CC BY
42
Науковий в1сник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно'1 медицини та бютехнологш iMeHi С.З. 1жицького. Серiя: Ветеринарнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print doi: 10.32718/nvlvet9617
ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua
UDC 636.09: 639.1.09: 616.99
Epizootic situation on fish invasion diseases in the waters of Ukraine
O.V. Fedorovych1, B.V. Gutyj1, V.S. Fedorovych1, I.O. Chornyi2
1Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine 2State Agrarian and Engineering University in Podilia, Kamianets-Podilskyi, Ukraine
Fedorovych, O.V., Gutyj, B.V., Fedorovych, V.S., & Chornyi, I.O. (2019). Epizootic situation on fish invasion diseases in the waters of Ukraine. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(96), 95-100. doi: 10.32718/nvlvet9617
An important place in meeting the needs in food of the population has fisheries. The development of this industry, the increase in production and ensuring the high quality of fish as a food product greatly depend on the animal health of the farms and timely conducting veterinary and preventive measures - the basics of providing the mepizootic well-being. Fisheries in Ukraine engaged in more than 6 thousand individuals and legal entities. However, as evidenced by the practice of recent years and results of ichthyoparasitic studies, almost all fish planting and uterine young in the fish farms of Ukraine is infested by invaders of invasive diseases, including ichthyophthiosis, argulosis, lerneosis, fingerprinting, hydrodactylosis, diplozoonosis and others. Unfortunately, one of the disadvantaged regions of Ukraine with invasive fish diseases is west. In the pond farms of Rivne and Volyn regions it is wide the parasites were distributed: diplastomids and filome-ters, the larvae of which affect the muscle tissue and internal organs of the fish. In the ponds of Western Polissya of Ukraine has identified 23 species of parasites belonging to the classes of Monogenea, Hiru-dinea, Bivalvia and Crustacea. It should be noted that in most farms mainly mixed infestations are common in the western region. In the south of Ukraine, diplo- stomosis, metogonimosis, filometridosis, lerneosis and hepaticosis were registered. In the natural reservoirs of Mykolaiv invasiveness offish of different species by P. ovatus metacercariae was revealed. Fishes of artificial and natural reservoirs of Kharkiv region were found 16 species of parasites belonging to the classes of Trematoidea, Cestoidea, Nema-toda,Acanthocephala, Crustacea, Mastigophora, Infusoria and Monogenoidea. In the fish farms of Cher-kasy, Zhytomyr and Kyiv areas in most cases the fish was struck by monogeneas. In the natural waters of Sumy region were registered trienophorosis and rafidoscaridosis. It is known that the infection of fish with parasites causes a delay in its growth and development, reduction of fatness, deterioration of product and taste, impaired reproduction and even death. Therefore regular monitoring of parasitofauna offish in the pond farms of Ukraine is necessary because study of patterns of occurrence and spread offish diseases, prediction of those diseases affect the efficiency of aquaculture breeding and preservation offish products.
Key words: fish, epizootology, invasive diseases, artificial and natural reservoirs, parasitological studies.
Ешзоотична ситуащя щодо швазшних хвороб риб у водоймах УкраТни
О.В. Федорович1, Б.В. Гутий1, В.С. Федорович1, 1.О. Чорний2
1Льв1вський нацюнальний ушверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMeHi С.З. Ржицького, м. Львiв, Украгна
2Подiльський державний аграрно-eкономiчний ушверситет, м. Кам 'янець-Подшьський, Украгна
У забезпеченш потреб населения харчовими продуктами важливе мкце вiдвeдeно рибництву. Розвиток щег галузi, збыьшення виробництва та забезпечення високог якостi риби як харчового продукту значною мiрою залежать вiд ветеринарно-саштарного стану рибогосподарств та своечасного проведення ветеринарно-профшактичних заходiв - основи забезпечення гхнього етзоотич-
Article info
Received 09.10.2019 Received in revised form
12.11.2019 Accepted 13.11.2019
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-063-983-08-02 E-mail: [email protected]
State Agrarian and Engineering University in Podilia, Schevchenko Str., 13, Kamianets-Podilskyi, Khmelnytskyi region, 32300, Ukraine.
