CC BY
15
УДК 005.336.4
1НСТИТУЦ1йНО-ГОСПОДАРСЬКА ПЛАТФОРМА ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ
1НТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАП1ТАЛУ
© 2014 колом1ець г. м., П0М1Н0ВА I. I.
УДК 005.336.4
Коломкць Г. М., Помшова I. I. lнституцiйно-господарська платформа формування та розвитку штелектуального капiталу
Метою cmammi е дотдження тститу^йних мехатзм'ю формування та розвитку ¡нтелектуального капталу. У cmammi розкрито змст ка-тегорш «платформа», «технолог/чна платформа»; доведено можливкть застосування даноi деф'ш'щи в економ/чнш наущ; запропоновано ви-користання в економ/чнш теори ново!' синтетично: категори - «'шституцшно-господарська платформа». Доведено, що в пост'шдустр'шльну епоху система освти (особливо вищий ii р'вень) виступае найважлившим формально-неформальним 'шститутом, який через власний розвиток i мехашзм взаемоди навчання з наукою, б'внес-практикою, державою та громадянським сустльством мае стати 'шституцшно-господарською платформою розвитку iнтелектуального капталу. На основi використання еволюцим/жсекторних взаемод'ш в економнних системах розгляну-то еволюцю взаемов'дносин складових i'нституцшно-господарськоi платформи розвитку iнтелектуального капталу. Визначено особливу роль освти в процеа вдтворення iнтелектуального капталу вах р/вмв функцонування: iндив'дуального, мiкроекономiчного, макроеконом'много i глобального. Доведено, що поеднання актор'в формування та розвитку iнтелектуального капталу мае в'дбуватися через взаемозапуск, по-штовх до якого надае система вищоi освти.
Ключов'! слова: штелектуальний каптал, освта, технолог'нна платформа, 'шституцшно-господарська платформа. Рис.: 4. Ббл.: 8.
^OMiei^b Ганна Миколавна - доктор економiчних наук, професор, професор кафедри економiчноi теори та економiчних метод'в управлшня, Хармвський нацональний ушверситет iм. В. Н. Каразша (пл. Свободи, 4, Хармв, 61022, Украна) E-mail: [email protected]
Помнова 1рина 1вашвна - старший викладач кафедри економiчноi теори та права, Хармвський державний ушверситет харчування та торгiвлi (вул. Клочмвська, 333, Хармв, 61051, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 005.336.4
Коломиец А. Н., Поминова И. И. Институционально-хозяйственная платформа формирования и развития интеллектуального капитала
Целью статьи является исследование институциональных механизмов формирования и развития интеллектуального капитала. В статье раскрыто содержание категорий «платформа», «технологическая платформа»; доказана возможность применения данной дефиниции в экономической науке; предложено использование в экономической теории новой синтетической категории - «институционально-хозяйственная платформа». Доказано, что в постиндустриальную эпоху система образования (особенно высший ее уровень) выступает важнейшим формально-неформальным институтом, который путем саморазвития и механизма взаимодействия обучения с наукой, бизнес-практикой, государством и гражданским обществом должен стать институционально-хозяйственной платформой развития интеллектуального капитала. На основе использования эволюции межсекторных взаимодействий в экономических системах рассмотрена эволюция взаимоотношений составляющих институционально-хозяйственной платформы развития интеллектуального капитала. Определена особая роль образования в процессе воспроизводства интеллектуального капитала всех уровней функционирования: индивидуального, микроэкономического, макроэкономического и глобального. Доказано, что объединение факторов формирования и развития интеллектуального капитала должно происходить через взаимозапуск, толчок к которому дает система высшего образования.
Ключевые слова: интеллектуальный капитал, образование, технологическая платформа, институционально-хозяйственная платформа. Рис.: 4. Библ.: 8.
