CC BY
10
Науковий в^ник Львiвського нацюнального унiверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iMeHi С.З. Гжицького.
CepiH: Вeтeринарнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9427 http://nvlvet.com.ua
UDC 636.09:639.1.09
State of the organism of the same year scaly carp infected by Eudiplozoon nipponicum
O.V. Fedorovych, B.V. Gutyj
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 24.04.2019 Received in revised form
24.05.2019 Accepted 27.05.2019
Stepan Gzhytskyi National
University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-063-983-08-02 E-mail: qnc_sn@ukr. net
Fedorovych, O. V., & Gutyj, B. V. (2019). State of the organism of the .same year scaly carp infected by Eudiplozoon nipponicum. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(94), 146-151. doi: 10.32718/nvlvet9427
One of the least studied monogeneses doses, for today, there is diplopic zoonosis of carp. Previously, it was believed that there is only one fish parasitize bothrium - Diplozoon paradoxum. However, in recent years it has been discovered and described already more than 10 species of pathogens of diplozoons, in particular Eudiplozoon nipponicum. Outbreaks of this disease are increasingly beginning to be recorded in fish ponds farms of the western region of Ukraine. Moreover, more often than in others in the amount of this parasite occurs in young fish. In view of the above, the purpose of our research was to investigate the degree of infestation of the same year scaly carp with the mentioned ectoparasite and study the changes that occur in morphological and biochemical composition of blood, intensity of peroxide processes, as well as the state of antioxidant and immune systems in invasive fish. The research was carried out in the garden and fish farms of the State Enterprise "Rybhosp"Galitskyi" (renamed LLC "Rybgosp "Burshtynskyi") Ivano-Frankivsk region and FG "Dobrotvir fish factory" of Lviv region with the same year scaly carp. Two experiments were selected for the experiment groups of the same yaer of scaly carp (control - non-invasive fish and experimental - invasive with Eudiplozoon nipponicum) in 6 specimens offish in each group of weights bodies 45-47 g. In experimental fish they were studied their infestation with ectoparasites, as well hemato-logical parameters, protein content of the blood, peroxide intensity processes, the state of antioxidant and immune systems of non-invasive and invasive specimens. During the parasitological examination of both experimental fish farms was detected infestation in scaly carp caused by ectoparasites Epidipalous nipponicum. In May there was a pick of infected the same year scaly carps (2.87 and 3.10 eggs/fish). Infected fish, compared to non-invasive fish, there were significant changes in hematological parameters. In particular, in the blood of parasites affected by fish the number of erythrocytes decreased (P < 0.001), the hemoglobin content (P < 0.001) and hematocrit and increased number of leucocyte (P < 0.001).The infected scaly carp the above-mentioned parasite pressed by the protein-synthesizing function of the organism, as indicated a high (P < 0.001) reduction in total protein, albumin and a-globulins in the blood serum, there is a depression in them humoral links of non-specific resistance and antioxidant system activity protection, and the content of products of peroxide oxidation of lipids in their hepatopancreas significantly increases.
Key words: the same year scaly carps, Eudiplozoon nipponicum, intensity and extensiveness of invasion, blood, hematological parameters, proteinblood composition, natural resistance, peroxide lipid oxidation, antioxidant system.
