CC BY
25
При цьому йдеться не про повернення до арха!чних методiв землероб-ства, а про новггш технологи з широким застосуванням комп'ютерних систем (в тому чи^ перспективним е напрямок впровадження у хлiборобство систем глобального позищювання GPRS та iн.), використання мiкроорганiзмiв для боротьби 3i шюдниками, бiогумусу для удобрення полiв, бiогазiв для використання на фермах та ш.
Питання екологiчного маркетингу взагаш не викликае сумнiву i рин-кова привабливiсть екопродуктiв неодноразово доводилась численними рин-ковими дослщженнями.
Бiльшiсть пiдприемств прагнуть до розширення виробництва i тдви-щення рiвня прибутковостi i добре усвiдомлюють значний потенщал шнова-цiй. У цш ситуаци, як i в багатьох шших, визначальне мiсце належить держа-вi, яка здатна за допомогою сво!х iнструментiв та методiв створити сприятли-ве середовище для розвитку приватного бiзнесу у потрiбному напрямку, впровадити ефективну систему створення, використання та дифузп шнова-цiй, що приведе до випереджаючого розвитку окремих економiчних класте-рiв, розвитку перспективних галузей i утвердить Укра1ну на випднш позици у свiтовому сшвтовариствь
Л1тература
1. Гаман Н. Державна тдтримка фшансування шноващй// Економша Украши. -2004, № 8. - С. 44-49.
2. Данилишин Б., Чижова В. Науково-шновацшне забезпечення сталого економ1ч-ного розвитку Укра1ни// Економша Укра1ни. - 2004, № 2. - С. 4-11.
3. Мусша Л.О. Прюритетш напрямки науково-технолопчно! та шновацшно! пол1ти-ки// Формування ринкових вщносин в Украшг - 2003, № 9. - С. 3-11.
4. Поплавська Ж., Поплавський В. 1нновацшний процес в Укра!т: реалп та мож-ливосп// Вюник НАН Укра!ни. - 2003, № 6. - С. 12-20.
5. GUS 2001 CIS-type (comprehensive) survey on innovation in industry (based on the CIS-2 questionnaire. - http://www.stat.gov.pl/english/index.htm.
6. UK Innovation Survey 2001. - http://www.statistics.gov.uk/.
7. EUR 20904 - Efficiency of innovation policies in high technology sectors in Europe (EPOHITE). - Luxembourg: Office for Official Publications of the European communities. -2003-85 p. ISBN 92-894-5466-0. _
УДК 338.1: 91 Доц. B.I. Сапич, канд. екон. наук - Сумський шщональшй
аграрный утверситет
СТАНОВЛЕНИЯ В1ДНОСИН ПРИВАТНО1 ВЛАСНОСТ1 НА ЗЕМЛЮ
Розглянуто реформування вщносин земельно! власносп в Укрш'ш. Зроблено висновок, що за сучасних умов потенщал приватно! власносп на землю можливо ре-алiзувати тшьки за наявносп регульованого державою ринку земельних ресурав.
Ключов1 слова: приватна власшсть, земля, реформування, земельний ринок.
Doc. V.I. Sapich - Sumy National Agrarian University
Formation of Private Property Relations in the Land Market
The reformation of private property relations in Ukraine are considered. The author states that today the potential of private property relations in the land market will be realized if the government will regulate the land market.
Keywords: private property, land, reforms, land market.
Формально право приватно! власност на землю було проголошено в Укра!т ще Земельним кодексом у редакци вщ 13 березня 1992 р. [1, с. 744]. По суп ж з 1993 р. почалася приватизащя тiльки земельних дiлянок, що знаходи-лися у користуваннi для ведення особистого тдсобного господарства, будiв-ництва i обслуговування житлового будинку, господарських будiвель, садiв-ництва, дачного й гаражного будiвництва [2, с. 258]. Усього 10,4 млн. громадян змогли приватизувати земельш дiлянки, якi рашше знаходилися в !х користу-ванш [3, с. 165]. У наступш роки додатковi земельнi дiлянки для ведення особистого тдсобного господарства отримали понад 1,9 млн. громадян [3, с. 170].
