CC BY
16
помилково припускае, що е так, як е" [5]. То ж, так як е, у стосунку до нашо! поведiнки з вiдходами, не повинно бути! А сумнозвюне "маемо те, що маемо" - воно вщ лукавого.
Лггература
1. Мюррей, Робин. Цель - Zero Waste/Перев. с англ. - М.: ОМННО "Сонет Гринпис", 2004. - 232 с.
2. Niedzialkowski, Antoni. O wyzszosci zbiorki selektywnej nad zbiork^ odpadow zmies-zanych// Przegl^d komunalny. - 2001, № 1. - S. 29-31.
3. Надлер, Джеральд; Хибино, Шозо; Фаррел, Джон. Мышление полного спектра/ Пер. с англ. Мн.: Попурри, 2001. - 464 с.
4. Архиепископ Кирилл (Гундяев). К экологии духа//Символ. Журнал христианской культуры при Славянской библиотеке в Париже. - 1989, № 22.- С. 117-143.
5. Варда, Яцек; Клосовск1, Войцех. Острови надш: розробка стратегий локального розвитку. - 1вано-Франювськ: Нова зоря, 2003.- 312 с.
УДК 330.133.7:630*95 Доц. О.В. Врублевська, канд. екон. наук -
НЛТУ Укршни
ВПЛИВ ВЗАСМОДП РИНК1В НА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 ВАРТОСТ1 ОБ'СКТШ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Проанал1зовано змют природно-ресурсно! ренти. Дослщжено суперечност м1ж концепщями економ1чно'1 ощнки природних ресурав та вплив динам1чно'1 взаемодп м1ж ринками продукцп природокористування i об'ект1в природокористування на формування вартiсних оцiнок.
Ключов1 слова: рента, економiчна оцiнка об'екпв природокористування.
Doc. O.V. Vrublevska-NUFWTof Ukraine
The impact of markets interaction on the economic value of objects of nature usage
The concept of resource rent is analyzed. Contradictions and shortcomings of approaches to the economic evaluation of natural resources developed by researches in the former Soviet Union and based on the labour theory of value are revealed. The interactions of markets for the products of nature usage and for the natural resources (objects of nature usage) determining the economic value of the last are examined.
Keywords: rent, economic evaluation, nature usage, nature objects.
У працях економ1слв радянського перюду було сформульовано два ос-новш тдходи до економ1чно1 ощнки природних ресуршв: витратний i рен-тний. Автори анашзували можливост i недолжи кожного шдходу, робили спроби !х синтезу. Гострота дискуси зумовлювалася необхщшстю узгодження рентно! оцiнки з домшуючою трудовою теорiею вартостi у випадках, коли не-можливо було застосувати витратний шдхщ. Змiст вказаних концепцш такий:
• витратна концепц1я - базувалася та трудовш теори вартост i передбачала ощнку за витратами на вщтворення природних ресурс1в або залучення !х до господарського використання. Вона е придатною до визначення мшмально! ощнки поновлюваних ресурс1в. Однак застосувати 11 до вс1х ресурс1в немож-ливо. Так, при ощнювант земельних ресуршв за витратами залучення до господарського використання виникае суперечтсть: крашд д1лянки, як1 по-
Науковий ¡¡¡сник, 2GG5, вип. 15.б
гpебyють меншиx витpaт, одеpжyють меншy ощнку, нiж гipшi дiлянки, що не ввдповвдае ïxнiй цшносп;
• рентна концеп^я - пеpедбaчaлa оцiнкy за pентою, одеpжaною вiд викоpиc-тання пpиpодного pеcypcy. Bодночac визначення pенти мало iдеологiчне за-бapвлення: визнавали тшьки дифеpенцiйнy pентy, яку можна 6уло тлyмaчити як кiлькicть зекономлено1 пpaцi, тобто в теpмiнax тpyдовоï теоpiï вapтоcтi. Зaпеpечyвaли icнyвaння aбcолютноï pенти, оcкiльки вона пов'язана з влаотю-тю на пpиpодний pеcypc i не може 6ути всажена чеpез витpaти npauj. Це ^изводило до того, що нaйгipшi ^^одт pеcypcи, пpи викоpиcтaннi якиx дифеpенцiйнa pентa не yтвоpюeтьcя, одеpжyвaли нульову економiчнy ощнку, що також не ввдповщало ïxньомy нapодногоcподapcькомy значенню;
• рентно-витратна концеп^я - була cпpобою подолання недолiкiв витpaтноï та pентноï концепций i пеpедбaчaлa оцiнкy нaйгipшоï одинищ pеcypcy за вит-paтaми вiдтвоpення (залучення до викоpиcтaння), а кожноï нacтyпноï Rpampï одиницi pеcypcy - шляxом додавання дифеpенцiйноï pенти.
