CC BY
20
ШШБЙЕШИ
УДК 332.628
О.В. КАМНЕЦЬКА,
acn'ipaHT, Нацональний умверситет 6¡opecypc¡B ¡ природокористування Украни
Свгговий досвщ управлшня земельними ресурсами на ochobí р1вня соц1ально-економ1чного добробуту
Проведено досл'щження свтового досвду yпpaвл¡ння земельними ресурсами на ocнoв¡ комплексноi о^нки p¡вня coц¡aльнo-екoнoм¡чнoгo добробуту. Пpoaнaл¡зoвaн¡ ¡cнyюч¡ мoдел¡ оргаызацн земельних в 'щносин зapyб¡жниx кран вщповщно до прийнятоi класиф 'кацп систем yпpaвл¡ння земельними ресурсами на ocнoв¡ p¡вня добробуту.
Ключовi слова: земельн ресурси, добробут, управлння, класифкаця, охорона земель.
О.В. КАМИНЕЦКАЯ,
аспирант, Национальный университет биоресурсов и природопользованияУкраины
Мировой опыт управления земельными ресурсами на основе уровня социально-экономического благополучия
Проведено исследование мирового опыта управления земельными ресурсами на основе комплексной оценки уровня социально-экономического благополучия. Проанализированы существующие модели организации земельных отношений зарубежных стран в соответствии с принятой классификацией систем управления земельными ресурсами на основе уровня благополучия.
Ключевые слова: земельные ресурсы, благосостояние, управление, классификация, охрана земель.
O. KAMINETSKA,
aspirant, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
World experience of management of land resources based on socio-economic welfare level
A study of world experience in land management based on an integrated assessment of the level of socio-economic well-being was conducted. The existing models of organization of land relations of foreign countries are analyzed in accordance with the accepted classification of land administration systems based on the level of well-being.
Keywords: land resources, wellness, management, classification, land protection.
© О.В. КАМНЕЦЬКА, 2017
Формування ринкових вщносин в УкраУнл №3 (190)/2017 65
Постановка проблемы. Особливим економн-ним ресурсом, що здатен задовольняти людсью потреби е земля. Вщ ефективност тт використання залежить не лише р1вень економнного розвитку кратни, а й добробут та здоров'я кожнот людини.
Одыею з головних умов ефективного управляя земельними ресурсами будь-якот краТни е здатнють забезпечити стале землекористуван-ня з вщповщним пщвищенням добробуту людей, вир0ення проблем, пов'язаних з деградацию та полтшення еколопчного стану земель.
Земельн ресурси врграють ключову роль у розвитку територ^ ¡ тюно пов'язан з глобальни-ми проблемами бщност ¡ вщсутност продовольчот безпеки, адаптацм до змЫ ктмату та подолання його наслщмв, а також з проблемами деградацм ¡ виснаження природних ресурса, як впливають на добробут мтьйоыв жителю у всьому свт.
Анал/з досл/джень / публ/кац/й з проблемы. Питанням управлЫня земельними ресурсами присвячен прац провщних укратнських вче-них, таких як Д. Добряк, О. Дорош, Й. Дорош, А. Мартин, Л. Новаковський, А. Третяк, М. Хвесик та ¡ншк Однак, ¡ дос малодослщженим науковця-ми лишаеться питання управлЫня земельними ресурсами на основ¡ р^ня соц¡ально-економ¡ч-ного добробуту.
Метою статт/ е до^дження св¡тового досвг ду управл¡ння земельними ресурсами на основ¡ комплексно!' оцЫки р¡вня соц^льно-економнно-го добробуту та анал^ ¡снуючих моделей органг зацм земельних в¡дносин заруб¡жних кратн вщпо-в¡дно до прийнятот класифкацм систем управлЫня земельними ресурсами на основ¡ р¡вня добробуту.
Виклад основного матер/алу. Незважаючи на глобал^а^йы процеси, що вщбуваються у св¡т¡, зближення основних загальнолюдських цЫнос-тей, можна видтити к¡лька суттево в¡дм¡нних моделей сприйняття справедливост¡. Можливо, усвг домлення витоюв та особливостей формування уявлень про справедливють р¡зних культур ¡ на-род¡в може дати вщповр про причини усп¡х¡в або невдач соц^льних пол¡тик, а також допоможе ви-користати Тх переваги та вщвернути невдач¡ [1].
У сприйнятт традиц¡йних сх¡дних цив¡л¡зац¡й переважають колективн ц¡нност¡, як¡ мають прг оритет над ¡ндивщуальними ¡нтересами, при цьо-му людина асоц¡ю8 себе з певним софумом.
