CC BY
59
13. Cherleniak I.I., Kurei O.A. Kontseptualni problemy identyfikatsii postsotsialistychnoi transformatsii ekonomichnoi systemy Ukrainy [Conceptual problems of identification of post-socialist transformation of Ukraine economic system]. // Ekonomichnyi chasopys. ХХ1. 2013. № 11-12 (2). 3-6 p.
14. Yahelska K.Iu. Mistse transformatsiinykh protsesiv ukrainskoi ekonomiky v typolohii ekonomichnoho rozvytku [Location of transformation processes in Ukrainian economy in the typology of economic development]. // Yevropeiskyi vektor ekonomichnoho rozvytku. 2014. №1 (16). 203-209 p.
15. Bell D. The coming of post-industrial society: a venture in social orecasting. New York: Basic Books, 1990. 616 p.
16. Dankwart A. Rustow. Transitions to Democracy: Toward a Dynamic Model. //Comparative Politics. 1970. Volume 2, Issue 3. 337-363 рр.
17. Herman E. Daly Beyond Growth: The Economics of Sustainable Development Beacon Press, 1997. 268 р.
18. John Kenneth Galbraith. The New Industrial State. Princeton University Press, 2007. 576 p.
19. Peter F. Drucker. Post-Capitalist Society. New York: Harper Business, 1994. 240 р.
20. Rostow W. W. The Stages of Economic Growth: A NonCommunist Manifesto. New York: Cambrige Univercity Press, 1991. 274 p.
21. Smith A. Lectures on Jurisprudence. Oxford: Clarendon Press, 1978.
22. Toffler A. The Third Wave. New York: William Morrow & Company, 1980. 544 p.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Ховрак 1нна BiKTopiBHa, доцент кафедри фЫанав i кредиту, к.е.н., доцент Кременчуцький нацюнальний уыверситет iменi Михайла Остроградського м. Кременчук, вул. Першотравнева 20 e-mail: khovrak.inna@mail.ru
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Ховрак Инна Викторовна, доцент кафедры финансов и кредита, к.э.н., доцент Кременчугский национальный университете имени Михаила Остроградского г. Кременчуг, ул. Первомайская 20 e-mail: khovrak.inna@mail.ru
DATA ABOUT THE AUTHOR
Khovrak Inna, Ph.D., Associate Professor, Finance and credit department Kremenchuk Mykhailo Ostohradskyi National University Kremenchuk, Pershotravneva Street, 20 e-mail: khovrak.inna@mail.ru
УДК 332.63
ТЕОРЕТИЧН1 ЗАСАДИ РЕНТНИХ В1ДНОСИН В С1ЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВ1
Шульга О.А.
Мета роботи - досл1дити форми земельно' ренти в сучасних умовах, роль рентного фактору у систем! орендних в1дносин та його м!сце в систем! оподаткування доход1в землевласниюв та землекористувач1в.
Методолог1чною основою роботи е застосування загальнонаукових та спец/альних метод1в наукового п1знання. Сднють лог1чного та ¡сторичного п1дход1в, емп1ричний метод та узагальнення були використан1 при визначенн та анал1з1 форм земельно¡' ренти, фактор1в та умов ¡х утворення. Метод поеднання анал1зу та синтезу, просування в1д абстрактного до конкретного були застосован! при визначенн розм1ру орендно'1' плати та визначення частки земельно' ренти, яка мае вилучатися у землевласниюв через податки, зв'язку ренти та попиту ! пропозицИ' на аграрну продукц1ю.
Основн результати роботи: досл1джено форми земельно' ренти в сучасних умовах, роль рентного фактору у систем! орендних в1дносин та податку як ¡нструменту рентних в1дносин, п1днято питання, пов'язан1 з оцнкою земл! та регулювання рентних доходов.
Практичне значення отриманих результат1в полягае у поглибленн розумння сутност1, причин ! умов утворення земельно' ренти в сучасних умовах, рол! рентного фактору у сльському господарств! та нац1ональнЮ економц в ц1лому. Запропонован у робот1 рекомендацИ' можуть бути використан1 у процес розробки державних програм сот!ально-економ1чного розвитку сльського господарства Укра'ни, при розробц! метод1в ! механ1зм1в пдвищення ефективност1 державного регулювання у данй галуз!.
