CC BY
13
УДК 322.2
О.М. ЛИХОГРУД,
здобувач, Нацюнальний университет 6iopecypciB i природокористування Украни
Земельна рента та особливост II формування в умовах урбашзацп
У статт проанапзовано поняття земельно¡' ренти в працях пpoвiдниx свтових вчених eKOHOMicfiB. Дослщжено осо-бливост формування земельно¡'ренти в умовах населених пунктв. Визначено три джерела утворення земельно¡'ренти в умовах урбан'!зованих територй.
Ключов! слова: земельна рента, урбан^зац/я, земельна длянка, варт>сть, ринок земель, дохщ
АН. ЛЫХОГРУД,
соискатель, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины
Земельная рента и особенности ее формирования в условиях урбанизации
В статье проанализированы понятия земельной ренты в трудах ведущих мировых ученых экономистов. Исследованы особенности формирования земельной ренты в условиях населенных пунктов. Определены три источника образования земельной ренты в условиях урбанизированных территорий.
Ключевые слова: земельная рента, урбанизация, земельный участок, стоимость, рынок земель, доход
O. LYKHOGRUD,
aspirant, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
Land rent and features of its formation in the conditions of urbanization
In the article the concept of rent in the works of leading scientists economists is analyzed. The features of formation of rent under the conditions of human settlements are researched. There are three sources of rent formation in conditions of urban areas are determined.
Keywords: land rent, urbanization, land, cost, land market, revenue
Постановка проблеми. УкраУна мае нацюнальне багат-ство, яким у вщповщност до Конституцп е земля. Земельна власнють та земельн ресурси завжди були визначальними факторами, як визначали соц1ально-економ1чний розви-ток нашоУ держави. При цьому особливе мюце займають зе-мельн вщносини в умовах мюьких територм.
Незважаючи на незначну частку урбаызованих земель в за-гальному земельному фонд1 УкраУни, мюто було i буде провщ-ним елементом розвитку краУни i цив^заци в ц^ому. 1сторично мюта утворювалися в мюцях з випдним географiчним поло-женням, розмщували основнi продуктивн сили, зосереджува-ли на своУх територiях найбiльш цiкаву i творчо мислячу части-ну суспiльства, яка визначала розвиток науки i технки, освiти i мистецтва. На сучасному етат мiськi територiУ акумулюють в своУх межах соцiально-демографiчний i виробничо-економiч-ний потенцiал УкраУни. Все це сприяе появi на урбанiзованих територiях iстотного додаткового доходу рентного характеру.
Мюью землi забезпечують 80 % бюджетних надходжень вщ усiх земельних податюв крiм того iснуe об'ективна мож-ливiсть для Ух збтьшення за рахунок бiльш повного враху-вання земельноУ ренти.
Рента, яка виникае в межах мiських територ^ повинна на-правлятися на фЫансування iнфраструктури мiста, тобто ви-користовуватися в Ытересах кожного громадянина i забез-печувати успiшне функцiонування мюького господарства в цiлому. 1гнорування мюько'У земельноУ ренти, вiдсутнiсть об-Грунтованих теоретичних пiдходiв до УУ формування та вико-ристання призводить до диспропор^й у розвитку економiчних i суспiльних вiдносин. Тому УУ детальне дослщження та вио-кремлення в умовах урбаызацп мае особливу актуальнють.
Анализ досл'щженъ i публЫацш з проблеми. Питан-ня пов'язане iз земельною рентою та УУ формуванням дослЬ джувалось у працях 1.К. Бистрякова, А.П. Ромма, Д.К. Еккер-та, Д.П. Фрiдмана, Б.М. Данилишина, Д.С. Добряк, Джозеф К. Еккерта, Ш.1. lбатуллiн, В.М. Заяця, О.П. Канаша, М.Г. Лихо-груда, П.Ф. Лойка, Ю.М. Манцевича, А.Г. Мартина, Ю.М. Па-лехи, А. Смит, М.А. Хвесика, проте питання формування земельноУ ренти в умовах урбаызаци вимагае подальших дослiджень.
