Епізоотологічні особливості лернеозу риб Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

УДК 619:616.99:639.3

Пукало П.Я., асистент, Лобойко Ю.В., к. с-г. н., доцент, Данко М.М., к.б.н., доцент, Божик В.Й., к.б.н., доцент © Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт

¡мет С.З. Гжицького

ЕШЗООТОЛОГ1ЧШ ОСОБЛИВОСТ1 ЛЕРНЕОЗУ РИБ

Проведено еиечення ¡неазоеаност1 риб лернеозом у рибницьких господарстеах Рудники (центральна садиба, дтьнищ Держ1е, Меденич1) та Яте (Яте - центральна дшьниця, Яеор1е - еиросна система, Лелех1ека), ВАТ Льегеський облрибкомбтат. Встаноелено сезонну динамжу екстенсиеност1 та ¡нтенсиеност1 теазп ргзних еидге риб, еизначено еидоеу приналежтсть паразита.

Ключовi слова: лернеоз, короп, сазано-коропоеий ггбрид, быий амур, тоестолоб, карась, екстенсиетсть теазИ, ¡нтенсиетсть теазп, етзоотолог1чШ особлиеост1.

Вступ. Хвороби риб завдають значних збитюв рибному господарству Укра!ни внаслщок зниження рибопродуктивност водойм, загибелi мальюв, цьогол^ок чи однол^ок, недотримання заплановано! товарно! маси i вибраковування И через псування товарного вигляду. Серед захворювань риби особливе мюце належить крустацеозам, зокрема лернеозу, яю зумовлюються паразитичними ракоподiбними [2].

Метою наших дослщжень було встановлення екстенсивностi та iнтенсивностi швази риб рiзних вiкових груп в умовах рибницьких господарств Рудники (центральна садиба, дшьнищ Держiв, Меденичi) та Яшв (Янiв -центральна дшьниця, Яворiв - виросна система, Лелехiвка), ВАТ Львiвський облрибкомбiнат, а також визначити видову приналежтсть паразита.

Матер1ал 1 методи.

Обстеженню пiдлягали наступш видовi групи риб: короп, сазано-короповий гiбрид, бiлий амур, товстолоб, карась. Систематичному паразитолопчному дослiдженню тддавались плiдники, мальки, цьоголiтки, рiчняки, дво- i трирiчки риб. Вiдбiр риби проводили упродовж травня-вересня. Паразитолопчне дослщження риби проводили за методиками, розробленими О.П.Маркевичем [4], 1.С. Биховською-Павловською [1]. Екстенсившсть швазп визначали за формулою [3]:

Е1 = Х -100 У

де: Х- кшьюсть риб, у яких виявили лерней;

У- загальна кшьюсть дослщжуваних риб.

© Пукало П.Я., Лобойко Ю.В., Данко М.М., Божик В.Й., 2008

263

1нтенсившсть швазп визначали шляхом пщрахунку кшькосп лерней на тш дослщжувано1 риби [3].

Видову належшсть паразитiв визначали за "Определителем паразитов пресноводных рыб фауны СССР " [5].

Результати дослщження.

Дослщження з вивчення iнвазованостi риб лернеозом проводили у ВАТ Львiвський облрибкомбшат: рибгоспи Рудники (центральна садиба, дшьнищ Держiв, Меденичi) та Янiв (Яшв - центральна дiльниця, Яворiв - виросна система, Лелехiвка). Всього нами обстежено 3412 риб (табл. 1).

Таблиця 1

Кшьккть дослщжених на швазовашсть лернеозом риб у рибницьких

ставах рибгоспiв "Рудники" та "Яшв"

Види риб Кшькють обстежених риб

Рибгосп "Рудники" Рибгосп "Яшв" Всього

Короп 635 650 1285

Сазано-короповий пбрид 357 351 708

Бший амур 312 293 605

Товстолоб 294 252 546

Карась 124 144 268

Всього 1722 1690 3412

Аналiз отриманих результатiв свiдчить, що масовий спалах лернеозу у рибницьких ставах рибгосшв "Рудники" та "Яшв" спостер^ався у кiнцi липня (табл. 2).

Ураженими Ьегпаеа сурппасеа в цей перюд були 64,8 % дослiджуваних риб вЫх видових та вiкових груп. Найвища екстенсивнiсть швазп встановлена у карася - 86,6 % (рибгосп "Рудники") та 85,1 % (рибгосп "Яшв"). Досить високою виявилась швазовашсть рослинощних риб. Так, в умовах господарства "Рудники" екстенсившсть швазп бшого амура та товстолоба складала 77,1 та 80,4 %, а в ставах рибгоспу "Яшв" - 64,8 та 67,1 %, вщповщно. Найнижчою виявилась уражешсть лернеями коропа та сазано-коропового пбрида: 51,5-56,5 % та 59,6-54,8 %, вщповщно. Середш показники штенсивност швазп коливались в межах 4,7.. .6,3, при максимальному - 19 лерней на рибу.

