CC BY
29
References
1. Nacional'na dopovid' pro ljuds'kyj rozvytok 2011. Ukrayina: na shljahu do social'nogo zalucyennja. -PROON, 2011. - P. 15.
2. Oficijnyj sajt Derzhavnoji Sluzhby Statystyky Ukrajiny.: http://www.ukrstat.gov.ua/.
3. Internet-storinka Evrostatu.: http://eppsso.eurostat.ec.europa.eu/.
4. Ot transformacii - k obschestvu dlja vseh: Regional'nyj doklad o chelovecheskom razvitii. - Bratislava, 2011. -132 p.
ДАНI ПРО АВТОРА
Коваль Свптпана neTpiBHa, кандидат eKOHOMi4HMx наук, доцент кафедри пол^ичноТ економи ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагопчний ушверситет iMe^ Григорiя Сковороди»
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Коваль Светлана Петровна, кандидат экономических наук, доцент кафедры политической экономии ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды»
DATA ABOUT THE AUTHOR
Koval' Svitlana Petrivna, Ph.D. in Economical Sciences, Docent of Chair of Political Economy SHEE «Pereyaslav-Khmel'nyc'kyi State Pedagogic University named Grygoriy Skovoroda»
УДК 659:339.13:51
РИНОК ЗЕМЛ1: ПЕРЕВАГИ I ЗАГРОЗИ
Лисецький А.С., Паламарчук О.М., Чабан Г.В.
Предмет роботи: моделювання господарських систем засобами нформацйних систем в умовах посилення вимог до якост/ роботи сльськогосподарських пiдприeмств, фермерських господарств / кооператив'¡в.
Мета: е узагальнення деяких м'ркувань з приводу подальшого реформування земельних в'дносин, зокрема права на продаж / торгiвлю земельними длянками в Укран з урахуванням власного / заруб'жного досвду.
Методолог'т: використано '¡нструменти динамiчного моделювання процесв виробництва, обмну та накопичення - основних потоюв гот'ткових i матер'альних ресурсв.
Результати роботи: проведено дослдження сторичного аналзу парадигми реформування сльського господарства УкраУни псля розпаду СРСР / досв/'ду виршення проблем фермерського господарства США. Пролюстровано методику вивчення економки ферм штату Айова як еталон багатовекторного посл'довного поеднання ринку / потокв гот'тки, земель, худоби та iнших бюлогiчних об'ект'т.
Галузь застосування результат¡в: управлння господарськими системами у галуз/ сльського господарства фермерства.
Висновки: запропоновано запровадити в'дпов'дну систему облку господарських формувань за стандартизованими економ чними ознаками.
Ключов'1 слова: моделювання, синтез, анал'з, ефективнсть, земельн в'дносини.
РЫНОК ЗЕМЛИ: ПРЕИМУЩЕСТВА И УГРОЗЫ
Лисецкий А.С., Паламарчук О.Н., Чабан Г.В.
Предмет работы: моделирование хозяйственных систем средствами информационных систем в условиях ужесточения требований к качеству работы сельскохозяйственных предприятий, фермерских хозяйств и кооперативов.
Цель: есть обобщение некоторых соображений по поводу дальнейшего реформирования земельных отношений, в частности права на продажу и торговлю земельными участками в Украине с учетом собственного и зарубежного опыта.
Методология: использовано инструменты динамического моделирования процессов производства, обмена и накопления - основных потоков наличных и материальных ресурсов.
Результаты работы: проведено исследование исторического анализа парадигмы реформирования сельского хозяйства Украины после распада СССР и опыта решения проблем фермерского хозяйства США. Проиллюстрировано методику изучения экономики ферм штата Айова
176 Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 34/1 © Лисецький А.С., Паламарчук О.М., Чабан Г.В., 2017
как эталон многовекторного последовательного сочетания рынка и потоков наличности, земель, скота и других биологических объектов.
Область применения результатов: управление хозяйственными системами в области сельского хозяйства и фермерства.
Выводы: предложено ввести соответствующую систему учета хозяйственных формирований по стандартизированным экономическим признакам.
Ключевые слова: моделирование, синтез, анализ, эффективность, земельные отношения.
THE LAND MARKET: ADVANTAGES AND THREATS
Lisetskyi A.S., Palamarchuk O.M., Chaban G.V.
The subject of work: modeling economic systems by means of information systems in strengthening the quality requirements of agricultural enterprises, farms and cooperatives.
The aim of work: To generalize some considerations about the future of land reform, in particular the right to sell and trade land in Ukraine on the basis of its own and foreign experience.
Method or the methodology of the work: dynamic modeling tools used in the production, sharing and storage - the main flow of cash and material resources.
The results of work: a study of historical analysis paradigm of agricultural reform Ukraine after the Soviet collapse and experience problems farming the United States. The technique of studying economics Farms of Iowa as a standard multi-vector combination of market and consistent cash flows, land, livestock and other biological objects.
Field of application of the results: management of economic systems in the field of agriculture and farming.
Conclusions: it was proposed to introduce an appropriate system of accounting for economic units on standardized economic grounds.
Key words: modeling, synthesis, analysis, efficiency, land relations.
Актуальшсть теми. Земля - останнш ресурс УкраТни, що може бути проданий на вимогу МВФ для подолання борговоТ кризи. Для 4,5 млн. селянських родин, що е власниками земельних паТв, це можливють на деякий час втамувати прагнення наживи на дармовому полк Для 28,5 тис. стьських населених пунк^в продаж земель - це втрата ресурав господарювання i мюцевих доходiв. Загроза сусптьного вибуху на стьських теренах можлива через безвихщь. Стьськогосподарський проспр зазнае со^альноТ та еколопчноТ деградаци. Процеси пейоризаци та контамшаци стьського довктля вщ хижацького використання продуктивних сил природи спостер^аються вже сьогодш. Загрози ринковоТ деструкци стьськогосподарських ресурав для економки краТ'ни в цтому не е очевидними. Прихильники ринку земл^посилаючись на зарубiжний досвщ, очкують пщвищення економiчноТ ефективност використання земель, надходження кош^в до бюдже^в вах рiвнiв, виршення питань мюцевого самоврядування. Переваги приватизаци i продажу земель у розвинутих кранах GC е очевидними, але малодослщженими. Вщомо, що США свого часу зупинило продаж землк Посилання на юторичний досвiд РосiйськоТ iмперiТ з цього питання суперечливе за рiвнем i наслщками. Загрози ринкового перерозподiлу земель стьськогосподарського призначення не е очевидними лише тим молодим та енергшним полiтикам, що сидять у Верховнш радi УкраТни i слiпо виконують поради МВФ для того, щоб отримати чергову порцш наркотичного потоку го^вки, що так Тх тшить. Мiркування такого ^атунку е напрочуд дискусшними i корисними для студенев, що вивчають економiку не ттьки позитивiстську, а й як нормотворчу науку.
Постановка завдання. Метою ^еТ статт е узагальнення деяких мiркувань з приводу подальшого реформування земельних вщносин, зокрема права на продаж i торпвлю земельними дiлянками в УкраТн з урахуванням власного i зарубiжного досвiду.
Завдання дослiдження обмежимо юторичним аналiзом парадигми реформування стьського господарства УкраТни пiсля розпаду СРСР i досвщу вирiшення проблем фермерського господарства США. Протюструемо методику вивчення економки ферм штату Айова як еталон багатовекторного послщовного поеднання ринку i потош готiвки, земель, худоби та шших бiологiчних об'ектiв анал^ичноТ роботи студентiв унiверситету.
Методичною основою аналiзу обрано фiлософiю управлiння, що притаманна видатним вченим та динамiчне моделювання процесiв виробництва, обмiну та накопичення - основних потош го^вкових i матерiальних ресурсiв.
Виклад основного матерiалу. Теорiя суспiльного вибору - основа аграрноТ полiтики США. Постулатами ^еТ теорiТ е приватна власнють, вiльний ринок, справедлива цiна i нееластичний попит на ринках стьськогосподарськоТ продукци i продовольства, що спричиняе негативну оцшку аграрнiй полiтицi. Пщручник «Економiкс» вiд Брю i Макконелла [3] витримав числены перевидання, а тому був перекладений росшською пщ час реформування села. Навчання аграрноТ пол^ики розпочинаеться вщ тези про те, що втьний ринок стьськогосподарськоТ продукци е конкурентним за визначенням. Це значить, що окремий фермер не може впливати на цшоутворення. Регулювання рин^ процес цшоутворення належить державним органам управлшня Мiнiстерства стьського господарства США. Постулатом ^еТ теори
пропагуеться нееластичний попит на втьному ринку на рiвнi 0,2 - 0,25, що вщповщае п'ятикратному перевищенню темпiв росту кiлькостi продажiв над темпом росту попиту. Не доводиться, а визначаеться результат нееластичного попиту - загострення проблеми фермерських доходiв в умовах зростаючо''' продуктивност полiв. Нiякого натяку на цшу землi пiдручник не обфунтовуе в не розглядае для викладання економiчноl пол^ики. Запам'ятаймо цю тезу для порiвняння з рекомендацiями МВФ для Укра'ши. А тепер кiлькома фразами окреслимо систему поглядiв авторiв презентованого пщручника.
