CC BY
31
Sydiachenko, V. "Vprovadzhennia finansovykh instrumentiv roz-vytku eksportu v Ukraini iz vrakhuvanniam dosvidu diialnosti Korporatsii Strakhuvannia Eksportnoho Kredytuvannia Polshchi" [The introduction of financial instruments for export development in Ukraine, taking into account the experience of export credit insurance corporation of Poland]. http://www.ukraine-poland.com/u/publicystyka/publicystyka.php?id=939 Sharov, O., and Soboliev, B. "Shchodo okremykh pytan derzhavnoi finansovoi pidtrymky eksportnoi diialnosti v Ukraini" [Regarding the specific issues of public financial support export activities in Ukraine]. http:// www.niss.gov.ua/articles/1187/
Tyvonchuk, I. O. "Finansovi mekhanizmy stymuliuvannia eksportu" [Financial Incentives for export]. Naukovizapysky, no. 9 (2009): 515-520.
"Torhove finansuvannia v Ukraini: zapytannia ta vidpovidi" [Trade
Finance in Ukraine : Questions and Answers]. http://www.avellum.com/_
files/2.12080915271438.ToproBe%20$rnaHcyBaHHfl.pdf
Yaroshenko, S. "Rozvytok torhovoho finansuvannia: neobkhidnist stvorennia eksportnoho kredytnoho ahentstva v Ukraini" [The development of trade finance : the need for an export credit agency in Ukraine]. http://conferences.neasmo.org.ua/node/832
УДК 338.24:331.101.262(477)
формування конкурентних переваг людських ресурс1в у нац1ональн1й економ1ц1
© 2014
ковтун н. с.
УДК 338.24:331.101.262(477)
Ковтун Н. С. Формування конкурентних переваг людських ресурав у нацiональнiй економiцi
У статт'1 розглядаеться проблема формування конкурентних переваг людських ресурав. Дотдження ц1е'1 проблеми в'дбуваеться на основi ви-користання системного тдходу, iнституцiонально¡ методологп, унiверсумiки. Проаналiзовано рiзнi тдходи щодо ролi людини в сустльному ви-робництвi. Об(рунтовано та розмежовано поняття, як визначають конкурентн переваги людських ресурав, серед яких визначено розвиток людського та со^ального каттал'в. Доводиться, що людський каттал е економ'нною формою реал'ваци людських ресурав. Виршального зна-чення в розвиткулюдського катталу набувае 'ттелектуальне виробництво, в якому формуються креативт якост'>людини, а людина-креатор стае ноаем креативного потенфлу людських ресурав, важливоi конкурентноi переваги нацiонально¡ економ'ши. Соцiальнi мереж'> та со^альний каттал розглядаються як необхiднi умови формування та реал'ваци людського катталу i складова частина людських ресурав. Наведено автор-ське визначення формування конкурентних переваг людських ресурав та ¡х основн чинники. Людськ ресурси розглянуто як в'дносно в'докремлену тдсистему национальноiеконом'ши, конкуренты переваги яких е чинником конкурентоспроможтсть национальноiекономки. Ключов'! слова: конкурентн переваги, людськ ресурси, людський каттал, людський потенц'шл, соц'шльний каттал Рис.: 1. Табл.: 1. Вбл.: 17.
Ковтун Наталiя Сергпвна- астрант, Академ'т митноiслужби Украни (вул. Рогальова, 8, Дтпропетровськ, 49000, Украна) E-mail: natali_kovtun@mail.ru
УДК 338.24:331.101.262(477) Ковтун Н. С. Формирование конкурентных преимуществ человеческих ресурсов в национальной экономике
В статье рассматривается проблема формирования конкурентных преимуществ человеческих ресурсов. Исследование этой проблемы осуществляется с использованием системного подхода, институциональных методов и универсумики. Проанализированы различные подходы относительно роли человека в общественном производстве. Обоснованы и разделены понятия, которые определяют конкурентные преимущества человеческих ресурсов, среди них - развитие человеческого и социального капиталов. Человеческий капитал рассматривается как экономическая форма реализации человеческих ресурсов. Показано значение развития человеческого капитала в интеллектуальном производстве, в котором формируются креативные качества человека, а человек-креатор становится носителем креативного потенциала человеческих ресурсов и конкурентным преимуществом национальной экономики. Социальные сети и социальный капитал рассматриваются как необходимые условия формирования и реализации человеческого капитала, составляющая человеческих ресурсов. Дано авторское определение формирования конкурентных преимуществ человеческих ресурсов и их основные факторы. Человеческие ресурсы определены как относительно обособленная подсистема национальной экономики, конкурентные преимущества которых являются фактором конкурентоспособности национальной экономики. Ключевые слова: конкурентные преимущества, человеческие ресурсы, человеческий капитал, человеческий потенциал, социальный капитал. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 17.
