CC BY
13
Науковий в^ник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iMeHi С.З. Гжицького. CepiH: Сiльськогосподарськi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences
ISSN 2519-2698 print
https://nvlvet.com.ua/index.php/agriculture_doi: 10.32718/nvlvet-a9112
UDC 636.598: 636,082
Reproductive and feather-fluff qualities of the obroshyno breed geese group in the third generation with blood of geese of great gray and legart breeds
M. Petriv1, L. Ferenc1, О. Sloboda2
'Institute of Agriculture of Carpathian Region NAAS, Obroshyno, Ukraine
2Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Petriv, M., Ferenc, L., & Sloboda, О. (2019). Reproductive and feather-fluff qualities of the obroshyno breed geese group in the third generation with blood of geese of great gray and legart breeds. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences, 21(91), 71-75. doi: 10.32718/nvlvet-a9112
We set the aim to study the effect of the blood influx of large gray geese and legart geese breeds on the productive qualities of the obroshyno breed group of geese in the third generation) and the legarts that have been highlighted in our previous publications. With the descendants of these crosses breeding and breeding work was conducted in the direction of breeding and productive qualities improvement. For our research, four groups of 50 birds each were compiledfrom the livestock of geese, which were kept separately for the breeding and egg laying periods (from January to May) to ensure proper feeding and retention. The average geese live weight at the beginning of oviposition were: females OS - 6.25 kg, OB - 6.35, OS § (OS $ x BC 3) - 6.45, OB $ (OB $ x legart) - 6.5; males OS - 7.15 kg, OB - 7.35, OS 3 (OS $ x BC 3) -7.45, OB 3 (OB $ x legart 3) - 7.50 kg. The duration of oviposition was higher in purebred geese (groups I and III) compared to domestic geese (groups II and IV). The average oviposition of the group I geese was highest - 41.0 pcs/head and was dominated by the group II geese by 1.2%. The weight of OS of geese of group III amounted to 40.6 pcs/head and was dominated by local geese of group IV by 2.9%. However, domestic geese (groups II and IV), by weight of eggs, outperformed purebred geese (groups I and III) by 2.1 and 4.5°%, respectively. The study of incubation qualities of eggs shows that the fertilization in purebred AB and OS geese (groups I and III) was 83.9% and 83.0%, and the analogues from II and IV groups prevailed by 0.4 and 0.5%, respectively. The higher hatchability of the geese was in hybrid geese (groups II and IV) than in purebred OBS and geese OS (groups I and III). On the basis of the conducted researches the following conclusions were made: 1. The productivity of geese AB of the breed group (group I) is characterized by the following performance indicators: oviposition - 40.6 pcs. per head; egg weight -153.2 g; fertilization - 83.5%; deductibility - 71.8%; live weight of geese at 9 weeks of age - males 4.05 kg, females - 3.67 kg; conservation - 87.0%. 2. Local geese of OB x legart (group II) had lower productivity rates: by 2.9%, they had a low fertility rate of 0.5%; fertility - 1.5%; live weight of geese at 9 weeks of age: males - 6.7%%, females - 4.6%%; conservation - 2.0%; at higher egg mass by 2.1%. 3. Geese of the OS of the breed group (group III) are characterized by the following performance indicators: oviposition - 40.6 pcs. per head; egg weight - 153.2 g; fertilization - 83.0%; excretion rate - 71.0%; live weight of geese at 9 weeks of age - males 4.05 kg, females - 3.67 kg; conservation - 87.0%. 4. Local geese OS x BS (group IV) are characterized by lower indicators, respectively: with a yield of 2.9%, higher fertilization - 0.5%; with a yield of 1.5%; live weight of geese at 9 weeks of age: males - 6.7%%, females - 4.6%%; conservation - by 2.0%; at higher egg mass by 4.5%.
Key words: obroshyno gray and white geese, legartas, reproductive qualities, oviposition, fertilization, incubation qualities, feather qualities.
