CC BY
9
I.B. 1ВАНЕЦЬ,
асистент кафедри корпоративних фнанав та контрол'тгу, Ки1вський нацюнальний економ\чний унверситет iм. Вадима Гетьмана,
А.О. С1ГАЙОВ,
д.е.н., професор, Нацюнальний техн!чний унверситет Украни «Кшвський полтех^чний нститут»
Функцюнування Державного земельного банку в Укра'ш: проблеми та перспективи
У статт доспджуеться нова спецiалiзована фiнансова установа для кредитування аграрних тдприемств -Державний земельний банк та аналiзуeться зарубжний досвщ юнування подбних установ.
Ключов'1 слова: Державний земельний банк, кредит, кредитування, аграрнi п'!дприемства, спецапзована фi-нансова установа, земля сльськогосподарського приз-начення, мораторий, кадастр.
В статье исследуется новое специализированное финансовое учреждение для кредитования аграрных предприятий - Государственный земельный банк и анализируется зарубежный опыт существования подобных учреждений.
Ключевые слова: Государственный земельный банк, кредит, кредитование, аграрные предприятия, специализированное финансовое учреждение, земля сельскохозяйственного назначения, мораторий, кадастр.
The article explores a new specialized financial institution for lending agricultural enterprises - State Land Bank, and analyzes the international experience of existence such institutions.
Keywords: State land bank, credit, loans, farmers, specialized financial institutions, agricultural land moratorium inventory.
Нин агропромисловий комплекс e одьлею з най-важливших галузей економки. В кра'У 41,8 млн. га (69,3% територп) становлять стьсько-господарськ земл^ в сшьсьюй мюцевост проживав близько 20% населення. В агропромисловому секторi працюе 17 тис. великих пщприемств, 42 тис. середых (фермерських), бтьше 500 тис. селян обробляють при-близно по 8-10 ГА без реестрацп юридично'У особи, а та-кож 11,5 млн. малих особистих господарств; крiм того, на умовах оренди обробляеться 22 млн. га земель. В аграрному сектср виробляеться 17% валового продукту кра'ни. Той факт, що 27% вщ загально'У ктькост насичених гумусом земель бвропи належить украУнсьюй державу автоматично ставить ïï в ранг найбiльших аграрних кра'н. Про-те нинi, зважаючи на наявнють проблем щодо недостат-нього кредитного забезпечення аграрних пщприемств, стьське господарство Укра'ни е неконкурентоспромож-ним на зовышньому ринку.
Постановка проблеми. У розвитку стьського господар-ства кредиты ресурси вщграють виршальну роль, що спри-чиняеться сезонним розривом м1ж вкладенням ¡ надхо-дженням коштю та безперервнютю процесс вщтворення. Значна потреба в об1гових коштах перетворюе кредит в ос-новне джерело поповнення фЫансових ресурса. Кр1м того, досвщ розвинутих економнних краУн свщчить, що в силу специфки стьського господарства пщприемства без фН нансовоУ пщтримки нормально функцюнувати не можуть. Своею чергою, сучасний стан державноУ пщтримки характе-ризуеться неефективнютю, непослщовнютю та недостатым рвнем для задоволення потреб аграрних пщприемств в кредитних ресурсах.
Для того щоб перетворити стьське господарство УкраУни на високоефективну ланку ринкового мехаызму держави, необхщно змЫювати систему кредитування аграрних пщприемств. Одним ¡з напрямю удосконалення ц° системи мае стати функц¡онування Державного земельного банку.
Анал13 дослщжень та публкащй з проблеми. Незва-жаючи на значну ктьюсть наукових праць, присвячених кре-дитуванню аграрних пщприемств, деяк питання залишають-ся невиршеними Досл¡дження кредитування с¡льського господарства розробляються багатьма науковцями, серед яких слщ видтити прац¡ М. Дем'яненка, О. Гудзь, I. Кириленка, С. Колотухи, П. Лайка, Ю. Лупенка, М. Мал¡ка, В. Месель-Ве-селяка, П. Саблука, П. Стельмащука, О.Олмник. Але виршен-ня окреслених проблем в цтому та досл¡дження нових ¡нсти-туц¡йних установ ¡з врахуванням заруб¡жного досв¡ду, як¡ бу-дуть надавати кредити аграрним п¡дприeмствам, висвгглено недостатньо. У зв'язку з цим питання висвгглення д¡яльност¡ Державного земельного банку е дуже актуальними.
