Формування професійно-педагогічної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

Мелешко// Зб. наук. пр. Уманськ. держ. пед. ун-ту. - 2006. - Ч. 2. - С. 220-226. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/ UJRN/znpudpu.а. - Назва з екрану.

11. Салань Н. Шдготовка майбутнього педагога до здшс-нення поза-урочно! роботи з математики як важливе завдан-ня сучасних ВНЗ / Н. Салань // Молодь i ринок : наук. журн. ; Дрогобицьк. держ. пед. ун-т iм. 1вана Франка. - Дрогобич, 2014. - № 1. - С. 124-129.

12. Пастчнюк С. В. Мiжпредметнi зв'язки математики / С.

B. Пастчнюк Iнтеграцiя знань з предметiв природничо-ма-тематичного циклу : проблеми та шляхи !х вирiшення : зб. матерiалiв штернет-семшару. - Черкаси, 2012. II частина. -

C. 17-21.

13. Якобчук Н. М. 1нтегращя математичних знань / Н. М. Якобчук // Iнтеграцiя знань з предмепв природничо-ма-

тематичного циклу : проблеми та шляхи Гх вирiшення : зб. матерiалiв штернет-семшару - Черкаси, 2012. - II частина. - С. 94-98.

14. Яковлева Л. В. Штегращя навчального процесу як чинник розвитку тзнавальноГ активностi yчнiв / Л. В. Яковлева // 1нтегращя знань з предмепв природничо-математич-ного циклу : проблеми та шляхи Гх вирiшення : зб. матерiалiв iнтернет-семiнарy. - Черкаси, 2012. - II частина. - С. 98-103.

15. Alan, B. Maximizing the benefits of project work in foreign language classrooms / B. Alan, F. L. Stroller // English Teaching Forum. - 2005. - N 43(4). - P. 21-26.

16. Hutchinson, T. Introduction to Project Work / T. Hutchinson. - UK : Oxford University Press, 2001. - 23 р.

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСШНО-ПЕДАГОГ1ЧНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Михаськова М.А.

кандидат педагог1чних наук, доцент,

завгдуюча кафедри теорИ та методики музичного мистецтва Хме-льницко'1 гумантарно-педагог1чног академИ,

Украша

FORMATION OF PROFESSIONAL-PEDAGOGICAL COMPETENCE OF THE FUTURE TEACHER OF MUSIC ART Mykhaskova M.A., candidate ofpedagogical sciences, assistant professor head of the department of theory and methods of music art of Khmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy Ukraine

АНОТАЦ1Я

У статп аналiзyються особливосл формування професшно-педагопчноГ компетентности як складовоГ фаховоГ компе-тентносп майбутнього вчителя музичного мистецтва. Автор розкривае змют професшно-педагопчноГ компетентности вчи-теля музичного мистецтва та основш завдання реалiзацii змютовоГ лшп «Я в музично-педагопчнш дiяльностi» як домшант-ноГ складовоГ дiяльностi вчителя-музиканта. Сформульовано мету, завдання, методи та визначено особливосп оргашзацп навчального процесу в режимi лекцш, практичних та самостiйних робiт iз предметiв «Музична педагопка» та «Методика музичного виховання». Прогнозуеться, що результатившсть засвоення цих предметiв буде виражатися у сформованiй по-требi в педагопчнш дiяльностi, використаннi методичних знань на практищ, у навичках виконувати вокальнi, хоровi, ш-стрyментальнi музичш твори, в yмiннi впливати музикою на смаки, враження, уявлення, почуття дiтей.

ABSTRACT

Peculiarities of forming professional-pedagogical competence, as a component of professional competence of the future teacher of music art have been analyzed in the article. The author reveals the content of professional-pedagogical competence of the teacher of music art and the main tasks of reali-zation of the content line "I in the music-pedagogical activity" as the dominant component of the teacher-musician activity. The goal, objectives, methods and peculiarities of organization of educational process in the form of lectures, practical and individual work of the subjects "Music pedagogy" and "Method-ology of musical education" have been offered. It is presupposed that the effectiveness of assimilation of these subjects will be reflected in the current de-mands in pedagogical activity, the use of methodical knowledge in practice, in the ability to perform vocal, choral, in^rumental music works, in the ability to influence by the music to the ta^es, experiences, views, feelings of children.

