CC BY
17
21. Продромус рослинносл Украши/ За ред. Ю Р. Шеляг-Сосонко. - К.: Наук. думка, 1991. - 272 с.
22. Раритетш фггоценози захiдних регюшв Украши (Регiональна "Зелена книга")/ Стойко С.М., Ященко П.Т. та ш. - Львiв: Пoллi, 1998. - 190 с.
23. Овак В.К., Солодкий В.Д. Заповщна справа: Навч. пос. - Чершвщ: Зелена Буковина, 2001. - 208 с.
24. Сорока М.1. Л1сова poслиннiсть Украшського Розточчя// Роль охоронюваних при-родних тepитopiй у збepeжeннi бiopiзнoманiття: Матер. конф. м. Кашв, 8-10 верес. 1998 р. -Кашв, 1998. - С. 111-113.
25. Справочник по заповедному делу/ Под ред. акад. АН УССР А.М. Гродзинского. -К.: Урожай, 1988. - 168 с.
26. Флора i рослиншсть Карпатського заповщника/ Стойко С.М., Тасенкевич Л.О., Мшкша Л.1. та ш. - К.: Наук. думка, 1982. - 220 с._
УДК[(502.51: 504.5): 574.64](285.2) (477.82.1-751.2) Ю.М. Ситник1,
2 3
П.Г. Шевченко , Ю.М. 3a6umiecbKuU
ТОКСИКОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ЗАГИБЕЛ1 ВУГРА В ОЗЕР1 ЧОРНЕ ВЕЛИКЕ ШАЦЬКОГО НАЦ1ОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ (ОГЛЯД)
Описано аналiз результат eкoтoксикoлoгiчних дoслiджeнь озера Чорне Вели-ке (Шацький нацioнальний природний парк), як проводилися у 1996 р, причиною яких стала загибель вугра европейського. Здiйснeнo аналiз вмюту у вoдi важких ме-талiв, пeстицидiв, нафтoпpoдуктiв та синтетичних поверхнево активних речовин. Показано piвнi накопичення важких мeталiв у тканинах риб з озера Чорного Великого та сумiжних озер та здшснено аналiз !х впливу на оргашзм гiдpoбioнтiв.
Ключовi слова: eкoтoксикoлoгiчнi дослщження, риби, важкi метали, нафтоп-родукти, хлороргашчш пестициди, пoвepхнeвo-активнi речовини.
Yu.M. Sytnik1, P.G. Shevchenko2, Yu.M. Zabytivskyy3
Ecological toxicology of Shatsk lakes lake Chorne Velyke scientific research 1996 (review)
The results are described of ecotoxicological researches of lake Chorne Velyke (National natural park of Shatsk), which were carried out in 1996. The reason of researches was the death of the European eel. It was analysed the content of heavy metals, pesticides, mineral oil and synthetic surface-active substances in water. It is shown the heavy metals accumulation levels in fishes tissue.
Keywords: ecotoxicological researches, fish, heavy metals, mineral oil, chlorineor-ganic pesticides, surface-active substances.
Навесш (березень - квггень) 1996 року в озер1 Чорне Велике сталася масова загибель вугра европейського - Anguilla anguilla L. [16, 27]. Загинуло бшьше 4 тисяч особин загальною масою бшьше двох тисяч кг. Еколого-ток-сиколопчш дослщження води та риби (живих та загиблих особин вугра европейського - Anguilla anguilla L.) були частиною заход1в з виявлення причин еколопчно! катастрофи.
1 1нститут пдробюлогп НАН Укра1ни, проспект Геро1в Сталшграда, 12, Кшв 210, 04210, Украша (Institute of hydrobiology of National Academia of Sciences of Ukraine Heroiv Stalingrada st, 12, Kiev 210, 04210, Ukraine).
2 Нащональний аграрний ушверситет, корп. 1., вул. Геро!в оборони, 19, Кшв, 03140 (National agrarian university Corps 1., Heroiv Oborony st., 19, Kiev, 03140).
3 Львiвський НУ iiw. 1вана Франка, вул. Грушевського, 4, Льв1в, 79005. E-mail: [email protected] (Lviv NU named after Ivan Franko, Hrushevskoho st, 4, Lviv, 79005, Ukraine).
Аналiз результатiв ряду токсикологiчних дослiджень засвщчуе, що вода озера Чорне Велике значно забруднена важкими металами, СПАР та наф-топродуктами [7, 8, 22, 23, 25, 28, 32]. Придонш шари води цього озера ма-ють бiльше навантаження токсичними речовинами порiвняно з поверхневи-ми. З основних забруднювачiв природних вод, виявлених рашше (1990-92 рр) за результатами наших дослщжень, навесш 1996 року не виявлено тшьки пестициди (табл. 1).