Ковтун Наталья Сергеевна - аспирант, Академия таможенной службы Украины (ул. Рогалёва, 8, Днепропетровск, 49000, Украина) E-mail: natali_kovtun@mail.ru
UDC 338.24:331.101.262(477) Kovtun Nataliia S. Formation of Competitive Advantages of Human Resources in the National Economy
The article considers the problem of formation of competitive advantages of human resources. The article studies this problem with the use of system approach, institutional methods and universumics. It analyses various approaches with respect to the role of a human being in public production. It explains and groups the notions that identify competitive advantages of human resources, among them - development of human and social capitals. The human capital is considered as the economic form of realisation of human resources. The article shows importance of development of human capital in intellectual production, which forms creative qualities of a human being, and the creative person becomes a bearer of the creative potential of human resources and competitive advantage of the national economy. Social networks and social capital are considered as necessary conditions of formation and realisation of human capital - a component of human resources. The article provides the author's definition of competitive advantages of human resources and their main factors. Human resources are defined as a relatively detached subsystem of the national economy, competitive advantages of which are a factor of competitiveness of the national economy. Key words: competitive advantages, human resources, human capital, human potential, social capital. Pic.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 17.
Kovtun Nataliia S.- Postgraduate Student, Ukranian Academy of Customs (vul. Rogalyova, 8, Dnipropetrovsk, 49000, Ukraine) E-mail: natali_kovtun@mail.ru
Теоретичне обгрунтування конкурентних переваг людських ресурсш, як визначального чинника кон-курентоспроможност нац1онально1 економжи, ви-пливае з рол1 людини в систем1 суспкьного виробництва. У своему розвитку проблема людини як об'екта досл1джен-ня економ1чно'1 та 1нституц1онально'1 теорп пройшла ряд етатв: в1д «homo economicus» до ун1версумно'1 людини як об'екта досл1дження стратепчного менеджменту та теорш оргашзацп; в1д тейлоризму до використання в практищ управлшня та комплексного вивчення вс1ма напрямами сусшльно-гумаштарних наук. Завдяки цьому сформували-ся р1зш концепцп рол1 людини в економщ1 та категорп, за допомогою яких описувалися т чи 1нш1 риси 11 економ1чно'1 поведшки: «робоча сила», «економ1чна людина» i «сощ-альна людина», «людсьи в1дносини», «людський каттал», «яисть життя» та ш. Еклектичне змшування економ1чних термшв, сощальних i природних феноменш, загальнолюд-ських проблем i реалш минулого, сьогодення i майбутнього часто призводило до того, що рамки наукових досл1джень не давали достатньо'1 можливост для розумшня суп про-блеми рол1 людини в економщ1 та видкення ii найбкьш важливих конкурентних переваг.
Системний тдид до анал1зу економ1чних процесш дозволяе видлити та розглянути людсьи ресурси як в1д-носно в1докремлену тдсистему нац1онально'1 економжи, визначити функщональш зв'язки тдсистеми людських ресурсов з шшими тдсистемами економ1чно'1 системи та ста-вити питання про вплив конкурентних переваг людських ресурс1в на конкурентоспроможшсть нац1онально'1 економжи. Конкурентш переваги людських ресурсш не ткьки включають усю суму шдив1дуальних конкурентних переваг, а й враховують ефект 1х сп1льно'1 дй, який виникае внасль док '1х актуал1зацп, взаемодп, використання та розвитку в специф1чних умовах конкуренцп. В1дпов1дно, що конкурентоспроможшсть нац1онально'1 економжи - це не просто сукупшсть певних ккьисних i яисних характеристик, що забезпечуються наявшстю конкурентних переваг людських ресурйв, а й насамперед ii здатшсть використовувати кон-курентнi переваги, штелектуальш здiбностi, вмiння, нави-чки та iншi якостi людей, яи впливають на успiшнiсть '1х професшно! дiяльностi та зростання продуктивностi пращ.
Бкьш глибокий аналiз конкурентних переваг людських ресурйв можна зробити з позищй унiверсумного пiдходу. В^пов^но до нього конкурентоспроможнiсть нацiональноi економжи визначаеться складною системою економiко-неекономiчних взаемодш, якi тiсно взаемодiють одна з одною, впливають одна на одну та створюють синер-гетичну цшсшсть. Видкення окремих конкурентних переваг людських ресурйв, як вiдносно в^окремлених чинни-кiв конкурентоспроможностi нацiональноi економжи, пе-редбачае '1х зв'язки з шшими чинниками та синергетичний ефект в^ '1х взаемодii. Саме визнання та аналiз зв'язкiв i шститущональних механiзмiв унiверсумних взаемодiй дае можливють розробляти ефективнi заходи, спрямованi на розвиток необх^них якостей i конкурентних переваг людських ресурйв у сучаснш економiцi.
При цьому важливо враховувати ri конкурентнi переваги людських ресурйв, що вiдображають змютовш характеристики людських ресурсiв i доводять неможливiсть наукового вирiшення проблеми тдвищення рiвня конку-рентоспроможностi нацiональноi економiки без '1х ураху-вання. Проблему формування та реалiзацii конкурентних переваг людських ресурйв достатньо широко висвгглено в
науковiй лiтературi, про що св^чать роботи Л. Л. Антонюк, А. Кредiсова, Т. Н. Лукиних, М. М. Новикова, Г. А. Радченко, И. В. Соболева, С. А. Сисоева, А. В. Холодкова, О. Ю. Шато-хи та шших науковщв [1; 7; 9 - 13; 15, 16].
