CC BY
60
УДК 577.042.16:591.3
Моравська О.В., астрант (е1епа. moravska@mail. ги) Вовк С.О., доктор бюлопчних наук, професор ®
1нститут землеробства I тваринництва Захгдного регюну Украгни 81115, Львгвська обл., Пустомит1вськийр-н, с.Оброшино.
ЗМ1НИ Р1ВНЯ В1ТАМ1НУ А У ЖОВТКУ ЯСЦЬ, ПЕЧ1НЦ1 I ЗАЛИШКОВОМУ ЖОВТКУ ЕМБР1ОН1В ТА ПРОДУКТИВН1 ЯКОСТ1 ГУСЕЙ ЗАЛЕЖНО В1Д ВМ1СТУ ЖИРОРОЗЧИННИХ В1ТАМ1Н1В У РАЦ1ОН1
Встановлено, що додавання втамту А у ктькостг 10000 МО, втамту D3 у ктькостг 3000 МО та втамту Е у ктькостг 35 МО до 1 кг комбжорму гусей сгрог оброшинськог породи у репродуктивний перюд ¡стотно тдвищуе рюень втамту А у жовтку яець, печтщ та залишковому жовтку 25-добових ембрюшв.
Показано також, що використання вказаног втамтног добавки у рацюш гусей у перюд ¡нтенсивног несучостг ¡стотно тдвищуе кглькгсть знесених ткубацтних яець, а також виводимють I життездаттсть гусенят.
Ключовi слова: гуси, ембрюни, втамти А, D3, Е, жовток яець, печтка, залишковий жовток, продуктивт якост1.
Вступ. В результат проведених дослщжень встановлено, що дефщит жиророзчинних в^аммв у рацюш птищ викликае ряд патологш, зокрема, зниження репродуктивних функцш у самок та тдвищення рiвня ембрюнально! смертност [5]. Нестача в^амшв Е i А в рацюш самок у репродуктивний перюд призводить до порушення розвитку кровоносно! системи i загибелi ембрюшв на 3-4 день шкубаци, що обумовлено низьким вмютом токоферолу i ретинолу у жовтку яець. Зазначимо, що в основi рiзних патологш у птищ, у тому чи^ розвитку енцефаломаляци, мязово! дистрофи й ексудативного дiатезу у птищ е активащя процеЫв перекисного окиснення лшдав у !х оргашзм^ що ефективно попереджаеться додаванням до ращону а-токоферолу, який, вбудовуючись в лiпiдний шар мембран, виконуе протекторну i мембрано-стабшзуючу дiю [3,5,7]. Крiм цього, а-токоферол впливае на функцiю мембран лiзосом i тканинне дихання мiтохондрiй, стимулюе активнiсть мембранних фосфолiпаз, стабiлiзуе ферментш системи транспорту iонiв кальцiю в мембранах саркоплазматичного ретикулуму [3,6,7].
Необхщно також зазначити, що для оргашзму птицi особливо важлива метаболiчна роль належить вiтамiнам групи D [5]. За даними л^ературних джерел, застосування вiтамiнiв групи D у рацiонах птицi веде до зменшення рiвня депонування вiтамiну А та збшьшення вмiсту продуктiв перекисного окиснення лшдав в органах i тканинах [5], що, в свою чергу, вимагае введення до ращону ретинолу та а-токоферолу.
Виходячи з вищесказаного, метою нашо! роботи було дослщження впливу в^аммв А, D3 i Е у рацiонi гусей у репродуктивний перюд на змши вмкту
® Моравська О.В., Вовк С.О., 2010
209
в^амшу А у жовтку яець, печшщ i залишковому жовтку ембрюшв та показники продуктивност гусей.
Матер1али та методи. Дослщження проводились на 6a3i фермерського господарства с.Меденичi Дрогобицького району Львiвськоï облаем на пятьох групах гусей сiроï оброшинськоï породи 3-рiчного вiку, аналопв за живою масою, упродовж 90 добового перюду (сiчня - березня 2009 року). Утримання гусей вигульне з вшьним доступом до корму i води. У кожнш вщокремленш груш знаходилося по 5 гусок i 1 гусаку. Гуси контрольноï групи отримували упродовж дослiдного перюду комбжорм ПК-33-3-89, збалансований за уЫма елементами живлення згiдно рекомендованих норм [4]. Гуси ^eï групи отримували у складi кормiв 5000 МО вггамшу А, 700 МО вггамшу D3 i 10 МО в^амшу Е на 1 кг комбiкорму. До комбжорму гусей 1-ï (дослiдноï) групи додавали 10000 МО в^амшу А, до комбжорму 2-ï (дослiдноï) групи додавали 3000 МО вггамшу D3, до комбжорму 3-ï (дослiдноï) групи додавали 10000 МО в^амшу А i 3000 МО в^амшу D3, до комбжорму 4-ï (дослано].) групи додавали 10000 МО вггамшу А, 3000 МО вггамшу D3 i 35 МО вггамшу Е на 1 кг комбжорму.
