CC BY
23
Науковий в1сник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно'1 медицини та бютехнологш iMeHi С.З. 1жицького. Серiя: Ветеринарнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print doi: 10.32718/nvlvet9624
ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua
UDC 619:616.391:57.17.049:636.5.053
The influence of Zinc and Manganese chelates (pantothenates) on some chicken broiler metabolism indicators
V.S. Sakara, A.Yu. Melnyk
Bila Tserkva National Agrarian University, Bila Tserkva, Ukraine
Sakara, V.S., & Melnyk, A.Yu. (2019). The influence of Zinc and Manganese chelates (pantothenates) on some chicken broiler metabolism indicators. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(96), 134-140. doi: 10.32718/nvlvet9624
The article presents the results of the use of the vitamin-amino acid chelates (pantothenates) of Zinc and Manganese in order to study their effect on some indicators of avian metabolism. The studies were started on 14-day Cobb 500 broiler chickens in the poultry farm of the Bila Tserkva National Agrarian University Training and Production Center. For this purpose, 3 groups poultry were formed: two experimental ones (Zinc and Manganese chelates were fed to the main diet with water) and a control group (50 heads each). During the experiment (14, 21, 28 days), weighed chickens followed by blood sampling for biochemical study. In the group where the chelates were drunk at a dose of 0.2 ml/l of water over the next 14 days, there was a tendency to increase the absolute weight gain in broiler chickens to 943.0 ± 25.94 g (770-1073), compared with the control - 883.2 ± 24.64 g (740-1140). The bird, which was given chelates at a dose of 0,1 ml/l of water for 14 days, increased the content of total protein in the serum by 10.3% compared to the beginning of the study, and was 30.9 ± 0.71 g/l (P < 0.001). In the second group (chelate dose of 0.2 ml/l water), this indicator increased by 11.2% and amounted to 30.2 ± 0.82 g/l (P < 0.01). At the end of the experiment (28 days of cultivation), the albumin content in the blood of the birds of the first and second experimental groups was 18.6 ± 0.36 and 18.7 ± 0.37 g/l (P < 0.001 before the first selection). Manganese concentration in broiler chickens of the second experimental group on the 28th day was 3.6 ± 0.28 ^mol/l and was higher than the control (2.7 ± 0.25 ¡umol/l; P < 0.01). At doses of 0,1 ml/l of water (1st experimental group), there was a tendency to increase the amount of this trace element in serum to 3.2 ± 0.16 ^mol/l (1.4-4,0). After 14 days of chelating, Zinc content in the serum of chickens of the first experimental group increased by 20% and amounted to 27.9 ± 0.60 ^mol/l, in its second - concentration increased by 25.8% (28.3 ± 0.76 ^mol/l; P < 0.001) compared to the start of the experiment. Therefore, the use of the vitamin-amino acid chelates of Zinc and Manganese for 14 days at a dose of 0,1 and 0.2 ml/l of water contributed to the increase in weight gain, increase of total protein, Manganese and Zinc in the serum of broiler chickens.
Key words: broiler chickens, pantothenic acid, glycine, Zinc, Manganese, protein metabolism.
Вплив хела^в (пантотена^в) Цинку та Мангану на деяк показники метаболiзму курчат-бройлерiв
В.С. Сакара, А.Ю. Мельник
Бшоцерювський на^ональний аграрний ушверситет, м. Бта Церква, Украгна
У статтi наведено результати застосування втамтно-амтокислотних хелатiв (пантотенатiв) Цинку та Мангану з метою вивчення гх впливу на деяю показники метаболiзму птищ. До^дження були розпочатi на 14-добових курчатах-бройлерах кросу Cobb 500 в умовах птахоферми навчально-виробничого центру Ылоцерювського НАУ. Для цього сформовано 3 групи птищ: двi до^дт (до основного ращону з водою отримували хелати Цинку та Мангану) та контрольна, по 50 голiв у кожнш. Пiд час дослi-
Article info
Received 16.10.2019 Received in revised form
17.11.2019 Accepted 18.11.2019
Bila Tserkva National Agrarian University, Bila Tserkva, pl. 8/1 Soborna, 09117 Ukraine. Tel.: +38-097-034-01-15 E-mail: v.sakara@outlook.com
ду (14, 21, 28 доба) проводили зважування курчат з наступним вiдбором кровi для бiохiмiчного до^дження. У групi, де випоювали хелати в дозi 0,2 мл/л води упродовж наступних 14 дiб вiдмiчали тенденщю до зростання абсолютного приросту маси тта у курчат-бройлерiв до 943,0 ± 25,94 г (770-1073), порiвняно з контролем - 883,2 ± 24,64 г (740-1140). У птищ, якш задавали хелати в дозi 0,1 мл/л води впродовж 14 дiб, збтьшився вмкт загального бтка в сироватщ кровi на 10,3% порiвняно з початком до^джен-ня, i становив 30,9 ± 0,71 г/л (Р < 0,001). У другш групi (доза хелатiв 0,2 мл/л води) цей показник тдвищився на 11,2% i складав 30,2 ± 0,82 г/л (Р < 0,01). По зактчент до^ду (28-а доба вирощування) вмкт альбумiнiв у кровi птищ першог та другог до^дних груп становив 18,6 ± 0,36 та 18,7 ± 0,37 г/л (Р < 0,001 до першого вiдбору). Концентращя Мангану у курчат-бройлерiв другог дос-лiдног групи на 28-у добу складала 3,6 ± 0,28 мкмоль/л i була вищою порiвняно з контролем (2,7 ± 0,25 мкмоль/л; Р < 0,01). За дози 0,1 мл/л води (1-а до^дна група) вiдмiчали тенденщю до збтьшення кiлькостi цього мтроелемента в сироватщ кровi до 3,2 ± 0,16мкмоль/л (1,4-4,0). Пкля 14-добового випоювання хелатiв вмкт Цинку в сироватщ кровi курчат першог до^дног групи збтьшився на 20% i становив 27,9 ± 0,60 мкмоль/л, у другш - його концентращя зросла на 25,8% (28,3 ± 0,76мкмоль/л; Р < 0,001) порiв-няно з початком до^ду. Отже, застосування вШамтно-амтокислотних хелатiв Цинку та Мангану упродовж 14 дiб у дозi 0,1 та 0,2 мл/л води сприяло збтьшенню приростiв маси тта, тдвищенню загального бтка, Мангану та Цинку в сироватщ кровi курчат-бройлерiв.
