CC BY
17
7. Податковий кодекс УкраТни: ВР УкраТни вщ 02.12.2010 №2755-У! [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: ИИрУ/иакопЗ. rada.gov.ua/laws/show /2755-17
8. Податковий кодекс. Огляд основних положень // Справочник экономиста [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.liga.ua
9. Про внесення зм1н до Податкового кодексу УкраТни та деяких законодавчих актв УкраТни щодо податковоТ реформи: Закон УкраТни в1д 28.12.2014 №71-У!!! [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: Л1ГА:ЗАКОН www.liga.net
10. Про внесення змЫ до роздту XX «Перехщы положен-ня» Податкового кодексу УкраТни щодо особливостей оподатку-вання суб'екта ¡ндустрп програмноТ продукцп: Закон УкраТни в1д
05.07.2012 №5091-V! [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T125091.html
11. Про затвердження УзагальнюючоТ податковоТ консульта-ци щодо особливостей оподаткування податком на додану вар-тють операц¡й з постачання програмноТ продукцп: Наказ МЫдо-ходв УкраТни в¡д 07.10.2013 №536 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://sta-sumy.gov.ua/zakonodavstvo /podatkove-zakonodavstvo/uzagalnyuyuchi-podatkovi-konsultatsii/62851.htm
12. Сщельыкова Л.П. Прагматизм формування податковоТ компо-ненти бюджетних ресурс¡в держави / Л.П. Сщельнкова // Науко-вий вюник Херсонського державного ун¡верситету . - 2014. - Вип. 6. - Ч. 5. - С. 73-76.
УДК 332.28
Л.Л. КОЛЬОСА,
здобувач, Наи/ональний университет 6iopecypciB i природокористування Украни
Формування земельно! ренти та особливосл и перерозподшу в аграрнш сфер!
У статт розглянуто питання формування земельно¡' ренти при сльськогосподарському землекористуванHi. Проаналi-зован особливост ¡'¡'перерозподлу в аграрнй сфер. Запропонован напрями виршення icнyючиx проблем щодо розпо-длу земельно¡' ренти в умовах сучасного орендного сльськогосподарського землекористування Украни.
Ключов! слова: земельн щлянки, земельна рента, оренда, землекористування, сльське господарство.
Л.Л. КОЛЬОСА,
соискатель, Наииональный университет биоресурсов и природопользования Украины
Формирование земельной ренты и особенности ее перераспределения в аграрной сфере
В статье рассмотрены вопросы формирования земельной ренты при сельскохозяйственном землепользовании. Проанализированы особенности ее перераспределения в аграрной сфере. Предложены направления решения существующих проблем по распределению земельной ренты в условиях современного арендного сельскохозяйственного землепользования Украины.
Ключевые слова: земельные участки, земельная рента, аренда, землепользования, сельское хозяйство.
L. KOLOSA,
aspirant, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
Land rent formation and features of its distribution in agriculture
In this article the issues of formation of ground-rent with agricultural land use are discussed. The features of its redistribution in the agricultural sector. The ways of solving the existing problems on the distribution of land rent in today's lease of agricultural land in Ukraine are proposed.
Keywords: land plots, land rent, rent, land use, agriculture.
Постановка проблеми. Teopia природно', зокрема земельно!', ренти е найважлившим елементом економнно'Т те-opiï. Велику увагу екoнoмiчна теopiя придтяе земельна рен-Ti в стьському господарствк Земельна рента в стьському гocпoдаpcтвi за сво'м походженням мае важливу особли-вють: продукт, джерело ренти утворюеться в стьському гос-пoдаpcтвi в результат прикладено'' праф, а в pядi Ыших га-лузей, як дають земельну ренту, вЫ вже утворився i праця додаеться лише для його вилучення.
