Научная статья на тему 'Моделирование как метод учетного синтезу и анализу экономической эфективности использования ресурсов'

Моделирование как метод учетного синтезу и анализу экономической эфективности использования ресурсов Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
245
28
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ОДЕЛЮВАННЯ / ОБЛіК / УЗАГАЛЬНЕННЯ / СИНТЕЗ / АНАЛіЗ / ЕФЕКТИВНіСТЬ / МОДЕЛИРОВАНИЕ / УЧЕТ / ОБОБЩЕНИЕ / АНАЛИЗ / ЭФФЕКТИВНОСТЬ / MODELING / ACCOUNTING / COMPILATION / SYNTHESIS / ANALYSIS / EFFICIENCY

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Лисецький А.С., Бурлаков О.О., Чабан Г.В.

Предмет роботи: моделювання господарських процесів засобами інформаційних систем в умовах посилення вимог до якості роботи сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств і кооперативів Мета: розробити та обґрунтувати методику обліку (синтезу інформації) та аналізу економічної ефективності господарських систем з використанням нормативного методу. Методологія: використано інструменти балансової методології бухгалтерського обліку та економіко-математичного моделювання. Результати роботи: розроблено та обґрунтовано модель «ресурс продукт» як інструмент аналізу економічної ефективності господарських систем. Галузь застосування результатів: управління господарськими системами у галузі сільського господарства і фермерства. Висновки: Запропоновано моделі синтезу господарських операцій і аналізу ефективності господарських систем.Предмет работы: моделирование хозяйственных процессов средствами информационных систем в условиях ужесточения требований к качеству работы сельскохозяйственных предприятий, фермерских хозяйств и кооперативов Цель: разработать и обосновать методику учета (синтеза информации) и анализа экономической эффективности хозяйственных систем с использованием нормативного метода. Методология: использовано инструменты балансовой методологии бухгалтерского учета и экономико-математического моделирования. Результаты работы: разработана и обоснована модель «ресурс продукт» как инструмент анализа экономической эффективности хозяйственной систем. Область применения результатов: управление хозяйственными системами в области сельского хозяйства и фермерства. Выводы: Предложены модели синтеза хозяйственных операций и анализа эффективности хозяйственных систем.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Моделирование как метод учетного синтезу и анализу экономической эфективности использования ресурсов»

e-mail: isaykina08@mail.ru

ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» DATA ABOUT AUTHORS

Zlenko Alla Mykolaivna, Candidate of Historical Sciences, Associate Professor of Department of Documentation e-mail: zlenko.am@mail.ru

Isaykina Elena Dmitrivna, Candidate of Historical Sciences, Associate Professor of Department of Documentation e-mail: isaykina08@mail.ru

Pereyaslav-Khmenytsky Hryhoriy Skovoroda Pedagogical University

УДК:659:339.13

МОДЕЛЮВАННЯ ЯК МЕТОД ОБЛ1КОВОГО СИНТЕЗУ I АНАЛ1ЗУ ЕКОНОММНОТ ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРС1В

Лисецький А.С., Бурлаков О.О., Чабан Г.В.

Предмет роботи: моделювання господарських процесв засобами нформацйних систем в умовах посилення вимог до якостi роботи сльськогосподарських пiдприeмств, фермерських господарств i кооператив в

Мета: розробити та обгрунтувати методику облку (синтезу iнформацi'l) та аналзу економ'чно)' ефективност господарських систем з використанням нормативного методу.

Методолог'т: використано iнструменти балансовой' методологи бухгалтерского облку та економко-математичного моделювання.

Результати роботи: розроблено та обгрунтовано модель «ресурс - продукт» як iнструмент аналзу економ'чно)' ефективностi господарських систем.

Галузь застосування результатie: управлння господарськими системами у галузi сльського господарства фермерства.

Висновки: Запропоновано моделi синтезу господарських операцш i аналзу ефективнот господарських систем.

Ключовi слова: моделювання, облк, узагальнення, синтез, анал'з, ефективнсть.

МОДЕЛИРОВАНИЕ КАК МЕТОД УЧЕТНОГО СИНТЕЗА И АНАЛИЗА ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ЭФЕКТИВНОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ РЕСУРСОВ

Лисецкий А.С., Бурлаков А.А., Чабан Г.В.

Предмет работы: моделирование хозяйственных процессов средствами информационных систем в условиях ужесточения требований к качеству работы сельскохозяйственных предприятий, фермерских хозяйств и кооперативов

Цель: разработать и обосновать методику учета (синтеза информации) и анализа экономической эффективности хозяйственных систем с использованием нормативного метода.

Методология: использовано инструменты балансовой методологии бухгалтерского учета и экономико-математического моделирования.

Результаты работы: разработана и обоснована модель «ресурс - продукт» как инструмент анализа экономической эффективности хозяйственной систем.

Область применения результатов: управление хозяйственными системами в области сельского хозяйства и фермерства.

Выводы: Предложены модели синтеза хозяйственных операций и анализа эффективности хозяйственных систем.

Ключевые слова: моделирование, учет, обобщение, синтез, анализ, эффективность.

MODELING AS A METHOD OF ACCOUNTING SYNTHESIS AND ANALYSIS OF ECONOMIC EFFICIENCY OF RESOURCE USE

Lisieckyi A.S., Burlakov O.O., Chaban G.V.

Subject of work: modeling business processes by means of information systems in terms of enhancing the quality requirements of the enterprises, farms and cooperatives

© Лисецький А.С., Бурлаков О.О., Чабан Г.В., 2016 Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 31/1

63

Objective: To develop and justify the method of accounting (information fusion) and cost-effectiveness analysis of business systems using regulatory methods.

Methodology: The methodology used in carrying instruments accounting and economic-mathematical modeling.

Results: The model developed and «resource - product» as a tool of economic analysis efektyvnostihospodarskyh systems.

Range of application of results: economic management systems in agriculture ifermerstva.

Conclusions: The proposed model synthesis business operations and efficiency analysis of economic systems.

