CC BY
12педагогически науки
Бшозерська Ганна Олепвна РОЗВИТОК ТВОРЧО1 ...
UDC 378
РОЗВИТОК ТВОРЧО1 ОСОБИСТОСТ1 МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА НА ЗАНЯТТЯХ З ХОРОВОГО ДИРИГУВАННЯ
© 2019
Бшозерська Ганна Олепвна, кандидат педагопчних наук, старший викладач кафедри вокально-хорово! пвдготовки, теори та методики музично! освгти Втницький державний педагог1чний ун1верситет 1мет Михаила Коцюбинського (21100, Украша, Втниця, вул. Острозького, 32, e-mail: anna_belozerskaya@email.ua)
Анотащя. Стаття присвячена актуальним питанням розвитку творчо! особистосп на заняттях з хорового дири-гування. Стаття окреслюе коло актуальних для сьогодення проблем фахово! тдготовки студентсько! молод1 у сфер1 музично-педагопчно! д1яльност1, професшного спрямування спещальних предмепв у освгтньому процес мистець-ких факультепв педагопчних утверситепв на основ1 посилення м1ждисципл1нарних зв'язшв, забезпечення професшного розвитку особистосп студента, розкриття його 1ндив1дуальних можливостей, усвщомлення цштсного став-лення до обрано! професи. Розглядаеться поняття «диференщащя», показан р1зн1 тдходи до питання актив1зацй' творчих зд1бностей. Шляхом узагальнення р1зних концепцш та думок дослвджуються методи розвитку професшно! та творчо! особистосп Особлива увага придшяеться методу виршення творчих задач, а також принципу ствпрат студента та викладача.
Ключовi слова: освгга, творча особиспсть, диференц1ац1я навчання, диригентська пвдготовка, професшна тд-готовка, 1ндив1дуальш заняття, вища музично-педагопчна освпа.
DEVELOPMENT OF THE CREATIVE PERSON OF THE FUTURE TEACHER OF MUSIC ART ON THE CHOIR DISCLAIMER
© 2019
Belozerskaya Ganna Olegovna, candidate of pedagogical sciences, senior lecturer of the department of vocal and choral training, theory and methodology of music education Vinnitsa Mikhailo Kotsiubynsky State Pedagogical University (21100, Ukraine, Vinnitsa, Ostrozky St., 32, e-mail: anna_belozerskaya@email.ua)
Abstract. The article is devoted to the problems of forming creative personality at the lessons of choir conducting. The article outlines the range of current issues of professional training of students in the field of music and pedagogical activity, the professional direction of special subjects in the educational process of art faculties of pedagogical universities on the basis of trengthening interdisciplinary connections, ensuring the professional development of the student's personality, disclosure of his individual abilities, awareness of the value attitude to the chosen profession. The notion «creativity» is examined and various approaches to the problem of intensification of student's creative abilities are shown. Generalizing various concepts and ideas, the author investigates the methods of forming professionally competent and creative personality. Special attention is paid to the method of fulfilling creative tasks and to the principle of cooperation between a student and a teacher. Purpose of the article is to reveal the essence of the concept of «creativity», to determine enhance conditions of creative abilities of students in the formation of vocal and choral skills at the lessons of choir conducting, to analyze the features of the creative process in the classroom. The conclusions of the article include objectives and principles for the creative personality of the future music teacher development, as well as prospects for further researches on this topic.
Keywords: education, creative personality, differentiation of teaching, conducting preparation, professional training, individual classes, higher musical and pedagogical education.
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та ii зв'я-зок 1з важливими науковими чи практичними завдання-ми. Одтею з ключових тенденцш сучасно! державно! полгтики Укра!ни е ор!ентащя на активне входження в европейське i свгтове сшвтовариство, яке передбачае пе-рехщ вищо! школи на нову концепцш тдготовки педагопчних ка^в квалiфiкованих фахiвцiв, здатних ефек-тивно та творчо працювати на рiвнi свгтових i европей-ських стандарпв, готових до постшного професшного розвитку.
