CC BY
235. Кщна Л. М. Формування фахових компе-тенцш майбутнього вихователя дошкшьного навча-льного закладу / Л. М. Кщна // Наукова скарбниця освети Донеччини. - 2010. - № 1. - С. 69-75.
6. Костюк Д. А. Структура фахово! компетентносп майбутшх 1нженер1в-енергетик1в альського-сподарського виробництва / Д. А Костюк // Нов1 технологи навчання. - 2011. - Вип. 67, Ч. 1. - С. 170175.
7. Кузьмина Н. В. (Головко-Гаршина). Ак-меологическая теория повышения качества подготовки специалистов образования / Н. В. Кузьмина. - М., 2001. - 82 с.
8. Лернер И. Я. Процесс обучения и его закономерности / И. Я. Лернер - М. : Знание, 1980. - 96 с.
9. Луговська Е. М. Критерп ощнювання фахово! компетентносп технЫв-механЫв агропро-мислового виробництва [електронний ресурс] / Е. М. Луговська // Режим доступу: http://nvd.luguniv.edu.ua/archiv/NN21/ 13lemtav.pdf.
10. Макаренко В. I. Метод пошуково-дослвд-ницьких проекпв як зааб формування науково-до-слвдницьких умшь студенпв / Макаренко В. I., Макаренко О. В., Макаренко К. С., Олкова О. В. // Вища освета Укра!ни № 3 (додаток 2) - Тематичний випуск «Педагопка вищо! школи: методологiя, тео-рiя, технологи». - Т. 3. - Юровоград : РВВ КДПУ iм. В. Винниченка, 2014. - С. 82-93.
11. Михаськова М. А. Формування фахово! компетентносп майбутнього вчителя музики : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Марина Анатол!вна Михаськова; Нац. пед. ун-т iM. М. П. Драгоманова. - К., 2004. - 398 с.
12. О. Овчарук Компетентшсний шдхвд у су-часнш освiтi: свiтовий досвiд та укра!нсьш перспе-ктиви [Бiблiотека з осветньо! полiтики] / Пiд заг. ред. О. В. Овчарук. - К. : «К.1.С.», 2004. - 112 с.
13. Теоретичш i методичш засади моделю-вання фахово! компетентносп керiвникiв закладiв освiти: монографiя / [Сльникова Г. В., Зайче-нко О. I., Маслов В. I. та ш.]; за ред. Г. В. Сльнико-во!. - Кшв-Чершвщ: Книги - XXI, 2010. - 460 с.
14. Шевель Б. О. Формування фахових компе-тенцш майбутнiх педагогiв засобами шформа-цшно-комушкативних технологiй: автореф. дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.04. «Теорiя i методика професiйно!' освети» / Борис Олександрович Шевель; Нацюнальний унiверситет бiоресурсiв i при-родокористування Укра!ни. - К., 2011. - 20 с.
15. Ягупов В. В. Проввдш методологiчнi характеристики основних видiв компетентностi майбутшх фахiвцiв, що формуються в системi профе-сiйно-технiчно!' освiти / В. В. Ягупов // Модершза-щя професiйно! освiти i навчання : зб. наук. пр. - К. : 1ПТО НАПН Укра!ни, 2012. - Вип. 2. - С. 45-59.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПЕДАГОГ1ЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ДОСЛЩНИЦЬКОТ КОМПЕТЕНТНОСТ1 У МАЙБУТН1Х Л1КАР1В У ПРОЦЕС1 ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛ1Н
Макаренко О.В.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшськамедична стоматологгчна академ1я», м. Полтава, викладач
EXPERIMENTAL STUDY OF PEDAGOGICAL CONDITIONS OF FUTURE DOCTORS' RESEARCH COMPETENCE IN THE STUDY OF NA TURAL SCIENCES
Makarenko О. V., Higher State Educational Establishment of Ukraine «Ukrainian Medical Stomatological Academy», lecturer
АНОТАЦ1Я
У статп подано результати експериментального дослщження педагопчних умов формування дослвд-ницько! компетентносп у майбутшх лiкарiв у процес вивчення природничих дисциплiн; охарактеризовано позитивш зрушення в структурних компонентах дослщницько! компетентностi пiсля формувального експерименту.
ABSTRACT
The article presents the results of the pilot experimental study of pedagogical conditions of future doctors' research competence in the study of natural sciences; improvements in the structural components of the research competence after forming experiment are described.
