CC BY
61
УДК 330.342
ЛЮДСЬКИЙ КАП1ТАЛ В ЕКОНОМ1ЧНОМУ ЗРОСТАНН1: СУТН1СТЬ ТА ДЕЯК1 ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ
© 2014 БЕРЕЖНА Н. I., КРАМАРеВА 0. С.
УДК 330.342
Бережна Н. I., Крамарева О. С. Людський капiтал в eKOHOMi4HOMy 3pocTaHHi: cyTHicTb та деякi проблеми формування
У статт'1 дотджуеться зв'язок м/ж поняттями «економ1чне зростання», «соц1ально-економ1чне зростання», «економ'мний розвиток», як ма-ють як стльт риси, так i в'дмшности Пдкреслюеться, що в умовах пост'тдустр'шльного суспльства з'являеться новий фактор економЫного зростання - людський каптал. Проведено порiвняльний аналiз процеав людського розвитку та формування людського капталу та виявлено, що людський каптал функцонуе як самов'дтворювальна система. Здшснено анал'в рiвня розвитку людського катталу за показником «'тдекс людського розвитку» (ЛР) i розглянуто деяк проблеми його формування у сферi освти, тнова^йно: д'тльност'! та майновоi нервности Запропо-новано систему фактор'в, класиф'шованих за рзними ознаками, як впливають на розвиток людського катталу.
Кпючов'1 слова: економiчне зростання, софльно-економ'тне зростання, економiчний розвиток, людський каттал, фактори економiчного зро-
стання.
Ббл.: 11.
Бережна Надiя iBaHiBHa - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри полтичноi економЦ Харювський нацональний економiчний ут-верситет iм. С. Кузнеця (пр. Лента, 9а, Харюв, 61166, Украна) E-mail: Berezhnani@mail.ru
Крамарева Ольга Сергпвна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри полтичноi економЦ Харювський регональний тститут державного управл'тня Нацональноi академИдержавного управл'тня при Президентовi Укра'ти (пр. Московський, 75, Харюв, 61050, Украна)
УДК 330.342
Бережная Н. И., Крамарева О. С. Человеческий капитал в экономическом росте: сущность и некоторые проблемы формирования
В статье исследуется связь между понятиями «экономический рост», «социально-экономический рост», «экономическое развитие», которые имеют как общие черты, так и отличия. Подчеркивается, что в условиях постиндустриального общества появляется новый фактор экономического роста - человеческий капитал. Проведен сравнительный анализ процессов человеческого развития и формирования человеческого капитала, выявлено, что человеческий капитал функционирует как самовоспроизводящаяся система. Проведен анализ уровня развития человеческого капитала по показателю «индекс человеческого развития» (ИЧР) и рассмотрены некоторые проблемы его формирования в сфере образования, инновационной деятельности и имущественного неравенства. Предложена система факторов, классифицированных по разным признакам, которые влияют на развитие человеческого капитала.
Ключевые слова: экономический рост, социально-экономический рост, экономическое развитие, человеческий капитал, факторы экономического роста. Библ.: 11.
Бережная Надежда Ивановна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры политической экономии, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Ленина, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: Berezhnani@mail.ru
Крамарева Ольга Сергеевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры политической экономии, Харьковский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины (пр. Московский, 75, Харьков, 61050, Украина)
UDC 330.342
Berezhna N. I., Kramarieva O. S. Human Capital in Economic Growth: the Substance And Problems of Formation
The article investigates the relationship between the concepts of «economic growth», «socio-economic growth», «economic development», which have both similarities and differences. It is highlighted, that in a postindustrial society emerges a new economic growth factor - human capital. According to results of the comparative analysis of processes of human development and human capital formation, the human capital functions as a self-replicating system. The analysis of the level of development of human capital in terms of «human development index» (HD) was carried out and addressed some of the problems of the human capital formation in the field of education, innovation and wealth inequality. A system of factors, classified by various characteristics with influence on the development of human capital, is proposed. Key words: economic growth, socio-economic growth, economic development, human capital, growth factors. Bibl.: 11.
