CC BY
30
УДК 339.9:330.34
ДОMiHУЮЧi ФОРМИ УПPABЛiHCЬKО-PEГУЛЯTОPHОГО впливу на розвиток людських
РЕСУРС1В у РIЗHОРiBHEBИХ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧИИХ СИСТЕМАХ
® 2014 САРДАК С. Е.
УДК 339.9:330.34
Сардак С. Е.
Домiнуючi форми управлiнсько-регуляторного впливу на розвиток людських pecypciB у р1знор1вневих
соцiально-економiчних системах
Динамит перетворення у суспльствi, спричинен глобал'ващю, зумовлюють Heo6xidHicmb пошуку основоположных форм управл'шня розвит-ком людських ресурав. Метою дотдження е визначення дом'шуючих форм управл'шсько-регуляторного впливу на розвиток людських ресурав у р'внор'вневих cоцiально-економiчних системах i надання тх характеристик. У статт'> здшснено узгодження тринадцяти р'вшв середовища системи людськоi життед'тльностi та п'яти управл'шських рiвнiв, як й формують управл'нсько-регуляторний вплив на розвиток людських ресурав у cоцiально-економiчних системах, а також надано mi характеристики. Доведено, що домiнуючi форми управлнського впливу на розвиток людських ресурав у софльно-економ'мних системах мають рiзний ступнь «управл'шськоi жорсткостЬ - в'д «найжорсткшо:» (самоуправлння та управл'шня) до «помiрно¡» (регуляф) та «м'яко!» (координування) на рзних управлнських рвнях. Наукова новизна, практичне значення та оригiнальнicть от-риманих результат'¡в полягають у формуванн методологiчного тд(рунтя для проектування механiзмiв управл'нсько-регуляторного впливу на розвиток людських ресурав у будь-яких софльно-економ'нних системах.
Ключов'! слова:управл'ння, розвиток, людськ ресурси, управлнський рвень, софльно-економ'мна система Табл.: 2. Б'бл.: 22.
Сардак Сергй Едуардович - доктор економiчних наук, доцент, професор, кафедра економки та управл'ння нафнальним господарством, Днепр'тетровьский нацональний ушверситет iм. Олеся Гончара (вул. Наукова, 13, Дн'тропетровськ, 49050, Украна) Email: dnus@ukr.net
УДК 339.9:330.34
Сардак С. Э. Доминирующие формы управленческо-регуляторного влияния на развитие человеческих ресурсов в разноуровневых социально-экономических системах
Динамические преобразования в обществе, вызванные глобализацией, обусловливают необходимость поиска основных форм управления развитием человеческих ресурсов. Целью исследования является определение доминирующих форм управленческо-регуляторного воздействия на развитие человеческих ресурсов в разноуровневых социально-экономических системах и предоставление их характеристик. В статье осуществлено согласование тринадцати уровней среды системы человеческой жизнедеятельности и пяти управленческих уровней, которые и формируют управленческо-регуляторное влияние на развитие человеческих ресурсов в социально-экономических системах, а также предоставлены их характеристики. Доказано, что доминирующие формы управленческого влияния на развитие человеческих ресурсов в социально-экономических системах имеют разную степень «управленческой жесткости» - от «самой жесткой» (самоуправление и управление) до «умеренной» (регуляция) и «мягкой» (координация) на различных управленческих уровнях. Научная новизна, практическое значение и оригинальность полученных результатов заключаются в формировании методологической основы для проектирования механизмов управленческо-регуляторного влияния на развитие человеческих ресурсов в любых социально-экономических системах. Ключевые слова: управление, развитие, человеческие ресурсы, управленческий уровень, социально-экономическая система Табл.: 2. Библ.: 22.
Сардак Сергей Эдуардович - доктор экономических наук, доцент, профессор, кафедра экономики и управления национальным хозяйством, Днепропетровский национальный университет им. Олеся Гончара (ул. Научная, 13, Днепропетровск, 49050, Украина) Email: dnus@ukr.net
UDC 339.9:330.34 Sardak S. E. Prevailing Forms of Management and Regulatory Impact on the Development of Human Resources in the Multilevel Social and Economic Systems
Dynamic conversion in society caused by globalization lead to the need to find main forms controls development human resources. The purpose of study is to determine prevailing forms of management and regulatory impact on the development of human resources in the multilevel social and economic systems and provision of their features. The article harmonizes thirteen levels of human activities environment and five management levels which form managerial and regulatory impact on the development of human resources in social and economic systems. It is proved that prevailing forms of management influence on development of human resources in social and economic systems have varying degrees of «managerial rigidity» - from «very hard» (self-management and management) to «moderate» (regulation) and «soft» (coordination) on various management levels. The scientific novelty, practical significance and originality of results are in creation of methodological framework for design of mechanisms of managerial and regulatory impact on the development of human resources in any social and economic systems. Key words: management, development, human resources, management level, social and economic system Tabl.: 2. Bibl.: 22.
