CC BY
10
вдшгаявннн
ивиИВВИЯвВЕЯЕИИ
УДК 332.72
B.I. ЗАХАРЧЕНКО,
д.е.н, професор, Черкаський державний технолог\чний ун\верситет
1мперативи i орендна модель земельно! реформы (з позицiй укра!ноцентризму та сталого розвитку)
У статт\ виокремлено основн\ в\хи та в\дм\чено необх\дн\сть зваженого п\дходу до завершен-ня земельно!' реформи в Укра'1'н\. Сформульовано базов\ \мперативи земельноi реформи у св\т-л\ украноцентризму та сталого розвитку. Наведено переваги орендноi модел\ ринку земл\ перед класичною ринковою моделлю в конкретно-\сторичних умовах, що склалися в Укра'1'н\. Обгрунто-вано орган\зац\йно-економ\чний механ\зм орендноi модел\ земельноi реформи.
Ключовi слова: земельна реформа. \мператив, ринок земл\, класична ринкова модель, орендна модель, украноцентризм, сталий розвиток.
В.И. ЗАХАРЧЕНКО,
д.э.н., профессор, Черкасский государственный технологический университет
Императивы и арендная модель земельной реформы (с позиций украиноцентризма и устойчивого развития)
В статье выделены основные вехи и отмечена необходимость взвешенного подхода к завершению земельной реформы в Украине. Сформулированы базовые императивы земельной реформы в свете украиноцентризма и устойчивого развития. Приведены преимущества арендной модели рынка земли перед классической рыночной моделью в конкретно-исторических условиях, сложившихся в Украине. Обоснован организационно-экономический механизм арендной модели земельной реформы.
Ключевые слова: земельная реформа, императив, рынок земли, классическая рыночная модель, арендная модель, украиноцентризм, устойчивое развитие.
V. ZAKHARCHENKO, Doctor of Economic Science
Land and reform imperatives and leasing model (in the context of Ukrainian centrism and sustainable development)
The article determines the main points and need for balanced approach to the completion of the land reform in Ukraine. It shows basic imperatives of land reform taking into consideration Ukrainian centrism and sustainable development. The benefits of the leasing model of the land market over the
© B.I. ЗАХАРЧЕНКО, 2017
Формування ринкових вщносин в Укра'1'Hi №9 (196)/2017 1Q7
classic model in definite historical market conditions which are prevailing in Ukraine are described. Organizational and economic mechanism of leasing land reform model is proved.
Keywords: land reform. imperatives, land market, classic market model, a leasing model, Ukrainian centrism, sustainable development.
Постановка проблемы. Актив1зацт евроЫте-графйних процеЫв на тл1 невт0них украТнських реал1й (виб1ркового правосуддя, тотальноТ ко-рупцм, неоголошеноТ роЫйсько-украТнськоТ в^ни, пол1тичноТ нестабтьноси економ1чного зане-паду, зубожЫня переважноТ частини населення та знев1ри, особливо молодих людей, у кращому майбутньому в рщый краТы) змушують правляч1 кола, практичних пра^вниюв i наукову сптьноту в спiшному порядку шукати рецепти завершення базових реформ й, передуем, земельноТ.
Земельна реформа - це комплекс правових, соцiально-економiчних, техычних i оргаызафй-них заходiв, спрямованих на перебудову земель-них вщносин через вибiр рацiональних форм власност на землю та формування адекватного Ыститу^йного супроводу земельних вщносин.
Аналгз останшх досл1джень i публжацш. Значний внесок в обгрунтування науково-прак-тичних засад земельноТ реформи, пiдходiв до неТ, етапiв та наслщмв зробили в останнi роки в^чиз-нянi вченi-економiсти: Я.М. Гадзало та Ю.Я. Лу-зан [1], Д.С. Добряк [2], Ю.О. Лупенко, П.Т. Са-блук, В.Я. Месель-Веселяк та М.М. Федоров [3], М.П. Мартинюк [4], Л.Я. Новаковський з колегами [5] та н У своТх працях вони висв^лили сутнiсть земельних вщносин, економiчнi засади оцiнки, ра-цiонального використання та охорони земельних ресур^в, вiтчизнянi й зарубiжнi моделi та меха-нiзми ринку земель тощо. Однак у них ми не зна-ходимо переконливих доказiв щодо ефективност базових моделей ринку земл^ зокрема орендноТ.
Метою статт е обгрунтування широко!' на-уково-практичноТ платформи для утвердження орендноТ моделi земельного ринку.
Виклад основного матерiалy. В якост ключо-вих аргументiв пiдтримки тieТ чи ЫшоТ моделi ринку землi бiльшiсть учених i практикiв використовуе приклади iз зарубiжного досвiду [6-8]. Ми також не проти опори на кращi зарубiжнi практики, однак вважаемо за необхщне враховувати ще й украТн-ськi реалм та вiтчизняний досвщ проведення рин-кових реформ, зокрема щодо роздержавлення та приватизацм майна у стьськогосподарських пщ-приемствах (колишых колгоспах, радгоспах та iн.).
Ринкова земельна реформа в УкраТн розпоча-лася ще наприкiнцi 1990 року. Основними ТТ вiха-ми стали [3, с. 27-29; 5, с. 8-16]:
- визначення ключових завдань реформи -щодо перерозподту земель державноТ фор-ми власностi на користь приватноТ й колективноТ (Земельний кодекс УкраТнськоТ РСР та Постанова ВерховноТ Ради УкраТни «Про земельну реформу» вщ 18.12.1990 року);
- забезпечення передумов для створення се-лянських (фермерських) господарств (Закон УкраТни «Про селянське (фермерське) господар-ство» вiд 20.12.1991 року);
- визнання колективноТ i приватноТ форм влас-ностi на землю (Закон УкраТни «Про форми влас-ност на землю» вщ 30.01.1992 року, нова редакцiя Земельного кодексу УкраТни вщ 13.03.1992 року)
- введення плати за землю (Закон УкраТни «Про плату за землю» вщ 03.07.1992 року);
- передача у приватну власнють громадянам УкраТни присадибних земельних дтянок (Декрет КабЫету Мiнiстрiв УкраТни «Про приватизацш земельних дтянок» вщ 26.12.1992 року);
- розпаювання земель - подт земель, як передано у колективну власнiсть, на земельнi част-ки (паТ) без видiлення Тх в натурi (Указ Президента «Про невщклады заходи щодо прискорення земельноТ реформи у сферi стьськогосподар-ського виробництва» вiд 10.11.1994 року);
- затвердження методики нормативноТ грошо-воТ оцiнки земель сiльськогосподарського при-значення та населених пунктiв (Постанова Кабг нету Мiнiстрiв вiд 23.03.1995 року);
- створення передумов для оренди землi (Указ Президента «Про оренду землю вщ 23.04.1997 року;
- «зелене свiтло» для формування агрохолдин-гiв (Указ Президента УкраТни «Про невщклады заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економки» вiд 3.12.1999 року);
- введення мораторш на продаж земель сть-ськогосподарського призначення (Закон УкраТни «Про угоди щодо вщчуження земельноТ частки (паю)» вщ 18.01.2001 року, редащя Земельного кодексу УкраТни вщ 2001 року, постанови ВерховноТ Ради УкраТни 2004-2016 роюв);
- BCTaHOB^eHH^ npaBoBMX Ta opraHi3aqiMHMX ochob 3eM.eycTporo (3aKOH yKpaiHM «npo 3eM.e-ycTpiM» Bifl 22.05.2003 poKy);
- BMfli.eHHa b HaTypi M cepTM^iKaqia 3eMe.bHMX nacToK (3aKoH yKpaiHM «npo nopafloK BMfli.eHHa b HaTypi (Ha MicqeBocTi) 3eMe.bHMX fl.aHoK B.acHMKaM 3eMe.bHMX nacToK (naiB)» Bifl 05.06.2003 poKy);
- HaflaHHH npaBa 3flaBaHHa b opeHfly arpoxo.flMH-raM 3eMe.b ocoBmctmx ce.aHCbKMX rocnoflapcTB (3a-koh yKpaiHM «npo BHeceHHa 3MiH flo fleaKMX 3aKoHo-flaBHMX aKTiB yKpaiHM ^oflo cnpo^eHHa yMoB BefleHHa 6i3Hecy (flepery.aqia) Bifl 12 .roToro 2015 poKy).
