CC BY
35
УДК 378:339.92
1НСТИТУЦ1ЙНА ТРАНСФОРМАЦ1Я ВИЩО1 ОСВ1ТИ ЯК ТРАШОР1Я ЕФЕКТИВНО11НТЕГРАЦ11
В СУЧАСНУ СВ1ТОВУ ЕКОНОМ1КУ
© 2015
ПОМШВА I. I.
УДК 378:339.92
Помшова I. I. Iнституцiйна трансформащя вищо''' освгги як траект^я ефективно''' iнтеграцii' в сучасну CBiTOBy економту
Метою cmammi е досл'дження настдшв нтеграцшних процеав в осв'тньо-науков'ш сферi на розвиток нацональноi складовоi глобального ште-лектуального капталу. Розкрито вплив процесу формування глобального господарського середовища на розвиток нацонального штелектуаль-ного капталу. Доведено, що посилення процеав глобал'ваци в штелектуальнш сферi перетворюе нацiональнi системи освти на суб'екти глобального освтнього простору та основний шститут формування iнтелектуального капталу глобального р'вня. Доведено, що в господарських системах, де нтелектуальний каптал формуеться, але вдсутт умови його ефективного використання, виникае низка проблем, пов'язаних з його утриманням, породжуються iнституцiйнiрозриви в розвитку нацональноi складово!'глобального iнтелектуального капталу. Структурно-функцюнальне ускладнення сучасноi науково-освтньоi сфери через поширення рзномантних форм м'жнародностi та пошук ефективних форм ттеграци нацональноi складовоi в глобальний нтелектуальний каптал потребують постшного монторингу i контролю цих процеав, для чого розроблено методику визначення мiри 'ттеграци нацональноi складово'( iнтелектуального капталу в глобальне господарське середовище на основ'! iнституцiйних перетворень системи вищоi освти.
Кпючов'1 слова: штелектуальний каптал, нацональна складова глобального нтелектуального капталу, iнтернацiоналiзацiя вищо:'освти, гло-балiзацiя вищоi освти, iнституцiйнi розриви. Рис.: 4. Табл.: 1. Формул: 3. Ббл.: 9.
Помшова 1рина iBaHiBHa - старший викладач кафедри економiчно'iтеори та права, Хармвський державний унверситет харчування та торг'юл'1 (вул. Клочювська, 333, Харщ 61051, Украна) E-mail: pominova.i@mail.ru
УДК 378:339.92
Поминова И. И. Институциональная трансформация высшего образования как траектория эффективной интеграции в современную мировую экономику
Целью статьи является исследование влияния интеграционных процессов в образовательно-научной сфере на развитие национальной составляющей глобального интеллектуального капитала. Раскрываются последствия процесса формирования глобальной хозяйственной среды на развитие национального интеллектуального капитала. Обосновано, что усиление процессов глобализации в интеллектуальной сфере превращает национальные системы образования в субъекты глобального образовательного пространства и основной институт формирования интеллектуального капитала глобального уровня. Доказано, что в хозяйственных системах, в которых интеллектуальный капитал формируется, но отсутствуют условия его эффективного использования, возникает ряд проблем, связанных с его удержанием, появляются институциональные разрывы в развитии национальной составляющей глобального интеллектуального капитала. Структурно-функциональные усложнения современной образовательно-научной сферы путем расширения разнообразных форм международности и поиск эффективных форм интеграции национальной составляющей в глобальный интеллектуальный капитал требуют постоянного мониторинга и контроля этих процессов, для чего разработана методика определения меры интеграции национального интеллектуального капитала в глобальную среду на основе институциональных преобразований системы высшего образования. Ключевые слова: интеллектуальный капитал, национальная составляющая глобального интеллектуального капитала, интернационализация высшего образования, глобализация высшего образования, институциональные разрывы. Рис.: 4. Табл.: 1. Формул: 3. Библ.: 9.