Sardak Sergii E. - Doctor of Science (Economics), Associate Professor, Professor, Department of Economics and Management of National Economy, Dni-propetrovsk National University named after Oles Gonchar (vul. Naukova, 13, Dnipropetrovsk, 49050, Ukraine) Email: dnus@ukr.net
Вступ. Позитивний розвиток людських ресурсiв пе-редбачае забезпечення '1х безперервного iснування в яис-ному сташ, що залежить вiд генетично'1 спадщини, стану середовища життедiяльностi, ращону харчування, способу життя тощо. I розгляд концепту розвитку людських ресурсов у XXI ст. необх^но здiйснювати з урахуванням змiн у сощальнш оргашзацп суспкьства.
Динамiчнi перетворення в уск сферах людсько'1 життедiяльностi й природному середовищi, якi в^булися в минулому столiттi (вiдкриття нових технологш, створен-ня високотехнологiчних товарш i засобш комунiкацiй, роз-ширення середовища системи людсько'1 життедiяльностi, формування наддержавних шститутш у свiтовiй економщ, руйнування традицiйних i побудова нових класових сташв, виникнення нових кра'1н, перерозподiл влади та ресурсiв, змша ставлення до людини, поява нових форм сощально-економiчних вiдносин, застосування 1нтернету тощо), зумовили зростання людського фактора у соцiальнiй ор-гашзаци суспкьства, що викликае необхiднiсть пошуку основоположних форм глобального розвитку людини та соцiуму нинi й у майбутньому [16].
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Управ-лiнська дiяльнiсть за цим спрямуванням може в^буватися лише при св^омому керуваннi на Грунтовно розробленiй науковiй основi. Хаотичний, несв^омий, невизначений управлiнський вплив породжуе загрозу людству, i дана великомасштабна проблематика вимагае подальшого на-укового аналiзу та розробки не ткьки довгострокових соцiально-економiчних заходiв i стратегiчних програм, але й iнжинiрингу нових системних пiдходiв до розвитку суспiльства. Тому в цьому контекст важливого значення набувають фундаментальнi працi укра'1нських науковщв Л. I. Безтелесно'1 [1], Н. I. Верхоглядово'1 [12], В. М. Кол-пакова [6], А. В. Коровського [7], О. М. Левченка [8], Д. Г. Лук'яненка [2], В. Г. Никифоренка [13], В. А. Савченка [15], як концептуалiзували науково-методолопчш аспекти управлшсько-регуляторного впливу на розвиток людських
ресурйв у рiзнорiвневих соцiально-економiчних системах.
Визначення не виршених рашше частин загаль-но! проблеми. Авторське досл^ження домiнуючих форм управлшсько-регуляторного впливу на розвиток людських ресурйв засв^чило, що вони суттево рiзняться i залежать вiд управлiнського ршня соцiально-економiчних систем [16]. При цьому назви та iерархiя управлiнських рiвнiв е дискусiйними [18; 19, с. 46].
Формулювання мети. Метою досл^ження е визначення домiнуючих форм управлшсько-регуляторного впливу на розвиток людських ресурсш у рiзнорiвневих соцiально-економiчних системах i надання '1хнк характеристик. Для досягнення поставлено1 мети застосовано загальнонауковi методи теоретичного узагальнення, по-рiвняння, комплексного та структурного аналiзу, синтезу та абстрагування.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Середо-вище людсько'1 життедiяльностi породжуе сощально-економiчнi системи з рiзнорiвневою iерархiею. Наприклад, у науковш лiтературi розглядаються iндивiдуальне середо-вище; сiмейне середовище; iндивiдуально-групове середо-вище; наносередовище; субмiкросередовище; мжросередо-вище; мезосередовище; макросередовище; субрегiональне, регiональне, мегасередовище; метасередовище; космосе-редовище; визнаеться наявнiсть трансцендентних першо-основ формування Всесвiту i вiдповiдно виокремлюються рiзнi управлiнськi ршш (рiвнi управлiння): особистiсний, мiкрорiвень, мезоршень, макрорiвень та глобальний рiвень [4 - 5; 9 - 11; 14; 16; 18 - 20].