Ключовi слова: компетентшсть, професшно-педагопчна компетентшсть, фахова компетентшсть вчителя музичного мистецтва, змютова лшя.

Keywords: competence, professional-pedagogical competence, contextual line, profession-al competence of a music teacher.

Постановка проблеми. У вщповщносп до методолопч-ноГ переорiентацii' процесу навчання на розвиток особи-стосп учня Мiжнародна комгая Ради Свропи, Оргашзащя економiчного сшвробггництва та розвитку (ОЕ-CD), Мiжна-родний департамент стандарпв (IBSTPI), краГни-учасники мiжнародного проекту «Визначення та вiдбiр компетент-ностей: теоретичш та концептуальш засади»(«DESECO») наголошують на необхщносп спрямування навчальних про-грам на набуття ключових компетентностей [1; 2; 3; 4].

На думку провщних науковщв УкраГни, основними групами компетентностей, яш потрiбно формувати i яких потребуе сучасне життя, е сощальш, полiкyльтyрнi, ко-мyнiкативнi, iнформацiйнi, саморозвитку та самоосвiти, компетентностi продуктивноГ та творчоГ дiяльностi [6, с.4.].

Одшею iз складових продуктивноГ та творчоГ дiяльностi, на нашу думку, слад визнати професшно-педагопчну компе-тентнiсть.

Аналiз дослiджень i пyблiкацiй. У науковш лiтератyрi компетентнiсть учителя дослiджyвалася здебшьшого у сферi педагогiчноi дiяльностi (О.Б^ич, Н.Кyзьмiна, А.Маркова, О.Мармаза, О.Овчарук, Р.Рогожшкова, О.Савченко, В.Стрельнiков, А.Хуторськой та т.), а також у галyзi виховання комyнiкативноi компетентностi (С.Макаренко, Л.Пе-тровська та iн.).

Частково компетентшсть висвплювалась у низцi праць, присвячених питанням фаховоГ пiдготовки майбутнього учителя музики. Зокрема, розглядалися сутшсть педагопч-ноГ дiяльностi вчителя музики (Е.Абдуллш, Л.Арчажникова,

B.OpiOB, r.nagaiKa, O.PocTOBcbKHH, O.PygHH^Ka, O.^oio-KOBa Ta iHmi); oco6iHBocri BHKOHaBcbKoi nigroTOBKH (.H.Ba-cuieHKO, -HXyceHHOBa, H.3rypcbKa, B.Kpu^KHH, I.MocTOBa, EHiKOia', O.ffl,ep6iHiHa Ta iH.), 3acBoeHHa My3HHHO-negaro-riHHux 3HaHb (E.KapnoBa, I.MaiameBcbKa, H.np0B03iHa Ta iH.), BHxoBaHHa цiннiсннх opieHTaqift (B. BoiKOBa, B.,3pamKa, H.CBe^HHCbKa Ta iH.). OgHaK nuTaHHa ^opMyBaHHa 6e3noce-pegHbO npo^eciHHO-negaroriHHoi KOMneTeHTHOCTi Maft6yTHbO-ro BHHTeia My3HHHoro мнстeцтвa po3riagaiHca 3ge6iibmoro onocepegKOBaHO.

®opMyiMBaHHa ^ieft CTarri. MeTOM Hamoi crani e po3-KpHTTa oco6ihboctch ^opMyBaHHa npo^eciHHO-negaroriHHOi KOMneTeHTHOCTi cTygemiB y npo^ci 3acBoeHHa npegMeTiB «My3HHHa negaroriKa» i «MeToguKa My3HHHoro BuxoBaHHa» Ta BH3HaneHHa 3aBgaHb peaii3a^i 3MicTOBoro HanpaMKy «.3 b My3HHHO-negaroriHHin giaibHocri» aK eieMema $axoBoi KOMneTeHTHOCTi Man6yTHboro BHHTeia My3HHHoro мнcreцrвa.