Цiни i доходи у стьському господарствi зазнають суттевих варiацiй, зокрема:
а) через нееластичний характер попиту на його (стьського господарства) продукцiю, що перетворюе невеликi змши и обсягу на продукцiю стьськогосподарського виробництва i попиту у досить суттевi змiни цiн i доходiв;
б) через технiчний прогрес, що е чинником рiзкого збiльшення пропозицп стьськогосподарсько''' продукци; [3]
в) через скорочення ктькосп наявного населення, що е фактором сусптьного попиту на стьськогосподарську продукцiю;
г) через синергичне поеднання факторiв зростання пропозицп та спадаючого попиту. Висновок: сiльське господарство США перетворюеться на таку галузь, що системно i систематично скорочуеться.
1сторично пiдтверджено, що проблема фермерiв всього свiту мiстить факти падшня цiн i дохiдностi. Накладаються особливост природних умов господарювання, зокрема у географiчному i часовому просторi. Серед соцiально-економiчних чинникiв проблеми найчастiше називають нееластичний попит на сiльськогосподарську продукцю Доведено, що для стьськогосподарсько''' продукци коефiцiент еластичностi знаходиться у межах 0,2-0,25, а це значить, що цши мають впасти на 40-50% для того, щоб закупки зросли на 10 вщсотш.
Нав^ь незначне зростання обсяпв виробництва продукци приводить до збурення цш, суттевих змш доходiв фермерського господарства (рис.1).
На графку вiдображено варiанти змiни цш i доходiв. Якщо обсяги виробництва продукци змшюються вiд Оп до Оа або Ос, то змши цш можуть вiдхилятися вiд Рп до Ра або Рс).
Ра
Рп N
Рс С
0 Оа Оп Ос
Рисунок 1. Вплив змiни обсягiв виробництва
Функцш дохiдностi у явному виглядi можна записати як площину 0РпЫ0п, що вiдхиляеться вiд середнього до ймовiрного (0РаА0а або 0РсС0с). Л^я й вiдображае нееластичнiсть попиту. Очевидно, площини будуть рiзними через змши обсягу ринку. Доведено, що доходи фермера у разi вщхилення обсяпв виробництва вщ середнього не компенсуе ринкова цша. Коливання ринку стьськогосподарсько''' продукци автоматично регулюеться п'ятикратним падшням цiни i доходiв. Фермери можуть регулювати обсяг виробництва, намагатися зберегти необхщний рiвень цiни на продукт. Вщомими е спроби обмеження доступу до ринку, зменшення посiвних площ тощо. Ринкова система е системним чинником перевиробництва i фшансово''' кризи.
Американський споаб викладання економiчних проблем фермерського господарства спрямовуеться на безвихщь. Доводиться спростовувати деяк можливi ршення фермерiв, зокрема припинення сiльськогосподарськоТ дiяльностi.
Думка про те, що скорочення попиту негайно приведе до припинення роботи багатьох фермерiв, а скорочення поавних площ вирiвняе ринок i цiну вiдхиляеться вiдразу i без зайвих аргумент. Факторами протиди стихшного припинення фермерського руху названо: перевищення фксованих витрат фермерiв над поточними змшними витратами. Плата за оренду земл^ вiдсоткiв за iпотечнi позики пщ заклад землi та майна, податки - це основы фксоваш витрати фермерського господарства США. Фксованими можна вважати оплату прац фермера i його родини. Оплату прац найманих працiвникiв, насiння, добрива, пальне, корми для худоби тощо - це змшш витрати. Наявнють фксованих витрат е стимулом до оброб^ку землi, перевагою дiяльностi над бездiяльнiстю володарiв земельних ресурсiв. Нiякого натяку на можливють запровадження ринку землк Навпаки, йдеться про розширення ринку стьськогосподарсько''' продукци за межами кра'ни.
Автори пiдручника легко аналiзують третiй напрямок аграрно1 полiтики США - жоземний попит. Проблеми стьського господарства мають тенденцiю до загострення через технолопчну революцiю, що збтьшувала пропозицiю продукций коли попит на не'|' суттево або зовсiм не зростав. Науково-техшчний прогрес став фактором загострення проблем фермерського господарства. Мехашза^я i електрифiкацiя ферм; технологГ| покращеного оброб^ку землi та збереження трунив; iригaцiï; отримання гiбридного насiння стьськогосподарських культур; доступнють ринкiв ефективних засобiв захисту рослин i мiнеральних добрив; покращення селекцп та догляду за тваринами, ва цi досягнення втрачали ефективнють. 1ндикаторами науково-технiчного прогресу називали також фондоозброенють працi. Число зайнятих у галузi скоротилося бiльш високими темпами, шж розмiр основного кашталу i землi в обробiтку. Автори пщручника звертають увагу на фактор попиту, що виткае з кшькосп населення, що iсторично скорочуеться. Рiвень споживання продовольства i стьськогосподарсько1 сировини ждивщуальним споживачем е вiдносно сталим. У розвинутих кражах зростання кшькосп наявного населення означае зростання попиту - сусптьного фонду споживання. Темп росту попиту на цю продукцш приблизно тотожн темпам зростання кшькосп населення. Показники кiлькостi наявного населення США так само як i УкраТни мають спадаючий характер.
Окремим роздтом розглядаеться сiльськогосподарська полiтика США. Першочерговим завданням держави е пщтримання цiнового паритету мiж цiнами на продукти фермерського походження i цжами на товари, що е необхщними для ведення фермерського господарства, з урахуванням тарифiв на послуги, орендно'Г плати тощо. Автори неприховано стають на сторону полiтики цжово1 пщтримки США, але наголошують на тезi про те, що така пол^ика приводить до негативного наслiдку - перебтьшення пропозицiï над попитом. Надлишок продукцГ| вимагае витрат на закупку i збер^ання вiд корпорацiй ККК, але пщвищуе доходи фермерiв. Автори пщручника критикують сiльськогосподарську полiтику США за надання субсидш i субвенцш крупними фермерам та бiльш заможним землевласникам, що посилюе протирiччя втьного ринку. Критика дiï уряду США розповсюджуеться на глобальний рiвень краж GC i США. Сiльськогосподарська пол^ика сШа та iнших розвинутих краж е програмованою та спрямованою на продовження субсидування фермерiв на вщмжу вiд полiтики вального ринку i конкуренцп, а тому е протирiччям розподiлу сiльськогосподарських ресурсiв.
Заслуговуе на увагу Фермерська програма, що повинна мютити ключовi питання розвитку: 1) цжи, доходи i субсидiï фермерам; 2) охорона природних ресурав (води i футчв); 3) нaуковi дослщження у галузi сiльського господарства; 4) кредитування фермерiв i фiскaльнa пол^ика; 5) страхування ризикiв; 6) пщтримка розвитку експортного потенцiaлу регiонiв. Вщ 30-х рокiв минулого столiття фермери США отримували i отримують сьогодш субсидп. Проблему фермерства розглянемо виключно з боку економiчноï пол^ики, тобто пол^ики пiдтримки цiн i доходiв.
Розмiр субсидiй. Надання субсидiй аргументуеться з урахуванням наступних постула^в. Фермер е представником бщшших верств населення. Фмейна ферма - це фундамент сусптьного розвитку. Фермерське пщприемництво пов'язано з природно-^матичними ризиками. Ринок альськогосподарсько!' продукцГ| вважають суцiльно конкурентним за сутнютю. Фермери мають справу з постачальниками галузей з пом^ною ринковою владою i домжуванням. Саме з урахуванням таких мiркувaнь доречною е пол^ика, що вибудовуеться на концепци паритету.
Сутнiсть цiнового паритету виражаеться у тому, що сшввщношення цж на продукцiю фермера i цж на промисловi товари i послуги, що споживаються фермерами, повинно залишатися незмжним. 1ндекс паритету - це вщношення цiни продаж1в фермерського продукту до цжи закупок зaсобiв виробництва.
