CC BY
22
У ц!лому, на думку автора, перед Украиною, як ! перед б!ль-ш!стю «пострадянських» краУн, стоУть питання вибору кон-цепц!У оц!нки земл!. 6 два основних п!дходи, як! використову-ються в оц!ночн!й практиц! краУн св!ту:
1) модел!, заснован! на заздалегщь визначен!й нормативна вартост!, яка систематично оновлюеться ! встановлю-ються державними органами;
2) модели заснован! на методиках визначення ринковоУ вартост!, або вартост!, яка наближена до ринковоУ.
Обидва напрями е систематизованими методами розра-хунку вартост!. Однак принципова р!зниця полягае в масштаб! проведення роб!т ! контрол! якост! виконаноУ оц!нки.
Як перший, так ! другий п!дходи до проблеми оц!нки земель мають позитивн! ! негативн! сторони. Визначення бази оподат-ковування на основ! нормативно!' вартост! передбачае б!льш врегульований ! простий методом з точки зору реал!зац!У в масштаб! вс!еУ держави. Проведення масовоУ оц!нки для визначення ринковоУ вартост! земель е б!льш складним методом на основ! статистичних даних ринку нерухомост!, проте значно здешевлюе процес оц!нки при великих масштабах територ!У.
Висновки
Отже, оптимальним р!шенням для удосконалення системи оподаткування в УкраУн! е застосування метод!в масовоУ оц!нки, заснованих на един!й методологи з використанням стандарти-зованого програмного забезпечення для розрахунку ринковоУ вартост! (на основ! даних щодо ситуац!У на ринку нерухомост!), що забезпечить ефективн!сть, наступн!сть, неупереджен!сть, пор!в-нянн!сть результат!в на вс!й територ!У областей ! краУни в ц!лому.
Масова оц!нка земель, проведена на баз! науково обгрун-тованоУ методики з використанням адекватного единого програмного забезпечення, внесе в!дчутний доробок в еко-ном!чний розвиток УкраУни, а саме:
- зб!льшить можливост! ф!нансового самовизначення те-ритор!альних громад;
- пол!пшить економ!чн! та соц!альн! умови у вс!х територ!-альних громадах;
- п!двищить ефективн!сть податковоУ системи УкраУни на основ! сучасних ринкових принцип!в.
Список використаних джерел
1. Дратковський О.1., 1ванова 1.Б. Модел1 масовоУ оц^ки мюьких земель / О.1. Дратковський // Електронне джерело. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vpabia_2013_7_7.pdf
2. Налогообложение и кадастровая оценка недвижимое™ [Электрон. ресурс]: монография / В.Б. Безруков, М.Н. Дмитриев, А.В. Пылаева; Нижегор. гос. архит.-строит. ун-т. - Н. Новгород: ННГАСУ, 2011.
3. Васильева Л.С. Экономика недвижимости: учебник / Л.С. Васильева. - М.: Эксмо, 2008. - 477 с.
4. Вессели Р. Массовая оценка недвижимости -многофункциональный инструмент для стран в переходном периоде / Р. Вессели, А. Панкин // Налоговая оценка недвижимости и развитие институтов имущественного налогообложения: докл. между-нар. конф. - Москва, 2005.
5. Фридман Д. Анализ и оценка приносящей доход недвижимости: пер. с англ. / Д. Фридман, Н. 0рдуей. - М.: Дело, 1997. - 461 с.: ил.
6. Jahanshiri E., Buyong T., Mohd.Shariff A.R. A Review of Property Mass Valuation Models, Pertanika J. Sci. & Technol. 19 (S), 2011. - 23-30 р.
7. Янгмен, Д. Развитие налогообложения собственности в странах с переходной экономикой - Рассмотрение примеров из стран Центральной и Восточной Европы / Д. Янгмен, Д. Мальме // Введение системы массовой оценки на основе рыночной стоимости для налогообложения недвижимого имущества: докл. междунар. конф. - Литва, 2003.
8. Blettner R.A. (1969). Mass Appraisals via Multiple Regression Analysis. The Appraisal Journal 37, 513-521.
9. Barry, Ronald, and R. Kelley Pace. (1997). ?Kriging with Large Data Sets Using Sparse Matrix Techniques.? Communications in Statistics: Computation and Simulation 26(2) 619-629.
10. Bartels, C. and Hordijk, L. On the power of the generalized Moran contiguity coefficient in testing for spatial autocorrelation among regression disturbances. Regional Science and Urban Economics 7, 1/2: 83o101, 1977.
