CC BY
17
Науковий в^ник Львiвського нащонального унiверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iMeHi С.З. Гжицького. CepiH: Сiльськогосподарськi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences
ISSN 2519-2698 print
https://nvlvet.com.ua/index.php/agriculture
doi: 10.32718/nvlvet-a9014
UDC [639.3.043.13:636.087.73]:597-111.1.05
Functional state of an organism of freshwater fish under the influence of abiotic factors
O.V. Honcharova1, R.P. Paranjak2, B.V. Gutyj2
'Dnipro State Agrarian Economic University, Dnipro, Ukraine
2Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 15.02.2019 Received in revised form
15.03.2019 Accepted 18.03.2019
Dnipro State Agrarian and
Economic University,
Serhii Efremov Str., 25, Dnipro,
49600, Ukraine.
Tel.: +38-095- 773-54-88
E-mail: anelsatori@gmail. com
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine.
E-mail: paranyak_roman@ukr. net
Honcharova, O. V., Paranjak, R.P., & Gutyj, B. V. (2019). Functional state of an organism of freshwater fish under the influence of abiotic factors. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences, 21(90), 8287. doi: 10.32718/nvlvet-a9014
The purpose of the work was to conduct a scientific and experimental analysis of the study of the functional state of the organism of hydrobionts while growing in recirculation of aquaculture systems using an unconventional method of water treatment, which was used in the formation of feed forage for their feeding. The experimental part of the work was carried out on the basis of the laboratory of aquatic bioresources and aquaculture of the Biotechnology Faculty of the Dnipro State Agrarian and Economic University and the Scientific and Experimental Center "Aquatic Biodiversity and Aquaculture of the Pre Dnieper" of the Dniprovsky State Agrarian and Economic University. The practical part of the work consisted of several stages: the formation of the preparatory period (obtaining the breeding culture of phytoplankton and zooplankton, cultivation on different environments in order to establish an optimal scheme); obtaining of fish planting material and determination offish objects for experiment; staging of the experiment (conducting research on feeding natural food of different processing of mother-crops). Scientific and experimental studies on the study of the functional state of the organism of hydrobionts when cultivated in the PAC with the use of an unconventional method of processing fodder mixed with their feeding give grounds to note the positive impact on its qualitative and functional characteristics. Investigation of the morpho-functional sstatus of blood offre.shwaterfi.sh on the background of the use of the proposed methodfor processing fodder mixed with fertilization in the early stages of ontogeny showed that stimulation of erythropoiesis, activation of protein metabolism in the organism of hydrobionts within the limits of the physiological norm occurs in the experimental group. The combination of several rapid methods (GRU) makes it possible to provide comprehensive research and acquires scientific and practical value, since the study of the physiological state of the object of biotesting against the background of the use of various factors involves the implementation of an entire chain of sequential research.
Key words: physiological and biochemical processes, hydrobionts, biologically active substances, non-traditional method of processing feed mixture.
Функщональний стан оргашзму пр^новодних риб за умов впливу абттичних чинниюв
О.В. Гончарова1, Р.П. Параняк2, Б.В. Гутий2
1Днтровсъкий державний аграрно-eKOHOMiHmü ушверситет, м. Днтро, Украта
2Львiвський нащоналъний Ушверситет ветеринарноi медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицъкого, м. Лъвiв, Украта
Мета роботи полягала у проведент науково-експерименталъного аналiзу вивчення функщоналъного стану оргатзму гiдробiо-нтiв при вирощуванш у рециркуляцшних аквакулътуралъних системах з використанням нетрадицшного методу обробки води, що
була використана при формуванш кормосумiшi для Чх пiдгодiвлi. Експериментальна частина роботи була проведена на базi лабо-раторп водних бюресурав та аквакультури бiотехнологiчного факультету Днтровського державного аграрно-економiчного утверситету та Науково-експериментального центру "Водш бюресурси та аквакультура Приднтров 'я " Днтровського державного аграрно-економiчного утверситету. Практична частина роботи складалася з дектькох етатв: формування тдготовчого перюду (отримання маточноЧ культури фiтоnланктону та зоопланктону, культивування нарiзних середовищах з метою встанов-лення оптимальноЧ схеми); отримання рибопосадкового матерiалу та визначення об'eктiв риб для експерименту; постановка експерименту (проведення до^дження з пiдгодiвлi природним кормом рiзноi обробки маточноЧ культури). Науково-експериментальш до^дження щодо вивчення функщонального стану оргатзму гiдробiонтiв при вирощування у РАС з викорис-танням нетрадицшного методу обробки кормосумiшi при Чх пiдгодiвлi дають тдстави вiдмiтити про позитивний вплив на п ямсш та функщональш характеристики. До^дження морфо-функщонально стану кровi пркноводних риб на тлi використання запропонованого методу обробки кормосумiшi при пiдгодiвлi на раншх етапах онтогенезу показали, що в достднШ груш вiдбува-еться стимулящя еритропоезу, активащя белкового обмн в органiзмi гiдробiонтiв в межах фiзiологiчних величин. Поеднання дектькох ексnрес-методiв (ГРВ) робить можливим надання до^дженням комплексностi та набувае науково-практичного зна-чення, осктьки вивчення фiзiологiчного стану об 'екту бютестування на тлi використання рiзних чиннитв передбачае здшснення цтоЧланки по^довних до^джень.