ного благополучия. Рибогосподарською дiяльнiстю в Украгш займаеться понад 6 тисяч фiзичних i юридичних oci6. Однак, як ceid-чить практика остантх ро^в i результати iхтiопаразитарних до^джень, майже весь рибопосадковий та ремонтно-маточний молодняк у рибницьких ставах Украти уражений збудниками твазтних захворювань, зокрема iхтiофтирiозу, аргульозу, лернеозу, дактилогiрозу, г1родактильозу, диплозоонозу та тшими. На жаль, одним iз неблагополучных регютв в Украгт з твазтних захворювань риб е захiдний. У ставових господарствах Рiвненcько'^ i ВолинськоЧ областей широке поширення одержали паразити: дип-лоcтомiди i фтометри, личинки яких уражають м 'язову тканину та внутршш органи риб. У ставах Захiдного Полкся Украти виявлено 23 види nаразитiв, що належать до клаав Monogenea, Hirudinea, Bivalvia та Crustacea. Варто зазначити, що у бiльшоcтi господарств захiдного регюну розповсюджет переважно змiшанi твази. На твдт Украти у риб реестрували диплостомоз, мето-готмоз, фiлометрiдоз, лернеоз та гепатикольоз. У природних водоймах МиколаЧвськоЧ облаcтi виявлено твазоватсть риб рiзних видiв метацеркарiями P. оvatus. У риб штучних i природних водойм ХарювськоЧ облаcтi було виявлено 16 видiв nаразитiв, що належать до клаЫв Trematoidea, Cеstoidеа, Nematoda, Acanthocephala, Crustacea, Mastigophora, Infusoria та Monogenoidea. У рибницьких господарствах Черкаськог, Житомирськог та Кигвськог областей у бiльшоcтi випадмв риба була уражена моногенеями. У природних водоймах СумськоЧ облаcтi у щук реестрували трiенофороз i рафiдоcкаридоз. Вiдомо, що уражетсть риби паразитами спричиняе затримку и росту та розвитку, зниження вгодованостi, nогiршення товарних i смакових якостей, порушення вiдтво-рення i навть загибель. Тому регулярний монторинг паразитофауни риб ставових господарствах Украти е необхiдним, осктьки вивчення закономiрноcтей виникнення та поширення хвороб риб, запобкання м впливають на ефективтсть розведення аквакуль-тури та збереження рибопродукцп.
Ключовi слова: риби, етзоотолог1я, твазшш хвороби, штучш i природш водойми, nаразитологiчнi до^дження.
У забезпеченш потреб населения харчовими продуктами важливе м1сце выведено рибництву (Dvorjankov, 2001). Розвиток ще! галуз^ збшышення виробництва та забезпечення високо! якосп риби як харчового продукту значною м1рою залежаты ввд ве-теринарно-сатгарного стану рибогосподарств та своечасного проведення ветеринарно-профшактичних заход1в - основи забезпечення !х етзоотичного бла-гополуччя (Sekretarjuk & Ljubojko, 2006; Smyrnjuk et al., 2007; Mukvych, 2008; Shkarupa et al., 2010).
Як сввдчиты практика останшх рошв i результати 1хтюпаразитарних дослщжены, майже весы рибопосадковий та ремонтно-маточний молодняк у рибницьких ставах Укра!ни уражений збудниками швазшних захворювань, зокрема iхтiофтирiозу, аргульозу, лернеозу, дактилопрозу, продактилыозу, диплозоонозу та шшими (Pryhod'ko & Evtushenko, 2001; Vovk, 2002; Beliba, 2006; Mukvych, 2008; Zhemerdjej, 2009; Dzhmil' & Soroka, 2010; Mazur et al., 2011; Dzhmil', 2013). Уражешсты риби паразитами спричиняе затримку И росту та розвитку, зниження вгодованосп, попршен-ня товарних i смакових якостей, порушення вщтво-рення i навиы загибель (Jevtushenko, 2003; Jevtushenko, 2006; Prosjana, 2006; Jevtushenko, 2013).
Причинами виникнення й поширення хвороб е не-контролыоваш випадки перевезення риби та рибопо-садкового матерiалу без урахування ешзоотичного стану господарств рибопостачалынишв, несвоечасш й недостатш профшактичш заходи, ведения рибництва з порушенням технологш вирощування i ветеринарно-саиiтарних вимог, недостатшсты контролю за утри-манням риби та и годiвлею, складна еколопчна ситу-ацiя та кадровi проблеми в господарствах. До негати-вних факторiв належать малоефективна л^валыно-профiлактична робота, висока вартiсты л^валыних i дезiнфекцiйних засобiв або ж Гх вiдсутнiсты взагалi (Mandygra & Zbozhyns'ka, 2008; Zhemerdjej, 2010; Dopirjak & Bozhko, 2012).
З огляду на вищенаведене, метою наших досль джены було вивчити епiзоотичну ситуащю щодо шва-зiйних хворiб риб у водоймах УкраГни.
Рибогосподарською дiялынiстю в УкраГнi займаеться понад 6 тисяч фiзичних i юридичних оаб. У
сферу впливу Державного комггету рибного госпо-дарства УкраГни входяты 80 пвдприемств державно! власносп, державнi морсык1 порти, 6 комплекав, як1 займаютыся вiдтворениям рибних запаав, 4 вищих навчалыних заклади, 9 наукових оргашзацш, як1 займаютыся проблемами управлшня водними ресурсами УкраГни та 145 пвдприемств i оргашзацш рiзних адмь нiстративно-правових норм, що займаютыся переробкою рибно! продукци (Shkarupa, 2010). Водночас, за даними Н.1. Смирнюк та iн. (Smyrnjuk et al., 2007), за останнш час рiвены споживання риби i рибних проду-кпв на одну особу в Украли значно зменшився. За нормами цей показник дощлыно шдтримувати на рiвнi не менше шж 20 кг риби i рибних продуктiв на рiк. Впродовж 1991-1994 рр. вiн знизився ввд 17,5 до 3,5 кг. Починаючи з 1995 року ввдбулося поступове його зростання до 14,4 кг, проте таке зростання стало можливим за рахунок зростання iмпорту, в переваж-нiй бiлышостi морсыких видiв риб, i до того ж не зав-жди належно! якостi. У 2005 роцi вилов риби та шших водних живих ресурсiв знову зменшився порiвияно з 2000 роком на 24,2%, або на 84,5 тис. т i становив 265,5 тис. т.
