CC BY
9
УДК: 657 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2019-40-07-13
ЧИННИКИ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО I ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ФЕРМЕРСЬКИХ ТА ОСОБИСТИХ ГОСПОДАРСТВ НАСЕЛЕННЯ Й УПРАВЛ1ННЯ ЙОГО РОЗВИТКОМ
1гнатенко М. М.
Предметом досл'1дження е процеси формування та використання трудового й виробничого потен^алу фермерських / особистих господарств населення, управл'1ння його удосконаленням / розвитком.
Метою роботи е виявлення чинниюв формування / рiвня та використання трудового й виробничого потен^алу фермерських та особистих господарств населення, а також обфунтування на ц/'й основ/ напрямiв його удосконалення й управлння розвитком на перспективу.
Методолог'чною основою статт'1 стали як загальнонауковтак i спецiальнi методи наукового пзнання. У сукупност/ перших - це абстрактно-логчний, д'алектичний, монографiчний, системно-структурного анал'зу i синтезу. Серед спе^альних метод'т були використанi статистико-економ'чн'! методи (абсолютних i в'дносних величин, групування, порiвняння), економко-математичн (/ндексний), опитування, моделювання.
Результати роботи. Обфунтовано прюритетне значення трудового й виробничого потен^алу у розвитку фермерських та особистих господарств населення. Визначено стан Ух забезпечення матер'ально-техн'чними засобами. Виявлено р'тень використання трудових ресурс'т. Обфунтовано чинники формування складових ресурсного потен^алу фермерських / особистих господарств. Визначено проблеми й тенденцИрозвитку трудового й виробничого потен^алу на р'тш вказаних малих форм аграрного господарювання та управлння ним. Розроблено напрями та джерела його удосконалення на перспективу.
Галузь застосування результат¡в. Теоретичнi висновки та результати дослдження можуть бути застосован/ при викладаннi економ'чних дисципл/'н в унверситетах при пiдготовцi фах1вц1в з оргашзацИ виробництва, менеджменту, економки та управлння. Практичнi пропозицУ доцльно використовувати в удосконаленн матер'ально-техн'чного й трудоресурсного забезпечення фермерських та особистих господарств населення, в оргашзацп та розвитку сльських територiй.
Висновки. У сучасному сел/ жителi працюють у фермерських та особистих селянських господарствах для забезпечення продовольчих потреб власноУ родини й додаткових грошових доход'в. Для пдвищення Ух продуктивностi необх'дним вважаемо удосконалення виробничого й трудового потен^алу. Також велике значення мае пiдтримка та розвиток соцальноУта виробничоУ нфраструктури, альтернативних вид'в зайнятост'!, сльських територiй загалом. Цьому сприяе д'яльн'ють сльських територiальних громад, iнших заход'в адмiнiстративно -територiальноУ реформи на сел'!.
Ключов'1 слова: фермерськ й особист/ селянськ/ господарства, виробничий / трудовий потен^ал, чинники, формування, використання, ефективнсть, управлння, розвиток.
© 1гнатенко М. М., 2019
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 40
7
ФАКТОРЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ТРУДОВОГО И ПРОИЗВОДСТВЕННОГО ПОТЕНЦИАЛА ФЕРМЕРСКИХ И ЛИЧНЫХ ХОЗЯЙСТВ НАСЕЛЕНИЯ И УПРАВЛЕНИЕ ЕГО РАЗВИТИЕМ
Игнатенко Н. Н.
Предметом исследования являются процессы формирования и использования трудового и производственного потенциала фермерских и личных хозяйств населения, управления его совершенствованием и развитием.
Целью работы является выявление факторов формирования и уровня и использования трудового и производственного потенциала фермерских и личных хозяйств населения, а также обоснование на этой основе направлений его совершенствования и управления развитием на перспективу.
Методологической основой статьи стали как общенаучные, так и специальные методы научного познания. В совокупности первых - это абстрактно-логический, диалектический, монографический, системно-структурного анализа и синтеза. Среди специальных методов были использованы статистико-экономические методы (абсолютных и относительных величин, группировки, сравнения), экономико-математические (индексный), опрос, моделирование.
Результаты работы. Обоснованно приоритетное значение трудового и производственного потенциала в развитии фермерских и личных хозяйств населения. Определено состояние их обеспечения материально-техническими средствами. Выявлен уровень использования трудовых ресурсов. Обоснованно факторы формирования составляющих ресурсного потенциала фермерских и личных хозяйств. Определены проблемы и тенденции развития трудового и производственного потенциала на уровне указанных малых форм аграрного хозяйствования и управления им. Разработаны направления и источники его совершенствования на перспективу.