Поминова Ирина Ивановна - старший преподаватель кафедры экономической теории и права, Харьковский государственный университет питания и торговли (ул. Клочковская, 333, Харьков, 61051, Украина) E-mail: pominova.i@mail.ru
UDC 378:339.92
Pominova 1.1. Institutional Transformation of Higher Education as a Path of an Effective Integration into the Contemporary World Economy
The article is aimed to study the impact of integration processes in the educational and scientific sphere on development of the national component of the global intellectual capital. Effects of formation of the global economic environment on the development of the national intellectual capital are disclosed. It has been substantiated, that strengthening of the globalization processes in the intellectual sphere turns national educational systems into subjects of global educational space and the main institution of intellectual capital at the global level. It has been proven that in the economic systems in which intellectual capital is formed, but there are no conditions for its efficient use, a number of problems emerges, which are related to its retention; in development of the national component of global intellectual capital appear institutional gaps. Structural and functional complexity of current educational and scientific sphere with extending various forms of internationalization and the search for effective forms of integration of the national component into the global intellectual capital require continuous monitoring and control of these processes, and for this purpose the method of determining the extent of integration of the national intellectual capital into the global environment on the basis of institutional changes in the system of higher education has been elaborated.
Key words: intellectual capital, national component of the global intellectual capital, internationalization of higher education, globalization of higher education, institutional gaps. Pic.: 4. Tabl.: 1. Formulae: 3. Bibl.: 9.
Pominova Iryna I. - Senior Lecturer, Department of Economic Theory and Law, Kharkiv State University of Food Technology and Trade (vul. Klochkivska, 333, Kharkiv, 61051, Ukraine) E-mail: pominova.i@mail.ru
Сучасний етап розвитку св^ово! економжи пов'я-заний з процесами M.o6aAi3a^i в штелектуальнш сфер^ шд впливом чого формуеться штелектуальний каштал глобального рiвня [1, с. 35]. Певний час система освии феноменально залишалася невтягнутою
в цей процес, обмежуючись процесами штернацю-налiзащí. I ткьки в останш десятилптя вибудувалася система напрямiв формування глобального науково-освптого простору. Одним з проявiв даного процесу е активш шституцшш перетворення, яю змшюють вц-
окремлении розвиток нацюнальних осв1тн1х систем на !х кооперац1ю та 1нтеграц1ю [2, с. 41].
Це значно актуал1зувало пошук шлях1в ефектив-но! штеграци нац1онального 1нтелектуального кап1талу в глобальне господарське середовище.
Основн1 аспекти глобал1зацГ1 1нтелектуально'1 сфе-ри знаИшли в1дбиття в роботах заруб1жних та вичизняних науковцш: Ф. Альтбаха, Дж. Сороса, О. Пчкура, А. Фш-пенка, Ф. Фукуями (глобал1зац1я науково-техн1чно'1 сфе-ри); М. Пашути, Л. Федулово'1 (концепц1я нац1ональних 1нновац1Иних систем); А. Гриценка, П. Драхоса, О. Жов-танецько!, Р. МеИна, В. Потехшо!, В. Соболева, (штелек-туальна власшсть в умовах глобал1зацГ1); С. Моторно'1, А. Панар1на, П. Скотта, В. Солдатюна, М. Щелкунова (концепц1я глобально! осв1ти); В. Астахово!, С. Вшсент-Ланкр1на, С. Марг1нсона (питання академ1чно'1 моб!ль-ност1); Л. Армстронга, В. Барбера, А. Гобса, В. Кларка, Д. Салм1, Ф. Х1рша (теоретико-методолопчш основи конкурентно! боротьби ун1верситет1в) та ш.
Пост1Ина м1нлив1сть сучасного розвитку потребуе постшного досл1дження зм1сту штеграцшних процейв в 1нтелектуальн1И сфер1 на основ1 1нституц1Иних пере-творень в осв1тньо-науковш сфер1.