11. Петров В.И. 0ценка стоимости земельных участков / под ред. М.А. Федотовой. - М.: КН0РУС, 2008.
12. Gloudemans, R. Adjusting for time in computer-assisted mass appraisal / R. Gloudemans // Property Tax Journal. - 1990. - №9 (1). - P. 83-99.
13. Алексене А. 0рганизация системы оценки и управление ею в Литве: планирование и оценка необходимых ресурсов / А. Алексене, А. Багдонавичюс // Введение системы массовой оценки на основе рыночной стоимости для налогообложения недвижимого имущества: докл. междунар. конф. - Литва, 2003.
14. 0рганизация оценки и налогообложения собственности (пщ загальною редакцию Дж.К. Еккерта). - пер. з англ., М.: «Красная Гора», 1997.
1 5. Недодаева Н.Л., Лежепьокова В.Г. Свгтовий досвщ подат-ку на нерухомють та його ¡мплементаци у законодавство УкраУни / Н.Л. Недодаева // Б13НЕС1НФ0РМ. - №2. - 2013. - С. 236-239.
УДК 332.2:327
О.В. КУСТОВСЬКА,
к.е.н., доцент кафедри землевпорядного проектування, НУБИ1 Украми,
Ю.В. ДАРЦОВА,
студентка мапстратури факультету землевпорядкування, НУБИ1 Украни
Свггова практика при побудов1 системи земельно-майнових вщносин в Укра'|'ш
У статтi розглянуто основоположнi принципи регулювання земельно-майнових в 'щносин i види обмежених майнових прав на земельнi щлянки у зарубжних кранах. Проаналiзовано концепцю реформування мсцевого самоврядування в Укран та основн ¡1' нововведення.
Ключов! слова: свтова практика, земельно-майновi вiдносини, реформування, мсцеве самоврядування.
© О.В. КУСТОВСЬКА, Ю.В. ДАРЦОВА, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 11 (174)/2015 37
О.В. КУСТОВСКАЯ,
к.э.н., доцент кафедры землеустроительного проектирования, НУБиП Украины,
Ю.В. ДАРЦОВА,
студентка магистратуры факультета землеустройства, НУБиП Украины
Мировая практика при построении системы земельно-имущественных отношений в Украине
В статье рассмотрены основополагающие принципы регулирования земельно-имущественных отношений и виды ограниченных вещных прав на земельные участки в зарубежных странах. Проанализирована концепция реформирования местного самоуправления в Украине и основные ее нововведения.
Ключевые слова: мировая практика, земельно-имущественные отношения, реформирование, местное самоуправление.
O. KUSTOVSKA,
PhD, associate professor, Department of Land Management NUBiP Ukraine,
Y. DARTSOVA,
a student of Magistracy of the Faculty of Land Management NUBiP
The world practice when building a system of land-property relations in Ukraine
In the article the basic principles of regulation of land and property relations and types of limited property rights to land in foreign countries. The analysis of the concept of local government reform in Ukraine and its main innovations.
Keywords: world practice, land and property relations reform local government.
Постановка проблеми. На сучасному етагл ринково-¡нституцюнального розвитку свггово'У економки земель-но-майнов1 вщносини е традицмно визнаним засобом стимулювання зростання гродуктивност грац ¡ фЫансово-¡нвестицмно'У активности осюльки ринковий оборот земель сгрияе акумуляци земельних ресурса у найбтьш конкурен-тосгроможних землекористувачв. Огодаткування земл¡ та майна (годаток на нерухомють) е основним джерелом на-говнення мюцевого бюджету, зокрема забезгечуе до 95% надходжень у Нщерландах, вщ 10 до 70% - у США, 52% - у Францп, 81% - у Канадк В кра'Унах з економкою, що розви-ваеться, за даними Свтового банку, годаток на нерухомють становить 40-80% глатежв до мюцевих бюджет¡в [4].
В Укра'Ун закладено конституц¡йн¡ засади мюцевого са-моврядування, ратиф¡ковано бврогейську харт¡ю м¡сцевого самоврядування, грийнято ряд базових нормативно-граво-вих акт¡в, як створюють гравов¡ та ф¡нансов¡ основи дтль-ност¡ орган¡в м¡сцевого самоврядування [6].
Проте вщ часу грийняття Конституци Укра'Уни та базових нор-мативно-гравових акт¡в з гитань мкцевого самоврядування розвиток м¡сцевого самоврядування фактично здмснювався лише на р¡вн¡ територвльних громад м¡ст обласного значен-ня, осктьки гереважна б¡льш¡сть територ¡альних громад через Ух надм^ну годр¡бнен¡сть та надзвичайно слабку матервльно-ф¡нансову базу виявилися несгроможними виконувати ва го-вноваження орган¡в м¡сцевого самоврядування.