Keywords: modeling, accounting, compilation, synthesis, analysis, efficiency.

Постановка проблеми. 7 липня 2014 року Держстатом Укра'ни затверджено новий за формоюзв^ № 50-сг «Основы eKOHOMi4Hi показники роботи стьськогосподарських пщприемств». BiH мютить дектька розд^в: 1) Виробництво i реалiзацiя продукци' стьського господарства; 2) Структура виробничо''' собiвартостi за видами продукци стьського господарства; 3) Витрати на виробництво продукци стьського господарства i послуг; 4) Державна шдтримка стьського господарства; 5) Кушвля матерiально-технiчних ресурав для виробничих потреб; 6) Баланс продукци стьського господарства. Довщково вщображено показники землекористування i ктькост пра^вниш. Порiвняно до традицiйноï нова форма е суттево розширеною, що свщчить про пiдвищену увагу Уряду до збалансованост галузi сiльського господарства. З ютори цього спостереження вiдомо, що така увага до галузi придтялася лише за радянських часiв, а завдання облку вирiшувалися апаратом галузевого мшютерства. У пореформений перiод, коли лiбералiзацiя економiки була полiтикою, зв^нють була скорочена, а саме спостереження передано органам державно!' статистики. Узагальнення даних виконують ц органи, а виконавцями первинного облку завжди були пра^вники бухгалтерiï та економiсти.

Актуальшсть теми. Господарський i бухгалтерський облiк повинен дати вичерпну iнформацiю про рiвень збалансованостi сiльгоспвиробникiв, зокрема для досягнення шновацшного розвитку, пiдвищення конкурентоспроможност продукцiï, забезпеченостi програм коштами. Важливим завданням на сучасному етапi може бути запровадження нормативного облку, стандартизаци' вартостi, припинення зростання цiн та шфляцп. Удосконалення облiку i зв^ност торкаеться всiх без винятку форм господарювання, вiд фермерського до холдингового, узагальнення зв^ност безпосередньо торкаеться списку з десяти тисяч одиниць. Можливо, що у наступний перюд такий деталiзований звiт буде скорочений, але основы науковi принципи органiзацiï облку економiчноï ефективностi господарств у стьському господарствi мають бути канонiчними й усталеними.

Аналiз дослiджень. Дослiдження соцiально-економiчноï ефективностi господарських систем е предметом математично' статистикиi и роздiлiв економетрики [1]. Балансову методолопю досконало виклав у своему пщручнику 1.П. Васильченко [2]. Саме економетрика i модель Леотьева-Форда за визнанням Н. Глкмана залишаються основними напрямами математичного моделювання соцiально-економiчних процесiв. Моделювання як метод облкового синтезу i аналiзу економiчноï ефективностi використання ресурсiв - це предмет перманентних наукових дослщжень. Заслуговуе на увагу напрямок норматичного методу пошуку ефективност систем[2]. Галузевi проблеми ефективност розглянутi у рядi праць, зокрема дослщженьстьського господарства[3]. Серед фундаторiв ресурсного моделювання слiд вiдзначити прац О.О.Бугуцького i К.М.Якуби [4]. Певний пщсумок пошукiв можна вiднайти у рекоменда^я по застосуванню нормативного методу планування й облку затрат на виробництво, опублкованих в кiнцi минулого стол^тя [5]. На сучасному етап серед численних публiкацiй найпоширенiшим виявився пошук методiв узагальнення дрiбнотоварного виробництва [6]. Семантика i прагматика побудови облку у сучасних умовах знаходиться у рамках каношчних форм i стандартв, що спрямован на дослщження фiнансових результатiв. Що стосуеться розвитку балансознавства i стандартизаци вартосп, то 'х дослiдження залишаеться актуальним[7].

Постановка завдання. Метою статт е оприлюднення деяких мiркувань з приводу обгрунтування принципiв i методики облiку (синтезу Ыформацп) i аналiзу економiчноï' ефективност на рiвнi господарських систем.

Виклад основного матерiалу. У системi операцшно''' дiяльностi застосовуеться балансовий метод. Завдання облку - узагальнення господарських, швестицшних i фiнансових операцiй для виявлення фактичних фшансових результатiв роботи пщприемства, документальне оформлення 'х i складання зв^у про фiнансовi результати, що подаеться фiскальним органам влади. Стьськогосподарськ пiдприемства, як правило, ведуть облк операцiйноï' дiяльностi, а тому 'х фiнансовий звiт не повинен торкатися роздiлiв про iнвестицiйнi або фiнансовi операцiï. lнвестицiйна i фiнансова дiяльнiсть з метою отримання доходiв - це предмет облку iнвестицiйних проектв i фiнансовоï дiяльностi iнших оргашзацш.

Економiка будь-якого пiдприемства вибудовуеться на швести^ях, ресурсах, витратах i доходах вщ продажу продукци. Сiльськогосподарське пщприемство основним ресурсом мае земельнi упддя i бiологiчнi об'екти. Саме через те анал^ичний облiк процесiв виробництва треба моделювати як «ресурс - продукт».

Економетрика nidnpueMcmea базуеться на найпростших вимiрниках: цiна, вартiсть, ринок, прибуток, ефективнють.

Кошти, що витрачен на закупки факторiв виробництва, вимiрюють витратами (англ. total cost). Каттальш витрати, що приведенi до рiчного вимiру, та поточнi витрати на виробництво називатимемо авансованими коштами. 1нвестицшну складову розiб'емо на шматочки так, що вона дорiвнюе сумi добутш питомих витрат (с) на обсяг фактору (х) у формула

С = с1х1+с2х2 + ... +cixj +... + спхп. (1)

Змшним фактором ефективност витрат може бути земельний ресурс, якщо йдеться про стьське господарство. Якщо змшним фактором виробництва е продукт, то говорять про собiвартiсть продукци.