Важливою проблемою, яка постае перед сучасною зем-левпорядною наукою, е концентра^я земельно' ренти у великих землекopиcтувачiв (агрохолдинпв) без врахуван-ня Ытереав дpiбних i cеpеднiх власниюв земельних дiлянoк у селах УкраТни. Фактично вся земельна рента в аграрий cфеpi дicтаeтьcя латифундистам i позбавляе влаcникiв земельних дтянок мати реальний дoхiд вiд землк
Анал13 дослщжень та публмащй з проблеми. До-
cлiдженням питання формування i пеpеpoзпoдiлу земельно' ренти займалися багато науков^в як вiтчизняних - Б. Дани-лишин, Д. Добряк, В. Заяць, А. Мартин, Ю. Палеха, так i за-pубiжних - Д. Рiкаpдo, В. Петп, А. Ромм, А. Смiт, Г. Харюон, але oкpемi питання перерозподту земельно'' ренти в аграрий cфеpi потребують подальшого вивчення й аналiзу.
Метою статт'1 е розгляд питання формування земельно' ренти при стьськогосподарському землекористуваннк Про-ведення аналiзу особливостей и пеpеpoзпoдiлу в аграрий cфеpi. Приведення напpямiв виpiшення юнуючих проблем щодо poзпoдiлу земельно'' ренти в умовах сучасному орендного стьськогосподарського землекористуванн Укра'ни.
Виклад основного материалу. 0кpемi елементи теори земельно'' ренти стали розроблятися в перюд XVII—XVIII ст. Фундаментально теopiя земельно'' ренти була розроблена пред-
© Л.Л. КОЛЬОСА, 2016
Формування ринкових вщносин в Укра'н №8 (183)/2016 57
ставниками класичноУ школи в перюд становления ¡ розвитку каттал^му. У представниюв полгличноУ економи проблема рен-ти, ¡ перш за все земельноУ, висуваеться на одне з перших мюць.
Раннм представниками класичноУ економнноТ теорп земельна рента розглядалася двояко. Два пщходи до розгляду ренти (з одного боку, як до орендноУ плати за землю, а з ¡н-шого - як додаткового доходу, що виникае при використан-н¡ земл¡, причому незалежно вщ передач¡ ГУ в оренду) мають мюце в досл¡дженнях А. Смта ¡ Д. Р¡кардо.
Адам Смгг вважав, що земельна рента - це елемент моно-пол¡У - приватно'' власност на землю. ВЫ визначав ренту як творЫня природи, яке залишаеться за вирахуванням всього, що е твор¡нням людини. А. Смгг вщзначав, що «...рента, роз-глядаеться як плата за користування землею, е найвища сума, яку в змоз¡ сплатити орендар при данм якост¡ земл¡» [6].
Шотландський вчений Д. Р¡кардо вважав, що до приватноУ власност¡ на землю земельноУ ренти не ¡снувало, земля бу-ла «даром природи». ВЫ стверджував, що рента утворюеться тод^ коли земля е власнютю власника.
На його думку, «...рента - це та частка продукту земл^ яка сплачуеться землевласнику за користування первюними ¡ нерушимими силами Грунту » [5]. Вона утворюеться вщпо-в¡дно до закону вартоси утворюеться працею, а не е продуктом природи. ГУ не слщ поеднувати з прибутком ¡ в¡дсотком на кап¡тал. единою пщставою для отримання ренти е власнють на землю. Землевласник не бере участ в процес¡ виробни-цтва, але як власник вЫ бере участь в привласненн продукту працг Д. Р¡кардо правильно визначив ГУ величину, як р^ницю м¡ж вартютю продукт¡в с¡льського господарства на прших д¡лянках ¡ Ух варт¡стю на кращих дтянках. 1з розвитком сус-п¡льства, по Р¡кардо, земельна рента буде зростати внаслЬ док зростання цЫ на продукц¡ю, ¡ розширення виробництва в с¡льському господарств¡ обов'язково пов'язано з переходом вщ обробки кращих земель до прших.
ВЫ визнавав «закон спадаючоУ родючост Грунту». Звюно ж, що перерахован¡ положення е сп¡рними. Нерозум¡ння дГУ закону вартост при кап¡тал¡зм¡ привело Ркардо до запере-чення абсолютноУ земельноУ ренти.