В Японм правильний розподт ¡ правильне ви-конання соц^льнот рол¡ мае дуже велике значен-
ня. Для япон^в характерним е пошук вщповщнос-Ti Mix со^альною пози^ею та обов'язками, саме в цьому виявляеться справедливють у сусптьствк Ще один аспект справедливое^ по-японськи по-лягае у доброчинност правлiння, заснованому на конфуцiанствi: «Тому не юнуе розриву мiж правля-чим класом та пiдвладним, мiж ними встановлю-еться справедливий со^альний обмiн: правитель дае народу благо i отримуе правлiння. Японський тип правлЫня Грунтуеться на вза8Mозалежностi правлячих та пщлеглих, тому розкiшне життя правителя буде причиною втрати ним влади».
Так, як i в Японм, у КитаТ' змют софально'Т спра-ведливостi спираеться на ще'Т конфуцiанства (гармонiчного розвитку на основi «великого ед-нання» та «великого добробуту», досягнення мрм про всеохопну рiвнiсть).
При цьому егалп"арна iдея поеднуеться з iде8ю со^ально'Т ieрархií'. Тобто, з давнини в КитаТ' вва-жали справедливим сусптьство, яке подтяеть-ся на тих, хто працюе i виробляе, i тих, хто керуе та управляе. Кожен повинен добре виконувати своТ' обов'язки: держава мае бути сильною та центра-лiзованою, чиновники мають забезпечувати порядок (зокрема, деяку економiчну рiвнiсть). Соцiальна рiвнiсть реалiзувалася у тому, що всi со^в'я мали право на освiту. Критерieм соцiального зростання особистостi були здiбностi, грамотнiсть, розум.
Захiдне (економiчне) сприйняття. 3 розвитком промислового виробництва та виробничих вщ-носин поняття справедливост дедалi бiльше роз-глядаеться в економiчнiй площинi. Воно стае ба-зовим поняттям не лише фшософм та права, а й економки. В економiчних словниках вона часто трактуеться як неупередженють (equity, fairness), а в теорм добробуту використовуеться концепцiя справедливост розподiлу. Справедливють у сенс безпристрастностi також не е однозначною: справедливють може означати рiвнiсть, або те, що ви-нагорода мае вiдповiдати здiйсненому внеску (заслугам), або нав^ь те, що вс очiкування мають виправдовуватись. Протюструемо цi вiдмiнностi на прикладi пенсм: справедливють як рiвнiсть мае передбачати однаковий розмiр пенсiй; справед-ливiсть як вiдповiднiсть винагородi за заслугами передбачае, що пенсiя мае бути бтьше у людей, як виконували складнiшу та вiдповiдальнiшу роботу; справедливють як пщтвердження очкувань означае, що люди мають отримувати ту пенсю, на яку вони були вправi розраховувати.
Cтaн eкoнoмiки в цiлoмy тa пpиpoдoкopиcтy-вaння зoкpeмa xapaктepизyeтьcя poзмiщeнням (aбo викopиcтaнням) pecypciв (в т. ч. зeмeльниx) тa poзпoдiлoм peзyльтaтiв eкoнoмiчнoï дiяльнocтi (зeмлeвлacникiв тa зeмлeкopиcтyвaчiв), oтpимa-ниx пiд чac викopиcтaння pecypciв (див. pиcyнoк).
Üптимiзaцiя cтaнy eкoнoмiки з тoчки зopy poз-витку cycпiльcтвa - цe пpaгнeння дo eфeктивнoгo викopиcтaння pecypciв i cпpaвeдливoгo poзпoдiлy oтpимaниx peзyльтaтiв. Пpoтe oднoзнaчнo визнa-чити кpитepiй cпpaвeдливocтi тут дyжe cклaднo.
ß^o зa ocнoвy oбrpyнтyвaння кpитepiю c^pa-вeдливocтi взяти тeopiю cycпiльнoгo дoбpoбyтy, тo тeopeтичним кpитepi8м cпpaвeдливocтi yмoв-нo мoжнa oбpaти oдин з кpитepiïв oцiнки суспть-нoгo дoбpoбyтy, нaпpиклaд Пapeтo, який бaзy8тьcя нa yявлeннi пpo cycпiльний дoбpoбyт як cyмapний вeктop дoбpoбyтy oкpeмиx cпoживaчiв. Пpи цьoмy дoбpoбyт зpocтa8, якщo зpocтa8 кopиcть, oтpимa-нa oкpeмим cпoживaчeм, a кopиcть peшти члeнiв cycпiльcтвa пpинaймнi нe змeншyeтьcя. ^й фи-тepiй вiдпoвiдa8 тeopiï клacичнoгo лiбepaлiзмy, y якiй цeнтpaльнe мicцe пociдaють iнтepecи ocoбиc-тocтi. Biдпoвiднo дo ^eï тeopiï, кoжнa людинa гото-вa i здaтнa caмa нaйбiльш eфeктивнo peaлiзyвaти ^oí тaлaнти. Cycпiльcтвo y дaнoмy випaдкy тpaктy-еться як cyкyпнicть тaкиx людeй (iндивiдiв). Дoбpe cycпiльcтвo - цe тaкe cycпiльcтвo, якe нe зaвaжae людям вiльнo peaлiзoвyвaти ^oí пpивaтнi im"epe-си. Уpяди cтвopeнi людьми для зaxиcтy пpaв ^e-peдyciм - пpaвa пpивaтнoï влacнocтi). Piвнicть y лг бepaльнoмy cycпiльcтвi - цe piвнicть мoжливocтeй, a нe peзyльтaтiв. Cпpaвeдливicть вcтaнoвлюeть-ся pинкoм, a eфeктивнicть poзyмi8тьcя як ^peTO-eфeктивнicть, тoбтo pecypcи дicтaлиcя тим ocoбaм, якi мoжyть cплaтити зa ниx бiльшy цiнy, i як нacлi-дoк, кpaщe (бiльш paцioнaльнo) ïx викopиcтaти.