Ключовi слова: курчата-бройлери, пантотенова кислота, глщин, Цинк, Манган, бтковий обмт
Вступ
Вщсутшсть або дефщит окремих з мшроелеменпв, а також порушення 1х сшввщношення в кормах приз-водить до зниження ефективносп використання по-живних речовин i, як наслщок, зменшення продуктивности зростання захворюваносп та передчасного вибракування (Richards et al., 2010; Caruk et al., 2017). Цинк та Манган вщносяться до бютичних елеменпв i беруть активну участь у численних бiохiмiчних про-цесах, що робить 1х необхщними для оптимального росту i розвитку птищ. Зазвичай, мжроелементи до-дають до рацюну у формi неоргашчних солей (суль-фапв або оксидiв) (Zhao et al., 2010), проте 1х абсорб-цiя з таких джерел обмежена, насамперед, через анта-гошзм у кормi та шлунково-кишковому тракл (Sun et al., 2012; Yenice et al., 2015). Засвоювашсть неоргашчних форм мжроелеменпв у сучасних премшсах для птищ мшмальна, що варше в межах 5-20%, тодi як в оргашчних (хелатш сполуки) - 80-90% (Ellen et al., 2012). Мшеральш речовини мають надходити в орга-шзм птищ в оптимальних кшькостях та сшвввдно-шеннях, залежно ввд потреби. Зазвичай мшеральному складу кормiв придмють недостатньо уваги, ство-рюючи умови для виникнення хвороб, спричинених дефщитом мжроелеменпв (Fedak et al., 2012).
Актуальтсть теми. Хелати являють собою особ-ливу групу комплексних сполук, в яких iон металу пов'язаний з двома або б№ше атомами просторово орiентованих функцiональних груп на той же л^анд, зокрема, таких як лiзин, глiцин, метiонiн. Вони вклю-чають велику фiзичну стабiльнiсть, що зменшуе руй-нування мiкроелементiв i вггашшв в окисненнi кормiв i збшьшуе !х засвоюванiсть (Ivanisinová et al., 2016). Sridhar et al. (2015) описуе, що замiна 40 ppm Zn неор-гашчно! форми на 30 ppm з оргашчного джерела збь льшило концентрацiю в сироватщ кровi фракцiй гло-булiнiв, актившсть лужно! фосфатази та як1сть шшри у курчат-бройлерiв, порiвняно з тими, кому згодову-вали корм iз Цинку сульфатом. Результати досль джень (Kwiecien et al., 2017) показують, що додавання Zn-глiцину до корму збшьшило накопичення Zn i Cu в печшщ та зменшило кшьшсть Цинку, що видiляеться з послщом. Додавання органiчного Zn-Pro в корм збшьшуе накопичення Цинку в печшщ курчат-бройлерiв. Його абсорбцiя з Zn-Pro комплексу е ви-
щою, шж у Zn-Gly i Zn-сульфату в зв'язку з р1зною силою комплексоутворення оргашчних кормових сполук (Ivanisinová et al., 2016). Манган в оргашчнш формi мае вищу ефектившсть, нiж неорганiчний (Mn-сульфат), а лтанд метiонiну краще сприяе абсорбцп Мангану нiж глiцин (Olgun, 2017). Як джерело мжро-елементiв для птищ ефективно використовують хела-ти-proteinates (Stanacev et al., 2014). De Marco et al. (2017) вказуе на ефектившсть замши 50% неоргашчних добавок на таку саму шльшсть оргашчних у ви-глядi хелатiв глiцину. Додавання Цинку-метiонiну в дозi 80 мг/кг корму сприяе кращому розвитку iмунних органiв та iмунноl вiдповiдi у курчат-бройлерiв (Mohammadi et al., 2015). Тому, вдосконалення мето-дiв використання хелатiв для покращення метаболiз-му в критичш перiоди розвитку курчат-бройлерiв е одшею з актуальних тем сьогодення (Li et al., 2019).
Мета роботи - вивчити метаболiзм Цинку та Мангану у сироватщ кровi курчат-бройлерiв за використання рiзних доз 25% водного розчину вiтамiнно-амiнокислотних хелатiв (пантетонапв) Цинку та Мангану та 1'х вплив на обмiн загального бiлка, альбумiнiв, загального Кальцш, неорганiчного Фосфору, Магшю.
Матерiал i методи дослвджень
Дослщження проведенi у 2019 рощ на базi науково-дослiдного iнституту внутршшх хвороб тварин, кафедри терапп та клшчно! дiагностики iм. В.1. Левченка та в умовах птахоферми навчально-виробничого центру Бiлоцеркiвського нацiонального аграрного ушверситету.
Для дослiду було сформовано 3 групи - аналоги курчат-бройлерiв кросу Cobb-500 14-добового вiку: контрольна та двi дослiднi по 50 голiв у кожнiй з клшчними ознаками дефiциту Цинку та Мангану. Кров для дослщження вщбирали по 20 зразшв iз кожно! групи. Птицю перед початком експерименту дослщжували клiнiчно.