При вах очевидних досягненнях класиюв буржуазноУ по-л¡тичноУ економи XVIII—XIX ст. в област рентних вщносин Ум не вдалося уникнути помилок. По-перше, виходячи з при-пущення дГУ в стьському господарств¡ закону спадаючоУ ро-дючост¡ Грунту ¡ тому обов'язкового переходу у мТру зростання попиту на стьськогосподарську продукц¡ю до обробки все бтьш неродючих земель не вийшов всеб¡чний к¡льк¡сний анал^ диференц¡альноi' ренти. По-друге, твердження про ¡с-нування тотожност¡ ц¡ни витрат Т вартост¡ продукту, виробле-ного на вщносно г¡рших д¡лянках земл^ позбавила змоги ви-значити дмсне джерело утворення абсолютноУ ренти.
Вгтчизняний вчений економ¡ст В.М. Заяць [2] у своУх дослг дженнях провв досить Грунтовний анал¡з утворення земельноУ ренти в альському господарств¡. Варто вид™ти так¡ його позици.
У процес анал¡зу джерела формування земельноУ ренти враховуються ¡мплщитно та можуть бути представлен як результат впливу притаманних окремим дтянкам факторЫ урожайност¡, м¡сця розташування ¡ загального сусптьного ¡нтересу до поточного та потенцмного Ух використання, зу-мовленого економнними потребами [1, 2].
0тже, вплив ¡нституц¡й на активн¡сть ринкового обороту прав на землю вттюеться в можливостях отримання та пере-розподту УУ факторного внеску у нормальному валовому до-ход¡ користувача. Якщо такий внесок здатен покрити витра-ти переходу прав власнос^ на неУ, проявляеться конкурентний ¡нтерес користувач¡в до УУ с¡льськогосподарського використання. I навпаки - ^титу^й^ обмеження щодо реалваци та ринкового обороту прав на землю здаты негативно вплива-ти на дохщнють земл¡ й зумовити в¡дносне падЫня ¡нтересу учасник¡в ринку до УУ передбаченого використання. Це е причиною того, що економюти пщкреслюють рентний характер земельних в¡дносин. Як ¡ндикатор привабливост¡ того чи ¡н-шого використання земл¡ умови формування та розподту УУ факторного внеску (земельноУ ренти) виступають головним чинником ¡нтересу щодо неУ з боку власниюв та користувачв.
Можливе ршення власника про самос™ну реал¡зац¡ю такого ¡нтересу (з отриманням ним всього факторного внеску земл¡, за виключенням його оподаткування), передачу УУ у користування (з отриманням т^У чи ¡ншоУ його частки на до-гов^них засадах), чи продаж права власнос^ на земельну д¡лянку, залежить вщ соц¡ально-економ¡чних умов, можли-востей ¡ пр¡оритет¡в самого власника, що включають доступ-н¡сть виробничих ресурс¡в, а також його здатнють ¡ бажання зд^снювати самост¡йну виробничу д¡яльн¡сть.
Величина умовного, вщнесеного на землю факторного доходу е пох¡дною вщ ринковоУ вартост¡ с¡льськогосподарськоУ продукц^У та продуктивнос^ земл¡, доступност¡ для землекорис-тувача моб¡льних фактор¡в виробництва (пращ кап¡талу та п¡д-приемництва), або ж самоУ земл¡ для власниюв таких фактор¡в.
Таким чином, загальний факторний дохщ земл¡ (imputed гегЛ], який економ¡чна теор¡я традиц¡йно визначала як земельну ренту можна розглядати як найвищий прийнятний за даних умов рвень оплати за використання земл^ УУ внесок у цЫнють товару, визначену кон'юнктурою споживчих ринюв та ринюв антропогенних факторв виробництва. А. Маршал вважав його економнним джерелом реальних доход¡в суб'ектв ринку зем-л¡, що може розглядатися як уособлення ¡нтегрованого ¡нтересу до УУ використання [3]. У зв'язку з цим зрозумтим е застере-ження, що для цтей розрахунку земельноУ ренти будь-як¡ пла-теж¡ за землю не включаються до виробничих витрат.
За наявност¡ ¡нституц¡йних умов (под¡льн¡сть та передава-н¡сть прав), пал¡тра повноважень щодо земельноУ дтянки може бути дуже широкою й вщповщна сепарац¡я загального факторного доходу дати можпивють оцЫювати кожне з них як окремий об'ект в¡дпов¡дного субринку землг Под¡льн¡сть повного права зумовлюе сепара^ю единою грошового потоку й, вщповщно, впливае на значення ставок дисконтування часткових прав.