Ключовi слова: експериментальне дослщження, дослщницька компетентшсть, формувальний експе-римент, компоненти структури дослщницько! компетентности
Keywords: experimental study, research competence, molding experiment, structural components of research competence.
У ру^ загальноевропейських процеав рефор-мування та розвитку освгга, зокрема Болонського, в Укра!ш вщбуваеться, з одного боку, переорiентацiя нацiонально! освiти на кiнцевий результат, викла-
дений у термiнах компетентшсного пiдходу, а з ш-шого боку формування нацiонально! системи кваль фiкацiй, узгоджено! з европейською системою ква-лiфiкацiй. Таку систему квалiфiкацiй вважають
«основною складовою усшшносп Свропейсько! ви-що1 освiти у свiтовому масштаб^) [9].
Проблема формування фахових компетентнос-тей у майбутнiх лiкарiв знаходить свое ввдобра-ження у компетентшсному пiдходi до професшно! подготовки у вищих медичних навчальних закладах (ВМНЗ). Виходячи з цього, випускник ВМНЗ повинен мати не пльки достатнiй особистий досвiд вп-лення ввдомих способiв дiяльностi, а й здатшсть до здiйснення квалiфiкованого науково-дослщниць-кого пошуку. Саме тому система вищо! освiти сьо-годнi повинна бути нацшена на формування не просто лжаря-практика, але лжаря-дослщника, здат-ного легко адаптуватися до швидко мiнливих умов, знаходити виршення фахових проблем.
Iнновацiйнi процеси у сучаснш вищiй освiтi породили велику к1льк1сть рiзноманiтних iнiцiатив, спрямованих на формування дослщницько! компе-тентностi майбутшх фахiвцiв рiзних профiлiв. Пси-холого-педагопчш основи компетентнiсного шд-ходу розроблеш такими вченими, як В. Баркаа, I. Бех, Н. Волкова, О. Волошина, М. Головань, Л. Голодюк, О. Демчук, О. Дубасенюк, М. Свтух, Л. Жогло, Ю. Зшьковский, В. Кремень, В. Луговий, О. Онопрiенко, Л. Сергеева, С. Сисоева, О. Сшрш, М. Степко, К. Хударковський. Вивченням теорети-чних засад оргашзацп науково-дослщницько! д1я-льностi студенпв займалися С. Барбiна, Г. Васяно-вич, О. Глузман, В. Гриньова, Н. Ючук, М. Князян, В. Козаков, З. Курлянд, С. Литвиненко, В. Майбо-рода, А. Маркова, Г. Нагорна, О. Пехота, М. Лево-чко. Проблемш питання взаемозв'язку компетент-ностей i компетенцiй та 1х вимiрювання осмислеш у роботах Н. Бiбiка, Л. Ващенко, I. Срмакова, М. Жалдака, О. Локшина, О. Овчарук, Л. Параще-нко, О. Пометун, О. Савченко, С. Трубачева. Ав-тори [7, 8, 10, 11] дослвджують рiзнi методи та осо-бливостi формування дослвдницьких компетентно-стей у майбутнiх лiкарiв.
Водночас зауважимо, що в наукових досль дженнях, нацiлених на вдосконалення фахово! шд-готовки майбутнiх лiкарiв, розглядаються лише ок-ремi аспекти формування дослвдницько! компетен-тностi без урахування 11 як умови ефективного професшного навчання. Ця проблема концентруе навколо себе низку принципово важливих ключо-вих питань, таких як: визначення сутносп та струк-тури дослщницько! компетентносп майбутнiх лжа-рiв; виявлення закономiрностей формування дано! компетентностi, розробки педагопчних умов, як1 забезпечують оволодiння дослщницькою компете-нтнiстю та здiйснення експериментально! перевь рки 11 ефективностi.
Аналiз трактувань поняття дослiдницька ком-петентшсть у рiзних авторiв дозволяе, визначити дефшщш «дослщницька компетентшсть» як цш-сне iнтегративне утворення особистостi, конгломерат знань, умiнь, навичок, досвщу дiяльностi дослi-дника, його мотивацшно-цшшсних i вольових яко-стей, що виявляються в готовностi i здатносп до досл1дницько! дiяльностi з використанням методiв наукового пiзнання з метою отримання нових
знань, застосуваннi творчого шдходу в цiлепокла-даннi, плануванш, аналiзi, прийняттi рiшень та оцшщ результатiв дослiдницькоl дiяльностi [2, 4].
