CC BY
11
Науковий в^ник Львiвського нащонального унiверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iMeHi С.З. Гжицького. CepiH: Сiльськогосподарськi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences
ISSN 2519-2698 print
https://nvlvet.com.ua/index.php/agriculture_doi: 10.32718/nvlvet-a9018
UDC 636.598:636.084:636.03:577.112.387.4
Hematological parameters and incubation quality of eggs for different levels of tryptophan in the diet of geese of the parent flock
V.M. Volovich, S.A. Vovk
Institute of Agriculture of the Carpathian region of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine,
Volovich, V.M., & Vovk, S.A. (2019). Hematological parameters and incubation quality of eggs for different levels of tryptophan in the diet of geese of the parent flock. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences, 21(90), 104 107. doi: 10.32718/nvlvet-a9018
The aim of the work was comparative study of the effect of various amounts of tryptophan in the diet of the herds geese on changes in the parameters of protein metabolism in the blood, their eggs laying capacity and the incubation quality of the eggs, as well as the elimination of herbs and their preservation. The research was carried out during the 4-month reproductive period (December-March) on the gray Obroshino breed group of geese in the research enterprise (SE). The experimental farm (Myklashiv) of the Myklashiv Institute of Agriculture of the Carpathian region of NAAS (Myklashiv village, Pustomytiv district, Lviv region). For this purpose, 4 groups of geese-analogues by age and live weight were selected. The control group did not receive synthetic tryptophan supplements for feed additives. The level of this amino acid in this group amounted to 0.16 g per 100 g of mixed fodder. To the diet of the geese of 2-, 3-, 4-th experimental group additionally injected, respectively, 0.04; 0.09 and 0.14 grams of synthetic tryptophan per 100 g of mixed fodder. The conducted studies have shown that increasing the level of tryptophan in mixed fodders of geese with respect to the norms in force in Ukraine from 0.16 to 0.25 g due to its synthetic analogue per 100 g of mixed fodder during the oviposition period increases the hemoglobin level in the blood by 0.6 g %, white blood cells - by 10.2%, ammonium nitrogen - by 10.5%, stimulates fertility and improves the quality of incubation eggs. While analyzing productivity indices of geese, it should be noted that they were the highest in the 3rd experimental group receiving an additive of 0.09 grams of synthetic tryptophan per 100 grams of mixed fodder. The isolation of the caterpillars was the highest in the 3rd group and amounted to 79.3%. An important indicator, as the egg mass was the largest in the 3rd experimental group and was 172.7 grams or 3.1 g more than in the 1st control geese group. The analysis, namely width and length, shows that the most optimal egg shape index was found in the 3rd experimental group (1.8% higher than in the control group). The thickness of the shell of eggs in the experimental and control groups did not change significantly. It has been experimentally proved that the optimization of tryptophan levels in the feed grain of the gray Obroshin genera of geese in the reproductive period has a significant effect on the hematological parameters and the incubation quality of the eggs.
Key words: geese, gray obroshinsky breed group, feeding, tryptophan, hematological parameters, incubation qualities of eggs.