У контекстi токсиколопчно1 ситуацп, яка склалася у водоймi Чорне Велике, розглянемо основш чинники, якi формують фiзiологiчний статус риб, основну увагу зосереджуючи на функцiональнiй характеристицi важких металiв, що перевищують допустимi рiвнi.
Табл. 1. Вм^т токсичнихречовин у воЫ озера Чорне Велике _у кв'тгш-травш 1996року (мкг/л, шт-шах)_
Токсичт речовини Поверхневий шар Придонний шар ГДК р^отас^^^ мкг/дм Краттсть перевищення, ГДК рибогоспод.
Важк метали
Мвдь 10,0-11,5 14,5-15,0 1,0 10 / 15
Кадмш 0,4-0,7 3,7-4,9 5,0 ввдповвдае
Марганець 15,2-16,8 41,2-44,7 10,0 1,5 / 4,2
Н1кель 0,7-1,3 31,4-45,6 10,0 ввдповвдае / 4,5
Свинець 2,8-3,4 27,7-31,2 10,0 ввдповвдае / 3,0
Хром 11,3-12,1 224,5-237,2 1,0 11 / 240
Цинк 24,5-25,6 225,1-234,7 10,0 2,5 / 23,5
СПАР
Атонт 60,0-77,0 97,0-101,0 100,0 ввдповвдае/ГДК рибогоспод.
Катюнт 240,0-245,0 400,0-570,0 12,0 12 / 45
Нафтопродукти 124,0-127,0 295,0-312,0 50,0 3 / 6
Пестициди хлороргатчт*
а-ГХЦГ не виявлено не виявлено ввдсуттсть ввдповвдае
у-ГХЦГ не виявлено не виявлено ввдсуттсть ввдповвдае
дде не виявлено не виявлено ввдсуттсть ввдповвдае
ДДД не виявлено не виявлено ввдсуттсть ввдповвдае
ДДТ не виявлено не виявлено ввдсуттсть ввдповвдае
Примггка: * - чутливють методу для ГХЦГ = 0^005 мкг/ дм , ДДТ та його аналопв = 0,01 мкг/дм .
Як видно з табл., вмют практично вшх важких металiв, за винятком кадмда, перевищуе допустиму концентрацiю. Це дае пiдставу вважати во-дойму потенцшно небезпечною з токсиколопчно1 сторони, незважаючи на валовий характер отриманих величин. Розглянемо головш аспекти токсич-ност важких металiв для гiдробiонтiв в озерi Чорне Велике.
Одним з актуальних завдань сучасно! еколопчно1 токсикологи е вив-чення особливостей екологи риб та закономiрностей формування еколопчно! стiйкостi за дД! токсичних речовин рiзноl хiмiчноl природи. Для виршення цих завдань вивчають динамiку еколого-токсиколопчних та бiохiмiчних па-раметрiв дослщжуваних популяцiй риб [3-5, 14, 31].
Риби е важливою ланкою в неперервному кругооб^у мiкро- та макро-елементiв водойми, якi вiдносяться до групи незамшних елементiв для нор-
мально! житдояльносп органiзмiв. Цi елементи (мiдь, цинк, залiзо, магнiй, марганець, кобальт, хром та шш^ вiдiграють важливу роль у протжанш цшо-го ряду фiзiологiчних та бiохiмiчних процесiв [1-4].
Рiвнi накопичення мiкроелементiв (як i взагалi металiв) в органах та тканинах риб залежать вiд геохiмiчного складу середовища, типу водойми, функцюнального стану органiзму та характеру харчових взаемовщносин. Концентруючи мiкроелементи, воднi оргашзми синтезують життево необхщ-нi речовини у виглядi металоорганiчних сполук, таких як ферменти, вгтамши, гормони та ш. Синтез металовмiсних бiологiчно-активних сполук можливий тшьки у певних межах концентрацш та спiввiдношень мiкроелементiв в орга-нiзмi та середовищi. При шдвищенш концентрацiй мiкроелементiв у водi та харчових об'ектах рiст та розвиток спочатку зростають, а по^м сповшьню-ються, знижуеться синтез бюлопчно-активних сполук, погiршуеться здат-нiсть до розмноження та iмунобiологiчнi реакци оргашзму [2-4, 24, 26].