На основi опрацювання вищенаведених джерел автором здшснено узгодження тринадцяти рiвнiв середовища системи людсько'1 життедiяльностi та в^пов^них п'яти управлшських ршнш (ршнш управлiння), якi й формують домiнуючi форми управлiнсько-регуляторного впливу на розвиток людських ресурйв у соцiально-економiчних системах, а також надано '1хш характеристики в табл. 1.
№ Рiвень середовища Характеристика
1 2 3
1 1ндивщуальне середовище Людина, и власнiсть та ресурси, що перебувають у розпорядженн або безпосередньо впливають на людину в побутi. Будь-яка людина утворюе собою повноцiнну систему завдяки наявност у нiй дешь-кох рiзнорiдних елементiв неречовинно'' свiдомостi та матерiального тiла
2 Смейне середовище ь н е ей й и н и с и ю о Сукупнiсть iндивiдуальних середовищ групи людей, яи утворюють родину, перебувають у родинних зв'язках, ведуть сптьне домашне господарство, народжують i виховують нащадгав, здiйснюють iншi упорядкованi й узгоджен спiльнi дм. У класичному розумшш сiм'я складаеться з чоловта, дружи-ни, дiтей та Ыших близьких родичiв, якi легiтимно живуть разом i на засадах любовь етики, мораль менталитету, традицiй та цивтьно-правових положень законодавства. Biд Ыдивщуального рiвня це середовище вiдрiзня€ться выносною вiддаленiстю членiв i дистанцiйнiстю спткування на засадах самооргаызацп. За рахунок впливу амейного середовища вiдбува€ться первинна передача свгтогля-ду, знань, звичок, майна, фЫанав та трансформацiя свщомосп членiв родини
3 1ндивщуально-групове с О Сукупнiсть людей, що перюдично зустрiчаються, спiвiснують, спiлкуються, здшснюють спiвпрацю тощо. Це далекi родичь друзi, знайомi за спiльними штересами або за мiсцем вiдпочинку, колишн однокласники й однокурсники, сусiди, пра^вники обслуговуючих органiзацiй i т. д. У разi тривалих контактiв, пщкртлених спiльною дiяльнiстю, мiж певними суб'ектами, формуються стшк комушкацп, здiйснюються господарськ операцп як при безпосередньому спткуванш, так i за допомогою техшч-них засобiв, що впливае на доходи та витрати людей у межах власного розсуду та законодавства.
Таблиця 1
Складовi характеристики середовища рiзнорiвневих соцiально-економiчних систем*
Продовження табл. 1
1 2 3
4 Наносередо-вище Мкце роботи людини-працiвника, робоче мкце й вiдповiдне виробниче оточення у виглядi вироб-ничого примiщення, виробничоТ та со^альноТ iнфраструктури, предметiв праць засобiв працi, шд-леглих, швробггни^в i безпосереднього керiвництва певноТ оргашзацГТ, де створюеться результат працi особистосп. Наносередовище мае низовий рiвень в оргашза^ях i формуеться на основi ураху-вання виду дiяльностi, особливостей виробництва, вимог законодавства тощо
5 Субмжро-середовище ь н е т о р Система виробництва i збуту готово' продукцп оргашзацп (суб'екта господарювання, пiдпри£мства, закладу, установи, партп тощо), яка створюе певний продукт, що виводиться оргашзацкю у зовшш-не середовище i стае товаром. l£рархiчно - це вищий i складний рiвень оргашзацп та управлЫня, до якого залучаеться велика шьгасть працiвникiв та вщбуваеться формування стiйких зв'язкiв iз суб'ектами зовшшнього середовища в межах професшноТ дiяльностi. У великих органiзацiях суб-мiкросередовища вiдрiзняються складнiстю, якiстю, конкурентоспроможшстю та вiдомiстю товару i його торговоТ марки
6 Середовище оргашзацГТ Bнутрiшн£ середовище оргашзацп (як сукупшсть усiх пiдконтрольних оргашзацп сил, суб'еств, ре-сурсiв, процеав та ситуацiйних факторiв), а також взаемовплив мiж органiзацiями (як зовшшне середовище прямоТ дп, що враховуе вплив постачальнигав, споживачiв, посередни^в, конкурентiв та iнших контактних аудиторш)
7 Мезосередовище (Мезорiвень) Bнутрiшньодержавнi регiони, товарнi ринки та галузi у виглядi певних систем, що мають структу-ровану керуючу пiдсистему (органи державноТ влади та мкцевого самоврядування, асоцiативнi структури), керовану шдсистему (пiдпри£мства, адмiнiстративно-територiальнi одиницi) та шфра-структуру (ярмарки, бiржi, аукцюни, транспорт, митницi тощо). На мезорiвнi управлiння со^ально-економiчнi вiдносини шдпадають пiд законодавчу регламентацiю, пiдвищу£ться рiвень державного регулювання, але зберiгаються i специфiчнi виробничо-господарськi вiдмiнностi