Земля, яка знаходиться у власност громадян для ведення особистого тдсобного господарства, була i залишаеться такою, що найбшьш ефективно використовуеться. У 1991-95 рр. громадяни Укра!ни мали в особистому ко-ристуваннi 12,8 % загально! площi сiльськогосподарських угiдь, а середньо-рiчне виготовлення валово! продукцп в них становило 40,9 %, в тому чи^ продукцп рослинництва - 36,9 % i тваринництва - 44,2 % [розраховано на основа 3, с. 256; 4, с. 24, 33]. Надалi земельна площа особистих шдсобних гос-подарств збшьшилася i пiдвищилось !х значення у сшьськогосподарському виробництвi. Так, у 2003 р. господарства населення Украши займали 30,6 % загально! плошд сiльськогосподарських угiдь, а вироблялось в них 66,0 % валовое' продукцп, в тому чи^ продукцп рослинництва - 61,5 % i тваринництва - 72,2 % [розраховано на основа 5, с. 44, 57]. За радянських чашв особис-тi пiдсобнi господарства громадян значною мiрою пiдтримувалися за рахунок колгосшв i радгоспiв (використання техшки, кормiв, добрив i т.iн.). У тепе-рiшнiх умовах такi "дотацп" господарствам населення зникли, але, незважа-ючи на це, вони показують значно бiльш високу ефективнiсть порiвняно з но-воутвореними на мющ колгоспiв i радгоспiв пiдприемствами. Якщо у 2003 р. в Укра!ш сiльськогосподарськi пiдприемства забезпечили з 1 га сшьгоспупдь вихiд валово! продукцп на 991 грн., то в особистих шдсобних господарствах цей показник становив 2851 грн., тобто у 2,9 раза бшьше1. Це св^ить про те, що вщносини приватно! власност дають змогу бiльш ефективно використо-вувати землю та iншi ресурси.
Земельним кодексом Укра!ни у редакци вiд 13 березня 1992 р. було передбачено, що земл^ як знаходяться у користуваннi колгосшв i радгоспiв, передаються !м у колективну власшсть [1, с. 744]. Вщповщно, як форма, ко-лективна власшсть на землю сшьськогосподарських шдприемств була введена у 1993 р. у Закон Укра!ни "Про власшсть" [6, с. 658]. Близько 26 млн. га сшьськогосподарських упдь, що становило майже 61 % вщ !х загально! пло-щд, було передано у колективну власшсть сшьгоспшдприемствам [3, с. 165]. Впровадження колективно! власностi супроводжувалася видачею членам трудових колективiв земельних сертифiкатiв, в яких вказувались розмiр земельного паю в умовних кадастрових гектарах i його грошова оцiнка. Земля в натурi не видiлялась. Це означало, що земл^ якi використовувались сшьсько-господарськими пiдприемствами, свого конкретного власника не отримали. Принцип "земля тим, хто !! обробляе" не було реалiзований.
1 розраховано на основ1 [5, с. 45, 57]
Передача землi у колективну власнiсть сiльськогосподарським шд-приемствам не покращила стану господарювання в аграрному ceKTopi еконо-мжи. У 1990-i рр. спостерiгалось постшне зниження виробництва сшьсько-господарсько! продукцп. Найбiльшого скорочення сiльськогосподарське ви-робництво досягло у 1999 р. У цьому рощ вщносно середнього рiвня
1989-91 рр. воно становило тшьки 55 % [7, с. 301]. У цей перюд поряд з не-визначенютю вiдносин земельно! власност на розвиток сiльського господарства негативно впливала i дiя ряду шших iстотних чинникiв (рiзке посилення диспаритету щн на промислову i сшьськогосподарську продукцiю, вщсут-нiсть державно! пщтримки сiльськогосподарських виробникiв, вкрай недос-татнi обсяги кредитування сiльгосппiдприемств). Необхщно зазначити, що знаходячись в таких самих умовах господарства населення не скоротили об-сяги виробництва, а навггь забезпечили його прирiст. Середньорiчне виготов-лення продукцп у господарствах населення Украши у 1995-99 рр. збшьши-лось порiвняно з 1990 р. на 3,8 % [розраховано на основа 3, с. 256; 7, с. 47].