Berezhna Nadiia I. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Political Economy, Kharkiv National Economic University named after S. Kuznets (pr. Lenina, 9a, Kharkiv, 61166, Ukraine)
E-mail: Berezhnani@mail.ru
Kramarieva Olha S. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Political Economy, Kharkiv Regional Institute of Public Administration of National Academy of Public Administration under the Office of the President of Ukraine (pr. Moskovskyy, 75, Kharkiv, 61050, Ukraine)
Одшею з головних цкей будь яко! кра!ни, у тому чи^ й Украши, е досягнення сталого еконо-мiчного зростання.На початку ниншнього сто-лптя домшують шновацшш тенденщ!. Так, «технщист-ська» течш наголошуе на зростанш уваги до проблем високих технологш; «структурна» теорш - на розквт шформацшного суспкьства (теори знань); «глобалкт-ська» течiя - на розквт теорш «сталого розвитку», гло-балiзащí, штеграци; «сощалктична течш» - на початку
«ново1 хвил1» сощал-демократичних i немарксистських досл1джень проблем постшдустр1ального суспкьства, глобал1зацГ1 [7, с. 22].
У постшдустр1альному суспкьств1 кнуе не просто людина як носш робочо'1 сили, а виникае людський каштал, який е основою сталого економ1чного розвитку кра'1ни. На початку ХХ1 ст. 66,4 % вартост1 сукупного на-цюнального багатства вск кра'1н св1ту було сформовано завдяки людському кашталу, а на природний та в1дтво-
рювальний каштал припадало 16,4 % i 17,2 % вiдповiдно [1, с. 127].
Питання людського кашталу, проблеми його роз-витку находять свое вГдображення у вiтчiзнянiй та за-кордоннiй науцi, у працях таких вчених, як Прошак Г. В., Антонюк В., Корчагiн Ю., Шевчук Л.Т. та ш. [2, 3, 7]. Разом з цим не всГ проблеми знайшли свое вГдображення в наукових працях.
Мета стати: виявити сутнiсть людського капталу як категорГГ, що притаманна постiндустрiальному су-спкьству; дослiдити роль та проблеми людського кашталу в економiчному зростанш.
Поняття «економiчне зростання», на наш погляд, треба розумiти у вузькому та широкому сенс1 Пiд економiчним зростанням у вузькому тлума-ченнi треба розумiти збкьшення обсягiв виробництва суспкьного продукту на основi розширеного вГдтворен-ня. Це розумшня економiчного зростання характерно для короткострокового перюду, яке не супроводжуеть-ся якiсним удосконаленням факторiв виробництва та зростанням добробуту населення, тому що цей перюд часу е недостатшм для виршення вказаних проблем. У широкому розумшш економiчне зростання - це про-цес ккьюсного збкьшення обсягiв суспкьного продукту на основi розширеного вiдтворення, яке супроводжу-еться якiсним удосконаленням факторiв виробництва та обов'язковим зростанням добробуту населення. Таке визначення економiчного зростання характерно для довгострокового перюду.
Як ми вважаемо, слГд розрiзняти поняття еконо-мiчного та соцiально-економiчного зростання. На наш погляд, поняття соцiально-економiчного зростання треба використовувати, коли економiчне зростання су-проводжуеться позитивними наслГдками соцiального плану: пiдвищенням життевого рiвня населення, покра-щенням навколишнього середовища, iншими якiсними змiнами. А коли здшснюеться лише збкьшення валового внутршнього продукту або нацюнального доходу, то треба казати про економiчне зростання. Якщо ВВП, у тому числГ на душу населення, зростае, але при цьо-му посилюеться диференцiацiя доходiв споживачiв, по-гiршуеться стан навколишнього середовища i т. iн., то соцiально-економiчне зростання не вГдбуваеться. Але це не означае необхцносй вiдмови вiд показника еко-номiчного зростання. Вiн повинен залишитися, тому що зростання валового внутршнього продукту та нацюнального доходу е матерiальною базою, основою для виршення сощальних проблем.