BuKiag ocHOBHoro Marepiaiy. Ha cynacHOMy eTani po3BHT-Ky My3HHHoi negaroriKH 3a geKiibKa poKiB HaBHaHHa b negaro-rinHOMy 3aKiagi i3 CTygeHTiB noTpi6HO c^opMyBam npo^ecin-hhx BHHTeiiB-My3HKaHTiB, aKi BOiogiTHMyTb ®hbhm ciobom, yMiTHMyTb $aHTa3yBaTH, 3MO®yTb 3a gonoMoroM cBoro tcm-nepaMeHTy Ta BHHaxigiHBocri npuBepTaTH yBary go cnpaB®-Hboi My3HKH. ^ikom OHeBugHO, ^o ogHieM i3 ochobhhx yMOB nigroTOBieHocri BHHTeia My3HHHoro мнcreцrвa go My3HH-HO-ocBiTHboi giaibHocri, e noro $axoBa KOMneTeHTHicTb.

y po3yMiHHi цboro TepMiHa npunMeMO gyMKy npo Te, ^o KOMneTeHTHicTb Man6yTHboro BHHTeia BucTynae aK 3gaTHicTb oco6Hcrocri n B6upae b ce6e pe3yibTaTH HaBHaHHa, BuxoBaHHa Ta po3BHTKy b 3aKiagax negaroriHHoi ocBira: 3HaHHa, BMiHHa, oco6ucTicHi aKocTi, Heo6xigHi gia BHKOHaHHa npo^ecinHoI giaibHocri y BignoBigHocTi go cycniibHux BHMor Ta ^HHicHux opieHra^n. BogHOHac, nig ^axoBOM KOMneTeHTHicTM bhhtc-la My3HHHoro MHcre^TBa mh po3yMieMO 3gaTHicTb go My3HH-HO-ocBiTHboi giaibHocri Ha ocHOBi My3HHHO-negaroriHHHx 3HaHb i yMiHb, gocBigy eMO^HHO-^HHicHoro cTaBieHHa go aBH^ My3HHHoro MHCTe^TBa y BignoBigHocTi go cycniibHux BHMor Ta ^HHOCTen. To6to, $axoBa KOMneTeHTHicTb e iaHKOM BgocKOHaieHHa Ha6yToro iHTCieKryaibHoro n npaKTHHHoro gocBigy, nomyKy e^erauBHux miaxiB nigBH^eHHa negaroriH-Hoi MaftcTepHocTi.

3aciyroBye Ha yBary gyMKa H. Ky3bMiHOi ctocobho negaroriHHoi cKiagoBoi KOMneTeHTHocTi. KoHKpeTH3yMHH BH3Ha-neHHa ^oro noHaTTa, aBTop nigKpeciMe, ^o «npo^ecin-HO-negarorinHa KOMneTeHTHicTb e cyKynHicTM yMiHb negarora aK cy6'eKTa negaroriHHoro BniHBy, aKHH oco6ihbhm hhhom cTpyKTypye HayKOBe n npaKTHHHe 3HaHHa 3 MeTOM noKpa^aH-Ha BupimeHHa negaroriHHux 3agaH» [7, c.90]. 3a BH3HaHeHHaM gociigHH^, ogHieM i3 cKiagoBux 3araibHoi KOMneTeHTHOCTi e npo^ecinHO-negaroriHHa KOMneTeHTHicTb, aKa xaparae-pu3yeTbca «3gi6HicTM negarora nepeTBopMBarn $ax, HocieM aKoro BiH BucTynae, y 3aci6 ^opMyBaHHa oco6Hcrocri yHHa 3 ypaxyBaHHaM o6Me®eHb i BKa3iBOK, aKi nepeg6anawTbca b Ha-BnaibHO-BuxoBHOMy npo^ci BHMoraMH negaroriHHoro ctoh-gapTy» [7, c.90]. y BignoBigHocTi go ^oro BH3HaneHHa BOHa Bugiiae 5 eieMemiB npo^ecinHO-negarorinHoi KOMneTeHT-HocTi:

• cne^aibHO-negaroriHHa KOMneTeHTHicTb, aKa nepeg6anae o6i3HaHicTb aK y c$epi 6e3nocepegHbO cneцiaIbнocri h $axy, TaK i b Me^ax miaxiB 3aiyHeHHa go Hei ynrnB;

• MeToguHHa KOMneTeHTHicTb y ^purn cnoco6iB ^opMyBaH-Ha 3HaHb i yMiHb b yHHiB;

• co^aibHO-ncuxoiorinHa KOMneTeHTHicTb, aKa MicTHTb o6i3HaHicTb BHHTeia y raiy3i npoцeciв cniiKyBaHHa;

• gu^epeH^aibHO-ncuxoionHHa KOMneTeHTHicTb, aKa cKiagaeTbca 3i 3HaHb negarora npo iHguBigyaibHi oco6iHBocTi KO^Horo yHHa, Horo 3gi6HocTi, cuibHi cTopoHH BOii h xapaKTe-py, rigHicTb i HegoiiKH nonepegHboi nigroTOBKH h BuaBiaeTbca b npHHHaTTi npogyKTHBHux cTpaTerin iHguBigyaibHoro nigxo-gy B po6oTi 3 HHM;

• ayToncuxoiorinHa KOMneTeHTHicTb, aKa cKiagaeTbca 3 o6i3HaHocTi BHKiagana ^ogo 3aco6iB npo^ecinHoro caMOBgo-cKOHaieHHa, a TaKO® cuibHux Ta cia6Kux cTopiH giaibHocTi oco6ucTocTi [7, c.90].

BapTO 3ayBa®HTH, ^o npo^ecinHO-negarorinHa KOMneTeHTHicTb yHHTeia My3HKu nepeg6anae 3acTocoByBaHHa npo^ecin-hhx 3HaHb y peneTH^HHin, кoнцeprнiн, negarorinHin po6oTi; BHKopucTaHHa HopMaTHBHux goKyMeHTiB y кoнцeprнiн, gu-pHreHTcbKin Ta HaBHaibHO-negarorinHift giaibHocTi; 3acBoeH-Ha 3HaHb ochobhhx miaxiB nomyKy BHKOHaBcbKux 3aco6iB BTiieHHa xygo®Hboro o6pa3y y BHKOHaBcbKiH Ta negaroriHHiH giaibHocTi; BUKopucTaHHa 3HaHb negaroriHHoro penepTyapy b negaroriHHiH Ta BHKOHaBcbKiH giaibHocTi; BUKopucTaHHa npaKTHHHHx HaBHHOK rpu Ha My3HHHOMy iHcTpyMeHTi (cniBy) gia 3giftcHeHHa npo^ecinHoi giaibHocTi; BUKopucTaHHa npo-^ecinHux 3HaHb Ta npaKTUHHux HaBHHOK i3 coib^eg^io, rap-

MOHii, aHaii3y My3HHHux TBopiB gia bhpo6hhhoi giaibHocTi; 3aiyHeHHa TeopeTUHHux 3HaHb Ta BOiogiHHa My3HH-HHM MarepiaiOM pi3Hux enox gia BHKOHaBcbKOi Ta negaroriHHoi giaibHocTi; BUKopucTaHHa npo^ecinHux 3HaHb i npaKTUHHux HaBHHOK opKecTpoBoi, (xopoBoi) aHcaM6ieBoi rpu (cniBy); BHKopucTaHHa npaKTHHHux HaBHHOK i3 iHcTpyMeHTO3HaBcTBa (xopo3HaBcTBa); BUKopucTaHHa npo^ecinHux 3HaHb i HaBHHOK ^ogo o^opMieHHa goкyмeнraцii HaBHaibHO-BuxoBHoro npo-^cy, ynpaBiiHHa HaBHaibHHM 3aKiagoM i po6oTH 3 tbophhmh KOieKTHBaMu; BHKopucTaHHa npo^ecinHux 3HaHb Ta HaBHHOK npu Big6opi My3HHHO o6gapoBaHux giTeH gia HaBHaHHa; bhko-pucTaHHa KOMn'MTepHux TexHOioriH y npaKTHHHOMy BTiieHHi npo^ecinHux 3HaHb h yMiHb.