Низька ефектившсть роботи сшьськогосподарських шдприемств, зас-нованих на колективнш формi власностi на землю, вбачалась ще у середиш
1990-х рр. Указ Президента Украши вщ 10 листопада 1994 р. "Про невщклад-нi заходи з прискорення земельно! реформи у сферi сшьськогосподарського виробництва" надавав кожному члену колективного сшьськогосподарського пщприемства "право безперешкодно вийти з нього та одержати безкоштовно у приватну власнiсть свою частку землi (пай) у натурi (на мюцевост^" [8, с. 33]. Новi власники землi могли "добровольно створювати на базi належних !м земельних дiлянок спiльнi сiльськогосподарськi пщприемства, асощацп, спш-ки, акцiонернi товариства, iншi кооперативнi пiдприемства i оргашзацп, пере-давати цi дiлянки у спадщину, дарувати, обмiнювати, здавати пщ заставу, на-давати в оренду i продавати громадянам Укра!ни без змши цiльового призна-чення земельних дшянок" [8, с. 33-34]. Проте, на жаль, цей Указ не отримав подальшого законодавчого, оргашзацшного i матерiального забезпечення, i в наступш п'ять рокiв криза сiльськогосподарського виробництва продовжува-ла поглиблюватися.
Передумови для докоршно! змши вщносин земельно! власностi створив Указ Президента Украши вщ 3 грудня 1999 р. "Про невщкладш заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економжи" [9, с. 11-13]. Якщо ранiше вiдносини земельно! власност охоплювали три форми - дер-жавну, колективну i приватну, то тепер тшьки двi - державну i приватну.
Принципово, що товарне виробництво сшьськогосподарсько! продукци в основному розмщуеться на землях, що знаходяться у приватнш влас-ность Реалiзацiя даного Указу дозволила реоргашзувати колективнi сшьсько-господарськi пiдприемства на основi приватно! власностi на землю у форму-вання ринкового типу. Реформування колективних сшьськогосподарських шдприемств призвело до утворення рiзних за своею оргашзацшно-правовою формою суб'екив господарювання (табл. 1).
Реформування колективних сшьськогосподарських шдприемств на ос-новi приватно! власност на землю сприяло перерозподiлу земельних ресурЫв
у користування бшьш ефективних господарських суб'еклв. Указ Президента Укра!ни вiд 3 грудня 1999 р. надав уЫм членам колективних сшьськогоспо-дарських шдприемств право вiльного виходу з цих шдприемств з оформлен-ням державного акту приватно! власност на землю, який у натурi видшяе зе-мельну дiлянку вiдповiдно до земельного паю. Важливо, якщо з юнуючого тдприемства бажае вийти група власниюв землi для спiльного господарюван-ня в межах новоутвореного формування або передачi свое! землi в оренду ш-шому пiдприемству, то земля !м повинна видiлятися единим масивом [9, с. 12].
Табл. 1. Органiзацiйно-правовi форми господарюючих субfeктiву стьському господарствi Украти у 2003 р. [розраховано на основ^ 5, с. 50,120]
Оргатзацшно-правов1 форми господарюючих суб'еклв К-сть, одиниць У % до загально! кшькосл
Усього 53272 100,0
в тому числ1:
■ господарськ1товариства; 5709 10,7
■ приватт п1дприемства; 2505 4,7
■ виробнич1 кооперативи; 1452 2,7
■ фермерсью господарства; 43016 80,7
■ державт п1дприемства; 294 0,6
■ тдприемства 1нших форм господарювання 296 0,6
При передачi землi в оренду тдприемство мае укласти iз земельним власником договiр, зпдно з яким розмiр орендно! плати повинен бути не мен-ше 1 % грошово! оцiнки орендовано! землi [9, с. 11]. Власник землi отримав можливiсть реалiзувати свое право приватно! власност на землю. Для господарюючих суб'еклв земля стала платним ресурсом. Така змша вiдносин земельно! власносп iстотно полiпшила результати дiяльностi сiльгосппiдприемств, що реорганiзувались протягом грудня 1999 - квггня 2000 рр. (табл. 2).