У контексп цих завдань зростають вимоги до професшно! тдготовки вчителiв, зокрема формування !х творчо! уяви, що забезпечуе нестандартне ршення проблем у практичнш дiяльностi.
Серед рiзноманiтних засобiв формування особистосп важливе мюце належить творам мистецтва, зокрема музики. I! рiзнобiчний вплив на виховання молодi набу-вае все б№ш широке визнання в теори i практиц пе-дагопки, адже музика узагальнюе багатовтовий безсло-весний досввд духовно-емоцшного ставлення до свпу i ввдкривае неосяжний дiапазон тзнання життя, мютить цший ряд понять, щей, думок, переживань, емоцш, по-чутпв. Це дозволяе впливати одночасно на штелекту-альний та емоцiйний розвиток особистосп.
У зв'язку з вищевикладеним, професiйна тдго-товка майбутнiх вчителiв музичного мистецтва вису-вае особливi вимоги до формування !х майстерносп. Складнiсть цiе! пiдготовки полягае в тому, що вчитель музичного мистецтва повинен бути «теоретиком i регентом, а також музичним юториком i музичним етногра-фом, виконавцем ...» [1, с. 65].
Одним з ефективних шлямв реалiзацi! цiе! проблеми е застосування особистiсно орiентованих техноло-гiй навчання в процесi диригентсько-хорово! пiдготовки майбутнiх вчителiв музичного мистецтва.
Питання професшно! пiдготовки вчителя музичного мистецтва, розвиток його творчо! iндивiдуальностi зна-ходяться в руслi проблем, яш вирiшуються сьогоднi пе-дагопчною наукою.
Анализ остантх дослгджень i публ1кац1й, в яких роз-глядалися аспекти цei проблеми i на яких Трунтуеть-ся авторська думка; видшення невирiшених ратше ча-стин загально'1' проблеми. Теоретичт основи досль дження процесу розвитку творчих здiбностей особисто-стi закладенi в працях фiлософiв, психологiв педагогiв Ю. Бабанського [2], I. Кобиляцького [3], Шахмаев Н [4] iн. Неоцшенний внесок у вирiшення дано! проблеми внесли дослщження вiдомих вчених в галузi музи-кознавства та музично! педагопки Л Безбородова [5], А. Мархлевський [6], К. Ольхов [7] та т. [8-13].
Аналiз публiкацiй сввдчить про те, що вивченню тео-ретичних аспектiв творчо! дiяльностi педагога придше-но багато уваги. Разом з тим, штерес авторiв до творчих методiв навчання ще в недостатнiй мiрi тдкршлений практичним досвiдом. Вiдсутнiсть методичних поаб-никiв, в яких конкретизувався б шлях розвитку творчо! особистосп, стримуе поширення такого цiнного напрям-ку сучасно! педагогiки.
Формування цшей статтi (постановка завдання). Визначити умови активiзацi! творчих здiбностей сту-дентiв у формувант диригентсько-хорових умiнь на заняттях з хорового диригування, проаналiзувати особли-
Belozerskaya Ganna Olegovna pedagogical
DEVELOPMENT OF THE CREATIVE ... sciences
восп навчально-творчого процесу на шдиввдуальних за-няттях.
Виклад основного матергалу дослгдження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результат1в. У сучаснш музичнш педагопш творча спрямованiсть процесу навчання розглядаеться як одна з основних тенден-цiй. Творчi методи роботи оргашчно входять в систему викладання музично-теоретичних дисциплiн як фактор розвитку музичних здiбностей, активiзацi! творчо! шщь ативи.
Формам оргашзаци навчального процесу педагопч-на наука придiляла i придшяе велику увагу. Залежно вод змюту освiти з тих чи шших спецiальностей суспiльство визначалося за формами оргашзаци навчального процесу. Досвщ органiзацiйних форм навчання в школi впли-нув i на вищу освiту. Однак, вища школа розробила i сво! форми оргашзаци навчання: лекци, семiнари, iнди-вiдуальнi, практичш та лабораторнi заняття, самостiйнi роботи, курсов^ дипломнi роботи тощо.