Стан оргашзму однорiчок коропа лускатого за i'x ураження збудником Eudiplozoon nipponicum
О.В. Федорович, Б.В. Гутий
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMeHi С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
Одним i3 найменш вивчених моногеноiдозiв, на сьогодтштй день, е диплозооноз коропа. РанШе вважали, що у риб паразитуе лише один присисень - Diplozoon paradoxum. Однак за остант роки виявлено i описано уже бтьше 10 видiв збуднитв диплозоонв, зокрема й Eudiplozoon nipponicum. Спалахи цього захворювання все частШе почали рееструвати у рибницьких господарствах захiдного регюну Украгни. Причому, частШе за все i в бтьшш кiлькостi цей паразит зустрiчаеться у молодих риб. З огляду на зазначене, метою наших до^джень було вивчити стутнь ураженостi однорiчок коропа лускатого вищенаведеним ектопарази-том та вивчити змти, як вiдбуваються у морфологiчному та бiохiмiчному складi кровi, iнтенсивностi пероксидних процесiв, а також стан антиоксидантног та тунног систем у твазованог риби. До^дження проведем у садково-рибних господарствах ДП "Рибгосп "Галицький " (переименований у ТОВ "Рибгосп "Бурштинський ") 1вано-ФрантвськоЧ областi та ФГ "Добротвiрський рибзавод " Львiвськог областi на однорiчках коропа лускатого. Для проведення експерименту було вiдiбрано двi групи однорiчок коропа лускатого (контрольна - нетвазоваш риби i до^дна - твазоваш Eudiplozoon nipponicum) по 6 екземплярiв риб у кожнт грут масою тта 45-47 г. У тддо^дних риб вивчали гх уражетсть ектопаразитом, а також гематологiчнi показники, бтковий склад кровi, ттенсивтсть пероксидних процесiв, стан антиоксидантног та шунног систем нетвазованих i твазованих екземпля-рiв. За паразитологiчного обстеження обох до^дних рибницьких садюв було виявлено твазт у однорiчок коропа лускатого, спричинену ектопаразитами Eudiplozoon nipponicum. Ураження однорiчок коропа лускатого диплозоонами найттенсивншим було у травж (2,87 та 3,10 екз/рибу). У твазованогриби, порiвняно з нетвазованою спостеркалися значж змти гематологiчних показ-нитв. Зокрема, у кровi уражених паразитами риб знижувалася ктьккть еритроцитiв (P < 0,001), вмкт гемоглобту (P < 0,001) та гематокриту i тдвищувалася ктьюсть лейкоцитiв (P < 0,001). У заражених однорiчок коропа лускатого вищенаведеним дип-лозооном пригтчуеться протегнсинтезуюча функщя оргатзму, на що вказуе високодостовiрне (P < 0,001) зниження вмкту зага-льного протегну, альбумiнiв та a-глобулiнiв у сироватц кровi, спостеркаеться пригнiчення у них гуморальног ланки неспецифiчноi резистентностi та активностi системи антиоксидантного захисту, а вмкт продуктiв пероксидного окиснення лiпiдiв у гх гепа-топанкреасi значно тдвищуеться.
Ключовi слова: однорiчки коропа лускатого, Eudiplozoon nipponicum, ттенсивтсть та екстенсивтсть твазп, кров, гемато-логiчнi показники, бтковий склад кровi, природнарезистенттсть, пероксидне окиснення лiпiдiв, антиоксидантна система.
Вступ
В останне десятилитя антропогенно! дiяльностi (безконтрольне ввезення посадкового матерiалу, ущь льнеш посадки риб, надмiрне забруднення водойм оргашчними та мшеральними добривами) у вирощу-вальних ставах значно змшився склад паразитофауни. Зокрема, з'явилися новi швазшш хвороби, а вiдомi захворювання почали проявлятись вже в шших формах, зб№шилася частка моногенеозiв (дактилопроз, продактильоз, диплозооноз) тощо (Martyshuk et al., 2016; Loboiko et al., 2017; Grynevych, 2018; Goncharov, 2019). Одним iз найменш вивчених моногено!дозiв, на сьогодшшнш день, е диплозооноз коропа. Рашше вважали, що у риб паразитуе лише один присисень -Diplozoon paradoxum. Однак за останш роки виявлено i описано уже бшьше 10 видiв збуднишв диплозоошв, зокрема й Eudiplozoon nipponicum (Zurawski et al., 2001; Valigurova et al., 2011; Roudnicky et al., 2018). Спалахи цього захворювання все часпше почали рееструвати у рибницьких господарствах захвдного регюну Украши. Причому, частше за все i в бшьшш кшькосп цей паразит зустрiчаеться у молодих риб. Сво!ми присосками i прикршлюючими клапанами вш травмуе тканину зябер i руйнуе зябровi пелюстки (Davyidov & Temnihanov, 2004). Попередшми нашими дослвдженнями (Stybel & Fedorovych, 2015) вивчено особливосп контактно! взаемодп Eudiplozoon nipponicum з тканиною зябрового апарату хазя!на та встановлено, що у системi "паразит-хазя!н" вщбува-еться не тшьки мехашчний контакт, але й адгезивний, який посилюе потогенну дш гельмшта на оргашзм риби. Внаслщок ше! ди вщбуваеться порушення в кровопостачанш, газообмш оргашв тощо. З огляду на зазначене, метою наших дослвджень було вивчити стутнь ураженосп однорiчок коропа лускатого вищенаведеним ектопаразитом та вивчити змши, яш вщбуваються у морфолопчному та бiохiмiчному склащ кров^ штенсивносл пероксидних процеав, а
також стан антиоксидантно! та !мунно! систем у шва-зовано! риби.