y npoцeci $axoBoi nigroTOBKH MaH6yTHix yHHTeiiB My-3HHHoro MHCTe^TBa Ha ocBiTHbO-KBaii^iKaqiHHOMy piBHi «6aKaiaBp» npegMeTH «My3HHHa negaroriKa^> Ta «MeToguKa My3HHHoro BuxoBaHHa b 3araibHOocBiTHin mKOii» e kimhobh-mh y ^opMyBaHHi npo^ecinHO-negaroriHHoi KOMneTeHTHocTi. Bohh gonoMaraMTb peaii3yBaTH 3aBgaHHa npo^ecinHoro ca-MOBgocKOHaieHHa y 3MicTOBOMy HanpaMKy «^ b My3HHHO-ne-garoriHHiH giaibHocTi», aKHH cnpaMOBaHHH Ha po3BHTOK My3HHHO-negaroriHHHx yMiHb Man6yTHboro $axiBua. Ochob-hhmh 3aBgaHHaMH HanpaMKy e TaKi: ^opMyBaHHa yMiHb xygo®-HbO-negaroriHHoro aHaii3y My3HHHoro TBopy; ^opMyBaHHa noTpe6u y My3HHHO-negaroriHHift giaibHocTi; yMiHHa 3aiy-HaTH giTeH go My3HKH Ta BniHBaTH HeM; ^opMyBaHHa yMiHb xygo®HbO-negaroriHHoro cniiKyBaHHa 3 giTbMH Ha ypoKax My-3HHHoro мнcreцrвa [9, c.128]. HaBHaibHHH npegMeT «My3HH-Ha negaroriKa^» O3HaHOMiMe cTygeHTiB i3 TeopeTHHHOM 6a3OM My3HHHoro HaBHaHHa Ta BuxoBaHHa, a npegMeT «MeToguKa My-3HHHoro BuxoBaHHa» cnpaMOBaHHH Ha ocBoeHHa npaKTUHHux acneKTiB giaibHocri Man6yTHboro BHHTeia My3HHHoro mhc-Te^rea.

3acBOMMHH цi npegMeTH, Man6yTHi BHHTeii-My3HKaHTH BHaTbca po3BHBaTH y npoцeci 3aHaTb My3HHHy KyibTypy mKO-lapa; 3aqiKaBiMBaTH giTeH TBopaMH My3HHHoro мнcreцrвa; po3BHBaTH noTpe6y mKOiapiB y My3HHHiH giaibHocri; 3giHcHM-BaTH xygo®HbO-negaroriHHe cniiKyBaHHa 3 giTbMH Ha ypoKax

та прилучати !х до музики; впливати музикою на смаки, вра-ження, емоцп, уявлення, почуття дней; планувати, органi-зовувати й проводити навчально-виховну роботу; складати план розучування дитячого репертуару, виразно шюструва-ти його; використовувати методичнi знання на практищ.

Навчання студентiв факультету мистецтв характеризуеть-ся установкою на розвиток самостшносп в оволодiннi му-зично-теоретичними знаннями у процесi виконавсько! i навчально-практично! дiяльностi. Взаемоузгодження фахо-вих напрямшв на цьому етапi здiйснюеться в процеа методично! пiдготовки, яка допомагае систематизувати знання, умiння, досвщ емоцiйно-цiннiсного ставлення до явищ му-зичного мистецтва. При вивченнi музично! педагогiки (при тематичному плануваннi матерiалу предмета було викори-стано навчальну програму з методики викладання музики О.Ростовського) [11] особлива увага придiляеться засвоен-ню загальних основ музичного навчання i виховання шко-лярiв, як1 розкривають особливостi музично-педагопчно! дiяльностi.

