CC BY
33
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
• забезпечення ринку ЛРС i готових лшарських препаратов на 11 0CH0Bi необ-хвдною шформащею з широким використанням для цього сучасних комп'ю-терних технологiй;
• широке застосування на втизняному ринку ЛРС i лшарських препаратов на 11 основi сучасних засобiв товарно1 реклами асортименту та властивостей фа-рмацевтично1 продукци, отримано! на основi ЛРС.
Висновки. Проанашзовано та оцшено ситуацда на вггчизняному ринку ЛРС i лжарських препарат1в на 11 основ! . Обгрунтована доцшьшсть по-дальшого розвитку цього ринку та розширення асортименту ЛРС i фармацев-тично1 продукци на 11 основ!. Виявлено напрями поглиблених маркетингових дослщжень цього ринку. Показано можливють використання для ще1 мети шструменлв еколопчного маркетингу.
Л1тература
1. Демкевич Л.1. Загот1вля лшарсько-техшчно1 сировини / Л.1. Демкевич. - К. : НМЦ "Укоопосвт", 1995. - 77 с.
2. Демкевич Л.1. Лшарсько-техшчна сировина / Л.1. Демкевич. - К. : НМЦ "Укоопосвь та", 1997. - 130 с.
3. Семак Б.Б. Науков1 засади формування ринку рослинно1 техтчно" сировини та його окре-мих сегменпв в Укра1и : монограф1я / Б Б. Семак. - Льв1в : Вид-во Льв1всько1 КА, 2007. - 512 с.
4. Семак Б.Б. Кооперативний ринок рослинно1 техтчно1 сировини: проблеми та 1х ви-р1шення / Б.Б. Семак, Л.1. Демкевич // Торпвля. Комерщя, тдприемництво : зб. наук. праць. -Льв1в : Вид-во Льв1всько1 КА, 2005. - № 7. - С. 89-99.
5. Семак Б.Б. Рослинт барвники - перспективний сегмент кооперативного ринку рос-линно1 техшчно1 сировини Укра1ни / Б.Б. Семак, З.М. Семак, Л.1. Демкевич // Науковий вю-ник Полтавського ушверситету споживчо1 кооперацп Укра1ни. - Сер.: Техшчш науки. - 2006. - № 19(1). - С. 3-8.
6. Силивончик А.В. Трава забвения / А.В. Силивончик // Бизнес, 2010. - № 38. - С. 60-62.
Семак Б.Б., Барна М.Ю., Демкевич Л.И. Отечественный рынок лекарственного растительного сырья: проблемы и решения
Изучена ситуация на отечественном рынке лекарственного растительного сырья и лекарственных препаратов на его основе. Сформулированы требования к данному рынку и его информационного обеспечения. Обоснована целесообразность проведения углубленных маркетинговых исследований на этом рынке.
Ключевые слова: рынок, лечебно-техническое сырье, факторы, готовая продукция, предприятие, ассортимент.
Semak B.B, Barna M.Yu, Demkevych L.I. The domestic market of herbal resourses: problems and solutions
Studied the situation in the domestic market of herbal raw and medical products based on it. The requirements are formulated in this market and its information support. The expediency of in-depth market research on this market.
Keywords: market, medicinal and industrial raw materials, factors, finished products, enterprise product line.
УДК 332.72 Acnip. Ю.А. Семеряк - Львiвська КА
ОСОБЛИВОСТ1 РЕФОРМУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ В1ДНОСИН У КРА1НАХ ЦЕНТРАЛЬНО-СХ1ДНО1 СВРОПИ
Визначено позитивш надбання та негативш наслщки реформування земельних вщносин в окремих кра1нах ЦСС. Окреслено концептуальш модел^ цш, методи та шструменти земельно1 реформи, через як! забезпечувався процес оптимiзацii земельних вщносин, штегращя цих кра1н у свгтовий економiчний та пол^ичний проспр.