Завдяки сво!й високiй бiологiчнiй активностi метали (мжроелементи) iстотно впливають на якiсть водного середовища та бюти, оскiльки порушен-ня балансу хiмiчних елементiв у тканинах може у певнш мiрi служити одним iз факторiв, що стимулюють чи сповiльнюють рiст та розвиток риби. Значне шдвищення концентраци важких металiв у навколишньому середовишд, i, як наслiдок, в тканинах водних тварин i рослин, може досить негативно вплива-ти на стабшьшсть екосистеми водойми, оскiльки багато мжроелеменпв у певних концентрацiях ддать як токсичнi речовини. При концентращях, що перевищують нормальний вмiст металiв в органах та тканинах, зникае межа мiж !х мфiзiологiчноюм та "нефiзюлогiчною" дiею. У мiру зростання концентрацш у водному середовищд та, вщповщно, в гiдробiонтах кожен елемент починае дiяти як токсичний агент.
Важк метали - хiмiчнi елементи з властивостями металiв, що мають атомнi номери з 22 по 92 у перюдичнш таблиц хiмiчних елементiв Д.1. Менделеева [19-21]. Зi 105 хiмiчних елеменлв ще! системи 92 трапляються у зем-нiй корi, 86 - у складi живих органiзмiв, 84 елементи (або 56, якщо вирахува-ти всi лантано!ди та актино!ди) вiдносяться до металiв. 1з 56-15 легких та 36 важких металiв, а також 5 елемент1в, як поряд iз властивостями металiв мають також властивост неметалiв, якi, правда, виражеш в рiзнiй степенi. Для побудови рiзних тiл (вiд мiкроорганiзмiв до людини) використовуеться вiдносно невелика кшьюсть елементiв, що звичайно називають бюелемента-ми. Життево необхiдними визнано вщ 24 до 27 хiмiчних елементiв. Основни-ми елементами, з яких побудоваш молекули органiчних речовин, а саме: бш-кiв, жирiв, вуглеводiв, нукле!нових кислот i т.д., е кисень, вуглець, азот, фосфор i сiрка, якi становлять вiдповiдно 63; 25,5; 9,5; 1,4 та 0,22 % вщ загально! кiлькостi атомiв органiзму людини. Вщносно великий вмiст (вiд 0,3 до де-кiлькох сотих вiдсотка) деяких елеменлв, що знаходяться в тканинах у вигля-дi iонiв: Са2+, Ка+, К+, Mg2+ та анюна С1-. Поряд iз цими елементами в тканинах людини та в шших тваринних оргашзмах особливо видшяють ще 16 еле-ментiв, що зазвичай називають мжроелементами через !х надзвичайно малу концентрацш в оргашзмах, але якi е вкрай необхщними як каталiзатори
життево важливих процесiв■ До них вщносяться Бе, Си, гп, Мп, Со, I, Мо, V, N1, Сг, Б, Бе, В, Лб. 1з приведених 16 мiкроелементiв 6 е неметалами а 10 -власне металами, причому важкими. Для вшх цих елементiв, в тому чист i важких металiв, доказана !х бiологiчна роль. Згiдно з думкою академь ка В.1. Вернадського, бюлопчне значення мають всi елементи, що трапляють-ся у природь Ним вперше було доказано залежшсть та зв'язок мiж хiмiчним складом земно1 кори та вмiстом мжроелеменлв у живих органiзмах, а звщ-си - !х ростом, розвитком та фiзiологiчним станом [19-21].
За результатами багаторiчних дослiджень науковцiв, коли важк метали поступають в оргашзм у надлишковiй !х кшькосп в результатi техногенного забруднення довкшля, вони можуть накопичуватися та викликати ток-сичнi ефекти. Деяк органи акумулюють певнi елементи вибiрково, в резуль-татi чого завдаеться шкода як органу чи тканиш зокрема, так i органiзму в ць лому. Наприклад, Сё, Б^ та Мп накопичуються в нирках, Бп - в тканинах кишювника, V - в нiгтях (югтях) та волоссi, гп та Бг - у передмiхуровiй зало-з^ Си - у печiнцi та тканинах головного мозку.
1они мiдi у незначнiй концентраци (2 мкг/дм ) здатш пiдвищувати ак-тивнiсть травних процесiв коропiв у кишювнику на 24-147 % вщносно контрольно: групи риб [11, 13, 30]. Велик функцiональнi змши в травнiй системi (змiна активносл травних ферментiв, змiна величини всмоктування пожив-них речовин) також наступають при наявност у водному середовишд свин-цю, який перевищуе встановлеш ГДК рибогосподарськi [10, 12].
В еритроцитах знайдено елементи, бiологiчна значущдсть яких досi ще не доказана, зокрема, Ag i РЬ. При порушенш фiзiологiчноl норми рiвня важких металiв в органах та тканинах можлива конкуренцiя за хiмiчнi групи та каталiтичнi центри в макромолекулах, порушення структури останнiх та !х функцiй■ Вiдома конкуренцiя наступних металiв [6]:
Токсичнi ефекти важких металiв реалiзуються переважно за конкурен-тним механiзмом з iншими металами. У рiзних живих органiзмiв, в тому чис-лi i у пдробюнлв та людини, е бшки, що зв'язують деякi метали та сприяють !х утриманню в оргашзм^ наприклад, трансферин та сидерофiлiни для Бе, це-рулоплазмiн для Си, шкелоплазмш для N1, металотюнеш для гп. Однак, ме-ханiзми, що забезпечують виведення iз органiзму надлишкових кiлькостей металiв, ще не достатньо вивчеш.