Коломиец Анна Николаевна - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры экономической теории и экономических методов управления, Харьковский национальный университет им. В. Н. Карази-на (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: [email protected]
Поминова Ирина Ивановна - старший преподаватель кафедры экономической теории и права, Харьковский государственный университет питания и торговли (ул. Клочковская, 333, Харьков, 61051, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 005.336.4
Kolomiyets Ganna M., Pominova Iryna I. Institutional and Economic Platform Formation and Development of Intellectual Capital
The aim of the article is to study the institutional mechanisms of formation and development of intellectual capital. The article reveals the content of the categories of "platform", "technology platform"; proved the feasibility of application of this definition in economics; proposed the use of economic theory in the new synthetic categories - "institutional and economic platform." Proved that in the post-industrial era education system (especially the higher level) is the most important formal and informal institutions that, through self-development and learning mechanism of interaction with science, business practice, government and civil society should become an institutionally-business platform for development of intellectual capital. On the basis of the use of evolution of the cross-sector collaboration in economic systems the evolution of relations that constitute the institutional and economic development platform of intellectual capital was considered. The special role of education in the process of reproduction of the intellectual capital of all operational levels was defined: individual, microeconomic, macroeconomic and global. It was proven that the union formation factors and development of intellectual capital must be through mutual launch, impetus which the higher education system gives.
Key words: intellectual capital, education, technology platform, institutional and economic platform. Pic.: 4. Bibl.: 8.
Kolomiyets Ganna M.-Doctor of Science (Economics), Professor, Professor of the Department of Economic Theory and economic management methods, V. N. Ka-razin Kharkiv National University (pl. Svobody, 4, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: [email protected]
Pominova Iryna I.- Senior Lecturer of the Department of Economic Theory and Law, Kharkiv State University of Food Technology and Trade (vul. Klochkivska, 333, Kharkiv, 61051, Ukraine) E-mail: [email protected]
Усучасних умовах вирiшальним фактором розвитку виступае iнтелектуальний капiтал. На феноменоло-пчному рiвнi його розгляд подано досить широко, але нагальною потребою е досл^ження iнституцiйних ме-ханiзмiв його розширеного вiдтворення в процесi взаемодп ключових суб,ектiв.
Методологiчнi основи досидження iнтелектуального капiталу закладенi теоретичними концепщями Г. Беккера, Л. Едвiнсона, М. Кастельса, Т. Сакаш, Т. Стюарта, О. Тоф-флера, Т. Шульца та iн. Серед росiйських i вiтчизняних до-слiдникiв питаннями формування та розвитку штелектуаль-ного катталу займалися О. Бутнiк-Qверський, С. Вовканич, В. Геець, О. Гршнова, В. Дейнеко, М. Демчишин, С. Злупко, I. 1ванюк, В. 1ноземцев, В. Козлова, Б. Леонтьев, С. Покров-ський, В. Скворцова, Л. Федулова, А. Чухно та шшь
Мета статт полягае в розкриттi шституцшних меха-нiзмiв формування та розвитку штелектуального капiталу.
Задля досягнення ще! мети необхiдно розв'язати такi завдання:
+ визначити сутнiсть «iнституцiйно-господарськоí платформи» як механiзму взаемодп економiчних акторш;
+ обгрунтувати, що освiта е шституцшно-госпо-дарською платформою розвитку штелектуального катталу, визначивши И властивость «Нова економiка» потребуе необхiдностi перемщен-ня акцентш з процесiв використання наявного трудового ресурсу на процеси формування яисно нового штелектуального ресурсу, який у процеа використання перетвориться на штелектуальний каттал.
Ключове значення в цьому процеа мае створення системи правил взаемодп рiзнорiвневих суб,ектiв рiзних видш дiяльностi, вибудовування механiзму реамзаци цих правил, як е платформою розширеного в^творення ште-лектуального капiталу. Поняття «платформа» в останнш час е досить широко вживаним. У сферi шформацшних тех-нологiй пiд платформою розумшть функцiональний блок або апаратнi засоби, пристро! та комплекси, забезпечення, що дозволяють користувачам виконувати певнi завдання.