Матерiал i методи дослвджень
Досл!дження проведен! у садково-рибних господарствах ДП "Рибгосп "Галицький" (перейменований у ТОВ "Рибгосп "Бурштинський") 1вано-Франк!всько! обласп та ФГ "Добротв!рський рибзавод" Льв!всько! област! на однор!чках коропа лускатого. Для проведення експерименту було вщбрано дв! групи однорь чок коропа лускатого (контрольна - нешвазоваш риби i дослщна - !нвазован! Eudiplozoon nipponicum) по 6 екземпляр!в риб у кожнш груш масою тша 45-47 г. У шддослщних риб вивчали !х уражен!сть ектопаразитом, а також гематолопчш показники, б!лковий склад кров!, штенсившсть пероксидних процес!в, стан антиоксидантно! та !мунно! систем нешвазованих ! !нвазо-ваних екземпляр!в.
Паразитолог!чне досл!дження риби проводили методом неповного паразитолог!чного розтину за И.Е. Быховской-Павловской (Bykhovskaya-Pavlovskaya. 1985). Упродовж усього дослвдного перюду пдрох!м!-чн! показники води були в межах норми. Видову нале-жн!сть паразит!в визначали за "Определитель паразитов пресноводных рыб фауны СССР" (Bauer, 1987).
Зб!р матер!алу та паразитолопчний розтин проводили як в польових, так ! в лабораторних умовах. З!браний при цьому матер!ал служив об'ектом для паразитолог!чних досл!джень з метою вивчення мор-фофункцюнальних взаемоввдносин паразита ! риби.
Екстенсившсть !нваз!! (Е1) визначали за формулою: EI = X x100>0,
де Х - кшьшсть риб, у яких виявили паразипв, Y -загальна шльшсть досладжуваних риб. 1нтенсивн!сть !нваз!! (II) визначали шляхом тдрахунку кшькосп паразит!в на т!л! досл!джувано! риби.
,3,na 6ioxiMiHHHx gocnig®eHb Big HeiHBa30BaHHx Ta iHBa30BaHHx pu6 Big6upanu KpoB 3 cepna 3a gonoMororo ronKH i mnpu^. npo6u CTa6ini3yBanu renapuHoM 3 po3paxyHKy 10 og./Mn. BroHaneHHa BMicTy reMorno6iHy npoBogunu reMorno6iH^iamgHHM MeTogoM (3 a^TOH-^arnigpuHoM). TeMaTOKpHTHy BenuHHHy BH3Hananu Ha MiKpo^mpH$y3i reMaTOKpHTHin MUT-8. KinbKicTb еpнтpoцнтiв nigpaxoByBanu mnaxoM gocnig®eHHa KpoBi 3a ^oToeneKTpoKonopHMeTpuHHHM MeTogoM 3 BHKopuc-TaHHaM Kani6poBaHHx rpa^iKiB. KinbKicTb nenкoцнтiв nigpaxoByBanu y niHHnbHin KaMepi TopaeBa (Kondrahin et al., 1985).
BMicT 3aranbHoro npoTeiHy y снpoвaтцi KpoBi pu6 BH3Hananu 3a 6iypeTOBoro peaKniero (Kondrahin et al., 1985). MeTog 6a3yeTbca Ha yTBopeHHi y ny®HoMy cepe-goBH^i 6inKaMH cupoBaTKH KpoBi 3 cipHaHoKHcnoro MiggM cnonyK, 3a$ap6oBaHHx y ^ioneTOBun Konip. CniBBigHomeHHa oKpeMHx 6inKoBux ^paKnin BH3Hananu mnaxoM eneKipoc^opeTiHiHon) po3gineHHa y noniaKpu-naMigHoMy reni (Mauer, 1971).