Метою статтI е досл¡дження новоУ спец^л^ованоУ фЫан-совоУ установи для кредитування аграрних пщприемств -Державного земельного банку та аналв зарубжного досвН ду ¡снування под¡бних установ.
Виклад основного матер1алу. Проблеми кредитного забезпечення аграрних пщприемств зумовлюють необхщ-нють пошуку альтернативних напрям¡в залучення кредитних ресурса для п¡дприeмств аграрноУ сфери. Pинков¡ перетво-рення в аграрий сфер¡ УкраУни супроводжуються змЫою системи орган¡зац¡У виробничоУ д¡яльност¡ й потребою у за-провадженн¡ нових джерел фЫансування аграрноУ сфери та удосконалення ¡снуючоУ державноУ ф¡нансовоi' пщтримки.
© I.B. ВАНЕЦЬ, А.О. С1ГАЙОВ, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 2 (153)/2014 1 03
Важливим напрямом у вдосконаленн кредитування аг-рарних пщприемств мае стати функцюнування спец1ал1зо-вано'Г фЫансовоУ установи - Державного земельного банку.
Створення такого банку було передбачене введенням з 1 ачня 2002 року Земельного кодексу УкраУни, зокрема в йо-го Приюнцевих положеннях (роздт IX ч. 4) [4]. Р1шення про створення спец1ал1зовано'1' установи було задекларовано в постанов! КМУ вщ 2 липня 2012 року №609 «Про створення Державного земельного банку» [6], яка передбачала створення публ1чного акцюнерного товариства «Державний земельний банк» з1 статутним капиталом 120 млн. грн., сто вщсотюв якого належить державк
Прийняття 18 вересня 2012 року Закону «Про внесення зм1н до Закону УкраУни «Про банки i банювську д!яльнють» [5] дозволило Державному земельному банку здмснювати д!яльнють як банювськоУ установи. Кр!м того, змЫи до цього закону дозволяють формувати статутний каттал Державного земельного банку як у вигляд! грошових внесюв, так i у вигляд! земельних дтянок.
Метою цього банку е забезпечення сприятливих умов для розвитку економки та стьського господарства, функцюну-вання ринку земель, пщтримки стьгосптоваровиробниюв, переважно малого та середнього фермерського господарства, змщнення та реал!зац!я виробничого i торгового по-тенц!алу стьського господарства, а також одержання при-бутку вщ здмснення банювських операцм та провадження ^шоУ д!яльност вщповщно до законодавства; можливють формування статутного капралу банку за рахунок не ттьки грошових внесюв, а також за рахунок внесюв у вигляд! земельних дтянок; надання права банку здмснювати операци з земельними дтянками та майновими правами на земель-н дтянки вщповщно до законодавства Укра'Уни у сфер! земельних вщносин та свого статуту.
Важливим питанням для устшного функцюнування Державного земельного банку е врегулювання розб!жностей у законодавств! щодо його д!яльност та розмежування функ-фй управлЫня землями стьськогосподарського призна-чення ! надання кредит!в аграр!ям.
Слщ пщкреслити, що досвщ Ыших кра'Ун У контекст! функцюнування под!бно'У структури вщсушй. Як правило, спостерга-еться така практика: кра'Уни створюють установи з управлЫня державними землями, а також сприяють прямо чи опосеред-ковано створенню спец!ал!зованих фЫансових установ, таких як гарантмы фонди, кредиты кооперативы установи, ¡потечы банки та тотечы установи другого р!вня, як! забезпечують ро-звиток кредитування стьського господарства.