Однак окремi аспекти дано! проблематики потре-бують поглибленого вивчення з урахуванням тих можли-востей, яи надае сучасна наукова методологiя. Тому мета дано! статт полягае у видкенш окремих чинникш формування конкурентних переваг людських ресурйв на основi виокремлення та аналiзу тих ушверсумних взаемодiй, якi становлять основу конкурентоспроможност нащонально! економiки.
1з часш поширення класично! полiтичноl економп ро-бочу силу розглядають як здатшсть до пращ, як сукупшсть фiзичних i розумових здiбностей людини, яи вона викорис-товуе для виробництва товарш i послуг. Здатнiсть до пращ всього суспкьства традицiйно розглядають як трудовi ресурси. Уявлення про трудовi ресурси, як про сукупшсть людей, означае !х приршнювання до звичайних матерiально-речовинних факторш, певна частина яких не використо-вуеться в суспкьному виробництвь При такому пiдходi робоча сила i трудовi ресурси розглядаються в економiчнiй теорп як звичайнi виробничi ресурси, а в менеджмент - як пасивш суб'екти зовнiшнього управлшня, творчий потен-цiал яких до уваги не приймаеться. З початку 1980-х роив науковцi почали широко використовувати термши «людський фактор», «людський потенщал», «людський капiтал», «людсьи ресурси», що свiдчило про появу нового погляду на роль людини в суспкьному виробництвь
Поняття «людський фактор» було введено в еконо-мiчну науку одним з перших i вiдобразило зроста-ючу роль людини в економщь Воно мае бкьш широкий сенс, шж поняття «робоча сила» i «трудовi ресурси». Людський фактор розглядаеться як колективний суб'ект суспiльного життя i вказуе на виршальну роль людини в процеа виробництва. Саме в ньому проявляеться вся сукупшсть особистих якостей людини, яи впливають на и трудову активнiсть. Водночас, поняття «людський фактор» Грунтуеться на технократичному тдход до розвитку виробництва, вкповкно до якого працiвник вкчужений вiд себе в процесi пращ i являе собою лише загальну умову функцiонування та розвитку виробництва.
Конкретною формою матерiалiзащí людського фактору в економщ, загальним показником ршня розвитку та межi творчо! активностi працюючих мас, яка акумулюе та синтезуе сукупнi здiбностi до суспкьно-корисно! дiяльно-стi всього працездатного населення, виступае суспiльний трудовий потенщал. У ккьисному виразi вiн характеризуе можливост суспiльства щодо залучення до суспкьно! пра-цi населення рiзноl статi та вiку. В яисному виразi трудовий потенцiал вiдображае реальш можливостi щодо реал1зацй, шляхом участ у сусп1льно кориснiй працi, усього рiзнома-нiття особистих здiбностей i якостей людини: знань, умiнь i навичок, що здобуваються в процей виховання, пiдготов-ки до пращ, безпосередньо трудово! дiяльностi, навчання, перенавчання та тдвищення квалiфiкацil [10, с. 91 - 92].
Синонiмiчними вважае поняття «трудовий потенщал» i «людський потенщал» С. А. Федулова. На ц думку, цi поняття визначають потенцшш здiбностi людини, яи вона може використати у своему трудовому житть Поняття «трудовий потенщал» краще вживати тодi, коли ми говоримо безпосередньо про трудовий ресурс тдприемств або
держави. Поняття «людський потенщал» стосуеться сус-пiльства та його економiчного розвитку [14, с. 28 - 29].
Теорiя «людського потенцiалу» сформувалася пере-важно в контекстi модершзаци економши та забезпечен-ня людського й економiчного розвитку. Вiдповiдно до за-гальноприйнятого визначення потенцiалу, як сукупност наявних у економiчного суб'екта ресурсш та вмiння ращ-онально використати для досягнення поставлено! мети, в економiчнiй лiтературi видiляють два основних тдходи щодо людського потенцiалу: ресурсний та результатний. Перший, ресурсний тда!д розглядае людський потенцiал як сукупшсть ресурсш, оцiнка яких здiйснюеться за вартк-тю !хнього залучення, як сукупшсть властивостей людей, необх^них для в^творення життя i реалiзащ! ролi людини як суб'екта управлiння [11, с. 163]. У межах результатного тдходу людський потенщал розглядаеться як накопиче-ний людиною в результат навчання, самонавчання i соща-лiзащ! запас «знань» i професiйного досв^у, який людина може використати, якщо вiн буде включений в процес обороту катталу [13, с. 213]. Економiзацiя людського потенщ-алу приводить до того, що ва види та частини капiталу сус-пiльства концентруються на економiчному каштам як за-собi свое! реамзацц. При цьому залишаеться невиявленим суб'ект даного капiталу, а людський каттал (потенцiал) ви-значаеться дуже вузько. Соцiалiзацiя людського потенцiалу зводить його до сощальних iнститутiв i ототожнюе його з такими поняттями, як «потенщал розвитку», «життевий потенщал», «культурний потенщал», «штелектуальний потенцiал». Однак при такому пiдходi не даеться чикого обГрунтування розмежування людського потенцiалу мiж потенцiалами соцiуму: суспкьного, технiчного, фiзичного, iнтелектуального, соцiального, культурного, економiчно-го. Як зазначають досл^ники, багато питань ще! складно! проблематики i сьогодш залишаються проблематичними та неоднозначними [15, с. 129; 5, с. 13 - 25].