Полп"ика цiновоï пiдтримки. Принцип паритету дае розумне пояснення державним мУмальним цжам, або цiновоï пiдтримки продукци фермерiв. Проте дiевa цiновa пщтримка приводить до накопичення надлишюв сiльськогосподaрськоï продукцй. У довготривалому (середньостроковому) перод ринковi цiни на продукцiю фермерiв вiдстaють вiд цiн на товари, що закуповують фермери. Для досягнення паритету або наближення до нього уряд повинен встановлювати цжи, що е вищими за паритеты. Цю дю названо полп"икою цiновоï пщтримки. Метою ^а полп"ики у США, що здмснювалася вщ 1930 року, була стаб^за^я i пiдвищення доходiв фермерiв. Нaслiдком цiновоï пiдтримки було утворення нaдлишкiв сiльськогосподaрськоï продукцй.
Важливу роль в системi державного управлжня i регулювання цiн та доходiв фермерiв належить контролю за рiвнем витрат на виробництво сiльськогосподaрськоï продукций який з 1973 р. здшснюе Мiнiстерство сiльського господарства США.
В^^р та aнaлiз даних передбачае використання показниш статистичних обстежень знaчноï ктькосп фермерських господарств. На основi таких оглядiв, враховуючи змiни в урожайности продуктивностi, рiвнях цiн щорiчно готуються гaлузевi та продуктовi баланси кожного штату, з обов'язковим включенням показнимв про доходи вщ реaлiзaцiï основноï та побiчноï продукцй, вaртiснi та, так зваш, економiчнi затрати, яю вiдобрaжaють усi виробничi затрати, включи фермерсью нaклaднi витрати, стрaховi платежу розрaхунковi вiдрaхувaння на влaснi вкладення.
Ц дaнi стають, як правило, основою розрaхункiв спiввiдношення середнiх ринкових цж та певних груп дшсних витрат, плaтежiв, вiдрaхувaнь, якi вщносяться у США до витрат. Головне завдання, що переслщуеться цими розрахунками, е визначення мiри покриття цжами витрат, плaтежiв та вiдрaхувaнь, тобто виясняеться питання про те, в якш мiрi ринковi цiни в сукупносп з прямими державними виплатами здатш вiдшкодувaти фермерам 1х витрати на виробництво продукци.
Завершуючи аналiз методичних пiдходiв до викладання аграрноТ полiтики в США вщ Брю i Макконела зауважимо, що ïx еталонний характер протистоУть рекомендацiям для Украши. Але перед тим, як розпочати ïx порiвняльний аналiз вiддамо належне практик викладання економiки фермерського господарства уыверситету штату Айова (США), що були люб'язно наданi нам для вивчення в 1нституп аграрноТ економiки (Кшв, Украша). 1мперативна традицiя в Украша на той час вирiзнялася котловим методом цшоутворення на продукцiю стьського господарства. Крупы стьськогосподарськ пiдприeмства були орieнтованi на камеральну буxгалтерiю, собiвартiсть продукцiï утворювали статтi витрат, а закутвельна цiна розраховувалася за формулою «собiвартiсть плюс норматив рентабельностi». Звюно, собiвартiсть була усередненою i торкалася статей витрат багатогалузевого господарства, дискримшацмних цш на власнi сiльськогосподарськi ресурси. Такий пщхщ згладжував нерiвно важнють вартостi i цiнностi продукцiï стьського господарства, але був основою подту стьськогосподарських пiдприeмств на рентабельнi i збитковк Ознайомлення нас з методичними рекоменда^ями i методичними матерiалами уыверситету штату Айова сприймалося як наукова новизна. Воно кликало нас до переходу вщ iмперативного до ринкового за змютом викладання економiки, а тому викпикае i зараз вдячнють тим фаxiвцям, що до нас приздили i дiлилися досвiдом. Звернення до цього матерiалу носить тюстративний характер, а тому викладаеться без необидного перекладу i тлумачення. Важливо виключно схема i пiдxiд до викладу економiчноï теорiï фермерського господарства США: непорушнiсть едностi категорiй ринковоТ рiвноваги у множин потокiв продукци та ресурав на шляху вщ iнвестування до прибутку i кеш-потош готiвковиx коштiв.
Аналiтичний процес в ушверситет подiлено на двi частини: а) скорочений увщний i б) змютовний розширений. У першому наближенн студентам надаеться можливiсть аналiзувати 17 основних показнимв руху потокiв, що розкладаються на групи фермерських господарств (табл. 1).
Пропонуеться не ттьки ознайомитися з показниками матрицi спостереження, а й попрацювати самостiйно нам вимiрами власного фермерського господарства за схемою. Наукову новизну мютить також семантика i прагматика навчання, що концентруе увагу на потоках го^вки, що витрачаеться i розподтяться за кеш-напрямами. Структура i змют зошита пiдкреслюють визначальне значення основного ресурсу виробництва -землк Ствставнють показникiв у групах досягаеться через використання вагових показниш - показниш доxодiв i витрат на одиницю земельних ресурсiв i фiзичного обсягу продукци. Широко використовуеться поняття кеш-потош, що може бути утлумаченим як розподт потокiв за факторними витратами виробництва. Дослiдження меxанiзмiв розподту витiкае саме з аналiзу рiзниx груп фермерських господарств. Зауважимо для подальшого аналiзу процесу вивчення аграрноТ полiтики США: ринок землi, вартють i цiннiсть основного ресурсу як цшоутворюючого фактору на цьому рiвнi, так само, як на поличному рiвнi не пiднiмаеться i не обговорюеться. Меxанiзми пiдтримки фермерського господарства залишаються недоторканими.
Таблиця 1. SUMMARY OF INCOME AND COST FOR CORN
Unit Low Third Group Middle Third Group High Third Group Total Group Your Values
1 Farms number 64 64 64 192
2 Planted acres acres 1В0 250 241 224
3 Diverted acres acres В 12 12 11
4 Harvested field / зiбраний урожай bu,ton/a 150 160 169 160
5 Gross crop in come / дохщ $/acre 309,91 342,54 3ll,43 343,29
6 Economic costs
Inputs $/acre Bl,61 84,14 l9,43 83,l3
Land $/acre 105,2 105,16 105,06 105,08
Machinery $/acre l9,43 63,l5 5l,3 66,83
Labor $/acre 23,09 21 19,28 21,13
Miscellaneous $/acre 5,15 4,44 4,l3 4,ll
l Total economic costs $/acre 300,31 2l8,49 265,8 281,54
В Profit and management return $/acre 9,6 64,04 111,63 61,l8
9 Operator's share of gross in come $/acre 255,9l 288,14 353,85 299,32
10 Operator's share of total costs $/acre 246,36 224,1 242,22 23l,56
11 Gross in come perbushelorton $/bu,ton 2,1l 2,25 2,35 2,26
12 Total costs perbushelorton $/bu,ton 2,12 1,83 1,66 1,8l
13 Profit and management return perbuton $/bu,ton 0,05 0,42 0,69 0,39
14 Return on total capital investment % 11,2 25,l 35,5 24,1
15 Return to un paid labor $/hour 12,59 32,09 60,23 34,9l
16 Total cash flow requirement $/acre 1B0,l5 183,56 195,56 186,62
1l Cash flowre quired perbushelorton $/bu,ton 1,5 1,41 1,3 1,4
Джерело: CROPENTER PRICE RECORD: STATE SUMMARY, IOWA STATE UNIVERSITI, 1992.
Змют наступного етапу навчання мютить аналопчну, але розширену схему аналiзу. Фiлософiя подальшого аналiзу фунтуeться на дедукцiï понять i деталiзацiï процесiв (табл.2).