1ематолопчн1 показники та шкуоацшш якосл яець за рвного ршня триптофану в ращош гусей батьк1вського стада
В.М. Волович, С О. Вовк
1нститут сшьського господарства Карпатського регюну НААН Украти, с. Оброшино Пустомитiвський р-н, Львiвська область, Украша
Obroshino, Ukraine
Article info
Received 15.02.2019 Received in revised form
18.03.2019 Accepted 19.03.2019
Institute of Agriculture of the Carpathian region of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine Grushevskogo Str. 5, Obroshino, Pustomytovsky District, Lviv Region, 81115, Ukraine. Tel.: +38-096-938-84-03 E-mail: v. volovych@gmail.com
Метою роботи було порiвнювальне до^дження впливу рiзних ктькостей триптофану в рацюш гусей батьмвського стада на змти показнитв бткового обману в кровi, гх несучкть та ткубацшт якостi яець, а також виводимкть гусенят i х збережетсть. До^дження проведено упродовж 4-х мюячного репродуктивного перюду (грудень-березень) на Ырш оброшинськй породшй грут гусей у до^дному пiдприемствi (ДП) до^дне господарство (ДГ) "Миклашiв " 1нституту стьського господарства Карпатського рег1ону НААН (с. Миклашiв, Пустомитiвський р-н, Львiвсько'i обл.). З щею метою було niдiбрано 4 групи гусей-аналогiв за втом i живою масою. Контрольна група не отримувала до комбторму добавок синтетичного триптофану. Рiвень щег амтокислоти у датй групi становив 0,16 г в 100 г комбторму. До ращону гусей 2-, 3-, 4-г до^дно'Ч групи додатково вводили вiдповiдно 0,04; 0,09 i 0,14 г синтетичного триптофану iз розрахунку на 100 г комбторму. Проведеними до^дженнями доведено, що збшьшення рiвня триптофану в комбтормах гусей щодо чинних в Украгт норм iз 0,16 до 0,25 г за рахунок його синтетичного аналога iз розрахунку на 100 г комбторму в перюд яйцекладки тдвищуе рiвень гемоглобту у кровi - на 0,6 г%, лейкоцитiв - на 10,2%, амтного азоту -на 10,5%, стимулюе несучкть та полтшуе ятсть ткубацтних яець. Аналiзуючи показники продуктивностi тддо^дних гусей потрiбно вiдмiтити, що найвищi вони були у 3-й доатдтй групI яка отримувала добавку 0,09 гр синтетичного триптофану на 100 г комбторму. Виводимють гусенят була найвищою у 3-й грут i становила 79,3%. Важливий показник, як маса яйця, виявився найбшьший у 3-й доатдтй грут i становив 172,7 г або на 3,1 г бтьший тж у 1-й контрольны групi гусей. Проведений аналiз, а саме ширини i довжини показуе, що найбшьш оптимальний тдекс форми яйця виявлено у 3-й до^дтй групi (на 1,8% бтьший тж у контрольны груп). Товщина шкарлупи яець у до^дних i контрольних групах ютотно не змтювалася. Експериментально доведено, що оптимЧзащя рiвня триптофану в комбiкормi ^оЧ оброшинськог породноЧ групи гусей у репродуктивний перюд виявляе ютотний вплив на гематологiчнi показники та ткубацшт якостi яець.
Ключовi слова: гуси, Ыра оброшинська породна група, годiвля, триптофан, гематологiчнi показники, ткубащйш якостi яець.
Вступ
Численними дослщженнями доведено, що дефщит незамшних амшокислот у рацюш птищ, зокрема гусей, призводить до порушення обшну речовин, пере-витрат кормiв та зниження продуктивних якостей (Arkhipov, 1984; Yastrebkov et al., 2001; Lemesheva, 2008; Podobed, 2010; Zaplatinsky & Fedorovich, 2017; Volovich & Vovk, 2018; Fialovych et al., 2018). Для гусей незамшними e таю амшокислоти, як валш, лейцин, iзолейцин, лiзин, метюнш, треонш, триптофан, феншаланш, пстидин та арптн, а для гусенят - також глщин, осшльки синтезуеться в органiзмi в обмеженш шлькосп (Nutrient Requirements of Poultry, 1994; Podobed, 2010; Sloboda & Sloboda, 2018). Кожна i3 амшокислот виконуе важливi специфiчнi метаболiчнi функци.
Щодо тако! незамшно! амшокислоти, як триптофан, то вона використовуеться в органiзмi гусей у бюсинт^ шкотиново! кислоти, серотошну, м'язових бшшв, гемоглоб^, мелатошну, е необхвдною для забезпечення фiзiологiчного перебиу овогенезу та спермюгенезу. Триптофан нормалiзуe роботу травно! та нервово! системи, стимулюе iмуннi функци.