Метою статтi е аналiз поняття земельноУ ренти в працях провщних свтових вчених економiстiв. А також дослщження особливосл формування земельноУ ренти в умовах населених пунк^в та визначення трьох джерел утворення земельноУ ренти в умовах урбаызованих територм.
Виклад основного матер!алу. Розвиток промисловоси створення наукоемних виробництв, зростання населення, ур-банiзацiя призвели до того, що до теперiшнього часу майже 80% населення розвинених краУн проживае на урбанiзованих територiях. Пщсумок такого розвитку - суперечить здоровому глузду використання земельних ресурав, Ух виснаження, зни-ження якостi навколишнього природного середовища.
У зв'язку з рацюнальним використанням земель населених пунклв можна видiлити три взаемопов'язаних ком-поненти: право власностi на землю, цЫа на землю i режим використання земель. Кожен з цих компонен^в землi по-требуе рацiонального управлiння, оскiльки забезпечуе ви-конання певних суспiльних функцiй. Право власнос^ - га-рантуе надгний захист прав володiння, користування i розпорядження; цiна - барометр попиту i пропозицiУ, забезпечуе ефективнють при справляннi податку на землю та Ышу
© О.М. ЛИХОГРУД, 2016
Формування ринкових в1дносин в УкраУы № 2 (177)/2016 123
нерухому власнють; режим використання земель - приму-шуе до ефективного ¡ рацюнального 'х використання.
3 приводу володЫня, розпорядження та користування землею м1ж людьми виникають ¡ ¡снують рвномангты соцвльно-економны в¡дносини (здача в оренду або в суборенду, купвля-продаж, розподт, орган¡зац¡я використання, охорона тощо), що утворюють в сукупност¡ систему земельних вщносин.
Hайголовн¡шим елементом земельних вщносин е власн¡сть на землю. «Власысть як поняття ¡ як ¡нститут означав формально визнане державною владою право ¡ндивщуума чи колективу як на виключне користування сво'м майном, так ¡ на будь-який спос¡б розпорядження ним [1, с.30]. Стаття 78 Земельного кодексу Укра'ни встановлюв, що земля може перебувати у приват-нм, комунальн¡й ¡ державн¡й власност¡. Вщповщно до закртле-них Kонституц¡Eю Укра'ни форм земельно' власност¡ суб'вктами права власност на землю в держава, територвльы громади с¡л, селищ ¡ м¡ст, юридичн¡ особи та громадяни.
Суперечки з приводу приватно' власност почалися ще в четвертому столгт до нашо'' ери, але тривають ¡ сьогодн¡. 0дн¡ стоять за не'' горою, вважаючи, що вона сприяв приборканню державно' влади, в д¡Eвим засобом створення багатства, надав людин¡ почуття особистоУ г¡дност¡ ¡ самоповаги. 1н1±л знаходять не менш переконлив¡ доводи проти не'', вважаючи, що вона по-роджув нер¡вн¡сть ¡ сусптьну напружен¡сть, веде до марнотрат-ства, до особистого захоплення сусптьних ресурсв, до по-збавлення ¡нших людей володЫня доходами в¡д використання природних ресурсв та громадського облаштування.
До юнця 19-го стол¡ття в середовищщ вчених економ¡ст¡в як на Захода так ¡ в Украíн¡ все частше виникав думка про необхщнють обмеження приватно'' власност¡ на землю.
Таким чином, земля в певним об'вктом, щодо якого приваты особи або громади мають права власност та права користування. Об'вкт, який може бути проданий ¡ пщлягав опо-даткуванню.
0ск¡льки юльюсть земель обмежена, то и пропозицт для використання практично нееластична. I в цьому зв'язку при обгу земель активний лише попит на земельн дтянки. 0б-межен¡сть ¡ нев¡дтворюван¡сть земл¡ провокують виникнен-ня двох видв монополп на землю: монополп власност¡, ре-ал¡зовану приватним власником, яка породжув абсолютну ренту ¡ монопол¡ю користування (господарювання), яка ре-ал¡зуEться користувачем, ¡ породжув диференц^льну (або економ¡чну) земельну ренту.