Табл. 2. Основт показники дiяльностi стьськогосподарських шдприемств _Украти [розраховано на основ^ 5, с. 41, 47; 7, с. 47, 53]._
" " Роки Показники 1990 1995 1998 1999 2000 2001 2002 2003
Площа сшьськогогосподарсь-ких угвдь, тис. га 38244 33005 32080 31426 24797 22935 21815 18949
Середньор1чна кшьшсть робгг-нишв, тис. чоловш 4881 3801 2791 2615 2475 2131 1774 1436
Вихвд валово! продукцп з 1 га стьськогосподарських угвдь (у пор1вняльних цшах 2000 р.) - грн. - у % 1979 100,0 1132 57,2 751 37,9 698 35,3 853 43,1 11055 5,8 1143 57,8 991 50,1
Продуктивтсть пращ - у розрахунку на 1 га се- редньор1чного виробника, грн. - у % 15505 100,0 9830 63,4 8628 55,7 8386 54,1 8546 55,1 11897 76,7 14059 90,7 13080 84,4
Р1вень рентабельности % 37,3 10,6 -28,3 -22,1 9,0 5,0 -1,9 -0,03
Незважаючи на скорочення земельних i трудових ресуршв, що знахо-дяться в розпорядженш новоутворених шдприемств, ефектившсть !х вико-
ристання помггно зросла. Так, середньорiчний вихiд валово! продукцп з 1 га сшьськогосподарських угщь у 2000-03 рр. збшьшився порiвняно з 19981999 рр. на 41,2 %. Рiвень продуктивност працi за цей перiод зрю на 14,0 %.
Зараз сшьськогосподарсью пiдприемства ще не забезпечують показни-кiв господарювання рiвня 1990 р., оскшьки в той час ïx дiяльнiсть виршаль-ною мiрою визначалась двома чинниками, що нинi вщсутш. Це значнi дер-жавнi кашталовкладення у сiльське господарство i закутвля майже всiеï ви-роблено! сшьськогосподарсью продукцiï за високими державними цшами, що гарантували незбитковiсть виробництва. Щ чинники несумiснi з ринко-вою економшою, але ïx дiя ще позитивно впливала на дiяльнiсть сшьгоспшд-приемств у 1990-95 рр. Головне, що значно попршило стан аграрного сектора у 1990-х рр., - це посилення диспаритету цш. У 1996 р. порiвняно з 1990 р. сшввщношення шдекЫв цш на промислову i сiльськогосподарську продук-цiю збiльшилось у 4,2 раза, а з будiвельно-монтажних робiт - у 5,7 раза [3, с. 227]. Вшьне ринкове цшоутворення при невизначеност вiдносин власностi на землю й майно сшьгосппщприемств до кшця 1990-х рр. суттево перетворило ïx у банкрутiв, що й зумовило необхщшсть ïx подальшо! реоргашзацп.
Результати дiяльностi новостворених сiльгосппiдприемств, особливо за перюд 2002-03 рр. показують, що тшьки юридичного факту передачi у приватну власшсть земл^ яка знаходилась рашше в ïx користуванш, недос-татньо. Вiдносини приватно! власност повиннi мати конкретнi напрями свое! реалiзацiï. Перший з них - це самостшне ведення господарсько! дiяльностi i отримання доходу, який би давав змогу вщтворювати ïï в необхщних розмь рах. Другий - можливють вiльного розпорядження землею, тобто землевлас-ник сам вирiшуе, яким чином мае використовуватися його земля - вести на нш господарювання, здавати в оренду, продавати, дарувати тощо.
За даними Державного комггету з земельних ресуршв Украши на 01.07.2003 р. земельш сертифжати отримали 6,8 млн. громадян, з них -5,2 млн. передали своï дшянки в оренду. Необхщно зазначити, що 4,0 млн. договорiв оренди укладено з господарствами, як володши щею землею рашше, тобто 59 % землi залишилося у колишшх землекористувачiв. Понад 1,2 млн. договорiв оренди укладено з шшими суб'ектами господарювання, в тому чи^ 321 тис. - iз фермерськими господарствами. Перерозподш землi на користь нових землекористувачiв - тенденцiя, що посилюеться. За два роки до цього новим суб'ектам господар^Ю дiяльностi було передано в оренду тшьки 969 тис. земельних пш'в, iз них 269 тис. - фермерам.