Будь-яка пiдприемницька дiяльнiсть завершуеться ринком. Вiльний ринок формуе цшу попиту. Позначимо цiну буквою (р) - вщ англ. price. Го^вку, що надходить вiд продажу, а також кошти у безготiвковому виглядi (D), визначимо як добуток ринково'Т цiни (р) на кiлькiсть товарноТ' маси (B=<x, u>), що може бути диференцшованою за iнтенсивнiстю (u) у формулi:

D = <x, u, p>. (2)

Прибуток (Pr) (англ. Profit) визначимо як штегральний ефект пщприемництва та формалiзуемо наступним чином:

Pr = (p - c)x (3)

Приведена формула е найпроспшим уявленням мети пiдприемництва, зокрема досягнення максимального прибутку. Важелями досягнення мети е три: цша, собiвартiсть, товарна маса. Змют цiеТ формули дуже просто тюструеться площинами вартосп, що вiдтинаються вiдрiзками на ос диференцiйованих ресурсiв (х) та цшоутворення (р - с). Ефективнiсть розвитку бiзнесу проiлюструемо на спрощених моделях прибутку, що використовувалися у недалекому минулому. Поняття прибуток замшимо на чистий дохщ (Д), цiну визначимо як (Ц), собiвартiсть (С), ктькють товарноТ' продукцiТ (В). Графiк ^еТ' моделi подамо наступним чином (рис. 1).

Рисунок 1. Стратепя для досягнення максимального прибутку

Базовий сценарш розраховуеться за формулою:

Д1 = (Ц1 - С1)*В1 (4)

Сценарш 1. Стратепя вщповщае засадам представницькоТ фiрми А.Маршала, що дiе за принципами прюритетносп ринкового попиту i цiн та застосовуе стратегiю шновацшного розвитку для зниження собiвартостi продукци. Ефект вiд такоТ полiтики вщображае формула (5):

Е2 = (С1 - С2)В1 (5)

Сценарiй 2. Традицшний для вiльного ринку. Передбачае системне пщвищення цiн на продукцш. Ефект вiд зростання цiн на продукт (6):

Е3 = (Ц2 - Ц1)В1 (6)

Сценарiй 3. Доцтьний за умови стабiльного попиту на продукцш та ринкових цш через розширення товарного сегменту пропозици на ринок. Ефект вiд зростання обсяпв (масштабу) виробництва (7):

Е4 = (Ц1 - С1)(В2 - В1) (7)

Всi iншi сценари е комбiнацiями вiд поеднання перших трьох. Перелiчимо Тх ефекти наступними формулами:

1) Ефект вщ змiни собiвартостi i обсягiв виробництва:

Е5 = (С1 - С2) (В2 - В1) (8)

2) Ефект вщ змiни цiн i обсягiв виробництва:

Е6 = (Ц2 - Ц1)(В2 - В1) (9)

3) Ефект вщ змiни собiвартостi i цш:

Е2+ Е3 = [(С1 - С2)+ (Ц2 - Ц1)]В1 (10)

4) Рiвень доходу в результат зниження собiвартостi:

Е1 + Е2 = (Ц1 - С2)В1 (11)

5) Рiвень доходу в результатi зростання цiн:

Е1 + Е3 = (Ц2 - С1)В1 (12)

6) Рiвень доходу в результат зростання цш i зниження собiвартостi:

Е1 + Е2 + Е3 = (Ц2 - С2)В1 (13)

7) Рiвень доходу пiсля зростання обсягiв виробництва:

Е1 + Е4 = (Ц1 - С1)(В2 - В1) (14)

8) Сума доходу пюля зростання цш, зниження собiвартостi на прирют обсяпв виробництва:

Е4 + Е5 + Е6 = (Ц2 - С2)(В2 - В1) (15)

9) Загальний дохщ з урахуванням всiх факторiв i обсягу виробництва:

Е1 + Е2 + Е3 + Е4 + Е5 + Е6 = (Ц2 - С2 )В2 (16)

Приведений перелiк можливих сценарiïв i результатiв показуе множину стратегш i результатiв. В таких умовах конкурен^я набувае характеру анархп ринку, що приводить до сусптьних втрат i кризових явищ. Тут необхщними е моделi мiжгалузевого (продуктового) аналiзу.

Граничний аналiз фактор'т ефективнот стьського господарства. Витрати на виробництво продукци рослинництва е функ^ею ресурав стьськогосподарських угщь (поавних площ):

С = С (s).

Якщо площа стьськогосподарських упдь збтьшуеться на As, то ресурсам (s + As) вщповщають витрати С = С(s+As).Таким чином, залученим в економiчний оборот земельним ресурсам As вщповщае прирют витрат у формула

АС = С (s + As) - С (s).

Тепер можна вирахувати середнш прирют витрат виробництва, який припадае на одиницю приросту залучених швестицш (земельних ресурав) i буде вщношенням (AQ^As). Таким чином, граничними витратами виробництва е похщна:

lim AC = C"(s) AS ^ 0 AS

Економiчний змiст граничних витрат полягае у тому, що Тх рiвень показуе змiни у рiвнi витрат, зокрема каттальних, в результатi збтьшення (зменшення) землекористування окремих господарських формувань.

Граничний дохд. Дохщ (D) в стьському господарствi е функцiею ктькост одержаноТ продукцiï за ринковими цшами з одиницi земельних ресурсiв. Його прирют залежить вщ приросту урожайност при усталеному рiвнi цiн. Тому граничний аналiз доходiв може торкатися розмiру земельних ресурсiв так само, як i граничних витрат: прирют доходiв для кожного продукту i крапки концентраци землекористування е похщною диферен^ального обчислення.

Граничний продукт. Предметом аналiзу е фактори виробництва, зокрема, земля, праця i каштал. Особливий штерес у сучасних умовах викликае гранична рента, цша i оплата пращ вiдсоток на капiтал. Сума граничних доходiв рентного походження диференцшеться стосовно природно-клiматичних ресурсiв сiльського господарства. Земля е фактором, що генеруе доходи рентного походження, а тому ïï вартють е капiталiзованою рентою. Диферен^альна рента е найбiльш важливим предметом дослiдження регiональноï економiки. Розмiр диференцiальноï ренти визначено, якщо е похщна функци ренти вiд обсяпв сiльськогосподарських ресурсiв рiзноï якостi.