Розвиток теорЦ людського потенщалу надав поштовх розвитку теорп людських ресурсiв. В економiчнiй лiтературi людськi ресурси розглядають як вродже-ний, сформований i накопичений у результат iнвестицiй певний рiвень знань, освiти, навичок, здiбностей, мотива-цЦ, енерги, культурного розвитку як конкретного шдив1да, групи людей, так i суспкьства в цкому, якi доцкьно ви-користовуються в тiй чи шший сферi суспкьного вктво-рення i чие формування вимагае витрат шдишда, фiрми, суспкьства [8]. Категорш людськi ресурси визначають як таку, що характеризуе професшш знання, досвк, творчi, пiдприемницькi здiбностi працiвникiв, яи забезпечують економiчну ефективнiсть та конкуренты переваги органь зацЦ в ринковому середовищi [9]. Теорiя людських ресур-сiв набула поширення i в сучасному менеджмент у виглядi концепщ! управлiння людськими ресурсами. Криза «етики працi», яка проявила себе у 1980-т рр., поставила питання про вкмову вiд iснуючо! системи управлшня «людським фактором» i необхiднiсть поступового переходу до кон-цепцп управлшня «людськими ресурсами». У цш концепцп людськi ресурси розглядаються як найцшн^ активи орга-нiзацi!, як люди, що шдивкуально та колективно здшсню-ють свiй внесок у досягнення оргашзацшних цiлей. Такий погляд на людсьи ресурси вiдповiдае сучаснiй етимологп слова ресурси в сучаснiй економiчнiй науцi та менеджмен-тi. Разом з тим, у сучасному менеджмент змшюються погляди на самий змкт слова «ресурси»: якщо ранше воно
означало запаси або потужност будь-якого виду, то тепер -здатшсть справлятися з будь якою ситуащею [7, с. 35].
Поняття «людсьи ресурси» в економiчнiй наущ вь дображае не просто працюючу людину, шдишда взагалi, а живу людину з уйею рiзноманiтнiстю !! життевих потреб i iнтересiв. Саме тому, до яисних ознак людських ресурйв необхiдно включити такi характеристики, яи успадковуються людьми та визначають !х здь бностi, темперамент, фiзичнi данi, менталiтет, сощально-економiчний генотип та формують !х конкуренты переваги. Сучаснi тенденцЦ, яи сформували поняття «людськi ресурси», виходять з того, що в основi цих конкурентних переваг знаходиться людський каттал, який е частиною штелектуального катталу людини, компанп (держави). Людсьи або трудовi ресурси мають певний трудовий потенщал. Рiвень розвитку трудового потенщалу визначае значення людського катталу [13, с. 28]. О. Бородша вважае, що потенцшно людсьи ресурси можуть перетворитися в людський каттал тод^ коли вони будуть приносити дох^, тобто при вмшт людини зайняти себе в процей виробни-цтва, органiзацi! свое! пращ, продажу свое! робочо! сили [2, с. 49]. На в^мшу в^ людського потенцiалу, людський капi-тал виступае як «потiк» i представляе собою включений в трудовi в^носини запас знань та вмiнь пращвника, якi вiн використовуе в свое! професшнш дiяльностi. 1ншими словами, людський каттал е сукуптстю професшних знань, вмiнь i навичок, завдяки яким людина може отримувати доход у виглядi ренти. Отримання рентного доходу озна-чае економiчну реалiзацiю конкурентних переваг людських ресурс1в. Введення до наукового об1гу поняття людського катталу означае не лише усв^омлення виршально! ролi людських ресурс1в в економiчнiй системi суспiльства, а й визнання необх^носп iнвестицiй в людину, осккьки нi природнi ресурси, т накопичене багатство, а саме людсьи ресурси стають визначальною конкурентною перевагою нащонально! економiки. На нашу думку, людський каттал е формою економiчноl реалiзацi! людських ресурс1в у про-цесi !х розвитку та використання.
Виршального значення в розвитку людського катталу набувае штелектуальне виробництво, в якому фор-муються креативт якостi людини. Саме людина-креатор стае нойем креативного потенцiалу людських ресурйв, важливо! конкурентно! переваги нацiонально! економжи. Не дивно, що поширеним е тдх^ вiдповiдно до якого людський каттал розглядають як частину штелектуального катталу [17]. Таий тдх^ дозволяе надати узагальнено-вартiсну, фшансову оцiнку iнтелектуальному та вiдповiдно людському катталу на рiвнi нацiонально! економши. Саме для видкення людського катталу в структурi iнтелекту-ального катталу набувае поширення його структуризащя, в основу яко! покладено соцiально-психологiчну структуру особистосп [4, с. 132 - 135]. При такому пiдходi структура штелектуального катталу проявляе себе на рiзних ршнях сусп1льства, однак лише на ршш органiзацil дозволяе ви-значити !! основнi параметри i ознаки.