Ключовi слова: земельна реформа, цш, методи, шструменти земельно! рефор-ми, земельна власшсть, трансформацiя земельно! власностi, реституцiя земель.
Постановка проблеми. Одним 1з найактуальшших питань сучасно! економ1чно! науки Укра!ни, яка стала на шлях ринкових перетворень, е пи-тання запровадження ринку земель. З переходом держави до ринково! еконо-мжи важливо, щоб ус фактори виробництва функцюнували в единому рин-ковому середовишд. Вщсутшсть у ньому будь-якого з них призводить до по-рушення закошв ринково! економжи 1, як наслщок - до 1! розбалансування.
Шхто не заперечуе функцюнування в Укра!ш ринку кашталу, пращ, шформаци. Дискусшним залишаеться лише питання запровадження ринку земель. Багато науковщв (В. Горлачук [1], А. Мал1енко [2], I. Малий [3], В. Ярмоленко [4, 5] та ш.), полггиюв та, й зрештою, переЫчш громадяни, жа-хаються ц1е! перспективи, аргументуючи це можливими спекулятивними явищами, концентращею земель у власност окремих заможних оЫб, обеззе-меленням селян. Однак звершмося до свггового досвщу, де ринок земл1 фун-кцюнуе та дае позитивш результати.
Окремих наукових дослщжень потребують досягнення та прорахунки земельних реформ у кра!нах ЦСС, в яких вщправною точкою реформування були створеш так ж умови, що й в Укра!ш. Заслуговують на увагу концепту-альш модел^ цш, методи та шструменти, через як забезпечувався процес оптим1заци земельних вщносин, штегращя т1е! чи шшо! кра!ни у геоеконо-м1чний та полггичний прослр.
Методика дослiджень. Метою роботи е узагальнення досв1ду реформування земельних вщносин у кра!нах ЦСС та обгрунтування на цш основ1 напрям1в формування економ1чного мехашзму ринку сшьськогосподарських земель в Укра!ш.
Результати дослiдження. Початковий етап земельних реформ (кшець 80-х - середина 90-х роюв минулого стол1ття) у кра!нах ЦСС, як пройшли увесь складний шлях адаптаци аграрного сектору до вимог САП СС, супро-воджувався трансформащею земельно! власност та обмеженим державним втручанням, що спричинило цшу низку негативних наслщюв, як призвели до значного спаду сшьськогосподарського виробництва (табл.).
Табл. 1ндекси валовое продукцПстьського господарства в окремих крагнах
ЦС€, % на початковому етат аграрних реформ [6, с. 76]
Кра!на Роки
1990 1991 1992 1993 1994 1995 2000
Польща 97,8 96,2 83,9 85,2 79,1 83,8 83,8
Словаччина 95,6 87,8 76,7 71,6 76,0 75,9 70,2
Словетя 96,5 88,4 89,5 92,6 94,4 96,4 92,2
Угорщина 95,3 89,4 89,4 65,6 64,3 70,8 67,5
Чех1я 96,8 88,2 88,2 74,2 70,0 80,5 69,9
Негативш наслщки реформування вдалося усунути шляхом посилення регулятивно! рол1 держави в аграрнш сферь Загальною тенденщею другого етапу земельних реформ у цих кра!нах стало зростання частки земель у при-ватнш власносл. Перерозподш власност здшснювався переважно за допомо-
Haцioнaльний лicoтeхнiчний yнiвeрcитeт Укрaïни
гoю мexанiзмy pecтитyцiï (пoвepнeння зeмeль ïx тлишшм влаcникам). Виз-начальними ocoбливocтями ^oro eтапy peфopмyвання у кpаïнаx ЦCC пoтpiб-нo вважати:
• фopмyвання шиpoкoï нopмативнo-пpавoвoï бази;
• cтвopeння cпeцiальниx ycтанoв для peалiзацiï oкpeмиx cкладoвиx peфopм;
• мoнiтopинг peзyльтатiв peфopм i кopигyвання ïx напрям1в;
• зpocтання чаcтки зeмeль, яю пepeбyвають у приватнш влаcнocтi.
