,70
51 - 55 14,97 16,04 14,06 14,16 13,35 13,27
56 - 60 26,68 15,85 17,28 17,01 15,92 15,49
61 - 70 27,37 36,54 35,56 29,58 28,43 27,79
Понад 70 9,49 12,88 17,01 21,24 24,9 25,35
Усього 100 100 100 100 100 100
Середнш вк доктора наук 57 59 60 59 60 63,1
збкьшення частки тих науковцш, яи здатт виконувати лише репродуктивну функщю (передача знань та вмшь но-вим поколшням).
Незважаючи на позитивну динамку поршняно з по-передтми роками деяких досл1джуваних показниив (ф1-нансування осв1ти та охорони здоров'я), спостерггаемо негативт тенденцп у процеа формування людського кат-талу. На наш погляд, це спричинено:
+ низьким р1внем швестицшного забезпечення.
Низький р1вень швестицшно! активност домогоспо-дарств можна пояснити значними масштаби розшарування населення за р1внем поточних доход1в, слабким зв'язком (або його в1дсуттстю) м1ж ршнем осв1ченост1 населення та ршнем доходш, в1дсуттстю попиту на квал1фжовану ро-бочу силу, що тдтверджуеться штелектуальною мггращею тощо. Стосовно швестицшного потенщалу тдприемств, то вш також зумовлений низкою фактор1в: по-перше, це пов'язано з високим ступенем невизначеност та ризикова-ност1 швестицш, а по-друге, швестицп в людський каттал являють собою витрати на таи активи, якими тдприем-ство не може розпоряджатися та яи не е його властстю; + недооцшкою господарюючими суб'ектами (особливо державою) переваг в1д формування та роз-витку людського катталу.
Вигоди, яи отримуе держава в1д формування людського катталу, можна роздкити на економ1чш та сощаль-нь Економ1чними насл1дками е зростання освггньо-про-фесшного ршня населення та його доходш, п1двищення конкурентоспроможност1 кра1ни та вггчизняних товар1в на св1товому ринку, тдвищення р1вня 1нновац1йного роз-витку краши, становлення та розвиток 1нтелектуально'1 економжи. До соц1альних насл1дк1в належать: зменшення р1вня структурного безроб1ття, оск1льки перенавчання лег-ше зд1йснити, якщо працшники вже мають деякий р1вень знань, тдвищення ршня та якост1 життя населення, що приведе до зниження ршня злочинносп тощо. Основними перевагами працшника в1д формування людського катталу, на наш погляд, е: тдвищення освггньо-професшного ршня та ршня доход1в, зростання сощального статусу в сустльств1 та досягнення морального задоволення;
+ низьким р1внем розвиту 1нституц1йного забезпечення, а саме шформацшно-техтчно! 1нфраструк-тури.
Оск1льки вона сприяе тдвищенню р1вня доступност1 населення до знань. частково ршень розвитку 1нформац1йно-
техтчно! 1нфраструктури можна оц1нити на основ1 оц1нки р1вня доступу населення до 1нтернету. В Укра!н1, станом на 2010 р., частка людей, в яких не сф ормована потреба у корис-тувант 1нтернетом, становила 59,8 %, у 1нших 40,0 % така потреба виникала, з яких 9,8 % населення не мали можливост1 11 задовольнити [13, с. 123]. Загалом в Украш станом на 2010 р. нараховувалось 15,3 млн користувач1в 1нтернетом, тобто на тисячу населення припадало 390 1нтернет-користувачш [16]. Пор1вняно з розвиненими крашами цей показник е в 2 - 2,7 разу нижчий. Проте, варто зазначити, що з кожним роком шформацшна шфраструктура розвиваеться.
ВИСНОВКИ
Отже, у цкому в Укра'1н1 спостер1гаються негативт тенденцй розвитку людського кап1талу: 1) низька частка людей, охоплених тдготовкою за новими профес1ями або перетдготовкою; 2) скорочуеться чисельн1сть виконавц1в наукових 1 науково-техн1чних роб1т; 3) набувае загрозли-вих масштаб1в стар1ння наукових кадр1в; 4) посилюються м1грац1йн1 процеси науковщв за кордон; 5) витрати на охо-рону здоров'я та на освггу на душу населення е низькими, що гальмуе розвиток людського катталу.
Основними причинами тако'1 ситуацп в кра'1н1, на нашу думку, е: низький ршень швестицшного забезпечення, не-дооцшка господарюючих суб'ектш переваг в1д формування людського катталу, низький р1вень розвиту 1нформац1йно-техтчно! 1нфраструктури.
Сучасний стан розвитку людського катталу в УкраМ вимагае негайних заход1в, спрямованих на подолання проблем формування та розвитку людського катталу, чому 1 будуть присвячет наш1 подальш1 досл1дження. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Геець В. Наслiдки демографiчних викликiв для еко-номiчного зростання в УкраТы / В. Гевць // Демографiя та соцi-альна економка. - 2011. - № 1. - С. 3 - 23.
2. Гршнова О. А. Людський розвиток : навч. поаб. / О. А. Гршнова. - К. : КНЕУ, 2006. - 308 с.
3. Европейская база данных ЗДВ (ИРД-ОБ) Европейское региональное бюро Всемирной организации здравоохранения [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://data.euro. шИо.НМа<^Л1пе!!_ги.1^т! - Заголовок с экрана (03.02.2014)
4. Куценко В. I. Освгга i наука - генератори Ыновацш: парадигма взавмодп / В. I. Куценко // Економка i держава. -2009. - № 5 - С. 9 - 11.
5. Ларша Я. Розвиток людського капталу в умовах гло-балiзацií : монографiя / Я. Ларiна, О. Брацлавська. - К. : ВЦ «Ака-демiя», 2012. - 248 с.