При дослГдженш проблем економiчного зростання та його чинниюв слiд розрiзняти поняття «еконо-мiчне зростання» та «економiчний розвиток». Поняття «економiчний розвиток» ширше, нiж «економiчне зростання», тому що охоплюе, крiм фази економiчного зростання, пiднесення, ще й фазу економiчного спаду, кризи. Але й у самш фазi шднесення треба розрiзняти етап пожвавлення та чистого економiчного зростання. Головна рiзниця мiж цими поняттями полягае в тому, що пожвавлення - це рiзновид економiчного зростання та еташ досягнення економiкою докризового стану розвитку. А економiчне зростання в чистому виглядi по-
чинаеться тодг, коли економiка вже перейшла цю межу. Наша кра'Гна сьогоднi знаходиться на еташ пожвавлення. Тому треба добре розiбратися, як надалi здшснювати економiчне зростання, з одного боку, використовуючи iснуючий теоретичний i практичний досвiд краГн свiту, яю досягли значних успшв в економiчному розвитку, а з iншого - шукаючи вiдповiдь на питання: як знайти i зробити вiрний вибiр саме для украГнськоГ економiки.
Досягнення сталого економiчного зростання, яке притаманне економiчно розвиненим кра'1нам, передба-чае наявшсть багатьох складових. Поряд з перевагами, яю надае розвинена ринкова економжа та Г1 iнфраструк-тура, на наш погляд, значна роль належить тому факту, що розвинутi краГни знаходяться на постiндустрiальнiй стадГГ розвитку суспкьства, в якому велику роль вГдД-грае людський капiтал. Людський розвиток, який при-таманний будь-якому суспкьству, г процес виникнення та розвитку людського кашталу мають як спкьш риси, так Г вГдмшност1
Розвиток людини, Г1 здГбностей та можливостей можна розглядати з рГзних точок зору. З точки зору рГвня впливу юнуе вплив на розвиток людини на макрорГвш, коли держава використовуе податковГ, бю-джетнГ, правовГ важелГ, тощо; на мжрорГвш, на рГвнГ шд-приемства можливо використання систем морального та матерГального заохочення робГтникГв, просування Гх по кар'ерним сходинкам зпдно з пГдвищенням рГвня квалГфГкацГГ, освГти, культури. Виникнення людського капталу, у свою чергу, пов'язано з тим, що шдвищення рГвня освГти, квалГфГкацГГ, культури стае внутршньою потребою людини, яка прямо не залежить вГд зовншнГх факторГв.
Розвиток людини можна розглядати з точки зору ккьюсних та яюсних характеристик. Людина може за-кГнчити декГлька вишГв, курсГв пГдвищення квалГфГкацГГ, у краМ Гснуе велика кГлькГсть людей, яю мають вищу або спещальну освГту. Це ккьюсш показники розвитку людини, людського потенщалу. ЯкГсний розвиток людини виникае тодГ, коли отримаш знання, освГта пере-творюються в бГльш продуктивну працю, яка потребуе отримання нових знань, яю знов проявляються в бГльш ефективнш працГ.
Ще один аспект розвитку людини пов'язаний Гз мотивом його здшснення. В УкраГш, як Г в багатьох ш-ших кра1нах, головними мотивами отримання диплому з вищоГ освГти, пГдвищення квалГфГкацГГ е зовншш фактори. Отримати гГдну посаду, шднятися по кар'ернГй сходинцГ, отримати бкьш високу заробГтну платню - це основш мотиви розвитку людини. Для людського кашталу характерний внутршнш мотив саморозвитку. Це, на наш погляд, найбкьш суттева ознака людського кашталу. НеобхГдшсть розвитку людини для забезпечення бкьш ефективноГ пращ перетворюеться у внутршню потребу. Високий рГвень суспкьства на його постшду-стрГальнГй стадГГ розвитку вимагае вГд людини високого рГвня розвитку. Водночас, якщо людина отримуе новГ знання, шдвищуе квалГфГкацГю, вона краще працюе, зростае продуктившсть працГ. Як наслГдок - пГдвищення заробггно! плати, отримання новоГ посади, зростання рГвня життя. Людина поширюе можливють Г знов таки отримуе внутршню мотивацш подальшого зростання
рГвня своГх знань. Тому людський каштал мае самовГд-творювальний характер на зростаючш основГ, який про-являеться в подальшому зростаннГ ефективностГ пращ. Така залежшсть мГж зростанням рГвня розвитку люди-ни та Г1 рГвнем життя в постГндустрГальному суспкьствГ стае закономГрною, що складае надшну основу стГйкого економГчного зростання в краМ.