Гoлoвна пpoблeма зeмeльнoï peфopми у Болгари була шв'язана iз тpанcфopмацieю зeмeльнoï влаcнocтi. Дo peфopми зeмля в кра1'ш ви^риего-вyвалаcя тiльки як дepжавна влаcнicть, ene юpидичнo ïï нe бyлo нацioналiзo-ванo. Poздepжавлeння зeмeль poзпoчалocя у бepeзнi 1991 р. на пiдcтавi Зага-ну Бoлгаpiï мПpo влаcнicть i кopиcтyвання ciльcькoгocпoдаpcькoю зeмлeюм, яким бyлo припитеш дiяльнicть кoлгocпiв i cтвopeниx pанiшe вcix видiв га-oпepативiв та агpoфipм. Oкpeмy увагу в За^ш пpидiлeнo мexанiзмy pecтитy-цiï ciльcькoгocпoдаpcькиx зeмeль.
У pамкаx peфopми були вiднoвлeнi права кoлишнix влаcникiв та ïx cпадкoeмцiв на зeмлi, як були в ниx вилyчeнi п^ля yxвалeння у квiтнi 194б р. Загану Бoлгаpiï мПpo тpyдoвy зeмeльнy влаcнicтьм, а такoж на зeмлi, пepeданi тpyдoвим кooпepативам i дepжгocпам. Права влаcнocтi шшвлюва-лиcя у "старта peальниx мeжаxм. Якщo ж "ct^í peальнi мeжiм нe збepeглиcя, тo пoвepнeння зeмeльниx дiлянoк здiйcнювалocя у "нoвиx peальниx мeжаx", piвнoцiнниx 1'м.
Biдпoвiднo дo Закoнy Бoлгаpiï "Пpo влаcнicть i кopиcтyвання c^^ra-гocпoдаpcькoю зeмлeю", влаcниками ciльcькoгocпoдаpcькиx зeмeль мoжyть бути лишe дepжава, гpoмади, oкpeмi гpoмадяни Бoлгаpiï та фiзичнi ocoби, ча^ тка iнoзeмнoгo кашталу якиx cтанoвить нe бiльшe 5O %. Iнoзeмцi та бoлгаpcь-к гpoмадяни, якi пpoживають за кopдoнoм, мoжyть oтpимати зeмлю лишe у отадшину. Bпpoдoвж тpьox мicяцiв пюля цьoгo ïï пoвинна викупити дepжава абo гpoмада за цiнами, визначeними Уpядoм для тoгo чи iншoгo peгioнy.
Бeззeмeльним i малoзeмeльним гpoмадянам видiляютьcя зeмлi rae^-альнo cтвopeнoгo Дepжавнoгo зeмeльнoгo фoндy та фoндy гpoмади oбcягoм нe мeншe O,3 га для паcoвиш та O,1 га - для cадiвництва i винoгpадаpcтва. Пpoцec пepepoзпoдiлy зeмeльнoï влаcнocтi вiдбyваeтьcя глаcнo - ycю iнфop-мацiю пpo видiлeння зeмлi oпpилюднюють у ЗМ1. Peшта зeмлi peалiзyeтьcя на зeмeльниx тopгаx - кoнкypcаx та аyкцioнаx. На пoдальший пepepoзпoдiл кyплeнoï зeмeльнoï дiлянки чинним закoнoдавcтвoм Бoлгаpiï накладeнo мopа-тopiй тepмiнoм на 1O poкiв. Цe дае змoгy уникнути cпeкyляцiй iз зeмлeю.