8 Макросередовище (Макрорiвень) Усi ресурси, сили, суб'екти, що розмщеш на певнш територп i об'еднують складовi елементи у цiлiсну самостiйну адмЫстративно-теритсральну та господарську одиницю. Макросередовище передбачае наявшсть сптьноТ територп, державноТ влади, ознак державносп, державноТ полiтики, державноТ мови, нацюнальносп, ментальностi, законодавства
9 Субрегю-нальне се-редовище Сукупшсть: регiональних об'еднань декiлькох краТн у межах конкретного континенту та прилеглих територш (наприклад, у Евразп - СНД, ОЧЕС, ГУАМ тощо); окремих умовно виокремлених терито-рiальних частин континенту (наприклад, у Европ - Схщна, Захiдна, Пiвнiчна та ^вденна Европа); виокремлених цивiлiзацiй (наприклад, православно-слов'янська, схщноевропейська, слов'янська схiдна (православна) або схщноевропейська))
10 Регюнальне середовище «Союзний» або «континентальний» рiвень у межах свiту - тобто уся сукупшсть регюнальних об'еднань або найбтьш потужнi регiональнi об'еднання, або теритсря материка. Межi регюнального середовища у свiтовiй науковм думцi визначаються вiльно згiдно зi свiтоглядом авторiв та контекстом дошджень i не мають унiфiкованих свггових критерГТв. Наприклад, на цьому рiвнi у центральнiй час-тинi Свггу може розглядатися - Евразiя, Европа або навггь ЕС як найрозвинутша форма мiжнародноТ економiчноТ iнтеграцiТ у европейському регюш
11 Мегасередо-вище ь н е ей и н ь л та б о |5 Сукупнiсть усiх формалiзованих суб'£ктiв i сил глобального свггу. Мегасередовище можна розглядати за рiзним вимiром, наприклад, iз позици глобальних загальносусптьних систем: природноТ, бюлопч-ноТ, техшчноТ, економiчноТ, со^альноТ та управлшськоТ. Так, у природному вимiрi - це сукупшсть уах природних ресурав i процесiв, якi розглядаються з погляду Тх матерiально-iнформацiйноТ основи; у бюлопчному вимiрi - це сукупшсть уах живих iстот флори та фауни; у техшчному вимiрi - сукупшсть техшчних засобiв, технологш, продуктiв працi; в економiчному вимiрi - це уся свiтова економн ка як сфера суспiльних вщносин щодо рацiонального використання результатiв людськоТ дiяльностi; у соцiальному - сукупшсть сусптьних iнститутiв, що забезпечують спткування i споживання товарiв i благ людиною; в управлiнському - сукупшсть шститупв владного впливу (усi органи управлшня, релiгiйнi та полiтичнi Ыститути, громадськi оргашзацп, якi здiйснюють владний вплив на розвиток людства). На ме^вш переважно адаптуються управлiнськi шструменти макрорiвня
12 Метасередо-вище Глобальна свiтова суспiльна система усього середовища Землi як сукупшсть матерiальних, шформа-цiйних та енергетичних елемен^в усього свiтового планетарного простору. Метасередовище постае цтим, яке об'еднуе все, що кнуе на нашш планетi. У метасередовищi сполучаються, узгоджуються й штегруються у едине цте всi пiзнанi й непiзнанi, формалiзованi та неформалiзованi людством елементи iерархiчно нижчих рiвнiв. Даний рiвень позначаеться й iншими термiнами, наприклад, «ноосфера» (введений у науковий об^ завдяки працям В. 1. Вернадського, Е. Леруа, П. Т. Шардена)
13 Космосере-довище Сукупшсть мiжпланетарного Всесвгту (Космосу), що мiстить галактики, планети, космiчнi тiла i з при-скоренням розширюеться. За перiод активного дошдження Космосу космосередовище поступово
Закiнчення табл. 1
1 2 3
стае досяжним, частково зрозумтим i пiдконтрольним для людсько''' житт£дiяльностi. У ХХ ст. людсь-ка цив^за^я опанувала лише навколоземну орбiту Земль коли людина вийшла у вщкритий Космос (1961 р.) i побувала на Моц (1969 р.). Фактично iз середини ХХ ст. вщбуваеться дослiдження мiжпла-нетарного середовища з метою отримання ресурав, здiйснення виробничих процеав у космiчному просторi, пошуку нового мiсця життя людства й вщкриття iнших форм розуму. Найбтьш наближенi до реалiй сучасного буття погляди щодо розвитку людсько''' дiяльностi на косморiвнi сформованi у працях В. Брауна, В. Вернадського, В. Глушко, Р. Годдарда, Р. Ено-Пельтрь М. Юбальчича, Ю. Кондратюка, С. Корольова, Г. Оберта, Р. Ттшга, Ф. Цандера, К. Цюлковського, В. Челомея, М. Янгеля. 1'х реалiзацiя була виконана i розгортаеться у виглядi створення ракетно-космiчно''' галузь дослiджень технiчними засобами Землi та структури Всесвггу, запуску лiтальних космiчних апаратiв, випробувань технологiй, створення нових матерiалiв, видобутку позаземних ресурсiв, космiчного туризму, створення систем життезабезпечення iз замкнутим циклом, визначення можпивосп подальшого опану-вання космiчного простору тощо
* складено автором за даними [4 - 5; 9 - 11; 14; 16; 18 - 20].