Рента - це дохщ, не пов'язаний з пщпривмницькою дтль-нютю самого рантьв ¡ регулярно одержуваний рантьв у фор-м¡ вщсотка з наданого в позику капралу, землевласником у форм¡ земельно'' ренти ¡з земельно' д¡лянки, яка здавться в оренду. Земельна рента - регулярний дох¡д власника земл¡, в якому реалвувться власн¡сть на землю.
Земельна рента вщграв важливу роль в умовах мюта, вона утворювться в результат¡ синтезу природних, антропо-генних ¡ природно-антропогенних факторв. В залежност¡ в¡д розпод¡лення земельна рента може пщвищувати добро-бут всю' мюько'' громади (як асоцмованого власника м¡ських земель) або лише окремо'' '' частини [1].
Розрвняють диференц¡альну ренту I, яка пов'язана з при-родними в¡дм¡нностями земельних дтянок за родюч¡стю ¡ мюцем розташування, ¡ диференц¡альну ренту II, що виникав
при рвый продуктивност додаткових вкладень ¡нших фак-торв виробництва в одну ¡ ту ж земельну дтянку [1].
У зв'язку ¡з зростанням м¡ст ¡ населення потреби в сть-ськогосподарсьюй продукци швидко зростають. Стьсько-господарське виробництво неможливо зосередити лише на кращих дтянках. Тому на продукцю вироблену на прших дЬ лянках, також забезпечений попит, ¡ саме умови виробництва на прших землях в сусптьно необхщними, що регулю-ють формування ц¡ни виробництва на стьськогосподарську продукц¡ю. В результат господарства, що мають кращ¡ зем-л¡, отримують додатковий прибуток, яким в р^ниця м¡ж сус-птьною ц¡ною виробництва на г¡рших дтянках ¡ ¡ндивщуаль-ною ц¡ною виробництва на кращих дтянках землг
Диференцвльна рента I, в результатом рвно'' продуктив-ност¡ кап¡тал¡в, вкладених в земельн д¡лянки р¡зно'' якост¡ (природно'' родючост¡). Джерелом '' в додаткова праця сть-ськогосподарських роб¡тник¡в. I виникав вона незалежно вщ приватно'' власност на землю. 0стання змушув цей надлишок прибутку над середым прибутком переходити з рук оренда-ря в руки землевласника, який ¡ привласнюв '' у вигляд¡ ренти.
Диференц¡альна рента II пов'язана з економнною або штучною родючютю земл¡, яка в результатом ¡нтенсивного ведення с¡льського господарства, додаткових вкладень капиталу в одн¡ й т ж земельн¡ д¡лянки (застосування машин, мЫеральних добрив, сучасно'' агротехнки, мел¡орац¡í тощо). Як насл¡док полтшувться родюч¡сть Грунту, росте врожай-нють, п¡двищуEться продуктивн¡сть прац¡, знижуються ви-трати виробництва, утворювться надприбуток, тобто виникають умови для формування диференц^льно'' ренти II.
0тже, ¡ диференц¡альна рента I, ¡ диференцвльна рента II, свовю причиною мають монополп на землю як на об'вкт господарства, а джерелом - надприбуток, створюва-ну найманими роб^никами. Вщрвняються ж вони не тть-ки умовами осв¡ти, а й способом розподту ¡ привласнен-ня. Диференц¡альна рента I присвоювться землевласником: приватним власником, державою. Диференцвльна рента II ¡накша. Якщо термЫ орендного договору не зак¡нчився, то додатковий прибуток привласнюв орендар. Якщо ж термЫ оренди заюнчився, то землевласник при укладанн нового договору, врахувавши дох¡д в¡д додаткових вкладень кат-талу, пщвищув орендну плату. При цьому надприбуток пере-творювться в диференц¡альну ренту II, ¡ присвоювться землевласником. У цьому причина боротьби землевласниюв та орендарв через терм¡ни оренди. Якщо перол зац¡кавлен¡ в коротких, то друг - в тривалих терм¡нах оренди.