Репродуктивш та nepo-nyxoBi якост оброшинськоУ породноУ групи гусей в III поколшш при прилитт кров1 гусей великоУ ароУ та породи легарт
М.Д. neipib1, Л.В. Ференц1, О.М. Слобода2
НАУКОВИЙ В1СНИК
шгаотш) 11щиетаюет]мш!) шиишШщда
эюесо а&йшшшт]
Scientific messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies '
Article info
Received 11.09.2019 Received in revisedform
11.10.2019 Accepted 12.10.2019
Institute of Agriculture of Carpathian region of Ukraine NAAS, Grushevskogo Str., 5, Obroshyno, 81115, Ukraine. Tel.: (032) 239-61-70 E-mail: l.v.ferenz@gmail.com
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-067-261-66-87 E-mail: oleh.sloboda@gmail. com
HayKoBun BicHHK .HHyBME iMeHi C.3. IKh^koto. Cepia: CijtcLKorocnogapcLKi HayKH, 2019, t 21, № 91 'IHcmumym cinbcbKoso господарстeа КарпатсbкогоpesioHy HAAHY, c. O6powuHo, YKpaiHc
2^beiecbKuu H^ioHcnbHuu yHieepcumem eemepuHcpHoi мedицини ma 6iomexHonosiu iMeHi C.3. fwu^Koso, m. flbeie, YKpaiHc
Hcmu cmaeunocb 3cedcHHn eueuumu ennue npunummn Kpoei syceu eenuKoi cipoi nopodu ma nopodu nescpm hc npodyKmueHi nKocmi o6powuHCbKoi nopodHoi spynu syceu e III noKoniHHi. B MUHyni poKU mu npoeodunu cxpe^yecHHn o6powuHCbKux cipux (OC) i o6powuHcb-kux 6inux syceu (OE) eidnoeidHo 3 eenuKUMU cipuMU (BC) ma nesepmcMU, ^o eido6pcweHo e Hawux nonepedHix ny6niK^inx. 3 Hc^edKc-mu eid циx cxpe^yeaHb npoeodunccn ceneK^uHo-nneMiHHc po6oma e HanpnMKy noKpe^eHHn nneMiHHux i npodyKmueHux nKocmeu. ffnn npoeedeHHn docnidweHb hcmu i3 nosonie 'n syceu ctyopMoecHo uomupu spynu nmu^ no 50 sonie e KowHiu, nKi Ha nepiod napyeaHHM ma H^eKnadKU (3 ciuHn no mpceeHb) ympuMyecnucn po3dinbHo i3 3c6e3neueHHnM HenewHoso pieHn sodieni ma pewuMy ympuMCHHn. Bcme-HoeneHo, ^o cepedHn wuecmccc syceu hc noucmoK nu^KnedKU cmcHoeunc: ccmku OC - 6,25 ks, OE - 6,35, OC § (OC § xBC $) - 6,45, OE § (OE § x nescpm 3) - 6,5; ccrn^ OC - 7,15 ks, OE - 7,35, OC 3 (OC § x BC 3) - 7,45, OE 3 (OE § x nescpm 3) - 7,50 ks. Tpuec-nicmb H^eKncdKU 6ync eu^om y uucmonopodHux syceu (spynu I i III), e nopieHnHHi 3 noMicHUMU sycbMU (spynu II i IV). CepedHn Hecyuicmb OE sycoK I spynu 6ync Heueu^om - 41,0 wm/son i nepeecwene noMicHux syceu II spynu hc 1,2%. Hecyuicmb OC sycoK III spynu cmcHoeunc - 40,6 wm/son i nepeecwene noMicHux syceu IV spynu hc 2,9 %%. npome, noMicHi sycu (spynu II i IV) 3c Mccom ne^ nepeec-wenu uucmonopodHux syceu (spynu I i III) hc 2,1 i 4,5°% eidnoeidHo. BueueHHn iHKy6c^uHux nKocmeu neцb ceiduumb, ^o 3cnnidHmec-Hicmb y uucmonopodHux OE ma OC syceu (spynu I i III) cmcHoeunc 83,9% mc 83,0%, a cHenosu 3 II i IV spyn