У 2008 рощ вилов товарно! риби становив 20,2 тис. т. (Mukvych, 2008). Випуск товарно-харчово! рибно! продукци, включаючи консерви, у 2009 рощ становив 171,3 тис. т, що на 2,5% менше порiвняно з обсягами продукци 2008 р. (Shkarupa, 2010).
У световому рибному господарсга аквакулытура визнаетыся одним iз перспективних напрямiв, який сприяе збiлышенню виробництва рибно! сировини i забезпеченню потреб населення у рибнiй продукцi! (Dvorjankov, 2001; Dzhmil', 2013; Davydov et al., 2013). Одним iз важливих моментiв, якi унеможливлююты належний розвиток рибного господарства, е шфекцш-щ iнвазiйнi та незаразнi хвороби риб (Buchac'kyj, 2006; Borysova, 2007; Davydov et al., 2003). Ввдомо, що хвороби риб можуты виникати як у природних водоймах, так i в ставових рибницыких господарствах, внаслвдок чого у риб знижуютыся темпи росту, репро-дуктивна здатнiсты, товарний вигляд, попршуютыся показники якостi та бюлопчна цiннiсты; крiм того, може виникати масова загибель риби (Evtushenko,
2001; Pryhod'ko & Evtushenko, 2001; Jevtushenko, 2003; Jevtushenko et al., 2003; Golovyna, 2005; Engashev, 2008). Серед багатьох хвороб риб, яш перешкоджають розвитку та тдвищенню рибопродуктивносп галуз1, е швазшш хвороби, у тому числ й моногеновдози, по-ширешсть яких становить бшьше шж 60% в1д загаль-но! шлькосл неблагополучних господарств (Katjuha & Voznjuk, 2014).
На жаль, одним 1з неблагополучних репошв в Ук-ра!ш з швазшних захворювань риб е захщний. За даними С.М. Катюхи та 1.О. Вознюк (Katjuha & Voznjuk, 2014), у ставових господарствах Р1вненсько! i Волинсько! областей спостертаеться чисельна р1з-новидшсть паразитiв як з прямим, так i з "диференць йованим" циклами розвитку. Широке поширення одержали диплостомщи i фiлометри, личинки яких уражають м'язову тканину та внутршш органи риб. За перiод з 2011 по 2014 роки у ставах Захвдного По-лiсся Укра!ни виявлено 23 види паразитiв. 1з класу Monogenea у коропових риб встановлеш три види: представники Dactylogyrus, Gyrodactylus i Diplozoon. Серед ектопаразилв е також по одному виду iз клаав Hirudinea (Piscicola geometra) й Bivalvia (Anodonta cygnea) та чотири види Crustacea (Ergasilus sieboldi, Sinergasilus lieni, Lernaea cyprinacea, Argulus coregoni).
Рубцова Н.Ю., Куцоконь Ю.К. (Rubcova & Kucokon', 2015) за паразитолопчних дослвджень риб з рiчок Полiського заповедника з п'яти станцш в серпнi 2015 року виявили iнвазiю щук моногенеями, аканто-цефалами та нематодами (60%), окунiв - мшроспори-дiями та акантоцефалами (80%), в'юшв - моногенеями та нематодами (50%), плггки - моногенеями та цистодами (50%), пiчкурiв - мiкроспоридiями, моногенеями, дигенеями, цестодами та акантоцефалами (47%), головешв - дигенеями, матацеркарiями, акантоцефалами (25%), щипавок пiвнiчних - моногенеями (20%). Найнижчу ураженiсть (6%) паразитами - мш-соспоридiями було виявлено у щипавки звичайно!.
На пiвднi Украши у риб реестрували диплостомоз, метогошмоз, фiлометрiдоз, лернеоз та гепатикольоз (Zhemerdjej, 2009). За результатами лабораторних дослвджень прiсноводних риб рiзних видiв iз рiчок Пiвдня Укра!ни та з рибницьких господарств, де ви-рощують зарибок, а личинку завозять iз племiнних пвдприемств сусiднiх областей (Одесько!, Херсонсь-ко!, АР Крим) виявили ураженють коропа, товстоло-бика, бшого амура, карася та йоржа такими паразитами: Diplostomum spathaceum, Posthodiplostomum cuticola, Philometroides lusiana, Lernaea cuprinacea, Khawia sinensis, Gyrodactylus cyprinid, Dactylogyrus vastator, Hepaticola petruschewskii, Aeromonas hydrophila, Capillaria spp., Valipora campylancristrota, Metegonimusjokogawai (Zhemerdjej, 2010)
Дослщженнями, проведеними в 2012-2015 рр. С.Л. Гончаровим (Goncharov, 2015) на рiзновiкових групах риб природних водойм Микола!всько! обласп, встановлено швазовашсть метацеркарiями P. ovatus рiзного ступеня таких видiв риб: тарань, густера, лящ, карась, червонотрка, щука, судак. Найбiльш ураже-
ною була тарань (Е1 - 82,3%), найменш iнвазованим -судак (Е1 - 15,3%). Iнтенсивнiсть швазп була максимальною у тараш - 247 екз., найменшою у судака -17 екз. Однак, як зазначае автор, за даними ветерина-рно! звггно! документацп, на територи Микола!всько! областi дане захворювання не рееструвалось.