Причиною утворення абсолютно'' ренти в монополт приватно'' власност на землю. При розгляд¡ диференц^льно'' ренти встановлено, що вона не утворювться на прших землях. 0днак землевласник, даючи в оренду ¡ ц землг отримув з них абсолютну ренту. Тобто, абсолютна рента виходить з уах дЬ лянок. Ця рента ускладнюв в¡льне додавання капгталу до зем-л¡, його переливання в ход¡ м¡жгалузево'' конкуренци, яка встановлюв середый прибуток. У стьському господарств¡ частка прац¡ в сукупност фактор¡в виробництва вище, ыж у промис-ловост¡, на одиницю капгталу створювться б¡льше додатково'' вартост ¡ варт¡сть с¡льськогосподарсько'' продукци буде бть-ше сусп¡льно'' ц¡ни '' виробництва. Р¡зниця м¡ж варт¡стю сть-ськогосподарсько'' продукци ¡ сусп¡льною цЫою '' виробництва
124 Формування ринкових вщносин в Укра'н № 2 (177)/2016
нa гipшиx зeмляx ymopKie дoдaткoвий пpибyтoк. Boнa пщви-щуе pинкoвi цiни ciльcькoгocпoдapcькиx тoвapiв, дoзвoляe зeмeльним влacникaм пpивлacнювaти ïï, oбклaдaючи cyc-пiльcтвo cвoгo poдy дaнинoю у виглядi aбcoлютнoï peнти.
^и дyжe piдкicниx yмoвax yтвopюeтьcя мoнoпoльнa peн-тa. Цe тpaпляeтьcя тод^ кoли нa пeвнi ciльcькoгocпoдap-пpoдyкти (ocoбливi copти винoгpaдy тa чaю, цитpycoвi тa iн.], виpoблeнi у виняткoвиx пpиpoднo-клiмaтичниx yмo-вax, yтвopюютьcя мoнoпoльнi цiни, якi пepeвищyють вapтicть ïx виpoбництвa. Пoпит нa цi тoвapи бiльший, нiж ïx пpoпoзицiя. У циx yмoвax вepxня мeжa цiн визнaчaeтьcя лишe piвнeм плa-тocпpoмoжнoгo пoпитy, тoбтo кoн'юнктypoю pинкy. Piзниця мiж мoнoпoльнoю pинкoвoю цiнoю i вapтicтю пpoдyктy ymo-pюe мoнoпoльнy зeмeльнy peнтy, яку пpивлacнюe влacник piдкicниx зeмeль. Taraza чинoм, джepeлo мoнoпoльнoï peнти знaxoдитьcя пoзa ciльcьким гocпoдapcтвoм. Boнa виxoдить в iншиx гaлyзяx eкoнoмiки, a пoтiм чepeз мexaнiзм pинкoвиx цЫ пepepoзпoдiляeтьcя нa кopиcть влacникa piдкicниx зeмeль.
Cтвopeнi eкoнoмicтaми peнтнi тeopiï вiдoбpaжaють ïx тpa-дицiйний ^epec дo фopмyвaння цiн нa ciльcькoгocпoдapcькi зeмлi.
Пpoблeмa зeмeльнoï peнти пpивepтaлa yвaгy вчeниx в yci чa-cи. Peнтa виниклa нa пoчaткy cтaнoвлeння людcькoгo cyOT^-cтвa, paзoм з пoявoю тa poзвиткoм вiднocин зeмeльнoï влac-нocтi. Дo eдинoï думки пpo тe, щo тaкe зeмeльнa peнтa, людcькa цивiлiзaцiя i^e нe пpийшлa, xoчa цe питaння icнye piвнo cтiльки, cкiльки юнуе зeмeльнa влacнicть. Ha кoжнoмy eтaпi cвoгo poз-витку пpи будь-яюй eкoнoмiчнiй фopмaцiï люди пpaгнyть пoяc-нити пoняття зeмeльнoï peнти. Як пoкaзye icтopичний дocвiд, цi пoяcнeння були oднocтopoннiми, вpaxoвyвaли тiльки oднi фaк-тopи i нe пoяcнювaли вcieï пpиpoди зeмeльнoï peнти.