Мета статт1 полягае у визначенш насл1дк1в штеграцшних процейв в осв1тньо-науков1И сфер1 на розвиток нацюнально! складово! глобального штелектуаль-ного кап1талу.
Задля досягнення ще! мети необх1дно розв'язати таю завдання:
+ розкрити насл1дки процесу формування глобального господарського середовища на розви-ток нац1онального штелектуального кап1талу; + досл1дити форми штеграци нацюнальних осв1т-
н!х систем у глобальне середовище; + розробити методику визначення м1ри 1нтеграцГ1 нац1онально! складово! штелектуального каш-талу в глобальне господарське середовище на основ1 1нституц1Иних перетворень системи ви-що! осв1ти.
1нтелектуальна сфера сьогодн1 знаходиться п1д домЬ-нуючим впливом глобал1зац1!. Формування глобального господарського середовища функц1онування ш-телектуального кап1талу в1дбуваеться на основ1 техноло-г1чних (розвиток мережних форм економ1чно! д1яльност1 та 1нформатизац1я, у результат! чого формуеться св1то-виИ шформацшниИ простр); сощально-економ!чних
(глобал1зац1я ринку пращ, формування глобального ринку науково-осв1тни послуг) та шституцшних (формування шфраструктури функцюнування !нтелектуального капталу глобального р!вня; розвиток нових мехаизм1в м1жнародних партнерських в1дносин, у т. ч. процесш, пов'язаних з охороною !нтелектуально! власност!) чин-ниюв [2, с. 42 - 43]. Р1зночасисть та р^зношвидюспсть цих процеав спричинили просторову нер!вном1ристь розвитку сучасного штелектуального кашталу, у результат! чого можна визначити: по-перше, господарсью системи, в яких формуеться штелектуальниИ каптал, ! так1, в яких вцсутш для цього умови; по-друге, господарсью системи, в яких штелектуальниИ каптал формуеться та використовуеться, ! господарсью системи, в яких ш-телектуальниИ каптал формуеться, але умови для Иого повноцшного використання в1дсутп (рис. 1).
Сучасна система вищо! осв1ти як складова формування глобального штелектуального кашталу об'ективно втягнена в процеси штернацюнгш-заци та глобалшаци. Якщо масове розповсюдження вищо! осв1ти розглядаеться сьогодн! як гарант1я конкуренто-спроможност! держави в глобальнш економ1ц1, то зб!ль-шення участ вищо! школи в штеграцшних процесах - як основна в1дпов1дь на запити глобалшаци. М1жнародне сшвроб1тництво перетворилося на обов'язкову частину стратег!! ушверситейв, стало основою формування кон-курентоспроможного в глобальному господарському середовищ! !нтелектуального кап1талу. 75% виш1в, пред-ставники яких брали участь у дослцженш М1жнародно! асощаци ун1верситет1в (1336 виш1в !з 131 кра!ни), мають або розробляють стратег1ю !нтернац1онал!зац!!, а в 16% виш1в вона визначена серед прюритейв загальноушвер-ситетсько! стратег!! [3, с. 13]. У Стратег!! реформування вищо! осв1ти в УкраМ до 2020 р. з метою забезпечення реального входження нац1онально! системи вищо! осв1-ти у свиовиИ осв1тн1И ! науковиИ прост1р закладам вищо! осв1ти також поставлене завдання щодо розробки та реалшаци комплексно! стратег!! штернацюналшаци як невц'емно! частини !х стратег1чного розвитку [4, с. 23].
