CC BY
39
DATA ABOUT THE AUTHOR
Marmul Larisa Aleksandrovna, Doctor of Economics, Professor, Professor of the Economics Department Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University Str. Sukhomlinsky 30, Pereyaslav-Khmelnitsky, 08401, Ukraine e-mail: [email protected]
УДК 37.035:316.46(1 -22) https://d0i.0rg/1 0.31470/2306-546X-2019-40-31-40
ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛ1ЗАЦ1Я ЛЩЕРСЬКОГО ПОТЕНЦ1АЛУ МОЛОД1 ОБ'еДНАНИХ ТЕРИТОР1АЛЬНИХ ГРОМАД УКРА1НИ
Слюсар С. Т.
Морозюк Н. В.
Предметом досл'дження е система формування та реалiзацiТ л'дерського потен^алу молод/ об'еднаних територiальних громад УкраТни.
Методи, що були використан в процес'1 досл'1дження. У процес досл'дження використовувався комплекс загальнонаукових метод'т i прийом/'в, а саме: порiвняльного анал'зу та синтезу, абстрагування, метод '¡ндукцТТ та дедукцТТ, /деал/'зацп, узагальнення, аналоги, моделювання, а також спе^альних - експертного опитування, групування, прогнозування.
Результати досл'дження. В статт/ представлено результати досл'дження механизму актив'зацТТ л'дерського потен^алу молод'!, який би задяв ус зацiкавленi сторони (органи державноТ влади, мсцевого самоврядування, б'знесу, громадськост'!, вуз'т) заради добробуту / процвтання об'еднаних територiальних громад (ОТГ). Дослджено умови / проблеми формування та реалiзацiТ л'дерського потен^алу молод/ територiальних громад УкраТни та краТн СС; вивчено науков бази втчизняного та заруб'жного досв/'ду стосовно рол!' та мсця молод/ у розвитку територiальних громад; теоретично обфунтувано систему формування та реалiзацiТ л'дерського потен^алу ОТГ; визначено чинники формування та ефективноТ реалiзацiТ л'дерського потен^алу молод/ ОТГ у рiзних сферах.
Галузь застосування результат¡в: територiальнi громади УкраТни, як будуть використовувати рекомендацТТ щодо формування л'дерського потен^алу молод'!, розробленi на основ! визначеного психолог'чного портрета л'дера, необидного украТнському суспльству в умовах реформування.
Висновки. В умовах складних полiтичних, со^альних та економ'чних умов розвитку УкраТни, як значно ускладнилися протягом останнх роюв, посилилися вс найслабкШ сторони життя в Укра'Тн'!. Особливо гостро постала дилема майбутнього нашоТ держави, докор'тноТ змни юнуючо'Т системи суспльних в 'дносин як запоруки виходу/з кризового становища та повно^нного розвитку держави.
Серед уах нагальних проблем почало виникати питання на яюй основ! будувати майбутне УкраТни, хто мае бути основним «фундаментом» буд'вництва яюсно новоТ держави. В цьому контекст'!, на нашу думку, головний акцент на на^ональному р'вн'! мае бути зосереджений на розробц системи формування тп реалiзацiТ л'дерського потен^алу молод! об'еднаних територiальних громад (ОТГ) УкраТни.
Ключов'1 слова: л'дерство, лiдер, л'дерський потен^ал, молодь, об'еднана територiальна громада, психолог'чний портрет л'дера, соцiальнi послуги, сльська територiя.
ФОРМИРОВАНИЕ И РЕАЛИЗАЦИЯ ЛИДЕРСКОГО ПОТЕНЦИАЛА МОЛОДЕЖИ ОБЬЕДИНЕННЫХ ТЕРРИТОРИАЛЬНЫХ ОБЩЕСТВ УКРАИНЫ
Слюсар С. Т.
Морозюк Н. В.
Предметом исследования является система формирования и реализации лидерского потенциала молодежи объединенных территориальных общин Украины.
Методы, которые были использованы в процессе исследования. В процессе исследования использовался комплекс общенаучных методов и приемов, а именно: сравнительного анализа и синтеза, абстрагирования, метод индукции и дедукции, идеализации, обобщения, аналогии, моделирования, а также специальных - экспертного опроса, группировки, прогнозирование.
Результаты исследования. В статье представлены результаты исследования механизма активизации лидерского потенциала молодежи, который бы задействовал все заинтересованные стороны (органы государственной власти, местного самоуправления, бизнеса, общественности, вузов) ради благополучия и процветания объединенных территориальных общин (ОТО). Исследованы условия и проблемы формирования и реализации лидерского потенциала молодежи территориальных общин Украины и стран ЕС; изучено научные базы отечественного и зарубежного опыта по роли и места молодежи в развитии территориальных общин; теоретически обосновано систему формирования и реализации лидерского потенциала ОТО; определены факторы формирования и эффективной реализации лидерского потенциала молодежи ОТО в различных сферах.
© Слюсар С. Т., Морозюк Н. В., 2019
EK0H0Mi4H^ вюник ушверситету | Випуск № 40
31
Область применения результатов: территориальные общины Украины, которые будут использовать рекомендации по формированию лидерского потенциала молодежи, разработанные на основе определенного психологического портрета лидера, необходимого украинскому обществу в условиях реформирования.
Выводы. В условиях сложных политических, социальных и экономических условий развития Украины, значительно усложнились в последние годы, усилились все слабые стороны жизни в Украине. Особенно остро встала дилемма будущего нашего государства, коренного изменения существующей системы общественных отношений как залог выхода из кризисного положения и полноценного развития государства.
Среди всех насущных проблем стало возникать вопрос на какой основе строить будущее Украины, кто должен быть основным «фундаментом» строительства качественно нового государства. В этом контексте, по нашему мнению, главный акцент на национальном уровне должен быть сосредоточен на разработке системы формирования тп реализации лидерского потенциала молодежи объединенных территориальных общин (ОТО) Украины.