Ключоы слова: фiзiолого-бiохiмiчнi процеси, г1дробюнти, бюлог1чно активш речовини, нетрадицшний метод обробки кормосумiшi
Вступ
Науково-експериментальш дослвдження в iH^CT-piaibHrn аквакультурi передбачають постшне удоско-налення лопчно-послщовних технолопчних процеав щодо умов вирощування та тдрощення пдробюнпв рiзних бюлопчно-господарських та вшових груп; умов пдавл^ в тому числ й рецептв комбiкормiв, введення до !хнього складу бюлопчно активних речо-вин з рiзними функцюнальними характеристиками. Враховуючи шлях евроштеграци в нашш кра!ш в кожному секторi аграрного виробництва продукци тваринництва i рибництва, важливим аспектом е впровадження новггшх бютехнологш, виключення гормональних препарапв, стимуляторiв росту тощо (Paraniak & Ostasha, 2014; Odynatska et al., 2017). Тому актуальним е розробка та пошук оптимальних технолопчних заходiв, адаптованих тд функцюнальний статус органiзму пдробюнпв за рiзних умов вирощування. Безумовно, з огляду фiзiолого-бiохiмiчного мониторингу, вивчення перебiгу та рiвня метаболiчних процесiв в органiзмi гiдробiонтiв на перший план виступають адаптацiйно-компенсаторнi мехашзми до певних промислових умов культивування, що своею чергою, чинить вплив на формування потенщалу на раннiх стадах онтогенезу, швидкiсть росту, морфо-метричну оцiнку гiдробiонтiв тощо. Варто зауважити, що зазначенi аспекти е важливими як для культивування пдробюнпв у РАС (рециркуляцшних аквакуль-туральних системах), так i при зарибленш з метою поповнення iхтiофауни природних, штучних аквато-рiй. При реалiзацil програм зариблення водойм маса тша вже пвдрощено! молодi визначае шнцевий результат. Тому дослвдження технолопчних аспекттв шдго-дiвлi гiдробiонтiв, "еколопчносп" методiв розведення риби, рiвня забруднення водойм е важливими складо-вими (Paraniak & Ostasha, 2014).
Свропейсьш стандарти вирощування гiдробiонтiв за рiзних форм, циклiв (РАС, штучнi та природш водойма) передбачають нормативнi вимоги щодо "оргашчно! продукци аквакультури". Шдтверджен-ням актуальностi та практично! щнносп таких досль джень е власне професшне стажування автора статтi у м. Basque, м. Toulouse (Франщя, 2015-2018 рр.) (Honcharova & Puhach, 2016; Honcharova et al., 2016; Kobets et al., 2017). Зпдно з технологiями оргашчно!