Процеси штернацюнал^заци та глобал!заци вищо! школи е об'ективними витоками ди закон1в еволюцш-ного розвитку сусп!льства. Анал1з !снуючих шдход1в у трактуванн! зм1сту !нтернац!онал!зац1! та глобал!заци вищо! осв1ти дозволяе видкити дв1 основн1 точки зору: одна група дослцниюв визначае глобал1зац1ю як наИви-щу форму !нтернац!онал!зац1! [5, с. 3], шша - повшстю
Рис. 1. Класифiкацiя господарських систем за критеркм формування та використання (розвитку)
штелектуального кашталу
О О =П
Е? со
о
о <
<
о
ш
розмежовуе щ поняття [6, с. 30]. Дшсно, процеси збли-ження вищих навчальних заклад1в р1зних кра!н, нацю-нальних осв1тн!х систем, нав1ть з подальшою 1нтеграц1ею в м1жнародн1 шститути, е процесом штернацюнал!заци вищо! осв1ти, що розпочався задовго до !! глобал1зацй. Не можна не погодитися 1 з шшим п1дходом, в1дпов1д-но до якого глобал1зац1я системи осв1ти бкьшою м1рою виглядае як гомогешзац1я, масова культура, транснацю-нал1зац1я, у результат! чого виникае пбридна глобальна система осв1ти, вбудовування в яку вимагае трансфор-маци нацюнальних осв1тн!х систем з досить суперечли-вими насл1дками.
1нтернац1онал1зац1я вищо! школи представляе собою т1сну взаемод1ю нацюнальних освини систем, формування мультикультури з можливютю збереження певно! ун1кальност1 навиь при створенн! об'еднань. Гло-бал1зац1я вищо! школи виступае синтезом, ушфжащею вищо! осв1ти р1зних кра!н, що дозволяе нацюнальним осв1тн1м системам прискорювати процеси включення у св1тову економжу !, водночас, створюе загрозу певно! втрати нацюнальних традицш в осв1тнш сфер! (рис. 2).
Розвиток глобал^заци в ¡нтелектуальн!И сфер! ха-рактеризуеться поширенням м1жнародного обмь ну знаннями, глобальним «кругооб1гом» штелек-ту [7, с. 8]. Саме через глобальниИ штелектуальниИ рух нац1ональн1 системи вищо! осв1ти та науки отримують можливють оц1нити ефективн1сть свое! д1яльност1. Для багатьох кра!н ! рег1он1в цеИ процес був необх1дним кро-ком на шляху шдвищення якост1 нацюнального штелек-туального кап1талу.
Об'ективн1 процеси штернацюнал1зацп та глобал!-заци ¡нтелектуально! сфери, р1зн1 форми штеграци нацюнальних осв1тн!х систем обумовлюють асиметрш витрат ! вигод розвитку штелектуального кап1талу. З одного боку, глобал1зац1я збкьшуе ризики, пов'язан! з розвитком ¡нте-лектуальних ресурав через посилення взаемозалежност! та взаемопроникнення економ1к; з шшого - надае значн1 переваги при створенн! умов для всього процесу штелектуального в1дтворення: в1д формування до використання штелектуального капталу.
У господарських системах, де штелектуальниИ ка-п1тал формуеться, але в1дсутш умови Иого ефективного використання, виникають таю проблеми:
+ посилення конкуренци з причини штернацю-нал!зац1! штелектуально! сфери послабляе на-ц1ональн1 системи вищо! освии, що спричинене р1зним р1внем соц1ально-економ1чного розвитку кра!н, значно меншими можливостями ф1-нансування вищо! школи, низькими показника-ми в м1жнародних реИтингах; + актив1зац1я студентсько! та професорсько-ви-кладацько! мобкьносй без проведення полпики повернення високояк1сних спец1ал!ст1в за-грожуе збкьшенням «втрати !нтелекту»; + активне розповсюдження академ1чно! культу-ри англомовного свиу призводить до втрати культурно! центифжаци, особливостеИ !нших систем вищо! осв1ти !, таким чином, нацюналь-но! ун1кальност1 (специф1ки) !нтелектуального кап1талу;
+ п1двищення якост1 системи вищо! осв1ти через збкьшення !! штеграци у св1товиИ осв1тн1И прост1р сприятиме формуванню високояюс-ного !нтелектуального капталу, але, водночас, збкьшуе ризик Иого втрати (емираци в кра!ни з кращими умовами роботи та життя).