Система мюцевого самоврядування в УкраУн¡ не задо-вольняе готреб сусг¡льства. Функцюнування орган¡в мюце-вого самоврядування у бтьшост територ¡альних громад не забезгечуе створення та гщтримку сгриятливого життевого середовища, необх¡дного для всеб¡чного розвитку людини, УУ самореал¡зац¡У, захисту УУ грав, надання населенню органами мюцевого самоврядування, утвореними ними установами та оргаызацтми високояк¡сних ¡ достугних адмУстративних, соц¡альних та ¡нших гослуг на вщговщних територ¡ях.
В УкраУн¡ утворено близько 12 тис. територвльних громад, у бтьш як 6 тис. громад чисельнють жител¡в становить
менш як 3 тис. оаб, з них у 4809 громадах - менш як 1 тис. оаб, а у 1129 громадах - менш як 500 оаб, у бтьшост з них не утворено виконавч¡ органи в¡дгов¡дних стьських рад, в¡дсутн¡ бюджетн¡ установи, комунальн г¡дгриeмства тощо. Органи м¡сцевого самоврядування таких громад грактично не можуть здмснювати надан¡ Ум законом говноваження [6].
Дотацмнють 5419 бюджета м¡сцевого самоврядування становить гонад 70%, 483 територвльы громади ¡ на 90% утримуються за рахунок коштв державного бюджету.
Зд¡йснення гост¡йноi' фЫансово'У г¡дтримки через районн¡ бю-джети малочисельних територ¡альних громад з використанням системи дотацм вир¡внювання е обтяжливим для державного бюджету та стримуе розвиток малих мют ¡ великих селищ.
Удосконалення готребуе також система територ^льноУ орган¡зац¡i' влади з метою гщвищення ефективност¡ уграв-л¡ння сусгтьним розвитком на в¡дгов¡дн¡й територп.
Збереження дисгрогорцмност адмУстративно-тери-тор¡ального устрою як основи ¡снування нерац¡ональноi' те-ртгрально'У орган¡зац¡i' влади (в¡дсутн¡сть ц¡л¡сноi' територи адм¡н¡стративно-територ¡альноi' одиниц¡ базового р¡вня, ге-ребування територ¡альноi' громади села, селища, мкта у склад¡ ¡ншо'У територвльно'У громади або на територУУ ¡ншо'У адмУстра-тивно-територ¡альноi' одиниц¡, територ¡альноi' громади району в мюп) гризводить до конфлкту комгетенци як м¡ж органами мюцевого самоврядування, так ¡ мж органами м¡сцевого самоврядування та мкцевими органами виконавчо'У влади.
Проведення структурних реформ дасть змогу досягти с™кого економ¡чного ефекту за умови гармоызацп грюри-тет¡в ¡ етатв зазначених реформ ¡з реформою мюцевого самоврядування та територ¡альноi' органвацп влади.
Усе це вимагае шляхв гошуку удосконалення викорис-тання земельно-майнових ресурс¡в краУни як на державному, так ¡ особливо на регюнальному р¡вн¡.
Лнал13 дослджень та публ'кащй з проблеми. Питанню взаемовгливу сгециф¡ки соц¡ально-економ¡чного розвитку земельно-майнового комглексу та окремих його елементв грисвячена увага багатьох вггчизняних та зарубжних вчених.
На формування i розвиток системи земельно-майнових вщ-носин мали великий вплив дослдаення зарубiжних учених, у тому чи^ X. Ауера, Р. Bесселi, М. Герценштейна, М. Желяка, Дж.К. Еккерта, Й. Камерера, Дж. Кейдана, B. Петп, М. Свен-цицького, А. Смгга, Г. Xаррiсона, Я. Шимандерського та iн.
Але коло дослщжень iноземних експертiв переважно при-свячене формуванню системи земельно-майнових вщ-носин зарубiжних кра'Ун, не враховуючи досвщу та способiв iмплементацií вiдповiдних ршень в iншi держави. Значний внесок у формування засад досконало'У системи управ-лiння земельно-майновим комплексом зробили А.Я. Бо-рукс, А.А. Варламов, С.М. Волков, А.Г. Мартин, М.Г. Ступень, А.М. Третяк, М.А. Хвесик, А.Д. Юрченко та ш. Але аналiз пи-тання адаптаци свтового досвiду управлiння земельно-майновим комплексом в Укра'У свiдчить про деяку фраг-ментарнiсть та неузгодженiсть вщповщних дослiджень.