У риб штучних i природних водойм Харшвсько! областi було виявлено 16 видiв паразитiв, що належать до класу Trematoidea (дигенетичш присиснi), класу Cestoidea (цестода), класу Nematoda (нематода), класу Acanthocephala (с^блянки), класу Crustacea (ракоподiбнi), класу Mastigophora (джгутиков^, класу Infusoria (шфузорп), класу Monogenoidea (моногене-тичнi присисш). Ступiнь iнвазування риб залежав ввд сезону року. В умовах штучних водойм найбшьш поширенi збудники протозоозiв хвороб - триходини, хiлодонели та iхтiофтiруси; збудники крустацеозiв -лернп, аргулюси, сiнергазiлюси; збудники цестодозiв
- ботрюцефали та кавп; збудники моногеноlдозiв -гiродактилюси та дактилогiруси за екстенсивнютю швазп вiд 10 до 100%. В умовах природних водойм частше рееструються збудники лiгульозу, диграмозу, параценогонiмозу, тетракотiлiдозу за екстенсивнiстю швазп вiд 3,2 до 80,3% (Jevtushenko, 2013).
Проведеними дослщженнями А.В. Евтушенко та iн. (Jevtushenko et al., 2015) в умовах водойм з рiзним рiвнем антропогенного навантаження ^чки, озера, водосховища, ставки, спецiалiзованi рибницьш госпо-дарства) на територп Харшвсько!, Сумсько!, Полтав-сько!, Микола!'всько!, Одесько!, Житомирсько! областей у рiзнi сезони року встановлено, що в умовах штучних водойм домшантними е збудники iз прямим циклом розвитку: лерне!, аргулюси, сiнергазiлюси, триходини, хшодонели, iхтiофтiруси, гiродактилюси, дактилогiруси, субдомiнантними; iз складним циклом
- диплостоми, постодиплостоми, ботрюцефали та кавп. В умовах природних водойм та водосховищ домшантними е представники паразитофауни зi складним циклом розвитку - ллули, диграми, диплостоми, постодиплостоми, параценогошмуси, тетракотш-ди, гетерофвди тощо. Для бшъшосп протозоозних, крустацеозних, моногене!озних, цестодозних захворювань характерна сезонна динамша, яка залежить вiд видово1' належносп паразита.
Джмiль B.I. (Dzhmil', 2013) повщомляе, що пiд час проведення паразитологiчного дослiдження коропових риб (короп, товстолобик, бший амур) в умовах ПрАТ "Бшоцершвальриба" було виявлено ураження риби: найпростiшими, представниками кругловшчас-тих iнфузорiй iз родини Urceolariidae, роду Trichodina, як1 паразитують на шкiрi i зябрах риби; паразитични-ми ракоподiбними, що належать до класу Crustacea, ряду Copepoda роду Sinergasilus, як паразитували на зябрах; рачками родини Lernaea, виду Lernaea cyprinacea та рачками роду Argulus iз родини Argulidae, вид Argulus foliaceus та Argulus japonicus; метацеркарiями трематод iз родини Diplostomatidae виду Posthodiplostomum cuticola та Diplostomum spathaceum, яш паразитували на поверхш тша та очах; стьожковими гельмiнтами, а саме Khawia sinensis iз
родини Caryophyllaedae та Bothricephalus asheilognathi родини Bothricephalidae.
1з шести рибницьких господарствах Кшвсько1 облает! р1зних форм власносп та р1зних систем i тишв вирощування риби (повносистемнi, неповносистемнi нагульш господарства), як1 закупляли малькiв в одному з рибницьких господарств Одесько! обласп, у 2009 рощ лише в одному (Бшоцершвський рибгосп) одно-рiчки коропiв були вшьш ввд дактилогiрозу. В iнших господарствах риба була уражена моногенетичними присиснями Dactylogyrus extensus. При цьому екстен-сивнiсть iнвазiï становила 100%, а штенсившсть - 1020 паразипв. Пiсля дослiдження риби, що загинула, екстенсивнiсть iнвазiï становила також 100% за штен-сивностi iнвазiï ввд 40 до 70 паразитiв на рибу. Досль дження однорiчок коропа власного вирощування ви-явило уражешсть 1'х з екстенсивнiстю iнвазiï 8% при штенсивносп iнвазiï - 3-5 паразипв на рибу, а у то-варно1 риби цi показники становили ввдповвдно 4% та 3-8 паразипв (Dzhmil', 2010).