Р1зношвидюсш трансформаци !нститут1в формування та використання в1тчизняного !нтелектуального кашталу, складн1сть процесу формування нових шсти-тут1в та стан наявного шституцшного середовища при проведенн! реформ породжують шституцшш розриви в розвитку нацюнально! складово! глобального штелек-туального кашталу (рис. 3).
Ефективна штеграц1я нацюнально! господарсько! системи в сучасне св1тове середовище потребуе подо-лання шституцшних розрив1в шляхом реформування системи вищо! осв1ти, у тому числ1 через активгзацш участ1 !нститут1в формування та використання штелектуального кашталу в р!зномаштних формах м1жнарод-но! штеграци.
ГЛОБАЛ13АЦ1Я
зона формування едино! пбридно! системи вищо! осв1ти
а)
б)
зона можливосп збереження уыкальносп для нацюнально! системи вищо! осв™ кра!ни Г
Рис. 2. Схеми штернацiоналiзацм (а) та глобалiзацii' (б) системи вищоТ освiти
глобальна економта
Г - -71
V * V
нацюнальна економ1ка
глобальний ринок труда
глобальний ринок освггых послуг
глобальна вища осв1та
Н
X 1
Н
* I
нацюнальний ринок труда
нацюнальний ринок осв1тн1х послуг
нацюнальна вища осв1та
Рис. 3. Сучасн iнституцiйнi розриви в розвитку нацiональноi' складово! глобального штелектуального капiталу
Для постiйного мошторингу i контролю в1дпов1д-них перетворень актyалiзyeться проблема оцiнювання MipM штеграци нащонально1 складово1 iнтелектyального капiталy в глобальне середовище. Найчастiше для тако! оцшки використовують окремi показники мiжнародноí дiяльностi наукових органiзацiй, закладiв вищо! освгги тощо, що не враховуе цшсноси та системностi штелек-туального кашталу.
Oцiнкy параметрiв штеграци нацiонального штелектуального кашталу в глобальне штелектуаль-не середовище пропонуемо здiйснити y вцнос-них показниках, використавши штегральний i промiжнi iндекси, якi включають стратегiчнi iндикатори як фор-мування, так i використання iнтелектyального капталу краши з мiжнародною участю, охоплюючи при цьому всi складовi нацюнального iнтелектyального капiталy. Нащ-ональний штелектуальний капiтал y наукових дослцжен-нях найчастше розглядають як триелементну структуру: людський, органiзацiйний, споживчий [8, с. 52]. На нашу думку, людський каштал y загальному розyмiннi не входить до складу штелектуального, а ткьки в тш його час-тинi, що включае штелектуально-шновацшну складову.
Розробку методики вимiрy рiвня штеграци нацю-нально! складово! глобального штелектуального кашталу можна представити у виглядi алгоритму, що мктить ряд взаемозалежних блокiв, якi визначають етапи досл-дження (рис. 4).
Для проведення розрахунюв обрано статистичний метод варiацiйного розмаху, вибiр параметрiв пов'яза-ний з наявною статистичною базою.
Для обчислення стандартизованих значень пара-метрiв використаемо формулу (1):
xki ~ xk min
Xk
xk max xk min
(1)
де Xki - стандартизоване значення параметра k для г-го року; xkt - значення параметра k для г-го року; xkmax -максимальне значення параметра k у перiодi, що до-слцжуеться; Xkmin - мiнiмальне значення параметра k у перiодi, що дослцжуеться.
Для розрахунку промiжних iндексiв за напрямами дослцження застосовуеться формула (2):
2 Xki
Xk
(2)
де Xk - промiжний iндекс параметра; Xki - шдекс параметра k для г-го року; n - ккьюсть параметрiв у досл-дженнi.