nepeecwenu hc 0,4 mc 0,5% eidnoeidHo. Bu^c eueoduMicmb syceHnm 6ync y si6pudHux syceu (spynu II i IV) Hiw y uucmonopodHux OE ma OC syceu (spynu I i III). Hc ocHoei npoeedeHux docnidweHb 3po6neHo HccmynHi buchobku: 1. npodyKmueHicmb syceu OE nopodHoi spynu (I spyna) xcpcKme-pu3yembcn mcKUMU noKC3HUKCMU npodyKmueHocmi: Hecyuicmb - 40,6 wm. hc sonoey; mccc nu^ - 153,2 s; 3cnnidHmecHicmb - 83,5%; eueoduMicmb - 71,8%; wuec mccc syceu e 9-muwHeeoMy e^i - ccm^ 4,05 ks, ccmku - 3,67 ks; 36epeweHicmb - 87,0%. 2. noMicHi sycu OE x nescpm (II spync) Menu Huwui noKC3HUKU npodyKmueHocmi: 3c Hecyuicmm hc 2,9%%, npome Menu eu^y 3cnnidHmecHicmb - 0,5%; eueoduMicmb - 1,5%; wuey Mccy syceu e 9-muwHeeoMy e^i: ccm^ - hc 6,7%%, ccmku - 4,6%%; 36epeweHicmm - 2,0%; npu eu^iu Mcci nu^ hc 2,1%%. 3. rycu OC nopodHoi spynu (III spync) xcpcKmepu3ymmbcn mcKUMU noKC3HUKCMU npodyKmueHocmi: Hecyuicmb - 40,6 wm. hc sonoey; mccc nu^ - 153,2 s; 3cnnidHmecHicmb - 83,0%; eueoduMicmb - 71,0%; wuec mccc syceu e 9-muwHeeoMy e^i - ccm^ 4,05 ks, ccmku - 3,67 ks; 36epeweHicmb - 87,0%. 4. noMicHi sycu OC x BC (IVspync) xcpcKmepu3ymmbcn eidnoeidHo huwuumu noKC3HUKCMu: 3c Hecyuicmm hc 2,9%%, eu^om 3cnnidHmecHicmm - 0,5%; eueoduMicmm - 1,5%; wueom Mccom syceu e 9-muwHeeoMy e^i: ccm^ - hc 6,7%%, ccmku - 4,6%%; 36epeweHicmm - hc 2,0%; npu eu^iu Mcci nu^ hc 4,5%%.
KMWHoei cnoea: o6powuHcbKi cipi mc 6ini sycu, nesepmu, penpodyKmueHi nKocmi, Hecyuicmb, 3cnnidHmecHicmb, iHKy6c^uHi nKocmi, nKicmb nip 'n.
BcTyn
y ryciBHH^rBi yKpai'HH ^opMyerbca m'schuh Hanpa-mok, 3 BHKopHCTaHHaM nra^ 3 reHemHHO 06yM0B^eHH-mh o3HaKaMH: iHTeHCHBHHM poctom b paHHboMy B^i, 3gaTHiCTM go BigrogiBm Ha ®upHy neniHKy, nigBH^eHH-hm BHxogoM nepa Ta nyxy npu^HTTeBoi o6cKy6KH (Aghdam Shahryar & Lotfi, 2015; Orishchuk et al., 2017). ygocKoHa^eHHa BiTHH3HHHoro reHeTHHHoro MaTepia^y rycen Mo^^HBe npu HaaBHocTi ce^eKqiHHHx nporpaM 3 BHKopHCTaHHaM e^eKTHBHux ce^eKqiHHHx MeTogiB, b ToMy Hucm i cxpe^yBaHHa. 3a 6araro poKiB npaqi b iHcTHTyTi 6y^a cTBopeHa nopogHa rpyna o6pomHHcbKHx cipux Ta 6i^Hx rycen, aKa BHBegeHa MeTogoM cxpe^y-BaHHa Mic^BHx 6i^ux, KHTancbKHx cipux i Be^HKux cipux rycen i noegHye b co6i o3HaKH Bcix ^x nopig: 3HaHHy Ki^bKicTb nyxy i nip'a 6ijiux rycen 3 ®Hrre3gaT-Hic™, HeBH6araHBic™ go KopMy, HmHicTO M'aca i bhcokom Hecynic™ KHTaftcbKHx, a TaKo® 3 BejHKoro ®hbom Macoro, cKopocmnic™ i go6puMH M'acHHMH aKocTaMH BejHKux cipux ryceft, aKi xapaKTepu3yroTbca bhcokhmh npogyKTHBHHMH aKocTaMH i go6poro npucTo-coBaHicTro go npupogHo KjiMamHHHx yMoB 3ohh po3Be-geHHa (Sedilo, 2014; Petriv et al., 2018).