Сучасна економiка вiдзначаеться появою нових рiз-норшневих механiзмiв, складовi яких в^прають рiзну роль в розвитку системи, що обумовлюе необхiднiсть формування понятшного апарату для поглиблення економiчного аналiзу. Серед iснуючих на сьогодш спроб застосування поняття «платформи» в економiчному значеннi можна на-звати використання «технолопчно1 платформи», тд якою розумiеться сукупнiсть унiкальних знань, ноу-хау багатьох агентш, що дае синергетичнш ефект для прориву в розвитку галузь Це об'еднання необх^не тодi, коли жоден з агентш не в змозi здiйснити цей прорив на основi власних розробок та компетенцш. Росiйська економiчна наука визначае тех-нологiчну платформу як спойб комунжаци, об'еднання сил рiзнорiдних соцiальних структур (бiзнесу, держави, науки) при постановщ завдань, стандартов, визначенш прiоритетiв НДДКР, розробцi стратепчно1 програми досл^жень тощо [1, с. 148]. Мета таких штучно сформованих в росшськш економщ технологiчних платформ - це створення пер-спективних комерцшних технологiй [2, с. 42].
Сукупшсть взаемопов'язаних елементш - базових господарських шститутш i вiдповiдних iнституцiй, яю фор-мують основу механiзму взаемодп рiзнорiвневих складових, забезпечуючи виконання певних завдань i досягнення по-ставлених ц1лей, представляе новий феномен, який найбкьш
повно розкриваеться через категорiею - «iнституцiйно-господарська платформа». К специфiчна вiдмiннiсть - цi-люшсть, нерозривна еднiсть елемент1в та взаемоузгодження дiй - представляе собою основну рису економiчноl категорЦ «iнституцiйно-господарська платформа». Системшсть та цiлiснiсть елемент1в шституцшно-господарсько1 платформи е сутнiстю категорп, а И змiст розкривае мехашзм вза-емодй iнститутiв та шституцш, що стае фундаментом вибудовування нових взаемозв'язюв i вiдносин для досягнення штегрованих цiлей, якi поза межами цього утворення до-сягнуп бути не можуть. На нашу думку, саме система освiти (особливо вищий И р1вень), що в епоху постiндустрiалiзму виступае базовим формально-неформальним iнститутом, через власний розвиток i механiзм взаемодй навчання з наукою, бiзнес-практикою, державою та громадянським су-сп1льством мае стати iнституцiйно-господарською платформою розвитку ключового елемента сучасно1 господарсько1 системи - iнтелектуального катталу, який мае забезпечити тдвищення шновацшносп економiки, посилення П конку-рентоспроможносп та нацiональноl безпеки.
В умовах асинхронних змш сучасного господарського середовища ускладнюеться отримання тривалого ефекту в^ надбаних в процесi навчання знань. Це вимагае не лише рiзносторонньоl фахово1 пiдготовки у ви-щих навчальних закладах, а й навчання методикам отри-мання нових знань протягом всього життя. Задля виршен-ня проблеми професшно1 нев^пов^носп i подовження життевого циклу зайнятосп компанй мають створювати умови для професiйного розвитку сво1х робггникш через сумiснi з вишами навчально-виробничi iнiцiативи, напри-клад, участь в адаптацп навчальних планiв запитам народного господарства, надання можливосп проходження ви-робничо1 практики на пiдприемствi тощо. Скорочення часу вiдгуку освггньо! системи до потреб ринку пращ потребуе тюного спiвробiтництва мiж роботодавцями й органами державно1 влади. Через сощальний дiалог громадськi ор-гашзаци також сприяють високоякiсним робочим мюцям i стiйким трудовим вiдносинам. Створення потенцшного позитивного ефекту в ланцюгу формування та розвитку iнтелектуального капiталу вимагае спкьних зусиль всiх ви-значених акторiв [3, с. 5].
Еволюцiю взаемов^носин складових iнституцiйно-господарсько1 платформи розвитку вггчизняного iнтелек-туального капiталу розглянемо на основi використання ево-люцп мiжсекторних взаемодiй в економiчних системах [4].
Етапу командно: економжи в^пов^ае спiвiснування освiти, науки та виробничо1 дiяльностi в монополiзовано-му державному просторi (рис. 1).