Вiтамiнно-амiнокислотнi (пантетонати) кормовi добавки Цинку (25% розчин у вода змшаного хелатного комплексу з вмютом Цинку 3,0%, глщину 3,5%, пантотеново! кислоти 21,0%) та Мангану (25% розчин у вода змшаного хелатного комплексу з вмстом Мангану 2,6%, глщину 3,6%, пантотеново! кислоти 22,0%) на
основ1 глщину та пантотеново1 кислоти (ТУ У 24.130931207-011-2007) експериментально1 партп ПП "Кронос-Агро" змшували та задавали з водою 2 групам курчат-бройлер1в з 14-добового в1ку впродовж
14 д1б (табл. 1). Год1влю птищ здшснювали зпдно технолог1чно1 карти комбжормом власного виробництва: предстарт (0-10), старт (11-21), гроувер (22-35), i3 36 доби i до забою - фшшер.
Таблиця 1
Схема дослiду з комбшованим використанням вiтамiнно-амiнокислотних хелатiв Цинку та Мангану
Група птищ Вш, дiб
14-28 доба вирощування
Контрольна, n = 50 Основний ращон
1-а дослдаа, n = 50 Основний рацiон + випоювання з водою хелат!в Mn та Zn у дозi 0,1 мл/л води
2-а дослдаа, n = 50 Основний ращон + випоювання з водою хелат!в Mn та Zn у дозi 0,2 мл/л води
Big6ip KpoBi Ta 3Ba®yBaHHa 14-go6oBHx Kypnar-6ponjepiB npoBognjH nepeg 3acrocyBaHHaM xejariB, Ha 21-y go6y Ta no 3aBepmeHHÎ eKcnepHMemy (28-a go6a). KpoB gja gocjig^eHHH Big6npajH MeTogoM npH^HrreBOÏ nyHKqiï nigKpHjoBoï BeHH (Kelly & Alworth, 2013; Striha & Il'chenko, 2017). BioxiMWHe gocjig^eHHH KpoBi npoBognjH Ha 6ioxiMiHHOMy aHam3aropi Stat Fax 1904+ 3 BHKopHcraHHaM peaKTHBiB HBn "®i^iciT-^iarHOCTHKa". y cnpoBa^i KpoBi BH3HanaflH BMicT 3arajbHoro 6ijKa (6iypeTOBoro peaKqiero), aïïb6yMimB (i3 6poMKpe3onoBHM 3ejeHHM), Кaïïbцiro 3arajbHoro (b peaкцiï 3 Kaïïb^H-apceHa3o-IÏÏ), ®oc$opy HeopraHinHoro (3 Mom6gaTOM aMomro; UV-BapiaHT), Marairo (pea^ia 3 KCHfligHjoBHM CHHiM). ,3,ocïïig®eHHa BMicTy MaHraHy Ta ^HKy b снpoвaтцi KpoBi птнцi npoBogn^H MeTogoM aTOMHo-a6cop6^HHoï cneKTpo^OTOMeTpiï Ha npnjagi Shimadzu AA-6650 (Onyshhenko et al., 2011). Aocmg npoBognjH BignoBigHO go 3aKOHy yKpaïHn "npo 3axncT TBapHH Big ^opcTOKoro noBog^eHHa" Big 28.03.2006 p. Ta npaBHj GBponencbKoï KoHBeH^ï 3axucTy xpe6eTHHx TBapHH, aKi BHKopHcroByroTbca b eKcnepHMeHTajbHHx Ta rnmnx HayKoBHx ^jax Big 13.11.1987 p. (Directive, 2010). Pe3y^bTaTH gocjig^eHb 6yjH cTarHcrHHHo o6paxoBaHi 3a gonoMororo nporpaMH Excel 2019.
PeîymTaTH Ta ïx oôroBopeHHH
KypHaTa-6ponnepH Ha BigMiHy Big mmnx BHgiB cijb-CbKorocnogapcbKoï птнцi MaroTb BHcoKy iHTeHCHBHicTb pocTy, ToMy Kompo^b npupocTiB Macu Tina e ogHHM 3 Ba^^HBHx 3axogiB nig nac BHpo^yBaHHa (Bao et al., 2010; Caruk et al., 2017). BcraHoBjieHo, ^o Ha nonaTKy
дослiдження маса тiла у курчат контрольно! групи становила в середньому 225,6 ± 6,58 г, у першiй та другш дослiдних групах - 235,8 ± 3,58 та 211,0 ± 5,44 г, вiдповiдно (табл. 2). Перед початком експери-менту проведено клшчне досл1дження курчат-бройлерiв. У 40% ш^ищ всiх груп спостертали вщста-вання в ростi, скуйовджешсть та ламкiсть з непропор-цшним ростом оперення, слизовi оболонки бл1до-рожевого забарвлення. У 17% вiдмiчали ознаки дис-пепсiï. Пiсля прийому препарату (28-а доба) курчата-бройлери двох досл1дних груп були актившшими, охоче поïдали корм та споживали воду, оперення у птицi щшьно прилягало до тiла. У 2 голiв першо1 дослiдноï групи спостертали знижений апетит, ску-йовдженiсть оперення та розлади травлення. У птищ контрольноï групи 15 голiв (30%) мала виражену ску-йовдженiсть оперення, блщсть слизових оболонок, вiдставання у росл та дiарею.
Пiсля 14 дiб випоювання вггамшно-амiнокислотних хелапв у курчат першоï та другоï дослiдних груп маса тiла збшьшилась, порiвняно з початковим значенням на 683,2 i 732 г (74,3 та 77,6%), за середшх значень 919,0 ± 21,07 та 943,0 ± 25,94 г (P < 0,001), в контролi зросла на 657,6 г, що складало в середньому 883,2 ± 24,64 г (P < 0,001). У першш дослщнш групi наприкiнцi дослiду 5 голiв (25%) мали масу бшыне за 1000 г, менше 800 г було тшьки в 1 курчати. В 35% (7 голiв) курчат-бройлерiв друго1' дослiдноï групи маса тша бiльша за 1000 г, а у 2 голiв (10%) нижче за 800 г. У контрольнш групi тiльки в 3 голiв (15%) маса тiла досягла 1 кг, а 25% (5 голiв) курчат навггь не набрали 800 г.