аквакультури невелик фермерськi господарства, де вирощують риб з дотриманням вимог "bien-être" (добре доглянуп), АВ (agriculture biologique - сшьсь-когосподарська бюлопчна продукция) та îh., що своею чергою передбачае використання повноцшних рацю-шв на основ1 бюлопчно активних та природних ком-поненпв (Mykolenko et al., 2017; Honcharova & Tushnytska, 2018). Зазвичай, така продукшя у ринко-вш систем1 мае вдв1ч1 вищу цшову полгтику, оск1льки характеризуеться вщповвдними яксними характеристиками. В цьому сектор1 б^льшсть пвдприемшв сшв-працюе з науковими установами, що здшснюють науковий супроввд: модельш, камеральш дослвджен-ня, органолептичний анал1з рибно! продукци, розробка бюлопчно-активних добавок для п1дгод1вл1 пдробюнпв. Прикладом е установа Institut national de la recherche agronomique (INRA, нацюнальний шститут сшьськогосподарських дослвджень, Францгя), де вивчення ф1зюлого-бюх1м1чних процеав е одним 1з визначальних завдань при устшному ведент щдуст-р1ально1 аквакультури. Ва ш заходи е обгрунтовани-ми та мають практичну цшшсть, осшльки можливють корегувати перебп метабол1чних процеав, полшшу-вати адаптацшну можливють оргашзму пдробюнпв корелюе яшсш та шльшсш характеристики продукци аквакультури у майбутньому.
Отже, удосконалення та розробка новггшх метод1в полшшення як1сних характеристик готово! бюлопчно! продукци аквакультури набувае актуальносп з кожним кроком евроштеграци в Укра!ш Максималь-не збереження поживних характеристик рибно! продукци i дотримання вах послвдовних ланок техноло-пчного процесу культивування пдробюнпв е одним з важливих завдань. Актуальним аспектом е не лише культивування обраного об'екту, а i попередня його обробка одним iз доступних методiв збагачення хiмi-чного складу. При використанш фiтопланктону в технолопчнш картi пiдгодiвлi мальков, цьоголггок риб як додатково! добавки важливим е той чинник, що вода е основною складовою живих органiзмiв. Серед вiдомих методiв обробки води увагу привертае нетра-дицiйна обробка контактною нерiвноважною низько-температурною плазмою (Mykolenko et al., 2017). Попередня обробка води сприяе змш il характеристик взаемодй' з окремими молекулами, ферментними комплексами на наноструктурному рiвнi. Однiею iз особ-
ливостей води, поддано! ди контактно! нер1вноважно! плазми, е наявнють у И склад1 активного кисню у форм1 пероксидних 1 надперекисних сполук, що за-безпечуе И антисептичш властивосп. За умов культи-вування фитопланктону з використанням нетрадицш-ного методу можна полшшити функцюнальний стан оргашзму пдробюнпв, що вживають такий корм з дотриманням вимог оргашчно! аквакультури. В цьому плаш тематика дослщження е обгрунтовано актуальною та набувае практично! цшносп (Zolotarova & Shniukova, 2008).
Мета до^дження полягала у проведенш науко-во-експериментального анал1зу вивчення функцюна-льного стану оргашзму пдробюнпв при вирощуванш у РАС з використанням нетрадицшного методу обро-бки води, що була використана при формуванш кор-мосумиш для !х тдидавль Зпдно з метою завдання були так1: вивчення впливу нетрадицшного методу обробки кормосумш1 на И яшсш та функцюнальш характеристики; дослвдження морфо-функцюнально стану кров1 прюноводних риб на тл1 використання запропонованого методу обробки кормосумш1 при п1дгод1вл1 на раншх етапах онтогенезу.
Матерiал i методи досл1джень
Експериментальна частина роботи була проведена та продовжуе виконуватися на баз1 лабораторп водних бюресурав та аквакультури бютехнолопчного факультету ДДАЕУ та Науково-експериментального центру "Водш бюресурси та аквакультура Приднш-ров'я" ДДАЕУ. Частина дослвджень виконувалися за тдтримкою державного гранту Укра!ни для молодих вчених за держбюджетною темою ДДАЕУ "Розробка метод1в обробки сировини для ресурсозбер1гаючих технологш переробки с.-г. продукцп та пвдвищення !! продовольчо! безпеки" (ДР № 011би007412) та е нау-ковою тематикою кафедри водних бюресурав та аквакультури ДДАЕУ "Вивчення сучасного стану во-дойм Придшпров'я з метою визначення !х рибогоспо-дарського використання" (2016- 2020 рр.). Практична частина роботи складалася з дек1лькох етатв: форму-вання пвдготовчого перюду (отримання маточно! ку-льтури фитопланктону та зоопланктону, культивуван-ня на р1зних середовищах з метою встановлення оптимально! схеми); отримання рибопосадкового мате-р1алу та визначення об'екпв риб для експерименту; постановка експерименту (проведення дослвдження з пвдгод1вл1 природним кормом р1зно! обробки маточно! культури). Функцюнальш характеристики фиоп-ланктону та зоопланктону вивчали шляхом систематичного контролю зпдно з дшчими методами при постановш експериментальних дослвджень.