У процеа навчання та наукового пошуку ввд-буваеться всебiчний штелектуальний розвиток осо-бистостi, формування його свггогляду завдяки ро-зумовiй дiяльностi, психiчним процесам, аналi-тико-синтетичним дiям, на основi чого створюеться система, яка об'еднуе у собi змютовшсть навчаль-ного процесу та форму наукового тзнання.
Проведений теоретичний аналiз надав можли-вiсть обгрунтувати педагопчш умови формування дослiдницькоl компетентностi майбутшх лiкарiв у процесi вивчення природничих дисциплiн та здiйс-нити дослщно-експериментальну перевiрку отри-маних результатiв.
Метою стат^ е аналiз результатiв експериме-нтального досл1дження педагогiчних умов формування дослщницько! компетентностi у майбутшх лiкарiв у процесi вивчення природничих дисциплш, подати математично-статистичну перевiрку 1х дiе-востi, охарактеризувати позитивнi зрушення у структурних компонентах дано! компетентносп гасли формувального експерименту.
Виклад основного матерiалу. Необхiднiсть i дощльгасть проведення експерименту полягае у гадтвердженга дiевостi та ефективностi системи педагопчних умов; перевiрцi функцiонування системи дослщницьких умiнь; здiйсненнi експеримен-тально1 перевiрки окремо кожного з дослвджуваних елементiв.
Виходячи з цього, ми трактуемо науково-до-слiдницьку компетентнiсть майбутнього лiкаря як iнтегративну властивiсть особистосп, що характе-ризуе готовнiсть студенпв до вирiшення дослiдних завдань та здатгасть до самостiйного наукового пошуку, виршення нових проблем i творчого перет-ворення дiйсностi, яка виявляеться в едностi таких компоненпв, як мотивацiйний, органiзацiйний, ко-ординацшний та комунiкативний.
У вiдповiдностi з визначеними компонентами було встановлено таш рiвнi сформованостi цих компонентiв: фрагментарний, репродуктивний, ча-стково-пошуковий та дослщницький.
Експеримент складався з трьох еташв: п1дгото-вчого, основного та завершального.
На першому етапi було визначено проблему наукового пошуку, проведено роботу з аналiзу стану 11 дослвдження у психолого-педагогiчнiй лiте-ратурi i практицi, визначено й обгрунтовано мето-дологiчну та теоретичну основи дослщження, про-тирiччя, проблеми, мету, об'ект i предмет дослi-дження, конкретизовано завдання та проведено констатувальний експеримент.
Констатувальний експеримент нашого досль дження було побудовано на визначенш сучасного стану процесу формування дослвдницько! компете-нтностi у майбутшх лiкарiв у процесi вивчення природничих дисциплш. Було пщбрано експерпв i проведено експертне ощнювання для пiдтвер-дження отриманих результапв. П1д час констатува-
льного етапу було виявлено стан сформованосл до-слвдницько! компетентностi у майбутшх лiкарiв. Експеримент проводився методами анкетування, опитування, тестування.
На другому етат видiлено основнi теоретичнi положення формування дослвдницько! компетент-ностi у майбутшх лiкарiв, обгрунтовано оргашза-цiйно-педагогiчнi умови формування ще! компете-нтностi; проведено формувальний експеримент; уточнено складовi структури компетентностi; вно-силися корективи в методику дослвдження, форму-валися попередш висновки i рекомендаций, як1 в по-дальшому впроваджувалися у навчальний процес ВМНЗ.
На третьому етапi систематизовано та узагаль-нено результати дослщження, здiйснено математи-чну та статистичну обробку даних, упроваджено те-оретичш i практичнi результати у навчальний про-цес ВМНЗ, оформлено результати наукового пошуку, визначено перспективи подальших дослi-джень.
Для перевiрки органiзацiйно-педагогiчних умов формування дослщницько! компетентностi у майбутшх лiкарiв було проведено дослвдну роботу у межах комплексного педагопчного експериме-нту, органiзованого зпдно до вимог проведення фо-рмувального експерименту в педагопчних досль дженнях, як1 описаш в роботах О. Абдуллшо! [1], С. Гончаренка [3], Н. Кузьмшо! [5], I. Лернера [6] та ш.