У вересш спостер^алась тенденцiя до суттевого зниження швазованост риб лернеозом. У порiвняннi з липнем, екстенсивнiсть швазп коропа знизилась на 34,7 % (рибгосп "Рудники") та 39,2 % (рибгосп "Яшв"), сазано-коропового пбрида - на 41,1 та 38,3 %, бшого амура - на 52,9 та 43,6 %, товстолоба - на 51,8 та 44,3 %, карася - на 53,3 та 52,9 %, вщповщно. 1нтенсившсть швазп складала 1,9-2,7 (максимальна - 7). Таке значне зниження показниюв екстенсивност та штенсивност лернеозно! швазп пояснюеться змшою

264

гiдрохiмiчних показниюв, зокрема, зниженням температури води та особливостями бюлогп Ьегпаеа сурппасеа - вщмирання великих статевозрiлих самок

Таблиця 2

Екстенснвшсть та iнтенсивнiсть лернеозноТ' швазп риб

дослiдних став1в рибгоств "Рудники" та "Яшв"_

Травень Липень Ве ресень

Види риб Обстежено Уражено лернеями II, Обстежено Уражено лернеями II, Обстежено Уражено лернеями II,

риб К-ть риб Е1, % екз. риб К-ть риб Е1, % екз. риб К-ть риб Е^ % екз.

Рибгосп "Рудники"

Короп 136 5 3,7 1,7 2 31 119 51,5 4,7 268 45 16,8 2,1

Сазано-

короповий пбрид 97 3 3,1 1,5 114 68 59,6 5,3 146 27 18,5 2,4

Б1лий амур 88 4 4,5 2,0 96 74 77,1 5,5 128 31 24,2 2,7

Товстолоб 85 3 3,5 1,5 97 78 80,4 6,2 112 32 28,6 2,6

Карась 22 2 9,1 1,0 45 39 86,6 5,4 57 19 33,3 2,7

Всього 428 23 5,4 1,8 583 378 64,8 5,4 711 154 21,6 2,5

Рибгосп "Яшв»

Короп 122 3 2,5 2,0 216 122 56,5 5,1 312 54 17,3 1,9

Сазано-

короповий пбрид 94 3 3,0 2,0 124 68 54,8 5,2 133 22 16,5 2,0

Бший амур 92 2 2,2 1,5 88 57 64,8 6,3 113 24 21,2 2,6

Товстолоб 78 1 1,3 2,0 82 55 67,1 6,1 92 21 22,8 2,5

Карась 28 2 7,1 1,5 54 46 85,1 5,9 62 20 32,2 2,4

Всього 414 11 26,6 1,4 564 348 61,7 5,9 712 141 19,8 2,3

Перезимовували на рибi лише поодинокi дрiбнi самки. 1х кiлькiсть залишалася стабiльною до юнця травня, коли зростала температура води i вiдновлювався розвиток паразитiв. Проведет нами на початку травня дослщження показали, що екстенсивнiсть швазп була незначною: коропа - 3,7 % (рибгосп "Рудники") та 2,5 % (рибгосп "Яшв"), сазано-коропового пбрида -3,1 та 3,0%, бшого амура - 4,5 та 2,2 %, товсто лоба -3,5 та 1,3 %, карася - 9,1 та 7,1 %, вщповщно. Максимальна штенсившсть швазп не перевищувала 3 паразиив на рибу.

Висновки. Пiдсумовуючи вищевикладене можна констатувати, що ураженiсть риб захщного регiону Укра!ни лернеозом, спричиненим Ьегпаеа сурппасеа, е досить значною. Захворюванню пiддаються риби рiзних видiв та вiкових груп. Найвища екстенсившсть та iнтенсивнiсть лернеозно! швазп спостер^аеться в кiнцi липня, у вересш ураженiсть риби рiзко знижуеться за рахунок вiдмирання великих самок паразита, а упродовж зими та весни до тдвищення температури води швазованими залишаються поодинокi особини риб переважно старших вшових груп.

265

Лггература

1. Быховская-Павловская И.Е. Паразиты рыб. Руководство по изучению. - Л.: Наука, 1985.- 121 с.

2. Джмшь В., Сорока Н. Лернеоз - сучасна проблема ставкового рибництва // Ветеринарна медицина Украши. - 2008. - № 3. - С. 25-27.

3. Котельников В. А. Гельминтологические исследования животных и окружающей среды. - М.: Колос, 1984. - 208 с.

4. Маркевич А.П. Методика и техника паразитологического обследования рыб. - К: КГУ (Киевск. гос. универс.), 1950. - 24 с

5. Определитель паразитов пресноводных рыб фауны СССР. Под ред. О.Н. Бауэра. Том 3. Паразитические многоклеточные (Вторая часть) // Род Lernaea Linnaaeus. Ленинград. Изд-во "Наука", Ленинградское отделение, 1985. - С. 442-450.

Summary

Pukalo P.Ya., Loboyko U.V., Danko M.M., Bozhyk V.J.

Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj EPIZOOTOLOGICALS FEATURE OF LERNEOSIS FISHES

Summarizing foregoing it is possible to establish, that staggered of lerneosis fishes Ukraine western region, caused Lernaea cyprinacea, it is enough considerable. Fishes of different kinds and age groups are added a disease. The greatest extensiveness and intensity of lerneosis invasion is observed at the end of July, in September the staggered offish sharply goes down due to dying off of large females of parasite, and during the winter and spring there are single individuals of fishes of mainly senior age groups to the increase water temperatures of invasion.

Стаття надшшла до редакцИ 14.04.2008

266