Обробка води контактною нер1вноважною плазмою проводилася у лаборатори плазмох1м1чних технологш ДВНЗ "Укра!нський державний х1м1ко-технолопчний ушверситет" на лабораторий установ-Ш (Pivovarov et а1., 2017). Шд час тестування фпопла-нктону вивчали р1вень розвитку, шгменташю та бю-масу, використовували мшропопуляци альгологiчно чисто! культури зелено! прюноводно! водоросп
Chlorella vulgaris Beij, Riccia fluitans, Spirulina (Arthrospira) platensis, Lémna minor L. Попереднш перюд передбачав бютестування,вивчали зм1ну р1вня життед1яльносп шфузорш (Paramecium caudatum), артемп (Artemia salina). Середня температура стано-вила в резервуарах 22-25 °С, використовували осви-лення лампами денного свила (штенсившсть 2500 лк) з автоматичною регулящею впродовж 16 год на добу. В експериментальних умовах в культуральне середо-вище водоростей додавали оброблену воду в оптимальному сшвввдношенш, встановленому рашше (Honcharova & Tushnytska, 2018). Вмют шгменпв визначали спектрофотометрично. Клшчний огляд риби проводили систематично. В1дб1р проб для визначення гематолопчних показнишв здшснили впродовж експерименту, у кров1 риб визначали основш морфо-функцюнальш показники зпдно загальноп-рийнятих метод1в. Об'екти для дослщження були р1зн1 (вивчали ф1зюлопчний стан оргашзму, показники швидкосп розвитку та метабол1чн1 процеси коропа (C. carpio), тиляпп (O. Mossambicus), мармурового клар1евого сома (Clarias gariepinus). Кожний з вид1в прюноводних риб утримували по 30-40 екземпляр1в в кожному аквар1ум1, з температурою води 22-26 °С, актившстю юшв водню 7,2-7,4 одиниць, вмют розчи-ненного кисню в середньому становив 6,1-6,9 мг/л. Окр1м того, були здшснеш експедицшш ви!зди, по-шук доступно! лиератури, зважування та морфо-метрична оцшка пдробюнпв, основш результати були використанш при оформленш патенпв на кори-сну модель. Частина матер1алу експериментального характеру була виконана впродовж дешлькох стажу-вань та проведення науково-дослщницько! роботи (вщповщно до меморандуму про сшвпрацю з францу-зькими колегами) на оргашчних рибних фермерських господарствах, науково-дослщницьких шститутах, що мають лабораторй' (INRA), Франшя м. Тулуза, Бретань, Басш, Рошель. На баз1 Lycée Agricole Saint Christophe, Société TERHYDRO à Latrape (France) та Institut national de la recherche agronomique. Аналiз величин пластичних ознак гiдробiонтiв виконано за системою абсолютних значень. Результати оброблеш статисти-чно за допомогою програми Microsoft Excel (M ± m).
Результати та ïx обговорення
Попередня обробка води контактною нерiвноваж-ною плазмою та культивування маточно! культури фиопланктону на базi такого середовища сприяла стимулюванню "енергетично! ланки" катаболiчних процесiв Spirulina (Arthrospira) platensis + Lémna + Chlorella vulgaris Beij, Riccia fluitans. Про позитивш змши вказаних модельних об'екпв бютехнологп свщ-чить i рiвень пiгментацiï, i динашка розвитку бiомаси в дослвднш групi. Використання первинно! сировини з вивчаемих водоростей надало можливiсть провести порiвняльну характеристику фiзiологiчного стану оргашзму гiдробiонтiв, яким вводили до ЗГР кормо-сумiш у встановленiй рашше пропорцi!. Фрагмент здiйснення аналiзу функцюнальних характеристик фiтопланктону показано на рис. 1.