Ключевые слова: лидерство, лидер, лидерский потенциал, молодежь, объединенная территориальная община, психологический портрет лидера, социальные услуги, сельская территория.
FORMATION AND REALIZATION OF LEADER POTENTIAL OF YOUTH OF THE JOINT TERRITORIAL COMMUNITIES OF UKRAINE
Sliusar S. T.
Moroziuk N. V.
Object of research is the system of formation and realization of leader potential of youth of joint territorial communities of Ukraine.
Methods which were used in the course of the research. In the course of the research the complex of general scientific methods and receptions was used, namely: comparative analysis and synthesis, abstraction, a method of induction and deduction, idealization, generalization, analogy, modeling and also special - expert poll, group, forecasting.
Results of a research. Results of a research of the mechanism of activization of leader potential of youth which would involve all interested parties (public authorities, local self-government, business, the public, higher education institutions) for the sake of wellbeing and prosperity of the joint territorial communities (JTC) are presented in article. Conditions and problems of formation and realization of leader potential of youth of territorial communities of Ukraine and EU countries are investigated; it is studied scientific bases of domestic and foreign experiment on a role and places of youth in development of territorial communities; it is theoretically proved the system of formation and realization of leader potential of JTC; factors of formation and effective realization of leader potential of youth of JTC in various spheres are defined.
Range of application of results: territorial communities of Ukraine which will use the recommendations about formation of leader potential of youth developed on the basis of a certain psychological portrait of the leader necessary for the Ukrainian society in the conditions of reforming.
Conclusions. In the conditions of difficult political, social and economic conditions of development of Ukraine, considerably became complicated in recent years, all weaknesses of life in Ukraine amplified. Especially sharply there was a dilemma of future our state, basic change of the existing system of the public relations as pledge of an exit from a crisis situation and full development of the state.
Among all pressing problems began to arise a question on what basis to build the future of Ukraine who has to be main «base» of construction of qualitatively new state. In this context, according to us, the main emphasis at the national level has to be concentrated on development of the system of formation тп realization of leader potential of youth of the joint territorial communities (JTC) of Ukraine.
Key words: leadership, leader, leader potential, youth, joint territorial community, psychological portrait of the leader, social services, rural territory.
JEL Classification: J13, O15, R12
Актуальшсть дослщження. У процес реалiзацiТ реформи децентралiзацiТ, стала очевидною залежнють ycnixy ОТГ вщ наявност молодих лiдерiв, як r0T0Bi брати на себе зобов'язання i вщповщальнють за майбутне громади. В Укра'Тш утворен бтьше шж 700 об'еднаних територiальних громад, як вщчувають лщерський та кадровий голод. До 50% управлш^в у органах мюцевого самоврядування - це люди старшi 45 ромв, i лише третина - молодь.
Спостер^аеться низька лщерська активнють серед депутатського корпусу, особливо в сшьськш мюцевостк За даними Мшютерства молодi i спорту УкраТни, лише 10 % молодi готовi балатуватися на виборн посади, у тому чи^ у своТх ОТГ. Не бажаючи приймати активну участь у пол^ичних процесах молодь бажае спрямувати власн зусилля на облаштування життевого простору своТх ОТГ шляхом реалiзацiТ власних проек^в та бiзнес щей.
Проте в УкраТн нам^илось цтий ряд тенденцш, як можуть негативно вплинути на лщерський потен^ал украТнськоТ молодк Так, природне скорочення населення, низька народжуванють призвела до того, що, якщо у 1990 р. клькють дггей у вiцi до 18 рокв становила 13,3 млн оаб, то у 2017 р. 7,6 млн оаб або 57,1% рiвня
1990 р. Щороку у середньому кшьмсть дiтей скорочуеться на 335 тис оаб. Таким чином, за юнуючих умов протягом найближчого десятил^тя слiд очiкувати природне зменшення даноТ в^ово! категорп населення ттьки вiд природних чинникiв ще на 3-3,5 млн оаб (не враховуючи мiграцN). Слiд також звернути увагу, що за останн 30 ромв рiвень смертностi у вiковiй груш вщ 25 до 34 ромв зрiс майже у 2 рази.
Аналiз останнiх дослiджень i публшацш. Серед останнiх зарубiжних публiкацiй формування та реалiзацN лiдерського потенцiалу можемо видтити таких авторiв: Б. Басс, Е. Бернейс, е. Боргатт, Р. Вуд, М. Гантер, С. Грин, Д. 1лджен, Л. Калб, Б. Кармел, Кетс де Врю, К. ЛевЫ, Д. Марч, Дж. Пейдж, Е. Роуз, Г. Саймон, Р. Такер, Ч. Хенд^ К. Хоманс. Вартими уваги прац вггчизняних вчених та науков^в ближнього зарубiжжя, зокрема: Г. Ашина, Б. Паригiн, А. Петровський, Л. Уманський, В. Фролова, Н. Шахназарян.
Мета дослщження полягае в розробц системи формування та реалiзацil лiдерського потенцiалу молодi, яка вщповщатиме потребам об'еднаних територiальних громад та враховуватиме особливост профе^но^' дiяльностi молодих лiдерiв.
Виклад основного матерiалу. В умовах суспiльних трансформацiй, як наразi вiдбуваються в УкраМ, прюритетним завданням соцiальноl полiтики е розвиток софально! активностi молодi. Одним iз и рiзновидiв е лiдерство - здатнють особистостi впливати на оточуючих, бути iнiцiатором та учасником сусшльних змiн.
Невiд'емною складовою кожноУ об'еднано! територiальноl громади громади (далi ОТГ) е молодь, яка мае можливють самостiйно приймати рiшення, нести за них вщповщальнють, висувати та реалiзовувати соцiальнi iнiцiативи, розвиваючи лiдерський потен^ал. Саме тому, з метою створення лiдерiв ново! генераци, набувае актуальност проблема розвитку лiдерського потенцiалу молодi ОТГ.