npupogHy pe3ucTeHTHicTb niggocnigHux pu6 BHBHa-nu 3a KoMnneKcoM ryMopanbHux ^aKTopiB KpoBi (ni3o-цнмнy, 6aктеpнцнgнy aKTHBHicTb cupoBaTKH KpoBi, $aгoцнтapнy aKTHBHicTb Hempo^iniB KpoBi, $aгoцнтa-pHHH iHgeKC Ta $aroцнтapнe Hucno). PiBeHb npogyKTiB nepoKCugHoro oKHCHeHHa ninigiB (nOH), aKTHBHicTb ^epMerniB aHTuoKCHgaHTHoi cucTeMH (AOC) pu6 bh-3Hananu b renaTonaHKpeaci. iHTeHCHBHicTb пpoцесiв nOH o^HMBanu 3a BMicTOM y renaTonaHKpeaci TEK-aKTHBHux npogyKTiB, gieHoBux KoH'rorariB Ta rigpone-poKCugiB ninigiB. AmuoKCHgaHTHi BnacTHBocri gocni-g^yBaHoi TKaHHHH BH3Hananu 3a aKTHBHicTM cynepoK-cuggucMyTa3H (CO,3), KaTana3H Ta rnyTaTioHnepoKCuga-
3H. noKa3HHKH npupogHoi pe3HCTeHTHocri, nOH Ta AOC BHBHanu 3a MeTogHKaMH, onucaHHMH y goBigHHKy "Ha6opaTopHi Merogu gocnig®em> y 6ionorii, TBapuH-HunTBi Ta BeTepuHapHin мegнцннi" (Vlizlo, 2012).
Ogep®aHi gaHi HayKoBux gocnig^eHb o6po6nanu MeTogoM Bapia^nHoi CTaTHCTHKu 3a T.®. HaKHHbiM (Lakin, 1990) 3 BHKopucTaHHaM KoMn'MTepHux nporpaM "Excel" Ta "Statistica 6.1". Pe3ynbTam cepegHix 3HaneHb BBa®anu CTaTHCTHHHo BiporigHHMH npu P < 0,05 (*), P < 0,01 (**), P < 0,001 (***).
Pe3ymTaTH Ta ix oßroBopeHHH
npu o6cre®eHHi ogHopinoK Kopona nycKaToro HaMH 6yB BuaBneHHH eKTonapa3HT Eudiplozoon nipponicum, aKHH Ha cborogHimHin geHb e Man®e He BHBHeHHM
(Ta6n. 1). EKOTeHCHBHicTb iHBa3ii nHM napa3HTOM y ,n "PH6rocn "ra^HUbKHH" y TpaBHi craHoBHna 10%, a imeH-CHBHicTb iHBa3ii' - 2,87 eK3./pu6y. ^ 6inbme, Hi® y nHn-Hi BignoBigHO Ha 5% Ta 0,37 eK3./pu6y. CepegHa EI BnpogoB® BereTaninHoro nepiogy y pu6HHnbKux cagKax rocnogapcTBa craHoBHna 7,5%, cepegHa II -2,69 eK3./pu6y.
Taß^^H 1
ypa®eHicrb ogHopinoK Kopona
Eudiplozoon nipponicum (n = 20)
eKTonapa3HToM
rocnogapcTBo Micani Eudiplozoon nipponicum EI, % II, eK3./pu6y
6epe3eHb - -
^n "Pu6rocn TpaBeHb 10 2,87
'TannnbKHH" nuneHb 5 2,50
BepeceHb - -
Or ",3p6poTBip-clkhh pu63aBog" 6epe3eHb TpaBeHb nuneHb BepeceHb 15 10 3,10 2,72
y ®r "^o6poTBipcbKHH pu63aBog" eKcTeHcHBHicrb Ta iHTeHcuBHicTb iHBa3ii' 6ynH ge^o bh^hmh: y TpaBHi ni noKa3HHKH cTaHoBunu BignoBigHo 15% Ta 3,10 eK3./pu6y, ^o 6inbme, Hi® y nunHi Ha 5% Ta 0,38 eK3./pu6y. CepegHa EI BnpogoB® BereTaninHoro nepiogy y pu6HunbKux cagKax rocnogapcTBa cTaHoBuna 12,5%, cepegHa II - 2,91 eK3./pu6y.
TaKHM hhhom, 3a napa3HTonorinHoro o6cTe®eHHa gocnigHHx pu6HHnbKux cagKiB 6yno BuaBneHo iHBa3iro y ogHopinoK Kopona nycKaToro, cnpuHHHeHy eKTonapa3H-TaMH Eudiplozoon nipponicum. ypa®eHHa ogHopinoK Kopona nycKaToro gunno3ooHaMH HaniHTeHcuBHimuM 6yno y TpaBHi.