Генеза розвитку людства св^чить про численш спроби людей максимiзувати свш економiчний потен-цiал i досягти примату. Для цього застосовуються рiз-нi концепцп, механiзми та шструменти, зазвичай тi, вiд яких очжуеться швидкий прогресивний результат. Але прагнення швидкого економiчного зростання переваж-но залишаються нездiйсненними, або досягнутi переваги в кторичному вимiрi мають тимчасовий характер, втра-чаються нащадками й попршують стан середовища люд-сько! життeдiяльностi.
Дослiдження розвитку людських ресурйв в умовах глобалiзацГ¿ свiдчить, що економiчне зростання не завжди пов'язане з позитивним людським розвитком (досягнен-нями у сферi здоров'я, освiти та культури), але досягнення у людському розвитку зумовлюють економiчне зростання [17]. Бкьше того, традицiйнi мехашзми управлiння посту-пово зживають себе, i !хне застосування навiть у модернь зованому виглядi лише поглиблюе суспiльнi протирiччя i загострюе загальносвiтовi проблеми людства. Деструктивна дiяльнiсть окремих транснацiональних власникiв, полiтикiв, прац1вниюв мiжнародних органiзацiй, держав-них службовц1в спричинила глибоке розбалансування су-стльства i сприяе втратi керованостi та авторитету шсти-туту державного та мiжнародного управлiння.
Тому доцкьно враховувати, що домiнуючi форми управлiнського впливу на розвиток людських ресурйв мають рiзний ступiнь «управлшсько! жорсткостi» - в^ «найжорсткшо!» (самоуправлiння та управлшня) до «по-мiрноl» (регуляцiя) та «м'яко'1» (координування) на рiзних управлшських рiвнях, що наведено у табл. 2.
Так, на низових рiвнях (за винятком шдив^уально-групового) управлшський вплив передбачае повне охо-плення управлшським iнструментарiем iз застосуванням функцш, методiв, принцип1в, управлiнських рiшень. На шдив^уальному рiвнi - це самоуправлшня, самоменеджмент, самоорганiзацiя. На ймейному рiвнi - це управлiння родиною, ведення домашнього господарства, родинна са-мозайняткть. На мiкрорiвнi управлiння стосуеться органь зацiй, i його здiйснюють власники ^знесмени, пiдприемцi та утримувачi акцш, якi шукають ^е!, проектують компа-ни, створюють, розвивають, продають або лшв^ують '1х) та менеджери (наймаш кер1вники, якi цiлеспрямовано впли-
вають на окремих виконавщв i колектив у щлому в межах сво'1х повноважень для досягнення визначених щлей i за-безпечення позитивних результат функщонування си-стеми).
На мезо- та макрор1внях управлiнський вплив функ-щонально характеризуеться термiном «державне регулю-вання», що передбачае впорядковування, лiквiдацiю в1д-хилень, збо'1в недолiкiв за рахунок регуляцп рiзного роду урядових i неурядових органiв, а також низки шститута, механiзмiв, iнструментiв. Управлiнський вплив на субре-гiональному, регiональному та мегарiвнi здiйснюеться у рамках мiжнародних угод та членства у мiжнародних органiзацiях, що обумовлюе гармонiзацiю економiчноl дь яльностi нацiональних суб'ектiв в^пов^но до наднащо-нальних норм, вимог, правил, зазвичай економiчних важе-лiв (нацiоналiзацiя, кредитування, пкьги, податковi змши, субсидЦ тощо). На цих рiвнях регулювання збагачуеться координацiйним впливом.