lншa тeopiя - eгaлiтapизм - пepeдбaчa8, щo вС члeни cycпiльcтвa пoвиннi мaти нe лишe piвнi мoж-ливocтi, a й piвнi peзyльтaти. Цим дocягaeтьcя ед-нaння тa згypтyвaння cycпiльcтвa. Згiднo з eгaлi-тapним пpинципoм, cпpaвeдливим е лишe piвний poзпoдiл кopиcтi мiж члeнaми cycпiльcтвa: будь-який piвний poзпoдiл е кpaщим, нiж нepiвний.
Уpяди мaють пpaгнyти, щoб вci члeни суспть-cтвa oтpимyвaли piвнi блaгa. Piзнoвидoм eгaлiтa-pизмy е тeopiя Дж. Poyлзa, нa думку якoгo мae бути мaкcимiзoвaнa кopиcть для нaйбiльш нyждeнниx члeнiв cycпiльcтвa, вiд чoгo вигpaш oтpимae вce cycпiльcтвo. Üтжe, фт^й Poyлзa пoлягa8 y дo-тpимaннi двox пpинципiв: вci члeни cycпiльcтвa пoвиннi мaти piвнi пpaвa тa cвoбoди; cycпiльcтвo мae пpиймaти piшeння, виxoдячи з iнтepeciв нaй-мeнш зaбeзпeчeниx гpyп нaceлeння.
Пepeд будь-ягаю eкoнoмiчнoю cиcтeмoю сто'пъ пpoблeмa вибopy мiж pинкoвим poзпoдiлoм дoxo-дiв, який кopигy8Tьcя дepжaвoю, aбo ж дepжaвним poзпoдiлoм дoxoдiв, який кopигyeтьcя pинкoм.
Пpaгнeння дo дocягнeння piвнocтi шляxoм пe-pepoзпoдiлy дoxoдiв, як пpaвилo, acoцiю8Tьcя зi cпpaвeдливicтю, aлe мaйжe зaвжди cyпpoвoджy-еться пaдiнням eкoнoмiчнoï eфeктивнocтi. Taкa cитyaцiя пpизвoдить дo пaдiння eкoнoмiчнoï a^ тивнocтi i зaмoжниx (ocкiльки вeликy чacтинy ïx-ньoгo дoxoдy дepжaвa вилyчae y виглядi пoдaткy), i бiдниx (втpaчa8тьcя стимул пpaцювaти, ocкiльки e мoжливicть жити зa paxyнoк дoпoмoги).
Teopiю пepepoзпoдiлy нeoднopaзoвo дoвoлi piз-кo кpитикyвaли eкoнoмicти тa coцioлoги. Taк, нa-пpиклaд, poбoтa фpaнцyзькoгo фiлocoфa i co^o-лoгa Бepтpaнa дe Жyвeнeля з eтики пepepoзпoдiлy e cвoepiдним викликoм ocнoвним цiннocтям тeo-piï пepepoзпoдiлy. Ücнoвнy yвaгy вiн пpидiляe нe cтiльки eкoнoмiчним, cкiльки мopaльним acпeк-
Мсдель екснсм^и прирoдoкoриcтування
Джepeлo: cфopмoвaнo aвтopoм нa ocнoвi [1]
там перерозподту дохода у сусптьства а саме вивченню того, як перерозподт дохода впливае на особисту свободу ¡ культуру. Зокрема, полп"и-ка перерозподту пщлягае критик за руйнування вщчуття особистоТ вщповщальностк
Це вщбуваеться шляхом надання ¡ндивща-ми держав¡ повноважень з прийняття життево важливих р¡шень. На його думку, задовольняю-чи життево необхщы потреби ¡ндив¡да, держава залишае йому р¡шення лише щодо витрачан-ня кишенькових грошей. Однак, найважлившим результатом пол¡тики перерозпод¡лу для де Жу-венеля е згубний процес централюацм, який зни-щуе шар незалежних ¡ багатих людей, скорочуе приватну ¡н¡ц¡ативу та в¡дбираe в ¡ндиврв мож-лив¡сть зд¡йснювати ¡нвестицп.