Мета статт! - оцЫка свiтовоí практики при побудовi системи земельно-майнових вщносин та напрями и становлен-ня та розвитку в сучасних умовах господарювання в Укра'У.
Виклад основного матерюлу. Загальний системно Ы-ституцiональний аналiз мiжнародного досвiду менеджменту земельних ресурсiв констатуе вiдсутнiсть у бiльшостi держав втьного обiгу земель як такого i очевидно експлiкуe тенденци посилення економко-правових основ нацiональних земель-но-майнових механiзмiв: законодавчi обмеження на при-дбання земельних дтянок iноземними особами та особами без громадянства, лiмiтування максимальних розмiрiв сть-ськогосподарських i присадибних територп, кримiнальнi по-карання за порушення земельно-майнових кодексiв тощо.
Аналiз мiжнародного досвiду регулювання економко-пра-вових процедур ринкового обороту земель, пов'язаного з введенням Ыституту приватно' власноси переконливо аргу-ментуе той факт, що практично вс вони неминуче супрово-джуються земельно-майновими спекуляцiями та присвоен-ням квазiренти (тимчасова економiчна рента, що виникае з причини короткостроково'У нееластичностi пропозицп фактора виробництва. У довгостроковому перед економiчна рента може зникнути, якщо на ринку прац з'являються новi пра^в-ники вщповщно'У квалiфiкацií. Таким чином, дана яюсть робо-чо'У сили перестае бути ункальною, i нееластичнють пропозицп працi в короткостроковому перед стае набагато еластичнЬ шою в довгостроковому перед) власником земель, заснова-ному на стрiмкому збiльшеннi вартост земельних ресурсiв i завдаючи непоправного природо господарського збитку со-цiально-економiчним iнтересам суспiльства [1].
Вельми показовим е досвiд землекористування США, на територп яких федеральним законодавством приписан жорсткi еколого-економiчнi умови цтьового використан-ня земель рiзних категорм (бiльшiсть центральних i твден-них шта^в додатково затвердили пакет законодавчих ак^в, спрямованих на збереження цУсност землекористування, формування економiко-правових гаранта на переданi в оренду земельн дiлянки тощо), введенi санкцiУ' за порушення встановлених правил землекористування (аж до кримЫаль-но'У вiдповiдальностi), уыфковано процедури продажу феде-ральних i мунiципальних земель у приватну власнють, а та-кож створено репональн управлiння землекористуванням, що регулюють питання взаемовщносин мiж рiзними кате-
гортми власниюв земельно-майнових ресурса та органЬ зацтми. Право власност на землю належить як власнико-в1, так ¡ державу яка надала пакет прав власностк 3 метою полтшення використання земл1 держава встановлюе ди-ференцмований земельний податок. Держав1 належить так зване право полщейсько'У влади - право обмежувати свободу власниюв у використанн земельно-майнових ресурса на Ух розсуд, наприклад, у випадку, якщо порушуються санггарш норми, запод1юеться еколого-економнний збиток тощо. Держава також може повернути соб1 права власнос-т на землю, якщо вщсуты спадкоемц на не'У, не сплачуються податки або земельн ресурси використовуються всупереч цтьовому призначенню або не використовуються зовам. Основним адмУстративним методом регулювання землекористування у великих мютах США виступае зонування. Закон про зонування захищае здоров'я ¡ безпеку суспть-ства. Зонування припускае регулювання використання сть-ськогосподарських земель, а також охорону навколишнього середовища. Використання земельних дтянок для забудо-ви та продажу регламентуеться певними правами. Остан-н вправ1 забороняти забудову земель, наприклад, схильних до повеней, ¡ тим самим створюючи загрозу життедтльност населення. Таким чином, можна констатувати той факт, що в даний час у США створено ефективний ¡нституцмний ме-хаызм, який визнае права приватно'' власност на землю, з одного боку, ¡ надае держав¡ можлив¡сть оптимального регулювання земельно-майново'У власност¡ ¡ певною м¡рою обмеження прав приватних земельних власниюв - з ¡ншого.