Спец!ал!зован установи для управлЫня землями державно' власност були створен! в Словаччин - Словацький земельний фонд, в Угорщин - Нацюнальний земельний фонд, у Чехи - Земельний фонд, Полыщ - Агентство стьськогос-подарсько'У нерухомост!, Литв! - Нацюнальна земельна служба, Латви - державна земельна служба, Дани - Департамент консолщаци земель Дирекцп продовольства, л!ав-
ництва та рибальства, Нщерландах - Служба управлЫня землями ! водами, Болгари - Нацюнальна компаыя «Земля». Завдання таких установ, як правило, полягають у забезпе-ченн приватизацп земель, здмснены управлЫня державними землями, консолщаци подр!бнених земельних дтянок, забезпеченн! с!льського розвитку та створенн! нових фер-мерських господарств [3].
Якщо говорити про створення спец!ал!зованих ф!нансо-вих установ, як! забезпечують розвиток кредитування стьськогосподарських пщприемств, можливо навести так! приклади.
В Угорщин! був створений С!льський кредитний гарант!й-ний фонд у 1991 роц^ який, на думку експерлв, е найбтьш устшним та ефективним серед гарантмних фонд!в бвропи.
Цкавим досвщом у сфер! кредитування агроб!знесу е ю-нування Системи фермерського кредиту у США. Система фермерського кредиту - це двор!внева кредитна коопера-тивна система. Нижча ланка кредитно'У кооперативно' представлена кредитними асоц!ац!ями, а на друг!й ланц! функ-цюнують банки (Банки фермерського кредиту - Farm Credit Banks). Станом на 1 ачня 2012 року в рамках системи функц!онувало 80 с!льськогосподарських кредитних асоц!-ацм (Agricultural Credit Association (ACA)) ! три автономних Федеральних земельно-кредитних асоц!ацм (Federal Land Credit Associations (FLCAs)). Друга ланка кредитно'У кооперативно' системи представлена чотирма банками: КоБан-ком, с!льськогосподарським кредитним банком (CoBank, ACB); Агр!Банком, Фермерським кредитним банком (Agri-Bank, FCB); Аграрним першим фермерським кредитним банком (AgFirst Farm Credit Bank); Фермерським кредитним банком Техасу (Farm Credit Bank of Texas). До системи також входить спец!ал!зована установа - Федеральна корпо-рац!я з фЫансування фермерських кредитних банюв (Federal Farm Credit Banks Funding Corporation), яка випускае \ реал!зуе боргов! цЫы папери вщ !мен чотирьох Фермерських кредитних банюв з метою формування кредитних ресур-ав для останых, та п'ять обслуговуючих корпорацм. До складу Системи фермерського кредиту також належить Федеральна стьськогосподарська ¡потечна корпора^я (Federal Agricultural Mortgage Corporation - Farmer Mac), а для забезпечення безпеки ! над!йност! Системи фермерського кредиту в 1987 роц була створена Корпорац!я для страх-ування системи фермерського кредиту (Farm Credit System Insurance Corporation - FCSIC). Основною метою д!яльност FCSIC e захист Ывестор!в у боргов! цЫы папери Системи фермерського кредиту щодо забезпечення своечасно'У ви-плати основно' суми ! в!дсотк!в по застрахованих нотах, обл!гац!ях та Ыших зобов'язаннях, випущених вщ !мен бан-к!в системи фермерського кредиту [3].