А на iерархiчно вищих мета- та космор1внях здшсню-еться переважно координащя людських взаемовiдносин. Термiн «координацiя» в наукових джерелах тлумачиться неоднозначно. Глобальна координащя мае складний i су-перечливий характер - конфронтацiя поеднуеться зi сп1в-робiтництвом, iснують формальш та неформальнi зв'язки, виникають iерархiчнi та мережевi зв'язки мiж численними суб'ектами [22]. На глобальному р1вш головними координаторами постають мiжнароднi оргашзаци, насамперед системи ООН. З часом у концептуальних пiдходах до люд-ського розвитку поступово змшюються акценти з розши-рення можливостей i пiдвищення якостi життя людей на шститущональне формування нацiонального людського потенщалу через соцiально-економiчну полiтику, плани розвитку та стратеги для забезпечення стшкого, сощаль-но активного й р1вноправного розвитку i пiдвищення до-бробуту суспкьства. При цьому ООН наголошуеться, що з урахуванням кризових явищ розвиток людських ресурс1в необх^но здiйснювати на основi комплексно! парадигми розвитку сустльства у глобальному свт з дотриманням основних прав людини, прав трудящих, професшно! без-пеки i здоров'я, а стратеги життезабезпечення людини мають формуватися та обговорюватися у мкцевих громадах i структурах управлiння з повним залученням ключових
Примтки. Домiнуючий функцiональний управлшський вплив: СУ - самоуправлiння; У - управлшня; Р - регулювання; К - координац1я.
Таблиця 2
Домiнуючi форми управлiнського впливу на розвиток людських ресурсiв
Управлшсьм рiвнi
Особисткний Мiкрорiвень Глобальний
Вид управлшського впливу 1ндив^уальний й и н >5 е г и 1ндив^уально-груповий Hанорiвень ь н е со 'а о ¡р '1 б у и й и н >5 Л .2 '5 а г р О ь н е ш 'а о з е М ь н е со 'а о ^ к а М Субрепональний Репональний ь н е со 'а а г е М ь н е ш 'а а т е М ь н е со 'а о м с о ъс
Управлшня (повний керований функцюнальний вплив) СУ СУ - У У У - - - - - - -
Регуля^я (управлшсько-регулятивний вплив) - - - - - - Р Р Р Р Р - -
Координування (управлшсько-координацшний вплив) - - К - - - - - К К К К К
представник1в сустльства 1з прозорим ставленням до гео-пол1тично1 1 культурно! р1зномаштность
У цкому в межах ООН питання глобально! коор-динаци розвитку людських ресурс1в постае стрижнем численних допов1дей Генерального секретаря, резолюцш Генерально! Асамбле! та матер1амв досл1джень уск струк-турних тдрозд1л1в. Координацшш заходи охоплюють уа аспекти розвитку людських ресурс1в (харчування, охоро-ну здоров'я, навчання, працю, народження та виховання дггей, правовий захист тощо) й поступово змшюють свш характер з поточного на стратепчний, з лшв1дацшного на превентивне спрямування, з насл1дкового на визначаль-ний [21].
Але кризов1 явища та змши у св1товш економщ1 де-термшують розробку нових тдход1в у глобальнш коор-динаци. Таким прикладом постають зустр1ч1 л1дер1в кра!н велико! двадцятки (С-20), коли для подолання наслоив свггово! фшансово-економ1чно! кризи в1дбувалися сам1ти: в листопад! 2008 р. - у Вашингтон!, в кв!гш 2009 р. - у Лондон!, у вересш 2009 р. - в Штсбурз1, на яких розроблюва-лися координацшш заходи з поеднанням зусиль суб'екпв макрор!вня (19 кра!н), субрег1онального (6С як 20-й член) та мегар1вня (кер1вники ООН, МВФ, Св1тового банку, 6в-ропейського центрального банку ! Форуму з фшансово! стабкьносп), осюльки кожен 1з них окремо не впорався з дисфункщями глобального фшансового ринку [3].
Висновки. Шдсумовуючи, зазначимо, що нараз1 у свгговш економ1чнш систем1 в1дсутне охоплення по-вним управлшським впливом ус1х 'й структуроутворюючих складових елемент1в, водночас саморегулящя призводить до кризових явищ, а ц поширення - до дисфункцш. Домь нуюч1 форми управлшсько-регуляторного впливу на розвиток людських ресурс1в в1др1зняються у р1знор1вневих сощально-економ1чних системах й не можуть бути одна-ковими за ступенем жорсткость А глобальний системний управлшський вплив на розвиток людських ресурс1в, який сьогодш мае регуляторний характер, поеднуючи само-
управлшня, управлшня, регулящю 1 координування, у перспектив! мае стати координацшним.