6. MiHeHKO В. Л. Стан та умови розвитку людського капталу в УкраТш / В. Л. МЫенко // Укра'нський соцiум. - 2010. -№ 2 (33). - С. 114 - 119.
7. Наукова та Ыновацмна дiяльнiсть в Укра'н 2010 : ста-тистичний збiрник. - К. : ДП «Ыформацшно-видавничий центр Держстату Укра'ни», 2011. - 282 с.
8. Наукова та Ыновацмна дiяльнiсть в Укра'н 2011 : ста-тистичний збiрник. - К. : ДП «Ыформацшно-видавничий центр Держстату Укра'ши». - 2012. - 305 с.
9. Полуяктова О. В. 1нтелектуальний каптал в економн ц Укра'ни : дис. ... канд. екон. наук: 08.00.01 / О. В. Полуяктова ; Львiв. нац. ун-т iM. I. Франка. - Л., 2008. - 184 с.
10. Праця Укра'ни у 2011 роц : статистичний збiрник. -К.: [б.в.], 2012. - 343 с.
11. Радюнова I. Ф. 1нтелектуальний каптал та штелек-туальний потен^ал економiки : розмежування понять i явищ / I. Ф. Радюнова, В. I. Усик // Актуальн проблеми економки. -2011. - № 10. - С. 56 - 66.
12. ЮНЕСКО «Фiнансовi показники за рiвнями МСКО» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://stats.uis.unesco. org/unesco/TableViewer/tableView.aspx
13. Укра'нське суспiльство. Двадцять рокiв незалежностi. Соцюлопчний монiторинг : У 2-х т. Том 2 : Таблиц i графiки / За ред. д-р фтософ. наук £. I. Головахи, д-ра соц. наук М. О. Шуль-ги. - К. : !нститут соцюлогп НАН Укра'ни, 2011. - 580 с.
14. 2011 WORLD POPULATION DATA SHEET [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.prb.org/pdf11/2011population-data-sheet_eng.pdf
15. Human Development Report 2011 // United Nations Development Programme [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.undp.org/content/undp/en/home/librarypage/hdr/ human_developmentreport2011.html
16. Internet World Stat [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.internetworldstats.com/list2.htm - Заголовок з екрану (03.02.2014)
REFERENCES
Evropeyskaia baza dannykh ZDV (HFA-DB) Evropeyskoe re-gionalnoe biuro Vsemirnoy organizatsii zdravookhraneniia. http:// data.euro.who.int/hfadb/shell_ru.html
Hrishnova, O. A. Liudskyi rozvytok [Human Development]. Kyiv: KNEU, 2006.
Heiets, V. "Naslidky demohrafichnykh vyklykiv dlia ekonom-ichnoho zrostannia v Ukraini" [The consequences of demographic challenges for economic growth in Ukraine]. Demohrafiia ta sot-sialna ekonomika, no. 1 (2011): 3-23.
"Human Development Report 2011" United Nations Development Programme. http://www.undp.org/content/undp/en/ home/librarypage/hdr/human_developmentreport2011.html
Internet World Stat. http://www.internetworldstats.com/ list2.htm
Kutsenko, V. I. "Osvita i nauka - heneratory innovatsii: parady-hma vzaiemodii" [Education and Science - generators of innovation: interaction paradigm]. Ekonomikaiderzhava, no. 5 (2009): 9-11.
Larina, Ya., and Bratslavska, O. Rozvytok liudskoho kapitalu v umovakh hlobalizatsii [The development of human capital in the context of globalization]. Kyiv: Akademiia, 2012.
Minenko, V. L. "Stan ta umovy rozvytku liudskoho kapitalu v Ukraini" [Condition and terms of human capital development in Ukraine]. Ukrainskyisotsium, no. 2 (33) (2010): 114-119.
Naukova ta innovatsiina diialnist v Ukraini 2011 [Research and Innovation in Ukraine 2011]. Kyiv: Informatsiino-vydavnychyi tsentr Derzhstatu Ukrainy, 2012.
Naukova ta innovatsiina diialnist v Ukraini 2010 [Research and Innovation in Ukraine 2010]. Kyiv: Informatsiino-vydavnychyi tsentr Derzhstatu Ukrainy, 2011.
Poluiaktova, O. V. "Intelektualnyi kapital v ekonomitsi Ukrainy" [Intellectual capital in the economy of Ukraine]. Dys.... kand. ekon. nauk: 08.00.01, 2008.
Pratsia Ukrainy u 2011 rotsi [Labor Ukraine in 2011]. Kyiv,
2012.
Radionova, I. F., and Usyk, V. I. "Intelektualnyi kapital ta intelektualnyi potentsial ekonomiky : rozmezhuvannia poniat i iavy-shch" [Intellectual capital and intellectual potential of the economy: the distinction between and phenomena]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 10 (2011): 56-66.
Ukrainske suspilstvo. Dvadtsiat rokiv nezalezhnosti. Sotsiolohich-nyimonitorynh [Ukrainian society. Twenty years of independence. Social monitoring]. Kyiv: Instytut sotsiolohii NAN Ukrainy, 2011.
"2011 WORLD POPULATION DATA SHEET" http://www.prb. org/pdf11/2011population-data-sheet_eng.pdf
"YuNESKO «Finansovi pokaznyky za rivniamy MSKO»" [UNESCO " Financial indicators for ISCED levels"]. http://stats.uis. unesco.org/unesco/TableViewer/tableView.aspx
Науковий керiвник - Петрова I. Л., доктор економ1чних наук, професор, завщувач кафедри менеджменту та маркетингу Ушвер-ситету економ1ки та права «КРОК»
<С
О 1=
с =п
_а <
о
о <
<с
Q_
<с
о
<
о
Ш