У межах наукового дослщження формувальний експеримент проводився в умовах ВМНЗ. Вiн передбачав проведення таких послщовних етапiв: визначення експериментально! групи (ЕГ) i контрольно! групи (КГ) (в цiлому вибiрка мiстила 260 та 280 студенлв вiдповiдно); визначення початкового рiвня сформованосл дослiдницько!' компетентностi в цих групах на вхiдному дiагностуваннi; упрова-дження нашо! методики в ЕГ; проведення вихвд-ного дiагностування рiвня сформованосл дослщни-цько! компетентностi у майбутшх лiкарiв у ЕГ та КГ шсля впровадження методики; проведення екс-пертами оцiнювання рiвня сформованостi дослщ-ницько! дiяльностi у цих групах шд час вихвдного дiагностування.
Шд час формувального етапу пiсля визначення ЕГ i КГ було проведено вхщне дiагностування ба-гатьох методик, теслв та анкет i визначено реаль-ний початковий рiвень сформованосл дослщниць-ко! компетентностi. Цей шструментарш було пщб-рано згiдно з розробленими нами критерiями та показниками.
Шд час проведення формувального етапу для забезпечення прозоросл i достовiрностi результалв дослвдження особливу увагу ми придали умовам, в яких вiдбувалось навчання майбутшх лiкарiв. Ре-зультативнiсть оргашзацшно-педагопчних умов поетапного формування дослвдницько! компетент-ностi майбутнiх лiкарiв необхiдно було шдтвер-дити в ЕГ.
Пiд час експерименту нами було передбачено навчання за вже юнуючою класичною моделлю майбутнiх лiкарiв в КГ. У ЕГ, з метою формування
дослщницько! компетентностi, навчання здшсню-валося через цiлеспрямовану дослщницьку роботу як аудиторну, так i поза аудиторну з урахуванням iндивiдуальних особливостей кожного студента. Пiд час проведення експерименту вирiшувалися до-слщницьш завдання рiзного характеру з урахуванням специфiки майбутньо! професiйно!' дiяльностi. Для вирiшення визначених завдань шд час експери-ментального дослiдження нами використовувалась система засобiв та методiв педагогiчного впливу. Значну увагу було придшено iндивiдуальнiй роботi з кожним студентом, узагальненню i втiленню в життя досвiду дослiдницько! дiяльностi.
У процес впровадження нашо! методики зна-чна увага придiлялась мотивацiйному компоненту дослщницько! компетентностi майбутнiх лiкарiв. Виходячи з того, що у процеа набуття природни-чих знань мотиви дшть лише п1д зовнiшнiм впли-вом, ми розвивали не мотиви, а мотивацшш детер-мiнанти. Отже, упроваджена нами методика спри-яла процесу мотивацi!' та спонукання до дослщницько! дiяльностi майбутнiх лiкарiв.
Наступним етапом формувального експериме-нту було проведення вихвдного (контрольного) дiа-гностування ЕГ i КГ, метою якого було визначення рiвнiв сформованосл дослщницько! компетентно-стi пiсля впровадження нашо! методики у навчальний процес ЕГ. Порiвняльний аналiз результалв ЕГ та КГ при вихвдному вимiрюваннi рiвнiв дослiдни-цько! компетентносл вказуе на !х покращення в ЕГ. Це дае нам шдстави стверджувати, що наша система педагопчних умов е дiевою.
Надшшсть i достовiрнiсть отриманих резуль-талв гарантувалась експертами, як1 оцiнювали рь вень дослiдницько! компетентностi майбутнiх лжа-рiв на вихiдному дiагностуваннi. Ми обирали екс-пертiв з оаб викладацького складу, як1 безпосередньо контактували зi студентами та проводили заняття в ЕГ i КГ.
Точшсть та правдивiсть отриманих результалв забезпечувалася ще й тим, що жоден з експерлв не знав, представником яко! групи е певний студент. Для експертизи було обрано метод шдиввдуально! експертно! оцiнки. Основною умовою його вибору була неможливють визначення групи експерлв, яка змогла б оцшити вах студентiв у всiх ситуащях проведеного експерименту. Результатом експерт-ного оцiнювання ми будемо вважати те, що впровадження нашо! методики в ЕГ шдвищуе рiвень до-слiдницько!' компетентностi за основними показни-ками критерi!'в i доводить ефектившсть нашо! системи педагогiчних умов.