Роль та мiсце молодих лiдерiв у розбудовi об'еднаних територiальних громад попри намагання на практик Тх виявити та залучити до виршення проблем розвитку сiльських територш, фунтовш науковi дослiдження вiдсутнi. Так, науковi працi, присвяченi сiльськiй молодi з'явилися ще наприкiнцi Хх ст. - початку ХХ1 ст. i наведенi в них пропозици для розвитку для розвитку лiдерського потен^алу в умовах аграрних перетворень [2]. З початком реформування системи мюцевого самоврядування увага дослщникв зосереджена на кадровому забезпеченш органiв мюцево1' владив УкраМ, проте лiдерство в шших сферах життедiяльностi новостворених громад у науковш лiтературi не розглядаеться.
Немае единого пщходу до розумiння «хто такий лщер». Вiн розглядаеться у науковш лiтературi як: формальний керiвник, неформальний керiвник, авторитет, провiдник, оргашзатор, генератор iдей, особа з найвищим статусом, носш групових цiнностей, со^альна роль, суб'ект лiдерства.
Нами було вивчено пщходи до розумiння сутност лiдера, висвiтленi у дослiдженнях сучасних украшських та зарубiжних вчених (рис.1).
Рисунок 1. Узагальнення пiдходiв до розумшня поняття «лiдер»
Примтка. Авторська розробка.
Незважаючи на те, що штерес вiтчизняних науковцiв та управлш^в до лiдерства та лiдерського потен^алу молодi на даний час досить високий, немае единого ушверсального пщходу до визначення цих понять. 1х тлумачення багато в чому залежить вщ сфери дiяльностi дослiдника [1;4]. Так, лiдерство розглядаеться як: влада шдивща, людська дiяльнiсть, здатнiсть впливати, характеристика поведшки, якiсть особистостi, процес стимулювання, засiб самооргашзацп групи, взаемодiя лiдера i послiдовника, положення у сусптьств^ суспiльний феномен (рис. 2).
В практицi управлiння в ОТГ е один формальний лщер, який е ТТ головною посадовою особою - голова. Як правило, усшшш керiвники ОТГ е «дтовими лщерами», якi органiзовують життедiяльнiсть и мешканцiв та налагоджують потрiбнi дiловi взаемозв'язки з органами державноТ влади, бiзнесовими структурами, громадськими органiзацiями та пол^ичними партiями [6]. В меншш мiрi голови ОТГ е «шформацшними лщерами», хоч рiвень Тх пошформованють е вищим, нiж пересiчних жителiв.
Рисунок 2. Узагальнення пiдходiв до розумшня поняття «лiдерство»
Примтка. Авторська розробка
Проте голова громади, не завжди е авторитетом для жителiв громади та виразником Тх групових штереав. Також вони, в переважнш бiльшостi, не здатнi через свою консервативнють швидко та адекватно реагувати на суспшьш змiни [3]. Проте в ХХ1 ст. для лщера вже недостатньо вмiння органiзовувати дiяльнiсть iнших людей та володiти шформа^ею, а необхiдно вмiти генерувати новi щеТ та бути провiдником у Тх втiленнi. Цей тип лiдерства, як свiдчить досвiд розвинених кратн свiту, може успiшно втiлити в життя ттьки талановита молодь, яка не знайома з стереотипами минулого, а народилася i виховувалася в умовах шформацшного сусптьства.
Загальне лщерство в групi складаеться iз таких компонент: емоцiйного, дiлового, iнформацiйного. «Серце групи» - емоцiйний лiдер, до якого кожен член групи може звернутися за сшвчуттям, «поплакатися в жилетку». «Руки групи» - дтовий лщер, з ним добре працюеться, вiн може органiзувати справу, налагодити потрiбнi дiловi взаемозв'язки, забезпечити усшх пiдприемства. «Мозок гурту» - шформацшний лiдер, до нього всi звертаються з питаннями, тому що вш ерудит, все знае, може пояснити i допомогти знайти потрiбну шформацш. Найкращим буде унiверсальний лiдер, що поеднуе вс три компоненти, але такий лщер зус^чаеться рiдко.
Рiвень лiдерського потенцiалу визначаеться ступенем розвитку його шдивщуальноТ (здiбностi, особистiснi риси, цшносп) та унiверсальноТ (досвiд, навички, стилi лiдерства, рольовий репертуар) складових. Лщерський потенцiал також являе собою сукупнють внутрiшнiх потреб, можливостей, засобiв, цiннiсного ставлення, якi сприяють досягненню такого рiвня iнтеграцiТ компетентностi, вщповщальносп, активностi i комунiкабельностi, що забезпечуе провщний вплив на членiв групи при сптьному вирiшеннi завдань у рiзних видах життедiяльностi та задае позитивну спрямованють процесу професiйного становлення.
Пщ поняттям «лiдерського потенцiалу молодi об'еднаних територiальних громад» розумiеться сукупнють лщерських якостей молодi, на основi яких формуеться Тх здатнiсть генерувати новi знання i щеТ з метою використання Тх для створення i впровадження Ыновацм у ва сфери життедiяльностi територiaльних громад. Рiвень лiдерського потенцiaлу молодi ОТГ визначаеться ступенем розвитку його ЫдивщуальноТ (зфбносп, особистiснi риси, цiнностi) та уыверсальноТ (досвiд, навички, стилi лiдерствa, рольовий репертуар) складових.
^м того управлшц повиннi працювати над собою для того, щоб розвивати своТ власн лiдерськi влaстивостi. Важливо пам'ятати, що стиль управлшня та манера поведшки першоТ особи, як правило, копшеться безпосереднiми пiдлеглими. Тому, демонструючи вщкритють, стримaнiсть, вiдповiдaльнiсть, доброзичливiсть, керiвник викликае вщповщну реaкцiю у пiдлеглих.
Розвиток громади багато в чому визначаеться рiвнем участ громадян у виршены соцiaльних проблем. Головним i найбтьш дiевим методом вирiшення проблем успшноТ дiяльностi у будь-якiй сферi дiяльностi виступае розвиток лiдерствa. Розвиток ефективного лщерства мае реaлiзовувaтися за схемою: лщерство шдивщуальне, лiдерство групи людей та лщерство громади.