Результаты проведения попереднього перюду що-до анал1зу токсичносп показали, що в дослвднш грут 1, де зоопланктон для розвитку використовував воду, пщдано! ди контактно! нер1вноважно! плазми протя-гом 10 хв, тестована речовина ввдповвдала класу "нетоксична". Аналопчно для дослщно! групи оргашз-м1в, що виступали тест-об'ектами для плазмох1м1чно активовано! води з концентращею пероксидних спо-лук 500 мг/л, цей показник був вищим з вщповщшстю класу "нетоксичний" (рис. 2).
Дослщ 2
Дио|щ1
Кош роль
86,5 87 87,5 88 88,5 39 89,5
%
Рис. 2. Вивчення показника токсичносп (тест-об'ект Paramecium caudatum)
При використанш води, оброблено! запропонова-ним методом як середовища для культивування вра-ховували, що даш бюлопчш об'екти надшрно сенсо-рш до змш водного середовища, що воображалось на р1вш активносп поглинання доступних речовини проти градаенту концентраций Так, ми допускаемо, що в тому числ завдяки таким властивостям мжроводо-росп накопичували речовини в кшькостях, як1 в деш-лька раз1в перевищували !х вмют у вод1. Результати наступного експериментального дослвдження щодо використання як експрес-методу попередньо! оцшки функцюнального статусу об'екпв з використанням методу газорозрядно! в1зуал1зац1! показали, що цей споаб надае можлив1сть попередньо оц1нити ефекти-вн1сть використання кормового чинника без комплексного лабораторного дослщженпя з залученням спец1-ал1зованого обладнання. Так, вивчення бюпотенщалу плазмох1м1чно активовано! води газовий розряд, що виникав тд час в1зуал1зац1йного анал1зу проби, чинив вплив на стан об'екту дослвдження, викликаючи вто-ринн1 ем1с1йн1 i теплов1 процеси. Анал1з спектру ви-пром1нювання надав можливiсть обрати параметри: ентропiя i площа випромiнювання у двох проекщях. Показники право! i лiво!' проекцi! контрольного i дос-лiдного зразк1в показали вiрогiдну рiзницю мiж собою
у випадку аиалiзу зразка води, пiддано!' обробцi (рис. 3).
-Контрольна група - Л .1 групэ
13000,000
Рис. 3. Аналiз показник1в фiксацi!' бiопотенциалу середовища для культивування фiтопланктону (результат ГРВ-зйомки тест-об'ектiв)
За допомогою програмного забезпечення "GDV Capture" було зафiксовано штенсившсть випромiню-вання на ГРВ-грамi: форма "корони свiтiния" та !! площа тсля обробки води, контактною нерiвноваж-ною плазмою зменшувалася (Korotkov, 2007; Korotkov et al., 2010; Korotkov & Yakovleva, 2014). У дослщнш групi 2 крапля води характеризувалась вищими про-менями випромiнювання та мала бшьш широкий спектр. Тому надалi використовували воду з дослщно! групи 2. Зауважимо, що на пiдставi отриманих даних ГРВ-грам тест-об'екпв, в тому числi й крашн кровi гiдробiонтiв з усiх експериментальних та контрольних груп, були зроблеш експериментальнi дослiдження складу кровi в лабораторних умовах. Результати ГРВ-методу i лабораторного пiдтвердилися результатами наведеними далi в статтi. Пiсля штерпретацп параме-трiв в цифровi показники по лiвiй проекцi! (площа свтння), фронтальнiй проекцi! i право! проекци мож-на зробити висновок про вищий бюпотенщал тест-об'ектiв, яш культивувалися на обробленiй плазмохi-мiчно активованiй плазмi.
Еритроцитарна картина циркулюючо! кровi е дос-татньо шформативним досл1дженням, оск1льки вона вiдображае перебп- адаптацiйно-компенсаторних реа-кцiй, регенеративних та дегенеративних процеав у кровi та кровотворних органах. Результати досль дження гематологiчного складу кровi цьоголiток ко-ропа показали, що в дослвднш групi загальна кiлькiсть еритроцитiв та вмют гемоглобiну перевищувала зна-чення в контролi на 9 та 12% ввдповщно.
При дослiдженнi основних морфо-функцюнальних показник1в кровi цьоголiток була виявлена залежиiсть мiж живою масою та еритроцитарним складом кровi, тобто, чим бшьша маса (в дослщнш групi), тим бiль-
ша загальна кiлькiсть еритроцитiв, i, навпаки, менша маса тiла призводить до !х зменшення.