Ддагностування рiвнiв сформованостi дослiд-ницько! компетентностi майбутнiх лiкарiв на початку формувального експерименту показало, що в студенлв ЕГ i КГ вони приблизно однаковi. Пiсля впровадження методики в ЕГ, щд час контрольного дiагностування ЕГ i КГ проведеного в кiнцi експерименту було виявлено позитивну тенденц1ю зрос-тання частково-пошукового та дослiдницького рiв-шв сформованостi дослiдницько! компетентностi в ЕГ. Результати формувального експерименту пред-
CTaBjeHi b Ta6ju^ 1, ma BigO6pa®ae guHaMiKy c$o-
pMOBaHOCTi gocmgHH^Koi' KOMneTeHTHOCTi 3a piB-hhmh (I - ^parneHTapHHH, II - penpOgyKTHBHHH, Ill -
nacTKOBO-nomyKOBHH, IV- gOCjigHH^KHft).
Ta6juua 1.
Penii.Tani (|)0|)Myita. n.noio eKcnepHMeHTy_
KpHTepii Ki^tKicTt CTygeHTiB y %
no^aTOK eKcnepHMeHTy
EKcnepnMeHTa^bHa rpyna KoHTpomHa rpyna
PiBHi PiBHi
I II III IV I II III IV
MOTHBa^HHuft 31,9 53,1 14,2 0,8 41,1 42,5 15,4 1,1
0pram3aqiHHHH 24,2 46,9 28,1 1,5 26,1 34,3 38,6 1,1
KOOpguHa^HHHH 49,6 27,7 21,5 1,2 55,4 22,5 20,7 1,4
KOMyHiKaTHBHHH 24,6 39,2 35,0 1,2 19,6 50,4 28,9 1,1
CepegHe 3HaneHHa 32,6 41,7 24,7 1,2 35,5 37,4 25,9 1,2
Kmeub eKcnepHMeHTy
MOTHBa^HHHH 20,8 46,5 30,0 2,7 40,7 45,0 13,2 1,1
0praHi3aqiHHHH 8,8 40,0 48,1 3,1 24,3 35,7 38,6 1,4
KOOpguHa^HHHH 35,0 25,8 36,9 2,3 53,2 23,2 22,1 1,4
KOMyHiKaTHBHHH 14,6 24,6 58,1 2,7 14,6 51,4 32,5 1,4
CepegHe 3HaneHHa 19,8 34,2 43,3 2,7 33,2 38,8 26,6 1,3
nopiBHHHHH 3pymeHb, aKi Big6yjHCb y Kr i Er 3a KpurepiaMH c^opMOBaHOCTi gOCjigHH^KOi KOMneTe-HTHOCTi Ha nOnaTKy i b KiH^ ^OpMyBajbHOrO eKCne-pHMeHTy gaju 3MOry giHTH bhchobkIb ^o, y pO3nOgi-jax CTygeHTiB Kr Ta Er 3a piBHaMH C^OpMOBaHOCri KO®HOrO 3 KpHTepiiB e BigMiHHOCTi, npOTe y CTygeHTiB Er bohh 6ijbm BHpa®eHi. TaK, KijbKiCTb CTygemiB, aKi MaroTb ^parneHTapHuft piBeHb c^OpMOBaHOCTi gO-cmgHH^KOi' KOMneTeHTHOCTi 3MeHmujaCb Ha 12,8 %, TOgi, aK y Kr - Ha 2,3%. KijbKiCTb CTygemiB, aKi Ma-
MTb penpOgyKTHBHHH piBeHb C^OpMOBaHOCri gOCjig-hh^koi KOMneTeHTHOCTi 3MeHmujaCb Ha 7,5 %, a y Kr HaBnaKH 3pOCja Ha 1,4 %. MaCTKOBO-nOmyKOBHH piBeHb 3HanHO 3piC y Er Ha 18,6 %, kojh y Kr - jume Ha 0,7 %. ,n,OCfligHH^KHH piBeHb TaKO® nOKa3aB 3pO-CTaHHa - Ha 1,5 % y Er Ta Ha 0,1 % y Kr.