Таким чином, найважливГшою основою економГчного зростання е розвиток людського кашталу, значення якого зростае в умовах постшдустрГ-ального суспкьства. Людський капГтал е результатом розвитку шдустрГального суспкьства на вищГй його стадГГ - ГнформацГйнГй. ВГдомо, що каштал - це само-зростаюча вартГсть, або вартГсть, що приносить влас-нику додаткову вартГсть, прибуток. Робоча сила мае вартГсть, яка зростае у випадку, коли людина шдвищуе рГвень своГх знань, умшь, компетеностей. Виникнення людського капГталу пов'язане саме з самовГдтворюваль-ним характером на зростаючоГ основГ, при цьому здГб-ностГ людини вдосконалюються та розвиваються не ткьки як наслГдок вимог ГнновацГйного розвитку, а як потреба самоГ людини.
Формування та розвиток людського капГталу в УкраМ мае багато перешкод. Насамперед рГвень техшч-ного рГвня в краМ залишаеться низьким порГвняно з ш-дустрГально розвинутими краГнами, тому значно менша об'ективна потреба в яюсному вдосконаленш робочоГ сили. КрГм цього, у краМ Гснуе багато факторГв, якГ пе-решкоджають розвитку людського капГталу.
Ниш УкраГна дуже вГдстае вГд бкьшост европей-ських краГн за рГвнем багатьох показникГв розвитку. Узагальненим показником рГвня людського розвитку у свт е 1ЛР. Якщо у 1993 р. УкраГна займала 45 мГсце й була вГднесена ПРООН до краГн з високим рГвнем людського розвитку, то зараз ГГ показники та рейтинг значно попршилися, Г УкраГна перебувае серед краГн Гз серед-шм рГвнем людського розвитку. ЗгГдно з ДоповГддю про людський розвиток за 2012 р. значення 1ЛР УкраГни за 2012 р. дорГвнюе 0,740, що означае, що краГна посГдае 78 позицГю Гз 186 краГн. Протягом останнГх рокГв УкраГна досягла прогресу у сферГ людського розвитку. Так, у 1990 - 2012 рр. значення 1ЛР збГльшилось з 0,690 до 0,740, тобто майже на 7 вцсотив, або в середньому на 0,1 вГдсотка за рк [5]. Протягом цього перюду очкувана тривалГсть життя при народженнГ в УкраГнГ зменшилася приблизно на 1 рГк: 69,7 у 1990 р., 67,4 у 2012 р. Г до 68,8 рокш у 2012 р.; середня тривалшть навчання зросла бкьш нГж на 2 роки з 9,1 року у 1990 р. до 11,3 року у 2012 р., очГкувана тривалГсть навчання - також бГльш нГж на
2 роки: з 12,4 року у 1990 р. до 14,8 року у 2012 р. Валовий нацюнальний дохГд (ВНД) у розрахунку на одну особу в УкраГнГ за цей перГод зменшився на 38 вГдсоткГв: з 8928 долл. США у 1990 р. до 6428 долл. у 2012 р. КраГнами
3 цього регюну, розташованими близько до УкраГни в рейтингу 1ЛР Г яю мають порГвняну з УкраГною чисель-шсть населення, е Казахстан Г Росш. Вони зайняли 69 Г 55 мкця вГдповГдно. У 2012 р. випередили УкраГну також БГлорусь (50 мГсце), Румунш (56) Г Грузш (72). А Польща потрапила до групи краГн з «дуже високим рГвнем роз-витку» - 39-е мГсце з показником 0,821. Для порГвняння:
ВВП на душу населення в краГнах з високим ргвням 1ЛР складае 11 501 долл. США, у краГнах бвропи та Центральной АзГГ - 12 243 долл. США, Росшськш Федера-цГГ - 14461 долл. США [4].