Для розрахунку щорiчного штегрального iндексy параметрiв штеграци нацiонального штелектуального кашталу в глобальний штелектуальний просйр необхц-но визначити середню величину вах iндексiв параме-трiв даного року (уам показникам присвоено однакову вагу в штегральному показнику) (3):
2 Xk
i=-
(3)
"Xk
де I - щорiчний iнтегральний показник штеграци нацю-нального iнтелектуального капiталу в глобальний штелектуальний проспр; Хк - промiжний iндекс кожного показника; Пхк - ккьюсть показникiв, використаних у розрахунках.
Сшвставлення величини промiжного iндекса кожного показника за рж та рiчного iнтегрального показника дозволяе визначити роль кожно'1 складово'1 штеграци нацiонального iнтелектуального капiталу в глобальне iнтелектуальне середовище та простежити динамшу змiн (табл. 1).
Аналiз шдексш iнтеграцiйностi структурних еле-ментiв штелектуального кашталу та складових його формування i використання в глобальне господарське середовище дозволяе визнати позитивну динамжу в перiодi 2005 - 2012 рр. у розвитку науково-освпгао! ш-теграци за бiльшiстю напрямiв та негативну тенденцш динамiки параметрiв використання штелектуального кашталу в останш роки (шдекс отриманих за кордоном охоронних документiв, iндекс кiлькостi цитувань), що спричинюе загрозу потрапляння вггчизняно! системи вищо'1 освiти/науки в iнституцiйну пастку глобалiзацil та вiдтоку за кордон сформованого в краМ штелекту-ального капiталу [8, с. 14].
Таким чином, подолання шституцшних розривiв в розвитку нацюнально! складово'1 глобального штелектуального кашталу потребуе не ткьки рацюнально! послцовност iнституцiйних змiн у самш системi вищо'1 освiти, а й консистентност трансформа-цiй освггньо-науково! сфери загальному реформуванню соцiально-економiчноl системи. Ефективне використання в^чизняного iнтелектуального кашталу потребуе по-легшення умов ведення бiзнесу, пiдтримки iнновацiйних
n
Таблиця 1
1ндекс штеграцп вiтчизняного iнтелектуального капiталу в глобальний iнтелектуальний проспр за 2005 - 2012/2013 рр.
Рiк
Показник 2012/
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2013
Пром^жний iндекс мiжнародностi 0,06 0,02 0,24 0,55 0,40 0,52 0,58 0,70
ЫтелектуальночнновацшноТ складово'''
людського капiталу, у т. ч.:
- iндекс чисельностi украТнських 0,01 0,02 0,25 0,39 0,53 0,66 0,86 0,99
студенев, що навчаються за кордоном;
- Ыдекс чисельностi iноземних студентiв 0,01 0,03 0,15 0,26 0,41 0,56 0,72 0,99
в УкраТы;
- iндекс чисельностi науков^в, що запро- 0,17 0,01 0,32 0,99 0,25 0,33 0,15 0,12
шенi працювати за кордоном
Промiжний iндекс iнтеграцiТ споживчого 0,44 0,32 0,36 0,46 0,47 0,42 0,50 0,66
катталу, у т. ч.:
- Ыдекс кiлькостi публiкацiй; 0,31 0,01 0,05 0,23 0,15 0,28 0,67 0,99
- Ыдекс кiлькостi цитувань; 0,99 0,77 0,77 0,76 0,59 0,22 0,03 0,01
- iндекс доступу до мережi 1нтернет 0,01 0,18 0,25 0,39 0,67 0,75 0,80 0,99
Промiжний шдекс мiжнародностi 0,40 0,32 0,51 0,50 0,54 0,49 0,58 0,76
органiзацiйного капiталу, у т. ч.:
- iндекс кiлькостi проведених 0,10 0,01 0,20 0,85 0,79 0,62 0,99 0,98
мiжнародних конференцiй;
- iндекс кшькосп грантiв, отриманих вiд 0,17 0,01 0,34 0,45 0,77 0,72 0,73 0,99
мiжнародних фондiв;
- iндекс отриманих за кордоном охорон- 0,93 0,94 0,99 0,19 0,05 0,14 0,01 0,13
них документiв
Середнiй рiчний iнтегральний iндекс 0,30 0,22 0,37 0,50 0,47 0,48 0,55 0,71
О О =П
Е? т
о
о
о_ <
<
2 ш
Мета ¡ завдання методики
Методичш пщходи
1нтегральна оцшка штеграцп ¡нтелектуального ка шталу краУни в глобальний ¡нтелектуальний проспр
Визначення системи параметр^ ¡нтеграцп нацюнального ¡нтелектуального кап¡талy в глобальний ¡нтелектуальний прост¡р
Формування системи статистичних показникт для оц¡нки параметр^ ¡нтеграцп нац¡онального ¡нтелектуального кап¡талy
Вибф способу нормування показник¡в, розрахунок стандартизованих значень кожного параметра та проммних ¡ндекав
Розрахунок р¡чних ¡нтегральних ¡ндекав ¡нтеграцп ¡нтелектуального кап¡талy кра'ши в глобальний ¡нтелектуальний проспр
lнтерпретац¡я одержаних результат^, формулювання в¡дпов¡д них висновмв
Рис. 4. Алгоритм розробки методики вимiру рiвня iнтеграцii' нацiональноi' складово'' глобального
iнтелектуального капiталу
оргашзацш, розвитку цившзованих форм мiжнaродно! сшвпращ, збкьшення доходiв населення тощо.
В умовах посилення конкуренци на свиовому ринку осв^ни послуг ефективними стають TaKi шсти-туцiйнi форми участ в^чизняно! системи вищо'1 освiти в штеграцшних процесах, якi дозволяють не втрачати власний цкьовий сегмент i збкьшувати експорт освп1-нк послуг: використання глокальних формaтiв та роз-виток iнтернaцiонaлiзaцil в дiяльностi провцних уш-верситетiв.
ВИСНОВКИ
Посилення процеав глобaлiзaщ! в штелектуаль-нiй сферi перетворюе нaцiонaльнi системи освiти на суб'екти глобального освiтнього простору та основний шститут формування iнтелектуaльного катталу глобального рiвня. Структурно-функцiонaльне ускладнен-ня сучасно'1 науково-освиньо! сфери через поширення рiзномaнiтних форм мiжнaродностi та пошук ефектив-них форм штеграци нацюнально! складово! в глобальний штелектуальний кaпiтaл потребуе постiйного мо-нiторингу i контролю цих процеав. Визначення ролi iнтегрaцi! кожно! склaдово! нaцiонaльного штелекту-ального кaпiтaлу в глобальне середовище та дослджен-ня динамжи вiдповiдних змiн на основi зaпропоновaно! методики уможливить обгрунтування пропозицш щодо вдосконалення упрaвлiння процесами формування та розвитку в^чизняного iнтелектуaльного капггалу на основi ефективних форм штеграци нацюнально! системи вищо! освгги в глобальний простiр. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Помшова I. 1нтелектуальний каптал в глобальному гос-подарському середовищi / I. noMiHOBa // Вкник ОНУ iM. I. I. Мечникова. - 2014. - Том 19. Вип. 3/1. - С. 35 - 39.
2. Помшова I. Глобальн детермшанти iнституцiйних перетворень нацюнальних oсвiтнiх систем / I. Помшова // На-уковий вкник ХНУ. Екoнoмiчнi науки. - Вип. 6. - Част. 1. - 2014. -С. 41 - 44.