AKmycnbHicmb meMu. B gaHHH nac e BucoKa noTpe6a b nopogax go6pe npucTocoBaHux go Mic^BHx yMoB yTpuMaHHa, 3 BucoKoro iHTeHcuBHicTro pocTy Ta go6pu-mh BigrogiBejbHHMH aKocTaMH. CTBopeHHa hobhx nopig BucoKonpogyKTHBHoi mu^ HeMo®jHBe 6e3 BHKopuc-TaHHa reHeTHHHoi po3MaiTocTi, BjacTHBoi pi3HHM nopo-gaM. iHTeHcuBHa cejeKqia 3a ochobhhmh npogyKTHBHHMH noKa3HHKaMH o6oB'a3KoBo npu3BoguTb go ocja6jeH-Ha o3HaK, aKi xapaKTepu3yroTb $i3iojorinHHH cTaH nTH-цi, ii ®HTTe3gaTHicTb. B npoцeci cneцiaJiзoвaнol cejeK-
nocujroroTbca genpecuBHi aBH^a (Sole et al., 2016; Zaplatynsky, 2017). OT®e, Heo6xigHo 36epiraTH pe3epB cnagKoBoi MiHjiHBocri - reHo^oHg, 3 aKoro Mo®Ha nepi-oguHHo 6paTH reHeTHHHHH MaTepiaj, kotphh BTpanaeTb-ca b npo^ci iHTeHcuBHoi ceJeкцil y cneцiaJiзoвaннx nopig. BuBHeHHa cneцн$iкн BigTBopeHHa nopig b kom-njeKci 3 o3HaKaMH npogyKTHBHocTi go3BojHTb npocjig-KyBaTH npoцecн aKi npu3BogaTb go genpecii o3HaK i ygocKoHajHTH npuftoMH BigTBopeHHa reHo^oHgy cijb-cbKorocnogapcbKoi nтнцi (Sloboda & Sloboda, 2018).
ryceft Tpagu^ftHo po3BogaTb 3apagu M'aca, ®upy, nepo-nyxoBoi cupoBHHH Ta BejHKoi ®upHoi neniHKH.
rycana nepo-nyxoBa cupoBHHa Mae nonuT Ha cBiTo-BoMy puHKy. EjH3bKo 95% BHpo6HH^Ba (npu6jH3Ho 87 thc. t) npunagae Ha KuTaft. B yKpaiHi Bupo6jaeTbca 3a piK 6jH3bKo 10-12 t nepo-nyxoBoi cupoBHHH npu®HTTe-Boro o6cKy6yBaHHa. CBiToBi цiнн Ha rycanuft nyx cTa-HoBjaTb 100-130 goj. CfflA 3a 1 Kr, Ha nepo-nyxoBy cupoBHHy 3 BMicToM nyxy 6jH3bKo 30% - 50-58 goj. CfflA 3a 1 Kr. OgHaK b yKpaiHi bohh 3HanHo HH5K^i Ta cTaHoBjaTb 3ajeKHo Big aKocTi 100-300 iph/kt.