Область применения результатов. Теоретические выводы и результаты исследования могут быть применены при преподавании экономических дисциплин в университетах при подготовке специалистов по организации производства, менеджмента, экономики и управления. Практические предложения целесообразно использовать в совершенствовании материально-технического и трудоресурсного обеспечения фермерских и личных хозяйств населения, в организации и развития сельских территорий.
Выводы. В современном селе жители работают в фермерских и личных крестьянских хозяйствах для обеспечения продовольственных нужд собственной семьи и дополнительных денежных доходов. Для повышения их производительности необходимым считаем усовершенствования производственного и трудового потенциала. Также большое значение имеет поддержка и развитие социальной и производственной инфраструктуры, альтернативных видов занятости, сельских территорий в целом. Этому способствует деятельность сельских территориальных общин, других мер административно-территориальной реформы на селе.
Ключевые слова: фермерские и личные крестьянские хозяйства, производственный и трудовой потенциал, факторы, формирования, использования, эффективность, управление, развитие.
FACTORS OF THE USE OF LABOUR AND PRODUCTION POTENTIAL OF FARMS AND PRIVATE HOUSEHOLDS AND MANAGEMENT OF ITS DEVELOPMENT
Ignatenko M. M.
The subject of the research is the processes of formation and use of labor and production potential of farm and private households of the population, management of its improvement and development.
The purpose of the work is to identify the factors of formation and level and use of labor and production potential of farmers and private households of the population, as well as the justification on this basis of directions for its improvement and development management for the future.
Methodological basis of the article became as general scientific, and special methods of scientific knowledge. In the aggregate of the first - it is abstract-logical, dialectical, monographic, system-structural analysis and synthesis. Among the special methods were used statistical and economic methods (absolute and relative values, grouping, comparison), economic-mathematical (index), survey, modeling.
Results of work. The priority value of labor and production potential in the development of farmers' and private households is substantiated. The state of their provision by material and technical means is determined. The level of use of labor resources is revealed. The factors of formation of components of resource potential of farms and private farms are substantiated. The problems and tendencies of development of labor and production potential at the level of the mentioned small forms of agrarian management and management are determined. Directions and sources of its improvement for the future are developed.
The field of application of results. Theoretical conclusions and research results can be applied at the teaching of economic disciplines at universities in the training of specialists in the organization of production, management, economics and management. It is advisable to use practical proposals in improving the material and technical and labor supply of farm and private households, in the organization and development of rural areas.
Conclusions. In a modern village, residents work in farmers' and private farms to meet the food needs of their own family and additional cash incomes. To improve their productivity, we consider it necessary to improve the
production and labor potential. Support and development of social and industrial infrastructure, alternative types of employment, and rural areas as a whole are also of great importance. This is facilitated by the activities of rural communities, other measures of administrative and territorial reform in the countryside.
Key words: farm and personal peasant farms, production and labor potential, factors, formation, use, efficiency, management, development.
JEL Classification: L23, J21, J43
Постановка проблеми. Розвиток фермерських та особистих господарств населення мае виняткове значення у виробниц^ продук^в харчування, е основою формування середнього класу на сел^ пщтримки стьського способу життя й стьських територш. Тому створення та використання ïx трудового й виробничого потен^алу, а також дослщження цих процеав е актуальним, мае теоретичне i практичне значення. ^ím того, соцiально-трудовi вщносини й вщносини власносп, що фунтуються на демонополiзацiï та приватизаци' аграрноï економiки, забезпечують для стьського населення свободу вибору у сферi зайнятосп, самостiйне визначення видiв i форм трудовоï дiяльностi.
Лопчним продовженням в^зано^' тенденцiï е масштабне вивiльнення сiльськиx працiвникiв на ™i безпрецедентного посилення ролi соцiально-псиxологiчниx чиннимв зайнятостi, забезпечення виробництва сучасними техшчними засобами. Отже, досягнення продуктивной' зайнятост населення як фундаменту i, водночас, важливого показника соцiальноï орiентованостi сучасного ринкового аграрного господарства е можливим за умови здшснення соцiальноï вщповщальносп, використання засобiв малоï мехашзаци', що мае виробничо-економiчне, соцiально-культурне i морально-етичне значення для розвитку фермерських та особистих господарств населення.