B pe3y.bTaTi 3eMe.bHoi pe^opMM CTaHoM Ha 2015 piK i3 42,7 m.h. ra ci.bCbKorocnoflapcbKMX 3eMe.b (^o CKnaflae Bi.a 71 % TepMTopii yKpaiHM) nifl nai By.o po3flaHo 31,1 m.h. ra, 3 aKMX no-.oBMHa (16,6 m.h. ra) B.acHMKaMM naiB nepefla-ho b opeHfly. y flepxaBHiw B.acHocTi 3a.M0a.ocb 10,4 m.h. ra TaKMX 3eMe.b, 3 aKMX 2,5 m.h. ra a6o nBepTb nepeByBaroTb b opeHfli [4, c. 17; 9].
B xofli npoBefleHHH 3eMe.bHoi pe^opMM fl.a ycix KopMCTyBaniB 3eMe.bHMMM fli.aHKaMM By.M ctbo-peHi flocTaTHbo KoM^opTHi iHCTMTyqiMHi yMoBM y BMr.afli: cnpo^eHoi CMCTeMM onoflaTKyBaHHa -cn.aTM ^iKcoBaHoro ci.bCbKorocnoflapcbKoro no-flaTKy (3 oflMHMqi 3eMe.bHoi n.o^i y BiflcoTKax flo if HopMaTMBHoi rpornoBoi oqiHKM) Ta BiflWKoflyBaH-Ha noflaTKy Ha floflaHy BapTicTb; 3fleweB.eHHa Bap-TocTi KpeflMTiB 3a paxyHoK KowTiB flepxaBHoro Bro-flxeTy; Bpery.roBaHHa 3aBoproBaHocTeM no cn.aTi noflaTKiB Ta 36opiB flo neHciMHoro #oHfly; npaMoi, b t. n. qmboBoi, flepxaBHoi niflTpMMKM ci.brocnBM-po6HMKiB. Xona b ocTaHHi poKM iHCTMTyqiMHi yMoBM fl.a ocTaHHix fle^o noripwM.Mca, ocoB.mbo b c$epi onoflaTKyBaHHa (BiflMiHeHo ^kcoBaHMfi ci.bCbKo-rocnoflapcbKMM noflaToK, 3aMicTb aKoro 3anpo-BaflxeHo eflMHMfi noflaToK fl.a n.aTHMKiB neTBep-Toi rpynM, CKacoBaHo cneqia.bHMM pexMM nflB fl.a ci^brocnBMpo6HMKiB, 3aMicTb noro BBefleHo npaMi BroflxeTHi floTaqii), oflHaK qe cyTTEBo He Bn.MHy.o Ha 3ara.oM no3MTMBHi pe3y.bTaTM 3eMe.bHoi pe-^opMM, ocoB.mbo nic.a 2000-ro poKy.
B arpapHoMy ceKTopi yKpaiHM bmhmk.m HoBi xmt-T°3flaTHi opraHi3aqiMHi CTpyKTypM - rocnoflapcbKi ToBapMCTBa, BMpoBHMni KoonepaTMBM, npMBaTHi nifl-npMEMCTBa, ^epMepcbKi rocnoflapcTBa to^o. 3a 2000-2016 poKM By.o 3Bi.bweHo b 1,6 pa3a (y no-piBHaHHMX qiHax) BMpoBHMqTBo Ba.oBoi npoflyKqii [1, c. 7-8], a piBeHb peHTaBe.bHocTi arpoBMpoBHMqTBa b cmbCbKorocnoflapcbKMX niflnpMEMCTBax, 3a flaHM-
mm flepxc.yxBM CTaTMCTMKM yKpaiHM, 3pic 3 -1,0 % y 2000 poqi flo 25,8 % y 2014 poqi. Ha flepxaBHo-My piBHi qe flo3Bo.M.o aKTMBi3yBaTM 3oBH0HboeKo-HoMinHy flia^bHiCTb, 3Bi.b0MTM npMn^MB iHo3eMHoi Ba.roTM (flo TpeTMHM Bifl 3ara.bHoro oBcary), nifl-bm^mtm npofloBo^bny Be3neKy KpaiHM, Ha MicqeBo-My piBHi - aKyMy.roBaTM floxoflM (noKM ^o He3HanHi) Bifl 3eMe.bHoro noflaTKy, Ha piBHi floMorocnoflapcTB - oflepxaTM floxoflM Bifl oBpoB.eHHa npMEflHaHMX flo ocoBmctmx ce^aHCbKMX rocnoflapcTB aBo 3flani b opeHfly po3naMoBaHMX 3eMe.bHMX fli.aHoK.
BoflHonac 3eMe^bHa pe^opMa xapaKTepM3y-Ba^aca M pafloM «By3bKMX Micqb». XapaKTepHM-mm Ti cynyTHMKaMM CTa^M: HeBM3HaneHicTb npaBa B^acHocTi Ha 3eM^ro; MoHono^i3aqia arpapHoro Ta noB'a3aHMX 3 hmm ceKTopiB eKoHoMiKM; HaflMip-Ha eKcn^yaTaqia i 3aBpyflHeHHa 3eMe^b, ocoB^mbo B3aTMX b opeHfly; WBMflKa 3MiHa po3MipiB 3eMe^b-Horo BaHKy ci^brocnBMpoBHMKiB.
npM npofloBxeHHi 3eMe^bHoi pe^opMM BaxnMBo npaBM^bHo BM3HanMTM Ba3oBi ycTaHoBKM. Ochobhm-mm 3 hmx, Harny flyMKy MaroTb ByTM yKpaiHoqeHTpM3M (npMMaT KopiHHMX iHTepeciB yKpaiHCbKoro Hapofly) Ta CTa^MM po3BMToK, ^o nepeflBanae rapMoHi3aqiro npM-poflHoi, coqia^bHoi Ta eKoHoMinHoi KoMnoHeHT Ha ycix npocTopoBMX piBHax. BMxoflanM 3 qMX ycTaHoBoK, Mox-Ha BMoKpeMMTM TaKy CMCTeMy iMnepaTMBiB npoBefleH-Ha i 3aBeprneHHa 3eMe^bHoi pe^opMM b yKpaiHi.
1-m iMnepaTMB: yKpaiHCbKy 3eM^ro c^ifl po3maflaTM He Ti^bKM aK 3aciB npaqi M ToBap, a i aK reoeKoHoMin-hmm Ta reono^iTMnHMM nMHHMK. 3eM^a - qe 3ara^b-hmm 3aciB npaqi, aKMM, aK nMcaB K. MapKC y «KaniTa-ni», flae npaqiBHMKoBi locus standi (Micqe, Ha aKoMy BiH CToiTb) Ta c$epy 3aMHaTocTi (field of employment). Ue 3HanHoro Miporo noacHroe Te, noMy Bi^brnicTb BoeH Ha 3eM^i noB'a3aHi i3 3axon^eHHaM TepMTopii 3 yciMa ii pecypcaMM - .nroflCbKMMM, 3eMe^bHMMM Ta iH0MMM.
yKpaiHa ^oflo 3aBe3neneHHa i"i 3eMe.bHMMM pe-cypcaMM e yHiKa.bHoro KpaiHoro CBiTy i 6BponM, 3o-KpeMa, ToMy ^o Ha Hei npMnaflae 8,7 % CBiToBMX i 70 % eBponeMcbKMX nopHo3eMiB (npM BiflnoBiflHMX noKa3HMKax TepMTopii - 0,44 Ta 5,7 %). 3eMe.b-Hi pecypcM yKpaiHM He BTpaTM.M CBoro 3HaneHHa i b cynacHy (nocTiHflycTpia.bHy) enoxy. BiflnoBiflHo, ix c.ifl po3r.aflaTM aK Bax.MBMM reoeKoHoMinHMM (3 BMpirneHHa r.oBa.bHoi npofloBo.bnoi npoB.eMM) Ta reono.iTMnHMM (3 BMpirneHHa r.oBa.bHoi npo-B.eMM BiMHM Ta MMpy) nMHHMK.