0тже, земельна рента - це частина продукту землеробства, що може бути вщнесена на землю (дганку) за даних соцнльно-економнних умов УУ використання типовим для галуз¡ землеко-ристувачем. Можливють використання д¡лянки в ¡нших галузях призводить до порвняння учасниками ринку галузевих (альтер-нативних) показник¡в внеску земл¡ при прийнятт¡ ними ршення про в¡дпов¡дне позиц¡онування своУх повноважень на ринку.
РозумЫня земельноУ ренти як доходу, що сплачуеться власников¡ пюля в¡дшкодування витрат виробництва й збу-ту та покриття нормального для даноУ м¡сцевост¡ прибутку виробника, домЫувало ще задовго до А. Смгта й практично
58 Формування ринкових в1дносин в УкраУн1 №8 (183)/2016
не викликaлo дивдуай в пpoцеci poзвиткy екoнoмiчнoï теopiï (зoкpемa K. Mенгеp зayвaжyвaв, |щэ теopiя земельнoí' pенти, як cклaдoвa екoнoмiчнoï теopií', пopiвнянo мaлo cyпеpечить явищам pеaльнoгo життя.
Як пpиклaд мoжнa нaвеcти poбoтa B. Петп. У cвoeмy тpaктa-тi «^po пoдaтки i збopи» вiн виcтyпae пеpекoнaним пpиxильни-кoм зaxoдiв щщрэ змiцнення пpaв влacнocтi й пpямo пoв'язye 'ïx нacлiдки з цiнoю землi. Пpиймaючи, щo вapтicть землi пpи-близнo дopiвнюe cyмi piчниx pент пpoтягoм пpиpoднoí' тpивa-лocтi життя тpьox пoкoлiнь (двадцять oдин piк], вiн зayвaжye, щo таким бyде «...чиcлo piчниx pент там, де пpaвa влacнocтi мiцнi та де е мopaльнa впевненicть y мoжливocтi кopиcтyвaння ку-пленoю неpyxoмicтю...». Таким чинoм, Петтi е пpямим пoпеpе-дникoм неoклacикiв в ïx нaпoлягaнняx, щo елacтичнicть pинкiв землi зaбезпечyeтьcя чiтким визначенням (cпецифiкaцieю] та надмним зaxиcтoм пpaв влacнocтi на землю [4].
«Таемничу пpиpoдy гpoшoвoï' pенти» вiн пoяcнюe тим, !o pентa - це вapтicть залишку oтpимaнoгo пpoдyктy pocлинни-цтва: «Яю^ вiн [феpмеp] вiд ypoжaю вщыме зеpнo, викopиc-тане для пociвy, а тaкoж вcе те, !o вiн cпoжив i вщдав Ышим в oбмiн на oдяг й для зaдoвoлення ^olx пpиpoдниx i ^ixmx пo-тpеб, тo залиоюк xлiбa cтaнoвить пpиpoднy й ютинну земельну pентy цьoгo poкy; cеpеднe ïï значення за ciм po^ aбo, вipнiше, за pяд po^, пpoтягoм якoгo недopoди чеpгyютьcя iз ypoжaeм, дacть звичну pентy y виглядi xлiбнoгo зеpнa».
Фaктopaми зpocтaння величини дoxoдy вiд землi Петп вважае пoпит на ciльcькoгocпoдapcькy пpoдyкцiю: «Як ^ль-ний пoпит на Tporni пiдвищye вiдcoтoк, так ^льний пoпит на xtií6 пiдвищye йoгo цiнy, а тoмy й pентy iз землi, на якiй poc-те xtií6 i в кiнцевoмy пiдcyмкy, цiнy caмoï землi». Зpocтaння пoпитy на пpoдyкцiю зyмoвлюe пpиклaдaння зycиль щoдo збiльшення ïx пpoдyктивнocтi та вiдпoвiдне зpocтaння зе-мельнoí' pенти зaлежнo вiд пеpевищення зpocтaючoгo дoxo-ду над зpocтaючим пpиклaдaнням пpaцi (дo якoí' вiн вiднocить тaкoж вдocкoнaлення теxнoлoгií', тoбтo капггал]. Фaктopaми, в якиx pеaлiзyeтьcя взaeмoзaлежнicть пoпитy на пpoдyкцiю та земельнoï pенти, вiн визначае мicце poзтaшyвaння земель та вiдпoвiдний piвень витpaт pеaлiзaцïí [4].