Граничний продукт (MP - marginal product) стьськогосподарських земельних ресурав треба визначати як прирют виробництва валовоГ продукци, отриманий за рахунок використання додатково'1 ктькосп землi та добрив (dY/dX). Методика аналiзу продуктивностi змiнного ресурсу е загальнонауковою: (Yi - Yi-1)/(Xi - Xi-1).

Калькуляця i оцнка - елементи методу бухгалтерського облку, що використовуеться повсякчас для виконання його мiсiï економетрики, дослщження економiчноï ефективност господарських систем.

Питання калькуляци виникають у процесi виробництва i реалiзацiï продукцiï. Вона визначае методику облку i узагальнення витрат для виявлення резервiв пiдвищення ефективностi виробництва. Складнють питань калькуляцiï та систематизаци витрат пов'язана не тiльки i нав^ь не стiльки iз рiзноманiттям господарських процесiв, що вiдповiдають складност технологiчними i органiзацiйними умовами, сктьки наявнiсть «зачарованого кола» мiжгалузевих потош продукцГ| та ресурсiв. Складнiсть калькуляци полягае також у тому, що необхщно забезпечити розмежування витрат мiж завершеним i незавершеним виробництвом, витратами на ресурс i на продукт.

Фактична (зв^на) калькуля^я складаеться за даними бухгалтерського облку про фактичш витрати на виробництво продукцiï i вщображае фактичну собiвартiсть виробленоï продукци або надання послуг або виконаних роб^. Вона одночасно характеризуе рiвень вщхилення собiвартостi, встановленою нормативною i плановою калькуляцiею.

Об'ектом калькуляцiï визнаеться не ттьки продукцiя, роботи, послуги, що виробляються у звiтному перюд^ а й та ï'ï частина, що реалiзуеться на галузевому ринку. Деяка ктькють продукцiï використовуеться як насшня i корми, надходить на переробку в межах дшчого пщприемства. Тому важливо узгоджувати номенклатуру валовоï i товарноï продукцiï та калькулювати кiнцеву товарну продукцiю.

Форма № 50 побудована саме за таким принципом, тобто мютить показники^браних площ за видами, ктькоспвиробленоТ та реалiзованоТ продукци у фiзичних вимiрниках; витрат на виробництво, виробничоТ та комерцшноТ' собiвартостi:

Продукця Код Ви робництво продукци Реалiзацiя продукцiï (роб^, послуг)

3i6paHa площа, га Вироб-лено продук-ци', ц Вироб-нича собiвар-тiсть, тис.грн. у фiзичнiй Maci, ц Вироб-нича собiвар- тiсть, тис.грн. повна собiвар- тiсть, тис.грн. чистий дохщ (виручка), тис.грн.

А Б 1 2 3 4 5 6 7

Джерело: «Основн eKOHOMÎHHi показники роботи сльськогосподарських nidnpueMcme» (форма № 50).

Семантика побудови форми традицшна а не змшювалася протягом десятка ромв. Прагматика моделi нацiлена на виявлення фшансових результатiв на галузевих ринках стьськогосподарськоТ' продукцiТ. Саме такий напрямок узагальнення вбачаеться у вартюних показниках роздту. На певному етапi форма була доповнена довщкою про елементи витрат за обраним колом продук^в, зокрема зернових i технiчних культур. Якщо вщкинути три графи, що вщображають пiдсумки у рядках, то залишаеться 9 змiстовних статей витрат:

Виробнича собiвартiсть, тис.грн.

прямi матерiальнi витрати загальновиробничi витрати

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Код насiння мше-ральнi добрива пальне i мастила оплата послуг решта витрат оплата прац аморти зацiя соцальш заходи загальнi витрати

А Б 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Джерело: «Основн економiчнi показники роботи сльськогосподарських nidnpueMcme» (форма № 50).

Змют статей витрат у галузi тваринництва може бути також скороченим за рахунок зайвих пщсумкових граф форми i буде виглядати наступним чином:

Галузь Виробнича собiвартiсть

Код прямi матерiальнi витрати оплата прац загальновиробничi витрати

корми пальне i оплата решта аморти- соцальш решта

мастила послуг витрат заця заходи витрат

А Б 1 2 3 4 6 7 8 9

Джерело: «Оcновнi економiчнi показники роботи сльськогосподарських пiдпpueмcmв» (форма № 50).

Нова редак^я звп"ноТ форми мютить шформацш про формування ресурав ряду видiв продукцiТ, всього 27 назв. Баланси продуклв мiстять наступний перелк статей:

Код Надходження Витрати Прирют

всього куплено продано фураж насшня переробка втрати mini запаав

А Б 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Джерело: «<Оcновнi економiчнi показники роботи сльськогосподарських пiдпpueмcmв» (форма № 50).

Роздт 5 форми № 50 не мютить баланав худоби i птиц нi у ктькюному, нi у ваговому вимiрнику. Продукцiю вирощування худоби i птиц приведено в одиницях приросту живоТ маси, а кiлькiсть реалiзованоТ продукци - в одиницях маси наявноТ худоби i птицi.

Роздiл 2 форми №50 за традицею мютить дат про витрати за елементами витрат у галузях рослинництва i тваринництва. Третш роздiл форми - це показники державноТ пiдтримки стьського господарства.

Окремий четвертий роздiл форми присвячений обстеженню купiвлi матерiально-технiчних ресурав.

Таким чином, нова форма звп"носп вимагае пщвищеноТ уваги та оперативного облку ряду ресурсiв, продуктiв i процесiв сiльськогосподарського виробництвапоза межами системного фiнансового облiку. Пому особливоТ уваги заслуговуе тюне поеднання системного балансового (бухгалтерського) i аналiтичного виробничого облку. Розглянемо синтетичний облiк з урахуванням дшчого плану рахункiв [8].