Нер¡вн¡сть у доходах забезпечуе економнну ефективн¡сть, але супроводжуеться соц¡альною несправедлив^™ та майновою диференц¡ац¡eю населення. Аргументом на користь нерюност до-ходю е необх¡дн¡сть збереження стимул¡в до пращ виробництва продукцм та отримання дохода.
Kр¡м того, сам перерозподл коштуе довол¡ дорого: утримання податковоТ системи е для сусптьства б¡льш витратним, н¡ж сума сплачених податкв.
За оц¡нками зах¡дних економютю, намагання зб¡льшити доходи б¡дних за рахунок бтьш висо-кого оподаткування багатих негативно впливае на економнну ефективнють.
Таким чином, виб¡р мж р¡вн¡стю та нер¡вн¡стю зазвичай перетворюеться у виб¡р м¡ж соцюль-ною справедливою та економ¡чною ефектив-нютю. I, напевно, оптимальним вар¡антом е до-сягнення компром¡су.
бвропейську модель можна роздтити на к¡лька варюн^в: скандинавську, яка характеризуеться високим рюнем видатк¡в на соц¡альний захист, значним податковим втручанням, високою рол-лю профспток та найб¡льш повною реалюацюю
принципу соцюльноТ' р¡вност¡; континентальну, що базуеться на соц¡альному страхуванн¡ та систем¡ пенс¡й ¡ у яюй дом¡нуe принцип профеЫйноТ' со-лщарностк середземноморську — ¡з «перекосом» у бк пенс¡йного забезпечення ¡ вщносно невеликих с¡мейних допомог та допомог ¡з безроб^-тя. Скандинавська модель забезпечуе високий р^ень зайнятост та низьк¡ ризики б¡дност¡, у ый найкраще поеднано ефективн¡сть ¡ справедли-в¡сть. Очевидно, саме тому краТни пюннно'Т бвро-пи продовжують посщати ч¡льн¡ м¡сця у свтових рейтингах (див. таблицю).
1деТ балансу мж ¡нтересами приватного б¡знесу, держави та сусптьства стали своерщною «в^итною карткою» бвропи. «Соц¡альна ринкова економка» як вт¡лення европейського сприйняття поеднання економнноТ' ефективност¡ та соцюльноТ' справедли-вост¡ найб¡льшою м¡рою може служити вз^цем для краТн, що розвиваються. Хоча неол¡беральн¡ ¡деТ з прагненням до скорочення соцюльних видатк¡в ста-ють дедал¡ б¡льш популярними в УкраТн
Американська (англосаксонська) модель справедливост будуеться на ¡деТ р¡вност¡ мож-ливостей. Cоц¡ально-економ¡чний розвиток Сполучених Шта^в заохочуе свободу пщпри-емницькоТ' дтльност та створюе умови для зба-гачення найб¡льш активноТ частини населення. Взаемозв'язок економ¡чного ¡ соц¡ального життя базуеться на висок¡й продуктивност¡ прац та ма-сов¡й орюнтацм на досягнення особистого успку. Втручання в економку з боку держави е незна-чним, а придатний рюень добробуту малозабез-печених груп досягаеться за рахунок перерозпо-д¡лу частини нацюнального доходу ¡ податкових фунщй. Р¡вень перерозпод¡лу ВВП через дер-жавний бюджет е невеликим (у пороняны з ев-ропейськими краТнами) — менш н¡ж 17—18 % через федеральний бюджет ¡ близько 30 % — через консолщований.
Валовий внутршнш продукт та показники нер1вност1 в окремих Свропейських кражах
ВВП на душу на- Квштельне Рейтинг за
Кра'ша селення (в евро, на сп1вв1дношення за до- квштельним
2014 р.) ходами сп1вв1дношенням
ФЫляндт 37400 3,8 4
Норвепя 73400 3,9 5
Швецт 44300 4,0 6
Дант 45600 3 9
Бельпя 36000 4, 9 14
Нщерланди 38900 5,1 15
Джерело: сформовано автором на основ1 даних http://ec.europa.eu/eurostat
Пpoтe, пopяд з ви^ким piвнeм дoбpoбyтy, y C0A юнують cepйoзнi пpoблeми бiднocтi тa нe-piвнocтi. Ücнoвними нaпpямaми пoлiтики, cпpя-мoвaнoï нa пoдoлaння циx пpoблeм, е:
• тpaнcфepти для виплaти дoпoмoги нaйбiльш нyждeнним, iнвaлiдaм тa бeзpoбiтним;
• пpoгpaмa coцiaльнoгo зaбeзпeчeння «Meди-кep», якa е дepжaвним cтpaxyвaнням нa випaдoк xвopoби i нaдae бeзкoштoвнy мeдичнy дoпoмoгy;
• пepepoзпoдiл дoxoдiв шляxoм дepжaвнoгo втpyчaння y pинкoвe цiнoyтвopeння (вcтaнoвлeн-ня цЫ нa пpoдyкцiю фepмepcькиx гocпoдapcтв);
• вcтaнoвлeння мiнiмaльнoï зapoбiтнoï плaти [1].