Ефективне регулювання якостi навколишнього природного середови-ща базуеться на адекватнш iнформацii про рiвнi забруднення i змiни стану екосистем шд впливом техногенних викидiв■ Зокрема, накопичення важких металiв у компонентах екосистем е одним iз показникiв еколопчного стану територii■ Тому отримання об'ективних даних про накопичення важких мета-лiв компонентами урбанiзованих екосистем е основою еколопчного мошто-рингу з оцшки, контролю i прогнозу стану довкшля.
• N1 - ю Са, Mg, Бе, Си2+, гп2+;
• Сг - 1з Бе, Мп2+, Со2+, Си2+;
• Мо - ю Ш, Си2+, РЬ2+;
• Мп - 1з Mg, гп;
• Со - 1з Бе;
• Си - 1з гп, Мп, N1;
• гп - 1з Мп2+, Со2+, Си2+, Сё2+;
• Сё - 1з Са, Си2+, гп2+.
Особливу загрозу несуть метали, що визначеш мiжнародними оргаш-зацiями ООН - ФАО/ВООЗ (Мiжнародна органiзацiя по сiльському госпо-дарству та продуктах харчування та Всесвггня органIзацiя охорони здоров'я). До останшх вiдносяться - ртуть, свинець, кадмш, кобальт, нiкель, цинк, олово, мщь, молiбден, ванадiй [2-4]. Незважаючи на те, що щ метали входять до складу прських порщ, грунпв, водойм, i мiстяться у всiх живих органiзмах, антропогеннi та техногеннi процеси та !х тiсне поеднання iстотно змiнили природнi потоки хiмiчних елементiв, як часто приводять до токсикозiв риб.
Еколого-токсиколопчна ситуацiя в озерi Чорне Велике поеднуеться iз полiелементною хiмiзацiею довкiлля по ланцюгу: джерела викидiв - депону-ючi та транспортуючi середовища - органiзм людини.
Дiя важких металiв на органiзм риб. Акумуляцшш ряди важких ме-талiв та органiчних забруднюючих агентiв часто завершуються на вершинах трофiчноl шрамщи гiдроекосистем, де, зазвичай, найчастiше стоять риби. Як хиж^ так i миролюбнi риби iнтенсивно накопичують важкi метали, вмiст яких е досить лабшьним в екосистемi озера. Результати дослщжень вмiсту важких металiв у м'язах риб озера Чорне Велике та для деяких шших озер Шацько! групи викладенi в табл. 2.
Табл. 2. Вм^т важких металiв у м 'язах вугра европейського та шших видiв риб
Шацьких озер у кв'тгш1996 року (мг/кг сиро'1 маси, М±т).
Види риб са РЬ Си гп Со Мп Бе Сг
озеро Чорне Велике
* Вугор европейський 0,60±0'05 1,23±0'39 5,54±0'08 20,12±0,12 0,39±0,02 5,04±0'08 51,01±011 0,12±0'04
* Вугор европейський 0,90±0'03 0,66±0'13 4,51±0'06 21,75±0'п 0,63±0'03 4,03±0'10 27,24±0'44 0,17±0,02
* Вугор европейський 0,56±0'03 0,82±0'25 5,31±0'15 26,34±0Д4 0,60±0'13 7,00±0'11 24,41±0'68 0,19±0'04
* Вугор европейський 0,58±0'07 0,83±0'43 6,01±0'07 21,63±0'23 0,38±0,02 4,27±0'04 39,20±0'53 0,16±0'03
Лящ 0 97±0,06 0,45±0'03 1,02±0'05 11,90±0,14 0,65±0'04 0,94±0'09 23,69±0'39 0,08±0'02
Лящ 0,35±0'и 0,70±0'14 1,32±0'02 10,84±0,18 0,68±0,08 0,69±0'05 18,91±0'21 0,14±0,02
Лящ 0,89±0'08 0,68±0'05 0,83±0'04 11,22±0'10 0,66±0Д1 0,94±0'04 14,40±0'28 0,07±0'02
Лящ 0 92±0,06 0,52±0'18 0 94±0,02 13,51±0Д3 0,80±0'17 1,33±0'03 11,05±0'17 0,08±0'04
Карась ср1блястий 0,78±0'04 0,76±0'06 1,39±0'02 19,90±0'14 0,51±0'21 0,73±0'04 14,40±0'28 0,20±0'03
Карась ср1блястий 0,79±0'03 1,18±0,06 1,22±0'04 24,65±(),18 0 44±0,06 0,61±0'05 32,64±0'52 0,18±0,02
Карась ср1блястий 0,80±0,03 1,17±0'41 0,95±0'05 23,62±0,22 0,70±0'24 0,85±0'07 11,54±0'32 0,14±0,02
Судак 0 99±0,06 0,55±0'05 0 92±0,08 13,82±0'14 0,52±0'07 0,38±0'03 20,64±0'31 0,17±0,02
Судак 1,02±0'04 0,84±0'04 0,81±0'05 9 28±0,22 0,59±0'25 0,81±0'05 11,62±0'25 0,17±0,02
Судак 1,00±0,03 0,28±0'02 1,04±0'03 16,86±0'14 0,81±0'11 0,79±0'07 38,89±0,88 0 22±0'02