3. Эгрон-Полак Э. Интернационализация высшего образования: тенденция на сближение или на расхождение? / Э. Эгрон-Полак // Международное высшее образование. -2014. - № 76. - С. 13 - 14.
4. Стратепя реформ-2020 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : рге$Иеп1:.доу.иа>Арх1в новин>31305.И:т!
5. Скотт П. Глобализация и университет / П. Скотт // ВВШ «Alma Mater». - 2000. - № 4. - С. 3 - 8.
6. Ван дер Ванде М. Послесловие к одной дискуссии / М. Ван дер Ванде // ВВШ «Alma Mater». - 2000. - № 5. - С. 30 - 33.
7. Кириченко Э. От «утечки мозгов» к глобальному «круговороту умов» / Э. Кириченко // МЭМО. - 2008. - № 10. -С. 3 - 11.
8. Мазарчук А. Дошдження сутност штелектуального капралу / А. Мазарчук, I. Ткач // Вкник ХНУ. Екoнoмiчнi науки. -2010. - № 5. - Т. 3. - С. 49 - 52.
9. Коломиец А. Сопряжение стратегий университетов -императив снижения рисков на глобальном рынке образовательных услуг / А. Коломиец, З. Назыров, Ю. Гузненков // Современные проблемы социально-экономических систем в условиях глобализации : сб. науч. трудов - Белгород : ИД «Белгород» НИУ «БелГУ», 2014. - 240 с. - C. 11 - 16.
Науковий керiвник - Коломкць Г. М., доктор економ1чних наук, професор кафедри економ1чно! теорп та економ1чних метод1в
управлшня Харгавського нацюнального ушверситету ¡меш
В. Н. Каразша
REFERENCES
Egron-Polak, E. "Internatsionalizatsiia vysshego obrazovaniia: tendentsiia na sblizhenie ili na raskhozhdenie?" [Internationalization of Higher Education: the tendency for convergence or divergence?]. Mezhdunarodnoe vysshee obrazovanie, no. 76 (2014): 13-14.
Kirichenko, E. "Ot «utechki mozgov» k globalnomu «krugo-vorotu umov»" [From the "brain drain" to the global "cycling minds"]. MEMO, no. 10 (2008): 3-11.
Kolomiets, A., Nazyrov, Z., and Guznenkov, Yu. "Sopriazhenie strategiy universitetov - imperativ snizheniia riskov na globalnom rynke obrazovatelnykh uslug" [Pairing strategies of universities -the imperative to reduce risks to the global education market]. In Sovremennye problemy sotsialno-ekonomicheskikh sistem v uslovi-iakh globalizatsii, 11-16. Belgorod: Belgorod, 2014.
Mazarchuk, A., and Tkach, I. "Doslidzhennia sutnosti intelek-tualnoho kapitalu" [Research essence of intellectual capital]. Visnyk KhNU. Ekonomichninauky, vol. 3, no. 5 (2010): 49-52.
Pominova, I. "Hlobalni determinanty instytutsiinykh peret-voren natsionalnykh osvitnikh system" [Global determinants of institutional reforms of national education systems]. Naukovyi visnyk KhNU. Ekonomichni nauky, vol. 1, no. 6 (2014): 41-44.
Pominova, I. "Intelektualnyi kapital v hlobalnomu hospodar-skomu seredovyshchi" [Intellectual capital in the global economic environment]. Visnyk ONU im. 1.1. Mechnykova, vol. 19, no. 3/1 (2014): 35-39.
Skott, P. "Globalizatsiia i universitet" [Globalization and the University]. Alma Mater, no. 4 (2000): 3-8.
"Stratehiia reform-2020" [2020 reform strategy]. president. gov.ua>Арх¡вновин>31305.html
Van der Vande, M. "Posleslovie k odnoy diskussii" [Afterword to one discussions]. Alma Mater, no. 5 (2000): 30-33.
О О =п E?
CQ
О
О
CL <
< £
О ш
