Научная статья на тему 'Еколого-паразитологічний моніторинг коропа в рибоводних господарствах Рівненської області'

Еколого-паразитологічний моніторинг коропа в рибоводних господарствах Рівненської області Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

CC BY
90
44
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
КОРОП / ПАРАЗИТОФАУНА / ЕКСТЕНСИВНіСТЬ / іНТЕНСИВНіСТЬ / ЕКОЛОГіЯ / ТРЕМАТОДИ / ДИПЛОСТОМИ / ПОСТДИПЛОСТОМИ

Аннотация научной статьи по биологическим наукам, автор научной работы — Сачук Р.М., Юськів І.Д.

Вивчено розповсюдження і видовий склад паразитофауни цьоголіток та дволіток коропа протягом вегетаційного періоду вирощування, а також екологічну ситуацію в рибоводних господарствах Рівненської області.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Еколого-паразитологічний моніторинг коропа в рибоводних господарствах Рівненської області»

УДК 639.3:619.995:639.3

Сачук Р.М., викладач кафедри екологи, ® Ргененський державный гумантарнийутверситет (e-mail: sachuk.08@mail.ru)

Юсьшв 1.Д., д. вет. н., професор кафедри паразитологи та ¡хтюпатологи, Льв1вський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт

iм. С.З. Гжицького

ЕКОЛОГО-ПАРАЗИТОЛОГ1ЧНИЙ МОН1ТОРИНГ КОРОПА В РИБОВОДНИХ ГОСПОДАРСТВАХ Р1ВНЕНСЬКО1 ОБЛАСТ1

Вивчено розповсюдження i видовий склад паразитофауни цьоголток та дволток коропа протягом вегетацшного перюду вирощування, а також екологiчну ситуацт в рибоводних господарствах Рiвненськог областi.

Ключовi слова: короп, паразитофауна, екстенсившсть, штенсившсть, еколопя, трематоди, диплостоми, постдиплостоми.

Вступ. Складовою частиною загальноеколопчного мошторингу природних екосистем, спрямованих на збереження бiорiзноманiття i рацiонального використання бiоресурсiв, е паразитологiчний контроль внутрiшнiх водойм Украши та розробка екологiчно безпечних методiв профiлактики хвороб риб [1, 2].

Мошторинг пiдприемств аквакультури 3i заразних хвороб повинен стати невщ'емним складником бютехнологи вирощування гiдробiонтiв i здшснюватись не лише при безпосереднiй загрозi етзооти, а й повсякчасно. Вщомо, i це вiдображено в документах МЕБ i ФАО, що ризик виникнення заразних хвороб i напружешсть етзоотично! ситуаци в галузi зростають iз iнтенсифiкацiею аквакультури i частим перевезенням вирощуваних об'ектiв [3,

4].

У внутршшх водоймах Укра1ни на тепершнш час у 42-ох видiв туводних (диких) риб виявлено 282 види паразита, у тому числк паразитичних одноклггинних - 106 видiв; моногеней - 31 вид; трематод - 56 видiв; нематод -15 видiв; скребликiв - 5 видiв; п'явок - 3 види; глохщш молюскiв - 1 вид; ракоподiбних - 9 видiв. Зареестроваш збудники iнвазiйних хвороб риб вщносяться до таких родiв, як: Costia, Dactylogyrus, Gyrodactylus, Diplostomum, Posthodiplostomum, Ichthyophthirius, Khawia, Caryophyllaeus, Bothriocephalus, Triaenophorus, Phillmetra, Camalеanus, Lernaea, Argulus, Ergasilus i шших [5, 6].

Паразитологiчна ситуащя у водоймах е основною частиною його екололопчного стану. Паразитофауна риб, як i вся гiдрофауна, не стабшьна, а змiнюеться i розвиваеться в повнш вiдповiдностi зi змшами стану водойми.

Тому метою даноУ роботи було вивчити видовий склад паразитофауни коропа i екологiчнi особливост спiввiдношення рiзних груп паразитичних органiзмiв у рибоводних господарствах Рiвненськоl области

® Сачук Р.М., Юськ1в 1.Д., 2010

274

Матер1ал i методи. Дослщження проводилися на ochobí даних вщд^ iхтiопатологil PÍBHeHCbKOi республжансько1 лаборатори ветеринарно1 медицини та лаборатори iхтiопатологil та бютехнологи 1нституту етзоотологи УААН (м. Рiвне). Власний матерiал зiбраний на протязi 2008-2009 роках у рiзних рибоводних господарствах Здолбунiвського, Рiвненського, Гощанського, Дубенського, Дубровицького районах Рiвненськоl областi. Повний паразитологiчний розтин цьогол^ки та дволiтки коропа, збiр, фжсащя i обробка матерiалу проводилась за загальноприйнятою методикою [7, 8]. При аналiзi зараженостi риб паразитами використовували такi показники, як екстенсивнiсть швази (EI) i iнтенсивнiсть швази (II).