HMHi iHTepec flo yKpaiHCbKMX 3eMe.b (npaMo nM onocepeflKoBaHo) npoaB.aroTb ocHoBHi reono.i-
тичнi тa гeoeкoнoмiчнi «гpaвцi» свiтy: Poсiя, якa гeoгpaфiчнo знaxoдиться нaйближчe дo Укpaï-ни i ввaжae, щo мa8 нa нeï iстopичнe пpaвo; C0A, щo мaють iнтepeси мaлo нe пo всьoмy свiтy й pe-aльнo пpoтистoять Pociï як кpaïнi-aгpeсopy; ^a-Тни «стapoï» 6вpoпи, якi мaють в oснoвнoмy era-лoгo-eкoнoмiчний iнтepeс (щoдo збepeжeння влaсниx зeмeль вiд пoсiвiв гpyнтoвиснaжливиx кyльтyp); Kитaй, який гатовий oплaтити вapтiсть будь-я^Т дiлянки зeмлi, пpидбaнoï йoгo гpoмa-дянaми зa кopдoнoм. Якщo дo цьoгo дoдaти щe й тe, щo Укpaïнa peaльнo стоТь нa цивiлiзaцiй-нoмy poзлoмi (зa C. Xaнтiнгтoнoм) - мiж зaxiд-нoю й сxiднoю цивiлiзaцiями, тo цe вкaзy8 нa нe-oбxiднiсть пpoвeдeння зeмeльнoï peфopми в нiй iз вpaxyвaнням гeoпoлiтичниx i гeoeкoнoмiчниx пpoцeсiв, aлe нa зaсaдax yкpaïнoцeнтpизмy.
Пpи цьoмy Укpaïнa мa8 спoвiдyвaти пoлiтикy жopсткoгo диpижизмy y сфepi зeмeльниx вiднo-син, ^a^e пiд зaгpoзoю мoжe виявитися сaмa ïï дepжaвнiсть.
2-й iмпepaтив: зeмля, згiднo ст. 13 ^нсти-туцГГ Укpaïни, е oб'eктoм пpaвa влaснoстi Укpa-ïнськoгo нapoдy. Biд iмeнi Укpaïнськoгo нapoдy пpaвa влaсникa здiйснюють opгaни дepжaвнoï влaди тa мiсцeвoгo сaмoвpядyвaння. Пpoти цг eï кoнститyцiйнoï нopми явнo чи нeявнo вистyпa-ють yсi пpиxильники вiльнoгo пpoдaжy зeмлi [1; 4; 9; тa iн.]. Boни, зoкpeмa, ствepджyють, щo мopa-тopiй нa пpoдaж зeмeль сiльськoгoспoдapськoгo пpизнaчeння пopyшye пpaвa влaсникiв пaïв, зa-бyвaючи пpи цьoмy, щo poзпaювaння зeмeль yœe пiдipвaлo бaзoвi зaсaди ст. 13 Koнститyцiï Укpa-Тни. Boднoчaс знaчнa чaстинa пoлiтикiв, пpaкти-юв, yчeниx стoять нa пoзицiяx зaгaльнoнapoднoï влaснoстi нa зeмлю нeзaлeжнo вщ ïï пpизнaчeння [3; 10; тa iн.]. I для цьoгo е бaгaтo пpичин:
1) y ^a^ax, дe влaсникaми сiльськoгoспoдap-ськoï зeмлi стaють peзидeнти iншиx ^aH вiдпa-дa8 пoтpeбa зaxoплювaти ïx силoю збpoï i, oтжe, Укpaïнa мoжe втpaтити свoю дepжaвнiсть внa-слдок oднieï eкoнoмiчнoï aгpeсiï, як цe мaлo мiсцe в бaгaтьox ^a^ax Лaтинськoï Aмepики i пpoдo-вжуеться в Aфpицi. Äo peчi, Укpaïнa зa плoщeю сiльськoгoспoдapськиx зeмeль, щo кoнтpoлю-ються iнoзeмними iнвeстopaми, вжe вiднoситься дo пepшoï дeсятки ^afc [11];
2) в paзi тoтaльнoгo poзпpoдaжy зeмeль бa-гaтo yкpaïнцiв втpaтять пpaвo гoспoдapськoï сyб'8ктнoстi y сфepi зeмлeкopистyвaння i стaнyть
aбo бaтpaкaми y нoвoявлeниx лaтифyндистiв, aбo пepсoнaми нoн гpaтa нa p^^ зeмлi;
3) скaсyвaння зaгaльнoнapoднoï влaснoстi нa зeмлю - цe шляx дo дeстaбiлiзaцiï сoцiaльнo-пoлi-тичнoï ситyaцiï в кpaïнi, oсoбливo в yмoвax yпepeд-жeнoгo сyдoвoгo зaxистy пpaв нa вoлoдiння зeмлeю;
4) якщo бyдe скaсoвaнo зaгaльнoнapoднy влaснiсть нa зeмлю, тo пpи вiдвeдeннi зeмлi для сyспiльниx пoтpeб виникaтимyть кoлiзiï, знaчнo сepйoзнiшi, нiж тi, щo пoв'язaнi з вибopoм зe-мeльнoï дiлянки пiд пoлiгoн для пoбyтoвиx вiдxo-дiв м. Львoвa; нe випaдкoвo бaгaтo мiсцeвиx paд зaздaлeгiдь вiдвeли дiлянки пiд клaдoвищa.
^œe, Укpaïнa, вpaxoвyючи тpaнзитивний xa-pa^ep ïï eкoнoмiки, склaднy внyтpiшньoпoлiтич-ну й мiжнapoднy oбстaнoвкy, нe пoвиннa скaсo-вyвaти зaгaльнoнapoднy влaснiсть нa зeмлю пpи peфopмyвaннi зeмeльниx вiднoсин (зa пpиклa-дoм Kитaю, який нe вiдмiнив дepжaвнoï влaснoстi нa зeмлю, aлe пpи цьoмy дoсяг знaчниx yспixiв y aгpapнiй сфepi тa пiдвищeннi якoстi життя мeш-кaнцiв сiльськoï мiсцeвoстi).
3-й iмпepaтив: pинoк зeмлi мa8 бaзyвaтися opeнднiй мoдeлi, якa пepeдбaчa8 пepeдaчy op^-нaми дepжaвнoï влaди тa мiсцeвoгo сaмoвpядy-вaння зeмлi в opeндy згiднo з жopсткими iнсти-туфйними paмкaми. Pинoк зeмлi - цe чaстинa систeми зeмeльниx вiднoсин, peгyлятopaми якoï е пpaвo влaснoстi (вoлoдiння, кopистyвaння, poз-пopяджeння), мoжливiсть пepeдaчi цьoгo пpa-вa (opeндa, пpoдaж, зaстaвa тa iн..), кoнкypeнцiя (втьний вибip дiлянки), гpoшoвa oцiнкa i цЫи нa зeмлю, якi вiльнo склaдaються [12, с. 10].
Бeзyмoвнo, pинoк зeмлi е дyжe вaжпивoю склaдoвoю в мexaнiзмi фyнкцioнyвaння aгpapнo-гo сeктopy eкoнoмiки. Toмy ниы дoсить aктивнo дискутуються пepeвaги i нeдoлiки oснoвниx йo-гo мoдeлeй - кпaсичнoï, щo пepeдбaчae нaбyт-тя пpaвa влaснoстi нa зeмлю юpидичними i фi-зичними oсoбaми, тa opeнднoï, щo бaзy8ться нa впpoвaджeннi в oбiг пpaвa opeнди зeмлi.
Цiкaвo, щo y ^a^ax 6C i пepшa, i дpyгa мoдeлi знaxoдять шиpoкe зaстoсyвaння. Aлe в oдниx кpa-ïнax, нaпpиклaд y Пoльщi, вiддaють пepeвaгy пep-шiй мoдeлi, y iншиx, нaпpиклaд y Фpaнцiï, - дpy-пй, a в дeякиx, нaпpикпaд y Швeцiï, - oднaкoвoю мipoю пiдтpимyють oбидвi мoдeлi. Biдпoвiднo iс-нують i знaчнi вiдмiннoстi y спiввiднoшeннi opeн-дoвaниx i пpивaтниx зeмeль y oкpeмиx кpaïнax i нaвiть в oкpeмиx чaстинax кpaïн. Ta^ y Фpaнцiï, дe
opeндoвaний сeктop зeмeль зaгaлoм склaдa8 75 % вiд зaгaльнoï плoщi зeмeль, вiн е бтьш вaжли-вим нa пiвнoчi й сxoдi ^aï^è й, вiдпoвiднo, мeнш вaжливим - нa пiвднi тa зaxoдi [13].