В дослщженнях використовували „MICROVIT™ А PROMIX 1000"; „MICROVIT™ D3 PROSOL 500 i „MICROVIT™ Е PROMIX 50" французько!' ФГрми „Adisseo" у виглядГ добавки до комбжорму з ретельним ïx змiшуванням.
В процесi дослщу окремо по групах вiдбирались шкубацшш яйця i на 25-ту добу шкубаци вщ пяти ембрюшв кожноï групи отримували зразки печшки i залишкового жовтку для визначення в них рГвня вiтамiну А. Визначення вмюту вiтамiну А у тканинах проводили методом рiдинноï хроматографа [1].
Отримаш вщ гусей яйця на шкубацш вiдправляли тсля перегляду ïx на овоскош та вiдбирали за такими критерiями : розмГр пуги в яйщ не перевищував 1,0-1,2 см у дiаметрi; жовток без виразного контуру, при повертанш залишаеться у центрi; у шкарлуш яйця вщсутш трщини [4]. КрГм цього визначали такi показники продуктивност гусей: кшьккть знесених iнкубацiйниx яець одшею гускою, кшькють заплiднениx яець, виводимкть та кшьккть життездатних гусенят у 30-добовому вщ.
Отриманi циФровГ данi опрацьовували статистично використовуючи t-критерiй Стьюдента за допомогою комп,ютерноï програми "Microsoft Excel ".
Результати дослщження. Зазначимо, що рiвень в^амюного живлення гусей у перiод iнтенсивноï яйцекладки е визначальним стимулятором акумуляци даних вiтамiнiв у жовтку яець, яю виявляють ктотний вплив на метаболiчнi процеси у тканинах у перюд розвитку ембрiонiв.
Аналiз результат власних дослiджень (табл.1), у жовтку яець, залишковому жовтку ембрюшв та печшщ ембрюшв, отриманих з яець гусей першоï дослiдноï групи, яю отримували добавку в^амшу А до комбжорму, вiдбуваeться збiльшення вмкту ретинолу, порГвняно до контрольноï групи. Зокрема, рiвень депонування ретинолу (1-ша дослщна група) збшьшився на 29,98% у жовтках яець гусей, на 23,45% у печшщ ембрюшв та на 16,77% у залишковому жовтку ембрюшв порГвняно до результат контрольноï групи. Аналiз результат дослiджень другоï дослiдноï групи, де до рацiону гусей додавали в^амш D3, показуе ктотне зменшення вмюту ретинолу як в жовтку яець гусей, так i в печшщ та залишковому жовтку ембрюшв порГвняно до
210
результат контрольно! групи, що свщчить про шпбуючий вплив в^аммв групи D на депонування ретинолу [15]. Так, вмкт ретинолу (2-га дослiдна група) зменшився на 16,67% у жовтках яець гусей, на 14,32% у печшщ ембрюшв та на 16,16% у залишковому жовтку ембрiонiв порiвняно до результат контрольно! групи. Сумiсне додавання в^аммв А та D3 до ращону гусей у репродуктивний перiод (3-тя дослiдна група) вiрогiдно пiдвищуe вмкт ретинолу. Так, у жовтку яець гусей рiвень депонування збiльшуeться на 17,39%, у печшщ ембрюшв - на 15,46% та у залишковому жовтку ембрюшв - на 2,42% в порiвняннi до контрольно! групи. Слщ зазначити, що аналiз результат дослщжень четверто! дослiдно! групи, де сумкно додавали вiтамiни А, D3, i Е, показуе найвищий рiвень депонування ретинолу порiвняно до результат як контрольно! групи, так i до iнших дослiдних груп. Зокрема, вмкт ретинолу (4-та дослiдна група) збшьшився у жовтку яець гусей на 49,46%, у печшщ ембрюшв - на 58,47% та у залишковому жовтку ембрюшв - на 22,63% порiвняно до результат контрольно! групи.