Таблиця 2
Динамжа маси тша курчат-бройлерiв за використання хелатiв, М ± m
Група
контрольна, n = 20 1-а gослiдна, n = 20 2-а gослiдна, n = 20
14 Lim 186-290 211-265 174-274
M ± m 225,6 ± 6,58 235,8 ± 3,58 211,0 ± 5,44
21 Lim 404-680 439-765 353-616
M ± m 506,2 ± 16,99 543,3 ± 19,52 513,6 ± 20,58
28 Lim 740-1140 750-1140 770-1073
M ± m 883,2 ± 24,64 919,0 ± 21,07 943,0 ± 25,94
HaMH BCTaHOB^eHO, ^o Ha nonaTKy eKcnepHMeHTy BMicT 3aranbHoro npoTeiHy b cupoBaTui KpoBi KypnaT-6poftnepiB 14-go6oBoro BiKy nepmoi' Ta gpyroi gocnigHux rpyn cKnagaB, BignoBigHo 27,7 ± 0,59 Ta 26,8 ± 0,67 r/n (HopMa - 29-38 r/n), b Komponi - 28,7 ± 0,76 r/n (Ta6ji. 3). Ha 21 go6y (2 Big6ip KpoBi) y nepmift Ta gpyrift gocnigHHx rpynax ftoro KoHueHTpaqia CTaHoBuna 29,5 ± 0,52 Ta 30,0 ± 1,35 r/n, BignoBigHo, ^o 6inbme Ha 6,1 Ta 10,6% nopiBHaHo 3 noKa3HHKaMH 1 Big6opy (P < 0,05). no 3aKiHHeHHi gocnigy BMicT 3aranbHoro npoTei'Hy b cupoBaTui KpoBi KypnaT nepmoi' gocnigHoi' rpynu (go3a xenaTiB cKnagana 0,1 Mn/n Bogu) 36inbmuB-ca Ha 10,3%, nopiBHaHo 3 nonaTKoM gocnigKeHHa, i
cTaHoBHB 31,0 ± 0,71 r/n (P < 0,001), rinonpoTeiHeMio giarHocTyBanu y 4 roniB (20%). y gpyrift gocnigmft rpyni b cepegHboMy ueft noKa3HHK cKnagaB 30,2 ± 0,82 r/n, ^o Ha 11,2% 6inbme nopiBHaHo 3 pe3ynbTaTa-mh nepmoro Big6opy KpoBi (P < 0,01), rinonpoTeiHeMiro giarHocTyBanu y 8 roniB (40%). y KomrponbHift rpyni Ha 28 go6y BMicT 3aranbHoro npoTeiHy y cepegHboMy cTa-hobhb 28,9 ± 0,85 r/n, BiporigHo He 3MiHHBca, nopiBHaHo 3 nonaTKoM gocnigKeHHa (P < 0,1). y 50% (10 roniB) giarHocTyBanu rinonpoTeiHeMio, ^o Ha Hamy gyMKy, MoKe 6yTH cnpuHHHeHo HegocTaTHiM HagxogKeHHaM b opraHi3M npoTeiHy 3 kopmom, a6o k nopymeHHaM ftoro 3acBoeHHa.
TaS^^H 3
^,HHaMiKa 3MiH 6inKoBoro o6MiHy y KypnaT-6poftnepiB 3a BHKopHcTaHHa xenaTiB, M ± m
BiK, gi6
rpyna
KoHTponbHa, n = 20
1-a gocnigHa, n = 20
2-a gocnigHa, n = 20
>s -5 s u 14 Lim M ± m 22,1-35,7 28,7 ± 0,76 22,9-31,1 27,7 ± 0,59 20,7-31,9 26,8 ± 0,67
£ 21 Lim 25,1-33,6 24,4-32,4 20,4-43,6
2 ^ M ± m 28,0 ± 0,46 29,5 ± 0,52 30,0 ± 1,35
a 8 CO ^ 28 Lim 23,6-35,4 23,6-34,6 24,4-35,2
M ± m 28,9 ± 0,85 31,0 ± 0,71*** 30,2 ± 0,82**
14 Lim 13,6-22,35 12,74-18,17 12,87-21,93
M ± m 16,4 ± 0,53 15,4 ± 0,29 15,8 ± 0,64
21 Lim 14,41-21,35 14,9-19,58 14,01-23,93
y M ± m 17,0 ± 0,37 17,2 ± 0,27 17,4 ± 0,59
6 b 28 Lim 14,8-24 16,5-21,7 14,8-22,3
< M ± m 18,4 ± 0,66* 18,6 ± 0,36*** 18,7 ± 0,37***
npuMimKu: * - P < 0,05; ** - P < 0,01; *** - P < 0,001 go nonaiKy noKa3HHKiB nepmoro Big6opy KpoBi
y cupoBaTui KpoBi KypnaT-6poftnepiB KomponbHoi rpynu Ha nonaTKy gocnigy BMicT anb6yMiHiB cTaHoBHB 16,4 ± 0,53 r/n (HopMa 13-28 r/n), y nepmift Ta gpyrift gocnigHux - 15,4 ± 0,29 Ta 15,8 ± 0,64 r/n, BignoBigHo (Ta6n. 3). nicna 3aBepmeHHa 3acTocyBaHHa xenaTiB koh-ueHTpauia anb6yMimB b nepmift Ta gpyrift gocnigHHx rpynax 36inbmunacb Ha 17,2 Ta 15,5%, 3a cepegHix Be-jhhhh 18,6 ± 0,36 i 18,7 ± 0,37 r/n (P < 0,001 go nepmoro Big6opy). y KypnaT KoHTponbHoi rpynu giarHocTyBa-nu 36inbmeHHa uboro noKa3HHKa Ha 10,9% - 18,4 ± 0,66 r/n (P < 0,05 go nonaTKy gocnigy). 36inbmeHHa KoHueHTpauii 3aranbHoro 6inKa Ta anb6yMimB y cupoBa-Tui KpoBi KypnaT-6poftnepiB gocnigHHx rpyn, Ha Hamy gyMKy, noB'a3aHo 3 HopMarnaqieo 6inoKcuHTe3yBanb-Hoi $yHKuii neniHKH 3a paxyHoK BnacTHBocreft ^HKy Ta aMiHoKucnoTH rniuuHy.