BigoMo, ^o KpoB e ogHiew 3 nepmux cucTeM, aKa mBugKo i ageKBaTHo pearye Ha HecnpuaTnuBi ^arcropH 3oBHimHboro cepegoBH^a, b t. h. i Ha po3bhtok pi3Hux 3axBoproBaHb. nopymeHHa $i3ionorinHoro cTaHy pu6 nig giero ToKcuHHoro areHTa Bigo6pa®aeTbca Ha reMaro-noriHHux noKa3HHKax. HaMH BcraHoBneHo 3MiHH reMa-TonoriHHux noKa3HHKiB ogHopinoK Kopona, ypa®eHux Eudiplozoon nipponicum (Ta6n. 2). KinbKicTb epuTponu-TiB y KpoBi Kopona, ypa®eHoro 36ygHHKoM gHnno3ooHo-3y nopiBHaHo 3 HeiHBa3oBaHoro pu6oro 3MeHmunaca Ha 0,44 T/n, BMicT reMorno6iHy - Ha 7,97 r/n (P < 0,001), BMicT reMaroKpHTy - Ha 0,02 n/n, KinbKicTb nenKonmiB, HaBnaKH, 3pocna Ha 10,81 r/n (P < 0,001).
Taß^^H 2
reMaTonoriHHi noKa3HHKH ogHopinoK Kopona, ypa®eHux Eudiplozoon nipponicum, M ± m (n = 6)
noKa3HHK rpyna pn6
KoHTponbHa gocnigHa
EpHTponHTH, T/n 1,22 ± 0,044 0,78 ± 0,044***
reMorno6iH, r/n 83,22 ± 0,952 75,25 ± 0,827***
reMaToKpHT, n/n 0,25 ± 0,010 0,23 ± 0,007
^eftKonHTH, r/n 26,72 ± 0,290 37,53 ± 1,010***
npuMimKa: *** - P < 0,001- nopiBHaHo 3 KompontHoro rpynoro
Таким чином, у однор1чок коропа лускатого, ура-жених диплозоонами, пор1вняно з нешвазованою рибою спостерталися значш змши гематолопчних показник1в. Зокрема, у кров1 уражених паразитами риб знижувалася кшьшсть еритроципв, вмют гемо-глоб1ну та гематокриту i пвдвищувалася к1льк1сть лейкоцилв.
Вщомо, що бiлки кровi визначають транспорта, захиснi функцп, беруть участь у регуляци кислотно-лужного стану оргашзму, е також антитiлами i регуляторами згортання кровi. Тому 1х вмiст у кровi ви-ступае досить важливим дiагностичним параметром у рядi захворювань, як1 особливо пов'язаш з порушен-ням метаболiзму. Фiзiологiчний стан однорiчок коропа лускатого i, зокрема, вмiст у сироватц !х кровi загального протешу та сшввщношення окремих його
фракцiй також певною мiрою змiнювалися за ураже-ностi моногенеями (табл. 3). Так, у риб, швазованих Eudiplozoon nipponicum, порiвняно з неураженою рибою вмют загального протешу зменшився на 3,67 г/л (P < 0,001), альбумшв - на 2,83 г/л (P < 0,001) та глобулшв - на 0,84 г/л (P < 0,001). У той же час вщносний вмют альбумшв у сироватщ кровi дослвд-них риб порiвняно з контролем був меншим на 2,56, а глобулшв - бшьшим на 2,56%.
Збудник диплозоонозу впливав також на фракцш-ний склад бшка сироватки кровi риб. В уражених паразитами особин порiвняно з контролем спостерта-лося зниження вмюту a- i y-глобулiнiв (вiдповiдно на 1,25 (P < 0,001) i 0,20 г/л) та достовiрне збшьшення вмiсту р-глобулшв (на 0,61 г/л (P < 0,05)).