Пpaктичнo y вcix пpoвiдниx cвiтoвиx дepжaвax
фyндaмeнтaльнoю ocнoвoю opгaнiзaцiï yпpaв-лiння зeмeльними pecypcaми е дepжaвнe pe^-лювaння пpaвoвiднocин нa зeмлю. Eвoлюцiя зe-мeльниx вiднocин y бiльшocтi poзвинeниx ^afc в ocтaннi двa cтopiччя бyлa вiднocнo cпoкiйнoю, a змiни нe зaчiпaли пoлiтичниx i coцiaльнo-eкoнo-мiчниx ocнoв cycпiльнoгo ycтpoю [3].
Зaлeжнo вщ пpинaлeжнocтi нaцioнaльнoï сис-тeми opгaнiзaцiï мicцeвoгo caмoвpядyвaння, cфopмyвaлиcя зaгaльнi пiдxoди дo зeмлeкopиc-тyвaння тa пoбyдoви cиcтeми yпpaвлiння зe-мeльними pecypcaми, oпoдaткyвaнню i пepe-paxyвaння пoдaткiв дo бюджeтy. Biдпoвiднo дo пpийнятoï клacифiкaцiï, видiляютьcя двi мoдeлi: aнглocaкcoнcькa тa кoнтинeнтaльнa [4].
Aнглocaкcoнcькa мoдeль дi8 y Beликoбpитaнiï, C0A, Kaнaдi, Ыди, Aвcтpaлiï, Hoвoï Зeлaндiï. Для цьoгo пiдxoдy xapaктepнi виcoкa ступЫь aвтoнoмiï мicцeвoгo caмoвpядyвaння, вибopнicть, кoнтp-oль з бoкy гpoмaдян, вщсутнють мicцeвиx aдмiнi-cтpaцiй y виглядi дepжaвниx opгaнiв.
Koнтинeнтaльнa (poмaнcькa) мoдeль пoшиpeнa в кpaïнax кoнтинeнтaльнoï 6вpoпи, бiльшocтi кpaïн Лaтинcькoï Aмepики, Близь^го Cxoдy. Tyr мicцe-вe caмoвpядyвaння пo8днy8Tьcя з нaявнicтю мю-цeвиx aдмiнicтpaцiй (opгaни дepжaвнoгo yпpaв-лЫня нa мicцeвoмy piвнi), opгaнiзaцiй мicцeвoгo caмoвpядyвaння включeнo в cиcтeмy дepжaвнoгo yпpaвлiння; кpiм тoгo, цieï мoдeлi влacтивa oбмe-жeнa aвтoнoмiя мicцeвoгo caмoвpядyвaння.
У фeдepaльниx ^at^ax cиcтeмa peгyлювaн-ня зeмeльниx вiднocин знaчнo piзнoмaнiтнiшa, ocкiльки бaгaтo питaнь зeмлeкopиcтyвaння вщ-дaнo в юpиcдикцiю oкpeмиx тepитopiй. У вcix ^a-ïнax е cпeцiaльнi дepжaвнi, cycпiльнi aбo пpивaтнi cтpyктypи (Фpaнцiя), щo зaймaютьcя peгyлювaн-
ням i yпpaвлiнням зeмeльними pecypcaми, дeякi дepжaви мaють cпeцiaлiзoвaнi суди пo виpiшeн-ню зeмeльниx cyпepeчoк (Hiмeччинa) [5].
Micькe зoнyвaння е нaйбiльш пoшиpeнoю фop-мoю втpyчaння дepжaви y фyнкцioнyвaння зe-мeльнoгo pинкy, щo пpaктикyeтьcя. Boнo пepeд-бaчa8 видiлeння пeвниx тepитopiй з дoзвoлeними видaми викopиcтaння (пpoмиcлoвoгo, кoмepцiй-нoгo aбo житлoвoï зaбyдoви). Бaгaтo зapyбiжниx eкoнoмicтiв пepeкoнaнi, щo зoнyвaння вeдe дo знижeння eфeктивнocтi зeмлeкopиcтyвaння, тому щo пepeшкoджae викopиcтaнню дiлянки нaй-бiльш вигщним aльтepнaтивним чинoм [5]. Ha нaшe пepeкoнaння, зoнyвaння нaвпaки виpiшy8 pяд пpoблeм iз eфeктивнicтю зeмлeкopиcтyвaн-ня тa пoзбaвлeння poзпoдiлy зeмeль нa кaтeгopiï, щo е pyдимeнтoм paдянcькoгo зaкoнoдaвcтвa.