Рис. 1. Взаeмодiя освiти, науки та пiдприeмств у командно-адмiнiстративнiй економiцi
Жорсти вертикальш зв'язки акторiв, що домшують в iерархiчних системах адмiнiстративного управлшня, не вiдповiдають ринковим вiдносинам i не в змозi адекватно реагувати на динамiчнi змiни в господарському се-редовищi. Ефективне функцюнування ринково1 економiки можливе за умови переважання горизонтальних зв'язкiв мiж суб'ектами.
Для шдустр1ально1 економiки характернi подвшш спiралi зворотного обмiну: освiта / наука - бiзнес, освiта / наука - держава, бiзнес - держава (рис. 2).
Рис. 2. Взаeмодiя освiти/науки, держави та бiзнесу в iндустрiальнiй економiцi
Така система взаемодн дозволяе поступово транс-формувати шновацшш iнститути вiдповiдно до вимог гос-подарсько1 дiяльностi та сприяе, врешт1-решт, формуван-ню людського катталу.
Для пострадянського перiоду розвитку укр^нсько! економiки були характернi неповноцiннi подвшш стра-лi взаемин акторiв формування iнтелектуального катта-лу - держава - бiзнес i держава - осв1та / наука - з явним домшуванням держави над наукою та бiзнесом за в1дсут-ност1 зворотних зв'язкiв (рис. 3). Ця ситуащя блокуе розви-ток штелектуального капiталу.
Рис. 3. Взаeмодiя освгги/науки, бiзнесу та держави в сучаснш украшськш економiцi
сини м1ж уйма пров1дними iнституцiйними секторами - наукою / вищою осв1тою, державою, громадянським суспкьством i бiзнесом, тому що самостшна д1яльн1сть кожного з секторш уже не дае ефективного для сусп1льства результату (рис. 4).
Сфери функцюнального зчеплення секторов (накла-дання к1л на рис. 4) стають новим мехашзмом досягнення консенсусу та ушверсальною iнституцiональною матрицею для поширеного вiдтворення iнтелектуального катталу. Аналопчна iдея закладена в концепцп синергетики Г. Хакена: у складнш нелiнiйнiй системi життеспроможни-ми стають ткьки такi типи структур, яи забезпечують ко-еволюцiю та досягнення консенсусу м1ж и р1зноман1тними елементами [6].
Неперервне народження, селекщя та впровадження знань можливе ткьки за умови колаборацн вищо! осв1ти/науки з 1ншими 1нституц1йними секторами в1дтворення 1нтелектуального кап1талу. Взаемод1я учасни-к1в сп1рал1, по-перше, р1зко знижуе р1вень невизначеност1 та витрати економ1чних агент1в, забезпечуючи зовн1шню економ1ю; по-друге, створюеться можлив1сть комплементарно поеднувати активи та компетенцй в найр1зноман1т-нших комб1нац1ях, що дозволяе безперервно створювати штелектуальний продукт, вт1люючи його в новггнк благах 1 послугах; по-трете, процес коеволюцп вс1х сектор1в ство-рюе колективну модель нарощування штелектуального катталу. Центральний сегмент накладання ил сп1рал1 1лю-струе цей ефект - досягнення синерги поширеного в1дтво-рення, коли вс1 учасники взаемоди безперервно нарощують 1нтелектуальний кап1тал. Ефектившсть колаборацй учас-ник1в формування штелектуального катталу неможлива в д1ловому середовищ1, де переважають монопол1зован1 структури, вузьке поле горизонтальних зв'язив та вкрай роз'еднаний сощум. 1нституц1йно-господарська платформа розвитку штелектуального катталу - це шструмент поед-нання осв1ти (насамперед, вищого 'й р1вня) 1 стейкхолдер1в з метою в1дтворення 1нтелектуального кап1талу як основного чинника розвитку сучасно1 знаннево1 економ1ки. Вона мае забезпечити зв'язки м1ж основними акторами 1нновац1йно1 системи щодо взаемопов'язання фундаментальних 1 при-кладних досл1джень, трансферу технолог1й тощо.