Таблиця 3
Бiлковий склад сироватки кровi однорiчок коропа, iнвазованих Eudiplozoon nipponicum, M ± m (n = 6)
Показник
Група риб
контрольна дослдаа
Проте!н загальний, г/л 40,37 ± 0,307 36,70 ± 0,250***
альбумши, г/л 20,85 ± 0,409 18,02 ± 0,341***
глобулши, г/л 19,52 ± 0,199 18,68 ± 0,118**
альбумши, % 51,64 ± 0,690 49,08 ± 0,622*
глобулши, % 48,36 ± 0,690 50,92 ± 0,622*
a-глобулши, г/л 8,73 ± 0,122 7,48 ± 0,211***
Р-глобулши, г/л 6,67 ± 0,233 7,28 ± 0,131*
у-глобулши, г/л 4,12 ± 0,180 3,92 ± 0,236
a-глобулши, % 44,75 ± 0,465 40,06 ± 1,170**
Р-глобулши, % 34,17 ± 1,194 39,01 ± 0,918**
у-глобулши, % 21,08 ± 0,845 20,93 ± 1,695
А/Г коефщент 1,07 ± 0,029 0,97 ± 0,023*
Примтка: * - P < 0,05, ** - P < 0,01, *** ■ - P < 0,001- поршняно з контрольною групою
У ввдсотковому значеннi спостерiгалася дещо iнша картина: вмют a-глобулiнiв у дослвдно! риби порiвня-но з контролем зменшився на 4,69, у-глобулшв - на 0,15 %, а р-глобулшв збшьшився на 4,84%.
Альбумiново-глобулiновий коефiцiент у неураже-но! риби був вiрогiдно вищим, нiж у швазовано! Eudiplozoon nipponicum, на 0,10 (P < 0,05).
Таким чином, за швазп однорiчок коропа лускатого вищенаведеним диплозооном пригшчуеться бшок-синтезуюча функцiя органiзму риб, на що вказуе зниження вмюту загального бiлка, альбумшв та a-глобулiнiв у сироватцi кровь
1мунна система органiзму риб одшею з перших ре-агуе на зовшшш подразники. Вона тiсно пов'язана з системою антиоксидантного захисту оргашзму, осш-льки при зниженнi гуморального, неспецифiчного i клiтинного iмунiтетiв знижуеться активнiсть антиок-сидантно! системи та зростае штенсивнють перекис-ного окиснення лшщв та утворення вiльних радика-лiв, як1 е шюдливими для клггин органiзму (Tushnytska, 2009). У однорiчок коропа, уражених Eudiplozoon nipponicum, показники неспецифiчноl резистентностi порiвняно з нешвазованою рибою достовiрно знизилися (табл. 4).
Таблиця 4
Показники неспецифiчноl резистентносл у кровi однорiчок коропа, швазованих Eudiplozoon nipponicum, M ± m (n = 6)
Показник Група риб
контрольна дослщна
Шзоцимна активнiсть, % 39,30 ± 0,480 37,32 ± 0,209**
Бактерицидна актившсть, % 27,40 ± 0,727 25,55 ± 0,229*
Фагоцитарна актившсть, % 39,23 ± 0,659 36,90 ± 0,262**
Фагоцитарний шдекс, од. 11,40 ± 0,263 10,29 ± 0,153**
Фагоцитарне число, од. 4,48 ± 0,161 3,80 ± 0,080**
Примтка: * - P < 0,05, ** - P < 0,01, *** - P < 0,001- поршняно з контрольною групою
Р1зниця мгж вищеназваними групами риб за пока-зниками л1зоцимно1 активносп сироватки кров1 скла-дала 1,98 (P < 0,01), бактерицидно1 активносп - 1,85 (P < 0,05) фагоцитарно1 активносп нейтрофшв кров1 - 2,33% (P < 0,01), фагоцитарного шдексу - 1,11 (P < 0,01) та фагоцитарного числа - 0,68 од. (P < 0,01) на користь неуражених риб.
Отже, за прояву диплозоонозу в однор1чок коропа спостершалося пригшчення у них гуморально1 ланки неспециф1чно1 резистентности
Процеси пероксидного окиснення лшщв (ПОЛ) i стан антиоксидантно1 системи е iнформативними показниками для оцшки ступеня впливу токсикантiв на оргашзм, як1 можуть бути використаш у розробцi програм бiомонiторингу. Активащя ПОЛ розгляда-еться як ушверсальна вiдповiдь живо1 системи на дш екстремальних чинникiв. У будь-якому органiзмi за нормальних умов iнтенсивнiсть ПОЛ тдтримуеться на певному стацiонарному рiвнi, що забезпечуеться системою антиоксидантного захисту, до яко1 належать антиоксидантш ферменти i низькомолекулярнi
сполуки (Goncharov, 2019). У лiтературних джерелах майже вiдсутнi данi щодо змiн ферментативно1 ланки антиоксидантно1 системи у коропових риб за до екто-паразипв.