Загальна схема моделювання господарських процеав методом дебета i кредита. Ця схема е продуктом чисто фшансового пщходу до розв'язання завдання вимiрювання доходiв i витрат виробництва. Методика передбачае дектька крокiв адитивного синтезу даних та вщображення господарських операцiй на балансових рахунках.

Крок перший. Узагальнення операцш щодо витрат матерiальних ресурав, оплати прац^ вiдрахувань органам со^ального страхування, нарахування амортизацiï:

Рахунок 80 «Матер;альш витрати»

20 «Виробничi запаси» 23 «Виробництво»

21 «Поточнi бiологiчнi активи» 91 «Загальновиробничi витрати»

23 «Виробництво» 92 «Адмшютративш витрати»

27 «Продук^я сiльськогосподарського виробництва» 93 «Витрати на збут»

Рахунок 81 «Витрати на оплату пращ»

66 «Розрахунки з оплати працЬ 23 «Виробництво»

91 «Загальновиробничi витрати»

92 «Адмшютративш витрати»

93 «Витрати на збут»

Рахунок 82 «Вщрахування на сощальш заходи»

65 «Розрахунки за страхуванням» 23 «Виробництво»

91 «Загальновиробничi витрати»

92 «Адмшютративш витрати»

93 «Витрати на збут»

94 «lншi витрати операцшно1 дiяльностi»

Рахунок 83 «Амортизащя»

13 «Знос необоротних активiв» 23 «Виробництво»

91 «Загальновиробничi витрати»

92 «Адмшютративш витрати»

93 «Витрати на збут»

94 «lншi витрати операцшно1 дiяльностi»

Джерело: власне зображення.

Лiва сторона рахунку тут i далi вiдображае його дебет. Узагальнення матерiальних витрат вiдбуваеться з кредитом рахунку № 20 i №27. Анал^ичний облк вибудовуеться за статтями витрат. Кредит рахунш № 80-83 вщображае розподiл витрат за напрямками. Таких е п'ять: виробництво (23), загальновиробничi (91), адмшютративш (92), збутовi (93), iншi (94). Така схема забезпечуе розподт елементiв витрат i 1х узагальнення за напрямами управлшня.

Крок 2. Облiк витрат на виробництво сiльськогосподарськоï продукцiï пов'язуеться з кореспонден^ею рахункiв попереднього блоку з рахунком 23 «Виробництво». У вщповщносп до встановленого порядку облкового синтезу у дебет цього рахунку вщносять лише прямi витрати на виробництво конкретних видiв продукцГ| та загально виробничi витрати. Кредит рахунку кореспондуе з рахунком 27 «Продук^я стьськогосподарського виробництва», що мае однакову номенклатуру видiв продукций

Рахунок 23 «Виробництво»

80 «Матерiальнi витрати» 27 «Продукцiя сiльськогосподарського виробництва»

81 «Витрати на оплату працЬ

82 «Вщрахування на со^альш заходи»

83 «Амортиза^я»

84 «lншi операцiйнi витрати»

91 «Загальновиробничi витрати»

Джерело: власне зображення.

Як видно, загальновиробничi витрати утворюють окремий вартюний потiк, унормований вщсотком до прямих матерiальних витрат.

Крок 3. Формування шформаци про надходження сiльськогосподарськоï продукцiï та ïï використання:

Рахунок 27 «Продукфя сiльськогосподарського виробництва»

23 «Виробництво» 23 «Виробництво»

90 «Собiвартiсть реалiзацiï»

Джерело: власне зображення.

Характерною вимогою до ведення цього рахунку е отримання шформаци про рух продукци, зокрема на ринок (90), на галузеве споживання (23). Анал^ичний облк мае будуватися за ознакамибалансово! рiвностi надходження i використання, що може забезпечити даними для складання роздту 5 форми 50-сг зв^ностк

Крок 4. Узагальнення витрат у межах синтетичного рахунку 90 «Собiвартiсть реалiзацiТ» та спрямування Тх на фiнансовi результати:

Рахунок 90 «Собiвартiсть реалiзацii»

27 «Продукцiя сiльськогосподарського виробництва» 79 «Фiнансовi результати»

91 «Загальновиробничi витрати»

Джерело: власне зображення.

Семантику i прагматику рахунковоТ формули побудовано за принципом адитивного пщсумку витрат i розрахунку фшансових результатiв вiд продажу продукци. Для здiйснення калькуляцiТ кiнцевоТ продукци з урахуванням галузевого споживання насшня i кормiв власного виробництва необхщно використати балансовий метод у моделях «ресурс - продукт».

Крок 5. Накопичення шформаци про виручку вiд реалiзацiТ продукци стьського господарства, порiвняння ТТ з сукупними витратам та виявлення фшансових результалв:

Рахунок 79 «Фiнансовiрезультати»

90 «Собiвартiсть реалiзацiТ» 70 «Доходи вщ реалiзацiТ»

92 «Адмшютративш витрати»

93 «Витрати на збут»

44 «Нерозподтеш прибутки (непокритi збитки)» 44 «Нерозподiленi прибутки (непокрил збитки)»

Джерело: власне зображення.

По дебету рахунку 79 окрiм прямих витрат, пов'язаних з виробництвом, позначаються потоки адмшютративних витрат (92) i витрат на збут (93). Рахунок закриваеться балансовим рахунком 44, що може вщображати нерозподтений прибуток поточного року, або непокрит збитки.

Аналiз цiеТ схеми показуе, що взаемозв'язки потош матерiальних i фiнансових ресурав ретельно вiдображенi як у оборотному, так i у сальдовому балансах. Ця фшансова бухгалтерiя служить пщставою для обфунтування фiскальноТ полiтики у рамках конкретного оподаткування доходiв фiрми. Глибиннi резерви накопичення коштiв для рефшансування економiки вiдкриваються шляхом моделювання облiку виробництва, зокрема з використанням методiв економiко-математичного моделювання i економетрики.