^poii згaдки пpo icнyвaння зeмeльнoï peнти були виcyнyтi щe в дaвнинy Apиcтoтeлeм (3В4-322 p. дo Ke.]. У cтapoдaв-нiй rpe^ï нeпpaвильний poзпoдiл зeмлi ввaжaлocя ocнoвнoю пpичинoю coцiaльниx кpиз.
Haйбiльш пoвний, cиcтeмний вклaд у вивчeння пpoблeм зeмeльнoï peнти, í'í cyтнocтi i пoxoджeння дaлa шкoлa ^a-cичнoï пoлiтичнoï eкoнoмiï. Üдин з poдoнaчaльникiв ^eï шга-ли aнглieць Biльям ^rri (1623-16В7 pp.] poзвивaв вчeння пpo peнтy згiднo влacнoï тeopiï вapтocтi як мiж вapтicтю зeм-лepoбcькиx пpoдyктiв i витpaт виpoбництвa [2, C. 33-34].
^rri вивoдить peнтy нe з зeмлi як тaкoï, a з пpaцi, o^^-ки пpaця нa piзниx дiлянкax мae piзнy пpoдyктивнicть. Bap-тicть будь-яга^ тoвapy визнaчaeтьcя витpaчeнoю пpaцeю, a зapплaтa, cклaдoвa цieï вapтocтi, - вeличинa визнaчeнa, peнтa виcтyпae як cтвopeний пpaцeю нaдлишoк вapтocтi нaд зapплaтoю, тoбтo як пpoдyкт дoдaткoвoï пpaцi, який пpиcвo-юeтьcя влacникoм зeмлi.
Eкoнoмicти клacичнoï шкoли (фiзioкpaти, Aдaм Cмiт, Maль-тyc, Piкapдo) мaйжe нe цiкaвилиcя питaнням цЫ нa зeмлю в мeжax мicтa. Для ниx зeмeльнa peнтa визнaчaлacя вiдмiннoc-тями в poдючocтi i в мicцяx poзтaшyвaння зeмeльниx дiлянoк, a yявлeння пpo oбмeжeнicть зeмeльнoгo фoндy щe нe виникaлo.
Aдaм Cмiт ввaжaв, щo зeмeльнa peнтa - цe eлeмeнт мo-нoпoлiï - пpивaтнoï влacнocтi нa зeмлю. Biн визнaчaв peнтy як витвip пpиpoди, який зaлишaeтьcя зa виpaxyвaнням вcьo-гo, щo е твopoм людини. A. Cмiт зaзнaчaв, !o «... peнтa, poз-глянyтa як плaтa зa кopиcтyвaння зeмлeю, е нaйвищoю cy-
мoю, яку в змoзi cплaтити opeндap пpи дaнiй якocтi зeмлi» [3, C. 272, 293-309, 573.].
Шoтлaндcький yчeний Д. Piкapдo ввaжaв, щo дo пpивaтнoï влacнocтi нa зeмлю зeмeльнoï peнти нe icнyвaлo, зeмля бу-лa «дapoм пpиpoди». Biн cтвepджyвaв, щщэ peнтa y^op^ie^-cя тoдi, гали зeмля е влacнicтю влacникa. Ha йoгo думку, «... peнтa - цe тa чacткa пpoдyктy зeмлi, якa cплaчyeтьcя зeмлeв-лacникoвi зa кopиcтyвaння пepвicними i нeзpyйнoвними лaми фунту». Boнa yтвopюeтьcя вiдпoвiднo дo зaкoнy вapтoc-тi, cтвopюeтьcя пpaцeю, a нe е пpoдyктoм пpиpoди. lï нe cлiд змiшyвaти з пpибyткoм i вiдcoткoм нa кaпiтaл. 6динoю пiдcтa-вoю для oтpимaння peнти е влacнicть нa зeмлю. Зeмлeвлac-ник нe бepe yчacтi в пpoцeci виpoбництвa, aлe як влacник вiн бepe yчacть у пpивлacнeннi пpoдyктy пpaцi [4, C. 33.].