Результати дослщження. Склад паразитофауни коропа в Рiвенськiй област вiдносно нечисельний. Серед паразита коропа iз прямим циклом розвитку частше всього зустрiчався вид Chilodonella cyprini в Рiвненському, Дубровицькому i Здолбунiвському районах, а у шших районах областi не виявлено. Також в рибоводних господарствах област було виявлено на рибах шфузори - Ichthyophthirius multifiliis, Trichodina domerguei forma acuta, Apiosoma piscicola. Також, у коропа в рибоводних господарствах област домшуючими видами паразита е дигенетичнi присиснi - Diplostomum spathaceum, Postodiplostomum cuticula, моногенетичнi присисш - Dactylogyrus vastator, Gyrodactylus elegans. Фауна цестод в основному складаеться iз видiв: Bothriocephalus acheloignati, Khawia sinensis, Caryophyllаeus brachicolis, а ракоподiбних: Lernaea cyprinacea та Argulus foliaceus. Диплостоми та постдиплостоми зустрiчаються найчастше в Гощанському, Рiвненському i Здолбушвському районах, Philometroides lusiana - в Дубенському i Радивилiвському районах. Уражешсть риб метацеркарiями трематоди Diplostomum spathaceum в середньому становить 27,8-30%, а Postodiplostomum cuticula, вщповщно, 27,4-28,9% (табл. 1).

Протягом вегетацшного перюду вирощування цьоголiток коропа (червень - вересень 15 числа 2008-09 рр.) у вирощувальних ставах № 3 (площа водного дзеркала становила 7,3 га) та № 5 (10,0 га) ПТРГ "Понебель" ВАТ '^внерибгосп" Рiвненського району та вирощувальних ставiв № 1 (6,5 га) та № 7 (9,5 га) рибдшьнищ "Сшне" ВАТ РМС "Олександршська" Гощанського району було проведено вивчення видового складу паразитофауни риб i сшввщношення рiзних паразитичних органiзмiв.

Встановлено, що пiсля зариблення вирощувальих ставiв № 3 та № 5 (ПТРГ "Понебель"), дослщжуючи мальюв коропа протягом червеня було виявлено чотири види паразитiв: Trihodina acuta (EÍ - 4%, при Ü 1-3 екз.), Apiocoma pisciola (EÍ - 8%, при Ü 1-4 екз.), Dactylogyrus vastator (EÍ - 12%, при íí 1-3 екз.) та Posthodiplostomum cuticola (EÍ - 4%, при Ü 1-12 екз.) (табл. 2).

Пщ час дослщження мальюв коропа в ставах № 1 та № 7 (рибдшьниця "Сшне"), тсля його зариблення, вперше виявили Diplostomum spathaceum (EÍ -8%, при Й 1-12 екз.). Також, вщзначено паразитування P. cuticola (EÍ - 6%, при íí 1-12 екз.), T. acuta (EÍ - 6%, при П 1-2 екз.), A. piscicola (EÍ становила 6%, íí 1 екз.) та D. vastator (EÍ - 10%, при íí 1-3 екз.).

275

Таблиця 1

Стушнь зараженост коропа в рибоводних господарств Р1вненськоУ облает _за 2008-2009 роки (середньорiчнi показники)_

Роки дослщжень

Виявлено паразипв 2008 2009

Ei, % ii, екз. Ei, % ii, екз.