В УкраТш намiтився цтий ряд негативних тенденцiй, якi можуть негативно вплинути на лiдерський потен^ал украТнськоТ молодi:
Природне скорочення населення, низька народжуванють призвела до того, що, якщо у 1990 р. кльксть дггей у вiцi до 18 рокв становила 13,3 млн оаб, то у 2017 р. вже 7,6 млн оаб або 57,1 % рiвня 1990 р. Щороку у середньому кiлькiсть дi тей скорочуеться на 335 тис. оаб. Таким чином за юнуючих умов протягом найближчого десятилiття слщ очiкувати природне зменшення ^еТ вковоТ категори населення тiльки вiд природних чинникв ще на 3 - 3,5 млн оаб (не враховуючи мiграцil). Слiд також звернути увагу, що за останш 30 рокв рiвень смертностi у вiковiй груш вщ 25 до 34 рош зрю майже у 2 рази.
Мiграцiя: не маючи змоги реалiзуватися в УкраТнi молодь змушена покидати п. Бiльше половини молодих людей у вiцi вiд 14 до 34 роки мають намiр покинути УкраТну та виТхати за кордон, кожен третш украТнець розглядае таку можливють прямо зараз. Наразi за даними краТн еС (якi були озвучен на економiчному форумi в Жешув^ - на Тх територи офiцiйно працюе або навчаеться 4 млн украшав, половина з них в Польщк При цьому для европейських краТн е бажаною мiграцiя украТнцiв, насамперед високоосвiчених, для цього вони мають намiри створювати необхщш сприятливi умови.
Негативнi змiни, як вiдбуваються у вищiй освiтi. З 2003 р. ктькють студенлв, як навчаються у вузах УкраТни зменшилася на 34 %. Динамiка клькосп вищих навчальних закладiв за останш 15 рокв мае тенденцiю до скорочення: кльксть закладiв Ш-1У рiвня акредитаци скоротилася на 50 од., 1-11 рiвня акредитаци наполовину.
За даними Мшютерства освiти i науки УкраТни, у 2015/2016 н.р. - 66,7 тис. молодих украшав навчалися за кордоном, причому Тх кльксть за останш 5 зросла на 176%. Двi третини цього приросту склали студенти, як навчаються в польських ушверситетах. В Польщi з'явилися вузи, як повнютю орiентуються на украТнський ринок та мають 70-90% студен^в-укратн^в [13].
Тому УкраТнi життево важливо виробити такий механiзм активiзацiТ лiдерського потенцiалу молодi, який би задiяв усi зацiкавленi сторони (органи державно! влади, мiсцевого самоврядування, бiзнесу, громадськостi, вузiв) заради добробуту i процвiтання ОТГ.
Третина домогосподарств в УкраТш незадоволенi своТми житловими умовами. Кожна п'ята молода ам'я не мае власного окремого житла. Загалом у перенаселених житлових примщеннях проживае 54 % населення УкраТни.
Низькою е яксть цих житлових примщень, як в бшьшосп випадкiв потребують капiтального ремонту -майже кожне п'яте домогосподарство проживае у житл^ збудованому до 1960 р., пюля 1991 р. - 12% домогосподарств. Централiзованим газопостачанням користуються 78% домогосподарств, балонним газом -12%. Газову колонку у своему жи™ мають 15%, гаряче водопостачання - 40% домогосподарств. Водопроводом i каналiзацiею обладнано житло 80% домогосподарств, ванну або душ мають 76% домогосподарств. При цьому в стьськй мюцевосп ц показники ютотно нижчк
Основною проблемою для старшоТ групи молодi, що знаходиться у вiцi 25-35 рокв, е спiввiдношення доходiв вiд прац та вартостi життя (зокрема, житла). Процес виходу молодих подружшх пар з батьквських сiмей е повтьним та вельми складним, через невиршенють житлових пробоем, нездатнiсть бiльшостi населення купувати або орендувати житло та через загальний дисбаланс мiж цшами на ринку житла та реальними доходами як молодих, так i л^шх людей. Невиршеш проблеми з житлом е одним з основних чинникв затримки шлюбу та д^онародження.
Для реалiзацiТ лiдерського потенцiалу молодi е доступнiсть соцiальних послуг. Щодо доступностi медичних послуг для молодi ОТГ, то ситуацiя у результат реформування первиннот ланки системи охорони здоров'я та спрямування державних кош^в на ТТ розбудову може значно полiпшитися [11]. Стосовно дозвiлля молодо то його намагаються активно обговорювати i законодавчо врегулювати.
Норм трудового законодавства, щодо захисту ^е! вково! групи не дотримуються. Це вже в найближчому майбутньому може мати негативш наслiдки як для держави, так i окремих роботодавцiв. Так, вщомо, що для успiшного функцюнування пiдприемства важливо дотримуватися балансу - кльксть молодих людей та оаб передпенсшного вку повина бути бтьш менш рiвною. У цьому випадку вщбуваеться передача досвiду, в шшому цей процес порушуеться.
Порiвняно iз середнiм рiвнем безробiття серед молодi в краТнах еС, що становить близько 23%, а в деяких краТнах вш досягае вщм^ки 50 %, рiвень життя в УкраМ не е високим.
У процеа проведення нами емпiричних дослiджень, зокрема круглого столу «Як громадi активiзувати молодих лiдерiв?» було з'ясовано, що для усшшноТ реалiзацiТ свого потен^алу, молодь ОТГ серед усякого рiзноманiття соцiально-економiчних чинникiв видiляе три, як е на ТТ думку, ключовими [10]:
- зайнятють за мюцем проживання;
- належнi житлово-побутовi умови;
- доступнють до якiсних со^альних послуг (медичних, освiтнiх, культурних тощо).