Незважаючи на те, що розроблеш шльшсш норма-тиви ще! амшокислоти у рацюнах для рiзних статевих i вшових груп гусей, вичизняш норми в^^зняються вщ зарубiжних. Разом з тим у науковш лiтературi ми не виявили шформаци щодо метаболiчно! i продуктивно! ди оптимiзованих шлькостей триптофану в раць ош гусей у репродуктивний перюд.
Виходячи з наведеного вище, метою нашо! роботи було порiвнювальне дослвдження впливу рiзних кшь-костей триптофану в рацюш гусей батьшвського стада на змши показнишв бшкового обмшу в кров^ !х несучють та шкубацшш якосл яець, а також виводи-мiсть гусенят i !х збереженiсть.
Матерiал i методи досл1джень
Дослщження проведено упродовж 4-мюячного репродуктивного перiоду (грудень-березень) на срш оброшинськ1й породнiй груш гусей у дослвдному
пiдприeмствi (ДП) дослвдне господарство (ДГ) "Мик-лашiв" 1нституту сiльського господарства Карпатського регюну НААН (с. Миклашiв, Пустомипвський р-н, Львiвська обл.). З щею метою було пщбрано 4 групи гусей-аналопв за вiком i живою масою. Гуси утримувались у вольерах. Водопш вволю. У кожнш групi було по 4 гуски i 1 гусаку. Гуси 1-! контрольно! групи отримували добовий рацюн згiдно з нормами без добавок синтетичного триптофану. Вмют дано! амшокислоти у комбiкормi гусей контрольно! групи становив 0,16% ввд маси корму. До комбшорму гусей 2-!, 3-! i 4-! дослiдних груп ввдповвдно додатково вводили 0,04; 0,09 i 0,14 г синтетичного триптофану фiр-ми "Свгт Агро" (Укра!на). Схему дослiду, склад комбторму та його поживну цiннiсть наведено у табли-цях 1, 2 i 3.
Таблиця 1
Схема експериментального дослщу
Групи гусей Вмют триптофану в кормi (г/100г корму)
1-контрольна 0,16 - без добавки триптофану
2-дослвдна 0,16 + 0,04 г триптофану
3-дослвдна 0,16 + 0,09 г триптофану
4-достдна 0,16 + 0,14 г триптофану_
Таблиця 2
Склад комбшорму для гусей батьшвського стада, %
Компонент Вмiст, %
Пшенична дерть 25,5
Кукурудзяна дерть 35,0
Макуха соева 20,0
Шрот соняшниковий 6,0
М'ясоюсткове борошно 5,0
Вапняк 6,0
Премжс 2,5
Всього 100
Упродовж шддослщного перюду ввд гусей уах груп проводили вiдбiр яець i визначили !х iнкубацiйнi якостi (Vlizlo et а1., 2012). По завершенш експериментального перюду ввд 3-х гусок кожно! iз груп ввдбира-ли зразки кровi iз тдкрильно! вени i визначали в нш
BMicT reMorno6iHy, epнтpoцнтiв, neнкoцнтiв, 3aranbHo-ro 6inKa Ta aMiHHoro a3oTy (Vlizlo et al., 2012).
Ta6.^H 3
BMicT no®HBHHx penoBHH, eHeprii' i He3aMiHHHx aMiHo-khcjot y 100 r KoM6iKopMy gna niggocnigHHx rycen 6aTbKiBCbKoro cTaga KomponbHoi rpynu
noKa3HHKH BMicT y 100 r KopMy
O6MiHHa eHepria, m^® 1,10
CupHH npoTeiH, r 16,6
CupHH ®up, r 4,0
Cupa KniTKoBHHa, r 6,6
Kantцiн, r 2,11
Ooc^op, r 0,80
Harpin, r 0,30
,Hi3HH, r 0,75
MeTioHiH + hhcthh, r 0,50
Tpumo^aH, r 0,16
OTpHMaHi цн$poвi gaHi o6po6nanu craTHcTHHHo 3 BHKopHcTaHHaM craHgapTHHx KoMn'roTepHHx nporpaM Microsoft Excel.