«Pентa, poзглянyтa як плата за кopиcтyвaння землею, пpи-poднo, пpедcтaвляe coбoю найвищу cyмy, яку в cтaнi отлати-ти opендap пpи дaнiй якocтi землi. Bcтaнoвлюючи yмoви дo-гoвopy, землевлacник пpaгне залишити opендapевi лише таку чacткy пpoдyктy, яка дocтaтня для вiдшкoдyвaння кaпiтaлy, за-тpaчyвaнoгo ним на нaciння, на oплaтy пpaцi, кyпiвлю й уфи-мання x^o6^ а тaкoж iншoгo ciльcькoгocпoдapcькoгo Ывен-тapю й для oтpимaння звичaйнoгo в дaнiй мicцевocтi пpибyткy на вкладений y ciльcьке гocпoдapcтвo кaпiтaл». Як бaчимo, за виключенням кpитичниx зауважень щoдo землевлacникa, та-ке визначення мaлo чим вiдpiзняeтьcя вiд пoглядiв B. Петтi [4].
Значний внемк y poзвитoк теopïí земельнoï pенти зpoбив нiмецький екoнoмicт K. Mapкc. Йoгo теopiя земельнoï pенти бaзyвaлacя на дocягненняx кла^юв бypжyaзнo'ï пoлiтичнoï екoнoмïí i з'явилacя веpшинoю в дocлiдженнi кaпiтaлicтичниx pентниx вiднocин на ocнoвi тpyдoвoï теopïí вapтocтi.
Tеopiя мapжинaлiзмy пoяcнюe pентy вiд вoлoдiння землею як пoxiднy вiд ïï зaгaльнoï пpoдyктивнocтi, piвень яга!' зу-мoвлюe гoтoвнicть виpoбникa oплaчyвaти пacивнi виpoб-ничi пocлyги землi. Така гoтoвнicть залежить вiд цiн пoпитy
на ciльcькoгocпoдapcькy пpoдyкцiю та неoбxiдниx витpaт (включаючи пpибyтoк виpoбникa] на ïï виpoбництвo та збут.
Таким чинoм, пpoдyктивнicть землi poзглядaeтьcя не в аг-poтеxнiчнoмy, а в екoнoмiчнoмy мна - як ïï фaктopний внемк, oбyмoвлений кoн'юнктypoю pинкiв пpoдyкцï'' й кoмплементap-ниx виpoбничиx pеcypciв. ^и цьoмy pентa дифеpенцiюeтьcя зaлежнo вщ poдючocтi землi та ïï мюця poзтaшyвaння, a ïï за-лишгавий xapaктеp зyмoвлений немoжливicтю пеpемicтити землю дo pинкiв, щo пpед'являють вищий пoпит на не'; збть-шити пpoпoзицiю землi в cилy ïï не вiдтвopювaнocтi; неoбме-женo нapoщyвaти пpoдyктивнicть викopиcтaння землi пoбли-зу пpивaбливиx pинкiв збуту пpoдyкцïï землеpoбcтвa.