Ocнoвoю для ycix poзpаxyнкiв за зeмлю е цiни, закpiплeнi Загашм "Пpo влаcнicть i кopиcтyвання ciльcькoгocпoдаpcькoю зeмлeю", а opieнтиpoм для закyпiвeльниx цiн е цiни на зeмeльниx бipжаx у cyciднix дepжаваx, cкopи-гoванi з ypаxyванням мicцeвиx ocoбливocтeй. Для цьoгo ycя зeмля шдь ляeтьcя на 5O агpoeкoлoгiчниx рашшв. В ocнoвy pайoнyвання пoкладeнo таю ^казники тип грунлв, peльeф, кшмат, виcoта н.р.м.
Пoлiтика Уряду Бoлгаpiï в агpаpнiй cфepi cпpямoвана, пepeдyciм, на фopмyвання вeликиx ceлянcькиx гocпoдаpcтв, заcнoваниx на пpиватнiй вла^ на зeмлю. Пpивepтаe дo ceбe увагу зeмeльна пoлiтика Полъщi, яка, на
вгдмгну вгд iнших соцiалiстичних кра!н, визначалася значною кiлькiстю при-ватних виробникiв та слабким розвитком колективних засад землеволодшня. Перед конституцшною реформою 1988 р. у приватнш власностi перебувало 13,4 млн га сшьськогосподарських земель (72 % вгд ïx загально! площг).
Значнi змiни у структурi землеволодшня Польщг спричинило форму-вання ринку державно! землi. Приватизацiï пiдлягало 4,5 млн га земель. Про-цес структурних перетворень у сферi земельно! власностi здiйснювався через спецiально створену у 1992 р. оргашзащю - Агенство аграрно! неруxомостi (ANR), якгй було надано права власностi та iншi законнi права щодо державного майна в сгльському господарствг. Реструктуризацiя та приватизацiя державного майна здгйснювалася двома шляхами: перший полягав у формуваннг з власностг держгоспiв казенних пгдприемств, здатних до самостшного фун-кцiонування, а другий - у збшьшенш наявних приватних господарств.
Внаслгдок цього частка приватно! земельно! власностi в краïнi зросла вгд 72 % у 1988 р. до 95,6 % - у 2007 р. Бгльша частина сшьськогосподарських земель кра!ни розподшилася мiж 3 млн приватних фермерських господарств, середня площа яких становить 7 га [7]. Сьогоднг земельна полгтика Польшi спрямована на шдтримку великих землекористувачiв та високоефек-тивних фермерських господарств. У крашг близько 25 % усгх господарств i вони виробляють приблизно 50 % валово! сiльськогосподарськоï продукцп.
Значну увагу придiляють розвитку ринкових вгдносин. Ще у 1990 р. було ухвалено Закон Польшi "Про змгну Закону про земельне господарство та вилучення сгльськогосподарсько! нерухомостг", зггдно з яким земля виз-наеться товаром. За дотриманням встановлених умов суб'ектами ринкових вiдносин iз землею можуть бути громадяни iншиx держав. Ефективна система державного регулювання ринку землi унеможливлюе спекуляцiï iз нею.
Гiдною для наслiдування е земельна полгтика 4exiï. Першi кроки у напрямi формування ринку земель у цш краïнi вже зроблено. Однак у практи-цi земельних перетворень допускалися поспiшнi невиваженi ргшення, здгйс-ненi в адмiнiстративному порядку. Тому сьогодш в Чехи намагаються уник-нути форсованого переходу до вшьного ринку та прискорено!' лжвщаци усус-пiльнениx форм господарювання.
Для недопущення неефективного використання наявного земельного фонду та спекуляцгй iз землею, чинним законодавством Чехи накладено низку обмежень на розпорядження земельною власнгстю, зокрема [8, 9] : обов'яз-кове використання землi протягом визначено! кшькостг рокiв для сшьськогосподарських потреб; обмеженг розмiри земельних дглянок, що перебувають у приватнш власностг; заборонено продаж сiльськогосподарськиx земель гно-земцям; землевласники зобов,язанi забезпечити обробгток землi лише власни-ми силами i силами свое! сгм'!. Ti особи, якi не забезпечують виконання пос-тавлених вимог, позбуваються права на користування земельними дшянками, а !хня земельна власнiсть передаеться гншим суб'ектам, зазвичай - соцгалгс-тичним органiзацiям [9].