Kanbuift Bigirpae Hag3BHnaftHo BaKnuBy ponb y Me-Ta6oni3Mi nTuui, 3oKpeMa BiH 6epe ocHoBHy ynacTb y ^opMyBaHHi KicTKoBoi TKaHHHH, HopManbHoMy ^yHKuio-HyBaHHi HepBoBoi Ta po3BHTKy cepueBo-cyguHHoi cucTeM (Zlamanjuk, 2017). BcTaHoBneHo, ^o Ha nonaTKy gocnigKeHHa piBeHb 3aranbHoro Kanbijiio b cupoBami KpoBi KoHTponbHoi rpynu cTaHoBHB 2,5 ± 0,05 MMonb/n (1,882,76), nepmoi Ta gpyroi gocnigHux - 2,5 ± 0,04 (2,02,74) i 2,5 ± 0,04 MMonb/n (2,16-2,74), BignoBigHo. Ti-noKanbuieMio giarHocTyBanu b 10% KypnaT-6poftnepiB i3 kokho' rpynu. no 3aBepmeHHi gocnigy ftoro BMicT y
10% (2 ron.) KoHTponbHoi rpynu 6yB HHK^e HopMH (HopMa 2,25-3,0 MMonb/n) 3a cepegHboro 3HaneHHa 2,6 ± 0,05 MMonb/n (P < 0,1). y nepmift Ta gpyrift gocnigHHx rpynax BMicT 3aranbHoro Kanbuio b cepegHboMy cTaHoBHB no 2,6 ± 0,05 MMonb/n (Lim: 2,25-2,95; 2,36-3,07; P < 0,1), rinoKanbuieMii He BuaBneHo (Ta6n. 4).
®oc$op b opraHi3Mi nra! BxoguTb go cKnagy HyK-neiHoBux KucnoT, pi3Hux $oc$onpoTeigiB, ^epMemriB, Bigirpae BaKnuBy ponb b o6MiHi KupiB, 6iniciB i Byrne-BogiB, no6ygoBi KicTaKa (Caruk et al., 2017). Horo koh-цeнтpaцia b cupoBaTui KpoBi Ha nonaTKy eKcnepuMemry b KypnaT nepmoi Ta gpyroi gocnigHux rpyn cKnagana b cepegHboMy, BignoBigHo, 2,4 ± 0,10 (1,82-3,37) Ta 2,4 ± 0,07 (1,94-2,97) MMonb/n, y KoHTponbHift - KonuBanaca y MeKax 1,83-2,89 i b cepegHboMy cTaHoBuna 2,4 ± 0,06 MMonb/n (Ta6n. 4). no 3aKiHneHHi eKcnepuMemy 3MiH b кoнцeнтpaцii $oc$opy b cupoBaTui KpoBi He giarHocTyBanu, B nepmin Ta gpyrin rpynax cepegHi 3Ha-neHHa cTaHoBunu 2,5 ± 0,14 (1,34-3,57) Ta 2,4 ± 0,15 (1,27-3,73) MMonb/n. y KoHTponbHift rpyni Ha KiHeub gocnigy cepegHin noKa3HuK cKnagaB 2,4 ± 0,19 (0,853,67) MMonb/n (Ta6n. 4). Pe3ynbTaTH gocnigKeHHa noKa-3yoTb, ^o 3acTocyBaHHa xenaTiB ^HKy Ta MaHraHy npoTaroM 14 gi6 He BnnuHyno HeraTuBHo Ha piBeHb HeopraHinHoro $oc$opy b cupoBaTui KpoBi KypnaT-6ponnepiB.