B gaHuft nac e BucoKa noTpe6a b nopogax go6pe npu-cTocoBaHux go мicцeвнx yMoB yTpuMaHHa, 3 BucoKoro iHTeHcuBHicTro pocTy Ta go6puMH BigrogiBejbHHMH aKocTaMH. CTBopeHHa hobhx nopig BucoKonpogyKTHBHoi nra^ HeMoKjHBe 6e3 BHKopucTaHHa reHeTHHHoi po3Mai-TocTi, BjacTHBoi pi3HHM nopogaM. ImeHcuBHa cejeKqia 3a ocHoBHHMH npogyKTHBHHMH noKa3HHKaMH
o6oB'a3KoBo npu3BoguTb go ocja6jeHHa o3HaK, aKi xapa-
KTepu3yroTb $i3iojorinHuft cTaH nтнцi, ii KHTTe3gaTHicTb
(Petriv, 2016).
Memc po6omu B npo^ci cne^aji3oBaHoi cejeKqii nocujroroTbca genpecuBHi aBH^a, oTKe, Heo6xigHo 36e-piraTH pe3epB cnagKoBoi MiHjHBocTi - reHo^oHg, 3 aKoro
можна пер!одично брати генетичний матер!ал, котрий втрачаеться в процес! !нтенсивно! селекц!! у спец!ал!-зованих пор!д.
Вивчення нами специф!ки в!дтворення пор!д в комплекс! з ознаками продуктивност! дозволить про-сл!дкувати процеси як1 призводять до депрес!! ознак i вдосконалити прийоми в!дтворення генофонду с!льсь-когосподарсько! птиц!, зокрема гусей (Bozhko, 1989; Petriv et al., 2017).
В жодному плем!нному господарств! Укра!ни не займаються розведенням гусей оброшинсько! селек-ц!!. Отже, збереження, вдосконалення i нарощування погол!в'я ц1е! птиц! та розробка нових моделей веден-ня гус!вництва у господарствах р!зних форм власност! е актуальним завданням науки i практики на сьогод-н!шн!й день.
Ун!версальна продуктивн!сть, невибаглив!сть до умов утримання, здатн!сть споживати об'емист! корми з високим р!внем кл!тковини - якост!, що шдтвер-джують доц!льн!сть розведення гусей.
Наша робота базуеться на попередн!х дослвджен-нях, як! переконливо довели, що в умовах захвдного рег!ону гуси оброшинсько! селекц!! добре пристосо-ван! до м!сцевих умов год!вл! та утримання i з ними потр!бно проводити селекц!йну роботу в напрямку збереження, вдосконалення та розширення!х популя-
ц!!.
Матepiал i методи дoслiджeнь
У 2018 роц! нами ставилось завдання вивчити вплив прилиття кров! гусей велико! с!ро! та породи легарт на продуктивн! якост! оброшинсько! породно! групи гусей в III поколшш та зберегти генофонд об-рошинських гусей.
Досл!дження проводилися в лаборатор!! др!бного тваринництва 1СГКР НААН та ДП ДГ "Миклаш!в".
Основним методом плем!нно! роботи е в!дб!р ! п!-дб!р особин з високими продуктивними якостями з метою одержання однотипно! птиц!, яка б в!дпов!дала запланованим параметрам продуктивност!. В минул! роки нами проводились схрещування оброшинських с!рих ! б!лих гусей в!дпов!дно з великими с!рими та легартами. З нащадками в!д цих схрещувань проводи-
Таблиця 1
Схема досл!ду
лася селекц!йно-плем!нна робота в напрямку покра-щення плем!нних ! продуктивних якостей.
Селекц!йна робота проводилася шляхом !ндив!ду-ально-масового в!дбору, спрямована на закр!плення стандартних для кожно! породно! групи ознак. Перед початком плем!нного пер!оду самц! та самки вс!х породних груп були !ндив!дуально оц!нен! за екс-тер'ером, типов!стю оперення, живою масою. Протя-гом продуктивного пер!оду на груповому р!вн! прово-дився обл!к несучост!, запл!дненост!, виводимост! яець, виводу молодняку. В добовому в!ц! проведено жорсткий в!дб!р гусенят за екстер'ером. В процес! вирощування гусенят з живою масою, меншою серед-нього значення по стаду, у 9- та 26-тижневому в!ц! було вибраковано. При цьому за зовн!шн!ми ознаками було проведено в!дб!р гусей з добре розвинутими м'ясними формами при в!дсутност! у них дефект!в екстер'еру та визначалися пром!ри статей т!ла асоц!-йован! з м'ясними формами. В процес! вирощування було враховано збережен!сть молодняку до 9-тижневого в!ку.