Еволюцшний характер земельно! реформи в Чехи супроводжувався широким застосуванням меxанiзмiв оренди. Частка орендованих земель у зе-млекористуваннг кра!ни сягае 50 %. Державна полггика Чехи у цш сферi
Haцioнaльний лicoтeхнiчний yнiвeрcитeт Укрaïни
cпpямoвана на poзвитoк дoвгoтepмiнoвoï opeнди та фopмyвання пepeдyмoв для poбoти opeндаpiв, як бeзпocepeднix виpoбникiв ciльcькoгocпoдаpcькoï пpoдyкцiï. Для ^oro вживають такиx заxoдiв: дoвгoтepмiнoвий дoгoвip opeн-ди iз ycкладнeним мexанiзмoм пepeдчаcнoгo йoгo poзipвання; пpeфepeнцiï cтocoвнo викупу зeмлi у зeмлeвлаcникiв за yмoви дoвгoтepмiнoвoï opeнди; укладання дoгoвopiв opeнди нe з кoнкpeтними зeмлeвлаcниками, а з ïx o6^-наннями тoшo.
Ocкiльки для бiльшocтi ceлян кyпiвля зeмлi нeпocильна, в краш дiють cпeцiальнi пpoгpами з надання 1'м дoвгoтepмiнoвиx бeзвiдcoткoвиx кpeдитiв. З мeтoю забeзпeчeння ciльcькoгocпoдаpcькиx тoваpoвиpoбникiв нeoбxiдними кoштами, в 4exiï cтвopeнo cиcтeмy iпoтeчнoгo кpeдитyвання. Гoлoвним зав-данням iпoтeчниx банкiв е випуот бopгoвиx зoбoв,язань та надання дoвгoтep-мiнoвиx кpeдитiв пiд заcтавy зeмлi. Закoнoдавcтвoм цieï кpаïни визначeнo так зваш "cтiни заxиcтy", cyть якж пoлягаe у вiдoкpeмлeнi активiв, паcивiв та вcix iншиx oпepацiй, пoв,язаниx з iпoтeкoю вiд iншиx видiв дiяльнocтi банку.
Гoлoвнoю пpoблeмoю poзвиткy ciльcькoгo гocпoдаpcтва Угорщини, як й шшж кpаïн Cxiднoï Gвpoпи, стала приватизащя зeмeль i здiйcнeння зe-мeльнoï peфopми з opieнтацieю на пocтyпoвий пepexiд дo фepмepcькoï мoдeлi poзвиткy ciльcькoгo гocпoдаpcтва.
Закoнoм Угорщини "^o чаcткoвe вiдшкoдyвання шкoди, шр нeпpавo-мipнo нанeceна дepжавoю вoлoдiльцям влаcнocтi" пepeдбачeнo кoмпeнcацiю кoлишнiм влашикам ïx збиткiв. Koмпeнcацiï cyпpoвoджyвалиcя видачeю кoмпeнcацiйниx бiлeтiв, якi мoжна бyлo викopиcтати для придбання акцiй дepжавниx пiдпpиeмcтв, шo пpиватизyютьcя, пpoдати абo oбмiняти. Beличи-на кoмпeнcацiï залeжала вiд oбcягy завданoгo збитку вщ вилyчeння зeмлi, пpoтe пoвнicтю кoмпeнcyвалаcя вилyчeна зeмeльна влаcнicть ваpтicтю дo 200 тиc. фopинтiв, а макcимальна мeжа кoмпeнcацiï cтанoвила 5 млн фopин-тiв. Пoлoжeння цьoгo за^ну нeoднoзначнo cпpийнялo наceлeння. Ocoбливo нeзадoвoлeнi були кoлишнi пpацiвники ciльcькoгocпoдаpcькиx кooпepативiв. Koмпeнcацiйнi чeки давалo змoгycя викopиcтoвyвати як платiжний заciб у будь-якш чаcтинi кpаïни, нeзалeжнo вiд мюця пpoживання пoкyпця. За такиx yмoв cтвopилаcя cитyацiя, кoли дepжавнi ciльcькoгocпoдаpcькi кooпepативи, opганiзoванi на зeмeльниx дiлянкаx, щo кoмпeнcyютьcя, poзпадаютьcя, а ïxm члeни залишаютьcя бeз зeмлi [10].