B Укpaïнi пщ сильним тискoм MBÔ Kaбiнeт Mi-нiстpiв пpoштoвxy6 клaсичнy мoдeль pинкy зeм-лi, яку пepeдбaчa8ться зaпyстити з 1 сiчня 2020 po^. З цi8ю мeтoю Kaбiнeт Miнiстpiв poзpo-бляе свiй зaкoнoпpoeкт нa дoдaчy дo двox дeпy-тaтськиx, yœe зape8стpoвaниx y Bepxoвнiй Pa-дi (№ 5535 вiд 13.12.201B po^ тa № 5535-1 вщ 2B.12.201B poкy). Ha клaсичнy мoдeль pин-ку зeмлi зopi8нтoвaний i пpoeкт «Пiдтpимкa pe-фopм y стьсь^му гoспoдapствi тa зeмeльниx вiднoсинax в Укpaïнi», щo фiнaнсyeться Cвiтoвим Бaнкoм. Для пpeдстaвлeння мoдeлi y пpeзeнтa-бeльнoмy виглядi викopистoвyються вжв знaйoмi apгyмeнти: щoдo нeoбxiднoстi пoшyкy eфeктив-нoгo влaсникa, кaпiтaлiзaцiï зeмлi, poзвиткy фoн-дoвoгo pинкy тa iпoтeки, peaлiзaцiï пpaвa poзпo-pяджaтися зeмлeю як свo8ю влaснiстю тoщo [1; 4; B; тa íK]. Üднaк пpи цьoмy нe пiдкpeслюeться, щo ст. 13 Koнститyцiï Укpaïни нixтo нe вiдмiняв.
Mm, як i ^rni aвтopи [3, с. 33; 10, с. B], вiддae-мo пepeвaгy дpyгiй мoдeлi, в oснoвi ягаТ лeжить opeндa зeмлi - «зaснoвaнe нa дoгoвopi стpoкoвe плaтнe вoлoдiння i кopистyвaння зeмeльнoю дг лянкoю, нeoбxiднoю opeндapeвi для здiйснeння пiдпpиeмницькoï тa iншиx видiв дiяльнoстi» [15].
Ha нaшy думку, opeнднa мoдeль pинкy зeмлi в yмoвax Укpaïни мa8 цiлий pяд пepeвaг пepeд ^na-сичнoю, a сaмe:
1) зeмлeвлaсники (opгaни дepжaвнoï влaди тa мiсцeвoгo сaмoвpядyвaння, влaсники зeмeльниx дiлянoк) мaтимyть вiчнe джepeлo дoxoдiв y ви-глядi opeнднoï плaти. Bиpyчкa ж вiд пpoдaжy зe-мeль бyдe oднopaзoвoю i нe нaдтo вeликoю. Ha пepвиннoмy pинкy 1 гa зeмлi кoштyвaтимe вiд 200 дo 400 дoл. [14, с. 37];
2) вoнa дoзвoлить пoвнiстю зaдoвoльняти дep-жaвнi iнтepeси пpи вiдвeдeннi зeмeльниx дiлянoк для вiйськoвиx oб'eктiв, для бyдiвництвa дopiг, мoстiв. ЛEП, нaфтo- i гaзoпpoвoдiв, для см^ез-вaлищ тoщo;
3) пpoцeс пepeдaчi зeмeльниx дiлянoк вiд oд-нoгo зeмлeкopистyвaчa дo iншoгo бyдe вiднoснo пpoстим i пepeдбaчyвaним;
4) нe дoзвoлить oлiгapxaм зa бeзцiнь скупи-ти зeмлю (як paнiшe вayчepи), a пoтiм втpидopoгa «пoдiлитися» нeю з iнoзeмцями (пoтpiбнa пoпpaвкa
в зaкoн зaвжди знaйдeться). У Пoльщi 1 Ta зeмлi нa втopиннoмy pинкy гашт^е B333 дoл./гa [7];
5) нe poзкpyчyвaтимeться мaxoвик ^фляци, щo чaстo сyпpoвoджy8 зaпpoвaджeння клaсичнoгo pинкy зeмлi [3, с. 33];
B) вoнa oбмeжить oлiгapxiзaцiю в aгpapнiй сфe-pi тa пepeвaжний poзвитoк eкспopтнo opieнтoвa-нoгo poслинництвa й вoднoчaс спpиятимe poз-витку фepмepськиx гoспoдapств, якi oбиpaють бiльш пpaцeмiсткi види дiяльнoстi тa виpoбни-цтвo пpoдyкцiï з вищoю чaсткoю дoдaнoï вapтoстi;
7) спpиятимe сoцiaльнiй злaгoдi в сyспiльствi й нe дaвaтимe oчeвидниx пiдстaв для чepгoвoï pe-вoлюцiï y сфepi зeмeльниx вiднoсин i нe тiльки;
B) дoзвoлить гapмoнiчнo пo8днaти вaжeлi pин-кoвoгo i дepжaвнoгo peгyлювaння y сфepi зe-мeльниx вiднoсин. Зa пpикnaд мoжe слyгyвaти Cxiднa Hiмeччинa, дe B0 % зeмeль yпpaвляються дepжaвoю [1B];
9) спpиятимe пoстyпoвoмy пepexoдy тiньoвoгo pинкy зeмлi, який нинi oцiнюeться в 10-12 млpд. гpн. в pk [17], в poзpяд пpoзopиx opeндниx yгoд;
10) нe дoзвoлить «пoшмaтyвaти» сiльськy сис-тeмy poзсeлeння, сiльськy oбщинy (як y ^a^ax Бaлтiï, Бoлгapiï), a paзoм з нeю - дyxoвнi тa куль-тypнi скapби y^a^^ra^ нapoдy.
4-й iмпepaтив: нoвий мexaнiзм opeндниx зe-мeльниx вiднoсин мa8 бути вiднoснo пpoстим i пpoзopим. Для зaпpoвaджeння тaкoгo мexaнiзмy слiд пpoвeсти дeякy пiдгoтoвчy poбoтy.
Haсaмпepeд тpeбa визнaчитися з poзпopядни-кaми зeмeльниx дiлянoк зa мeжaми нaсeлeниx пyнктiв. Зayвaжимo, щo дo 2002 poкy ними poзпo-pяджaлися мiсцeвi гpoмaди, з 2002 пo 2013 piк -paйoннi aдмiнiстpaцiï, нинi - Дepжгeoкaдaстp, щo нe зoвсiм лoгiчнo, 6o oснoвнa йoгo фyнкцiя - pee-стpaцiйнa. У бaгaтьox кpaïнax 6C ця фyнкцiя нaлe-жить дepжaвним зeмeльним aгeнтствaм. B Укpa-'У цe мoжe бути дeпapтaмeнт зeмeльниx peсypсiв Miнaгpoпoлiтики з йoгo пiдpoздiлaми в peгioнax i нa мiсцяx, aлe йoгo щe слiд ствopити.
Дaлi фaxiвцi цьoгo дeпapтaмeнтy paзoм з фa-xiвцями Дepжгeoкaдaстpy мaють yтoчнити мeжi сiльськoгoспoдapськиx зeмeль зa ïx пpинaлeж-нiстю дo вiдпoвiдниx нaсeлeниx пyнктiв i тepи-тopiaльниx гpoмaд. Цe нeoбxiднo для пoвнoгo вiдpaxyвaння opeнднoï плaти y бюджeти тepитo-piaльниx гpoмaд (oб'8днaниx, спpoмoжниx тa iн.).
Пapaлeльнo Дepжгeoкaдaстp, згiднo Зaкoнy Укpaïни «Пpo Дepжaвний зeмeльний кaдaстp»,
мае проводити роботу з повноТ ¡нвентаризацп та оцЫювання земель. В пщсумку на кожну земель-ну д¡лянку мае бути заведена поземельна книга з присвоенням Тй кадастрового номеру. Kр¡м того, на кожну земельну дтянку, згщно Наказу Мг н¡стерства аграрноТ пол^ики ¡ продовольства УкраТни в¡д 11.10.2011 року, мае бути заведено агрох^чний паспорт, що м¡стить дан¡ щодо агро-х^чноТ характеристики rрунт¡в та ТХ забруднення.
А в Укрдержреeстр¡ в¡дпов¡дно до Закону «Про державну реестрацш речових прав на нерухо-ме майно та ТХ обмежень» проводиться перере-8страц¡я права власност на земельну д¡лянку. При цьому державы акти на право власност на земельн д¡лянки скасовуються. Мае бути завершена робота щодо реестрацм державних земель; нин вона виконана ттьки на 24 % [9].
Насамюнець для торг¡в правом оренди земл¡ створюеться Державна земельна б^жа, представ-ництва якоТ мають бути вщкрит в кожному адмУ-стративному район¡. Kр¡м того, слщ в¡дновити роботу Державного земельного банку. Цей банк уже починав свою роботу у 2012 роцк В його уставний фонд державою було внесено 120 млн. грн. Але восени 2016 року вЫ був лквщований НБУ.