Держави Звросоюзу одночасно з практикою використання вах форм власност¡ на земельно-майнов¡ блага все б¡льш активно впроваджують американську стратепю викупу земель в державну ¡ мун¡ципальну власнють з метою отриман-ня с™кого пролонгованого доходу в¡д експлуатаци земель та Ух концентраций як економнно дом¡нуючого природо господарського елемента нацюнального багатства. Зокрема, у ЬЛмеччиы, Дани, 1спани, 1тали, Франци та Швецп законодавчо визнаний пол¡морф¡зм форм власност¡ на земельн¡ ресурси: нин у приватну власн¡сть передано вщ 35 до 65% земельних упдь р¡зних форм користування. Проте земельн територп м¡ських агломерац¡й, що знаходяться у державой та мунщи-пальн¡й власност¡, мають ст¡йку динамку зростання: протя-гом останн¡х десятилггь. Земельн¡ площ¡ м¡ст, як¡ перебува-ють у державн¡й власност¡, збтьшилися з 12,6 до 63,2%, а мунщипальноУ - в¡дпов¡дно з 15,3 до 21,2% [1]. Механвм державного управлЫня б¡льшост¡ краУн ЗС передбачае дво-р¡вневу систему регулювання ринкового об^ земель законами держави та мюцевими економ¡ко-правовими актами. Так, зокрема, земельно-майнов¡ права федерального ¡ ре-г¡онального (¡ншими словами, державного) рюшв регулюють економ¡ко-правов¡ обов'язки власниюв земельних ресурс¡в, а також повноваження мунщипалггетв ¡ округ¡в з суб'ектами права власност¡ та органами державного ¡ громадського на-гляду за використанням земель поселень; а мунщипальы зе-мельно-майнов¡ права контролюють процеси оподаткуван-ня землекористування (яке вар^еться в д¡апазон¡ в¡д 0,5 до 3,0% ринковоУ вартост¡ земельних дтянок) та цтьового використання земель. Значну роль у функцюнуваны земель-но-майнових в¡дносин в¡д¡грають Земельн¡ банки ¡ фонди.
У Фpaнцiï, зoкpeмa, фyнкцiï динaмiчнoгo зeмeльнoгo фoндy викoнye SAFER, y якoгo тpи мiciï: poзвивaти i збepiгaти аль-cькoгocпoдapcькi й лicoвi зeмлi; cпpияти мicцeвoмy poзвиткy cпiльнo iз пpoeктaми мicцeвиx opгaнiв влaди; зaxищaти нa-вкoлишнe cepeдoвищe. Пpи цьoмy вЫ зaбeзпeчye пpoзopicть дiяльнocтi нa pинкy зeмeль i пyблiкye дoвiдники цк Зaгaльнa тeндeнцiя eвpoпeйcькиx кpaïн - poзpoбляти cтpaтeгiчнi дoкy-мeнти iз poзвиткy зeмeльнoï cфepи тepмiнoм нa 5-1O poкiв. Taк, y Лaтвiï зaкoнoм пepeдбaчaeтьcя вpeгyлювaти пpинци-пи зeмлeкopиcтyвaння тa вiдпoвiдaльнicть зeмлeвлacникiв тa зeмлeкopиcтyвaчiв; визнaчити пoвнoвaжeння дepжaвниx тa мicцeвиx opгaнiв влaди y cфepi зeмeльниx вiднocин; зaпoбiгти пoдaльшiй дeгpaдaцiï зeмeль тa cпpияти збepeжeнню ix яга^ тi; зaбeзпeчити мoнiтopинг зeмeль; cтвopити зeмeльний фoнд тa зaпpoвaдити кoнcoлiдaцiю зeмeль. Зa oцiнкaми eкcпepтiв, зeмeльний фoнд викopиcтoвyвaтимeтьcя як: a] кoмпeнca-цiйний фoнд y paзi вилyчeння зeмeль для пyблiчниx пoтpeб; б] peзepвний фoнд для poзвиткy пyблiчнoï iнфpacтpyктypи ^o-poги, кoмyнiкaцiï), пoкpaщeння дocтyпy дo зeмeльниx дтя-нoк тa кoнcoлiдaцiï зeмeль [2]. Пpaктичнo y вcix бeз винятку кpaïнax 6вpocoюзy i C0A в кoнcтитyцiï зaкpiплeнi ocнoвoпo-лoжнi пpинципи peгyлювaння зeмeльнo-мaйнoвиx вiднocин, ввeдeнi œopc™ oбмeжeння, пoв'язaнi з цiльoвим викopиcтaн-ням зeмeль piзниx кaтeгopiй, a тaкoж пpaвилa мyнiципaльнo-гo тa ciльcькoгocпoдapcькoгo зeмлeкopиcтyвaння, дeмapкo-вaнi eкoнoмiкo-пpaвoвi пpoцeдypи пpoдaжy зeмeль i викупу ïx у пpивaтниx ocí6 для дepжaвниx пoтpeб i дocягнeння нaцi-oнaльнoï бeзпeки. Poзглянeмo мaйнoвi пpaвa нa зeмeльнi дЬ лянки у кpaïнax, дe зaкoнoдaвчe peгyлювaння пpaвa влacнocтi й iншиx пpaв нa зeмлю е cтaлим (Aвcтpiя, Фpaнцiя, Hiмeччи-нa, Швeйцapiя] aбo poзвивaeтьcя швидшими тeмпaми, нiж у кpaïнax CHД (Угopщинa, Xopвaтiя] [1]. Зeмeльнi cepвiтyти в бaгaтьox ^ai^ax (Угopщинa, Фpaнцiя, Xopвaтiя, Швeйцapiя] нe мoжyть бути caмocтiйним пpeдмeтoм цивiльнoгo oбopoтy i мaють дoдaткoвий xapaктep дo пpaвa влacнocтi. Пpaвo зa-бyдoви (cyпepфiцiй] в Aвcтpiï, Hiмeччинi, Швeйцapiï е кoнтp-oльoвaним aктивoм, o^^ra/i влacник мoжe poзпopяджaтиcя нaдaним мaйнoвим пpaвoм нa cвiй poзcyд (peaлiзoвyвaти aбo вiдчyжyвaти iншим cпocoбoм]. Taким чинoм, цe пpaвo е пpeд-мeтoм цивiльнoгo oбopoтy.