З погол!в'я гусей сформовано чотири групи птиц! по 50 гол!в в кожн!й, як! на пер!од парування та яйцекладки (з с!чня по травень) утримувалися розд!льно !з забезпеченням належного р!вня год!вл! та режиму утримання. Обл!к несучост! проводився щоденно з вирахуванням !ндексу форми яець шляхом л!н!йного вим!рювання та зважування ! ввдбору за цим показни-ком та масою !х для !нкубац!!. Нагромадження !нку-бац!йних яець та контроль за !х збер!ганням проводився кожн! 14 дн!в, п!сля чого вони в!дправлялися на !нкубац!ю (Vlizlo, 2012).
Молодняк, починаючи з одноденного в!ку був по-значений ! поставлений на розд!льне вирощування зг!дно з генотипом. Год!влю до 3-тижневого в!ку, зд!йснювали комб!кормом. До 21-тижневого в!ку досл!джувався р!ст та розвиток гусенят (подекадне зважування та взяття основних пром!р!в статей т!ла).
У 2018 селекц!йна робота проводилася !з застосу-ванням внутр!шньопородного розведення оброшинських с!рих ! б!лих гусей в III покол!нн!, отриманих в попередн! роки, шляхом шдиввдуально-масового в!д-бору та спрямована на закршлення стандартних ознак (Petriv et al., 2018).
_Породи ! породн! групи_
_ОБ 3 ОБ х легарт 3 (III поколшня) ОС 3 ОС х ВС 3 (III покол!ння)
ОБ $ Х
ОБ х легарт $ (III поколшня) Х
ОС $ Х
ОС х ВС $ (III поколшня)_Х_
Примтка: ОБ - оброшинська б!ла; ОС - оброшинська с!ра; ВС - велика с!ра
Погол!в'я пом!сних гусей, не зад!яних у досл!-дженнях в 2018 роц! утримувалось окремо ! отрима-ний в!д них молодняк реал!зовувався господарствам та населенню.
Результати та Ух обговорення
Середня жива маса гусей на початок яйцекладки становила: самки ОС - 6,25 кг, ОБ - 6,35, ОС $ (ОС $ х ВС 3) - 6,45, ОБ $ (ОБ $ х легарт 3) - 6,5; самц!
ОС - 7,15 кг, ОБ - 7,35, ОС в (ОС ? х ВС в) - 7,45, ОБ в (ОБ ? х легарт в) - 7,50 кг.
Несучгсть - важлива ознака продуктивносп, яка залежить ввд породних та 1ндив1дуальних особливос-тей птищ i умов утримання та год1вл1.
Таблиця 2
Несучють та iнкубацiйнi показники яець, n = 50
Одним з важливих показникiв в оцiнцi продуктив-них i плeмiнних якостей е маса яйця, яка пов'язана iз статевою зрiлiстю, вiком, нeсучiстю, шкубацшними якостями яець i живою масою в одноденному вiцi.