Суттев! вимоги до облку накладае нормативний метод, що мае сприяти управлнню витратами. Метою це'Т роботи е приборкання витрат, удосконалення способу виробництва, запровадження досягнень науки тощо. Компашя волiе знати i волод^и факторами ефективност виробництва нав^ь будучи прибутковою. Такими факторами окрiм цши i кiлькостi продажiв може бути продуктивнють природних ресурсiв, якiсть земельних дтянок, забезпеченiсть фунлв вологою, продуктивний потенцал худоби тощо. Якщо компашя знае, що продуктивн витрати на добрива, засоби захисту у рослинництв^ комбшоваш корми i пiдтримання мiкроклiмату у тваринництвi можуть суттево пщвищити урожайнiсть i продуктивнiсть худоби, то кампашя мае шанси управляти витратами.

Основою управлшня е планування ресурсноТ емностi виробництва, включно змiнними i фiксованими витратами. Для цього рекомендуеться нормативна калькуляця i граничний аналiз витрат.

Стандартнi (нормативнi) калькуляци застосовуються з метою встановлення допустимих витрат на виробництво продукци на основi науково - обфунтованих норм. Нормативы калькуляци складають на основi юнуючих норм використання засобiв виробництва. Вони вщображають досягнутий рiвень технiки, технологи, оргашзацп виробництва i працi. Нормативы калькуляци призначен для визначання нормативноТ собiвартостi продукц^. Вони служать основою для оперативного контролю за вщхиленнями фактичних витрат вщ установлених нормативiв i е дiевим засобом управлшня процесом формування собiвартостi.

Як видно, у стьському господарствi менше шанав унормовувати витрати на одиницю продукци, вони формуються з урахуванням природно-^матичних умов i не спiв ставн у просторi. Але ще менше шанав побудувати системний бухгалтерський облк виробничоТ системи без належно оргашзованого аналiтичного i управлiнського облiку. Нормування витрат i калькуляцiя у галузi мають бути iнструментами перманентного управлшня витратами i оперативного бюджетування центрiв витрат i вiдповiдальностi.

Управлiнський облк значного числа компанiй базуеться на застосуванн системи бюджетування. Саме через призму бюджелв розглядаються доходи й витрати компани вiд стади планування до стади аналiзу досягнутих результат. У процесi планування витрат компани враховують статистичш данi попереднiх пер^в, фактори впливу зовнiшнього (динамiка ринш) i внутрiшнього (агроресурси) середовища.

Контроль виконання бюджету центрiв витрат на виробництво варто орiентувати на дотримання агротехшки i технолог^ догляду за рослинами. У тваринництвi йдеться про дотримання кормового рацюну з урахуванням продуктивносп або iнтенсивностi вiдгодiвлi. Важливим е фактор часу, дотримання сромв виконання робiт з обробiтку грунту або догляду за поавами. Моделi «план - факт» у галузi доречнi у тваринництвi, коли йдеться про подготовку тваринницьких примiщень, зокрема у птахiвництвi, що пов'язано з термшами одержання приплоду або шкубаци яець. Перманентним мае бути контроль якосп кормiв i збалансованостi рацюну годiвлi тварин.

Нормативний облiк i контроль вiдомий з початку минулого стол^тя. На Заходi вiн отримав назву директ-кост i запроваджувався у зв'язку з економiчною кризою 1929 року. Проблеми запровадження нормативного планування i облку сiльськогосподарського виробництва були актуальними для УкраТни у середин минулого столiття i повсякчас. Характерним у цьому питаны е складання технолопчних карт у рослинництвi з розрахунку на одиницю площi та у тваринниц^ на одиницю площi примiщення для утримання тварин. Зразком узагальнення таких розрахунш на початку нишшнього столiття може бути робота 1нституту аграрноТ економiки [5,7].

Запровадження нормативного облку витрат справа приватна. Можна i не запроваджувати, але наявнють «зачарованого кола» прямих i зворотних зв'язкiв виключае можливiсть будь-якого калькулювання фактичноТ собiвартостi продукцп стьського господарства. Для тюстрацп ^еТ думки наведемо схему продуктових потомв стьськогосподарського комплексу УкраТни (рис.1).

Рисунок 1. Графш продуктових потокiв рослинництва i тваринництва.

Коментуючи зображення у термшах балансового облiку можна говорити про наступне. Кредит рахунку 23 у кореспонденци з рахунком 27 вщображае галузевi випуски продукцiТ рослинництва i тваринництва.Дебет рахунку 23 з кредитом 27 через рахунок 80 частина продукцп вщображае зворотний зв'язок: насшня у рослинництва молока у скотарств^ яець для iнкубацiТ у птахiвництвi. Дебет аналiтичного рахунку «Тваринництво» з кредитом рахунку «Продук^я рослинництва» мае вщображати мiжгалузевий зв'язок: витрати кормiв власного виробництва. Використання продукцiТ на погашення зобов'язань з орендноТ плати вщтворюють сутнiсть зв'язкiв мiж власниками земельних дтянок i землекористувачами. З фшансового обiгу випадае продукцiя вирощування продуктивно!' худоби для вщтворення стада. Вс цi та iншi проблеми узагальнення витрат виключають будь-яку можливють належного обфунтування собiвартостi як основи цшоутворення. Аналiз схеми дае пщстави для виокремлення сутнiсних ознак руху вартост продукцп вiд несуттевих, а рахункова формула обфунтовуе координати руху вартост для справедливого цiноутворення.

Висновки. Удосконалення систем балансового фшансового i виробничого анал^ичного облiку витрат важливе народногосподарське завдання. На шляху до конкурентоспроможност всiх i кожного стьськогосподарського пщприемства система заходiв пiдвищення шформацшносл облiкового процесу. Вiдзначимо нагальну необхщнють удосконалення господарського облiку сiльськогосподарських ресурав i ефективностi Тх використання. Першим, або основним фактором виробництва у землеробов е орн землi, природы кормовi та iншi угiлля, як з урахуванням якостi футчв генерують дохiд природно-рентного походження. Цей дохщ повинен належати мiсцевим громадам стьськоТ територи. Авансований капiтал -другий фактор виробництва, вш формуе прибуток, унормований рiвнем банкiвського процента на позики. Тре™ фактором е праця, що породжуе дохiд селян, що працюють за наймом. Нарештi, четвертим фактором е розумна оргашза^я виробництва, що несе дохщ вщ управлшня (масштабування, комбiнування, спецiалiзацiТ тощо).