Для вияву Гснуючих проблем формування та розвитку людського кашталу в УкраГнГ звернемось до аналГзу де-яких факторГв, як1 впливають на цей процес. Одним з таких факторгв е наявнгсть в УкраМ дуже вираженоГ соцгаль-ноГ та майновоГ нерiвнiстi громадян. Так, спГввГдношення доходГв 10 % найбагатших Г 10% найбГднГших громадян краГн 6С складае 6 : 1, в УкраМ - 35 : 1; спГввГдношення максимального Г мГнГмального розмГрГв пенсГГ у системГ пенсГйного забезпечення в краГнах 6С е 5 : 1, в УкраМ -31 : 1, що призводить до соцГальноГ нергвнгсп та соцгаль-них протирiч. Частка населення, яке живе за межею бгд-ностi, у краГнах 6С складае 10 %, в УкраМ - 26,7 %, i це веде до люмпенiзацiГ частки населення. Ставка оплати пращ за одну робочу годину - у краГнах 6С - 3 долл., в УкраМ -20 ценив, що призводить до деквалГфГкацГГ робочоГ сили та «втечi умГв» за кордон. Частка доходу, що спрямову-еться на придбання продуктГв харчування, складае 20 % у краГнах 6С, в УкраГнi - 65 %, що св^чить про зростання б^носи в краГнi, втрату здоров'я, неможливкть пiдвищу-вати квалiфiкацiю, займатися саморозвитком та отрима-ти освггу [7, с. 56].
1ншим впливовим фактором, який впливае на розвиток людського кашталу, е освГта. За перГод незалежностГ УкраГни рГвень витрат на освГту становив у середньому 5,8 %, що е навГть вищим у порГвняннГ Гз свГтовими показниками (у середньому 4,9 % ВВП) [4]. Очкувана тривалкть навчання в УкраМ складае 14,8 року проти 15,3 року в Казахстан^ 14,3 року в Росшськш ФедерацГГ, 13,7 року у краГнах бвропи та ЦентральноГ АзГГ та 13,9 року у краГнах з високим ргвнем 1ЛР.
ОднГею з проблем розвитку украГнського люд-ського капГталу е невГдповГднГсть кГлькГсних по-казникГв освГченостГ якГсним. Наприклад, Гснуе певна невГдповГднГсть рГвня квалГфГкацГГ трудових ресурсГв сучасним Г перспективним потребам економГки, яка, за оцГнками експертГв, на кГнець 2009 р. складала 40 %. Через це держава щорГчно втрачае 1,5 млрд грн на нерацГональну пГдготовку спецГалГстГв у вищих навчальних закладах i 212 млн грн через невлаштованГсть випускникГв навчальних професГйно-технГчнихзакладГв [8].
Перешкодою на шляху зростання якостГ освГти може бути надзвичайно велика кГлькГсть вищих навчальних закладГв. Кглькгсть вишгв в УкраГнг тгльки третього та четвертого ргвня акредитацГГ - 334. Для порГвняння, за даними Central Intelligence Agency у Ве-ликобританГГ - загалом 96, у ФранцГГ - 78, в 1талГГ - 65, у ПольщГ - 11 вищих навчальних закладГв [4, 11]. Тому скорочення кГлькостГ вищих навчальних закладГв при збереженнг Гснуючого рГвня видаткГв та ГнвестицГй в освГту може привести до розвитку матергальноГ бази, пГдвищення якостГ освГти та ГГ ефективностг для еконо-мгки. Надзвичайно важливо для системи освГти УкраГни пГдвищувати мотивацГю студентГв до отримання знань та компетенцгй пГд час навчання, що буде сприяти розвитку людського капГталу держави.
Такий показник, як чисельн1сть студентiв, також не е прямим показником оцшки р1вня розвитку людсько-го кашталу Укра'ни, тому що серед загально'1 ккькост1 студент1в е багато 1ноземних, як1 користуються низькою ц1ною вищо'1 осв1ти в Укра'1н1. Фактично, на територи Укра'ни в1дбуваеться формування та 1нвестування в людський кап1тал 1нших кра'1н, 1 це призводить до значних втрат нац1онального людського кашталу та зни-жуе ефективн1сть 1нвестиц1й в нього.