Нове iнформацiйне суспiльство, яке зараз формуеть-ся, пропонуе новi умови працi, 'й творчий характер, участь працюючих у прийнятп ршень, нову впорядкованiсть су-часних економiчних систем, якi мають не спльки iерархiч-ний, ск1льки гетерархiчний характер. Завдяки гетерархи все бiльшого значення набувають мережi соцiальних кому-шкацш, якi забезпечують соцiальнi контакти, стлкування, самовираження особистостi та впливають на формування
о
ш
сс:
<
т 2
со
□с <
X
<
2 ш
людських ресурсш в нащональнш економщь Узагальнення даних явищ координащ! економ1чно! д1яльност1, як в1домо, отримало в понят «сощальний каттал», уведеного до на-укового обшу для характеристики впливу сощокультурних факторш на економ1чт взаемоди [3, с. 11].
Структура сощального катталу вткена в структур1 сощальних мереж. Сощальш мереж1 та сощальний каттал -це не просто необх1дш умови формування та реал1зацп люд-ського катталу, а й складова частина людських ресурсш, без яко! основна !х конкурентна перевага - «здаттсть справля-тися з будь якою ситуащею», не може бути реал1зована.
1снують ва тдстави розглядати сощальний каттал як накопичений суспкьний (оргатзацшний) ресурс, що проявляеться та реал1зуеться в процеа економ1чно! д1яльность Осккьки людсьи ресурси забезпечують досяг-нення оргатзащйних цкей, або щлей економ1чного роз-витку нащонально! економжи колективними зусиллями, з використанням сощальних мереж 1 сощально! дов1ри, здаеться очевидним розширити !х можлив1 конкурентт переваги, включивши до них сощальний каттал оргатза-цй, суспкьства тощо.
Сощальний каттал - це не просто необх1дт умови формування та реал1защ! людського катталу, а й складова частина людських ресурс1в сучасно! економши, без яко! основна !х конкурентна перевага - «здатшсть справлятися з будь якою ситуащею», не може бути реал1зована.
Таким чином, конкуренты переваги людських ресурсов проявляють себе як синергетичш впливи людського катталу, як потш доходш, створений в результат! швестищй в людину протягом 11 життя; сощального катталу, який за-безпечуе сощальш взаемоди людини 1 формування дов1ри м1ж людьми; успадкованих ознак людини, на основ1 яких формуеться ментальшсть народу; сощамзуються яисш ознаки людських ресурс1в.
Особливост формування конкурентних переваг людських ресурс1в в нащональнш економ1щ показано на рис. 1.
Очевидно, що запропоноване уявлення про формування конкурентних переваг людських ресурсш та !х вплив на нащональну економшу е достатньо стрним, насампе-ред тому, що й доа немае едност думок, щодо розумшня людського та сощального катталу. При цьому сл1д пого-дитися з думкою сучасних шститущоналюпв про визна-чальний вплив яисних характеристик шститущонального
Соц1алы-М мереж1
Ментал1тет наци
1нститути
середовища на конкурентн1 переваги людських ресурсш та продуктившсть пращ. Теоретичне обгрунтування еконо-м1чного значення якост1 шститущонального середовища мае численш емтричш тдтвердження. Вони продемон-стрували досить тюний позитивний зв'язок м1ж р1зними шдикаторами якост1 нащональних шститупв та темпами економ1чного розвитку. За ощнками М. Гредстайна, яи ба-зуються на емтричних даних, окрем1 коеф1щенти кореля-цй м1ж доходами на душу населення та р1зними критер1ями якост шститутш коливаються в р1зних кра!нах в1д 0,7 до 0,9, аналопчш ощнки отримаш шшими досл1дниками да-ють коеф1щент корелящ! м1ж ВВП на душу населення та яистю шститупв у кра!нах Центрально! 1 Сх1дно! бвропи на ршш 0,78 [6].
Конкурентоспроможшсть нащонально! економжи можна охарактеризувати визначивши и м1жнародну (гло-бальну) конкурентоспроможшсть, яка полягае у здатност кра!ни займати та утримувати певш позищ! на свгговому ринку не сткьки за рахунок наявного економ1чного потен-щалу та залучених швестищйних ресурс1в, сильки конкурентних переваг людських ресурс1в.
Очевидно, що на формування конкурентних переваг людських ресурсш в нащональнш економщ впливають й шш1 чинники. 1х узагальнену класифжащю надаемо в табл. 1.
ВИСНОВКИ
Людсьи ресурси ми квамфшуемо як сукупшсть притаманних з народження зд1бностей (обдарован1сть, талант, зд1бност1 до певного виду д1яльност1), темпераменту, ф1зичних даних, ментальних особливостей, характерних для представниив певного народу, так 1 набутих ф1зичних, психолог1чних та розумових можливостей людей, !х соц1-альних зв'язк1в, як1 разом 1з нагромадженими знаннями, навичками, 1нформац1ею та досв1дом використовуються в процес1 сусп1льного виробництва для створення матерь альних, духовних 1 1нтелектуальних продукт1в, за допомо-гою механ1зм1в внутр1шньо ф1рмового, нащонального, над-нац1онального його в1дтворення, яисного вдосконалення, ефективного розпод1лу та використання.
Людсьи ресурси розглядаються нами як невичерпне джерело сощально-економ1чного розвитку, а ефекти синер-гп, як1 вони створюють при взаемодЦ з шшими ресурсами, можуть бути визначальними для конкурентоспроможносп нац1онально! економ1ки. ■
1.