Висновки. Поряд з традиц1йними формами ренти, якими е диференц1альна I та II, абсолютна та монопольна, з'являються нов! форми ренти, виникнення яких пов'язане з розвитком суспльства ! господарською д1яльнютю людини. Нагальним нараз1 е вдосконалення податково' системи в напрям1 стимулювання землевласниюв ! землекористувач1в спрямовувати земельну ренту на пдвищення родючост! Грунту ! проведення заходв з охорони земель. У зв'язку з цим, доц1льно вилучати тльки диференц1альну ренту I, а от щодо диференц1ально!' ренти II, то вона повинна залишатися у землевласниюв або землекористувачв, стимулюючи ¡х до ефективного використання земельних угдь. Кр1м того, податок на землю мае встановлюватися з еталонного, а не фактичного рвня ефективност1. Доц1льним е запровадження штраф1в ¡з землевласниюв, якщо яюсний стан земельно' длянки стане г1ршим.
Ще однею не менш важливою проблемою, пов'язаною з рентними в1дносинами, е розм1р орендноI плати. И розм1р повинен бути встановлений як вдсоток в1д грошово' оц1нки земельно' длянки з урахуванням строку дП договору оренди -з! збльшенням строку оренди розм1р орендно'1' плати мае зменшуватися.
Монопол1я земельно'' власност1, як бар'ер для м1жгалузевого перерозподлу ресурсв спрямовуе надлишковий прибуток не на збльшення виробництва продукцИ, а перетворюе його на абсолютну земельну ренту. Унасл1док цього стримуеться виробництво в сльському господарств!, гальмуеться техн1чний прогрес у галуз!. Тому ¡снуе об'ективна необх1дн1сть державного втручання з метою використання додано' вартост1 вдповдно до ¡¡' функц1онально-економ1чного призначення.
Ключов'1 слова: сльське господарство, земельна рента, диференц1альна рента, абсолютна рента, кваз1рента, антирента, податки, оренда, оц1нка земл!, перерозподл доходв.
© Шульга О. А., 2015
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 26/1
161
ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ПРИНЦИПЫ РЕНТНЫХ ОТНОШЕНИЙ В СЕЛЬСКОМ ХОЗЯЙСТВЕ
Шульга О.А.
Цель работы - исследовать формы земельной ренты в современных условиях, роль рентного фактора в системе арендных отношений и его место в системе налогообложения доходов землевладельцев и землепользователей.
Методологической основой работы является применение общенаучных и специальных методов научного познания. Единство логического и исторического подходов, эмпирический метод и обобщение были использованы при определении и анализе форм земельной ренты, факторов и условий их образования. Метод сочетания анализа и синтеза, продвижения от абстрактного к конкретному были применены при определении размера арендной платы и определения части земельной ренты, которая должна изыматься у землевладельцев через налоги, связи ренты с спросом и предложением на аграрную продукцию.
Основные результаты работы : исследованы формы земельной ренты в современных условиях, роль рентного фактора в системе арендных отношений и налога как инструмента рентных отношений, затронуты вопросы, связанные с оценкой земли и регулированием рентных доходов.
Практическое значение полученных результатов заключается в углублении понимания сущности, причин и условий образования земельной ренты в современных условиях, роли рентного фактора в сельском хозяйстве и национальной экономике в целом. Предложенные в работе рекомендации могут быть использованы в процессе разработки государственных программ социально-экономического развития сельского хозяйства Украины, при разработке методов и механизмов повышения эффективности государственного регулирования в данной отрясли.
Выводы. Рядом с традиционными формами ренты, которыми является дифференциальная I и II, абсолютная и монопольная, появляются новые формы ренты, возникновение которых связано с развитием общества и хозяйственной деятельностью человека. Неотложным теперь есть совершенствование налоговой системы в направлении стимулирования землевладельцев и землепользователей направлять земельную ренту на повышение плодородия почвы и проведения мероприятий по охране земель. В связи с этим, целесообразно изымать только дифференциальную ренту I, а вот относительно дифференциальной ренты II, то она должна оставаться у землевладельцев или землепользователей, стимулируя их к эффективному использованию земельных угодий. Кроме того, налог на землю должен устанавливаться из эталонного, а не фактического уровня эффективности. Целесообразным является ввод штрафов из землевладельцев, если качественное состояние земельного участка станет худшим.
Еще одной не менее важной проблемой, связанной с рентными отношениями, является размер арендной платы. Ее размер должен быть установлен как процент от денежной оценки земельного участка с учетом срока действия договора аренды - с увеличением срока аренды размер арендной платы должен уменьшаться.
Монополия земельной собственности, как барьер для межотраслевого перераспределения ресурсов направляет избыточную прибыль не на увеличение производства продукции, а превращает его в абсолютну земельную ренту. Вследствие этого сдерживается производство в сельском хозяйстве и технический прогресс в отрасли. Поэтому существует объективная необходимость государственного вмешательства с целью использования добавленной стоимости в соответствии с ее функционально-экономическим назначением.