Розвиток pинковиx вiдноcин у cфеpi пpиpодокоpиcтyвaння, на наш пог-ляд, aктyaлiзye увагу до cyпеpечноcтей, пов'язанж з економiчною оцiнкою пpиpодниx благ у cвiтлi вкaзaниx концепцiй1. У цшому цi теоpетико-методоло-пчт зacaди було cкоpиговaно pинковою дiйcнicтю, а iдеологiчнi нaшapyвaння поcтyпово ycyвaютьcя. Пеpеоcмиcлюeтьcя економiчний змicт кaтегоpiï pенти у cyчacниx yмовax, нacлiдком чого e пеpегляд концепцiй та методiв економiчноï оцiнки. Вважаемо, що теоpетичний iнтеpеc cтaновить поеднання циx концеп-цiй з моделлю pинкy, яку викоpиcтовyють у мiкpоекономiчнiй теоpiï. npaOTm-не значення тако1' iнтегpaцiï полягае в одеpжaннi виcновкiв щодо пpидaтноcтi конкpетниx пiдxодiв за певниx економiчниx умов.
Завдання нашого доcлiдження - pозглянyти пpоцеc фоpмyвaння ^и-pодно-pеcypcноï pенти, вcтaновлення i cпiввiдношення вapтicниx оцiнок, одеpжaниx за piзними концепщями, на оcновi aнaлiзy взаемозв'язку мiж pин-ком пpодyкцiï пpиpодокоpиcтyвaння i pинком об'eктiв пpиpодокоpиcтyвaння.
Рента (вщ лат. reditta - вiддaнa назад) - ошбливий вид вiдноcно стшкого доxодy вiд певниx видiв влacноcтi (землi, неpyxомого майна, обл^а-цш) [2, c.278]. Це доxiд вщ викоpиcтaння майна, який pегyляpно одеpжye його влacник, нaвiть не займаючдоь пiдпpиeмницькою дiяльнicтю. ^^одно-pеcypcнa pентa - це доxiд, який одеpжye влacник пpиpодного pеcypcy вiд його е^^уата^:' (здaчi в оpендy або caмоcтiйного викоpиcтaння).
Виникнення pенти пов'язане з вщнооднами влacноcтi. Це монополiя на pентоноcний pеcypc як на об'ект гоcподapювaння. Чеpез обмежений до^ туп до пpиpодного pеcypcy, завдяки якому yтвоpюютьcя доxоди, вони кон-центpyютьcя в одниx pyкax2. Таким чином, умовами виникнення pенти е вшьний доcтyп на pинок ^оду^и пpиpодокоpиcтyвaння та aбcолютнi обме-ження доступу на кожну кон^етну ^^одну дiлянкy (об'ект пpиpодокоpиc-тування) для вcix коpиcтyвaчiв, кpiм одного [3, c. 29]. Важливою pиcою ви-
1 Як зазначае Д.О. Нeвepов, "нi вiтчизнянa, нi зapyбiжнa ^ахтика не дають зaдовiльноï i однознaчноï вщпо-вiдi щодо вибоpy теоpетичноï концепцiï i пpиклaдниx методик визначення cоцiaльно-економiчноï цiнноcтi екологiчниx благ" [1, c.10].
2 Як зазначають О. Голуб i О. Сфукова, у вггчизнянш лiтеpaтypi таке обмеження доступу до pентоноcниx пpиpодниx pеcypciв наз^ает^я монополieю на пpиpодний pеcypc як на об'ект гоcподapювaння. Це зacвiд-чуе, що в кожного об'екта пpиpодокоpиcтyвaння е лише один коpиcтyвaч [3, c.28].