Глобал1зац1я, —> 1нвестици
соц!ал1зац1я
Соц1алыний Людсык1 Людсыкий
кап1тал —> ресурси кап1тал
Персон1ф1ко-вана дов1ра
1ндивщуалыы характеристики людини
Трудов! ресурси
Рис. 1. Формування конкурентних переваг людських ресурав
Таблиця 1
Класифшащя чинникiв формування конкурентних переваг людських ресурав у нацюнальшй економiцi
Види чиннимв Показник
Демографiчнi Ктьюсть населення, наявш контингенти робочоТ сили, трудовий потенщал сусптьства, фiзичне та мо-ральне здоров'я наци
Економнчы Людський каптал, швестицп в людину, структура економши, попит на робочу силу, продуктивысть праць соцiалiзацiя економши
Со^альш Со^альний капрал, со^альна шфраструктура, знання, навички, шформа^я, досвщ, соцiалiзацiя шдивща, менталЬет наци, темперамент, культура, релтя
1нституцюнальш 1нституцюнальне середовище, конкурен^я, iнституцiоналiзацiя економiчних вщносин.
Полггичш Економiчна полпша, со^альна политика
Мiжнароднi Глобалiзацiя, транснацiоналiзацiя, iнтернацiоналiзацiя, штегра^я
Л1ТЕРАТУРА
1. Антонюк Л. Л. Мжнародна конкурентоспроможнкть краТн: теорiя та MexaHi3M реалiзацií : монографiя / Л. Л. Антонюк. -К. : КНЕУ, 2004. - 275 с.
2. Бородша О. Людський каштал як основне джерело еко-HOMi4Horo зростання / О. Бородша // Економта Украíни. - 2003. -№ 7. - С. 48 - 53.
3. Дискин И. Е. Хозяйственная система России: проблемы институционального генезиса / И. Е. Дискин // Общественные проблемы и современность. - 1998. - № 4. - С. 10 - 20.
4. Дресвянников В. А. Человекоориентированная структура интеллектуального капитала как основа развития социально-экономической системы / В. А. Дресвянников, О. В. Лосева // Менеджмент в России и за рубежом. - 2011. - № 6. - С. 131 - 136.
5. 1вашина О. Ф. lнститyцiоналiзацiя економiчного розвитку / О. Ф. 1вашина. - Днтропетровськ : Наука i освгга, 2009. - 283 с.
6. Заславская Т. И. Человеческий потенциал в современном трансформационном процессе / Т. И. Заславская // Общественные науки и современность. - 2005. - № 3. - С. 5 - 16 ; № 4. - С. 13 - 25.
7. Кредков А. Стратепчний менеджмент на початку ХХ1 ст.: змша парадигми / А. Кредiсов, Б. Лтовченко // Економта Укра'ни. -2011. - № 2 (591). - С. 28 - 37.
8. Лигинчук Г. Основы менеджмента / Г. Лигинчук [Електронный ресурс]. - Режим доступу : http://e-college.ru/xbooks/ xbooks032/book/index.html?go=part-007*page.htm
9. Лукиных Т. Н. Человеческие ресурсы в условиях информационной экономики / Т. Н. Лукиных [Електронный ресурс]. - Режим доступу : http://huminf.tsu.rU/e-jurnal/magazine/3/luk/htm
10. Новикова М. М. Матерiалiзацiя людського фактора в трудовому потенцiалi регюну / М. М. Новикова // Регюнальш про-блеми людського та софального розвитку : Тези доп. i повщом. наук.-практ. конф. ( Донецьк, 4-5 листоп. 2008 р.): В 2 т. Т. 1 / НАН Укра'ни. 1н-т економши пром-т ; Редкол.: О. I. Амоша (вщп. ред.) та ш. - Донецьк, 2008. - 344 с.
11. Радченко Г. А. Система формування та управлшня людськими ресурсами / Г. А. Радченко // Держава та регюни. Серiя: Еко-номта та пщприемництво. - 2009. - № 2. - С. 163 - 167.
12. Соболева И. В. Человеческий потенциал российской экономики: проблемы сохранения и развития / И. В. Соболева. -Ин-т экономики РАН. - М. : Наука, 2007. - 202 с.
13. Сысоев С. А. Институциональные парадоксы инвестиций в человеческий капитал в условиях трансформационной экономики / C. А. Сысоев // Научные труды Донецкого национального технического университета. Серия: Экономическая. Выпуск 37-1. - Донецк : ДонНТУ, 2011. - С. 213 - 220.
14. Федулова C. А. Поняття «управлшня людськими ресурсами» у системi продуктивних сил сусптьства / С. А. Федулова // Актуальн проблеми економши. - 2010. - № 4 (106). -С. 26 - 30.
15. Холодков А. В. Экономические аспекты управления человеческими ресурсами / А. В. Холодков, С. А. Сурков // Менеджмент в России и за рубежом. - 2009. - № 1. - С. 128 - 135.
16. Шатоха О. Ю. Теоретичш засади стратепчного управлшня людськими ресурсами / О. Ю. Шатоха // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечение иностранных инвестиций: региональный аспект : сборник научных трудов. - 2012. - I I часть. - С. 376 - 378.