Висновки зроблеш у результатi круглого столу повнютю корелюються з висновками експер^в Ради европи, якi вказують на те, що середня або «нормальна» група до якоТ належить велика кльксть звичайноТ молодi стикаеться в УкраМ з такими проблемами, як вщсутнють гiдних робочих мюць, вiдсутнiсть iнфраструктури для молодiжних заходiв та вiдсутнiсть можливостей в Тхнш мiсцевостi, а також вiдсутнiсть доступу до яксного медичного обслуговування [16].
Основною причиною, яка е визначальною при прийняттi рiшення про неповернення в свою ОТГ шсля навчання та мiграцiю е вщсутнють робочих мiсць. Так, рiвень зареестрованого безроб^тя найвищий серед молодi - у вiцi 15-24 роки - 23% та 25-29 рош - 11,7% [13]. ^м того, серед ц1еТ вковоТ категори е поширеною неформальна зайнятiсть, у сшьськш мiсцевостi ТТ рiвень досягае 40% (рис. 3).
Як наслщок, складно! ситуаци на ринку пращ серед домогосподарств, якi мають доходи нижче прожиткового мЫмуму, третина зайнятк При цьому слiд наголосити на тому, що в УкраТн ризиком зниження рiвня матерiального добробуту ам'Т е народження дитини, що змушуе майже двi третини жiнок працювати поеднуючи материнство з роботою.
Ускладнюе ситуацiю на украТнському ринку прац iснуюча дискримiнацiя за вiком, що шдтверджують статистичнi данi.
Нова украТнська школа складаеться з таких компонент:
1. Новий змiст освiти, заснований на формуванн компетентностей, потрiбних для усшшно! самореалiзацiТ в суспiльствi;
2. Педагопка, що грунтуеться на партнеров мiж учнями, учителем i батьками;
3. Умотивований учитель, який мае свободу творчост i розвиваеться професшно;
4. Орiентацiя на потреби учня в осв^ньому процесi, дитино центризм;
5. Наскрiзний процес виховання, який формуе цшносп;
6. Нова структура школи, яка дае змогу добре засвотти новий змiст i набути компетентност для життя;
7. Децентралiзацiя та ефективне управлiння, що надасть школi реальну автономiю;
8. Справедливий розподт публiчних коштiв, який забезпечуе рiвний доступ усiх дiтей до якюно! освiти;
9. Сучасне освггне середовище, яке забезпечить необхiднi умови, засоби i технологи для навчання учшв, освiтян, батькiв не лише в примщенн навчального закладу.
60-70
50-59
= 40-49 £1
га 35-39 ш
.§ 30-34 т
25-29
15-24
Кiлькiсть неформально зайнятого населення, у % до загально! кшькосп зайнятого населення вщповщноТ вшовоТ групи
Рiвень безробiття,%
Рисунок 3. Рiвень неформально! зайнятостi та рiвень безробггтя рiзних вiкових груп населення Укра!ни у 2016 р., %
Примiтка. Розраховано за даними ДержавноУ служби статистики УкраУни
Ключова змша для учнiв стосуеться пiдходiв до навчання та змюту освiти. Замють запам'ятовування фактiв та визначень понять, учш набувають компетентностей. Це - динамiчна комбiнацiя знань, умiнь, навичок, способiв мислення, поглядiв, цiнностей шших особистих якостей визначае здатнiсть особи усшшно соцiалiзуватися, проводити подальшу професшну навчальну дiяльнiсть [14]. Тобто формуеться ядро знань, на яке накладаються умшня цими знаннями користуватися, цшносп та навички, що знадобляться випускникам украТнськот школи в професiйному та особистому житп.
Список компетентностей, яких набуватимуть учнi уже закрiплено Законом УкраТни «Про осв^у».
1. Втьне володiння державною мовою;
2. Здатнють спiлкуватися рiдною (вразi вiдмiнностi вщ державноТ) та iноземними мовами;
3. Математична компетентнють;
4. Компетентностi у галузi природничих наук, технiки i технологiй;
5. lнновацiйнiсть;
6. Еколопчна компетентнiсть;
7. lнформацiйно-комунiкацiйна компетентнiсть;
8. Навчання впродовж життя;
9. Громадянськi та со^альш компетентностi пов'язанi з iдея демократу справедливостi, рiвностi, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвщомленням рiвних прав i можливостей;
10. Культурна компетентнють;
11. Пiдприемливiсть та фшансова грамотнiсть.
Також Державнi стандарти можуть розширювати цей список.
Сптьними для всiх компетентностей е так зваш назкрiзьнi вмiння: читаттня з розумшням, умiння висловлювати власну думку усно i письмово, критичне та системне мислення, здатнють логiчно обфунтовувати позицiю, творчiсть, iнiцiативнiсть, вмiння конструктивно керувати емо^ями, змiнювати ризики, приймати ршення, розв'язувати проблеми, здатнiсть працювати з шшими людьми.
Щоб набути компетентностей, школярi навчатимуться за дiяльнiсним методом - тобто частiше щось робитимуть, замiсть сидiння за партами. Також Концеп^я НовоТ украТнськоТ школи пропонуе впроваджувати iнтегроване та проектне навчання. Такий споаб сприяе тому, що учш отримуватимуть цiлiсне уявлення про свгг - адже вивчають явища з точки зору рiзних наук та навчать виршувати реальш проблеми за допомогою знань з рiзних дисциплiн.
Проте як свщчать данi табл. 1 в галузi освiти спостерiгаеться ряд негативних тенденцш. Так, кiлькiсть учнiв за останш 27 рокiв скоротилася на 45%, в той час яку мережа загальноосвггшх закладiв на 25,7%, а кльксть вчителiв на 19,1% [13]. Якщо в 1990/1991 н.р. кльксть учшв у розрахунку на 1 вчителя становила 13 оаб, то вже у 2017/2018 н.р. 9 оаб.
Таблиця 1. Основы показники галузi освiти Украши, на початок навчального року, тис.