Аналiз основних дослщжень та публiкацiй. Вагомий науковий внесок у вивчення використання трудових ресурав, проблем зайнятост сiльського населення, стьського способу життя, пщвищення ефективност працi зробили такi вiдомi науковцк О. А. Бугуцький, В. С. Дiесперов, Г. I. Купалова, Е. М. Лiбанова, В. I. Лишиленко, М. П. Полiщук, I. А. Романюк, К. I. Якуба та ш. Особливостi аграрного виробництва, функцюнування фермерських i особистих селянських господарств дослщжували С Ю. Кучеренко, Л. Ю. Леваева, Ю. О. Лупенко, М. Й. Малк, Л. О. Мармуль, В. С. Петренко, Н. В. Рунчева, Р. М. Шмщт та ^i науковцк У ïx роботах вагоме значення надаеться обфунтуванню й розробцi меxанiзмiв функцiонування фермерських i особистих господарств населення, визначенню рiвня ïx розвитку, спецiалiзацiï й розмщення виробництва, управлiння ним. Однак встановлення ресурсного потен^алу ïx функцюнування й розвитку потребуе поглиблених дослщжень.
Мета статл. Метою статп е виявлення чинниш формування i рiвня та використання трудового й виробничого потен^алу фермерських та особистих господарств населення, а також обфунтування на цш основi напрямiв його удосконалення й управлшня розвитком на перспективу.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Земельна реформа вщкрила шлях до радикальних змш у системi соцiально-економiчниx вщносин на селi. А саме, дала змогу селянам приеднувати земельш па!' до своГх земельних дiлянок з метою формування фермерських та збтьшення потен^алу особистих селянських господарств. За результатами опитування 81,4% респондент - стьських жителiв е власниками земельного паю. Але, не дивлячись на те, що бтьшють селян отримали земельш па'|', обробити ïx вони не в змоз^ осктьки розпаювання землi значно випередило паювання майна колективних сiльськогосподарськиx пiдприемств.
Тому переважна бтьшють нових землевласниш виявилася без стьськогосподарсько1 теxнiки, не згадуючи вже про ^i засоби виробництва, без яких неможливо розпочати самостiйне господарювання. Залишаеться одне - здавати землю в оренду. Так, у xодi здшсненого обстеження фермерських i особистих господарств населення у Херсонськш област (обсяг вибiрки - 320 господарств у 6 населених пунктах з ктькютю 500,0-1000,0 дворiв) з'ясувалось, що 74,9% респондент здали своï земельш па^' в оренду i лише вщ 2,7% до 10,0% приеднали земельш дтянки до особистого господарства i обробляють ïx самостiйно [1]. Необхщно вiдмiтити, що бiльшiсть селян здали своï паï пiдприемству, де вони працюють або працювали (84,4%), а селянському (фермерському) господарству й шшому господарю, - лише вщ 3,1 до 11,7%.
Як показують дослщження, на сьогодш значна частина селян не мае можливосп оргашзувати юридичнi суб'екти власного господарювання, що зумовлено рядом об'ективних i суб'ективних чинниш. Так, згщно обстеження станом на 1 ачня 2019 р. один трактор мала кожна 7 ам'я; вантажний автомобть - кожна 18; легковий автомобть - кожна 2; мотоцикл - кожна 3; мотоблок - кожна 15. Це не дае змогу стьським мешканцям здшснювати широку пщприемницьку дiяльнiсть, тому спонукае селян займатись особистим господарством перш за все для одержання додаткових доxодiв, зверх основно1 ïx дiяльностi на сторош, без створення юридичноï особи. Отже, виробничi ресурси ОСГ мають значш резерви й мотиви для покращення.
Як вщомо, основним джерелом нарощування виробництва стьськогосподарсько1 продукци е ефективне використання землi [2, с. 24]. Тому заслуговуе позитивноï оцiнки бажання власникiв особистих селянських господарств пщвищувати родючiсть фунту у своему господарствк Так, за даними анкетного опитування, лише 14,6% респондент оцшюють рiвень родючостi фунту своеГ земельноï дiлянки як високий i вище середнього, 73,6% - середнш, 10,3% - нижче середнього i 1,5% - дуже низький, земля виснажена. Важливо, що 50,0% респонденлв бажають в повнш мiрi, а 49,0% - частково вщновлювати родючiсть Грунту в своему господарств^ використовуючи власнi органiчнi добрива (79,4% респондент), при додатковому придбаннi i внесенш в ^рунт мiнеральниx добрив (17,8%), дотримуючись необхщних агротеxнiчниx прийомiв (17,6-20,1%).