Прихильники Держзембанку, говорячи про його створення, згадують про м!жнародний досвщ ! наводять приклади аналопчних структур - BVVG у Ымеччиы та SAFER у Франц!''. Проте проведен! дослщження засвщчують, що Boden-
104 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 2 (153)/2014
verwertungs-und-Verwaltungs GmbH - цe дepжaвнe aгeнт-cтвo з yпpaвлiння тa пpивaтизaцiï ciльcькoгocпoдapcькиx тa лicoвиx yгiдь y Cxiднiй Hiмeччинi, щo зaймaeтьcя yпpaвлiн-ням зeмeльними pecypcaми, opeндoю, пpoдaжeм зeмeльниx дiлянoк нa ayкцioнax, poзпoдiлoм пpaв влacнocтi нa зeмлю нa piзниx aдмiнicтpaтивниx piвняx тa нe зaймaeтьcя бeзпo-cepeдньo кpeдитyвaнням aгpapiïв [9]. Safer y Фpaнцiï - цe нeпpибyткoвa opгaнiзaцiя пiд кoнтpoлeм мiнicтepcтв c^^-кoгo гocпoдapcтвa i фiнaнciв, |щэ мae нa мeтi peopгaнiзaцiю фepм, пpoдaж зeмлi, в paмкax peaлiзaцiï бiльш пpoдyктивнo-гo ciльcькoгo гocпoдapcтвa, тoбтo ця opгaнiзaцiя тaкoж нiчo-гo cпiльнoгo з кpeдитyвaнням ciльcькoгocпoдapcькиx тoвa-poвиpoбникiв нe мae [1Q].
Mи пoгoджyeмocя з пoглядaми нayкoвцiв y тoмy, щo чин-нa мoдeль дiяльнocтi вiтчизнянoгo Дepжaвнoгo зeмeльнoгo бaнкa мae пeвнi pизики, зoкpeмa в пoeднaннi Дepжзeмбaн-кoм функцм кpeдитyвaння тa yпpaвлiння зeмлями е бaгaтo pизикiв злoвживaння [2]. Miжнapoдний дocвiд пoкaзye, щo функцп yпpaвлiння зeмлями тa кpeдитyвaння aгpapiïв зaв-жди чiткo poзмeжoвyютьcя. У Дepжзeмбaнкy е пoeднaння фyнкцiй тpьox ycтaнoв: бaнкy, opгaнy yпpaвляння дepжaвнoю зeмлeю тa пpивaтнoгo гpaвця нa pинкy зeмлi. I y кoжнoï з циx фyнкцiй е cвoя мeтa. Haпpиклaд, y бaнкa е мeтa видaти ^e-дит, пoвepнyти гашти тa зapoбити нa цьoмy, a y пpивaтнoгo гpaвця мeтa - збтьшити плoщi зeмлi. Oтжe, пpиcyтнiй пeв-ний кoнфлiкт iнтepeciв.
Зa кopдoнoм зeмeльний бaнк зaймaeтьcя eфeктивним poзпopяджeнням дepжaвними зeмлями. Якщo йoмy i нaдa-eтьcя мoжливicть y дeякиx випaдкax i тiльки в дeякиx кpaïнax cтaвaти yчacникoм pинкy пpивaтниx зeмeль, цe зaвжди CTpono лiмiтyeтьcя, icнyють дyжe чiткi oбмeжeння для цьoгo. Дocвiд Icпaнiï тa Пoльщi пoкaзye: дepжaвний зeмeльний бaнк тaм мoжe викyпoвyвaти зeмлю, aлe пicля тoгo, як тaким пpaвoм викупу вiдмoвивcя cкopиcтaтиcя caм opeндap, влacник cyciдньoï дiлянки aбo мicцeвий фepмep.
Згiднo з пocтaнoвoю ^бмЫу вiд 2 липня 2Q12 po^ №6Q9 «Пpo cтвopeння Дepжaвнoгo зeмeльнoгo бaнкy» цeй бaнк нaдiляeтьcя пpaвoм кyпyвaти i пpoдaвaти зeмeльнi дЬ лянки, пepeдaвaти ïx в opeндy тa iншe кopиcтyвaння, щo нe пpитaмaннo дiяльнocтi звичaйниx кoмepцiйниx бaнкiв. Дiяльнicть бaнкy в cфepi yпpaвлiння зeмeльними pecypcaми е cпeцифiчнoю, влacтивoю тiльки Зeмeльнoмy бaнкy [B]. ^й нaпpям включae в ceбe eфeктивнe yпpaвлiння дepжaвними зeмлями ciльcькoгocпoдapcькoгo пpизнaчeння, щo пepeдa-нi бaнкy в cтaтyтний кaпiтaл i нe пщлягають пpoдaжy. Kpiм тoгo, бaнк бyдe пoвнoцiнним гpaвцeм у cфepi кyпiвлi-пpoдa-жу зeмeльниx дiлянoк i cтaнe нaйбiльшим iпoтeкoдepжaтe-лeм нa тepитopiï Укpaïни.