Значна ккьисть проблем формування та розвитку вггчизняного 1нтелектуального кап1талу пов'язана з1 слаб-к1стю природних зв'язив необх1дних 1нститут1в й актор1в його функцюнування. Компанп, вищ1 навчальн1 заклади, Нацюнальна академ1я наук 1снують незалежно, мають влас-
В1дтворення 1нтелектуального катталу пов'язане з удосконаленням як само1 системи осв1ти, так 1 використан-ням наукових знань на практиць При цьому процес забезпечення адекватно1 профес1йно1 осв1ти потребам б1знесу е безперервним, а за умов все бкьшого нарощування 1нтенсивност1 експансй радикальних технолог1чних бум1в, в1н потребуе посилено1 уваги. Це обумов-люе необх1дн1сть б1льшо1 1нтеграцй саме осв1ти/науки 1 б1знесу [5,с. 39].
У постшдустр1альнш економ1ц1 для формування та розширенного в1дтворен-ня 1нтелектуального катталу критичного значення набувають партнерськ1 в1дно-
умова поширеного
в1дтворення ¡нтелектуального катталу
Рис. 4. Взаeмодiя секторiв формування iнтелектуального капiталу постiндустрiальнiй економiцi
ш цш та мiсi¿, що слабко пересжаються м1ж собою. Поед-нання акторiв формування та розвитку штелектуального капiталу мае вiдбуватися через взаемозапуск, поштовх до якого надае система вищо! освiти як базовий формальний iнститут, що бере безпосередню активну участь на кожному етат його в^творення: формування знань - розповсю-дження знань - використання знань.
У процеа дослiдження штелектуального катталу до-цiльно видкяти чотири рiвнi його функцiонування - шдиш-дуальний, мiкроекономiчний, макроекономiчний, глобаль-ний - кожний з яких характеризуеться певними особливос-тями в^творення [7]. Система освiти е головною складовою вiдтворення iнтелектуального катталу вск його рiвнiв.
У процеа формування iндивiдуального штелекту-ального катталу освиа виступае джерелом i результатом розкриття штелектуального i духовного потенщалу осо-бистостi. На персонiфiкованому рiвнi вiдтворення ште-лектуального капiталу визначаеться здаттстю людини ге-нерувати та використовувати знання, тобто проявляеться подвшна його природа: з одного боку - це здаттсть людини до тзнання, тобто процес в^ображення й в^творен-ня дiйсностi в мисленш, результатом якого е нове знання; з шшого боку - використання нових знань i виявлених за-кономiрностей в економiчнiй та шшш дiяльностi з метою отримання штелектуального продукту [8, с. 42].
Уформуванш шдив^уального iнтелектуального кат-талу домiнантною е роль вйе! системи освiти. Почат-ковий рiвень освiти забезпечуе всебiчний розвиток дитини як особистосп, И схильностей, здiбностей, фiзичне вдосконалення, трудову пiдготовку, професiйне самовиз-начення, тощо. Середнiй рiвень освiти забезпечуе здобуття професи громадянами в^пов^но до !х покликань, штере-сш, здiбностей. Вищий рiвень освiти забезпечуе фундамен-тальну наукову, професiйну та практичну тдготовку, здобуття громадянами в^пов^них освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнiв, перепiдготовку та тдвищення квалiфiкацil.
Рiвень освiти i професшно! пiдготовки робiтникiв е основою штелектуального катталу тдприемства, вiдтво-рення якого забезпечуе довгострокову конкурентоспро-можшсть оргашзаци.
На рiвнi пiдприемства в^буваеться функцiональний кругообiг всiх складових штелектуального катталу: люд-ського катталу, головною метою якого е створення та використання шновацш, знаходження унжальних рiшень для вирiшення певних проблем, тощо; структурного капталу, що в^биваеться в яисному оновленнi iнформацiйних техно-логiй, удосконаленнi способш оргашзаци роботи, зростант продуктивностi працi; споживчого капталу, що проявляеться в клiентоорiентованiй мiсil пiдприемства, розширеннi шформацшно! забезпеченост пiдприемства для ефективно! взаемодп iз зовнiшнiм середовищем, укрiпленнi його торго-во! марки, iмiджу та репутаци. Таким чином, вiдбуваеться зрушення траекторЦ вiдтворення iнтелектуального катта-лу в бш штеграци освггньо-науково! сфери та виробництва, спрямованост на створення штелектуальних продуктш, упровадження нововведень, орiентацiя на стимулювання творчо! складово! працi [8, с. 42]. У постiндустрiальну епоху формування штелектуального катталу тдприемства в^-буваеться, бкьшою мiрою, у системi вищо! освiти, яка мае виконувати не ткьки функцiю передачi наукових знань, а й вчити шформацшним технологiям отримання нового знання, його актуалiзацil та впровадження.