Список використаних джерел

1. Жебрак М.Х. Основы планово-нормативного учета производства. М.: Госполитиздат, 1938. -312с.; Рудановский А.П. Баланс как объект учета. - М.: 1913; Рудановский А.П. Теория учета: дебет и кредит как метод учета баланса. - М.: 1925;

2. Палий В.Ф., Соколов Я. В. Введение в теорию бухгалтерского учета. М.: Финасы и статистика, 1981. - 224с.; Рашитов Р.С., Соколов Я.В. Моделирование как метод бухгалтерского учета. Л. 1974. - 237с.;

3. Лисецкий А.С., Ляшенко В.М. Бухгалтерский учет в птицеводстве. М.: Финансы и статистика, 1983. - 168с.; Лисецький А.С. Рег'юнальне економчне рах1вництво. Льв1в: ЦНТЕ1, 1997. - 70с.; Лисецький

A. С. Методичн1 рекомендацп з планування i анализу використання фнансових ресурсв агропромислових п1'дприемств. - КиУв: НД1ЕОСГ ¡м. Шл1хтера, 1985. - 113 с.; Лисецкий А.С. Проблемы повышения экономической эффективности промышленного птицеводства (информационно-аналитический аспект) /Автореферат диссертации на соиск.уч.степени докт.экон.наук. Киев: 1992. - 52 с.

4. Андрейчук В.Г. Эффективность использоваия производственного потенциала в сельском хозяйстве. М.: Экономика, 1983. - 208с.; Бугуцкий А.А., Якуба Е.М. Эффективность использования ресурсов сельскохозяйственного производства. М.: Колос, 1984, -263с.;

5. Рекомендации по внедрению нормативного метода планирования и учета затрат на производство в сельскохозяйственных предприятиях (практическое пособие). - К.: Урожай, 1976. - 96с.

6. Михайлов М.Г. Орган1зац1я бухгалтерського облку на п1дприемствах малого б'знесу: навч. посбник для внз / М.Г.Михайлов, Л.1.Полятикна, О.П.Славкова. - К.: ЦУП, 2008. - 319 с.; Сук Л.К. Облк на п1дприемствах малого б'знесу: навч.посбник. /Л.К.Сук, П.Л.Сук, О.В.Данточюна. - К.: Каравела, 2012. -252 с.; Хом'як Р.Л. Облк на п1дприемствах малого бзнесу: навч. посбник / Р.Л. Хом'як, З.М. Скибнська. -Львв: Магнол'я, 2007. - 204 с.

7. Цноутворення та норматива витрати в сльському господарств (теор1я, методолог1я, практика) у 2-х томах. Т. 1. Теоря цноутворення та технолог1чн1 карти вирощування сльськогосподарських культур / За ред. П. Т. Саблука, Ю.Ф. Мельника, М.В. Зубця, В.Я. Меселя-Веселяка. - К., 2008. - 698 с.; Т.2. Нормативна собвартсть та цни на стьськогосподарську продукцю / За ред. П.Т. Саблука, Ю.Ф. Мельника, М.В. Зубця,

B.Я. Меселя-Веселяка. - К., 2008. - 650 с.; Концепця формування цнового механзму на продукцю аграрного виробництва // Економка АПК. - 2008. - № 1. - С. 5-18.

8. Закон УкраУни Про бухгалтерський облк та фнансову звтнсть в Укран //zakon1.rada.gov.ua/laws/show/996-14/print1154544481489948

References

1. Zhebrak M.Kh. Osnovy planovo-normativnogo ucheta proizvodstva [Fundamentals of Planning and Accounting normative production]. M.: Gospolitizdat, 1938. - 312s.; Rudanovskiy A.P. Balans kak ob'ekt ucheta [Balance Sheet As Object Accounting]. - M.: 1913; Rudanovskiy A.P. Teoriya ucheta: debet i kredit kak metod ucheta balansa [Theory of Accounting: Debit and Credit How Accounting balance method]. - M.: 1925;

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

2. Paliy V.F., Sokolov Ya.V. Vvedenie v teoriyu bukhgalterskogo ucheta [Introduction to the accounting Accounting Theory]. M.: Finansy i statistika, 1981. - 224s.; Rashitov R.S., Sokolov Ya.V. Modelirovanie kak metod bukhgalterskogo ucheta [Modeling How the accounting Accounting method]. L. 1974. - 237s.;

3. Lisetskiy A.S., Lyashenko V.M. Bukhgalterskiy uchet v ptitsevodstve [Accounting in poultry]. M.: Finansy i statistika, 1983. - 168s.; Lysec'kyj A.S. Regional'ne ekonomichne rahivnyctvo [Regional economic accounting]. L'viv: CNTEI, 1997. - 70s.; Lysec'kyj A.S. Metodychni rekomendacii' z planuvannja i analizu vykorystannja finansovyh resursiv agropromyslovyh pidpryjemstv [Guidelines for planning and analysis using financial resources of agricultural enterprises]. - Kyi'v: NDIEOSG im. Shlihtera, 1985. - 113 s.; Lisetskiy A.S. Problemy povysheniya ekonomicheskoy effektivnosti promyshlennogo ptitsevodstva (informatsyonno-analiticheskiy aspekt) [Problems of increasing the economic efficiency of the poultry (information-analytical aspect)] / Avtoreferat dissertatsii na soisk.uch.stepeni dokt.ekon.nauk. Kiev: 1992. - 52 s.