Однак особливостi дано1 форми господарювання, и параметри, вплив зовшшнього середовища формують передумови та створюють специфiчнi проблеми, властивi саме такому типу господарств. У результат проведеного нами опитування були виявлеш фактори, що обмежують розмiр землекористування особистих селянських господарств. Серед основних причин респонденти видтяють таю: використання ручной' прац - 50,0%, мала забезпеченють засобами механiзацiï - 36,6% i не вистачае робочоТ сили - 28,1%. ^i варiанти вiдповiдей не набрали вщчутно1 кiлькостi голосiв.
Не дивлячись на розвиток науково-техшчного прогресу, низький рiвень матерiально-технiчноï бази в аналiзованих господарствах призводить до великих трудових затрат, а це, в свою чергу, не дозволяе населенню значно розширювати поавш площi. Для зайнятих в особистих селянських господарствах характерний високий рiвень самоексплуатацiï при виробництвi трудом^^' сiльськогосподарськоï продукцiï [3, с. 114]. Селяни оргашзують дiяльнiсть у сво^'х особистих господарствах в основному на ручнш працi члешв сiм'ï. А з розширенням площ оброб^ку землi цих господарств трудонавантаження на члешв амей вiдповiдно ще зросло, при обмежених ресурсах 1'х ручной' працi.
Тому, як показують дослiдження, у бiльшiй частинi особистих селянських господарств обмежуючим фактором розвитку виробництва виступае робоча сила, яка при винятково низькому рiвнi мехашзаци' виробничих процеав, служить головною складовою ресурсного потенцiалу. Звiдси, однiею з першочергових задач, яка суттево впливае на темпи розвитку фермерських i особистих селянських господарств, е зниження трудовитрат при виконанш стьськогосподарських роб^.
Однак, фермерськ й особистi селянськ господарства мають потребу не ттьки в засобах масовоï мехашзаци' для оброб^ку сво^'х присадибних дiлянок, айв широкому наборi технiчних засобiв для тваринництва i рослинництва, кормо-виробництва i переробки продукци'. 1снуе велика потреба в налагодженш виробництва засобiв мало!' мехашзаци', у збiльшеннi випуску i полтшення якостi простих знарядь працк Це обумовлено тим, що основна маса роб^ в особистих господарствах ведеться саме iз застосуванням звичайних знарядь ручной' працi, яких також не вистачае. Вщсутнють сучасних техшчних засобiв не тiльки заважае полегшенню працi, але i и продуктивности що тягне за собою негативне ставлення до цього виду прац як до непрестижно^', не^^во^' в частит стьського населення i, насамперед, у молодi [4, с. 209].
Отже, широке використання засобiв мало1 механiзацiï мае велике виробничо-економiчне, со^ально-культурне i морально-психологiчне значення. Воно дае можливють пiдвищити продуктивнiсть i культуру пращ зменшити и тривалють i важкiсть (особливо для жшок i пенсiонерiв), справедливо й рацюнально розподiляти трудовi навантаження мiж членами амТ.
Не зважаючи на виявлеш проблеми, сьогодш фермерськi й особист селянськi господарства е основними виробниками продукци тваринництва рослинництва, особливо шшевого. Результати дослщження показали, що основними причинами, що спонукали збтьшення поголiв'я худоби, були: низька зарплата, затримка IT виплат або взагалi безроб^тя - 37,0%; необхiднiсть розв'язання проблеми забезпечення продуктами харчування - 38,3%; це стало тепер бтьш вигщною справою, шж ранiше - 33,6%; доступнють кормових ресурсiв - 17,6%.
Серед причин, ям перешкоджають збiльшенню поголiв'я тварин, сiльськi жителi особливо видiляють такi: важка щоденна робота - 54,7%; вщсутнють кормiв i труднощi з ïхнiм придбанням (36,9%); велика частка ручной' прац (32,9%); труднощi iз забезпеченням теплими спецiалiзованими примiщеннями (11,1%) та шшк Безумовно, рiвень затрат працi i працемюткють виконання робiт по обслуговуванню худоби залежать вщ забезпеченостi особистих селянських господарств необхщними засобами мехашзаци.
На жаль, лише 2,5% селянських господарств iз за^льно^' кiлькостi опитаних мають мотоблоки, 0,8% -апарат для дошня i 42,2% - засоби мало1 мехашзаци (зернодробарка, корморiзка, ачкарня). А це не дозволяе бтьшосп з них механiзувати роботи по заготiвлi кормiв, пiдготовцi 1'х до згодовування i роздачi, дошню корiв, видаленню гною i водозабезпеченню. Проведене дослщження допомогло, певною мiрою, також виявити проблеми, ям виникають у селян при веденш особистого селянського господарства.