Таблиця 4
Динамжа змш мшерального обм1ну у курчат-бройлер1в за використання хелапв, М ± m
Вж, дiб Група
контрольна, n = 20 1-а дослдаа, n = 20 2-а дослiдна, n = 20
14 Lim 1,88-2,76 2,0-2,74 2,16-2,74
1 « -5 M ± m 2,5 ± 0,05 2,5 ± 0,04 2,5 ± 0,04
21 Lim 1,85-3,8 2,02-3,27 2,21-3,7
M ± m 2,5 ± 0,11 2,5 ± 0,09 2,6 ± 0,10
28 Lim 2,19-3,02 2,25-2,95 2,36-3,07
M ± m 2,6 ± 0,05 2,6 ± 0,05 2,6 ± 0,05
14 Lim 1,83-2,89 1,82-3,37 1,94-2,97
M ± m 2,4 ± 0,06 2,4 ± 0,10 2,4 ± 0,07
s ft -5 ■5 о л 21 Lim M ± m 1,46-3,41 2,4 ± 0,14 1,71-2,99 2,5 ± 0,12 1,63-3,71 2,4 ± 0,12
i е X 28 Lim M ± m 0,85-3,67 2,4 ± 0,19 1,34-3,57 2,5 ± 0,14 1,27-3,73 2,4 ± 0,15
14 Lim 1,1-1,42 1,07-1,43 1,06-1,42
M ± m 1,3 ± 0,02 1,2 ± 0,03 1,3 ± 0,02
« -S3 ■и л и н го 21 Lim M ± m 1,12-1,5 1,3 ± 0,02 0,47-1,36 1,2 ± 0,05 0,47-1,44 1,2 ± 0,06
s ! 28 Lim 0,91-1,29 0,97-1,23 0,96-1,23
M ± m 1,1 ± 0,02*** 1,1 ± 0,02** 1,1 ± 0,02***
Примтки: ** - P < 0,01; *** - P < 0,001 до початку показникш першого ввдбору кров1
Магнш (Mg) е одним i3 ключових елеменпв необ-хщних для росту i розвитку органiзму. Це четвертий найпоширешший елемент у живих органiзмах (Shastak & Rodehutscord, 2015). Концентра^ магнiю в сироватцi кровi 14-добових курчат контрольно! групи знаходилась у межах 1,1-1,42 ммоль/л за сере-днього значення 1,3 ± 0,02 ммоль/л (див. табл. 4), в першш та другiй дослвдних групах - 1,2 ± 0,03 (1,071,43) та 1,3 ± 0,02 (1,06-1,42) ммоль/л. По закшченш дослвду вмiст магнiю вiрогiдно знизився у вах групах, зокрема в контрольнш до 1,1 ± 0,02 ммоль/л (P < 0,001), у першш та другш дослцщих групах -
1.1 ± 0,02 ммоль/л (P < 0,01 та P < 0,001), порiвняно з початком дослвдження (табл. 4). Подальше зменшення !х концентраци в сироватщ кровi пов'язано iз техно-лопчною змiною корму, покращенням стану слизово! ниркових канальцiв та !х видшьно! функцii.
Важливим мiкроелементом у профшактищ перозу курчат-бройлерiв е Манган (Adel Saeeda, 2014). Вiн е одним з мшроелеменпв, який присутнiй у вах тканинах, та е основою для нормального метаболiзму амь нокислот, лiпiдiв, бiлкiв та вуглеводiв. Манган мае ключове значення для регуляци iмунноi' системи, клiтинноi' енерги, травлення, розмноження та росту шсток (Tufarelli & Laudadio, 2017). Недостатне його надходження з комбiкормом згодом може зумовити дефщит Мангану у птищ, i як наслвдок проблеми росту й розвитку кусток, а також порушення вуглево-дного та лшвдного обмiнiв (Aschner & Aschner, 2005). На початку проведення експерименту у 10 курчат (50%) 14-добового вiку контрольно! групи його вмют у сироватщ кровi був нижчий за норму (1,85,5 мкмоль/л) i в середньому по групi становив
2.2 ± 0,27 мкмоль/л (1,1-6,2; див. табл.1). Низьку кон-центрацiю Мангану дiагностували в 11 голiв першо! дослвдно! групи (55%) та в 10 голiв (50%) - у другш. Тобто на початку дослiдження у сироватщ кровi 50%
курчат-бройлерiв уах груп дiагностували недостатнiй рiвень цього життево важливого мiкроелемента. Через 7 дiб пiсля початку застосування хелапв його вмiст у сироватцi кровi першо! та друго! дослвдних груп вiро-пдно збiльшився, порiвняно з початком експеримен-ту, i становив, 2,9 ± 0,30 та 3,5 ± 0,33 мкмоль/л, вщпо-вщно (P < 0,01; P < 0,001). Також спостер^али зменшення кшькосп курчат в дослвдних групах з низьким вмютом Мангану в кровi до 5 (25%) - у першш та 3 голiв (15%) - у другш. У контрольнш груш вiдмiча-ли тенденцш до збшьшення концентрацi! Мангану в середньому до 2,7 ± 0,26 мкмоль/л (0,9-5,0). По закшченш дослвду його вмют у курчат-бройлерiв яким випоювали хелати в дозi 0,2 мл/л води (2-а дослщна) складав 3,6 ± 0,28 мкмоль/л, а рiзниця до контролю була вiрогiдною - 2,7 ± 0,25 мкмоль/л (P < 0,01). У груш, де доза складала 0,1 мл/л води (1-а дослщна), спостертали тенденцiю до збiльшення кiлькостi Мангану в сироватщ кровi в середньому до 3,2 ± 0,16 мкмоль/л (1,4-4,0; P < 0,1 до контролю). На нашу думку, незначна змша вмюту Мангану в сироватщ кровi контрольно! груш пов'язана з особливютю фiзiологii утворення пера проте, цi дослвдження пот-ребують бiльш глибокого вивчення у вшовому аспектi (рис. 1).
Цинк бере участь у процесах кальцифжаци, акти-вуючи лужну фосфатазу. За його дефщиту активнiсть ферменту у хондроцитах епiфiзарного хряща знижу-еться, що спричиняе порушення остеогенезу (Slivinska et al., 2017). Концентрацiя Цинку на початку досль дження у всiх групах була низькою (норма 23,1-38,5 мкмоль/л), а його середне значення по групах становило у контрольнш - 22,3 ± 1,14 мкмоль/л, у першш та другш дослвдних - 21,0 ± 1,31 i 22,3 ± 1,30 мкмоль/л (рис. 2).