У нaпpямi дeцeнтpaлiзaцiï Пoльщa пoчaлa pyxaтиcь нa-пpикiнцi BO-x poкiв. Бyлo poзpoблeнo мexaнiзми yпpaвлiн-ня oкpeмими тepитopiaльнo-aдмiнicтpaтивними oдиницями iз зacтocyвaнням дocвiдy eвpoпeйcькиx кpaïн, a caмe: пiдгo-тoвлeнi кoнцeпцiï як cтвopювaти бaгaтopiчний iнвecтицiйний плaн для кoнкpeтниx гмiн. Ужe чepeз дeякий чac iдeï нoвиx Ы-cтpyмeнтiв кepyвaння opгaнaми мicцeвoгo caмoвpядyвaння poзxoдилиcь тa зaпpoвaджyвaлиcь пo вciй тepитopiï Пoльщi. Дaлi пoчaли виникaти пpивaтнi cтpyктypи для плaтниx ган-cyльтaцiй з питaнь мicцeвoгo caмoвpядyвaння.
Ha нaшy думку, кopиcним для Укpaïни бyдe дocвiд дiяльнocтi piзниx нeypядoвиx opгaнiзaцiй, якi мoжyть дoпoмaгaти cтвopю-вaти cyчacнi iнcтpyмeнти кepyвaння opгaнaми тepитopiaльнoгo caмoвpядyвaння тa eфeктивнo нaвчaти нoвi гpyпи людей.
У Пoльщi зaвдяки дecятьoм poкaм «Coлiдapнocтi» нa мю-цяx з'явилиcя нoвi лiдepи, якi пoтiм змoгли кepyвaти opгaнa-ми мicцeвoгo caмoвpядyвaння. Toмy для Укpaïни зapaз пep-шoчepгoвим зaвдaнням е cтвopeння нeypядoвиx opгaнiзaцiй,
якi будуть дoпoмaгaти у poзвиткy opгaнiв мicцeвoгo caмo-вpядyвaння. Öe дoзвoлить з'явитиcь лoкaльним лiдepaм, якi будуть зaцiкaвлeнi у фй cпpaвi.
Ha думку yкpaïнcькиx тa зaкopдoнниx eкcпepтiв, для Укpa-¿ни вaжливo poзвecти функци дepжaвнoгo тa мicцeвoгo ca-мoвpядyвaння [5]. Hapaзi у нac мep мicтa мoжe oднoчacнo бути кepiвникoм дepжaвнoï aдмiнicтpaцiï. У Пoльщi цe нe-мoжливo - вoeвoдa (кepiвник дepжaвнoï aдмiнicтpaцiï у вoe-вoдcтвi] нe мoжe oднoчacнo бути мicьким гoлoвoю. У ^лыщ дeпyтaти нe мoжyть звтьнити мicькoгo гoлoвy (бypгoмicтpa] з пocaди, пpoтe мoжyть виcлoвити йoмy нeдoвipy тa y^K^a-ти peфepeндyм. ß^o мeшкaнцi мicтa виcлoвлять дoвipy мe-poвi, у вiдcтaвкy йдe paдa.