Ключевые слова: сельское хозяйство, земельная рента, дифференциальная рента, абсолютная рента, квазирента, антирента, налоги, аренда, оценка земли, перераспределение доходов.
THEORETICAL PRINCIPLES OF THE RENT RELATIONS ARE IN AGRICULTURE
Shulga О.А.
Aim of work - to Investigate the forms of land rent In modern terms, role of the rent factor In the system of leasings relations and his place in the system of taxation of profits of the landed interests.
Methodological basis of work is application of scientific and special methods of scientific cognition. Unity of logical and historical approaches, empiric method and generalization, were used for determination and analysis of forms of land rent, factors and terms of their formation. Method of combination of analysis and synthesis, advancement from abstract to concrete were applied at determining size of rent and determination of part of land rent, that must be withdrawn for the landed interests through taxes, copula of rent and demand and supply on agrarian products.
Basic job performances: the forms of land rent are investigational in modern terms, role of the rent factor in the system of leasings relations and tax as to the instrument of the rent relations, the questions related to the estimation of earth and adjusting of the rent profits are affected.
The practical value of the got results consists in deepening of understanding of essence, reasons and terms of formation of land rent in modern terms, roles of the rent factor in agriculture and national economy on the whole. The recommendations offered in-process can be used in the process of state program of socio-economic development of agriculture of Ukraine development, at development of methods and mechanisms of increase of efficiency of government control in this industry.
Conclusions. Next to the traditional forms of rent, that is differential And and II, absolute and monopolistic, the new forms of rent, the origin of that is related to development of society and economic activity of man, appear. Urgent now there is perfection of the tax system in direction of stimulation of the landed interests and землекористувачв to send land rent to the fertility-improving of soil and realization of measures on the guard of earth. In this connection, it is expedient to withdraw only differential rent And, and here in relation to differential rent of II, then she must remain for the landed interests or землекористувачв, stimulating them to the effective use of the landed lands. In addition, a tax on earth must be set from the standard, but not actual level of efficiency. Expedient is an input of fines from the landed interests, if the quality state of lot land will become worst.
Yet one no less important problem related to the rent relations is a size of rent. HER size must be set as a percent from the money estimation of lot land taking into account the term of action of contract of tenancy - with the increase of term of lease the size of rent must diminish.
Monopoly of agrarian property, as a barrier to the inter-branch redistribution of resources sends a surplus income not to the increase of production of goods, but converts him into аб-солютну land rent. Because of it a production restrains temper in agriculture, галь-муеться technical progress in industry. Therefore there is an objective necessity of state interference with the aim of the use of valueadded in accordance with her functionally-economic setting.
Key words: agriculture, land rent, differential rent, absolute rent, kvazirenta, antirent, taxes, lease, estimation of earth, redistribution of profits.
Вступ. Ренты вщносини e важливою складовою ринковоТ економйчноТ системи. Актуалынюты проблем, пов'язаних i3 земельною рентою, пояснюетыся тим, що вона e економiчною формою реалiзацiТ права власност на землю через орендну плату, формуе цЫу землi i в^грае важливу ролы при встановленн цЫ на аграрну продук^ю.
Питання, пов'язанi з утворенням, розподiлом i присвоенням земельно! ренти давно цкавлять вчених. Питання ренти у своТ працях дослiджували А. См^, Ф. Кене, А. Тюрго, Д. Рiкардо, К. Маркс, А. Маршалл, Д. Андерсен та Ы. Серед сучасних вчених, яга займаються проблемами земельно! ренти, слщ вщзначити працi П. Гайдуцького, О. Да^я, О. КагарлицькоТ, Г. Шмельова, е. Кирилюка, I. Кошкалди, Ю. Яковця та iн.
Мета статтi - дослщити форми земельно! ренти в сучасних умовах, роль рентного фактору у системi орендних вщносин та його мюце в системi оподаткування доходiв землевласникiв i землекористувачiв.
Виклад матерiалу. Земельна рента виникла iз запровадженням земельно! власностi. Потрiбно вiдмiтити, що рiзним етапам розвитку вщносин земельно! власност вiдповiдають рiзнi види земельно! ренти, а саме: вщроб^кова, продуктова i грошова ренти. Перил два види ренти на сьогодншнм день майже не використовуються (^м краТн, що розвиваються), а от щодо грошовоТ ренти, то вона е наразi найпоширенiшою.