Bиxiдним пyнктoм у зeмeльниx вiднocинаx Угopщини cталo надання зeмeльниx частик (паïв) члeнам кooпepативiв, залeжнocтi вщ oбcягy тpyдoвo-гo внecкy в дiяльнicть кooпepативy. На пoчаткy 1992 р. шнад 1,1 млн ocí6 -члeнiв кooпepативiв та ïx cпадкoeмцiв oтpимали зeмeльнi паï. Зeмлi такoж o^ римали opганiзацiï дepжгocпiв та ïxнi poбiтники. Для активiзацiï пoпитy на зeмлi дepжава видшила cпeцiальний кpeдит для надання дoпoмoги у привати-зацiï [l, c. 25].
Biльний pинoк зeмeль в Угоршиш нe дie. У краш визначeнo низку o6-мeжeнь на кyпiвлю-пpoдаж зeмлi. Пpiopитeтнe пpавo на кушвлю зeмeльниx дiлянoк надаeтьcя гpoмадянам, якi мають дocвiд poбoти на зeмлi, cпeцiальнy ocвiтy, пpoживають на ^лг Чинним закoнoдавcтвoм такoж вcтанoвлeнo низку oбмeжeнь на poзпopяджeння зeмлeю - oбoв,язкoвe ïï ви^ристання для
сшьськогосподарського виробництва протягом певно! кiлькостi роюв, забо-рона подальшого продажу земельно! власност впродовж 3 рокiв.
Висновки. У вшх крашах, якi пройшли складний шлях ринкових перетворень, доводилося виршувати проблеми пошуку та реалiзацiï власних моделей регулювання земельних вщносин i формування ринку земель. Обгрунто-ване i своечасне втручання держави в характер землеволодiння i землекорис-тування, реалiзацiя державою економiчного механiзму регулювання земельних вiдносин i ринку землi сприяли еволюцiйному його розвитку та ефективному функщонуванню. Практика господарювання у зарубiжних краïнах тдтвер-джуе, що у жоднiй кршт немае дiйсно вiльного ринку сшьськогосподарських земель, необмеженого права приватноï власност на землю. Держава в цих кра-ïнах контролюе використання придбаних у власшсть земель тiльки за цшьовим призначенням, зобов'язуе використовувати землю екологобезпечно й ефектив-но. Врахування в Укршт досвiду регулювання ринку землi краïн ЦСС дасть змогу уникнути помилок i швидше залучити землю в ринковий обiг.
Лггература
1. Горлачук В.В. Передумови запровадження ринку земель для ведення товарного сшьськогосподарського виробництва в Укра!ш / В.В. Горлачук, С.М. Белшська // Економша АПК, 2007. - № 7. - С. 18-20.
2. Мал1енко А.М. Аграрна реформа в Укршт: сучасш процеси, юторичш передумови, можлив1 наслщки / А.М. Мал1енко // Агрошком, 2006. - № 11-12. - С. 100-104^
3. Малий 1.Й. Теор1я розпод1лу суспшьного продукту : монограф1я / 1.Й. Малий. - К. : Вид-во КНЕУ, 2000. - 248 с.