Музична педагопка е синтезуючим предметом, який узагальнюе знання й навички з предмепв психолого-педа-гогiчного та професiйного циктв як-от: педагогiка, музична психолопя, методика музичного виховання в загальноо-свiтнiй школi, методика музичного виховання в дошшльних закладах, педагогiка музичного виконавства тощо. Успiшне засвоення такого курсу можливе лише в псному зв'язку з вивченням iнших гумаштарних i загальних дисциплiн, а саме: юторп, фшософп, лiтератури тощо. Але процес пвдго-товки спецiалiста будуеться на основi «синтезу» педагогiки та музичного мистецтва, який охоплюе вс ланки навчаль-но-виховного процесу, тому ^м дисциплiн психолого-пе-дагогiчного та гумаштарного характеру студенти вивчають предмети деяких спецiальних циклiв: iнструментального, диригентсько-хорового та юторико-теоретичного [8].

Метою курсу «Методика музичного виховання» е оз-найомлення студентiв iз особливостями музично-вихов-но! роботи iз школярами рiзних вiкових груп, подготовка до оргашзацп та проведення музично-виховно! роботи в загальноосвггаш школi. У процесi засвоення навчального предмета студенти вивчають види музично! дiяльностi шко-лярiв i основнi методи !х органiзацi!, а також методику проведення урошв музичного мистецтва в рiзних класах [10].

Викладання курсiв «Музична педагопка» та «Методика музичного виховання» дозволяе:

1) забезпечити професшну спрямовашсть освiти на пев-ному освiтньо-квалiфiкацiйному рiвнi;

2) ознайомити студенпв з сучасними вимогами до пвдго-товки вчителя та до уроку музичного мистецтва;

3) здiйснити аналiз сучасних методiв та прийомiв навчання i виховання школярiв на уроках музичного мистецтва;

4) забезпечити ознайомлення з етапами роботи над шсен-ним репертуаром та особливостями ше! роботи в початко-вих та середшх класах;

5) проаналiзувати вiковi особливосп школярiв i можли-востi !х участi у рiзних видах музично! дiяльностi на уроках;

6) вивчити методику проведення урошв музичного мис-тецтва у 1 - 8 класах;

7) спланувати музичну роботу в школi [8, с.5; 10, с.5].

Органiзацiя та здiйснення навчального процесу у вищих

закладах освiти Укра!ни регламентуеться Положенням про органiзацiю навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженим наказом Мiнiстерства освгга Укра!ни

ввд 2 червня 1993 року № 161, та шшими нормативними актами з питань вищо! освiти [5]. Цими нормативними документами передбачаеться викладання навчального матерiалу в режимi лекцiй, практичних занять та самостiйно! роботи студенпв, в тому числi i предмепв «Музична педагопка», «Методика музичного виховання».

Пiд час лекцп, яка мае бути логiчно вивершеною, гли-бокою за змiстом i доступною за формою викладу, науково обгрунтованою та систематизованою, слад користуватися засобами наочностi та демонструвати навчальний матерiал як особисто, так i за допомогою технiчних засобiв [5, с.11]. Метою лекцiйних занять е розкриття способiв, прийомiв професiйно! дiяльностi. Тематичний роздiл курсу «Музична педагопка» «Теоретичш основи музичного навчання i виховання школярiв» розкривае сутшсть музично! етнопедаго-гiки, структуру музикальносп, специфiку музичного сприй-мання, методику виховання ствацьких умiнь, розучування тст, засвоення музичних знань i умшь тощо. Одна з тем, наприклад, «Психолого-педагогiчнi основи формування музичного сприймання школярiв» покликана допомогти май-бутнiм учителям оволодiти методикою формування музичного сприймання на рiвнi сучасних наукових уявлень про цей процес. Шд час лекцiй розкриваються особливостi музичного сприймання, лопка i шляхи розвитку умiнь музичного сприймання у дней рiзних вiкових категорiй. Особлива увага мае бути ввдведена визначенню методiв оргаш-зацп слухання музичних творiв. Студенти тзнають основи процесу музичного сприймання школярiв, усвiдомлюють сут-нiсть педагопчного керiвництва цим процесом, ознайомлю-ються з методикою оргашзацп слухання музики.