Основною формою земельно! ренти в стьськогосподарському виробницш е диференцiальна рента. Диференцiальна земельна рента характеризуеться вщмЫностями в природних умовах, яга призводять до того, що при однакових витратах на рiзних за ягастю i мюцезнаходженням землях створюеться рiзний обсяг продукцп i неоднаковий прибуток. Коли цЫа виробленоТ продукцiТ нижча вiд цЫи ТТ реалiзацiТ, виникае додатковий прибуток, який е матерiальною основою диференщальноТ ренти I i II. Тому показник диференщального доходу е порiвнянним на всiх землях у будь-яких умовах виробництва.
Диферен^альна рента I пов'язана в основному з екстенсивним етапом в розвитку стьського господарства, залученням в обробток нових земель. Що стосуеться диференцiальноТ ренти II, то вона пов'язана з Ытенсифкащею стьського господарства. Можна стверджувати, що диференщальы ренти I i II мають загальну природу i обумовлен диференцiацiею чинникiв виробництва за Тх якiстю i кiлькiстю. Саме тому диферен^альна рента I може переходити в диференщальну ренту II при Ытенсивному веденнi виробництва i, навпаки, диференщальна рента II може переходити в диференщальну ренту I, якщо орендар переукладае договори на використання землi договору на користування дтянкою ефект вiд додаткових вкладень капралу в землю дiстаеться ТТ власниковi безкоштовно.
Абсолютна земельна рента утворюеться на всiх землях, незалежно вщ Тх якостi i мiсцезнаходження. Причиною ТТ утворення е монополiя приватно! власност на землю в стьському господарствi. Нинi джерелом абсолютно! ренти е вища продуктивнiсть i Ытенсивнють працi на вирощуваннi окремих культур.
Монопольна земельна рента утворюеться на землях з винятковими природними умовами, на яких можливе виробництво рщкюних за своТми споживчими якостями видiв стьськогосподарськоТ продукцiТ. Наприклад, на твды УкраТни унiкапьнi умови для вирощування винограду, деяких лiкарських рослин. Саме обмеженють земель винятковоТ якостi обумовлюе особливий дефщит цiеТ монопольно! продукцп на ринку, що веде до ТТ реалiзацiТ за монопольно високими цЫами. Прибуток, що перевищуе середнм рiвень, i утворюе монопольну ренту, яку привласнюе власник земельно! дтянки, розмщеноТ у сприятливих умовах. Ця форма ренти також утворюеться i при високому попитi на Ыил продукти землеробства, що дозволяе власнику землi встановлювати бiльш високi цЫи на свою продукцiю.
Ще одыею формою ренти е квазiрента, яка утворюеться в результат впровадження Ыновацм i передбачае прибуток, одержуваний вщ застосування власностi, створеноТ iнтелектом людини, або в результат ефективного використання факторiв виробництва.
Особливий iнтерес в сучасних умовах викликае антирента, яка спостер^аеться протягом останнiх десятилiть XX ст. Антирента -це незаконно отриманий прибуток, який з'являеться внаслщок варварського використання природних ресурав i забруднення навколишнього середовища. Антирента е результатом розкрадання природних багатств i позбавлення умов життедiяльностi майбутнiх поколЫь, що потребуе додаткових витрат на вщтворення природних ресурсiв i усунення завданого еколопчного збитку.
Таким чином, питання земельно! ренти не втрачае своеТ актуальност i поряд з традицмними формами ренти з'являються нов^ виникнення яких пов'язане з розвитком сусптьства i господарською дiяльнiстю людини.
Земельна рента лежить в основi визначення вартост i цiнностi землк Вартiсть земельно! дiлянки визначаеться уама очiкуваними прибутками i вигодами вщ ТТ використання, який утворюеться пщ час використання землi внаслiдок ТТ здатност виробляти що-небудь за вирахуванням уах витрат, пов'язаних з його отриманням. Дискусмним нинi серед науковщв е питання про те, яку частину ренти слщ вилучати. Вчен до виршення до цього питання пщходять по-рiзному. Однак, всi един в тому, що при оподаткуванн слiд дотримуватися трьох основних принцитв:
1) фiскальну достатнiсть (встановлення податгав i зборiв з урахуванням необхщност досягти збалансованостi видаткiв бюджету з його доходами);
2) економiчну ефективнють (встановлення таких податкiв та зборiв, що не перешкоджають ефективному розподту економiчних ресурсiв);
3) соцiальну справедливють (встановлення податкiв та зборiв вщповщно до фактичноТ платоспроможностi платникiв податгав) [3, С. 166].