Та6пмцa 2. DETAILED INCOME AND COST ANALISIS ROR CORN
Unit Low Third Group Middle Low Third Group High Third Group Total Group Your Values
flpiôm cepeflHÎ BenuKi разом
А E 1 2 3 4 5
1. Production
1. Total crop acres, entirefarm acres 446 616 695 586
2. Crop acres planted acres 180 250 241 224
3. Acres diverted acres 8 12 12 11
4. % of acres diverted % 4,4 4,5 4,9 4,6
5. Harve stedyield bu,ton/a 150 160 169 1 60
6. Harve stedyieldas % potentialyield % 112 118 123 118
2. Income
A E 1 2 3 4 5
1. Price of crop at harvest $ perbu. 1,89 1,91 1,94 1,91
2. Value of crop production $/acre 283,46 305,24 327,76 305,49
3. Value of secondary product $/acre 1,83 1,93 3,83 2,53
4. Value of crop in surance payments $/acre 1,14 0,2 2,88 1,41
5. Value of gowernment payments $/acre 38,33 51,5 62,44 50,76
6. Total crop incom eperplantedacre $/acre 324,76 358,87 396,91 360,18
7. Total crop income, planted and diverted acres $/acre 300,93 342,53 377,38 343,28
3. Input Costs
A E 1 2 3 4 5
1. Seed $/acre 22,78 21,64 22,08 22,17
2. Fertilizer $/acre 32,7 31,6 29,36 31,22
Nitrogen $/acre 19,3 18,3 17,53 18,29
P and K (annualcost) $/acre 10,09 9,71 9,43 9,74
Manure and other $/acre 3,32 3,86 2,4 3,19
3. Ag Jime (annual cost) $/acre 1,44 0,63 0,58 0,88
4. Herbicide $/acre 22,37 21,82 19,58 21,26
5. Insecticide and fungicide $/acre 2,78 3,26 2,96 3
6. Crop in surance $/acre 4,25 4,11 3,96 4,11
7. Interest on inputs costs $/acre 5,18 4,9 4,72 4,93
8. Total cost of inputs perplanted acre $/acre 91,51 87,96 83,23 87,57
9. Input for diverted acres (pera.diverted) $/acre 3,81 4,11 5,91 4,61
10. Average input cost, planted and diverted $/acre 87,61 84,14 79,43 83,72
4. Land Cost
A E 1 2 3 4 5
1. Rental value of owned land $/acre 102,34 102,11 106,3 103,64
2. Cash rentpaid $/acre 102,87 94,99 94,76 96,8
3. Share or bushel rent $/acre
Land lords hare ofincome $/acre 157,78 162,04 189,48 166,68
-landlord share of input, machinery cost $/acre 44,21 42,94 42,74 43,38
=indirectl and cost for tenant $/acre 113,57 120,49 146,75 123,84
4. Diverted acresl and cost $/acre 27,92 46,83 82,99 52,58
5. Averagel and cost, planted and diverted $/acre 105,01 105,14 105,05 105,07
6. Land cost perbushelorton $/bu,ton 0,74 0,69 0,65 0,69
5. Machinery Costs
A E 1 2 3 4 5
1. Depreciation $/acre 23,44 18,6 17,92 19,99
2. Capital charge (interest) $/acre 11,72 9,27 8,96 9,98
3. Lease payments $/acre 1,09 1,28 0,84 1,07
4. Housing $/acre 4,18 1,02 0,96 2,05
5. Insurance $/acre 1,13 1,06 1 1,06
6. Fue land lubrication $/acre 6,68 6,81 5,88 6,46
7. Repairs $/acre 12,23 11,41 10,01 1 1 ,22
8. Custom hire or rental costs $/acre 8,79 3,97 1,64 4,8
9. Variable drying cost $/acre 13,94 12,71 11,99 12,88
10. Subtotal $/acre 83,19 66,14 59,2 69,51
11. -75% of custom hire in come $/acre 2,96 2,82 2,12 2,63
12. Notal machinery cost on planted acres $/acre 80,17 63,05 56,67 66,63
13. Machinery cost ondiverted acres $/acre 52,39 61,23 42,86 52,16
14. Average machinery cost, planted and diverted $/acre 79,48 63,75 57,29 66,84
15. Machinery in vestment $/acre 218,05 178,83 168,94 188,61
16. Points of moisture removed points/bu 9 9 8 9
17, Variable dry ingcost perpoint $/point 0,0122 0,0099 0,0091 0,0104
18. Variabledry ingcostper bushel, to 15% $/bu 0,092 0,081 0,071 0,081
6. Labor Costs
A Б 1 2 3 4 5
1. Unpaid labor $/acre 19,84 16,02 15,88 17,25
2. Hiredlabor $/acre 3,84 5,42 3,62 4,29
3. Totall aborcost on planted acres $/acre 23,68 21,44 19,5 21,54
4. Labor cost on diverted acres $/acre 9,24 12,51 15,16 12,3
5. Average labor cost, planted and diverted $/acre 23,09 21 19,28 21,13
6. Estimated hours of laborper acres $/acre 4,96 3,72 3,32 4
7. Field hours peracres (ifrecorded) $/acre 0,9 0,83 0,86 0,86
7. Other Costs
1. Miscellaneous expenses $/acre 5,15 4,44 4,73 4,77
8._Cash Flow Requirements (planted and diverted acres) Pyx готieки
А Б 1 2 3 4 5
1. Cash cost for inputs $/acre 72,76 70,39 73,24 72,13
2. Cash flow needed for land (roTiBKa на оренду землО $/acre 52,47 58,79 71,09 60,78
3. Cash flow needed for machinery (roTiBKa на машини) $/acre 46,53 44,52 42,89 44,65
4. Cash labor cost (roTiBKa на оплату прац^ $/acre 3,84 5,42 3,62 4,29
5. Cash cost for miscellaneous $/acre 5,15 4,44 4,73 4,77
6. Total cash flow requirement peracre (Всього голвка) $/acre 180,75 183,56 195,56 186,62
Джерело: CROPENTER PRICE RECORD: STATE SUMMARY, IOWA STATE UNIVERSITI, 1992.
Позитивний методолопчний досвщ ^е'Т анал^ичноТ' моделi повинен бути використаний при викладанн рiзних предметiв у нашому унiверситетi так само як i iнший економiчний досвiд пiдприeмництва.
Тепер спробуемо аналiзувати програму дiй для УкраТ'ни, що розроблялася експертами 1^жнародного Валютного Фонду (МВФ) для того, щоб порiвняти заходи, що були рекомендовав державi Укра'Тна, i моделi економiчного мехашзму подолання власних проблем США [5].
Мiсiя Свiтового банку вперше вщвщала УкраТ'ну у жовтнi 1992 року. Т'Т очолював пан Чабо Чаю, а присутшми були пани: 1зраел Брюк, Ульрiх Костер, Марк Ландейл, Рой Постерман, ^i Лерман, Оскар Хошш, Хелмар Охс, Лiнн Енгстранд, Роберт Вогель, Чак Антхольц, Арманд Ул^. У пщготовц доповiдi взяли участь двое фахiвцiв з Свропейського банку реконструкци та розвитку: Йорк Селшоп i Мiшель Ренье.
Позитивним результатом реформування було розв'язання питання можливост приватного пщприемництва, що привело до формування загону фермерських господарств. Тх розмiр був орieнтований на американський, а не на европейський еталон. Нагадаемо, що неолiберальна парадигма розвитку мютила ряд позитивних рекомендацш, зокрема: запровадити систему ринкових механiзмiв саморегулювання економiки; створити систему ринково'Т iнфраструктури та послуг; встановити приватну власнють на землю та iншi сiльськогосподарськi ресурси; сформувати сектор життездатних стьськогосподарських пiдприeмств; реорганiзувати великi господарства i створити необхiднi умови для приватних господарств; приватизувати i реконструювати пiдприeмства агропромислового комплексу; створити дieву фiнансову систему обслуговування сiльського господарства; визначити нову роль уряду у сферi стьського господарства [5].
Змют пункту першого (Ринковi механiзми саморегулювання) розкривалися такими заходами: а) згорнути командну економку, зняти вс мехашзми регулювання збуту, лiквiдувати систему державного замовлення, припинити постачання матерiально-технiчних ресурав; б) полiпшити систему цiноутворення на основi принципiв вiльного ринку, зняти обмеження на торговельн нацiнки, в) зменшити й припинити дотацiТ' стьському господарству й постачальникам засобiв виробництва для села; г) лiбералiзувати внутршню й зовнiшню торгiвлю, зняти iснуючi обмеження на експорт та iмпорт, запровадити едине податкове й тарифне регулювання на основi вартостi, лквщувати квоти i лщензи, запровадити страхування на захист контракт, лiквiдувати пщприемства, що були монополiстами у галузi торгiвлi; д) створити мережу со^ального захисту груп населення з низьким рiвнем доходiв, змiнити систему дотацп споживчих цiн на хлiб та ^i продовольчi товари для населення адресною допомогою. Декларувалася мета запровадження принцишв саморегулювання - продовольча безпека, але за змютом цi заходи, схоже, спрямован на повну руйнацш аграрно'Т потужностi СГК УкраТ'ни.