Стшке економiчне зростання, розвинений внутрш-нш ринок i стабiльнiсть господарсько'1 системи краши може гарантувати тiльки високий рiвень нацiонального ш-телектуального катталу, високоосвiчене суспiльство. Роль освiти в процеа вiдтворення нацiонального штелектуаль-ного катталу визначимо через декомпозування складових його кругообиу.
Система освiти забезпечуе яисть нацiонального людського капiталу, формуючи ршень вмiнь, навичок, ком-петенцш та штелектуально! активностi, якими володiе суспiльство на конкретному вiдрiзку часу. Нематерiальне нагромадження в освiтi та наущ впливае на процес в^тво-рення нацiонального iнтелектуального капiталу через при-плив наукових, технiчних й шших видш знань та квалiфiка-цiю робiтникiв. Цей вплив проявляеться не в локалiзованiй формi, а широко розповсюджуеться та володiе спромож-нiстю до багаторазово'1 мультиплшаци.
В^творення органiзацiйного нацiонального капiталу характеризуеться спроможшстю людського капiталу наци стимулювати продукування та дифузш матерiально-уречервлених знань за допомогою сфери освiти/науки, детермшовано! системою державно-iнституцiйного за-безпечення (владою, бiзнесом, громадянським суспкь-ством), а також спроможшстю перетворювати новоство-реш матерiально-уречервленi знання в штелектуальну власнiсть. Таким чином, освiта, особливо вищий и рiвень, форматуе кругообн нацiонального iнтелектуального кат-талу та задае в1дпов^ш параметри його розвитку, збагачеш новими знаннями, навичками, компетенщями.
Oсвiта сьогоднi розглядаеться як одна з основних цшностей, без яко'1 неможливий подальший розвиток штелектуального катталу на глобальному рш-нь В умовах сучасно! глобалiзацil та шформатизаци еконо-мiки високий рiвень освiтньо-iнтелектуального потенцiалу гарантуе включення кра!ни в свiтогосподарськi зв'язки як конкурентоспроможного гравця. Найбкьша роль в цьому процеа належить передовiй унiверситетськiй освт, яка забезпечуе пiдготовку висококвалiфiкованих мобкьних фахiвцiв i, таким чином, формуе тдГрунтя для цившзацш-но! вбудовуваност нацiонального iнтелектуального катта-лу в глобальне штелектуальне господарське середовище.
В^творення iнтелектуального капiталу на кожному рiвнi функцiонування вiдбуваеться на основi реалiзацil системою освiти вiдповiдних функцiй, що дозволяе визна-ти 11 особливу роль в цьому процеа.
В^творення конкурентоспроможного штелектуаль-ного капiталу неможливе без системи в^пов^них правил, яка може бути сформована на основi вже кнуючого, об'ективно вбудованого в сустльство базового iнституту -вищо! освiти, що в процеа реформування мае всi пiдстави перетворитися на шституцшно-господарську платформу.
Вища освга як головний актор шституцшно-госпо-дарсько! платформи розвитку iнтелектуального капiталу, поширюе сво! функци такими:
+ визначення стратеги формування та розвитку ш-
телектуального капiталу; + мобшзацш актор1в шституцшно-господарсько! платформи на реалiзацiю погоджених прiоритетiв; + розповсюдження шформаци i, таким чином, трансфер знань широкому колу учасникш платформи; + розвиток власне системи вищо! освiти через по-стiйний зв'язок, насамперед, з бiзнесом i громадянським сустльством;
+ виршення кадрових проблем для науки и 6i3Hecy; + розвиток мiжнародного спiвробiтництва та вхо-дження в глобальний штелектуальний простiр.