s Chilodonella cyprini 14,0 1-3 13,8 1-6

о о со Цшатози Trichodina domerguei forma acuta 10,0 1-6 11,8 1-9

о H О Apiosoma piscicola 13,0 1-2 15,1 1-3

£ Мжроспоридюзи Ichthyophthirius multifiliis 11,2 1-6 10,9 1-8

Моногенеози Dactylogyrus vastator 20,4 1-8 19,0 1-16

Gyrodactylus cyprinid 14,8 1-9 15,5 1-10

s Caryophyllaeus fimbriceps 10,0 1-19 12,0 1-16

со О H Цестодози Khawia sinensis 11,2 1-9 15,3 1-7

s J ч Bothriocephalus acheilognathi 23,0 1-36 24,0 1-15

<D l-ч Трематодози Posthodiplostomum cuticola 27,4 1-16 28,9 1-29

Diplostomum spathaceum 30,0 1-39 27,8 1-40

Нематодози Philometroides lusiana 15,5 1-9 14,7 1-7

Крустацюзи Lernaea cyprinacea 2,6 1-2 2,3 1-2

Argulus foliaceus 7,8 1-9 9,3 1-15

У цьогол^ки коропа в липнi вперше зареестровано: Ichthyophthirius multifiliis (стави № 3 та № 5 EÎ - 4%, при ÎÎ 1-2 екз., а стави № 1 та № 7 EÎ - 6%, П 1-2 екз.), T. acuta (в чотирьох ставах EÎ - 4%, при незначнш штенсивност iнвазiï), Bothriocephalus acheilognathi (став № 3, № 5 EÎ - 10%, ÎÎ 1-3 екз., став № 1, № 7 EÎ - 12%, при И 1-2 екз.). Одночасно спостер^али збшьшення EÎ у риб збудниками D. spathaceum та P. cuticola. Так, у вирощувальних ставах № 3 та № 5 EÎ - 12%, при П - 1-13 екз., а у ставу № 1 та № 7 EÎ - 16%, при П - 1-14 екз. при ураженш диплостомоми, а при ураженш постдиплостомами в ставах № 1 та № 7 EÎ - 11%, при П - 1-13 екз., а у ставу № 1 та № 7 EÎ - 12%, при П - 1-14 екз. Порiвняно з червнем молодь коропа була менш уражена збудниками A. piscicola i D. vastator. Так, A. piscicola в ставах № 3 та № 5 з EÎ - 6%, при ÎÎ 1-2 екз. i в ставах № 1 та № 7 EÎ - 4%, ÎÎ 1-2 екз., а D. vastator з EÎ - 6-8%, при ÎÎ 1-2 екз. в обох ставах.

У серпш в риб вщзначали наростання швази D. spathaceum (став № 3 та № 5 EÎ - 16%, при П - 1-24 екз., а став № 1 та № 7 EÎ - 20% при П - 1-25 екз.) та P. cuticola (став № 3 та № 5 EÎ - 15%, при Ü - 1-14 екз., а став № 1 та № 7 EÎ -16% при П - 1-16 екз.). Поряд з тим була виявлена iнфузорiя I. multifiliis ставу № 3 та № 5 з EÎ - 12%, при П 1-4 екз., а в ставу № 1 та № 7 з EÎ - 10%, при П 1-3

276

екз.), та Trichodina domerguei forma acuta у ставу № 3 та № 5 з Ei - 4%, при ii 1 екз. а в ставах № 1 та № 7 з Ei - 5%, при ii 1-2 екз. Також, виявлено B. acheilognathi (став № 3 та № 5 Ei - 18%, при Ü 1-4 екз., а став № 1 та № 7 Ei -16%, при Й 1-3 екз.) та D. vastator (став № 3 та № 5 Ei - 10%, при ii 1-2 екз., а стави № 1 та № 7 Ei - 12%, при ii 1-3 екз.). Вперше виявляли у кишечнику риб Caryophyllaeus fimbriceps (став № 3 та № 5 Ei - 10%, при Ü 1-3 екз., а став № 1 та № 7 -12%, при ii 1-4 екз.) та на шкiрi Argulus foliaceus (став № 5 Ei - 4% при ii 1-2 екз., а в ставах № 3, № 1 та № 7 - вщсутш).

Таблиця 2

Стушнь зараженост коропа в ставах ПТРГ "Понебель" та рибдшьнищ

"Сшне" за 2008-2009 роки

Вид збудника (паразита) ПТРГ "Понебель" Рибдшьниця "Сшне"

Eкстенсивнiсть Штенсившсть Eкстенсивнiсть Штенсившсть

швази, % швази, екз. швази, % швази, екз.