Крiм того, всi розумiють з урахуванням ситуацп у сферi землекористування, що необхщно стимулювати землевласникiв i землекористувачiв спрямовувати земельну ренту на пщвищення родючост Грунту i проведення заходiв з охорони земель. Тому, на нашу думку, вилучати необхщно ттьки диференщальну ренту I, а от щодо диферен^альноТ ренти II, то вона повинна залишатися у землевласнигав або землекористувачiв, стимулюючи Тх до ефективного використання земельних угщь.
Проте тут ми стикаемося з наступною проблемою. Методично роздтити диференщальну ренту I i II складно, оскiльки утворення диференщальноТ ренти II також пов'язане з природними властивостями землк Тому вилучення диференщальноТ ренти I веде до вилучення i частини диференщальноТ ренти II.
У зв'язку з цим, ми погоджуемося з думкою вчених, що податок на землю мае встановлюватися з еталонного, а не фактичного рiвня ефективностк Осктьки фактичного рiвня ефективностi можна досягнути за рахунок пiдвищення родючостi земельно! дтянки. I тодi вийде, що землевласник, який покращив ягасний стан земель, буде сплачувати податку бтьше, а це, у свою чергу, не спонукатиме його до полтшення ягасного стану землi i досягнення вищого рiвня ефективностi. У той же час, доцтьним е запровадження штрафiв iз землевласникiв, якщо ягасний стан земельно! дтянки попршиться.
!ще однiею не менш важливою проблемою, пов'язаною з рентними вщносинами, е розмiр орендноТ плати. Орендна плата включае вiдсоток на капiтал i ренту, тобто додатковий дохiд, який отримуе власник за передав в оренду засоби виробництва. Землевласник при встановленн розмiру орендноТ плати враховуе, щоб через земельний податок у нього не вилучали земельно! ренти, яка йому належить. Орендар же, у свою чергу, дивиться, щоб розмiр орендноТ плати не скорочував його запланованого доходу i дозволяв отримувати створену ним диференщальну ренту II. Виходячи з вищесказаного, розмiр орендноТ плати повинен бути встановлений як певний вщсоток вщ грошовоТ оцЫки земельно! дтянки з урахуванням строку дм договору оренди. Так, при короткостроковм орендi розмiр плати повинен бути бтьшим, а при довгостроковм - меншим.
З погляду рентних вщносин принципове значення також мають економiчнi показники оцЫки земл^ данi про витрати i прибутковють рiзних земельних дiлянок, про цЫи на продукцiю i цiну на землю, яку визначають на основi диференщальноТ
ренти як рiзницю млж величиною прибутку, отриманого на бтьш продуктивних за природною родючiстю землях, i прибутку з менш продуктивних земель.
ОцЫка землi являе собою порiвнялыний кiлыкiсний i економiчний розрахунок ÏÏ споживчих властивостей i еколого-економiчних ефектiв використання при рiзному цiлыовому призначеннi земелыних дiлянок. Воно визначаетыся завданнями вибору доцiлыних напрямгав i способiв землекористування i життезабезпечення населення.
Економiчна оцiнка земель, яка е складовою частиною державного земельного кадастру, дае гальгасну характеристику об'ективно юнуючо!' фунтовое родючостi за економiчними показниками. Данi оцiнки земель використовуюты як нормативи i нормоутворювалынi чинники пщ час планування обсягiв виробництва i закутвель сiлысыкогосподарсыкоï продукцiï, аналiзу ефективностi використання земель, вдосконалення мехаызму платежiв за використання земельно' дтянки, матерiалыного стимулювання працi, технiко-економiчного обфунтування землевпорядних заходiв, розрахунку втрат альського господарства у разi вилучення земель з господарського обiгу, i в Ыших цiлях.
Отже, пiд економiчною оцiнкою слiд розумiти порiвнялыну оцЫку якостi землi за економiчними показниками, яка потрiбна для вирiшення багатьох виробничих i управлiнсыких завдань i, перш за все, для ефективного використання земельних ресурав з урахуванням 'х потенцiйних можливостей.