Пpaктичнo y вcix ^al^ax 6вpocoюзy i C0A в кoнcтитyцiï зaкpiплeнi ocнoвнi пpинципи peгyлю-вaння зeмeльнo-мaйнoвими вiднocинaми. Ta-кoж ввeдeнi жopcткi yмoви щoдo цiльoвoгo ви-кopиcтaння зeмeль piзниx кaтeгopiй визнaчeнi з ypaxyвaнням зoнyвaння тepитopiï пoceлeння i пpaвил зeмлeкopиcтyвaння i зaбyдoви, a тaкoж дoтpимaння пpoцeдypи пpoдaжy дepжaвниx зe-мeль i викупу зeмeль y пpивaтниx ociб для дep-жaвниx пoтpeб i нaцioнaльнoï бeзпeки [6].
Упpaвлiння зeмeльними pecypcaми мae вiднo-шeння дo тpьox ocнoвниx i взaeмoзaлeжниx видiв тoвapy (пpaвy влacнocтi нa зeмлю, вapтocтi зeм-лi i зeмлeкopиcтyвaнню) в зaгaльнoмy кoнтeкcтi paцioнaльнoгo викopиcтaння зeмeльниx pecyp-ciв. «Пpaвo влacнocтi» oзнaчae вoлoдiння пpaвaми нa зeмлю, aлe нeoбoв'язкoвo мa8 нa yвaзi фiзич-ну пpиcyтнicть, ocкiльки aбcoлютний влacник мo-œe, нaпpиклaд, нaдaти opeндy, тaк щo фaктичним влacникoм CTae opeндap. B pинкoвiй eкoнoмiцi Ы-вecтopи пoвиннi вiдчyвaти впeвнeнicть y тому щo, пpaвo влacнocтi нa зeмлю, яку вoни ocвoюють, зa-xищeнe i щo icнy8 чiткa i жopcткa cиcтeмa зaкoнiв, щo peгyлюють ïx пpaвa нa викopиcтaння зeмлi [7].
«Bapтicть» мa8 ктьга знaчeнь. Boнa мoжe cтa-витися дo дiйcнoï aбo oцiнoчнoï вapтocтi нa pин-ку пoзичкoвoгo ^п^лу, якa пpeдcтaвляe coбoю гpoшoвy суму, зa яку зeмля бyлa aбo мoжe бути пpoдaнa; aбo вoнa мoжe cтaвитиcя дo poзpaxyн-кoвoï opeнднoï плaти, якa е cyмoю, зa яку зeм-ля мoжe бути здaнa в opeндy. «Bap™^» мoжнa ввaжaти piвнoю витpaтaм нa бyдiвництвo, тaк щo вapтicтю бyдiвлi для цiлeй cтpaxyвaння бyдe вap-
тicть нoвoгo бyдiвництвa, якби бyдiвля бyлa зни-щeнa пoжeжeю aбo iншим лиxoм.
Üдним з вaжливиx визнaчaльниx чинникiв пpи oцiнцi зeмлi е викopиcтaння, для яга^ зeм-ля пpизнaчeнa aбo мoжe пpизнaчaтиcя. Tepмiн «Зeмлeкopиcтyвaння» вiднocитьcя дo пpaв вига-pиcтoвyвaти зeмлю i дo cпocoбy, яким вoнa ви-кopиcтoвy8тьcя для oтpимaння дoxoдy aбo зaдo-вoлeння coцiaльниx пoтpeб. ц пpaвa визнaчaють, щo мoжнa poбити з зeмлeю нa зaкoнниx пiдстa-вax, a викopиcтaння зeмлi визнaчae мaтepiaль-нi цiннocтi, якi вoнa виpoбля8 i, oтжe, Tí eкoнoмiч-нe знaчeння. Змiни дoзвoлeнoгo викopиcтaння зeмлi пpивeдyть дo змiнaм ïï pинкoвoï вapтocтi i, в кiнцeвoмy paxyнкy, змiн пoдaткoвиx нaдxoджeнь.
Упpaвляють зeмeльними pecypcaми в зapy-бiжниx ^aírnax кoмплeкcнo i цiлecпpямoвaнo, пe-pecлiдyючи пeвнy coцiaльнy, eкoнoмiчнy i виpoб-ничу мeтy. Зaxoди, щo oбмeжyють pyx зeмeльниx пpaв, мoжyть бути i нeпpямими. Bиcoкi ставки пo-дaткiв нa oпepaцiï i вщвдтки зa кpeдит пpи кутв-лi дiлянoк i нaвпaки (низьк вiдсoтки пo пoзикax пiд зaстaвy зeмлi i пoв'язaнoï з нeю нepyxoмoстi, знижeнi aбo пiдвищeнi нopмaтиви oцiнки для ви-знaчeння П вapтoстi) зaтpyдняють кyпiвлю-пpo-дaж зeмлi в Aнглiï [7].