Kpiм тoгo, в зaкoнoпpoeктi 6вгeнa Ciгaлa №21B1, a вщ 3Q.Q5.2Q13 «Пpo внeceння змiн дo дeякиx зaкoнiв Укpaïни щoдo cпpoщeння пepeдaчi зeмeльниx дiлянoк ciльcькoгoc-пoдapcькoгo пpизнaчeння у влacнicть тa кopиcтyвaння», який пepeбyвae нa yзгoджeннi у Дepжзeмaгeнтcтвi, пepeд-
бaчae пepeдaчy у влacнicть Дepжaвнoмy зeмeльнoмy бaнкy зeмeль ciльcькoгocпoдapcькoгo пpизнaчeння, якi знaxo-дятьcя у дepжaвнiй влacнocтi, (близькo 1Q млн. га c^^ra-гocпoдapcькиx угщь], зняття для бaнкy мopaтopiю нa кyпiвлю зeмeль ciльгocппpизнaчeння тa cкacyвaння oбмeжeння щ^-дo мaкcимaльнoï плoщi зeмeль у влacнocтi (дiючe oбмeжeн-ня - дo 1QQ га зeмлi в oднoгo влacникa].
Oтжe, виxoдячи з нaявниx нинi нopмaтивнo-пpaвoвиx a^ тiв в Укpaïнi cтвopюють yнiкaльнy cтpyктypy, якa бyдe пoeд-нyвaти в co6í функцп yпpaвлiння зeмлями дepжaвнoï влac-нocтi тa кpeдитнoгo зaбeзпeчeння ciльcькoгocпoдapcькoгo виpoбництвa, в тому чиcлi пiд зacтaвy зeмeльниx дiлянoк ciльcькoгocпoдapcькoгo пpизнaчeння, тa мaти пepeвaжнe i виняткoвe пpaвo нa кyпiвлю зeмлi.
У зв'язку з цим нeoбxiднo внecти дoпoвнeння дo cтaтyтy Дepжaвнoгo зeмeльнoгo бaнкy в чacтинi poзпoдiлy фyнкцiй yпpaвлiння зeмлями ciльcькoгocпoдapcькoгo пpизнaчeння тa нaдaння кpeдитiв aгpapiям. Зa yмoви yчacтi бaнкy нa pин-ку пpивaтниx зeмeль, йoгo дiяльнicть мaлa бути CTpono лiмi-тoвaнa, ввeдeнi чiткi oбмeжeння щoдo нaдaння йoмy пpaвa влacникa зeмлi, a тaкoж пoвинeн бути здiйcнeний кoнтpoль тa нaгляд зa йoгo дiяльнicтю.
Kpiм тoгo, фyнкцioнyвaння Дepжaвнoгo зeмeльнoгo бaнкy у зaзнaчeнoмy вищe peжимi пoтpeбye icтoтнoгo кopигyвaння зaкoнoдaвcтвa Укpaïни.
Heoбxiднo внecти змЫи дo Koнcтитyцiï Укpaïни, дe пepeдбa-чeнo, щo poзпopяджeння зeмлями дepжaвнoï влacнocтi вiд iмeнi дepжaви-влacникa мoжyть здiйcнювaти лишe opгaни влaди. A Дepжaвний зeмeльний бaнк е дepжaвнoю юpидичнoю ocoбoю, якa чинним зeмeльним зaкoнoдaвcтвoм нe нaдiлeнa пoвнoвaжeннями щoдo poзпopяджeння зeмлями [1].