Виконання освггою ролi шституцшно-господарсько! платформи формування та розвитку штелектуального катталу потребуе реформування освггньо! сфери, що е предметом подальших до^джень.
ВИСНОВКИ
Формування штелектуального ресурсу та перетво-рення його на штелектуальний каттал неможливе без створення в^пов^но! системи правил взаемоди вищо'1 освiти (уже юнуючого базового iнститyтy) i стейкхолде-рiв. Вибудовування механiзмy реалiзацil цих правил мае переформувати систему освiти на постiйно фyнкцiонyючy iнститyцiйно-господарськy платформу розширеного в^-творення iнтелектyального катталу. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Личутин А. Технологические и образовательные платформы как самоописания социально-экономических систем / А. Личутин // Вестник Адыгейского государственного университета. - 2012. - Серия 1. - В. 4 (108) - С. 146 - 152.
2. Дежина И. Технологические платформы и инновационные кластеры: вместе или порознь? / И. Дежина - М. : Институт Гайдара, 2013. - 124 с.
3. Matching Skills and Labour Market Needs / World Economic Forum Global Agenda Council on Employmen. - Davos-Klosters, Switzerland 22-25 Jan. 2014. - 28 р.
4. Смородинская Н. В. Тройная спираль как новая матрица экономических систем / Н. В. Смородинская // Инновации. - 2011. - Т. 150, № 4. - С. 66 - 78.
5. Помшова I. I. Со^альна вщповщальысть освгги в умовах iнтелектуалiзацN економки / I. I. Помшова // SWorld. -2013. - Том 40, В. 4. - С. 38 - 41.
6. Хакен Г. Синергетика DJVU / Г. Хакен ; [пер. с англ. В. И. Емельянова]. - М. : Мир, 1980. - 404 с.
7. Капилина К. И. Влияние интеллектуального капитала на повышение инновационности современной российской экономики / К. И. Капилина - М. : «Дашков и К», 2012 - 184 с.
8. Левша I. 1нституцюнальы умови вщтворення штелектуального капралу / I. Левша // Схщ. - 2011. - № 7 (114). - С. 41 - 44.
REFERENCES
Dezhina, I. Tekhnologicheskie platformy i innovatsionnye klas-tery: vmeste iliporozn? [Technology platforms and innovation clusters: together or separately?]. Moscow: Institut Gaydara, 2013.
Khaken, G. Sinergetika DJVU [Synergetics DJVU]. Moscow: Mir, 1980.
Kapilina, K. I. Vliianie intellektualnogo kapitala na povyshenie innovatsionnosti sovremennoy rossiyskoy ekonomiki [Influence of intellectual capital to increase innovativeness of the Russian economy]. Moscow: Dashkov i K, 2012.
Lichutin, A. "Tekhnologicheskie i obrazovatelnye platformy kak samoopisaniia sotsialno-ekonomicheskikh sistem" [Technological and educational platform of self as social and economic systems]. Vestnik Adygeyskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriia 1, no. 4 (108) (2012): 146-152.
Levina, I. "Instytutsionalni umovy vidtvorennia intelektual-noho kapitalu" [Institutional conditions for reproduction of intellectual capital]. Skhid, no. 7 (114) (2011): 41-44.
"Matching Skills and Labour Market Needs". World Economic Forum Global Agenda Council on Employmen, 2014.
Pominova, I. I. "Sotsialna vidpovidalnist osvity v umovakh intelektualizatsii ekonomiky" [Corporate social responsibility education in the intellectualization of the economy]. SWorld, vol. 40, no. 4 (2013): 38-41.
Smorodinskaia, N. V. "Troynaia spiral kak novaia matritsa ekonomicheskikh sistem" [Triple Helix as a new matrix of economic systems]. Innovatsii, vol. 150, no. 4 (2011): 66-78.
EE
CL
о
Ш
I—
<C =n
ZT
o
<
о
Ш