Показник 1990/1991 2013/2014 2017/2018 2017/2018 до 1990/1991, %
Ктькють загальноосв^шх навчальних закладiв 21,8 19,3 16,2 74,3
Кiлькiсть учителiв 537 508 440 81,9
Кiлькiсть учнiв, усього 7132 4204 3922 55,0
Кiлькiсть учшв у розрахунку, оаб:
на 1 заклад 327 218 242 74,0
на 1 вчителя 13 8 9 69,2
Ктькють закладiв вищоТ осв^и Ш-^ рiвнiв акредитацГТ, од. 149 325 289 194,0
Кiлькiсть випускникiв школи загальноосв^шх навчальних закладiв 1-111 ступешв, усього 406 304 203 50,0
У розрахунку на 1 заклад вищоТ осв^и Ш-IV рiвнiв акредитацп, осiб 2725 936 703 25,8
Примтка. Розраховано за даними Державно'(служби статистики УкраТни та Мнютерства освти i науки УкраТни
Це призводить до неефективного використання кош^в, що вщчули на собi ОТГ, як перебрали на себе управлшня освiтнiми закладами. Органи мiсцевого самоврядування, як i мешканцi громад почали усвщомлювати необхiднiсть оптимiзацiТ мережi осв^шх закладiв, якi знаходяться на Тх територи, та перегляду штатiв педагопчних працiвникiв.
Слiд вiдмiтити, що ситуа^я з кiлькiсними показниками в осв^нш галузi найближчими роками не покращиться, хоч i рiвень народжуваностi в УкраТш зрiс. А це в свою чергу призведе до негативних наслщкв у вищш освiтi. Так, ктькють випускникв у 2018 р. порiвняно з 1991 р. скоротилася вдвiчi, водночас кiлькiсть закладiв вищоТ освiти 111-1V рiвнiв акредитаци збтьшилася майже вдвiчi. Якщо у 1991 р. середня ктькють випускникв у розрахунку на 1 такий заклад становила 2725 оаб, то у 2018 р. вже 703 особи, що становить 25% вщ рiвня 1990 р. Якщо врахувати ктькють оаб, як не здають зНо або не подолали м^мальний пор^, необхiдний для вступу у заклади вищоТ осв^и, то цей показник можна скоротити ще на 25-30%.
Проблема, з якою зштовхнулися заклади вищоТ осв^и УкраТни в останне десятилггтя, е мiграцiя потенцiйних абiтурiентiв. Так, 55 % молодих людей у вiцi вiд 18-29 рокв мають намiр покинути Украшу, кожен третм украТнець розглядае можливiсть виТхати з краТни прямо зараз. 34,5 % жителiв малих мiстечок, 26 % стьських жителiв, 25 % жителiв селищ готовi покинути своТ мiсця проживання в УкраТш i мiгрувати в iншi краТни.
З 2003 р. кльксть стулентiв, як навчаються у вузах УкраТни зменшилася на 33%. Динамка клькосл вищих навчльних закладiв за останнi 15 рокв мае тенденцiю до спаду: кльксть закладiв Ш-IV рiвня акредитацп скоротилася на 50 од., рiвня 1-11 рiвня акредитацiТ на половину. За даними МЫстерства освiти i науки УкраТни у 2015/2016 н.р. - 66,7 тис. молодих украшав навчалися за кордоном, причому Тх кльксть за останш 5 рокв зросла. Двi третини цього приросту склали студенти, як начаються в ушверситетах.
Серед найбтьш бажаних для навчання краТн, як i рашше, залишаються Нiмеччина, Росiя, Канада, lталiя, Чехiя, США, lспанiя, Австралiя, Франтя та Угорщина. Динамiка зростання з 2009 по 2016 рр. складала 176 %. Якщо порiвнювати два останш роки, то прирют складае майже 20 %. Причому 2/3 цього приросту склали саме украшу, як навчаються в польських ушверситетах [18]. Вони показали найбтьш стрiмке збтьшення, як в абсолютному, так i вiдносному показниках, - з 22833 до 30041 особи (майже 32 %). Також значний вщносний та абсолютний прирют украТнських громадян на стуфях демонстрували канадськi, словацьк та iталiйськi унiверситети (рис. 4).
35000
30000 25000 20000 15000 10000 5000 0
/у «V * *^////////
<" у
<9
&
и 2008-2009 и 2015-2016
Рисунок 4. Кiлькiсть украТнських студентiв за кордоном на деннш формi навчання за окремими кражами
Примiтка. За даними Ммстерства освти i науки УкраУни. Допов'дна записка «Про мграи^ю украУнських студент'т на навчання до закордонних ун'верситет'в» КолегУ Мiнiстерства ос&ти i науки УкраУни
Станом на 2015/2016 н.р. бтьшють украТнських студенлв, як навчаються у закордоних ушверситетах, обирае сусшльш та гумаштарш спецiальностi. У Польщi на програмах, як мождна вiднести до цих широких галузей знань, навчаеться 56% та 13% вщповщно. У Ымеччиш 36% та 23% вщповщно. В 1талп 31% та 39% вiдповiдно. В Австрп - 47% та 26% вщповщно. В 1спанп 48% та 14% вiдповiдно [17].
Тож, попри поширене уявлення, найчастше украТнцi платать за свое навчання за кордоном зi своеТ кишеш. Загалом за найбiльш оптимiстичними розрахунками безкоштовно за кордоном навчаеться не бтьше чвертi украТнських громадян. У такш ситуаци передовсiм втрачають украТнськ унiверситети, якi недоотримують кошти вщ студентiв, якi могли би бути Тх контрактниками.
В той же час в умовах реформи децентралiзацiТ в УкраТш утворенi бiльш шж 700 ОТГ вiдчувають лiдерський та кадровий голод. Найбтьше не вистачае квалiфiкованих украТнцiв з новим проектним баченням розвитку громади. Понад 40 % фахiвцiв, задiяних в управлшш ОТГ - це люди старше 45 рош, лише третина молодих людей. Також спостер^аеться низька лщерська активнiсть серед депутатського корпусу, особливо в сшьськм мiсцевостi.