Таблиця 1
Морфо-функцiональнi показники кровi укра!нського лускатого коропа за умов впливу абютичних чинник1в (M ± m, n = 6)
Показники Контроль Дослвд
Еритроцити, Т/л 1,15 ± 0,02 1,26 ± 0,01**
Гемоглобш, г/л 107,79 ± 2,61 120,1 ± 2,34**
Гематокрит,% 24,15 ± 1,28 29,07 ± 0,95*
MCH, пг 94,35 ± 3,46 95,67 ± 1,76
MCHC, % 45,05 ± 1,99 41,58 ± 2,00
MCV, мкм3 211,54 ± 14,24 231,73 ± 8,63
-я-**-
Примтка: - Р < 0,05; - Р < 0,01 п^вшяно з показника-ми контрольно! групи
Гематокритний показник ввдображае загальний стан гомеостазу оргашзму цьоголгток коропа, вищий рiвень гематокриту в дослiднiй груш пов'язанш з бiльшою кiлькiстю еритроципв в !х кровi. Гемоглобiн е основною бшковою частиною у кров^ проввдна функцiя яко! полягае у постачанш кисню до тканин, оргашв та у видаленнi вуглекислого газу. Тому визначення вмюту гемоглобшу в кровi е одним ¡з важливих показникiв загального функцiонального стану !х ор-ганiзму. Як ввдомо, ступiнь насиченостi еритроцитiв гемоглобiном характеризуе середнiй вмiст гемоглобь ну в еритроцип. Мiкрокорпускулярнi iндекси в кровi коропiв дослiдноï групи були вищими за значення в контрольнiй груш: вмют гемоглоб^ в еритроцитi (MCH ) - 5,3%, середнш об'ем еритроципв (MCV) -на 4%, середня концентра^ гемоглобiну в еритроци-тi (MCHC) - 3,8%. Ймовiрно, вказанi значення вдек-сiв еритроципв мають кореляцiйний зв'язок ¡з зага-льною к1льк1стю еритроцитiв та концентрашею гемо-глобiну.
Одним ¡з важливих показнишв стану обмiну речо-вин в органiзмi е бiлковий склад кровг Залежно ввд iнтенсивностi обм^ бiлкiв може змiнюватися вмiст загального бiлка та його фракцш у сироватш кровi. Результати наших дослщжень основних показникiв бiлкового обмiну показали, що вмют загального бiлка був вищим в кровi коропа, якому вводили додатково до ЗГР (загальногосподарського рацiону) оброблену кормосумiш. Рiзниця становила 12,1%. Бшковий кое-фiцiент ввдображае спiввiдношення альбумiновоï i глобулiновоï фракцш кровi, в дослiднiй групi вш ста-новив 1,38, що на 23% було вищим порiвняно з контрольною групою. Бiльший рiвень альбумiнiв може свiдчить, що в !х органiзмi бiльш активно ввдбуваеть-ся бiлково-синтезуючi процеси. Крiм того, при досль дженнi кормового коефщенту було встановлено, що в дослвднш групi вiн був меншим за контрольш значення, що дае можливють дискутувати про бiльш актив-ний перебiг метаболiчних процесiв, отже, i засвоення поживних речовин коропом в дослвднш групi.
Отже, культивування фiтопланктону, з якого фор-мували кормосумiш, сприяло активацп метаболiчних процеав в органiзмi дослiдноï групи. Щоденне вжи-вання цьоголiтками коропа оброблено! кормосумiшi
позначилося на загальному функцюнальному статусi !х органiзму, процесах окиснення та киснево! емностi кровi.
Найменшi витрати корму при вирощуваннi тиляпи були у дослiднiй групi, яка вирощувалась на рацiонi з вмютом проте!ну 40% + Spirulina (Arthrospira) platensis + Lémna + Chlorella vulgaris Beij, Riccia fluitans. Вивчення впливу умов годiвлi на швидшсть росту тиляпи дозволило проаналiзувати також пози-тивну динамiку. Дослiдження показали, що найвищий прирiст маси тша та найменшi витрати корму, вижи-вання коропа були у дослвднш групi.