Важливою особливiстю форм навчання е активний пошук i творча самостiйнiсть студенпв у навчальному процесi [7, с. 45].
Хорове диригування е м1ждисциплшарним навчаль-ним предметом в тому розумшш, що як раз на заняттях з цiе! дисциплiни активiзуються знання, вмiння i навички з багатьох iнших навчальних дисциплiн. Це обумовлюе особливi вимоги до занять з хорового диригування. Але, якщо знання, вмшня i навички роботи з виконавським колективом (хором) студент отримуе на шших дисци-плшах, то актуалiзацiя !х здiйснюеться через техшку диригування, як важливий зааб управлiння виконав-ством, i саме знання, вмшня та навички диригентсько! техшки студент формуе на заняттях з хорового диригування. Техшка диригування (знакова система) пов'яза-на з диригентським апаратом, в основу якого поставлена моторна система рук, !х жести, оргашзоваш в знакову систему, яка забезпечуе зрозумiлий хоровому колекти-ву прояв художнiх задумiв керiвника i вмшня управляти виконавством [3, с. 27].
З урахуванням того, що рухливють рук, мiмiку об-личчя неможливо точно записати на паперi, !х рiзновид у диригентсько! практицi наспльки великий i складний, що до сих тр вивчення !х базуеться на емпiричному рiв-нi, тобто на досвщ, що передаеться репродуктивним методом.
На основi даного досводу можна створити цiлiсну ди-дактичну теорiю розвитку творчих здiбностей майбутшх учителiв музичного мистецтва в процеа вивчення диригування. Сприяе цьому iндивiдуальна форма навчання диригуванню, яка в музичнш вузiвсько! педагогiцi нази-ваеться «шдиводуальш заняття».
1сторичний процес навчання диригування склався в силу свое! специфiки, як iндивiдуалiзований. Викладання i навчання в такш формi оргашзаци являли собою двi особливi, хоча i взаемозалежнi форми дiяльностi ви-кладача i студента, де навчання диригуванню проходить «один на один» м1ж викладачем i студентом. Об'ектом педагогiчноl дiяльностi викладача виступае особистiсть майбутнього вчителя музичного мистецтва з уама його багатогранними можливостями навчальних, виховних, розвиваючих якостей.
Весь процес навчання хоровому диригуванню пс-но пов'язаний з вихованням i розвитком майбутнього вчителя. Тому не тшьки навчальнi, виховнi, але й роз-виваючi завдання вирiшуються викладачем iндивiдуаль-но. Викладач використовуе таш прийоми i засоби оргашзаци навчально-педагогiчно! дiяльностi студента, якi забезпечують ефективнiсть засвоення !м знань, умшь i навичок диригування та формування здiбностей до пе-дагогiчноl дiяльностi. «Хоча основне виховання здшс-нюеться через предмет, який веде викладач, воно 1м не обмежуеться. Викладач за фахом повинен знати, яш устхи студента з iнших дисциплш, яка його доля в сус-пiльному житп» [7, с. 137], - стверджуе вчений практик 12
К. Ольхов.
1ндивщуальна форма виховання майбутнього вчи-теля-диригента дае можливють сформувати громадяни-на-патрiота, який завдяки сво!м знаниям в областi музичного мистецтва через репертуар зумiе пробудити, вiдродити духовна культуру свого народу.
Оргашзашя навчаиия диригування в iидивiдуальнiй формi передбачае розвиток майбутнього вчителя через самоосвпу.
Викладач приймае активну участь в самоосвiтi майбутнього вчителя через рекомендацп для вивчення необидно! лiтератури, через нотний матерiал, навчальний матерiал тощо.