Озеро Люцимер
Вугор европейський 0.84±0'02 0,20±0,06 2,44±0'05 21,64±0,22 0,43±0'02 0,66±0'10 26,95±0'65 0,57±0'04
Озеро Пулемецьке
Вугор европейський 0,94±0'04 0,19±0'04 1,09±0'02 16,62±0'17 0,86±0'08 0,66±0'04 46,69±1'34 0,61±0'07
Примггка: * - мертв1 особини вугра европейського.
Анатз отриманих результат виявив значне перевищення вмюту мiдi та марганцю саме у загиблих особинах вугра европейського. Отримаш резуль-тати у 4-5 разiв були бiльшими за вмют цих двох металiв у м'язах iнших видiв риб (лящ, карась срiблястий та судак) iз цього ж озера, яю були виловлеш жи-вими. За вмiстом мщ та марганцю в м'язах, загиблi вугри озера Чорне Велике перевищували у 3-5 разiв рiвнi вмiсту цих металiв у вугрiв озер Люцимер (яке знаходиться до нього найближче) та Пулемецьке, яю були виловлеш живими. Варто вщзначити також, що в м'язах загиблих особин вугра та деяких шших видiв риби озера Чорне Велике виявлено шдвищений вмiст кадмiю та свинцю. Нами зафiксовано, що в загиблих особинах вугра европейського iз озера Чорне Велике значно перевищеш рiвнi середнього вмiсту важких меташв у про-мисловiй iхтiофаунi прюних вод [9, 17-21] за мщдю та дещо менше за марганцем, що дорiвнюе 1,70 мг/кг сиро1 маси та 1,00 мг/кг, вщповщно.
З еколого-токсикологiчних позицiй не вс важкi метали можуть бути сприйнят однозначно. Перш за все, штерес викликають тi метали, яю у знач-них об'емах використовуються у виробничш дiяльностi людини та, в результат постiйного накопичення в навколишньому середовищд, являють собою значну небезпеку з точки зору !х бюлопчно1 активностi та токсичних про-явiв■ До них вщносять свинець, ртуть, кадмiй, цинк, мщь, вiсмут, кобальт, ш-кель, олово, ванадш, марганець, хром та молiбден [29].
Токсичний вплив мiдi. водi озера Чорне Велике вмiст мщ перевищуе ГДК рибогосподарськi у 10-15 разiв■ Варто зауважити, що у мертвих особинах вугра И концентращя була вищою у 4-5 разiв, шж у живих пред-ставникiв iхтiофауни iнших видiв■ Очевидний зв'язок мiж загибеллю вугра та концентращею цього металу. Розглянемо глибше значимють мiдi у фiзiолого-бiохiмiчних процесах. Практично, до складу вЫх тканин живого органiзму входить мщь. 1з лiтературних джерел [15, 29] вщомо, що у всiх органах та тканинах риби мщ менше шж цинку, а И вмют близький до такого ж вмюту залiза■ Також вiдомо про концентрування мiдi у печiнцi, селезiнцi, наявносл И в мозку та шкiрi риб.
Досить широке розповсюдження мщ, що поступаеться по рiвню вико-ристання тiльки алюмiнiю, пов'язане з !х використанням у машинобудуваннi, транспортi, побутовiй технiцi, хiмiчнiй промисловостi, а також у сплавах -латут, бронзi та iн■ Крiм того, сполуки мщ як мiкроелемента застосовують в медицит для лiкування рiзних захворювань - виразково1 хвороби, рахгту, захворювань шкiри та iн■
Мщь позитивно впливае на рiст органiзмiв, покращуе засвоення вугле-водiв■ Вмют мiдi в м'язах риб коливаеться вщ 0,01 до 1,1 мг %. У невеликих кiлькостях вона необхщна для формування залiзопорфiринових комплекЫв. Як i iншi метали, мщь поступае в органiзм гiдробiонтiв переважно iз 1жею. Бентоснi органiзми можуть акумулювати мщь з водного середовища та дон-них вiдкладiв■ Вона може поступати в оргашзм шляхом мехашчного захвату часточок гiдроокисiв зябрами, хемосорбци iонiв на слизовiй оболонщ зябро-вих пелюсток [2]. Засвоення розчинено1 у водi мщ планктоном - один iз ос-новних шляхiв до включення И у харчовий ланцюг.