Важливим питанням у проведены економiчноï оцiнки землi е вибiр i обфунтування ÏÏ показникiв. На сыогоднi серед науков^в немае одностайноï думки стосовно показнигав, якi характеризують економiчну ефективнiсты використання земельних ресурав. Оды пропонують тага, як: структура стьськогосподарських угiды, рiвены урожайностi основних сiлысыкогосподарсыких культур; щтьысть поголiв'я тварин та ïхня продуктивысть; загалынi економiчнi показники на 100 га стьськогосподарських угщь i ртлк lншi вважають, що ефективнiсты використання земельних ресурав доцтьно визначати системою таких показнигав: виробництво валовоï продукцп на одиницю земелыноï площi; виробництво валовоТ продукцiï рослинництва на одиницю земельно: площi; виробництво ваповоï продукцп тваринництва на одиницю земельно! площ^ урожайнiсты сiлысыкогосподарсыких культур з одиниц посiвноï площi; вихiд продукцiï тваринництва на одиницю земельноТ площi; розмiр валового доходу i чистого доходу з одиниц земелыноï площi [3, С. 189-190].
Осктьки родючiсты землi безпосередньо характеризуеться виходом конкретного виду продукцп, тобто урожайнютю сiлысыкогосподарсыких культур, то вона i виступае початковим показником економiчноï оцЫки. Однак, однакову урожайнють можна отримати i на рiзних за якiстю землях, але при рiзних витратах засобiв. Тому слщ брати до уваги стввщношення урожайностi при рiвних витратах. При визначення якост землi за урожайнютю стьськогосподарських культур, слщ використовувати у вартюному обчислены показники валовоï продукцп, окупност витрат i диференцiалыного доходу. Однак, додатково доцтьно використовувати методику грошовоТ оцiнки землi.
Особливий Ытерес також становить зв'язок мiж рiвнем земелыноï ренти та спiввiдношенням попиту та пропозицп на аграрну продукцю Кон'юнктура ринку сiлысыкогосподарсыкоï продукцiï у стадп зростання характеризуеться перевищенням рiвня попиту над рiвнем пропозицiï i, вщповщно, тенденцiею зростання ринкових цЫ. У цiй ситуацiï механiзм мiжгалузевоï конкуренцiï мав би забезпечити зростання пропозицп аграрноТ продукцiï та швидке ÏÏ врiвноваження iз попитом. Це призвело би до зниження цЫ, завищений прибуток повинен був би зменшитися до середныоï його норми. Надлишковий прибуток, отримуваний унаслiдок завищення цiн, мав би тимчасовий характер. Саме тага процеси характеры для вiлыноï мiжгалузевоï конкуренцiï. Проте в аграрый сферi капiтал наштовхуеться на протид^чу силу - земельну власнють. Унаслiдок цього надлишковий прибуток перетворюеться на стiйкий i регулярно отримуваний у стьському господарствi дохiд, який привласнюеться землевласником у виглядi абсолютноï земелыноï ренти. А кон'юнктура аграрного ринку характеризуеться вщносно стiйким переважанням обсягу попиту над обсягом пропозицп.
Попит на землю, як i попит на Ыил види ресурав, е похщним вщ попиту на аграрну продукцю Змiни попиту на сiлысыкогосподарсыку продукцiю визначають змiни попиту на землю: ^м того, попит на землю зростае не лише пщ впливом попиту на продовольство, а й унаслщок, дедалi ширшого ÏÏ використання для несiлысыкогосподарсыких цтей. Вiдповiдно, стiйке перевищення рiвня попиту на свтовому ринку сiлысыкогосподарсыкоï продукцп та землi над рiвнем пропозицп, змЫа рiвня цього перевищення визначае величину та динамку абсолютноï земелыноï ренти.
Водночас диференцiйна рента може змЫюватися навiты за незмiнностi попиту на сiлысыкогосподарсыку продукцiю. Тому диференцмна рента не завжди залежить вщ кон'юнктури аграрного ринку. Змiни попиту на продукщю аграрноï сфери можуть вплинути на рiвены диференцiйноï ренти лише у тому раз^ якщо зростання обсягiв виробництва продукцiï, спричинене зростанням попиту, призведе до посилення диферен^ацп доходу вщ обробiтку прших i кращих земельних дiлянок.
Однак, цЫи на продукцiю сiлысыкого господарства зростають не тому, що зростае абсолютна рента (хоча це теж можливо), а тому, що попит на продукщю зростае швидшими темпами, ыж пропози^я. Перетворення надлишкового прибутку на абсолютну ренту не дае можливосп швидко наростити виробництво продукцп за рахунок припливу капралу в сиське господарство. Приплив капiталiв не може забезпечити зростання галькосп оброблювано^ землi, тому зростання виробництва можливе переважно iнтенсивним шляхом.