Bиcнoвки
Фopмyвaння i пpaктичнa peaлiзaцiя eфeктивнoï пoлiтики yпpaвлiння зeмeльнo-мaйнoвими pecypcaми в ^ai^ax Бв-pocoюзy i C0A е нaйвaжливiшoю cфepoю дiяльнocтi дepжa-ви, a тaкoж мicькиx i ciльcькиx мyнiципaльниx yтвopeнь. Cy^ ^eï пoлiтики пoлягae у:
- фopмyвaннi eкoнoмiчнo oптимaльнoï cиcтeми зeмлeкo-pиcтyвaння i зeмлeвoлoдiння;
- вибopi мaкcимaльнo eфeктивнoгo iнcтpyмeнтapiю ií pe-гyлювaння, пoвнoю мipoю aдaптoвaнoгo дo coцiaльниx, пo-лiтикo-пpaвoвиx, кyльтypнo-icтopичниx, мeнтaльниx i iншиx ocoбливocтeй дepжaви.
Koнцeпцiя peфopми мicцeвoгo caмoвpядyвaння, вжe cxвa-лeнa ypядoм пiдтвepджye, щo y нинiшньoгo кepiвництвa e pe-aльнa пoлiтичнa вoля i'í впpoвaдити, peфopмyчи нe впepшe зa poки нeзaлeжнocтi Укpaïни. Пepшe гoлocyвaння BPУ i^o-дo цьoгo питaння вiдбyлocя y чepвнi, дpyгe мae вiдбyтиcя y жoвтнi цьoгo poкy, пoтiм тpивaтимyть oбгoвopeння вcix ган-кpeтниx мoмeнтiв, пoв'язaниx iз peфopмoю, пicля цьoгo мa-ють бути внeceнi змЫи дo Koнcтитyцiï.
Cepeд ocнoвниx нoвoввeдeнь peфopми мicцeвoгo caмo-вpядyвaння в Укpaïнi, нa нaшy думку, мoжнa видiлити: ч^-ку тpиpiвнeвy cиcтeмy aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльнoгo ycтpoю кpaïни - oблacть, paйoн, гpoмaдa; нa кoжнoмy piв-нi люди oбиpaтимyть paди, яю cфopмyють викoнaвчi кoмi-тeти (викoнaвчi функцГ1]; лiквiдaцiю мicцeвиx aдмiнicтpaцiй, ввeдeння гoлiв дepжaвниx пpeдcтaвництв (кoнтpoль зa дo-тpимaнням зaкoнoдaвcтвa, кoopдинaцiю po6o™ дepжaвниx opгaнiв влaди нa тepитopiï); змiнy cиcтeми poзпoдiлy пoвнo-вaжeнь мiж opгaнaми мicцeвoгo caмoвpядyвaння piзнoгo piвня (нaйшиpшi пoвнoвaжeння будуть пepeдaнi нa бaзoвий piвeнь - piвeнь гpoмaд]; для зaбeзпeчeння pecypcaми будуть зaдiянi тaкi мexaнiзми, як пpaвo opгaнiв мicцeвoгo caмoвpя-дyвaння нa чacткy зaгaльнoнaцioнaльниx пoдaткiв.
Haбyтий у ^ai^ax cвiтy дocвiд викopиcтaння зeмeльнo-мaйнoвиx pecypciв е ocoбливo вaжливим у дaний чac для Укpaïни в цiлoмy тa ocoбливo ïï peгioнiв, звaжaючи нa пpи-йняту Koнцeпцiю peфopмyвaння мicцeвoгo caмoвpядyвaння тa тepитopiaльнoï opгaнiзaцiï влaди в Укpaïнi.
Cпиcoк викopиcтaниx âœepeë
1. Гaлyшкiнa 1.П. Aдaптaцiя cвiтoвoï пpaктики пoбyдoви cиcтeми зeмeльнo-мaйнoвиx вiднocин в Укpaïнi / 1.П. Гaлyшкiнa, 1.Ф. Cz-дopчeнкo // Eкoнoмiчнi iннoвaцiï. - 2O14. - №57. - C. BO-B7.
40 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 11 (174)/2015
2. Земелы-ii банки i фонди - ¡нструменти для розвитку сть-ських територш // Землевпорядний вюник. - 2012. - №3. -С. 11-15.
3. Д^лог фажвцю: Що запозичимо у н¡мц¡в? // Землевпорядний вюник. - 2012. - №7. - С. 21-22.
4. Левченко Н.М. Адаптацт механизму оподаткування нерухо-мост в Укра'н до cв¡тoвиx аналопв / Н.М. Левченко // Сталий розвиток економ^и. - 2012. - №6. - С. 281-285 [Електрон. ре-
сурс]. - Режим доступу: http: //uniep.km.ua /uploadfiles /Vimogi_ Zhurnal_26_05_2014.pdf
5. Мартин А.Г. Управл¡ння землями територ^льних громад: моно-граф¡я / А.Г. Мартин, О.В. Кустовська. - К., 2015. - 210 с.