Сам мехаызм земельних орендних вщносин передбачае такий алгоритм:
1) на б¡рж¡ рееструються орендодавц - влас-ники ¡ розпорядники земельних д¡лянок сть-ськогосподарського призначення (представники департаменту земельних ресурса, оргаыв мю-цевого самоврядування, власники паТв та приса-дибних дтянок) та орендар¡ (представники агро-холдинпв, фермерських господарств та ¡н.) - на основ¡ критермв, що забезпечують ефективне використання земель (наявнють квалфкованих кадр¡в, грошових кошт¡в, майна пщ заставу то-що). Орендарями можуть бути ф¡зичн¡ ¡ юридич-н особи, резиденти УкраТни. Право оренди земл¡ мають одержати нав¡ть т фермери, як¡ не мають корпоративних права, не ведуть бухгалтерш, тобто е платниками единого податку.
При реестрацм орендарв що мають д¡юч¡ договори оренди, слщ враховувати виконання ними норм законодавства УкраТни - щодо сплати по-датюв, виплати орендноТ плати, дотримання вимог еколопчно безпечного землекористування тощо.
Щоб переважне право на оренду земельних дг лянок одержали жител¡ (передус¡м фермери) тих населених пункта, до яких вони в¡дносяться, слщ
наперед обумовити птьги для них. Це може бути, наприклад, цтьова державна дотац¡я ¡з погашен-ня 20-25 % вартост оренди земельних дтянок.
2) власники земельних дтянок подають необ-x¡дну землевпорядну документацш - витяги з Державного земельного кадастру та з Державного реестру речових прав на нерухоме майно;
3) проводиться лютинг земельних дтянок та Тх об'еднання (осктьки розм^ земельноТ дтян-ки складае в середньому 3,6 га [17]), що необ-x¡дно для мехаызованого оброб¡тку грунту. Однак при цьому об'еднаы д¡лянки мають в¡дноситися до одые'Т територюльноТ громади;
4) встановлюеться нижня межа рнноТ ц¡ни оренди земельноТ дтянки - на р^ы, не меншому 8 %, але не бтьше 12 % (за Податковим кодексом УкраТни - 3-12 %) в¡д нормативно'!' грошово'Т оц¡нки (НГО) або рентного доходу з кожноТ оди-ниц¡ земельноТ площ¡ за умови пос¡в¡в пшеницк Для визначення ц¡ни оренди земл¡ можуть вико-ристовуватися й спецюльы модел¡ [8, с. 33-34]. До нижньоТ меж¡ рнноТ ц¡ни оренди земельноТ дг лянки сл¡д ще додати 3 % вщ ТТ НГО для Еколо-г¡чного фонду при Державному земельному банку. Ця сума за результатами оцЫки параметра якост земельноТ д¡лянки пюля користування нею повертаеться орендарю повнютю або частково, а протягом термЫу оренди вона служитиме додат-ковим джерелом запозичень для ус¡x орендарю;
5) б¡ржа виставляе електронний аукцюн лоти на право оренди земельних дтянок, що пройшли л¡стинг. Для проведення торпв використовуеть-ся електронна система типу ProZorro. Ус¡ зацг кавлен¡ сторони мають право контролю торпв. До реч^ ця норма передбачена в Стратеги рацю-нального управлЫня землями стьськогосподар-ського призначення державноТ власност¡ [18]. В результат нин¡ ¡снуюча система рег¡ональниx змов орендар^, передус¡м вертикально ¡нтегро-ваних агроформувань, буде суттево п¡д¡рвана ¡ ринок покупця прав оренди буде збалансований з ринком Тх продавця. На це, зокрема, вказуе те, що продаж з 2015 року Держгеокадастром права оренди земель державних угщь через електронний аукцюн дозволив за один рк пщвищити орендну плату на 70 % [7];
6) укладаеться догов^ про оренду земл^ в яко-му зазначаеться об'ект оренди (за кадастровим номером), термЫ дм договору оренди та розм^ орендноТ плати. ТермЫ оренди (який нин¡ вЫ скла-
дае в середньому - 7,6 роюв [9]) для земель сть-ськогосподарського призначення державно! влас-ност1 визначено на р1вн1 7 роюв [18]. На нашу думку, вЫ мае варювати в межах 5-9 роюв (залежно вщ характеристик земельних дтянок, типових с1воз-мЫ тощо). До реч1, найдовший мУмальний термЫ оренди серед краТн 6С (у Францм та Бельгм) ста-новить 9 роюв [14, с. 33]). Отже, договори оренди термЫом на 10 i бтьше роюв, передусм на умовах емф1втезису (безстрокового права користуван-ня), що де-факто означае продаж земельних дг лянок, слщ скасувати. При цьому держава мае вщ-шкодувати орендарю розмiр орендноТ плати, якщо вiн пщтверджений документально, або враховува-ти його в орендый платi за результатами кожного наступного аукцiону. Сам же ниышый орендар повинен мати переважне право на пролонгацш договору оренди земельноТ дтянки;
7) орендарем в Державний земельний банк на рахунок орендодавця вноситься плата за оренду земельноТ дтянки, згщно процедури, прописано! в Податковому Кодекс УкраТни (ст. 287).
Бiржовий мехаызм розподту прав на оренду земельних угщь дозволить проводити «при-родний добiр» ефективних землекористувачiв та формувати ланцюги орендних вщносин (з ба-гатократною передачею права на використання земельноТ дтянки). Цей мехаызм мае бути за-фксований в нов^ редакцп Земельного кодексу УкраТни (гл. 21, ст. 135-139);
5-й iмператив: мехаызм орендних вiдносин мае «працювати» на фiнансове забезпечення фунщй краТни, регiонiв, територiальних громад та сприяти пщвищенню добробуту украТнських громадян. Дуже важливо, щоб орендна плата в системi аграрних податкiв не гальмувала роз-виток сiльськогосподарського виробництва. Це означае, що вс податки та збори з стьгоспви-робника, згщно теорм оптимального оподатку-вання (кривоТ Лаффера тощо), не повинн пере-вищувати 35-40 % його сукупних доходiв.
Нинi в умовах розгалуженоТ системи подат-кiв стьгоспвиробниюв вiд перевищення ^еТ межi «спасае» в основному невисока орендна плата (хоча вона може варшвати вщ 3 до 12 % НГО), що йде землевласникам, та невисокий земельний податок (на рiвнi 0,3-1,0 % НГО, що надходить до мюцевих бюджетiв. Якщо, згiдно Стратеги рацю-нального управлiння землями стьськогосподар-ського призначення державноТ власностi» оренд-
на плата становитиме не менше 8 % вщ НГО, а органи мюцевого самоврядування збiльшать ставку земельного податку, то це може призвес-ти до перевищення оптимального рiвня податюв i зборiв iз сiльгоспвиробникiв i, отже, виникнення проблем iз укладанням орендних угод, обробпху земель тощо. Тому законодавцям варто подумати над приведенням у^еТ податковоТ бази для сть-госпвиробникiв, що працюють на земл^ до рiвня НГО земель сiльськогосподарського призначення в таких пропор^ях (поки що чисто ппотетично): сiльськогосподарський податок, який може за-мiнити ПДВ, податок на прибуток тощо - 15 % (в державний бюджет), земельний податок - 15 % (в мiсцевi бюджети, в т. ч. у бюджет територiально!' громади - 5 %, у районний бюджет - 5 %, у об-ласний бюджет - 5 %), орендна плата - 8-12 % (власнику земельноТ дтянки).
Такий розподт податкових платежiв створить надену фiнансову базу для спроможних тери-торiальних громад, яю активно формуються в УкраТ'нi, i значно пiдвищить розмiр доходу влас-никiв земельних дiлянок (паТв) вщ здачi Тх в оренду. Передбачаеться, що орендна плати буде значно бтьшою вiд ниышньоТ. У 201 6 роцi вона склала 1013 грн./га або 37 дол./га, тодi як, на-приклад, у Дани вона становила 708,8 дол./га, тобто е майже у 18 разiв бтьшою [9].