Серед комплексу чинниш на перше мюце респонденти ставлять постачання кормiв (58,0%), на друге -оранку городу (31,9%), на трете - придбання молодняку (20,6%), по™ надання техшки для перевезення вантаж1в (15,8%), придбання садивного матерiалу (12,8%) i хiмiчних препаратiв захисту рослин (12,8%), придбання мшеральних добрив (11,3%). Слщ вiдмiтити, що допомоги в оран^ земельного паю, що приеднаний до особистого господарства потребують 1,3% опитаних, а взагалi шяко1 допомоги не потребують при веденш особистого господарства лише 6,0% стьських жителiв.
Як бачимо, одшею з основних проблем дiяльностi особистих селянських господарств, що стримуе не ттьки рют поголiв'я худоби й домашньоï птицi, але i пiдвищення ïхньоï продуктивностi, е труднощi щодо забезпечення худоби кормами. Особисп селянськi господарства вщчувають потребу в закрiпленнi за ними сшокоав i пасовищ з урахуванням поголiв'я iндивiдуальноï худоби, у розширенш практики укладання договорiв про вщвщ земель для заготiвель кормiв у тимчасове користування (на дектька рокiв) населенню у непридатних для вирощування культурних рослин мюцях, з умовою приведення ^'х у порядок - розчищення вщ чагарникiв, камешв, пiску i т.д. [5].
Станом справ у фермерських та особистих селянських господарствах мають поспйно цкавитися агрономи, зоотехшки, ветеринарнi працiвники. Це вони повинш правильно вибрати сорти, забезпечити 1'хню найвищу врожайнiсть з урахуванням складу Грунту й Ыших можливостей дiлянки, визначити види i ктьюсть необхiдних добрив,
оптимальнi термiни для Тхнього внесення в фунт, порадити, як скласти рацiони годiвлi в Ытересах кращого засвоення худобою i птицею поживних речовин. Вищевказанi проблеми знижують трудову пiдприемницьку активнiсть власникiв особистих селянських господарств, однак продовольчi й економiчнi труднощi стимулюють Тх розвиток.
Отже, це спонукае створення й дiяльнiсть дорадчих служб i надання ними вщповщних послуг. Рiвень доходiв та якiсть життя населення стьськоТ' мiсцевостi безпосередньо залежать вiд також вщ стану культурно-освiтнього комплексу. ВЫ в^грае важливу роль у формуванн свiтогляду, пiднесеннi iнтелектуального рiвня та профеайно-квалiфiкацiйних характеристик працiвникiв [6, с. 203]. Проблеми культурного дозвтля та вщпочинку сiльських жителiв традицмно вирiшуються через мережу клубних закладiв, бiблiотек, кiноустановок. Проте в сучасних умовах дигiталiзацiТ всiх сфер життедiяльностi все бiльшого значення набувають вiртуальнi соцiальнi мережi; сучаснi торгово-розважальнi й оздоровчi комплекси, яких через рiзнi причини на селi вкрай недостатньо.
Також дефщит фiнансово-iнвестицiйних ресурсiв негативно позначаеться на обслуговуванш, утриманнi та розвитку об'ек^в соцюкультурноТ' сфери. Так, у Херсонськш областi через скорочення каттальних вкладень будiвництво середнiх навчальних, дошктьних, лiкарняних закладiв та будинмв культури практично призупинено. У значнш частинi сiл вiдсутня найпростiша медико-саштарна допомога. Сiльськi мешканцi iнодi не мають змоги задовольнити мiнiмум своТх соцiальних i культурно-освiтнiх потреб, що зумовлюе погiршення загальних умов Тх проживання [7, с. 48].
Дослщженнями Л. Мармуль, I. Романюк встановлено, що у стьськш мiсцевостi особливо незадовтьною е органiзацiя медичного, культурного i побутового обслуговування населення. Тому через низький рiвень розвитку со^альноТ' сфери на селi дуже мало робочих мюць поза аграрним сектором. Вивтьненим людям просто нiкуди д^ися. До того ж мобiльнiсть Тх, на вщмшу вiд мiських жителiв, низька. Запитуючи респондентiв, чи задовольняють Тх умови працi, було встановлено, що в основному ними задоволен лише 32,9% людей, а частково - 35,9% [8, с. 167].
Серед уах опитаних незначна частка оаб, яких повнютю задовольняе робота со^альноТ' шфраструктури. В основному задовольняють житловi умови 41,7% респондентiв, рiвень та якiсть навчання у школi - 42,5%. Переважна бiльшiсть опитаних вщповта, що ТТ зовсiм не задовольняе служба побуту (57,1%) й умови вщпочинку (48,7%). Торговим обслуговуванням задоволеш в основному лише 32,9% опитаних респонденлв. Щодо медичного обслуговування думки стьських жителiв роздiлились: 43,2% вважають його зовам незадовтьним, а 39,7% - частково задовтьним.