^HHaMiKa piBHiB C^OpMOBaHOCri gOCjigHH^KOi
KOMneTeHTHOCTi b Er i Kr (I - ^parMemapHuft, II -penpOgyKTHBHHH, III - naCTKOBO-nOmyKOBuft, IV -gOCjigHH^KHH) npegCTaBjeHa y Burjagi giarpaMH Ha puC. 1.
50,0 40,0 30,0 20,0 10,0 0,0
iip I J J t^J J J I ^
I nOnaTOK eKCnepuMeHTy I Kiнeцb eKCnepuMeHTy
I II III IV EKCnepuMeHTajbHa rpyna
II III IV KOHTpOJbHa rpyna
I
Puc. 1. Цiaгpaмa dunaMiKU pienie c^opMoeanocmi docjiidHu^mi KOMnemenmnocmi.
KijbKiCHHH aHaji3 OTpuMaHux pe3yjbTaTiB eKC-nepuMeHTajbHOrO gOCjig®eHHa CBig^HTb npO Te, ^O niCja BnpOBag®eHHa HamOi CipyKTypu negarOriHHHx yMOB y Er Big6yjHCb CyrreBi nO3HTHBHi 3MiHH. 06-rpyHTOBaHHH aHaji3 eMnipuHHux pe3yjbTaTiB gOCjig-hoi po6oth nigTBepg®ye e$eKTHBHiCTb ynpOBa-g®eHHa 3anpOnOHOBaHOi HaMH CipyKTypu negaroriH-HHX yMOB.
^ja gOBegeHHa CTamCTHHHOi 3Hany^OCTi KijbKi-
chhx 3MiH, ^O Big6yjHCa b CTygeHTiB Er ctocobho
3pOCTaHHa piBHiB gOCjigHH^KOi KOMneTeHTHOCTi ni-Cja npOBegeHHa ^OpMyBajbHOrO eKCnepuMemy, mh CKOpuCTajHCa KpurepieM 3rOgu x2 (KpmepiH nipCOHa).
Pe3yjbTaTH O6paxyHKiB nOKa3aju, ^O gja Er 3HaneHHa x2-KpuTepiro (x2 = 23,63) 3HanHO 6ijbme 3a BignOBigHe KpuTHHHe 3HaneHHa x2-KpuTepiro (X2 = 7,81) gja TpbOx CTyneHiB CBO6Ogu i BipOrigHOCTi gOnyCTHMOi nOMHjKH MeHme, Hi® 0,05. 0T®e, 3 BipO-rigHiCTM nOMHjKH He 6ijbme 0,05 MO®Ha CTBepg®y-BaTH, ^O b pe3yjbTaTi BnpOBag®eHHa negarOriHHHx
умов у студенпв ЕГ емтричш розподши студенпв ЕГ за рiвнями сформованостi дослвдницько! компе-тентностi на початку i наприкiнцi формувального експерименту значно рiзняться, тобто ввдбулися статистично значущi змiни.
Обчислене значения х2-критерш для КГ (X2 = 0,26)виявилося меншим за критичне значення (X2 = 7,81). Отже, емпiричнi розподши студенпв КГ за рiвнями сформованосп дослвдницько! компетен-тностi на початку i наприкiнцi формувального експерименту в^^зняються незначно, тобто не е статистично значущими. Вiрогiднiсть того, що часто-тнi показники результата обстеження представник1в КГ, встаиовленi перед та тсля зак1н-чення формувального експерименту, статистично не вiдрiзияються, становить 0,95.
Отже, позитивнi змши, якi вiдбулися в компонентах дослвдницько! компетентностi у студентiв ЕГ тсля формувального експерименту, поясню-ються впливом системи педагопчних умов, серед яких особливе мiсце мають шновацшш технологi! навчання, що сприяють розкриттю творчого потен-цiалу кожного суб'екта навчального процесу, ово-лодiнню елементами наукового пошуку; сприяють формуванню у майбутнього лiкаря дослвдницько! компетентностi в процес розв'язування профе-сiйно значущих завдань.
На пiдставi цього ми розробили та впровадили в професiйну тдготовку методику формування дослвдницько! компетентносп у майбутнiх лiкарiв яка е послвдовшстю педагогiчних процедур, операцiй i прийомiв, що складають у сукупносп цiлiсну на-вчальну систему, реалiзацiя яко! у навчально-вихо-вному процес сприяе формуванню дослвдницько! компетентностi у майбутшх лiкарiв.