У пунктi 2 йшлося про формування ринку сiльськогосподарськоï продукци та ресурав, полiпшення системи постачання засобiв виробництва через сприяння розвитку приватно!' й кооперативно!' торпвлк Згортання системи державних закупок стьськогосподарсько!' продукци йшло поряд з лiбералiзацiею торгiвлi за участю посередникiв. 1нфраструктура оптових ринмв мала бути оптимальною, а система ринково!' iнформацiï - максимально повною.
Прюритетнють приватного володiння землею без будь-яких обмежень на оренду чи продаж - це вимога третього пункту вашингтонського проекту. Передбачалася розробка земельного кадастру й завершення реестрацп земельних дтянок, запровадження ново!' системи оцшки та реестрацп' земель, приватна або мунщипальна власнiсть. Окремим пунктом видтялась вимога дозволити володшня землею iноземцям. У цьому розд^ йдеться також про згортання со^альних програм на селi й запровадження мунщипально!' системи соцiальниx послуг. Для фшансування сфери соцiальниx послуг пропонувалася система мюцевого оподаткування.
Створення нових приватних господарств за рахунок реформованих крупних, формування системи катталютично!' мотиваци' працi, перебудова великих господарств за принципами особисто!' зацiкавленостi, створення посередницьких структур для сшвроб^ництва мiж виробниками i споживачами, - все це змют четвертого пункту плану реформ.
У пункт 5 передбачалася прюритетнють приватного фермерського господарювання, система тотечного кредитування пщ заставу земельних дтянок. Завершальним етапом цього розвитку мало бути формування мюцевих й регюнальних фермерських кооперативiв.
Приватизацiя i реконструк^я пiдприемств агропромислового комплексу - наступний програмний пункт. Тут йдеться про формування «концершв» i компанш на основi обласних i районних державних пщприемств харчово!' промисловостi, пiдвищення ефективносл галузi, безпеку продовольства, зокрема через сертифкацш виробництва, стандартизацiю, розробку нових украТнських стандартiв якостi та безпеки продовольчих товарiв тощо.
У пункт 7 визначено завдання: створення належно!' правово!' iнфраструктури для iпотеки та ринку земл^ системи товарно-кредитних корпорацш, формування ново! фiскально!' полiтики.
Останнш пункт формуе уявлення реформаторiв щодо пщвищення якостi роботи Уряду та ефективност ринку сiльськогосподарсько!' продукци'. Передбачалося формування ново! стьськогосподарсько!' пол^ики, зокрема торпвл^ формування украТнсько!' системи шновацшного розвитку через iнформатизацiю пiдприемств про новi результати наукових дослiджень i новi технологи'.
Ключовими елементами мети реформування в упорядкованм системi заxодiв, розроблених у 1993 роцi, була змша командно!' економiки на ринкову. Якщо дати визначення змюту командно!' економки як економiки з високим ступенем державного регулювання, зокрема iмперативного цшоутворення, планування факторiв i результат виробництва, визначення напрямiв i обсяпв реалiзацi!' кiнцево!' продукци' з метою досягнення пол^ично!' мети розвитку держави, то стае зрозумтим, що змют i задум реформаторiв е очевидним. Не виключено, що велик держави виршили мирно «осво!'ти» територiальний проспр Украши на свою користь.
Особливо недосконалим е другий пункт Плану дш, який з одного боку, е со^ально орiентованим i шбито протидiе ринковiй орiентацi!' економiки, а з шшого боку, е шаленим тиском на бюджети вах рiвнiв, подолати який економiка переxiдного перюду не спроможна. Дiючи за таким Планом Уряд Украши привiв до загострення проблеми, скорочення со^альних програм, але найбтьшого удару ринковим трансформа^ям завдало скорочення виробництва й зайнятостк
Третiй пункт Плану дiй Уряду передбачав земельну реформу. Почуття «власника» землi й майна було визнано прюритетним до пiдприемництва. За висновком Шумпетера економiчним дивом е не просто власник ресурав, а дтовий ефективний власник, не дрiбний виробник, а монополют, що здатний фшансувати науковий пошук ефекту. Для пщвищення економiчно!' ефективностi сiльськогосподарського виробництва треба шукати не господаря, а знавця технологш, менеджера наукових розробок. Виявилося, що приватиза^я стала банальною формою первинного накопичення капралу й формування класу катталю^в на селi.
Четвертий пункт Плану дм також не дав позитивних результат. Приватизацiю та заохочення громадян до дiяльностi (пщприемництва) у подальшому викладi тексту документа Стратеги' замшено словами: «Демонополiзацiя, приватиза^я та сприяння входженню засобiв стьськогосподарського виробництва та сiльськогосподарсько!' продукцй' у сфери виробництва, переробки, iмпорту та реалiзацi!'». Ключове слово «пiдприемництво» було змшено на «приватизацiю». Як показала вся подальша iсторiя реалiзацi!' Плану дм саме прiоритетнiсть «почуття власника» над «пщприемництвом» привела до руйнування фермерського руху, iншиx прогресивних форм оргаызаци виробництва i теxнологiй в стьському господарствi [5].
П'ятий пункт Плану у першому читаны був спрямований на створення структури для надання послуг у галузi фшанав. Проте по™ у наступний перюд йдеться зовам про шше, а саме: створення системи послуг осв^и, стьськогосподарсько!' пропаганди, послуг у сферi шформацп, а також нормативного регулювання, яка б задовольняла вимоги ринково!' економки. Така пщмша понять в реальнш економiцi мае всi негативш наслiдки, якi тiльки можна уявити з урахуванням монополп ринку го^вки i капiталу для простих господарських формувань у стьському господарствк
Пункт 6 Плану дш про «Побудову системи фiзично!' iнфраструктури, яка б задовольняла потреби орiентовано!' на ринок системи виробництва, переробки та розподту» не е тривiальним. Як виявилося, система
виробництва, зберiгання, транспортування, переробки й торгiвлi продукцieю сiльського господарства й продовольства була порушена посередниками, тшьовими схемами продуктових потош на експорт.
Пункт 7 Плану виглядае не як шструмент рацiоналiзацiï або реструктуриза^я державних установ вiдповiдно до ïx нових функцiй, а лквщацп системи державного управлiння взагалi. Ычого ефективного для економiки така перебудова не принесла, сфера збер^ання продукци' втратила свое мiнiстерство, скасовано управлшня у xарчовiй промисловостi, сiльському господарствк Всi цi та iншi вщомства невиправдано об'еднанi у мiнiстерство, що вщае аграрною полiтикою.
План дм не мiстив орiентирiв щодо галузевого структурного розвитку стьського господарства, але у коментарях до нього автори не оминули цього питання. Недвозначно натякуеться на прюритетносп виробництва зерна та вирощуванн шших стьськогосподарських культур. Але виправлення справ у тваринниф^ вважаеться критичним елементом вщбудови, осктьки воно потерпае вщ падiння внутршнього попиту та застою у сферi експортних потреб. Скорочення, структурна перебудова та пщвищення якостi поголiв'я повинн бути основними цiлями цiеï пщгалуз^ в той час як покращання господарювання у сферi забезпечення кормовоТ бази е важливою передумовою цього устху. У найближчий час економiчно найбiльш перспективними для краши е продукти рослинництва, що можуть бути реалiзованi на заxiдниx ринках пюля неглибокоТ переробки (зерно, олiйнi культури) або таю, що можуть служити замшою валютних iмпортниx товарiв [5].
Керуючись такою програмною тезою уряди Украши привели не тiльки до повноТ руйнацiï молочного скотарства, свинарства й птаxiвництва, а й до бткового голодування великих груп населення у великих мютах й промислових центрах Украши. Автори прогнозували, що експорт продукци тваринництва на Захщ буде обмежуватись низьким рiвнем ефективност та незадовiльним станом основних виробничих фондiв у xарчовiй промисловостi. Пщвищення цш на продукти тваринництва не могло не привести до скорочення попиту на галузевих ринках, що у юторичнш короткостроковш ретроспективi привело до винищення худоби i птаxiв на фермах. Експорт такоТ продукци до Роси в умовах дестаб^зацп вiдносин суттево скоротився з уама негативними для економiки села наслщками.