^м того, 58,3% опитаних респондентiв вважають, що можливють оздоровлення е не задовтьною. Робота дошкiльних закладiв хвилюе трохи менше половини опитаних, але Т'хш голоси щодо оцiнки роботи дитячих дошктьних закладiв роздiлились майже рiвномiрно за варiантами вiдповiдей. Залишаеться не досить високим рiвень благоустрою бшьшосп сiл. Особливо це стосуеться забезпечення водою (23,6% респондентiв зовам незадоволен забезпеченням нею). Приблизно аналопчно оцiнюють рiвень розвитку со^альноТ' сфери на селi i в дослщжуваних районах областi.
Таким чином, дшча мережа соцiально-культурних закладiв, що покликана фiзично, духовно i морально формувати життеве середовище стьських мешкан^в, за своею потужнютю не спроможна виконувати ц функцГТ в той час як вщ ефективностi роботи со^альноТ' iнфраструктури залежить якiсть трудового потен^алу. Трудовий потенцiал працiвникiв вищоТ якост мае кращу результативнiсть працi, бтьш конкурентоспроможний на аграрному ринку. ^м того, розвиток со^альноТ' iнфраструктури для стьського населення - це збтьшення кiлькостi робочих мiсць, покращення умов прац та вiдпочинку селян, умова закртлення трудових ресурсiв на селi i забезпечення ними сiльського господарства.
Тому про со^альне вiдродження села мае тклуватися все суспiльство. Особливо це стосуеться великих агрохолдинпв та агрокорпорацй Вони е найбiльшими користувачами ресурав, виробниками продовольства, отримувачами доходiв та власниками фiнансово-iнвестицiйних джерел. У попередых дослiдженнях нами визначено, що найбтьшою мiрою вирiшенню цього завдання вщповщае концепцiя, механiзми та Ыструменти со^ально'Т вiдповiдальностi, державно-приватного партнерства на сел^ соцiального менеджменту [9, 10].
Опитування власниш особистих селянських господарств показало, що життевий рiвень селян знаходиться за межею бщносп i потребуе з боку держави законодавчо-методичного та фшансового коригування. Так, вщпов^д на питання „Яка з оцшок характеризуе Вашi доходи?» розподiлились наступним чином: грошей достатньо, щоб н в чому собi не вщмовляти - 4,0% респондентiв, грошей достатньо для придбання необхщних продуктiв i одягу - 57,8%, грошей вистачае лише на продукти харчування - 26,1%, грошей не вистачае нав^ь на харчування - 12,1%.
Висновки. У сучасному селi жителi працюють у фермерських та особистих селянських господарствах для забезпечення продовольчих потреб власноТ родини й додаткових грошових доходiв. Для пщвищення Тх продуктивност необхщним вважаемо удосконалення виробничого й трудового потен^алу. Також велике значення мае пщтримка та розвиток со^альноТ' та виробничоТ iнфраструктури, альтернативних видiв зайнятостi, сiльських територiй загалом. Цьому сприяе дiяльнiсть сiльських територiальних громад, шших заходiв адмiнiстративно-територiальноТ реформи на селк
Список використаних джерел:
1. Статистичний зб1'рник «С'тьськогосподарська д 'яльнють населення у Херсонськш област/ у 2018 р.» / Головне управлння статистики у Херсонськш област¡. - Херсон, 2019. - 62с.
2. Важинський Ф. nepcneKmueHi напрямки використання трудового потен^алу сльських територiй ТернопльськоУ областi: науково-аналтична записка. Льв1в : ДУ «1нститут регональних дослджень iM. М.1. Долшнього НАН УкраУни», 2016. 45 с.
3. Клокар О. О. П'двищення ефективностi в'дтворення трудових ресурс'т сльськогосподарських пдприемств. Економка АПК. 2011. № 10. С. 112-115.
4. Шарко А. I. Методологiчнi пдходи щодо оцнювання трудового потен^алу пiдприемства. Держава та рег'юни. 2011. № 2. С. 206-213.
5. Шмiдт Р. М. Коментар до Закону УкраУни «Про особисте селянське господарство». Сльський час. 2010. 13 червня. С.7
6. Шестакова А. В. В'дтворення трудового потен^алу сльського населення на основi концепцп «флекак'юрш». Всн. Житомир. нац. агроекол. ун-ту. 2015. № 2 (51), т. 2. С. 198-207.