М1дь е компонентом ряду ферменлв, пов'язаних iз окисно-вiдновними процесами, мае важливе значення у фенольному, азотистому та нуклешовому обмшах. Важливою функцiею мiдi в органiзмi тварин е И участь у синтезi ге-моглобiну■ Власне вона сама не входить до складу гемоглобшу, але необхщ-на для катал^ично1 реакци включення неоргашчного залiза до складу гемог-лобшу. Бiльше нiж 90 % вЫе1 мiдi знаходиться у церулоплазмiнi - метало-ферментi, що приймае участь у сиш^ бiлкiв плазми кровi [3]. Важливою е роль мщ у процесах кровотворення, де И неможливо замiнити жодним ш-шим хiмiчним елементом. Бiотичнi дози мщ пiдвищують опiрнiсть оргашз-мiв до деяких шфекцшних захворювань. Мiдь зв'язуе мжробш токсини за типом комплексних сполук - хела^в та шдсилюе дiю антибiотикiв■ Як незамш-ний мiкроелемент, вона впливае на оргашзм завдяки зв'язкам iз фенолами, гормонами та вгтамшами [3]. У риб у перюд нересту вмiст мiдi у печiнцi - депо цього елементу в органiзмi - знижуеться, а у статевих продуктах (жра, Ым'яники) зростае [3]. Вона бере участь у процесах шгментаци риб, вплива-ючи на синтез меланшу [3].
Рiвень забезпечення риби мщдю залежить вiд багатьох факторiв i у першу чергу бiогеохiмiчноl ситуаци середовища iснування, форми знаход-ження хiмiчного елемента, кшматичних, гiдрохiмiчних умов та фiзiологiчно-го стану оргашзму. Вмiст мiдi в органiзмi регулюеться центральною нерво-вою системою та залозами внутршньо1 секреци.
Вiдомо [18], що за своею дiею на воднi органiзми, тшьки ртуть бiльш токсична за мщь, а висока токсичнiсть та значна середня концентращя ос-танньо1 у водi роблять И критичним елементом у водних екосистемах. В ок-ремих випадках саме мiдь, окремо та при синерпчнш взаемодil з шшими ток-сичними речовинами, може спричинити загибель риби. Темпи поглинання мiдi рибами знаходяться у прямiй залежностi вiд перюду впливу та концен-трацil■ При токсичнш дИ мiдi на риб встановлено [21] синерпзм при взаемоди мiдi, кадмiю та свинцю, або мщ та цинку, мiдi, цинку i фенолiв, або мiдi та фенолiв■ Чим вища концентрацiя мщ, яка знаходиться у вiльнiй (юннш) фор-мi (тобто не закомплексована) у вод^ тим вищий ефект И ди на риб.
Безперечно, iзольована дiя пiдвищеноl концентрацil мщ до 10-15 мг/л не може стати причиною загибелi риб, яю володiють широкою адаптацiйною мож-ливiстю i волод^ють рядом механiзмiв виведення И з органiзму, однак, у взаемоди з шшими гiдрохiмiчними чинниками, И летальна дiя може проявитися.
Наступним чинником, який у взаемоди з шшими може призводити до летального наслщку риб е нафтопродукти, виявлеш в озерi Чорне Велике. Придонний шар води озера Чорне Велике, i Шацьких озер, взагалi бiльш на-сичений нафтопродуктами, шж поверхневий [28]. Нафта та И похщш, у дано-му випадку, виступають, як концентратори для важких металiв, що також рiз-ко пiдвищуе токсичнiсть останнiх за рахунок утворення металооргашчних сполук, що легко проникають у кштини пдробюнпв. З пiдвищенням концен-трацil мщ у водному середовищi зростае споживання рибами кисню, збшь-шуеться рН кровi та використання енергетичних речовин. Характерним ефек-том впливу юшв мiдi на риб у водному середовищд е рiзке зниження секретор-
но! дiяльностi зябрових пелюсток, що у кшцевому результатi призводить до загибелi риби вiд некрозу зябер (токсична асфшшя). OKpiM цього, мае мюце руйнування кровотворних тканин у фшаментах зябер, що е наслiдком змен-шення !х окислювально! активностi, вщбуваеться також некроз клiтин нирок.