Л1ТЕРАТУРА
1. Безтелесна Л. I. Управлiння людським розвитком та його фшансове забезпечення в УкраТн1: оцшка та перспективи : монографiя / Л. I. Безтелесна. - Piвне : НУВГП, 2010. - 361 с.
2. Глобальна економта ХХ1 столiття: людський вимiр : монографiя / Д. Г. Лук'яненко, А. М. Поручник, А. М. Колот [та ш.]. - К. : КНЕУ, 2008. - 420 с.
3. Грищенко А. А. Мiжнародна координацiя розвитку нацiональних економiк як умова попередження глобальних фiнансово-економiчних криз / А. А. Грищенко // Актуальн про-блеми економiки. - 2010. - № 9. - С. 3 - 10.
4. Гршнова О. А. Людський каптал : формування в систе-мi освгги i професшно''' пiдготовки / О. А. Гршнова. - К. : Знання; КОО, 2001. - 254 с.
5. Достаточно общая теория управления [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.koba.ru/catalog/one/ work/bk4
6. Колпаков В. М. Управление развитием персонала : учеб. пособ. / В. М. Колпаков - К. : МАУП, 2006. - 712 с.
7. Коровський А. В. Еволю^я людського фактора еконо-мти та проблеми його формування : монографiя / А. В. Коровський. - К. : КНЕУ, 2004. - 184 с.
8. Левченко О. М. Економта знань: управлшня розвитком людських ресурав Великобританп : монографiя / О. М. Левченко. - К. : Корпора^я, 2005. - 292 с.
9. Основи стшкого розвитку : навч. поаб. / Л. Г. Мельник, О. I. Каршцева, С. М. Шевченко [та ш.]; за заг. ред. Л. Г. Мельника. - Суми : Уыверситетська книга, 2005. - 654 с.
10. Паршев А. П. Почему Россия не Америка. Книга для тех, кто остается здесь / А. П. Паршев. - М. : Крымский мост-9Д; Форум, 2001. - 416 с.
11. Рубцов В. В. Проблема внеземных цивилизаций : философско-методологические аспекты / В. В. Рубцов, А. Д. Урсул. - 2-е, доп. изд. - Кишинев : Штиинца, 1988. - 336 с.
12. Управлiння розвитком людських pecypciB : моногра-фiя / H. I. Верхоглядова, С. Б. 1лына, Н. А. 1ваннтова, О. В. Лаврн ченко. - Днтропетровськ ; Жовтi Води : Наука i освiта, 2006. -317 с.
13. Управлшня розвитком людських pecypciB в УкраТж : моногpафiя / за ред. В. Г. Никифоренко. - Одеса : ПАЛЬМ1РА, 2009. - 200 с.
14. Усик Н. И. Перспективы развития системы экономической координации в глобальной экономике [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ibl.ru/konf/ 041208/20.html
15. Савченко В. А. Управлшня розвитком персоналу : навч. поаб. / В. А. Савченко. - К. : КНЕУ, 2002. - 351 с.
16. Сардак С. Е. Управлшсько-регуляторн аспекти роз-витку людських ресурав в умовах глобалiзацiТ: моногpафiя / С. Е. Сардак. - Дшпропетровськ : Вид-во ДНУ, 2012. - 460 с.
17. Сденко С. В. Heeкономiчнi чинники свггового еко-номiчного розвитку / С. В. Сденко. - К. : НАН УкраТни 1н-т свп\ економти i мiжнаp. вщносин ; Вид-во «Авpоpа-Пpiнт», 2011. -234 с.
18. Тараненко I. В. Методолопя системного дошджен-ня конкypeнтоcпpоможноcтi / I. В. Тараненко // Акадeмiчний огляд. - 2008. - № 2. - С. 12 - 23.
19. Трансформа^я процесу тpанcнацiоналiзацiТ в умовах зростання невизначеносп глобального eкономiчного серед-овища : моногpафiя / [Ю. В. Макогон та ш.] ; пiд ред. Т. В. Орсхо-воТ. - Донецьк : Норд Пресс, 2011. - 652 с.
20. A/60/318 - Human resources development, 31 August 2005 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. un.org/en/development/desa/oesc/humanresources.shtml
21. International cooperation and coordination [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.un-documents.net/ ha-4e.htm
22. Klein D. B. Knowledge and Coordination : A Liberal Interpretation / D. B. Klein. - New York : Oxford University Press, 2012, 351 p.