Все пiдкорялося вимогам революцiйного переходу до капiталiзму, первинного накопичення кашталу. Полiтика шоково!' цiновоï терапiï перетворилася на перманентне зростання цш для населення, й фактор дестаб^заци економки. Автори трансформацiйниx процесiв не переймалися розрахунками, а тому поняття «термш» досягнення мети, або виконання етапу не мав будь-якоТ конкретносп. Вщсутнють програмноТ моделi реформування для довгостроковоТ або середньостроковоТ перспективи нixто конкретно не обраховував засобами й ресурсами. Втрати економки й со^ального розвитку були невщворотними, але такого спаду виробництва i попршення рiвня життя населення Украши на Заxодi не очкував нixто.
План дiй Уряду був ганебним за своТм змютом у контекстi соцiально-економiчного розвитку села. Ознаками цього процесу було скорочення со^альних програм, пов'язаних з утриманням дитячих садочш, шкт, клубiв, закладiв охорони здоров'я. Поняття i почуття власност (точнiше: права на пай) не додавало аргуменлв на користь реформ.
В результат революцiйниx трансформацш загострилася демографiчна ситуацiя на сел^ що передбачали реформатори. Не пщтвердилися ïx сподiвання на те, що чисельнють сiльського населення навiть дещо зросте порiвняно до попереднього перюду а потiм, можливо, цей процес пще у зворотному напрямi, що розмiр сiльськоï сiм'ï матиме тенденцш до збiльшення, оскiльки менша ктькють селян буде знаходити роботу у мютах. Проте точним виявився прогноз про можливють збтьшення соцiальноï напруженосп в селах i сiм'яx, особливо коли перспектива працевлаштування залишаеться слабкою. Теза про те, що багато потенцшних труднощiв, пов'язаних iз змшою демографiчноï ситуацiï на селi, можна полегшити шляхом вжиття вiдповiдниx полп"ичних заxодiв, зокрема через створення добре оплачуваних робочих мюць, виявилася примарною.
Бажалося, щоб приватиза^я i перехщ до ринковоТ економiки вплинули на юнуючу сiльську мережу соцiальноï безпеки та забезпечення стьських мешканцiв со^альними послугами. Проте реалiï сiльського буття були такими, що бтьшють виробничих та со^альних послуг там забезпечували колгоспи, зокрема, оранка i оброб^ок присадибних дтянок землi, забезпечення кормами i молодняком худоби, закупками надлишюв продукци i худоби та багато-багато шших. Реформатори пропонували передати окремi со^альш функци по наданню таких послуг мюцевим органам влади, але як показала практика, вони не мали, не мають i не будуть мати фшансових ресурав для вир^ення соцiально-економiчного розвитку територiй без запровадження системи регюнальних податкiв i зборiв. Цей факт зводив нашвець всi потуги реформаторiв позбавити виробничi структури соцiальниx витрат. Практика наступного реформування показала, що ттьки економiчно сильнi (крупнi) товаровиробники мають фшансовий потенцiал для вирiшення проблем вщтворення продуктивних сил виробництва.
Вважалося, що на селi немае бiльш нагальноТ проблеми як стимулювання зайнятостi поза межами колективних господарств. Проте в умовах згортання ринкового попиту на ринках стьськогосподарськоТ продукци i продовольства багато таких господарств не спроможш вести нормальне економiчне вщтворення i розвиватися. Новi приватш господарi не утворили новий сектор економки середнього рiвня мiж крупними i дрiбними (присадибними) господарствами. Зрештою, фермерське господарство зникло як фактор конкуренци з крупним колективним i за статистикою утворюе з ним один сектор товарного виробництва.
1ншим невщкладним завданням со^ального розвитку вважалося збереження прийнятного рiвня со^альних послуг на селi у перiод трансформацiï та пюля приватизацп великих господарств, пiдвищення
здатностi мiсцевоï влади реагувати на со^альш та демографiчнi змши шляхом встановлення у сшьськш мюцевосп бiльшого фiнансового контрою. Вони вимагали розробити послщовну стратегiю, яка б сприяла розвитковi села шляхом передачi вiдповiдальностi за цю дiяльнiсть мюцевш владi. Одним iз найефективнiшиx засобiв виконання цiеï вимоги е передача мюцевим органам влади бiльшого контролю над своТми власними бюджетами i, отже, над своТм майбутнiм. Ця чудова думка залишилася поза увагою Уряду, коли йшлося про надання прав регюнам на збтьшення частки податкового поля, але ретельно здшснювалися плани лквщаци соцiальниx програм, закриття садочш, шкiл, лiкарень тощо.
Проблему зайнятост селян вирiшили досить оригшально: пропонувалося вважати ïx зайнятими у присадибному господарствк Очевидним е те, що репони не спроможнi виршувати проблеми зайнятостi. Вiдносний надлишок робочоТ сили та обмеженi перспективи зайнятост у несiльськогосподарськиx галузях свiдчать про те, що може виникнути потреба в таких структурах i способах виробництва, ям характеризуються бтьш високими витратами працк
Теоретичний аналiз проблем аналiзу економiки можна вiднайти на той час багатьох вчених i практиюв [1].
Ресурсоемнють - поняття, що мютить ознаки трьох факторiв: земл^ працi, капiталу, - а технологи тяжшть до канонiв класичноТ економiчноï теорiï. Проте постулати класичноТ економiчноï теорiï А.Смiта i Д.Ркардо у нас були зганьбленi ще рашше. Зараз частiше можна чути наголос на дш закону вартосп, зокрема на методологiчному рiвнi. Повсякчас вщ молодих реформаторiв можна почути бажання пiдвищувати цiни i тарифи для населення через зростаючу «собiвартiсть». Ц неподобства, що не е сумюними з новiтньою теорiею економiчноï рiвноваги Кругмана, вони намагаються виправдати не жадобою до наживи, а реальними витратами виробництва.
Пол Кругман, лауреат Нобелiвськоï преми 2008 року, американський учений, професор Прингстонського ушверситету, вщдае перевагу балансовоТ теорiï економiчноï рiвноваги вiд розроблення до обфунтування ново!' економiчноï географiï та ново!' теори ринково!' економiки [2].
Ключовими питаннями новизни е дектька. Перше Велике i мале пщприемство е однаково продуктивними, якщо мають рiвнiсть фактороемност виробництва. Факторна емнiсть - це вщношення факторних витрат на одиницю кшцево!' продукцiю. За таким посилом виробляеться теорiя рiвноваги зростаючих фондiв споживання фондам оплати працi. Вщнайшовши крапку рiвноваги ми нiчого не можемо говорити про середнш розмiр пiдприемництва i пiдприемства. Як виявляеться фактороемнють виробництва е однаковою для вах пщприемств, а тому вщсутшм е ефект вщ масштабу. Немае мюця конкуренцiï, зникае ïï необхщнють. Немае потреби визначатися з приводу спецiалiзацiï регiонiв i держав для мотивацп рацiональноï мiжнародноï торгiвлi. Невелик й нескладнi моделi Кругмана вщкрили нове знання у галузi торпвлк Економiка мае сталу кiлькiсть споживачiв, що дае пiдстави для простого формулювання функцп корисностi. Перша похщна функцп споживання бiльша нуля. Це означае, що потребам притаманн ознаки насичення. Друга похщна функ^я споживання менша нуля, а тому процес насичення погашае прирют потреби. Рiвновага зростаючого попиту (мах) i сталих доxодiв (w) утворюе балансову модель, що може носити iм'я Кругмана. Для ïï теоретичного розв'язання потрiбно не так багато припущень. Нова економiчна полiтика не усувае конкуренцш, але конкуренцiя i торгiвля виникае не ттьки i не сттьки вiд спецiалiзацiï держав, як вщ конкуренцп теxнологiчниx рiшень держав i монополш. Ключовим для нашого аналiзу е рiвнiсть факторних емностей виробництва у монополютичнш конкуренцiï. Треба наголосити про актуальнють нового змiсту аналiзу для «старого свiту» i краш, що розвиваються. Але найбiльш актуально звучить питання аналiзу фактороемностi на рiвнi сiльськогосподарського пiдприемства, що використовуе земельн та бiологiчнi ресурси рослинництва i тваринництва.