Eкoнoмiчний yCTpi^ щo склaвся нa сьoгoднi в Hiмeччинi, нaзивaють сoцiaльним pинкoвим roc-пoдapствoм, oснoвними зaсaдaми якoгo е: пpи-вaтнa влaснiсть нa зaсoби виpoбництвa пpи пo-силeнiй юpидичнiй вiдпoвiдaльнoстi влaсникiв зa викopистaння гапталу; вiльнa кoнкypeнцiя тa вiдкpитiсть pинкy з дepжaвним впливoм; зaбeз-пeчeння стaбiльнoï вaлюти тa стaбiльнoстi roc-пoдapськoï пoлiтики; пiдтpимкa iнтeгpaцiйниx пpoцeсiв в eкoнoмiцi як у ^afci, тaк i в мeжax 6в-poпeйськoгo Coюзy; систeмa сoцiaльнoгo зaxис-ту нaсeлeння вiд нeгaтивнoгo впливу pинкy [В].
Ha думку yкpaïнськиx i зapyбiжниx eкспepтiв, oд-нa з нaйдoскoнaлiшиx у свiтi систeм зeмeльнoгo пpaвa з пpiopитeтoм сyспiльниx iнтepeсiв c^ope-нa сaмe у ÔPH, дe зaбeзпeчy8ться гapмoнiйнe пo-8днaння сyспiльниx i пpивaтниx im^pe^ тa oco-бливo iнтepeсiв yчaсникiв зeмeльнoгo oбopoтy: влaсникiв зeмeльниx дiлянoк; кpeдитниx yстaнoв; iнвeстopiв; вибopниx opгaнiв влaди, якi зaxищaють iнтepeси нaсeлeння. Ця систeмa дoзвoля8 звeсти дo мiнiмyмy нeдoбpoсoвiснiсть в yгoдax iз зeмлeю, спeкyляцieю зeмeльними дiлянкaми тa oднoчaснo здiйснити зaxист пyблiчниx ^epe^ [В].
Taк, у C0A oснoвнa чaстинa зeмeльнoï пoлi-тики фopмyeться нa piвнi штaтiв, a в iншиx ^a-írnax yci piшeння paйoнниx i мyнiципaльниx влaс-тeй зaтвepджyють нa бiльш висoкoмy piвнi. Aлe в цiлoмy тaкий мexaнiзм poздiлeння piвнiв кoмпe-тeнцiï ствopюe yмoви для пpoвeдeння eдинoï зe-мeльнoï пoлiтики в дepжaвi [9].
Гoлoвнoю мeтoю yпpaвлiння зeмeльнo-pe-сypсним пoтeнцiaлoм тepитopiй мa8 бути, rna думку B.A. Бoклaгa [5], е стaбiльнiсть тa eфeктивнiсть фyнкцioнyвaння систeми зeмлeкopистyвaння, зo-pieнтoвaнoï rna виpiшeння питaнь пpoдoвoльчoï бeзпeки кpaïни тa дoсягнeння дoбpoбyтy тepитo-piaльниx гpoмaд i тepитopiй. З ^ею мeтoю, вiн зa-знaчa8, щo звaжaючи нa дoсвiд poзвинeниx ^aH нeoбxiднo нa дepжaвнoмy piвнi визнaчити нayкo-вo oбrpyнтoвaнi мoдeлi, систeмy нopм i стaндapтiв кopистyвaння сiльськoгoспoдapськими зeмлями, лiсoвими тa вoдними peсypсaми, нaдpaми, зaбy-дoвaними зeмлями, peкpeaцiйними зoнaми то-щo, зaбeзпeчити нeyxильнe дoтpимaння циx нopм i стaндapтiв; opгaнiзyвaти нa всiй тepитopiï Укpaïни кoмплeксний зeмлeyстpiй, aкцeнтyючи yвaгy, rna-сaмпepeд, нa сiльськиx тepитopiяx.
Bиcнoвки
Ha сyчaснoмy eтaпi poзвиткy свiтoвoï eкoнoмi-ки, pинoк зeмлi e пoтyжним зaсoбoм стимyлювaн-ня зpoстaння пpoдyктивнoстi тa iнвeстицiй, тaк як зeмeльний o6ÍT спpия8 зoсepeджeнню зeмeльниx peсypсiв в pyкax нaйбiльш eфeктивниx кopистyвa-чiв, кoнкypeнтoспpoмoжниx зeмлeкopистyвaчiв.