Висновки i пропозицп. Аналiз результатiв експериментального дослiджения педагопчних умов формування дослвдницько! компетентностi у майбутшх лiкарiв у процесi вивчення природничих дисциплiн та статистична перевiрка !х дiевостi, дае можливiсть стверджувати, застосованi техиологi! дають позитивнi зрушення у структурних компонентах дано! компетентность
Таким чином, проведене дослвдження надало змогу виробити основнi рекомендацл щодо оргаш-зацi! формування дослвдницько! компетентностi у майбутнiх лiкарiв у процес вивчення природничих дисциплiн у ВМНЗ.
Подальшого вдосконалення потребуе розроб-лення навчально-методичних комплексiв з дисцип-лiн природничо-наукового циклу з урахуванням компетентнiсного пiдходу до формування дослвд-ницько! компетентностi у майбутшх лiкарiв.
Лiтература
1. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования / О. А. Абдуллина. - М. : Просвещение, 1990. - 141 с.
2. Головань М. С. Сутшсть та змiст поняття «дослвдницька компетентшсть»/ М. С. Головань,
B. В. Яценко // Теор1я та методика навчання фунда-ментальних дисциплш у вищш школ : Зб1рник наук. праць/ НМетАУ. - 2012. - Випуск VII. - С. 55-62.
3. Гончаренко С. У. Педагопчш дослвдження: методолопчш поради молодим науковцям /
C. У. Гончаренко. - Кт'в-Вшниця : ДОВ «Вшниця», 2008. - 278 с.
4. Константинов В. А. Методика формирования исследовательской деятельности студентов в условиях университетского ботанического сада : автореферат дис. ... канд. пед. наук : спец. : 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / В. А. Константинов. - Астрахань, 2010. - 23 с.
5. Кузьмина Н. В. (Головко-Гаршина). Ак-меологическая теория повышения качества подготовки специалистов образования / Н. В. Кузьмина.
- М., 2001. - 82 с.
6. Лернер И. Я. Процессобучения и его закономерности / И. Я. Лернер - М. : Знание, 1980. - 96 с.
7. Макаренко В. I. Метод пошуково-дослвд-ницьких проекпв як зааб формування науково-до-слвдницьких умшь студенпв. / Макаренко В. I., Макаренко О. В., Макаренко К. С., Сшкова О. В. // Вища освгга Украши № 3 (додаток 2). - Тематичний випуск «Педагопка вищо! школи: методолопя, тео-р1я, технологи». - Т. 3. - Юровоград : РВВ КДПУ 1м. В. Винниченка : 2014. - С. 82-93.
8. Максименко С. Д. Методичш рекомендаци «Науково-дослвдницька д1яльшсть студенпв» [Текст] : для слухач1в ФПК викл. I-IV р1вшв акре-дитаци ВМНЗ Укра!ни / С. Д. Максименко, М. М. Фшоненко ; Нац. мед. ун-т 1м. О. О. Богомо-льця, ф-т пвдвищ. квал1ф1каци викл., каф. заг. i мед. психологи та педагопки. - К. : [б. в.], 2013. - 63 с.
9. На шляху до Свропейського простору вищо! освгга: ввдповщ на виклики глобал1зацп Комюшке Конференци Мшютр1в европейських кра!н, ввдповвдальних за сферу вищо! освгга (м. Лондон, 16-19 травня 2007 року). - [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://ond.vlaanderen.be/ ho geronderwij s/bolo gna/links/language/2007 London
communique Ukrainian.pdf.
10. Солодюк Н. В.Теоретичш засади формування дослвдницько! компетентносп майбутшх ль кар1в [Електронний ресурс] / Н. В. Солодюк // В1с-ник Луганського нацюнального ушверситету 1меш Тараса Шевченка. Педагопчш науки. - 2014. - № 4.
- С. 218-224. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlup 2014 4 29.
11. Фшоненко М. М. Науков1 дослвдження в навчальному плат тдготовки л1кар1в / С. Д. Максименко, М. М. Фшоненко // Кредитно-моду льна система оргашзацп навчального процесу у вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладах Укра!ни на новому етат : Матер1али навчально-на-уково! конференци з м1жнародною участю. - Тер-нопшь : ТДМУ, 2013. - С. 422 - 423.