У теоретичному плаш визнано, що земля е товаром i ïï вартють мае враховуватися при формуванш норми прибутку, цш i податюв [10, с. 3-4; 11, с. 26,28; 12, с. 6]. Практично щ положення можна реалiзувати тшьки через функцюнування ринку земль Вiдповiдно до нового Земельного кодексу Украши у редакци 2001 р. кушвля-продаж земельних дшянок сшьськогосподарського призначення мала розпочатися з 1 Ычня 2005 р. [13, с. 67]. Законом Украши "Про внесення змш до Земельного кодексу Украши" вщ 6 жовтня 2004 р. №2059-IV термш ди мораторш на купiвлю-продаж земельних часток (пш'в) пролонговано до 1 Ычня 2007 р. [14, с. 9].
Говорячи про необхщшсть кушвльпродажу землi, варто наголосити, що держава повинна забезпечити цившзований, регульований мехашзм фун-кцюнування ринку земельних ресурсiв. У середньому в Укра!ш грошова оцiнка одного земельного паю становить близько 35 тис. грн. При надмiру в низьких грошових доходах основно! частини власниюв земельних сертифжа-тiв (двi третини з них - пенсюнери) iснуе ймовiрнiсть купiвлi землi за зани-женими цiнами. Тому необхщно, щоб держава регулювала рiвень щн на землю, порядок розрахунюв, а головне - визначала категори потенцiйних покуп-цiв. На наш погляд, земля повинна в основному продаватися особам, що займаються сшьськогосподарським виробництвом. Змша цшьового викорис-тання стьськогосподарських земель повинна вщбуватися тшьки за ршення-ми сiльських, селищних та мюьких рад.
У кшщ XIX - на початку ХХ ст. сшьськогосподарське виробництво велось визначальною мiрою за рахунок застосування фiзично! працi i речових чинникiв виробництва, що вщтворювались у межах сшьського господарства. У таких умовах власник землi усвiдомлював, що результати господарювання в основному залежать вiд ефективност його працi. Приватна власнiсть на землю за таких обставин виступала достатшм мотивом пiдвищення ефектив-ност сiльськогосподарського виробництва. На рубежi ХХ - ХХ1 ст. результати господарсько! дiяльностi аграрного сектора економжи з кожним роком де-далi бiльше залежать вiд сумiжних з ним галузей. Стимулююча функцiя вщ-носин приватно! власностi у сшьськогосподарському виробництвi послаб-люеться в мiру загострення проблем нееквiвалентностi обмiну мiж сiльським господарством та промисловiстю, а також у зв'язку iз недостатшм фшансо-вим забезпеченням аграрних шдприемств.
У сучасних умовах приватна власшсть на землю зможе реалiзувати свш позитивний потенцiал тiльки за наявност регульованого державою ринку земельних ресурЫв, який буде сприяти перерозподшу землi у власнiсть бiльш ефективних землекористувачiв, розширенню кредитування сшьгоспви-робниюв через розвиток iпотеки, зменшенню диспаритету цш на сшьськогос-подарську i промислову продукцiю.
Л1тература
1. Земельний кодекс Укра!ни// В1домост1 Верховно! Ради Укра!ни, 1992 р, № 25.
2. Декрет Кабшету М1н1стр1в Укра!ни "Про приватизац1ю земельних д1лянок" вщ 26 грудня 1992 р. № 15-92// Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни, 1993 р, № 10.
3. УкраТна за роки незалежност1. - К.: Нора-принт. - 1999. - 462 с.
4. Статистичний щор1чник "Сшьське господарство Укра!ни" за 1998 р1к// Держком. статистики Укра!ни. - К.: Наука, 1999. - 462 с.
5. Статистичний щор1чник "Сшьське господарство Укра!ни" за 2003 р1к// Держком. статистики Укра!ни. - К.: Либвдь, 2004.