Таблиця 2
Результати вивчення впливу кормового чинника на масу тша тиляпп (M ± m, n = 30)
Показники контрольна ЗГР з вмютом протешу 30% дослдаа вмют протешу 40% + оброблена кормосумш
Початкова маса, г 12,9 12,9
Кiнцева маса 71,9 ± 1,4 85,2 ± 1,1
60-добово! тиляпй,г
Вихiд молодi, % 92,1 96,9
Таблиця 3
Результати вивчення впливу кормового чинника на морфо-функцюнальш показники кровi тиляпп (M ± m, n = 6)
Параметри Контрольна Дослiдна
Кшьюсть ерптроцит1в, Т/л 1,3 ± 0,10 1,5 ± 0,09
Вмют гемоглобшу, г/л 51 ± 2,92 62 ± 2,35
Гематокрит, % 40,8 ± 1,89 41,0 ± 1,91
Загальний бшок, г/л 42,3 ± 1,12 43,1 ± 0,85
Таблиця 4
Результати вивчення впливу кормового чинника на морфо-функцюнальш показники кровi мармурового сому, (M ± m, n = 6)
Параметри Контрольна Дослiдна
Кiлькiсть еритроцит1в, Т/л 1,6 ± 0,21 1,9 ± 0,30*
Вмют гемоглобшу, г/л 89 ± 1,35 92 ± 1,10
Гематокрит, % 46 ± 0,38 48 ± 0,78
Загальний бшок, г/л 31,2 ± 1,40 33,5 ± 1,20*
-*-**-
Примтка: - Р < 0,05; - Р < 0,01 поршшяно з показника-ми контрольно! групи
Отже, проведеш експериментальнi дослiдження щодо морфо-функцюнальних показник1в кровi молодi тиляпи надали можливiсть зробити висновок про позитивний вплив кормово! добавки на фiзiологiчний стан органiзму риб, бшьш активнi катаболiчнi процеси та вищу резистентнiсть органiзму досл1дно! риби.
Висновки
Науково-експериментальнi дослiдження щодо вивчення функцюнального стану органiзму пдробюнпв при вирощування у РАС з використанням нетради-цiйного методу обробки кормосумiшi при !х пiдгодiв-
ni garoTb nigcraBH TBepgum npo no3HTHBHHH BnnHB Ha ïï aKicHi Ta ^yHKuioHanbHi xapaKTepucTHKH. ,3,ocïïi-g^eHHa Mop$o-$yHKuioHanbHoro CTaHy KpoBi npicHo-
BogHHx pu6 Ha Tni BHKopHcraHHa 3anponoHoBaHoro
MeTogy o6po6KH KopMocyMimi npu nigrogiBni Ha paHHix eTanax oHToreHe3y noKa3anu, mo b gocnigmu rpyni Big6yBaeTbca cTHMynauia epurponoe3y, aKTHBauia 6in-KoBoro o6MiHy b opraHi3Mi rigpo6ioHTiB b Me^ax $i3io-noriuHoi' HopMH. noegHaHHa geKinbKox eKcnpec-MeTogiB (rpB) po6uTb mo^hbhm HagaHHa gocnig^eHHaM kom-nneKcHocri Ta Ha6yBae HayKoBo-npaKTHHHoro 3HaueHHa, ocKinbKH BHBneHHa $i3ionoriuHoro craHy o6'eKTy 6ioTe-cTyBaHHa Ha Tni BHKopHcraHHa pi3HHx HHHHHKiB nepeg-6auae 3giucHeHHa uinoï naHKH nocnigoBHHx gocnig^eHb.
nepcnexmueu nodanbwux docmdwenb 6ygyTb cnpa-MoBaHi Ha BHBueHHa oKcugaTHBHoro crarycy KniTHH ^rronnaHKroHy, KoHueHrpauiï xnopo^iny Ta aMiHoKHc-noTHoro cKnagy 3a yMoB KynbTHByBaHHa Ha Bogi, o6po6-neHoï HerpagHuiuHHM MeTogoM. ArayanbHHM 6yge goc-nig^eHHa xiMiuHoro cKnagy $ine Ta BHBueHHa 3pa3KiB KHmKÎBHHKa rigpo6ioHTiB, aKHM gogaTKoBo BBogunu KopMocyMim, o6po6neHy HerpagHuiuHHM MeTogoM.
References
Honcharova, O.V., & Puhach, A.M. (2016). Harmonizatsiia ta biotekhnolohichne onovlennia metodiv determinizatsii yakosti biolohichnoi produktsii. Young Scientist, 9(36), 111-114. http ://molodyvcheny.in.ua/files/j ournal/2016/9/68.pdf (in Ukrainian).