Kpiм то™, питaння cпiввiднocин мiж Дepжaвним зeмeль-ним бaнкoм тa Дepжзeмaгeнтcтвoм нe виpiшeнe чинним зa-кoнoдaвcтвoм. Зeмлi, щo пepeдaвaтимyтьcя дo cтaтyтнoгo ^п^талу Дepжaвнoгo зeмeльнoгo бaнкy, зaлишaтимyтьcя у влacнocтi дepжaви, зoкpeмa зeмлi ciльcькoгocпoдapcькoгo пpизнaчeння. A згiднo iз Зeмeльним кoдeкcoм yci зeмлi дep-жaвнoï влacнocтi, якi вiднocятьcя дo кaтeгopiï зeмeль c^^-кoгocпoдapcькoгo пpизнaчeння, пepeбyвaтимyть у вiдaннi Дepжaвнoгo aгeнтcтвa зeмeльниx pecypciв. Oтжe, виxoдить, щo нaвiть пicля пepeдaчi зeмeльниx дiлянoк дo cтaтyтнoгo кaпiтaлy Дepжaвнoгo зeмeльнoгo бaнкy вoни зaлишaти-мyтьcя у влacнocтi дepжaви. A oтжe, фopмaльнo пpaвoм poзпopяджaтиcя ними будуть нaдiлeнi дepжaвнi opгaни зe-мeльниx pecypciв. A цe вжe е кoнфлiктoм пoвнoвaжeнь.
Згiднo з дeклapyвaнням Miнicтepcтвa aгpapнoï пoлiтики тa пpoдoвoльcтвa фyнкцioнyвaння цьoгo бaнкy зaбeзпeчить a^ papii^ ^дитами пiд 1Q% piчниx. Пpи цьoмy нинi в нopмaтив-ниx дoкyмeнтax чiткo нe peглaмeнтoвaнo тi ocoбливi мexaнiз-ми, щo будуть викopиcтoвyвaтиcя для фopмyвaння дeшeвoï pecypraoï бaзи бaнкy. Зa iнфopмaцieю з ypядoвиx cтpyктyp тa нayкoвo-дocлiдниx iнcтитyтiв, як зaдiянi у cтвopeннi Дepжaв-нoгo зeмeльнoгo бaнкy, пepeдбaчaють тaкi ocнoвнi джepeлa
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 2 (153)/2014 1 05
ресурсно!' бази: кошти державного бюджету на формування статутного каглталу банку в cyMi 120 млн. грн., ем1с1я банюв-ських земельних облiгацiй - 27 млрд. грн., залучення грошо-вих коштлв юридичних та фiзичних оciб 4 млрд. грн., зовншы загозичення - 15 млрд. грн., крiм того, в статутний кагiтал Держзембанку глануеться внести 2,6 млн. га державних земель ciльcькогоcгодарcького гризначення [7].
Банк мае намiр грацювати з гозичальниками з обсягом рiчного валового доходу до 5 млн. евро i дтити 'х на чотири груги. Залежно вiд них розмiр кредитiв на гоговнення обто-вих коотв буде обмежуватися сумою вщ 75 тис. евро до 700 тис. евро, а для Ывесткредилв - вщ 200 тис. евро до 1 млн. евро , а ставки - 8-12% рiчних. Бтьш велик кредити гередбачаеться видавати ттьки гiд держгарантiï. Виникае загитання щодо виконання мети банку, яка гередбачае за-безгечення сгриятливих умов для розвитку гереважно малого та середнього фермерського госгодарства, готреби яких у кредитуванн можуть бути не задоволеы, оcкiльки за-декларованi обсяги кредитування не е обгрунтованими.
Для устшного фyнкцiонyвання Державного земельного банку необхщна оцiнка нерyхомоcтi, в тому чи^ земельних дЬ лянок альськогосгодарського гризначення, та наявнicть едино'' кадастрово-реестрацмно'' системи. В Укра'У гоки що не-достатньо розвинута сфера оцЫки нерухомого майна. Потре-бують доограцювання Закон Укра'ни «Про оцЫку майна, май-нових грав та грофеайну оцiночнy дiяльнicть», а також Закон Укра'ни «Про оцiнкy земель», в cферi оцЫочно'' дiяльноcтi.