никнення рентного доходу е його стiйкiсть з часом. Вона зумовлена тим, що природш об'екти мають природнi властивост^ якi не можуть бути вщтвореш у бажаному обсязi.
Рента вимiрюеться як рiзниця мiж доходом вщ реалiзаци продукцп природокористування i витратами на 11 виготовлення (включаючи норматив-ний прибуток виробника). Видiляють таю види ренти:
• абсолютна рента - це рента, що 11 одержуе власник найлршо! д1лянки природного ресурсу;
• диференцшна рента - додатковий прибуток, який виникае при експлуатацп кращих природних ресурс1в завдяки р1знищ (диференщаци) витрат виробни-шв. Причинами диференщаци витрат можуть бути: краще розташування об'екив природокористування вщносно риншв збуту продукцп (рента за мю-церозташуванням) або природна продуктивтсть природних об'екпв (рента за яшстю, родючютю) - цей тип ренти, за К. Марксом, е диференщйною рентою першого роду; р1зна ввддача ввд покращень об'екпв природокористування - диференцшна рента другого роду.
На рис. 1 показано вартють одинищ продукцп природокористування, одержано! з кожно! з чотирьох земельних дшянок однаково! площi, але рiзно! якостi (для спрощення припускаеться, що врожайшсть е однаковою).
ДР ДР ДР АР
АР Пн
АР Пн
АР Пн
Пн
В
В В В Замикакт витрати
ДР>0 ДР=0
1-ша д1лянка 2-га дшянка 3-тя д1лянка 4-та д1лянка,
н н 1
замикаюча
Рис. 1. Утворення i види ренти: В - витрати виробництва одинищ продукцп природокористування; Пн - норматив прибутку на залучений каптал;
АР - абсолютна рента; ДР - диференцшна рента; Ц - ринкова щна одинищ
продукцп природокористування
Диференцшна рента на останнш дшянщ не утворюеться (адже це додатковий прибуток, порiвняно з базовими найпршими умовами). Попри це власник, здаючи 11 в оренду, також мае змогу одержувати орендну плату (аб-солютну ренту). Диференцшна рента на шших дшянках е позитивною.
Абсолютна рента може бути двох тишв. Перший - це рента дефщит-носл, причиною яко! е висока готовшсть споживачiв платити за продукщю природокористування порiвняно з граничними витратами 11 пропозицп. Рента дефщитност юнуе в умовах обмеження доступно! кшькоси природного ресурсу, коли неможливо !! збшьшити, незалежно вiд форми власностi на об'ект
1 Найпрша дшянка, на якш витрати е найб1льшими, шби завершуе, замикае цей ряд, тому 11 називають зами-каючою, а витрати, пов'язаш з 11 експлуатащею, - замикаючими.
рентоутворення, тобто i за державно1 форми власность KpiM не", за розвину-toï системи приватноï власностi на природш ресурси юнуе абсолютна рента як мшмальний дохiд власника найгiршоï одиницi природного ресурсу (орен-дна плата), як це показано на рис. 1. Вона виступае мшмальною платою за залучення цього фактора виробництва. Визнання ïï означае, що найпрша дь лянка природного ресурсу створюе позитивну ренту, що дае тдставу засто-совувати рентний тдхщ. Однак в умовах соцiалiстичноï економжи фактично обидва типи ренти заперечувалися: перший, очевидно, через недостатне усвь домлення дефiцитностi природних благ, другий - з щеолопчних причин.
Предметом ощнки е мшова (економiчна) вартють об,ектiв природокористування1. Економiчна ощнка природного ресурсу, який е об'ектом використання з метою одержання (юнцево") продукцiï (послуг), що задовольняе суспшьш потреби, визначаеться станом ринку ще1" продукцп природокористування. Kрiм того, оцiнка залежить вiд витрат пропозици (вiдтворення) природного ресурсу як фактора виробництва.