За вщсутносп такого бар'ера на шляху мiжгалузевоï конкуренцiï, як монополiя земелыноï власносп та землекористування, призвели б до зростання пропозицп продукцп та його врiвноваження з попитом. Унаслщок цього вщбулося б зниження вартосп аграрноТ продукцiï та цiн, зник би надлишковий прибуток, що брав би участь у вирiвнюваннi норми прибутку в середню його норму в економц Проте монополiя земельноТ власносп, як бар'ер для мiжгалузевоï конкуренцп, мiжгалузевого перерозподiлу ресурсiв спрямовуе надлишковий прибуток не на збтьшення виробництва продукцп, а перетворюе його на абсолютну земельну ренту. Унаслщок цього стримуеться виробництво в стьському господарсш, гальмуеться техычний прогрес у галузк
Тому iснуе об'ективна необхiднiсты державного втручання з метою використання доданоТ вартосп вiдповiдно до ÏÏ функцiоналыно-економiчного призначення. Суспiлыство мае бути зацкавлене в тому, щоб додатковi ресурси, спрямоваы ним в аграрну сферу, не «вимивалися» з неï. Перерозподт земелыноï ренти державою може призвести до нарощування обсяпв капiталу, вкладеного в сiлысыкогосподарсыке виробництво, до переходу вщ екстенсивного до переважно Ытенсивного типу, коли величина пропозицiï продукту збтьшуеться не за рахунок розширення земельних площ, а за рахунок збтьшення маси вкладеного у них капралу.
Це один iз основних шлямв усунення диспропорцм кон'юнктури аграрного ринку, подолання вщставання пропозицiï вщ попиту, забезпечення збапансованостi виробництва i споживання.
Однак, мехаызм мiжгалузевоï конкуренцп не може швидко подолати не рiвноважний стан кон'юнктури аграрного ринку через природы перешкоди, яга стримують вщплив ресурав з аграрноТ сфери. Це е причиною тривалих аграрних криз перевиробництва, вщносно низьких доходiв фермерiв унаслiдок сформованого диспаритету мiж цiнами на стьськогоспо-дарську та промислову продуга^ю. Поряд з неможливютю мiжгалузевого перерозподiлу сiлыгоспугiды, бар'ером на шляху становлення ефективноï конкурентноï рiвноваги е iммобiлынiсты iнших ресурсiв, використовуваних у стьськогосподарському виробництвi. Мова йде про тага ресурси, як земля, стьськогосподарсьга тварини, багаторiчнi насадження, зернозбиральы
комбайни, сiвалки тощо, яга не можуть знайти альтернативного застосування в Ыших сферах економiки. Можливють переключення, трудових pecypciB у нестьськогосподарсьга галузi теж обмежена через територiальну вiдiрванiсть села вiд мiста, вщмшност працi в сiльському господарствi вщ працi в iнших сферах економки. Це ускладнюе перелив ресурсiв пщ впливом мiжгалузевоí конкуренцií i3 стьського господарства в гапуз^ де ринкова кон'юнктура сприятливiша.
Неможливiсть швидкого переливу ресурав на iншi види дiяльностi змушуе товаровиробникiв продовжувати сiльськогосподарське виробництво, не скорочуючи його навiть за умов вщносно низьких цiн, осктьки аграрне виробництво е для них основним i найчастiше единим джерелом доходiв. У такiй ситуацií вони намагаються компенсувати частину зменшення свого доходу вщ падiння цiн шляхом пщтримування обсягiв виробництва та продажу на попередньому рiвнi. Про цю особливiсть селянського господарства писав ще О. В. Чаянов у свош концепцií працеспоживчого балансу.
Ця концепщя виходила з того, що селянин, використовуючи в господарствi власну працю, та працю членiв своеí амТ, прагне не максимiзацií прибутку, а зростання валового доходу. Тобто, якщо зниження цЫ призведе до зникнення економiчного та нормального прибутку, селянин всеодно продовжить виробництво, осктьки вЫ отримуе дохщ необхiдний для задоволення поточних потреб амЧ [1, С. 214-217].
Висновки. Поряд з традицмними формами ренти, якими е диференщальна I та II, абсолютна та монопольна, з'являються новi форми ренти, виникнення яких пов'язане з розвитком сусптьства i господарською дiяльнiстю людини. Нагальним наразi е вдосконалення податково^ системи в напрямi стимулювання землевласнигав i землекористувачiв спрямовувати земельну ренту на пщвищення родючостi Грунту i проведення заходiв з охорони земель. У зв'язку з цим, доцтьно вилучати ттьки диференщальну ренту I, а от щодо диферен^ально: ренти II, то вона повинна залишатися у землевласнигав або землекористувачiв, стимулюючи íх до ефективного використання земельних угщь. Крiм того, податок на землю мае встановлюватися з еталонного, а не фактичного рiвня ефективностг Доцiльним е запровадження штрафiв iз землевласникiв, якщо якiсний стан земельноí дiлянки стане гiршим.