ДжMiль В.1., Сорока Н.М. (Dzhmil' & Soroka, 2010) зазначають, що риба, яку вирощували в шести рибни-цьких господарствах Черкаськоï, Житомирсько! та Киïвськоï областей у бшьшосп випадк1в була уражена моногенеями, однак екстенсившсть та iнтенсивнiсть ïï швази була рiзною. У межах господарств Кшвсьюн областi цi показники становили вщповвдно 5-25% та 3-10 паразипв на рибу, причому екстенсивнiсть швази продактилюсами складала 2-4% при швази 26 екз. на одну рибу. Ураження бiлих товстолобишв дактилогiрусами становило 5-15% та 4-11 екз. на рибу. У господарствах Черкасько1' обласл ураженiсть коропiв i бших товстолобикiв майже не вiдрiзнялася вiд господарств Кшвсько1' областi. У господарствах Житомирсько1' областi рiвень ураження коротв про-дактилюсами був вищим i екстенсивнiсть iнвазiï становила 10-20%, штенсившсть - 5-11 екз. на одну рибу, а уражешсть дактилопрусами - вщповщно 46% та 2-8 паразипв на одну рибу. Вшьними вiд ураження моногенетичними сисунами в уах господарствах були лише бш амури, а в Житомирськ1й областi -ще й бш товстолобики. Найбшьш iнвазованими дак-тилогiрусами та продактилюсами в уах господарст-вах були коропи.
Дахно 1.С. та ш. (Dahno et al., 2010) у природних водоймах Сумсько1' обласп реестрували у щук трiе-нофороз (Е1 - 78,9%) i рафщоскаридоз (Е1 - 47,4%). Штенсившсть iнвазiï досягала вiдповiдно 1,3/8,1 паразипв на рибину.
У бшьшосп ставових господарств захiдного регю-ну УкраГни у риб встановленi переважно змiшанi iнвазiï паразитами. Моноiнвазiï - паразитування яко-го-небудь одного виду гельмшпв, найпростiших або ракоподiбних - вщзначаються вкрай рвдко. У ставках Волинсько1' областi iз тринадцяти основних поеднань паразитiв у коропа найчаспше рееструеться змiшана iнвазiя Ichthyophthirius multifiliis, Dactylogyrus vastator, Gyrodactylus elegans, Diplozoon paradoxum, Diplostomum spathaceum, Posthodiplostomum cuticola, Khawia sinensis, Caryophyllaeus fimbriceps,
Bothriocephalus claviceps, Paradilepis scolecina, Piscicola geometra, Lernaea cyprinacea, Argulus coregoni (21,5%). Philometroides lusiana рееструеться одночасно з Diplostomum spathaceum (10,5%), а також у доповненш до зазначених видiв - iз Lernaea cyprinacea (6,2%). Ichthyophthirius multifiliis у зябровш порожниш i на шкiрi паразитують разом Piscicola geometra (5%) або Argulus coregoni (8%). У 4,5% коротв на зябрах виявили одночасно Diplozoon paradoxum та Piscicola geometra. Крiм зябрових паразипв, у тканинах риб виявлеш Diplostomum spathaceum, Posthodiplostomum cuticola. В основному трапляються швази одночасно трьома-чотирма видами, рщше п'ятьма (Katjuha & Voznjuk, 2014).
У коропа зi ставiв Рiвненськоï обласп спостерта-лося 22 рiзновиднi поеднання паразитичних оргашз-мiв, в основному, iз 4-5 видiв, при яких у доповненш до тканинних паразипв (метацеркарив трематод iз родини Diplostomidae видiв Diplostomum spathaceum, Posthodiplostomum cuticola) виявлеш Diplozoon paradoxum, Ergasilus sieboldi, Piscicola geometra у зябрах (18,5%) або Philometroides lusiana у ввдповвд-них внутршшх органах, Caryophyllaeus fimbriceps у кишечнику (10,2%). У 3% випадшв виявлено заражения риб одночасно шютьма видами паразитичних органiзмiв - Trichodina acuta, Diplostomum spathaceum, Philometroides lusiana, Ergasilus sieboldi, Lernaea cyprinacea, Argulus coregoni (Katjuha & Voznjuk, 2014).
У ставових господарствах змшаш швази виявлеш також у бшого i строкатого товстолобишв та карася. У карася шльшсть компоненпв у паразитофауш невелика - 2-3: трематоди з родини Diplostomidae + Dactylogyrus vastator + Ergasilus sieboldi - 20%, стьо-жки з родини Bothriocephalus + Dactylogyrus vastator + Costia necatrix - 20%, Diplostomum spathaceum + Dactylogyrus vastator - 10%. У товстолобика трапля-лися таш асощаци: трематоди з родини Diplostomidae + Dactylogyrus vastator + Ergasilus sieboldi - 35%, Diplostomum spathaceum + Ichthyophthirius multi- filiis + Sinergasilus lieni - 15%, Trichodina acuta + Argulus coregoni + Bothriocephalus claviceps - 12% (Katjuha & Voznjuk, 2014).
У вирощувальних ставах Львiвськоï обласп Ю.В. Лобойком (^obojko, 2012) встановлено швазш цьоголггок коропа ектопаразитами Lernaea cyprinacea та Dactylogyrus vastator. У ставах рибгоспу "Стрий" впродовж вегетацшного перюду середня екстенсившсть швази лернеями складала 23%, а штенсившсть -2,26 екз. на рибу, дактилопрусами - ввдповщно 23% i 5,35 паразипв на рибу, лернеями i дактилопрусами одночасно - 25% i 2,29/9,29 екз. на рибу. У вирощува-льному ставi рибгоспу "Рудники" цьоголпки коропа були уражеш лише Dactylogyrus vastator (EI - 38%, II - 8,45 екз.), а у ставi "Львiвськоï дослвдно1' станци 1нституту рибного господарства НААН" - лише Lernaea cyprinacea (EI - 23%, II - 2,84 екз.). У ставу рибгоспу "Ходорiв" середня екстенсившсть швази лернеями становила 17%, штенсившсть - 2,42 паразити на рибу, дактилопрусами - вщповвдно 17% i
8,48 екз., лернеями i дактилопрусами одночасно -28% i 2,33/7,23 екз.