7. Яворська А. В. Особливостi зайнятостi та в'дродження трудового потен^алу. УкраУна: аспекти прау. 2014. № 6. С. 46-51.
8. Мармуль Л. О., Романюк I. А. Ринок пращ' та зайнятсть населення сшьських територiй: теорiя i практика регулювання: монограф'я. Херсон: Айлант, 2015. - 266 с.
9. 1гнатенко М. М. Стратеги та механiзми управлння розвитком соцальноУ в'дпов'дальност'! суб'ект'в господарювання аграрноУсфери економки: монограф'я. Херсон: Айлант, 2015. 470 с.
10.1гнатенко М. М. Проблеми та перспективи пдвищення зайнятост'! с'шьського населення на засадах со^ально'У в'1дпов'1дальност'1 агроб'знесу. Ефективна економка. № 12. 2015. URL: http://www. economy.nayka. com.ua/?n=12&y= 2015.
References
1. Holovne upravlinnya statystyky u Khersons'kiy oblasti (2019). Statystychnyy zbirnyk «Sil's'kohospodars'ka diyal'nist' naselennya u Khersons'kiy oblasti u 2018 r.» [Statistical collection «Agricultural activity of the population in Kherson oblast in 2018»]. Kherson (in Ukr.).
2. Vazhyns'kyy, F. (2016). Perspektyvni napryamky vykorystannya trudovoho potentsialu sil's'kykh terytoriy Ternopil's'koyi oblasti: naukovo-analitychna zapyska [The perspective directions of employment potential of rural territories of the Ternopil region: scientific and analytical note]. L'viv : DU «Instytut rehional'nykh doslidzhen' im. M.I. Dolishn'oho NAN Ukrayiny» (in Ukr.).
3. Klokar, O. O. (2011). Pidvyshchennya efektyvnosti vidtvorennya trudovykh resursiv sil's'kohospodars'kykh pidpryyemstv [Improving the efficiency of reproduction of labor resources of agricultural enterprises]. Ekonomika APK, 10, 112-115(in Ukr.).
4. Sharko, A. I. (2011). Metodolohichni pidkhody shchodo otsinyuvannya trudovoho potentsialu pidpryyemstva [Methodological approaches to the estimation of the labor potential of the enterprise]. Derzhava ta rehiony, 2, 206213 (in Ukr.).
5. Shmidt, R. M. (2010). Komentar do Zakonu Ukrayiny «Pro osobyste selyans'ke hospodarstvo» [Commentary on the Law of Ukraine «On a Private Peasant Farm»]. Sil's'kyy chas, 7 (in Ukr.).
6. Shestakova, A. V. (2015). Vidtvorennya trudovoho potentsialu sil's'koho naselennya na osnovi kontseptsiyi «Heksik"yuriti» [Restoration of the labor potential of the rural population on the basis of the concept of «flexiurite»]. Visn. Zhytomyr. nats. ahroekol. un-tu, 2 (51), 2, 198-207 (in Ukr.).
7. Yavors'ka, A. V. (2014). Osoblyvosti zaynyatosti ta vidrodzhennya trudovoho potentsialu [Peculiarities of Employment and Revival of Labor Potential]. Ukrayina: aspekty pratsi, 6, 46-51 (in Ukr.).
8. Marmul', L. O. & Romanyuk, I. A. (2015). Rynok pratsi ta zaynyatist' naselennya sil's'kykh terytoriy: teoriya i praktyka rehulyuvannya [Labor market and rural population employment: theory and practice of regulation]. Kherson: Aylant (in Ukr').
9. Ihnatenko, M. M. (2015). Stratehiyi ta mekhanizmy upravlinnya rozvytkom sotsial'noyi vidpovidal'nosti sub"yektiv hospodaryuvannya ahrarnoyi sfery ekonomiky [Strategies and mechanisms for managing the development of social responsibility of economic entities of the agrarian sector of the economy]. Kherson: Aylant (in Ukr.).
10. Ihnatenko, M. M. (2015). Problemy ta perspektyvy pidvyshchennya zaynyatosti sil's'koho naselennya na zasadakh sotsial'noyi vidpovidal'nosti ahrobiznesu [Problems and prospects of increasing employment of rural population on the basis of social responsibility of agribusiness]. Efektyvna ekonomika, 12. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?n=12&y=2015 (in Ukr.).