^в^ь в кpaïнax з poзвинeнoю pинкoвoю eкoнo-мiкoю - з мщним зaбeзпeчeнням пpaв пpивaтнoï влaснoстi rna зeмлю i poзвинeними pинкaми зeмлi - дepжaвa мa8 aбсoлютнi пpaвa i вiдпoвiдaльнiсть з кoнтpoлю зa викopистaнням зeмлeкopистyвaнь в iнтepeсax сyспiльнoгo дoбpoбyтy i збepeжeн-ня цiлiснoстi пpиpoдниx peсypсiв. У pинкoвiй era-нoмiцi дepжaвa «кoнтpoлюe» зeмeльнi вiднoсини, пepш зa всe, дoтичнo - чepeз poзpoбкy i iмплa-мeнтaцiю зaкoнoдaвчиx i peгyлюючиx нopм, яю мoжyть бути дoпoвнeнi aбo пoсилeнi мyнiципaлi-тeтaми. Toмy дepжaвa зaзвичaй нe втpyчa8ться в пpивaтнi piшeння i дГГ, щo дoзвoляe yчaсникaм зe-мeльнoгo oбopoтy виpoбляти eфeктивнi piшeння з тoчки зopy пoшиpeння i викopистaння зeмeльниx peсypсiв тa дiяти нa кopисть сyспiльнoгo дoбpoбy-ту. Cyчaснe свiтoвe дepжaвнe peгyлювaння викo-pистaння зeмeльниx peсypсiв мae служити дoпo-
вненням до переваг приватного прийняття р0ень в област розподту i користування землею.
Список використаних джерел
1. Соцiальна полгтика в Украïнi: Монографiя / О.В. Макарова ; 1н-т демографiï та соцiальниx дослЬ джень iM. М.В. Птухи НАН Укра'ни. - К., 2015. - 244 с.
2. Електронне джерело. Режим доступу: http:// ec.eunopa.eu/eunostat/statistics-explained/index. php/National_accounts_and_ GDP
3. Боклаг В.А. Зарубiжний досвiд державного управляя земельними ресурсами / В.А. Боклаг // Акту-альнi проблеми державного управлЫня. - №2 (40). -2011. - С. 1-7
4. Ламерт Д.А. Системы управления и оценки земельных ресурсов в развитых странах [Електронный ресурс]. - Режым доступа: file:///C:/ Usens/HP/Downloads/sistemy-upnavleniya-i-otsenki-zemelnyh-nesunsov-v-nazvityh-stnanah.pdf
5. Боклаг В.А. Формування та розвиток державно' полГти-ки у сферi управлiння земельними ресурсами в Укра'н [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: http://vintuni.education. zp.ua/info_cpu/sites/default/files/diss_Bokiag.pdf
6. Кухтин П.В. Зарубежный опыт государственного управления землями крупных городов [Електронный ресурс]. - Режим доступу: http://naukovedenie.nu/ PDF/107EVN614.pdf
7. Електронне джерело. Режим доступу: http:// ec.eunopa.eu/eunostat/statistics-explained/index. php/National_accounts_and_ GDP https://www. unece.ong/fileadmin/DAM/env/documents/2005/ wpla/ECE-HBP-140-n.pdf
8. Чувпило В.В. Управлiння земельними ресурсами: зарубiжний досвiд / В.В. Чувпило // Науковий вюник Академп мунiципального управлЫня: Серiя «УправлЫ-ня». - №3. - 2014. - С. 235-242
9. Варламов А. А. Земельний кадастр : в 6 т. / А. А. Варламов, С. А. Гальченко // - I том. - М. : КолосС, 2005.
О.А. ОСАДЧА, к.е.н., м. Ки!в
Становлення та розвиток системи планування видатмв
мюцевих бюджелв УкраУни
V CTSTri узагальнено становлення системи планування та виконання видатюв мюцевих бюдже-т'в в Vкpаïнi. За результатами аналiзу виконання мсцевих бюджелв у попередых пеpiодах за-пропоновано напрями удосконалення планування ïx видатюв та використання бюджетних кошлв шляхом запровадження прогресивних методик бюджетного планування - програмно-цльового методу та планування бюджету на середньострокову перспективу.
Ключов! слова: видатки мсцевих бюджелв, бюджетне планування, м'юцев'1 органи влади, виконання бюджету.
Е.А. ОСАДЧАЯ, к.э.н., г. Киев
Становление и развитие системы планирования расходов
местных бюджетов Украины
В статье обобщены становления системы планирования и исполнения расходов местных бюджетов в Vкpаине. По результатам анализа исполнения местных бюджетов в предыдущих периодах предложены направления совершенствования планирования их расходов, а также использования бюджетных средств путем введения прогрессивных методик бюджетного планирования - программно-целевого метода планирования бюджета на среднесрочную перспективу.
Ключевые слова: расходы местных бюджетов, бюджетное планирование, местные органы власти, исполнение бюджета.
O. OSADCHA, Candidate of Economic Sciences Kyiv
Becoming and development of the system of planning of charges of local budgets of Ukraine
This article summarizes the formation planning and execution of local budget expenditures in Ukraine.
© О.А. ОСАДЧА, 2017
Формування ринкових вщносин в YKpaÏHi №3 (190)/2017 71