У ставах форелевого господарства "Рибний потш" Закарпатсвко! обласп О.В. Божик та П.Я. Пукало (Bozhyk & Pukalo, 2012) у райдужно! форeлi виявили таких паразипв: найпростiшi - Ichtyophtirius multifilis, Apiosoma piscicolum, Costia necatrix, Hexamita truttae, Trichodina nigra, моногенетичш сисуни - Diplostomum spathaceum i трематоди - Gyrodactylus salaries. Сере-дня iнтeнсивнiсть ураження форeлi Ichtyophtirius multifilis становила взимку 1,2, навесш - 3,3, влiтку -5,6 i восени - 3,5 екз. Подiбна штенсившсть iнвазiï за порами року встановлена i для Hexamita truttae (вщ-повiдно 0,4; 0,7; 2,0 i 1,4 екз.), Costia necatrix (0,3; 0,3; 1,4 i 0,7 екз.), Diplostomum spathaceum (1,3; 1,2; 2,9 i 1,6 екз.), Trichodina nigra (1,2; 0,7; 2,3 i 2,1 екз.). Збу-дник Apiosoma piscicolum взимку не виявлений, не-значно уражав рибу навесш (1,2 екз.), рiзко зростало ураження влтгку (2,6 екз.) та знижувалося восени (1,8 екз.). Середня штенсившсть швазп форeлi Gyrodactylus salaries становила ввдповщно 0,8; 1,5; 0,4 i 0,8 екз.
За ешзоотичного обстеження у 29 рибних госпо-дарствах Кшвсько1', Донeцькоï, Днiпропeтровськоï, Закарпатсько1, Львiвськоï, Рiвнeнськоï, Сумсько1' та Херсонсько1' областей, а також у придунайських озерах Ялпуг, Кугурлуй, Кагул i водосховищах дншров-ського каскаду - Кивському, Канiвському, Кремен-чуцькому та Каховському iз iнфeкцiйних захворювань риби найчастше реестрували краснуху (26,7%), хро-нiчну форму запалення плавального мiхура в коропа (17,2%), псевдомоноз (10,3%) i виразкове ураження (13,8%) у бшого та строкатого товстолобик1в, бактерь альне ускладнення кумулятивного токсикозу в риб старших вiкових груп (24,1%); iз iнвазiйних хвороб -дактилогiроз i продактильоз (10,3%), диплостомоз, постодиплостомоз (13,8%), лкульоз (17,8%), синерга-зильоз (13,8%) у бшого та строкатого товстолобишв, карюз (6,8%), карiофiльоз (10,3%), фшометрощоз (13,8%) та батрiоцeфальоз (24,41%) у коропа. У коропа спостерпали також випадки вiспи (3,4%), триходи-нозу (6,8%), iхтiободозу (3,4%), iхтiофтiрiозу (3,4%), а також носiйство iхтiофтiрiусiв, хiлодонeл, триходин, апiозом, моногенез, мшсопоридш, лерней, аргулюса, у бiлого та строкатого товстолобишв - диплостом, си-нергазилюав та лерней (Vovk, 2002; Mazur et al., 2011).
Враховуючи наведене вище, важливою умовою для ефективного розвитку рибного господарства в Украïнi е належний захист риби вiд хвороб рiзноï етюлогп. За даними П.В. Микитюка та О.М. Якубчака (Mykytjuk & Jakubchak, 1992), дотримання належного eпiзоотичного стану щодо хвороб в рибницьких гос-подарствах дае можливють збiльшити 1'х рибопродук-тивнiсть ввд 8 до 10%.
Висновки
Проведений нами аналiз лiтературних даних шдт-верджуе необхiднiсть регулярного монiторингу пара-зитофауни риб ставових господарствах Украши, осш-льки вивчення закономiрностей виникнення та поши-рення хвороб риб, запобпання 1м впливають на ефек-тивнiсть розведення аквакультури та збереження ри-бопродукци. Першочергове значення мае вивчення багатофакторних умов динамiки ешзоотичного про-цесу при гельмiнтозах та шших хворобах риб.