4. Ярмоленко В.П. Ринок землк омана i реальнють / В.П. Ярмоленко // Агрошком, 2006. - № 9-10. - С. 100-109.
5. Ярмоленко В. Катташзащя земл1 в Украшк на благо, чи на шкоду? / В. Ярмоленко // Економка Украши. - 2004. - № 9. - С. 71-79.
6. Зшчук Т. Аграрна пол1тика краш ЦСС у контекст штеграци до €С: реали та перспе-ктиви для Украши / Т. Зшчук // Економша Украши, 2006. - № 4. - С. 74-88.
7. Сшьськогосподарсьи земл1 у крашах Свропи: досвщ користування та реформ // Державна земельна пол1тика в Украшк Матер1али круглого столу "Стан i стратегия сучасно! земельно! пол1тики в Укра1ш" 21 травня 2009 року. - Ктв, 21 травня, 2009 р. - С. 20-25.
8. Агропромисловий комплекс Украши: стан, тенденци та перспективи розвитку // 1н-формацшно-анаштичний зб1рник / за ред. П.Т. Саблука. - К. : Вид-во 1АЕ УААН, 2002. - Вип. 5. - 646 с.
9. Право собственности на землю в России и ЕС: правовые проблемы // Сборник статей / отв. ред. И. А. Иконицкая. - М. : Изд-во "Волтерс Клувер", 2009. - 288 с.
10. Лукьянов Ф. Камень преткновения. Венгерская оппозиция апеллирует Конституционному суду / Ф. Лукьянов // Известия. - 1991. - 1 мая.
Семеряк Ю.А. Особенности реформирования земельных отношений в странах Центральной и Восточной Европы
Определены позитивное достояние и негативные последствия реформирования земельных отношений в отдельных странах ЦВЕ. Очерчены концептуальные модели, цели, методы и инструменты земельной реформы, через которые обеспечивался процесс оптимизации земельных отношений, интеграция этих стран в мировое экономическое и политическое пространство.
Ключевые слова: земельная реформа, цели, методы, инструменты земельной реформы, земельная собственность, трансформация земельной собственности, реституция земель.
Ha^OH&^bHHH ^icoTexHÏHHHH yHÏBepcHTeT yKpaÏHH
Semeryak Yu.A. Features of reformation of the landed relations are in the countries of Central and East Europe
Certainly positive properties and negative consequences of reformation of the landed relations in the separate countries of CSE. Outlined conceptual models, aims, methods and instruments of the landed reform, through which the process of optimization of the landed relations, integration of these countries was provided in outer economic and political space.
Keywords: landed reform, aims, methods, instruments of the landed reform, agrarian property, transformation of agrarian property, restitution of earths.
YflK658.012 fto^ O.A. CUH, rnHd. eKOH. myu-iïbeiecbm fl&A;
acucm E.E. fl3bo6a - HY "HbeiecbKa nornmexmrn "
ŒOPMyBAHHfl CYHACHHX MEXAHI3MIB ŒIHAHCOBOTO n^AHYBAHHH HA MAOHHOEy^IBHHX ni^nPHCMCTBAX
Po3raAHyTO OCHOBHÏ acneKTH ^opMyBaHHa cucTeMH ^rnaHcoBoro n.aHyBaHHa Ha MamuHoGygiBHux nignpueMCTBax, oKpec.eHo cynacHuu CTaH MamuHoGygyBaHHa Ta He-oGxigHicTb 3anpoBag®:eHHa cucTeMH ^rnaHcoBoro n.aHyBaHHa, BH3HaneHo cneцн$iкy ^maHcoBux npoG.eM nignpueMCTB MamuHoGygyBaHHa. 3anp0n0H0BaH0 eTanu $opMy-BaHHa ^HTpiB BÎgnoBÎga^bHOCTÏ - цeнтрiв BHTpaT Ta ^rnpiB npuGyTKy, Ha MamuHoGy-gÎBHux nignpueMCTBax Ta MexaHi3M ïx ^yH^ioHyBaHHa. Ha ochobï 3apyGi^Horo gocBigy HaranomeHO Ha HeoGxigHocT CTBopeHHa cucTeMH KornpomHry, aK Ha piBHi CTpyKTypHux mgpo3gmiB, TaK i nignpueMCTB 3ara.oM. A^emoBaHo yBary Ha Ba«.HBocTi CTBopeHHa cucTeMH noKa3HHKiB Ta ocoG.HBy po.b Grog^eTyBaHHa b e^eKTHBHoMy ynpaB.iHHi HaHcaMH nignpHeMCTB. Bu3HaneHo, aKi ynpaB.iHCbKi 3aBgaHHa HeoGxigHo BupimuTH g.a nigBH^eHHa KoHKypeHTocnpoMo^Hocri h iHBecTH^HHoï npuBaG.HBocri nignpueMCTB MamHHoGygiBHoï ra.y3i.