Pe3ymTaTH Ta ix oSroBopeHHH
OTpHMaHi HaMH pe3ynbTaTH HaBegeHo y тa6nннax 4 i 5. 3 gaHHx Ta6nmd 4 BHgHo, ^o y 3 gocnigHin rpyni rycen, aKa oTpuMyBanu gogaTKoBo 0,09 r cHHTeTHHHoro TpunTo^aHy Ha 100 r KoM6iKopMy, icToTHo noninmu-nucb reMaTonorinHi noKa3HHKH. KinbKicTb reMorno6iHy b KpoBi 2-i i 4-i rpyn 6yna BH^a Hi® y KoHTponbHin, BignoBigHo Ha 0,4 i 0,5 r%, npoTe HaH6inbmoro - y 3-H gocnigHin rpyni (Ha 0,6% 6inbma Hi® y KoHTponbHin rpyni). TaKo® BigMwaCTbca He3HanHe 36inbmeHHa epu-тpoцнтiв i nenro^HTiB KpoBi y 3-i' gocnigHoi rpynu rycen nopiBHaHo 3 KomponbHoro. PiBeHb 3aranbHoro 6inKa 6yB nigBH^eHHH y Bcix gocnigHHx rpynax, ogHaK HaH-bh^hh BuaBneHo y 3-h rpyni, aKHH cTaHoBHB 75,11 r/n, a6o 6yB Ha 10,5% bh^hh, Hi® y KoHTponbHin rpyni. cTocyeTbca piBHa aMiHHoro a3oTy b KpoBi, to BiH TaKo® HaftBH^HH y 3-H gocnigHin rpyni rycen (Ha 10,4% 6inb-muH, Hi® y KoHTponbHin rpyni).
Ta6.^H 4
reMaTonorinHi noKa3HHKH niggocnigHHx rycen (M ± m, n = 3)
noKa3HHKH rpynu rycen
1 2 3 4
reMorno6iH, r % EpHTpoHHTH, mjh/1cm3 ^chkohhth, thc/1cm3 3aranbHHH 6inoK, r/n AMiHHHH a3oT, Mr/n 16,5 ± 0,12 4,52 ± 0,002 41,9 ± 0,25 71,12 ± 4,8 22,31 ± 3,19 16,9 ± 0,18 4,59 ± 0,004 42,2 ± 0,40 72,56 ± 3,4 23,08 ± 2,13 17,1 ± 0,12* 4,54 ± 0,004 42,7 ± 0,40 75,11 ± 3,8* 23,41 ± 2,12* 17.0 ± 0,16* 4,53 ± 0,002 42.1 ± 0,67 74,21 ± 4,1* 23,31 ± 1,60
npuMimKa: y gaHiH i HacrynmH тa6nнцi 3ipoHKoro no3HaneHo BiporigHicTb noKa3HHKiB nopiBHaHo 3 KomponbHoro rpynoro
(* - P < 0,05)
ynpogoB® nepiogy eKcnepuMemy Big rycen ycix niggocnigHHx rpyn Big6upanu 3HeceHi iнкy6aцiннi aH^. OKpeMo y rpynax BH3Hananu TpuBanicTb aнцeкnagкн, cepegHro Hecynicrb, cepegHro Macy aH^ MeTogoM 3Ba-®yBaHHa (Vlizlo et al., 2012), goB®HHy Ta mupuHy aH^ 3a gonoMororo mтaнreн-цнpкyna. KpiM цboro b ycix niggocnigHHx rpynax BH3Hananu iHgeKc $opMH aH^ (Vlizlo et al., 2012), M^HicTb mKapnynu i TOB^HHy mKapnynH BHMiproBanH npaMHM MeTogoM 3gaBnroBaHHa (Vlizlo et al., 2012), a TaKo® BHBogHMicTb ryceHaT. Pe-3ynbTaTH BKa3aHHx gocnig®eHb HaBegeHo b Ta6nu^ 5. AHani3yronu noKa3HHKH npogyKTHBHocTi niggocnigHHx