Таблиця 1
Вм1ст вггамшу А у печшщ й залишковому жовтку ембршшв та
жовтку яець гусей, (М ± м, п=5)
Вмют вггамшу А, мкг/г Групи гусей.
Контрольна група 1-ша доапдна група (А) 2-га доапдна група 3-тя доапдна група (А Рв) 4-та доапдна група (А Р3Е)
Печшка, мкг/г 45,46±0,31 56,12±0,20*** 38,95±0,15*** 52,49±0,33*** 72,04±0,43***
Залишковий жовток, мкг/г 4,95±0,11 5,78±0,14** 4,15±0,07*** 5,07±0,11 6,07±0,06***
Жовток яець, мкг/г 11,04±0,08 14,35±0,30*** 9,20±0,12*** 12,96±0,17*** 16,50±0,19***
Жовток яець / Залишковий жовток 2,23 2,48 2,22 2,56 2,72
Прим1тка. У цш 1 наступнш таблицях з1рочками позначен! значения, що статистично в1ропдно в1др1зняються в1д контрольних (* Р<0,05; ** Р<0,01; *** Р<0,001).
Аналiз результатiв власних дослiджень (табл.2) показуе, що у 1-ш дослiднiй груш, де до ращону гусей додавали в^амш А у кшькосп 10000 МО на кг комбжорму, кшьккть iнкубацiйних яець зросла на 6,6 %, у 2-ш дослiднiй груш, де до ращону гусей додавали в^амш D3 у кiлькостi 3000 МО на кг комбжорму, - на 1,02%, у 3-ш дослщнш групi, у якiй на 1кг комбжорму сумiсно додавали 10000 МО вггамшу А i 3000 МО вггамшу D3, кiлькiсть iнкубацiйних яець зросла на 7,65% i у 4-ш дослiднiй групi, де комплексно вводили 10000 МО вггамшу А, 3000 МО вггамшу D3 i 35 МО вiтамiну Е на 1 кг комбжорму, - на 13,27% порiвняно iз результатами контрольно! групи. Що стосуеться кшькосп заплщнених яець, то !х рiвень тдвищився у 1 -iй дослiднiй груш - на 4,5 %, у 2-ш дослщнш груш - на 1,5 %, у 3-ш дослщнш груш - на 7 % i у 4-ш дослщнш груш - на 14,9 % порiвняно iз контрольною групою. Рiвень виводимост гусенят пiдвищився на 10,3 % у 1-ш дослiднiй групi, на 12,5 % у другш дослщнш груш, на 13,4 % у 3-ш дослщнш груш i на 24,8% у 4-ш
211
дослщнш грут порiвняно iз результатами у контрольнш грут. Що стосуеться життездатних гусенят отриманих вщ одше! голови у 30-ти добовому вщ, то !х кшьккть зросла у 1-й дослiднiй грут на 30,21 %, у 2-й - на 29,17 %, у 3-й - на 40,63 %, а у 4-й - на 69,79 % порiвняно iз контрольною групою.
Таблиця 2
Змши показникчв продуктивного за 90 добовий першд яйцекладки
залежно вiд вмiсту вггамтв А, D3 i Е в рацшш гусей
Показники Досл1дн1 групи гусей.
продуктивном!, за 90-добовий перюд яйцекладки Контрольна група 1-ша досл1дна група (А) 2-га досл1дна група №) 3-тя досл1дна група (А Dз) 4-та доолдна група (АЭ3Е)
Кшьюсть 1нкубац1йних яець вщ одн1е! голови, шт. 39,2±0,37 41,8±0,20*** 39,6±0,51 42,2±0,37*** 44,4±0,24***
К1льк1сть заптднених яець, % 78,0 82,5 79,5 85,0 92,9
Виводим1сть гусенят,%. 70,5 80,8 83,0 83,9 95,3
Кшьюсть
здорових гусенят в1д одн1е! голови до 30-доб.в., гол. 19,2±0,20 25,0±0,32*** 24,8±0,66*** 27,0±0,32*** 32,6±0,93***
Пiдсумовуючи отриманi результати, слщ зазначити, що такi змши депонування вiтамiну А у жовтку яець, печiнцi та залишковому жовтку ембрiонiв (4-та дослiдна група), при введенш до рацiону вiтамiну Е, можливо пояснюються, насамперед, антиоксидантною дiею а - токоферолу та позитивним впливом його на активнiсть ферменту Р-каротин- 15,15- диоксигенази, яка бере участь в ензиматичному окисненнi Р-каротину по центральному подвiйному зв язку [2]. Також вiдмiтимо, що найвищий коефщент спiввiдношення вмiсту вiтамiну А у жовтку яець до залишкового жовтку ембрюшв спостерiгаеться у четвертiй дослщнш грут, що доводить бшьш активне використання ретинолу в процесi розвитку ембрюшв саме у цiй дослщнш грут, що зумовлено впливом а-токоферолу на регуляцiею бiохiмiчних процеав, за рахунок стимуляци ферментних i транспортних систем [3,6,7].