Прихильники кейнаансько'|' традицп i маршалiанського вчення з Великобританп свiдчать про те, що жодна економка не може бути ефективною без сусптьного (державного) регулювання економiчного процесу. Принциповими е питання унормування фюкальноГ полiтики, дотримання правил поведшки окремих фiрм; удосконалення договiрноï взаемоди фiрм у процесi iнновацiйного розвитку; виявлення i усунення з ринку малоефективних фiрм i посереднимв. Для розв'язання таких завдань треба зрозум^и, яким чином дослщжуеться економiчний процес. 1снуе думка, що дослiдження еволюцiйноï економiки можуть бути плiдними для нашо^ економiки у переxiдному перюдк
Мета моделювання економiки полягае у тому, щоб не просто описати господарську систему, а й отримати новi знання. Витлумачувати реальш поди в економiцi (постшш збурення) мае така теорiя, котра ^рунтуеться на принципах адаптивносп та адаптивних змш. Пристосування господарськоï системи до економки переxiдного перiоду мае формалiзуеться на ключових припущеннях, зокрема фiскальнiй iмперативнiй реакцiï на змiни напрямку динамки ефективносп системи, зростанням ринковоï вартосп майна, статкiв i «податкового поля». Дослщження соцiально-економiчноï динамiки е предметом соцюлоги та економiки. Проблемними для науки соцюлоги е питання сусптьного розвитку, пщвищення добробуту i рiвня життя населення. Встановлено, що економiчнi процеси та явища, що впливають на кiнцевi результати сусптьного розвитку, носять еволюцшний характер. Утворилася нова галузь науки, що отримала назву «Еволюцшна теорiя економiчниx змiн» [4].
Еволюцшну теорiю розвитку економiки розробив у сво^х працях Йозеф Шумпетер (США) [6]. Ключовим питанням розвитку е фактор часу. Ситуа^я у попередньому пер^ несуттево впливае на перехщ ймовiрностi мiж t i t + 1 перюдами, а тому процес змши ситуаци або ïï «стану» вважають маршським
процесом - «крок вперед i два кроки назад». У широких межах теоретично!' схеми можна побудувати велику ктькють випадкових процеав i часткових моделей. Кожна з них визначае лише окремi випадки мармвського процесу, як можна аналiзувати за допомогою математичних теорем. Однак для того щоб такий аналiз приводив до висновюв, як мають прозорий економiчний сенс, у моделях мають бути присутшми деякi специфiчнi особливостi.
Чiльне мiсце в економiцi посiдае пiдприемець, але не тому, що вш е власником, а тому, що вш мае непереачш особистi якостi: iнiцiативнiсть, хист до передбачення, авторитет, готовнють до ризику, здатнють до iнновацiйноï дiяльностi. Вщтак головним агентом ефективно!' конкуренцiï, тобто тако!', що стимулюеться прагненням пщприемця до отримання надприбуткiв за рахунок монопольних переваг, е пщприемець-новатор.
«Кожна успiшна iнновацiя веде до монополи', а кожна монополiя сприяе шноваци». Перемога забезпечуеться не зменшенням витрат, а повним усуненням конкурента з ринку: конкурент-новатор руйнуе самi засади юнуванням шших конкуренлв.
Ця концеп^я включае п'ять модераторiв: 1) створення нового товару або ново!' якост товару; 2) створення нового методу виробництва; 3) вщкриття нового ринку; 4) вщкриття нового джерела факторiв виробництва; 5) створення ново!' оргашзацп (монополи, ол^ополп). Можна продовжити передбаченням монопольно!' (ол^опольно!) конкуренцiï. Виxiдним положенням економiчноï системи визнаеться стан рiвноваги. Джерелом розвитку слугують внутрiшнi процеси, новi комбiнацiï виробничих ресурсiв, що приводять до впровадження шновацш.
Пщприемець - господарський суб'ект, функцiею якого е безпосередне здшснення нових комбшацш i який виступае активним елементом цього процесу. Економiчна функцiя пщприемця е дискретною (вона виконуеться доти, поки нова комбша^я не перетвориться на рутину).
Пщприемництво не е профеаею, не становить стшкий сусптьний клас, вiдповiднi якостi й навички можуть бути втрачеш, перейти до шших людей. Новаторську функцш-пщприемця Й. Шумпетер чiтко вiдокремлюе вiд функцп капiталiста: пiдприемець не обов'язково мае право власност на майно i, отже, не несе ризику (ризикуе той, хто позичае пщприемцю грош^. Пiдприемець - не винаxiдник, а людина, яка економiчно реалiзуе винахщ; разом з тим своТм новаторським характером функ^я пiдприемця вiдрiзняеться вщ рутинних функцiй менеджера.
Мотивацiя пщприемця новатора - це особлива специфiчна мотива^я, що потребуе не якнайшвидшого задоволення потреб, активно!' дiяльностi заради створення пщприемства, перемоги над суперниками, подолання труднощiв. Цього можна досягнути на основi дару передбачення, сильно!' волi й розвинуто!' iнтуïцiï. Прагнення до нововведень, вiра у власн сили, вмiння ризикувати, вiдчуття власно!' незалежностi -особистi якостi, що характеризують пщприемця i не залежать вщ класово!' й соцiально!' належностк Конкуренцiя стимулюеться тяжiнням пiдприемця-новатора до отримування надприбутмв за рахунок переваг, набутих не зменшенням витрат, а внаслщок повного усунення конкурента з ринку: конкурент-новатор руйнуе нав^ь можливють юнування шших конкурент. Досконала конкурен^я втрачае свое значення i не може розглядатись як модель максимально!' ефективностк За умов досконало!' конкуренци' стимул до теxнiчного прогресу стае дуже слабким, бо надприбуток вщ шновацш швидко лквщуеться конкурентами, як не витрачаються на розробки та впровадження нововведень, але негайно ïx переймають. Досягнул переваги перетворюються на втрати. Тяжшня норми прибутку до усереднення також не сприяе досягненню переваг на ринку. Для економiчного розвитку все бтьш необхщними стають велим каттали.
Монополiя. Шумпетер вважав, що економiчна ефективнiсть за умов урiвноваженого стану економiки гальмуеться проблемою використання ресурав i теxнологiчниx можливостей. Досконала конкуренцiя стае неможливою, осктьки продавц (покупцi) перебувають у неоднакових умовах.
Виграш забезпечуеться об'ективними умовами i не досягаеться за рахунок шших. Переваги, ям отримуе виробник завдяки винятковому становищу на ринку, е монопольними перевагами. Найбтьш значущi результати дае новаторство, забезпечуючи пщприемцю прорив, як в галузi цшоутворення, так i охоплення ринку.
Але монополи' у чистому виглядi не юнуе. Це лише тимчасове явище. Бтьш важливою для ринку, для економки в цтому е об'еднання групи конкуренлв в ол^ополш, що сприяе техшчному прогресу. Олiгополiя збтьшуе впевненiсть iнвесторiв щодо високих прибутюв.
Економiчна рiвновага. Динамiка статичного балансу економки унеможливлюе врiвноважувальну дiю конкуренци'. Навпаки, ефективна конкурен^я веде до розбалансування, перебудови економки, стрибка у розвитку продуктивних сил.
Теорiя шновацш Шумпетера створила можливiсть узгодження таких явищ, як втьна конкуренцiя й монополiя, котрi до нього розглядали як ринковi ситуацй', що виключають одна одну. Поняття конкуренци полишае межi товарного св^у й ринкових вщносин.
Еволюцiя економiчно!' динамiки. Коли немае мюця досконалiй конкуренцй', ïï замiнено альтернативною формою - недосконалою конкурен^ею. Вiн визнавав, що його трактування конкуренцй' виходить за межi аналiзу ринку i не спрямоване на вир^ення проблеми ринково!' рiвноваги. Теорiя ефективно!' конкуренцй пояснюе загальш причини циклiчного розвитку, але не торкаеться внутр^шх закономiрностей функцiонування ринкового мехашзму. Зрозумiло, що таку конкуренцш не можна пояснити з погляду
традицiйниx ïï форм: досконалоГ чи недосконалоï конкуренцп. Але модель ефективно^ конкуренцГ! добре «вписуеться» у модель монополютично^ конкуренцп Чемберлiна, яку можна розглядати у цьому контекст як намагання диференцшвати продукт або виробництво.
Висновки. Нещодавно виступаючи в УкраМ проф. Ерк Райнерт (Нщерланди) на питання чи варто запроваджувати ринок землi в Украïнi вiдповiв: «Не слухай, що вони говорять i не читай, що в МВФ пишуть, а дивись, що вони роблять». Ефект вщ приватизаци землi для олiгарxiв був шаленим, але у рамках понять хрематистики - науки про мистецтво збагачення. Ефективнють сiльськогосподарськоï дiяльностi не ттьки не зростала, а й падала через скорочення потомв худоби, виробництва м'яса i молока. Зростання експорту зерна i насшня олшних культур не може бути визнаний позитивним ефектом для земельного ресурсу, що перерозподтився вщ кормових до техшчних культур. 1нтегральна земельна ресурсоемнiсть стьськогосподарського виробництва не знизилася, це - вирок реформуванням. Не важко уявити наслщки запровадження ринку земель стьськогосподарського призначення. Лендлорди внесуть свою власнють як фактор цшоутворення на продовольство, що загострить продовольчу проблему.