З одшеТ сторони економiчна нестабiльнiсть, безробiття та вшна не сприяють благополучнiй реалiзацiТ молодих фахiвцiв в УкраТнi. Це посилюе загальне переконання про те, що л, хто вважае виТхати на навчання закордон, навряд чи прагнуть повернутися до УкраТни. Однак з шшоТ сторони, тi, хто шсля навчання намагаеться залишитися за кордоном, часто зус^чають певнi труднощi з працевлаштуванням. Адже деякi краТни сприяють виходу на ринок пра^ iноземних студентiв, а деякi нав^ь стримують його.
За iнформацiею ¿вропейськоТ мiграцiйно''' мереж1, здебiльшого краТни 6С досить лояльно ставляться до роботи Ыоземних студентiв пiд час навчання. Для працевлаштування не вимагають отримувати спе^альний дозвт на роботу, достатньо вже наявного дозволу на проживання з метою навчання. Проте, майже скрiзь дiе певне обмеження по часу зайнятосп. У Австрй', Угорщиы та 1спанй' iноземнi студенти можу працювати половину робочого дня пщ час семестрiв навчання, а пщ час канiкул повний робочий день. Ымеччина, lталiя та Францiя дозволяють працювати лише половину робочого дня, Франтя 60 % незалежно вщ пори року. У Польщi, починаючи з 2015 р. Ыоземним студентам можна працювати пщ час навчання без обмежнень.
Важливо пам'ятати, що стиль управлшня та манера поведшки першоТ особи, як правило, кошюеться безпосереднiми пiдлеглими. Тому, демонструючи вщкритють, стриманiсть, вiдповiдальнiсть, доброзичливiсть, керiвник викликае вщповщну реакцiю у пiдлеглих.
Висновки i перспективи подальших дослiджень. Лiдер майбутнього - це той хто вшьно приймае рiшення та бере на себе вщповщальнють, проявляе якосл лiдера, включаючи природний талант мотиваци та переконання свого оточення, мае здiбностi до запобiгання конфлiктам.
Руйнування старих стереотишв - одне з найвщповщальшших завдань пiдготовки молодi нового типу, але воно найменше розроблено як у науковому, так i в практичному плат.
Умови для формування та стимулювання лщерських рис характеру в молодi повинш створюватися вже з дитинства. Необхщно давати дггям та молодi можливiсть приймати на себе вщповщальнють, дiяти творчо та незалежно, але в межах певних правил для цього доцтьно розробити програми щодо послщовного розвитку позитивних управлшських якостей у них. Адже лщерсью якостi включають у себе повсякденну культуру спiлкування
з оточенням, що буде в прищд й просто для будь-якоТ людини. TaKi риси характеру можна виявляти за допомогою тестувань, рольових ^ор та безпосередньоТ бесщи в колективi чи iндивiдуaльно.
Список використаних джерел
1. Адаир Д. Психология лидерства. Москва : Эксмо, 2005. 327 с.
2. Академ/чний тлумачний словник. URL : http://sum.in.ua/s/pokaznyk.
3. Децентралiзацiя дае можливост/. URL : http://decentralization.gov.ua/gromada/1331.
4. Калашникова С. А. Теоретико-методолог/чн/ засади профес/йно'/' п/дготовки управл/'нц/'в-л/'дер/'в в умовах сучасних сусп/льних трансформац/й: дис. доктора пед. наук: 13.00.06. К., 2011. 462 с.
5. Карп/нський Б. Формування / розвиток л/дерських основ в умовах глобальних ф/нансових виклик/в. Науковий в/сник НЛТУ Укра/ни. 2010. № 20. С. 327-335.
6. Козловська С. Г. Емоц/йна компетентнють та л/дерство. В/сник Сх/дноевропейського ун/верситету економ/ки / менеджменту. Сер/я. Економ/ка / менеджмент. 2013. № 1. С. 130-140.
7. Наул/к Н. С. М/сцеве самоврядування / управл/ння в заруб/жних кра/нах. Юридичний в/сник Нац/онального ав/ац/йного ун/верситету. 2010. № 3. С. 69-73.
8. Новаченко Т. В. Сучасна сутн/сть кер/вника-л/дера в контекст/ його авторитету. Право та державне управл/ння. 2013. № 2. С. 98-102.
9. П/рен М. I. Л/дерство: сутн/сть та реал/зац/я в укра/нському сусп/льств/: навч. пос/б. для студ. вищ. навч. закл. Ки/в : Ун/верситет «Укра/на», 2012. 231 с.
10. Пометун, О. I. Молодь обирае д/ю : Соц/альне проектування - новий п/дх/д до виховання молод/. Метод проект/в: традиц/ перспективи, життев/ результати : практико-зор/ентований зб/рник. Ки/в : Департамент, 2003. С. 327-333.
11. Про м/сцеве самоврядування в Укра/н/: Закон Укра/ни в/д 21.05.1997 р. № 280/97-ВР. URL : http://www. rada.gov.ua.
12. Савчин М. В. Психолог/я в'/дпов'/дально/'повед/нки: Монограф/я. 1вано-Франк/вськ: М/сто НВ. 2008. С. 197.
13. Сайт державно/' служби статистики Укра/ни. URL : http://www.ukrstat.gov.ua.
14. Тереняк Л. В. М/сце самоорган'/зацп населення в управл/нн/ с/льськими територ/ями. В/сник Харк/вського нац/онального аграрного ун/верситету /м. В.В. Докучаева. 2013. № 4. С. 121-128.
15. Толкованов В. Укра/нським реформам потр/бн/ л/дери. I ми /х готуемо. М/сцеве самоврядування та рег/ональний розвиток в Укра/н/. 2013. № 2. С. 45-47.
16. Blanchard K. Great leaders grow: becoming a leader for life. K. Blanchard, M. Miller. Berrett-Koehler Publishers, 2012. 144 р.
17. Osborne L. Sticky teams: keeping your leadership team and staff on the same page. Larry Osborne. Zondervan, 2010. 224 p.