References
Beliba, V.G. (2006). Parazytofauna ryb pryrodnyh ta shtuchnyh vodojm Harkivs'koi' oblasti. Veterynarna medycyna, 86, 30-39 (in Ukrainian). Borisova, M.N., Zavjalova, E.A., & Pichugina, T.D. (2007). Bolezni ryb: obzor jepizooticheskoj situacii za 2006 god. Veterinarnaja zhizn', 14(86), 2-3 (in Russian). Bozhyk, O.V. & Pukalo, P.Ja. (2012). Parazytologichna sytuacija u forelevomu gospodarstvi "Rybnyj potik" Rahivs'kogo rajonu Zakarpats'koi' oblasti. Naukovyj visnyk LNUVMBT imeni S.Z. Gzhyc'kogo, 14, 2(52), 13-16. http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2012_14_ 2%281%29_5 (in Ukrainian). Buchac'kyj, L. (2006). Virus nefrytu ta zjabernogo nekro-zu koropa. Veterynarna medycyna Ukrai'ny, 4, 19-20 (in Ukrainian). Dahno, I.S., Panasenko, O.S., & Dahno, G.P. (2010). Gel'mintozy ryby pryrodnyh vodojmyshh Sumshhyny. Naukovyj visnyk NUBiP, 151(2), 55-57 (in Ukrainian).
Davydov, O.M., Lysenko, V.N., Kurovskaja, N.Ja., & Neborachek, S.I. (2013). Strategija ohrany zdorovja ryb v akvakul'ture. Veterynarna medycyna Ukrai'ny, 1(203), 28-30. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ vetm_2013_1_10 (in Russian).
Davydov, O.N., Temnyhanov, Ju.D., & Bazeev, R.E. (2003). Parazity i parazitozy ryb v vodoemah Ukrainy. Teoretycheskie i praktycheskie issledovanija v ihti-opatologii, 7-47 (in Russian). Dopirjak, V.O. & Bozhko, M.K. (2012). Veterynarne zabezpechennja rybnyctva Bukovyny. Veterynarna medycyna Ukrai'ny, 10(200), 33-34 (in Ukrainian). Dvorjankov, V.A. (2001). Rol' i znachenie rybnoj promyshlennosti v obespechenii prodovol'stvennoj be-zopasnosti strany. Agrarnaja Rossija. M.: Folium, 4, 5-7 (in Russian). Dzhmil',V.I., & Soroka, N.M. (2010). Monogenoi'dozy koropovyh ryb. Naukovyj visnyk NUBiP, 151(2), 5861 (in Ukrainian). Dzhmil', V.I. (2010). Daktylogiroz koropiv v rybnyc'kyh gospodarstvah Kyi'vs'koi' oblasti. Naukovyj visnyk LNUVMBT imeni S. Z. Gzhyc'kogo, 12, 2(44), 89-92. http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2010_12_2%281%29_ _19 (in Ukrainian). Dzhmil', V.I. (2013). Epizootychnyj stan PrAT "Bilo-cerkivsil'rybgosp" shhodo urazhennja koropovyh ryb zbudnykamy invazijnyh hvorob. Naukovyj visnyk
veterynarnoi' medycyny, 11, 57-61. http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvvm_2013_11_17 (in Ukrainian).
Engashev, V.G. (2008). Problemy zdorov'ja ryb v fermer-skih hozjajstvah i puti ih reshenija, zdorov'e ryb - za-log rentabel'nosti hozjajstva. Rybovodstvo i rybnoe hozjajstvo, 6, 53-56 (in Russian).
Evtushenko, A.V. (2001). Evtushenko A. V. Gel'mintozy ryb bassejna reki Dnepr (Mezhdunarodnaja jekspedici-ja "Transgranichnyj diagnosticheskij analiz bassejna reki Dnepr"). Probl. zooinzhenerii' ta vet. medycyny: Zb. nauk. prac', 2, 8(32), 250-253 (in Russian).
Golovyna, N.A. (2005). Osobennosti techenyja epyzootyy u ryb na rybovodcheskyh predpryjatyjah y yh svjaz' s pryrodnymy ochagamy zabolevanyj. Materyaly Vse-ross. nauch. prakt. konf.-semynara "Epyzootycheskyj monytoryng v akvakul'ture: sostojanye y perspek-tyvy", 30-34 (in Russian).
Goncharov, S.L. (2015). Epizootychnyj stan pryrodnyh vodojm Mykolai'vs'koi' oblasti z paracenogonimozu prisnovodnyh ryb. Juvilejni chytannja, posvjachenni 70-richchju Ukrai'ns'kogo naukovogo tovarystva para-zytologiv ta 110-richchju z dnja narodzhennja akade-mika NAN Ukrai'ny O.P. Markevycha: tezy dopo-videj, 15-16 (in Ukrainian).
Jevtushenko, A.V. (2003). Ligulidozy ryb (epizootologija, biologija zbudnykiv, patogenez, rozrobka zahodiv bo-rotby): avtoref. dys. kand. vet. nauk: 16.00.11 (in Ukrainian).
Jevtushenko A.V. (2006). Analiz parazytofauny ryb basejnu richky Udy. Veterynarna medycyna, 86, 142149 (in Ukrainian).
Jevtushenko, A.V., Jevtushenko, I.D., Volovyk, T.P., & Zbozhyns'ka, O.V. (2015). Osoblyvosti cyrkuljacii' zbudnykiv osnovnyh parazytarnyh zahvorjuvan' ryb u vodojmah z riznymy gidrologichnymy rezhymamy. Veterynarna medycyna, 100, 167-169. http://jvm.kharkov.ua/sbornik/100/8_44.pdf (in
Ukrainian).