В Укра'ы гоки що не створена едина Державна кадастро-во-реecтрацiйна система, хоча розроблено вщговщну ме-тодолопчну, нормативно-гравову та методичну основу та-ко'' системи [3]. Hинi юнують чиcленнi реестри залежно вiд видiв нерухомого майна та грав на нього. В результат вщ-сутне бачення об'екта нерухомого майна та грав на нього як единого цтого, а збiр розрiзненоï Ыформаци не дае цiлicноï уяви гро об'ект i вимагае значних витрат часу i коотв.
Висновки
Важливим гитанням для ycгiшного фyнкцiонyвання Державного земельного банку е врегулювання розбiжноcтей у законодавcтвi, що регулюе його дiяльнicть та розмежування функцм yгравлiння землями ciльcькогоcгодарcького гризначення та надання креди^в аграрiям.
Удосконаленням оргаызацмно'' структури системи кредитування аграрних гщгриемств стало створення cгецiалiзо-
вано' фiнанcовоï установи - Державного земельного банку, який гоеднуе функци yгравлiння землями державно' влас-носл, кредитного забезгечення ciльcькогоcгодарcького виробництва та надання кредиту гщ заставу земельних дН лянок ciльcькогоcгодарcького гризначення.
Для ефективного функцюнування Державного земельного банку необхщно внести змЫи до його статуту в частин розгодту фyнкцiй yгравлiння землями стьськогосгодарсь-кого гризначення та надання креди^в аграрiям, а також до чинно' законодавчо' бази, яка стосуеться регулювання дiяльноcтi Державного земельного банку.
Список використаних джерел
1. Кул1нич П. Банк - на земл1, а земля ... в банку. Анал1з законо-давчих 1н1ц1атив щодо створення Державного земельного банку (монторинг ЗМ1) [Електрон. ресурс] / Павло Кул1нич, «Юридичний в1сник Укра'ни», №39, 29 вересня - 5 жовтня 2012 р. - Режим до-стугу: http://agroua.net/news/news_40337.html
2. Макар В. Зняття мораторю на куг1влю земель виключно для Державного земельного банку створюе чисельн1 ризики [Електрон. ресурс] / Володимир Макар / Укра'нська аграрна асоц1ац1я. - режим достугу: http://www.uagra.com.ua/?p=591
3. Ол1йник О. Державний земельний банк: мета створення та ор-ган1зац1я д1яльност1 [Електрон. ресурс] / Олена Ол1йник // Агроб1з-нес сьогоднк - №22(245) листогад 2012. - режим достугу: http://www.agro-business.com.ua/component/content/artic-le/39-2012-07-07-14-39-23/1353-2012-12-28-12-3 -40.html
4. Земельний кодекс Укра'ни // (Вщомос^ Верховно' Ради Укра'ни (ВВР), - 2002. - №3-4, ст. 27)
5. Закон Укра'ни «Про внесення змЫ до Закону Укра'ни «Про банки i банювську дiяльнicть» // ОфМйний вюник вщ 22.10.2012. -№78. - С. 16, стаття 3153, код акту 63753/2012.
6. Постанова КМУ «Про створення Державного земельного банку» // Офщмний вюник Укра'ни вщ 13.07.2012. - №50, с. 504, ст. 1987, код акту 62441/2012.
7. НБУ видав банювську лщензю Держзембанку // Економiчна гравда [Електрон. ресурс] Режим достугу: http://www.epra-vda.com.ua/news/2013/09/17/395016/
8. Офщшний сайт Державного земельного банку // http://www.dzbank.com.ua/
9. https://www.bvvg.de/INTERNET/internet.nsf/HTMLST/CON-SULTING
10. http://www.safer.fr/missions-safer.asp
106 Формування ринкових вщносин в УкраТн1 № 2 (153)/2014