4. Andreychuk V.G. Effektivnost' ispol'zovaiya proizvodstvennogo potentsiala v sel'skom khozyaystve [Efficient use of production potential in agriculture]. M.: Ekonomika, 1983. - 208s.; Bugutskiy A.A., Yakuba E.M. Effektivnost' ispol'zovaniya resursov sel'skokhozyaystvennogo proizvodstva [The effectiveness of the use of agricultural inputs]. M.: Kolos, 1984, -263s.;

5. Rekomendatsii po vnedreniyu normativnogo metoda planirovaniya i ucheta zatrat na proizvodstvo v sel'skokhozyaystvennykh predpriyatiyakh (prakticheskoe posobie). [Guidelines for the implementation of a standard method of planning and taking into account the cost of production in the agricultural enterprises (practical guide).] -K.: Urozhay, 1976. - 96 s.

6. Myhajlov M.G., Poljatykina L.I., Slavkova O.P. Organizacija buhgalters'kogo obliku na pidpryjemstvah malogo biznesu [Accounting organization for small businesses]. navch. posibnyk dlja vnz - K.: CUP, 2008. - 319 s.; Suk L.K., Suk P.L., Danilochkina O.V. Oblik na pidpryjemstvah malogo biznesu: navch.posibnyk. [Accounting for small businesses] - K.: Karavela, 2012. - 252 s.; Hom'jak R.L., Skybins'ka Z.M. Oblik na pidpryjemstvah malogo biznesu [Accounting for small businesses] navch. posibnyk - L'viv: Magnolija, 2007. - 204 s.

7. Cinoutvorennja ta normatyvni vytraty v sil's'komu gospodarstvi (teorija, metodologija, praktyka) [Pricing and regulatory costs in the agricultural sector (theory, methodology, practice)] u 2-h tomah. T.1. Teorija cinoutvorennja ta tehnologichni karty vyroshhuvannja sil's'kogospodars'kyh kul'tur [The theory ofpricing and

process maps cultivation of crops] Za red. P.T. Sabluka, Ju.F. Mel'nyka, M.V. Zubcja, V.Ja. Meselja-Veseljaka. -K., 2008. - 698 s.; T.2. Normatyvna sobivartist' ta ciny na sil's'kogospodars'ku produkciju [Regulatory costs and prices of agricultural products] Za red. P.T. Sabluka, Ju.F. Mel'nyka, M.V. Zubcja, V.Ja. Meselja-Veseljaka. - K., 2008. - 650 s.; Koncepcija formuvannja cinovogo mehanizmu na produkciju agrarnogo vyrobnyctva [The concept of pricing mechanism for the products of agriculture] // Ekonomika APK. - 2008. - №1. - S.5-18.

8. Zakon Ukrai'ny Pro buhgalters'kyj oblik ta finansovu zvitnist' v Ukrai'ni [Law of Ukraine On Accounting and Financial Reporting in Ukraine]: //zakon1.rada.gov.ua/laws/show/996-14/print1154544481489948

ДАН1 ПРО АВТОР1В

Лисецький Анатолм Степанович, доктор eKOHOMi4HMx наук, професор, зав.кафедри облку i оподаткування e-mail: Lvsetsky@meta.ua

Бурлаков Олексм Олександрович, кандидат економiчних наук, доцент кафедри облку i оподаткування e-mail: alex.dreamtv@gmaih.com

Чабан Галина Вiкторiвна, кандидат економiчних наук, доцент, заступник зав.кафедри облку i оподаткування e-mail: lesia.tirbah@mail.ru

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагопчний ушверситет iменi Григорiя Сковороди» вул. Сухомлинського 30, м. Переяслав-Хмельницький, 08401, Укра'ша

ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ

Лисецкий Анатолий Степанович, доктор экономических наук, профессор, зав.кафедрой учета и налогообложения

e-mail: Lysetsky@meta.ua

Бурлаков Алексей Александрович, кандидат экономических наук, доцент кафедры учета и налогообложения

e-mail: alex.dreamtv@gmaih.com

Чабан Галина Викторовна, кандидат экономических наук, доцент, зам. зав. кафедрой учета и налогообложения

e-mail: lesia.tirbah@mail.ru

ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды» ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08401, Украина

DATAE BOUT THE AUTHORS

Lysetskyi Anatolii Stepanjvich, Ph.D. in Economical Science, Professor of accounting and taxation e-mail: Lysetsky@meta.ua

Burlakov Alexey Alexandrovich, candidate of economic Sciences, associate Professor of accounting and taxation

e-mail: alex.dreamtv@gmaih.com

Chaban Galina Victorivna, candidate of economic Sciences, Professor of accounting and taxation e-mail: lesia.tirbah@mail.ru

SHEE «Pereiaslav-Khmelnytsky Hrygorii Skovoroda State Pedagogical University» Str. Sukhomlinsky 30, Pereyaslav-Khmelnitsky, 08401, Ukraine

УДК 658.012

АНТИКРИЗОВИЙ МАРКЕТИНГ ЯК СКЛАДОВА СТРАТЕГ1ЧНОГО УПРАВЛ1ННЯ

Натрус К.С., ХамМч С.Ю.

Предметом дослдження е особливост/ антикризового маркетингу як складовоУ стратег'чного управлння.

Основна мета досл'дження полягае у визначенн антикризових маркетингових стратегй, як повинн включатися до стратеги управл'1ння.

Методологiчною основою / теоретичною базою досл'дження послужили загальн положення економ'чних теор1'й менеджменту / маркетингу, науков дослдження з питань антикризового управлння та розробки маркетингових стратегй.

Результати роботи. У статт/ детально розглянуто поняття кризи, стади УУ розвитку. Виокремленi види антикризового управлння. Визначено цл, завдання, стади та '¡нструменти антикризового маркетингу, як складовоУ стратег'чного управлння.

Галузь застосування результат'¡в. використання в процес подальших теоретичних досл'джень проблематики антикризового маркетингу в стратег'чному управлiннi, а також в практичнiй робот/ по пЮготовц антикризових маркетингових стратегй суб'ект'в господарювання.

72

Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 31/1

© Натрус К.С., ХамЫч С.Ю., 2016

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.