ДАН I ПРО АВТОРА
1гнатенко Микола Миколайович, доктор eKOHOMi4HMx наук, доцент, завщувач кафедри економки
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMeHi Григорiя Сковороди»
вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, 08401, Укра'ша
e-mail: [email protected]
orcid.org/0000-0002-5713-7951
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Игнатенко Николай Николаевич, доктор экономических наук, доцент, заведующий кафедрой экономики ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды»
ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08401, Украина e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Ignatenko Nikolay Nikolaevich, Doctor of Economics, Associate Professor, Head of the Department of Economics Pereiaslav-Khmelnytsky Hrygorii Skovoroda State Pedagogical University str. Sukhomlinsky 30, Pereyaslav-Khmelnitsky, 08401, Ukraine e-mail: [email protected]
УДК 331.522.4:631.15 https://d0i.0rg/l 0.31470/2306-546Х-2019-40-13-20
ОРГАН1ЗАЦ1ЙН1 ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ РОБОЧО1 СИЛИ АГРАРНИХ П1ДПРИ6МСТВ
Ковтун В. А.
Предметом досл'дження е сукупнсть орган1зац1йних особливостей формування та використання робочоТ сили аграрних п1дприемств.
Метою роботи е вивчення особливостей орган'заци формування та використання робочоТ сили аграрних п1дприемств в умовах ринковоТ економки та визначення мсця / ТТ рол!' в реал1зацй' стратеги ¡нновац1йного розвитку економки сльського господарства УкраТни.
Методолог'чною основою статт'1 стали статистико-математичн методи з'ясування чинниюв особливостей оргашзацТТ робочоТ сили в аграрних п1дприемствах, як'! здшснюеться як у процес1 ТТ формування, так / в процес1 використання.
Результати роботи. У статт'! визначаеться орган1зац1йн1 особливост! формування та використання робочоТ сили аграрних п1дприемств, неминучсть масштабних зм/'н у структур'1 та якост! робочоТ сили, що пов'язан'! з специф1кою аграрного виробництва. Анал'зуються орган1зац1йн1 засади формування та використання робочоТ сили в умовах становлення /нновац/'йних технолог'чних змн. Значну увагу придлено анал'зу природно-економ1чних та соц1альних умов, що вимагають вЮповЮноТ якост'! робочоТ сили та ТТ загальноТ компетентност'!, соц1ально-демограф1чним характеристикам, як визначають попит та пропозицю на неТ.
Галузь застосування результат¡в, що можуть бути використан у дiяльностi аграрних пдприемств з метою формування робочоТ сили в умовах оснащення но&тньою технкою та пдвищення р1вня мехашзаци, електриф'кацТТ й автоматизацТТ основних трудових процес'т, а також з'! змною трудом'юткост'! виробництва аграрноТ продукци, що супроводжуеться пдвищеним попитом на робочу силу, анж на засоби виробництва
Висновки. Формування ефективного робочого потенц1алу в аграрних п1дприемствах передбачае орган1зац1йн1 та соц1ально-економ1чн1 особливост'!, як передбачають ефективне Тх використання, застосування матер'альних стимулв та соц1ально ор/'ентованих мотивац1йних механ1зм1в, як дозволять п1двищити показники продуктивност1 використання робочоТ сили. Найефективн'ший шлях пдвищення р1вня використання робочоТ сили та показниюв продуктивност1 прац/ е дйова п1дтримка розвитку високопродуктивного аграрного виробництва / б'знесу, а також коригування структур економки у напрям1 розширення споживчих галузей та сфери послуг. Ця проблема е комплексною / вимагае впровадження на р'тш держави та зд'!йснення цтюно'Т системи заход'т правового, економ/'чного, соц1ального, медичного, освтнього, культурного, орган1зац1йного та природоохоронного характеру.
Ключов'1 слова: орган'зац'я, сльське господарство, аграрн1 п1дприемства, робоча сила, особливост! формування та використання робочоТ сили.
ОРГАНИЗАЦИОННЫЕ ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ И ИСПОЛЬЗОВАНИЯ РАБОЧЕЙ СИЛЫ АГРАРНЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ
Ковтун В. А.
Предметом исследования является совокупность организационных особенностей формирования и использования рабочей силы аграрных предприятий.
Целью работы является изучение особенностей организации формирования и использования рабочей силы сельскохозяйственных предприятий в условиях рыночной экономики и определение места и ее роли в реализации стратегии инновационного развития экономики сельского хозяйства Украины.
Методологической основой статьи стали статистико-математические методы выявления факторов особенностей организации рабочей силы в аграрных предприятиях, осуществляется как в процессе ее формирования, так и в процессе использования.
Результаты работы. В статье определяется организационные особенности формирования и использования рабочей силы аграрных предприятий, неизбежность масштабных изменений в структуре и качестве рабочей силы, связанные со спецификой аграрного производства.
© Ковтун В. А., 2019
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 40
13