1
0
14-добов1 21-добов1 28-добов1 -контроль -1-а дослшна група 2-а дослшна група
Рис. 1. Вмют Мангану у сироватщ кров1 курчат-6ройлер1в за використання хелалв, мкмоль/л
90 80
70 21
60
50 22,3
40
30 22,3
20
10 0
14-добов1
-контроль -1-адослшна 2-а дослшна
Рис. 2. Вмют Цинку у сироватщ кров1 курчат-6ройлер1в за використання хелалв, мкмоль/л
Дефщит цинку д1агностували у сироватщ кров1 50-60% курчат-6ройлер1в. На 7 добу випоювання хелалв (2-й в1д61р кров^ його вмют у другш дослвд-нш грут мав тенденцш до збшьшення за середнього значення - 23,9 ± 0,56 мкмоль/л, а в першш був в1ро-гвдно бшьший - 24,2 ± 0,70 мкмоль/л (P < 0,05), порь вняно з початком дослщження. Вмют цинку у кров1 курчат контрольно!' групи практично залишився без змш i становив 23,3 ± 0,63 мкмоль/л. По закшченш дослщу вiдмiчали виражене збшьшення концентрацп Цинку в сироватщ кровi птицi першо! дослщно'' групи (20%), порiвняно з початком дослщження, а його середне значення становило 27,9 ± 0,60 мкмоль/л (23,6-32,9 мкмоль/л; P < 0,001). У другш грут його вмют збшьшився на 25,8% (порiвняно з початком експерименту) за середнього значення - 28,3 ± 0,76 мкмоль/л (P < 0,001). О^м цього, на прикшщ дослiду концентрацiя Цинку в курчат першо'' та дру-го'' дослiдних груп була вiрогiдно бшьшою вiдносно контролю - 25,7 ± 0,78 мкмоль/л (P < 0,01).
Вiрогiдне з6iльшення мiкроелементiв Цинку та Мангану в сироватщ кровi курчат-бройлерiв, на нашу думку, вiд6улося за рахунок того, що сполуки мшрое-лементiв з лiгандами амiнокислот та вггашшв завдяки сво'й формi краще абсорбуються ентероцитами кишечнику птищ. Таким чином вiд6уваеться 6iльша за-своюванiсть органiзмом даних сполук та менше видь лення з послщом (Vieira, 2008).
Висновки
Застосування хелалв упродовж 14 дi6 курчатам-бройлерам дослщних груп сприяло покращенню зага-льного стану, вони стали актившш^ охоче пощади корм та споживали воду, оперення у птицi блискуче, щiльно прилягае до лла. Юлшчних ознак перозу не дiагностували. Бiохiмiчнi дослiдження показали, що застосування хелалв (пантотеналв) Цинку та Мангану протягом 14 дiб в дозi 0,1 мл/л води сприяе збшь-шенню концентрацп' загального 6iлка в сироватщ кровi на 10,3% (30,9 ± 0,71 г/л; P < 0,001). У дозi 0,2 мл/л води - на 11,2%, до 30,2 ± 0,82 г/л (P < 0,01). За рахунок фракцш альбумтв, вмют яких зрю до 18,6 ± 0,36 та 18,7 ± 0,37 г/л (P < 0,001). Додавання з водою хелалв у дозi 0,2 мл/л води сприяе збшьшенню концентрацп Мангану в сироватщ кровi курчат-бройлерiв до 3,6 ± 0,28 мкмоль/л та Цинку на 25,8% до 28,3 ± 0,76 мкмоль/л (P < 0,001). З випоювання в дозi 0,1 мл/л води спостертаеться тенденцiя до збшьшення Мангану - 3,2 ± 0,16 мкмоль/л (1,4-4,0) та Цинку на 20% - 27,9 ± 0,60 мкмоль/л.
Дякуемо приватному тдприемству "Кронос-Агро" за надану можливють використовувати хелати (панто-тенати) Zn i Mn для проведення дослщжень.
References
Adel Saeeda, N. (2014). Impact of different levels of manganese and ascorbic acid on the growth performance of broiler chicks. International Proceedings of Chemical, Biological and Environmental Engineering, 64, 1-4. doi: 10.7763/IPCBEE. http://www.ipcbee.com/vol64/ 001-CEBCE2014-2-002.pdf. Aschner, J.L., & Aschner, M. (2005). Nutritional aspects of manganese homeostasis. Molecular Aspects of Medicine, 26(4-5), 353-362. doi: 10.1016/j.mam.2005.07.003. Bao, Y.M., Choct, M., Iji, P.A., & Bruerton, K. (2010). Trace mineral interactions in broiler chicken diets. British Poultry Science, 51(1), 109-117. doi: 10.1080/00071660903571904. De Marco, M., Zoon, M.V., Margetyal, C., Picart, C., & Ionescu, C. (2017). Dietary administration of glycine complexed trace minerals can improve performance and slaughter yield in broilers and reduces mineral excretion. Animal Feed Science and Technology, 232, 182-189. doi: 10.1016/j.anifeedsci.2017.08.016. Directive. (2010). Directive 2010/63/EU of the european parliament and of the council of 22 September 2010 on the protection of animals used for scientific purposes. L 276/33. 20.10.2010. https://eur-lex.europa.eu/LexUri Serv/LexUri S erv.do?uri=OJ:L:2 010:276:0033:0079:en:PDF Ellen, B.B., Merca, F.E., Angeles, A.A., Acda, S.P., & Luis, E.S. (2012). Effects of supplementing diets with amino acid chelates of Copper, Zinc, Manganese and Iron on the performance of broilers. Philipp J Vet Anim Sci, 38(1), 1-10. Ivanisinova, O., Gresakova, E., Ryzner, M., Ocel'ova, V., & Cobanova, K. (2016). Effects of feed
23,3
25,7
21-добов1
28-добов1
supplementation with various zinc sources on mineral concentration and selected antioxidant indices in tissues and plasma of broiler chickens. Acta Veterinaria Brno, 85(3), 285-291. doi: 10.2754/avb201685030285.
Kelly, L.M., & Alworth, L.C. (2013). Techniques for collecting blood from the domestic chicken. Lab Animal, 42(10), 359-361. doi: 10.1038/laban.394.