Як шструмент аналiзу поставлено:' проблеми ми застосували мшроеко-номiчну модель iз заданими умовними параметрами. Для спрощення припускаемо, що загальна кiлькiсть наявного природного ресурсу дорiвнюе 200 одини-цям, що дае змогу одержувати стiльки ж одиниць продукцп природокористування. Проаналiзовано ситуацп, коли граничш витрати пропозици природного ресурсу е меншими за граничну ренту, яка утворюеться на ринку ППК за обме-женоï кiлькостi ресурсу, залученого до використання (рис. 2), та коли граничш витрати пропозици природного ресурсу бiльшi за граничну ренту для деяких або вшх одиниць ресурсу, залученого до використання.
Ринок продукцп природокористування Ринок природного ресурсу
__(фактора виробництва)
Пропози^я
ГСВ на ринку ППК
Кшыюсты одиниць продукцп природокористування Кшыисть одиниць природного ресурсу
Рис. 2. Стан пов'язанихриншв за низьких витрат пропозици i обмеженог кiлькостi природного ресурсу: АР - абсолютна рента власника природного ресурсу; ДР - диференцйна рента власника природного ресурсу; ВС - виграш споживач1в продукцп природокористування; ГВ - граничш витрати пропозици ПР; АР - абсолютна рента з одиниц природного ресурсу
1 Змют ще1 еконо]шчно1 категорп та проблеми формування теоретико-методолопчних засад еконо]шчно1 ощнки природних благ ми розглядали у попередшх працях [4, 5].
Проведений анашз дае змогу зробити такi висновки:
1. Дефщит товару на ринку зумовлюе необхiднiсть диференщювати поняття так званих замикаючих1 витрат та максимальних витрат на виготовлення продукцп природокористування. Якщо визначальною ознакою у квал1фшац,и замикаючих витрат обрати сустльну доцiльнiсть, тод замикаючими витратами виробництва продукцп природокористування необхвдно вважати ri, за яких граничний сустльний виграш дорiвнюе нулевi, що означае насичення по-питу. На ввдм!ну ввд них, максимальнi граничш витрати - це найбiльшi витрати, втшет у представленiй на ринку продукцп природокористування. Вони не збп^аються з замикаючими витратами, якщо ринок не насичений.
2. Особливштю графша ринково1 рiвноваги для ввдновлюваного природного ресурсу е попршення якшно-просторових характеристик для кожно1 нас-тупно1 його одиниц!, яка ввдображена на графiку по горизонтальнiй ос!. На ввдм!ну ввд звичайного товару, економiчна (мiнова) вартiсть кожно1 одиниц! ПР е р!зною, оскшьки у цьому випадку йдеться про товари р!зно1 якост!. Р!втсть готовност! платити за ПР i граничних витрат пропозици ПР не встановлюе р!вноважно1 ринково1 цши для вшх одиниць ПР, тшьки вказуе ïï мшмальне значения.
3. Економ!чна оцшка природного ресурсу, визначена за витратною концепщею, е його мшмальною економ!чною (мшовою) вартштю. Економ!чна оцшка, визначена за рентною концепщею (за диференцшною рентою) слугуе максимальною економ!чною ощнкою ресурсу тшьки в одному випадку - за нульо-вих витрат ввдтворення i бездефщитност! ресурсу. В усх !нших випадках во-на не дае достов!рно1 ощнки, оскшьки як позитивш витрати ввдтворення, так i позитивна абсолютна рента зб!льшують економ!чну вартшть.
4. Абсолютна рента при використант природного ресурсу виникае, якщо граничний сустльний виграш, що проявляеться на ринку продукцп природокористування за ввдсутност! плати за використання ПР, для найпршо1 одиниц! ресурсу перевищуе граничш витрати пропозици ПР. Це спостерь гаеться за умови дефщиту природного ресурсу, який е л!м!туючим чинни-ком виробництва. У такому випадку максимальне значення економ!чно1 ощнки, визначене за рентно-витратною концепщею, також буде заниженим. Тому максимальна економ!чна вартшть повинна визначатися з врахуванням виграшу на ринку продукцп природокористування. Змшт рентно-витратно1 концепцп доцшьно уточнити: вона повинна передбачати ощнку з врахуванням витрат ввдтворення ПР та виграшу виробника ППК, який стае джере-лом абсолютно1 i диференцшно1 ренти власника ПР.
5. За умов, коли щноутворення на продукщю природокористування порушено, единим джерелом надшно1 ощнки ПР може бути тшьки витратна концепщя.