rycen, BapTo 3ayBa®HTH, ^o HanBH^i bohh 6ynu y 3-H gocnigHin rpyni, aKa oTpuMyBana go6aBKy 0,09 rp chh-TeTHHHoro TpunTo^aHy Ha 100 r KoM6iKopMy. CepegHa HecynicTb rycoK 6yna BH^oro y 2-H i 4-H rpynax BignoBigHo Ha 0,8 i 0,9 mT. nopiBHaHo 3 KoHTponbHoro, a HaH-BH^oro - y 3-H gocnigHin rpyni, i cTaHoBHna 41,6 mT, a6o Ha 6,9 mT 6inbma Hi® y KoHTponbHin rpyni. TaKHH Ba®nHBHH noKa3HHK, aK Maca aHua BHaBHBca HaH6inb-muH y 3-H gocnigHin rpyni i cTaHoBHB 172,7 r a6o Ha 3,1 r 6inbmuH Hi® y 1-H KoHTponbHin rpyni rycen. ^H noKa3HHK BuaBHBca bh^hm i b 2-h Ta 4-H rpynax nopiBHaHo 3 KoHTponeM Ha 3,8 i 6,4 mT.
Ta6.^H 5
HecynicTb, iнкy6aцiннi aKocTi aeцb Ta BHBogHMicTb ryceHaT (M ± m, n = 4)
noKa3HHKH
rpynu rycen
TpHBanicTb a^ie^ag^, gi6 105 ± 4,8 103 ± 3,9 100 ± 4,8 102 ± 4,6
CepegHa HecynicTb rycoK, mT. 38,6 ± 1,1 39,4 ± 1,0 41,6 ± 0,9* 40,5 ± 1,3*
CepegHa Maca ama, r 165,8 ± 2,5 169,6 ± 2,3* 172,7 ± 3,4* 172,2 ± 2,8*
floB®HHa anna, mm 84,3 ± 1,1 84,8 ± 2,0 85,4 ± 1,8 84,9 ± 1,4
OnpnHa ama, mm 55,2 ± 1,3 55,8 ± 1,2 57,4 ± 1,4* 56,2 ± 1,5
IHgeKc ^opMH ama, % 65,4 ± 1,0 65,8 ± 1,1 67,2 ± 1,3* 66,1 ± 1,2
Miцнicтt mKapnynu, Kr/MM 2,13 ± 0,1 2,15 ± 0,1 2,16 ± 0,3 2,14 ± 0,2
ToBmuHa mKapnynu, mm 0,43 ± 0,03 0,45 ± 0,04 0,44 ± 0,05 0,44 ± 0,04
BuBogHMicTb ryceHaT, % 74,2 ± 0,4 78,2 ± 0,5 79,3 ± 0,8* 78,8 ± 0,7
1
2
3
4
Проведений анал1з, а саме ширини i довжини по-казуе, що найбiльш оптимальний iндекс форми яйця виявлено у 3-й дослвднш rpyni (на 1,8% бшьший нiж у контpольнiй груп). Товщина шкарлупи яець у дослвд-них i контрольних групах ютотно не змiнився.
Аналiзyючи такий важливий показник як виводи-мiсть гусенят нами встановлено, що найвищий вш був у 3-й гpyпi i становив 79,3%. Варто зазначити також, що вищою виявилася виводимiсть гусенят i у 2-й i 4-й дослвдних групах, яка була ввдповщно на 4,0% i 4,6% вищою, шж у контpольнiй гpyпi птахiв.