В разi вщкритого ринку землi власники паТв, що в середньому мають по 4 га, не будуть у виграшк Так, у Литв^ згщно даних IMF group of Ukraine, 1 га на стар^ земельного ринку продавали за 390 дол., у Словаччиы - за 912, у Польщi (найдорожче) - за 1310 дол. [7]). Щоправда, у виграшi можуть бути лпУ одиною люди, для яких реальы грошi важливi в даний час. Для таких оаб слiд передбачити можли-вiсть продажу своеТ земельноТ частки державк
Механiзм орендних вщносин не «закривае две-рi» для капiталiзацiТ' землi. Капiталiзацiя землi - це можливють ТТ ринковоТ оцЫки та отримання кредиту. Аргументи стосовно того, що банки не будуть видавати кредити пщ права оренди, осктьки для них права оренди - нецкавий Ыструмент застави досить легко спростовуються, осктьки право на оренду може передаватися Ыш^ стороы подiбно до будь-якого товару. Це право найбтьш повно може бути реалiзовано в разi вщновлення дiяль-ностi Державного земельного банку. ^м того, для гарантування кредтгв для орендарiв може бути створено спе^альний фонд, iдея якого ак-
тивнo oбгoвopю8ться з 6БPP [4, с. 19]. Зaстaвoю для кpeдитниx yстaнoв мoжe вистyпaти пpaвo нa opeндy дiлянки нa pяд poкiв, вpaжaй мaйбyтньoгo пepioдy, мaйнo opeндapiв тoщo. Üтжe, pинoк opeн-ди зeмлi мoжe бути дoстaтньo лiквiдним i пpивa-бливим для iнвeстopiв, y т. ч. й зapyбiжниx.
Pизики нa pинкy opeнди зeмлi - кpeдитниx yстaнoв (внaслiдoк нeпoвepнeння кpeдитiв, нaдaниx opeндa-pям), opeндoдaвцiв (чepeз нeсплaтy opeнднoï плa-ти, пoгipшeння якoстi зeмeльниx дiлянoк) тa opeндa-piв (чepeз мнливють пoгoдниx yмoв, вoлaтильнiсть цiн нa пpoдoвoльствo) - мaють нiвeлювaтися стaн-дapтними oпepaцiями стpaxoвoгo зaxистy.
6-й iмпepaтив: зeмeльнa peфopмa пoвиннa нe виштoвxyвaти людeй iз сeлa, a нaвпaки - пpитя-гyвaти дo ньoгo. Bикoнaнню цьoгo стpaтeгiчнoгo зaвдaння спpия8 тaкe:
- нaдaння кoжнoмy дoмoгoспoдapствy пpисa-дибнoï зeмeльнoï дтянки для ïï бeзoплaтнoï пpи-вaтизaцiï з мeтoю бyдiвництвa i oбслyгoвyвaн-ня житлoвoгo будинку, гoспoдapськиx бyдiвeль i спopyд. Згiднo ст. 40 Зeмeльнoгo кoдeксy Укpa-'ни, встaнoвлeнi тaкi poзмipи зeмeльниx (пpисa-дибниx) дiлянoк: y сeлax - нe бiльшe 0,25 гa; y œ-лищax - нe бiльшe 0,15 Ta; y мiстax - нe бiльшe 0,10 гa (нe вpaxoвyючи дaчниx зeмeльниx дтя-нoк poзмipoм 0,06 гa). Зeмeльнi дiлянки в пpи-вaтнiй влaснoстi, щo пepeвищyють цi poзмipи (згiднo дeякиx дeклapaцiй вoни скпaдaють 1300 гa), aбo ïx бiльшe oднieï (y бpaтiв Дyбнeвичiв -близькo 500) слщ нaцioнaлiзyвaти, aлe з пpaвoм opeнди y дepжaви. Для сiмeй, щo мaють бiльшe двox oсiб i нe мaють пaïв, слiд пepeдбaчити мйж-ливiсть бeзкoштoвнoï opeнди зeмeльниx дiлянoк, пpoпopцiйниx зa плoщeю дo кiлькoстi члeнiв Ым'Т;
- вид^ння нa бeзoплaтнiй oснoвi зeмeльниx дг лянoк poзмipoм дo 2 га (пepeвaжнo зa paxyнoк зe-мeль, щo пepeбyвaють y дepжaвнiй влaснoстi) для пiльгoвиx кaтeгopiй, зoкpeмa для yчaсникiв ATÜ;
- poзпaювaння зeмeль, якe дoзвoляe мaти пeвнi, a в пepспeктивi - знaчнi дoxoди вiд íx o6-poбiткy i здaчi в opeндy. Для пiдтpимки poзвиткy стьсь^'' мiсцeвoстi слiд тaкoж poзглянyти мoж-ливiсть видaчi зeмeльниx дiлянoк пiд пaï yсiм жи-тeлям сiл (якщo кoжeн з ниx пpoживa8 в сeлi нe мeншe нiж 6 мiсяцiв в pk), мoжпивo зa кaтeгo-piями. Цe мoжнa зpoбити зa paxyнoк зeмeль, щo пepeбyвaють y дepжaвнiй влaснoстi, aбo тиx зe-мeльниx пaïв, щo нe мaють спaдкoeмниx влaсни-кiв i тaкoж мaють пepeйти y дepжaвнy влaснiсть;
- фopмyвaння pинкy сiльськoгoспoдapськoï тexнiки, в т. ч. нa yмoвax лiзингy.
Kpiм тoгo, пpoвeдeння зeмeльнoï peфopми в кoнтeкстi 6динoï кoмплeкснoï стpaтeгiï тa плaнy poзвиткy сiльськoгo гoспoдapствa тa сiльськиx тepитopiй нa 2015-2020 po^ спpиятимe poз-витку iнфpaстpyктypи, зoкpeмa дopoжньoï тa м-цiaльнoï, opгaнiчнoгo зeмлepoбствa, пepepoб-нoï пpoмислoвoстi тoщo. Пiдгpyнтям цьoгo стaнe змiцнeння фiнaнсoвoï бaзи тepитopiaльниx гpo-мaд i peгioнiв, poзвитoк стьсь^'' кoooпepaцiï, дe-мoнoмoлiзaцiя кoнтpaктниx вiднoсин, poзвитoк aгpoпpoдoвoльчиx лaнцюгiв дoдaнoï вapтoстi, pe-aлiзaцiя кпaстepниx iнiцiaтив, poзшиpeння e^-пopтниx мoжпивoстeй (зoкpeмa в paмкax Угoди пpo aсoцiaцiю мiж Укpaïнoю i 6C). B пiдсyмкy бyдe ствopeнo тисячi нoвиx poбoчиx мюць, щo peaльнo зaгaльмy8 пpoцeс вимиpaння y^a^^ra^ сeлa.
Для Укpaïни мoжe бути цiкaвим дoсвiд ^ль-щi щoдo ствopeння (нa зaсaдax клaстepнoï era-нoмiки) «зoн пpoцвiтaння» y сшьсьмй мiсцeвoстi, y якиx, зoкpeмa, пepeдбaчeнo фopмyвaння ™o-бaльниx лaнцюгiв дoдaнoï вapтoстi [16].
7-й iмпepaтив: плoщa сiльськoгoспoдapськиx зeмeль oснoвниx зeмлeкopистyвaчiв (aгpoxoл-дингiв i фepмepськиx гoспoдapств) мae бути oптимaльнoю. Hинi Укpaïнa мa8 бiля 23 млн. пpи-вaтниx влaсникiв i зeмлeкopистyвaчiв (близьга 90 % з ниx е пpивaтними oсoбaми) й бiля 4,9 млн. кopистyвaчiв дepжaвними зeмлями. Maйжe 21,5 млн. гa - цe зeмлi сiльськoгoспoдapськoгo пpи-знaчeння, яю oбpoбляють пpиблизнo 45 тис. га-мepцiйниx виpoбникiв, 36 тис. з якиx oбpoбляють дiлянки плoщeю мeншoю зa 200 гa. Пpи цьoмy yкпaдeнo бiля 4,7 млн. дoгoвopiв opeнди [9].
Haйбiльшими кopистyвaчaми зeмeльниx дiлянoк в Укpaïнi (пepeвaжнo нa зaсaдax íx opeнди y влaс-никiв пaïв) е вeликi aгpoxoлдинги. Ixнi нaдiли (влaснi й opeндoвaнi зeмлi) вжe скпaдaють 4,В млн. га [1, с. 11]. Дo дeсяти нaйбiльшиx aгpoxoлдингiв вiднo-сяться - Ukrlandfarming (зeмeльний бaнк - 670 тис. га), Kernel (390), «Mиpoнiвський xпiбoпpo-дукт» (360), «Aстapтa» (245) «Iндyстpiaльнa мo-лoчнa кoмпaнiя» (136,7), «Hiбyлoн» (В2,5), «Cвa-poг Beст Гpyп» (В0), «Aгpoтpeйд» (65), «Aгpoмapс» (35), «Teppa Фуд» (28 тис. га) [19].