При з'ясуваннi патогенно1 дй' збуднишв Eudiplozoon nipponicum на органiзм однорiчок коропа лускатого встановлено стимулюючий вплив 1х житте-дiяльностi на утворення у гепатопанкреас риб продукпв ПОЛ, що зумовлено високою штенсившстю ене-ргетичних процесiв у цьому органi, якi супроводжу-ються утворенням активних форм кисню (табл. 5). Зокрема вмют ТБК-продуктiв у гепатопанкреасi ура-жено1 риби порiвняно з неураженою збшьшився на 3,71 нмоль/мг бiлка (P < 0,001) або на 66,8%.
Про патогенну дш Eudiplozoon nipponicum на оргашзм однорiчок коропа лускатого сввдчить також збiльшення у 1х гепатопанкреасi вмiсту дiенових кон'югапв - на 0,41 нмоль/мг бшка (P < 0,001) або 22,8% та гiдропероксидiв лiпiдiв - на 1,32 од. опт. густ. /г (P < 0,01) або 59,5%.
Таблиця 5
Рiвень продукпв ПОЛ та актившсть ферменпв АОС у гепатопанкреас однорiчок коропа, iнвазованих
Eudiplozoon nipponicum, M ± m (n = 6)
Показник
Група риб
контрольна
дослдаа
ТБК-продукти, нмоль/мг бшка 5,55 ± 0,024 9,26 ± 0,023***
Дiеновi кон'югати, нмоль/мг бшка 1,80 ± 0,026 2,21 ± 0,012***
Пдропероксиди, од. опт. густ. /г 2,22 ± 0,137 3,54 ± 0,310**
Супероксиддисмутаза, у.о./ мг бiлка 5,43 ± 0,025 3,99 ± 0,031***
Каталаза, ммоль Н202/мг б1лка за хв*10-5 1,56 ± 0,026 1,50 ± 0,016
Глутатiонпероксидаза, мкмоль GSH /мг бшка за хв 2,84 ± 0,170 2,45 ± 0,184
Примтка: ** - P < 0,01, *** - P < 0,001 - поршняно з контрольною групою
За ураження однорiчок коропа диплозоонами спо-стерiгалося зниження у 1х гепатопанкреас ферментiв антиоксидантно1 системи. В швазовано1 риби порiв-няно з нешвазованою активнiсть супероксиддисмута-зи зменшилася на 1,44 у.о./ мг бiлка (P < 0,001) або на 26,5%, каталази - на 0,06 ммоль Н202/мг бшка за хв*10-5 або на 3,8%, глутатюнпероксидази - на 0,06 мкмоль GSH /мг бiлка за хв або на 13,7%.
Отже, за ураження однорiчок коропа лускатого диплозоонами вмют продукпв пероксидного окиснення лiпiдiв у 1х гепатопанкреасi значно вищий, нiж у неш-вазованих риб, а ферментативна актившсть системи антиоксидантного захисту - нижча.
Висновки
За паразитолопчного обстеження обох досл!дних рибницьких садив було виявлено iнвазiю у однорiчок коропа лускатого, спричинену ектопаразитами Eudiplozoon nipponicum. Ураження однорiчок коропа лускатого диплозоонами нашнтенсившшим було у травш (2,87 та 3,10 екз/рибу).
У швазовано1 риби, порiвняно з нешвазованою спостер^алися значнi змiни гематолопчних показни-к1в. Зокрема, у кровi уражених паразитами риб зни-
жувалася кiлькiсть еритроцитiв (P < 0,001), вмют ге-моглобiну (P < 0,001) та гематокриту i пвдвищувалася кiлькiсть лейкоцитiв (P < 0,001).
У заражених однорiчок коропа лускатого вищена-веденим диплозооном пригнiчуеться протешсинтезу-юча функцiя органiзму, на що вказуе високодостовiр-не (P < 0,001) зниження вмюту загального протешу, альбумшв та a-глобулiнiв у сироватш кровi, спосте-рiгаеться пригнiчення у них гуморально1 ланки не-специфiчноï резистентностi та активностi системи антиоксидантного захисту, а вмют продукпв пероксидного окиснення лшщв у 1х гепатопанкреасi значно пiдвищуеться.