Важливо зауважити, що процес самоосвгга студента вiд курсу до курсу зростае, i на останньому кура повинен зайняти основне положення щодо того, як буде шд-вищуватися самостiйнiсть i готовнiсть студента до диригентсько! дiяльностi в школ^
«Одне з головних завдань викладача - навчити пра-цювати самостiйно. Погану послугу надають окремi ви-кладачi сво!м студентам, вивчаючи з ними завдання в клаа, замiсть того, щоб керувати !х самостiйною робо-тою» [7, с. 137], - стверджуе вчений практик К. Ольхов i з ним не погодитися неможливо.
У процеа шдиввдуально! форми оргашзаци навчання студент отримуе завдання, яке вш повинен виконати незалежно ввд шших студенпв. Ц завдання формуються на основi «Робочо! навчально! програми», яка реалiзу-еться за допомогою вивчення творiв, як1 е дидактичним матерiалом до тем курсу. Музичнi образи цих творiв ви-ступають як важливий матерiал для виховно!, шзнаваль-но! та розвиваючо! роботи викладача в процеа Ондивь дуального викладання. Педагопчна цiннiсть Ондивщу-ально! форми навчання полягае в тому, що вона забезпечуе навчально-шзнавальну дiяльнiсть кожного студента, дозволяючи кожному з них працювати в комфортному для нього режима У процесi тако! органiзацi!' навчання викладач отримуе можливють диференцiювати навчаль-нi завдання, враховуючи iидивiдуальнi особливостi студента i, тим самим, створити сприятливi умови активiза-цi! навчально-пiзнавально! дiяльностi студенпв з недо-статнiм рiвнем музично! подготовки, лiквiдацi!' прогалин в знаннях, а з високим рiвнем - розширити i поглибити знання студенпв, !х творчi вмiния. Музичнi твори для шдиввдуального плану повиннi вщповщати рОвню вну-трiшньо! зрiлостi студента, ступеня його пiдготовки. «Основою навчального матерiалу повиннi стати твори, цшшсть яких перевiрена виконавською та педагопчною практиками» [7, с. 137].
1ндивщуальна форма навчального процесу з диригування передбачае постшну апробацiю знань, умшь та навичок в колективнш формi навчання - з хоровим колективом школярiв, навчальним хором, або з добре пвд-готовленим самодiяльним хором. Актуалiзацiя творчих умшь вчителя-диригента в класно-урочнiй системi шко-ли е важливим напрямом диригентсько! дiяльностi. Ця апробацiя передбачае вихвд вчителя на навчально-прак-тичну роботу з класом для вивчення шкшьного репертуару в той момент навчання диригування, коли рiвень подготовки студента забезпечить педагогiчний успiх. Таким чином, навчально-педагопчна практика студента забезпечуе колективну форму навчання диригування.
Важливим моментом в оргашзаци колективно! форми навчання диригування е вихвд студента на роботу з хоровим колективом в рамках навчально! дисциплши «Хоровий клас i практикум роботи з хором». Практика пвдтверджуе, що з шею метою необхщно розрiзняти «хоровий клас, як власне навчальний хор; хоровий клас як дисципл^, що синтезуе знання з уах основних предме-пв диригентсько-хорово! спецiaлiзaцi!» [14, с. 4].
Таким чином, кожен викладач диференцшовано, з урахуванням творчих можливостей колективу i рiвия подготовки студента, шдбирае хоровий твiр, контролюе процес самошдготовки, присутнiй на заняттях i разом зi Balkan Scientific Review. 2019. Т.3. № 1(3)
педагогически науки
Бшозерська Ганна Олепвна РОЗВИТОК ТВОРЧО1 ...
студентом обговорюе план роботи.
Залучення до процесу позакласно! роботи базово! школи передбачае роботу студента зi шк1льними вико-навськими колективами: хором молодших, середшх, старших класiв, вокальними групами.
Результати тако! колективно! форми навчання дири-гування студент демонструе в процеа складання державного iспиту, обов'язковим елементом якого е дири-гування хоровим колективом, а так само робота з хором.