Показники
Група гусей
II
III
IV
Тривалють яйцекладки, дшв 103 ± 4,60 100 ± 5,20 97 ± 4,80 93 ± 5,40
Середня несучють гусок, шт. яець 41,0 ± 1,10 40,5 ± 1,80 40,6 ± 2,10 39, 8 ± 1,30
Середня маса яйця, г 159,1 ± 2,10 162,4 ± 2,90 153,2 ± 3,0 160,1 ± 2,30
Довжина яйця, мм 84,0 ± 0,15 84,4 ± 0,20 83,2 ± 0,19 84,1 ± 0,13
Ширина яйця, мм 56,5 ± 0,12 56,1 ± 0,18 56,4 ± 0,16 56,2 ± 0,11
!ндекс форми, % 67,3 66,5 67,5 66,8
Мщтсть шкаралупи, кг/мм2 2,13 2,17 2,15 2,16
Товщина шкаралупи, мм 0,43 0,42 0,44 0,45
I
Аналiзуючи данi табл. 2, видно, що тривалiсть яйцекладки була вищою у чистопородних гусей (групи I i III), в порiвняннi з помiсними гусьми (групи II i IV). Середня нeсучiсть ОБ гусок I групи була найвищою -41,0 шт/гол i переважала помюних гусей II групи на 1,2%. Несучють ОС гусок III групи становила - 40,6 шт/гол i переважала помюних гусей IV групи на 2,9%. Проте, потст гуси (групи II i IV) за масою яець пе-
реважали чистопородних гусей (групи I i III) на 2,1 i 4,5% вщповвдно.
Вивчення iнкубацiйних якостей яець (табл. 3) свь дчить, що заплщнювашсть у чистопородних ОБ та ОС гусей (групи I i III) становила 83,9% та 83,0%, а аналоги з II i IV груп переважали на 0,4 та 0,5% вщповвд-но. Вища виводимють гусенят була у пбридних гусей (групи II i IV) нгж у чистопородних ОБ та ОС гусей (групи I i III).
Таблиця 3
Результати шкубаци яець
Група Заплщнювашсть, % Задохлики, % Виввд гусенят, % Збережешсть, %
I 83,9 9,2 75,1 92,0
II 84,3 7,4 76,5 91,8
III 83,0 12,5 71,0 87,0
IV 83,5 10,5 72,5 89,0
Отже, за результатами показнишв заплвднюваносп та збереженосп переважала I i II група (табл. 3).
Вивчення росту i розвитку пiр'я гусей на рiзних стадiях онтогенезу е одним з шформативних показни-к1в плeмiнних i продуктивних якостей птицi.
Таблиця 4
Фракцшний склад перо-пухово! сировини молодняка гусей, %
Групи Перо Пух Засмiчeнiсть,
гусей Зрше Незрше Зр1ле Незрше %
11 тижтв
I 66,8 7,5 13,7 5,2 5,8
II 67,2 8,7 14,1 4,6 5,4
III 68,0 6,3 15,6 4,8 5,3
IV 68,6 7,1 15,3 4,1 4,9
18 тижтв
I 60,9 2,4 33,4 0,8 2,5
II 58,7 3,3 35,8 1,2 1,0
III 59,5 1,2 34,7 2,2 2,4
IV 61,0 2,3 32,2 1,7 2,8
Аналiзуючи навeдeнi дат видно, що вмiст пуху в перо-пуховш сировинi одeржанiй при першому ску-баннi невисокий i становить 13,7-15,6%. При другому скубанш вмют пуху зростае бiльш нiж у два рази i
складае 32,2-35,8%. Оброшинсьш сiрi гуси мають дещо вищi показники пера i пуху порiвняно з обро-шинськими бшими (але, а в той же час !х сировина мiстила бiльшe нeзрiлого пера i пуху) статистично
Bipor^HOÏ рiзницi мiж групами за bmîctom перо-пухово! сировини нами не виявлено. Але оброшинсьш cipi проявляють тенденцш до покращення своïх перо-пухових якостей.
Висновки
1. Продуктивнiсть гусей оброшинсько! бiлоï породно! групи (I група) характеризуеться такими показ-никами продуктивностi: несучiсть - 40,6 шт. на голову; маса яйця - 153,2 г; заплвднювашсть - 83,5%; виводимють - 71,8%; жива маса гусей в 9-тижневому виц - самцi 4,05 кг, самки - 3,67 кг; збережешсть -87,0%.
2. Помюш гуси ОБ х легарт (II група) мали нижчi показники продуктивностi: за несучютю на 2,9%, проте мали вищу заплiднюванiсть - 0,5%; виводи-мють - 1,5%; живу масу гусей в 9-тижневому вщг самцi - на 6,7%, самки - 4,6%; збереженютю - 2,0%; при вищш мас яйця на 2,1%.