Перспективи подальших до^джень. У подаль-шому буде вивчено ефектившсть лiкування однорiчок коропа лускатого препаратами "Бровермектин-гранулят™" та "Авесстим™".
References
Bykhovskaya-Pavlovskaya, E.I. (1985). Parazity ryb.
Rukovodstvo po izucheniyu. L.: Nauka (in Russian). Davyidov, O.N., & Temnihanov, Yu.D. (2004). Bolezni presnovodnyih ryib. K.: Vetinform (in Russian).
Goncharov, S. (2019). The morphological changes in the blood of the predatory fish species with eustrongylidosis. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(93), 15-20. doi: 10.32718/nvlvet9303.
Grynevych, N. (2018). The dynamics of the physiological state changes and hematological indicators of the rainbow trout during the launch of the biofilter in the installations of the closed water utilization. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(83), 19-24. doi: 10.15421/nvlvet8304.
Kondrahin, I.P., Kurilova, N.V., & Malahov, A.G. (1985). Klinicheskaja laboratornaja diagnostika v veterinari: spravochnoe izdanie. M.: Agropromizdat (in Russian).
Vlizlo, V.V. (2012). Laboratorni metody doslidzhen u biolohii, tvarynnytstvi ta veterynarnii medytsyni. Dovidnyk [za red. d. vet. n., prof., akademika NAAN V.V. Vlizla] Lviv, SPOLOM (in Ukrainian).
Lakin, G.F. (1990). Biometrija. M.: Vysshaja shkola (in Russian).
Loboiko, Yu., Barylo, B., & Krushelnytska, O. (2017). Determination of the aminotransferase activity in tissues of infected with ectoparasites yearling carp. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 19(79), 1721. doi: 10.15421/nvlvet7904.
Martyshuk, T.V., Gutyj, B.V., & Vishchur, O.I. (2016). Level of lipid peroxidation products in the blood of rats under the influence of oxidative stress and under the action of liposomal preparation of "Butaselmevit". Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6(2), 22-27. doi: 10.15421/201631.
Mauer, G. (1971). Disk-elektroforez. Teorija i praktika jelektroforeza v poliakrilamidnom gele. Moskva: Mir (in Russian).
Bauer, O.N. (1987). Opredelitel parazitov presnovodnyih ryib faunyi SSSR: v 3 t. pod red. O.N. Bauera. L.: Nauka, 2, 584 (in Russian).
Roudnicky, P., Vorel, J., Ilgova, J., Benovics, M., Norek, A., Jedlickova, L., Mikes, L., Potesil, D., Zdrahal, Z., Dvorak, J., Gelnar, M., & Kasny, M. (2018) Identification et caractérisation partielle d'un nouvelle serpine d'Eudiplozoon nipponicum (Monogenea, Polyopisthocotylea). Parasite, 25, 61. doi: 10.1051/parasite/2018062.
Stybel, V., & Fedorovych, O. (2015) Histolohichna ta histokhimichna kharakterystyka kontaktnoi adhezii "parazyt-khaziain" pry monohenoidozakh koropa. Tvarynnytstvo Ukrainy, 5, 34-38 (in Ukrainian).
Tushnytska, N.Y. (2009) Stan imunnoi systemy i metabolichnyi profil krovi koropa pry zakhvoriuvanniakh krasnukhoiu i riznykh sposobakh yoho likuvannia. PhD [thesis]. Lviv (in Ukrainian).
Valigurova, A., Hodova, I., Sonnek, R., Koubkova, B., & Gelnar, M. (2011) Eudiplozoon nipponicum in focus: monogenean exhibiting a highly specialized adaptation for ectoparasitic lifestyle. Parasitol Res., 108(2), 383-394. doi: 10.1007/s00436-010-2077-6.
Zurawski, T.H., Mousley, A., Mair, G. R., Brennan, G. P., Maule, A. G., Gelnar, M., & Halton, D.W. (2001). Immunomicroscopical observations on the nervous system of adult Eudiplozoon nipponicum (Monogenea: Diplozoidae). International Journal for Parasitology, 31(8), 783-792. doi: 10.1016/S0020-7519(01)00192-8.