Метою практичних занять е розширення, поглиблення й деталiзацiя наукових знань, отриманих студентами на лек-цiях та в процеа самостшно! роботи, прищеплення умшь i навичок, розвиток наукового мислення та усного мовлен-ня студенпв. Для проведення практичних занять викладач готуе вiдповiднi методичнi матерiали: тести для виявлення ступеня оволодiння студентами необхщними теоретичними положеннями; набiр практичних завдань рiзно! складностi; необхiднi дидактичш засоби.

Досв1д св1дчить, що досить ефективно проводити усне та тестове опитування вивчених тем; спонукати студенпв до дослвдження, аналiзу та прогнозування проблем навчально! дiяльностi; вивчати виховш можливостi рiзних форм органi-зацп музично! дiяльностi та розробляти шляхи тдвищення ефективностi органiзацi! музично! дiяльностi школярiв у позаурочний час; окрему увагу варто придiляти самостiйно-му опрацюванню студентами тем курсу за рекомендованою лпературою.

Практичнi заняття забезпечують мотивацiйно-цiннiсну основу подготовки до практики, формують цшшсне ставлення до методичних знань. На практичних заняттях iз курсу «Методика музичного виховання» одним iз видiв роботи е складання плану уроку музичного мистецтва в загально-освiтнiй школi (тип та змiст уроку за вибором студента). Шд час розробки конспекпв уроков або окремих його еле-ментiв (вступне слово, дитячi iгри, творчi завдання тощо) враховуеться змiст шк1льних програм. У процест наступного аналiзу розроблених частин заняття проводиться колектив-не обговорення найкращих робiт студентiв. Крiм того, прак-тикуеться такий вид роботи, як написання творiв на рiзну тематику. Наприклад, при практичному вивченш теми «Сутшсть педагопчно! концепцi! Д.Кабалевського як вершини

розвитку шшльно! музично! педагогши ХХ столитя» про-понуеться ознайомитись 1з книгою Д.Кабалевського «Воспитание ума и сердца» й законспектувати основш ще! ше! працг

В оргашзацп навчального процесу вищих заклад1в освгга значну роль вщграе самостшна робота студенпв як за-аб оволодшня навчальним матер1алом у час, в1льний в1д обов'язкових навчальних занять. Самостшна робота студенпв спрямовуеться на розумшня виховного впливу му-зичного мистецтва 1 його рол1 в збагаченш духовного свиу дитини, сприяе формуванню навичок навчально-дослвдно! роботи, актив1зуе творчу уяву. Наприклад, самостшному опрацюванню пвдлягають теми програми, присвячеш роз-криттю сошально! сутносп позакласно! роботи, виявлен-ню основних шлях1в та умов и реал1зацИ, а також теми, яш розкривають творчють педагопв-виконавщв ХХ столитя ( Г.Нейгауза, Г.Беклемшева, М.Леонтовича та ш).

У процеа вивчення предмепв використовуються сло-весш (розповвдь, дискусгя, бесвда,), наочш ^люстрування р1зних твор1в мистецтв, демонстращя урившв уроков тощо), практичш (вправи, навчальш йри, «артистичш» замальовки тощо) методи; метод цшеспрямованого педагопчного впливу; проектування практично! дгяльносп, метод художшх асощацш, створення художшх та пластичних композицш до музичних твор1в; метод пор1вняння твор1в у музичних колекщях (наприклад, «Мгшатюра в музиш», «Життя вальсу», «Казка в музиш», «Музичш усмшки», «Образи датей в музиш», «Музичний зоопарка», «Свп очима дитини» тощо); метод музичного узагальнення, емоцшно! драматурги, створення ситуацш устху в навчанш, граф1чного контролю [9, с. 123-141].