Honcharova, O.V., & Tushnytska, N.I. (2018). Fiziolohichne obhruntuvannia vykorystannia netradytsiinoho metodu obrobky syrovyny v akvakulturi. Rybohospodarska nauka Ukrainy, 1, 5464 (in Ukrainian). Honcharova, O.V., Astre, P., & Astre, M. (2016). Perspektyvy rozvytku akvakultury v Ukraini z ohliadu yevropeiskoho dosvidu. Naukovyi zhurnal "Bo-rysten", 04(297), 24-26 (in Ukrainian). Hrytsyniak, I.I., & Tretiak, O.M. (2018). Deiaki rezultaty ostannikh doslidzhen Instytutu rybnoho hospodarstva. Zbirnyk materialiv I-yi Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii "Suchasni problemy ratsionalnoho vykorystannia vodnykh bioresursiv", m. Kyiv 15-17 travnia 2018 r.: Kyiv: Pro format, 8-12 (in Ukrainian). Kobets, A.S., Honcharova, O.V., & Puhach, A.M. (2016). Sposib vyznachennia zhyvykh zarodkiv u period inkubatsii yaiets. Pat. No. 111577 UA; podana zaiavka: 03.06.2016; opublikovano: 10.11.2016, Biuleten No. 21 (in Ukrainian).
Kobets, A.S., Honcharova, O.V., & Puhach, A.M. (2017). Prystrii retsyrkuliatsiinoho vodopostachannia dlia otrymannia orhanich-noi produktsii v akvakulturi. Patent Ukrainy № 120644. Data podannia zaiavky: 31.05.2017. Publikatsiia vidomostei pro vydachu patentu: 10.11.2017, Biul. № 21. http://uapatents.com/4-120644-pristrijj-recirkulyacijjnogo-vodopostachannya-dlya-otrimannya-organichno-produkci-v-akvakulturi.html (in Ukrainian).
Korotkov, K.G. (2007). Princip anali za GRV v biojel-ektrografii. Sankt-Peterburg: Renome (in Russian).
Korotkov, K.G., & Yakovleva, K.G. (2014). Primenenie metoda GRV - biojelektrografii v medicine (obzor lit-eratury). Vestnik Sankt-Peterburgskogo universiteta, 2, 175-187 (in Russian).
Korotkov, K.G., Matravers, P., Orlov, D.V., Williams, B.O. (2010). Application of Electrophoton Capture (EPC) Analysis Based on Gas Discharge Visualization (GDV) Technique in Medicine: A Systematic Review. The Journal of Alternative and Complementary Medicine, 16(1), 13-25. doi: 10.1089/acm.2008.0285.
Mykolenko, S.Iu., Honcharova, O.V., & Puhach, A.M. (2017). Innovatsiini metody obrobky prodovolchoi syrovyny. Dnipro: Zhurfond (in Ukrainian).
Odynatska, H.V., Paraniak, R.P., Chemerys, V.A., & Petruniv, V.V. (2017). Features of environmental innovations in the Lviv region. Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 178-182. https://nvlvet.com.ua/ index.php/agriculture/article/view/2804.
Paraniak, R.P., & Ostasha, T.P. (2014). Okremi aspekty ekolohichnoho ryzyku antropohennoho zabrudnennia malykh richok Lvivskoi oblasti. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekh-nolohii im. Gzhytskoho, 16, 2(3), 318-326 (in Ukrainian).
Pivovarov, A., Mykolenko, S., & Honcharova, O. (2017). Biotesting of plasma-chemically activated water with the use of hydrobionts. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4, 10(88), 44-50. doi: 10.15587/1729-4061.2017.107201.
Vergolyas, M.R., & Goncharuk, V.V. (2016). Toxic effects of heavy metals on the hydrobionts' organism. Journal of Education, Health and Sport, 6(6), 436444. doi: 10.5281/zenodo.56065.
Zheltov, YuO. (2003). Metodychni vkazivky z provedennia doslidiv po hodivli ryb. Rybne hospodarstvo, 62, 23-28 (in Ukrainian).
Zolotarova, O.K., & Shniukova, Ye.I. (2008). Perspektyvy vykorystannia mikrovodorostei u biotekhnolohii. Kyiv: Alterpres (in Ukrainian).