6. Закон Украины "О внесении изменений и дополнений в некоторые законодательные акты Украины"// Ведомости Верховной Рады Украины, 1993 г. № 26.
7. Статистичний щор1чник "Сшьське господарство Укра!ни" за 2002 р1к// Держком. статистики Укра!ни. - К.: Либвдь, 2003.
8. Указ Президента Укра!ни "Про неввдкладт заходи щодо прискорення земельно! реформи у сфер1 сшьськогосподарського виробництва" ввд 10 листопада 1994 р. № 666/94// Законодавство Укра!ни про земельш д1лянки. Аграрне законодавство Укра!ни, вип. 2// Бюле-тень законодавства 1 юридично! практики Укра!ни. - 1997, № 6.
9. Указ Президента Украши "Про невщкладш заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економши" вщ 3 грудня 1999 р. № 1529/99// Офщшний вюник Украши - 1999, № 49.
10. Саблук П. Економ1чш 1нтереси як основа розвитку аграрного виробництва// Еко-номша АПК. - 2004, № 8. - С. 3-6.
11. Федоров М. Оргашзацшно-економ1чш передумови формування ринку земель сшьськогосподарського призначення// Економша АПК. - 2003, № 1. - С. 25-31.
12. Месель-Веселяк В. Реформування аграрного сектора Украши// Економша АПК. - 2003, № 5. - С. 3-8.
13. Земельний кодекс Украши// Офщшний вюник Украши - 2001, № 46.
14. Закон Украши "Про внесення змш до Земельного кодексу Украши" вщ 6 жовтня 2004 р. № 2059-IV// Офщшний вюник Украши - 2004, № 48.
УДК339.923:061.1:504.003.1(477.42) Acnip. О.М. Яценко -Державний
агpоекологiчний умверситет, м. Житомир
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ РИНКОВИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ АГРАРНОГО СЕКТОРА ЖИТОМИРСЬКО1 ОБЛАСТ1 У КОНТЕКСТ СВРОШТЕГРАЦП
Розглянуто актуальну тему штеграцп аграрно'1 економши Украши в Свропейсь-кий Союз. Визначено чотири основних чинники, що впливають на мехашзм штеграцп Украши в глобальне конкурентне середовище, це пол^ичний, економiчний, сощаль-ний та еколопчний, якi стримують процес евроштеграцп в аграрному секторi регiону.
Ключов1 слова: Gвроiнтеграцiя, геоекономiка, геостратегiя, зовшшньоеконо-мiчнi прiоритети.
Doctorate O. Yatsenko - State Agro-Ecological University, Zhytomyr
The ecological and economical aspects of market transformations of agrarian sector of Zhytomyr region in the context of eurointegration
The article highlights the actual problem of the integration of Ukrainian agrarian economy in European Union. Four main factors (political, economical, social and ecological) are identified, they affect the mechanism of integration of Ukraine in a global competitive sphere and restrain the eurointegrative process in agrarian sector of the region.
Keywords: European integration, geoeconomics, geostrategy, priorities of international economics.
Постановка та стан вивчення проблеми. На початку третього тися-чолггтя одним з основних прюрите^в зовнiшньоекономiчноi полггики Украши стала штегращя до Свропейського Союзу. Якють життя населення е одним з показниюв сощального добробуту сустльства та ютотно залежить вщ можливостей реалiзацii потенщалу сучасного поколшня i задоволення потреб у рiзних сферах життя, особливо в галузi АПК.
Досвщ захщноевропейсько!" штеграцп i деяких iнших економiчних уг-рупувань, якi успiшно розвиваються, вказуе на те, що основи цих процеЫв зак-ладаються на мiкрорiвнi. У контекстi формування стратегii й тактики мiжна-родноi iнтеграцii Украши в СС доцiльно проаналiзувати економiчнi показники кожноi областi з врахуванням еколопчних аспектiв, адже проблема еколопза-цii економiки на сучасному еташ е дуже гострою, особливо для Украши. Проводите ефективну пол^ику невиснажливого розвитку у державi досить важко