Jevtushenko, A.V., Starko, M.V., & Glushhenko, L.F. (2003). Epizootija ligulidoziv ryb na Pecheniz'komu vodoshovyshhi. Veterynarna medycyna, 82, 228-235 (in Ukrainian).
Jevtushenko, I.D. (2013). Epizootychna sytuacija shhodo parazytoziv ryb na vodnyh ob'jektah Harkivshhyny. Veterynarna medycyny, 97, 188-190. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vetmed_2013_97_78 (in Ukrainian).
Katjuha, S.M., & Voznjuk, I.O. (2014). Harakterystyka parazytarnyh kompleksiv u ryb stavkovyh gospodarstv Zahidnogo Polissja Ukrai'ny. Veterynarna bio-tehnologija, 25, 27-29. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ vbtb_2014_25_9 (in Ukrainian).
Lobojko, Ju.V. (2012). Urazhenist' c'ogolitok koropa ektoparazytamy Lernaea cyprinacea ta Dactylogyrus vastator u vyroshhuval'nyh stavah. Veterynarna bio-tehnologija, 21, 286-289 (in Ukrainian).
Mandygra, M.S. & Zbozhyns'ka, O.V. (2008). Epizo-otychna sytuacija v rybnyc'kyh gospodarstvah Rivnenshhyny. Materialy Mizhnar. nauk.-prakt. konf.
"Aktual'ni problemy ohorony zdorov'ja ryb ta inshyh gidrobiontiv" (Feodosija, 26-29 travn. 2008 r.), 311315 (in Ukrainian).
Mazur T.V., Sorokina, N.H., Halchynska, O.K., Novhorodova, O.Iu., et al. (2011). Epizootychna sytuacija z infekcijnyh hvorob ryby v Ukrai'ni. Naukovi dopovidi NUBiP, 5(27), 45-53.
http://nd.nubip.edu.ua/2011_5/11mtv.pdf (in
Ukrainian).
Mukvych, M.G. (2008). Suchasnyj stan, problemy ta zavdannja rozvytku rybnyctva v Ukrai'ni. Rybogospo-dars'ka nauka Ukrai'ny, 4, 4-8. http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-
bin/opac/search.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJR N&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21 STN=1 &S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FI LA=&2_S21STR=rnu_2009_1_3 (in Ukrainian).
Mykytjuk, P.V., & Jakubchak, O.M. (1992). Hvoroby prisnovodnyh ryb. K.: Urozhaj (in Ukrainian).
Prosjana, V. (2006). Hvoroby, shho psujut' tovarnyj vy-gljad ryby. Veterynarna medycyna Ukrai'ny, 5, 39-42 (in Ukrainian).
Pryhod'ko, Ju.A., & Evtushenko, A.V. (2001). Monitoring parazitarnyh zabolevanij ryb - aktual'nost' problemy. Bezpeka zhyttjedijal'nosti: tezy dop. nauk.-metod. konf., 77-81 (in Russian).
Rubcova, N.Ju., & Kucokon', Ju.K. (2015). Poperedni rezul'taty parazytologichnyh doslidzhen' ryb Polis'kogo pryrodnogo zapovidnyka v serpni 2015 roku. Juvilejni chytannja, posvjachenni 70-richchju Ukrai'ns'kogo naukovogo tovarystva parazytologiv ta 110-richchju z dnja narodzhennja akademika NAN Ukrai'ny O.P. Markevycha: tezy dopovidej, 54 (in Ukrainian).
Sekretarjuk, K.V., & Ljubojko, Ju.V. (2006). Profil-aktychni ta ozdorovchi zahody pry invazijnyh hvorobah ryb. Sil's'kyj gospodar, 5-6, 31-32 (in Ukrainian).
Shkarupa, O.V., Plychko, V.F., & Kozhushko, A.V. (2010). Sovremennoe sostojanie sovremennoj rybnoj otrasli v Ukraine. Rybogospodars'ka nauka Ukrai'ny, 4, 30-36 (in Russian).
Smyrnjuk, N.I., Burjak, I.V., & Marcynjuk, N.O. (2007). Zabezpechenist' naselennja Ukrai'ny ryboju ta rybnoju produkcijeju na suchasnomu etapi stanovlennja ryn-kovyh vidnosyn. Rybogospodars'ka nauka Ukrai'ny, 1, 76-83. http://nbuv.gov.ua/UJRN/rnu_2007_1_16 (in Ukrainian).
Vovk, N.I. (2002). Ihtiopatologichnyj monitoryng ry-bogospodars'kyh vodojm Ukrai'ny: avtoref. dys. na zdob. nauk. st. doktora s.-g. nauk: 03.00.16 - ekologi-ja (in Ukrainian).
Zhemerdjej, O.V. (2009). Epizootychna sytuacija z invazijnyh hvorob ryb u vodojmah Mykolai'vs'koi' ob-lasti. Naukovo-tehnichnyj bjuleten' Instytutu biologii' tvaryn ta DNDKI vetpreparativ ta kormovyh dobavok, 10(4), 466-469 (in Ukrainian).
Zhemerdjej, O.V. (2010). Invazii' prisnovodnyh ryb vodojm Pivdnja Ukrai'ny. Naukovyj visnyk NUBiP, 151(2), 80-83 (in Ukrainian).