17. Edvinsson L. Intelectual Capital. Realizing Your Company's True Value Finding Its Hidden Brainpower / L. Edvinsson, M. S. Malone -N.Y. : Harper Business, 1997. - 225 p.
REFERENCES
Antonyuk, L. L. Mizhnarodna konkurentospromozhnist krainy: teoria ta mechanism realizatcii [International competitiveness: theory and implementation mechanism]: K.: KNEU, 2004.
Borodina, O. Ludskiy capital yak osnovne dzherelo ekonomichno-gozrostannia [Human capital as the main source of economic growth]. Ekonomika Ukrainy, no. 7 (2003): 48-53.
Cholodkov, A. V., and Surkov. Ekonomicheskie aspekty upravlenia chelovecheskimi resursami [Economic aspects of human resource management]. Management v Rossii I za rubezhom no. 1 (2009): 128-135.
Diskin, I. E. Chozsiastvennaya sistema Rossii: problemy institucional-nogo genezisa [Economic system of Russia: Problems of institutional genesis]. Obschestvennye problemy i sovremennost, no. 4 (1998): 10-20.
Fedulova, S. A. Poniattia upravlinnia ludskimi resursami u systemi produktyvnyh syl syspilstva [The concept of "human resource management" system of productive forces of society]. Aktualni problemy ekonomiki no 4 (2010): 26-30.
Ivashyna, O. F. Institucionalizatcia ekonomichnoho rozvitku [Institutionalization of economic development]. Dnipropetrovsk: Nauka i osvita, 2009.
Kredisov, A. I., and Litovchenko, B. V. Strategichnyi menegement na pochatku XX st.: zmina paradigmy [Strategical menegement at the beginning of XX-st ctntury: a change of the paradigm]. Ekonomika Ukrainy, no. 2 (2011): 28-37.
Liginchuk, G. Osnovy menegementu [Fundamentals of menegement]. http://e-college.ru/xbooks/xbooks032/book/index. html?go=part-00 7*page.htm.
Lykinych, T. N. Chelovecheskie resursy v usloviah informacionnoi ekonomiki [Human resources in the information economy]. http:// huminf.tsu.ru/e-jurnal/magazine/3/luk/htm
Novikova, M. M. Materializacia ludskoho faktora v trudovomu potenciali regionu [Materialization of the human factor in the employment potential of the region]. Regionalni problemy ludskoho ta social-nogo rozvitku. Donetsk, (2008): 91-92.
Radchenko, G. A. Sistema formuvannia ta upravlinnia ludskimi resursami [System development and human resource management]. Derzhava ta regiony no. 2 (2009): 163-167.
Soboleva, I. V. Chelovecheskiy potencial rossiyskoi ekonomiky: problemy sohranenia i razvitia [Human potential of the Russian economy: the conservation and development]: M.: Nauka, 2007.
Sysoev, S. A. Institucionalnye paradoksy investicyi v chelovecheskiy capital v usloviah transformacionnoi ekonomiki [Institutional Paradoxes of Investment in Human Capital in Transformational Economy].
Nauchnye trudy Donetckogo technicheskogo universiteta no. 37-1 (2011): 213-220.
Shatocha O. U. Teoretychni zasady strategichnoho upravlinnia ludskimi resursami [Theoretical foundations of strategic human resource management]. Probemy razvitia vneshneekonomicheskyh svi-azei I privlechenie inostrannyh investitsyi: regionalnyi aspect. Sbornik nauchnyh trudov. II chast, (2012): 376-378.
УДК 330.101:338.22 (477)
институты власти, их результативность и влияние на реализацию экономической политики опережающего развития
© 2014
МОСКАЛЕНКО А. H
УДК 330.101:338.22 (477)
Москаленко А. Н. Институты власти, их результативность и влияние на реализацию экономической политики опережающего развития
Целью статьи является обоснование актуальности и важности результативности институтов власти для выработки долгосрочной стратегии опережающего развития Украины. В статье проанализированы причины институциональной регрессии во взаимодействии институтов власти и корпоративных структур. Использован метод институционального анализа, который позволил исследовать субстанциональные причины институциональной регрессии, дисфункциональ-ности экономических и политических институтов власти. Обоснована необходимость в одновекторности экономических реформ в стране. Предложено условие опережающего экономического развития стран с трансформационной экономикой, которым является скачок через институциональную пропасть с привлечением рыночных сил, и институциональная гармонизация. Доказано, что для реализации экономической политики опережающего развития страны нужны как смелые внутренние реформы, так и диапазон финансовых возможностей, насыщение которого возможно следующими путями: активное использование механизма государственно-частного партнерства в инновационной сфере, аккумуляция внутренних инвестиций, дополнительная денежная эмиссия под целевые инновационные проекты, создание благоприятных условий для международных прямых инвестиций или получения долгосрочных кредитных ресурсов от пулов транснациональных банков и международных финансово-кредитных учреждений на основе определения оптимального соотношения между источниками финансирования. Разработаны основные направления механизма постановки задач и формирования организационной структуры для реализации стратегии опережающего развития. Аргументировано, что на эффективную реализацию стратегии опережающего развития в стране существенное влияние оказывают ее история (path dependence), внутренняя социальная динамика (готовность общества к переменам и их поддержка), а также фундаментальная концепция руководства, достаточно уверенная и продуманная для того, чтобы предоставить гражданам страны видение будущих позитивных изменений.