REFERENCES
"A/60/318 - Human resources development" http://www. un.org/en/development/desa/oesc/humanresources.shtml
Beztelesna, L. I. Upravlinnia liudskym rozvytkom ta ioho finansove zabezpechennia v Ukraini: otsinka ta perspektyvy [Management of human development and its financial support in Ukraine: assessment and prospects]. Rivne: NUVHP, 2010.
"Dostatochno obshchaia teoriia upravleniia" [Sufficiently general theory of management]. http://www.koba.ru/catalog/ one/work/bk4
Hrishnova, O. A. Liudskyi kapital : formuvannia v systemi osvity i profesiinoi pidhotovky [Human capital: the formation of a system of education and training]. Kyiv: Znannia; KOO, 2001.
Hryshchenko, A. A. "Mizhnarodna koordynatsiia rozvytku natsionalnykh ekonomik iak umova poperedzhennia hlobalnykh finansovo-ekonomichnykh kryz" [International coordination of
national economies as a condition preventing global financial and economic crisis]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 9 (2010): 3-10.
"International cooperation and coordination" http://www. un-documents.net/ha-4e.htm
Korovskyi, A. V. Evoliutsiia liudskoho faktora ekonomiky ta problemy ioho formuvannia [Evolution of the Human Factors economy and problems of its formation]. Kyiv: KNEU, 2004.
Kolpakov,V. M. Upravlenie razvitiem personala [Management of development staff]. Kyiv: MAUP, 2006.
Klein, D. B. Knowledge and Coordination : A Liberal InterpretationNew York: Oxford University Press, 2012.
Luk'ianenko, D. H. et al. Hlobalna ekonomika XXI stolittia: liudskyi vymir [The global economy XXI century: the human dimension]. Kyiv: KNEU, 2008.
Levchenko, O. M. Ekonomika znan: upravlinnia rozvytkom liudskykh resursiv Velykobrytanii [Knowledge economy: development of human resources management UK]. Kyiv: Korporatsiia, 2005.
Makohon, Yu. V. et al. Transformatsiia protsesu transnat-sionalizatsii v umovakh zrostannia nevyznachenosti hlobalnoho ekonomichnoho seredovyshcha [Transforming the process of transnationalization in an increasingly uncertain global economic environment]. Donetsk: Nord Press, 2011.
Melnyk, L. H. et al. Osnovy stiikoho rozvytku [Principles of sustainable development]. Sumy: Universytetska knyha, 2005.
Parshev, A. P. Pochemu Rossiia ne Amerika. Kniga dlia tekh, kto ostaetsia zdes [Why Russia is not America. A book for those who stay here]. Moscow: Krymskiy most-9D; Forum, 2001.
Rubtsov, V. V., and Ursul, A. D. Problema vnezemnykh tsivilizatsiy : filosofsko-metodologicheskie aspekty [The problem of extraterrestrial civilizations: the philosophical and methodological aspects]. Kishinev: Shtiintsa, 1988.
Sardak, S. E. Upravlinsko-rehuliatorni aspekty rozvytku liudskykh resursiv v umovakh hlobalizatsii [Managerial regulatory aspects of human resource development in the context of globalization]. Dnipropetrovsk: DNU, 2012.
Sidenko, S. V. Neekonomichni chynnyky svitovoho ekonomichnoho rozvytku [Non-economic factors of global economic development]. Kyiv: NAN Ukrainy In-t svit. ekonomiky i mizhnar. vidnosyn; Avrora-Print, 2011.
Savchenko, V. A. Upravlinnia rozvytkom personalu [Management of personnel]. Kyiv: KNEU, 2002.
Taranenko, I. V. "Metodolohiia systemnoho doslidzhennia konkurentospromozhnosti" [The methodology of systems research competitiveness]. Akademichnyi ohliad, no. 2 (2008): 12-23.
Usik, N. I. "Perspektivy razvitiia sistemy ekonomicheskoy koordinatsii v globalnoy ekonomike" [Prospects for the development of economic coordination in the global economy]. http:// www.ibl.ru/konf/041208/20.html
Upravlinnia rozvytkom liudskykh resursiv v Ukraini [Management of human resources in Ukraine]. Odesa: PALMIRA, 2009.
Verkhohliadova, N. I. et al. Upravlinnia rozvytkom liudskykh resursiv [Management of human resources]. Dnipropetrovsk; Zhovti Vody: Nauka i osvita, 2006.