Висновки...Отже, ми визначили, що результатившсть формування професшно-педагопчно! компетентносп май-бутнього вчителя музичного мистецтва виражаеться у сфор-мованш потреб1 в педагопчнш дгяльностц в умшш вико-нувати вокальш, хоров1, шструментальш музичш твори; у володшш навичками художньо-педагопчного анал1зу; у художньо-педагопчному сшлкуванш з диъми на уроках та прилученш !х до музики; у використанш методичних знань на практицц у сформованосп музично-естетичних смаюв, вражень, уявлень; розвитку почутпв, переживань, реф-лексп, музично! пам'яп, мислення особистостц в умшш впливати музикою на смаки, враження, уявлення, почуття датей.

У процеа вивчення предмепв «Музична педагопка» та «Методика музичного виховання» розкриваються основш питання загальних засад музично! педагопки, теорп музичного навчання та виховання дней 1з урахуванням сучасних досягнень музично! практики та досвщу розбудови укра!н-

сько! нацiональноi школи. Теми цих програм дають змогу глибоко засво!ти матерiал предметiв, сприяють самостшно-му опрацюванню лiтературних джерел, яш стосуються окре-мих тем, допомагають виробленню навичок самостiйного сприйняття музично-педагопчно! творчостi, аналiзу засобiв музичного виконавства.

Аналiз проблеми виявив, що багато питань формування професшно-педагопчно! компетентносп майбутнього вчи-теля музичного мистецтва залишилися поза увагою дослвд-ник1в. Зокрема, не розкрито !! структуру, можливостi дiагно-стики, методику формування, що негативно позначаеться на якостi музично-педагогiчноi' освiти.

Лпература

1. Basik concepts and core competencies for education for democratic citizenship/ Council of Europe project "Education for Democratic Citizenship" - Strasbourg, 2000. -32 p.

2. Definition and Selection of Competencies. Country Contribution Process: Summary and Country Reports. OECD. -University of Neuchatel. - October 2001. -279 p.

3. Definition and Selection of Competencies. Theoretical and Conceptual Foundations (DESECO). Strategy Paper on Key Competencies, An Overarching Frame of Reference - Tor an Assessment and Research Program. - OECD (Draft).

4. Education for Democratic Citizenship // Seminar on basic concepts and core competences. - Strasbourg - 2000. - 32p.

5. Болюбаш Я.Я. Оргашзащя навчального процесу у вищих закладах освгги: Навчальний поабник для слухачiв за-клащв пвдвищення квалiфiкацii системи вищо! освгга / Я.Я. Болюбаш. - К.: ВВП «Компас», 1997. - 64 с.

6. Критерп оцшювання навчальних досягнень учшв у си-стемi загально! середньо! освгга // Освгга Укра!ни. - 2001. - № 6. - С.4.

7. Кузьмина Н.В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения / Н.В. Кузьмина. - М.: Высшая школа, 1990. - 119 с.

8. Михаськова М.А. Музична педагопка. Робоча про-грама / М.А.Михаськова. - Хмельницький: Видавництво ХГПА, 2010. - 24 с.

9. Михаськова М.А. Формування фахово! компетентносп майбутнього вчителя музики: дис.... канд. пед. наук: 13.00.02. / М.А. Михаськова. - К., 2007. - 174 с.

10. Незнанова Н.1. Методика музичного виховання в за-гальноосвишй школг Робоча програма / Н.1. Незнанова. -Хмельницкий: Видавництво ХГПА, 2010. - 30 с.

11. Ростовський О.Я. Музична педагопка: навчальш програми, методичш рекомендаци та матерiали / О.Я. Ростовський. - Шжин: НДПУ 2001. - 112 с.