Таким чином загибель вугра стала наслщком кумулятивного токсикозу, пов'язаного iз дiею високих концентрацiй важких металiв, головним чином мiдi, а також нафтопродукт1в у водi озера Чорне Велике.
Лггература
1. Бетман Ш.А., Ильзинь А.Э. Микроэлементы в организме рыб и птиц. - Рига: Зинат-не, 1968. - С. 5-18.
2. Воробьев В.И. Микроэлементы и их применение в рыбоводстве. - М.: Пищевая пром-сть, 1979. - 184 с.
3. Войнар А.И. Биологическая роль микроэлементов в организме животных и человека. - М.: Пищевая пром-сть, 1986. - 264 с.
4. Горовая С.Л., Столярова С.Д. Физиолого-биохимические показатели рыб водоемов Белорусии. - Минск: Наука и техника, 1984. - 157 с.
5. Дячук I.C., Шевченко П.Г., Коваль М.В., Колесшков В.М. Гхтюфауна й рибопро-дуктивнють озер Шацького природного нацюнального парку на сучасному еташ !х юнуван-ня./ Нацюнальш парки в систем! еколопчного мошторингу. - Свиязь, 1993. - С. 62-63.
6. Иванов В.В. Экологическая геохимия элементов: Справочник: в 6 кн./ Под ред Э.К. Буренкова. - М.: Экология, 1995. Кн. 4. Главные d = элементы. - 416 с.
7. Евтушенко Н.Ю., Сытник Ю.М., Осадчая Н.Н. Концентрация тяжелых металлов в воде Шацких озер/ Вопросы экологии и мелиорации заболоченных земель. Материалы к семинару в г. Шацке, 28-29 мая 1991 г. Шацк, 1991. - С. 27-28.
8. Евтушенко М.Ю., Ситник Ю.М., Осадча Н.М. Пщсумки трьохр1чних дослщжень вмюту важких метал1в в компонентах озерних екосистем Шацького нацюнального природного парку/ Нацюнальш парки в систем! еколопчного мошторингу. - Свпжь, 1993. - С. 33-35.
9. Евтушенко М.Ю., Шевченко П.Г., Коваль М.В., Дячук I.e., Колесшков В.М. Су-часний стан 1хтюфауни та охорона риб озер Шацького нацюнального природного парку/ Шацький нацюнальний природний парк. Науков1 дослщження 1983-1993 рр. - Свиязь, 1994. -С. 194-209.
10. Забит1вський Ю.М. Вплив сублетальних концентрацш свинцю на активнють травних ферменпв цьогор1чок корошв// Вюник Льв1вського ун-ту. Сер1я бюлопчна. - 2002, вип. 28. - С. 200-210.
11. Забит1вський Ю.М. Карбопдразна активнють кишювника рамчасто! та лускато! по-рщ коропа любшського внутршньопорщного типу тд впливом мвд// Наук. записки Терно-пшьського педун-ту 1м. Володимира Гнатюка. Сер1я "Бюлопя", № 2(17), 2002. - С. 105-109.
12. Забит1вський Ю.М. Функцюнальна активнють карбогщраз цьогор1чок корошв лю-бшського внутршньопорщного типу при штоксикаци свинцем// Наук. записки Тернопшьсь-кого педун-ту 1м. Володимира Гнатюка. Сер1я "Бюлопя". 2001, № 3 (14). - С. 193-195.
13. Забит1вський Ю.М., Савицька О.М. Динамша накопичення мiдi у лусщ, зябрах i кишювнику коропа.// Наук. вюник УкрДЛТУ. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2003, вип. 13.5. - С. 263-272.
14. Коваль М.В., Шерстюк В.В., Шевченко П.Г., Ситник Ю.М. Сучасний стан моло-дi риб озер Шацького нацюнального природного парку// Роль охоронюваних природних тери-торш у збереженнi бiорiзноманiгтя. Матер. конф. присвячено! 75-рiччю Канiвського природного заповщника, м. Канiв, 8-10 вересня 1998 р. Канiв, 1998. - С. 190-191.
15. Ковальский В.В. Геохимическая экология. - М.: Наука, 1975. - 299 с.
16. Львович М.В., Горун А.А., Сытник Ю.М., Шевченко П.Г., Пидопригора Л.Н. Эколого-токсикологическая ситуация в оз.Черное Большое (Шацкие озера) после гибели угря в 1996 году// Другий з'!зд Пдроеколопчного товариства Укра!ни. Тези доповщей. 27-31 жов-тня 1997 р. - К.: Либвдь, 1997, том 2. - С. 136-137.