У сучасних умовах, коли прюритетом е 1ннова-цшно-швестицшний тип розвитку економ1ки, важливим показником удосконалення людського кап1талу держави е наука та шновацшна д1яльн1сть. На жаль, гострою проблемою розвитку людського кашталу в УкраМ е низький р1вень державного ф1нансування науки. За витратами на науку Украша значно в1дстае в1д пров1дних кра!н св1ту, де на так1 ц1л1 витрачаеться больше 7 %, коли Украша витрачае на науку лише 1,38 % [4].
Питома вага обсягу виконаних наукових 1 науково-техшчних роб1т у ВВП - 0,90 %. Чисельшсть доктор1в наук в економ1ц1 Укра'ни на 2011 р. склала 15592 ос1би, з 2000 р. !х кiлькiсть зросла у швтори рази. Але звернемо увагуна те, що ккьк1сн1 показники лише можуть в1добразити стан сфери, але не 'й ефективн1сть та прогресившсть. Спираючись на так1 данн1, нам лишаеться т1льки зробити висновок, що в УкраМ зро-стаюча ккьюсть наукових робiтникiв не приводить до вцповцного зростання ефективностi та продуктив-ностi працi. Це може свцчити або про те, що в краМ немае стимулiв, мотиваци ефективно! працi, або про те, що люди з висоюм рiвнем розвитку ви'жджають у ГншГ кра'1ни. 1нновац1йна д1яльн1сть Укра'ни не свГдчить про творчу реалiзацiю людського капiталу. Недостатне швестування в цю стратег1чно важливу галузь призве-ло до падшня престижу 1нтелектуально'1 прац1 в УкраМ та значного в1дставання в1д 1снуючих у св1т1 тенденц1й до впровадження 1нновац1йно-1нвестиц1йного типу розвитку економ1ки. Питома вага п1дприемств, що зай-малися 1нновац1ями в 2012 р.,- 17,40 %, а питома вага шдприемств, що впроваджували шноваци в тому ж роц1 - 13,6 %, обсяг реалiзованоl шновацшно! продукци у промисловостГ склав ткьки 3,3 % [11].
Недоощнка впливу рГвня людського розвитку на стале економiчне зростання е важливим, хоча й не единим фактором розриву, який кнуе в розвитку мГж Украшою та розвинутими кра'1нами.
У сучаснш УкраМ Гснують, на наш погляд, так1 перешкоди до формування та розвитку людського ка-п1талу: неефективн1сть дкльност уряду та в1дсутн1сть 1нституц1анального забезпечення, низький р1вень жит-тя, охорони здоров'я та навколишнього середовища, 1нновац1йност1 економiки, недостатнi швестування в науку, надзвичайна корумповашсть влади, великий вгд-соток т1ньово'1 економ1ки, економ1чна пригшчешсть, нев1дпов1дн1сть к1льк1сних показник1в осв1ченост1 насе-лення як1сним, висока ступ1нь розшарування населення за економ1чними та соц1альними показниками, низью показники якост1 життя.
Формування та розвиток людського кашталу в кож-ний даний момент залежить вГд багатьох факторiв, якГ
можна використовувати на ршш держави, п1дприемства та особистост1. Важливо знайти оптимальне 1х поеднан-ня залежно в1д наявних умов на р1зних р1внях розвитку людського кашталу.
За р1внем впливу на людський розвиток розр1з-няють прям1 на непрям! фактори; за р1внем виршення проблем - на р1вн1 суспкьства, п1дприемства, особис-тост1; за часом отримання в1ддач1 - короткостроков1 та довгостроков1; за характером отриманих результат1в -ккьюсш та як1сн1; за часом вткення заход1в - тривал1 та нетривал1; за витратн1стю в швестування - ресурсо-витратн1 та невитратш; за видами 1нвестування - гро-шов1 (матер1альн1) та психолопчш (моральн1); за сферами впливу - економ1чш, соц1альн1, пол1тичн1, фшансов1, еколог1чн1, культурно-духовн1 та 1нституц1йн1.
На наш погляд, формування та розвиток людсько-го кашталу в УкраМ може бути прискореним, якщо використовувати св1товий досв1д 1ндустр1ально розвину-тих кра'1н у галуз1 осв1ти, науки, шновацшно! д1яльност1, охорони здоров'я, захисту навколишнього середовища, боротьби з майновою нер1вшстю.