У той œe пepioд Tюнeн, який poзpoбив ocнoви пpocтopoвoï eкoнoмiки, poзглядaв вплив дифepeнцiaльнoï peнти нa xa-paктep i poзмiщeння ciльcькoгocпoдapcькиx кyльтyp нaвкo-лo мicт. Micтa caмi пo co6í пpиймaлиcя ним зa oкpeмi точки, i питaння пpo ïx внуфшню cтpyктypy нe cтaвилocя. Bce ж уяв-лeння Piкapдo i Tюнeнa пpo дифepeнцiйнy peнтy i пpo poль тpaнcпopтнoï мepeжi мicтять ту paцioнaльнy cклaдoвy, якa ляглa в ocнoвy мaйбyтнix тeopiй цiнoyтвopeння нa зeмeльнi дiлянки в мeжax мicтa.
Cтюapт Miлль ввiв, xoчa i з зacтepeжeннями, тeзy пpo o6-мeжeнicть мicькoгo зeмeльнoгo фoндy, !o пepeдбaчae ган-кypeнцiю зa piзними видaми викopиcтaння зeмeль.
Пiзнiшi мoдeлi внecли дeякi змiни дo пepшoчepгoвoï мoдe-лi, зoкpeмa тeopiю пocтiйнoï змiни xapaктepy зeмлeкopиcтy-вaння i вapтocтi зeмлi [4, C.240-241]. Üднaк, для вcix циx тeopiй дocтyпнicть e ocнoвним чинникoм, щo визнaчae зe-мeльнy peнтy в нaceлeниx пyнктax.
Üчeвидним e тe, !o, зaкoнoмipнocтi фopмyвaння зeмeль-нoï peнти нa ypбaнiзoвaниx тepитopiяx тaкi мм^ як i в аль-^гаму гocпoдapcтвi. Cпeцифiкa пoлягae в тому, щщэ зeмeльнi дiлянки в нaceлeниx пyнктax poзглядaютьcя як пpocтopoвий бaзиc зaбeзпeчeння життeдiяльнocтi. Toмy цiннicть feap-тicть] ypбaнiзoвaниx зeмeль пoлягae в ïx мoжливocтi зaбeз-пeчyвaти дoдaткoвий дoxiд, який виникae зaвдяки зpyчнoмy poзтaшyвaнню щoдo pинкiв pecypciв i збуту, a тaкoж зaвдяки iнфpacтpyктypнoмy oблaштyвaнню тepитopïí.