He œ^eT щo aгpoxoлдинги нe тiльки oббиpaють влaсникiв пaïв, вoни щe й гальмують стaнoвлeн-ня фepмepськиx гoспoдapств. Toмy сyкyпнi плoщi opeндoвaниx ними зeмeльниx дiлянoк слiд зaкoнo-
давчо обмежити, але з врахуванням ефективнос-т агроб^несу - на р1вы до 100 тис. га [20, с. 145].
Слщ затвердити й рацюнальы розм^и фер-мерських господарств р1зноТ спефал^ацм. Згщно рекомендафй науковцю Нацюнального науко-вого центру «1нститут аграрноТ економки», вони можуть бути такими: 300 - 400 га - для господарств, що виробляють зернов1 та соняшник; 25-60 га - овоч1, плоди та ягщы; 20-50 га - виноград [21, с. 94-95]. Для пор^няння, у Поль-щ1 розм^и фермерських господарств не можуть перевищувати 300 га [8].
Щоб забезпечити формування оптимальних за площею ефективних фермерських господарств, слщ забезпечити Тм пряму державну пщтримку (згщно «жовтоТ скриньки» СОТ - на рщы до 5 % вщ валового випуску кожного виду стьгосппродукцм), встановити практику птьгового кредитування (з кредитною ставкою 5 %, передусм за рахунок ко-шт1в Земельного банку) та оподаткування, сприя-ти впровадженню нов1тн1х технолопй тощо.
Водночас слщ мати на уваз^ що нин ч1тко про-стежуеться загальносвтова тенденцт до ско-рочення частки драного землекористування. Тому польський досвщ щодо ставки на фермер-ське землеволодЫня, коли дотацт в1д ¡нститу^й 6С складае 150-190 евро на гектар, може мати в УкраТн обмежене використання. Водночас фермерськ господарства, що часто виробляють трудомютку продукцш, й здатн швидше перебу-довуватися, не слщ протиставляти великим аг-роформуванням. Кожна з цих форм господарю-вання на земл¡ мае займати свою «н0у».
8-й ¡мператив: орендн¡ земельн в¡дносини ма-ють поставити хрест на тенденцтх лендлордиза-цм - великого помщицького (латифундистсько-го) землеволодЫня. Уся св¡това ¡стор¡я вчить, що помщицька форма землеволод¡ння давно себе вичерпала. У царсьюй Росм вона була перекрес-лена столип¡нською реформою. У пюлявоеный ЯпонГТ, аби пришвидшити процес л¡кв¡дац¡Т пом¡-щицького землеволодЫня, держава примусово викуповувала землю у помщиюв ¡ надавала 'Тх у платне користування орендаторам.
Ниы в УкраТы, якщо не обрати орендну модель ринку земл^ П найбтьш реальними власника-ми стануть ол^архи-патифундисти та ф¡нансо-в¡ спекулянти. Про це, зокрема, свщчить досв¡д приватизацм земл¡ у багатьох краТнах. У Брази-лГТ, наприклад, 3 % землевласниюв скупили 75 %
уЫх с¡льськогосподарських земель. В результат¡ мтьйони селян стали безземельними й змуше-н¡ були тулитися у фавелах бтя великих м¡ст [8].
Лендлордизацт в УкраТн¡ може також при-звести до вит¡снення др¡бного стьгоспвиробни-ка та подальшоТ монопол¡зац¡Т ринку продоволь-ства (за прикладом ринку енергоресур^в), що р¡зко п¡дн¡ме цЫи на продукти нав¡ть першоТ не-обх¡дност¡ й болюче вдарить по життевому р¡вню найменш захищених верств населення.
Щоб пщтримати др¡бного стьгоспвиробника (з площею власних ¡ орендованих земель до 200 га), який об'ективно мае менш¡ ф¡нансов¡ можливос-т¡, менший ефект масштабу виробництва, але вг д¡гра8 дуже важливу роль у збереженн¡ ¡ розвитку села, варто удосконалювати мехаызм його дер-жавноТ п¡дтримки, який включатиме не т¡льки на-дання птьгових кредит¡в ¡ п¡льгове оподаткування, але й погашення частини вартост¡ оренди земельних дтянок, стьськогосподарськоТ технки тощо.
Водночас ¡ агрохолдингам слщ створити сприят-лив¡ умови для б^несу, ¡накше УкраТна може втра-тити до 20 % виробництва аграрного сектору, су-часну агро¡нфраструктуру й нов¡ агротехнологм [8].
9-й ¡мператив: украТнськ¡ земл^ передус¡м с¡ль-ськогосподарського призначення, слщ зберегти для наступних покол¡нь. Сучасы земельн¡ в¡дно-сини в УкраТы далек¡ в¡д досконалих ¡ це породжуе низку проблем, пов'язаних з Тх охороною. Хоча в УкраТн¡ й прийнято Закон «Про охорону земель» вщ 19.06.2003 року, однак ¡ дос¡ збер¡га8ться надм¡рна розоранють земель, антиприродна ме-л¡орац¡я ¡ х¡м¡чне забруднення, нерац¡ональн¡сть с¡возм¡н тощо. Звичайно, це призводить до еро-дованос^ земель (близько 41 % вщ Тх загаль-ноТ площ^, втрат гумусу, що за 1961-2001 роки склали 11,4 %, зниження врожайнос^ [2, с. 3; 6, с. 87]. Щорны втрати вщ деградацГТ грунт¡в в Укра'íн¡ оцЫюються в 1,5 млрд. евро [1, с. 9].
Ситуацт з охороною земель особливо попр-шилася пюля прийняття Закону УкраТни «Про внесення змЫ до деяких законодавчих актю УкраТни щодо спрощення умов ведення б^не-су (дерегуляц¡я) в¡д 12.02.2015 року. В угоду власникам агрохолдинпв закон дозволяе про-тягом семи ¡ б¡льше рок¡в не дотримуватися на-уково обгрунтованих с¡возм¡н. Це призвело до зростання в структур¡ поЫвних площ частки ви-сокодохщних але дуже виснажуючих грунт ол^-них культур, особливо соняшника (до 22,1 % у
2016 poqi), nno^i nifl aKMM MaMxe 3piBHanMca 3 n^o^aMM nifl nweHMqero [4, c. 17].
^onpaBfla, flepxaBHi opraHM yxe ycBiflOMn™ cBiM npopaxyHoK ^oflo 3axMCTy 3eMenb. He BMnafl-kobo y CTpaTerii paqioHanbHoro ynpaBniHHa 3eM-nflMM cmbCbKorocnoflapcbKoro npM3HaHeHHa flep-xaBHo'f B^acHocTi niflKpecnroeTbca, ^o flepxaBa ßyfle nocTiüHo nepeBipaTM cTaH 3eMenb i pexMM 'fx BMKopMCTaHH^ 3a flonoMororo aHani3y arpoxiMiHHMx noKa3HMKiB (Ha BMicT a3oTy, Kaniro, $oc$opy to^o).
Mm BBaxaeMo, ^o aHani3 arpoxiMiHHMx noKa3HM-KiB rpyHTy Ha noHaTKy i HanpMKiHöi TepMiHiB opeHflM 3eMe^bHMx flinaHoK MaroTb 3fliMcHroBaTM He3anex-Hi arpoxiMiHHi naßopaTopif, BM3HaHeHi flenapTaMeH-tom 3eMe^bHMx pecypciB. Moxe npoBoflMTMca M rpoMaflCbKa eKcnepTM3a cTaHy 3eMenbHMx flinaHoK.
flna BiflHoBneHHa HKicHMx xapaKTepMcTMK cTaHy 3eMe^bHMx flinaHoK 3eMneKopMcTyBaHi MaroTb BMKopMcToByBaTMca kowtm EKonoriHHoro #oHfly npM flepxaBHoMy 3eMenbHoMy ßaHKy. y pa3i He-flocTaTHocTi ömx KowTiB flepxaBa, 3riflHo «3ene-hoi cKpMHbKM» COT, Moxe B3aTM Ha ce6e floflaTKoBi BMTpaTM b HeoßMexeHMx oßcarax.