Що стосуеться продуктивних якостей гусей, то, як видно iз даних таблицi 2, саме у четвертш дослiднiй грут, при комплексному застосувант вiтамiнiв А, Dз i Е у рацюш гусей у репродуктивний перiод, виявляеться найбiльш виражений продуктивний ефект, що пояснюеться активним депонуванням вказаних в^аммв у жовтку яець та позитивним впливом !х на рiзнi ланки обмшу речовин i фiзiологiчнi функци в органiзмi ембрiонiв у процес розвитку.
Внсновкн. В цщому, iз отриманих нами результатiв, можна зробити висновок про те, що використання у складi комбжорму для племшних гусей аро! оброшинсько! породи у репродуктивний перюд з розрахунку на голову на добу 3300 МО в^ашну А, 990 МО вггашну D3 та 12,0 МО вггамшу Е iстотно пiдвищуе вмiст вггамшу А у жовтку яець, печшщ i залишковому жовтку ембрiонiв та покращуе показники продуктивностi гусей, що свщчить про позитивний вплив
212
застосування вказаних вггамшш у рацюш гусей на пщвищення несучосп птицi, заплiдненостi яець, виводимосп та життeздатностi гусенят.
Л1тература
1. Андреева Л.В, Вербицький П.1., Влiзло В.В., i iн. Довiдник: Фiзiолого-бiохiмiчнi методи дослiджень у бюлогп, тваринництвi та ветеринарнiй медицинi - Львiв, 2004, 399с.
2. Душейко А.А. Витамин А: обмен и функции. - Киев: « Наукова думка », 1989.- 288с.
3. Капралов А.А., Донченко В.Г., Петрова Г.В. Роль витамина Е в процессах функционирования клетки. Антиоксидантные и неантиоксидантные механизмы // Успехи современной биологии. -2003.- Т. 123, № 6, с.573-589.
4. Кирилiв Я.1., Ратич 1.Б. Методи контролю повноцшност комбiкормiв та оцiнка кiлькостi i якостi продукци. - Львiв: 1111 Бодлак, 2004.-185с.
5. Куртяк Б.М., Янович В.Г. Жиророзчинш вiтамiни у ветеринарнш медицинi i тваринництвi.- Львiв: Трiада плюс, 2004.- 426с.
6. Tesoriere L., Bongiorno A., Pintaudi A.M., et al. Synergistic interaction between vitamin A and vitamin E against lipid peroxidation in phosphatidylcholine liposomes // Arch. Biochem. Biophis. - 1996. - Vol.326, № 1. - P. 57-63
7. Wang X., Quinn P.J. The location and function of vitamin E in membranes // Mol. Memb. Biol. - 2000. - Vol.17, № 3. - P. 143-156.
Summary
Moravska O. V., the post-graduate student, (elena.moravska@mail.ru) Vovk S. O., Dr. Sci. Biol., the professor Institute Agriculture and Breebing of Animals Western Region, CHANGES OF A LEVEL OF VITAMIN A IN A YOKE OF EGGS, A
LIVER AND A RESIDUAL YOKE OF EMBRYOS AND PRODUCTIVE QUALITIES GEESE DEPENDING ON THE CONTENTS OF FAT-SOLUBLE VITAMINS IN A DIET
It is established, that addition of vitamin A in quantity 10000IU, vitamin D3 in quantity 3000 IU and vitamin Е in quantity 35 IU to 1кг mixed fodders of geese sulfur obroshyns breeds during the reproductive period essentially raises a level of vitamin A in a yoke of eggs, a liver and a residual yoke of embryos.
It is shown also, that use of the given vitamin additive in a diet of geese during the reproductive period raises quantity of the demolished incubatory eggs, and also deductibility and vital stability of nestlings of geese.
Key words: geese, embryos, vitamins A, D3, E, a yoke of eggs, a liver, a residual yoke, productive qualities.
Стаття надшшла до редакцИ 8.03.2010
213