Моделювання диригентсько! дiяльностi студента на шдиводуальних заняттях передбачае активнi та штерак-тивнi форми колективного навчання з диригування. У цьому процесi викладач сприяе формуванню творчих якостей майбутнього вчителя. «Позитивш якостi студента перед викладачем розкриваються не вщразу: по-ступово проявляеться його обдарованють, штелектуаль-ний розвиток, внутрiшня зршсть, дiловi якостi, працез-датнiсть, шщатившсть та шшЬ> [7, с. 137] - стверджуе К. Ольхов.
Тому формування такого творчого вмiння музиканта, як слухати i чути партитуру, виконувану хором, передбачае ряд еташв навчання. У зв'язку з тим, що в процеа вивчення диригування на iндивiдуальних заняттях вщ-сутне «живе звучання хору», вмшня управляти хоровим колективом формуеться на зображенш i моделюваннi цього процесу. Вихщ на колективну форму навчання ви-магае водповщно! адаптацп студента в колективу З ще! щлю колективна форма передбачае:
- етап адаптацп до звучання виконавсько! колективу;
- етап активного конструювання з виконавською ко-лективом;
- етап виконавсько! дiяльностi з колективом.
Етап адаптацп студента до звучання хорового колективу передбачае управлшня виконавством вже вивчених керiвником творiв. Про необхвднють такого процесу вка-зують бiльшiсть дослiдникiв [6, с. 13; 5, с. 162-163; 7, с. 40-41, 15].
З щлю адаптацп студента до звучання хору викладач погоджуе з керiвником хору твiр, який включаеться в iндивiдуальний план студента. Цей твiр вивчае хор i плануеться виход студента для диригування. Настае етап навчання: активне конструювання (практикум роботи з хором), яке передбачае вибiр музичного твору з ураху-ванням квалiфiкацi! навчального хору i рiвня подготовки студента з диригування. З щею метою тд керiвництвом викладача студент самостшно вивчае хоровий твОр, го-туе дидактичш матерОали, становить план-графш роботи з колективом. В процеа роботи студента з хоровим колективом викладач фшсуе ва позитивно О негативно сторони для подальшого аналОзу О виправлення помилок. АналОз роботи студента з хором, на думку К. Ольхова, повинен торкнутися питань: «як студент ввдчував себе перед колективом, як виявив сво! знання партитури, як виконував план репетицп О яку тщативу проявив, як ко-ристувався промовою, грою, ством, жестом, яким був темп роботи О т. Он.» [7, с. 158].
Для оптимального використання оргашзацшних форм викладач здшснюе диференщацш процесу навчання диригування.
Досягнення високо! педагопчно! ефективносп в тд-готовщ вчителОв музичного мистецтва до диригентсько! дОяльносп ускладнюеться тим, що теоретичну основу складають знання та практичш вмшня, як1 здобуваються в процеа вивчення дисциплш музично-теоретичного та диригентсько-хорового циклОв.
У них ми знаходимо ютотну рОзницю з точки зору того, що довузОвська тдготовка абпурОенпв в значнш мОрО водрОзняеться вмютом освгга в тих навчальних закладах, де вони навчалися до вступу до ушверситету. 1накше кажучи, за рОвнем довузОвсько! музично! подготовки першокурсники музичного факультету досить неоднородно. Це спонукае нас до вживання диференщацп процесу навчання.
У дидактищ розрОзняють два основних види дифе-
ренщацп навчання, а саме: зовшшню диференщацш, яка передбачае комплектування академОчних колективОв (груп, потоков О т. д.) згодно з визначеними суттевою оз-накою; О внутршню диференщацш, яка передбачае вра-хування типолопчних та шдиводуальних особливостей всередиш академОчного колективу [4, с. 269-271].
В процеа застосування колективних форм навчання бшьш необхОдною О, водповщно, бшьш ефективною на практищ е зовшшня диференщащя.
Однак в процеа навчання диригування на музичних факультетах традицшно переважае шдиводуальна форма навчання, в той час як в процеа вивчення багатьох дисциплш музично-теоретичного циклу (гармошя, юторОя музики, сольфеджю, полОфошя, аналОз музичних творОв та Он.) Переважають колективш форми навчання.