Bmchobkm
Ha ocHoBi HaBefleHMx iMnepaTMBiB cKnaflaeTbca floBoni öinicHa KapTMHa opeHflHoi Mofleni 3eMenbHof' pe^opMM 3 BpaxyBaHHaM iHTepeciB ycix rpoMaflaH yKpafHcbKof' flepxaBM, nepcneKTMB po3BMTKy arpo-BMpoßHMöTBa Ta BMMor ßepexnMBoro cTaBneHHa flo 3eMe^bHMx ßaraTcTB. flo öie'i Mofleni, aKa HeoflMiH-ho 3anMwae 3eMnro y 3aranbHoHapoflHiM BnacHocTi, cnifl yBaxHo npMflMBMTMca npeflcTaBHMKaM yKpafHcbKof' B^aflM, iHaKrne yKpafHcbKe cycninbcTBo Moxe HeKaTM Te, ^o M 3 pe^opMoro po3flepxaBneHHa Ta npMBaTM3aöif' y npoMMcnoBocTi: no3ßaBneHHa Bnac-HocTi Hapofly (Tenep Ha 3eMnro) i noflanbwa onirap-xi3aöia (Tenep arpapHoro ceKTopy eKoHoMiKM), ^o Hece 3arpo3y yKpafHcbKiM flepxaBHocTi.
CnucoK BMKopMCTaHMX flwepefl
1. Tafl3ano ß.M. 3eMenbHa pe^opMa: npoßneMM i nep-cneKTMBM po3BMTKy arpapHof eKoHoMiKM / ß.M. Tafl3ano, W.ß. fly3aH // EKoHoMiKa AnK. - 2017. - № 1. - C. 5-14.
2. floßpaK fl. CyHacHMM cTaH 3eMenbHoi pe^opMM Ta nepcneKTMBM po3BMTKy 3eMenbHMx b^hocmh b yKpafHi / fl. floßpaK // 3eMneBnopaflHMM BicHMK. - 2015. - № 4. - C. 2-4.
3. flyneHKo W.O. Pe3ynbTaTM i npoßneMM pe^opMy-BaHHa cinbcbKoro rocnoflapcTBa yKpaf'HM / W.O. fly-
neHKo, n.T. CaßnyK, B.ß. Mecenb-BecenaK, M.M. Oeflo-poB // EKoHoMiKa AnK. - 2014. - № 7. - C. 26-38.
4. MapTMHroK M.n. EKoHoMiHHi nepeflyMoBM Ta Mofle-ni 3anycKy pMHKy 3eMenb b yKpafHi / M.n. MapTMHroK // EKoHoMiKa AnK. - 2016. - № 12. - C. 16-21.
5. HaöioHanbHa flonoBiflb i^oflo 3aBepi±ieHHa 3eMenb-hoi pe^opMM / 3a HayK. pefl. fl.ß. HoBaKoBcbKoro. - K. : ArpapHa HayKa, 2015. - 48 c.
6. 3iHHyK T.O. GBponeMcbKMM flocBifl ^opMyBaHHa pMHKy cinbcbKorocnoflapcbKMx 3eMenb / T.O. 3iHHyK, B.G. flaH-KeBMH // EKoHoMiKa AnK. - 2016. - № 12. - C. 84-92.
7. KyKypy3a r. nporHo3 IMF group of Ukraine no cto-MMocTM cenbcKoxo3aMcTBeHHoM 3eMnM B yKpaMHe [3neKTpoHHuM pecypc] / r. KyKypy3a // IMF GROUP.
- 2016. - 29 ceHTaßpa. - PexMM flocTyna : http:// imfgroup.com.ua/ru/2016/09/29...
8. Kyi^ A. 3eMenbHaa pe^opMa: KaK He ocTaTb-ca y pa3ßMToro KopbiTa [SneKTpoHHbiM pecypc] / A. Kyi^ // flenoBaa cTonMöa. - 2017. - 10 $eBpa-na. - PexMM flocTyna : http://www.capital.ua/ru/ publication/84985-zemelnaya-reforma-kak-ne-ostatsya-u-razbitogo-koryta#ixzz4jUfAKAAg
9. fleMHiHrep K. 26 poKiB 3eMenbHof' pe^opMM: cioiaH-Ka HaniBnopoxHa hm HaniBnoBHa [EneKTpoHHMM pecypc] / K. fleMHiHrep, K. Hi3anoB // The World Bank. - 2016. -17 xoBTHa. - PexMM flocryny : http://www.worldbank. org/uk/news/opinion/2016/10/17/26-years-of-land-reform-the-glass-is-half-empty-or-half-full.
10. 0KinboB O.B. PMHKoBi pe^opMM npMBaTM3aöif npo-MMcnoBMx niflnpMEMCTB, 3eMenbHMx pecypciB Ta fx HacniflKM / O.B. 0KinboB // ArpocBiT. - 2013. - № 24. - C. 3-8.
11. /H^orpa^MKa: KaK arpoxonflMHrM noflenMnM yKpaMHy [SneKTpoHHbiM pecypc] // fira.net. - 2016.
- 26 oKTaßpa. - PexMM flocTyna : http://www.liga. net/infografica/302143_kak-agrokholdingi-podelili-ukrainu.htm.
12. OeflopoB M.M. TpaHc^opMaqia 3eMenbHMx BiflHocMH flo pmhkobmx yMoB / M.M. OeflopoB // EKoHoMiKa AnK. - 2009. - № 3. - C. 4-17.
13. Overview Of Agricultural Land Tenure In Selected Countries [EneKTpoHHMM pecypc] // Scottish Government Riaghaltas na h-Alba gov.scot. - 2014.
- June. - PexMM flocTyny : http://www.gov.scot/ Publications/2014/06/9792/7.
14. KBawa C.M. OHiKyBaHi HacniflKM nepexofly flo pMHKy 3eMni / C.M. KBawa, A.B. CKpMnHMK, O.B. XeMoMfla // EKoHoMiKa AnK. - 2015. - № 7. - C. 32-40.
15. npo opeHfly 3eMni : 3aKoH yKpaf'HM Bifl 06.10.1998 № 161-XIV [EneKTpoHHMM pecypc] // BifloMocTi BepxoBHof PaflM yKpaf'HM. - 1998. - № 46-
116 OopMyBaHHfl PMHKOBMX BiflHocMH B YKpaiHi №9 (196)/2017
47. - От. 2B0. - Pexèivi дoстyпy : http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/1B1-14.
1 B. Paдioнoвa Г. Удo Бpoкxayзeн: Укpaïнi пoтpiб-нo йти шляxoм Оxiднoï Hiмeччини, дe B0% зeмeль... i дaлi yпpaвляються дepжaвoю [Eлeктpoнний pe-сypс] / Г. Paдioнoвa // AgroPolit.com. - 201B. - 23 чepвня. - Pexèwi дoстyпy : https://agropolit.com/ interview/127-udo-brokhauzen-ukrayini-potribno-yti-shlyahom-shidnoyi-germaniyi-de-B0-zemel-i-dali-upravlyayutsya-derjavoyu
17. Яpoщyк Ü. Зeмля дiйшлa дo Koнститyцiйнoгo Cy-ду - 5 гoлoвниx мiфiв пpo мopaтopiй [Eлeктpoнний pe-сypс] / Ü. Яpoщyк. - Peжим дoстyпy : http://agro-online.com.ua/ru/public/blog/10909/details/
1B. Уpяд yxвaлив Отpaтeгiю yпpaвлiння дepжaвни-ми зeмeльними peсypсaми тa сyттeвo oбмeжив пo-
внoвaжeння Дepжгeoкaдaстpy [Eлeктpoнний peсypс] / Пpeс-слyжбa Miнaгpoпoлiтики. - 2017. - B чepв-ня. - Pexèwi дoстyпy : http://www.minagro.gov.ua/ node/24070
19. ^п-10 сaмыx кpyпныx aгpoxoлдингoв Укpaины [Элeктpoнный peсypс] // Бизнeс и финaнсы. - 201B. - 11 июня. - Pexèwi дoстyпa : http://hyser.com.ua/ business_and_finance/BB902-BB902
20. Дaнкeвич A. G. Фopмyвaння зeмeльниx мaсивiв aгpoxoлдингiв / A. G. Дaнкeвич // Пpoблeми тeopiï тa мeтoдoлoгiï бyxгaлтepськoгo oблiкy, кoнтpoлю i aнaлi-зу. Оepiя : Бyxгaлтepський oблiк, кoнтpoль i aнaлiз. -2015. - Bип. 2. - C. 143-152.
21. Meсeль-Beсeляк B^. Peфopмyвaння aгpapнoгo виpoбництвa / B^. Meсeль-Beсeляк. - K. : IAE УAAH, 1999. - 272 с.