Iще одыею не менш важливою проблемою, пов'язаною з рентними вiдносинами, е розмiр орендноí плати. II розмiр повинен бути встановлений як вщсоток вщ грошовоí оцiнки земельноí дiлянки з урахуванням строку дм договору оренди - зi збiльшенням строку оренди розмiр орендноí плати мае зменшуватися.
Монополiя земельноí власностi, як бар'ер для мiжгалузевого перерозподiлу ресурсiв спрямовуе надлишковий прибуток не на збтьшення виробництва продукцií, а перетворюе його на абсолютну земельну ренту. Унаслщок цього стримуеться виробництво в стьському господарства гальмуеться техычний прогрес у галузк Тому iснуе об'ективна необхщнють державного втручання з метою використання доданоí вартостi вiдповiдно до IT функцiонально-економiчного призначення.
Список використаних джерел
1. Кирилюк С.М. Аграрний ринок в умовах трансформацИ' економ1чних систем: монограф1я / С.М. Кирилюк .- К.: КНЕУ, 2013. - 571 с.
2. Коваль О.М. Розвиток ресурсного потенцалу аграрного сектора економки в Укран: монограф1я / О.М. Коваль - К.: Вид-во «Четверта хвиля», 2014. - 286 с.
3. Кошкалда 1.В. Земельн в1дносини в аграрному сектор1 економки Украни: монограф1я / 1.В. Кошкалда / Харк. нац. аграр. ун-т ¡м. В. В. Докучаева. - Х.: Гриф, 2012. - 352 с.
4. Макконнелл К.Р. Экономикс: Принципы, проблемы и политика: в 2т. / К. Р. Макконнелл, С.Л. Брю; пер. с англ. 11-го изд. - М.: Республка, 1992. - Т.1. - 399 с.; Т.2. - 400 с.
5. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии / К. Маркс; под ред. Ф. Энгельса. - М., Политиздат, 1978. - Т. Ill, кн. Ill. Процесс капиталистического производства, взятый в целом. Ч. II. I-IV, 509-1084 с.
6. Смит А. Исследование o природе и причинах багатства народов /А. Смит - М.: Наука, 1993. - 514 с.
References
1. Kyryliuk Ye.M. Адгагпуй rynok v umovakh transformatsii ekonomichnykh system: monografia. K. : KNEU, 2013. 571 s.
2. Koval O.M. Rozvytok resursnogo potentsialu agrarnogo sektora ekonomiky v Ukraini: monografia. K. : Vyd-vo «Chetverta khvyНа», 2014. 286 s.
3. Koshkalda I.V. Zemelni vidnosyny v agrarnomu sectori ekonomiky Ukrainy. Khark. nats. agrar. un-t im. V.V. Dokuchaieva. Kh.: Hryf, 2012. 352 s.
4. Makkonnell K.R., Briu S.L. Yekonomiks: printsipy, problemy i politika: v 2 t. ; per. s angl. 11-go izd. M.: Respublika, 1992. T.1. 399 s.; T.2 400 s.
5. Marks K. Kapital. Kritika politicheskoi ekonomii ; pod red. F. Engelsa. M., Politizdat, 1978. T. III, kn. III. Protses kapitalisticheskogo proizvodstva, vziatiy v tselom. Ch. II-IV, 509-1084 s.
6. Smit A. Isledovania о prirode I prichinakh bagatstva narodov. M. : Nauka, 1993. 514 s.
ДАН ПРО АВТОРА
Шульга Ольга Антоывна, кандидат економiчних наук, доцент кафедри економiчноí теорп Нацюнальний педагопчний уыверситет iменi М. П. Драгоманова вул. Пирогова, 9, м. Кшв, 01601, Украна e-mail: shulga olga a@ukr.net
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Шульга Ольга Антоновна, кандидат экономических наук, доцент кафедры экономической теории Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова ул. Пироговая, 9, г. Киев, 01601, Украина e-mail: shulga olga a@ukr.net
ABOUT THE AUTHOR
Shulga Olga Antonovna, candidate of economic sciences, associate professor of department of economic theory National pedagogical university of the name of М. П. Drahomanov a street is Pie, 9, Kyiv, 01601, Ukraine e-mail: shulga olga a@ukr.net