Отpиманi нами результати загалом узгоджуються i3 дослвдженнями китайських наyковцiв (Pan et al., 2013) про виражений позитивний метаболiчний i про-дуктивний ефект шдвищення piвня триптофану в комбiкоpмi гусенят Янголезко! породи 28-70 добово-го вiкy.
Висновки
Проведеними дослщженнями доведено, що збшь-шення piвня триптофану в комбiкоpмах гусей щодо чинних в Укрш'ш норм iз 0,16 до 0,25 г за рахунок його синтетичного аналога iз розрахунку на 100 г комбшорму в пеpiод яйцекладки тдвищуе piвень гемоглобiнy в кpовi на 0,6 г%, лейкоцитiв - на 10,2%, амшного азоту - на 10,5%, стимулюе несучють та полшшуе якiсть iнкyбацiйних яець.
Отpиманi результати загалом вказують на те, що оптимiзацiя piвня триптофану в рацюш гусей у репродуктивний перюд е одним iз важливих фактоpiв активаци метаболiчних пpоцесiв в !хньому оpганiзмi, покращення гематологiчних показник1в, пвдвищення несyчостi та полiпшення якостi шкубацшних яець.
References
Arkhipov, A.V. (1984). Protein and amino acid nutrition
of the bird. Moscow (in Russian). Fialovych, L.M., Kyryliv, Ia.I., & Paskevych, H.A. (2018). Production of geese at using unconventional additions in mixed fodder. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(84), 127-130. doi: 10.15421/nvlvet8423. Lemesheva, M.M. (2008). Amino acid diet of the bird. Livestock Russia, 5, 30-35 (in Russian).
Nutrient Requirements of Poultry (1994). National Research Council. Washington. doi: 10.17226/2114.
Pan, X., Wei, Z., Wang, H., Yu, L., & Liang, X. (2013). Effects of dietary tryptophan on protein metabolism and related gene expression in Yangzhou goslings under different feeding regimens. Poultry Sci., 92(12), 3196-3204. doi: 10.3382/ps.2012-02953.
Podobed, L.I. (2010). Protein and Amino Acid Food of Agricultural Bird: Structure, Sources, Optimization. Dnipropetrovsk (in Ukrainian).
Sloboda, L., & Sloboda, O. (2018). Reproductive qualities, exterior features and the quality of the pery of obroshinsky gray geese at their dissolution "inside". Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(84), 137-142. doi: 10.15421/nvlvet8425.
Vlizlo, V.V. et al. (2012). Laboratory methods of research in biology, livestock and veterinary medicine. Lviv (in Ukrainian).
Volovich, V.M., & Vovk, S.O. (2018). Changes in blood protein metabolism and reproductive qualities of geese for the use of tryptophan supplements in their diet. Materials of the 7th All-Ukrainian Scientific and Practical Conference of Young Scientists "Actual Problems of Ukrainian Agro-Industrial Production: Theory, Practice, Innovations". (Obosino village, November 6, 2018). Lviv-Obosino, 15-16 (in Ukrainian).
Volovich, V.M., & Vovk, S.O. (2018). The productive effect of tryptophan additives to geese diet in the reproductive period. Materials of the international scientific-practical conference "Actual problems of modern biology, livestock and veterinary medecine" (Lviv, October 2018). Lviv, 103-104 (in Ukrainian).
Yastrebkov, K., Dorn, V., & Krivenyuk, M. (2001). Trends of amino acid nutrition in poultry farming. Poultry breeding, 51, 388-390 (in Ukrainian).
Zaplatinsky, V.S., & Fedorovich, E.I. (2017). Morphological and biochemical blood indices of obroshinsky gray and obroshinsky white natural group geese ant its depending on their physiological state. Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 140-144. https://nvlvet.com.ua/index.php/agriculture/article/vie w/2796.