Червень

T. acuta 4 1-3 6 1-4

A. piscicola S 1-4 6 1

D. vastator 12 1-3 1O 1-3

D. spathaceum S 1-12

P. cuticula 4 1-12 6 1-21

Липень

I. multifiliis 4 1-2 6 1-2

T. acuta 4 1 4 1

B. acheilognathi 1O 1-3 12 1-2

D. spathaceum 12 1-23 16 1-24

P. cuticula 11 1-13 12 1-14

A. piscicola б 1-2 7 1-2

D. vastator б 1-2 S 1-2

Серпень

D. spathaceum 16 1-24 2O 1-25

P. cuticula 15 1-14 16 1-16

C. fimbriceps 1O 1-3 12 1-4

A. foliaceus 4 1-2

I. multifiliis 12 1-4 1O 1-3

B. acheilognathi 1S 1-4 16 1-3

D. vastator 1O 1-2 12 1-3

T. acuta 4 1 5 1-2

Вересень

D. spathaceum 32 1-36 2S 1-39

P. cuticula 2S 1-16 27 1-17

G. elegans б 1-2 5 1

B. acheilognathi 1S 1-4 1S 1-4

D. vastator б 1-2 S 1-2

Дослщжуючи коропа у вересш було виявлено максимум ураження риб метацеркар!ями трематоди D. spathaceum (в ставах № 3 та № 5 EÍ - 32%, при Ü -1-3б екз., а у ставах №1 та № 7 Ei - 2S%, при П - 1-39 екз.) та Posthodiplostomum cuticola (в ставах № 3 та № 5 Ei - 2S%, при П - 1-1б екз., а у ставах № 1 та № 7 EÍ - 27%, при ii - 1-17 екз.). У цей час вперше виявили Gyrodactylus elegans (став № 3 та № 5 Ei - 6,O%, при П 1-2 екз., а став № 1 та

277

№ 7 EÎ - 5%, при Ü 1 екз.). Одночасно виявлено B. achelognathi (в обох ставах EÎ - 18%, при Ü 1-4 екз.) i D. vastator (ставок № 3 та № 5 EÎ - 6%, при Ü 1-2 екз., став № 1 та № 7 Ei - 8%, при Й 1-2 екз.). Однак Hi в одному ставу не зареестрували паразита T. acuta, A. piscicola, A. foliaceus (табл. 2).

Висновки. 1. Проведет дослщження показали, що таксономiчне рiзноманiття паразита коропа у рiзних водоймах Рiвненськiй област представлено паразитичними однокл^инними - 4 види, моногеней - 2 види, трематод - 2 види, цестод - 3 види, нематод - 1 вид, тявок - 1 вид, ракоподiбних - 2 види. Паразити з прямим циклом розвитку складають 57,1% загально1 фауни, паразити зi складним циклом - 42,9%. Ектопаразити складають 57,1% вщ вае1 фауни паразита.

2. Спонтанш паразитози коропа у рибоводних господарствах Piвненськоï обласп спричиняють зниження приросту маси i загибель риби та зниження рибопродуктивносп ставiв.

Лггература

1. Вовк Н.1. 1хтюпатолопчний мошторинг рибогосподарських водойм Украши: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. д-ра с.-г. наук: 03.00.16 "Рибництво" / Н.1. Вовк. — К., 2002. - 23 с.

2. Вовк Н.1. Найбшьш поширеш хвороби риб при вирощуванш в еколопчних умовах рибних господарств Украïни / Н.1. Вовк // Вет. науки: наук. пращ Полтавського ДАА. - Т. 2 (21). - Полтава, 2002. - С. 150-151.

3. Odening K. New trends in parasitic infections of cultured freshwater fish // Vet. Parasitol. - 1989. - Vol. 32. - P. 73-100.

4. Щелкунов И.С. Эпизоотическая ситуация по вирусным болезням культивируемых рыб // Ветеринария. - М., 2006. - № 4. - С. 22-26.

5. Паразиты и паразитозы рыб в водоемах Украины / Давыдов О.Н., Темниханов Ю.Д., Базеев P.E., Воловик Г.П. // Теоретические и практические аспекты ихтиопатологии. - Ривне, 2003. - С. 7-47.

6. Сачук Р.М. Паразитолопчна оцшка вирощувальних ставiв ПТРГ "Понебель" Piвненськоï област вщносно зараження цьогол^ок коропа Diplostomum spathaceum / Р.М. Сачук // Сшьський господар. - Львiв. - 2008. № 11-12. - С. 18-21.

7. Быховская-Павловская И.Е. Паразиты рыб. Руководство по изучению / И.Е. Быховская-Павловская. - Л.: Наука, 1985. - 121с.

8. Секретарюк К.В. Лабораторна дiагностика швазшних хвороб риб / К.В. Секретарюк. - Львiв, 2001. - 204 с.

Summary Sachuk R., Yuskiv I.

ECOLOGICAL AND PARASITOLOGICAL MONITORING OF CARP ON FISHFARMS IN RIVNENSKIY DISTRICT

It was studied distribution and composition of species of this-year carp and second year carp during vegetative period of nurture and ecological situation in the fish farms in Rivne region.

Стаття надшшла до редакцИ' 20.04.2010

278

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.