6. Для непоновлюваного природного ресурсу замшником витрат пропозици (ввдтворення) виступае упущена вигода ввд його альтернативного використання. Витрати залучення непоновлюваного природного ресурсу до господарського обпу (витрати освоення) не можуть слугувати тими, що визнача-ють його мшмальну економ!чну ощнку, як передбачалося витратною концепщею. Вони е витратами природокористування, тобто ввдображаються на ринку продукцп природокористування як частина витрат ïï виробництва.
1 Зпдно з прийнятим у працях радянських економюпв тлумаченням, замикаюч! (замикаюч!) витрати - це максимально доцшьш сусшльш витрати на прирют виробництва продукцп природокористування, вони до-р!внюють граничному ефекту у сфер! споживання [6, с.27].
7. Придатнiсть розглянутих концепцiй у кожному конкретному випадку визнача-ють метою ощнювання. Якщо метою здiйснення економiчноï ощнки природного блага е визначення його мiновоï вартост!, тобто його вартост! як об'екта власносп, активу, який може бути вщчужений, обмiняний на iнше благо, тод необх1дно враховувати витрати його вщгворення (замiщення) в рамках витрат-но! або рентно-витратно! концепци. Впровадження оподаткування вигод вiд володiння природним благом передбачае застосування рентного п1дходу.
Лггература
1. Неверов Д.А. Социально-экономическая оценка полезности экологических благ: Автореф. дис... канд. экон. наук: 08.00. - 19, 08.00.01/ Белорусский государственный технологический университет. - Минск, 1999. - 17 с.
2. Економпчний словник-довщник/ За ред. С.В. Мочерного. - К.: Femina, 1995. - 368 с.
3. Голуб А.А., Струкова Е.Б. Экономика природных ресурсов. - М.: Аспект Пресс, 1998. - 319 с.
4. Врублевська О.В. Проблеми формування теоретичних засад економ1чно'1 оцшки природних благ// Региональна економша. - 2004, № 2. - С. 154-166.
5. Врублевська О.В. Вим1рювання економ1чно'1 вартосп ресурав довкшля// Региональна економка. - 2004, № 4. - С. 140-149.
6. Герасимович В.Н., Голуб А.А. Методология экономической оценки природных ресурсов. - М.: Наука, 1988. - 144 с._
УДК 658.56 Доц. О.Р. Губанова, канд. хм. наук - Одеський
державный екологiчний умверситет
ВАРТ1СНА ОЦ1НКА ОБ'СКТШ РОЗМ1ЩЕННЯ ТЕХНОГЕННИХ В1ДХОД1В - УМОВА РЕАЛ1ЗАЦП КОНЦЕС1ЙНИХ В1ДНОСИН У
ПРИРОДООХОРОНН1Й СФЕР1
Обгрунтовано доцiльнiсть використання концесшного мехашзму активiзацii природоохоронно'1 дiяльностi стосовно виршення питання нагромаджених твердих промислових вiдходiв i запропоновано методику вартюнох оцiнки об'eктiв розмщен-ня техногенних вiдходiв, яка враховуе можливi доходи та збитки вщ ix господарсь-кого освоення на пiдставi впровадження концесшних вiдносин.
Ключов1 слова: об'ект розмщення техногенних вiдxодiв, концесiйний мехашзм.
Doc. O.R. Gubanova - Odessa State Environmental University
Cost estimation of objects of placing of technogenic wastes as condition of
realization of concession relations in nature protection sphere
Grounded expedience of the use of concession mechanism in relation to activation of nature protection activity in relation to the decision of question of accumulation of hard industrial wastes and the offered method of cost estimation of objects of placing of technogenic wastes, that takes into account possible profits and losses from their economic mastering on the basis of introduction of concessions relations.
Keywords: object of placing of technogenic wastes, concession mechanism.
Визначальним чинником забезпечення екологiчноi безпеки - найваж-ливiшоi складовоi нацiональноi безпеки держави - е ефектившсть оргашза-цшно-економ1чного мехашзму природоохоронного регулювання. На думку фах1вщв [1-3], ддачий в Украш1 економ1чний шструментарш природокористування не результативний з причини його нездатност забезпечити сприят-