Poзглянyтi вищe тeopiï yтвopeння зeмeльнoï peнти дoзвo-ляють cтвepджyвaти, щo peнтa в yмoвax ypбaнiзaцïí cклaдa-eтьcя з кiлькox джepeл [5]:
- пepшe бaзyeтьcя нa тoмy, щo зeмля е пpиpoднe бaгaт-cтвo i вoлoдie вeликoю кiлькicтю лишe ¿й влacтивиx xapaктe-pиcтик: poдючicтю Гpyнтy, cпpиятливими клiмaтичними yмo-вaми, цiннicтю piчкoвиx pecypciв, цiннicтю кopиcниx кoпaлин тощ^. Ця чacтинa peнти пoвиннa cтягyвaтиcя cycпiльcтвoм нa cвoю кopиcть, тaк як нixтo нe мoжe пpeтeндyвaти нa бiль-0e, нiж йoгo пpoпopцiйнa чacткa в cвiтi;
- дpyгe зoбoв'язaнe cвoeю пoявoю зaбeзпeчeнocтi ypбa-нiзoвaниx зeмeль кoмyнaльним oбcлyгoвyвaнням (штyчнo cтвopeнoï cepeдoвищeм пpoживaння]: мюью чи ciльcькi нa-ceлeнi пункти фopмyють вapтicть cвoïx зeмeль, cтвopюючи, пiдтpимyючи i poзвивaючи нa ^om тepитopiï piвeнь житте-виx блaг, життевий cтaндapт, cтиль життя, poбoчi мicця тoщo. Micцeвa aдмiнicтpaцiя мoжe cпpaвeдливo вимaгaти в мicь-кий бюджeт зeмeльнy peнтy, якa е peзyльтaтoм тaкoï дiяль-
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 2 (177)/2016 125
HOCTi, на пщтримку i розвиток со^альноУ, ¡нженерноУ, транспортно!, виробничо! ¡нфраструктури;
- третв джерело - виробнича (пiдприEмницька) дяльнкть на кожнм окремо взятм земельнiй длянцг Успiшна дiяльнiсть пщ-приемства, пщприемця, яка пiдтримуeться мiстом, дозволяе отримувати з окремо! земельно! дiлянки оч^ваний дохщ, який частково переходить мкту у виглядi орендно! плати, а частково залишаеться у пiдприeмця, як заохочення його пщприемницько! дiяльностi на данм земельнiй дiлянцi, пропорцiйно тому, насюль-ки ця дiяльнiсть пщвищила рентну вартiсть урбанiзованих земель.
Висновки
Вiдповiдно до класично! теори в основi цiни землi лежить земельна рента: залишковий дохiд вiд господарсько! дiяль-ностi на конкретнiй земельна дiлянцi. Цей залишковий дохiд капiталiзуeться за встановленою нормою дисконту в поточну цЫу землi. У населених пунктах земельна рента утворюеться особливостями розташування земельно! дiлянки в природному середовищi i межах поселення, дiяльнiстю мюько! громади зi створення, пщтримки i розвитку рiвня наданих послуг (соцЬ ально!, виробничо!, транспортно! та iнженерно! Ыфраструкту-ри), господарською дiяльнiстю фiзичних i юридичних оаб.
Вiдсутнiсть в населеному пунктi ефективних виробництв, нерщко викликаеться штучно, недобросовюною конкуренцЬ
ею, що може знизити цЫу землi практично до нуля (нульовий або негативний залишковий дохщ). Через це припиняються земельы та ¡нол платежi до мiського бюджету, i починаеть-ся руйнування софально!, транспортно! та iнженерно! iнфра-структури мюта. Тому, спираючись на трудову теор^ вар-тостi, пропонуеться визначати мУмальну цiну урбанiзованих земель, виходячи з витрат на створення, функцюнування i розвиток iнфраструктури мiста.
Список використаних джерел
1. Лойко П.Ф. Современное многоукладное землепользование (некоторые аспекты теории, мировой и отечественной практики). М.: ФКЦ «Земля», УНЦ «Земля». - 2001. - 111 с.
2. Економ1чна теор1я: Пол1теконом1я - п1дручник. В.Д. Базилевич, В.М.Попов, К.С.Базилевич, Н.1.Гражевська. - Видавництво: « Знанн-ня -Прес «. - 2007. - 719 с.
3. Економ1чна теор1я: П1дручник. - К.: Видавничий центр «Акаде-м1я». - 2004. - 856 с. (Альма-матер)
4. Организация оценки и налогообложения недвижимости. Т. 1 и 2. Под общей ред. Джозефа К. Эккерта. М.: РОО, Академия оценки, «Стар Интер». - 1997. - 382 с, 442 с.
5. Тидеман Николас. Использование налоговой политики для стимулирования городского развития. В кн. Дань, подать, налог. - М.: Издательство «Ключ». - 1992 г.
126 Формування ринкових вщносин в YKpami № 2 (177)/2016