17. Морозов Н.П., Петухов С.А. Переходные и тяжелые металлы в промысловой ихтиофауне океанических, морских и пресных вод// Рыбное хозяйство. - 1977, № 5. - С. 11-13.
18. Мур Дж.В., Рамамурти C. Тяжелые металлы в природных водах. Контроль и оценка состояния. - М.: Мир, 1987. - 286 с.
19. Никаноров А.М., Жулидов А.В., Покаржевский А.Ф. Биомониторинг тяжелых металов в пресноводных экосистемах. - Л.: Гидрометеоиздат, 1985. - 144 с.
20. Никаноров А.М., Жулидов А.В. Биомониторинг металлов в пресноводных экосистемах. - Л.: Гидрометеоиздат, 1990. - 327 с.
21. Некоторые вопросы токсичности ионов металлов. Пер. с англ./ Под ред. Х. Зигеля, А. Зигель. - М.: Мир, 1993. - 368 с.
22. Осадча Н.М., Ситник Ю.М., Евтушенко М.Ю. Вмют важких мeталiв у водах Шацького поозер'я (за результатами 1990-1991 pp.)/ Еколопчш аспекти осушувальних мель орацш в Укра1'ш. Тези доповщей конф.. - К.: Знання, 1992. - С. 117-119.
23. Осадча Н.М., Ситник Ю.М., Евтушенко М.Ю. Ступшь закoмплeксoваннoстi мвд у вoдi Шацьких озер// Еколопчш аспекти осушувальних мелюрацш в Украшг Тези дoпoвiдeй конф.. - К.: Знання, 1992. - С. 120-121.
24. Правила охраны поверхностных вод от загрязнения сточными водами// Охрана окружающей среды. Под ред. Л.П. Шарикова. - Л.: Судостроение, 1978. - С. 193-222.
25. Ситник Ю.М., Осадча Н.М., Евтушенко М.Ю. Вмют важких мeталiв в деяких видах риб Шацьких озер/ Еколопчш аспекти осушувальних мелюрацш в Украшг Тези доповь дей конф.. - К.: Знання, 1992. - С. 116-117.
26. Ситник Ю.М. Важю метали у промислових видах риб Шацького поозер'я// Рибне господарство. - 1994, вип. 48. - С. 79-84.
27. Сытник Ю.М., Шевченко П.Г., Евтушенко Н.Ю., Подопригора Л.Н. О причине массовой гибели речного угря озера Черное Большое Шацкого природного национального парка в 1996 г./ Повышение качества рыбной продукции внутренних водоемов. Материалы международной конференции 8-9 октября 1996 г. - К.: Наука. - 1996. - С. 136.
28. Тимченко В.М., Якушин В.М., Олейник Г.Н., Новиков Б.И., Гош Р.И., Сытник Ю.М., Коновалов Ю.Д., Ярошевич А.Е., Ярошевич Л.В., Жданова Г.А., Головко Т.В., Осадчая Н.Н., Сидерский А.В., Виденина Ю.Л., Безродная С.М., Меленчук Г.В., Гресько М.М., Калениченко К.П., Кундиев В.А., Крыжановский И.В., Давыдов О.А., Чижмакова Н.А., Васильева И.Г., Иванова Т.И., Кабакова Т.Н. Гидроэкологическая характеристика Шацких озер/ Редакция "Гидробиологического журнала" АН Украины. 120 с. Депонирована в ВИНИТИ 02.08.1993 г, № 2188 В 93.
29. Трахтенберг И.М., Колесников В.С. Луковеноко В.П. Тяжелые металы во внешней среде. Современные гигиенические и токсиологические аспекты. - Минск: Наука и техника, 1994. - 285 с.
30. De Boeck G., Vlaeminck A., Blust R. Effects of subletal copper exposure on copper accumulation, food consumption, growt, energy stores, and nucleic acid content in common carp// Arch Environ Contam Toxicol. - 1997. Nov; 33 (4): 415-22.
31. Jewtuszenko M. Ju., Sytnik Ju.M. Zawartosc metali ciezkich w narzadas i tkankach leszcsa i sandacza, zyjacych w jeziorach Szackiego Parku Narodowego/ Ekosystemy wodne i torfo-wiskowe w obszarach chronionych. Pod red. S. Radwana, Z. Karbowskiego, M. Soltysa. Lublin, 1993. - S. 98.
32. Sytnik Yu.M., Nowikow B.J., Osadczaja N.M., Czizmakowa N.A., Wiedienina J.L. Metali ciezkie w wodzie i osadach dennych jezior Szackiego Parku Narodowego/ Ekosysteniy wodne i tor-fowiskowe w obszarach chronionych. Pod red. S. Radwana, Z. Karbowskiego, M. Soltysa. - Lublin, 1993. - S. 127-28.