Узагальнивши вище викладене, мoжнa ганстатувати, щo евoлюцiя уявлень вчениx пpo земельну pентy йшла в o^o-внoмy за такими нaпpямaми:
- poзвитoк теopïï дифеpенцiaльнo'ï pенти на ocнoвi iдеï отада-khoï poдючocтi землi, вiдкpиття безлiчi piзнoмaнiтниx видв дифе-pенцiaльниx pент, в тому чи^ пpи викopиcтaннi пpaцi i капггалу;
- пoяcнення виникнення pенти на ocнoвi цiннocтi, piдкocтi, cпiввiднoшення пoпитy i пpoпoзицiï;
- вщфиття aбcoлютнoï pенти cпoчaткy на ripixwx земельниx дг лянкax, а пoтiм i на кpaщиx, вiдкpиття aбcoлютнo'ï pенти в rapo^ кocтpoкoвoмy пеpioдi пpи викopиcтaннi кaпiтaлy, визначення аб-coлютнoï pенти як дифеpенцiaльнo'ï pенти мiнiмaльнoгo poзмipy;
- poзвитoк щей ^нф^ка^'' земельнoï pенти, pеaнiмaцiя пpoпoзицiй фiзioкpaтiв викopиcтoвyвaти единий пoдaтoк, ^итика пpoпoзицiй ^нф^ка^'' pенти, вiдcтoювaння i пoпy-ляpизaцiя циx пpoпoзицiй;
- poзвитoк iдей центpaлiзaцïí екoнoмiки, кoлективiзмy i co-цiaлiзмy, клacoвoï бopoтьби на ocнoвi теopïï pенти;
- зacтocyвaння теopïí pенти на пpaктицi, як в центpaлiзo-вaнiй, так i в pинкoвiй екoнoмiцi.
У cyчacнiй змiшaнiй екoнoмiцi poзвинyтиx фат pентa ви-cтyпae y виглядi екoнoмiчнoï pенти - цiни, !o cплaчyeтьcя за викopиcтaння землi та ^ix^x пpиpoдниx pеcypciв, кiлькicть якиx cyвopo oбмеженa. Eкoнoмiчнa pентa юнуе y фopмi чи-cтoï екoнoмiчнoï pенти i дифеpенцiaльнoï pенти.
Висновки
Baжливим чинникoм на шляxy дo виpiшення пpедcтaвленoï нayкoвoï пpoблеми е paцioнaльний пеpеpoзпoдiл земельнoï pен-ти в aгpapнiй cфеpi мiж вама cyб'eктaми земельниx вiднocин.
Таким чинoм, земельна pентa в aгpapнiй cфеpi залежить вiд бaгaтьox фaктopiв. Bеликy poль вiдiгpaють пpиpoднo-клi-мaтичнi чинники. Ha нашу думку, ocoбливo вaжливo вpaxo-вувати iнтеpеcи кoжнoï iз cтopiн (землевлacник-землекo-pиcтyвaч-деpжaвa] в питаы пеpеpoзпoдiлy земельнoï pенти, щo cпpиятиме cтвopенню ефективнoгo (дбaйливoгo] cеля-нинa-гocпoдapя cвoeï земельнoï влacнocтi.
Список використаних джерел
1. Bеxи экoнoмичеcкoй мыcли. Pынки фaктopoв пpoизвoдcтвa / Г^д pед. B.M. Гaльпеpинa. - CTO.: Экoнoмичеcкaя шкoлa, 1999. - Т. 3.
2. Заяць B.M. Poзвитoк pинкy ciльcькoгocпoдapcькиx земель: мo-нoгpaфiя / B.M. Заяць. - K.: HHÖ IAE, 2001. - 390 c.
3. Mapшaлл, А. Пpинципы экoнoмичеcкoй науки / А. Mapшaлл. -M.: Гpoгpеcc, 1993. - 594 c.
4. Петти B. TpaoOT o нaлoгax и cбopax. - M.: Экoнoв-Kлюч, 1993.
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKparni №8 (183)/2016 59
5. Рикардо Д. Начала политической экономики и податного обложения. - М., 1935. - С. 33.
6. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. - М., 1992. - С. 272, 293-309, 573.
УДК: 658:005.412:621(477)
О.В. ЛЯСКОВЕЦЬ,
аспрант кафедри фiнанciв та кредиту, Запорзький наиональний университет
Методика оцшки та анал1зу основних показнимв розвитку економ1чно'| безпеки шдприемств машинобудування
Стаття присвячена розгляду питань щодо забезпечення та полпшення розвитку eкoнoмiчнo¡ безпеки п^дприемств машинобудування. Узагальнено основн теоретичн засади та методичн подходи до забезпечення розвитку eкoнoмiчнo¡ безпеки. Удосконалено методичний пщхщ щодо ои/нки основних показниюв розвитку eкoнoмiчнo¡ безпеки та здйснено анапз впливу зазначених показниюв на суму чистого прибутку п^дприемств машинобудування. Пpoаналiзoванo та до-спджено мoжливicть використання удосконаленого методичного подходу на п>дприемствах машинобудування. Запропо-нован рекомендащ та напрями покращення фiнанcoвo¡дяльност'!, безпечност розвитку п^дприемств машинобудування.