6. Про схвалення Концепци реформування мюцевого самоврядування та територильно' органкзацп влади в УкраМ Розпорядження Каб¡нету М¡н¡cтр¡в Укра'ни в¡д 1 квтня 2014 р. №333-р [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/go/333-2014-p
УДК658.589(477)
Б.З. П1Р1АШВ1Л1,
к.е.н., ¡нститут економки та прогнозування НАН Укра'ни,
Б.П. ЧИРКИН,
к.е.н., ¡нститут економки та прогнозування НАН Укра'ни
Основы проблеми та прюритетш напрями розвитку виробничо! ¡нфраструктури Украши
Дана стисла характеристика основних секторв виробничоf iнфраструктури Укра'ни, обкреслен ¡х ключовi проблеми. Показаний взаемозв'язок i зд/йснен оцнки впливу виробничо/ нфраструктури на сумiжнi сектори економiки кра/ни. За-пропонований методичний пщхщ за визначенням проритетних напрямiв модернизации i розвитку виробничо'1' нфраструктури з урахуванням рiзного впливу кожного з цих секторв для забезпечення перспективного соцiально-економiчного зростання кра/ни i нарощування /'/' результативности i конкурентоспроможност'!.
Ключов'1 слова: виробнича iнфраструктура, проритетн напрями, розвиток, модерн^за^я, енергозабезпечуюча система, транспортно-дорожнй комплекс.
Б.З. ПИРИАШВИЛИ, к.е.н., Институт экономики и прогнозирования НАН Украины,
Б.П. ЧИРКИН,
к.е.н., Институт экономики и прогнозирования НАН Украины
Основные проблемы и приоритетные направления развития производственной инфраструктуры Украины
Дана сжатая характеристика основных секторов производственной инфраструктуры Украины, очерчены их ключевые проблемы. Показана взаимосвязь и осуществлены оценки влияния производственной инфраструктуры на смежные сектора экономики страны. Предложен методический подход к определению приоритетных направлений модернизации и развития производственной инфраструктуры с учетом различного влияния каждого из этих секторов для обеспечения перспективного социально-экономического роста страны и наращивания ее результативности и конкурентоспособности.
Ключевые слова: производственная инфраструктура, приоритетные направления, развитие, модернизация, энергообеспечивающая система, транспортно-дорожный комплекс.
В. PIRIASHVILI,
PhD economics Institute for Economics and Forecasting, Ukrainian NAS,
B. CHIRKIN,
PhD economics Institute for Economics and Forecasting, Ukrainian NAS
Fundamental problems and priority lines for the development of production infrastructure in Ukraine
The compressed description of basic sectors of productive infrastructure of Ukraine is Given, their key problems are outlined. Intercommunication is shown, and estimations are carried out influence of productive infrastructure on the contiguous sectors of economy of country. Methodical approach is offered on of priority directions of modernisation and development of productive infrastructure taking into account different influence of each of these sectors for providing of perspective socioeconomic height of country and increase of her effectiveness and competitiveness.
Keywords: production infrastructure; priority lines; development; modernization; energy supplying system; Transportation and road complex.
np0H3B0flCTBa, a TaKxe 3ÔÔeK™BH0CTb ôyHKUèOHi/ipoBaHèfl Bceé skohomiki b uenoM.
B to œe BpeMfl cocTaB ceKTopoB np0i3B0flCTBeHH0ï èHÔpa-CTpyKTypbi è ix ceTeâyra CTpyKTypy b Kaxflbiï CTpaHe onpefle-nneT peanbHbié ceKTop skohomikh, a ix nepcneKTèBy - CTpa-Terifl 3K0H0MèHecK0r0 paçBiTin rocyflapcTBa i reorpa^in ix paçMeùeHin. OTnpaBHoé tohkoï paçBiTin iHÔpacTpyKTypbi
Постановка проблемы. На современном этапе развития страны производственная инфраструктура приобретает для Украины особую актуальность, так как во многом предопределяет перспективы развития национальной экономики. При этом от технического состояния производственной инфраструктуры и ее развитости зависит качество оказываемых услуг, надежность и устойчивость работы основного
© Б.З. П1Р1АШВ1Л1, Б.П. ЧИРКИН, 2015 Формування ринкових вщносин в Укра'н № 11 (174)/2015 41