18. Sinek S. Start with why: how great leaders inspire everyone to take action. Simon Sinek. Portfolio Hardcover, 2009. 256 p.
References
1. Adair, D. (2005). Psykholohyia lyderstva [Leadership psychology]. Moscow: Eksmo, 327 p. [In Rus.].
2. Akademichnyi tlumachnyi slovnyk [Academy explanatory dictionary]. URL: http://sum.in.ua/s/pokaznyk [In Ukr.].
3. Detsentralizatsiia daie mozhlyvosti [Decentralization allows]. URL: http://decentralization.gov.ua/gromada/1331 [In Ukr.].
4. Kalashnikova, S. A. (2011). Teoretyko-metodolohichni zasady profesiinoi pidhotovky upravlintsiv-lideriv v umovakh suchasnykh suspilnykh transformatsii [Theoretical bases of vocational training of leading managers in the conditions of modern public transformations]: yew. doctors sciences: 13.00.06. 462 p. [In Ukr.].
5. Karpinsky, B. (2010). Formuvannia i rozvytok liderskykh osnov v umovakh hlobalnykh finansovykh vyklykiv. [Formation and development of leader bases in the conditions of global financial challenges]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy - scientific bulletin of NLTU of Ukraine, 20. 327-335 [In Ukr.].
6. Kozlovskaya, S. G. (2013). Emotsiina kompetentnist ta liderstvo [Emotional competence and leadership]. Visnyk Skhidnoievropeiskoho universytetu ekonomiky i menedzhmentu. Seriia. Ekonomika i menedzhment - Bulletin of the East European university of economy and management. Series. Economy and management, 1. 130-140 [In Ukr.].
7. Naulik, N. S. (2010). Mistseve samovriaduvannia i upravlinnia v zarubizhnykh krainakh. [Local self-government and management in foreign countries]. Yurydychnyi visnyk Natsionalnoho aviatsiinoho universytetu -Legal bulletin of the National aviation university, 3. 69-73 [In Ukr.].
8. Novachenko, T. V. (2013). Suchasna sutnist kerivnyka-lidera v konteksti yoho avtorytetu. [Modern essence of the leading head in the context of his authority]. Pravo ta derzhavne upravlinnia - Right and public administration, 2. 98-102 [In Ukr.].
9. Pyrene, M. I. (2012). Liderstvo: sutnist ta realizatsiia v ukrainskomu suspilstvi: navch. posib. dlia stud. vyshch. navch. zakl. [Leadership: essence and realization in the Ukrainian society: studies. grant. for student. studies]. Kyiv: Ukraine university, 231 p. [In Ukr.].
10. Pomietong, A. I. (2003). Molod obyraie diiu : Sotsialne proektuvannia - novyi pidkhid do vykhovannia molodi. Metod proektiv: tradytsii, perspektyvy, zhyttievi rezultaty: praktyko-zoriientovanyi zbirnyk [Molodezh chooses
action: Social design - new approach to education of youth. Method of projects: traditions, prospects, vital results: the praktiko-focused collection]. Kyiv: Department, pp. 327-333 [In Ukr.].
11. Pro mistseve samovriaduvannia v Ukraini: Zakon Ukrainy vid 21.05.1997 r. № 280/97-VR [About local self-government in Ukraine: Law of Ukraine from 21.05.1997. No. 280/97]. URL: http://www. rada.gov.ua [In Ukr.].
12. Savchin, M. V. (2008). Psykholohiia vidpovidalnoi povedinky: Monohrafiia. [Psikhologiya's luminescence of responsible behavior: Monograph]. Ivano-Frankivsk City of NV. р. 197 [In Ukr.].
13. Sait derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy [Website of public service of statistics of Ukraine]. URL: http://www.ukrstat.gov.ua [In Ukr.].
14. Terenyak, L. V. (2013). Mistse samoorhanizatsii naselennia v upravlinni silskymy terytoriiamy [The place of self-organization of the population in management of rural territories] Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu im. V.V. Dokuchaieva - Bulletin of the Kharkiv national agricultural university of V.V. Dokuchayev, 4. pp. 121-128[In Ukr.].
15. Tolkovanov, V. (2013). Ukrainskym reformam potribni lidery. I my yikh hotuiemo.. [Ukrainskaya reforms need leaders. And we them prepare]. Mistseve samovriaduvannia ta rehionalnyi rozvytok v Ukraini - Local self-government and regional growth in Ukraine, 2. pp. 45-47 [In Ukr.].
16. Blanchard, K. (2012). Great leaders grow: becoming a leader for life. K. Blanchard, M. Miller. Berrett-Koehler Publishers, 144 р. [In Eng.].
17. Osborne, L. (2010). Sticky teams: keeping your leadership team and staff on the same page. Larry Osborne. Zondervan, 224 p. [In Eng.].
18. Sinek, S. (2009). Start with why: how great leaders inspire everyone to take action. Simon Sinek. Portfolio Hardcover, 256 p. [In Eng.].
ДАНI ПРО АВТОР1В
Слюсар Св^лана Тимофпвна, кандидат економiчних наук, доцент кафедри облку i оподаткування ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагопчний ушверситет iMern Григорiя Сковороди» e-mail: [email protected]
Морозюк Наталiя Володимирiвна, кандидат економiчних наук, доцент кафедри економки прац та со^ального розвитку
Нацюнальний ушверситет бюресурав i природокористування УкраТни e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Слюсар Светлана Тимофеевна, кандидат экономических наук, доцент кафедры учета и налогообложения ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» e-mail: [email protected]
Морозюк Наталья Владимировна, кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики труда и социального развития
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHORS
Svitlana Sliusar, PhD (Economics), аssociate рrofessor of account and taxation Pereiaslav-Khmeln^skyi Hi^ho™ Skovoroda State Pedagogical University e-mail: [email protected]
Natalya Moroziuk, PhD (Economics), аssociate рrofessor of labor economics and social development National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine e-mail: [email protected]