KnwHoei cnoea: cucTeMa ^rnaHcoBoro n.aHyBaHHa, ^mpu BHTpaT, ^mpu npu-GyTKy, 3anac ^rnaHcoBoï мiцнocтi, KoHTpo.iHr.
nocTaHOBKa npoô^eMH y 3ara^bHOMy BHr^Hgi Ta ïï 3b'h3OK i3 Ba^^H-bumu HayKOBHMH i npaKTHHHHMH 3aBgaHHHMH. 3 nepexogoM go phhkobhx BigHocHH po.b ^ÎHaHcoBoro n.aHyBaHHa nigBurnyeTbca, ockî.bkh 3a gonoMororo n.aHyBaHHa nigTpuMyeTbca .iKBigmcTb i npuGyTKoBicTb nignpueMCTBa. Ha ^h nac Gi.bmicTb yKpaÏHCbKHx nignpueMCTB He MaroTb hîtkoï MeTogHKH onepaTHB-Horo ^ÎHaHcoBoro n.aHyBaHHa i ToMy He Mo^yTb n.aHyBaTH, Kompo.roBaTH h ynpaB.aTH ^maHcaMH HaBÎTb npoTaroM KopoTKoTepMÎHoBoro nepiogy, rn,o npu3-BogHTb go ^maHcoBux npoG.eM Ta 3Gi.bmye pu3HK GaHKpyTCTBa. B yMoBax eKo-hommhoï KpH3H CTae aKTya.bHHM ocBoeHHa Ta agarn^ia 3aKopgoHHoro gocBigy onepaTHBHoro ^maHcoBoro n.aHyBaHHa, aKe y3rog^yeTbca 3 pe^opMaMH eKoHo-MiKH i 3aKoHogaBCTBa YKpaÏHH : nepexogoM Ha MmHapogm CTaHgapTH oG.iKy h aygHTy, oHoB.eHHaM nporpaMHoro 3aGe3neneHHa, BHKopHCTaHHaM cynacHux Tex-Ho.oriH ynpaB.iHHa nignpHeMCTBoM.
n.aHyBaHHa gia.bHocTi e ochobom phhkobhx BigHocHH ycix cyG'eKTiB ro-cnogaproBaHHa 3 pi3HHMH ^opMaMH B.acHocTi. Mo^Ha HaBecTH TaKe BH3HaneHHa n.aHyBaHHa. "n.aHyBaHHa - цe ynpaB.iHCbKa gia.bHicTb, rn,o oxon.roe npoцec oGpoG.eHHa iH^opMa^ï, BuGopy HafionTHMa.bHimoro m.axy po3BHTKy g.a nig-npueMCTBa, a TaKo^ KoHTpo.ro 3MiH HaBKo.umHboro cepegoBHrn,a b KopoTKoTep-MiHoBiH, cepegHboTepMiHoBiH i goBroTepMiHoBiH nepcneKTHBax" [1].
274
36ipHHK HayKOBO-TexHÏHHHx npauh