Ключов1 слова: тдприемства машинобудування, розвиток eкoнoмiчнo¡ безпеки, регресйний анапз, кореляи/йна ма-триия, показники розвитку eкoнoмiчнo¡ безпеки.
Е.В. ЛЯСКОВЕЦ,
аспирант кафедры финансов и кредита, Запорожский наииональный университет
Методика оценки и анализа основных показателей развития экономической безопасности предприятий машиностроения
Статья посвящена рассмотрению вопросов обеспечения и улучшения развития экономической безопасности предприятий машиностроения. Обобщены основные теоретические приниипы и методические подходы к обеспечению развития экономической безопасности. Усовершенствован методический подход к оиенке основных показателей развития экономической безопасности и осуществлен анализ влияния указанных показателей на сумму чистой прибыли предприятий машиностроения. Проанализирована и исследована возможность использования усовершенствованного методического подхода на предприятиях машиностроения. Предложены рекомендаиии и направления улучшения финансовой деятельности, безопасности развития предприятий машиностроения.
Ключевые слова: предприятия машиностроения, развитие экономической безопасности, регрессионный анализ, корреляиионная матрииа, показатели развития экономической безопасности.
E. LYASKOVETS,
postgraduate student of the Department of Finance and Credit, Zaporizhzhya National University
Methods of assessment and analysis of the main indicators of the economic safety of the enterprises of mechanical engineering
The article is devoted to consideration of issues of ensuring and improving the development of economic safety of the enterprises of mechanical engineering. Summarizes the basic theoretical principles and methodological approaches to the development of economic security. Methodical approach to assessment of the main indicators of development economic security and the analysis of the impact of these parameters on the amount of the net profit of the enterprises of mechanical engineering. Analyzed and investigated the possibility of using an improved methodological approach for engineering enterprises. The recommendations and directions of improvement of financial activities, security development engineering enterprises.
Keywords: enterprise engineering, development of economic security, regression analysis, correlation matrix, development indicators of economic security.
Постановка проблеми. На сьогодн функцюнування глд-приемств машинобудування вщбуваеться за складних умов та пщ постмним впливом загроз ринкового середовища. Зокрема, дтльнють пщприемств поступово попршуеться та бтыхлсть з них е збитковими. Дана обставина пояснюеть-ся вщсутнютю будь-якоТ пщтримки з боку владних структур, нестабтьнютю ринковоТ економки, постмним зростанням цЫ, коливанням курсу валюти, значним податковим тиском, зменшенням суми ¡нвестицм та замовлень з-за кордону. Все перелнене зумовлюе зменшення обсягу виробництва та продажу, скорочення штату працвниюв, зменшення фонду оплати прац^ зростання позикового катталу та збитковють дтльностк Варто наголосити, що дослщження питання щодо оцЫки та анал^у основних показниюв розвитку економнноТ
безпеки пщприемств машинобудування е актуальним i тому заслуговуе на увагу.
Лнал'!з дослщжень та публЫацш з проблеми. Питання розвитку економiчноí безпеки, основы показники та рiвень економiчноí безпеки, загрози ринкового середовища на пщприемствах Грунтовно розглянуто у працях таких вчених: Л.А. Бехтер [1], I.I. Бтомютна, А.В. Ковальчук [2], I.B. Репешко [6], O.I. Судакова [9], Т.О. Муренко [5], Г.Л. Ле-щук [4], Т.В. Сак [8], I.B. Венглюк [3]. Безперечно дослН джень щодо забезпечення розвитку економiчноí безпеки проведено багато, але юную^ методичн пщходи не визна-чають основы показники розвитку економiчноí безпеки та ¿х значення у прогнозуванш дiяльностi саме пщприемств машинобудування.
60 Формування ринкових вщносин в УкраУы №8 (183)/2016
© OB. ЛЯСКОВЕЦЬ, 2016