Ключевые слова: институты власти, институциональная гармонизация, экономическая политика, реформа, адаптивная эффективность, стратегия, институциональная регрессия. Рис.: 2. Библ.: 9.
Москаленко Александра Николаевна - кандидат экономических наук, доцент, докторант кафедры политической экономии учетно-экономических факультетов, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) E-mail: alexmoskalenko@ukr.net
УДК 330.101:338.22 (477) Москаленко О. М. 1нститути влади, ix результатившсть i вплив на реалiзац¡ю економiчноí полтики випереджаючого розвитку
Метою статтi е обфунтування актуальности та важливост'1 результатив-ност/ ¡нститутв влади для вироблення довгострокоесИ стратеги випереджаючого розвитку Украини. У статт1 проанал/зовано причини iнституцшноИ регресИ у взаемодИ ¡нститут1в влади та корпоративних структур. Використано метод iнституцюнального аналзу, який дозволив досл:дити субстанцональнi причини iнституцшноИ регресц дисфункцюнальностi економ/чних i пол1тичних ¡нститу-т1в влади. ОбГрунтовано необх/днсть в одновекторностi економ/чних реформ у крам. Запропоновано умову випереджаючого економ1чного розвитку кран з трансформащйною економкою, якою е стрибок через iнституцональну пррву ¡з залученням ринкових сил, та iнституцональна гармон1зац1я. Доведено, що для реал1зацИ економiчно¡ полiтики випереджаючого розвитку краини потр'бнi як смiливi внутрiшнiреформи, так i д'юпазон фнансовихможливостей, насичення якого можливе такими шляхами, як: активне використання мехамзму державно-приватного партнерства в iнновацiйнiй сфер/, акумулящя внутршмх¡нвестищй, додаткова грошова емiсiя тд цльовi iнновацiйнi проекти, створення сприятливих умов мiжнародних прямих iнвестицiй або отримання довгострокових кредитних ресурав вiд пулю транснацюнальних банкiв i мiжнародних ф/нансово-кредитних установ на основi визначення оптимального спiввiдношення м/ж джерелами ф-нансування. Розроблено основн напрямки механ/зму постановки завдань i фор-мування орган/защйно'и' структури для реал/зацн стратеги випереджаючого розвитку. Аргументовано, що на ефективну реал/зацю стратеги випереджаючого розвитку в краинi ¡стотний вплив мають ii ¡стор/я (path dependence), внутр/шня соцальна динамша (готовнсть суспльства до зм/н та ¡х тдтримка), а також фундаментальна концепщя кер/вництва, досить впевнена i продумана для того, щоб надати громадянам крани бачення майбутшх позитивних зм/н. Ключое'1 слова: ¡нститути влади, ¡нституц/ональна гармошзащя, економ/чна пот-тика, реформа, адаптивна ефективнсть, стратег'т, ¡нституцональна регреся. Рис.: 2. Б'бл.: 9.
Москаленко Олександра Микола'/вна - кандидат економ/'чних наук, доцент, докторант кафедри полтична економи обл/ково-економ/чних факультет/в, Кивський нацональний економ/чний унверситет ¡м. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Кив, 03068, Украна) E-mail: alexmoskalenko@ukr.net
UDC 330.101:338.22 (477) Moskalenko Oleksandra M. Institutes of Power, Their Effectiveness and Impact on Realisation of Economic Policy of Faster Growth
The goal of the article is justification of urgency and significance of effectiveness of power institutes for development of the long-term strategy of faster growth of Ukraine. The article analyses reasons of institutional regression in interaction of power institutes and corporate structures. It applies the method of institutional analysis, which allows study of substantial reasons of institutional regression, and disfunction of economic and political institutes of power. It justifies a necessity of a single vector of economic reforms in the country. It offers faster economic development of countries with the transformation economy, which is a jump over the institutional gap with attraction of market forces and institutional harmonisation. It shows that realisation of economic policy of faster development of the country requires both straightforward internal reforms and a range of financial possibilities, saturation of which is possible through the following ways: active use of the mechanism of state-private partnership in the innovation sphere, accumulation of internal investments, additional money emission for target innovation projects, creation of favourable conditions for direct international investments or obtaining long-term loan resources from pools of trans-national banks and international financial and credit institutions on the basis of determination of the optimal correlation between the sources of financing. The article develops main directions of the mechanism of task setting and formation of the organisational structure for realisation of the strategy of faster growth. It proves that efficient realisation of the strategy of faster growth in the country is significantly influenced by its history (path dependence), internal social dynamics (readiness of the society for changes and their support) and also a fundamental concept of the management, sufficiently thought over in order to provide citizens of the country with the vision of future positive changes. Key words: power institutes, institutional harmonisation, economic policy, reform, adaptive efficiency, strategy, institutional regression. Pic.: 2. Bibl.: 9.
Moskalenko Oleksandra M.- Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree, Department of Political Economy of Accounting and economics departments, Kyiv National Economic University named after. V. Getman (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukraine) E-mail: alexmoskalenko@ukr.net