Спектр стьськогосподарського виробництва в УкраМ е надто широкий для единоï концепци розвитку. Треба розмежувати пiдприемництво за ознаками розмiру тобто концентрацп виробництва. Дрiбнi нетоварнi пiдсобнi господарства населення з площею до 1 га можна було б не брати до уваги. Селянськ ферми, чисельнють яких може зростати в результат трансформаци стьського господарства, варто подтити на групи. Стандартизованими можуть бути господарства за ознаками площi землекористування. Але вона не може досконало вщображати розмiр господарства, його дохщ, податкове поле, земельну ренту без урахування якост земельних дтянок. Розмiр ферм не е тотожним ïx землекористуванням i не може обчислюватися площею земельних ресурав. Тому пропонуеться запровадити вщповщну систему облку господарських формувань за стандартизованими економiчними ознаками.
Нов^ня iсторiя земельних вiдносин в США не пщтверджуе тезу про приватну власнють як основу ринку, прогресу, дiловоï активност i винахщливост. Статистика свiдчить, що передача землi в оренду крупним фермерам покращуе економiчну ефективнiсть ï'ï використання. Досвщ США показуе, що малi за розмiром дiлянки непридатнi для мелюраци, сiвозмiн, агроxiмiï та високопродуктивноï техшки.
Багаторiчний досвiд США показуе, що приватна власнють на землю не гарантуе збереження довктля i само^ землк Бiльшiсть американських ферм ще на початку минулого стол^тя вщмовились вiд сiвозмiн, переходячи до монокультурное системи, скорочували площi пару, вели повсюдну оранку нав^ь високо еродованих земель. Результатом були пиловi бур^ виснаження плодоносних земель, забруднення водних джерел тощо.
Список використаних джерел
1. Бодриков М. Классическая теория ценности: современное звучание нерешенных проблем. / М.Бодриков //Вопросы экономики, 2009, № 7. С. 97-118. Б'1бл'югр.:8 назв.
2. Волчкова Н. Новая теорiя международной торговли и новая экономическая география (Нобелевская премия по экономике 2008 года). / Н. Волочкова // Вопросы экономики, 2009, №1. - С. 68-83. Бiблiогр.:29 назв.
3. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. Пер. с 13-го англ. изд. -М.: ИНФРА-М, 1999. - 974 с. [Електронний ресурс].-Режим доступу: www.alleng.ru/d/econ/econ007.htm
4. Нельсон Р., Уинтер С. Эволюционная теория экономических изменений. - М.: ЗАО «Финстатинформ», 2000. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: fingal.com.ua/content/view/886/39/1/3/
5. УкраУна: сльськогосподарський сектор у перехiдний пер/од./ Дослiдження по кран Свтового Банку - Надруковано у Сполучених Штатах Америки. 1995 Мiжнародний банк реконструкцИ та розвитку / Свтовий банк. 1818 H Street, N.W. Washington, D.C. 20433, USA. - 205 с.. (ISSN: 0-0253-2123).
6. Шумпетер Й. Теория экономического развития: (Исследование предпринимательства, прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры). - М.: Прогресс, 1982; [Електронний ресурс]. -Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/Шумпетер,_Йозеф
References
1. Bodrykov M. Classical Theory of Values: Modern way of unreal problem // Questions of economy, 2009, number 7. S. 97-118.
2. Volchkov N. New theory international trade and Novaya Economic Geography (Nobelevskaya premium economy in 2008). // Questions of economy, 2009, №1. - P.68-83.
3. McConnell C.R, Brue SL Economics: principles, problems and politics. Per. s 13th Eng. ed. - M.: INFRA-M, 1999. - 974 c. : www.alleng.ru/d/econ/econ007.htm
4. Nelson R., Uynter S. Evolution theory of economic changes. - M.: JSC «<Fynstatinform», 2000. : fingal.com.ua/content/view/886/39/1/3/
5. Ukraine : the agricultural sector in transition. / Research by the World Bank country - Printed in the United States. 1995 International Bank for Reconstruction and Development / World Bank. 1818 H Street, N.W. Washington, D.C. 20433, USA. - 205p.
6. Schumpeter J. Theory of the Economic development: (Study Entrepreneurship, profits, capital, credit, interest and market cycle). - M.: Progress, 1982 : https://ru.wikipedia.org/wiki/Шумпетер,_Йозеф
ДАН1 ПРО АВТОР1В
Лисецький Анатолш Степанович, доктор eK0H0Mi4HMx наук, професор, зав.кафедри облiку i оподаткування ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогiчний уыверситет iMeHi Григорiя Сковороди» e-mail: [email protected]
Паламарчук Оксана Микола'1'вна, доцент кафедри економiки ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагопчний унiверситет iменi Григорiя Сковороди»
Чабан Галина Вiкторiвна, кандидат економiчних наук, доцент, заступник зав.кафедри облку i оподаткування ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагопчний уыверситет iменi Григорiя Сковороди» e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
ЛисецкийАнатолий Степанович, доктор экономических наук, профессор, зав.кафедры учета и налогообложения ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» e-mail: [email protected]
Паламарчук Оксана Николаевна, доцент кафедры экономики ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ шимени Григория Сковороды»
ул. Сухомлинского, 34 кв.202, г. Переяслав-Хмельницкий, 08400, Украина.
Чабан Галина Викторовна, кандидат экономических наук, доцент, зам. зав. кафедри учета, аудита и налогообложения ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ шимени Григория Сковороды» e-mail: [email protected]
DATA EBOUT THE AUTHORS
Lysetskyi Anatolii Stepanovich, Ph.D. in Economical Science, of the of accounting and taxation department «Pereyaslav-Khmelnytsky Hrygorii Skovoroda State Pedagogical University» e-mail: [email protected]
Palamarchuk Oksana Mykolaiivna, Ph.D. in Economics Science, of economic department Associate SHEE «Pereyaslav-Khmelnytsky Hrygorii Skovoroda State Pedagogical University»
Chaban Galina Victorivna, Ph.D. in Economics Science, of the of accounting and taxation department Associate SHEE «Pereyaslav-Khmelnytsky Hrygorii Skovoroda State Pedagogical University» e-mail: [email protected]
УДК 331.526
МОБ1ЛЬНИЙ СПОС1Б ЖИТТЯ МОЛОД1 В АСПЕКТ ТРУДОВО1 ЗАЙНЯТОСТ1
Меньшиков В., Лавриненко О., Ванкевич О.
Ключов'1 слова: мобльнсть, мережевий каптал, молодь, трудова зайнятють.
МОБИЛЬНЫЙ ОБРАЗ ЖИЗНИ МОЛОДЕЖИ В АСПЕКТЕ ТРУДОВОЙ ЗАНЯТОСТИ
Меньшиков В., Лавриненко О., Ванкевич Е.
Предмет работы - мобильный образ жизни молодежи в аспекте трудовой занятости в условиях все более огромной роли новых технологий, существенно изменяющих традиционные представления о мобильности. Мобильный образ жизни является сравнительно мало исследованным феноменом, хотя развитие информационно-коммуникационных технологий существенно изменяют практически все проявления нашей жизни. Мобильность, сетевой капитал, социальные и гуманитарные технологии все чаще выступают необходимыми условиями успешной трудовой занятости. Целью предлагаемой статьи выступает анализ результатов социологического проекта, где объектом исследования стала молодежь Латвии и Беларуси, что бы в парадигме мобильности определить общее и особенное восприятия молодежью двух стран с различающимися экономическими системами проблематику мобильного образа жизни в аспекте трудовой занятости. В исследовании применялись общенаучные и специальные методы познания, особое место отведено методам социологического анализа. Результаты социологического проекта показали, что в наших странах при имеющихся различиях экономических систем, проблемы мобильного образа жизни молодежи в аспекте трудовой занятости идентичны. Главное - асимметрия видов мобильности при недооценке тех из них, которые обеспечивают трудовую занятость и высокую конкурентоспособность. Самооценки уровней мобильности у молодежи Латвии и Беларуси очень близки и характеризуются сравнительно не большим удельным весом тех, кто заявил о своем высоком уровне мобильности. Область применения результатов - государственное управление социально-
188
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 34/1 © Меньшиков В., Лавриненко Ванкевич 2017