Kwiecien, M., Winiarska-Mieczan, A., Milczarek, A., & Klebaniuk, R. (2017). Biological response of broiler chickens to decreasing dietary inclusion levels of zinc glycine chelate. Biological Trace Element Research, 175(1), 204-213. doi: 10.1007/s12011-016-0743-y.
Li, L., Abouelezz, K.F.M., Gou, Z., Lin, X., Wang, Y., Fan, Q., & Jiang, Z. (2019). Optimization of dietary zinc requirement for broiler breeder hens of chinese yellow-feathered chicken. Animals, 9(7), 472. doi: 10.3390/ani9070472.
Mohammadi, V., Ghazanfari, S., Mohammadi-Sangcheshmeh, A., & Nazaran, M.H. (2015). Comparative effects of zinc-nano complexes, zinc-sulphate and zinc-methionine on performance in broiler chickens. British Poultry Science, 56(4), 486493. doi: 10.1080/00071668.2015.1064093.
Olgun, O. (2017). Manganese in poultry nutrition and its effect on performance and eggshell quality. World's Poultry Science Journal, 73(01), 45-56. doi: 10.1017/S0043933916000891.
Richards, J.D., Zhao, J., Harrell, R.J., Atwell, C.A., & Dibner, J.J. (2010). Trace Mineral Nutrition in Poultry and Swine. Asian-Australasian Journal of Animal Sciences, 23(11), 1527-1534. doi: 10.5713/ ajas.2010.r.07.
Shastak, Y., & Rodehutscord, M. (2015). A review of the role of magnesium in poultry nutrition. World's Poultry Science Journal, 71(01), 125-138. doi: 10.1017/S0043933915000112.
Slivinska, L., Demydjuk, S., Shcherbatyy, A., Fedorovich, V., & Tyndyk, I. (2017). Etiologija ta kliniko-biohimichni pokaznyky krovi za alimentarnoi osteodystrofii koriv. [Etiology of this clinical-biochemical index of the roof for alimentary osteodystrophy of the roots]. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 19(73), 79-83. doi: 10.15421/nvlvet7317 (in Ukrainian).
Sridhar, K., Nagalakshmi, D., & Rama Rao, S.V. (2015). Effect of graded concentration of organic zinc (zinc glycinate) on skin quality, hematological and serum biochemical constituents in broiler chicken. Indian Journal of Animal Sciences, 85(6), 643-648.
Stanacev, V.S., Milosevic, N., Stanacev, V.Z., Puvaca, N., Milic, D., & Pavlovski, Z. (2014). Chelating forms of microelements in poultry nutrition. World's Poultry Science Journal, 70(01), 105-112. doi: 10.1017/S0043933914000099.
Sun, Q., Guo, Y., Li, J., Zhang, T., & Wen, J. (2012). Effects of methionine hydroxy analog chelated cu/mn/zn on laying performance, egg quality, enzyme activity and mineral retention of laying hens. The Journal of Poultry Science, 49(1), 20-25. doi: 10.2141/jpsa.011055.
Tufarelli, V., & Laudadio, V. (2017). Manganese and its role in poultry nutrition: an overview. Journal of Experimental Biology and Agricultural Sciences, 5(6), 749-754. doi: 10.18006/2017.5(6).749.754.
Vieira, S.L. (2008). Chelated minerals for poultry. Brazilian Journal of Poultry Science, 10(4), 73-79. doi: 10.1590/S1516-635X2008000200001.
Yenice, E., Mizrak, C., Gultekin, M., Atik, Z., & Tunca, M. (2015). Effects of organic and inorganic forms of manganese, zinc, copper, and chromium on bioavailability of these minerals and calcium in late-phase laying hens. Biological Trace Element Research, 167(2), 300-307. doi: 10.1007/s12011-015-0313-8.
Zhao, J., Shirley, R. B., Vazquez-Anon, M., Dibner, J.J., Richards, J.D., Fisher, P., Giesen, A.F. (2010). Effects of chelated trace minerals on growth performance, breast meat yield, and footpad health in commercial meat broilers. The Journal of Applied Poultry Research, 19(4), 365-372. doi: 10.3382/japr.2009-00020.
Striha, M., & Il'chenko, M. (2017). Innovacijni rozrobky universytetiv i naukovyh ustanov MON Ukrainy. [Innovative development of universities and scientific institutions of the Ministry of Education and Science of Ukraine]. Instytut obdarovanoi dytyny NAPN Ukrainy, Kyiv (in Ukrainian).
Zlamanjuk, L.M. (2017). Vplyv riznyh rivniv kal'ciju ta fosforu u kombikormah na mineral'nyi sklad skeletu japons'kyh perepeliv. [The influence of different rivniv calcium and phosphorus in combines on the mineral harmony of the skeleton of Japanese perepeliv]. Ukrainan Jornal of Ecology, 7(2), 14-18. doi: 10.15421/201715 (in Ukrainian).
Onyshhenko, G.G., Zajceva, N.V., & Ulanova, T.S. (2011). Kontrol' soderzhanija himicheskih soedinenij i jelementov v biologicheskih sredah: rukovodstvo. [Control of the content of chemical compounds and elements in biological environments: leadership]. Perm': Onishhenko G.G. (in Russian).
Fedak, N.M., Vovk, Ja.S., Chumachenko, S.P., & Dushara, I.V. (2012). MineraTni rechovyny v godivli silMs"kogospodarsMkyh tvaryn. [Mineral substances in farm animal feeds]. Peredgirne ta girs'ke zemlerobstvo i tvarinnictvo, 1(54), 128-135 (in Ukrainian).
Caruk, L.L., Berezhnjuk, N.A., & Chornolata, L.P. (2017). Balans mineral'nyh rechovyn u organizmi kurchat-brojleriv. [Balance of mineral substances in the body of broiler chickens]. Agrarna Nauka ta Harchovi Tehnologii, 2(96), 111-117 (in Ukrainian).