Процес пошуку шлях1в шдвищення ефективносп в шдготовщ майбутшх вчителОв музичного мистецтва до диригентсько! дОяльносп диктуе Остину, що <андивщу-альне навчання дозволяе максимально диференцшва-ти навчальш завдання вщповщно до !х змюту, а також контролю О оцшки результапв»[14, с. 119].
Висновки дослгдження I перспективи подальшихроз-в1док цього напряму. Таким чином, ефективним педаго-пчним засобом досягнення поставлено! мети е реалОза-щя принципу диференщацп згодно двох взаемопов'яза-них ознак, а саме:
- вщповодно до змюту О рОвню довузОвсько! музично! пОдготовки студенпв;
- вщповодно до змюту О складносп дидактичних ма-терОал1в (що використовуються у виглядО музичних тво-рОв), О, вщповщно до них, навчально-виховних завдань, методОв та шших характеристик навчального процесу. Стутнь шдготовленосп студенпв до вивчення диригування слад розглядати на трьох рОвнях: «високий», «се-реднш», «низький» (не означае «незадовшьний»).
Отже, розвинеш форми навчання диригування з ре-ал1защею принципу диференщацп процесу дозволяють на основО «Робочих навчальних програм» шдвищити ефектившсть подготовки майбутшх учителОв музичного мистецтва до диригентсько! дОяльносп в школО та потре-бують подальшого дослщження.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Андреева Л. М. Методика хорового дирижирования: учебное пособие для дирижерско-хоровых факультетов (отделений) музыкальных вузов. Москва: Музыка, 1969. 120 с.
2. Кобиляцький I. I. Основи педагоггки вищо! школи. Кшв: Вища школа, 1998. 288 с.
3. Бабанский Ю. К., Поташник М. М. Оптимизация педагогического процесса (в вопросах и ответах). Кшв: Радянська школа, 1984. 200 с.
4. Шахмаев Н. М. Дифференциация обучения в средней общеобразовательной школе. Дидактика средней школы. Москва: Просвещение, 1982. 65 с.
5. Безбородова Л. А. Дирижирование: учебное пособие для студентов педагогических институтов по специальности «Музыка» и учащихся педагогических училищ по специальности «Музыкальное воспитание». Москва: Музыка: Просвещение, 1990. 159 с.
6. Мархлевський А. Ц. Практичш основи роботи в хоровому класг. Кшв: Муз. Украша, 1986. 96 с.
7. Ольхов К. Вопросы теории дирижерской техники и обучения хоровых дирижеров. Ленинград: Музыка, 1979. 200 с.
8. Степина Н.В. Особенности формирования личности хормейстера в условиях спо в аспекте современных исследований // Балтийский гуманитарный журнал. 2016. Т. 5. № 3 (16). С. 196-198.
9. Радзивил Т.А. Критериальный подход при определении уровней готовности студентов педагогического колледжа к обучению музыке младших школьников // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2014. № 1 (6). С. 58-61.
10. Зайченко М.А. Специфика рекурсивного принципа в языке и в музыке //Балтийский гуманитарный журнал. 2014. № 2 (7). С. 10-12.
11. Дубровина И.В. Уровни самообразовательной деятельности учителей музыки в системе последипломного образования //Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2014. № 2 (7). С. 3234.
12. Степина Н.В. Формирование профессиональных компетенций дирижера-хормейстера в условиях современного среднего специального образования // Карельский научный журнал. 2016. Т. 5. № 3 (16). С. 7-9.
13. Козий О.М. Моделирование процесса формирования образно-интонационных навыков у будущих учителей музыки // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2014. № 1 (6). С. 33-36.
_14. Птица К. Очерки по технике дирижирования хором. Москва,
pedagogical sciences
1948.
15. Эстрина Т. А. Подготовка студента к работе с хором. Вопросы хороведения на музыкально — педагогическом факультете. Москва: МГПИ, 1981.С. 37-49.
Belozerskaya Ganna Olegovna DEVELOPMENT OF THE CREATIVE ...
14
Balkan Scientific Review. 2019. Т.3. № 1(3)