Проведений анал1з сутност1 людського кашталу, проблем i фактор1в розвитку людського кашталу в УкраМ дозволяе зробити висновок, що перш за все формуванню людського кашталу перешкоджае недостатнш рiвень технiчного та технологiчного розвитку кра'1ни, який е в наявносп в постiндустрiальному су-спкьствЬ Це, з одного боку, гальмуе зростання потреби в людському каштал^ мотивацГ1 його розвитку, а з шшого -не створюе бази, фундаменту його формування. Разом з цим, треба на будь-якому ршш - держави, шдприемства та особистосп - використовувати ва можливГ фактори впливи на розвиток людського капталу. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Адрианов В. Национальное богатство, природные и трудовые ресурсы России / В. Адрианов // Общество и экономика. - 2003. - № 4-5. - С. 127 - 130.
2. Антонюк В. Оцшка та забезпечення розвитку людського капталу Укра'ни : автореф. дис. ... д-ра екон. наук: 08.00.07 / В. П. Антонюк. - Кив, 2008. - 20 с.
3. Корчагин Ю. Широкое понятие человеческого капитала / Ю. Корчагин // ЦИРЕ [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.lerc.ru/
4. Офщшний сайт Державного комитету статистики Укра'ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : httpy/uk^t. доу.иа/
5. Офщшний сайт Нитап Development Reports [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.hdr.undp.org
6. Прошак Г. В. Людський капрал в умовах формування нацюнально''' економки Укра'ни. : дис... канд. наук: 08.00.03 -економiчна теорiя та iсторiя економiчноl' думки / Г. В. Прошак. -Львiвський нацюнальний ушверситет iменi 1вана Франка. -Львiв, 2008.
7. Шевяков А. Ю. Измерение экономического неравенства / А. Ю. Шевяков. - М. : Лето, 2002. - 320 с.
8. Экономика знаний и инноваций: перспективы России / [Под ред. А. В. Бузгалина]. - М. : Экономический ф-т МГУ, ТЕИС, 2007. - 364 с.
9. Яцюк О. В. Свтэвий досвщ оргаызаци фахового навчання / О. В. Яцюк // Формування ринкових вщносин в УкраГн1. - 2005. - № 6. - С. 126 - 132.
10. Ukraine Country Profile: Нитап Development Indicators / Показники людського розвитку Укра'ни за дослiдження ООН [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://hdrstats. undp.org/en/countries/profiles/UKR.html
11. Офщшний сайт Державного комитету статистики Укра'ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ukrstat. gov.ua
REFERENCES
Adrianov, V. "Natsionalnoe bogatstvo, prirodnye i trudovye resursy Rossii" [National wealth, natural and human resources of Russia]. Obshchestvo iekonomika, no. 4-5 (2003): 127-130.
Antoniuk, V. "Otsinka ta zabezpechennia rozvytku liudskoho kapitalu Ukrainy" [Assessment and provision of human capital Ukraine]. Avtoref. dys.... d-raekon. nauk:08.00.07, 2008.
Ekonomika znaniy i innovatsiy: perspektivy Rossii [Knowledge economy and innovation: Prospects for Russia]. Moscow: Ekonomi-cheskiy f-t MGU; TEIS, 2007.
Korchagin, Yu. "Shirokoe poniatie chelovecheskogo kapi-tala" [Broad concept of human capital]. http://www.lerc.ru/
Ofitsiinyi sait Human Development Reports. www.hdr.undp.org Ofitsiinyi sait Derzhavnoho komitetu statystyky Ukrainy. http://ukrstat.gov.ua
Proshak, H. V. "Liudskyi kapital v umovakh formuvannia nat-sionalnoi ekonomiky Ukrainy" [Human capital in the context of the national economy of Ukraine]. Dys.... kand. ekon. nauk: 08.00.03, 2008.
Sheviakov, A. Yu. Izmerenie ekonomicheskogo neravenstva [Measurement of economic inequality]. Moscow: Leto, 2002.
"Ukraine Country Profile: Human Development Indicators". http://hdrstats.undp.org/en/countries/profiles/UKR.html
Yatsiuk, O. V. "Svitovyi dosvid orhanizatsii fakhovoho navchannia" [World experience of professional training]. Formuvannia rynkovykh vidnosyn vUkraini, no. 6 (2005): 126-132.