3. Гуси оброшинсько! аро! породно! групи (III група) характеризуються такими показниками проду-ктивносл: несучiсть - 40,6 шт. на голову; маса яйця -153,2 г; заплвднюванють - 83,0%; виводимють -71,0%; жива маса гусей в 9-тижневому вщ - самщ 4,05 кг, самки - 3,67 кг; збереженють - 87,0%.
4. Помюш гуси ОС х ВС (IV група) характеризуются ввдповвдно нижчими показниками: за несучютю на 2,9%, проте вони мали вищу заплвднюванють -0,5%; виводимють - 1,5%; живу масу гусей в 9-тижневому вщг самщ - на 6,7%, самки - 4,6%; збережешсть - 2,0%; при вищш май яйця на 4,5%.
5. Статистично вiрогiдноï рiзницi мiж групами за вмютом перо-пухово! сировини нами не виявлено.
Перспективи подальших дослгджень. В майбут-ньому ми плануемо проводити дослвдження iз наяв-ним поголiв'ям гусей для ще кращо! консолiдацi! бажаних ознак продуктивностi та вiдтворювальних здатностей гусей, та значного збшьшення поголiв'я цих птахiв в господарствах уйх форм власностi в захiдному репош.
References
Aghdam Shahryar, H., & Lotfi, A. (2015). The effect of peripheral administration of ghrelin on the performance of growing geese. Archives Animal Breeding, 58(1), 211-216. doi: 10.5194/aab58-211-2015.
Bozhko, P.G. (1989). Gusevodstvo Har'kovshhiny. Pti-cevodstvo, 10, 56-57 (in Russian).
Orishchuk, O.S., Ruban, N.A., Tsap, S.V., Mykytiuk, V.V., & Darmohray, L.M. (2017). Productivity and slaughter index of young gees feeding of soybean lecithin and sunflower. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 3843. doi: 10.15421/nvlvet7409.
Petriv, M., Sloboda, L., & Slobod, O. (2017). Intensity of growth and development of the young of obroshyno gray geese generation crossed with big gray breed geese,f ii generation, crossed with geese big seed of breed. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 219-223.
https://nvlvet.com.ua/index.php/journal/article/view/1 136.
Petriv, M.D. (2016). Pleminni ta produktyvni yakosti obroshynskykh sirykh i bilykh husei pry yikh rozvedenni. Visnyk ahrarnoi nauky, 1, 41-44 (in Ukrainian).
Petriv, M.D., Sloboda, L.Ia., & Sloboda, O.M. (2018). Meat quality of Obroshyno grey geese while their cultivation. Ukrainian Journal of Veterinary and Agricultural Sciences, 1(2), 7-10. doi: 10.32718/ ujvas1-2.02.
Sedilo, H.M. (2014). Zabiini pokaznyky obroshynskykh husei pry yikh rozvedenni "v sobi". Peredhirne ta hirske zemlerobstvo i tvarynnytstvo, 56(II), 35-28 (in Ukrainian).
Sloboda, L., & Sloboda, O. (2018). Reproductive qualities, exterior features and the quality of the pery of obroshinsky gray geese at their dissolution "inside". Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(84), 137-142. doi: 10.15421/nvlvet8425.
Solé, M., Negro, S., Membrillo, A., Peña, F., Domenech, V., Verona, J. C., Rubí, M., Valera, M., & Molina, A. (2016). Association analysis of g.68G ^A SNP in CAPN1 gene with carcass and meat quality traits in goose raised in organic dehesa, Arch. Anim. Breed., 59, 423-428, doi: 10.5194/aab-59-423-2016.
Zaplatynsky, V.S. (2017). The correlation between dimensional characteristics, live weight and fluff and feather level of obroshynska gray and obroshynska white natural groups geese. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 156160. doi: 10.15421/nvlvet7435.
Vlizlo, V.V. (2012). Laboratorni metody doslidzhen u biolohii, tvarynnytstvi ta veterynarnii medytsyni: dovidnyk. Lviv (in Ukrainian).