УДК 339.94(1-04)
ТРАНСКОРДОННЕ СП1ВР0Б1ТНИЦТВ0: «THiNKGLOBAL, ACTLOCAL»
© 2014
ШУБА M. В.
УДК 339.94(1-041
Шуба М. В. Транскордонне сшвроб^ництво: «Thinkglobal, actlocal»
Метою cmammi е розгляд транскордонного ствробтництва в симб'юзi глобального i локального, тобто у процесах глокал'>зацИ. При аналЫ, систематизацИта узагальненнi наукових праць багатьох учених у статтi було розглянуто сутшсть транскордонного ствробтництва, систе-матизовано погляди до^нимв на визначення понять «регон», «прикордонний регон», «транскордонний регон», а також «глокалiзацiя». У результатiдосл'дження виокремлено твердження, на якихможе базуватися транскордоннествробтництво. Проанал'зовано процесглокал'ваци як стратегт поеднання глобальних i локальних 'ттереав i орiентацiй. Обфунтовано, що транскордонт регони повинт виступати центрами економiчно'i активностi та сприяти устшнш 'ттеграци кра!н у свтову економ'нну систему, а процес глокал'ваци мае зменшити вже кнуюч про-тир'тя в розвитку транскордонних регокв i тдготувати 1'х до можливих новихзагроз i ризиш Ключов'! слова: транскордонне ствробтництво, глокалiзацiя, регон, транскордонний регон, глобалiзацiя. Ббл.: 19.
Шуба Марина Володими^вна - кандидат економiчних наук, старший викладач кафедри мiжнародних економiчних в'дносин, Хармвський нацо-нальний утверситет iм. В. Н. Каразж (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Украна) E-mail: marinashuba@ukr.net
УДК 339.94(1-04)
Шуба М. В. Трансграничное сотрудничество:«Think Global, Act Local»
Целью статьи является рассмотрение трансграничного сотрудничества в симбиозе глобального и локального, т. е. в процессах глокализа-ции. При анализе, систематизации и обобщении научных трудов многих ученых в статье была рассмотрена сущность трансграничного сотрудничества, систематизированы взгляды исследователей на определение понятий «регион», «приграничный регион», «трансграничный регион», а также «глокализация». В результате исследования выделены утверждения, на которых может базироваться трансграничное сотрудничество. Проанализирован процесс глокализации как стратегия сочетания глобальных и локальных интересов и ориентаций. Обосновано, что трансграничные регионы должны выступать центрами экономической активности и способствовать успешной интеграции стран в мировую экономическую систему, а процесс глокализации должен уменьшить уже существующие противоречия в развитии трансграничных регионов и подготовить их к возможным новым угрозам и рискам.
Ключевые слова: трансграничное сотрудничество, глокализация, регион, трансграничный регион, глобализация. Библ.: 19.
Шуба Марина Владимировна - кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры международных экономических отношений, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: marinashuba@ukr.net
UDC 339.94(1-04) Shuba M. V. Cross-border Cooperation:«Think Global, Act Local»
The aim of the article is to examine the cross-border cooperation in the symbiosis of global and local, which is glocalization processes. By analyzing, systematizing and summarizing the scientific work of many scholars, the article considered the essence of cross-border cooperation, systematized the views of researchers on the definition of the concepts of "region", "border region", "cross-border region," as well as "glocalization". The study highlighted the statements, which can be a base for cross-border cooperation. The process of glocalization as a strategy combination of global and local interests and attitudes were analyzed. It was proved that the cross-border regions should act as centers of economic activity and contribute to the successful integration of countries into the world economic system, and the process of glocalization is to reduce the existing contradictions in the development of cross-border regions and to prepare them for possible new threats and risks. Key words: cross-border cooperation, glocalization, region, cross-border region, globalization. Bibl.: 19.
Shuba Maryna V. - Candidate of Sciences (Economics), Senior Lecturer of the Department of International Economic Relations, V. N. Karazin Kharkiv National University (pl. Svobody, 4, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: marinashuba@ukr.net
